А знаєш, наша відстань – два рядки,
Хоч час давно промчався ешафотом.
Мені не було добре так ні з ким,
Та тільки-от цікаво зараз: хто ти?
Ховатися від щастя – дивна гра,
Де правила, либонь, усі відсутні,
А може, нам вже здатися пора,
Під звуки завороженої лютні?
Ми зможемо здолати дивний страх,
і хто би й що про нас тепер не думав…
Коли щось більше криється в очах,
То хай хоч божевільна, хоч безумна…
Галинко весь вірш наповнений якось прихованої енергетикою, чи то позитивними емоціями. Позитивно зарядженний, щоби день був чудовий. особливо два останні рядки - слова закоханої жінки Добре, що я прочитав його зранку, буду тепер позитивно налаштований на весь день
Halyna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я безмежно рада, якщо це хоч приблизно так
Halyna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую тобі
Halyna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а какое быстродействие компьютера?
я имею ввиду - сколько времени потребуется автору на добре-добре обдумывание тысячу раз?
и шо в это время будет делать пользователь, если комп завис на обдумывании?
Halyna відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якби ж все можна було вирішити тільки з комп'ютером...
Добре, що я прочитав його зранку, буду тепер позитивно налаштований на весь день 
