UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Tara Maa: дочування - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Криптопоэзия Krajzer, 01.06.2013 - 12:04
Финал - потерялся, при всей своей красоте.Почему внизу? Я понимаю: "понимай как знаешь", и т.д., но надо же держать стрежень в зубах! Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ти правий, кінцівка змазана. Давно писалось, не люблю повертатись до старих віршів... Добре, мо потім щось придумаю  Як не як, треба бути відповідальною за те, що на(с)творила )
gala.vita, 12.08.2010 - 22:25
читаю вже вкотре. спочатку просто сумі якісь асоціації, потім нагадало фільм " Прогулка по эшафоту".А вже заразрозумію що то огида до ревнощів, які ніби гниль і бруд виливає на тебе кохана людина...це нагадало мені першого чоловіка, коли береш себе вагітну і тікаєш світ за очі від цього лайна. Це твоя Вражаюча сила слова сколихнула таке. То експеремент вдалий.
Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
знаєш, що я люблю в поезії? те, що коли починаєш писати, ніколи не знаєш, куди тебе заведе. і те, що читачі якимсь дивом, справді неймовірним, майже казковим дивом, знаходять у віршах те, що автор міг і близько не вкладати (не вкладати свідомо), але вони це все одно знаходять, витягують назовні і чудуються автору. а треба чудуватись собі, бо це їх, читачів, заслуга! я обожнюю таких читачів  я рада, що тебе сколихнуло (хоча спогади не зовсім приємні). а насправді, вірш про відчуття того, як відмирає у чоловікові його минуле - минулі спокуси, минулі жінки, які ні зараз, ні тоді не мали для нього великого значення, почуття яких він не захотів розділяти. і відчуття того, що у нього почали формуватися якісь нові почуття, нові стосунки, але це і невпевненість у ньому, боязнь того, що все повториться - як і з колишніми жінками... Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
як сказати... це не тільки віршовий експеримент... вірш - то просто т.зв. протокол експерименту а взагалі так, мабуть вдався - принаймні тим, що дав, врешті-решт, певний результат дякую. ну. сидру? 
Журавка, 10.08.2010 - 12:06
Мабуть, аби зрозуміти все, вище написане,... необхідно пройнятися до глибини. Звучить складно, але щось у тому Є 
Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ні, треба якраз не заглиюлюватись, а просто йти на запах яблукдякую. яблучного сидру?
варава, 10.08.2010 - 08:56
Накривае теплою хвилею суму,і смутку,нерв ще оголений,так легко зачепити,зробити боляче.А так хочеться побачити чітке,міцьно прикуте до неба японське сонце.
Al Panteliat, 10.08.2010 - 00:51
сподобалось...і відучилось...цікаве відчуття коли читаєш...хочеться перечитати і відчути знов- не звично трошки від тебе таке, і тому ще цікавіше) однак ну ось зовсім до цієї речі слово "експеримент" не підходить...) це ніби як образа до неї...все одно що якийсь релігійний текст так назвати, ну я утрую, одак...)
Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
але то справді експеримент: в чутті, в стосунках, в написанні, врешті-решт. Але... Врешті решт, кожна хвилина нашого життя - такий собі експеримент, тому що вона в своєму роді нова... Добре, переконав
Тачикома, 09.08.2010 - 20:50
Гм. Розумію, що це надто особисто и не об*єктивно, але цей вірш нагадав мені оповіданння "Від чуття при сутності" одного з моїх найулюбленіших письменників -- Тараса Прохаська. Мабуть тому, що твій вірш, як і його оповідання, пропахнув яблуками!
Tara Maa відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прохасько... Читала "Сторонні" і ще щось. Вразило. Тому така от твоя асоціація мені дуже приємна 
|
|
|
||||||||||||||||||||||
