Це у твоєму гарному обличчі,
У водоспаді променистих кіс
Призначення ми бачим героїчне:
Месії шлях, що тернами поріс.
Корона, що лягає короваєм
І голос, хоч і зморений, палкий
Майбутнє українцям обіцяють,
Толочать безнадій полин гіркий.
Хоча стомились губи, серце й руки,
І потонули думи у журбі,
Це твій народ зове тебе на муки,
Вкраїнську д'Арк, побачивши в тобі.
За тебе ладен кожен помолитись
І встати проти нечисті громадь.
Тобою прагне Небо прихилитись,
Лишень благаєм: "Юленько, не зрадь!"
Вірш дуже гарний!
Але мені здається, що присвячувати вірші тим, хто не вважає нас за повноцінних людей (це не лише про Тимошенко) - є свого роду приниженням своєї гідності...
Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Доню, альтернативи Ю. Тимошенко, як людини здатної об*єднати націю проти олігархату немає,тому й підтримую.Та ще, як жінці просто, їй співчуваю.
А підлизуватись я не вмію.