Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любовь Козырь: Етюд - ВІРШ


Любовь Козырь: Етюд - ВІРШ
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 4

Пошук


Перевірка розміру




Етюд

Любовь Козырь :: Етюд
Стукає вітер у темне вікно, Тихо скриплять незачинені двері... Це уже сталося, це вже було Десь, у якійсь там загубленій ері! Небо нахмарилось, пахне дощем, З півночі тінню прийшла прохолода. Знову усе, як завжди. День за днем Мовчки тьмяніє життя позолота. Скоро у місто прийде листопад, Літо кудись непомітно тікає... Як же я хочу вернутись назад - в день, де мене вже ніхто не чекає! 04.08.2002

ID: 159262
Рубрика: Вірші, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 04.12.2009 15:52:34
© дата внесення змiн: 04.12.2009 15:52:34
автор: Любовь Козырь

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора