Колючим зашморгом на шиї,
Висіли вже забуті, давні мрії,
Між почуттями прокрутилась кішка,
Тепер із ворогом ти спиш у ліжку...
Неясні погляди проходять мимо,
Ніяк не забирає літо зиму,
Лиш чай зелений і шкарпетки гріють душу,
І все повторюєш : "Я мушу, мушу, мушу...!"
Що день, що ніч? Одне безсоння,
Сидиш мовчиш на підвіконні,
Усе життя проходить наче в комі,
Бо з ворогом тепер живеш у домі
Ховаєш від усіх обпечені долоні
А на дворі то заметіль, то злива,
І облизавши губи не смачні солоні,
Шепочеш: "Я буду щаслива..."
Як зробити, щоб кохана людина була завжди коханою й ніколи не стала ворогом, бо це дуже боляче? Як покохати саме ту людину? Саме ту, що ніколи, ні за яких обставин не стане ворогом? Мабуть це взагалі проблема людей, які люблять потужно, так що малюють образ коханої(ого) далекий від реального, й відповідно дуже розчаровуються потім. Коли кохана колись людина стає ворогом це дуже сумно і боляче. Дякую за вірш.
Вірш надзвичайний! А те, що Ви його описали не з власного досвіду свідчить про Ваше чудове розуміння світу і його чуйне сприйняття. Ви відчуваєте те, що бачите і передаєте це словами... Це прекрасно! Мені дуже сподобався вірш! Дякую Вам за нього!
Gerasimova Alyona відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви ніколи не чули про те, що вигадавши (написавши) твір - автор запускає певну програму, яка потім шукає свого втілення в реальності? Незнаю наскільки це серйозно, але в кількох випадках (зі мною зокрема і зі знайомими авторами) так і було. Невесело, коли пишеш про трагедію, а потім маєш "ласку" на собі відчути, як це Тому я й побажала, щоб ви ділили ліжко лише з коханим! А то життя всіляко може пожартувати
Gerasimova Alyona відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я в це не вірю) Тим більше, не писати ж мені про одне і те ж. Якщо існує якась проблема, то хочеться донести до інших, як робити не можна і т.п.