я буду ходити твоїми маршрутами
ступати по твоїх легких слідах
щоночі
щоранку
щодня
щогодини
дивитись як пробігають крізь мене
струми твого запаху твого погляду
цей холод пройде і завітає тепло до
капілярів ще однією дозою морфію
світанок розкаже дорогу до твоєї свідомості
і зірки пролітатимуть співаючи:
нас немає нас давно вже не існує
щоночі
ти збираєш в архіви усі сновидіння і поцілунки
усі порухи дерев і шелестіння трави
щоранку
ти приходиш до мене в долоні з весною
і грудень ховає в кишені пісок Чорного моря
щодня
ти ходиш своїми маршрутами
вдихаючи вологу і дим але не пригадуючи що було вчора
щогодини
ти розказуєш усім перехожим, що любові
не існує що воно не має власного імені
я буду ходити твоїми маршрутами
ступати по твоїх легких слідах
щоночі
щоранку
щодня
щогодини