Я не можу зрозуміть слова,
Що лунають у твоїх думках,
Все це - ніби повна маячня,
Все це - наш одвічний страх.
Страх за долю, за життя, любов,
Страх, що поглинає знов і знов,
Страх, він значить, що ти ще жива,
Страх, що породив оці слова.
Взагалі то серце не тремтить,
Лиш разочок тьохне й стукотить,
Але лише ти така одна,
Від якої кругом голова.
Ти примушуєш мене співать,
Ти – рядки у рими укладать,
Ти – безглузді говорить слова,
Ти одна, лиш тільки ти одна.
