Які ж нудні ті правила, світом впорядковані:
«Підрізати, підправити і втиснути в стандарт!»
І всі мов з однієї картинки намальовані.
Немає многокутників – суцільний скрізь квадрат.
Зав’яжем ротик вузликом, мріємо тихесенько.
І так вже любо родичам за нами споглядать –
Які ж бо ми слухняні, які ж бо ми гарнесенькі!
І все нам передречено в найближчі років п’ять.
До біса тії правила, світом впорядковані.
Не буду я квадратом, хоч якби не крути.
Одним лиш многокутникам крила подаровані.
Лише вони спроможні щось дивне віднайти.
Дуже гарна інтерпретація життя-буття, не погоджуватися з умовностями і обмеженнями - під силу не кожному! Та все-таки дозволю собі міркування щодо многокутника. Він, як і квадрат, є замкненою лінією. Може краще обрати для життя промінь?
Наталка Кольоровісни відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Многокутні крила...
Та все-таки дозволю собі міркування щодо многокутника. Він, як і квадрат, є замкненою лінією. Може краще обрати для життя промінь?
Завжди рада бачити твоє ім"я серед моїх читачів. 
А віршику вже десь рік виповнився...
