Я знаю, що настане час,
Коли крізь тюль життя побачу,
Мене не буде серед Вас,
Коли ніколи не заплачу.
Можливо стане непособі,
Можливо я здіймусь уверх,
Можливо я почую гомін
З гучних далеких піднебес.
Буття постане як картинка
З двох протилежних кольорів.
Відчиниться в минуле скринька –
Майбутнє вийде за поріг.
Смерть обійме крилами світла,
Я похитнусь бажанням вітра.
Я не почую біль і втому,
Бо я вертаюся додому...
март 2008г.
...
Смерть обійме крилами світла,
Я похитнусь бажанням вітра.
Я не почую біль і втому,
Бо я вертаюся додому...
березень 2008г.ID: 171287
автор: Mira
Хіба смерть, це...це...це - додому?
Здається, що смерть - це полон...
Живі можуть вити хороми,
Пилюки збирати з ікон,
Для себе – гуть-все збудувати,
Коли в себе, вдома, все-все!!!
Писати мазком аромати,
Й творить доскональне слівце!
28.08.11 р.
Mira відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В том же и дело, что Вам кажется. Поэтому споры и возражения в этом вопросе неуместны. Спасибо за визит.
відчувається ваша відсторненість .. у вірші.. відносність як говорив Ейнштейн.. відчувіається що ваш дім всесвіт .. а в ньому дім це свобода.. мені сподобалось..
Mira відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
трудно даже что-то стоящее ответить....спасибо Вам!
Это Вам спасибо, давно не читал прекрасных стихов о бытии после жизни. Вы их, эти слова, верно услышали от Того, Кто продиктовал их Вам свыше, и в этом Ваша гениальная заслуга.
Mira відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Такого отзыва я никак не ожидала...Чувствую, что вера в себя как в поэта ко мне возвращается И вот за это Вам отдельное спасибо!
С праздником Вас!Пусть этот мир Вам улыбнется!