|
Молода посивіла дружина
знов за руку веде свого сина.
На побачення йдуть, на могилу.
Болем серце у грудях занило.
Чом не хочеш мене обійняти?
Невже каменем краще стояти?
Чом залишив ти вірну дружину,
сиротою зробив свого сина?
Так хотіла я бути з тобою,
та назавжди лишилась вдовою,
жур-журавка одна, як билина.
В небі пісня сумна, журавлина.
Не бути чорнобилям більше, ні!
Нема переможців у цій війні!
Нема переможців у цій війні!
Не бути чорнобилям більше, ні!
26.04.1996р.
ID: 186324
|
