Присвячується усім, хто коли-небудь відчував ту любов до закладу, де провів свої кращі роки...
Якось, як повернувся я додому,
Блукаючи я стежку віднайшов,
Пройшов покоси і суху солому.
У школи двері знову я зайшов.
Будівля напівзнесена, але
Докроїть пам'ять все, що вже змінилось.
Я бачу знов хлоп'ятко те мале,
Що на урок сьогодні запізнилось.
***
У стінах школи криються пісні,
Дитячий плач, усмішка на уроках,
Кохання, те, що сниться уві сні
І друзі із румянцями на щоках.
Якби мені дано прожить ще раз,
Оту стежину я би вибрав знову.
І щоб шкільний любити перелаз,
Щоб плакати, вдивляючись в підкову.
Щоб знову в серці ожила любов,
Щоб вмів так само палко світ кохати,
Відвідати ту зелень із дібров,
Що навколо тих стін шкільної хати.
***
У стінах школи криються пісні,
Дитячий плач, усмішка на уроках,
Кохання, те, що сниться уві сні
І друзі із румянцями на щоках.
Любили ми Вас, наші вчителі,
Хоча було проблем у Вас немало.
Дурненькі та наївненькі малі,
Ми з Ваших уст навчилися чимало.
***
У стінах школи криються пісні,
Дитячий плач, усмішка на уроках,
Кохання, те, що сниться уві сні
І друзі із румянцями на щоках.(Х2)
Дякую
