UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ВИПАЛЕНА ВЕРБА - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ yaguarondi, 13.10.2015 - 18:59
Дякую за час, що Ви не пошкодували на коментар мого коментаря  Не можу не погодитись:"випалена верба символізує тут усілякі матеріально-фізичні і емоційно-психологічні втрати - печалі всілякі, розчарування, невдачі і т.д. - але попри увесь цей "шашіль" - дух у людині залишається недосяжним земному, а Дух - це і є Життя(присутність Бога в людині), Дух і є Творчість(Любов до світу і Життя)))"   На жаль про Миколу Удовиченка знайшла на просторах інтернету тільки: У 1937 році народився Микола Петрович Удовиченко, український поет... він мав книгу:Доля блискавки: поезії Радянський письменник (дуже красива назва книги, нмд символічна) а ще його фото: :format(jpeg):mode_rgb()/discogs-images/A-4304160-1426482591-3429.jpeg.jpg)
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, це Микола Петрович - Поет... "Доля блискавки" - так, символічно назвав збірку свою; у мене є інша його збірочка, а от рукопис "Тринадцятого апостола" забрала після його смерті якась Люба... де той рукопис тепер - не знаю... класні вірші там були... "Христов воскрес - Воскресне Україна!" - так він вірив і знав,і от - воскресає Україна... я його дуже шаную і люблю, і коли згадаю - радію, що останні років два він пори все мав дах над головою. Можу багатенько про нього "останнього періоду" згадати з приємністю - як про людину, яку я знала і шанувала... та й тепер шаную... знаю, що поховали його, як і хотів - у селі (рідному його, здається, неоддалік Києва, здається))) - біля пам"ятника захисникам вітчизни... таким був заповіт... наразі - царство Небесне Поетові Миколі Удовиченку - "тринадцятому апостолові" України...упевнена, що у чертогах Божих знайшлося для нього місця - десь там має світлі і теплі апартаменти СВОЇ і в куточку - друкарська(трофейна ще) машинка на столику, у ній - листок паперу (А-4) - на ньому - пару строф новонародЖУваного вірша...  ох... перемістили Ви мене у часі, пані yaguarondi
yaguarondi, 13.10.2015 - 00:19
тільки не згодна з майстерним порівнянням серця поета з витлілим дуплом... поет тільки тоді й поет, поки у серці буяє життя, тож нехай в тих дуплах хоч пташки гнізда зів'ють))))
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
випалена верба символізує тут усілякі матеріально-фізичні і емоційно-психологічні втрати - печалі всілякі, розчарування, невдачі і т.д. - але попри увесь цей "шашіль" - дух у людині залишається недосяжним земному, а Дух - це і є Життя(присутність Бога в людині), Дух і є Творчість(Любов до світу і Життя)))...Миколі Удовиченку тут стоїть посвята - був такий поет - він навіть даху над головою не мав, жив на лавочці у скверику, ночував на горищах(і зимою теж, часто в будинку, де мешкали його товариші "по цеху" - був членом СПУ). Творча майстерня його містилася на лавочці біля Володимирського собору - і так він жив роками і роками... але писав вірші - його не друкували, зате, його творчість вивчали у престижному канадійському університеті (казали так письменники знайомі мені); не зважаючи на "випалене на увесь стовбур дупло" - він залишався поетом. Останній його рукопис називався "Тринадцятий апостол" - не знаю долі цього рукопису після смерті поета, але знаю, що писав він до останнього свого часу - отака відданість Поезії і абсолютна вірність Життю (останні років два мав уже хоч якийсь закуточок - стараннями "добрих людей", СПУ стаціонарно оселила його в Ірпіні, у будинку творчості, назвавши одну із кімнат "складом", що поету зовсім не заважало))) зимою там було тепло, у письменницькій їдальні знаходилася зайва порція борщу... і вмер він "гарно" - поїхав провідати свого приятеля - сільського священика десь поблизу Києва, і поки священик правив у церкві вранішню службу - Микола Петрович і упокоївся з миром... Випалена верба - символ невмирущості Духа (ЖиттяПодателя) в людині, Творчого Духа але якщо Ви не згодні із таким символом, то я не маю нічого проти - Бог осмисляє світ наш кожним із нас - але "неоднаково", на тому і зиждиться "таємниця різниці" "поет тільки тоді й поет, поки у серці буяє життя" - і я про те ж... виходить, ми однодумИці дякую Вам...
Ярослав Дорожний, 06.07.2011 - 10:13
близька тема про вербу, живу поруч таких видовищ. майстерний алегоричний вірш!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ярославе. Будемо й надалі, з Божого дозволу,"лупати сю скалу"... 
|
|
|
||||||||||||||||||||||
