просто хочеться бути потрібним
як свіже повітря що мілко
подрібнене на різні частинки
врізається в наші долоні порізами
насправді хочеться безмежно
вірити в те чого уже з покон віку
не вірилось і по-різному дивитись на світ
а ще інколи бути хоча б собі вірними
рахувати кількість опалого листя
малювати кистю безмежні падолисти
і з кожним новим реченням зближати
себе до навмисного зречення
iз бурхливою течією життя
щоранку вечеряти сідати
по четверо як у сім'ї
бути гострими у слові
як у стріл наконечники
забути минуле і жити майбутнім
просто хочеться бути міцно
прикутим до втрачених днів
до псевдотрикутників щоб
бути в'язнем усіх міст і
одночасно бути там
міцно закутавшись у тепле пальто
застібнувши навиворіт гудзики
жити неспішно а потім упасти
опалими вишнями щоб нас не зміг
підняти навіть всевишній
але все рівно ми будемо дихати
щоб нас не покинули
щоб нас не залишили
