В поддержку темы:
Евгений ВЕРМУТ :: Похолодало. Чувствуете? Ночь...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148377
Мне бы водочки!
Похолодало...
Чай с лимоном в стакане прокис,
И не греет меня одеяло,
Одна радость, -
В ногах спит мой кис!
Мне б согреться!
А помнишь как раньше?..
По листве мы гуляли с тобой,
И оркестры звучали без фальши,
В нашем парке, -
Осенней порой!
Мне бы вихрем
С тобой закружиться...
И упиться красою твоей,
Я теплом твоих глаз мог согреться,
А теперь, -
Свет ночных фонарей!
Мне б на миг
Развернуть это время...
А судьба, как оборванный лист,
И так холодом бьет меня в темя,
А душа, -
А душа хочет твист!
Мне бы водочки!
Можно и винчик...
Чай с лимоном? Да ладно, пусть чай,
К глазу тянется палец-мизинчик,
То ресничка, -
Давай, наливай!
Чё й то ты рановато хандрить начал...Слава Богу по прошествию стольких лет всё в порядке у тебя!
Serg відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хандрю?
да нет, Анатольевич, я давно научился воспринимать реальную действительность
как есть, без украшений...
и посему у меня все в полном порядке!
это просто лирика... надо ж иногда подиграть...
Оценка поэта: 5 Що це за "Мне бы..."? Всього потрібно домагатись у житті, тим паче коханої жінки А щодо поезії, то вона чудова
Serg відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Поезія сподобалася?, - критикуйте!
При чому тут якісь там власні мої або чиїсь домагання? Шановні, зрозумійте одну просту річ:
вірш, навіть на любовну тематику, - це не обов'язково лише власний досвід чи переживання...
Справжній митець має право і повинен узагальнювати сіспільні тенденції, перемножуючи їх з особистими почуттями і навпаки... Тільки тоді виходять справжні вірші а не лише римоплетство власних думок!
В любому випадку, дякую за комент!