...І знову дощ - холодний і сумний;
І знову дощ - немов печаль осіння -
Болить душа, бо я завжди один, тільки один,
І з вуст летять у далечінь моління.
Самотній крик самотньої душі -
І, наче я у сутінках блукаю;
Згадаю я прекрасні і сумні очі твої,
І серце б"ється в ткат мого кохання.
Лиш ти одна _ Надія і Любов,
І тільки ти мене вже зрозуміла,
І в час важкий ти рук своїх теплом, душі теплом,
Моє страждання владно зупинила.
Хай вітер рветься у моє вікно,
Хай дощ змиває радості й печалі,
Я знов один, й мені вже все одно, вже все одно,
І я втікаю у незнані далі.
А може все я бачив тільки в снах,
І не було без зустрічі розлуки,
Хоч знаю я, що не моя ти, ти завжди чужа,
Та сил немає, щоб тебе забути.
І знову дощ - холодний і сумний;
І знову дощ - напевно, це вже осінь.
В моїх думках ти будеш назавжди, в душі моїй;
Ти - моя радість й сміх, печаль і сльози.
Спасибо))) 
