Моє життя - порожнє і безцільне.
Проходять дні, не залишаючи сліда.
І одним порухом розбите, життя плине.
Не знаю, що в ньому робити маю я ...
Холодний світ мене ніколи не зуміє
Утішити. Та чи шукаю цього я?
Із втомою спостерігаю я події.
Між мною й світом пролягла глуха стіна.
.....................................................
Чи варто жити без любові,
Єдино вічної і неземної?
Без світлих ранків і мовчання миті,
Без цих шалених днів теплого літа,
В яких вдихають аромати квітів
І падають із висоти назустріч вітру ...
Чи варто жити без твоїх очей,
Без твоїх рук і без хмільних ночей,
Без твого серця і без тебе?..
....................................................
Моє життя - порожнє і немиле,
І тягнеться моя дорога в нікуди ...
Цей безкінечний шлях, яким я мушу йти,
Впадаючи на ньому від безсилля.
Хочу заснути, щоб не прокидатись,
Замерзнути, щоб не душила пустота ...
... А десь далеко, на краю землі, в ці миті
Так само думає споріднена мені душа ...
03.11.10.
