Любовь – ты разрушительная сила.
Тебя я ненавижу всей душой.
Ты быть должна, как звездопад красивой!
Не преданной, не лишней, не чужой.
Любовь, я пред тобой захлопну двери,
Но упадешь на плечи мне крестом.
Так трудно жить, когда другим не веришь,
Все чувства, оставляя на потом.
Любовь я презираю, ненавижу.
Ты – горечь лжи и пережитый страх.
А помнишь, как с пожара слов бесстыжих,
Тебя я выносила на руках?
Ведь как дитя, святой ты мне казалась.
Безумно нежной, как глаза поэта.
И что теперь мне от тебя осталось?
Воспоминанья? Отбирай и это.
Я б сказав, небезпечно зачиняти двері безкорисливим, жертвенним, не прагнучим взаємності, незалежним ні від чого і ні від кого почуттям (що якраз і являються синонімами любові), якими кохають не за щось, а всупереч чогось: недолікам, вадам, хибам, недосконалості тощо, а пристрасті, насолоді, похоті, жазі, перелюбству – можна і, навіть, необхідно. Любов – це не людська власність, а енергія, складова Всесвіту, тому асоціюється з вічністю, нескінченністю, з Богом, і її необхідно більше проводити, випромінювати, віддавати, ніж поглинати. Ми – частинки цілого, частинки Всесвіту. Якщо частинка кохає Всесвіт, то вона кохає і інші частинки за визначенням. Справжнім коханням однієї частинки до іншої буде спочатку любов до цілого, до вічного, до Всесвіту, а потім вже до самої частинки, до тимчасового. Якщо в коханні зосереджуємося лише на частинці, тобто тимчасовому, не дивуймося, що втратимо тоді вічне з частинкою, від якої стали залежні.
Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви дуже мудро пишете, і, неповірите, я з усім повністю згідна. Просто, іноді буває так, коли емоції беруть верх. Тоді не думаєш про Всесвіт і високі матерії, часточки... і вічність. Тоді, коли розчаруванню немає меж, хочеться просто кричати. Що пообиш, коли "кричати" найкраще мені вдається віршами
Это уже обида, боль и горький привкус любви. Сердце сжалось в комочек, так всё знакомо. Молодец. Можешь зацепить за струны сердца и души. Желаю Вам, Анечка, счастья и любви.
Она разрушительна если не взаимна, просто любовь делает чужого человека родным и близким, это ее функция... Только нужно сделать одно правильный выбор, но это бывает очень и очень сложно
Журавка відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00