Осіннє листя тихо помирає,
По ньому важко б`ють дощу краплини,
У мене сил боротись вже немає,
Я мовчки дивлюсь як біжать хвилини.
Як сумно виє вітер за вікном,
Нагадуючи вовка в повнолуння,
Життя – це гра,а може – просто сон?...
З якого залишилось лиш відлуння…
Хтось каже-це осіння депресуха!
Облиш ці звуки музики німої!
Відстаньте!Досить їздити по вухах!
Благаю, залишіть мене в спокої!
Не треба мене мучити словами,
Не хочу чути вашої брехні,
Я спалюю останній міст між нами ,
І дружба догорає у вогні.
Я спробую нове життя почати,
Забути все, що зв`язувало нас,
Бо знаю – треба вчитися прощати,
І зла я не триматиму на вас.
P.S. Життя прекрасне, отже треба жити,
Забути дріб`язкові бутафорії,
В минулому образи залишити,
І жити наяву а не в теорії!!!
Прошу. ) Відповіді, до речі, не обов'язково давати окремим коментарем. Скористайтеся віконцем справа від повідомлення читача (цього, наприклад). Ліва верхня кнопка.
Так зручніше для всіх.
Black Angel відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
javascript
pener.setSmile1('%20
