Разговоры - странная это все-таки вещь... Можно обменяться миллионом слов и не сказать главного. А можно молча смотреть в глаза и поведать обо всем (с)
______________________________________
Без д́отепів – ́окриків – зайвих безтрепетних слів.
Між зір, планетаріїв й великих – сміливих – планет,
Ти ввічливо – в очі – сказав, що давно так хотів,
На ніч надурочно отримавши абонемент.
Без різних добавок до кави чи м’ятного чаю,
Без «липових» бланків до – наших – щасливих подій,
Ти вигукнув в очі – приблудне у грудях – кохаю!
Ввібравши всю силу у голос, що ніби не твій.
І з легкістю – шармом – і з дивним вогнем у очах,
Підсівши на милий, солодко-зухвалий акцент,
Ти в мить появився – зорею – у тьмяних світах,
Й на ціле життя заслуживши на абонемент.
Цей абоненмент завжди залтишиться в наших серцях.. Бо він завжди відриває його частинку і забирає собі.. Тож він віднімає його на ціле життя.. Вірш хороший.. Мені сподобався.. Класно...
Троянда Пустелі відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
