Я б хотів доторкнутись до шкіри,
Захистити від жахів життя!
Розчинитись у прикрощах ліри
Не впадаючи до забуття!
Але ти не бажаєш це знати,
Не кохаєш, не знаєш мене!
Від усіх заховалась за грати,
Щоб чекати, коли сум мине!
Полюбляєш самотність, природу
Та прогулянки біля води,
Не згинаєшся іншим в угоду,
Знаєшь цінність та владу сльози!
Що до мене - у небі я хмара,
Просто тінь і для тебе як пил!
Може янгол, а може примара,
Або пір'я від ранених крил...
15:23
27. 11. 2008 рік
Оценка поэта: 5 Щодо мене, - у небі я хмара,
Просто тінь... А для тебе, як пил!
Може янгол, а, може, - примара...
Чи то, - пір'я від ранених крил...(Дуже гарний вiрш. Бачу, - так... Але, - все за Вами.
Карл Доммерштерн відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Оценка поэта: 5 Это неподражаемо! спасибо большое - очень красиво, я и не знала, что вы усовершенствовали свою технику в стихосложении на украинском)))здорово!!!
Карл Доммерштерн відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо за коммент)
