Так, я прийду…
Коли зима по вікна запечалить світ снігами,
Коли блискітки новорічних свят зриватиме похмільний вітер,
Як трепетне передчуття чогось… Як нескінченна до-мінорна гама,
Тоді, як білі дні повзтимуть між рядками чорних літер.
Так, я прийду …
Примарою і ефемерним звуком, теплом по дельтах передплічних вен,
Недоторканністю залюстрових глибин тонкого льоду, звуком нот
На зимних шибках у взористості морозу, у знаках літо-літер дзен
У снах присутністю миттєвою лиш спалахом єдиним у цейтнот.
З країв гарячих, із прадавніх гір, де плодоносять ще старі оливи,
Звідтіль, де профіль мій на дюнах піском малюють суховії,
Прийду… Торканням до твоїх сивин, по тілу трепетно проливши зливу,
І заспокою, і з собою заберу соленість із очей,
сніжинкою розтанувши на віях...
