Червоні сліди на білому льоді,
Прикритому злегка раннім сніжком,
Ранкового сонця уламки бадьорі
Зривають завісу сліпучим піском.
Сніг із кров'ю при денному світлі -
Наче картина із світу пітьми,
Безмежно красива й безмежно огидна,
Свідомо забута й накрита людьми.
Пляма багряна, мов озеро болю,
І далі від неї криваві сліди,
По шляху на ранок відкритому цьому
П'янкий аромат нічної біди;
Насилля останок засвідчує вчинок,
Що в сонному місті скоєний знов,
І тільки доступні прохожій людині:
Ранішній сніг та висохла кров...
ох... фак.. я сьогодні кров на снігу бачила. але там були краплі в формі якихось кривих сердець. і мені це здалось бонусним.. а тут так моторошно.. дряпає.. мороз по шкірі але хочеться перечитувати знову і знову
M.E.(nachtigall) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Надихнуло вчора у Франику, коли на Руйнацію їхав. Там по дорозі туда за три вулиці на тротуарі була дуже велика пляма крові і потім сліди ще метрів 100 впродовж, а потім на іншу вулицю звертали. Там тої крові було НАСТІЛЬКИ багато, шо аж страшно було... От про то й написав..