UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Le Magnifique: З Владіміра Висоцкого. Міський романс - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Michel Nako, 20.09.2011 - 16:40
Ні-ні, прошу мене вірно зрозуміти: ФЕ - не наша людина. То кремлівський кровопивця, чорний від пролитої задурно людської живої крові. Навіщо ви взагалі згадали нечестивого. Володимир Семенович - Поет Піднебесної Свіжості і Чистоти, Шляхетний Птах Високого Польоту, Наша Людина. Навіть до обіднього столу з немитими руками мама не пускає - а тут Поетична Лабораторія. Як же можна - з немитими... Втім - я сказав - ви почули. Далі - особисті рішення за власним розсудом і сумлінням.
Michel Nako, 14.02.2011 - 16:03
Та я шуткую - ні птиця, ні циця - не канають, звичайно... А Висоцького б не треба нашвидкоруч - треба так, як він - настирливо, з мучітЄльними пошуками... отоді читачі-слухачі будуть задоволені... А так - абияк - краще не чіпать тему. Краще рости і розвиватись - а потім тільки, помивши руки... Я, наприклад, гітару немитими з милом руками взагалі - не торкаюсь! Чистими руками - це дуже важливо...
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чистими руками, гарячим серцем і холодною головою?  Чисто Фелікс Едмундович виходить.  
Michel Nako, 09.02.2011 - 12:03
Я гуляв якось раз по столиці - і Хуліганам двом здачі так дав, Що потрапив за це у міліцію, Та побачив її - і пропав. Що робила там фея-білявочка? Мо', за паспортом мала прийти - Закохався у неї я палко так, - Захотів чим скоріш віднайти. Йшов за нею – під’їзд запримітити, Що сказати міг? - Я ж - хуліган... Все ж красуню покликав я, випити, В привокзальний один ресторан. Ну, а їй посміхались на вулиці - Ревнував я, ледь мати не гнув, - Одному навіть врізав по вилиці Лиш за те, що він їй підморгнув. Бутерброди ікрою намащував, Чого лиш не було на столі, - Я піснями її навіть влещував! І замовив в кінці - «Журавлі». Обіцянки до ранку до самого Розсипав перед нею я знов: "Я ж нікого п'ять днів не обманював, Моя перша й єдина любов! " Говорив, що життя все – загублене… І не знав, чи повірить сльозам, - "Зрозуміла я", - стиха вона мені, - "Вам себе чим дешевше віддам". Навідліг вдарив я білу птицю цю - Закипіла гаряча-бо кров: Ось чому у привели у міліцію Мою першу й єдину любов... Ну як варіант... Як Вам "...ЦЮ ЦЮ"? Шикарно - як на мене... Повинно прозвучать... Ой-ой, скільки ще роботи над перекладом - мама дорогая... Як страшно жить! Є чому присвятить решту днів своїх... Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ані птицю, ані цюцю... Ні-ні, не підходить, і не умовляйте мене, нізащо не піддамся. Ой, було б "чому присвятить решту днів своїх..." Я ж кажу - пару хвилин.
Michel Nako, 09.02.2011 - 11:48
Ваууууууууууу, респект і уважуха-ха за титанічний труд! Обов"язково заспіваю! Жаль - учора не знайшов - ми загенделили вечір пам"яті у Боулінгу "Панорама" - так народ покИдав шари катать - і збрівся Висоцького слухать! А один п"яничка на моїй концертній гітарі ТАКЕ витворяв - без підготовки - так перекручував і слова і мотив - наші спочатку попадали під стільці від сміху - а потім настрілять хотіли чувачку - чуть гітарочку не пошкрябали... Доречі - можна і заспівать - і на Ю-тюб! Нехай патріоти тішаться! Ну хто російською не володіє... Канада там, Австралія...
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та який там титанічний труд? Пару хвилин - і готово!
Віктор Ох, 21.01.2011 - 23:28
Сподобалися обидва варіанти перекладу - і Ваш і Лариси І. Життя прекрасне своєю поліваріантністю!
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це й справді так! Дяка, Вікторе, від мене, а й Ларисі передам Ваші слова. 
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я швидше встиг прочитати Ваш переклад, ніж отримав це гіперпосилання. Клас, Ларисо, сподобалось! Мені навіть здається, що Ви придумали новий напрямок у поезії: пародія на переклад. До речі, не хочете його оприлюднити ще й на ПМ? Нехай повеселяться трохи метри, які там зібрались.
Лариса Іллюк, 20.01.2011 - 21:47
Валентин, Ви мене зачепили... Певно, теж спробую перекласти цю річ - із задоволенням читала коменти від початку і до кінця... Багато корисного можна взяти, коли інших критикують... а особисто - і поготів. 
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спробуйте, Ларисо, буде цікаво, мені здається. А я вже вкотре підправляю переклад, з першого разу вийшло не надто вдало... Зараз вже втретє кардинально.
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Тарасе, зараз буду ще коректувати...
Тарас Слобода, 20.01.2011 - 16:03
це добре, що Ви адекватно сприймаєте зауваження, а то більшість не хоче її слухати , на рахунок римувань Висоцького, - це саме те, що я і описав, в бардовій пісні вони дуже часто використовувалися, як і в більшості пісень, в них просто виражається дія, а у віршах це звучить трішки по іншому. А щодо шансону, то я мав на увазі, що пісні Висоцького - це і є той самий шансон. Ви праві, те що зараз називають шансон я би відніс до "блатного жанру". Я просто мав на увазі, що пісні Висоцького цього періоду (1963-1967 роки) він сам відносив до "міського романсу, тобто шансону".Що ж до допомоги, то навряд чи я готовий взятися за таку справу, кого кого, а Висоцького, чи Єсеніна я б не зміг перекласти, може колись....
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
До речі, я ж змінив римування у всіх строфах, окрім першої - і трохи, здається, віддалився від оригіналу заради рим.
Тарас Слобода, 20.01.2011 - 12:20
ну, якщо хочете критики, то і я не проти. Почну із літературноїУ першому катрені Ви римуєте дієслова (дав - пропав) звичайно у піснях часто використовують дієслівне римування, але все ж таки його бажано уникати. у другому катрені у Вас римуються (білявочка - памяті, дали - віднайти) теж не дуже вдалі слова для римування. - у третьому теж (запримітивши - покликати) - в четвертому (вулиці - я, підморгнув - караул) - в п'ятому (намащував - влещував, текли - журавлі) - в шостому (самого - обманював) - в сьомому (загублене - мені, м'яв - віддам) Тепер щодо того, що мав на увазі Висоцький пишучи цю бардову пісню. Мені доводилося чути записи його концертів, де він перед піснею давав деякі пояснення, і ось він сказав, що саме ця пісня, та й інші схожі у цьому стилі - "это моя дань городскому романсу). А саме це, а не те, що називають зараз, і є шансоном.
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спочатку (з вредності ) трохи позахищаюсь. Про дієслівні рими я вже віддавна в курсі (ще Лера Крок мене просвітила), сам весь вказую на них іншим. А ось глянь у Висоцького: зашиб - погиб, получать - разыскать, намазывал - заказывал, давал - обкрадывал. Що стосується римування: напевно, ти не помітив, що у Висоцького чергуються дактилична та чоловіча рими, тому мої рими: не "вулиці - я", а "на вулиці - по пиці я", не "самого - обманював", а "до самого - обманював" не "загублене - мені", а "загублене - вона мені" Не зрозумів, причому тут шансон. Чи те, що називають зараз шансоном у Росії (тобто блатні пісні). В останньому згоден, на рахунок рим ще мушу подумати, як покращити. Адже хочеться і залишитись чим ближче до оригіналу. Якщо маєш якісь пропозиції, із задоволенням прийму. Дякую, Тарасе!
olya lakhotsky, 20.01.2011 - 10:20
, вчора прийшли в голову кілька рядків, зразу по ходу читання, але задзвонив телефон - і поки говорила, все забула  але то так... неважливо, мені цей переклад теж дуже подобається, дуже цікаво порівнювати з тим, що з'являлося в мене. Висоцького дуже люблю, хоч перекладати ще не пробувала, зараз - Тарковський, я думаю, що наступний опублікую саме його. (Це нічого, що я так багато розписалася про життя? )
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Чому ж, цікаво взнати про творчі плани. А вдосколенню меж немає. Не знаю, чи ти бачила на майстернях, але було таке, що Ляшкевич опублікував свій переклад "Не жалею, не зову, не плачу" Єсеніна, і одразу ж на другий день Чорногуз опублікував свій, до речі, набагато більш вдалий, на мій погляд. Тому я й пропоную - може, хтось захоче свій переклад зробити, і, можливо, він буде кращим за мій.
olya lakhotsky, 19.01.2011 - 18:07
Бачу, ми хворіємо схожими хворобами... Переклад сподобався, хоч зловила себе на тому, що деякі речі переклала б інакше 
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так? А якими саме? Дякую, Оля! А у тебе які є варіанти? До речі, кожен має повне право зробити повністю свій переклад.
Тарас Слобода, 19.01.2011 - 17:03
переклад ніби вдалий (є правда літературні огріхи) та й зміст на мою думку вийшов щось аж занадто іронічний, немає трагедії геть у ньому, іронія - так, а печаль та смутку немає. Ще й деякі слова "білявочка, запримітивши, влещував) роблять переклад віддаленим від Володимира Висоцького
Le Magnifique відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Якщо можна, докладніше про огріхи, Тарасе. Ти ж знаєш, я критику сприймаю конструктивно. Якщо можеш, запропонуй свої варіанти перекладу. А хто зна, які саме емоції вкладав Висоцький? Та й ти, можливо, сприймаєш цей переклад через призму відомих тобі моїх віршів, де переважають жартівливі, іронічні, сатиричні, пародійні. А, на мій погляд, якщо вже казати про трагедійну складову, то у мене "перша й єдина любов", в той час як у Висоцького лише "с первого взгляда любовь". Ось тут я таки відійшов далекувато від оригіналу. Що поробиш - труднощі перекладу...
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
