Інтер*єр перевернувся. Швидко перевернувся. Досить плавно, але оперативно. Ти навіть не помічав спочатку, хоча був готовий до того за кілька тижнів, але цих день-два ти майже не помітив, бо твоя кров снувала по венах на два десятки пОділок вище звичного.
Інтер*єр. Ти потрапив у новий вимір. Світ, де панують люстри, павутинки, нерівність поверхні, там є високий поріг та низьке підвіконня.
Спочатку ти нерухомо не знав, як існувати. Ти стараєшся рачки повзати, щоб не тепрли ноги і руки, ти нервово хватаєш пальцями провідок за провідком, ти дихаєш пилом та грибком. Хоча насправді серед люстр і павутинок снує потяг метро через річку, гуляє ранковий холод, звучать анекдоти і слухняно лежать всілякі ящики, целофан і папір. А ще в доповнення - тривожні шорохи в твоїй кишені, та телефонні гудки, а за ними невтішні новини. Одяг подерся і позбирав всю цю геніальну правдиву пилюку.
Згодом ти трошки вирівнявся, але ти ходиш зігнутий і прикриваєш рукою голову. Звів очі доверху, все зверху, таке недосяжне тепер, а тут вся правда. Ти подивився на правду. Ах! - Стільки кришталю ще не видобуто, стільки шовку, як тут , ще в Китаї не вироблено, стільки мудреців ще земля не знала.
Інтер*єр перевернувся. А ти залишився. Чи перевернувся ти, а все так само лишилось навколо тебе. А ти - перевернувся. Головне в такі моменти розуміти, де ти, а де інтер*єр.
Ти вжився. Ти став пластом мікросуспільства. Ти інтегрувався. Ти навіть надибав парочку свідомостей для віддачі вражень, і матимеш потім грам поваги і чужу повернуту потилицю.
А поки що ти заробив тільки дешеву вишуканість в одному кутку, а щиру зацікавленість в сусідньому. Ну і ще одна розкіш - поміряв кілька облич.
Інтер*єр похилився. Сам по собі. Став під кутом 30-40 градусів. Перспетива просто знущалась. Ти знову інстинктивно вчепився пальцями за дріт, ти порізав пальці, різав до тих пір поки не зупинились поїзди, холодні протяги, і не витрусилась пилюка з подертих штанів. І ти таки не помітив, коли це сталось. Коли ти відпустив проводочок, і люстра прийняла вихідне положення, і павутинки теж, і мудреці, і ребриста поверхня, бо таке ж положення прийняв і інтер*єр. Інтер*єр перевернувся.
Знову прийшов час зрозуміти, де ж ти. І хто ти такий. Де інтер*єр, де перспектива, а де ти. А може інтер*єр - це ти? Перевертайся і крутись; тримайся і будь; повзай рачки і збирай пил, а потім підведись і витруси його. Сядь на низьке підвіконня і переступи високий поріг. Падай серед павучків і милуйся їхніми домівками. І тоді маєш всі шанси покататись на поїзді через річку, подихати ранком, сісти по-турецьки на ребристу поверхню. Прогулятись серед паперових ящиків. Розчинитись в товаристві двох глухих кутків. Періодично. Контрольовано. Бо ти - це перспектива с дизайном. Авторським. Ти - інтер*єр. І ти перевернувся. І вісь поворотів наївна, як дитина.
Зараз в тебе залишились той самий грам поваги, і потилиця, чужа і повернута. Потилиця до потилиці, коли очі до очей з іншої сторони. Спина до спини зліва, коли губи до губ справа.
Недарма спогади або мрії заставляють тебе мимоволі підвести очі доверху. Бо минуле і майбутнє насправді там. Завжди, і поруч. Трохи вище за тебе.
Інтер*єр перевернувся. Ти перевернувся.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256586
дата надходження 28.04.2011
дата закладки 29.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.04.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.03.2011
ты
(прямое хоть
слово недотрога
но
кому-то совсем
никогда
не дано)
мазками кисти
перелетов пыльных
расчистивши
линии
нечаянно нарисовала
таинство.
ты
сотни ритуалов
для путей дыхательных
для себя
для секунд
украла
чтобы здесь подвинуть
все космосом пролитое
начало.
ты
моргнула и с ресниц
на брови
перепрыгнули
хотения.
Сегодня-завтра
я тоже запрыгну
с души потрясением
чтоб уснуть
в складочках губ твоих
в благоговении.
(для Алисы)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238161
дата надходження 01.02.2011
дата закладки 01.02.2011
Прагнення чогось потужного, як жаль мінус і
міцного, грандіозного, хорошого...
Думки про ідеал мінус реальність, тссс. Крихітко, тсс...
Сумно.
Самотність штовхає. Сумно, вчора тінь... Тінь.
Безнадія шепче в душу
Окуляри розставляють.
Ми вчора, сьогодні та завтра.
Як жаль. Як жаль.
Вчора розставляють.
Сьогодні прагнення.
Завтра тіні, тіні, тіні.
Окуляри, тіні. Тіні-окуляри.
Ш-ш-ч-ш-шшш в душу, в серце безнадія. Тс, тс, моя крихітко.
Крихітко, ідеал. Ти ідеал. Сьогодні тс.
Сумно. Крихітко, як жаль.
Якби звідти ось, то шок і щастя,
щастя, тсс, тсс, моя крихітко. Як жаль. Тіні-тіні.
Ми вчора, вчора. Ми тсс... Ставки, ставки, панове, ставки. Ти ідеал.
Шок, щастя, ідеал. Сумно, моя крихітко.
Розказуй все завжди.
Плач, вчора плач. Тіні завтра і сьогодні тінь. Крихітко, як жаль. Так є це сумно.
Як жаль. Сумно. Сумно. Вчора так сумно. Крихітко. Завтра, завтра тіні від вчора. Шш-ш-ч-ч... Душа, душа!!! Вона душа!!! Ша-ша-ша! ША! вона-вона шаша! Ідеал, Л-ЛЛ!!! Ал, ідеал.
Ти, ша... ду. Туди ша. ДуШа! Крихітко. Так це є сумно. Плач, колись учора. Прагнення.
Тсс..., моя крихітко. Не плач. Ти не сама. Я є.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194502
дата надходження 08.06.2010
дата закладки 05.10.2010
Аристократи приємно,
все сказати даремно,
цікаво, сміх, та пікантні плітки.
Там оригінальність, мат,
алкоголь придушених свят,
суші, Ксенакіс, жінки.
Ах, як смішно, незабутньо -
похвалюсь, згадаю в буднях
мої темнії великії діла.
Зустріч, атмосфера, номер,
компанія, ще, енергодонор.
От тепер любов пішла.
Поцілую, погладжу руки.
Мені по морді, вишневі муки.
Потім концепція музик.
Згвалтую, дам ляпаса сильно,
зламаю душу стерильно,
Я джокер, а ти так...лузер.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207533
дата надходження 24.08.2010
дата закладки 24.08.2010