1)Я летів на крилах своїх
До небес, до самих хмар,
Я не думав про майбутнє,
Мене гнав лиш серця жаррр..
Я не йшов тоді до слави,
Я хотів лиш з зірки пил,
Я взлетів на самі хмари,
Де країна мудреців.
Я прийшов з відкритим серцем
Та закритими очима,
Я чекав науки й дому,
А мені зламали крила...
А мені зламали крилааа....
2)Відростив собі я крила,
Щоб зійматися уверх,
Сонце мене все манило,
Вітер кликав до небес.
І зібрався я в дорогу
У далеку височінь,
Я здолав сніги й морози,
Від жари сховався в тінь.
Підлетів же я до сонця,
Усміхнувся і зрадів,
А воно спалило крила,
Я додолу полетів.
Я додолу полетііів...
3)Мої крила стали чорні
І закрили цілий світ,
Подивились люди сонні,
Кинули у мене спис.
Спис попав мені у груди,
Серце моє він пробив,
Я розтікся цілий кров'ю
І собою світ залив.
І упав я знов додолу,
Ненароджений літать,
Знов людина, а не ангел,
Знов собака, а не птах.
Знов собака, а не птааах...
Знов собака, а не птах.
) Хотілось би з цьої пісні зробити щось справді кумедне. У мене є вона на диктофон записана, але формат не читає.
