Сказав мені один піжон:
Любов – то невелика справа.
Її ж бо можна і купить,
Й не варт горланити їй „браво!”
Любов – то доза анаші,
Яку пускать можна поколу.
Тож її можна і курить
Й не знать при цім ніде проколу.
А ще казав, що бачить він
Оту любов чи не щоднини.
Вона йому вже в печінках.
До біса йому остогидла!
Багато він ще говорив
Про різних пані придорожних,
В яких за гроші не лиш секс,
А і любов придбати можна.
Про Казанову ще згадав
І походеньки його гожі.
Синеку далі цитував…
То що ж то за любов, небоже?
Втомилась слухать цю промову
Та з ровороту, -- в пику йому!..
___________________________
Любов – то дар, його дає Господь!
Та ми її голубити не здатні.
І, мов би той піжон, лиш в бруді слів
Любов святую вміємо топтати.
Любов умієм зневажати.
Коли ж почнемо цінувати?
діють недовго.
Представила 
