Ой летять роки мої у далекий вирій,
залишають по собі подарунки щирі,
Бо навіщо й справді їм у дорогу брати
всі досягнення мої, прорахунки й втрати..
Підіймаються туди, де магічні зорі,
напиваються води у життєвім морі,
В"яжуть міцно майбуття перевеслом долі
і збагачують життя врожаями в полі..
Біло-срібним порошком сипляться на коси
та проводять бережком у прозорі роси..
Залишають чітко слід на чолі і скронях
і спиняють переліт у моїх долонях..
Ой літа, мої літа, перелітні птахи,
низько зграями летять понад долі дахом,
Та плекаю віру я, що повернуть знову
переспівом солов"я у мою діброву..
Copyright Любовь Иванова 2, 2011
Свидетельство о публикации № 11105237209
Дякую тобі, моя хороша за те, що читаєш, високо оцінюєш мої вірші... А от зараз ти мене ще й повернула на шість з лишнім років назад, як був написаний цей вірш.. Перечитала його знову і вже не так критично його сприйняла, як тоді, віддразу..
Ой літа, мої літа, перелітні птахи,
низько зграями летять понад долі дахом,
Та плекаю віру я, що повернуть знову
переспівом солов"я у мою діброву..---------- такий гарний підсумок літ своїх. вчувається і легкий сум , і ніжність до прожитого. хочу вибачитися, бо пропустила якось Ваш день народження. тому лише сьогодні, але так щиро вітаю.нехай добро, затишок в домі та душі, успіх та удача,здоров*я та поетичне натхнення завжди будуть з Вами.
Любов Іванова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорога Таню!!! Уклінно дякую.. за коментар, такий теплий і змістовний.. За привітання.. а приваітання не бувають запізнілими.. їх приємно отримувати завжди!!!
Я дивуюсю.Куди поспішають
Мої роки наперегінки.
Чом думки , мої щемно гортають,
вже прожиті, давно,сторінки.
Гарний, дещо ностальгійний, тому прекрасний твір. Хочу Вам подарувати свій вірш "ІЩЕ ДАЛЕКО СПРАВЖНІ ВЕЧОРИ"
Заходьте будьласка на мою сторінку.
З повагою Євген Уткін.
Любов Іванова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00