Я гордий з того, що живу у цій країні,
Тут люди добрі, щирі і талановиті
Душею вірні рідній Батьківщині,
Сяйвом добра й любові оповиті.
Земля ж родюча та багата,
Прекрасні ріки, гори та лани,
Ми пам‘ятаємо про траур та про свято,
Ми наче, всі тут сестри та брати.
Бувають звісно люди і не дуже,
Винити, боронити чи жаліти їх не буду я,
Але повір, їм тільки гірше, друже,
У них життя кусюче та отруйне, мов змія.
Пригадуючи діяння прадідів, надієшся,
Що правнуки та внуки їх не підведуть,
Над прикрощами, щиро та відверто ти смієшся,
Продовжуючи, вірний, гордий та правдивий путь.
І бачу, що таких як я все більше,
Таких, хто вишиванку на серця вдягнув.
І знаю жити вже не буде гірше,
Про біди та нещастя я давно забув.
Зупинюся на дорозі, озирнусь навколо
Побачу рідний дім у злагоді і мирі,
Розправлю плечі, наберу повітря,
Та Вільно крикну - Слава Україні!!!
Оценка поэта: 5 згідна..та не тільки нам потрібно переконатись, що Україна найкраща, але й інших треба переконати в цьому...
вишиванка одягнена на серце...
Ярослав Клочник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірю, знаю, можемо,
Разом біди всі ми переможемо!!!
30.09.2009 - 19:56
Ярослав Клочник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
насправді просто набридло, скрізь куди не поглянеш усюди кричать це погано, то погано, тут паршиво, там паршиво, а хоч хтось би подумав, що у нас не так уже й паршиво, у нас люди добрі й співчутливі, роботящі в кінці кінців. Ну добре з владою не склалось взагалі, але і це ж не назавжди, вони там поб"ються,переб"ються (я так надіюсь), а ми і надалі житимемо, працюватимемо. Це особисто моя думка, я не намагаюся її нав"язати комусь. Іноді коли ти йдеш у гори з компанією хороших друзів або коханою людиною, сидиш біля вогнища, спілкуєшся, ділишся проблемами, радишся, вислуховуєш, от тоді тобі на душі стає справді радісно від того, що живеш у цій країні. А згадайти святкування Великодня, Різдва, коли ти у вишиванці з друзями співаєш колядки, щедрівки, намагаєшся донести радість у кожну домівку, незалежно від статусу, поглядів чи відмінностях у мовному спілкування.....Ну хіба не чудова у нас країна?