Маски, маски на обличчях,
Гостей повниться ввесь зал,
І палац цілий у кличах,
Слуги, крики, повний шал.
Маски, маски на обличчях,
І в розгарі маскарад,
Лиця всі у срібних сичах,
Вовків, лисів шитий сад.
Бліки, бліки на костюмах,
Гостей повниться ввесь зал,
І повітря у парфюмах,
Пишна мова та аврал.
Бліки, бліки на прикрасах,
Безліч свічок і квіток,
Всі розлилися у масах,
Тягнуть руки до ниток.
Лиця, лиця під масками,
А під ними ще одні,
Грають гості з образами
Правді кажуть ні, ні, ні…
Лиця, лиця під масками,
Лицеміри, циркачі,
Брешуть, водячи очами,
Бідняки і паничі.
Маски, маски на обличчях,
І розпалюється бал,
Та палац цілий у кличах,
Море золота й дзеркал.
Маски, маски та убори,
І в розгарі маскарад,
Дами, дами на підборах,
Ось безликих йде парад.
Человек вообще сроднен маске, причём маска внешняя, могущая быть прочтена за счёт эмоции-гримасы на ней возникшей - невинна, потому как доступна.
Иное дело маска внутренняя. Вы это очень правильно подметили и достойным образом сформулировали.
M.E.(nachtigall) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже радий, що Ви оцінили
Так, це є незмінна умова життя в суспільстві - використання масок. Ви дуже влучно сказали, що маска є внутрішня і зовнішня, от тільки їх рідко коли є дві. Практично ніколи. Їх є безліч шарів, і чим глибше - тим менш про неї відомо. Нижні ж маски ми надягаєм ще формуючи підсвідомість і тому самі забуваєм про їх існування. Вони є загадкою і для нас самих..
Залиш мене в спокої,забудь моє ім’я
Не віддам свою душу,не віддам своє життя
Маски навколо поглинають мене,
Забрали з собою вони вже й тебе
Не буде бою,не буде війни
Поглинуть мою долю вони назавжди...
Назавжди...назавжди...назавжди...
M.E.(nachtigall) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
