Розірвалося ночі намисто,
І розсипалось зорями в небі.
В довгій сукні прозорій, врочисто,
Мій коханий, іду я до тебе.
Посміхається місяць привітно,
Сяйвом встелена срібна доріжка.
Мерехтливі зірки тепле світло
Від дверей розплескали до ліжка.
На розкішне волосся шовкове,
На мій стан задививсь до знемоги.
На мереживо сукні квіткове,
Що обвило мої босі ноги.
Мліють груди, як пуп'янки спраглі,
Зачекались твого повеління.
Простягнув свої руки засмаглі,
І тихесенько став на коліна.
Затремтіло бажання в зап'ястях...
Біля тебе спинилась в покорі.
Ти занурюєш голову в щастя...
Місяць вправно визбирує зорі.
18.08.2011
В якості ілюстрації використано картину художника Vicente Romero Redondo
http://www.liveinternet.ru/community/2332998/post168020069/
Вы уж простите, за такой наглый пиар на Вашей странице, после прочтения смело удаляйте комментарии!
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А навіщо видаляти? Можливо комусь, колись також захочеться прочитати? Нехай читають.
То це ви, пане Олександре, піаром займаєтесь? У мене була інша думка... Тепер знатиму...
Что тут придумывать, чем больше, тем лучше Можно "пружні" на крайний случай, или "голі", или "ніжні", да мало ли какие! А можно вообще "мліють" или что-то в єтом роде
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мені припало до вподоби "мліють" Бо насправді то так і є Дякую
Бесподобно! Так чувственно может написать только любящая женщина, а мужчинам и вовсе не дано, наверное! Смущает только одно место "Тугі груди," ударение падает на второй слог и вібивает из ритма
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох, Саша, як важко вам догодити. Не дуже хочеться писати "білі" Ну і придумали б, які Вам, чоловікам, видніше