***
...Ну не пристало нам, поетам,
просити милості у тих,
Хто, власне, вкрав, хто – зрадив злетам,
Хто честь і совість «переміг»…
Чи силою, чи чорним словом
чи, просто, – розчерком пера…
Скажіть нам правду, ви, панове,
яка на вулиці пора...?
Чому за правду – знов карають,
і розпинають вся і всіх
невігласи, «законники», вандали
і дикуни, що б’ють під дих ?!
Скажу! Візьміть мене в кайдани!
Виконуйте свій ниций план
Ви – ті, кому – по барабану
свобода й гомінкий майдан.
Вам – зрадникам людської долі,
що замахнулись на святе
іще воздасться від юдолі,
яка вас прийме в НОВИЙ день…
ну не пристало нам, поетам,
просити милості у вас,
Хто вкрав життя, хто – зрадив злети,
Хто є каліфами на час…
