Я роблю перший крок у життя де не буде ілюзій,
Де не буде мене вже тієї, що була колись,
Де не буде минулих зрадливих, корисливих друзів,
І не буде у ньому тих мрій, що колись не збулись.
Хочу стати на чисту стежину нового етапу,
Притоптати на ній бур'яни, котрі будуть рости.
Хочу чистою духом, твердою і сильною стати...
І не хочу я більше страждання, як хрест свій нести.
Я роблю першу спробу здійснити ці мої бажання,
Не надіючись вже на небесну ману з висоти.
Я забуду назавжди про слово зрадливе - кохання!
Хочу духом міцніти і розумом своїм рости.
Я не хочу писати про мрії і свої бажання,
Не казатиму більше нікому - Тебе я люблю
І забуду навіки про муки тяжкого чекання,
І нарешті подумаю, що і навіщо роблю.
Я не хочу вертати назад, у той світ фантастичний,
Де жили лише мрії й бажання наївні мої,
Хочу жити, як всі, у реальному світі і звичнім
І, не кидатись в розпач, каркаючи мрії свої.
