Він наче птах, що бачив свою долю,
Але тому не йде на перекір,
І бачучи фальшивість цеї ролі,
Усміхнений виходить у ефір.
Він наче камінь, що знаючи сценарій
Зневажив дикий ввесь сюжет,
Утім відмовившись від арій
Повільно котиться вперед.
Він наче Сфінкс, що вабиться до суті,
Висвітлює не шлях, а ціль,
І хоч деталі ним забуті,
Зате ще серце вічуває біль.
Він наче олень, що завмер в польоті,
Швидкий і вільний у лісах,
Дарма - капкан на повороті,
У серці ж цей солодкий страх!
Він наче ватра, що в широкім полі,
Все вітер задуває злий,
Це вічний бій у крейди колі
Дає відчути - він іще живий!
Він як людина, що бажає жити,
Та чути в собі почуття,
І доки вибір можна ще зробити,
То кожна мить - його життя!
ти знаєш, я напевно скоро стану твоїм фанатом.
чи то пак фанаткою.
після прочитання цього вірша в голові шось клацнуло(знаєш, так буває, коли довго читати іздрика). довго обдумувала.
сильний вірш.
СИЛЬНИЙ.
мені сподобався.
M.E.(nachtigall) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну будемо фанатами один одного
Я шалено радий, що тобі сподобалось))
Наче апельсинок наївся
