Спливають години життя,
Втікають навіки в небуття,
Спогади сум навівають,
Нездійснені мрії згасають.
Останні секунди минають,
Сльози з очей збігають,
Сумнів у полон охопив,
Що ти на світі зробив?
Тіло своє покидаєш,
Кудись, мабуть, відлітаєш?
Істину віру чекаєш,-
Правду тепер ти знаєш...
Кожний із нас шлях вибирає,
Кохання, здоров'я, щастя збирає.
Інколи чудес ми чекаємо,
Взамін нічого не міняємо.
Затьмарюєм очі обманом щоденним,
Слава, багатство - стало буденним.
Зникла мораль - це вже стандарти,
Життя- це ігра, як карти.
Кожний із нас дні проживає,
Для себе нове відкриває.
Задуманий світ ми наповняємо,
Його для себе прикрашаємо...
Кожна людина вічність здобуде,
Доки пам'ять про неї буде,
Все це залежить тільки від тебе,
Що ти зробив не для себе?
29.01.06́́
