Валентина Ланевич: Вибране

Світлая (Світлана Пирогова)

Із саду батьківського

Дитинства  мого  світлі  дні  вишневі,
Бо  то  ж  весняні  аромати  світу.
Коли  щасливою  тонула  в  мреві,
Серед  дерев  у  сніжно-білім  квіті.

А  згодом  -  юності  широкі  крила,
І  зав*язь  вишеньок  -  кохання  перше.
І  поцілунки  ніжності  рясніли
Промінням  сонячного  диво-пензля.

І  плинув  час,  і  дозрівали  вишні.
Плодів  червоних  -  соковите  щастя,
Що  подароване  самим  Всевишнім,
Із  саду  батьківського  тепла  ласка.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822190
дата надходження 21.01.2019
дата закладки 21.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Стукає щастя в вікно

Падає,  падає  сніг,землю  він  застеляє,
Срібними  перлами  ліг,  серце  моє  кохає.
Пісню  співає  душа,  тихо  так  в  заметілі,
А  у  думках  слова,уста  наче  вишні  спілі.

Приспів:

Сніг,  сніг,  сніг,  білий,  пухнастий  і  ніжний,
Сніг,сніг,  сніг  в  зиму  оцю  дивовижну.
Сніг,сніг,  сніг  в  вальсі  із  нами  кружляє,
Сніг,сніг,сніг,  сніг  кращого  дива  немає.

Ніжна  кохана  моя,  для  мене  ти  єдина,
З  під  ніг  тікає  земля,  слід  мете  хуртовина.
В  обійми  тебе  візьму,  не  відпущу  від  себе,
Тебе  кохаю  одну,поспішаю  до  тебе...

Приспів:

В  келиху  нашім  вино,  піниться  і  іскриться,
Стукає  щастя  в  вікно,  світиться  мов  Жар  -  птиця.
Руки  йому  простягни,  не  відпускай  від  себе,
У  нічній  тишині,  зорі  дарує  нам  небо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822172
дата надходження 21.01.2019
дата закладки 21.01.2019


Надія Башинська

СВОЄ ТИ ЗВАЖУЙ КОЖНЕ СЛОВО…

         Проснулася  Ворона  рано...  Пізно  щодня  вона  вставала,
а  тут  прокинулась.  Не  спала.  
В  саду  якраз  в  цей  час  дзвеніла  весела  пісня  солов'їна.
Прислухалась...  А  й  справді  гарно.  І  дзвінко,  й  весело.  
Так  славно!
Й  подумала:  "Мені  б  отак.  Ото  жилося  б  гарно  як!  
Усі  б  мене  навкруг  хвалили.  Усі  б  мене  одну  любили."
         Умилася  і  причесалась,  у  нову  сукню  гарну  вбралась.
"Я  краща  Солов'я!"  -  сказала.  Сіла  на  вітку  й  заспівала.
"Кар..р..р!",  "Кар..р..р!"-  лунало  увесь  день.  Таке  воно  
те  "Кар..р..р!"  й  тепер.
         Ніхто  перечить  не  посміє:  співає  кожен  так,  як  вміє.
Все  ж  пам'ятай,  що  ти  Людина!  Тобі  підкориться  вершина.
Своє  ти  зважуй  кожне  слово.  Виконуй  все,  що  обіцяв.  
Злетіти  зможеш  вище  хмар!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822104
дата надходження 20.01.2019
дата закладки 21.01.2019


Ганна Верес

Душа людська гартується… болем

Душа  людська  гартується  лиш  болем,
І  правди  іншої  поки  не  знаю  я.
Немає  й  ліків,  кращих  від  любові,
Й  фортеця  найміцніша  –  це  сім’я.

Сказати  сміло  я  собі  дозволю
(Та  це  й  відомо  людям  вже  давно):
Скарб  найцінніший  –  мир,  здоров’я  й  воля,
Й  лиш  доля  тче  життєве  полотно.
20.01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822110
дата надходження 20.01.2019
дата закладки 21.01.2019


Ганна Верес

Чому страждають добрі люди?

– В  житті  чергуються  і  радощі,  й  страждання,
І  як  би  не  звучали  ці  слова,
Це  істина,  хоча  вона  й  прадавня,
Та  двері  не  завжди  всім  відкрива.

Чому  ж  в  житті  страждають  добрі  люди  
І  співчутливо  голос  їх  бринить?
Може  тому,  щоб  світ  не  здався  лютим,
Що  є  такі,  кому  чуже  болить?

Але  ж  це,  Боже,  так  несправедливо,
Як  давлять  біди  і  своя,  й  чужа?
– Кожен  своє  топче  життєве  жниво
І  лиш  зароблене  отримає  душа.
15.01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822107
дата надходження 20.01.2019
дата закладки 21.01.2019


Valentyna_S

Зимовий дощ

Ти  ба́йдуже  обняв  сьогодні  світ,
Снуєшся  з  неба  до  землі  печаллю.
Знічев’я  кинув    у  вікно:  «Привіт»,
Вигойдуючи  мокрою  вуаллю.

Хоч  добре  знаєш:  в  хату  не  ввійдеш,
Та    сліз    твоїх  ллються  вже  потоки.
Ображений  на  мене  ти,  авжеж?--
І  ще  чіткіш  чутно  твої  кроки.

Я  знаю:  не  твоя  провина  в  тім  --
Якісь  процеси  це  в  повітрі,    й  вітер.
Однак  вже  досить  масок  й  пантомім,
Й  даремно  ти  малюєш  море  квітів

На  шибах,  посивілих  якось  враз,
Й  мені  дарма  читаєш  свої    вірші,
Бо  не  торкає  скупість  змоклих  фраз
У  німот́і  нічної  взимку  тиші.

Ще  про  весну  пові́даєш  мені,
Що  десь-то    там  вона,  аж  ген  далеко,
Й  постійно  час  іде  по  метушні,
Й  за  домом  знудьгувалися  лелеки?..

Про  що  мені  сказати  б  ти  устиг,
Поспівчуваю    схимника  я  долі.
І  дощ,  прощемравши  ще  трохи,  стих.
Втирають  очі  шиби  лисочолі…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822105
дата надходження 20.01.2019
дата закладки 21.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твої очі знов цілують

Ловлю  твій  погляд  на  собі,
Довкола  нас  усі  танцюють.
Але  не  байдуже  мені,
Що  твої  очі  знов  цілують.

Кажу  очима:"  Як  живеш?
Що  нового  в  житті...  Питаю.
Коли  стежину  віднайдеш?"
У  відповідь  твоє...  Не  знаю...

Тоді  до  танцю  запроси,
Не  можу,  заніміли  ноги.
З  твоєї  дивної  краси,
Твої  німі  перестороги...

Минуло  вже  багато  літ,
Як  ми  у  залі  цім  зустрілись.
Знов  зустріч...  Погляд...Цілий  світ...
Один  на  одного  дивились...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822082
дата надходження 20.01.2019
дата закладки 20.01.2019


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 103

[b][i][color="#570606"]Я  сегодня  встала  с  ранья
И  к  соседу  под  бочок,
Не  исполнились  желанья
Он  Лукерью  приволок

Печень  ноет,  вздут  живот,
Всем  понятный  фактор.
Старый  Новый  год  грядет
Пережить  бы  как-то...

У  меня  с  Петром  общенье,
Чувств  и  страсти  колыбель.
Нет  сильнее  искушенья
Затянуть  его  в  постель.

Мне  не  надо  изумрудов
Им  получше  есть  взамен!
Увидала  в  бане  чудо  -
Бабья  радость...  до  колен!!!

Выпивала    с  Лешим  я
С  чертовым  засланцем,
Он  уполз  к  себе  в  бурьян,
А  я  в  клуб  на  танцы..

До  чего  дошел  прогресс
Все  понять  пытаются.
У  Петра  в  штанах  протез,
А  мальцы  -  рождаются!

Если  б  я  была  красоткой,
На  сто  бед  -  один  ответ...
Не  пришлось  поить  бы  водкой
Мужиков  все  сорок  лет

Мой  сосед  по  кличке  "Пресли"  
И  дружок  его  -  синяк,
До  утра  орали  песни
Под  окошком  у  меня!!

Кум  позвал  меня  к  калитке
А  я  пьяная  была.
На  шестой,  кажись,  попытке
Еле-еле  доползла!

Это  чья  в  сугробе  шапка?
У  моих  резных  ворот!!
А  над  ней  колдует  бабка,
Снять  желая  приворот!

Скоро  зимняя  рыбалка,
Мне  б  пойти,  ядрёна  вошь!!
Но  в  руках  супруги  скалка,
С  приговором    "Не  пойдешь!"

Нагадала  ночью  Света
Выйдя  с  чарами  в  астрал,
Выйдет  замуж  за  кадета
И  уедет  на  Ямал...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822030
дата надходження 20.01.2019
дата закладки 20.01.2019


Катерина Собова

Шпалери

-  Мамо,    заміж    я    виходжу,-
Рано    Лерочка    сказала,-
Навіть    вже    подружнє    ложе
Я    для    нас    облаштувала.

Гіві    -    класний,    просто    мачо,
У    шашличній    він    працює,
Не    п’є    пива,    тільки    чачу,
І    найкраще    брейк    танцює.

В    міру    стриманий,    поважний,
В    нас    кохання    -    до    безтями,
Тихий,    лагідний,    уважний,
І    в    науці    добре    тямить.

Дуже,    мамо,    я    щаслива,
В    цьому    ти    не    сумнівайся,
Ти    побачиш,    Гіві    -    диво,
І    мені    такий    дістався!

Мама    слухала,    зітхала,
І    промовила    до    Лери:
-Запроси    його    на    вечір
І    поклейте    вдвох    шпалери.

І    під    час    роботи    пильно
Придивись,    моя    дитино,    
То    відкриється    для    тебе
Зовсім    інша    вже    картина:

Ти    побачиш    -      зразу    стане
Він    сердитий,    як    собака,
Серед    ночі    Гіві    буде
І    падлюка,    й    скотиняка,

Грубіян,    козел    дебільний,
Хам,    бездара    і    ледащо,
Проклинати    його    будеш
І    життя    своє    пропаще.

Ця    стосується    наука
Всіх    дівок,    не    тільки    Лери:
Щоб    заміжжя    удалося  –
То    поклейте    вдвох    шпалери!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822025
дата надходження 20.01.2019
дата закладки 20.01.2019


Володимир Верста

Зоряний художник

Не  знайдеш!  Ні!  Мене  у  цьому  світі
Давно  уже  немає,  тільки  тінь
Обривисто  блукає  на  зеніті
Поміж  далеко  сяйних  мерехтінь.

Я  там,  де  вітер  обіймає  віти,
Де  хвилі  відбивають  моря  синь,
Там  я  малюю  зоряні  графіті,
Пізніше  бачиш  ти  це  уві  сні…

Знайди  мене!  О  ні!  Не  серед  лану
І  в  горах  не  шукай,  та  у  лісах
Між  хвилями  широкого  лиману

І  не  віднайдеш  там,  де  лине  птах.
Я  тут!  Дивись!  У  серці!  Не  омана!
А  вже  тепер  і  на  твоїх  вустах.

©  Володимир  Верста
Дата  написання:  19.07.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822020
дата надходження 20.01.2019
дата закладки 20.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дівчина - калина

Промінь  сонця  вирвався  на  волю,
Пригорнувсь  до  милої  обняв.
Посміхнувся  хмарам,  небу,  полю
І  від  щастя  всіх  розцілував.

Прокидались  гори  і  долини,
Пахощі  полинули  земні.
В  білій  сукні  дівчина  -  калина,
У  вінку  голівонька  її.

Забаривсь,  не  їде  наречений,
Мабуть  десь  в  яру  забуксував.
З  вітром  шепіт  прилетів  від  клена,
Він  її  коханою  назвав.

Посміхнулась  дівчина  -  калина
І  кохання  клену  віддала.
У  думках  його  була  єдина,
Кожен  рік  для  нього  лиш  цвіла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821954
дата надходження 19.01.2019
дата закладки 19.01.2019


Амадей

Розмова з серцем.

Чого  ти  серденько  принишкло,
Забудь  свій  сум,  забудь  печалі,
Кохана  ось  де,  поруч,  близько,
З  нею  пісні  нас  повінчали.

Вінчали  нас  у  небі  зорі,
І  місяць  свідком  був  на  небі,
Була  казкова  ніч  надворі,
Що  ще  тобі,  серденько,  треба?

Невже  так  хочеться  буть  поруч?
Тепла  і  ніжності  бажаєш?
Ти  кличеш  в  снах  іі  щоночі,
Чому  ти  серденько  страждаєш?

І  вмить  серденько  розімліло,
Для  мене  кращоі  немає,
Вона,  мов  зірка  в  небі  світла,
Й  зізналось  :"Я  іі  кохаю  !"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821940
дата надходження 19.01.2019
дата закладки 19.01.2019


Ганна Верес

Київ на Водохреща кипів (Події, що відбувалися у нас 5 років тому) .

Нуртує-б’є    в    гарячих    жилах    кров,
І    зупинить  її  вже    неможливо;
Гранати,  кулі  і  нічний    покров  
Зберуть  достойне    історичне    жниво.
І    водомети  ту  не    спинять  кров,
Морози,  острах    мозок    не    остудять,  
Бо  нами    рухає  лише    свята    любов    –
Ми,  українці,  вільні,    чесні  люди!


Щаслива    я  і  горда    саме    тим,  
Належу  що    до    вільного    народу:  
Не    залякати    й  не    перемогти,
І    на    коліна    він  не    стане    зроду.


За    всю  історію    вже    стільки    натерпівсь,  
Що    розгубив    останні  краплі  страху,  
Тож  на    Водохреща    наш  Київ    закипів
І    цим  урятував    народ    від    плахи.
В    цю  ніч  і  світ,  і  мій    народ    не    спав    –  
Своє    він  право  боронив    уміло,  
Державу  від    свавілля    рятував  
Молитвою,  коктейлем  і  камінням.

Безмежно  горда    я    й    щаслива  саме    тим,  
Належу  що    до    вільного    народу:
Не    залякать  його    і  не    перемогти,  
І    на    коліна    він  не    стане    зроду.
20.01.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821857
дата надходження 18.01.2019
дата закладки 19.01.2019


Веселенька Дачниця

ЧАСТІВКИ

                                                                                     
Перестали  ми  сміятись,                                                                      І  нащо,  скажіть  із  ранку,                      
Самі  винуваті  –                                                                                              Мені  рахуба  отака!
Ходим,  ледве  тягнем  ноги,                                                            Сонна  вибігла  із  хати
Мов  чимось  напхаті.                                                                              І  присіла…  на  їжака  !
                 *  *  *                                                                                                                                    *  *  *
Новорічні    свята  в  нас                                                                        Ой  впаду!  Який  орел,          
Це  важка  робота:                                                                                      Як  гарно  посміхається!
Олів’є,  сир,  голубці  -                                                                            В  зуби  «двинули»  йому
До  сьомого  поту.                                                                                        Рот  не  закривається.
               *  *  *                                                                                                                                      *  *  *
Помінявся,  мабуть  світ,                                                                      Зимові  свята  у  нас  -
Чи  щось  інше  стало.                                                                              По  два  їх  і  зразу  !
Сьому  бабу  міняє  Боря,                                                                    Наготовили  салатів
Усе  йому  мало.                                                                                              По  свинячім  тазу.
             *  *  *                                                                                                                                        *  *  *
Вже  доїли  ми  козу,                                                                                  У  сусіда  –  деревій,
Осталась  лише  шкура.                                                                      В  мене  росте  гречка.
Моя  зшила  полушубок                                                                      Любитиму  тебе  вічно  -
Стрибає,  як  дура.                                                                                    Почеши  яєчка.
             *  *  *                                                                                                                                        *  *  *
Вредне  бісове  створіння!                                                                Прибіг  кум  до  куми,
Що  ж  ви  наробили?                                                                                Що  казати,  не  знає.    
Не  встиг  зайти  до  куми  -                                                            -  Ти  вже  куме,  щось  роби,  
Жінці  доложили…                                                                                      Як    Петра  немає.
             *  *  *                                                                                                                                        *  *  *
Закінчилися  свята,                                                                                  У  синів  такі  жінки,
Настала  відлига.                                                                                        Як  у  горлі  кістка.
Василь  так  назасівався  -                                                                Якщо  зробиш  щось  не  так  -                                  
Язиком  не  двига…                                                                                    Це,  мабуть,  невістка.
                                                                                                                                                                                                           15.  01.2019

                                                           

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821555
дата надходження 16.01.2019
дата закладки 18.01.2019


НАДЕЖДА М.

Стара, як світ, історія оця

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fTDY8tBDv00[/youtube]

Коли  ішов,  просила:
залишайся.
Але  пусті  були  мої
слова...
Забути  ти  мене  
не  намагайся.
Це  пам"ять  не  дозволить,
бо  жива.
І  раз  -у  -раз  торкатиме
у  груди,
І  солоніше  буде  вже  сльоза.
Від  цього  ти  не  дінешся
нікуди.
Стара,  як  світ,  історія  оця...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821835
дата надходження 18.01.2019
дата закладки 18.01.2019


Надія Башинська

РАДІЙМО ДНЮ, ЯКИЙ НЕСЕ ЖИТТЯ!

         Радіймо  дню,  який  несе  життя.  Радіймо  дню,  який  несе  прозріння.
Багато  днів  похмурих  і  ясних  треба  рослині,  щоб  дала  насіння.
А  те  насіння  силу  має  вже,  у  себе  міць  воно  тих  днів  ввібрало.  Та  знаєм  
ми,  що  й  холоди  гули,  його  не  тільки  сонце  зігрівало.  
То  ж  гнулося  від  бур  і  від  вітрів,  хилилось  долі  часто...  та  вижило.
Насіння  сходи  дасть!  Заплодоносить  рясно.
         Варто  приймати  й  нам,  що  Бог  дає.  Зміцніють  сили.  Здолаєм  перешкоди.
О!  Як  нелегко  все  в    житті  пройти...  Та  все  ж  іди!  Іди...  Не  зупиняйся.
 Будуть  перемоги.  Для  тебе  є  рожевий  цвіт  весни,  далекі  і  близькі  дороги.
         Усе,  що  в  долі  є...  Приймай.  Твоє.  Твій  час.  Твоя  пора.  Твоє  прозріння.  
Іди  вперед  і  розсівай!  Хай  сходить  і  росте  твоє  насіння.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821834
дата надходження 18.01.2019
дата закладки 18.01.2019


Світлая (Світлана Пирогова)

Нелегко підкорять словесну скелю

Слова  блукають  у  сухій  пустелі,
Шукаючи  цілющої  оази,
Пронизані  ліричною  пастеллю,
З  передчуттям  незвіданої  фази.

Лише  пісок  із  вітром  на  заваді,
Що  розсипають  суміш  без  потреби.
Як  хочеться  тієї  волі-зваби.
І  шансу  того,  що  дарує  Небо.

Вологою  наповню  я  пустелю,
Щоб  ожило  коріння  соком  сили.
Нелегко  підкорять  словесну  скелю,
Щоби  літать,  літать,  мов  птах  стокрилий.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821830
дата надходження 18.01.2019
дата закладки 18.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Любов і сльози

Холодний  дощ  періщить  у  вікно,
Заплакала  зима,  заголосила.
Довкола  стало  сірим  полотно,
Яке  вона  із  радістю  білила.

Розгнівавсь  дощ  на  подру́жку  свою,
Що  віддала  вона  любов  морозу.
Тому  накликав  хмару  дощову,
Даруй  тепер  йому,  ти  зимо,  сльози.

Мороз  втішати  зимоньку  почав,
Не  плач  кохана,  будуть  переміни.
Він  палицю  свою  до  рук  узяв
І  заморозив  дощові  краплини.

На  землю  знову  полетів  сніжок,
Хурделиця  -  матуся  посміхнулась.
І  білий  пух  упав  на  поріжок,
Зимова  казка  радо  повернулась.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821801
дата надходження 18.01.2019
дата закладки 18.01.2019


Ганна Верес

Епоха геніїв дарує

Епоха  геніїв  дарує
Чомусь  нечасто.  Так  бува.
Знання  той,  мудрість  генерує,
Навколо  світло  розлива.
Та  не  завжди  всі  розуміють
Його  покликання  душі:
Хтось  душу  травить  гірше  змія,
Той  вкусить  боляче  вірші.

Усе  те  відчуває  геній,
Відповісти  ж  не  має  сил  –
Він  важливіші  має  гени:
Землі  світило  він  і  син.
Епоха  геніїв  дарує,
Про  це  відомо  майже  всім.
Не  одягнуть  такому  збрую,
Бо  служить  Богу  і  красі!
20.03.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821744
дата надходження 17.01.2019
дата закладки 18.01.2019


Ганна Верес

Коли пів серця в матері відтято

Жаліти  звикли  діточок-сиріт,
А  сиротою  ж  може  бути  й  мати.
Чому  ж  про  неї  забуває  світ,
Коли  пів  серця  в  матері  відтято?
Коли  вона  не  сина  чи  доньку,
А  хрест,  граніт  холодні  обіймає.
А  ті  сльозу  п’ють  матінки  гірку,
Котра  струмочком  із  очей  стікає.

О,  скільки  ж  їх  –  нещасних  матерів,
Котрі  довіку  сиротами  стали,
Чиїх  дітей  Всевишній  не  вберіг,
А  в  кожної    душа  жива  –  не  з  сталі!
Молімося  ж  за  тих,  кому  біда
Засіяла  сніги  так  рано  в  коси,
Хто  кожен  день  і  молиться,  й  рида,
І  тільки  миру  для  усіх  нас  просить!
13.01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821740
дата надходження 17.01.2019
дата закладки 18.01.2019


Ніна Незламна

Хочу танцювати / слова до пісні /

1
Ішла  дівка  до  криниці
Їй    назустріч  Петрик
 В  селі  нині  вечорниці
В  парку  грав  оркестрик
Пр
Дай  в  уста  я  поцілую
Подарую  квітку
Хочеш  танець  затанцюю
Ну  отой  «Чечітку»
Ой,  ой,  ой,  ой  –  хочу  танцювати
Ой,  ой,  ой,  ой  -  тебе  обіймати
2
Нащо  люба  та  водиця
 Йдемо  погуляєм
Будеш  моя  лебедиця
В  вальсі  покружляєм
Пр
Дай  в  уста  я  поцілую
Подарую  квітку
Хочеш  танець  затанцюю
Ну  отой  «Чечітку»
Ой,ой,ой,ой  –  хочу  танцювати
Ой,ой,ой,ой  -  тебе  обіймати
3
Будеш  кралею  моєю
Червоненькі  щічки
Назву  тебе  я  своєю
Зустрінемо  нічку
Пр
Дай  в  уста  я  поцілую
Подарую  квітку
Хочеш  танець  затанцюю
Ну  отой  «Чечітку»
Ой,  ой,  ой,  ой  –  хочу  танцювати
Ой,  ой,  ой,  ой  -  тебе  обіймати
4
Ти  поглянь  я  парубійко
До  того  ж  моторний
Будем  мати  діток  двійко
Й  будинок  янтарний..
Пр
Дай  в  уста  я  поцілую
Подарую  квітку
Хочеш  танець  затанцюю
Ну  отой  «Чечітку»
Ой,ой,ой,ой  –  хочу  танцювати
Ой,  ой,  ой,  ой  -    тебе  обіймати
5
Ніжно  голову  схилила
У  очах  іскринки
Вже  під  руку  підхопила
З  вуст  збирав  краплинки
Пр
 Дай  я  ще  раз  поцілую
Подарую  квітку
Хочеш  танець  затанцюю
Ну  отой  «Чечітку»
Ой,ой,ой,ой  –  хочу  танцювати
Ой,  ой,  ой,  ой  -    тебе  обіймати
Ой,ой,  ой,  ой  –  ти  моя  лебідка
Місяць  в  небі  ясноокий,  буде  нам  за  свідка…
                                                 
                                                                                     17.01.2019р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821732
дата надходження 17.01.2019
дата закладки 17.01.2019


НАДЕЖДА М.

Його, як і минуле, не впіймать. .

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=MvGtVBtqQoM
[/youtube]
В  кафешці  темно,  тихо,
Спокій.
Лиш  штори  
дихають  злегка.
Чом  смутку  апогей  
такий  високий?
Метіль  у  душу  тихо
заповза...
Кидаю  погляд  на
знайомий  столик.
Все  намагаюсь  щось
знайоме    відшукать.
Як  і  тоді,  забився  в  скло
метелик...
Його,  як  і  минуле,
не  впіймать...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821718
дата надходження 17.01.2019
дата закладки 17.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тільки ти ( слова до пісні)

Довкола  падає,  кружляє  сніг,
Він  замітає  стежки  і  дороги.
Сріблястим  кришталем  у  душу  ліг,
Забрав  із  серця  всі  мої  тривоги.

Приспів:

Тільки  ти  -  шепоче  зима,
Тільки  ти  -  нікого  не  треба.
Тільки  ти  і  зустріч  одна,
З  нами  поруч  зоряне  небо.

Приспів:

Я  пригорнусь  до  тебе  в  тишині,
Сніжинкою  впаду  на  твої  вії.
Ти  усміхнешся  ніжно  так  мені
І  збудуться  мої  завітні  мрії.

Я  про  кохання  розповім  тобі,
Про  ночі  ті  самотні  і  холодні.
Думки  мої  мов  лебеді  в  журбі,
Несуть  мене  у  теплий  край  сьогодні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821692
дата надходження 17.01.2019
дата закладки 17.01.2019


Надія Башинська

РАДІЄ СОНЦЕ ЗАВЖДИ РАНКУ!

         Радіє  Сонце  завжди  ранку,  Земля  вдягає  вишиванку,
лунає  чийсь  веселий  сміх...  А  я  пишу  вірші  для  всіх.
Весела  пісня  в  них  дзвенить  й  так  хороше  усім  нам  жить!
В  них  ночі  зоряні,  світання,  світла  надія  і  кохання.  
І  квітнуть  вишні  біля  хати,  і  яблук  урожай  багатий.  І  жито...
Жито  в  чистім  полі,  як  гімн  життю,  подяка  долі.    
Щаслива  світиться  в  нім  днина,  бо  ж  кожна  золота  зернина.
Злітає  жайвір  тут  за  хмари,  тополі  жайвір  є  до  пари.
         У  моїх  віршах  неба  просинь...  весна  в  цвіту,  і  щедра  осінь.
Про  щастя  кожне  слово  мріє,  то  ж  в  холоди  зігріть  зуміє.
Є  під  вікном  калина  пишна,  і  колискова  дзвенить  ніжна,
бо  слово  горнеться  до  слова...    барвами  грає  рідна  мова!
Живе  в  них  Віра  в  добрий  час  й  Любов,  й  Пошана  до  всіх  вас.
         Радіє  Сонце  завжди  ранку,  Земля  вдягає  вишиванку,
лунає  чийсь  веселий  сміх.    А  я  пишу  вірші  для  всіх...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821669
дата надходження 17.01.2019
дата закладки 17.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кришталеві почуття

Ти  розбив  почуття  на  шматочки  кришта́лю,
Не  зберіг  ту  надійну  і  вірну  любов.
Не  повинно  так  бути,  я  добре  це  знаю,
Повертатись  туди  більш  не  хочеться,  знов.

Нехай  сніг  замітає  сліди  не  бажанні,
Я  не    хочу  більш  чути  порожні  слова.
Заморозив  мороз,  те  гаряче  кохання,
Посприяла  у  цьому  холодна  зима.

Я  весну́  почекаю  і  теплого  літа,
Коли  птах  заспіває  веселих  пісень.
Буде  днем  тим  ласкавим,  кохання  зігріте,
Закружляє  у  вихорі  знов  карусель.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821559
дата надходження 16.01.2019
дата закладки 16.01.2019


Ганна Верес

Реве та стогне Дніпр широкий

«Реве  та  стогне  Дніпр  широкий»,    –
Над  Україною  звучить,
Там  не  лише  Дніпра  неспокій    –
Душа  народу  там  кричить.  

«Реве  та  стогне  Дніпр  широкий»  –
То  України  є  портрет,
Яку  любив  десятки  років
Так  самовіддано  поет.

«Реве  та  стогне  Дніпр  широкий»  –
В  словах  цих  –  туга,  велич,  біль.
Вкраїну  теж  люби  не  збоку,
Бо  мати  є  вона  й  тобі.

«Реве  та  стогне  Дніпр  широкий»…
Ці  Кобзаря  святі  слова
Благословляють  нас  на  кроки  –
Добром  лиш  душі  засівать!
23.10.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821603
дата надходження 16.01.2019
дата закладки 16.01.2019


Ганна Верес

Загубилось село

Загубилось  село  поміж  заростей-хащ,
Загубилась  до  нього  й  дорога…
Чи  в  людських  потонуло  далеких  гріхах,
Що  ніхто  не  турбує  порогу?

Тільки  вирви  чорніють  від  хатніх  очей,
Перекошені  втомою  двері…
Скільки  знали  вони  тут  і  днів,  і  ночей!
Скільки  різних  розмов  при  вечері!

Веселили  їх  танці  весільні  й  пісні,
Щедрувальників  цілі  ватаги…
Дивний  клекіт  лелек  чарував  повесні,
Як  вертались  крилаті  бродяги.

Зникли  люди…  Й  лелеки  цей  кинули  рай…
Мо’,  тепло  їх  людське  зігрівало?
Ластівки  не  вертались  в  засмучений  край…
Так  село,  мов  людина,  вмирало…

Загубилось  село…  Де-не-де  стіни  хат…
Та  чи  діждуть  когось  їх  пороги?
Чи  в  людських  потонуло  далеких  гріхах?
Бур’яном  дичавіє  дорога…
13.01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821601
дата надходження 16.01.2019
дата закладки 16.01.2019


НАДЕЖДА М.

А ти прийдеш тоді

А  ти  прийдеш  тоді,
як  місяць  вповні
З-за  хмари  визирне 
В  той  час.
І  так  захочеться  тобі
Забути  вчинки
всі  гріховні,
Допоки  вогник 
ще  не  згас.

І  тліє  ледве  ще  жаринка,
Їй  вітер
сили  додає.
Поки  тримає  й  соломинка..
Чи,  може,  
просто  так  вдає?

Природи  сили  відкидаєш.
Спішиш  допоки
ще  є  час
Чому  спішить?Бо  добре  знає,
Стікає  краплями  
                                             вже
                                                         шанс...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821502
дата надходження 15.01.2019
дата закладки 15.01.2019


Ганна Верес

Це ті, хто історію творять

Це  ті,  хто  історію  творять
І  нам  зігрівають  серця,
Сльозину  такі  не  зронять,
Обравши  стежину  борця.
А  це  не  лише  почесно,
Адже  ризикують  щодня,
Сам  ворог  ніяк  не  щезне  –
Вже  Крим,  пів  Донбасу  відняв.  
Іде  боротьба  історична
За  кожну  клітинку  душі.
Для  нас  і  для  світу  –  незвична,
Бо  ж  ніби  були  не  чужі…
Гірчить  полином  минуле  –
Вернись  крізь  століття  чи  два,
Дізнаєшся,  як  нас  гнули
Московія,  ляхи,  Литва…

Й  мурахи,  й  мороз  –  по  спині,
І  біль  пече  до  кісток…
Здавалося,  горе  неспинне…
І  дюжини  дві  пасток
Для  нашого  патріота,
Який  сказав:  «Я  не  раб!»
Такий  не  боявсь  роботи,
Він  у  боротьбі  згоря,
Забувши  про  рід,  про  себе
(По-іншому  жить  не  вмів),
Й  розгублене  зрило  небо…
Здавалося,  й  Бог  німів…
Борець  схожий  на  титана,
Хотів  захистить  усіх…
Й  зоря  його  гасла  рано:
В  неволі  він  жить  не  міг!
Такі  лиш  історію  творять…
9.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821487
дата надходження 15.01.2019
дата закладки 15.01.2019


Ганна Верес

Поезія

Поезія  –  не  просто  слів  потік,
Заплетений  у  ту  чи  іншу  риму,
Її  творцями    є  й  були  лиш  ті,
Кого  намітив  Бог,  дав  вільні  крила.

Пливе  поезій  витканий  потік
Зі  слів,  яким  ніхто  не  знає  ліку,
Та  він  для  всіх  важливий  у  житті,
Якого  б  не  були  ми  з  вами  віку.
26.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821485
дата надходження 15.01.2019
дата закладки 15.01.2019


Амадей

Лялька , переклад з п"яного на тверезу (жарт)

Лялька

Одного  разу  автор    п"яний,
Рішив,  пожартувать  словами,
Він  слово  "нянька",  словом  "лялька"  замінив,
Чим  непогано  друзів  насмішив.
Тверезий  поміняв  назад  слова,
І  ось  готова  версія  нова.


НЯНЬКА

Лежала  нянька  на  кроваті,
Красива,ніжна,  пишнотіла,
Коли  я  гладив  іі  тіло,
Вона  тремтіла  й  червоніла.

Коли  дививсь  я  в  іі  очі,
Вона  всміхалася  чарівно,
Я  пригортав  іі  щоночі,
Й  такий  я  був  тоді  щасливий.

Я  вірив  що  у  кожній  няньці,
Всередині  живе  богиня,
Коли  іі  я  ніжно  пестив,
Мурахи  бігали  по  спині.

Коли  я  ніжив  іі  тіло,
Я  й  сам  тремтів,  мов  лист  зелений,
І  так  мені  тоді  хотілось,
Почути  ніжне  щось  від  неі.

Та  все  минуло,  відшуміло,
Вже  скроні  вкрилися  снігами,
Коли  в  снах  бачу  гарне  тіло,
Ту  няньку  згадую  ночами.

Згадав  і  серце  знов  заграло,
І  знов  в  дитинство  захотілось,
Багато  дечого  згадалось,
Неначе  в  сні  все  пролетіло.

Я  в  спогадах  злетів  до  Раю,
На  серці  враз  приємно  стало,
Була  гарненька  в  мене  нянька,
І  головне,...як  забавляла!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821499
дата надходження 15.01.2019
дата закладки 15.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Загадка для кохання

Кохання  -  то  загадка  для  душі,
Кохання  -  то  поема  для  поета.
Кохання  -  то  усі  мої  вірші,
Відкрите  серце  музики  куплета.

Кохання  -  то  богема  дивних  снів,
Кохання  -  недоспа́ні  наші  ночі.
Кохання  -  то  Амура  стріли  в  ціль,
Переживання  і  думки  дівочі.

Кохання  -  то  стривожені  серця,
Кохання  -  поцілунки  до  світання.
Кохання  -  коли  двоє  до  кінця,
Ця  вічність  -  є  загадка  для  кохання...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821482
дата надходження 15.01.2019
дата закладки 15.01.2019


Світлая (Світлана Пирогова)

Зимове резюме, додай снаги

Здається  чистим  резюме  зими,
Бо  жодної  не  видно  плями.
Але  в  хурделиці  кохання  мис,
І  лід  блищить  на  свіжих  зламах.

-  Дійти  б  безвізово  крізь  заметіль,
Вину  б  розгладити  і  тіні,
І  розірвати  аксіоми  кіл,
І  відродить  нові  клітини,  -

Так  брьохкали  думки  через  сніги,
І  серце  допікала  туга.
Зимове  резюме,  додай  снаги,
Хтось  прагне  подолати  хугу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821481
дата надходження 15.01.2019
дата закладки 15.01.2019


Катерина Собова

Мiстика

Молодий    хлопчина    Ваня
Був    засліплений    коханням:
Знав,    що    тільки    його    Настя
Принесе    у    хату    щастя.

Закохався    -    одружився,
І    побачив    -    помилився.
Стала    Насточка    ревнива,
І    сварлива,    і    лінива.

Все    Івану    дорікала:
-Краще    б    я    тебе    не    знала!
Пригадай    знайомство    наше:
В    парку    я    і    друг    мій    Паша,

Раптом    грім,    страшенна    злива
(Отаке    буває    диво),
Паша    втік    із    переляку,
А    я    мокра,    як    собака

Залишилась    біля    дуба,
Цокотіли    в    мене    зуби,
Навіть    тіло    все    здригалось  –
Дуже    блискавки    боялась.

Десь    раптово    ти    узявся,
Кажеш    -    зразу    закохався…
Така    зустріч    була    наша,
Жаль,    що    не    вернувся    Паша.

-Я    не    вірив,-    Ваня    каже,-
Що    природа    все    підкаже:
Мене    небо    рятувало,
Знаки    ясно    подавало!

Блискавка    стріляла    з    хмари,
Щоб    не    були    ми    у    парі,
Вітром    з    ніг    мене    збивало
І    до    тебе    не    пускало.

Сипав    град,    як    горошини,
В    колесі    -    пробита    шина,
Злива    страху    додавала,
Хіба    цього    було    мало?

Поховалися    всі    звірі…
Тепер    в    містику    я    вірю,
І    яка    в  жінок    порода  –
Все    підкаже    вам    природа!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821435
дата надходження 15.01.2019
дата закладки 15.01.2019


Valentyna_S

Отака зима

Віддала  всі  самоцвіти
Ювелірам  на  прикраси.
За  п’ятьма  мостами  літо--
Й  на  шляху  ще  грузький  насип.

Реп’яхами  липнуть  брошки
Із  цирконів  і  кристалів,
Та  вже  сонце  чистить  ложки,
Щоб  черпати  воду  талу.

Полотном  повзуть  хмарини.
Без  рубців  воно  —  на  крижмо.
Потічки  течуть  із  ринви
У  її  часопис  сніжний.

Їй  мороз  старий  на  поміч
Не  завжди  прийти  захоче.
Краще  віршів  візьме  томик
І  читатиме  до  ночі.

Не  танцює  завірюха,
І  не  свище  в  дуду  вітер.
Порошить  лиш  потеруха  -
Хтось  нізчимний  засік  витер.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821411
дата надходження 14.01.2019
дата закладки 15.01.2019


Крилата

УСВІДОМЛЮЮ

Усвідомлюю  це,  що  мені  з  ним    ніколи  не  не  бути,  
Що  нас  сонце  не  збудить  промінням  на  ліжку  однім,
Що  пуста  половина  на  ньому  –  мої  атрибути,
Що  довіку  самотністю  пахнути  буде  мій  дім.  

Що  удвох  нам  не  звідати  тайни  прадавнього  лісу,  
Не  закутатись  в  вітер  квітучих    карпатських  вершин.
Не  для  нашої  пари  в  театрі  піднімуть  завісу.
Одне  одним  не  нам  піклуватися  аж  до  морщин.

Усвідомлюю  це.  Ну  хіба  не  тямуща  я,  люди?
Тільки  іноді  в  серці  займеться  від  чогось  вогонь.
І  так  хочеться  вткнутись  лицем  йому  просто  у  груди
І  завмерти,  вслухаючись  в  арію  серця  його.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821397
дата надходження 14.01.2019
дата закладки 15.01.2019


Ганна Верес

Степ донецький… почорнів

Степ  від  краю  і  до  краю…
Він  з  вітрами  гомонить…
Ранок  розсипа  коралі,
Натягає  срібну  нить.
Дике  поле  розляглося
В  даль  далеку  і  у  шир.
Небо,  ніби  натяглося,
Доторкнулось  до  вершин
Териконів,  що  на  сході.
Й  заблукали  в  сивину.
Скільки  зна  воно  походів
І  з  війни,  і  на  війну!
Та  сьогодні  німотою  
Степ  донецький  не  стражда,
Стрівся  з  правдою  святою…
Всюди  бачиться  біда.
Не  коралі-оксамити
Неба  шмат  спостеріга,
А  поранених  і…  вбитих…
Топче  ворога  нога
Степ  донецький,  преширокий…
Переритий.  Почорнів…
Йдуть  бої  не  день  –  вже  роки.
Кращі  гинуть  у  війні…
Крик  ворон  несамовитий…
Гине  ж,    плавиться  земля…
Степ,  журбою  оповитий,
Проклина  царів  з  Кремля!,,
12.01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821379
дата надходження 14.01.2019
дата закладки 14.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Мрії

Я  у  мріях  блукаю  так  часто,
Там  ніхто  не  образить  мене.
Бо  всміхається  радісно  щастя
І  тікає  далеко  сумне.

Зустрічаюся  в  мріях  з  тобою,
Там  де  вишні  розкинули  цвіт.
Моє  серце  не  знає  більш  болю,
Переходимо  річку  у  брід.

Мої  мрії,  де  ти,  де  кохання,
Солов'їні  пісні  у  саду.
З  неба  зірка  всміхається  рання,
Коли  я  на  побачення  йду...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821343
дата надходження 14.01.2019
дата закладки 14.01.2019


Lana P.

НОВОРІЧНЕ — СПОКОНВІЧНЕ

Дмухає  холодом  грудень  навскіс,
Кралю  смарагдову  в  хату  заніс,
Хвойні  масла  і  морозяний  дух.
І  споконвічний  святковий  йде  рух  —

Світло  гірлянд,  ялинковий  декор…
Визирнув  місяць  мигдальний  з-за  штор  —
Виструнчив  спину,  натяг  тятиву,
Через  віконце  пускає  стрілу.

У  фейєрверках  лунає  “салют!”.
Випливли  зорі  із  темних  кают,
Замиготіли  між  тисячі  свіч
У  новорічну  засніжену  ніч.                              26/12/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821294
дата надходження 14.01.2019
дата закладки 14.01.2019


Ганна Верес

Оберегом правда хай стоїть!

Твою  молитву,  мамо,  чую  з  раю,
Вона  за  Україну,  всіх  дітей,
І  те,  як  любиш  нас,  я  добре  знаю,
І  чую,  що  війна  іще  гуде.
Та  Україну,  мамо,  не  здолати,
Бо  це  Всевишнім  обрана  земля,
Він  не  дозволить  волю  поховати  –
Нема  такої  сили  у  Кремля.

Нема  такої  сили  і  не  буде:
Життям  героїв  сплачено  за  це.
Ми  працьовиті,  добрі,  горді  люди,
Та  кожен  з  нас  готовий  стать  бійцем
Навіть  тоді,  коли  ми  вже  над  вами,
І  в  небі  не  один  наш  батальйон
Тих,  котрі  долю  в  боротьбі  кували,
Хто  душу  не  віддав  свою  в  полон.

Борімося  і  Бог  нам  допоможе,
А  оберегом  Правда  хай  стоїть,
Й  ординців,  однозначно,  переможем  –
Це  вже  не  стогін  –  заклик  це  століть!
10.01.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821266
дата надходження 13.01.2019
дата закладки 13.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ангел нас благословляє ( слова до пісні)

Угорі  на  небесах  ніжні  Ангели  живуть,
Вони  шлють  нам  чудеса  і  кохання  бережуть.
Срібним  снігом  застелило  всі  навколишні  шляхи,
Нам  послало  біле  диво,  не  проїхать,  не  пройти.

Приспів:

А  в  душі  любов  нас  зігріває,
Б'ється  і  тріпоче  серденько  моє.
З  неба  Ангел  нас  благословляє,
Посилає  щастя  нам  обом  своє.

Теплим  променем  ясним,  серце  запалає  враз,
Збулись  мрії  чарівні,  казка  знов  прийшла  до  нас.
Ми  у  казці  із  тобою  закружляєм  диво  -  вальс,
Зачаровані  любов'ю,  Ангел  поєднає  нас.

Приспів:

Я  так  вдячна  за  кохання  Ангелу  своєму,
Що  він  кинув  зірку  ранню,  освітив  всю  Землю.
І  тепер  я  тільки  рада,  за  кохання  чарівне,
Дивна  Ангела  порада  щоби  ти  зустрів  мене.

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821221
дата надходження 13.01.2019
дата закладки 13.01.2019


Надія Башинська

ОЙ У ПОЛІ У ШИРОКІМ ЖИТО КОЛОСИТЬСЯ!

Ой  у  полі  у  широкім  жито  колоситься.
А  у  нашій  Україні  доля  веселиться.
Бо  є  щедрий  коровай  у  кожній  хаті.
Будьмо  багаті!

Ой  у  полі  у  широкім  пшениченька  родить.
А  по  нашій  Україні  світла  радість  ходить.
Бо  є  в  кожному  дворі  вівці,  корови.  
Будьмо  здорові!

Ой  над  полем  над  широким  жайівір  в  небі  в'ється.
Тепер  нашій  Україні  ясний  день  всміхнеться.
Бо  весела  в  світі  в  нас  дружна  родина.
Доля  щаслива!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821192
дата надходження 13.01.2019
дата закладки 13.01.2019


НАДЕЖДА М.

Тому ж ти чорний і лихий

Слизька  дорога...Пада  сніг.
Гріхи  природи  засипає.
Деревам  вже  по  пояс  ліг...
Зимова  нічка  догорає.

Останній  промінь  кинув  місяць,
Сніги  ледь  сріблом  притрусив.
А  вітер  щось  із  снігу  місить,
Зірки  десь  ранок  розгубив.

Така  невинність  у  природі,
Земля  ледь  груди  підійма.
Відкриє  віки  при  нагоді,
А  там  мете,  мете  зима.

А  очі  біле  все  вбирають,
Душа  щедрішою  стає.
В  повітрі  мрії  зависають,
Зима  від  мрій  оцих  цвіте.

Та  десь  узявся  чорний  ворон,
Все  біле  це  не  по  нутру.
Йому  б  не  білі  фарби  -  чорні,
Змагатись  з  вітром  у  яру.

Від  білизни   чомусь  він  сліпне,
А  від  народження  глухий.
Оця  краса  вся  недоступна...
Тому  ж  ти  чорний  і  лихий.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821087
дата надходження 12.01.2019
дата закладки 12.01.2019


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 102

[b]Замела  метель  миленка
Этой  снежною  зимой.
Я  тянула,  как  теленка
За  веревочку  домой.

Пролетевший  Новый  год
Горький,  словно  редька.
Мне  покоя  не  дает
Шляющийся  Петька!

Дед  Мороз  признался  Мане
Я  к  тебе  с  любовью,  Мань!!
А  не  смог  сегодня  в  бане,
Без  ВИАГРЫ  -  дело  дрянь!!

Надоели    жутко  всем!
Бабушки  на  лавочке.
Кто?  К  кому?  Зачем?
Все  наводят  справочки.

В  воскресенье  в  нашем  клубе
Насмотрелись  мы  всего!
Приставал  дед  Митя  к  Любе
И  добился  своего.

Растопила  печку  Люба
Съел  огонь  дровишек  треть,
Разогрелась  только  груба
А  Петра  не  разогреть!!

Что  ж  ты,  милый,  недоволен
Я  трудилась,  как  пчела
Распилила  сорок  брёвен.
Все  потом  в  сарай  снесла.

Отдыхала  я  в  Тунисе
На  меня  был  средний  спрос.
Я  мечтала  о  метисе.
А  подъехал  негритос.

Милый  сделал  предложенье
Батя  тиснул  на  него!
То  всего  предположенье,
А  ребенок  -  не  его!

Это  кто  такой  сердитый,
Петька,  чтоли?  Оляля!
Словно  бомж  в  трубе  -  не  бритый,
Ну  а  гонор  -  короля!!

Не  доели  оливье...
Две  кастрюли  точно
Говорю  своей  "свинье"
Доедай-ка  срочно...

Скоро,  скоро  на  работу!!!
Все  неделю  пьют  и  жрут!!
Каждый  праздником  измотан
А    излечит  -  только  труд.

Поздравляли  с  Рождеством,  
Девки  в  ЦУМе  модные,
Одиночки,  в  основном,
На  любовь  голодные..[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821080
дата надходження 12.01.2019
дата закладки 12.01.2019


Світлая (Світлана Пирогова)

Орхідейно-білий ранок

Орхідейно-білий  ранок  снігом  пахнув,
Біла  орхідея  розцвіла  в  кімнаті.
Глянцеві    бурульки,  як  мовчання  пазли,
Ще  вночі  застигли    у  скляному  насті.

А  тепер  звисали,  мов  сліпучість  сонця.
Хвилювали  серце  новизною  часу,
Діставали  ніжно  і  чуттєво  донця.
У  зіницях  любий  виринав  анфасом.

Орхідейно-білий  ранок  таємничий.
Орхідея  біла  розцвіла  любові.
Імпульсом  до  дії  -  біла  мальовничість.
Крізь  мовчання  криги  пробивалось  слово.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821105
дата надходження 12.01.2019
дата закладки 12.01.2019


Ганна Верес

Між вчора й завтра – мости

У  заклопотану  мою  життєву  осінь,
Позичивши  у  марева  краси,
Не  в  гості  сивина  прийшла  –  назовсім.
Внучата  на  крилі.  Дорослий  син.

І  все  б,  здавалось,  так,  як  і  раніше,
Не  висохло  бажання  жить-творить,
Тільки  душа  –  складна  важлива  ніша  –
Зібрала  все,  що  послано  згори.

Мов  губка,  вона  все  завжди  вбирає
І  розпинає  долю  на  хресті…
Моє  життя  їй  не  здалося  раєм,
Адже  роки  прожиті  непрості.

А  може,  в  цім  і  є  сенс  існування:
Сім’ю,    набути  досвід,  сивину,
Пізнати  смак  і  зради,  і  кохання,
Самообману  зняти  пелену.

Улитися  у  світ  цей  самобутній,
В  гармонії  із  ним  себе  знайти,
Де  б  чергувалися  свята  і  будні,
Між  вчора  й  завтра  збудувать  мости.
27.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821097
дата надходження 12.01.2019
дата закладки 12.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Моя любове ( слова до пісні)

Коханий  мій,  коханий  мій,тебе  чекаю,
Багато  мрій,  багато  мрій  я  в  них  літаю.
Хоч  хуртовина  за  вікном  і  сніг  лапатий,
Тебе  коханий  перед  сном,  хочу  обняти.

Приспів:
І  нехай  хоч,  що  буде  у  зиму  цю  сніжну,
Шепотітимуть  губи,  так  ніжно,  так  ніжно.
Притулюся  до  тебе  в  кохані  зіллюся,
Я  не  можу  без  тебе  я  в  серці  лишуся.


Коханий  мій,  коханий  мій,  моя  любове,
Ти  зрозумій,  ти  зрозумій,  цей  день  казковий.
Ти  будеш  завжди  у  душі  в  моєму  серці,
Не  відпущу  бажаних  мрій  в  очах  озерце.

Приспів:

Коханий  мій,  коханий  мій,  зима  так  сні́жить,
Твої  слова,  твоє  тепло,  голубить  й  ніжить.
І  не  страшні́́́  нам  хуртовини  ні  морози,
Хай  на  обличчі  лиш  від  щастя  будуть  сльози...  

Приспів:

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821073
дата надходження 12.01.2019
дата закладки 12.01.2019


Амадей

Лялька

Лежала  лялька  на  кроваті,
Красива,  ніжна,  пишнотіла,
Коли  я  гладив  іі  тіло,
То  вона  навіть  червоніла.

Коли  дививсь  я  в  іі  очі,
Вона  всміхалася  чарівно,
Я  пригортав  іі  щоночі,
Й  такий  я  був  тоді  щасливий.

Я  вірив,  що  у  кожній  ляльці,  
Всередині,  живе  богиня,
Коли  іі  я  ніжно  пестив,
Мурахи  бігали  по  спині.

Коли  я  ніжив  іі  тіло,
Я  й  сам  тремтів,  мов  лист  зелений,
І  так  мені  тоді  хотілось,
Почути  ніжне  щось  від  неі.

Та  все  минуло,  відшуміло,
Вже  скроні  вкрилися  снігами,
Коли  в  снах  бачу  гарне  тіло,
Ту  ляльку  згадую  ночами.

Згадав,  і  серце  знов  заграло,
І  знов  в  дитинство  захотілось,
Багато  дечого  згадалось,
Неначе  в  сні  все  пролетіло.

Я  в  спогадах  злетів  до  Раю,
На  серці  і  приємно  й  важко,
Тепер  сиджу  і  все  гадаю,
А  може  то  була  й  не  лялька?!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821093
дата надходження 12.01.2019
дата закладки 12.01.2019


Олеся Лісова

Не всерйоз

Заблукаю  у  білих  снігах
По  коліна  зайду  в  їхню  тишу
Тут,  без  свідків,  у  цих  берегах
Я  страждання  глибоке  залишу.

Як  могла  я  тоді  змовчать?
Почуття  у  собі  душити.
Якщо  любиш,потрібно  кричать
Щоб  усі  це  почули  в  світі.

Щоб  у  щасті  хоч  день  чи  рік
В  його  ніжних  очах  згубитись.
В  поцілунку  заснуть  навік,
Щоби  серце  забуло  битись.

Щоби  холод  душу  не  пік,
Одна  ватра  на  двох  горіла
Щоб  в  тепло  загорнутись  навік,
А  кохання,  як  сонце  гріло.

Не  судилось…Моя  вина.
Посміялась  з  його  кохання.
Не  всерйоз..,та  за  це  сповна
П’ю  самотність  і  розпач  й  страждання.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820969
дата надходження 11.01.2019
дата закладки 11.01.2019


Амадей

Ода пісні

Без  пісні  не  живе  душа,
Без  пісні,  не  народиш  слова,
Не  буде  гарного  вірша,
Вона,  життя  мого  основа.

Мене  родили  солов"і,
І  вигодували  піснями,
Святу  любов  в  душі  моій,
З  піснями  я  вдихав  від  мами.

Я  пив  оту  Святу  Любов,
І  в  серці  пісня  пролунала,
Я  з  нею  відродився  знов,
Коли  мене  біда  топтала.

Я  пісні  вдячний  ще  й  за  те,
Що  повернула  щастя  жити,
Вкраінська  пісня,  -  то  святе,
Ну  як  цю  пісню  не  любити?!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820965
дата надходження 11.01.2019
дата закладки 11.01.2019


Амадей

Ода пісні

Без  пісні  не  живе  душа,
Без  пісні,  не  народиш  слова,
Не  буде  гарного  вірша,
Вона,  життя  мого  основа.

Мене  родили  солов"і,
І  вигодували  піснями,
Святу  любов  в  душі  моій,
З  піснями  я  вдихав  від  мами.

Я  пив  оту  Святу  Любов,
І  в  серці  пісня  пролунала,
Я  з  нею  відродився  знов,
Коли  мене  біда  топтала.

Я  пісні  вдячний  ще  й  за  те,
Що  повернула  щастя  жити,
Вкраінська  пісня,  -  то  святе,
Ну  як  цю  пісню  не  любити?!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820965
дата надходження 11.01.2019
дата закладки 11.01.2019


Амадей

Валі Ланевич в День народження.

Ну  як  іі  не  привітать,
Таку  чарівну,  ніжну,  милу,
Посеред  цих  Зимових  Свят
У  Ювілейний  день  красивий.

Сьогодні  в  Валі  ювілей,
Така  красива,  гарна  дата,
Що  Сам  Господь  благословить
Таку  красуню  привітати.

Хай  ллється  щастя  через  край,
Достатку  дім  хай  повен  буде,
У  Вашому  житті  нехай
Стрічаються  лиш  добрі  люди.

Сьогодні  гості  принесуть
Тепла  і  радості  багато,
Нехай  же  завжди  у  душі
У  Вас  весна  буяє  й  свято.

Хай  легко  пишуться  вірші,
Пісні  лунають  й  серенади,
І  той,Єдиний  для  душі,
Хай  завжди  з  Вами  буде  рядом.

Хай  неземна  Свята  Любов
Вам  ніжно,  сонцем,  душу  гріє,
Нехай  збуваються  бігом
Всі  Ваші  мріі  і  надіі.

Хай  поруч  будуть  завжди  в  Вас
Кохання,  вірність,  ніжність,  ласка,
Усе  життя  буде  для  Вас
Неначе  новорічна  казка.

Нехай  Святий  Господь  з  Небес
Вас  супроводжує  зорею,
Я  лише  хочу  ще  і  ще
Вас  привітати  з  ювілеєм.

       ЩАСТЯ  ВАМ  !!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820956
дата надходження 11.01.2019
дата закладки 11.01.2019


Світлая (Світлана Пирогова)

Жадана

А  він  жадав  прозорості  небес,
Ранкової  тендітності  її  пелюсток.
І  сильних  хвилювань  бентежив  прес,
І  сонячне  видіння  доторкалось  бюсту.

А  він  жадав  очей  нічну  зорю,
Щоб  душу  сяйво  золотаве  лоскотало,
І  шовком  шелестів  від  сукні  рюш...
Принади  вабили,  і  знов  -  думок  коралі.

А  він  жадав,  жадав  її  усю,
І  ніжно  називав  трояндою  з  шипами,
Але  ж  охоплював  нещадно  сум:
Заміжньою  була  жадана  серцю  пані.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820859
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019


Valentyna_S

Замальовка

За  вісь  земну  тримає  ніч  планету,
Очима  пробирає  паралелі.
Заграла  сфера  «Місячну  сонату»
Холодної  зими  пісним  пастелям.

Ціп  кидає  зігріта  яворина,
Кленочки  в  жмурки  граються  в  пригірку.
А  поруч  двоє:    парубок  й  дівчи́на.
Своїй  коханій  він  дістане  зірку!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820854
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019


OlgaSydoruk

Добрый Гений отдыхает…

Сумрак  тЕнями  играет...
Дышит  свечечка  теплом...
Добрый  Гений  отдыхает,
Не  явившись  за  огнём...
А  закат  кровавой  тогой
Лёг  на  снежные  мосты...  -
Обожают  красный  Боги
На  полотнищах  любви...
От  чего  -  пришли  тревоги?..
Для  кого  -  нести  кресты,
Уплывая  на  пирогах
До  планеты  тишины?..
Я  сегодня  недотрога...
В  одиночестве  (вдвоём)...
И  моя  молитва  Богу
Нацарапана  пером...
Сумрак  тенями  играет...
Свечка  плавится  теплом...
А  мой  Гений  отдыхает,
Не  явившись  за  огнём...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820856
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019


Катерина Собова

Застуда

Зима    справу    свою    знає,
З    снігом    тут    не    забарилась,
І    як    часто    це    буває  –
Я    добряче    застудилась.

Бачу,    зовсім    кепська    справа.
Йти    в    аптеку    -    а    де    гроші?
Тут    я    зразу    пригадала
Метод    вірний      і    хороший.

Це    -    картопля    у    мундирах:  
Відварити,    розім’яти,  
Тоді    ковдрою    накритись  -
Пару    треба    цю    вдихати.

Розпочала    процедуру,
Бачу,    щось    не    вистачає…
Так    нашкодить    можна    здуру,
Невже    розуму    немає?

То    ж    взяла    під    ковдру    сала,
Хліба,    шинку,    огірочків,
Коньяку    маленьку    пляшку
Й    маринованих    грибочків.

Дві    години    смакувала,
Хочте    вірте,    хочте    -    ні,
Рано    я    здорова    стала,
Враз    розвиднилось    мені.

Тут    народна    медицина
Поборола    усе    лихо,
Бо    моя    реформа    краща,  
Як    в    тієї    Супрунихи!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820804
дата надходження 10.01.2019
дата закладки 10.01.2019


Valentyna_S

Я і сонце

Зимове  сонце  вирвалось  на  волю
Й  втікає  чимскоріше  від  нечеси.
В  малиново-фрезовій  чистій  льолі
То  з’явиться,  то  щезне  мовби  Несі.

Та  об  клубок  спіткнулось  ненароком
Й  шафраном  зразу  ж  плюснуло  гарячим.
Звелось  й  пливе  зі  мною  поруч,  збоку,
У  вічі  дивиться,  чи  я  не  плачу.

Йду,  де  на  мене  хтось  іще  чекає.
Йому  ж  розцілувати  сніг  весь  конче.
Тож  свиснуло  мустангу    малахаєм--
На  нім  дістатись    Гімалаїв  хоче.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820581
дата надходження 08.01.2019
дата закладки 08.01.2019


Valentyna_S

Запахли ладаном земля і всесвіт

Запахли  ладаном    земля  і  всесвіт.
Зима,  у  ризах  ген  по  видноколо,
Квітчає  вікна  в    білих  лілій    розцвіт,
Лиш  зірці  залишає  шибку  голу.

Затамували  подих  гучні  дзвони
В  очікуванні    ангелів    появи.
Вшанує  нині  людство  у  поклоні
 Дитя  Господнє  і  Марії-Діви.

Усотує  душа  вселенський  спокій,
Сама  немов  у  тозі  з    благодаті.
І  синій  вечір  йде  повільним  кроком
В  Різдво  Ісуса,    найсвітліше  свято.

--Христос  рождається!  —  віншує  небо.
--Славімо    Його!—  в  такт    Україна.
Увінчана  Марія  сяйвом  німба
У  яслах  в  сповитку    тримає  Сина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820557
дата надходження 08.01.2019
дата закладки 08.01.2019


Надія Башинська

Я ТАК ЛЮБЛЮ ТЕБЕ… ПОВІР!

         Які  слова  мені  сказати,  щоб  всю  любов  ту  передати,
мій  дорогий  і  рідний  краю,  яку  до  тебе  відчуваю?
Твої  ліси,  діброви,  ріки...  поля,  росою  зранку  вмиті,  хви-
люють  душу,  тішать  зір.  Я  так  люблю  тебе!  Повір.
         А  кущ  калини,  де  джерельце,  мов  теплоти  сипнув  у  
серце.  Своєю  він  зігрів  красою.  
Ген  сходить  сонце  за  горою...  Проміння  щедро  розсипає  
на  все,  що  бачить.  Воно  знає  -  чекають  всі  його  тепла.
         Моя  ти  доленько  ясна!  Дав  Бог  в  такій  красі  нам  жити,  
де  жайвір  в  небі,  зріє  жито.  Чебрець  квітує,  пахне  літом.  
Ромашки  тут  цвітуть,  сестрички.  В'ються  стежини  в  світ,  
мов  стрічки,  через  поля  у  світ  широкий...    та  повертають  
через  роки.
Їх  скільки  б  не  було  багато,  всі  кличуть  нас  вони  до  хати,
де  мама  й  тато.  Зріють  вишні.  Які  ж  рясні  вони  й  розкішні!
Там  медом  яблука  налиті  й  дитинства  дні  найкращі  в  світі!
         Які  слова  мені  сказати,  щоб  всю  любов  ту  передати,
мій  дорогий  і  рідний  краю,  яку  до  тебе  відчуваю?
Твої  ліси,  діброви,  ріки...  поля,  росою  зранку  вмиті,  хви-
люють  душу,  тішать  зір.  Я  так  люблю  тебе...    Повір!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820477
дата надходження 07.01.2019
дата закладки 08.01.2019


Амадей

Привітання коханій

Ясними  зорями  палають  твоі  очі,
Падає  сніг,  у  казку  кличе  нас,
Серденько  рветься,  так  до  тебе  хоче,
Для  нас  з  тобою  зупинився  час.

Живемо  ніби  в  казці  ми  з  тобою,
У  почуттях  купаються  серця,
Повітря  все  насичене  любов"ю,
Лише  любов  і  щастя  без  кінця.

Душа  від  щастя  полум"ям  палає,
І  очі  світяться  ,  неначе  дві  зорі,
Хоч  поряд  тебе  зараз  і  немає,
Ти  світиш  місяцем  для  мене  угорі.

Дивлюсь  на  небо  зоряне  зимове,
Чумацький  Шлях,  немов  волосся  з  пліч,
Молю  за  тебе  Господа,...Любове!,
Зігрій  ти  ій  серденько  у  цю  ніч!

Нехай  воно  зігріється  коханням,
Нехай  трояндою  воно  цвіте,..нехай!
Хай  щастям  й  радістю  наповниться  дорання,
Зі  Святом  ти  від  мене  привітай.

Нехай  у  серці  світиться  зорею,
Те  незгасиме,  світле  почуття.
Сніжинка  поцілунком  хай  від  мене
Кохану  з  Світлим  Святом  привіта.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820493
дата надходження 07.01.2019
дата закладки 08.01.2019


Світлая (Світлана Пирогова)

Радіємо народженню Ісуса

Цілуються  сніжинки  у  різдвяний  вечір,
Сіяє  перша  зірка  над  вертепом.
Пречистий  сніг  лягає  на  земельні  плечі,
І  на  душі  так  радісно  і  тепло.

Земля  в  чуттях  врочиста,  і  святкове  небо,
І  сріблом  обіймає  місяць  храми.
Хіба  для  щастя  більшого  людині  треба?
Це  ж  світло  Боже  нам  розкрило  брами.

Радіємо  народженню  Ісуса  знову,
Що  воскресає  віру  і  надію.
Спасителя  любов  -  для  нас  життя  основа,
Щоби  не  втратили  добро  Месії.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820456
дата надходження 07.01.2019
дата закладки 07.01.2019


A.Kar-Te

А снег идет…

Пусть  ждут  дела  до  завтра,  а  пока...
Как  мир  прекрасен  в  зимней  колыбели  -
Под  снегом  спят  и  берег,  и  река,
Берёзок  веточки,  и  пышность  ели...

Так  всё  бело..,  что,  кажется,  душа
Ни  что  иное,  как  снежинок  стая...
А  снег  идет  безмолвно..,  не  спеша
И  нет  ему  конца..,  и  нету  края...



(картинка  с  инета)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820417
дата надходження 07.01.2019
дата закладки 07.01.2019


Любов Іванова

ВЕСЕЛЫЕ ЛИМЕРИКИ 10

[b][i][color="#3f09ab"]Массажист  без  диплома  Бестужев
Массажировал  дам  среди  кружев.
Весь  процесс  -  при  свечах,
Слышен  стон  "Ох!"  да  "Ах!"
Записалась  в  четверг,  чем  я  хуже!!

Я  люблю  рифмовать  до  рассвета
Муж  в  сердцах  мне  кричит:  "Слушай,  Света
Прекращай,  мать  итить
Нас  стихами  кормить,..
Хоть  раз  в  месяц  нужна  и  котлета!"

Муж  "под  мухой"  вернулся  с  рыбалки
Говорит,  потерял  где-то  плавки!!
Блин,  бродяга  и  гад.
Его  плавки  висят
Во  дворе  на  веревке  у  Галки.

Одногруппник  один  с  универа
За  пять  лет  стал  такого  размера.
Ну,  ей  богу,  поверь!
Не  проходит  он  в  дверь,
Называет  квартиру  -  "пещера"

Вольный  конь  лёг  в  цветущую  клумбу
Водрузив  два  копыта  на  тумбу...
Полежал,  отдохнул,
Встал  в  той  клумбе,  вздохнул
И  исполнил  для  всех  танец  румбу.

Муж  гордится  соседкою  справа...
Мне  же  нравится  муж  ее  Слава.
От  стыда  я  горю,
Ну  а  всем  говорю:  -
У  нас  страсть,  а  соседка  -  шалава.

У  кинолога  с  штата  Кентуки
Проживает  кобель  и  три  суки
И  у  них  под  луной,
Симфонический  вой...
У  соседей  от  звуков  тех  глюки...

Очень  вредная  тётка  Лукерья.
Безобразница,  хлопает  дверью.
Пол  подъезда  не  спит
(Дверь  то  громко  стучит!!)
Не  иначе,  плутовка,  с  похмелья.

Продавщица  сельпо  Валентина
За  прилавок  поставила  сына..
Дурит  тот  всех  подряд,
Но  срубил  здесь  деньжат.
Он  наркоша,  вот  в    этом  причина.[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820248
дата надходження 05.01.2019
дата закладки 05.01.2019


Катерина Собова

Макарони

Син    Петренків,    старший    Митя
Молоду    дружину    Нату
У    село    своє    забите
Привіз    мамі    показати.

Неньку    зразу    попередив,
Тільки    як    ввійшли    у    хату:
-Ната    з    кухнею    не    дружить
І    не    вміє    готувати.

-То    не    страшно,    нехай    вчиться,
В    неї    не    спаде    корона,
Поки    видою    корову  –
Нехай    зварить    макарони.

Була    зла    на    сина    мама:
Все    б    сама    наготувала,
Кулінарні    всі    таланти
Тут    невістці    показала    б.

А    то    на    тобі    -    приперлись!
Як    на    зло    і    хліб    скінчився.
Як    татари    в    хату    вдерлись,
Як    же    тут    не    будеш    злиться?

Поки    поралась    свекруха,
Митя    й    Ната    аж    упріли,
Але    скоро,    за    годину
Вже    й    вечеряти    всі    сіли.

-Як    Вам,    мамо,    наша    страва?-
Син    у    вічі    заглядає,-
Як    для    нас    -    важка    це    справа,
Ната    досвіду    не    має.

Зла    Петренчиха    сопіла,
В    мисці    страву    колупала,
Хоч    сама    не    все    уміла,
Та    невістці    так    сказала:

-Та    вони,    ці    макарони,
Наче    кажуть    на    всю    хату:
-Ні      в    тарілці,    ні    в    каструлі
Нас    ніяк    не    роз’єднати.

Наче    люди    на    Майдані,
Що    не    раз    там    голосили:
-Всі    тримаймося    тут    разом,  
Тільки    в    цьому    наша    сила!

Тепер    всім    свекруха    каже,
Іноді    і    сльози    ронить:
-Сюди    діти    вже    не    їдуть…
А    все    винні    макарони!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820198
дата надходження 05.01.2019
дата закладки 05.01.2019


Амадей

Та що чекає

Одного  погляду  іі
Достатньо  щоб  причарувати,
Ну  як,скажіть  тепер  мені
Таку  красуню  не  кохати.

Душа  іі,  мов  соловей,
Сама,  неначе  зірка  рання,
Недосипа  вона  ночей,
Живе  надією  й  коханням.

Якщо  душа,  немов  в  вогні,
Кохає,  вірить,  марить,  мріє,
Лишається,...чекать  весни,
І  не  втрачать  в  душі  надіі.

Якщо  в  очах  горить  вогонь,
І  щастям  очі  пломеніють,
І  серцю  хочеться  любить,
Це  та  -про  кого  я  так  мріяв.

Ціню  кохання  -над  усе,
Світліших  почуттів  -немає,
Кохання  світло  нам  несе,
А  от  чи  любить?...я  спитаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820165
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Світлая (Світлана Пирогова)

І що ж зима серцям навіє?

Сніжинок  біле  птаство  закружляло.
І  що  йому  до  тих  стосунків,
Які  вже  не  горять,  а  шепчуть  мляво,
І  чути  дзвін  розлуки  лунко.

У  білих  сукнях  лиш  дерева  мріють,
Весну  усміхнену  чекають.
Лягають  на  папір  холодні  рими,
Морозом  обіймають  каву.

Сніжинок  біле  птаство  розлетілось,
Заплуталось  на  мить  у  віях.
Блукають  ще  кохання  краплі  в  тінях,
І  що  ж  зима  серцям  навіє?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820136
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Ганна Верес

О краю мій, мій раю тополиний!

О  краю  мій,  мій  раю  тополиний,
Панують  де  і  слава,  й  зрада,  й  біль,
І  вічний  сум  верби,  й  краса  калини  –
Все,  краю  мій,  вмістилося  в  тобі!

О  краю  мій,  праотча  земле  мила,
Де  шир  степів  і  неба  синьодаль,
В  сльозі  й  крові  не  раз  в  житті  умилась,
Поки  як  Україна  відбулась.

О  краю  мій,  моя  молитво  й  казко,
Це  ви  поводирі  мого  життя,
І  колискова  мамина,  і  ласка
Стелились  на  шляху  поміж  звитяг!

О  краю  мій,  край  соняха  й  пшениці,
Добра  й  любові,  й  Божої  краси,
Де  небеса  в  веселих  зоряницях
Й  синіють  трави  в  обіймах  роси!
 
О  краю  мій,  твоя  надійна  криця
Для  слова  і  крила,  що  в  світ  несе,
Невипита  душі  свята  криниця
І  лірики  моєї,  і  пісень!
22.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820117
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Ніна Незламна

А чи хотіли…

[youtube]https://youtu.be/8Xr68ZvU_XE[/youtube]

Знову  налив  в  келих  вино,  аж  через  край
Зі  мною,  ще  побудь  прошу,  тож  не  тікай
Хай    в  ясні  очі  загляну,  в    ці  чарівні
Майже  щоночі  бачу  їх….Сняться  мені.

Колись  навпіл  все  ділили,  щастя  й  радість
А  чи  хотіли,  щоб  прийшла  журба  й  старість
 І  щоб  зронили  троянди,    всі  пелюстки
Як  молодість,  як  садили…Їх  залюбки...

Огорнуть  думки  і  тиснуть….  Вкотре  печаль
Б`є  безпорадність,  як  жити?  Погляди  вдаль…
Десь  загубитись,  там  в  траві  поміж  квітів
Одному  жити…  Так  важко  на  цім  світі….

                                                                               11.12.2018р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820108
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Любов Іванова

ПЕРВОЕ ЯНВАРЯ

[b][i][color="#079135"][color="#c4024d"]П[/color]од  елочку  подарочки  подкладывали  нам,
[color="#c4024d"]Е[/color]стественно,  там  сладости,  для  детских  душ  бальзам.
[color="#c4024d"]Р[/color]ассвет  лишь  ляжет  проблеском  на  поле  и  на  лес,
[color="#c4024d"]В[/color]се  мы  бегом  под  елочку,  где  множество  чудес!!
[color="#c4024d"]О[/color]кно  играет  бликами  изысканных  картин,
[color="#c4024d"]Е[/color]му  в  ответ  как  будто  бы    наш  старенький  камин.

[color="#c4024d"]Я[/color]зык  огня    бросает  тень    на    светлый  потолок
[color="#c4024d"]Н[/color]ам  всем  здесь  греться  нравится,  коль  во  дворе  продрог.
[color="#c4024d"]В[/color]сю  ночь  сидим  все  вместе  мы,  ведь  праздник  Новый  год
[color="#c4024d"]А[/color]  это  замечательный  всем  отдых  от  забот...
[color="#c4024d"]Р[/color]ассвет  встречать  нам  праздничный  ни  капельки  не  лень,
[color="#c4024d"]Я[/color]рчайший  лучик  солнечный  объявит  новый  день...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820090
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Цінуйте ту, що любить вас

Цінуйте  ту,  що  любить  вас,
Ту,  що  коханням  зігріває.
В  осінню  ніч,  в  зимовий  час,
Вона  вас  любить  і  чекає.

Віддайте  їй  своє  тепло,
Загляньте  в  очі  волошкові.
Підставте  вірності  крило,
В  них  стільки  ніжності  й  любові.

Десь  снігопад  кружляє  вальс,
Із  заметіллю  разом  в  парі.
Вона  ж  завжди  чекає  вас,
У  снах  так  часто  вами  марить.

Цінуйте  ту,  що  любить  вас,
Ту,  що  коханням  зігріває.
В  осінню  ніч,  в  зимовий  час,
Вона  вас  любить  і  чекає...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820083
дата надходження 04.01.2019
дата закладки 04.01.2019


Надія Башинська

ПРАВО БУТЬ ВІЛЬНИМ КОЖЕН З НАС МАЄ!

         Білим  туманом  над  світом  кружляє...  Вільна  й  безпечна.
Втоми  не  знає.  О,  скільки  прийшлось  їй  до  цього  пройти!
В  долі  її  можливо  був  ти,  як  воду  джерельну  пив  із  криниці.
В  ній  сонце  світилось,  горіли  зірниці.  Бризками  гралась  в  річ-
ках  і  у  морі.  Купатися  люблять  там  вечором  зорі.  З  рибами  
плавала  і  з  кораблями  подорожувала  вона  скрізь  світами.
         Тепер  туманом  над  річкою  в'ється.  В  хмарі  кружлятиме,  
як  день  проснеться.  Чиста,  прозора,  грайлива  перлина.  
Подорожує  так  світом  краплина!
Де  упаде  -  там  все  проростає.  Міцно  землицю  рослина  тримає.
Соком  солодким  краплина  в  рослині.  Є  чому  вчитися  в  них  і  
людині.  Де  б  не  була  -  щаслива  краплина.  Корінь  міцний  має  
рослина.
         Право  буть  вільним  кожен  з  нас  має,  корінням  -  на  рідній  
землі  проростає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819971
дата надходження 03.01.2019
дата закладки 03.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Океан надії

У  небі  хмари.  мов  молочні  ріки,
Пливуть  в  країну  щастя  і  добра.
З  любові  до  кохання  шлях  великий,
Відчути  на  собі  це  не  дарма.

Широкий  в  серці  океан  надії,
Його  не  перестрибнеш  просто  так.
Коли  збуваються  у  тебе  мрії,
То  не  тернистий  до  кохання  шлях.

І  виростають  за  плечима  крила,
Кохання  лебедине  у  душі.
Сьогодні  я  для  себе  знов  відкрила,
Що  цілу  вічність  гріють  нас  вірші.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819944
дата надходження 02.01.2019
дата закладки 03.01.2019


Valentyna_S

І білий день, і чорна ніч

І  білий  день,  і  чорна  ніч,  
І  спокій,  й  рух  --у  взаємодії.
Не  може  й  бути  протиріч
Поміж    крильми  буття  стихії.

Добро  і  зло.  А    межі    де,
Буває,    зрозуміти  складно…
Від  щастя    крок  лиш  до  біди,
Хоч  в  жмені  нитка  аріадни.

Усього    мить  –й  все  шкереберть,
Йдемо  хоч  манівцем,  хоч  прямо.
Лише  безсмертна  круговерть
Із  фінішним  вінцем  над  нами.

Ми  Є  ще!  --  значить:  живемо
В  облогах  суєти  й  тривоги.
Свої  в  них    жили  тягнемо
До  цілковитої  знемоги.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819913
дата надходження 02.01.2019
дата закладки 03.01.2019


Valentyna_S

Повернулась зима

Ніч  укриває    притомлене  село
Лиш    ви́тканим  пуховим  покривалом.
Втирає    місяць  хмариною  чоло
І  бородою  з  висоти  киває.

Нарозпір  хвіртка  —  й  завіялась  зима,
Охоче  порядкує  у  садибі.
Бач,  на    подвір’ї  вже  клопотів  нема,
То  у  садок  дрібненько  вона  диба.

Сіренькі  тіні  розклала  по  снігу.
За  сторожів--  обметані  дерева.
Й  не  заманеться  приблудному    сичу
Жахати  ніч  ні  нявканням,  ні  ревом.

Всі  порошини  розпороши́ла  ніч
Й,  зубо́жіла,  сховалася  в  перини,
Прогнав  світанок  рожеві  дрімки  пріч,
З-за  обрію  проміння  сонця  рине.

Зима  явила  перві́сну  чистоту.
Під  пудрою  депресія  осіння.
І  геніальну  природну  простоту
Поклала  на  вівтар    вмиротворіння.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819907
дата надходження 02.01.2019
дата закладки 03.01.2019


Надія Башинська

Я З ТОБОЮ!

         Все  просив  чоловік:  -  Дай,  Боже,  сили!
Все  просив  чоловік,  щоб  простили.  А  прощати  за  що?  
Видно,  знає.  За  плечима  мішок  важкий  має.  Там  малі  є  
гріхи,  є  й  великі.  І  дрібнесенькі  жить  не  дають  чоловіку.
         Чув  Господь  й  запитав:  -  Чому  просиш?  Назбирав  
повен  міх.  Сам  не  носиш.  Я  з  тобою!  Ми  вдвох  міх  несемо.
Бачиш,  прірва?  Туди  упадемо.
-  А  навіщо  тобі?!.  -  той  змолився.  -  Це  ж  мої  всі  гріхи...
Та  в  воді  опинився.
         І  несла  та  ріка  його  стрімко.  Плакав  той  чоловік.
Було  гірко!
Та  не  зчувсь,  як  на  березі  він  опинився.  Там  багаття.
Димок  вгору  вився.  Був  порожнім  мішок.  Стало  легко.
Тепер  міг  чоловік  йти  далеко.  
І  згадав  він  тоді  свої  роки.  Там  солодкі  були  гріхів  кроки.
Зрозумів:  цукру  ніс  мішок  повний!  Здався  теплим  тепер  
день  холодний...
         Нам  би  всім  ці  слова  зрозуміти,  щоб  гіркі  не  прийшлось
сльози  лити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819861
дата надходження 02.01.2019
дата закладки 03.01.2019


Ганна Верес

Не можна

Не  можна  серце  змусити  любити,
Коли  на  те  немає  його  волі.
Людину  залякати  можна,  вбити,
Та  щиро  покохать  когось  –  ніколи!

Не  можна  примирить  людей,  держави,
Коли  цього  не  кожне  із  них  хоче,
Коли  душа  хоч  в  одного  іржава,
І  навіть  війни  не  вважа  за  злочин.

Не  можна  поєднати  надважливе:
Добро  зі  злом,  бо  ж  надто  протилежні,
Тому  й  гірке  збирають  люди  жниво,
Де  зло  було,  є  й  буде  небезпечне.
13.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819804
дата надходження 01.01.2019
дата закладки 01.01.2019


Ганна Верес

Зірки і люди

Вже  день  закотивсь  у  вечір,
Як  зорями  вись  заткалась,
На  гір  потемнілі  плечі
Зненацька  зоря  упала.
Й  думки,  ніби  рій  осиний:
«А  зорі  хіба  не  вічні?
Чи  крик,  чи  політ  орлиний
Лякають  ці  дивні  свічі?
Й  чом  зорі  вмирають  тихо
У  небі  нічному,  Божім?
Напившись  земного  лиха,
Не  хочуть  людей  тривожить?
Нічні,  безголосі  свідки  
В  польоті  чому  згорають,
Й  сміються  вони  теж  рідко
Й  лиш  тим,  хто  кохання  знає?»

«Так,  зорі,  неначе  люди,
Життя  своє  проживають,
Та  падають…  у  нікуди…
Їх  місце  нові  займають.»
1.08.2018.
Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819802
дата надходження 01.01.2019
дата закладки 01.01.2019


Світлая (Світлана Пирогова)

А місто сяє в новорічних кольорах

А  місто  сяє  в  новорічних  кольорах...
І  феєрична  ніч  в  святковій  сукні,
І  місяць  ясночолий,  мов  блискуча  бра,
Освітлює  будинки,  вулиць  сув*язь.

То  ж  рік  Новий  в  людські  оселі  завітав,
І  сум  розвіяв,  негаразди,  біди.
Щоб  жити  і  творити  -  тисячі  підстав.
Одна  з  яких  -  це  поруч  друзі  й  рідні.

Ноктюрни  в  січні  грає  сніжна  заметіль,
І  хтось,  мов  ангел  світла,  обіймає.
Життя  продовжить  зранку  сонячна  таріль,
А  поки  мирне  місто  засинає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819796
дата надходження 01.01.2019
дата закладки 01.01.2019


Катерина Собова

Чесна секретарка

Була    чесна    дівка    Міла  -
Ще    не    зналася    з    коханням,
І    брехати    теж    не    вміла
(Було    гарне    виховання).

Молода,    струнка,    вродлива,
Виявить    до    всіх    турботу,
То    ж    не    було    того    дива  –
 Взяли    зразу    на    роботу.

Лев    Ісакович    -    начальник,
Міла    -    в    нього    секретарка,
І    хоч    шеф    людина    груба  –
Фірма    ця    тримає    марку.

Міла    зранку    вже    у    шефа:
(Не    питає:    «Як    Вам    спалось?»)
-Тут    до    Вас    стоїть    вже    черга,
Ще    з    учора    записались.

-Може    вони    в    інший    офіс?
(Відірвавсь    від    Інтернету)
-Ні,    до    Вас,    бо    всі    питають:
-Цей    козел    у    кабінеті?

Вчора    всі    вони    кричали,
Аж    доходило    до    сварки:
-Коли    буде    ця    скотина?-
Доповіла    секретарка.

Тоді    шефу    пояснила:
-Співробітники    всі    знають:
Бараном,    козлом,    придурком
Тільки    Вас    так    називають.  

Хоч    би    хто    сказав,    чи    мовив:
-Лев    Ісакович    у    себе?
Тільки    й    чуєш:    -Тут    падлюка?
Та    йому    в    тюрму    вже    треба!

Так    начальника    вже    зранку
Секретарка    здивувала,
З    цього    дня      ця    чесна    Міла
Тут    уже    не    працювала.

Дівці    думать    не    завадить:
Щоб    приносить    гроші    в    хату    -
Треба      вміти    шефа    гладить,
А    де    треба    -    то    й    збрехати.    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819784
дата надходження 01.01.2019
дата закладки 01.01.2019


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зима в віконце стукає до мене

На  дво́рі  тихо  падає  сніжок,
Неначе  казка  завітала  в  гості.
Стоїть  в  снігу  зажурений  стіжок,
Кохану  зачекався  хтось  на  мості.

Он  дітлахи  спускаються  згори,
Їм  весело  кататись  на  санчатах.
Зимі  радіють  навіть  снігурі
І  звірі  її  люблять  зустрічати.

На  поле  впало  біле  полотно,
Прибралися  ялинки  в  наречених.
І  сонце  з  неба  світить  мов  руно,
Зима  в  віконце  стукає  до  мене...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819777
дата надходження 01.01.2019
дата закладки 01.01.2019


Надія Башинська

ЯКИЙ ЖЕ БІЛИЙ СНІГ…

Який  же  білий  сніг...  На  сонці  засвітився.
І  барвами  ясними  заграв  і  заіскрився.

Мов  балеринки  всі  берізоньки-сестрички.
По  гілочках  гнучких  стрибають  тут  синички.

У  годівнички  хтось  зерна  сипнув  їм  жменьку.
Зліпив  бабусю  з  снігу  і  внучечку  маленьку.

Тій  бабі  сніговій  одяг  він  рукавички.
А  внучечці  рожеві  заплів  в  волосся  стрічки.

Хитається  злегка  ялини  пишна  гілка.
Гризе  горішок  там  мала  руденька  білка.

Гостинець  їй  дали  проворні  рученятка.
Як  тішилися  нею  тут  діточки-близнятка.

Можливо,  це  їх  сміх  між  снігу  засвітився
І  барвами  ясними  заграв  і  заіскрився...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819764
дата надходження 01.01.2019
дата закладки 01.01.2019


OlgaSydoruk

Пусть рождаются надежды…

З  Новим  Роком,друзі!
Приміть  щирі  вітання!
Хай  усе  буде  добре  у  Ваших  сім"ях!
Нехай  очі  світяться  від  щастя!
Нехай  закінчиться  війна!!!


Пусть  рождаются  надежды
И  сбываются  мечты!
Не  встречаются  невежды
И  завистники  в  пути!
Пусть  услышит  Бог  молитвы
И  простит  за  все  грехи…
Не  закроется  калитка
Для  израненной  души…
Пусть  любимые  подарят
Очень  красные  цветы…
На  пюпитры  Вам  поставят
Шедевральные  холсты!..
Пусть  тот  крест  не  будет  тяжким…
Не  предаст  вовек  судьба…
А  нательная  рубашка  -
Будет  чистою  всегда…
Пусть  умножится  однажды  –
Всё...  и  так,как  хочешь  ты…
Я  тебя  целую  дважды…
Отвечаешь  дважды  ты?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819779
дата надходження 01.01.2019
дата закладки 01.01.2019


Амадей

Зоряне кохання

Твоя  любов,  як  пісня  солов"я,
Чарує  так,  аж  серце  моє  мліє,
Із  трепетом  чека  душа  моя,
А  в  серці  ніжна  тепліє  надія.

Твоя  любов,  немов  весна  буя,
І  серце  моє  лірою  співає,
Якби  ти  знала,  як  кохаю  я,
Щоб  розказать,  ще  слів  таких  немає.

Зберу  найкращі  квіти,  які  є,
Веселку  з  них,  зроблю  для  тебе,
Я  про  кохання  розповім  своє,
Нехай  радіють  і  земля  і  небо.

Слова  найкращі  виллю  я  в  віршІ,
І  понесеться  пісня  над  землею,
Бальзамом  стала  ти,  для  спраглоі  душі,
Земною  стала  Музою  моєю.

Хай  ці  слова  летять  у  небеса,
Полинуть  хай  до  Господа  святого,
Нехай  кохання  наше  не  згаса,
Кохання  наше,  подарунок  Бога.

Коли  розквітнуть  в  зелені  сади,
Піснями  солов"і  заллються  зрання,
Природа  вся  співатиме  тоді,
Про  наше  зоряне  кохання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819688
дата надходження 31.12.2018
дата закладки 31.12.2018


Ганна Верес

Україні!

Своє  життя  ВОНА  вручила  нам,
Котрі  не  знали  голоду,  репресій,
Тож  спантеличила  нас  ця  брудна  війна,
Де  стільки  зради,  болю  і  агресій!

Приспала  нас  риторика  Москви
Про  мир  і  дружбу,  вікове  братерство,
Забули  про  трагедію  вдови…
Може,  тому  не  склали  зразу  тесту!?

Заполонили  Крим  три  кольори
І  ввічливі  зелені  чоловічки,
Донбас  наш  кілька  літ  уже  горить…
Крові  синівської  тече  вже  ціла  річка…

Чи  ж  можемо  пробачити  собі,
Що  Україну  ледве  не  проспали?
Тепер  рятуєм  волю  в  боротьбі.
У  рік  Новий  ми  без  страху  ступаєм!
29.12.2019.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819563
дата надходження 30.12.2018
дата закладки 30.12.2018


Любов Іванова

З НОВИМ РОКОМ!!!

[b][i][color="#42e009"][color="#0b2d7d"]Усі,  як  в  дитинстві  чекають  наближення  свята,
І  мають  доволі  надій,  і  великих  бажань,
Хто  ж  знає,  що  нам,  подарують  оті  поросята?
Хай  був  би  це  приріст  найкращих  людських  сподівань.

Нехай  принесуть  людям    спокій    і  мирні    світанки  ,
У  кожну  родину  -  повагу,  підтримку  й  любов.
А  ще,  щоб  здійснялись  бажання  любі  й  забаганки...
І  справи  від  влади  позамість  солодких  розмов.

Прийдешня  Свиня  має  Жовтою  бути,  як  сонце,
А  ще  -  Земляною,  цей  факт  зрозумілий  для  нас.
Нехай  Новий  рік  в  кожен  дім  і  у  кожне  віконце
Несе  те  безцінне,  що  має  вагу  повсякчас.

А  доля  нехай  всіх  купає  в  здоров"ї    і  щасті,
Врожайні  поля    одягає  ясна  сонцезлоть.
І  днини  прийдуть  у  життя  веселково-квітчасті,
Нехай  береже  нас  усіх  й  Україну  Господь!!

Від  щирого  серця  вітаю  усіх  з  Новим  роком!
Хай  буде  Вам  легко  на  різних  життєвих  стежках.
Долайте  шляхи  заповзятим,  упевненим  кроком
Тримайте  удачу  надійно  і    міцно    в  руках!![/color][/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819567
дата надходження 30.12.2018
дата закладки 30.12.2018


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 100

[b][color="#1f03d6"]В  Новый  год  случилось  чудо...
Я  то  рада,  Бог  ты  мой!!!
В  Пасху  муж  ушедший  в  блуды
Возвернулся  вдруг  домой!!!

Подарила  мне    Маруся  .
Жбан  пивка  и  редьки  плод.
Вместе  выпьем  и  закусим
Как  ни  как,  а  Новый  год.

После  праздника  проснулся
Трезвый  в  дупель,  видит  Бог!
И  оделся,  и  обулся.
А  на  фото  -    без  сапог.

Говорят,  что  мы  не  пара
Ей-же  Богу,  все  брехня!
Никогда  моя  Тамара,
Не  сбегала  от  меня!

В  Новый  год  подарок  мужу
Я  купила  инспирон,  
Что  тут  думать,  он  простужен.
И  в  лекарствах  весь  резон!

Год  приходит  нынче  свинский
Всяк  его  прихода  ждет.
Кто-то  будет  есть  из  миски.
Кто  с  корыта,  все  пройдет!

Домовой  стал  Дед  Морозом
Нёс  в  мешке  большой  секрет,!
Папе  -  пиво,  мамке  -  розу,
А  детишкам  -  воз  конфет!!!

Родила  Снегурка  дочь,
Говорят  -  красивая.
А  с  лица  -  ну  шеф  точь-в-точь
И,  как  он,  крикливая.

Заходите  парни  в  дом!!
Заклинаю  Богом!
Мне  придется  гнать  кнутом
Коль  упретесь  рогом!!!

Наша  свинка  хороша
Клевая,  тяжелая...
А  в  прикорме  -  анаша
Потому  веселая!!

Дед  Мороз    напился,  пьяный
Красный  весь,  не  только  нос!
Утром  выполз  от  Марьяны
И  на  утренник  пополз.

Будем  прыгать,  как  зайчата
Ведь  на  улице  мороз!
Ключ  забыв,  я  виновата,
А  поллитру  кум    принес![/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819506
дата надходження 30.12.2018
дата закладки 30.12.2018


Катерина Собова

Лебедине озеро

Баба    Зіна    торби    склала
(До    продуктів    діти    ласі),
Доньку    й    зятя    ощасливить
Зранку    в    Київ    подалася.

Качка,    курка,    ось    яєчка,
Все    домашнє,  що    й    казати!
Сир,  сметана,    пиріжечки  –
Любить    внучка    смакувати.

Зять    із    радості    десь    дівся,
Поки    все    розпакували    -
Із    квитками    він    з’явився
І    сказав    до    тещі-мами:

-Відпочинете    в    нас,    мамо,
Та    із    внучкою    підете
(Це    культурна    в    нас    програма)
У    казковий    світ    балету.

Це    -  Чайковський!    Фантастично!
Музика    зі    сцени    лине…
Зачароване    й    незвичне
Озеро    це    лебедине.

Баба    з    внучкою    в    театрі.
Йде    вистава,    так    все    гарно…
Роздивилась    люстри,    крісла
(Час    не    витратила    марно).

За    вечерею    із    дітьми
Баба    враженням    ділилась:
-В    світі    казки    побувала,
Та    мені    таке    й    не    снилось!

Таке    озеро    велике    -
Лебедів    тих    назліталось,
І    великі,    і    маленькі,
Де    їх    тільки    і    набралось!

Так    загадили    всю    сцену,
(Там    ходить    не    можна    ниньки),
Щоб    нікуди    не    вступити    -
То    всі    бігали    навшпиньки!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819491
дата надходження 30.12.2018
дата закладки 30.12.2018


Любов Іванова

УЗОР НА МОРОЗНОМ СТЕКЛЕ

[b][i][color="#110ec4"[color="#de4318"][color="#ff0000"]У[/color][/color]  этого  художника  талант  волшебных  рук,
[color="#f25608"]З[/color]абеливать,  раскрашивать    он  любит  все  вокруг.
[color="#f25608"]О[/color]кно  он  наше  мастерски  в  картину  превратил
[color="#f25608"]Р[/color]исунок  этот  выполнить  других  он  не  просил.

[color="#f25608"]Н[/color]очной  порой  под  вьюги  вой  он  кисть  макнул  в  снежок
[color="#f25608"]А[/color]х,  как  красив  на  форточке  расцвел  в  момент  цветок.

[color="#f25608"]М[/color]еж  рамами  оконными  мазочек  за  мазком
[color="#f25608"]О[/color]н  складывал    мозаику  прозрачным  хрусталём,
[color="#f25608"]Р[/color]исунок  вышел  мастерский,  художник  -  виртуоз  
[color="#f25608"]О[/color]кно  к  утру  усеяно  обильем  белых  роз...
[color="#f25608"]З[/color]агадки-загогулины,  разводы  и  ажур
[color="#f25608"]Н[/color]о  если  присмотреться,  цветы  -    среди  фигур.
[color="#f25608"]О[/color]т  солнечного  лучика  картина  оживет
[color="#f25608"]М[/color]агнолия  из  инея  как    в  мае  расцветет.

[color="#f25608"]С[/color]нежком  везде  усыпана  за  окнами  земля
[color="#f25608"]Т[/color]акие  же  белесые  деревья  и  поля.
[color="#f25608"]Е[/color]сть  издревле  в  природе  пора  чудес  зимы
[color="#f25608"]К[/color]огда  сверкают  инеем  долины  и  холмы.
[color="#f25608"]Л[/color]етят  с  небес  снежинки  и  радуют  всем  глаз
[color="#f25608"]Е[/color]сть  то,  что  наблюдаем  мы  в  природе  и  сейчас...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819360
дата надходження 29.12.2018
дата закладки 30.12.2018


Надія Башинська

ОЙ У ПОЛІ, У ШИРОКІМ, ГАРНО ЖИТО РОДИТЬ…

Ой  у  полі,  у  широкім,  гарно  жито  родить.
Там  здоров'я  із  Васильком  та  й  за  плугом  ходить.
Зріють  тут  золоті  колосочки.
Ой,  як  весело  дзвенять  голосочки!

Ой  у  полі,  у  широкім,  де  пшениця  родить.
Там  достаток  із  Васильком  та  й  за  плугом  ходить.
Зріють  тут  золоті  колосочки.
Ой,  як  весело  дзвенять  голосочки!

Ой  у  полі,  у  широкім,  гречка  й  просо  родить.
Там  за  плугом  із  Васильком  світла  радість  ходить.
Зріють  тут  золоті  колосочки.
Ой,  як  весело  дзвенять  голосочки!

Будем  сіять  в  вашій  хаті  зернятко  добірне.
Ходить  щастя  разом  з  нами,  там  де  слово  рідне.
Золоте  зернятко...  та  й  добірне.
Любить  щастя,  як  дзвенить  слово  рідне!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819401
дата надходження 29.12.2018
дата закладки 29.12.2018


Амадей

Тебе я вперше покохала

Тебе  я  вперше  покохала,
Коли  черемха      зацвіла,
Кохання  я  іще  не  знала,
Ще  не  цілована  була.

Мене  манили  твоі  очі,
Медом  налитіі  уста,
Мені  вчувалися  щоночі
Твоі  такі  п"янкі  слова.

Цих  слів    не  чула  я  ніколи,
Й  заграло  серденько  моє,
Ці  відчуття  для  мене  нові,
Відчула  -ти  у  мене  є.

Мене  наповнювали  щастям,
До  тіла  дотик  рук  твоіх,
Вдвох  мріяла  піти  купатись
На  заздрість  всіх  подрУг  моіх.

Навіть  поранить  собі  тіло,
Щоб  ти  мене  на  руки  взяв,
Й  щоб  ти  так  ніжно  і  несміло
При  всіх  мене  поцілував.

Роки-роки,  спливають  весни,
І  замовкають  солов"і,
Чому  ж  тепер  вони  воскресли,
Ті  почуття  в  душі  моій!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819309
дата надходження 28.12.2018
дата закладки 28.12.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Оті, що в камуфляжі

Цей  вірш  усім  нашим  героям-захисникам,  в  тому  числі  моїм  колишнім  учням  Віктору  Смілянському,  Сергію  Меланічу,  Володимиру  Гайдукевичу  та  іншим,  що  кілька  років  воювали  і  продовжують  воювати  в  АТО  (ООС).


Оті,  що  в  камуфляжі  в  завірюху
Не  сплять,  а  захищають  рубежі,
Загартувались  і  зміцніли  духом,
Із  прапором    вкраїнським  на  межі.

Чи  в  будні,  чи  в  свята  бійці  на  варті,
Щоб  ворог  рідну  землю  не  топтав.
І  кожен  з  них  поваги,  звісно,  вартий,
Бо  тільки  патріоти  йдуть  до  лав.

Герої  наші  сильні  і  змужнілі
Під  кулями  вогню  в  воєнний  вир
І  душу,  покладаючи,  і  тіло,
Здобудуть,  вірю:  Перемогу  й  мир.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819279
дата надходження 28.12.2018
дата закладки 28.12.2018


Valentyna_S

Вишивала мати

Вишивала  мати  рушники  зимою.
Вишивала  ружі,  братики  і  маки.
Віншувала  вечір  піснею  журною,
А  надворі  вітер  стугонів  і  плакав.

Під  руками  неньки  розпускались  квіти,
Барвами  весніло  полотно  на  п’яльцях.
Закликало  радість,  кликало  у  літо,
Як  його  торкалась  ніжність  її  пальців.

Тріскотіли  дрова  весело  у  грубі,
Відсвіти  торкались    на  обличчі  смутку.
Усміхалась  мама,  усміхалась  любо
Квіточкам  яскравим  у  маленькім  жмутку.

Вишивала  мама  рушники  зимою.
Вишивала  гладдю  й  хрестиками  квіти.
У  кімнаті    пахло    лісом  і  смолою.
Забавлявся    снігом  на  подвір’ї  вітер.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819270
дата надходження 28.12.2018
дата закладки 28.12.2018


Ніна Незламна

Ой летять, летять сніжинки

Старий  рік  сказав  -  «Бувай»
Новий  рік  іде  в  наш  край
Закружляв  пухнастий  сніг
Стрімко  падає  до  ніг
Пр.
Ой  летять,  летять  сніжинки
Ясні,  біленькі  пір`їнки
Заіскрились,  всюди  сяють
Рясно  землю  прикрашають.
2
Веде  віхола  танок
Срібло  стелить  на  ставок
Зимі  дуже  раді  всі
І  дорослі,  і  малі
Пр.
Ой  летять,  летять  сніжинки
Ясні,  біленькі  пір`їнки
Заіскрились,  всюди  сяють
Рясно  землю  прикрашають.
3
Як  чудово,  ну  й  краса
Зима  творить  чудеса
Зустрічаймо  Новий  рік
Наче  в  казці,  блищить  сніг

Пр.
Ой  летять,  летять  сніжинки
Ясні,  біленькі  пір`їнки
Заіскрились,  всюди  сяють
Рясно  землю  прикрашають.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819232
дата надходження 28.12.2018
дата закладки 28.12.2018


НАДЕЖДА М.

Сніжинку кинув на лице

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZLMVsIjxD1g
[/youtube]

Ліниво  падають  сніжинки, 
Зима  продовжує  свій  біг.
А  серед  них,  одну  пушинку,
Хитрюга  вітер  спостеріг.

Зловив  її  в  свої  обійми,
Чимдуж  між  снігом  десь  поніс.
Між  заметілями  густими,
Тебе  здаля  ще  спостеріг.

Ще,  покружлявши  над  тобою,
Сніжинку  кинув  на  лице.
І,  задоволений  собою,
Приліг  спочить  на  деревце.

І  спостеріг..  Що  буде  далі?
Йому  сподобалась  ця  гра.
Невже  ці  хитрощі  невдалі,
Його  старання  задарма?

Хотів  сніжинку  ти  струсити,
Лицем  текла  уже  вода.
Та  як  оце  все  пояснити:
То  не  вода,  текла   сльоза.

Гірка,  солона  і  скупа,
Чи  зміг  ти  смак  цей   розпізнати?
(Вона  скотилась  по  вустах).
Хотілось  вітру  це  спитати...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819146
дата надходження 27.12.2018
дата закладки 27.12.2018


Ганна Верес

Молитвою почну свій день

Коли  у  сни  до  мене  тінь  війни
Попроситься,  щоби  повоювати,
Своєї  не  побачу  в  тім  вини
І  вже  не  стану  я  панікувати,
Адже  війна  –  не  воля  це  богів,
Присутні  там  і  зрада,  і  розправа,
То  ж  прощення  нема  для  ворогів,
Котрі  прибрали  небо  у  заграви.

Вони  вбивають-мучать  нам  людей,
Руйнують  не  лише  міста,  а  й  мрії.
Молитвою  новий  почну  я  день:
«Допоможи  нам,  Матінко  Маріє,
Імперію  російську  присмири!
Не  може  зло  у  світі  панувати!
Народ  мій  під  покров  свій  забери,
Адже  ти  для  усього  світу  Мати!»
16.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819100
дата надходження 26.12.2018
дата закладки 27.12.2018


Ганна Верес

Квітують мальви за вікном

Квітують  мальви  за  вікном,
Рожеві,  білі  і  червоні,
А  ті  он,  темні,  мов  вино,
Міцні  й  високі,  бо  на  волі.

Дивлюсь  на  милу  цю  красу
Й  думками  плину  у  дитинство,
Через  життя  я  їх  несу,
Тому,  мабуть,  і  серце  тисне.

Вони  ж  угору  піднялись,
Немов  вітаються  зі  мною.
Я  ж  їх  люблю,  як  і  колись,
Любов’ю,  щирою,  земною.  
Чернігів.  12.11.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819098
дата надходження 26.12.2018
дата закладки 27.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Безцінний скарб

Я  мріяла  про  щастя  кожен  раз
І  кожен  раз,  його  у  мене  крали.
Весна  і  літо  зближували  нас,
На  жаль  з  тобою  ми  про  це  не  знали.

В  очах  світилось  небо  голубе,
А  у  моїх  ти  бачив  ясні  зорі.
Як  би  ж  ти  знав,  як  я  люблю  тебе,
В  твоїх  очах  топлюся  наче  в  морі.

Безцінний  скарб,  кохання  ніжний  дар,
Шукаємо  усе  життя  з  тобою.
І  летимо  у  простір,  мов  Ікар,
Для  нас  стає  цей  подвиг  дивиною...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819061
дата надходження 26.12.2018
дата закладки 26.12.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Сутінковими фарбами бавиться вечір

Сутінковими  фарбами  бавиться  вечір.
Ось  і  грудень  закінчує  рік.
І  на  площах  ялинки  високі,  мов  вежі,
Час  веде  невмолимо  свій  лік.

І  зима  не  шкодує  сріблястих  сніжинок,
Виганяє  тривогу  з  душі,
Бо  людині  у  мирі  так  хочеться  жити,
Хай  для  щастя  знайдеться  рушій.

Сутінковими  фарбами  бавиться  вечір.
Не  згасає  в  серці  надія,
Що  розгадані  будуть  життєві  всі  квести,
Не  розійдеться  слово  з  ділом.


(Світлини  під  час  свята  Святого  Миколая  у  нашому  місті.)    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819057
дата надходження 26.12.2018
дата закладки 26.12.2018


Надія Башинська

ТРОЄ ХЛОПЦІВ-МОЛОДЦІВ…

         Троє  хлопців-молодців  все  гуляли.  Їли-  пили...
Ні  про  що  більш  не  дбали.  Не  хотілось  їм  тоді  щось
робити.  Та  б  подумати  пора,  як  в  світі  жити?    
         Та  один  з  них  спохвативсь:
-  Досить  гуляти!  Буду  хати  для  людей  будувати.
І  раділи  люди  там,  і  хвалили:
-  Гарний  майстер!  Молодець.  Дай,  Бог,  сили!
         Другий  трохи    почекав...  Придивився.
Бити  байдики  і  цей  натомився.          
-  Що  робити,  -  думав  він,  -  щоб  щось  мати?  Піду  
в  поле,  буду  там  я  орати.
Як  надумав  -  так  зробив.  Діло  славне.  Колоситься  
навкруги  жито  гарне!
Хвалять  люди:
-  Молодець!  Працьовитий.  В  цього  хлопця  гарно  як  
родить  жито!
         І  сміявся  третій:
-  Ні!  Так  робити?!  Ще  й  обсіли  вас  обох  малі  діти!
Не  для  мене  це,  скажу.  Погуляю.  То  хоч  клопоту,  
як  ви,  я  не  маю.
         Ой,  як  швидко  ті  роки  пролетіли!  Залишився  він  
один.  Нема  сили.  Ні  кола,  а  ні  двора...  Жити  треба.
         То  ж  працюй!  А  не  чекай  манни  з  неба.
Не  шанують,  знай,  того,  хто  гуляє.  Допоможуть  
завжди  тим,  хто  про  щось  дбає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818998
дата надходження 26.12.2018
дата закладки 26.12.2018


Lana P.

ПОВСТАЛЕ СОНЦЕ

Постале  сонце  на  всі  груди
Нас  проводжає,  наче  гід.
Веселкою  бринять  етюди
Півколами,  де  захід-схід.

А  море  стукає  чечітки,
І  пеленає  береги,
На  пляжі  залишає  мітки,
І  поїть  бризом  від  снаги

Широколисті  пальми  босі
І  переплетені  кущі  —
З  гущавини,  що  при  дорозі,
Все  виглядають  на  дощі

З  копальні  неба  осяйного,
Де  хмари  жодної  нема.
Тут  дюнам  сяйва  золотого
Не  снилася  навіть  і  зима.

Ми,  перевтомлені  в  поході,
Гірський  здолавши  перевал,
Раділи  сонячній  погоді,
У  душах  відчували  шал.        25/12/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818995
дата надходження 26.12.2018
дата закладки 26.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Що не день, то новина

То  сніги,  а  то  відлига,
То  мороз,  а  то  дощі.
То  тріщить  на  річці  крига,
А  то  вітер  у  ночі.

У  природи  переміни,
Що  не  день,  то  новина.
То  справляє  іменини
І  від  цього  вже  хмільна.

То  буває  задрімає,
То  танцює  цілий  день.
Бо  такий  вже  норов  має,
То  наспівує  пісень.

Нам  її  не  зрозуміти,
Бо  вона  тут  головна.
Звеселить  буває  вітер,
То  притихне  і  одна...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818974
дата надходження 25.12.2018
дата закладки 26.12.2018


Ганна Верес

Війна – це стогін неба і землі

Війна  –  це  бій  за  воленьку  синів,
Хрестів  паради  і  смертей,  і  зброї.
Війна  –  це  біль  і  вдів,  і  матерів,
Це  час,  який  народжує  героїв.

Війна  –  це  стогін  неба  і  землі,
Коли  вони  дітей  своїх  ховають…
Не  у  блакиті  сонце  –  у  імлі,
І  чорним  диском  –  сонечко  над  плаєм.

Війна  –  це  хмари  чорні  вороння,
Що  після  бою  накривають  поле…
Та  тільки  Бог  –  не  слуги  короля  –
Вирішує  землі  і  людства  долю.
1.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818946
дата надходження 25.12.2018
дата закладки 25.12.2018


Ганна Верес

Чому покликала їх доля на війну?

Чому  покликала  їх  доля  на  війну?
Чому  краса  жіноча  –  в  камуфляжі?
Може,  щоби  віддати  данину
Землі  своїй,  спинивши  плем’я  враже?!
Й  сьогодні  доля  України  на  кону
Й  залежить  вона  тільки  від  народу,
Тому  жінки  помчали  на  війну,
Хоча  вони  і  берегині  роду.

Чому  покликала  їх  доля  на  війну,
Де  смерть  і  перемога  поруч  ходять?
Перша  напій  гіркий  п’є  з  полину,
Інша  ж  героїв  у  борні  знаходить.
Тому  й  покликала  їх  доля  на  війну,
Де  ні,  не  подіум  чекав  –  брудні  окопи,
Неспокій  душі  ніжні  огорнув.
Тепер  дівчата  –  вояки-«укропи».
22.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818944
дата надходження 25.12.2018
дата закладки 25.12.2018


Valentyna_S

Спогад

Верша́ться    з  неба  благословень  дива.
Весь    затишок  зашторують  сніжини…
Заві́тна  й  найдорожча    всім  картина
Святого    вечора  й  світлого  Різдва!

Спішиться    в  край  на  Великім  Возі  час.
На  небі  зір  не  осягнути--море  .
Помалу  втрат    притлумлюється  горе,
Надія    й  віра  відроджуються  в  нас.

У  хату  звістку  приносять  дітлахи.
Нова-бо  радість  «во  Вифлиємі  нині…».
Стоять  на  покуті      ду́хи-  дідухи́…
Сласна́  кутя  на  білій  скатертині…

У  спраглім    серці  спалахує  свіча
Промінчиком  піднесеним,    пречистим,
Й  нам  путь  освітить  вічний,  безкінечний,
Вборонить    від    меча,  нали́гача  й  бича.

Той  ще́мкий  спогад    родинного  тепла,
Комфорту,  що  під  захистом  дитинства…
Моє  життя,    у  бе́зумі  й  шаленстві,
Свого  духовного    прагне  джерела.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818920
дата надходження 25.12.2018
дата закладки 25.12.2018


Надія Башинська

ПІД ВІКНАМИ НАША КАЛИНА ДРІМАЄ…

Під  вікнами  наша  калина  дрімає...
Це  їй  колискову  наш  вітер  співає.
Укутали  снігом  її  заметілі.
На  вітах  калинових  квіточки  білі.

         Спи,  калино,  гарна  й  ніжна!
         Прийшла  до  нас  зима  білосніжна.

Заснула  калина...  Рум'яніють  ґронця.
Бо  сняться  калині  промінчики  сонця.
І  вітер...  який  не  боїться  морозу.
Це  він  на  всіх  вікнах  малює  мімозу.

         Спи,  калино,  гарна  й  ніжна!
         Прийшла  до  нас  зима  білосніжна.

А  як  заспіває  в  саду  соловейко,
То  слухати  будуть  його  вдвох  раненько.
А  поки  в  садочку  калина  дрімає...
Це  їй  колискову  наш  вітер  співає.

         Спи,  калино,  гарна  й  ніжна!
         Прийшла  до  нас  зима  білосніжна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818913
дата надходження 25.12.2018
дата закладки 25.12.2018


Надія Башинська

СВ*ТИ, З*РОЧКО, ЯСНЕНЬКА!

Розсипає  м*сяць  ср*бло  з  золотого  рукава.
Безл*ч  з*рочок  яскравих...  Загор*лася  одна.

         Св*ти,  з*рочко,  ясненька!
         Колисає  Сина  ненька.
         Св*ти,  з*рочко,  де  ясла.
         В  св*т  прийшла  дитинка  ясна!

Лий  на  землю,  з*рко,  св*тло...  Бо  воно  таке  ясне!
Спов*щай  усьому  св*ту  про  дитяточко  святе.  

         Св*ти,  з*рочко  ясненька!
         Колисає  Сина  ненька.
         Св*ти,  з*рочко,  де  ясла.
         В  св*т  прийшла  дитинка  ясна!

Н*жно  Ангели  сп*вають  т*й  дитиночц*  п*сн*.
Пастушки  прийшли  з  ягнятком,  принесли  дари  цар*.

         Св*ти,  з*рочко  ясненька!
         Колисає  Сина  ненька.
         Св*ти,  з*рочко,  де  ясла.
         В  св*т  прийшла  дитинка  ясна!

Для  людей  св*ти  вс*х,  з*рко!  Бо  тоб*  дано  зор*ть.
Син  ясн*ш  в*д  тебе  буде,  коли  час  прийде  св*тить.

         Св*ти,  з*рочко  ясненька!
         Колисає  Сина  ненька.
         Св*ти,  з*рочко,  де  ясла.
         В  св*т  прийшла  дитинка  ясна!


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818905
дата надходження 25.12.2018
дата закладки 25.12.2018


Катерина Собова

Слідство

Слідчий    Валентин    Петрович
Любив    дуже    свою    справу,
Весь    роботі    віддавався,
Знав    усі    закони    й    право.

Вдома    жінка,    донька    Маня
Всім    на    радість    підростала,
На    якесь    там    виховання
Сили    тут    не    вистачало.

Та    на    днях    (було    це    свято)
Слідчий    вдома    залишився,
Часу    вільного    багато    -
Він    до    Мані    придивився.

Гарна    дівка    -    вся    у    нього:
Чорні    брови,    носик,    ротик…
-А    де    талія    в    нас    ділась?
І    до    чого    цей    животик?

Тут    Петрович    стрепенувся,
Наче    під    холодним    душем:
-Бачу,    скоро    дідом    стану…
Батько    -    хто?    Я    знати    мушу!

Маня    мило    усміхнулась:
-Дуже    вдячна    за    турботу,
Ось    підозрюваних    список,
Далі    -    вже    твоя    робота.

Ти    вже    з    досвідом,    татусю,-
Каже    з    гордістю    Маруся,-
Без    твоєї    допомоги
Я    сама    не    розберуся!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818880
дата надходження 25.12.2018
дата закладки 25.12.2018


Ганна Верес

Лиш Росії вигідна війна


Дзвеніло  в  лузі  кониками  літо,

Ледь  вечір  прохолодою  війнув…

І  підняли  свої  голівки  квіти,

На  мить  немов  забули  про  війну.

Та  раптом…  звук,  різкий,  мов  божевільний,

Труснув  повітрям  і  вгорі…  застиг

Стовпом,  високим,  чорним,  що  повільно

Спускався  там,  де  зведені  мости.

А  коли  дим  розвіявся  навколо,

Від  рани  край  моста  униз  спустивсь,

І  защеміло  серце  диким  болем:

Там  гинуть  люди,  не  лише  мости.

Мости  –  не  тільки  будархітектури,

Мости  –  то  є  єднання  берегів,

Людей,  родин,  народної  культури,

З  мостами  завжди  менше  ворогів.


Не  рвіть  мости  –  то  символ  є  єднання,

Воно  ж  сьогодні  необхідне  нам.

Кому  потрібне  ще  переконання,

Що  лиш  Росії  вигідна  війна?
1.10.2014.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818832
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 25.12.2018


Надія Башинська

ТИ СВІТИ, ЯСКРАВА ЗІРКО!

Ясна  зірка  засвітилась,
                     добром-ласкою  розлилась
                                                                 на  весь  світ.    

Найясніша,  найсвітліша
                     і  для  серця  наймиліша  
                                                                 стільки  літ!

Засвітилась  там,  де  мати
                     із  дитиною...  Шукати  
                                                                 стали  їх.

Не  хотіли,  щоб  ясніли,
                     лиш  собі  добра  хотіли...
                                                                 Не  для  всіх!

Ти  для  тих,  яскрава  й  ясна,
                     в  кого  віра  ще  не  згасла.
                                                                   То  ж  зорій!

Кожне  лагідне  словечко,
                     кожне  любляче  сердечко  
                                                                     ти  зігрій.

Ти  світи,  яскрава  зірко!
                       Тут  є  солодко  і  гірко.
                                                                     Сили  дай!

Щоби  доленька  щаслива
                       засміялась,  заясніла...
                                                                       де  наш  край!

Щоби  доленька  щаслива
                       засміялась,  заясніла...
                                                                 на  весь  світ.  

Тут  співає  мати  сину,  
                     вірить  в  доленьку  щасливу.
                                                                   Стільки  літ....  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818824
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 24.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Для нас кохання несли голубки

Минуло  стільки  вже  багато  літ,
Як  ми  уперше  бачились  з  тобою.
Розквітла  ти,  мов  яблуневий  цвіт,
Стискалось  серце  у  ті  дні  до  болю.

Для  мене  ти  красунею  була,
Оберігав  тебе  завжди  і  всюди.
Зимою  ти  трояндою  цвіла,
Бувало,що  і  заздрили  нам  люди.

Я  прокидався,чувши  голос  твій,
Ти  щебетала,  наче  рання  пташка.
Було  не  здійснено  багато  мрій,
Коли  я  згадую,  на  серці  важко.

Та  я  кохаю,  хоч  пройшли  роки,
Думками  кожен  раз  до  тебе  лину.
Для  нас  кохання  несли  голубки,
Прийди  до  мене  люба  на  гостину...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818784
дата надходження 24.12.2018
дата закладки 24.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Я мрії так свої кохаю…

Без  мрії  жити  так  погано,
Вона  підтримує  мене.
У  ній,  для  когось  я  кохана
І  щастя,  щастя  неземне.

Лягаю  спати,  засинаю,
А  мрія  знову  тут  -  як  -  тут.
Я  мрії  так  свої  кохаю,
Вони  в  душі  моїй  живуть.

Я  з  ними  розпускаю  крила,
Піднявшись  в  небо  голубе.
Несуть  у  даль  мене  вітрила,
Там  зустрічаю  я  тебе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818698
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 24.12.2018


Ганна Верес

Поет – борець! Поет – творець!

Назвав  народ  поета  «наш  творець»,
Як  і  того,  чиї  ми  усі  діти.
Поет  –  життя  й  історії  знавець,
Без  нього  темно  й  глухо  в  білім  світі!

Поет  за  суттю  є  також  борець,
А  його  зброя  –  влучне  правди  слово,
Невтомний  він  майбутнього  творець,
Будує  саме  він  його  основу.

А  творить  тільки  зранена  душа
Й  тоді,  як  біль  чужий  її  турбує.
Чутливу  душу  спокій  залиша,
Коли  багатий  бідного  грабує.

Поет  –  це  й  лікар  цілих  поколінь,
Покласти  здатен  голову  на  плаху,
Заради  інших  проганяє  лінь
І  служить  людям,  Господу  без  страху!
23.12.2018.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818708
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 24.12.2018


Ганна Верес

То Чернігів мій!

Де  краса  поєдналася  із  сивиною,
Білоусик  в’юниться,  й  Стрижінь  тихий  біжить,
Де  веселки-мости  устають  над  Десною,
Й  Ігор-князь  вирушав  попереду  дружин,  –
То  Чернігів  мій  –  місто,  яке  пам’ятає
І  набіги  ординців,  і  кочівників,
Та  земля,  що  іздавна  не  тільки  свята  є  –
Вона  матір’ю  стала  і  для  козаків!

Де  Десни  синьоокої  води  струмують
І  лісів  піднялась  непрозора  стіна,
За  синами  своїми  народ  знов  сумує…
Розляглась  навкруги  срібнодзвонна  луна,  –
То  Чернігів  мій  –  те  нерозгадане  місто,
Де  сплелися  в  вінок  слава,  воля  й  краса,
То  ж  живе  хай  Чернігів  і  «нині,  і  прісно»,
Йому  доля  написана  на  небесах!
22.12.2018.
У  Чернігові  три  річки:  Білоус,  Стрижінь,  Десна.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818706
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 24.12.2018


Амадей

Коханій

Я  дякую  тобі  кохана,
За  нерозтрачену  любов.
За  те,  що  ти,  мов  зірка  рання,
Для  мене  засіяла  знов,
За  почуття  що  розбудила,
У  серці,  ніби  яблунь  цвіт,
За  те,  що  серце  полонила,
Коханням  хочеться  п"яніть.
За  ті  п"янкі  зимові  ночі,
За  ту,  безмежну  благодать,
І  за  твоі  щасливі  очі,
Що  не  дають  ночами  спать.
Дивлюсь  на  зорі  я  ночами,
Злітаю  в  небо  ніби  в  сні,
З  цвітом  черемхи,  з  солов"ями,
Чекаю  новоі  весни.
І  хочеться  п"яніть  від  пісні,
І  в  небо  лебедем  злетіть,
Дав  Бог  мені  кохання  пізнє,
Дав  Бог  мені  тебе  зустріть,
Від  почуттів  душа  співає,
Співає  серденько  моє,
Я  славу  Господу  складаю,
За  те,  що  Ти  у  мене  є.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818686
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 23.12.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

У крижаній слюді

Перлинно  сніг  летить  із  скрині  неба,
І  за  вікном  лиш  жевріє  ліхтар.
Спливає  спогад,  мов  душі  потреба,
Сягає  висоти    до  сивих  хмар.

...Дзвінке  серцебиття  в  безмовній  тиші,
Вогонь  вже  воскресає  сильних  рук.
І  разом  ми  години,  дні  і  тижні...
Але  ж  завадив  чийсь  холодний  брук.

Тягнулася  дорога  в  даль  морозну,
Запорошила  сніговерть  сліди...
...Не  звикла  до  суворого  прогнозу,
Хоч  спогад  мій  у  крижаній  слюді.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818661
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 23.12.2018


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 99

[b][i][color="#e61515"]В  двери  ломится  соседка,
Дать  за  мужа  хочет  в  глаз.
Ну  заходит...  так  ведь  редко,
Мне  бы  чаще  -  в  самый  раз!

А  меня  милок  не  любит
А  обязан,  блин,  любить!
Часто  бегает  до  Любы
Я  пойду  ей  окна  бить!

Моя  милка  на  рыбалке
Пила  с  нами  наравне
А  потом  валялась  в  балке
И  одежды  нет  на  ней.

Мы  с  тобой  такая  пара
Как  нигде  никто  другой.
Называешь  меня  -  ШМАРА,
Я  тебя  -  ЧУВЫРЛО  мой!

Мой  миленок  любит  пиво,
Хлыщет  вёдрами,  как  конь...
А  потом  такой  ретивый,
Словом  ты  его  не  тронь...

Как  настряпаю  я  мАнты
Для  себя,  не  для  подруг!
Ела  так,  аж  давят  в  гланды
Уплела  -  семнадцать  штук.

У  меня  в  шкафу  не  брюки,
Не  рубашки,  не  постель..
Прячу  бражку  там  от  "злюки"
Сам  тихонько  пью  оттель.

Я  наквасила  капусты
Для  себя  и  старика.
А  сосед,  зараза,  шустрый.
Тащит  миской  с  погребка...

Солнце  светит,  но  не  греет
В  предвкушении  зимы.
Мой  милёнок  не  умеет,
Спим  давно  раздельно  мы.

Повод  есть  повеселиться
Для  себя...  и  напоказ...
Наш  сынок  решил  жениться
Ничего,  что  в  пятый  раз.

Наши  гости  загостились
Свадьба  кончилась  дней  пять.
Нет,  вы  гляньте,  удивились
Их  давно  пора  прогнать!

Никому  не  уступаю
Я    ни  мужа,  ни  побед!!!
Жаль,  что  я  не  побеждаю,
У  меня  и  мужа  нет...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818653
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 23.12.2018


Ніна-Марія

Зима з мого вікна

Надворі  ранок  вибілено  чистий.
Пухнасте  пір'я  сиплеться  з  небес.
У  срібних  свитках  дерево  безлисте,
З  вікна  милуюсь  казкою  чудес.

Наспівує  мінорні  гами  вітер,
Немов  чиїсь  виплакує  жалі.
Мороз  на  склі  малює  мертві  квіти,
Узорами  на  сніжному  гіллі.

Не  вишити  ніякими  нитками
Краси  тієї  дивне  полотно,
Лише  Його  -  Всевишнього  руками
Мережити  ці  витвори  дано!

Зима  манірна  і  вельможна  пані,  
Наводить  лад  у  скверах  і  дворах.
Калини  кущ  хизується  в  жупані,
Радіє  снігу  мила  дітвора...

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcQv6KBqzTKGud52Zdvxsf9KNig8WeE2zmdV-sBak8TLOAEB7Vl25w[/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818647
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 23.12.2018


Надія Башинська

А СНІГ ЛЕТИТЬ…

Сл.  та  муз.  Н.  Башинської
Аранжування  Б.  Попова

Знов  сіється  сніжком  красунечка-зима.
У  шубку  пухову  всю  землю  одягла.

А  сніг  летить...  Сніг  кружляє...
Віхола  срібна  землю  всю  вкриває.(2р.)

Мереживо  ясне  на  гілочках  усіх.
Рум'яні  щічки  в  нас,  веселий  чути  сміх.

А  сніг  летить...  Сніг  кружляє...
Віхола  срібна  землю  всю  вкриває.(2р.)

Зліпили  бабу  ми,  санчата  їй  дали.
Із  нею  всі  разом  з'їжджаємо  з  гори.

А  сніг  летить...  Сніг  кружляє...
Віхола  срібна  землю  всю  вкриває.(2р.)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818622
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 23.12.2018


НАДЕЖДА М.

І не гніви ніколи Бога…

Зима,  сніги,  слизька  дорога,
Йди  обережно,  не  впади.
Ці  пам"ятаєм  застороги,
То  ж  вірний  шлях  собі  знайди..

Якщо  впадеш,  подасть  хтось  руку,
Не   бійся,  знову  далі  йди.
Обходь  старанно  лиш  багнюку,
Дивись  в  обидва,  не  вступи.

Доріг  багато  несходимих,
В  житті  слизьке  все  обминай.
Дотримуйсь  правил  триєдиних,
І  вірний  курс  в  житті  тримай:

Не  доставляй  нікому  болю,
Не  зраджуй  тих,  кого  обрав,
І  не  гніви   ніколи  Бога...
Роби  побільше  добрих  справ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818620
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 23.12.2018


Valentyna_S

Зимова казка

По  снігу́  розстелилась  казка  зимова,                                                        
Надаремно  не  кличмо  для  себе  тепла.
Уже  грудень  закінчив  зимну  промову,
Укриває  ставок  візерунчастим  склом.

Димарі    підпирають  небо  стовпами,                                                                              
І  по  них  підіймалися  мрії  не  раз.      
Там  лишали  сліди  на  хмарах  стопами,
А  вони  заливалися  сонцем  щораз.

Де  той  спокій  душевний,  де  райські  сади,
Куди  рветься  душа  в  прихи́сток  останній?
Й  повертаються  мрії  додому,  сюди—
Поспішати  на  небо  їм  ще  зарано.

У  чобо́тях    по  товстих  пі́дуть  заметах,
На  стежинах  життя  лишать  свої  сліди,
Не  повірять  ніяк  прадавнім  прикметам,
Що  вертатись  не  можна,  бо  це  до  біди.

Морозе́ць  уподобав  казку  зимову.
Насолоду  приносить    йому  ремесло.
Підбирає  слова  нові  для  прологу,
Але  справжнє  просвітлення    ще  не  зійшло.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818596
дата надходження 23.12.2018
дата закладки 23.12.2018


Амадей

Нірвана (гумореска)

Захотілось  мені  на  дивані,
Погрузитися  тілом  в  нірвану.
Відключив  я  всі  прилади  в  хаті,
Випив  чарку,  став  медитувати.
Вже  і  в  стан  увійшов,  вже  на  небі,
Ніби  більше  нічого  й  не  треба,
Тут  кума  завітала  в  гостини,
Півень  смажений  в  неі  в  торбині,
Ще  й  вареників  ціла  макітра,
І  кума,  мов  троянда  розквітла.
Кума  думала  зразу  що  п"яний,
Бо  ж  не  знала,  що  я  у  нірвані.
Вона  зразу  подумала  може,
Я  лежу,  бо  заслаб,  боронь  Боже.
До  чола  доторкнулась  губами,
Під  сорочку  полізла  руками,
Щоб  почути  як  серце  у  грудях
В  мене  б"ється,  чи  не  занедужав?
Як  відчула  що  б"ється  серденько,
Притулилась  до  мене  гарненько,
В  мене  серце  від  щастя  тріпоче,
Я  відчув  що  вареників  хочу.
Випив  чарку  горілки  з  кумою,
Та  за  лапу  взяв  півня  рукою,
З"ів  вареників  миску  в  сметані,
І  начхать  мені  вже  на  нірвану.
Захотілося  свята  й  для  тіла,
Кума  зіркою  вмить  заясніла,
Ми  щасливі  з  кумою  в  коханні,
І  навіщо  нам  ваша  нірвана.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818576
дата надходження 22.12.2018
дата закладки 23.12.2018


Lana P.

МОЯ ВЕСНА…

Моя  весна  блукала  у  снігах
У  срібно-білому  убранні,
Закована  в  холодних  ланцюгах
Нічним  морозом,  на  світанні.

А  я  шукала  у  тепло  стежки
І  вірила  у  чудасію  —
Зігріються  від  холоду  бруньки
І  заквітчають  давню  мрію.

Моя  весна,  захоплена  в  полон
Заледенілими  вітрами,
Занурена  у  летаргічний  сон,
Розквітла  дивом  поміж  нами.              18/03/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818553
дата надходження 22.12.2018
дата закладки 22.12.2018


Амадей

Настане ранок

Народ  страждає,  а  вони,
Оті  всі  слуги  сатани,
Жирують  так,  немов  востаннє,
Для  них,  немов  нема  й  війни.

Вони  тарифи  піднімають,
Собі  мільярди  наживають,
Вдову  й  каліку  обдирають,
Та  Бог  все  бачить  із  гори.

Та  прийде  час  і  дуже  скоро,
Господь  Святий  прийде  судить,
"Зерна"  відділить  від  "полови"
Й  "солома"  в  полум"і  згорить.

А  потім  буде  світлий  ранок,
І  новий,  світлий,  день  прийде,
І  нам  всміхнеться  доля  з  вами,
А"  плем"я  суче  "пропаде.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818459
дата надходження 21.12.2018
дата закладки 22.12.2018


Valentyna_S

Ти чуєш…

Ти  чуєш:  падають  сніжинки  додолу?
Так  точить  в  радості  не  втоплений  сум.
Ще  так  в  погідний  день  шелестить  діброва,
Сукає  мозок  нитку  тихоплинних  дум.

Ще  так  звучить  підступно  невмолимий  час,
Коли  пливе  невидимкою  у  далі.
Чи  утікає  геть  земне  життя  від  нас
І  тягне  довгий  шлейф  з  горя  та  печалі.

А  там  поріг.  Заціпеніє  часоплин  —
І  ми  почуємо,  що  нам  скаже  Вічність:
Чи  право  маємо  сягнуть  її  глибин…
Чи  враз  надія  переросте  у  відчай…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818445
дата надходження 21.12.2018
дата закладки 22.12.2018


НАДЕЖДА М.

Знов зима січе снігами сивими

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qb-qv1U36b4
[/youtube]
Пригорни  мене  руками  сильними,
Обійми,  як  ти  колись  умів.
Знов  зима  січе  снігами  сивими,
Захисти  мене  без  зайвих  слів.

Урятуй  від  буднів  непроглядних,
Посели  у  серці  спокій,  як  колись.
Прогони  думки,  що  непідвладні,
Що  на  дні  душі  моїй  вляглись.
                                                                
А  коли  прийде  знов  ніч  безсонна,
Тихо  мені  казку  розкажи.
Зникне  хай   рутина  ця  буденна,
Погляд  на  стосунки  освіжи.

А  тепло  людське  багато  вміє,
Тільки,  якщо  щире,  від  душі.
Завірюха,  що  надворі  віє,
Хай  позаздрить  нам  у  цій  тиші.

Обійми  не  так,  як  ти  умієш,
Обійми  сильніше,  ніж  завжди..
А  надворі  ранок,    вже  сиріє.
Непогоду  в  серці  пережди...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818384
дата надходження 21.12.2018
дата закладки 21.12.2018


Лілея1

МАЛЕНЬКА СМЕРТЬ…

[i][b]Кристально-білий  паводок  дібров,
Річок  замерзлих  срібне  задзеркалля,
Холодні  миті,  з́и́ми  і  любов
На  гранні  чи  в  процесі замерзання.

З  коротким йменням   "чорної  вдови" 
У   білих  зим  випрошую кохання,
Хоча  у серці...  в  серці  -  тільки  Ви, 
Та я  у  Вас  не  перша  й  не  остання.

Мій досі  рідний,  чийсь  уже Адам,
З  повагою  до  Вас,  забута      Єва,
Чому  пішли  по  іншим  Ви  рукам
І  гордо  звете іншу  - "королева"?

Міцна  рука  торкає  її стан
Й,  здається,  що  в  такі  надривні миті,
Ховає  сльози  в  інеї     каштан,
На  довгих  й  шумних  вулицях  столиці.

А  та  життєва  й  сніжна  круговерть
Геть  відбира  наснагу   далі  жити,
Бо  ця розлука, як маленька  смерть,
Без  права  поцілунком  воскресити.[/b][/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818412
дата надходження 21.12.2018
дата закладки 21.12.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Зима сніжинки розсипала

Зима  сніжинки  розсипала  зранку,
Немов  метелики  білясті  метушились.
Летіли  і  кружляли  біля  ґанку,
М*який  пухнастий  вистеляли  в  стразах  килим.

Навколо  білизна  сліпила  очі,
Хрумтів,  немов  ванільний  цукор,  сніг  сріблястий.
Старанно  будував  морозець-зодчий
Бурульки  льоду  на  дахах,  гілчасту  казку.

Зима  у  білі  шуби  одягала,
За  щічки  цілували  снігові  родзинки.
І  кожен  з  нас  просив  лиш  Божу  ласку
У  рік  Новий,  і  миру,  й  щастя  для  країни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818324
дата надходження 20.12.2018
дата закладки 21.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Доторкнусь кохана твоїх губ

Лине  тихо  ніжний  скрипки  звук,
Мабуть  то  зима  виводить  ноти.
Доторкнусь  кохана  твоїх  губ,
Вони  медом  змазані  солодким.

Упаду  з  тобою  в  забуття,
Хочу  в  ньому  бути,  як  найдовше.
І  скажу,  що  ти  моє  життя,
Я  без  тебе  жити  більш  не  можу.

Місяць  промінь  кинув  у  вікно,
Скрипка  в  ту  хвилину  заніміла.
А  довкола  біле  полотно,
То  зима  його  для  нас  стелила...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818322
дата надходження 20.12.2018
дата закладки 21.12.2018


НАДЕЖДА М.

Може колись, не зараз…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2QYHTLjeb8U[/youtube]

Може,  колись,  не  зараз,  прийде  час,
Я  пам"яті  своїй  напишу  оду.
Так  часто  виручає  в  житті  нас,
Коли,  не  знавши  броду,  лізла  в  воду.

І  ти  не  знаєш,  що  тобі  робить,
Як  жити  далі  з  тими  помилками?
І  як  сховатисЬ,   де  себе  подіть?
Уже погрішність   тягнеться  клубками.

А  час  усе  страється,  як  може,
Лікує   старі  рани  так  і  сяк.
Та  пам"ять  -  це  єдина,  допоможе
Закреслити  життя  перекосяк.

Крізь  сито  просіває  весь  непотріб,
Залишить  тільки  те,  з  чим  можна  жить.
А  ми,  спіткнувшись,  вже  не  раз,  а  вкотре,
І  знову  пам"ять рятувать спішить.
----------------------------------------
Натисніть  на  картинку

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818276
дата надходження 20.12.2018
дата закладки 20.12.2018


Катерина Собова

Іскра

Надивився    мій    Микола
Фільмів    тих      американських,
Став    лінивий,    як    ніколи,
Десь    взялись    манери    панські:

Смокче    содову    і    віскі
(Я    до    цього    геть    не    звикла),
В    ліжку    став    уже    ніякий,
Іскра    в    нього,    бачте,    зникла!

Я    взяла    електрошокер
(Треба    ж    дійсно    щось    робити)
І    до    Колі    враз    приклала,
Щоб    цю    іскру    відновити.

Тепер    ось    сиджу,    чекаю,
Поки    він    прийде    до  тями…
Буде    іскра,    добре  знаю
Я    без    всякої    реклами,

Де    торочать    про    Віагру,  
Камасутру,    різні    трави…
Знаю,    що    електрошокер
Більш    надійний    у    цій    справі.

Вже    ворушиться    Микола,
Бачу,    довго    буде    жити,
Як    не    з’явиться    ця    іскра    -
Доведеться    повторити!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818247
дата надходження 20.12.2018
дата закладки 20.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Феєрія зими

До  нас  завітала  зима,
Насипала  снігу  багато.
Трудилась  вона  не  дарма
Її  не  прийшлось  доганяти.

Феєрія  снігу  вгорі,
То  вправо  летить,  а  то  вліво.
На  гілках  сумні  снігурі,
Для  них  снігопад  ціле  диво.

Шапки́  одягнули  хати,
Викурюють  комини  люльку.
І  дують  холодні  вітри,
А  хмари  накинули  куртку.

Співає  вночі  заметіль
І  хриплі  доносяться  звуки.
Мабуть  не  солодко  і  їй,
Шепоче  мороз  про  розлуку.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818157
дата надходження 19.12.2018
дата закладки 19.12.2018


НАДЕЖДА М.

Вітаю зі святом Вас, Друзі!

Ледь  надворі  почало  світати,
Заіскрився  білий  -  білий  сніг.
Цілий  рік  чекали  ми  це  свято,
Миколай  Святий  ступив  на  наш  поріг.
Гість  це  -  непростий,  завжди  бажанний.
Можна  всі  бажання  заказать.
І  я  вірю,  є  ще  сподівання,
І  не  треба  довго  їх  чекать.
Всій  рідні  і  Друзям  прошу  щастя,
Хай  добробут  не  пройде  повз  них.
І  нехай  в  житті  у  них  все  вдасться,
Попрошу  про  це  усіх  Святих.
Не  забуду  тут  і  ворогів  своїх.
Помолюся  я  за  їх  здоров"я,
Хай  квітує  доброта  і  щедрість  в  них,
Кривда  хай  освятиться  любов"ю.
Впевнена:  мої  бажання  збудуться,
Бо  писала  щирі  тут  слова.
Доброта  ніколи  не  забудеться,
Хай  розквітне  у  серцях  вона.
Вітаю  зі  св"ятом  вас,  МОЇ  МИЛІ  ДРУЗІ!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818148
дата надходження 19.12.2018
дата закладки 19.12.2018


Надія Башинська

ХОДИТЬ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ ВІД ХАТИ ДО ХАТИ!

Ходить  Святий  Миколай  від  хати  до  хати.
Подарунки  в  нього  є  для  усіх  завзятих.

Працьовитих  обійде,  то  ж  про  них  подбає.
Він  для  всіх,  хто  любить  труд,  подарунки  має.

Під  подушки  покладе  гарненькі  пакунки.
Бо  для  тих,  хто  чемним  є,  всі  його  дарунки.

І  на  суші,  й  на  воді  він  допомагає.
Про  всіх  добрих  Миколай  завжди  пам'ятає.

Вчить  і  нас  всіх  Миколай  про  добро  лиш  дбати.
Тоді  світлий  день  прийде  й  будемо  багаті!

 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818141
дата надходження 19.12.2018
дата закладки 19.12.2018


Valentyna_S

Зачекались диво-свята…

Зачекалась  диво-свята
Вся  слухняна  дітвора.
Чистять  крильця  янголята  —
З  Миколаєм  йти  пора.
На  ґринджолах  парокінних
Миколай  мчить  до  дітей.
І  рипить  сніг  срібнодзвінно:
--Кожна  хато,  жди  гостей!
Томні  яблуні  в  садочку
Сколихнули  зимні  сни--
Аж    бурульки  в  холодочку
Забряжчали    від  луни.
Дика  грушка  на  горбочку
Чимсь  маячить  угорі--
Це  ж  усілися  віночком
Яркогруді  снігурі.  
Всі  давно  чекають  свята  —
Найжаданішого  з  всіх.
І  матусям,  й  навіть  та́там
Нанесе  Микола  втіх.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818095
дата надходження 18.12.2018
дата закладки 19.12.2018


Ніна Незламна

З Днем святого Миколая

Вляглась  віхола  за  гаєм
Спішить  нічка  з  Миколаєм
Він  несе  в  своїй  торбинці
Усім  діточкам  гостинці
Під  подушку  у  пакунку
Тіштесь  любі  подарунку!
Тут  цукерки  і  родзинки
Є  і  ляльки,  і  машинки
Книжечки  й  веселий  м`ячик
Маленький  біленький  зайчик
Він  не  взяв  з  собою  різки
Бо  в  нас  всі  хороші  дітки.
Ось  і  ранок  на  порозі
Не  лишайтесь  на  морозі
Завітайте  і  Ви  в  хату
Будем  разом  святкувати
Хочу  радо  всіх  вітати
Та  здоров`я  побажати.
*****
І  Вас  дорогі  друзі!  Шановні  читачі!  Сердечно    вітаю    із  Днем  святого  Миколая  Чудотворця!!!  Хай  прийде  мир  на  нашу  святу  землю!  Бажаю  здоров`я  всім,  достатку,  поваги,  тепла!  Хай  щира  любов  завітає  в  кожен  дім!  Нехай  збуваються  мрії  і  плани!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818015
дата надходження 18.12.2018
дата закладки 18.12.2018


НАДЕЖДА М.

Я хочу стати знов маленькою

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uX9P6cKyES8

[/youtube]

Я  хочу  стати  знов  маленькою,
Такою,  як  була  колись  давно.
Маленькою,  улюбленою  донькою.
(Як  боляче,  що  це  вже  не  дано).

А  поряд  мої  рідні:мама  й  тато.
Я  й  зараз  чую  рідні  голоси.
Хоч  знаю,  що  прошу  я  так  багато.
На  жаль,  пройшли  давно  оті  часи.

Я  часто  про  це  згадую  ночами,
Так  хочеться  відчути  їх  тепло.
І  пригорнутися  до  тебе,  моя  мамо.
Чому  ж  дитинство  швидко  так  пройшло?

Щоб  мама  мої  коси  заплітала,
Вплітала,  як  тоді,  у  них  стрічки.
А  я  тоді,  давно,  іще  не  знала,
Я  думала,  що  буде  так  завжди,.

Я  пам"ятаю,  мамо,  твої  руки,
І  зараз  пожаліла  б  ти  мене,
Розвіяла  життєві  мої  туги.
Таке  оце  життя  моє  земне..

Нічим  тебе  не  хочу  турбувати,
Жалі  пройдуть,  неначе  сніг.
А  за  тобою  буду  сумувати.
Приходь  до  мене  іноді,  хоч  в  сні...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817999
дата надходження 18.12.2018
дата закладки 18.12.2018


Lana P.

ТЕПЛО ТВОЇХ ОЧЕЙ

Тепло  твоїх  очей  голубить  ніжне  тіло,
Переливається  у  місячному  сяйві.
Слова  злітають  недоречні,  навіть  зайві,
Їх  темінь  ночі  заколисує  несміло.

Вдивляємось  у  танець  зорепадних  злитків  —
У  сяйві  небо  розтинають  метеори,
І  дивовижні  розлітаються  узори  —
Калейдоскопні  розцяцьковані  лелітки.

Співає  нічка  —  проявляються  мотиви,
Вчувається  мелодія  в  цикадних  нотах,
Вершиться  ореолом  в  зоряних  висотах,
Шукають  тіні  в  мерехтіннях  перспективи.

Пригублюємо  чаші,  обрій  рожевіє,  —
Неконтрольовані  розпещені  жарини
Впиваються  в  уста,  наповнюють  клітини…
В  мелодіях  солодкого  вина  ти  —  мрія!                            17/12/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817970
дата надходження 17.12.2018
дата закладки 18.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Збережемо любий щастя

Тихо  падає  сніг  наче  в  казці
І  у  тебе  коханий  зима.
Я  в  долоні  ловлю  наше  щастя,
Щоб  воно  не  втекло  нам  бува.

Вже  сховались  під  снігом  діброви,
Покривалом  накрились  поля.
Я  не  можу  прожить  без  любові,
Бо  любов  і  кохання,  то  я.

В  ніч  зимову  дивлюся  на  небо,
Там  така  безкінечність  зірок.
Вони  шлях  прокладають  до  тебе,
Я  на  зустріч  роблю  тобі  крок.

Тихо  падає  сніг  наче  в  казці
І  у  тебе  коханий  зима.
Збережемо  своє  любий  щастя,
Бо  ж  живем  на  землі  недарма.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817965
дата надходження 17.12.2018
дата закладки 17.12.2018


Олена Жежук

Довга нить

Низає  дні  розлуки  довга  нить,
Малюють  вікна  вже  зимові  ночі.
Як  на  вустах  затерпне  тінню  мить,
Виходять  з  берегів  сріблясті  очі.

Лише  відлуння  справжніх  одкровень  -  
В  словах  ні  докору,  ані  освідчень.
Душа  палає  в  сповитку  пісень
І  вірить  у  тепло  долонь  одвічне.

Бо  що  слова?  Торкнуться  лиш  на  мить  -  
І    згіркне  пам’ять  в  пастці  порожнечі…
А  нить  тремтить…  О  як  вона  тремтить,
Коли  спадає  спогадом  на  плечі.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817793
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 17.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дарунок зими

За  вікном  замайоріло  щось  червоне,
То  вмостилися  на  гілці  снігурі.
Їм  хотілось  скуштувати  диво  -  гроно,
Що  висіло  на  калині  угорі.

Мабуть  смачне  дуже  і  таке  яскраве,
Привертало  воно  барвами  пташок.
Пропливали  в  небі  хмарки  кучеряві,
А  на  землю  падав  біленький  сніжок.

Прилетіли  дві  синички  до  подружок,
Гомоніли,  щебетали  щось  вони.
Сперечалися  за  гроно  вони  дуже,
То  був  птахам  подарунок  від  зими.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817889
дата надходження 17.12.2018
дата закладки 17.12.2018


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.12.2018


Ніна Незламна

Це є земна краса

Що  то  за  пташка  зирить  в  віконце
Маленькі  крильця,  інеєм  покрились
Вона  зі  мною  зустрічає  сонце
Кущі  троянд  під  снігом  похилились…
 Та  тож    синичка,  прихисток  шукає
Голівка  сива,  а  лід  неначе  сіль
Мороз  за  двадцять,  холод  підступає
Чека  підтримки…  У  очах  страх  і  біль..
Боже  творіння,  тебе  я  захищу
Підвішу  сала,  шматок  на  кватирці
Чекай  хвилинку,  ще  сіна  підмощу
Вже  посміхаюсь  красуні  синичці.
На  підвіконні….Розлігся  промінець
Стрімкий,  ясний,    пробився  поміж  хмари
 Ніжний,  тепленький,  сонця  посланець
 Приніс  він  радість,  порозсипав  чари
 Яке  то  щастя,  це  є  земна  краса
Тож  збережімо  всі  її  завзято
Весну  зустріти,    надія  не  згаса
 Хай  поряд  з  нами  тішаться  крилаті.

                                                                             03.12.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817874
дата надходження 17.12.2018
дата закладки 17.12.2018


Амадей

Із кумою в казку (з гумором)

Я  кажу  до  кума  :"Куме,
Запрягайте  ви  Наума,
Та  поідем  до  дівчат,
Будем  Новий  Рік  стрічать.
Як  почула  це  кума:
-У  вас  розуму  нема,
Він  давно  не  запрягав,
В  нього  й  кінь  на  ноги  впав.
Ви  як  ідете  самі
То  тоді  моргніть  мені,
Якщо  хочете  ви  в  казку,
То  візьміть  мене  будь-ласка,
Поки  він  ще  запряже,
То  ми...будем  в  казці  вже.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817949
дата надходження 17.12.2018
дата закладки 17.12.2018


Амадей

Два серця

Обом  нам  хочеться  у  літо,  
Обом  нам  хочеться  в  Карпати,
В  обіймах  хочеться  п"яніти,
І  як  у  юності  кохати.

Наші  серденька  невгамовні,
Живуть  чеканням  і  любов"ю,
Неначе  ми  в  одному  човні,
Закохані  в  життя  обоє.

Нам  доля  ставила  тенети,
Під  ноги  падало  каміння,
Любов  Ромео  і  Джульєтти
В  серця  прийшла  коханням  пізнім.

Від  твого  погляду  п"янію,
Не  можу  очі  відірвати,
А  в  серці  теплиться  надія,
Що  й  ти,  зумієш  покохати.

З  кохання  нашого  з  тобою,
Писатимуть  сонети  й  вірші,
Господь  освятить  нас  любов"ю,
Щоби  не  розлучатись  більше.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817834
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 17.12.2018


OlgaSydoruk

Расскажи мне на иврите…


Расскажи  мне  на  иврите,  что  ты  чувствуешь,  когда  –
В  одиночестве  налито…и  по  самые  края…
Распиши  той  вязью  строчек…Но  не  спрашивай,сестра,  –
Потайное  многоточия  –  это  только  для  меня…
Я  пока  не  разлюбила:  меланхолии  мосты…
Эпохальные  винилы,  венценосные  холсты…
И  -  торжественность  хоралов,  и  -  молитву  тишины,
Проживая  в  тех  порталах,  где  пунцовые  цветы…
Где  отары  тучи  близкой,  как  свинцовая  стена…
В  абажурах  жёлтых  листьев  -  вся  сонливость  ноября…
Мне  бы  только  пару  строчек...(Пару  строчек  про  тебя)...
Чтобы  в  окна  сонной  ночи  не  заглядывала  зря...
Всё  однажды  канет  в  лету...И,наверное,она…
Полумесяц  падших  (где-то)  возвратится  в  небеса…
Перестанут  пред  рассветом  сниться  карие  глаза,
Если  грустные  сонеты  оборвёт  шершавым  «ля»…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817833
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 17.12.2018


OlgaSydoruk

Белой пылью снег крошИтся…

Белой  пылью  снег  крошИтся…
Наливаю  в  чашу  грог…
На  тебя  хочу  молиться,
Хоть  давно  ты  мне  не  бог…
Обжигает  воск  венчальной…
Пуансеттия  -  горит…
В  лоне  сумерек  печальных
Альбинони  прозвучит...
Разметаются  узоры
На  не  хоженых  коврах…
Доля  нежности  -  во  взоре...
И  в  придуманных  словах…
Не  забыть  -  поставить  точку,
Отрекаясь  от  судьбы…
Сберегая  ту  сорочку,
Где  все  запахи  твои...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817828
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 16.12.2018


Анфиса Нечаева

К нам идёт зима.

Уж  ноябрь  за  окном,
Осень  ближе  к  зиме.
Лужи  скованы  льдом,
Сухой  лист  по  земле.
Все  деревья  давно
Сняли  пышный  наряд.
Вид  унылый,  но
Не  печалит  он  взгляд.
Вот  снежинки  опять
Завели  хоровод.
Пусть  летят,  пусть  летят,
Скоро  ведь  Новый  год.
Пусть  укроют  они
Землю  белым  ковром,
Пусть  лежит  до  весны,
Там  сбежит  ручейком.
А  пока  пусть  зима
Душу  греет  собой.
Совсем  скоро  она
К  нам  придёт  госпожой.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816700
дата надходження 08.12.2018
дата закладки 16.12.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Неповторна мить

Біла  пудра  сипалась  з  небес  на  землю,
Притрусила  вії  сосен  і  ялин.
І  мороз  додав  блискучих  стразів  зерна
У  білясто-сніжне  покривало-твин.

Сплять  під  снігом  втомлені,  пожухлі  трави.
Свіжість  у  повітрі  -  свіжість  почуттів.
Обіймає  кашеміром  день  ласкаво,
Бо  любові  янгол  прилетів  зі  снів.

Сонце  зазирає  крізь  завіси  сніжні,
Ми  пірнаєм  разом  в  музику  зими.
Ласк  мереживо  -  і  щедра  ллється  ніжність,
І  шепочуть  губи...неповторна  мить.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817783
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 16.12.2018


НАДЕЖДА М.

Моя думка…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZCzZWLQNQpU[/youtube]

Всі  зустрічі  не  випадкові,
(Про  це   хтось  дбає  із  небес)
Це  ті,  хто  різні всі  по  крові,
Що  мають  різний  інтерес.

Якщо  ж  серця  у  них  гарячі,
Від  цього  так  пульсує  кров,
Якщо  вони  достатньо  зрячі,
Відчують,  що  таке  любов.

Якщо  ж  вони  глухі  душею,
Не  взнають,  що  таке  весна,
А  серце  вкриється  іржею...
Така  історія  сумна.

Відкрийте  ширше  свої  очі,
Відчуйте  подихи  весни,
Хай  оживуть  всі  сни  пророчі,
З  душі  всі  вирвіть  полини.

І  не  пишайтеся  cобою,
Притишіть  гонор,  що  так  зріс.
Живою  вмийтеся  водою.
Не  треба  дерти  в  небо  ніс.
---------------------------
Таку  ось  думку  маю  я.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817757
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 16.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Твоя єдина

Так  хочу  доторкнутися  щоки
І  загорнутися  в  твої  обійми.
Щоб  завжди  поруч  був  зі  мною  ти
І  знати,  що  тобі  любов  потрібна.

Відчути  хочу  ніжність  і  тепло,
Щоб  завжди  щирість  душу  зігрівала.
Щоб  в  серці  завжди  затишно  було
І  щоб  воно  ніколи  не  страждало.

Зігрій  мене  і  більш  не  відпускай,
Хай  почуття  зіллються  воєдино.
Тепло  й  кохання,  то  маленький  рай,
Для  тебе  в  цьому  раї  я  єдина
   

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817732
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 16.12.2018


Надія Башинська

КАЖУ ВАМ ВСЕ ЦЕ НЕСПРОСТА…

Я  бачу...  бачу...  тане  сніг!
На  ніжних  гілочках  беріз
тремтять  вже  крапельки  рясні.
Бо  теплі  дні  стоять...  Ясні.

А  тане  сніг  той  неспроста...
Є  в  світі  істина  проста:
Усьому  -  в  міру  завжди  й  скрізь!
Лиш  теплота  розтопить  лід.

Отак  розтане,  зникне  зло.
Забудем,  що  воно  й  було.
Кажу  вам  все  це  неспроста.
Із  злом  не  дружить  Доброта!

Де  Справедливість  й  Честь  живуть,  
не  ходять  ні  обман,  ні  лють.
Де  Світло  -  никне  темнота.  
Все  очищає  Чистота!

Я  бачу...  бачу...  тане  сніг!
На  ніжних  гілочках  беріз
тремтять  вже  крапельки  рясні.
Бо  теплі  дні  стоять...  Ясні.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817724
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 16.12.2018


Ганна Верес

Поезія – це голос сьогодення

Поезія  –  це  голос  сьогодення
Й  відлуння  сивоооких  поколінь,
Це  шал  вітрів,  північних  і  південних,
Безсмертя  голос  з  неба  і  землі.

Поезія  –  акорди  дивні  серця,
Мелодія  глибокої  душі,
Співзвуччя  невідомих  людям  терцій.
Без  неї  світ  зачах  би  й  зубожів.

Поезія  –  краса  і  сила  слова,
Де  дум  рясних  і  вись,  і  глибина.
Це  з  Богом  незакінчена  розмова  –
Молитва,  пошук  істин,  сивина…
28.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817707
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 16.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Обіймала зимова ніч

Знову  падає  сніг  за  вікном,
Знову  згадую  дні  ті  чудові.
Ясний  місяць  зійшов  над  селом,
А  на  небі  розкидані  зорі.

Ніжний  шепіт  почувсь  в  далині,
Обіймалась  закохана  пара.
В  ті  часи  пригадалось  мені,
Як  зимова  нас  ніч  обіймала.

А  попереду  бу́ло  життя,
Мрій  багато,  надій,  сподівання.
І  щасливе  мабуть  майбуття,
Разом  з  нами  гаряче  кохання.

Пролетіли  так  швидко  роки,
Загубились  у  сніжній  хурделі.
Ми  з  тобою  давно  вже  батьки,
Я  у  серці  лишилась  твоєю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817670
дата надходження 15.12.2018
дата закладки 15.12.2018


Ганна Верес

Україна воскресне

Іще  один  деньок  «у  лєту  канув»…
Хизується  Земля  серед  планет…
Молитва  піднялась  над  Ватиканом…
Десь  народивсь  художник  чи  поет.

Подавсь  іще  один  деньок  в  минуле,
Щоб  кожному  наблизити  фінал.
Планета  також  трохи  повернулась,
Лиш  у  Донбасі  й  досі  йде  війна.

А  час  летить…  Й  спинить  його  не  сила.
І  обігнати  ще  ніхто  не  зміг…
Не  одного  утратили  ми  сина,
У  сім’ях  їхніх  зник  надовго  сміх.

Та  сонечко  поверне  ще  на  весну,
Й  час  перемогу  викує  для  нас.
І  Україна  з  попелу  воскресне,
Нам  повернувши  море,  Крим,  Донбас
10.12.2018.
Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817664
дата надходження 15.12.2018
дата закладки 15.12.2018


Ганна Верес

Не може пам’ять заростати мохом

Торкнутись  серцем  хочу  я  слідів
Людей,  які  загинули  за  волю…
Не  дочекались  багатьох  дідів  –
Московія  зламала  їхні  долі.

В  Донбас  тепер  війною  поповзла,
Забрала  Крим  –  змогла  перехитрити.
Росія  –  джерело  живуче  зла,
Та  нас,  як  націю,  вже  в  землю  не  зарити.

Ми  не  забули  сталінський  режим,
Тривожать  пам’ять  жертви  Сандармоху
І  сльози  матерів,  і  крик  дружин…
Не  може  пам’ять  заростати  мохом.

Важкий  здолала  Україна  шлях:
І  беззаконні  сірі  дев’яності,
Коли  топтали  предків  наших  стяг
Чи  від  невідання,  чи  від  дурної  злості.

Може  тому  громи  струснули  нас:
Майдани  два  вогнями  запалали.
Лежить  напівзруйнований  Донбас,
Де  чубляться  Московські  й  наші  клани.

І  мчить  на  схід  вже  правнук-патріот
Отих,  що  полягли  колись  за  волю.
Шанує  стяг  прозрілий  наш  народ,
І  умира  за  нього  юний  воїн.

О,  ні!  Тепер  нас  не  перемогти,
Бо  дух  свободи  –  особлива  зброя!
Нам  сам  Всевишній  шлях  цей  освятив,
І  душі  нам  ніхто  не  перекроїть!
15.12.2018.  
Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817662
дата надходження 15.12.2018
дата закладки 15.12.2018


НАДЕЖДА М.

І сипалися звуки, як кришталь

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EmlNz547Pxk[/youtube]

Зимовий  день  зморився,  йде  на  спад.
І  тихий  вечір  плив  йому  на  зміну.
Багато  притаїлось  в  нім  принад,
Чекаю  з  нетерпінням    цю  таїну.

Коли  навколо  темінь  непроглядна,
Несуть  тебе  думки  в  далекий  світ.
І  ти  стаєш   слабкою,  і  підвладна.
Не  маєш  сил  цей  зупинить  політ.

І  як  крізь  сон,  я  чую  скрипки  звуки.
Це  грає  віртуозно  так  скрипаль.
Мій  настрій  і  ця  гра,  як  перегуки,
Що  сипляться  навколо,  як  кришталь.

Заслухалась  й  чомусь  засумувала...
Чому  звучала  сумно  так  струна?
Я  подих  на  хвилинку  втамувала.
Чому  ж  торкнула    боляче  вона?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817638
дата надходження 15.12.2018
дата закладки 15.12.2018


Надія Башинська

В ЩАСТЯ ВІРИТЬСЯ!

Ой  прийшла  зима...  Ой  прийшла  зима...
Снігом  сіється.
Ми  з  тобою  вдвох...  Ми  з  тобою  вдвох...
Аж  не  віриться!

Ой  прийшла  зима.  Ой  прийшла  зима,  снігом  сіється.
Ми  з  тобою  вдвох...  Ми  з  тобою  вдвох...  Аж  не  віриться!

Ой  прийшла  зима...    Ой  прийшла  зима...  
Знов  завіяла.
Всім  твоїм  словам...  Всім  твоїм  словам...
Я  повірила!

Ой  прийшла  зима.    Ой  прийшла  зима,  знов  завіяла.
Всім  твоїм  словам,  всім  твоїм  словам  я  повірила!

Ой  прийшла  зима...  Ой  прийшла  зима...
Снігом  сіється.
Коли  ми  удвох...  Коли  ми  удвох...
В  щастя  віриться!

Ой  прийшла  зима.  Ой  прийшла  зима,  снігом  сіється.
Коли  ми  удвох...  Коли  ми  удвох...  в  щастя  віриться!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817592
дата надходження 15.12.2018
дата закладки 15.12.2018


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 98

[b][i][color="#963ca6"]Отшумело  бабье  лето
И  зима  пришла  за  ним.
Не  могу  я  спать  со  светом
Когда  свет,  какой  интим?!

Нам  поможет  заграница
Водкой,  чачей  и  вином.
Отдохнуть,  пожрать,  напиться
Сможем  сами  всем  селом.

С  милым  рая  не  познали
Мы  ни  раньше,  ни  сейчас.
Он  в  запое,  в  в  печали.
В  остальном  все  супер-класс.

За  окошком  дождик  лил
С  ночи  и  до  вечера.
Мой  миленок  круто  пил
А  мне    выпить  нечего...

Нынче  свадьбы  чередой
И  разводы  снова...
Глядь,  сваты  идут  за  мной,
А  я  не  готова.

У  Невесты  есть  сестра
У  меня  -  брат  Вова
Крутят  шашни  до  утра
Будет  свадьба  снова.

Нам  на  свадьбу  подарили
Тысяч  пять,  а  может  шесть.
Ведь  все  родственники  были.
На  сто  тыщ  сумели  съесть!

Старый  муж  гулять  не  будет
Да  и  с  чем  ему  гулять?
Он  и  страсти  не  разбудит.
Я  к  Петру  пойду  опять.

На  столе  -  лишь    ломоть  сала
И  горилки  бутылёк!!
Свадьба  пела  и  плясала
Аж  вращался  потолок!!

Не  горюй  ты  и  не  плачь!
Действуй  по  иному.
Изменил  любимый,  вскачь
Убегай  к  другому!!!.

Виноградного  вина,
Было  аж  три  бочки.
Мы  в  одной  дошли  до  дна
За  четыре  ночки..

Есть  у  нас  певцы,  поэты,
Все  кричат  -  мы  здесь  костяк.
Но  не  все  частушки  спеты,
Я  стараюсь  кое-как!!![/color][/i]
[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817590
дата надходження 15.12.2018
дата закладки 15.12.2018


Катерина Собова

Сiно

У    суд    скарги    полетіли
На    старезну    бабу    Ніну,
Що    та    в    себе    на    подвір’ї
Запалила      купу    сіна.

В    суді    бабі    пояснили:
-Така    дія    є    злочинна,
І    за    вчинення    пожежі
Заплатити    штраф    повинна.

Відстояти    честь    і    право
Гордо    встала    баба    Ніна:
-Ваша    честь,    це    було    лихо,
А    не    просто    купа    сіна.

Там    завжди    росла    капуста,
Потім    я    там    склала    сіно,
Так    з’явився    дім    розпусти
На    подвір’ї    в    баби    Ніни.

Хто    там    тільки    не    виводивсь!
І    таке    там    виробляли,
Що    моє    те    бідне    сіно
Разом    з    ними    теж    стогнало.

І    я    зовсім    не    палійка,
Ви    мені    скажіть    ще    «Браво!»,
Я    спалила    цю    борделю  –
На    це    маю    повне    право.

І    як    чесна    громадянка
Посаджу    там    знов    капусту,
За    це    випишіть    подяку,  
Що    закрила    дім    розпусти!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817586
дата надходження 15.12.2018
дата закладки 15.12.2018


Надія Башинська

ЄДНАЙМОСЯ, ЛЮДИ!

І  сонце,  і  небо  -  одне  є  у  світі.
Вони  нам  дани  для  усіх.
Як  добре  у  радості  всім  нам  тут  жити.
Як  добре,  коли  тут  скрізь  чується  сміх!

         Єднаймося,  люди!  Єднаймося,  люди!
         Життя  нашого  час.
         Хай  мир  на  Землі  запанує  усюди
         Для  щастя  кожного  з  нас!

Хай  усмішка  щира  серця  зігріває
І  пісня  весела  дзвенить.
Лиш  в  праці  щоденній  людина  зростає,  
Де  вміють  дружити,  де  вміють  любить.

         Єднаймося,  люди!  Єднаймося,  люди!
         Життя  нашого  час.
         Хай  мир  на  Землі  запанує  усюди
         Для  щастя  кожного  з  нас!

Тут  цвітом-плодами  всіх  радує  нива,
Збуваються  мрії  ясні.
Хоч  долі  в  нас  різні  -  одна  ми  родина
На  нашій  єдиній  квітучій  Землі!

         Єднаймося,  люди!  Єднаймося,  люди!
         Життя  нашого  час.
         Хай  мир  на  Землі  запанує  усюди
         Для  щастя  кожного  з  нас!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817584
дата надходження 15.12.2018
дата закладки 15.12.2018


Valentyna_S

Всю ніч зима складала оригамі

Всю  ніч  зима  складала  оригамі,    
Мороз  виводив    квіти  на  вікні.    
Вже  розсіває  блискітки  світанок    
По  первозданнім  білім  полотні.    

На  вулиці  заохкала  криниця,
В  прозоре  небо  дише  з-під  дашка,
Гойдається  на  яблуні  синиця
І  чистить  пір’я  свого  фартушка.

Зміїться  вузько  стежка  по  заметі.
Біляве  сонце  будить  увесь  двір.
Із  снігу  баба  цілить  арбалетом  —
Хай  обминає  хитрий  з  лісу  звір.

Вже  достеляє  грудень  білий  килим.
Почне  ходу  рік  з  чистого  листа,
Додасть  нам  віри,  сили  і  окрилить,
З'єднає  колядою  на  вустах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817564
дата надходження 15.12.2018
дата закладки 15.12.2018


Надія Башинська

СРІБЛОМ ЯСНИМ СІЄТЬСЯ…

Сріблом  ясним  сіється,  заміта  слідочки.
Там,  де  були  кущики  -  біленькі  грибочки.

Сріблом  ясним  сіється,  де  росли  сунички.
У  ялин  зелененьких  -  біленькі  спіднички.

У  берізок  -  платтячка,  шапочка  -  в  дубочка.
Біла-біла  хаточка  з  малого  пеньочка.

Калинові  гілочки  вдягли  рукавички.
На  долоньках-гілочках  цвіріньчать  синички.

Срібло  те  яснесеньке  на  сонці  іскриться.
Бо  є  дуже  щедрою  зима-чарівниця.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817468
дата надходження 14.12.2018
дата закладки 14.12.2018


Ганна Верес

Ой, то не вітер поміж гіллям свище (Слова для пісні)

Ой,  то  не  вітер  поміж  гіллям  свище  –
То  посивіла  матері  душа,
Упала  пелюстками  попід  вишні,
Неначе  чайка,  б’ється  і  кигиче,
На  цілий  світ  про  біль  свій  сповіща.

Її  ридання  шириться  довкола,
Схилило  травам  голови  униз,
Бо  ж  не  чекала  горенька  такого,
Й  ця  рана  не  загоїться  ніколи:
Синок  не  повернувся  із  війни…

Матуся,  ніби  пташечка  безкрила,
Що  лет  спинила  й  пада  стрімголов,
Адже  біда  зненацька  землю  вкрила,
Неначе  подих  раптом  перекрила,
Бо  пролилась  її  синочка  кров…

Та  час  настане  і  вітри  притихнуть,
Розвіються  війни  густі  дими,
І  Україна  буде  вільно  дихать,
Уп’ється  кров’ю  всенародне  лихо,
Й  настане  літо  посеред  зими.
10.12.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817440
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 14.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У ніч на Андрія

Мете  біленький  сніг  в  вікні,
Немов  зерно  хтось  сіє.
Згадалося  в  думках  мені,
Гадання  на  Андрія.

Смачні  пеклися  пампушки,
Варенички  варились.
В  печі  кипіли  галушки.
У  ніч  свічки  палились.

На  небі  вже  зійшла  зоря
І  почалось  гадання.
Побачив  хтось  богатиря,
А  хтось  палке  кохання.

Вгорі  висіла  калита́́,
Її  вкусити  треба.
В  різні  боки  вона  хита,
А  в  ній  така  потреба.

Дзвеніли  співанки  гуртом
І  саме  на  Андрія,
Дружив  собака  із  котом,
В  дівчат  збувалась  мрія.

Чию  пампушку  першу  з'їсть,
Сірко  чи  Мурчик  швидко.
До  того  завітає  гість,
Промовить  їй  "лебідко..."

Зима  трусила  білий  сніг,
У  день  той  кожен  мріяв.
Це  свято  радісне  для  всіх,
Первозванного  Андрія.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817384
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 14.12.2018


Любов Іванова

РАССТАЕМСЯ С ТОБОЙ

[b][i][color="#33700c"][color="#8d1096"]Р[/color]уку  отпустить  -  нужна  мне  сила
[color="#8d1096"]А[/color]  зачем  ее  мне  отпускать?
[color="#8d1096"]С[/color]ловно  в  стужу  вновь  душа  застыла
[color="#8d1096"]С[/color]ердце  реже  начало  стучать
[color="#8d1096"]Т[/color]ы  уходишь,  чувства  льды  сковали...
[color="#8d1096"]А[/color]х,  как  горько  мне  от  слов  "Прости"!
[color="#8d1096"]Е[/color]сть  в  твоем  уходе  груз  печали
[color="#8d1096"]М[/color]не  одной  теперь  его  нести.
[color="#8d1096"]С[/color]лезы  при  тебе  я  лить  не  стану...
[color="#8d1096"]Я[/color]вно,  только  слабые  скорбят.

[color="#8d1096"]С[/color]прячут  годы  боль,  залечат  рану,

[color="#8d1096"]Т[/color]олько,  как    дышать  мне  без  тебя?
[color="#8d1096"]О[/color]сень  плавно  встретилась  с  зимою,
[color="#8d1096"]Б[/color]ыло  и  у  нас  немало  зим.
[color="#8d1096"]О[/color]тболею...    горечь  вёсны  скроют
[color="#8d1096"]И[/color]мя  твоё  брошу  среди  льдин[/color][/i].[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817369
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 14.12.2018


Lana P.

РОЗСПІВАЛАСЯ ЗОЗУЛЯ…

Розспівалася  зозуля  у  погожу  днину,
Розтривожила  піснями  у  цвіті  калину,
Кукувала  і  просила  травневого  дива.
На  порозі  плаче  мати  засмучена,  сива:
—  Ой  зозулько,  люба  пташко,  продовжуй  кування,
Буду  сина  виглядати  з  вечора  до  рання.
Скільки  весен  ще  чекати?  Я  втомилась,  хвора.
Вражі  люди,  схаменіться,  з  вами  стільки  горя.
Прислухається  старенька,  дочекатись  хоче  —
Не  вертає  син  додому,  бо  війна  гуркоче.                    12/12/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817347
дата надходження 13.12.2018
дата закладки 14.12.2018


НАДЕЖДА М.

Розцвіла зима весною

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gbQDdRj22w4
[/youtube]

Відгуляла  лиш  відлига,
Призадумалась  зима.
В  голові  нова  інтрига:
Нова  думка  вже  пройма.

Осліпити  все  красою,
Обмануть,  що  вже  весна,
І  явиться  молодою?
Тільки  жаль,   не  запашна.

Задум  швидко  порішила:
Все  зробила  крадькома.
Та  до  ранку  так  спішила.
Не  завадила  й    пітьма.

Довго  й  вміло  працювала:
Розцвіли  усі  сади,
Розстелила  покривало,
Замела  усі  сліди.

Візерунки  вишивала,
Квіти  кинула  в  вікно..
Одного  тільки  не  знала:
Стать  весною  не  дано...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817248
дата надходження 12.12.2018
дата закладки 12.12.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Ти не журись

Рука  дощу  старанно  креслить  день  ескізом,
Втрачає  сніг  грудневий  білизну.
І  водомузика  звучить  в  гулкій  репризі,
Думок  потік  снується  в  шумний  нурт.

Хоч  не  буває  все  в  житті  людей  гладенько,  
І  негаразди  крутяться  в  душі.
Цей  дощ  гуде,  ятрить,  мов  резонатор-дека,
Впадать  у  відчай,  друже,  не  спіши.

Ти  не  журись,  бо  злива  смутку  ненадовго.
Ще  глянець  сонця  в  небі  заблищить.  
І  рідний  хтось  знайдеться,  втішить  теплим  словом,
Відчуєш  силу  і  надійний  щит.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817290
дата надходження 12.12.2018
дата закладки 12.12.2018


Valentyna_S

Замальовка

Присадкувата  хата  сховалась  в  базнику.
Застиг  зневіри  погляд  в  тінях  хащі.
--Заходь,  хто  хоче,--риплять  дверцята  в  сіннику.
Горіх  рогами  вдерся  на  горище.
Лиш  забреде,  бува,  кульгавий  дощ-всюдирозлий.
Постукає  він  костуром  у  вікна:
--В  оцій  хатині  ще  є  хоч  хто-небудь  живий?—
Й  потупцювавши  трішки,  також  зникне.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817324
дата надходження 12.12.2018
дата закладки 12.12.2018


Lana P.

ЖАБКА

Через  рів  —  велика  кладка,
А  на  ній  —  маленька  жабка.
Надуває  щічки,  блима
Превеликими  очима.
Підлітає  сіра  гуска,
А  зелена  боягузка,
Не  розгледівши  і  броду,
Рвучко  плигнула  у  воду,
На  незграбну  черепаху,
Скреготіла  довго  з  ляку!        11/12/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817223
дата надходження 12.12.2018
дата закладки 12.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

В моєму серці залишився ти

Не  змиє  дощ  закохані  сліди,
Вночі  не  заморозять  їх  морози.
В  моєму  серці  залишився  ти,
Й  мої  холодні  на  обличі  сльози.

Живуть  ті  відчуття  весь  вік  в  мені,
Не  стерти  їх,  не  викинути  з  долі.
Коли  на  небі  з'являться  вогні,
Тоді  я  привітаюся  з  тобою.

Думками  я  скажу  тобі  люблю,
Думками  розкажу,  що  так  страждаю.
Про  тебе  пам'ять  в  серці  бережу,
Ти  не  повернешся  до  мене,  знаю...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817202
дата надходження 11.12.2018
дата закладки 12.12.2018


Valentyna_S

Торкнулась ніч сорочачим крилом

Торкнулась  ніч  сорочачим  крилом
Скарбів  небесних  таємниці.
Заграло    самоцвітами  кругом,
Мигтять  зимові    плетениці.

Сновида  місяць—майстер-ретушер--
Сяйливості  додав  опалам
І  стелить  білий  трендовий  мохер
На  листя  вижухле  опале.

Чарує  цноти  світла    благодать,
І  пахне  ладаном  святечним.
А  десь  в  селі  розлився  сміх  дівчат
Й  поплив  по    світу  безкінечнім.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816762
дата надходження 08.12.2018
дата закладки 11.12.2018


Олеся Лісова

Усмішка юності

Йшла    весела  й  безтурботна  юність
Грайлива  усмішка  світилась  на  вустах.
Дивилась  зрілість,  стисла  серце  чуйність
Сльозою  прокотилась  по  щоках.

--Чому  так  швидко  пролетіло  літо?
Ніби  росу  в  передобідній  час
Сонце  палило  роки  пережиті,
А  вітер  попіл  розганяв  повз  нас.

Наче  учора:  ніч,  зірки,  зітхання.
Дві  пелюстки  рук  в  твоїх  руках.
Промовляли  очі.  Ці  зізнання
Любо  слухав  місяць  в  небесах.

Топилися  в  цілунку  ніжні  губи.
Мелодією  лився  шепіт  трав.
Клялися,  що  кохання  не  загубим
Цвіркун  в  кущах  за  нами  підглядав.

Турботливо  несли  його  роками,
Дітям  прививали  лиш  любов.
Посріблена  мандрує  разом  з  нами
До  юності  вертає  думи  знов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817156
дата надходження 11.12.2018
дата закладки 11.12.2018


Надія Башинська

ЗНОВ ЛЕТИТЬ ПУХНАСТИЙ СНІГ…

Сл.  та  муз.  Н.  Башинської
Аранжування  Б.Попова

Знов  летить  пухнастий  сніг,
всім  нам  падає  до  ніг.
Дуже  раді  ми  зимі.
Є  в  нас  лижі  й  ковзани.

Віхола  співає...  Землю  замітає.(2р.)

Йшла  зима  через  поля,  
веселилася  земля.
В  білій  ковдрі  пуховій,
буде  добре  спати  їй.

Віхола  співає...  Землю  замітає.(2р.)

Йшла  зима  через  лісок,
розсипала  там  сніжок.
Всі  ялиночки  й  дубки
мають  шапочки  легкі.

Віхола  співає...  Землю  замітає.(2р.)

Вже  під  льодом  річка  й  став,
бо  сніжок  і  тут  кружляв.
Будуть  спати  до  весни
і  солодкі  бачить  сни.

Віхола  співає...  Землю  замітає.(2р.)


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817101
дата надходження 11.12.2018
дата закладки 11.12.2018


Надія Башинська

КАЖУТЬ…

Кажуть,  що  холодна...  Я  зігрію.
Кажуть,  що  несніжна...  Я  завію.
Все  прикрашу.  Інеєм  сипну.
Я  люблю!

Засріблиться  світ  іще  ясніше.
Від  морозу  стане  бадьоріше.
Всіх  розважу,  в  шуби  одягну.
Я  люблю!

Задзвеню  колядками  по  хаті.
Будете  щасливі  та  багаті.
Ріки  льодом,  щоб  пройшли...  Скую.
Я  люблю!

Розбуджу  від  сну...  Гей  просинайтесь!
Холоду  мого  ви  не  лякайтесь.
Бо  мій  холод  на  добро  всім  є.
Бійтесь  того,  що  в  серцях  живе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817100
дата надходження 11.12.2018
дата закладки 11.12.2018


Ганна Верес

Поет – душі людської зодчий

Я  не  люблю  розмов  про  все  і  ні  про  що,
А  хочу  словом  запалити  очі,
Серця  зачарувати  всім  віршом,
Адже  поет  –  душі  людської  зодчий.

Я  не  люблю  зарозумілих  фраз,
Бо  тільки  простота  –  найбільша  цінність  –
Цьому  навчав  Великий  наш  Тарас.
Писати  просто  маю  в  собі  смілість.

Я  не  люблю,  коли  туманяться  думки,
І  їх  не  кожен  може  зрозуміти…
Поезія  повинна  жить  віки,
Дорослі  щоб  впивались  нею  й  діти.
2.10.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817047
дата надходження 10.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Олеся Лісова

Дива зими

Вийшла    на  ганок.  Не  можу  повірить.
(  Листопад  до  ночі  тупотів).
На  світанку  ж    грудень  все  подвір’я
Білим  оксамитом  застелив.

Рівний-рівний,  ніжний,  первозданний
Ще  й  пташина  не  лишила  слід.
Тисячі  сніжинок  філігранно
Вкрили  чорний  і  бентежний  світ.

Накрила  з  головою  тепла  хвиля
Незайманого  снігу  білий  пух.
Неначе  першого  кохання  світла  сила,
Ні  зойкнути,  ні  перевести  дух.

Ніби  народження  світу  нового.
Лише  любов  і  ні  грама  образ.
Сніг  чистий-чистий…Дивлюся  на  нього
Господнім  дивам  уклоняюсь  ще  раз.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817042
дата надходження 10.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Ганна Верес

Коли засинають верби

Коли  засинають  верби,
То  близько  уже  зима,
В  зажурі  сіріє  небо,
Хмаринок  легких  нема.

Тоді  засинають  верби,
Впаде  як  останній  лист,
Птахам  рятуватись  треба  –
У  вирій  вже  подались.

Коли  засинають  верби,
Не  затишно  і  в  душі…
Злітають  думки  у  небо  –
Немає  для  них  межі…
 4.03.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817045
дата надходження 10.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 97

[b][i][color="#9007ba"]У  плетня  судачат  бабы  
Будоражат  мне  нутро,  
Мол,  на  трассе  все  ухабы  
Вырыл  носом  мой  Петро!  

Меня  бабушка  учила
Пироги  с  малиной  печь.
А  еще  -  в  чем  бабья  сила
И  как  с  мужем  в  койку  лечь.

На  завалинке  сидели
Мы  с  Петрухой  две  недели.
И  не  емши  и  не  пимши..
С  голодухи  еле  дышим..

Поживу,  повеселюся
Пятьдесят  ближайших  лет.
То  -  напьюсь,  то  обожруся.
Жаль  в  любви  мне  счастья  нет.

У  милашки  под  подолом
А  вернее  -  между  ног.
Труселя  с  таким  приколом
Стринги  -  тоненький  шнурок!

Ой,  подруга,  так  и  знай.
Новость-то  крылатая!
Этот  Петька  -  разгильдяй,
У  него  ты  пятая!

Наступило  бабье  лето
На  природу  тянет  вновь.
Подстелили  кучу  веток  -
Будет  сладкою  любовь!!

Милая  прелюбодейка,
Не  горюй  ты  и  не  плачь!
На  той  куче  телогрейка
Защитит  от  неудач...

Виноградного  вина,
Вдули  с  Петькой  вместе
Хоть  не  ели  ни  *рена  -
Разразилась  песней.

Снова  сваха  веселится  -
Дочке  вон  как  прёт  в  судьбе!!
И  теперь  по  заграницам  
Ищет  принца  и  себе!  

Заиграла  вновь  гармошка  
Гармонист  мне  очень  люб!  
Мужу  я  кричу  -"Ерошка!!  
Ты  -  с  детями,  а  я  в  клуб!!"  

У  соседки  есть  сноровка  
Дьяволицы  с  чертом  смесь!  
Уведет  мужчину  ловко  
Вот  де  ведьма  как  и  есть!  

Тёща  зятя  проучила  
ЗагналА  его  в  тупик..  
Пса  на  водку  обучила.  
Тот  найдет  любой  тайник[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816733
дата надходження 08.12.2018
дата закладки 10.12.2018


НАДЕЖДА М.

Не люблю відлигу у природі

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=d7TFGg0LxGU

[/youtube]
Не  люблю  відлигу  у  природі,
А  тим  більше  ту,  що  у  душі.
Без  мого  запрошення  приходить.
Ще  і  вперемішку  ці  дощі.

Я  люблю,  щоб  все  було,  як  треба:
Щоб   мороз  зимою  й  білий  сніг.
І  нема  в  дощах  тоді  потреби.
Нащо  оці  краплі  взимку  з  стріх?

Ось  і  зараз  сніг  потрохи  тане,
Жебонять  про  щось  малі  струмки.
Та  весна  від  цього  не  настане,.
Незабаром  буде  навпаки.

Збій  в  природі,  все  перемішалось.
Я  ж  стабільність  у  житті  люблю...
Думка  ось  така  в  душі  закралась,
І  від  неї  я  не  відступлю...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817028
дата надходження 10.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

На відстані

Сніжинки,  ніби  піктограми  в  інтерфейсі,
Летять  і  припадають  до  землі.
А  ми  з  тобою,  мабуть,  в  міжпланетнім  рейсі,
На  відстані  блукаємо  в  імлі.

Замети  снігу  і  шалена  даль  між  нами,
Поглинула  безодня  всі  слова.
Покрила  вмить  зима  серця  холодним  крамом.
Невже  тепер  вона  одна  права?

Хоча  повітря  зараз  свіже  і  морозне,
Все  ж  тисне  і  болить  мені  зима.
І  почуттів  ятрить  це  невимовне  рондо.
І  лиш  мигтить  надія  крадькома.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816750
дата надходження 08.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Катерина Собова

Брехливий тато

Хлопчик    Вітя    каже    мамі:
-Тато    наш      -  не    молодець,
Мене    вчив    казати    правду,
А    сам    -    той    ще    брехунець!

Набрехав    він    тьоті    Ірі
(Двері    он    її    навпроти,
Як    тебе    не    було    вдома    -
Тато    їй    приносив    шпроти).

Намолов    наш    чесний    тато,
Що    тут    поруч,    недалечко,
Десь    живе    корова    в    нього,
Ще    є    курка    і    овечка.

Він    казав    учора    Ірі:
-Ти    -    модель,    повинна    знати,
Що    з    коровою    моєю
Тут    тебе    не    порівняти.

Моя    курка    -    геть    без    мозку,
Синя,    наче    не    прилавку,
Вся    обскубана    й    облізла
І    страшна,    неначе    Мавка.

Тьотя    Іра    так    сміялась,
(Тато    їй    приносив    гречку)
І    сказав,    що    лягла    спати
Десь    його    дурна    овечка.

Отак    тато    забрехався,
Та    нехай    він    міру    знає,
Бо    таких    тварин    і    близько
У    квартирі    в    нас    немає.

Вдома    ввечері    сьогодні
(Татові    таке    й    не    сниться),
Що    зустріне    його    курка
Дуже    схожа    на    тигрицю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816976
дата надходження 10.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Ніна Незламна

Зима плакала нині…

Безмежне  поле  у  зимовій  колисці
Ледь  –  ледь  дрімає,    у  лебединій  свитці
По  травах  рижих,    ясноокі  сережки
А  попід  стежку  кришталеві  мережки….

Ще  мало  снігу,  зима  плакала  нині
Хлюпоче  дощик,  мілкі  калюжі  сині
Чому  ж  так  плаче?    Посварилась  з  вітриськом
Чом  такий  теплий  ?  Прощається  із  блиском…

А  він  зрадливий  недавно  летів  низом
В  яру  глибокім,  дивився  сни  під  хмизом
Пристав  напевно,    бешкетував  раненько
Занадто  довго….  Тепер  дрімав  гарненько....

Ніч  таємнича,  підкралась,  як  лисиця
В  небесній  мисці,  засяяла  скарбниця
Ясніли  зорі…  На  хмарі    місяць  вклався
Втішити  зиму,  з  морозом  намагався…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817020
дата надходження 10.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Надія Башинська

ПРАВДА

       Присіла  край  дороги  Правда...  Утомлене  лице  і  руки  загрубілі.
А  у  очах  ясних  світилась  радість.  Думки  й  діла  її  усі  були  красиві!
У  полі  працювала  й  у  гайочку,  і  розважала  діток  у  садочку.  Вона  
й  на  полонинах  ще  трембітами  дзвеніла.  То  ж  загоріла  і  змужніла.
         Тут  біля  неї  Кривда  сіла.  Така  тендітна  й  хитра-хитра...    В  її
очах  теж  іскорки  гарненькі.  А  речі,  речі...  солоденькі.
Отак  сиділи.  Розмовляли.  Обідать  стали.
         Дістала  Правда  все,  що  мала.  А  Кривда  своє  приховала.  То  ж
Правда  Кривду  частувала.  І  хлібом  поділилась  й  солоденьким.  На  
славу  був  обід.  Смачненький!  
Та  Кривда  радо  все  приймала,  а  потім  Правду  частувати  стала.
Сказала  Правді:  "Ти  ж  наїлась!"  Все  ж  гіркотою  поділилась.
         От  з  того  часу  (усі  знають)  гіркою  Правду  називають.  
Для  когось  Кривда  та  гарненька  й  до  цього  часу  солоденька.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816973
дата надходження 10.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не губись серед зими

Знову  прийшла  зима,  падає  сніг  у  долоні,
А  у  твоїх  руках,  ніжні  троянди  червоні.
Ти  їх  несеш  мені,  щастя  в  душі  відчуваю,
Чую  слова  твої,  кохаю  люба,  кохаю.

   Не  губись  я  шепочу  тобі,
   Не  зникай  я  молю  не  треба.
   Нехай  будуть  щасливими  дні,                  
   Нехай  світить  зорями  небо.

Гріють  серця  почуття,  лагідним  поцілунком,
В  зиму  любов  поверта,  ніжності  подарунком.
Очі  мов  зорі  твої,  сяють  яскравим  блиском,
Білі  сніжинки  зима,  сипе  немов  намисто.

     
   Не  губись  я  шепочу  тобі,
   Не  зникай  я  молю  не  треба.
   Нехай  будуть  щасливими  дні,                        
   Нехай  світить  зорями  небо.

Нам  не  страшні  холоди,  нам  не  страшні  морози,
Лиш  би  був  поруч  ти  і  не  текли  з  очей  сльози.
Буду  в  обіймах  твоїх,  любий,  коханий  грітись,
Дякую  радо  зимі,  допомогла    зустрітись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816902
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Lana P.

ЛІТЕРАТУРНОМУ ГЕРОЮ

Для  Вас  писатиму  вірші,
Величну  подарую  оду,
Щоб  відчували  насолоду
У  кожній  букві,  для  душі.

Словами  заплету  вінок,
І  закодую  серцем  фразу,
Щоб  Ви  не  збилися  ні  разу
Від  прочитань  моїх  думок.

Переспіваю  пісню  зір,      
Літературний  мій  герою.
Глибокі  почуття  рікою
У  нотах  виллю  на  папір.          8/12/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816823
дата надходження 08.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Valentyna_S

Де ти ходиш, Миколаю

Скільки  ж      снігу    накосило
В  лісі,  в  полі,  на  дорозі!
Світло  діточки  гасили
Й  спать  лягали  у  тривозі..
Де  ти  ходиш,  Миколаю,
Слизько,  може,  на  стежинах?
Може,  сани  поламались,
Чи  злякала  хуртовина?
Важкувата,  мабуть,торба  —
Чемних  діточок  багато,--
І  Михайлик  носом  сьорбнув,
В  ліжко  ліг  скоріше  спати.
Через  сон  малятко  чує,
Що  шепоче  хтось  у  хаті,
У  чоло  його  цілує,
Так,  як  робить  завше  мати.
Миколая  любить  хлопчик  ,
Та  уже  почав    дрімати.
І  Святий  дитя  не  кличе,
Щоб  дарунком  привітати…
Снігу,  снігу  ж  накосило.
Все  село  тепер  в  облозі.
Світло  діточки  гасили--
Миколай  до  них  в  дорозі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816873
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Любов Іванова

ПРОШУ, ВСПОМИНАЙ ОБО МНЕ

[b][i][color="#2f04c9"][color="#c90459"]П[/color]-амять  сыграла  со  мной  злую  шутку,
[color="#c90459"]Р[/color]-ежет  по  сердцу  и  рвет  на  куски.
[color="#c90459"]О[/color]-х  бы  вернуться  туда  на  минутку,
[color="#c90459"]Ш[/color]-кольной  любви  своей  видеть  ростки.
[color="#c90459"]У[/color]-лицу  нашу  и  белые  платья

[color="#c90459"]В[/color]-ишни    в  цвету  и  метель  лепестков.
[color="#c90459"]С[/color]-нова  почувствовать  радость  объятья,
[color="#c90459"]П[/color]-ервую  в  жизни  охапку  цветов...
[color="#c90459"]О[/color]-тчий  там  дом...  и  разбитое  сердце,
[color="#c90459"]М[/color]-амин...  за  позднее  время  упрек,
[color="#c90459"]И[/color]-  гром  мелодий  немыслимых  герцев
[color="#c90459"]Н[/color]-очи  без  сна,    губ  и  рук    твоих  шелк.
[color="#c90459"]А[/color]-  вот  теперь  когда  годы...    и  опыт
[color="#c90459"]И[/color]-волга  снова  поет    у  реки,

[color="#c90459"]О[/color]-чи  напротив  и  твой  милый  шепот,
[color="#c90459"]Б[/color]-удто  у  сердца    в  груди  мотыльки.
[color="#c90459"]О[/color]-сень  уже  обнимает  за  плечи,

[color="#c90459"]М[/color]-еньше  оттенков  в  ней,  меньше  огня,
[color="#c90459"]Н[/color]-е  отпускай,  не  забудь  наши  встречи,
[color="#c90459"]Е[/color]-сли  любил  ты  и  вправду  меня...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816914
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 10.12.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Яке ж холодне серце

В  обіймах  опинилась  непомітно.  
Ти  ж  кликав,  і  летіла  я  чимдуж,
Немов  метелик  на  примарне  світло,
І  тіло  обдавав  контрастний  душ.

В  обіймах  опинилась  непомітно.
Ти  ж  вабив  -  я  покірно  піддалась.
Якби  ж  знаття,  що  то  лиш  щастя  міфи,
Хоч  не  жалів  ти  ніжних  перлів-ласк.

В  обіймах  опинилась  непомітно,  
І  зрозуміла,  що  прийшла  зима.
Яке  ж  холодне  серце  в  неї  й  міра:
Забрала  все,  і  разом  нас  нема.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816913
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 09.12.2018


Амадей

Кохання хочеться напитися доп"яну

Так  хочеться  напитися  доп"яну
І  п"яним  залишатися  тобою,
І  знову  з  головою  у  кохання,
І  далі  жить,  коханням  і  тобою.

Іти  з  тобою  в  парі  через  весни,
І  рахувати  в  парі  в  небі  зорі,
Отой  вогонь  душі  тобі  принести,
Й  засвічувати  зорі  вечорові.

Бродить  у  травах  ночі  до  світанку,
І  соловейка  слухать  на  калині,
З  тобою  люба,  бути  аж  до  ранку,
І  пестити  голівку  на  колінах.

Так  хочеться  вернутись  знову  в  весни,
І  насолоджуватись  запахом  волосся,
Щоб  почуття  в  душі  твоій  воскресли,
І  щоб  лунала  пісня  стоголоса.

Щоб  серденько  пісні  твоє  співало
Щасливими  були  чарівні  очі,
Щоб  почуття,  мов  полум"я  палало,
Кохання  дарувати  тобі  хочу.

Ти  чуєш,  як  серденько  калатає,
Все  тіло  соколом  злетіти  в  небо  хоче,
Для  мене  щастя  більшого  немає,
Як  бачити  твоі  щасливі  очі.

Для  мене  щастя  більшого  не  треба,
Для  мене  щастя  більшого  немає,
І  знає  лиш  один  Господь  на  небі,
Оту  любов,  як  я  тебе  кохаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816890
дата надходження 09.12.2018
дата закладки 09.12.2018


Любов Іванова

МРІЇ МОЇ, ЯК РОЗГНУЗДАНІ КОНІ

[b][i][color="#ab0909"][color="#0921ab"]М[/color]оже  даремно  у  сни  свої  вірю
[color="#0921ab"]Р[/color]анок  прийде,  змиє  росами  їх.
[color="#0921ab"]І[/color]  вже  сум"яття    в  черговій  зневірі
[color="#0921ab"]Ї[/color]стиме  далі,  як  березень  сніг...

[color="#0921ab"]М[/color]арення  ночі  розбудить  реальність
[color="#0921ab"]О[/color]тже,  у  сни,  віри  й  близько  нема...
[color="#0921ab"]Ї[/color]хні  сюжети,  то  справжня    банальність.

[color="#0921ab"]Я[/color]  ними    тішусь,  а    правда  -  німа.
[color="#0921ab"]К[/color]рутяться  кадри,  вертають  в  минуле

[color="#0921ab"]Р[/color]адість  зі  смутком  -    це  суміш  життя
[color="#0921ab"]О[/color]й,  якби  ж  ми  один  одного  чули
[color="#0921ab"]З[/color]нов  запалили  б  свої  почуття.
[color="#0921ab"]Г[/color]ірко  і  тоскно  буває  на  серці
[color="#0921ab"]Н[/color]іби  ж  не  горе,  а  сльози  біжать.
[color="#0921ab"]У[/color]  мелодійності  десь  поміж  терцій
[color="#0921ab"]З[/color]наково  смутки  і  болі  лежать...
[color="#0921ab"]Д[/color]ень  запалився  яскравим  промінням
[color="#0921ab"]А[/color]  може  сонце  зігріє  мене.
[color="#0921ab"]Н[/color]ебо  дасть  сил  і  наповнить  терпінням
[color="#0921ab"]І[/color]  ще  надію,  що  смуток  мине.

[color="#0921ab"]К[/color]ожну  хвилину  я  вірити  хочу
[color="#0921ab"]О[/color]сінь    відступить,  а  далі  -  весна.
[color="#0921ab"]Н[/color]ай  би  Всевишній  мені  напророчив
[color="#0921ab"]І[/color]нше  життя,  але  з  щастям  сповна...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816556
дата надходження 06.12.2018
дата закладки 06.12.2018


Любов Іванова

ВЕСЕЛЫЕ ЛИМЕРИКИ 9

[b][i][color="#568a29"]Трудовик  был  любителем  кваса
Обойтись  мог    без  хлеба  и  мяса.
Даже  водка  -  фигня,
Но  без  кваса  -  ни  дня!
Говорили  о  тонных  запасах.

Королева  шансона  Агата
Пела  для  одного  депутата.
Чтобы  скрасить  досуг,
Было  много  услуг.
Но  какая  за  то  была  плата!!!!

Понаехавший  дворник  Таджиков
Он  в  любви  своей  клялся  великой.
Всем,  кто  в  доме  живет.
Нет...  Ну  не  идиот?
Но  на  это  смотреть,  правда,  дико...

Выпускница  на  трассе  за  лесом.
Дальнобойных  бралА  своим  ...  весом.
Был  судья,  например,
Тормозил,  поп  и  МЭР...
Чтоб  помяла  дедов  своим  прессом.

Губернатор  какого-то  края
Вышел  утром    с  чужого  сарая..
Снял  опилки  с  штанин
Блин,  плейбой,  из  витрин...
А  за  ним  вышла  голая  Рая...

Гастарбайтер  Джамшут  с  Украины
Для  ремонта  привез  тачку  глины.
Что  за  эксперимент?
Здесь  ведь  нужен  цемент!!!
За  рублем,  глянь,  приехал  он  длинным!!

Офтальмолог  из  местной  больницы.
Проверял  мне  прибором  глазницы...
Но  перчаточки  снял
И  меня  приобнял
Начал  щупать  мои  ягодицы..

Гастарбайтер  Джамшут    из  Казани
Мне  такое  настроил  по  пьяни
Прогнала  бы  клюкой,
Мастер  он  -  никакой!!
Зато  мастер  любовных  признаний!!!

Гинеколог  из  клиники  местной.
Был  средь  женщин  фигурой  известной..
Этот  пылкий  типаж
Делал  секси-массаж..
Называл  в  это  время  -  прелестной...

Трудовик  был  любителем  пива.
Так  и  жил  у  киоска  разлива.
Забывал  про  урок.
И  конечный  итог  -
Нос  был  синим,  как  спелая  слива.[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815908
дата надходження 01.12.2018
дата закладки 03.12.2018


Амадей

Наснилася мені любов

У  веселковому  вбранні
Наснилася  любов  мені.
З  очима  повними  печалі,
Любов  із  смутком  повінчали.
Запали  в  душу  сумні  очі,
Що  спати  не  дають  щоночі,
Скажи  мені,  чия  вина,
Що  ти,  любов,  така  сумна.
Чому  душа,  що  так  кохає,
В  житті  не  завжди  щастя  має,
Невже  це  доленька  така?
Кохання  болем  просяка.
Страждає  любляче  серденько,
Встає  удосвіта  раненько,
В  молитвах  Господа  благає:
Пречиста  Матінко  Святая,
Проси  у  Господа,  нехай,
Закоханим  наземний  рай,
Для  двох  іх  буде  вічним  раєм,
Нехай  любов  в  душі  співає,
Хай  ллються  з  серденька  вірші,
Бальзамом  буде  для  душі,
Нехай  любов  співа  пісні,
І  буде  радістю  мені.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815953
дата надходження 01.12.2018
дата закладки 02.12.2018


Любов Іванова

ЛЕТИТ СНЕЖИНОК ХОРОВОД

[b][i][u][color="#240acc"][color="#cc0a92"]Л[/color]ес  укутан  тополиным  пухом,  
[color="#cc0a92"]Е[/color]ли  вышли  на  парад  невест.  
[color="#cc0a92"]Т[/color]ак  же,  как  на  мед  в  июле  мухи  
[color="#cc0a92"]И[/color]ней  наземь    падает  с  небес.  
[color="#cc0a92"]Т[/color]анец  не  на  сцене,  а  в  пространстве  

[color="#cc0a92"]С[/color]олнце  создает  пушинкам  блеск,  
[color="#cc0a92"]Н[/color]ет  красивей  скверика  в  убранстве  
[color="#cc0a92"]Е[/color]й-же  Богу  -  это  мир  чудес!  
[color="#cc0a92"]Ж[/color]дут  декабрь  и  взрослые,  и  дети,  
[color="#cc0a92"]И[/color]м  по  нраву  вьюга  и  мороз,  
[color="#cc0a92"]Н[/color]ебо  держит  в  тщательном  секрете  
[color="#cc0a92"]О[/color]чень  занимательный  прогноз.  
[color="#cc0a92"]К[/color]ажется,  что  это  всё  из  сказки,  

[color="#cc0a92"]Х[/color]утор,  роща  в  инее  и  пруд  
[color="#cc0a92"]О[/color]казалось  -  хватит  белой  краски,  
[color="#cc0a92"]Р[/color]азукрась  -  картинки  оживут...  
[color="#cc0a92"]О[/color]х  и  фея,  матушка  природа,  
[color="#cc0a92"]В[/color]  сказке  быть  -  такая  красота!!  
[color="#cc0a92"]О[/color]т  того  морозная  погода  
[color="#cc0a92"]Д[/color]аже  в  минус  двадцать  -  не  беда![/color][/u][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815447
дата надходження 27.11.2018
дата закладки 27.11.2018


НАДЕЖДА М.

Квітка на склі


[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=m5zSB6Km4ns

[/youtube]

Мороз  кинув  квітку маленьку  на   скло.
Від  холоду,  ніби  тремтіла.
А  я  тут  подумала:  їй  повезло,
Зігріти  її  я  хотіла

Біленька,  тендітна,  та  як  її  взять?
Торкнулась  рукою  перлинки.
Бажала  тепла  свого  трішечки  дать.
Дивлюсь  -   покотились  сльозинки.

Нащо  це  торкання?  Нащо  це  тепло?
У   квіточці  цій  -  ні  кровинки.
Лиш  руки  мої  від  морозу  пекло,
В  душі  поселились  крижинки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815381
дата надходження 27.11.2018
дата закладки 27.11.2018


Ганна Верес

Коли струна осіння забринить

Коли  струна  осіння  забринить,
А  сіроокі  дні  залистопадять,
Озимина,  мов  рута,  заврунить,
Готова  до  весни  під  снігом  спати.

Тоді  скупіє  сонечко  теплом,
Дощі  землі  води  наллють  у  жмені,
У  ліс  загляне  вітер-бурелом,
Обувши  ноги  в  чарівні  стремЕна.

Коли  ж  почне  дерева  вивертать,
Поставить  на  ребро  чорні  сплетіння.
То  дощ  на  них,  то  сонце  прогляда,
Цілуючи  обмите  ним  коріння.

Змарніють  лісосмуги  –  край  полів,
Бо  на  плечах  –  важке  осіннє  небо,
Опустять  довгі  коси  до  землі
Заплакані,  ледь  пожовтілі  верби.
2.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815357
дата надходження 26.11.2018
дата закладки 27.11.2018


Ганна Верес

Розлилося горе морем

Щодня  ґвалтує  Україну  ворог:
Роки  –  на  суші,  вчора  –  й  на  воді…
І  розлилося  горе  наше  морем.
Не  просто  цій  зарадити  біді…

Європа  знов  підтримує  нас  словом,
Несміло  сварить  пальцем  США.
Кипить  вода  вкраїнського  Азову
Й  мого  народу  праведна  душа.

Адже  свобода  –  ось  вона,  жадана,
Іще  у  наших  тішиться  руках…
За  неї  кров  сьогоднішня  й  прадавня
Героїв  ллється  і  лилась  в  віках.

Тож  перед  пам’яттю  борців  за  світлу  долю
Ми  не  клястися  маєм  –  інший  час…
Зберігши  гідність,  встаньмо  всі  за  волю,
За  наш  Азов  і  скривджений  Донбас!
26.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815355
дата надходження 26.11.2018
дата закладки 27.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

А сніг летить

А  сніг  летить,  а  сніг  летить
І  нам  його  не  зупинить.
Закидав  він  ліси,  поля
І  стала  білою  земля.

А  я  іду,  спішу  туди,
Куди  ведуть  твої  сліди.
Там  щастя  є  й  зустріне  нас,
Чарівно  так  в  зимовий  час.

З  тобою  ми  у  заметіль,
Я  лиш  твоя,  ти  тільки  мій.
І  сніг  довкола  нас  кружля,
Щасливий  ти,  щаслива  я.

А  сніг  летить,  а  сніг  летить
І  нам  його  не  зупинить.
Зима  докупи  нас  звела,
Вона  чаклункою  була.

Ми  будем  завжди  вдячні  їй,
Люблю  тебе,  коханий  мій.
І  сніг  нехай  летить,  летить,
Для  нас  то  дивовижна  мить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815303
дата надходження 26.11.2018
дата закладки 26.11.2018


Valentyna_S

Ядзвінь

Минувши  ви́баги  містян
І  поїздів  незносність  шуму,  
Утік  поза́очі  буян,
Стерпівши  погляд  з  тінню  глуму

Міцних  бетонних  огорож,
Як    вавилонська  ро́сла  вежа,
Застиг  окіл  здичілих  рож
І  павутиння,  й  пилу  ложа.

Єством  замовлений    на  скін,
На  мур  опершись  не  геть  сміло,
Кущастий  я́дзвінь,  мовби  дзвін,
Дививсь  на  мене    підозріло.

Немов  спитати  сам  хотів:
--Невже  ти  зустрічі  шукала?
Здавалось,  ще  щось  зумкотів,
Як  доля  ку́стриці  лякала…

Ріки  вертає  течія--
В  моїх  дитинячих  долонях
Гінка  скакалочка  моя
Із  ядзвіневого    пагоння.

 Ядзвінь  (дереза)-це  колючий  чагарник  до  3  м  заввишки.  Гілки  в  куща  світло-жовті,  тонкі,  спочатку  ростуть  прямо,  потім  никнуть.У  дитинстві  із  пагіння  цієї  рослини  робили  скакалки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815269
дата надходження 26.11.2018
дата закладки 26.11.2018


Ганна Верес

Світ знав, що діялось тоді у нас в Союзі

Світ  знав,  що  діялось  тоді  у  нас  в  Союзі…
Знав,  та…  мовчав:  а  нащо?  Це  ж  не  в  нас!
СРСР  бажав  прийняти  в  друзі,
І  ця  мета,  здебільшого,  збулась…

А  в  нас  чинилось…  вбивство…  Ні,  сваволя!
Морили  голодом...  Губилися  тіла…
І  сморід  полонив  усе  довкола…
Трагедія  народу  відбулась…

Зникали  милосердя,  жаль  і…  віра,  
А  з  ними  –  гідність,  совість  і  мораль…
Хто  стільки  горенька  йому  тоді  наміряв?
Замислитися  нам  чи  не  пора,
Чому  той  мор  косив  нас  так  косою?
Старих,  малих…  Йому  усе  одно…
Умилося  солоною  сльозою
В  ті  роки  не  одне  наше  село…

А  зникло  скільки,  так  і  не  воскресши?
Хтось  зауважить:  доля,  бач,  така…
Летять  коні  історії,  аж  крешуть,
Та  біль  із  серця  весь…  не  витіка…
24.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815212
дата надходження 25.11.2018
дата закладки 25.11.2018


Lana P.

В ОБ’ЄКТИВІ ОСЕНІ

Лежать  листки,  не  скошені,
Опавші  в  жовтій  зливі.
Ви,  в  об’єктиві  осені,  —
Задумливо-красиві.

Яскраві,  зачаровані
На  золотому  фоні,
Листочком  сфокусовані  —
Уся,  як  на  долоні.

Милуюсь  між  туманами
Поставою  стрункою,
А  Ви  —  між  ікебанами,
За  лінзою  скляною.

Примружуюсь,  вдивляючись  —
Не  випустити  б  з  виду.
До  Вас  йду,  поспішаючи,
Бо  не  знайду  і  сліду.                                21/11/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815230
дата надходження 25.11.2018
дата закладки 25.11.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Непросто

Непросто  все...непросто  все  між  нами.
Закоханість  схопила  у  тенета  скотчем.
І  душі  вигравали  теплі  гами,
У  зачарованім  ми  опинились  колі.

Непросто  все...непросто  все  між  нами.
Зависли  раптом  міцно  в  межах  віртуалу.
Тебе,  неначе  сотню  літ  я  знаю.
На  світ  навколишній  накинув  хтось  вуалі.

Непросто  все...непросто  все  між  нами.  
Реальність  завтра  може  інше  заспівати.
Чи  вбереже  закоханості  дамба?
Чи  змиє  в  суєті  її  дев*ятим  валом?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815211
дата надходження 25.11.2018
дата закладки 25.11.2018


Надія Башинська

УСІ ПРИЗНАЛИ ЙОГО СВОЇМ ЦАРЕМ!

         Проснувся  якось  Тигр...  Був  сильний,  молодий.
Себе  в  ріці  побачив  й  подумав:  "Он  який!  Мені  б
царем  тут  бути,  щоб  кланялись  усі.  То  не  мочив  би
лапи  у  мокрій  цій  росі."
         Ото  ж  пішов  по  лісу.  "Цар  звірів  я!"  -  казав  
усім,  кого  він  бачив,  кого  там  зустрічав.        
         А  ж  тут  назустріч  Лев...  здалека  чути  рик.
Та  молодий  наш  Тигр  вже  перейшов  на  крик.
"Давай,  -  сказав,  -  змагатись!  Хто  перший  добіжить
на  кручу  ту  найвищу,  де  річка  ця  шумить".
         Він  навіть  не  послухав,  що  Лев  сказать  хотів,  а  
миттю  розвернувся  й  стрілою  полетів.  Ламав  кущі  
й  дерева,  бо  ж  дуже  поспішав.  Він  багатьох  пора-
нив,  багато  затоптав.  Коли  прибіг  до  кручі  -  там  Лев  
уже  стояв!  
         Отак  провчив  нахабу  могутній,  мудрий  Лев.
Не  сам...  усі  признали  його  своїм  царем.
Бо  знав  той  Лев  дорогу,  якою  треба  йти,  щоб  швидко  
і  успішно  добратись  до  мети.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815189
дата надходження 25.11.2018
дата закладки 25.11.2018


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 96

[b][i][color="#d000ff"]Я  намедни  увидала...
Из  копны  две  пары  ног.
А  когда  Петра  узнала...
Скрыться  он  уже  не  мог!

Привели  меня  на  суд.
Я  смотрю,  супруг  мой  тут.
А  синяк  уж  на  отходе
И  простил  меня  он  вроде.

На  базаре  побывала
Огурцами  торговала.
Только  вот  каки  дела,
Я  все  деньги  пропила.

Девки  гнали  самогонку
За  день  уж  седьмую  гонку.
Здесь  у  них  уж  четвертый  год
Настоящий  спиртзавод.

Председатель  на  машине
Разъезжает  по  пустыне..
Ведь  не  сеет  и  не  жнет
Здесь  колхоз  который  год.

У  кумы  украли  плавки
Возле  дома,  у  ворот!
Прикреплю  к  трико  булавки
Чтоб  не  страшен  приворот.

Лает  бешено  собака,
Глянуть  надо  бы  в  окно!
Возле  клуба  снова  драка...
Фиг  увидишь,  там  темно.

Ну  и  пусть  сегодня  стужа.
Мне  по  пьяни  все  равно!
Босиком  иду  по  лужам.
Будем  с  Глашкой  пить  вино!

Осень-  время  листопада,
Можно  рухнуть  в  кучу  ниц.
Жаль,  полночная  прохлада
Уж  не  в  кайф  для  ягодиц.

Мой  миленок  в  Интернете...
Виснет  сутки  напролет.
Я  в  сенях  на  табурете,
Жду,  когда  сосед  придет...

Я  люблю  уж  лет  пятнадцать,
Хоть  и  лысый  мой  милок.
Уж  пора  и  свадьбу  сбацать,
Взять  его  на  поводок...

У  зазнобушки  моей...
Руки  -  лом  с  оправой!
Правда  -  левая  слабей,
Крепко  лупит  правой![/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815081
дата надходження 24.11.2018
дата закладки 24.11.2018


НАДЕЖДА М.

Туманний присмерк загляда в вікно


[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-vpGS_nvU1E[/youtube]


Зимовий  вечір  тулиться  до  хати,
Туманний  присмерк  загляда  в  вікно.
Свої  думки  я  знов  перелапачу...
І  пересію,  що  було  давно.

А  що  було?    Придумане  ночами?
Душа  тоді  хотіла  так    тепла,
Та  грілася  твоїми  лиш  словами,
Що  я  в  душевній  скриньці  зберегла.

Заглядую  туди  я  дуже  часто,
Картинка,  що  придумана  -  жива.
Та  кольори  блідніють  чомусь  з  часом.
Втрачають  своє  значення  слова.

І  кожен  раз  від  шереху  зітхаю,
Настирний  вітер  стука  раз  у  раз
А  за  вікном,  дивлюся,  вже  світає.
Повільно  промінь  місяця  погас.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815044
дата надходження 24.11.2018
дата закладки 24.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Видихаємо - осінь, вдихаємо - зиму

Видихаємо  -  осінь,  вдихаємо  -  зиму,
Прохолода  за  вікнами,  падає  сніг.
Стали  хриплими  роси,  вже  інша  картина,
Більш  листочки  осінні  не  липнуть  до  ніг.

Білосніжна  зима  застеля  покривало,
Загортає  дерева  у  шубки  пухкі.
Сонця  промені  блиснули,  наче,  кресало,
А  у  небі  сіренькі  хмаринки  верткі.

Вітер  ще  зазирає  у  кожну  шпарину,
Підганяє  звірят,  щоб  ховались  в  нірки.
Срібло  вкрило  широку,  розлогу  долину,
Поснувало  із  інею  білі  нитки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814976
дата надходження 23.11.2018
дата закладки 23.11.2018


НАДЕЖДА М.

Пусті слова не йдуть від серця

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WqJ2dVkQO00[/youtube]

Пусті  слова  не  йдуть  від  серця,
Не  хоче  слухать  їх  душа.
Вони,  як  висохле  джерельце,
Вони  не  варті  і  гроша.

Вони  не  можуть  заспокоїть,
Від  них  лиш  холодом  несе.
Вони  наснагою  не  поять,
Неначе  сніг  в  лице  січе.

Вони  у  холод  не  зігріють,
У  спрагу  -  не  ковток  води.
Лиш  безнадією  засіють.
І  мають  присмак  лободи.

Слова  казати  треба  так,
Що  їм  без  сумніву  повірять,
Щоб  з  вуст  злітали,  ніби  птах.
Таким  словам  могли  позаздрить.

Заб"ється  серце,  як  шалене,
Відчувши  щирість  таких  слів.
На  смак  -  не  яблуко  зелене,
А   ніби  персик,  що  поспів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814975
дата надходження 23.11.2018
дата закладки 23.11.2018


Амадей

А серцю хочеться весни

Надворі  осінь,  а  в  душі,
Цвітуть  трояндами  вірші,
І  ллється  музика  Шопена,
Й  не  жовта  осінь,  а  зелена.
Не  осінь  вже,  а  раннє  літо,
І  серцю  хочеться  радіти,
І  серцю  хочеться  співать,
Піднятись  в  небо  і  літать.
Летіть  у  небо,  аж  до  зір,
Душа  ж  у  грудях,  ніби  звір,
Моє  серпденько  вириває,  
І  чую  голос  твій..."Кохаю".
І  ніби  зорі  твоі  очі,
Медовіі  вуста  жіночі,
Ночами  не  дають  спочить,
А  серцю  хочеться  любить.
А  серцю  хочеться  весни,
І  тіло  все  немов  воскресло,
Неначе  осінь  чарівна,
Не  осінь  зовсім,  а  весна,
Співа  п"янкими  солов"ями,
Із  поцілунками  ночами,
Із  теплим  потиском  руки,
Куди  ж  подіну  я  роки?
Куди  подіну  сиві  скроні,
Душі  ж  любить  не  заборониш!
Душі  так  хочеться  тепла.
Мочити  в  росах  ноги  босі,
І  бавитись  твоім  волоссям,
І  пить  із  губ  п"янкі  меди,
Й  забуть  осінні  холоди.
Але  ж  надворі  пізня  осінь,
І  в  серденько  журбу  приносить
Прощальне,  жалібне  "Курли"
Що  посилають  журавлі.
В  повітрі  жовтий  лист  кружляє,
І  землю  золотом  вкриває,
Мені,  ще  хочеться  весни,
Та  часу  біг  не  зупинить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814969
дата надходження 23.11.2018
дата закладки 23.11.2018


Valentyna_S

Не приміряю мантії Поета

Не  приміряю  мантії  Поета,
Лиш  пошанівок  слову  віддаю.
Небавом  кануть    вірші  мої  в  Лету,
Котрими  просто  нині  я  живу.

Я  й  не  торкаюсь  мантії  Поета,
Щоб  не  лишався  пальців  моїх  слід,
Бо  слово  справжнє  свіже  й  у  заґратах,  
Ще  й  здужає  гранітний      моноліт.

Пишу  я  вірші  простосердні,  щирі.
Мов  квіти  сонце,  пещу  їх  всякчас.
Як  зникнуть  безвість    у  клекітнім  вирі-
Здихне    вгорі  з  полегшенням  Парнас.

Не  одягаю  мантії  Поета,  
Лиш  пошані́вок  слову  віддаю.
Я  лірі  правом  вірного  фаната
Хвалу,  як  вмію,  чесно    воздаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814880
дата надходження 22.11.2018
дата закладки 22.11.2018


Амадей

Лебедина пісня

Сум  і  біль,неначе  чорна  хмара
Розлучили  лебедину  пару.
Ім  би  в  парі  тішитись  в  коханні,
Дарувати  почуття  останні,
Не  судилось...чорною  дірою
Смерть  іх  розлучила  між  собою.
Залишився  лебідь  одинокий,
Позабув,  про  щастя,  і  про  спокій,
В  очереті  тужить  день  при  днині,
Рве  на  клапті  серце  лебедине.
Раз  за  разом  в  воду  він  пірнає,
Сльози  лебедині  так  ховає.
Й  плесо  стало  вже  йому  не  миле,
Втратив  він  щонайдорожче,  милу.
Спогади  лишились,  та  сивини,
Біль  у  серці  й  вірність  лебедина.
А  лебідка  з  неба  поглядає,
І  любов  на  землю  посилає,
Не  тужи,  лебедику,  не  треба,
Прийде  час,  і  ти  прийдеш  на  небо,
Ну  а,  поки  що,  прошу  тебе,  від  нині,
Шли  мені  пісні  ти  лебедині.
Я  і  тут,  на  небі,  іх  почую
Ними  біль,  і  смуток  розжену  я,
І  співає  лебідь  кожну  днину
Пісню  про  кохання  лебедине,
Одинокість  й  біль  він  свій  тамує,
Вірить,  що  кохана  його  чує,
Лебідь  серце  рве,  пісні  співає,
З  милою  в  піснях  він  розмовляє.
Час  летить,  настала  осінь  пізня,
Й  лине  в  небі  лебедина  пісня.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814856
дата надходження 22.11.2018
дата закладки 22.11.2018


Надія Башинська

І НІ ЗА ЯКИЙ СКАРБ НЕ МОЖНА ЦЕ КУПИТИ!

Ясніє  неба  просинь...  Золотокоса  осінь
не  плакала  дощами.  Трудилась  разом  з  нами.

Похмурі  дні  й  ясні  хоч  осінь  наша  мала.
У  зошитах  в  косу  теж  літери  писала.

Найкраще  слово  "мир",  найперше  слово  "мама".
Всі  літери  вона  з  нами  в  разок  збирала.

Тут:  тато  і  дідусь,  бабуся,  брат,  сестричка.
Виводила  з  дітьми:  "Красива  наша  річка!"

Любити  рідний  край  з  нею  навчались  діти.
І  ні  за  який  скарб  не  можна  це  купити!

Не  варті  ж  ні  гроша  рахунки  ті  багаті,
Із-за  яких  сльоза,  біда  у  нашій  хаті.

Нехай  ростуть  в  труді  маленькі  наші  діти
І  знають,  що  любов  нікому  не  купити.

І  мрію  ту  ясну,  що  в  дітях  заясніла,
як  доленьку  святу,  плекає  вся  Вкраїна!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814778
дата надходження 21.11.2018
дата закладки 21.11.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Срібляста втіха

Пухом  білим-білим  за  вікном  сніжить.
Зачарована  очей  не  зводжу:
Ось  в  дрібненькі  цяточки  укривсь  самшит,
І  змережена  осіння  вохра.

Перший  сніг  цілує  ніжно  восени,
Диво  янгольське  крилато-світле.
У  задУмі  сніжній  липи,  ясени
І  смерек,  ялин  сапфірні  віти.

Закохалась  я  у  перший  чистий  сніг.
Мов  у  казці,  стало  тихо-тихо.
Вже  виходжу  в  двір,  і  падає  до  ніг
Серед  осені  срібляста  втіха.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814730
дата надходження 21.11.2018
дата закладки 21.11.2018


Ганна Верес

Не одна згорить іще свіча

Не  дна  вже  сотня  в  небо  піднялась
За  землю  рідну  –  неньку  Україну,
Щоб  віковічна  мрія  всіх  збулась
І  не  жили  би  більше  на  колінах.

Із  волею  народ  щоб  повінчавсь
І  не  на  день  чи  два  –  уже  навіки,
Хоч  не  одна  згорить  іще  свіча
Й  юнак  завчасно  стане  чоловіком,
Щоб  Україна  врешті  відбулась
Як  незалежна  правова  держава,
Не  втрапила  аби  вона  в  колапс,
І  землю  рідну  діти  не  лишали.

Тих  жертвами  не  варто  називать,
Хто  є  герої  –  вибір  їх  свідомий,
І  зброя  їхня  –  не  палкі  слова,
А  дії  з  допомогою  фантомів.
12.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814677
дата надходження 21.11.2018
дата закладки 21.11.2018


Ганна Верес

Молюсь за тебе, нене Україно

Молюсь  за  тебе,  нене  Україно,
В  усіх  соборах  і  усіх  церквах,
Луною  голос  мій  до  Бога  лине:
«Спини  війну,  що  почала  Москва.
Спини  її  правителів  жорстокість,
Любов’ю  кожне  серце  запали,
Спини  крові  невинної  потоки,
Бо  ж  гинуть  наші  діти  –  не  пани.

Молюсь  за  тебе  я  і  наодинці,
Увечері  молюся  і  зрання,
Якщо  не  мудрості,  дай  розуму  ординцям,
Що  їх  Лихий  на  цю  війну  найняв.
Молюся  я  за  славних  наших  воїв,
Щоби  Всевишній  їм  життя  зберіг,
Нащадки  їхні  щоб  не  знали  воєн,
І  тільки  друзів  їх  стрічав  поріг!»
14.10.2018.о).

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814674
дата надходження 21.11.2018
дата закладки 21.11.2018


Valentyna_S

Поріг

Виє  вовком  хуртовина,
Клапті  падають  до  ніг.
Ще  в    дворі  молочна  днина,
Спить,  однак,  давно  поріг.

Майже  добу  безневинно
Він  пролежав,  неборак.
Не  штовхали  його  в  спину—
Побоявся  хуги  всяк.

Хай  гамселять  його  в  спину
Й  спотикаються  об  бік.
Щоб  не  сипав  сніг  невпинно,
Мріяв  злежаний  поріг.

Також  змучиться    людина
Від  самотності  щодня--
Товариство  їй  потрібне
Й  за́вжди  любляча  сім’я.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814651
дата надходження 21.11.2018
дата закладки 21.11.2018


Valentyna_S

Я щаслива…

Я  щаслива,  бо  ще  живу,
                             Пишу  суєт  своїх  главу  ,
                             Люблю  людей  і  глиб  небес
                             Й  без  нарікань  несу  свій  хрест.

                             Іще  бентежать  в  тім  житті
                             Шляхи  прокладені  сліпі--
                             І  не  пригне    журба-печаль,
                             Й  засвітня  синьо-срібна  даль.

Я  щаслива,  бо  ще  живу,
                             Мій  корабель  ще  на  плаву.
                             А  в  нім  зневіри    ревний  біль--
                             І  це  життя    людського  сіль.

Я  щаслива,  бо  ще  живу.
                             Своїми  мріями  пливу
                             У  день  буденний  черговий--
                             Який-небудь  —  та  дорогий…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814643
дата надходження 20.11.2018
дата закладки 21.11.2018


Надія Башинська

Я У ОСІНЬ СВОЮ ЗАБРЕЛА…

Я  у  осінь  свою  забрела...  
Через  літо  ішла,  цвіли  й  весни.
Я  у  осінь  свою  забрела...
О,  скільки  літ  журавлі  вже  віднесли!

У  труді  кожен  прожитий  день.
Літо  барвами  ясними  квітло.
В  позолоті  берізки  тепер.
На  душі  від  їх  шепоту  світло.

Горобина  у  ґронах  ясних.
І  калина  до  річки  схилилась.
Я  у  осінь  свою  забрела.
Опадає  тут  лист  ...  Засмутилась.

Не  впущу  я  на  довго  журбу.
Хоч  дощем  сіє  осінь,  і  хмарно.
Нехай  сонячно  буде  в  душі.
Ще  жоржини  цвітуть...  І  так  гарно!


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814638
дата надходження 20.11.2018
дата закладки 20.11.2018


НАДЕЖДА М.

Зимові розваги

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XCJhwYzYzYA[/youtube]

Ніби  осінь  ще  надворі.  Ні!  Дивлюсь  -  зима.
Це  вона  плете  узори  тихо,  крадькома.

Осінь  дивиться  з-під  лоба:  гарний  має  хист.
Неповторна  ця  оздоба,  так  прикрасить  лист.

Лист  опалий  й  собі  думав:  буде  до  лиця?
Але  потім  передумав,  засмутив  творця.

Що  отут  придумать  краще,  догодить  кому.?
Зима,  звісно,  не  ледача,  зробить  до  смаку.

Знов  мудрує  витинанки,  прикраша  гілки.
Працювала  до  світанку.  Знову  помилки,

Прилетів  холодний  вітер,позбивав  красу.
В  мої  коси  кинув  бісер  і  розплів  косу..

Осінь  з  заздістю  дивилась.Що  ж  вона  могла?
І  в  здогадках  все  губилась.  Позбулася  зла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814604
дата надходження 20.11.2018
дата закладки 20.11.2018


Lana P.

ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ

Красива  планета  Земля
Мандрує  навколо  сонця  —
Промінням  блищать  віконця,
Безмежні  у  неї  поля.

Крізь  хмари  видніють  сади,
Розкішні  зелені  глиці,
Жива  голубінь  водиці,
Невидимі,  з  неба,  сліди.

Розмеження  має,  кордон.
Жива  для  людей  хатина.  
Я,  земле,  —  твоя  дитина,
Приймаю  Творцевий  закон!          19/11/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814517
дата надходження 19.11.2018
дата закладки 20.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти нашепотіла про кохання

Ти  нашепотіла  осінь  про  кохання,
Ранок  вередливий  доторкнувся  губ.
Я  прокинулась  з  тобою  на  світанні
І  зраділа,  що  не  буде  більш  розлук.

Твій  блакитний  погляд,  мов  відтінок  неба,
Усмішка  для  мене,  сонячне  тепло.
Як  могла  я  бути,  довго  так  без  тебе?
Зустріч  із  тобою  -  осені  крило.

Я  тепер  щаслива  у  осінню  пору,
Бо  вона  для  мене,  загадкова  мить.
Нас  єднає  щастя  і  в  душі  не  коле,
Серце  б'ється  дзвінко  -  більше  не  болить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814514
дата надходження 19.11.2018
дата закладки 20.11.2018


Lana P.

ЗОРЯНІ ВЕЧОРНИЦІ

Сузір’я  нахилилось  до  лагуни,
Сплітаються  в  танку  рибальські  шхуни  —
Цілуються  носами,  без  пручання,  —
Музичними  акордами  звучання.

Таємний  світ  маскується  в  палітрі,
Шовковий  бриз  гойдається  в  повітрі,
В  кущах  цвіркун,  прихований  від  зору,
Засюркотав  мелодію  бадьору.

Пітьма  забрала  сумніви  й  тривогу,
Тропічний  місяць  освітив  дорогу  
У  блискітках,  що  глипають  з  водиці,  —
На  зоряні  зібрались  вечорниці.                              15/09/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814500
дата надходження 19.11.2018
дата закладки 19.11.2018


НАДЕЖДА М.

Колись торкнувся ти руки

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YCBvw1M8Z5o[/youtube]
В  житті,  не  взнавши  насолоди,
Не  скуштувавши  щастя,  яке   є,
Бредуть,  забувши  про  свободу,
Хоч  болю  шлях  цей  завдає...

Це  -  дві  душі,  безвинні,  ніжні,  чисті,
Колись  були  торкнулися  руки,
Приречені   долать  шляхи  тернисті,
Не  день  один,  не  місяць,  а  роки.

Тернистий  шлях  нелегкий,  заметілі.
Дурне  завзяття  забиває  дух.
Як  розігнать  думки  ці   обважнілі,
Звільнити  оці  душі  від  задух?

Ці  дві  душі  надіються  на  щастя,
Бредуть  йому  назустріч  день  і  ніч.
Та  чи  зустрітися  колись  їм  вдасться?..
Холодний  вітер  дме  весь  час  навстріч...

-------------------------------------------------
Натисніть  на  картинку

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814492
дата надходження 19.11.2018
дата закладки 19.11.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Для життєвої віри

Жирну  крапку  поставити  просто,
А  чи  варто  зразу  так  різко?
Як  квиток  пробиває  компостер,
Чи  шмагає  по  тілу  різка.

Помиляється  кожна  людина.
Дайте  шанс,  не  ламайте  мрії.
Може,  в  неї  надія  єдина,
Що  хоч  хтось  її  зрозуміє.

Жирну  крапку  поставити  легко.
Не  шкодуйте,  добавте  ще  дві.
Для  життєвої  віри  -  це  лема,
Спілкування  удвох  -  візаві.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814443
дата надходження 19.11.2018
дата закладки 19.11.2018


Новоградець

Київська гроза

Я  пам'ятаю,  як  синіли  хмари
І  грім  травневий  різав  тишину,
Як  по  бруківці  витертій  бульвару
Нам  злива  хлюпотіла  про  весну.

Палили  свічі  київські  каштани
І  краплями  гасила  їх  гроза,
Й  на  платтячку,  прилиплому  до  стану,
Лежала  твоя  вимокла  коса.

Хай  опустіли  вулиці  при  зливі
І  блискавки  лякали  нас  тоді,
То  був  наш  час,  і  ми  були  щасливі,
Одні  бредучи  містом,  по  воді.

Встеляючись  рожевими  квітками,
Обірваними  шквалом  дощовим,
Була  в  цвіту  бруківка  перед  нами,
А  світ  був  безтурботно  молодим.

І  нам  тоді,  ще  зовсім  юній  парі,
Було  іти  й  дивитись  залюбки,
Як  крутячись  в  струмочках,  по  бульвару,
Каштанові  спливали  пелюстки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814392
дата надходження 19.11.2018
дата закладки 19.11.2018


Valentyna_S

Плаче осінь мокрим листопадом…

Знов  плаче  осінь  мокрим  листопадом.
Відлуння  стихло  бабиного  літа.
Не  хочеться  сміятись  до  упаду,
Не  зможуть  й    світлі  споминки  зцілити.

Покірно  осені  стоптую  стерню,
Уже  й  зима  не  проти  увірватись.
Життя  напружилось  в  скрипкову  струну,
Та  легко  та́к  не  хочеться  здаватись!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814384
дата надходження 19.11.2018
дата закладки 19.11.2018


Ольга Калина

Дивися, мамо

Матусю  рідна,  подивися.  
Ось  наший  тато.  Тут    він  є.  
Скоріш  іди  і  посміхнися,
Від  сліз  лице  витри  своє.  

Ти  бачиш,    він  який  красивий
І    молодий,  такий,    як  був.  
Татусь  -    високий,  дуже  сильний,
Як  брав  на  руки  –  не  забув.

До  мене  щиро  посміхався,
Високо    вгору    підкидав.
Тоді  я  зовсім  не  боявся.  
"  Рости  щасливим"  -  так    казав.  

Ми  з  ним  ходили    на  рибалку
І  грали  разом  у  футбол.  
Він    вчив    мене,  щоб  я  ще  змалку,
У  ворота    міг    забити    гол.  

Тепер  ось  тут  висить  на  стенді,  
На  довгій,    довгій    цій  стіні,
Із  чорнобривців  і  трояндів
Так    посміхається  мені.  

Нехай      іде  з  нами    додому,  
Бо    де  ще  я  його  знайду.  
Візьме    мене    за  руку  знову                                                                                                                                                                                                                                                                                                
І  в  перший  клас  я  з  ним  піду.  

Чого  ж  ти  плачеш,  люба  мамо?                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  
Ти  бачиш:    тата  я  знайшов.
-Іди  додому,  татку,  з  нами,
По  тебе  я  сюди    прийшов.                                                

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814369
дата надходження 18.11.2018
дата закладки 19.11.2018


Надія Башинська

ВІДПУСТИЛА МЕНЕ МАТИ ПОГУЛЯТИ…

Відпустила  мене  мати  погуляти.
Стала,  стала  я  на  хлопців  поглядати.
Та  не  знаю,  що  робити?  Що  й  кому  тепер  сказать?
Я  з  найкращих  вибирала.  Їх  є  п'ять!

         У  Миколи  чорні  брови,  сині  очі  у  Петра.
         А  веселим  є  Василько,    гарна  вдача  у  Дмитра.
         А  Микита  -  кучерявий,  до  душі  теж  є  мені.
         Цілувалась  біля  річки  я  з  Микитою  й  ві  сні.

На  Миколині  я  брови  поглядала.
У  Петрові  сині  очі  зазирала.
Веселилася  з  Васильком,  Дмитро  гарно  танцював.
А  Микита  кучерявий...  цілував!

         У  Миколи  чорні  брови,  сині  очі  у  Петра.
         А  веселим  є  Василько,    гарна  вдача  у  Дмитра.
         А  Микита  -  кучерявий,  до  душі  теж  є  мені.
         Поцілунки  ті  медові...    моє  серце  у  вогні.

Відпустила  мене  мати  погуляти.
Стала,  стала  я  на  хлопців  поглядати.
Та  не  знаю,  що  робити?  Що  й  кому  тепер  сказать?
Я  з  найкращих  вибирала.  Їх  є  п'ять!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814323
дата надходження 18.11.2018
дата закладки 18.11.2018


Надія Башинська

ОСІНЬ

Зібрала  вже  осінь  у  зграї  птахів,
у  скверах,  в  садах  побувала.
Увесь  урожай  вже  зібрала  з  полів,
у  гості  до  нас  завітала.

         А  осінь...  А  осінь  туманом  пливе,
         у  ґроні  калиновім  сяє.
         І  листям  багряним  вона  й  золотим
         навколо  всю  землю  вкриває.

Ще  квітнуть  жоржини  і  айстри  ясні,
хоч  сіється  осінь  дощами.
І  бабине  літо  кружляє  в  саду,  
де  грається  вітер  гілками.

         А  осінь...  А  осінь  туманом  пливе,
         у  ґроні  калиновім  сяє.
         І  листям  багряним  вона  й  золотим
         навколо  всю  землю  вкриває.

Дріматиме  сад  наш  увесь  до  весни,  
співатимуть  віхоли  ніжно.
Бо  гарні  дерева  усі  і  кущі
і  в  інеї  срібнім,  як  сніжно.

         Ще  осінь...    ще  осінь  туманом  пливе,
         у  ґроні  калиновім  сяє.
         І  листям  багряним  вона  й  золотим
         навколо  всю  землю  вкриває.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814316
дата надходження 18.11.2018
дата закладки 18.11.2018


Світлана Моренець

ОСІННІЙ СУМ

Непрохана,  осінні  теплі  дні
зима  так  передчасно  засніжила.
Заклякла  осінь  у  холоднім  сні,
безсила,  збайдужіла  і  безкрила.
А  вчора  загравала  із  дощем,
ховалась  в  зелен-листячку  тополі.
Сьогодні,  ледь  жива,  долає  щем,
розгублена  від  повороту  долі...

Так  і  в  житті:  неждані  холоди
морозом  обпечуть  твої  бажання...
І  крижаніє  серце  від  біди,
обкрадене,  спустошене  прощанням.
І  ти  надовго  осінню  замреш.
В  минулому  –  душа  і  думи,  й  погляд,
де  келих  щастя  повним  був,  по  креш...
А  нині  –  тільки  спогади...  лиш  спогад...

14.11.2018  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814223
дата надходження 17.11.2018
дата закладки 17.11.2018


Ганна Верес

Осіння казка

Малює  осінь  казку  за  вікном:
Закутані  у  золото  діброви,
Лелечі  клини,  згублені  давно
В  високім  небі,  раннім,  сіробровім.

Гаптує  осінь  диво-килими
І  літа  бабиного  ніжні  візерунки,
І  ліс,  нехай  не  зовсім  ще  німий,
Припас  для  нас  грибочки-подарунки.

Прядуть  дощі  осіннє  срібло  з  рос,
Колишуть  воду  вітряні  весельця,
Не  скоро  закує  її  мороз,
Тому  й  радіє  ніжне  пташки  серце.
27.05.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814222
дата надходження 17.11.2018
дата закладки 17.11.2018


Lana P.

ТО НЕ…

То  не  сакури  білий  цвіт
Опадає  цієї  днини  —
Пелюсткових  снігів  політ  
Трусить  в  небі  важкі  хмарини.

Тоне  світ  у  лапатій  млі  —
Заснували  сніжинки  простір,
Маскували  лице  землі  —
Постарались  прибулі  гості.

Тануть  краплями  на  губах,
Розігріті  твоїм  цілунком.
Пульс  вистукує  марш  в  бігах,
Упивається  серце  трунком.    11/11/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814209
дата надходження 17.11.2018
дата закладки 17.11.2018


НАДЕЖДА М.

Оскоминка від літа

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HVesltqTloA
[/youtube]

Гречаний  мед  чомусь  тепер  терпкий.
Оскоминка  лишилася  від  літа.
Мед  на  вустах   відчутно  не  такий,
І  десь  в  душі  загадка  ця  пригріта.

Чому  тепер  усе  не  зовсім  так?
Кого  у  цім   винити?  Може,  зиму?
Хіба    вона  одна  із  тих  ознак:
У  душі  кинула  свої  крижини.

Зимова  заметіль  плете  узори,
На  вікнах  розмальовує  квітки.
І  все  не  так,  як  це   було  учора.
Від  холоду  померзли  і  ростки.

Даремно  на  них  дихати  теплом,
Не  забариться  вітер  їх  розвіять.
Зима  прикриє  пам"ять  ледь  крилом,
І  буде  до  весни  все  сіять,  сіять.

Чи  навесні  проб"ється  крізь  асфальт,
Чи  в  змозі    душа-квітка  це  зробити?
Та  що  тут  скажеш?  Одне  слово  -  жаль..
Це  не  зима!  Це  ми  змогли  живе  убити...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814156
дата надходження 17.11.2018
дата закладки 17.11.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Осіння мудрість

Осінній  бал  відтанцювало  листя,
Встелилося  в  шовковий  легкий  шурхіт,
І  сірий  ранок  подививсь  імлисто:
Дерева  височіли,  ніби  шули.

Осіння  мудрість  після  листопаду
Дає  для  роздумів  час  міжсезоння.
Прощає  всі  образи  слізна  пам*ять,
Бо  в  кожнім  дні  свої  нові  резони.

Людина  прагне  затишку  і  миру,
Для  щастя  зовсім  небагато  треба:
Любов,  надію  в  серці  й  силу  віри  -
Буває  й  восени  прихильним  Небо.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814179
дата надходження 17.11.2018
дата закладки 17.11.2018


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 95

[i][b][color="#22940d"]Зятю  я  куплю  калоши
Вместо  лаковых  туфлей.
Он  у  нас  такой  хороший.
Ходит  следом:  "Мам,  налей!"

Осень  грустная  пора
Глянь,  зима  вдогонку..
Бабы  наши  по  дворам
Квасят  самогонку.

Скучно  стало  бабке  с  дедом
Дед  и  стар  уже,  и  груб.
Каждый  день  велосипедом
В  танцевальный  ездит  клуб.

Я  готовила  по  книжке
Блюдо  "Соколиный  глаз"
А  теперь  несчастье  Мишке  -
Обнимает  унитаз.

За  столом  шептались  гости
Громче  всех  один  месье.
Блюдо  "Жаренные  гвозди"
Оценили,  но  не  все.

Пропустив  с  десяток  стопок
Наш  месье  прищурил  глаз
Под  столом  пробрался  ловко,
-  Уступи,  Миш,  унитаз!!

Мне  соседка  строит  глазки,
Дура!  Я  же  не  мужик!
Оказалось  у    Савраски
Этот  самый  лесби  бзик!

Был  бы  милый  посмелее,
Быть  бы  свадьбе  впереди,
А  то,  как  козленок  блеет
Не  оттянешь  от  груди.

Не  таи  обиду  в  сердце
Отпусти  ее  меж  ног!
Приоткрой  загадки  дверцу...
Нет  обиды,  видит  Бог!

Ты  красивая  сегодня
Как  сама  Софи  Лорен.
Только  вон  торчит  исподня,
Да  и  крыша  дАла  крен!

Подари,  милок,  сережки
Перстень  с  камнем  хризолит
А  то  вот,  дружок  Сережка.
Вмиг  тебя  опередит.

Королева  я,  не  скрою!!!
Хоть  сто  раз  вам  повторю!
Говорю  не  с  перепою,
Но  гашиш  тайком  курю![/color][/b][/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814184
дата надходження 17.11.2018
дата закладки 17.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Нас поєднала осінь

З  тобою  ми  зустрілись  в  дивний  час,
Коли  на  землю  вже  ступила  осінь.
Вона  навіки  поєднала  нас,
Сплела  докупи,  наче  сніп  колосся.

І  хоч  у  ній  блукають  холоди,
І  вітер  засипає  листопадом.
З  тобою  вдвох  вертаємось  сюди,
Милуємося  дивним  зорепадом.

В  вечірній  тиші  зорі  мерехтять,
В  твоїх  обіймах  тепло  так  коханий.
Два  серця  у  закоханість  летять,
Для  мене  любий  ти  й  такий  жаданий.

Життя  -  подарувало  казку  цю
Й  мелодію  кохання,  що  нам  грає.
Ми  поклялись  на  вівтарі,  Отцю,
Він  нас  обох  тепер  оберігає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814092
дата надходження 16.11.2018
дата закладки 17.11.2018


Амадей

А я все живу весною

А  я  все  живу  весною,
Хоча  вже  на  скронях  осінь,
Не  хочу  я  жить  журбою,
Моє  серце  пісню  просить,

У  серці  троянди  квітнуть,
Й  черемуха  з  солов"ями,
І  зорі  на  небі  літнім,
Не  відпускають  ночами.

Спиваю  з  троянди  роси,
І  струни  у  серці  грають,
Ще  запах  п"янить  волосся,
Ще  серцем  люблю,  кохаю.

Мені  посміхаються  квіти,
Лічу  я  зірки  щоночі,
Я  хочу  життю  радіти,
І  пестити  тіло  жіноче.

На  скронях  уже  сивини,
Роки  час  поніс  за  водою,
Пісні  вже  стають  сумними,
А  я  все  живу  весною.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814019
дата надходження 16.11.2018
дата закладки 16.11.2018


Надія Башинська

МОВА МОЯ…

Душу  зігріє.
                 Розважить.
Ой,  як  багато
                               важить!  

Сили  додасть.  
                 Допоможе.
Ой,  як  багато  
                             може!

Всіх  приголубить.
                 Зігріє.
Ой,  як  багато  
                             вміє!

Все  помічає.
                 Все  бачить.
Ой,  як  багато
                             значить!

Щиро  до  Бога
                 злітає.
Ой,  як  багато  
                             знає!

Вміє  сплисти  
                 за  водою.
І  повести
                               за  собою.

Кожне  в  ній  слово  -
                   перлина.
Божої  ласки  -
                             краплина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813970
дата надходження 15.11.2018
дата закладки 15.11.2018


Надія Башинська

БОГ РАНО-РАНЕНЬКО ЗБУДИВ СОНЦЕ СВІТЛЕ…

Бог  рано-раненько  збудив  сонце  світле:
-  Пора  прокидатись...  Вставай,  моє  рідне!
Земля  вже  чекає  тебе  в  ряснім  цвіті.
Даруй  свою  ласку  усім,  хто  є  в  світі.

І  пташку  збудив  Він  (година  ж  досвітня),
Щоб  пісня  летіла  над  світом  привітна.
-  Вставай...  Прокидайся!  Співаєш  гарненько.
Ти  кожному  вмієш  зігріти  серденько!

Бог  вітра  збудив.  Той  ніч  спав  десь  у  просі.
-  Пора  тобі,  Вітре,  пострушувать  роси.
Вже  промені  ясні  горять  у  краплинках.
Земля  хай  умиється  зранку  в  росинках!

До  хмар  Бог  звернувся:  -  Ви  часу  не  гайте!
Як  стане  спекотно,  всю  Землю  скупайте.
Рослини  й  тварини  вам  будуть  радіти.
Під  теплим  дощем  хай  побігають  діти!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813960
дата надходження 15.11.2018
дата закладки 15.11.2018


Valentyna_S

Паганіні

Чом  серце  краєш  
                                                   боляче
І  звуки    твої  –  смутні?
Кровавиш  рани                                                      
                                                   гоячи…
Догоджаєш  мені?
Вдягнув  Бог  голос                                                            
                                                   в  дерево,
засі́яв  втіху  і  біль…
Багаття  іскри  чи                                                            
                                                   жариво-
Й  улучаєш  у  ціль.
Мереживне    нот                                                          
                                                   плетиво-
На  віях  чуття  -  мов  роса.
Напруга  немов                                                          
                                                   тя́тива  —
І  струниться  краса.
За  скрипку  --  душу                                                          
                                                     демону,
Кому  же  апофеоз?
В  засвІтті  --                                                          
                                                   світлому?  темному  ?—
Дограє́  віртуоз.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813948
дата надходження 15.11.2018
дата закладки 15.11.2018


Ганна Верес

Ми навіть мертві не здаємо волі


Зі  сходу  знов  тривожна  новина

Й  рясніє  небо  душами  убитих…

Кипить  Донбас…  Йде  5-ий  рік  війна

І  забирає  тих,  що  мають  жити.


Кричить  земля  і  мліють  матері:

Одна  –  стрічає,  інші  –  проводжають…

Впилось  печаллю  сонце  угорі  –

Навіть  його  статистика  вражає.


Допоки  ж  буде  Каїна  рука

Творить  свою  підступну  чорну  справу?

Чи  доля  українців  є  така:

За  волю  умирать  в  обіймах  слави?


Омита  кровію  не  одного  з  століть

Вона  таки  край  покладе  сваволі!

Запам’ятати  мають  москалі:

Ми  навіть  мертві  не  здаємо  волі!
11.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813924
дата надходження 15.11.2018
дата закладки 15.11.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Ось так впритул зійшлись

Долоні  неба  розсипали  сніжність,
І  пахло  восени  зимою.
Згори  летіли  філігранно-ніжні
Сніжинки  на  земельний  смокінг.

Дерева  ще  подекуди  в  листочках,
Що  мерехтіли  прапорцями.
Оздоблені  в  зимовій  білій  строчці,
Демонстрували  жовті  цятки.

Ось  так  впритул  зійшлись  зима  і  осінь,
Кортіло  разом  обійнятись.
А  може,  людям  це  підказки  спосіб,
Щоб  Божі  розпізнали  знаки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813902
дата надходження 15.11.2018
дата закладки 15.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

У нашу вернутися осінь

Я  так  хочу  кохана  у  нашу  вернутися  осінь,
Там  де  юність  кохання,  лишила  у  серці  сліди.
Щоб  заплутатись  знову  в  твоїм  запашному  волоссі
І  спуститися  стежкою,  що  нас  вела  до  води.

Заховатись  у  вербах,  котрі  підглядали  за  нами
І  послухати  знову,  як  вітер  колише  гаї.
Я  щоразу  кохана  вертаюсь  до  тебе  думками,
Відчуваю  насправді  гарячі  цілунки  твої.

Я  так  хочу  кохана  у  нашу  вернутися  осінь,
Зазирнути  у  очі,  неначе  волошки  твої.
Щоб  дзвеніли  у  травах  осінніх  мелодії  роси,
Ти  для  мене  кохана,  мов  скарб  дорогий  на  землі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813819
дата надходження 14.11.2018
дата закладки 15.11.2018


Любов Іванова

ВРЯТУЙ ВІД ДУМ ГІРКО ОСІННІХ

[b][i][color="#1007bd"][color="#a1082c"]В[/color]  душі  за  присмаком    полин,
[color="#a1082c"]Р[/color]озлуки  біль  від  розставання.
[color="#a1082c"]Я[/color]  би  спинила  часу  плин,
[color="#a1082c"]Т[/color]а  замість  цього  лиш  зітхання.
[color="#a1082c"]У[/color]  даль  не  пройдених  доріг
[color="#a1082c"]Й[/color]тимемо  далі  та  не  разом.

[color="#a1082c"]В[/color]  тім  біль,  що  НАС  ти  не  зберіг
[color="#a1082c"]І[/color]  прохолодою  образив.
[color="#a1082c"]Д[/color]есь  серед  лютих  холодів,

[color="#a1082c"]Д[/color]есь  поміж  перших  заметілей
[color="#a1082c"]У[/color]явно  не  знайти  слідів
[color="#a1082c"]М[/color]оїх  болючих  перевтілень.

[color="#a1082c"]Г[/color]учніше  грому  тиша  знов
[color="#a1082c"]І[/color]  лист  з  дощем  злітає  долі...
[color="#a1082c"]Р[/color]озплата  смутком  за  любов,
[color="#b01313"]К[/color]оли  все  тьмяне  мимоволі.
[color="#a1082c"]О[/color]дначе,  можеш  ти  спасти,

[color="#a1082c"]О[/color]дин  лиш  ти...отой  ...  тодішній.
[color="#a1082c"]С[/color]палив  між  нами  ти  мости
[color="#a1082c"]І[/color]  зникло  все,  як  сніг  торішній.
[color="#a1082c"]Н[/color]а  серці  мряка  і....  дощі,
[color="#a1082c"]Н[/color]евже  нічого  з  цим  не  вдію?
[color="#a1082c"]І[/color]  лише  віра  у  душі
[color="#a1082c"]Х[/color]оває  сум  мій  за  надію.[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813742
дата надходження 13.11.2018
дата закладки 15.11.2018


Ганна Верес

Осіннє золото

Осіннє  золото…  Щось  є  його  миліш

Душі  твоїй  у  світі  загадковім,

Коли  і  прямо,  й  справа,  і  лівіш

Стоїть  стіна,  так  схожа  на  підкову?


А  ти,  мов  чудернацький  напівгном,

Впиваєшся  осінньою  красою,

Реальність  де  чергується  зі  сном,

Й  принишкла  тиша,  скупана  росою.  


Дрімає  вітер  в  листі  золотім,

Блакить  висока  розпростерла  крила,

І  ти  душею  знов  помолодів:

Краса  клітинку  кожну  підкорила.


В  осінній  казочці  і  ти  –  уже  не  ти,

А  птах  чарівний,  здатен  до  польоту,

Щоби  понад  землею  пропливти,

Закоханий  у  бархат-позолоту.
3.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813691
дата надходження 13.11.2018
дата закладки 13.11.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Бринить джерельною водою мова

Бринить  джерельною  водою  мова,
Бо  чисті  животворні  слів  краплини.
Не  зраджуйте  духовній  цій  основі,
Вона  бере  початок  із  родини.

З  дитячої  колиски,  з  пісні  мами,
Із  батьківської  мудрої  науки.
В  ній  волелюбного  народу  тяма,
І  гідність,  що  пройшла  крізь  лихо  й  муки.

У  душу  нації  хай  ллється  мова  -
Велична,  неповторна,  серцю  рідна.
То  ж  бережіте  джерело  з  любов*ю,
Слова  єднайте  українські  плідно.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813693
дата надходження 13.11.2018
дата закладки 13.11.2018


НАДЕЖДА М.

Слова, написані в конверті

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=llgKu7uP8jM
[/youtube]

Папір  все  витримає,-кажуть,
Що  хочеш,  те  й  на  нім  пиши.
Якщо  не  так,  то  стерти  зможеш,
Якщо  щось  пишеш  -  не  спіши.

Слова,  написані  в  конверті,
Чекає  дальній  адресат.
Не  залишіть  слова  затерті,
І  не  пишіть  щось  наугад.

Для  вас  слова  -  це  гра,  можливо.
Сміючись,  пишете  ви  їх,
Для  адресата  все  важливо.
Хіба  узнає,  що  це  -  сміх?

А  краще  їх  сказати  прямо,
Яка   б  там  правда  не  була.
Відкриє,  чи  загоїть  рану,
А,  може  б,  й  сили  додала.
-----------------------------

Не  бійтесь  слів,  вони  живі.
Надайте  їм  нове  життя.
Забудьте  тільки  про  черстві,
В  них  інший  зміст  і  відчуття...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813685
дата надходження 13.11.2018
дата закладки 13.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Оригамі осені

Розучує  вітер  за  вікнами  гами
І  скроплюють  землю  холодні  дощі.
А  осінь  складає  з  листків  оригамі,
Одіта  в  яскравім,  багровім  плащі.

Давно  відлетіли  до  вирію  птахи,
Діброви  у  сонному  царстві  стоять.
Пішли  на  земівлю,  сховались  комахи
І  звірі  у  сплячці  давно  уже  сплять.

У  сірім  кафтані  осіннього  ранку,
Сумують  хмаринки,  пливуть  вдалину.
Туман  зажурився  у  тихім  світанку,
Мелодію  слухає  знову  сумну...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813680
дата надходження 13.11.2018
дата закладки 13.11.2018


Наталя Данилюк

Листопад прощається…

Природа  вже  готується  до  сну,
Сади  скидають  золото  сусальне.
Є  щось  таке  високе  і  печальне
У  цій  порі  –  сама  і  не  збагну…

Бо  вже  душа  –  самотнє  деревце,
Розвінчане  з  медовим  сяйвом  літа.
Ще  в  айвах  сад  горить,  мов  у  софітах,
Та  вже  хмарніє  осені  лице.

Мов  сірничок,  надламується  звук,
Щоб  скалкою  застрягнути  у  грудях…
Пора  самозаглиблення  й  безлюддя,
Терпких  чаїв  і  захололих  рук…

Несправджених  ілюзій,  прийняття,
Бо  як-не-як,  тепла  було  чимало:
Шмагали  зливи,  втім,  не  бракувало
Ін’єкцій  сонця  у  твоє  життя.

Сумна  пора  сповільнення,  коли
Вже  не  женешся  за  шаленим  темпом.
А  листопад  прощається  контемпом
І  все  ніяк  тобі  не  відболить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813676
дата надходження 13.11.2018
дата закладки 13.11.2018


Lana P.

СПАЛЮЄ ОСІНЬ КРИЛА

Спалює  крилонька  осінь  в  саду,
Юність  лишилась  на  згадку.
Мов  по  жаринках,  до  тебе  іду
Через  багрянцеву  кладку.

Молиться  небо  сліпому  дощу  —
Скрапують  рисками  сльози.
Ти  не  сказав:  “Зачекай,  я  прощу”,  —
Душу  скували  морози.

Топиться  жаль  на  вогненних  вустах
Серед  розкислої  мряки.
Сум  оселивсь  на  самотніх  листках  —
Виють  вітри-забіяки,  —

Рвуть  почуття  в  куповині  надій.
Світлом  умилася  днина.
Вдалеч  пішов  —  значить,  був  ти  не  мій.
Я  —  не  твоя  половина.            10/10/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813607
дата надходження 12.11.2018
дата закладки 12.11.2018


НАДЕЖДА М.

Листи на склі…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XR8SheujAtc[/youtube]


Слова  всі  твої  позбираю,
Складу  з  них  осінній  букет.
Це  -  кара!  За  що  я  не  знаю.
Так  склався  життєвий  сюжет.

Чи  плакать  від  них,  чи  радіти,
Чи  мовчки  осмислити  все?
Не  можу  я  все    ж  зрозуміти,
Куди  оце  все  занесе?

Чи  грається  вітер  словами,
І  листям  закидав  вікно.
На  листі  слова  ці  рядками.
Правдивий  в  них  зміст,  є  зерно?

Зима  на  порозі,  завіє,
І  листя  потрухне  в  землі,
А  я   зрозуміти  не  вмію,
Чому  ці  слова  лиш  на  склі..
-------------------------------
(  натисніть  на  картинку  )


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813562
дата надходження 12.11.2018
дата закладки 12.11.2018


Ганна Верес

В єднанні є найвища суть

Чи  є  щось  краще  на  землі,
Як  віра  й  правдонька  святая,
Земля  у  вишивках  полів
І  неба  тиша,  як  світає,
Й  той  шепіт  стиглих  колосків,
Що  з  вітром  в  полі  розмовляють,
Й  безсмертна  слава  козаків,
Й  знамена,  що  на  вітрі  грають?
Нема  й  чарівніших  пісень,
Як  наша  пісня  й  солов’їна,
Й  Дніпро,  що  віддано  несе
На  хвилях  долю  України!


Чи  є  в  світах  такий  народ,
Щоб  так  умів  життя  любити,
Найвищу  має  з  нагород  –
Уміння  честю  дорожити?
Немає  й  кращих  трударів,
Аніж  народ    мій,  незборимий,
Що  був  у  кожнім  з  таборів,
Та  всіх  не  перехоронили,
Бо  українства  й  волі  дух
Тримав  його  у  непокорі,
Він  переміг  свою  біду,
Не  дався  знищитись  під  корінь.

І  хай  скрегочуть  вороги  –
Не  панувати  їм  над  нами,
Хоч  оточили  навкруги…
Крим  і  Донбас,  мов  під  цунамі.
Та  внуки  славу  понесуть
Про  Україну  незалежну,
В  єднанні  є  найвища  суть,
Тоді  можливості  безмежні.
Нема  дорожчої  землі,
Як  наша,  зрошеная  кров’ю,
Її  Всевишній  нам  зберіг
І  нас  нагородив  любов’ю!  
12.11.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813553
дата надходження 12.11.2018
дата закладки 12.11.2018


Valentyna_S

Пройшлась в личаках…

Пройшлась  в  личаках  не  по  крину--
По  збудливій  землі  перед  сном.
З  голівки  барвисту  хустину
Простеляє  під  свій  часослов.

Роко́че  вкорочену  днину,
Листопаду  готує  печать.
У  ве́тху  зовсім  сірячину
Облачила  дерев  мужню  рать.

Зеґар  підганяє  вороння,
Наполохало  чорний  базник.
В  блаватах    осінніх  осоння--
Застелив    уже  іній    ліжник.

Гортає  листки    чимраз  швидше,
Поспішає  в  далекі    світи.
Зима    підкрадається  ближче--
Залиши́лось  їй  міст    перейти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813380
дата надходження 11.11.2018
дата закладки 11.11.2018


Ганна Верес

Підкрадається вже осінь

Підкрадається  вже  осінь  –
Обережний  чути  крок  –
Золоті  обнови  просить
У  завбачливих  зірок.
Ще  отаву  коси  косять;
Це  –  остання  сіножать,
Ластівки  снують-голосять,
Навівають  тихий  жаль.
У  садочках  рум’яніють,
Посміхаються    плоди.
Як  тумани  засивіють,
Осінь  зайде  і  сюди.
Сяде  бджілкою  на  віти,
На  дерева  чи  кущі,
Зацілує  ніжно  квіти
Й  тепло  стане  на  душі…
6.09.2015.


Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813199
дата надходження 09.11.2018
дата закладки 09.11.2018


Ганна Верес

Україна – матінка моя (Слова для пісні)

Де  білопінно  розквітають  вишні
І  пшениці  хвилюються  в  полях,
Ту  землю  дарував  мені  Всевишній!
То  –  Україна  –  матінка  моя.

Де  ліс  піднявся  у  небесну  просинь
І  вітром  зацілована  земля,
Де  верби  у  воді  купають  коси,
То  –  Україна  –  матінка  моя.

Карпати  де  сміються  водограєм
Й  Дніпрова  повновода  течія,
Милішого  немає  в  світі  краю.
То  Україна  –  матінка  моя.
2.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813196
дата надходження 09.11.2018
дата закладки 09.11.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Дізнатися б

Дізнатися  б,  а  чи  кохаєш  ти  мене?
Чи  тільки  позолоти  сліпить  блиск  урочий?
А  може,  це  колись,  немов  туман,  мине,
Опустить  осінь  стомлено  вологі  очі.

Дізнатися  б,  а  чи  кохаєш  ти  мене?
Чи  може,  зваблення  для  тебе,  ніби  свято?
Тремтить  щодня  живий  в  блуканні  серця  нерв,
А  сни  надій  купаються  у  листі  м*яти.

Дізнатися  б,  а  чи  кохаєш  ти  мене?
Чи  все  навкруг  лиш  звичне  й  тимчасове  в  світі?
Моє  кохання,  мабуть,  щиро-неземне,
Бо  восени  розквітла  ніжно  віра  цвітом.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813221
дата надходження 09.11.2018
дата закладки 09.11.2018


Любов Іванова

ВИШНЁВОЕ ВИНО

[b][i][color="#ed0909"][color="#19cf13"]В  [/color]бокале  искрился  волшебный  напиток  
[color="#19cf13"]И[/color]  в  воздухе  таял  его  аромат...  
[color="#19cf13"]Ш[/color]афраном  стелился  ковер  маргариток...  
[color="#19cf13"]Н[/color]ам  было  волшебно  без  боли  утрат.  
[color="#19cf13"]Е[/color]ще  опьяняла  любви  атмосфера  ,  
[color="#19cf13"]В[/color]  саду  заливался  шальной  соловей  
[color="#19cf13"]О[/color]  чем  я  мечтала,  всего  лишь  химера  
[color="#19cf13"]Е[/color]ще  бы,    родник  осушил  суховей.  

[color="#19cf13"]В[/color]се  ж  помнится  мне  та  наливка  хмельная,  
[color="#19cf13"]И[/color]  чувства...  и  чувства,  испитые  всласть.  
[color="#19cf13"]Н[/color]е  зря  и  сейчас,  когда  их    вспоминаю,  
[color="#19cf13"]О[/color]пять  окунаюсь  в  ту  первую  страсть[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813110
дата надходження 08.11.2018
дата закладки 08.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Щастя на двох

Я  у  тебе  один,  ти  у  мене  одна,
Доля  щастя  на  двох  дарувала.
Зігрівала  любов  і  раділа  весна,
Осінь  в  танці  своєму  кружляла.

Доля  наша  -  життя,  а  життя  -  довгий  шлях,
Ми  з  тобою  не  схибили  в  ньому.
Усміхаюсь  тобі,  бачу  ніжність  в  очах,
Що  даруєш  мені  лиш  одному.

Хоч  за  вікнами  дощ,  чи  лютує  мороз,
Зігріває  палке  нас  кохання.
Дивний  запах  ловлю  від  розпущених  кос,
Ти  лебідко  моя  -  зірка  рання.

Промінь  сонця    загляне  у  наше  вікно
І  цілунком  обох  приласкає.
У  житті  ми  пили,  лиш  солодке  вино
І  солодшого  більш  не  буває...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813082
дата надходження 08.11.2018
дата закладки 08.11.2018


Ганна Верес

Сповідь матері (Матері загиблого 17. 10. 2014. Георгія Тороповського) .

«Я  своє  серденько  ділю  тепер  на  трьох:

На  сина  й  доньку  (щойно  народила),

І  на  того,  кого  вподобав  Бог,  

Війна  якого  в  вічність  відрядила»,  –

Так  сповідалась  матінка  собі

Після  утрати  сина  у  Донбасі,

Що  жити  не  хотів  серед  рабів

Й  не  співчував  рабу  він  –  бідоласі.


Йому  сімнадцять  стукнуло  ледь-ледь,

Як  спалахнув  Майдан  тоді  в  столиці.

Його  чекали  ЗНО  і  вуз,  але…

У  юнака  в  душі  –  добра  криниця.

Воно  ним  рухало,  просилось  до  людей,

Де  правда  з  кривдою  не  перший  день  змагались…

І  він  туди,  де  гаряче,  іде,

Де  все  людською  кров’ю  поливалось.

А  в  квітні  мчав  він  («правосек»)  на  схід,

Адже  потрібен  був  і  там  країні,

Щоб  захистити  землю,  гідність,  рід,

І  в  герці  у  нерівному  загинув…


О,  як  страждала  мамина  душа!

Здавалося,  й  вона  услід  полине…

Їй  доля  іншого  нічого  не  лиша,

Як  повернути  втрачену  дитину…

Реальність  намотавши  на  клубок

І  зваживши  усі  і  «за»,  і  «проти»,

Вона,  нарешті,  зважилась  на  крок:

Поставить  крапку  на  своїх  абортах…

Народить  знову  сина  для…  життя…

Той,  що  на  небі,  мав  би  теж  зрадіти  

(Життя  ж  віддав  за  інших  майбуття).

Ніколи  не  зростуть  його  вже  діти,

А  вона  здатна  в  цім  допомогти

І  виконати  місію  почесну:

Синочка  народити  і  зростить  –

Ще  не  такі  далекі  її  весни.


Відмовить  жінці  не  наваживсь  Бог,

Пославши  сина  й  доньку  одночасно,

І  поселилася  в  душі  її  любов,

Котра  уже  ніколи  не  погасне.

Свою  любов  помножила  на  всіх,

Тепер  матуся  вже  не  голосила  –

Знала,  убивці  сплатять  за  свій  гріх,

Бо  матері  любов  завжди  всесильна!      
6.11.2018.                                                    

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812978
дата надходження 07.11.2018
дата закладки 07.11.2018


Виктория - Р

Осенняя хандра- диагноз женщин!

[b][i][color="#0015ff"]Осенняя  хандра,  не  по  заказу
Я  с  ней  сроднилась,  и  на"ты"...
И  как,  прогнать  её  заразу?!
В  реальность  воплотить  свои  мечты.

Которые  остались,  там  за  гранью...
Которым  не  под  силу  мой  прогноз.
Осеннюю  хандру  гоню  я  бранью,
Она  не  поддаётся  на  гипноз.

Вцепилась  в  душу,  так  зловеще
Впиталась  в  тело  -  словно  яд...
Осенняя  хандра  -  диагноз  женщин!
Она  меняет  в  корне,  даже  взгляд.
01  11  2018  г  
Виктория  Р[/color]
[/i]
[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812971
дата надходження 07.11.2018
дата закладки 07.11.2018


НАДЕЖДА М.

Пізня осінь тиха, смирна…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=kj97YKolHaw[/youtube]

Пізня  осінь  тиха,  смирна,
Відгуляла  вже  своє.
Вже  не  скажеш  -  непокірна,
Її  вечір  настає.

Може,  зовсім  це  не  вечір,
Просто  вже  нема  тих  сил,
Опустились  твої  плечі,
Не  той  розмах  вже  у  крил.

Час  прийшов  вже  відпочити.
Де  ж  знайти  притулок  їй?
Доведеться  їй  платити
За  безглуздий  вчинок  свій.

Ти  ж  дерева  роздягала
І  лила  дощі  на  них.
Розумію,  ти  ж  не  знала:
Буде  кара  від  потіх..

А  тепер  ти  зовсім  сива,
Помарніла  і  слаба...
Не  така  вже  норовлива,
Десь  поділася  злоба..

Осінь,  мила  ти  голубко!
Все  ж  потішила  ти  нас.
Ти  і  зараз  мила  любка.
Ти  красива  й  без  прикрас..
--------------------------------
(  натисніть  на  картинку)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812968
дата надходження 07.11.2018
дата закладки 07.11.2018


Valentyna_S

Покинуті

Троянди,  намоклі  від  сизої  мли,
Лежали  на  лавці  у  сквері.
Покинуті  розпачем,  мабуть,  вони--
Як  звично  юначій  манері!
Погордо  й  поважно  біліли  у  тьмі,
В  безлюдному  тихому  місці.
Достойні  воліли  красуні    собі,
Найкращої  з  кращих  у  місті.
Жадали,  довершені,  пестощів  рук
Доглянутих,  із  манікюром--
Та  глухо  довкола,  лиш  потягів  гук,
Й  вітрець  шарудів  за  бордюром.
Гоно́рні  троянди  чекали  дарма  —
Вже  й  ніч  до  пелюсть  доторкнулась.
І  в’янули  квіти    на  лавці  ницьма
Й  одна  до  одної  горнулись.
І  никла  краса,  хоч  вмивала  роса.
Богині  не  брали    їх  в  руки.
Аж  човгає  жінка  —  срібле́на    коса,
І  одяг  старий,  в  руках--  жмут́и.
Розквітло  обличчя  в  безхатьки  ураз:
Навіяли  спогади  квіти.
Не  плакали  очі  її  від  образ,
Яких  заподіяли  діти.
Згадала  щасливі  свої  всі  роки
І  білі  троянди  від  нього.
Прозора  краплина  скотилась  з  щоки
І  з  серця    людського,  живого.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812962
дата надходження 07.11.2018
дата закладки 07.11.2018


Lana P.

ГРУШЕВЕ ПОВИДЛО

Грушеве  повидло,  як  спогад  узимку,
Про  пахощі  літа  і  сонячні  дні.
Ласую  хрумку  і  духм’яну  скоринку,
Намащену  дивом  солодким  землі.

А  липовий  чай  “медоносить”  кімнату,
По  вінця  наповнює  чашу  утіх,
Вертає  думки  в  незабутню  нам  дату.
Теплінь  —  у  душі,  а  на  вулиці  —  сніг.                      1/11/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812970
дата надходження 07.11.2018
дата закладки 07.11.2018


Lana P.

ЖОВТИЗНА

Жовтіють  небо  і  земля,
Спалахують  вогнем  кущі,
Стулила  крилонька  рілля,
Марудні  внадились  дощі.

Поштарка-осінь  шле  листи,
Штампує  сургучем  печать,
Для  адресатів,  без  мети.
Твої  листи  —  німі.  Мовчать.

Чекаю  сонячних  зізнань  —
Вини  твоєї  тут  нема.
У  міжсезонні  сподівань  
Нас  розлучає  жовтизна.    6/11/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812894
дата надходження 07.11.2018
дата закладки 07.11.2018


Ганна Верес

Осінь нинішня саме така є


Хоч  вітрами  гуде  всюди  осінь,

Свіжі  квіти  сміються  ще  й  досі:

В  різнотрав’я  стрибнув  деревій,

Білі  очі  до  неба  підвів,

Просить  осінь  дощами  умити,

Бо  без  них  важко  квіточці  жити.

А  з  садка  хризантема  благає  –

До  зими  відцвістись  не  встигає.

Осінь  мудра    дивилась  на  це

Тай  сховалась  аж  за  озерце  –

Хай  природа  іще  поквітує,

І  з  водою  іще  пожартує:

Кине  хвилькам  погратись  листок  –

Хай  померзне  вербиці  синок,

Очеретом  його  полякає…

Осінь  нинішня  саме  така  є.
17.11.2012

Ганна  Верес    (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812849
дата надходження 06.11.2018
дата закладки 07.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Тендітна квітка

О,  ці  троянди!  Ніжний,  дивний  запах,
У  росах  оксамитних  пелюстки.
Їх  плетиво  чаруюче  на  рамках,
Пурпурний  колір,  сонячні  квітки.

Красуня  серед  квітів,  королева,
Пора  осіння  не  псує  її.
Додолу  листя  скинули  дерева,
Ну  а  вона,  квітує  в  цій  порі.

Милується  красою  її  осінь,
Тендітна  квітка,  горда  на  стеблі.
Буває,  вітер  пелюстки  відносить,
Але  вона,  не  губиться  у  млі...




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812848
дата надходження 06.11.2018
дата закладки 07.11.2018


Новоградець

Галі Акімовій

На  курс  ставали  кораблі
І  чайки  на  крило,
І  все  так  само  на  землі,
Як  і  тоді,  було.

Був  в  Середземнім  морі  штиль
І  вечір  був  не  гірш,
Була  краса  на  сотні  миль,
Як  твій  останній  вірш.

А  на  душі  лишився  щем,
Не  вабить  синя  даль,
І  цвіт  осінніх  хризантем
Підкреслює  печаль.

Її  не  змиє  плескіт  хвиль
І  вітер  не  знесе,
Застиг  глибоко  в  серці  біль,
Сильніший  над  усе.

Ми  звикли  всі  що  дні  летять
І  рідко  ціним  час,
Здаються  відстані  життя
Безмежними  для  нас.

Тебе  -  читаючи  твій  вірш  -
Образив,  а  дарма,
Я  думав  -  вибачусь  пізніш,
А  тебе  вже  нема.

Ще  чувся  голос  твій  і  сміх
У  променях  тепла...
А  оглянутися  не  встиг,
Як  тиша  вже  була.

Я  лиш  побачив  уві  сні  -
Якраз,  як  ти  пішла  -
Біленька  хмарка  в  вишині
Між  сірими  пливла.

Вона  на  місяць  наповзла,
Він  навіть  не  померк,
І  лиш  вона  одна  ішла
Здіймаючись    уверх.

Пройшла  торкаючи  зірки
І  щезла  в  вишині,
Лиш  зверху  списані  листки
Посипались  мені.

Зірвались  раптом  чайки  в  гам,
Заплакав  теплохід,
А  я  листочки  підійняв
І  похолов  як  лід.

Губу  кусаю  і  мовчу,
Щоб  не  зірватись  в  плач,
Я  як  до  тебе  прилечу,
Найперш,  скажу:  -  Пробач.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811600
дата надходження 28.10.2018
дата закладки 06.11.2018


Valentyna_S

Мій листопад

Зітхає  тихим  смутком    листопад
І  потай  підморгує    до  мене:
--Ти  не  бентежся,  не  скоро  снігопад,
Ще  листя    не  все  зронили  клени.

У  долі  твоїй  впав    ще  один  рік…
Не  переймайся  дуже  тим,  даремно…
Я  втратив  їм,  опалим,  уже  лік.
Що  вдієш,  стається  це  системно.

Зірки  також  згорають  кожен  день
Й  без  сліду  зникають  в    піднебессі.
Весною  цвіт  обсиплеться    з  вишень,
Щезає  десь-то  час.  Й  ти  змирися…

До  тебе  ще  прийде  не  раз  весна,
Й  світ  знову  завруниться  бруньково.
А  з  вирію  повернеться  вона,
Надія…  Повір  моєму  слову.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812598
дата надходження 04.11.2018
дата закладки 04.11.2018


Амадей

Отак старому (з гумором)

Іде  така  гарненька  молодичка,
І  форми  гарні,  й  ростом  невеличка,
Й  хвилює  серце  почуття  п"янке,
Йому  ж  цікаво  личенько  яке.

Вона  іде,  сміється  дзвінко,
Янгол  в  плоті,  красуня-жінка,
Ще  й  стегнами  виляє  апетитно,
Щаслива  йде  з  побачення,-  це  ж  видно.

А  він  за  нею  ноги  ледь  волочить,
А  спереду  побачить  таки  ж  хоче,
Й  штани  спадають    в  нього,  як  на  гріх,
Й  сопе,  немов  старий  ковальський  міх.

Відчув,  догнати  силоньки  немає,
Іде  й  під  ніс  тихенько  промовляє,
Притормози  хоч  трошки,  прошу  люба,
Бо  поки  дожену,-то  вріжу  дуба.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812560
дата надходження 04.11.2018
дата закладки 04.11.2018


Ольга Калина

Внучці

Малесенька,    внученько,  ніжна  ти,    квітонько,-
Любе  і  миле  дитя.  
Розові  бантики,    ситцеве  платтячко,
Біле    на  ніжках  взуття.  

Літом  теплесеньким    з  сонячним  зайчиком
Бавишся  ти  надворі.  
Ніжно  всміхаєшся,  сваришся  пальчиком,  
Тішишся  всій  дітворі.  

А  на  подвір'ячку    радісне      літечко
Манить  в  вишневий  садок.
Сплеснули    рученьки,  милая  квіточко,
Й  ніжки  пішли  у  танок.  

Всім  посміхаєшся,  з  дітками  граєшся,
Повно    у  тебе    цяцьок.  
Ну,  а  для    нас  ти  завжди  залишаєшся
Кращою  з  сотні  квіток.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812418
дата надходження 03.11.2018
дата закладки 04.11.2018


Надія Башинська

ЗАХОТІВ НАШ ЯКОСЬ КІТ КОВБАСИ… СМАЧНЕНЬКА!

Захотів  наш  якось  Кіт  ковбаси...  Смачненька!
Добре  знав  він,  де  лежить.  Там  щілина  вузенька.
Пробиратись  нишком  став,  вже  й  смак  відчуває.
Хотів  в  щілину  залізти,  а  та  не  пускає!

Туди  ніс  він  свій  запхав...  Запах  аж  лоскоче!
Він  ще  й  лапкою  -  щілина  пускати  не  хоче!
Отоді  наш  Кіт-ласун  став  вже  міркувати,  
як  з  комори  ковбасу  ту  смачну  дістати?

Аж  тут  Мишка:  -  Пі-пі-пі!  Стережеш  ти  хату?
А  чому  це,  Котику,  дмухаєш  на  лапу?
Кіт  не  витримав,  секрет  розказав  тій  мишці,
що  лежить  он  ковбаса  у  великій  діжці.

-  Ти  малесенька.  Залізь  в  щілину  вузеньку
та  дістань  ту  ковбасу,  запашну,  м'якеньку.  
Я  тебе  ще  підсаджу,  щоб  залізла  швидко.  
З  ковбасою  діжку  ту  буде  добре  видко!

-  Ой,  дякую,  що  сказав,  -  відказала  мишка.
Зараз  її  принесу.  Вмить  буду,  де  діжка!
І  побігла  Мишка  та...  часу  пройшло  трішки.
Кіт  у  щілину  дививсь...  Мишка  біля  діжки!

Ось  уже  й  до  ковбаси  добралась  швиденько.
А  тепер...  Ой  лишенько!  Їсть  її  тихенько!
Кіт  дивився  на  це  все,  мовчки  ковтав  слину.
Та  й  став  звати  Мишку  ту:  -  Дай  мені  частину!

Ну,  тягни!  Тягни  мерщій!  Хоч  малий  шматочок...
Мишка  й  тягне...    не  Коту.  Носить  у  куточок!
Здавалося,  що  не  чула  ту  котову  мову,
бо  швидесенько  носила  ковбасу  ще  й  в  нору.

Кіт  чекав,  чекав,  чекав...Бачив  через  дірку,  
як  зайшла  хозяйка,  вмить  -  Мишка  ш-ш-шусь...  у  нірку!
З  того  часу  ловить  Кіт  Мишку,  щоб  збагнула:
Коли  їла  ковбасу,  чом  про  Кота  забула?!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812505
дата надходження 04.11.2018
дата закладки 04.11.2018


Любов Іванова

В ОМУТЕ ЛЮБВИ ТВОЕЙ ТОНУ

[i][b][color="#fa0de2"][color="#1dc70a"]В[/color]идимо  судилось    мне  так  свыше

[color="#1dc70a"]О[/color]щутить  в  тебе  земной  свой    рай
[color="#1dc70a"]М[/color]не  так  дорог  шум  дождя  по  крышам  
[color="#1dc70a"]У[/color]тро,  вечер,  август  или  май...
[color="#1dc70a"]Т[/color]ам,  где  ивы  нас  в  лозе  качали
[color="#1dc70a"]Е[/color]ли  навевали  сердцу  грусть.

[color="#1dc70a"]Л[/color]ишь  куда-то  вдаль  года  умчали
[color="#1dc70a"]Ю[/color]ность  шепчет    мне  "Я  не  вернусь"
[color="#1dc70a"]Б[/color]оже,  все  события  и  даты
[color="#1dc70a"]В[/color]  памяти  храню  я  до  сих  пор
[color="#1dc70a"]И[/color]  во  всем  мы  оба  виноваты

[color="#1dc70a"]Т[/color]олько  почему  лишь  мне  укор?
[color="#1dc70a"]В[/color]ремя,  к  сожалению,  не  лечит
[color="#1dc70a"]О[/color]пыт?  Он  так  дорого  берет.
[color="#1dc70a"]Е[/color]сли  я  живу,  желая  встречи.
[color="#1dc70a"]Й[/color]  в  удачу  верю  наперед...

[color="#1dc70a"]Т[/color]ам,  где  мы  гуляли  у  причала
[color="#1dc70a"]О[/color]сень  стелет    лиственный  ковер
[color="#1dc70a"]Н[/color]ежно  меня  память  искупала
[color="#1dc70a"]У[/color]гли  чувств    зажгли  в  душе  костер.[/color][/b][/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812508
дата надходження 04.11.2018
дата закладки 04.11.2018


НАДЕЖДА М.

У серце кинуте зерно…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=fTDY8tBDv00
[/youtube]

У  землю  кинуте  зерно  -
Весною  будуть  гарні  сходи.
Якщо  й  добірне  ще  воно,
Врожай  хороший    вчасно  вродить.

Якщо  обласкане  вітрами,
Росте  від  доброї  руки.
Та  ще  з  хорошими  словами,
І  про  добро  були  думки...

Отак  і  в  серці  схоже  нашім:
Якщо   в  нім  кинуте  зерно,
Не  буде  там  не  так,  інакше,
Хороші  сходи  дасть  воно.

Якщо  цей  паросток  леліять,
Кохать  на  зло  усім  вітрам,
Ніщо  не  зможе  протидіять,
Надовго  квітнуть  пелюсткам...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812410
дата надходження 03.11.2018
дата закладки 04.11.2018


Любов Іванова

ВЕСЕЛЫЕ ЛИМЕРИКИ 8

[b][color="#77e319"][color="#16b811"]Мой  сосед  из  квартиры  напротив
Десять  лет  принимает  наркотик...
А  как  входит  в  кураж,
Пристает  -  "Мол,  покажь!!
Киска  там  у  тебя,  или  котик?"

Самогонщица  местная  Клава
Еще  та,  знают  люди,  шалава...
И  горилочку  пьет,
И  мальчишкам  дает,
А  как  выпьет  -  так  просто  забава..

Кот  Матроскин  нашёл  цепь  златую,
Я  же  Кошка,  его  расцелую...
Обниму  и  прижму,
Цепь  тихонько  сниму.
При  бабле  я  теперь  и  шикую!!

Футболист  из  команды  Динамо
На  все  матчи  идет  только  с    мамой.
Вдруг  коленку  собьет,
Кто    к  врачу  отведет?
Мамы  нет  -  все  кончается  драмой!!

Маргарита  -  соседка  по  даче!
Завела  сразу  восемь  собачек!
По  ночам    вой  и  лай,
Хоть  немедля  съезжай...
А  то  нервы  сдадут,  не  иначе.

На  каникулах  Валины  дети
На  речушке  расставили  сети.
А  прошел  лишь  часок,
И  поймался...  о  -  шок!!
Тот,  кто  в  МЭРы  на  выборах  метит!

Пчелы  жалят  певицу  Тамару.,
И  не  только...  с  ансамблем  на  пару.
От  укусов  -  визжат,
Ноты  все  невпопад,
Скачут  в  панике  по  тротуару.

Дядя  Вася,  главснаб  института
Незаметно  упер  два  батута.
И  в  поселке  Прибой.
Скачут  все,  кто  живой.
Даже  древняя  бабка  Марфута.

К  нам  приехали  гости  с  Урала
Я  таких  до  приезда  не  знала.
К  черту  прошлый  уют!!
Курят,  сорят  и  пьют...
И  зачем  нам  такая  навала?

Летом  много  работы  в  совхозе
И  на  ферме  и  дома  -  в  навозе.
Напахался    -  и  труп,
Пуст  до  осени  клуб.
Ну  а  в  зиму  все  в  анабиозе...[/color]
[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812397
дата надходження 03.11.2018
дата закладки 04.11.2018


Ганна Верес

Добу осінню тішив листопад

Добу  осінню  тішив  листопад  
І  раптом  на  папір  поливсь  віршами,  
Як  і  рясний  серпневий  зорепад
Чуттєву  душу  аж  до  дна  вражає.

Дощі  скупали  осені  красу,
Журба  пташина  з  нею  обнялася,
Вплела  берізці  золото  в  косу
Й  немов  вином,  видовищем  впилася.

Осіння  казка  не  завжди  сумна  –
Частенько  переповнена  й  дивами,
Де  кожне  з  них,  мов  привид  вирина,
Й  фігура  кожна  ніби  оживала.

Осіннє  сонце  особливе  теж  –
Воно  дарує  прохолодне  світло,
На  мурашиний  полилось  кортеж.
Він  до  пенька  –  вповні,  порожній  –  звідти.

Готує  всю  природу  до  зими
І  павутиння  бабиного  літа.
Ставок  промінчик  сонця  заломив,
Щоби  поету  душу  ним  зігріти.
2.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812343
дата надходження 02.11.2018
дата закладки 04.11.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Серед осінніх звуків

Десь  там,  серед  осінніх  звуків,
Лунає  ніжний,  мелодійний  вальс.
Бере  він  тихо  двох  за  руки
Й  веде  у  казку  неповторну  нас.

Ми  разом  в  вихорі  отому,
Закохані  кружляємо  одні.
В  пейзажі  ніжно  -  золотому,
В  яскравому,  блискучому  вогні.

З  тобою  бути  поруч  -  щастя,
Твоє  тепло  зливається  з  моїм.
І  б'ється  серце  в  ритмі  часто,
Серед  осінніх  рим  й  холодних  зим.

Багрове  листя  під  ногами,
В  осінньому  тумані  шелестить.
І  місяць  в  човнику  ночами,
Закоханий  у  неповторну  мить...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812403
дата надходження 03.11.2018
дата закладки 04.11.2018


Надія Башинська

МОВО МОЯ! БОЖА ЛАСКО СВЯТА…

Вмієш  зігріти,  мов  сонце  ясне.
Світишся  зір  всіх  ясніше.
Як  слово  почую,  рідне,  своє.
Стане  на  серці  тепліше.

Ти  мов  джерельна,  іскриста,  свята,
чиста,  прозора  водиця.
Слів  мов  зернят  в  золотих  колосках,  
що  у  полях  колоситься.

Ти  як  мелодія  ніжна  дзвениш,  
в  хвилях  морських  тебе  бачу.
Мово  моя!  Я  тобою  сміюсь,  
щастю  радію...    і  плачу.

Лиш  доброту  сієш  в  серденько  ти,
в  усмішках  світишся  ласкою.
А  в  колисковій  матусиній,  в  снах...
ти  розсипаєшся  казкою.

Слово  твоє  можна  мовити.  Так!
Бачити,  чути  і  сіяти.
Вчить  воно  нас  відчувати  й  любить,
і  спонукати,  і  вірити.

А  у  вінку  твоїм  пишнім  слова
барвами  літніми  світяться.
В  чистих  злітають  до  Бога  думках,
мріями  світлими  тішаться.

Хто  оцінить  тебе  може?  І  як?
Божий  мій  світлий  дарунку!
Слово  твоє  є  легким,  ніби  птах,
і  у  палкім  поцілунку.

Ти,  мов  та  пісня,  весела  й  дзвінка,
скрізь  над  землею  злітаєш.
Мово  моя!  Божа  ласко  свята...
Меж  ти  у  світі  не  маєш.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812336
дата надходження 02.11.2018
дата закладки 04.11.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Бо листопад прийшов

Ранкового  туману  повний  келих
П*ють  вулиці,  будинки  і  дерева.
Меланж  скидає  в  місті  осінь  з  кленів,
Тріпоче  вправно  осокора  гребінь.

Малюнком  із  відтінками  гризайлю
Спадає  знову  листя  раритетне,
І  вітерець  летить  самітник-зайда,
І  дощ  наповнює  осінній  тендер.

Бо  листопад  прийшов  до  нас  у  гості.
Розпалюєм  камін...вже  вогник  красний,
Ми  тет-а-тет,  і  ллється  тихий  говір,
Від  слів  любові  тепло  нам  і  ясно.

(Красний  -  у  значенні-приємний)  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812155
дата надходження 01.11.2018
дата закладки 02.11.2018


OlgaSydoruk

Осень, а ты ведь паск***да .

Дождь  по  стеклу  барабанит,
Как  музыкант-виртуоз…
Розу  в  гранёном  стакане
Стало  вдруг  жалко  до  слёз…
Осень,  а  ты  ведь  паску***да  -  
Душу  зажала  в  тиски…
Грусть  принесла  с  ниоткуда
(За  паутинку  в  виски)…
Осень  -  такая  ***  -  
Радость  мою  отняла…
Чтобы  разбилась  посуда
На  черепки  с  хрусталя…
Тайное  вышло  наружу…
(Видно  Господь  занемог)…
В  пустошь  душевная  стужа
Тыщу  открыла  дорог…
Осень,  а  ты  не  паскуда…  -
Слово  найти  помогла…
Осень,  спасибо  за  чудо:
У  твоего  алтаря…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812312
дата надходження 02.11.2018
дата закладки 02.11.2018


Ганна Верес

Ангелом я повернусь

Через  сотні  космічних  літ
Білим  ангелом  я  вернуся,
До  крила  твого  пригорнуся…
Інші  будемо  ми  і  світ.
Але  душі  в  нас  будуть  ті  ж,
Де  мережкою  –  слід  кохання…
Це  кохання,  перше  й  останнє,
Недопите  у  цім  житті.

Сонце  знов  буде  дарувать
Світло  нам  і  тепло,  і  ніжність…
Про  людську  й  лебедину  вірність
Стануть  зайвими  вже  слова.
В  світі  цьому  –  лиш  ти  і  я  –
І  по  вінця  в  серцях  любові,
Подарованої  нам  Богом…
А  під  нами  –  свята  земля!
28.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812191
дата надходження 01.11.2018
дата закладки 01.11.2018


НАДЕЖДА М.

Тобі

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GdBS9B2TnLU[/youtube]

Нащо  питать  про  те,  що  знаєш?
Давно  пройшли  уже  жнива,
А  ти  усе  собі  гадаєш:
Дійшли  до  мене  ті  слова?

Це,  мабуть,  осінь  завинила,
Що  обміліли  почуття.
Вона  тебе  давно  втомила.
Чи  це  осіннє  укриття?

Слова,  питання,  недовіра,
Одна  із  осені  ознак.
Не  золотої  та,  що  сіра.
У  неї  зовсім  інший  смак.

Дощі,  тумани,  різкий  вітер,
Приносять  в  душу  пустоту.
Нехай  би  вітер  все  це  витер,
Прогнав  із  серця  глухоту.

Щоб  ти  уважно  роздивився,
Не  все  погано  навкруги,
З  шляху  свого  давно  ти  збився,
Моєї  нехтуєш  руки...

Як  жить  тобі,  ти  добре  знаєш.
Не  тільки  світа,  що  в  вікні,
Та  пройде  час  і  ти  згадаєш
Ті  літні  дні,  а,  може,  й  ні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812133
дата надходження 01.11.2018
дата закладки 01.11.2018


НАДЕЖДА М.

Щастя умій дарувати

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=EmlNz547Pxk
[/youtube]
Чим  можна  виміряти  щастя?
А  скільки  треба  для  душі?
Боюсь,  що  це  узнать  не  вдасться.
Які  ж  до  нього  є  ключі?

На  мою  думку,  дуже  мало:
Щоб  поряд  -  любляча  душа.
Щоб  сонце  в  вікна  заглядало,
І  друга  вірного  рука,

І  щоб  хотілося   любити,
Неначе  це  в  останній  раз.
І  берегти  життеві  миті,
Вони  складають  життя  час.
--------------------------------

Щастя  не  можна  купити,
Щастя  не  можна  продати.
Важко  його  пояснити,..
Щастя  умій  дарувати!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812119
дата надходження 01.11.2018
дата закладки 01.11.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Бо листопад прийшов

Ранкового  туману  повний  келих
П*ють  вулиці,  будинки  і  дерева.
Меланж  скидає  в  місті  осінь  з  кленів,
Тріпоче  вправно  осокора  гребінь.

Малюнком  із  відтінками  гризайлю
Спадає  знову  листя  раритетне,
І  вітерець  летить  самітник-зайда,
І  дощ  наповнює  осінній  тендер.

Бо  листопад  прийшов  до  нас  у  гості.
Розпалюєм  камін...вже  вогник  красний,
Ми  тет-а-тет,  і  ллється  тихий  говір,
Від  слів  любові  тепло  нам  і  ясно.

(Красний  -  у  значенні-приємний)  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812155
дата надходження 01.11.2018
дата закладки 01.11.2018


Надія Башинська

ДОТИК РУК СОЛОДКИЙ…

Дотик  рук  солодкий  і  слова  медові.
А  який  жагучий  погляд  твій...
Зустрічі  всі  наші  є  невипадкові.
Хто,  скажи,  все  це  підсолодив?

Як  тебе  зустріну  -  серденько  заб'ється.
Мов  пташа  тріпочеться  крильми.
А  твій  погляд  ясний  все  мені  розкаже.
Хтось  схотів,  щоб  разом  були  ми.

Кожне  твоє  слово  ніжністю  озветься.
Назавжди  залишиться  в  душі.
Відчуваєш,  знаю,  й  ти  моє  серденько.
Хто  від  нього  дав  тобі  ключі?

Дотик  рук  солодкий  і  слова  медові.
Є  насправді  в  світі  безліч  див.
Зустрічі  всі  наші  є  невипадкові.
Хто,  скажи,  все  це  підсолодив?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812116
дата надходження 01.11.2018
дата закладки 01.11.2018


Valentyna_S

Не розлучаймось

З-за  горизонту  випливає    вечір
Й    півсутінки  зганяє  зі  шпаринок.
Цвіркун  сердитий  —  сурм  не  чути    ночі--
Заграв    своє  на  срібних  павутинах.

Алеями  ідуть  і  йдуть  поволі  
Гурти  дітей    й  поважні  перехожі,
А  ранній  вечір,  зовсім  розімлілий,
Печаль  нагонить  в  ці  години  гожі.

І  я  знесилено  блукаю  парком,
Шукаю  марно  втомі  сво́їй  спокій,
Та  раптом  якось  зовсім  ненароком
Перехрестився    погляд  мій  із  тво́їм.

Переді  мною    знову  ж  тії    очі,
Хоч  посмутила  їх  роками  осінь.
Ту  ж  саму  явно  рідну  постать    бачу,
Яка  мені  ввижається  ще  досі.

І  усміх,  янгельський,  ласкавий,
Негодами  не  стертий  й  іншим  кимось.
Тремтливе  серце,  втішене,  голосить:
--Не  розлучаймось  більш!
                                                   Не  розлучаймось!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812078
дата надходження 31.10.2018
дата закладки 01.11.2018


Володимир Верста

Відплата зла

[quote]Епіграф:
Раніше  вірили,  що  коли  людина  помирає,  ворон  відносить  її  душу  в  інший  світ,  але  деколи  відбувається  щось  настільки  жахливе,  що  душа  несе  в  собі  велику  печаль  і  не  може  відшукати  спокій  та  інколи,  дуже  рідко  ворон  може  повернути  душу  назад…  Щоби  здійснити  зло…[/quote]

І

Сліпуче  сяйво...  Ворона  кружляння,
І  тріск  плити  могильної...  Ліхтар...
Клекоче  ворон...  Рій  думок...  Страждання
Впиваються  у  розум,  наче  жар...

Куди  іти?  За  вороном?  Мовчання...
Веде  мене  дорогою...  Бульвар
Один,  там  інший  змінюють  блукання...
Я  згадую  землистий  тротуар...

Ось  дім...  І  Шеллі...  Смерть  моя...  Насилля
Над  нею...  Розпач,  сльози,  та  вона
Також  стікає  кров'ю  у  безсиллі

І  тягнеться  до  мене,  помира...
...А  за  вікном  дощить,  і  повен  сили
Я  повернувся  вбити  їх...  Імла...

ІІ

Імла  спадає...  Помста  наповняє...
Ця  ніч  розплати  стане  їх  кінцем.
Насилля  згине...  Грім  усе  згадає,
Зірвавши  небеса...  І  я  свинцем

У  три  мішені  вбивць  уже  стріляю,
Останній  ужахнувся  від  лиця...
Страждання  Шеллі  темною  стрілою
Пролинуть  через  їхні  злі  серця...

Звершилася  розплата...  Смерті  дотик...
Та  ран  не  залікує  це  моїх,
Хоча  би  дощ  закінчився  скорботний,

Не  може  бути  вічним  дощ...  Я  зміг!..
Знайти  спочинок...  Реквієму  ноти...
Злітаю  Шеллі!..  Я  убив  усіх...

©  Володимир  Верста
Дата  написання:  26.08.18

За  мотивами  коміксу  «Ворон»  Джеймса  О'Барра

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812066
дата надходження 31.10.2018
дата закладки 01.11.2018


OlgaSydoruk

На моей параллели - осень…

На  моей  параллели  -  осень...
На  твоей  -  обитает  зима...
На  моей    -  серебристые  росы...
На  твоей  -  и  метель,и  пурга...
На  моей  -  безответная  нежность...
На  твоей  -  беспризорная  боль…  -
В  неизведанную  безбрежность
Нескончаемая  консоль...
На  моей  параллели  света  -
Неба  синего  уголок...
Для  моей  половины  метка  -
Позолоченный  образок...
На  моей  половине  свечи
Зажигают  поленницу  снов...
На  твоей,наступая,  вечер
Обнимает  земную  юдоль...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812091
дата надходження 31.10.2018
дата закладки 01.11.2018


Амадей

Мені так хочеться до раю

Мені  так  хочеться  до  раю,
Для  мене  іншого  немає
Земного  раю,  коли  ти,
Мене  цілуєш,  пригортаєш,
Тоді  серденько  завмирає,
І  в  небо  журавлем  летить.
Мені  так  хочеться  до  раю,
З  тобою  поруч  люба    буть,
П"яніть  від  пахощів  осінніх,
Валятись  у  п"янкому  сіні,
Співать  тобі  моі  пісні,
До  болю  хочеться  мені.
Мені  так  хочеться  до  раю,
А  рай  земний,  це  я  і  ти,
Якщо  ми  зможем  пронести
Кохання  наше,  я  благаю,
Серце  від  щастя  завмирає,
Була  б  лиш  тільки  поруч  ти.
Мені  так  хочеться  до  раю,
Туди,  де  серденько  співає,
Де  губки-вишеньки  чекають,
Де  очки  сонечком  горять,
Де  мир,  любов  і  благодать,
Де  серцем  я  відпочиваю,
Мені  так  хочеться  до  раю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811833
дата надходження 29.10.2018
дата закладки 30.10.2018


Valentyna_S

Шепнула осінь…

За  плечі  обійняла  осінь,
Шепнула  тихо:    «Вже  пора.
Ти  ще  витаєш  десь-то  досі  —
Зима  ж  з-за  рогу  вигляда.

Літа  твої  разом  з  птахами
У  вирій  мчалися  ключем,  
Тож  розгубилися  шляхами  —
Й  здійня́лись  в  небо  міражем.

Не  варто  тіней  виглядати,
Душа  хоч  тенькне  навесні…».
Якби  ж  то  їх  могла  зібрати
Й  прожити  ще  раз  хоч  вві  сні…

А  зараз  треба  ще  горіти,
Бо  стільки  є  у    мене  справ!
Не  дай,  о  Боже,  лишень  тліти,
Дай  осягнути,  що  послав!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811557
дата надходження 27.10.2018
дата закладки 30.10.2018


Надія Башинська

ЗАСПІВАЮ ПІСНЮ ДЗВІНКО…

Сл.  та  муз.  Н.Башинської
Аранжування  Б.Попова

Заспіваю  пісню  дзвінко...
Заспіваю  пісню  дзвінко.  Заспіваю.
Хай  летить  вона  в  Карпати.  
Хай  летить  вона  в  Карпати.
Хай  летить  по  всьому  краю.

Хай  дзвенить,  мов  те  джерельце.
Розвеселить  кожне  серце.  Кожне  серце.
Хай  летить  понад  полями
І  у  небі  з  журавлями.
І  у  небі  з  журавлями.  

         Веселись,  моя  родино!
         Усміхнися,  Україно!
         (2р.)  Над  тобою  небо  синє.
         Білий  птах  у  небо  лине.
         Ти  у  нас  одна-єдина!

Хай  летять  слова  чудові
Через  ріки,  через  гори.  Там  лунають.
Друзів  добрих,  друзів  щирих
І  веселих  і  щасливих
Нам  на  радість  відшукають.

Хай  по  світу  залунає.  
Всіх,  хто  чує,  звеселяє.  Звеселяє.
Та  додому,  моя  мила,
Пісня  добра,  пісня  щира.
Пісня  щира  повертає.

         Веселись,  моя  родино!
         Усміхнися,  Україно!
         (2р.)Над  тобою  небо  синє.
         Білий  птах  у  небо  лине.
         Ти  у  нас  одна-єдина!


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811520
дата надходження 27.10.2018
дата закладки 30.10.2018


НАДЕЖДА М.

Падає осінній лист

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LkZjC54O2Bo[/youtube]

В  руках  тримаю  лист  осінній.
Замерз,  від  холоду  тремтить.
Мені  здалось  це  -   Птаха  Синя,
Махне  крилом  і  полетить.

Чомусь  не  хочу  відпускати,
Тремтить,  а  віє  так  теплом.
Мені  так  хочеться   узнати:
Чому  злетів  з  одним  крилом?

Нащо  упав  мені  у  руку,
Відчув  на  відстані  тепло?
Щось  шепотів,  але  ні  звуку
Відчути  серце  не  змогло..

Десь  пролетіла  пташок  зграйка,
Він  подививсь  чомусь  їм  вслід.
А  серед  них   -  біленька  чайка,
Мабуть,  відбилась  від  своїх.

В  твоїх  очах  майнула  заздрість:
З  одним  крилом  не  полетиш  ...
Та  в  тебе  є  маленька  радість:
В  моїй  руці   ти  ще  лежиш...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811517
дата надходження 27.10.2018
дата закладки 30.10.2018


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 94

[b][color="#308511"][color="#ab0942"]Сидит  Ванька  у  ворот,
Глаз  прищурил,  словно  кот.
Кот  мышей  ловец  крутой.
Ванька  –  лодырь  холостой.[/color]

Милка  баньку  истопила
Пригласила  кумонька.
Час  от  радости  вопила
Видно  парил  ей  бока..

[color="#850783"]Надоело  жить  во  Львове
Тут  мужчин  нормальных  нет,
Перееду  в  Киев  к  Ване
Он  красив  и  разодет.[/color]

Мой  миленок  хоть  куда
В  ножки  поклонился.
Все  проехал  города
А  на  мне  женился!
[color="#077f85"]
Как  то  раз  сосед  Егор
Назвал  меня  цыпою.
Я  зашла    к  нему  во  двор
Год  сижу,  не  рыпаюсь.[/color]

Оглядев  милашку  с  тыла,
Пока  та  возбуждена,
Аж  слеза  из  глаз  скатилась
Ну  красавишна  она!!

[color="#852607"]Не  смотри  ты,  мама,  грозно
Не  кори  меня,  не  бей.
Мне  разочек  тоже  можно,
То,  что  каждый  день  тебе.[/color]

Подарил  мне  мил  мимозу
С  чувством  нежным,  чуть  дыша.
Мне  б  машину  вместо  воза,
Домик,  вместо  шалаша.  

[color="#111585"]Только  осень  на  порог
Иcподлобья    глянет,
Все!!  Петро  уже  продрог
И  кальсоны  тянет.[/color]

Подарил  подруге  тыкву
Ухожу  мол  я  к  другой.
От  тебя  скорей  отвыкну,
От  ленивицы    такой.

[color="#851119"]Напекла  кума  картошки
И  не  мало,  целый  таз.
Я  играю  на  гармошке,
А  к  столу  прилипший  глаз![/color]

Кто  читал  мои  частушки
Всем  Вам  низенький  поклон!
Не  моя  вина,  подружки!!
Мой  Петро,  виновен  он!![/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811480
дата надходження 27.10.2018
дата закладки 30.10.2018


Ганна Верес

Пісня серця

Хтось  честолюбністю  назве  це,
А  хтось  –  крутіш  слівце  знайде,
Як  слуха  пісню  мого  серця,
Що  од  Всевишнього  іде,
Тому  ж  шкода,  як  пропаде.

Все  те,  що  із  душі  лилося
Бувало,  й  спати  не  дало,
Хоч  посивіло  вже  волосся,
Й  не  молода  уже  давно.
Може  тому  й  не  все  одно?

Я  ж  хочу,  щоби  не  згубився
Той  лебединий  серця  спів
Про  те,  як  долі  шлях  стелився  –
Десь  раював,  а  десь  кипів
Серед  людей,  серед  степів.

Яка  стрічалася    недоля,
Як  свій  леліяла  я  цвіт,
Як  всі  гуртом    будили  волю
І  здивували  цілий  світ.
Такий  я  маю  свій  одвіт.
24.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811435
дата надходження 26.10.2018
дата закладки 30.10.2018


Ганна Верес

Перший падолист

На  струни  осінь  золото  низала,
Коли  почався    перший  падолист.
Щоранку  сіре  марево  сповзало,
І  журавлі  у  вирій  подались.

Відклекотіло  небо  журавлями
І  загойдалась  срібно-біла  нить  –
Мережки  розгубились  між  гіллями,
А  поміж  трав  водиця  струменить.

Дивлюся  на  живу  холодну  воду,
Що  неба  клаптик  виткала  в  собі,
І  проглядається  життя  струмка  на  споді.
Ніхто  спинить  не  може  його  біг.
6.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811432
дата надходження 26.10.2018
дата закладки 30.10.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Не нагадуй

Не  нагадуй  мені  про  себе,
Бо  валізи  осінь  готує.
Заблокую  споминів  сервер,
Все  минуле  сховаю  в  тубу.

Не  нагадуй  мені  про  себе,
Зона  серця  вже  недосяжна.
Не  для  мене  моделінг-вебка,
На  замках  важкі  саквояжі.

Не  нагадуй  мені  про  себе.
Посилання  навіщо  скинув?
Вже  осіннє  хмариться  небо,
А  я  досі...чайкою  скиглю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811795
дата надходження 29.10.2018
дата закладки 30.10.2018


OlgaSydoruk

Будь немного милосердней…

Будь  немного  милосердней
К  светлой  грусти,  человек,
Мою  душу  обжигает
Не  огонь,  а  память  рек.
На  седьмые  -  не  летаю…
Я  одна  там  пропаду…
Твои  губы,  забывая,
Своё  сердце  разорву…
Эти  письма  не  читаю,
Но  от  времени  храню…
Почему  –  уже  ли  знаю:
Так  надежду  берегу…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811633
дата надходження 28.10.2018
дата закладки 30.10.2018


OlgaSydoruk

А когда умирает день…

А  когда  умирает  день,
Наступает  час  испытаний  –
Коридором  крадётся  тень
С  причиндалами  для  терзаний:
Ароматами  красных  цветов
И  звучанием  саксофона…
Чтобы  губы  дрожали  вновь
От  мелодии  Морриконе.
И  неможется  -  тихо  молчать,
Раз  душа  откликается  всхлипом…
И  неможется  -  стон  удержать…
Если  лунным  скрывается  бликом…

19  октября

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811626
дата надходження 28.10.2018
дата закладки 30.10.2018


Lana P.

ВИДНІЄ…

Заграло  плесо  золоте.
Світає.  
У  літаку  двигун  гуде  —
Волає.  
Зібравсь  у  мрійну  далечінь  —
Бездонну.
Везе  вагу  нових  стремлінь  —
Аж  тонну.
Тримають  сонце  у  руці  
Хмарини  —
Снують  вовня́ні  баранці  
Ряднини.
Туман  розкидує  золу  
На  землю,
Долає  відстань  чималу,
Як  греблю,  —
І  небезпечну,  і  хитку,  —
До  тебе,
Радіє  кожному  витку,
Де  небо.
В  ілюмінаторі  сія
Надія.
Півколом  горизонт  здаля
Видніє.                                                                            26/10/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811465
дата надходження 27.10.2018
дата закладки 30.10.2018


Амадей

Отака любов

На  алеі  парку  влітку  ,
Появилось  диво  з  див,
Поряд  із  креслатим  кленом,
Хтось  троянду  посадив.
Коли  сонце  пекло  сильно,
Клен  у  тінь  іі  ховав,
Від  вітрів,  від  суховіів,
Він  собою  закривав.
Та  троянда  підростала,
Набиралася  краси,
Клен  іі  торкавсь  несміло,
Ніби  дозволу  просив.
ІІ  пуп"янки  ,мов  перси,
Клен  гіллям  своім  ласкав,
І  в  один  чарівний  вечір,
В  почуттях  він  ій  зізнавсь.
А  вона  горнулась  ніжно,
Й  тріпотіла  мов  жива,
Вона  клену  шепотіла
Найчарівніші  слова.
Та  не  довго  щастя  квітло,
Для  закоханих  сердець,
Хтось  зламав  тендітну  квітку,
Й  щастю  іх  прийшов  кінець.
Клен  іі  поів  росою,
Ніжні  шепотів  слова,
І  до  осені  троянда,
Знов  красунею  була.
Відстраждало  іі  тіло,
Зранена  душа  іі,
Знову  квітнуть  ій  хотілось,
З  серця  полились  пісні,
Клен  розправив  своі  плечі,
Ніби  весь  помолодів,
А  коли  приходив  вечір,
Про  кохання  шепотів,
І  вона  розквітла  знову,
Чарувала  цвітом  знов,
Полонила  ніжну  квітку  ,
Пізня  трепетна  любов.
Клен  останнім  своім  листям,
Укрива  від  холодів,
Щоб  мороз  не  заморозив,
Щоб  ніхто  не  надломив.
Не  біда  холодний  вітер,
В  них  кохання  квітне  знов,
Хай  Господь  оберігає
Іхню  трепетну  любов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811375
дата надходження 26.10.2018
дата закладки 27.10.2018


Веселенька Дачниця

У суді

У  суді  -  чесно  сказати,                                              
Всяке  теж  буває.                                                                      
У  розквіті  літ  суддя                                                          
Справу  розглядає.                                                                
Збоку  тихо  позивач                                                          
Примостився  в  залі,                                                        
І  не  зводить  оченят                                                            
Зі  своєї        Галі.  
                                                                       
Суддя  справу  розглядає,                                              
Важно  супить  брови,                                                
-  Чого,  каже,  розвестися                                              
Надумали  знову?                                                                    
Чи  пройшла  у  вас  любов,                                                              
Вже    зів’яли  рози,                                                                    
Чи  вас  остудили                                                                        
Холодні  морози?  
                                                                     
Позивач  важко  підвівся,                                                  
Зітхнув,  відповідає:                                                              
-  Краще  рідної  Галини                                                    
У  мене  немає.                                                                                  
Якби  ви,  шановний  пане,                                            
В    сім’ю  не  вмішався,                                                      
То  з  Галиною  моєю                                                        
Вік    жив  би,  кохався.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      
                                                               04.08.  2018                                            
                                                                                                                                     

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810565
дата надходження 19.10.2018
дата закладки 22.10.2018


Веселенька Дачниця

Веселинки з перлинками

Не  люблю  оте  слово  «якби».                                                  Чого  розходився,  Семене?                                    
Не  лінися.  Хоч  щось  роби.                                                          Ти  напився?  Моя  ти  нене!…
Дрова  рубай,                                                                                                        Таки  сядь  сюди,
Трави  збирай.                                                                                                      Попий  он  води…                                                                                                  
Не  виростуть  в  роті  гриби.                                                          І  подальше  лягай  від  мене…

Ой  була  в  Лесі  хата  велика                                                      Як  збирався  кум  у  дорогу,
Не  було  тільки  чоловіка.                                                              Він  спіткнувся  на  праву  ногу.
Появився  чоловік,                                                                                        Не  піду,  каже,  все!…
Зразу  бійки  і  крик…                                                                                    Зять  нехай  принесе…
Лежить  п’яний,  не  в’яже  лика.                                              Самогон  продають  за  рогом.

                                                                                           *        *      *      *      *
Коли  говориш  ти  слова                                                                          Чого,  скажіть,  нам                              
Хай  буде  світла  голова,                                                                        так  не  йметься?    
Слово  випущене  на  волю                                                                  Усе  ж  проходить…
Буває  важке,  аж  до  болю.                                                                і  це  минеться…

Ой  як  швидко  час  біжить,                                                    Які  гарні  і  теплі  слова!
Не  повториш  жодну  мить.                                                    Від  них  йде  кругом  голова.
Прийде  осінь  бистрокрила                                                  На    грам  похолодало  -
Позолотить  і  нам  крила.                                                        Вже  теплих  слів  не  стало.

Теорію  я  шаную,                                                                              Не  від  дорогого  каміння  
До  неї  прислухаюся.                                                                  Золота  голова  і  руки.
В  житті  практику  люблю                                                      Це  людини  творіння
У  практиці  кохаюся.                                                                  Працювати  уміння.

                                                                           *      *      *      *      *
                                                 
Сваха  свасі  нарікала,  що  знову  рахуба…
-  Ваша  Галя  мому  сину  вирвала  пів  чуба!
-  Не  меліть  дурниці!
Дам  ще  я  по  пиці!
Нічого  він  не  уміє…  не  зятьок,  а  згуба!


Вечір.  Йдемо  з  дачі.  Нічого  сказати…
Темно.  Спотикаюсь.  Наступаю  на  п’яти.
-  Годі  вже  кректати…
-  Перестань  сопіти…
Приповземо  в  хату,  будем  відпочивати.        
                                                                                                         20.09.2018  



                                                           

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809963
дата надходження 14.10.2018
дата закладки 22.10.2018


Ганна Верес

Обнімімось, браття-українці

Обнімімось,  браття-українці,
Поміж  нас  хай  селиться  любов,
Головне  в  житті  –  то  не  червінці,
А  добро,  родина,  мир  і  Бог!

Біль-війну  ми  разом  подолаєм,
Героїчний  маємо  народ,
Й  зацвіте  веселка  понад  краєм,
Закінчиться  ера  перешкод.

Обнімімось,  браття-українці,
Не  слабіють  м’язи  наших  рук
Налила    нам  доля  бід  по  вінця,
Кров  козацька  капає  з  хоругв.

Волею  все  ж  будем  смакувати,
Дорожити  і  своїм  ім’ям,
Бо  одна  в  нас  Україна-мати,
Як  одні  батьки,  земля,  сім’я.

14.10.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810883
дата надходження 22.10.2018
дата закладки 22.10.2018


Надія Башинська

ВИШИВАЮ Я…

Вишиваю  я...  в'ється  ниточка
золотиста  -  сонця  цвіт.
Синя  стелиться,  ніби  стрічечка,
в  ясних  барвах  грає  світ.

         Гріють  серденько  мальви  мамині,
         явори,  що  за  селом.
         І  витьохкує  соловеєчко
         в  наших  вишнях  під  вікном.  

Вишиваю  я  жито  в  полечку
і  пшеницю  золоту.
Бо  щасливу  ми  маєм  долечку,
вся  земля  наша  в  цвіту.

         Гріють  серденько  мальви  мамині,
         явори,  що  за  селом.
         І  витьохкує  соловеєчко
         в  наших  вишнях  під  вікном.  

Хай  ясніє  край  вишиванками...
із  води  всім  та  з  роси!
Бо  за  щастя  жить  в  краю  рідному
серед  Божої  краси.

         Гріють  серденько  мальви  мамині,
         явори,  що  за  селом.
         І  витьохкує  соловеєчко
         в  наших  вишнях  під  вікном.        


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810814
дата надходження 21.10.2018
дата закладки 21.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Найголовніші у житті рядки

Прийшла  на  землю  осінь-чарівниця,
Торкнулася  чола  мого  віршем...
І  ось  сьогодні  знов  мені  не  спиться  -
В  думках  блукає  сум,  а  в  серці  -  щем.

В  моє  вікно  у  шибку  стука  вітер,
Як  і  тоді,  багато  літ  назад,
Ти  дарував  мені  осінні  квіти,
І  нам  кружляв  у  вихрі  листопад.

В  такт  шелестіло  листя  під  ногами,
А  ми  з  тобою  -  зовсім  молоді.
Торкався  ти  плеча  мого  руками  -
Від  щастя  я  всміхалася  тобі.

Роки  так  швидко  любий  пролетіли,
Мені  лишились  лиш  оті  думки,
В  яких  тобі  сказати  я  не  вспіла,
Найголовніші  у  житті  рядки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810831
дата надходження 21.10.2018
дата закладки 21.10.2018


Valentyna_S

Душа-голубка

 Злетіла  голубкою  в  вись  й  спохватилась:
 Життя    круговерть  десь  ген  залишилась.
 Зосталася  віра  в  безсмертя  моє,
 Де  спокій  панує,  де  рай,  знаю,  є.

 Я  стала  хмаринкою  в  чистому  небі,
 Журитись-тужити  за  мною  не  треба:
 Дощем  повернуся  на  трави--  покоси,  
 Сльозою  впаду  у  ранковії  роси.

 Я—  вічність  безмежна,  не  мить  швидкоплинна…
 Чому  ж  так  торкає    той    сум  журавлиний?..
 Лишились  позаду  і  болі,  й  тривоги    —
 Лиш  крапка  за  мить  від  земної    дороги.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810829
дата надходження 21.10.2018
дата закладки 21.10.2018


Valentyna_S

Міський ноктюрн

Міських  будинків  лабіринти.
В  кружку  фонтанної  води
Лежать  осінні  жовті  принти:
Листки  й  зневажені  плоди.
Нао́сліп  жовтень  тротуари
Обсипав  мокрим  конфетті.
Збентежений,  на  клумбі  гравій
Не  прикриває  наготи.
Воркоче  голуб  до  голубки,
Тривожить  плесиво  крильми.
І  сонце  зрідка  приголубить
Оту  нудьгу,  що  носим  ми.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810534
дата надходження 18.10.2018
дата закладки 21.10.2018


НАДЕЖДА М.

Безшумно впав один листок. .

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=81JC95E4f9w[/youtube]

Безшумно   впав  один  листок,
Приліг,  неначе  відпочити.
Йому  б  повітря  ще  ковток,
І  ще  б  хоч  трішечки  пожити.

За  ним  упав  іще  один,
А  потім  зграйка  полетіла,
(Таке  життя  й  людського  плин)
Неначе  чайки  легкокрилі.

Хтось  полетить  за  журавлями,
Якщо  він  місце  там  знайде,
Чиясь  душа  пройде  стернями,
І  просто  так   собі  піде..

Лиш  озирнеться  на  хвилинку:
Не  все  почув,  не  все  сказав.
І  із  сльози  уже  крижинка,
Розтане  тихо  поміж  трав.

Це  буде  потім,  хай  колись,
Таке  життя,  не  переробиш..
А  зараз  мова  йде  про  лист...
І  все  ж  подібне  щось    знаходиш....


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810794
дата надходження 21.10.2018
дата закладки 21.10.2018


НАДЕЖДА М.

До тебе птахом я лечу. .


[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PLvTvn3z16U[/youtube]

Друкується  вдруге,  трохи  перероблене.

Упали  перші  роси  з  трав,
Земля  нап"ється  досхочу.
А    перший  промінь    добре  знав:
До  тебе  птахом  я  лечу.

Поки    росу  не  з"їло  сонце,
Поки    не  спалені  думки...
Вже    день  родивсь  на  горизонті,
Он  кучерявляться  хмарки..

І  ти  не  спатимеш  до  ранку.
Думки:  а  як  мене  зустріть?
Одягнеш  нову  вишиванку.
От  головне:  не  пропустить.

Дорога  зовсім  недалека,
Всього  на  відстані  руки..
От  чи  пізнаєш?  Я  -  лелека,
Боюсь:  не  взнаєш..  Бо  роки...

Я  покружляю  над  тобою,
В  руці  твоїй,  дивлюсь,  зерно.
Чи  перекинутись  вербою,
Що  заглядатиме  в  вікно?

Та  ні!  таке  спекотне  літо,
От,    чи  приймЕться  деревце?
Додому  краще  полетіти...
Бува:  присниться  ж  ось  таке

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810558
дата надходження 19.10.2018
дата закладки 21.10.2018


Амадей

Цілунком осінь плетиво плете

Цілунком  осінь  плетиво  плете,
І  знову  землю  золотом  вкриває,
Я  вірю  люба  день  отой  прийде,
Зустрінемось,  бо  я  тебе  кохаю.

До  тебе,  моя  трепетна  любов,
Сьогодні  ллються  з  серця  мого  вірші,
Сьогодні  від  кохання  п"яний  знов,
І  з  кожним  днем  п"янію  більше  й  більше.

А  винувата  може  осінь  ця,
А  може  усмішка  твоя,  така  чарівна,
Ця  осінь  нам  запалює  серця,
Ти  сонця  промінь,  ти  моя  царівна.

Твоі  вірші  я  п"ю  немов  нектар,
І  солов"ями  серденько  співає,
І  в  серці  полум"я  палає  ніби  жар,
І  все  єство  кричить  :"Люблю!  Кохаю!"

З  тобою  я  у  весни  повернувсь,
І  розцвітають  в  серці  квіти  ранні,
До  тебе  я  кохана  пригорнусь,
І  пролуна  моє  палке  зізнання.

І  стелить  осінь  килим  золотий,
Для  нас  з  тобою  долі  рушниками,
І  знову  я  щасливий,  молодий,
Від  поцілунку  спраглими  вустами.

Буяє  осінь,  золотом  горить,
Робить  щасливим  ніжне  твоє  личко,
Неначе  в  юності  кохання  нас  п"янить,
Ти  й  пострункішала,  моя  смерічко.

Цю  осінь  нам  з  тобою  не  забуть,
Серденько  б"ється,  в  грудях  йому  тісно,
Троянди  ніжності  у  грудях  в  нас  цвітуть,
І  ллється  з  серця  лебедина  пісня.

Нехай  ця  пісня  лине  до  зірок,
І  з  космосу  закоханим  лунає,
До  щастя  нам  зробить  лишилось  крок,
І  в  парі  ми  ввійдем  в  ворота  Раю.

Де  круглий  рік  співають  солов"і,
Де  музика  звучить  і  ллються  вірші,
Ми  поєднаєм  доленьки  своі,
В  житті  щоб  нам  не  розлучатись  більше.

Цілунком  осінь  плетиво  плете,
І  знову  землю  золотом  вкриває,
Я  вірю,  люба,  день  отой  прийде,
Зустрінемось,  бо  я  тебе  кохаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810783
дата надходження 21.10.2018
дата закладки 21.10.2018


Амадей

Всього поцілунок один

Всього  поцілунок  один,
І  серце  від  щастя  співає,
Всього  поцілунок  один,
І  ніжно  і  вірно  кохаю.
Всього  поцілунок  один,
І  з  серця  полИлися  вірші,
Всього  поцілунок  один,
Не  треба  в  житті  мені  більше.
Всього  поцілунок  один,
І  квітнуть  у  серці  троянди,
Всього  поцілунок  один,
І  серце  співа  серенади.
Всього  поцілунок  один,
Й  душа  вже  літає  десь  в  небі,
Всього  поцілунок  один,
І  серцем  я  лину  до  тебе.
Всього  поцілунок  один,
І  зникнуть  зимові  морози,
Всього  поцілунок  один,
І  висохнуть  в  мить  твоі  сльози.
Всього  поцілунок  один,
І  знову  долоня  в  долоні,
Всього  поцілунок  один,
І  чорні  зробилися  скроні.
Всього  поцілунок  один,
І  в  серці  весна  знов  буяє,
Всього  поцілунок  один,
Й  кохання,  мов  сад,  розцвітає.
Всього  поцілунок  один,
Й  веселка  заграла  у  небі,
Найбільше  в  житті  мені  треба,
Отой  поцілунок  один.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810726
дата надходження 20.10.2018
дата закладки 20.10.2018


Катерина Собова

Сiмейний альбом

Дівчинка    Натуся    з    татом
Відпочинок    влаштували
І    в    сімейному    альбомі
Всі    світлини    розглядали.

Тато    з    мамою    -    туристи
(Гарно    знято    на    світлині),
Ось    із    ними    -    альпіністи
На    засніженій    вершині.

Мама    там    струнка,    тоненька,
Підкоряла    скелі    просто,
Зараз    в    гори    не    полізе  –
Важить    вже    за    дев’яносто.

Дуже    пильно    і    уважно
Роздивлялась    фото    Ната
І    в    розпліднику    приматів
Дівчинка    впізнала    тата.

Милувалась,    дивувалась,
І    до    тата    обізвалась:
-Тебе    мавпи    оточили,
А    матуся    десь    сховалась?

-Ось    же    мама,-    тато    каже,-
Ззаду    неї    став    горила,
Він    сердитий,    бо    матуся
Всю    красу    його    закрила.

Відібрала    в    нього    кашу…
-Дуже    дивно,-    каже    Ната,-
Серед    мавп    матусю    нашу
Навіть    важко    розпізнати!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810725
дата надходження 20.10.2018
дата закладки 20.10.2018


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 93

[b][color="#ba0404"]У  свекрови,  что  ни  вечер,...  
Стол  накрыт,  мерцают  свечи.  
Бабке  скоро  девяносто  
Вспоминает  юность  просто...  

Прогулялась  с  веслом  Мила  
Мужиков  всех  уложила...  
Пусть  носами  вниз  лежат,
Коли  сватать  не  хотят!!  

На  любовницу  нет  денег?  
А  скакать  стриптиз  на  сцене...  
За  ту  сцену  каждый  платит,  
Что  на  пять  любовниц  хватит...

Ты  увидишь,  как  проснешься..
Настоящее  кино,
И  наверно  встрепенешься
Ведь  о  нас  с  тобой  оно.

Что  за  поза  "  бутербродом"?
Не  поймете  все  одно!!
Ванька  -  задом,  я  -  перёдом...
И  при  том  -  смотреть  в  окно!

Я  лежу  в  той  кукурузе,
Во  все  стороны  смотрюсь
Вижу,  кум  ползет  на  пузе,
Мигом  спящей  притворюсь.

Подарила  милка  бритву
Я  порезал  ею  нос.
Как  теперь  идти  на  битву
За  любовь,  с  букетом  роз?!

Между  нами  нет  секретов
Врать  тебе  я  не  могу..
Только    разве  что  про  "это"
Я  конечно  ни  гу-гу.

Расскажу  вам  приключенье.
По  секрету,  не  в  эфир.
/Секс  вкуснее,    чем  печенье,
Пастила,  нуга,  зефир!

У  соседа  три  близняшки,
Семенной  бычок  мужик.
Сын  –  чуваш,  дочки  -  казашки
А  отец  то  сам  –  таджик…

Адриано  Челентано
Он  давно  по  нраву  мне.
В  моей  спальне,кухне,ванной
Его  фото  на  стене.[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810720
дата надходження 20.10.2018
дата закладки 20.10.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Мій сад любові

Мій  сад  любові  в  золотій  імлі,
А  ще  в  нім  і  смарагдове,  й  багряне.
Вражає  різнобарв*ям  стільки  літ,
Гілля  думок  душевно  досі  манить.

Осінній  день  несе  щедрот  плоди.
І  стиглих  яблук  асорті  із  раю,
І  шепіт  пахощів  айви:  прийди...
Вони  втамують  біль,  загоять  рани...

Мій  сад  осінній  в  золотій  імлі,
Його  плекали  руки  мами  й  тата.
І  найдорожчої  нема  землі,
Де  сад  любові,  й  серцю  рідна  хата.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810714
дата надходження 20.10.2018
дата закладки 20.10.2018


Ганна Верес

На прогулянці

Мов  парашути-ниточки  в  повітрі,
Пливуть  над  нами  й  плесом  озерця,
Та  ось  мережка  бабиного  літа
Торкнулася  до  донечки  лиця.

Мала  побігла,  щоб  одну  піймати,  –
Зустрівся  їй  мурашник  на  путі,
Коли  ж  я  доню  стала  підіймати,
Той  парашутик  далі  полетів.

А  там,  на  вітах  голих,  без  листочків,
Мережки  срібні  водять  хоровод,
Намиста  білого  висять  кругом  разочки  –
Їх  осінь  ткала  із  небесних  вод.  
11.10.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810613
дата надходження 19.10.2018
дата закладки 20.10.2018


Ганна Верес

Поезія – це…

Поезія  –  це  вічне  джерело,
З  якого  п’ють,  та  випити  не  можуть.
В  святій  душі  воно  живе  й  жило,
Це  правди  шабля  і  міцний  шолом,
Це  і  покара,  й  нагорода  Божа.

Сьогодні  знов  замислитись  пора,
А  хто  ж  поет?  Провидець  словоблудий?
Котрий  думки  в  один  букет  збира,
Котрі  і  час  ніколи  не  стира,
Безсилий  перед  ним  і  сам  Іуда.

Поезія  –  то  вись  і  глибина,
Таврована  пророчими  словами.
У  ній  є  все:  й  непрощена  вина,
І  із  собою  у  собі  війна.
Її  не  п’ють  поетики,  так  звані,
Бо  є  в  ній  та  магічна  сила  слів,
Де  кожен  звук  –  чуттю  і  серцю  рана,
Що  виливається  у  вірші  і  пісні.
Й  живе  тоді  він  не  в  блаженнім  сні,
А  трунок  п’є  із  Вед  і  сур  Корану.

Поезія  –  то  мед  і  гіркота,
П’ючи  які,  впивається  не  кожен.
Митцю  тісна  корона  золота,
Не  обере  він  долю  і  крота  –
На  землю  грішну  посланець  він  Божий!
24.09.2017.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810612
дата надходження 19.10.2018
дата закладки 20.10.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Здається прісним маскарадний бал

У  розпалі  осінній  карнавал,
Кружляє  "конфетті"  у  позолоті.  
Багряне  з  вОхристим  летить  у  даль,  
У  серці  хвилювання  зріла  нота.

Під  маскою  сховалася  печаль,  
Цілує  осінь  владно  сріблом  скроні,  
І  павутиння  ткане  із  мовчань...
Тріпочеться  листком  душевне  лоно...

У  розпалі  осінній  карнавал,
Але  ж  сумують  невтолЕнно  очі.
Здається  прісним  маскарадний  бал,
На  мить  -  тебе  побачити  я  хочу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810230
дата надходження 16.10.2018
дата закладки 17.10.2018


Ніна-Марія

Вишивана Україна

[img]http://pannochka-rukodelie.com/products_pictures/fotor3760_1435918174.jpg[/img]


Твою  я  долю  вишию,  мій  краю,
Візьму  веселки  гаму  кольорів.
Хай  барвами  яскравими  заграє,
А  чорному  не  буде  місця  в  ній.

Калини  грона  вишию  червоним,
Хай  пломеніє  символ  у  віках.
І  прапор  України  –  синьо-жовтим,
Щоб  славив  рідну  Неньку  у  світах!

Вкладу  тепла  шматочок  в  кожен  хрестик
І  замережу  золотом  поля.
Хай  в  нашій  Україні  мир  воскресне
Й  достатком  щедрим  повниться  земля!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810222
дата надходження 16.10.2018
дата закладки 17.10.2018


Надія Башинська

ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ!

Під  сонцем  яскравим  час  плине,  спливає.
Моя  Україна  цвіте,  розцвітає.
Тут  пісня  весела  всім  серце  зігріє.
А  любить  її  кожен  так,  як  уміє.

Люблю  Україну,  мов  ненечку  рідну.
І  мову  свою  солов'їну,  привітну!

Тут  стрічки  червоні  калина  вплітає.
І  хвиля  Дніпрова  із  берегом  грає.
Тут  посмішка  щира  всім  серце  зігріє.
А  любить  її  кожен  так,  як  уміє.

Люблю  Україну,  мов  ненечку  рідну.
І  мову  свою  солов'їну,  привітну!

Тут  слава  козацька  живе-процвітає.
І  старших  шанують,про  це  кожен  знає.
То  ж  слово  ласкаве  всім  серце  зігріє.
А  любить  її  кожен  так,  як  уміє.

Люблю  Україну,  мов  ненечку  рідну.
І  мову  свою  солов'їну,  привітну!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810162
дата надходження 16.10.2018
дата закладки 17.10.2018


Надія Башинська

ОЙ ДАВАЙТЕ ЗАСПІВАЄМ…

Ой  давайте  заспіваєм  пісню  веселенько,
Щоб  усмішки  заясніли,  зраділо  серденько.
Бо  козацького  ми  роду  тут  усі  є  діти,  
землю  вміємо  любити,  вмієм  боронити.

         Ой  співаймо,  хлопці,  на  весь  світ.
         Нехай  бачать  -  в  України  гарний  цвіт!
         І  весела,  і  бадьора  мова  солов'їна.
         Хай  всі  знають,  що  співає  гарно  Україна!

Ой  давайте  затанцюєм  та  ще  й  веселенько.
Щоб  усмішки  заясніли,  зраділо  серденько!
Бо  козацького  в  нас  роду  і  батько,  і  мати.
Землю  вміємо  любити,  вмієм  танцювати!

         Ой  співаймо,  хлопці,  на  весь  світ.
         Нехай  бачать  -  в  України  гарний  цвіт!
         І  весела,  і  бадьора  мова  солов'їна.
         Хай  всі  знають,  як  танцює  гарно  Україна!

Ой  давайте  всі  радіти,  будем  веселити.
Нехай  знають  -  українцям  добре  в  світі  жити!
Золоте  нам  сонце  сяє,  небо  в  нас  блакитне.
Ми  веселу  вдачу  маєм,  серденько  привітне!

         Ой  співаймо,  хлопці,  на  весь  світ.
         Нехай  бачать  -  в  України  гарний  цвіт!
         І  весела,  і  бадьора  мова  солов'їна.
         Хай  всі  знають,  що  щаслива  наша  Україна!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810158
дата надходження 16.10.2018
дата закладки 17.10.2018


Катерина Собова

Бiс в ребро

Захотів      Петро    на    старість
У    житті    усе    спізнати,
А    то    все    -    робота,    діти…
Може    варто    й    погуляти?

Вечорами    веселився
(Кума    Валя    -    недалечко),
Біс    в    ребро    йому    вселився,
Став    Петро    скакати    в    гречку.

Але    пам’ятав,    що    треба
І    сім’єю    дорожити:
Старість    вже    не    за    горами  –
Треба    ж    десь    віка    дожити!

До    дружини    підлизався
(Сковорідку    купив    нову),
Трішечки    в    коханні    клявся,
Далі    вів    таку    розмову:

-Ганю,    мила,    сказать    правду
Буду    я    тебе    просити:
Якби    я    завів    коханку,
Чи    змогла    б    мені    простити?

-Ну,    аякже,-    Ганя    каже,-
Це    побачиш    зверху,    з    неба,
Зразу    ангелом    ти    станеш!
Мертвому    прощати    треба…  

І    провідувати    буду    -
В    нас    он    цвинтар    недалечко…
Враз    позбувся      Петя    блуду,  
Не    стрибає    більше    в    гречку!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809507
дата надходження 10.10.2018
дата закладки 15.10.2018


Катерина Собова

Лелека

Вклавши    спати    ляльку    Барбі,
Дівчинка    маленька    Тася
Запитала    маму    прямо:
-Звідки    я    така    взялася?  

Мама    розкриває    тему:
-Ти    була    від    нас    далеко,
І    у    дзьобику    своєму
Нам    приніс    тебе    лелека.

На    просте    таке    питання
Відповісти    донька    просить:
-Що    тоді    лелека    робить,
Як    всіх    діток  порозносить?

Мамі    тут    сказати    легко:
-Пам’ятай,    моя    дитино,
Тоді    зразу    той    лелека
Стає    схожим    на    скотину.

На    роботу    він    не    ходить,
Кличе    в    гості    куму    Ганьку,
Жлуктить    пиво    на    дивані
І    жує    свою    тараньку.

І    не    хоче    відлітати
В    теплий    край    кудись    далеко,
Йде    в    гараж,    де    вже    зібрались
Друзі    всі    його    -  лелеки.

Цілу    ніч    там    випивають,
Обговорюють    всі    теми,
А      за    діток    забувають,
То    вже    -    мамині    проблеми!    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810037
дата надходження 15.10.2018
дата закладки 15.10.2018


Ганна Верес

Ти українець!

Коли  в  очах  купається  краса,
А  в  серденьку  –  любов  до  України,
І  кличуть  твої  крила  небеса
Й  душа  в  тривозі,  хоч  і  не  чаїна,
Ти  є  ЛЮДИНА!

 Коли  твій  час,  мов  мить  одна  сплива,
А  кожна  днина  –  Божа  нагорода,
Коли  душа  дзвенить  твоя,  співа,,
І  гріють  її  дії  і  слова,
Ти  є  ЩАСЛИВИЙ  !

Коли  ж  душа  багата  на  добро,
А  у  її  глибинах  –  не  червінець,
І  любий  світ  цей  сивий  і  Дніпро,
Несеш  святеє  космосу  тавро,
Ти  –  УКРАЇНЕЦЬ!
7.10.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809990
дата надходження 14.10.2018
дата закладки 14.10.2018


Ганна Верес

Поезія – вулкан

Поезія  –  політ,  але  ж  куди?
Відомий  класик  каже:  в  невідомість,
Де  не  було  й  тепер  нема  біди,
І  де  не  відчуваєш  болю-втоми.

Я  ж  мислю,  це  –  у  космосі  політ
І  шлях  в  душі  людської  лабіринти,
І  скільки  б  не  було  поету  літ,
Він  сіє  світло,  вчить  добро  творити.

Поезія  –  негаснучий  вулкан,
І  його  магму  важко  не  помітить,
Він  –  без  кордонів,  не  дає  звикать
До  сірості,  а  змушує  тремтіти.

Поезія  –  це  вибух  без  війни,
Що  здатен  небо  Боже  сколихнути,
Примусить  і  сльозу  гірку  зронить
І  ланцюги  сталеві  розігнути.

Поезія  –  важкий  до  серця  шлях,
Що  вміє  струни  й  мертві  оживити.
Комусь  –  це  сонце,  іншим  –  переляк,
Та  пить  її  –  святі  безсмертні  миті.
2.10.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809987
дата надходження 14.10.2018
дата закладки 14.10.2018


Амадей

Із болем я молюсь за Украіну

Не  можна  рвать  на  шмаття  Украіну  !,
Так  боляче  за  смерть  наших  синів,
Відтяли  Крим,  Донбас  у  крові  гине,
Щоб  ти  Люцифере  уже  в  вогні  згорів  !
Яка  тебе  тварюка  породила?
Що  ти  тварюко  хочеш  в  світі  ще  ?
Найкращий  цвіт  лягає  в  домовину,
Тебе  в  Кремлі  це  зовсім  не  паче.
Шматують  Неньку  з  заходу  і  сходу,
Та  й  внутрішнє  ворожжя  не  дріма,
Кров  точать  ріками  із  власного  народу,
Невже  Небесна  Сотня  йшла  дарма?!
Допоки,  Боже,  будемо  терпіти?!
Біль  розриває  душі,  а  про  те,
Йдуть  в  сиру  землю  тільки  наші  діти,
А  ви,"чужинці"  все  не  наістесь.
Молюсь  до  Матір  Божоі  святоі,
Вкрий  омофором  всіх  наших  синів,
Всіх  ворогів  УкрАіни  святоі
Щоб  Сам  Господь  вогнем  святим  спалив.
Нехай  воскресне  Ненька-Украіна,
Нехай  зорею  в  світі  засія,
Хай  всяка  нелюдь  на  Землі  загине,
Вкраіна  хай  освятиться  моя,
Тоді  ми  будем  жити  і  радіти,
І  славить  Господа  й  співать  пісні,
Молю  я  Все  що  є  Святе  на  світі,
Зробіть  щасливою  УкрАіну  мені!

 




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809948
дата надходження 14.10.2018
дата закладки 14.10.2018


Надія Башинська

РОЗКРИЛА ОБІЙМИ НАД СВІТОМ ПОКРОВА…

Розкрила  над  світом  обійми  Покрова...
Яка  величава  й  дзвінка  її  мова!
У  храмах  й  соборах  в  молитві  ми  нині,  
бо  просимо  миру  своїй  Україні.

Стоять  дні  ще  теплі,  осінні...  казкові.
О,  пишний  наш  світе!  Вогні  веселкові
у  квітах  осінніх  до  свята  розквітли.
Покрила  Покрова  омофором  світлим.

Увесь  світ  любов'ю  Покрова  прикрила...
Тут  пташці  летіти...  нехай  легкі  крила.
Усіх  її  світла  любов  ця  зігріє,
і  кожного  з  нас  захистити  зуміє.

Розкрила  над  світом  обійми  Покрова...
Яка  величава  й  дзвінка  її  мова!
Покрово  Святая!  Під  синім  тут  небом
для  нас  всіх  надійним  Ти  є  оберегом!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809937
дата надходження 14.10.2018
дата закладки 14.10.2018


Надія Башинська

РОЗКРИЛА ОБІЙМИ НАД СВІТОМ ПОКРОВА…

Розкрила  над  світом  обійми  Покрова...
Яка  величава  й  дзвінка  її  мова!
У  храмах  й  соборах  в  молитві  ми  нині,  
бо  просимо  миру  своїй  Україні.

Стоять  дні  ще  теплі,  осінні...  казкові.
О,  пишний  наш  світе!  Вогні  веселкові
у  квітах  осінніх  до  свята  розквітли.
Покрила  Покрова  омофором  світлим.

Увесь  світ  любов'ю  Покрова  прикрила...
Тут  пташці  летіти...  нехай  легкі  крила.
Усіх  її  світла  любов  ця  зігріє,
і  кожного  з  нас  захистити  зуміє.

Розкрила  над  світом  обійми  Покрова...
Яка  величава  й  дзвінка  її  мова!
Покрово  Святая!  Під  синім  тут  небом
для  нас  всіх  надійним  Ти  є  оберегом!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809937
дата надходження 14.10.2018
дата закладки 14.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Батьківський поріг…

Такий  знайомий  батьківський  поріг,
В  свої  обійми  радо  пригорне.
Для  нас  він,  наче  справжній  оберіг,
Йому  любов  із  вдячністю  вернем...

Присядемо  на  лаві  під  вікном
Й  поринемо  думками  в  інший  час.
О  Боже!  Як  давно  то  все  було,
Та  батьківський  поріг,  чекав  на  нас.

Вдивляюся  у  сад,  він  постарів
І  груша  похилилась  до  землі.
Я  їй  немов  мале  дитя  зрадів,
Ще  молодим  гойдався  на  гіллі.

А  ось  криниця  -  журавля  нема,
У  вирій  за  роки  ці  полетів.
Сумує  за  родиною  земля,
Як  вибачитись  нам?  Немає  слів...

Стежина  до  малини  заросла,
Давно,  ніхто  до  рук  не  брав  коси.
А  під  вікном  все  ж  мальва  розцвіла,
Вона  напи́лась  ранньої  роси.

Такий  знайомий  батьківський  поріг,
Так  швидкоплинно  десь  спливає  час.
В  житті  нам  сотню  випало  доріг,
Та  лиш  одна,  свята  була  для  нас...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809901
дата надходження 13.10.2018
дата закладки 14.10.2018


Valentyna_S

Повіки  склепили    сад  і  подвір’я.  
До  вирію  в  мандрах    утомлений  день.
Усесвіт  зірки  шикує  й  сузір’я  —
І  зчитують  долі    лічозори  з  знамень.

Степліє    погляд  у  котроїсь  з  зірниць,
Заплаче  й  щезне  самотня  жарина.
Туманець    невмисно    розляжеться  ниць,
Затихне  вві  сні    невтішна    пташина.  

Намітяться  долі  десь  вище,    за  синню,
І  вибере  кожен  для  себе  вінок.
Терпітимем  ми  безневинно  і  винно
Й  покірно  читатимем  розклад    зірок.    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809895
дата надходження 13.10.2018
дата закладки 14.10.2018


Lana P.

ЖИТТЯ БІЖИТЬ…

От  якось  так  життя  біжить:
Без  вічності  перешумить,
Перегуде  у  суєті.
Летять  роки,  та  вже  не  ті.

А  донедавна,  без  вагань,
Буяли  квіти  сподівань,
Веселощів.  Тепер  —  потік
Солоних  крапельок,  зі  щік.

Запалена  поспішна  мить
Ніяк  нікого  не  навчить.
Клубком  витає  сірий  сум
На  перехрестях  сивих  дум.      12/10/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809890
дата надходження 13.10.2018
дата закладки 13.10.2018


Любов Іванова

ВІТАЮ З СВЯТАМИ!!!

Тим,  хто  нині  в  строю,
Чи  в  пекельнім  бою,
Наша  щира    любов  і  вітання.
Найтепліші  слова
Хай  долинуть  до  Вас.
І  молитви  святої  звучання.

Ми  підтримуєм  Вас
Кожну  мить,  кожен  час,
Своїм  серцем,  душею  і  словом.
Богородиця  хай
Наш  прославлений  край
Захистить  своїм  щедрим  Покровом

Хай  омріяний  мир
Вкриє  розбрату  вир.
І  любов  переможе  в  двобою
Щоб  і  Захід  і  Схід
Були  вільні  від  бід.
Я  вітаю  усіх  з  ПокровОю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809861
дата надходження 13.10.2018
дата закладки 13.10.2018


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 92

[b][i][color="#99198c"]Соблазняли  бабки  деда
Ну  совсем  как  в  секс-кино..
Предлагали,  чтоб  отведал
Мест,  не  тронутых  давно..

У  кумы  собака  злая,
Зарычит,  клыки  видны
А  вчера  из-за  сарая
Ободрала  мне  штаны.

Продавщица  в  магазине
Замуж  хочет,  аж  пищит...
Но  не  к  ней  на  лимузине
Ездит  Битчия  джигит...

У  подъезда  под  балконом
Михаил  Наташу  ждет.
Одержим  мужским  гормоном...
Серенады  ей  поет.

В  омут  черти  зазывали
С  каждым  годом  все  сильней.
А  от  Валькиной  морали
Лучше  с  дьяволом,  чем  с  ней.

Ветер  мне  закинул  юбку
По  пупку..  и  по  спине…
Раз  ты  видел  мои  «губки»
Так  женись  теперь  на  мне.

Теща  с  байкером  гуляет
А  он  парень-веселун!
Каждый  вечер  вышивают
На  Yamahе  по  селу.

Бабка  деду  изменила
С  мужичком    помолодей
Видно  деда  не  любила
С  самой  юности  своей

У  соседа  помидоры
Говорил,  их  оптом  сдам.
Если  б  их    там    мародеры
Не  срывали  по  ночам…

Пришпандорила  заплатку...
На  походную  палатку...
Все  равно  в  месте  дыры,
Лезут  ночью  комары..

Столько  яблок  в  ентом  гОде...
Продадим...  и  заживем!!
СобралА  прицеп  я  вроде,
Утром  встала  -  пусто  в  нем!

У  кумы  украли  плавки
Это  сущий  беспредел!
Написала  три  заявки
Но  не  ищет    райотдел.

Возле  клуба  снова  драка
Мой  опять  в  крови  придет
Уж  не  раз    побитый  плакал
Но  лишь  свиснут  -  он  вперед!

Босиком  иду  по  лужам
А  споосил  бы  кто  -  зачем?
Пусть  все  видят,  как  я  с  мужем
Обносилася  совсем!![/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809856
дата надходження 13.10.2018
дата закладки 13.10.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Люби мене

Люби  мене  щоліта,  мов  веселку,
Яка  містком  з  усмішкою  стрічає.
Єдиному  тобі  віддам  я  серце,
Наповню  радістю  і  щастям  чашу.

Люби  мене,  мов  осінь  кольорову,  
Я  подарую  почуттів  палітру,
Лише  тебе  зігрію  теплим  словом,
Божественна  звучатиме  нам  ліра.

Люби  мене,  мов  перший  сніг  узимку,
Що  очищає  душі  від  печалі.
Неначе  у  нічному  небі  зірка,
Сплітатиму  із  ніжності  вуалі.

Люби  мене,  мов  первоцвіт  весною,
Кохай  в  промінні  сонця  до  нестями,
Бо  тільки  в  парі,  як  в  ковчезі  Ноя,
Любові  збережемо  вічність  храму.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809859
дата надходження 13.10.2018
дата закладки 13.10.2018


Ніна Незламна

ЗІ СВЯТОМ ПОКРОВИ!

Ой  прийшла  Покрова,  вся  травичка  кволо
Голівку  схилила,  на  деревах  голо…
Застелила  землю  листячком  багровим
Покривалом  теплим  й  різнокольоровим
Готуйтесь  дівчата,  до  гулянь    весільних
 Приєднуйтесь  люди  до  святкувань  спільних.
Засіки  всі  повні,    вродила  пшениця
На  Свято  Покрови  хай  чиста  водиця
Покропить  довкола,  іще  й  військо  наше
Щоб  жилося  вільно  й  набагато  краще.
 Стоять  на  сторожі,  козаки  вкраїнські
Відчайдушні  й  горді,  мужні  й  непохитні
Хай  всміхнеться  доля,  війна  закінчиться
Хай  у  чистім  полі  жито  золотиться.
Поможи    в  покрову  катів  відігнати
Щоби  ясне  сонце,  не  плакала  мати
З    вдячністю  вклонімось,  ми  перед  тобою...
Укрий  від  ворогів!  Захисти  собою!
О  Богородице!  Хай  дзвенять  дзвіниці
Тебе  прославляймо  у  щирій  молитві
Хай  станеться  чудо    у  божій  благодаті
І  заживе  людство  в  радості  і  щасті!

Шановні  друзі  вітаю  всіх  зі  святом  Покрови!

Та  Днем  захисника  України!

МИРУ,  ДОБРА,  РАДОСТІ,  ДОСТАТКУ  І  ЩАСТЯ  ВАМ!

                                                                                                         13.10.2018р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809848
дата надходження 13.10.2018
дата закладки 13.10.2018


Ганна Верес

Боронять землю від орди (Слова для пісні) .

Де  вітри  гудуть  в  Донецькім  полі,
Верби  гнуться  низько  до  води,
Там  боронить  Україна  волю
Від  чужої  чорної  орди.

То  не  біла  чаєчка  кигиче
І  крилом  водицю  дістає,
То  матуся  сина  долю  кличе:
«Урятуй  в  бою  дитя  моє!»

То  не  срібло  –  вранішня  росиця
Заіскрилась  в  сонній  осоці  –
То  сльоза  солона  удовиці
Покотилась  по  її  щоці.

Не  вітри  в  далекім  полі  свищуть,
Нагинають  верби  до  води…
Матері,  сини  і  удовиці
Вже  боронять  землю  від  орди.
17.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809813
дата надходження 13.10.2018
дата закладки 13.10.2018


Ганна Верес

«Хакеру»

[i]Такий  позивний  мав  28-річний  снайпер  з  Харківщини  Олег  Чепеленко.  Загинув  7.08.2015.,  підірвавши  з  собою  ворога.  До  війни  був  учителем  інформатики  в  сільській  школі.  Єдиний  син  у  сім’ї.[/i]

Йому  зозуля  мало  накувала:
Лиш  28.  Чи  скупа  була?
У  98-ій  воювали
І  друзі,  й  він.  В  Донбасі.  Край  села
Бій  довго  йшов,  та  силоньки  не  рівні…
Упав  його  й  останній  побратим…
Земля  стогнала…  Вирване  коріння
Ридало  соком.  Чорно-сірий  дим…

Олег  лежав,  оглушений  ударом,
Не  чув,  як  ворог  підійшов  впритул…
Коли  ж  розкрились  очі,  все  згадалось.
Точніш,  піймалась  думка  на  льоту:
В  полон?  О,  ні!  Та  чаша  –  не  для  нього.
Він  снайпер.  Отже,  гідність  збереже…
Устав  повільно  на  слабкі  ще  ноги…
Ведуть,  де  міни…  Сепари…  Невже?!..

Схопивши  одного  із  них  за  плечі,
Він  на  розтяжку  разом  з  ним  упав…
Душа  злетіла  в  вись,  де  шлях  лелечий…
І  з  сепарів  ніхто  вже  не  ступав…
Немає  «Хакера»  у  92-ій…
Чекає  школа  й…  матінка  його…
Він  українцем  був  і  справжнім  другом,
Не  осоромив  прізвища  свого…

Чому  ж,  зозуле,  ти  була  скупою,
Коли  йому  пророкувала  вік?
А  може,  ти  була  іще  й  сліпою  –
Не  бачила,  який  це  чоловік?
Він  красень  був,  а  став  іще  й  Героєм,
Таких,  як  він,  у  світі  пошукать.
А  може,  лиходії  долі  кроять?
О,  як  же  важко  до  смертей  звикать!
12.10.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809812
дата надходження 13.10.2018
дата закладки 13.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сріблясті кришталі осені…

Де  ступала  осені  нога,  
Стежка  із  бурштину  пролягла.
Вітер  тихо  крався  так  по  ній,
Щоб  насолодитись  в  тиші  тій.

Осінь  посміхалась  й  тихо  йшла,
В  сукні  з  хризантем  вона  була.
Довгий  шлейф  стелився  по  землі
І  лишав  сріблясті  кришталі.

Закружляв  круг  неї  листопад,
Повела  вона  його  у  сад.
Вітер  розсердився  і  подув,
Він  обурений  на  неї  був.

Не  сердись,  ти  завжди  -  лише  друг,
Є  довкола  стільки  ще  подруг.
Закружляє  загадковий  вальс
І  навіки  поєднає  вас...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809802
дата надходження 12.10.2018
дата закладки 13.10.2018


НАДЕЖДА М.

Я усміхнуся дню новому

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=nrSj7yCP61Q[/youtube]


Осінній  сум  струшу  з  плечей,
І  усміхнуся   дню  новому.
Не  буду  слухати  речей,
Що  це  душі  осіння  втома.

Осінні   примхи  це  -   не  нове
Ми  піддаємось  легко  в  лад.
Вразливим  душам  це  -  типове,
І  настрій  йде  уже  на  спад.

Про  щось  жалієм,  тихо  плачем,
І  вторим  з  сумом  тим  дощам.
Налаштувались  так,  одначе,
Бо  настрій  робить  кожен  сам.

Осінній  сум  -  те  потаємне,
Де  плаче  спогадом  душа
І  сльози  ллє  свої  недремно.
Таку  не  пробуйте  втішать...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809782
дата надходження 12.10.2018
дата закладки 12.10.2018


Ганна Верес

Дарую посмішку


Іду-дарую  посмішку  всім  щиру,
Хай  люди  її  іншим  понесуть,
Щоби  жили  ми  в  щасті  і  у  мирі
Й  пили,  мов  чари,  зоряну  красу,
Щоб  кожен  день  приносив  тільки  радість,
І  землю  власну  кожен  з  нас  любив,
Щоби  гірке  забули  слово  «зрада»,
І  не  зазнали  підлості  й  ганьби.

Щоби  жили  щасливо  наші  діти,
І  мрії  їхні  розрослись  життям,
Нова  зросла  щоби  у  нас  еліта
Після  важких  виснажливих  звитяг,
Тоді  і  сонце  радо  посміхнеться
Й  зоря  ясніше  в  небі  засія,
Красу  Швейцарій,  Грецій  і  Венецій  –
Усе  вмістила  матінка-земля.

Іду-дарую  посмішку  всім  щиру  –
Хай  люди  її  іншим  понесуть,
Щоб  ми  жили  у  щасті  і  у  мирі,
Бо  саме  в  цім  життя  людського  суть.
15.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809768
дата надходження 12.10.2018
дата закладки 12.10.2018


Амадей

Очі жіночі (романс)

Ой  ці  очі,  ці  очі  жіночі,
Ніби  чари  весняних  дібров,
Не  дають  мені  спати  щоночі                                      (2  рази)
І  запалюють  в  серці  любов.                                      (2  рази)

І  приходять  вони  на  світанні
В  моі  мріі  й  омріяні  сни,
Хіба  можна  нам  жить  без  кохання                    (2  рази)
І  чекати,  чекати  весни                                                      (2  рази)

До  нас  весни  прийшли  з  падолистом,          
З  раннім  золотом  лук  і  дібров,
З  горобиновим  диво-намистом                              (2  рази)
Горить  полум"ям  в  серці  любов.                          (  2  рази)

Ой  ці  очі,  ці  очі  жіночі,
Гріють  душу  мов  сонце  вони,
Не  дають  мені  спати  щоночі                                    (2  рази)
Все  буяє  в  душі  й  без  весни.                                        (2  рази)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809747
дата надходження 12.10.2018
дата закладки 12.10.2018


Амадей

Співає серденько моє

Співають  в  серці  солов"і
Про  почуття  палкі  моі,
Про  ті  короткі  літні  ночі,
І  про  твоі  чарівні  очі,
У  грудях  серденько  співає
Тому,  що  я  тебе  кохаю.
Співає  в  серденьку  кохання
Про  наші  зустрічі  до  рання,
Про  ту  стежину  у  житах,
Про  поцілунки  вечорові,
І  про  "шнурочки"  твоі  брови,
Про  те,  чого  нам  не  забуть,
Як  наші  почуття  цвітуть.
Про  ту  стежину  у  житах,
Про  наші  золоті  літа,
Про  ті  п"янкі  меди  любові,
Про  почуття  у  кожнім  слові,
Про  дотик  ніжноі  долоні,
Про  посивілі  моі  скроні,
Про  те,  що  так  біжать  літа,
Й  настала  осінь  золота.
Про  нашу  молодість  з  тобою
І  наші  радості  з  журбою,
Співає  серденько  моє,
Тому,  що  ти  у  мене  є.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809733
дата надходження 12.10.2018
дата закладки 12.10.2018


Lana P.

ЗАГОРІЛЕ СОНЦЕ

Загоріле  сонце  тулиться  до  пляжу,
Випиває  води  поміж  берегів.
Небо  уввібрало  з  хмарин  макіяжу,
Що  малюють  в  ньому  сонні  острови.

Вільнокрилий  вітер  бовтає  вітрила,
Шмигає  в  зап’ястя,  бадьорить  пісок,
Розтуляє  шхуні  доленосні  крила,  —
В  плавання,  з  розбігу,  надає  ривок.

Західне  привілля  майорить  вогнями,
Між  купав  озерних  пропливає  день.
Загоріле  сонце  світить  поміж  нами,
Горизонт  дарує  масу  одкровень.        11/10/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809707
дата надходження 12.10.2018
дата закладки 12.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Потонула в очах твоїх синіх…

Загубилась  у  травах  осінніх,
Заховалась  в  туманах  густих.
Потонула  в  очах  твоїх  синіх,
Розчинилась  в  краплинах  рясних.

І  лягла  почуттями  у  серце,
Де  кохання  горить  без  вогню.
Я  зберу  у  букет  ніжний  все  це
І  коханий  тобі  подарю...

Нехай  осінь  розкаже  про  мене
І  про  ту  незгасиму  любов.
Подивись  в  мої  очі  зелені
Шелестіння  послухай  дібров...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809702
дата надходження 11.10.2018
дата закладки 12.10.2018


Ганна Верес

Життя і доля

Летять  літа  крізь  осені  і  весни,
Крізь  літечка  і  зими  теж  летять…
Пряде  їм  доля  з  жита  перевесла,
Назвавши  лет  той  коротко  «життя».

І  хоч  буває  доля  нерадива,
Та  саме  їй  вручило  нас  життя.
Люби  її,  як  сонцедайне  диво,
І  знай,  що  ти  також  її  дитя!
19.02.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809696
дата надходження 11.10.2018
дата закладки 12.10.2018


Ганна Верес

Малюнок осені

Малюнок  осінь  виткала  в  діброві,

Мелодією  скріплений  октав,

На  листя  жовте,  впали  краплі  крові  –

Так  журавлів  у  небі  клен  вітав.


Ген  небо  розляглося  пеленою,

Вплелося  сірим  смутком  у  хмарки,

Й  картина  ця  здається  неземною.

Милуюсь  нею  вкотре  залюбки.


А  там,  о  Боже,  рай,  святий,  та  й  годі:

На  шатах  –  злота  дивна  пектораль,

І  птах  собі  знайшов  якраз  нагоду  –

Мелодію,  осінню  теж  заграв.
19.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809693
дата надходження 11.10.2018
дата закладки 12.10.2018


Valentyna_S

Листоноша в багряній сорочці

Листоноша  в  багряній  сорочці
Невідкладні  розносить  листи.
Вже  вручив  стрекотливій  сороці,
Рубежів  перейшовши  мости.

Лист  вербовий  укинув  у  річку,
Що  котилася  хвилями  в  ліс.
Обійшовши  самотню  смерічку,
Він  до  сіл  свій  наплічник  поніс.

Розшиває  сусаллю  перини,
Укладає  гербарій  в  саду.
Начепив  з  павутиння  гардини
Ще  й  вітання  кладе  до  ладу.

Нагадає  усім  листоноша
Про  батьків  у  неблизькім  краю,
Що  не  ждуть  ні  гостинців,  ні  грошей  —
Їм  почути  б  кровинку  свою.

Те  коротке:  «  У  мене  все  добре.
Як  здоров’я,  мої  дорогі?»
Є  коштовністю  вищої  проби,
Найціннішим  дарунком  рідні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809598
дата надходження 10.10.2018
дата закладки 12.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Осені казка…

Віддзеркалилась  осінь  у  ранках,  що  вмились  росою,
Відспівала  у  променях  сонця,  чарівних  пісень...
І  осипала  землю  багрово  -  рясною  листвою,
Прокидався  світанок,  чекав  його  радісно  день.

Одягнулося  небо  у  ніжно  -  блакитнії  шати
І  розпрямили  крила  біленькі,  пухнасті  хмарки.
Осінь  в  парі  із  вітром,  так  мріє  іще  станцювати,
Недають  їй  спокою  оті  нездійсненні  думки...

Зашуміли  ліси,  нашептали  для  осені  казку,
Про  далекі  світи,  до  яких,  дикі  гуси  летять.
Люба  осінь  моя!  Я  люблю  твою  ніжність  і  ласку,
Хоч  холодна  вже  ти,  та  тебе,  я  так  хочу  обнять...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809486
дата надходження 09.10.2018
дата закладки 11.10.2018


Надія Башинська

УЧИТЕЛЬКО МОЯ!

Сл.  та  муз.  Н.  Башинської
Аранжування  Б.  Попова

Поглянь  у  очі  -  в  них  веселий  сміх
І  чиста  хвиля,  що  у  берег  б'ється.
У  тих  очах  такий  чарівний  світ,
Що  ласкою  у  серці  озоветься.

         Учителько  моя!  Добра  і  привітна.
         Ти,  зіронько  ясна,  для  нас  усіх  є  рідна.
         Бо  там,  де  ти,  завжди  сміються  діти.
         Навчаєш  нас  життю    радіти.

         Учителько  моя!  Ніжна  і  ласкава.
         Із  нами  ти  щодня,  бо  усім,  як  мама.
         Хоч,  як  птахи,  у  світ  ми  відлітаєм,
         Та  любим  тебе  й  пам'ятаєм!

У  тих  очах  весна  цвіте  в  маю.
О,  скільки  в  них  і  доброти,  і  ласки...
Я  так  люблю  учительку  свою,  
Яка  веде  нас  у  життя  із  казки.    

           Учителько  моя!  Добра  і  привітна.
         Ти,  зіронько  ясна,  для  нас  усіх  є  рідна.
         Бо  там,  де  ти,  завжди  сміються  діти.
         Навчаєш  нас  життю    радіти.

         Учителько  моя!  Ніжна  і  ласкава.
         Із  нами  ти  щодня,  бо  усім,  як  мама.
         Хоч,  як  птахи,  у  світ  ми  відлітаєм,
         Та  любим  тебе  й  пам'ятаєм!






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809149
дата надходження 07.10.2018
дата закладки 07.10.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Хризантем чудодійне марево

Хризантем  кучеряві  зачіски
Тріпотіли  від  подиху  осені.
І  душі  потаємні  закутки
Укривалися  млосними  росами.

Хризантем  чудодійне  марево
Чарувало  білястою  свіжістю.
Ця  осіння  розкішна  магія
ЇЇ  серця  торкнулась  із  ніжністю.

Як  давно  дарував  хризантеми!
Знов  душа  тріпотіла  замріяно,
Квіти  білі  -  краса  діадемна.
Затремтіла  сльозинка  між  віями.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809083
дата надходження 06.10.2018
дата закладки 06.10.2018


Амадей

ОСІНЬ ЧАРІВНИЦЯ

В  садах  чарує  осінь-чарівниця,
В  садах  чарує  осінь  золота,
І  хочеться  кохання  нам  напиться,
І  повернутись  в  молоді  літа.

Й  запалює  кохання  поміж  нами,
Те  почуття,  яке  не  погасить,
А  сум  і  смуток  і  думки  погані
У  вирій  з  журавлями  відлетить.

Нам  стелить  осінь  килими  під  ноги,
І  золото  під  ноги  нам  кладе,
Зникають  з  серця  болі  і  тривоги,
І  квітне  в  серці  почуття  святе.

І  світять  щастям  очі  волошкові,
І  почуття  запалюють  вогнем,
І  ніжність  чується  у  кожнім  твоім  слові,
Нам  Світлим  Раєм  став  земний  Едем.

І  хоч  покрились  сріблом  наші  скроні,
І  в  юність  нам  немає  вороття,
Тримаю  я  в  руці  твою  долоню
І  насолоджуюсь  життям.

О  осінь-осінь,  що  ти  наробила..?
Весну  у  серці  запалила  ти,
Начарувала  ти,  наворожила,
І  в  юність  проложила  нам  мости.

І  весни  із  п"янкими  солов"ями,
Для  тих,  хто  почуття  палкі  зберіг,
Тобі,  як  чарівниці  справжній,
Я  почуття  своі  кладу  до  ніг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809065
дата надходження 06.10.2018
дата закладки 06.10.2018


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 91

[b][color="#09237a"]У  кумы  украли  плавки
Ищем  сутки  всем  селом
А  нашли  случайно...  в  главке
У  министра  под  столом!!!

Возле  клуба  снова  драка...
Море  раненных,  завал!!
Это  кум  мой-забияка
Вновь  куму  приревновал.

Босиком  иду  по  лужам.
Лужи  нынче  просто  класс!
Мне  и  мерс  теперь  не  нужен
С  милым    воз  мне  в  самый  раз!

За  деревней  на  прудах
Зрелище  -  уржаться!!!
Ходит  дедушка  в  годах
С  девушкой  лет  двадцать.

Кабы  в  поле  не  цветы
И  не  в  пояс  травы.
Вряд  ли  смог  бы,  Митька,  ты
Влить  мне  секс-отравы!

Покатилась  зорька  вниз
С  неба  прямо  в  койку.
Там  как  раз  один  маркиз
Ублажает  Зойку.

Милку  сватали  на  днях,
Вольные  цыгане.
Увели  у  ней  коня
И  веник  из  бани!

Подоил  корову  милый,
Выпить  пол  ведра  успел.
И  прибавил  столько  силы,
Что  пять  девок  поимел.

Ну  куда  же  Вы  спешите?
Не  иначе  с  милкой  в  ЗАГС.
Вам  лишь  сорок,  извините,
Жизнь  лишь  только  началась!!

Я  на  пенсию  решила
Не  пустили,  вот  беда!!
Паспорт  новый  прикупила
В  нем  прибавила  года.

Стал  миленок  скупердяем
Нафиг  мне  мужик  такой!!
Если  в  городе  гуляем,
То  в  кафешку  -  ни  ногой

На  ночь  дверь  не  закрываю
Когда  мы  ложимся  спать.
И  ложусь  я  только  с  краю.
Чтобы  к  куму  убежать..

Не  вяжу,  не  вышиваю
У  меня  талантов  нет.
А  вот  хлопцев  -  соблазняю,
Классно  делаю  м*нет...

Ну,  вчера  ты,  блин  давала,  
Мне  разок  у  сеновала,  
А  сегодня,  как  не  ною,  
Лупишь  с  дури  в  пах  ногою.[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809052
дата надходження 06.10.2018
дата закладки 06.10.2018


Lana P.

А ЩО ТАКЕ ДУША?

А  що  таке  душа?  —  Безкрайнє  море,
Кероване  вітрами,  в  пориваннях.
У  неї  денце  світле  і  прозоре,
Із  космосом  незвідане  єднання.

Буває,  що  заляже  у  тумані
Надовго,  ну,  а  іноді  на  миті.
Шукає  просвіт  крізь  імлу,  в  омані,
У  бризках  сіє  сльози  оксамитні.

Як  грізний  шторм  затягує  в  тенета,  —
Несе  до  берега  свої  таїни,
Здається,  що  здригається  планета,  
І  воскресає  знову  із  руїни.

Танцює  хвилями  в  діапазоні,
Вирує  гейзером  в  глибинних  водах,
Купається  після  грози  в  озоні,
Пульсує  вічністю  в  уявних  кодах.      16/09/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809026
дата надходження 06.10.2018
дата закладки 06.10.2018


Ганна Верес

Стука ранок в вікно

Стука  костуром  ранок  у  сонне    вікно,
Пробивається  крізь  фіранку.
Раннє  сонечко,  котре  проснулось  давно,
Простелило  стежину  ранку.

Роздягає  дерева  в  саду  листопад,
Килимами  ляга  під  ноги,
То  осіння  пора  по  землі  вже  ступа
У  розкішній  своїй  обнові.

Назбиравши  у  пелену  в  лісі  грибів,
Заблукала  у  сиві  роси.
Ранок  зорі  зібрав  і  збудив  голубів.
 Молодіють  на  шибці  сльози.

Тишу  раптом  струснуло  вороняче  «кар»
І  упало  під  ноги  листом.
На  калиновий  кущик  осіння  рука
Гірко-кисле  вдяга  намисто.
2.04.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809014
дата надходження 05.10.2018
дата закладки 06.10.2018


Надія Башинська

ОСІНЬ НЕ ПЛАЧЕ…

Осінь  не  плаче...  А  хмари  збирає.
Землю  дощами  вона  поливає.
Щоб  проростали  всі  зерна  политі.
Варті  ж  бо  плоду  усі  працьовиті.

І  про  дерева  вона  теж  подбає.
Плаття  й  сорочки  для  них  вишиває.
Всіх  обійде    осінь,  всіх  обдарує.
Золотом  щедро  мережки  гаптує.

Візьме  на  себе  журбу  всю  й  тривоги.
Благословить  у  далекі  дороги.
Зронить  сльозу  гірку,  і  не  помітять.
Думають,  дощ...  бо  ж  дні  сонячно  світять.

Ой,  як  майстерно  все  розфарбувала!
Жодна  пора  ще  такого  не  мала.
Айстри  барвисті  цвітуть  і  жоржини.
І  пломеніє  рясний  кущ  калини.

В  серці  залишу  я  барв  цих  цвітіння.
Ясного  сонця  живе  в  них  проміння.
Їх  кольори  хай  нас  в  стужу  зігріють.
Як  за  вікном  срібні  віхоли  віють.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808994
дата надходження 05.10.2018
дата закладки 05.10.2018


Ніна Незламна

В полоні гір та чорних хмар

                                                                               Віршована  розповідь

Тікала  ніч,  вже  срібний  ранок,  на  п`яти  наступав
 Густий  туман,  білим  лебедем,  до  річеньки  припав
Наче  стрічка,  вилась  поміж  трав,  кущів  по  долині
Десь  згубилась,  причаїлась  в  багровій  полонині….
Велич  гори,  затримали,  в  полоні  чорні  хмари
А  поміж  них,  сонячний  промінь  скрізь  розсипав  чари
Здавалося,  ще  б  бути  літу,  осінь  поспішає
Птахи  летять…    Із  сумом  «  Курли  »,  вітер  розсіває.
В  далечині,  не  видно,  чути  часто  гримить
Яскравий  блиск,  освітить  гори,  протягне  далі  мить  
 І  котиться…  Кудись  луна,  так  далеко  -  далеко
Під  деревом,  у  смутку,  один  -  єдиний  лелека….
 Краплі  води,  ледь  -  ледь    стікали  з  низенького  клена
 Засріблилась…  Сяяла,  молода  трава,  зелена  
Чим  помогти,  юному  журавлю  -  птаху  невдасі?
 Треба  спішить,  відпочивати,  зовсім  не  на  часі
Не  радіє,  серденько  бідолашного  лелеки
Сховатись  де?  Ось  тут  біля  високої  смереки…
Така  біда,  крило  здалося  наче  підломилось
 Небесна  вись…    І  тіло  вітру,  швидко  підкорилось
 В  зажурі  птах,  як  бути  йому,  що  робити  далі?
 Вже  чути  крик,  це  подруга,  розвіяла  печалі  
 Не  залишить,    нехай  і  в  скруті  та  тільки  пліч  о  пліч
Разом  завжди….  Хоч  осінь  й  зима,  чи  то  день,  чи    то  ніч…
Затанцював…  Дрібний  холодний  дощ.  Листя  спадало
І  кружляло…..    Мов  золото  стелилось,  зігрівало…
Світла    мрія….Зразу  наповнила,  молоді  серця
Надія  є…  Знають  спроможні,  вдвох,    віднайти  щастя!
Хмари  пливуть,  ще  кілька  днів,  і  птах  розкриє  крила
 Тож  пройде  дощ,  сонце  всміхнеться,  де  й  візьметься  сила…
Обов`язок…  Догнати,  друзів  усіх  і  родину…
А  навесні…    Додому,  повернутись,  в  Україну.

                                                                                                           04.09.2018р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808966
дата надходження 05.10.2018
дата закладки 05.10.2018


Катерина Собова

Вся правда

Таня    виросла,    вже    в    тілі,
Дівка    враз    доросла    стала,
Правду    знати    захотіла    -
Тому    неньку    запитала:  

-Скажіть,    мамо,    а    це    правда,
Чи    мені    усе    наснилось,
Що    у    вас    я    не    за    планом  –
Випадково    получилась?

Мама    тут    зітхнула    тяжко,
Якось    гірко    так    скривилась:
-Що    мені    тобі    сказати?
Зовсім    ти    не    получилась!

Вся    вдалася    в    свого    тата  -
То    родитись    було    нащо?
І    брехлива,    й    дурнувата,
І    така,    як    він    -    ледащо.

Ти    вже    двадцять    років    маєш  –
За    роботу    не    берешся
І    до    ранку    десь    гуляєш,
В    ресторани    й    бари    прешся.

І    ніхто    тебе    задурно
Там    не    буде    напувати,
Ти    -    розпусниця    і    хвойда,
Така    точно,    як    твій    тато.

Де    той    покидьок    нещасний?
Тільки    й    знаю,  що    він    Вітя,
Таких,      як    ти,    недолугих,
Наробив    дітей    по    світі.

-А    Ви,    мамцю,    добра    штучка
(Я    й    не    знаю    свого    тата),
Який    їхав,    таку    й    здибав,
В    чому    ж    я    тут      винувата?

Було    б    дивним    у    цій    справі
(Мені      точно    вже    не    снилось),
Щоб    у    вас    -    такої    пари,
Щось    розумне    получилось!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808908
дата надходження 05.10.2018
дата закладки 05.10.2018


OlgaSydoruk

Осень заржавеет (перед ноябрём) …

Запотели  стёкла  (прошлого)...
Не  зрите…  -
Грусть  запеленает  сизым  пояском…
Птицы  улетели  в  южные  орбиты…
Осень  заржавеет  (перед  ноябрём)…
Вкусно  пахнет  дымом  (вечером)…  -
С  рассветом  -  ароматом  дафний…
Прелою  травой…
Доктор,  сигаретой  вряд  ли  навредите.
Душу  полечите  (ржавым  ноябрём).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808879
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018


Ганна Верес

У ранки сиві осінь заблукала

Осіння  нічка  зорями  розквітла,
Коли  зустрітись  мали  ти  і  я…
Стояла  ніч,  німа  й  незвично  світла…
То  місяць  посміхався  звідтіля.

У  ранки  сиві  осінь  заблукала.
Вони  ж  пили  росу  з  її  долонь.
Вітри  крилаті  бавились  квітками,
Поки  знов  ніч  усе  взяла  в  полон.
25.09.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808872
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018


Ганна Верес

Кохання й час

Уже  й  для  нас  звучить  осінній  вальс,
А  ми  ще  в  літі  молодо  гарцюєм,
Адже  коханню  непідвладний  час,
То  ж  ми  живем  і  мріємо,  й  працюєм.

І  хоч  наш  обрій  кличе  вже  літа,
У  теплім  літі  радо  ми  блукаєм,
Де  кожен  день  наш  сонечко  віта.
Ця  істина  життя  саме  така  є.  
26.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808868
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Хоч осінь

Мозаїка  осіння  мерехтить  в  очах,
І  кожен  лист,  мов  поцілунок  жовтня,
А  сонце  розпустило  золотистий  чал,
І  час  все  перемелює,  мов  жорна.

Життя  іде,  не  відцвітає  восени,
Збагачує  його  прекрасне  поруч.
І  зв*язує  нас  вдвох  незрима  оку  нить,
Тепло  дарує  рідний  серцю  погляд.

Мозаїка  осіння  мерехтить  в  очах,
Несказані  слова  на  волю  рвуться.
І  разом  ми  в  полоні  неповторних  чар,
Хоч  осінь,  а  квітує  щастя  рута.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808866
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018


Амадей

Я бачив як зорі цілуються… (авторська пісня)

Я  бачив  як  зорі  цілуються,
Ми  разом  дивились  на  них,
До  зіроньки  зіронька  тулиться,
Неначе  ми,  в  мріях  моіх.

І  ллється  кохання  те  піснею,
Й  співають  в  душі  солов"і,
Ті  зорі  мені  посилають
Солодкі  цілунки  твоі.

І  серденько  проситься  в  небо,
В  нічну  цю  закохану  мить,
Нічого  в  житті  більш  не  треба,
Лиш  зоряно  й  ніжно  любить.

І  падають  зорі  в  долоні,
І  щастя  від  тебе  несуть,
Цілунки  небесні  ті  зоряні
Ніколи  мені  не  забуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808801
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018


Valentyna_S

Не вкрилося зморшками літо

Не  вкрилося  зморшками  літо,
останнє,  що  бабиним  зветься.
Не  встигло  і  ковдри  пошити
із  шереху  мертвого  листя.

Не  встигло    наповнити  дзбанки  —
на  ключ  вись  замкнула  джерела.
Не  вкрилися  мудрістю  ранки,
та  й  осінь  ще  досі    весела.

Тепла  нині  як  на  цідилку
та  хухає  сонце  на  руки,
проміння  із  гілки  на  гілку
стрибає,  неначе  з  принуки.

Дівча  усміхається  в  небо:
--Пливіте  у  вирій  хмарини,
де  ллється  радісний    щебет
 і  сміх    засіває  царини.

А  я  назбираю  листочків,
Що  гублять  осики  і  клени.
Як    в  мавки,  складу    свій  віночок
Й  осіннім  пройдусь  гобеленом…

Не  вкрилося  зморшками  літо,
останнє,  що  бабиним  зветься.
Ще  осінь  іде  розмаїто...
Радіє  дівча  всьому  світу
і  я…    із  надією  в  серці.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808769
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 04.10.2018


Веселенька Дачниця

Вибирала теща зятя

Вибирала  теща  зятя,
зятя  –  бізнесмена.          
Ой  же  гарна  донечка,
одна  вона  в  мене.
А  багатство  і  краса,
то  велика  сила.
Віддам  дочку  заміж
і  буду  щаслива.

-  Ой  щось  в  мене,  зятю,  
тиск  став  вже  скакати.
Не  поїхати  б  мені
хоч  десь  у  Карпати?
-  Тещо  рідна,  тещо  мила,  
нащо  ті  Карпати?
В  холодочку  під  вербою
можеш  подрімати.

-  Підкинь,  зятю,  грошенят
зуби  підлатаю.
Вони  мене  так  дістали
не  їм,  не  дрімаю.
-  Тещо  рідна,  тещо  мила,
тещо  норовлива,
нащо  тобі  тії  зуби?
Ти  і  так  щаслива.

Ой  вибрала  зятя,
зятя  бізнесмена,
Гребе  собі  гроші,  
не  дбає  про  мене.
Як  вибрати  зятя,
радити  не  буду.      
Чи  я  вже  щаслива,
не  питайте,  люди...      17.08.2018                                                                                                                                                  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807997
дата надходження 27.09.2018
дата закладки 03.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Таємнича подорож…

Зашелестіло  листя  осені,
Ступав  по  ньому  тихо  хтось...
І  були  ноги  мокрі,  росяні,
Холодні  від  осінніх  рос.

Мале  звірятко  заблудилося,
З  дороги  збилося  воно.
На  темній  вулиці  зосталося,
А  нічка  ткала  полотно...

Розсипав  дощик  краплі  бісером,
Лишив  калюжі  на  шосе.
То  небо  сум  вгорі  розвісило,
Довкола  налякало  все.

Недовго  ляк,  блукав  по  вулиці,
Як  засвітились  ліхтарі
Звірятко  зляку  вже  не  труситься,
Бо  вогники  над  ним  вгорі.

Ось  ліс  вже  недалечко,  близенько,
З  горбочку  покотивсь  клубок.
Шаленно  в  нього  б'ється  серденько,
Звірятком  тим  був  -  їжачок...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808750
дата надходження 03.10.2018
дата закладки 03.10.2018


Надія Башинська

ЗОЛОТОВОЛОСКА

Золотоволоска...  Сонечкова  доня.
Зустрічав  сьогодні,  бачив  її  вчора.
Вересня-синочка  вчила  працювати,  
урожай  в  засіки  старанно  складати.

Птахів  легкокрилих  в  зграї  позбирала,
пензлем  золотистим  з  жовтнем  малювала.
Барвами  цвіте  вже  і  лісок,  й  діброва,
райдуги  дуга  тут  різнокольорова.

Хризантем  пелюстки  ще  горять  вогнями,  
Золотоволоска  сіється  дощами...
Листопада  вчить  вже,  третього  синочка.
Обтрусить  він  віти  усі...  до  листочка.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808749
дата надходження 03.10.2018
дата закладки 03.10.2018


Ганна Верес

У житі

Покликало  мене  у  поле  жито,
Колоссям  доторкнулось  до  грудей…
О,  як  мені  хотілось  просто  жити!
Любити  все:  і  землю,  і  людей!

Вітрець  розправив  житу  довгі  вуса
Й  моє  волосся  радо  підхопив.
Йому  ж  я  вдячна  й  сонцю  посміхнуся,
Де  неба  синь  турбують  голуби.

Вдихаю  запах  стиглої  зернини
І  відчуваю,  як  вона  п’янить…
Висить  безмовне  небо…  Ні  хмарини…
Немов  ніде-ніде  нема  війни!
15.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808752
дата надходження 03.10.2018
дата закладки 03.10.2018


Ганна Верес

Не казка то – осіння суєта

Не  казка  то  –  осіння  заметіль
Рівненько  простелилася  під  ноги,
Листочки  і  багряні,  й  золоті
Ганяє  вітер  і  серед  дороги.

Не  казка  то  –  осінній  краєвид,
Де  золото  й  бурштин  в  одне  злилися,
В  віночки  з  верб  прибралися  стави,
Милуються  чарівним  падолистом.

Не  казка  то  –  осіння  суєта:
Останні  айстри  забрели  в  букети,
Подекуди  й  бджола  іще  літа
Побіля  мальв,  що  голі,  мов  скелети.

Не  казка  то  –  осінній  хоровод,
Влаштований  сирим  північним  вітром,
Й  звучить  сумна  мелодія  з  тривог,
Та  слухати  її  потрібно  вміти.

А  коли  казку  вип’ють  цю  до  дна
Тумани  сиві  й  перша  прохолода,
Тоді  вона  дощами  зарида
Й  грибочків  припасе  у  нагороду.
25.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808747
дата надходження 03.10.2018
дата закладки 03.10.2018


Новоградець

Коли в нічному небі догорить…

Коли  в  нічному  небі  догорить
Моя  зоря,  промчавши  небосхилом,
Подумаю  в  свою  останню  мить  -
Вона  із  тих,  що  все-таки  світила.

Не  спіймана  у  ями  чорних  дір,
В  висотах  не  відшукуючи  слави,
Іде  моя,  одна  з  найменших  зір,
Між  інших,  іменитих  і  яскравих.

Хай  правди  відстояти  я  не  вмів
І  хижий  світ  змінити  був  не  в  силах,
Але  коли  кипів  у  мені  гнів,
Вона  яскравим  полум'ям  горіла.

Байдужістю  несе  від  мертвих  тіл
З  давно  уже  погаслими  вогнями,
А  в  розсипі  палаючих  світил
Моя  іде  супутником  над  вами.

Коли  смішні  малята  в  перший  раз
На  ніжки  піднімалися  несміло,
Хвилюючись,  дивилася  на  вас
Моя  зоря,  і  променем  світила.

Хай  кажуть  -  не  з  важливих  ти  світил  -
Холодні  зорі,  мертві  і  не  зрячі,
Але  палаючи  з  останніх  сил,
Моя  зоря  іде  в  сім'ї  гарячих.

І  навіть  коли  час  мою  свічу
Погасить  в  мерехтливому  світанні,
Я  в  небі  метеором  пролечу,
Над  вами  догоряючи  востаннє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808660
дата надходження 03.10.2018
дата закладки 03.10.2018


Lana P.

КОХАННЯ — СПРАВА НЕ ПРОСТА

Переплітаються  вуста.
Кохання  —  справа  не  проста.
Мов  човен,  у  глибокім  морі,
Шляхи  шукає  там,  де  зорі,
Перевертає  океан,  —
Високе,  щире,  без  оман,

Нуртує  гейзером  на  дні  
І  не  підвладне  мілині.
Здіймає  серце  на  вершину,
Його  не  зміряти  аршином.
В  душі  черешнею  цвіте.
Воно  —  величне,  не  просте.      14/09/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808657
дата надходження 03.10.2018
дата закладки 03.10.2018


Lana P.

ЯНГОЛ-ЗАХИСНИК

Ти  у  світах  шукала  долю,
А  я  країну  боронив,
Злетіла  птахою  на  волю.
Тобою  довго  марив,  снив.

Перебирав  щасливі  миті,
Як  біль  пронизував  до  сліз.
Думки  пливли  несамовиті  —
Відправив  сотнями  валіз

У  безвість  гнану  і  далеку.
В  бою  не  раз  перемагав.
Душа  зірвалась,  як  лелека,  —
Там  Янголом  для  тебе  став.            10/09/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808656
дата надходження 03.10.2018
дата закладки 03.10.2018


Ганна Верес

Запам’ятай!

Злим  і  жорстоким  світ  стає  в  стократ,
Бо  милосердя  попране  й  любов,
Тому  й  війною  йде  на  брата  брат,
Й  здається,  що  забув  про  землю  Бог,

І  правда  теж  принишкла  десь  на  дні
У  дні  буденні  і  у  дні-свята,
А  нею  майже  кожен  зголоднів,
Тому  жорстокий  світе,  пам’ятай!

Настане  день  -  воскресне  правди  суть
І  змиє  час  жорстокості  наліт,
Її  нащадкам  люди  понесуть
Й  теплішим  і  світлішим  стане  світ!
4.12.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808642
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Ганна Верес

Життя люблю

Життя  свого  так  хочеться  картину
Творити  в  найтепліших  кольорах,
Природи  я  і  космосу  дитина
Й  стою  у  долі  на  семи  вітрах,
Де  кожен  з  них  то  рве  мене,  то  ніжить,
А  чи  лама-стьобає  без  жалю,
То  спекою  карає,  то  засніжить,
Та  я  життя  своє  завжди  люблю.  
30.11.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808641
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 02.10.2018


OlgaSydoruk

Той ночью вещий мне приснился…

Той  ночью  вещий  мне  приснился…  –
Растрогал  чуть  ли  не  до  слёз…
Сердечный  друг,  -  как  снег  явился
И  розу  жёлтую  принёс…
Струна  торжественно  звучала…
И  флажолетом  камертон…  -
Пока  глаза  не  открывала…
Но  так  хотелось,..чтобы  он…
Касание  кроткое  -  продлилось…
А  шёпот  губ  -  не  умолкал…
Листок  смородиновый  силой
Осенний  ветер  не  трепал…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808634
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Осіння Муза

Бар*єрів  восени  не  має  ватра,
Осіння  серцевина  легко  загорілась.
Багряний  жовтень  піднімає  важіль,
Розкішні  листяні  ворушить  знову  вілли.

Безпеку  гарантує  ця  пожежа,
Перо  гаптує  слово  Музи,  ніби  жаром.
Летять,  летять  іскринки  рим  від  жезла,
Новий  барвистий  стиль  із  колоритом  жанрів.

Осіння  Муза  інколи  примхлива,
Як  наче  хтось  лихий  стає  на  перешкоді.
Чи  квола,  ніби  в*яле  листя  липи,
А  чи  пароль  забула  в  поетичнім  коді.

Бува  осіння  Муза  особлива,
Дає  піднесення  душі,  живе  натхнення,
Бо  Бог  окриленій  дарує  силу.
Поезії,  щоб  вогник  не  згасав  із  неба.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808610
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ти бачив, як зорі цілуються…

Ти  бачив,  як  зорі  цілуються?
У  небі  над  нашим  вікном.
Осіння  зажурена  вулиця,
Вже  й  місяць  з'явивсь  над  селом.

А  зірка  мені  усміхається,
Привіт  посилає  палкий.
У  серце  коханням  вливається,
Твій  образ  такий  дорогий.

Ти  бачив,  як  зорі  цілуються?
І  падають  тихо  в  траву.
Десь  шелест  за  вікнами  чується,
Хтось  тихо  лякає  сову.

То  вітер  кидається  листячком,
До  осені  він  заграє.
То  річка  кохається  з  місяцем,
А  в  небі  кохання  моє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808607
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Lana P.

КРУЖЛЯЙ МЕТЕЛИКОМ, ЛИСТОЧКУ!

Кружляй  метеликом,  листочку,
Цілуйсь  з  вітрами  у  садочку,
Танцюй  допоки  є  ще  сила,
У  тебе  —  дивовижні  крила!
Радій  красі  падінь  і  злетів,
Даруй  натхнення  для  поетів,
Звивайсь  яскраво  —  не  тужи,
Про  осінь  згадку  збережи!          2/10/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808617
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Lana P.

ПЕРЕСТИГЛИМ ПОМАРАНЧЕМ

Перестиглим  помаранчем  
Закотилось  сонце  в  осінь,
Загостилося  за  ланчем.
А  душа  ще  й  досі  просить:

Теплоднів  у  щебетанні,
Солов’їних  чистих  трелей,
Запах  сіна  на  світанні
І  ліричних  акварелей.

Вбрали  колір  померанців
Нафарбовані  листочки,
Прокладали  з  вітром  в  танці
На  симпатії  місточки.                                1/10/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808534
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 02.10.2018


Ганна Верес

Відкувала зозулею доля

Відкувала  зозулею  доля,
Солов’єм  відспівала  в  гаю.
Ні  для  кого  вона  не  відома
Й  кожна  має  стежину  свою.
Ніби  птаха,  легка  і  крилата,
Повела  вояка  вона  в  бій
Захистити  родину  і  хату,  
І  ту  землю,  що  вибрав  собі.

Доля  бачила,  як  знемагали
Українські  бійці  у  борні,
Як  прицільно  снаряди  лягали
І  як  небо  палало  вгорі.
Раптом  ноги  бійця  підкосились
І  земля  застогнала  під  ним,
І  червоно  трава  заросилась
На  стежині  брудної  війни.

Відкувала  зозулею  доля,
Солов’єм  відспівала  в  гаю…
23.02.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808513
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 01.10.2018


Ганна Верес

Дивна осінь

Красуня  осінь  опустила  крила

І  утворила  неповторний  рай...

Вона  природу  легко  підкорила,

Вплела  холодне  срібло  в  водограй.


В  задумі  сірій  небо  простяглося  –

Той  смуток  залишили  журавлі  –

Бракує  в  лісі  вже  многоголосся,

Давно  і  літнє  птаство  на  крилі.


Дарують  ранки  сиві  щедрі  роси,

У  мандаринових  тонах  –  горобина,

Верба  іще  розкішні  має  коси,.

Хоч  перефарбувала  їх  вона.


І  сонечко  під  осінь  ледь  жовтіше  –

Дісталось  і  йому  осінніх  чар,

Повітря  стало  теж  якесь  густіше…

Така  в  нас  осінь  дивна,  зазвичай.
14.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808511
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 01.10.2018


Надія Башинська

З ТОБОЮ МИ ЗАВЖДИ!

До  теплого  краю  птахи  відлітають.
Не  в'ють  там  гніздечок  вони  й  не  співають.

Бо  дома  гніздечко  рідненьке  чекає.
Тут  прутик  до  прутика...  пташка  звиває.

Своїх  пташеняток  у  ньому  виводить  
з  тих  пір,  як  по  небу  тут  сонечко  ходить.

А  хто  ж  без  землі  ти  своєї  у  світі?
І  служать,  людино,  кому  твої  діти?

І  нашого  роду  по  всьому  вже  світу.
А  вчить  же  нас  пташка  маленька  любити.

І  терном  цвітуть  вже  дороги  до  хати...
Та  ж  тут  чорнобривцям  дано  розцвітати!

За  тих  моє  серденько  щиро  радіє,
хто  сонячні  квіти  під  вікнами  сіє.

Візьму  й  у  садочку  сипну  ще  їх  жменьку  
за  себе  й  за  тих,  хто  забув  свою  неньку.

Я  знаю,  розправлять  вони  свої  брівці,
і  світ  заясніє...  Цвітуть  чорнобривці!

І  знов  усміхнеться  згорьована  ненька.
Ми  любим  тебе,  Україно,  рідненька!

З  тобою  ми  завжди...  і  з  вечора,  й  зрання.
Для  тих,  хто  руйнує  -  нема  виправдання!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808504
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 01.10.2018


Valentyna_S

Небовид підпирає веселка

Небовид  підпирає  веселка,
Сяють  миром    живі  кольори.
Навкруги  запахтіло  меделком,
Коні  жовтня  збігають  згори.

Гумаки  приміряє  вже  осінь,
Бачать  сни  біля  греблі  човни,
Про  своє    он  шепочуться    сосни  …
А  про  що  —  ти  попробуй  збагни…

У  діброві    чеканить  дріб  дятел
Й  розганяє  дрімоту  дубів.
Заманилось  осикам  поспати--
Не  чіпали  б  хоч  жовтих  чубів.

А  на  вулиці  гамір  дитячий:
Угорі  вигинається  змій.
Хлопченя  наздогін  нетерпляче:
--Дай  зловити  шнурівку,  постій!..

Йде    Життя    неквапливо    і    чинно--
Так  віками  ішло    сивини.
І  таке  ж  бо,  неспинне,    безвинне,
Мов  нема  у  країні  війни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808173
дата надходження 28.09.2018
дата закладки 01.10.2018


Lana P.

ЗОЛОТА

—  Я  не  руда,  а  золота,  —
Шарілась  осінь  в  сквері,  —
Не  розкидаю  просто  так
Листочки  гостропері.
Перетанцюю  листопад,
Переспіваю  хугу,  —
Вбрання  губила  невпопад
Під  вітрову  наругу.
І  засоромлено-нага
Заплакала  сльотою,
Покинула  її  снага
Замерзлою  сльозою.      30/0918

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808420
дата надходження 01.10.2018
дата закладки 01.10.2018


Ganna

ПрижилИсь причуды-тараканы

 ПрижилИсь  причуды-тараканы
в  голове  у  каждого  из  нас.
И,  нет-нет,  то  трезвыми,  то  спьяну,
да  устроят  новый  «выкрутас».

Тут  бы  сделать  вид,  что  незнакомы,
но  не  выйдет,  лучше  приучить
этих  «лядских»  чудо  насекомых
в  нашенском  дуэте  не  чудить.

Но  и  это,  может  быть,  не  выход.
Надо,  чтобы  было  решено  –
если,  скажем,  у  меня  не  тихо,
то    твои  с  моими  заодно.

Если  же  твои  разбушевались,
а  мои  хотели  бы  уснуть  –
надо,  чтобы  наши  постарались
отойти  тихонечко  ко  сну.

05.01.2017г.      г.  Киев  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808348
дата надходження 30.09.2018
дата закладки 01.10.2018


Ганна Верес

Горе-раб

Пішов  у  вічність  ще  один…  А  троє
Поранення  дістали  у  бою,
Та  гідність  мій  народ  таки  відстоїть
І  буде  жити  тут,  як  у  раю.

Печаль  гірка  заполонила  груди,
І,  мов  тисками,  біль  перехопив:
"За  чим  прийшли  на  землю  нашу,  люди?
А  мо’,    й  не  люди  ви  –  хлопи-раби?

Немає  в  світі  гіршої  істоти,
Аніж  приречений,  бездумний  горе-раб,
Котрий  не  мав  нічого,  окрім  поту,
І  час  об  нього  ноги  витирав.

Засвоїв  у  житті  теж  небагато:
«Врагі  вокруг  і  всьо  решаєт  мат»…
Такому  вкотре  хочу  нагадати:
За  все  ти  будеш  відповідь  тримать!"
15.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808402
дата надходження 30.09.2018
дата закладки 30.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Прохолодою дихає осінь…

Тихий  вечір...  Квітують  жоржини,
Я  стою  в  цій  німій  тишині.
Зорі  в  небі  малюють  картини,
Місяць  -  красень  пливе  у  човні.

Прохолодою  дихає  осінь,
Зазиває  у  гості  вітри.
Що  на  гіллі  вмостились  у  сосен,
Щоби  їх  не  змогли  віднайти.

Посміхнулася  осінь  поважно:
Не  ховайтесь,  прошу  вас,  брати.
Дощик  вмиє  вам  личенько  рясно,
Де  б  не  дули,  вас  зможу  знайти.

Є  у  мене  сини,  мої  діти,
Жовтень,  Вересень  і  Листопад.
Що  мандрують  по  світу,  як  вітер
І  вертають  до  мами  у  сад...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808360
дата надходження 30.09.2018
дата закладки 30.09.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

І пронесу любов

Каштанів  їжаки  розкрила  осінь
І  кидає  плоди  в  алеї  з  листям.
Посипались  рясні  небесні  роси,  
Промокло  горобини  вже  намисто.

Сльота  у  душу  зазира  волого,
Насуплені  хмаринні  темні  брови.
Журба  гірка,  мов  ллється  із  пролога,
Розмита  сумом-негіддю  дорога.

Я  ж  вириваюсь  з  пазурів  осінніх,
Хоч  боротьба,  звичайно,  має  ризик.
І  пронесу  любов  свою  крізь  сірість,
Душа  у  сонячній  засяє  ризі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808349
дата надходження 30.09.2018
дата закладки 30.09.2018


Катерина Собова

Капуста

Де    подітись    у    відпустку?
Я    із    милим    -    екстремали:
То    ж    до    матінки-свекрухи
У    село    Яри    помчали.

З    тої    радості    свекруха
Нас  так    щиро    зустрічала  –
За    колоду  зачепилась,  
Впала    -    ногу    вмить    зламала.

Так    старалась    показати
Всі    манери    свої    гарні,
А    так    вийшло,  що    на    місяць
Опинилась    у    лікарні.

Того    ж    дня    вже    подзвонила:
-Щоб    не    сталось    в    вас    розпусти,
Берись,    доню,    до  роботи,
Терміново    квась    капусту!

У    цій    галузі,    признаюсь,
В    мене    успіхів    -    не    густо…
Звідки    мені    було    знати,
Як    там    квасять    ту    капусту?

Тут    прибігли    консультанти  –
Всі    сусідські    молодички:
Була    кожна    тут    гарантом,
Розказала    сільські    звички.

За    знайомство    пили    зразу,
Розважались    без    упину,
І    за    цим    сільським    указом
Квасимо    вже    третю    днину.

Лежать    овочі    на    купі,
У    діжках    і    в    банках    -    пусто…
Може    завтра    вже,    нарешті,
Дійде    черга    до    капусти?    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808323
дата надходження 30.09.2018
дата закладки 30.09.2018


Lana P.

САД

Люблю  твій  цвіт,  медовий  саде,
Весняний  гул  джмелів  і  бджіл.
Як  сонце  на  вечерю  сяде,
Улітку,  —  накриваю  стіл
Під  виноградом  пишнотілим,
Що  випинається  на  тин.
Солодким  запахом  умлілим
П’янять  троянди  і  жасмин.
У  спостереженнях  працюю,
І  не  шкодую  власних  сил.
З  вітрами  осінь  знов  гарцює  —
В  листочків  стільки  різних  крил!
Ти  —  щирий,  вдячний  і  багатий,
Вщент  віддаєш  плоди  утіх.
Коли  зима  скує  у  лати,
Нам  подаруєш  диво-сніг!          29/09/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808311
дата надходження 30.09.2018
дата закладки 30.09.2018


Lana P.

ГІЛОЧКА ВІТАНЬ З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ

[b]ЩАСЛИВОГО  ДНЯ  НАРОДЖЕННЯ![/b]
Буде  так,  а  не  іначе!
З  Днем  народження,  козаче!
Наливай  по  повні  вінця  —
Привітаєм  українця!
Вип’єм  з  келиха  кагору,
Дочекаємось  повтору.
Побажаєм  многі  літа,
Щоб  душа  була  зігріта,
Щоб  хотілось  і  моглося,
І  щоб  радісно  жилося!        9/08/18

[b]У  ДЕНЬ  НАРОДЖЕННЯ[/b]
Сьогодні  навіть  омела
Рясним  букетом  розцвіла,
Із  Днем  нарождення  віта,
На  многії  благі  літа.
Цей  благородний  талісман
Оберігає  від  оман,
Удачу,  радість  принесе,
Здоров’я,  силу  і  усе,
Що  щастям  зветься  і  бринить,
Щоб  веселіше  було  жить.
Посеред  довгої  зими,
Далеке  сонечко  крильми
Обійме  ніжністю  небес,
І  ти  відчуєш  сяйво  плес
На  тонких  лініях  душі.
Нові  напишуться  вірші.
Мороз  за  щічки  ущипне  —
В  цей  День  згадаєш  і  мене…
[b]
СЕРПНЕВОМУ  ІМЕНИННИКУ[/b]
Достигли  влітку  сонячні  жита,
Заколосилися  твої  літа,
Медовим  соняхом  схилились  нині,
До  обрію,  де  очі  неба  сині
Тобі  дарують  найсвітліший  день,
Птахи  наспівують  чудних  пісень.
У  тихім  шелесті,  в  густій  соснині,
Шепоче  вітер  казку  на  калині,
Листочками  гортає  стиглі  роки,
Щоб  у  житті  робив  щасливі  кроки:
Сьогодні,  взавтра,  впевнено  завжди,
Лишав  приємні  спогади-сліди.        5/08/18

[b]З  ДНЕМ  НАРОДЖЕННЯ![/b]
З  Днем  народження  тебе!
Щедре  небо  голубе  
Привітає  у  цей  день,
Радощів  сипне  з  кишень,
У  здоров’ї  літ  багато,
Щоб  відчулось  справжнє  свято!
Не  очікуй,  не  суди  —
Із  роси  тобі  й  з  води!                    14/09/18

[b]ВІТАЮ![/b]
Із  Днем  народження  вітаю,
Тепло  осіннє  посилаю
У  келію  звабливої  душі,
Щоб  сонячні  писалися  вірші!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808308
дата надходження 30.09.2018
дата закладки 30.09.2018


Надія Башинська

ОСІНЬ

Веселою
           буваю  і  сумною.
Сміливою  
                         і,  навіть,  боязкою.

Рішуча  я.
           А  то,  як  мишка  стихну.
Спокійна.
                         А  то,  дивись,  прикрикну.

Приваблива  я
             і  завжди  привітна.
А  можу  стати  
                         зовсім  непомітна.

Розсердитися  можу  
             й  приголубить.
Найкраща  для  того,  
                           хто  мене  любить.

Дощами  сіюсь,
           листя  обриваю.
Любите  різною  
                           мене.  Я  знаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808288
дата надходження 29.09.2018
дата закладки 30.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Кохаю милий…

Пройдуся  вранці  по  пшеничнім  полі,
Візьму  в  обійми  небо  синє  й  вітер.
Зашелестять  листочками  тополі,
Усміхнено  мені  кивають  квіти.

Пошлю  вітання  пташці  сизокрилій,
Вона  мені  відкликнеться  піснями.
Всміхнусь  хмаринці  радо,  білій,  білій,
Сьогодні  закохалась  донестями.

Йому  скажу:  "  Без  тебе,  як  без  неба,
З  тобою  щастя  любий  відчуваю.
Ховатись  почуттями  нам  не  треба,
Кохаю  милий,  я  тебе  кохаю"...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808282
дата надходження 29.09.2018
дата закладки 30.09.2018


Надія Башинська

СМІЯВСЯ ЗАЄЦЬ З ЇЖАКА…

Сміявся  Заєць:  -  Ха-ха-ха!  Сміявся  Заєць  з  Їжака.
Колючий,-  каже,-  ти  такий!  Весь  у  голках.  Ото  смішний!
Ха-ха!  Ха-ха...  Ха-ха!  Ха-ха...-  сміявся  Заєць  з  Їжака.
Короткі  ноги,-  каже,  маєш.-  Як  же  від  Вовка  ти  тікаєш?
А  тут  і  Вовк...  Їжак  -  в  клубок!  А  Заєць...  Заєць  так
 тікав,  що  хмиз  під  лапами  тріщав.
Коли  вернувсь  до  Їжака,  вже  не  було  того  ''Ха-  ха..."
Від  Вовка  ледве  він  утік.  Наука  буде  хай  для  всіх.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808280
дата надходження 29.09.2018
дата закладки 30.09.2018


Ганна Верес

Ще не почався вихор-падолист

Ще  не  почався  вихор-падолист  –
Птахи  уже  на  південь  подались.
В  зелену  крону  чарівниця-осінь
Вплела  берізці  золотаві  коси
І  засміялась:  вийшло  ж  бо  на  «п’ять».
Глядь  –  клени  дивним  золотом  горять,
І  запалав  вогнем  калини  кущик.
Милуються  пожаром  тим  –  не  тушать…

Акації  –  в  коричневих  сережках,
Із  осінню  занадто  обережні:
У  зелені  стоять,  у  соковитій,
Аж  поки  вітер  руки  об  них  витре
І  кине  на  побляклу  вже  траву,
У  воду,  захололу  у  ставу.
Останні  яблука  в  садку  обтрусить
Бешкетник  той,  тоді  до  парку  рушить
З  горобиною  в  піжмурки  пограти.
Тим  часом  осінь  дня  потроху  краде…
4.10.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808279
дата надходження 29.09.2018
дата закладки 30.09.2018


НАДЕЖДА М.

Журба осіння котиться клубками. .

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=utCmvd8ZYfE
[/youtube]

 Смуток  іноді  буває  єдиним  щастям.
           Еріх  Марія  Ремарк

Сум  осінній  покотивсь  клубками,
І  поплив  туманом  по  ставку,
І  пішов  неспішно  байраками.
Має  він  ходу  таку  легку.

Ще  пройшовся  по  зеленім  листі,
І  приліг  неначе  відпочить.
Зручно  було  там,  як  у  колисці..
Вітре!  Спробуй  сум  цей  зупинить.

Хай  заграє  крапельками  радість.
Поверни  надію,  хто  втрача.
Осінь!  Ти  приносиш  часом  слабкість.
І  чиясь  у  розпачі  душа.

І  ти  сам  собі  вже  не  належиш..
Але  раптом  хтось  всміхнувсь    тобі.
І  твій  сум  уже  в  другій  одежі:
І   немає  місця  тут  журбі.

Тільки  ось  не  знаю,  чому  плачу.
Сльози  покотились,  як  горох.
Посмішка   змогла  переіначить.
І  душа  не  б"є  уже  в  сполОх.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808251
дата надходження 29.09.2018
дата закладки 29.09.2018


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 90

[b][i][color="#107364"]В  небе  яркая  звезда,
Не  мне  светит,  не  беда..
Когда  милка  скалкой  била..
Сотня  свечек  засветила.

Забродили  щи  у  Гали,
Пока  с  кумом  трали-вали...
Это  ж  сколько  они  дней
Не  хлебали  этих  щей?

Парни  девок  запрягали,
Не  одну,  кто  сколько  смог.
А  Степан  уздечку  Гале
Прицепил  промежду  ног.

Если  б  я  была  моложе
Вытворяла  б  кренделя!!
И  за  ночь  брала    дороже,
Не  как  раньше  три  рубля.

Милку  замуж  выдавали,
В  сорок  восемь  полных  лет.
Пили,  пели  и  плясали.
А  жених  -  столетний  дед.

Мне  в  салат  упала  муха
И  не  где  нибудь  -  в  кафе.
Бить  бармена  мало  духа
Я    был  сильно  подшофе...

Чача  крепкой  оказалась,
Зря  я  пил  на  посошок.
А  супруга  нализалась,
Еле-еле  уволок.

Захотелось  старику
Не  скорбеть,  не  вешаться!
Разогнать  печаль-тоску
С  девками  потешиться!

Я  не  сею,  не  пашу,
Как  и  мои  отроки!
Был  бы  клоун,  или  шут,
Я  ж  элита  все  таки!!!

Баня  медленно  горела
Уж  поди  девятый  час.
С  Агрофеной  Ваньку  грела
Как  ни  как  -  мороз  сейчас.

Алименты  получила,
Так  не  деньги,  а  фигня!
Пятерым  сынам  дебила
Хватит  ровно  на  три  дня[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808275
дата надходження 29.09.2018
дата закладки 29.09.2018


Надія Башинська

КАЗОЧКУ ПРО РЯБУ БАБЦЯ ДОЧИТАЛА, , ,

Казочку  про  Рябу  бабця  дочитала.  Замислився  дід...
й  внучка  здивувала.
-  Що  ж  воно  за  кура?  -  дід  промовив  стиха.  Обіцяє  золотеньке.
Та  не  було  б  лиха!  Якщо  стане  нести  золоті  яєчка...
-  Тихо...  Тихо...  -  бабця  діду.  -  Більше  ні  словечка.
А  внучечка  прислухалась  до  кожного  слова,  то  ж  у  мить  
зметикувала  про  що  іде  мова.
-  У  вас,  -  каже,  -  якісь  кури  неправильні.  Знайте!  Тому  яйця  
легко  б'ються.  Часу  ви  не  гайте!  
У  декого,  бачте,  кури  золотом  несуться.  Золоті  яєчка  
так  просто  не  б'ються.
Завтра  піду  обміняю,  одну...  на  десяток.  Купимо  гарну  корову,  
троє  поросяток,  і  козлика,  і  козичку,  баранця  й  овечок.  Ще  й  
для  мене  назбираєм  золотих  яєчок.  
Ой,  як  добре  стане  жити...  Лиш  відпочивати!  Ото  тільки,
що  й  мороки  -  яйця  продавати.
Отакі  від  внучки  чули  баба  й  дід  словечка.
               Добре,  якщо  несуть  кури  простенькі  яєчка!  Ті  прості,  
скажу  вам,  кури  тримаються  хати.  Ще  й  навчають  наших  діток  
гарно  працювати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807991
дата надходження 27.09.2018
дата закладки 27.09.2018


Амадей

Ох уж эта талия (авторская шуточная песня)

Моей  милёнки  метр  ростом,
И  вес  примерно  девяносто,
И  хочет  чтоб  носил  на  ручках,
В  меня  уж  руки  до  колен.

Так  хочется  мне  взять  за  талию,        (  2  раза  )
О  тонкой  талии  мечтаю  я,                            (  2  раза  )
Над  нею  мотыльком  порхаю  я,              (  2  раза  )
И  жду  конечно  перемен  .                                (  2  раза  )

Стараюсь  сделать  её  стройною,
Любвиобильною  и  знойною,
И  день  и  ночь  с  ней  "занимаюсь  "  я,
А  ей  "всё  это"  хоть  бы  хны,

С  постели  вылезли  и  взвесились,      (  2  раза  )
Поверьте  хочется  повеситься,                (  2  раза  )
Её  осталось  девяносто  шесть                    (  2  раза  )
А  меня  ровно  сорок  три.                                  (  2  раза  )

Я  увезу  её  в  Бразилию,
Там  сделаю  её  красивою
Там  будет  кушать  только  овощи,
И  заживём  мы  как  в  раю,

Тогда  возьму  её  за  талию,                            (  2  раза  )
В  Париж  свожу  я  и  в  Италию,                  (  2  раза  )
Весь  мир  объезжу  я  с  красивою,          (  2  раза  )
Если  конечно  доживу.                                        (  2  раза  )


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807995
дата надходження 27.09.2018
дата закладки 27.09.2018


Valentyna_S

Осіннє танго

Танцює  з  вітром  панна  осінь.
Легкий  початок,  обережний.
Торкатись  м’яко  його  просить  —
Й  розхвилювалася  безмежно.

Що  не  крок--  жагучіють  вуста,
В  очах  —  безумна    пристрасть  й  виклик,
Йде  спектакль  емоцій  непростих,
Де  кожен  з  двох  тамує  видих.

Шаленіє  осінь  з  кожним  «па»--
І  не  підвладна  вже    нікому.
Навіжена  й  начебто  сліпа,
Кружляє  з  леготом  по  колу.

Бентежне  танго    для  них  двох  —
Стрімке  й  збудливе  до  нестями.
Хоча  й  вітрисько  не    як  бог,
Та  з  ним  полине  манівцями.

І  божевільні    ритми  танцю,
І  губ  палких  торкання    вітру
Укрили  щоки  враз  багрянцем,
Спалили  душу  переквітлу.

Себе  отак  згубила  осінь:
Поблякли    шати  і  рум’янець.
Краси  на  долу  цілі  стоси…
І  закінчився  її  танець.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807966
дата надходження 26.09.2018
дата закладки 27.09.2018


Ганна Верес

Радію осені

Немов  у  казку,  в  осінь  заблукаю,
Роси  із  чорнобривців  пригублю
Й  молитимусь  за  мир  у  цьому  краї,
Й  зізнаюся,  як  я  його  люблю.

Люблю  за  журавлине  «кру»,    останнє,
Котре  лягає  сумом  у  душі,  
Слідкую,  поки  ключ  птахів  розтане
І  упаде  дощем  у  спориші.

Люблю  дивитись,  як  сади  з  вітрами
Змагаються,  щоб  зберегти  плоди,
Я  повен  кошик  яблук  назбираю
Й  радітиму,  що  сад  мій  уродив.
22.11.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807823
дата надходження 25.09.2018
дата закладки 25.09.2018


Ганна Верес

Важкий цей шлях

Здає  сьогодні  тест  свій  на  буття
Земля  моя  з  іменням  Україна,
Заради  нас,  заради  майбуття
В  війні-АТО  найкращий  цвіт  наш  гине.

Йде  Україна  стежкою  звитяг:
Донецьк,  Луганськ  –  у  згарищах-руїнах,
Іде  з  молитвою  святою  на  устах,
З  пошаною  до  власного  коріння.

Важкий  цей  шлях,  та  іншого  –  нема,  
Щоби  здобути  волю  Україні.
Наш  дух  ніяка  сила  не  злама,
І  буде  край  багатий  наш  і  вільний!
6.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807821
дата надходження 25.09.2018
дата закладки 25.09.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Мені б відчути

Ніч  в  чорному  із  ластику  бурнусі,
Бо  дихання  осіннє  прохолодне.
Кружляє  листя  у  невпиннім  русі,
Знайти  думки  не  можуть  тихе  ложе.

Вкарбовані  слова  бентежать  душу,
Це  ж  ти  зумів  їх  перлами  розсипать.
Ледь-ледь  губами  доторкався  вушка,
Теплом  всміхалися  очей  бусинки.

А  ось  тепер  поїхав  ти  у  справах,
Осіння  ніч  обіймами  стискає.
Мені  б  відчути  вранці  запах  кави
І  слухати  слова  твої  ласкаві.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807819
дата надходження 25.09.2018
дата закладки 25.09.2018


OlgaSydoruk

Меня позвал октябрь в гости…

Меня  позвал  октябрь  в  гости...
Пообещала,что  приду...  -
Испить  его  прохладу  горстью
И  снять  тугую  пелену...
А  в  октябре  -  дожди  не  косят...  -
Ткут  паутины  седину...
Не  зря  октябрь  затеял  гости...  -
Чтобы  вплести  ещё  одну...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807818
дата надходження 25.09.2018
дата закладки 25.09.2018


Владимир Зозуля

Иллюзия


[i]Розы  -  цветущие  в  солнечном  ветре.
Вишни  -  парящие  в  звёздное  небо.
Кажется,  вот  оно,  рядышком,  в  метре.
Кажется  -  ясно,  да  видится  -  слепо.
...[/i]
То,  что  осыпалось,  и  облетело,
И  заосеннилось  палевым  цветом,
Стало  ничем,  паутинкою  белой,
Тёплой  иллюзией  бабьего  лета.  

И,  до  обиды  на  бога,  не  стало
Сил  и  желаний,  их  страсти  и  жажды,
Вишен  и  роз,  зацеловано-алых,
Девичьих  губ,  ароматных  и  влажных.  

Ах,  эти  юные  пылкие  сёстры
И  повзрослевшие  страстные  жёны!
Кажется,  ветром  уне'сены,  просто.
Кажется,  солнцем,  случайно,  сожжёны.  

Кажется,  будто  бы  встали  и  вышли,
В  зябь  продувную,  да  в  мокрую  осыпь.
Где  же  теперь  вы,  июньские  вишни?
Что  с  вами  стало,  июльские  розы?
...  

[i]Кажется,  вот  они...  образ  их  светел...
Кажется  -  ясно,  да  видится  -  слепо.
Розы  -  опавшие  в  призрачный  ветер.
Вишни  -  упавшие  в  чёрное  небо.

[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807796
дата надходження 25.09.2018
дата закладки 25.09.2018


Катерина Собова

Сварлива жiнка

Починаючи    вже    зранку
Молода    дружина    Віка
Кожен    день    безперестанку
Гризла    свого    чоловіка:

-Не    так    став!    Чого    зігнувся?
Видно,    що    на    двійки    вчився…
Як    отой    індик    надувся!
Добре,    що    хоч    зранку    вмився…

І    з    якої    це    причини
В    черевики    нові    взувся?
І    чого    з    роботи    рано
Позавчора    повернувся?

Цілий    день    сидиш    в    конторі,
А    така    мала    зарплата,
Пришелепуватий    трохи    -
Весь    удався    в    свого    тата!

До    начальника    не    вмієш
З    гарними    прийти    словами,
Розуму,    як    кіт    наплакав,
Стільки    -    як    в    твоєї    мами.

Чоловік:    -Терпіти    більше
В    мене    вже    немає    сили…
А    мої    батьки    для    тебе,
Що    поганого    зробили?

Тут    вже    Віка    розійшлася:
-Ти    мене    таке    питаєш?
Бачите    -    батьки    у    нього!
Буцімто    ти    сам    не    знаєш:

Щоб    в    житті    зробить    щось    путнє    -
В    них    не    вистачило    сили,
Та    найбільша    їх    провина    -
Що    вони    ТЕБЕ    зробили!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807753
дата надходження 25.09.2018
дата закладки 25.09.2018


Lana P.

СПИНИ…

Стань  греблею  мені,  спини  у  руслі.
Я  —  річка,  що  не  має  берегів.
Тримаю  душу,  в  нерозкритій  мушлі,
З  емоцій  і  перлинних  почуттів.

Спини…  і  одягни  в  обійми  дужі,
Я  пригорнуся  ніжно  до  грудей.
Зима  нас  захищатиме  у  стужі,
Від  злого  ока  заздрісних  людей.

У  гармонійному  сплетемось  танці,
І  захлюпочуть  радістю  серця.
Купатись  будем  в  сонячному  ранці  —
Те  світло  від  небесного  Творця.            25/09/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807834
дата надходження 25.09.2018
дата закладки 25.09.2018


Lana P.

МІСЯЦЬ НА ТРОНІ

Ген  місяць  запалив  сигару,
На  троні  всівся  між  планет,
Підсипав  зорям  з  димом  жару,
Із  перечитаних  газет.

Переливалася  корона
Царя  нічного.  “От  дива!”  —
Закаркала  в  кущах  ворона,
У  неї  —  мудра  голова.

От  так  сидів  би  і  до  ранку
Панок  сріблястий  між  світил,
Мрійливо  зиркав  крізь  фіранку
Імли,  що  вкрила  небосхил.

Та  раптом  хмаронька  пухнаста
Набік  схилила  осяйну,
Мов  перебіжчиця  смугаста,
Помчала  в  безвість  неземну.

Так  покотилася  корона  
У  тиху  заводь  між  боліт.
Поблідла  срібного  персона,
Забрала  нічку  у  політ.                          24/09/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807748
дата надходження 25.09.2018
дата закладки 25.09.2018


Lana P.

СТАРИЙ І МОРЕ (СЛІДАМИ Е. ХЕМІНГУЕЯ)

О  старче,  розкажи  мені  про  море,
Про  шхуну,  що  врятовує  життя.
А  ти,  сяйлива  дальновидна  зоре,  
Дорогу  освіти  без  сум’яття.

Відчуєм  свіже  дихання  марини,
Лишивши  пахощі  земні  під  гул.
У  ревній  боротьбі  стихій,  людини
Між  ненаситних  вистоїм  акул.

У  відчуттях  безмежної  свободи,
Відкриєм  таїни  морських  рибин.
Нас  розважатимуть  чудні  пригоди,
Незнанний  світ  пізнаєм  до  глибин.

Нанизане  зі  спогадів  намисто,
У  пам’яті  триматиму  завжди,
Тепло  очей,  що  світяться  іскристо,
І  залишають  у  серцях  сліди.                              17/09/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807625
дата надходження 24.09.2018
дата закладки 24.09.2018


Ганна Верес

Повернеться (Пісня) .

https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fdrive.google.com%2Fopen%3Fid%3D1YE4sut2Em1ODaY6WGWQ3e8zJNorGMVau&h=AT2r4iwIdcoTKqJqK6jNezhTbPXa8wXKRBe-e20oTNrsgvfb28xM1Nj2fCUvQBiU58v5scikQ19yRVO0GG4kgjhRtMpLnBq73sKl3SwZwWWc6aNLq87SjShiAzMHwgquNdbc
Іще  одна  пісня,  покладена  на  ноти  Ігорем  Миськом  (У  його  ж  виконанні).  

З  журбою  сни  матусі  обнялися,
Мережечкою  зморшка  пролягла,
Не  раз  опало  вже  осіннє  листя,
Навідалося  й  срібло  до  чола.
Й  лишилось  там.  Жде  сина  із  Донбасу…
Матусю  лиш  надія  зігріва…
«Чому  ж  не  обізвався  ти  ні  разу?»  –
Пливуть  у  ніч  збентежені  слова…

Чи  є  та  міра,  щоб  тривогу  змірять,
Ту  материнську,  що  живе  в  душі…
Вона  ж  іще  чекає-жде  і  вірить:
Повернеться…  Вертаються  ж  чужі!..
З  журбою  сни  матусі  обнялися,
Мережечкою  зморшка  пролягла...
Якби  ж  то  мрії  матінки  збулися
Й  живий  синок  вернувся  до  села!...

15.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807698
дата надходження 24.09.2018
дата закладки 24.09.2018


Ганна Верес

Чернігове!

Чернігове,  о  казко  над  Десною,
В  обіймах  парків,  скверів  і  садів,
Повінчаний  в  усі  часи  з  красою,
Ти  стільки  у  собі  зберіг  слідів!
Від  князя  Чорного  і  аж  до  сьогодення
Долав  уперто  непростий  свій  шлях,
Не  раз  ти  ворогів  стрічав  південних
Й  своїх  синів  губив  в  чужих  полях.

Красою  тут  впивалися  монголи,
У  водах  умиваючись  Десни,
Вони  краси  не  знали  ще  такої,
Купались  в  чарах-запахах  весни.
Чернігове,  з  глибин  тисячоліття
Ще  обзиваються  твої  важкі  часи,
Коли  ти  жив,  шукав  доріг  до  світла,
Сльозу  чергуючи  із  краплями  роси.

Не  раз  купався  ти  у  хвилях  слави,
І  не  приступний  був  твій  диво-вал,
Не  раз  зоря  стривожена  згасала,
Й  слізьми  дітей  купала  удова.
Ти  вистояв  тоді  й  квітуєш  нині,
Хоч  не  позбувсь  народ  іще  біди*.            (АТО)
Про  воїнів  твоїх  знов  слава  плине,
Хоч  голову  поклав  теж  не  один.

Чернігове,  о,  як  ти  хочеш  миру,
Щоб  матері  не  знали  гіркоти!
Історія  слідів  твоїх  не  змиє
І  берегтиме  пам’ять  про  отих,
Котрі  безсмертя  у  борні  кували
І  в  війнах  перемогу  здобули,
Життя  своє  за  волю  віддавали
Твої  синочки  –  воїни-орли.
10.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807609
дата надходження 23.09.2018
дата закладки 24.09.2018


Ганна Верес

Батькова молитва (Слова для пісні)

Сьогодні  у  мене  знову  свято!  Композитор  Ігор  Мисько  мій  вірш  зробив  піснею  і  вміло  виконав  її.  

Де  барвінок  синій  
Килим  простелив,
Батько  свого  сина
До  грудей  тулив…  
Татові  долоні
Теплі  і  тверді,
Вогкі,  ледь  солоні,
Все  життя  в  труді.

Приспів:
«Не  буває  в  світі
Більшої  біди,
Коли  гинуть  діти
І  нема  води,
Як  в  вогні  згорає
Рідний  отчий  дім,
Як  війна  вбиває
Все  на  цій  землі.
Найскупіша  в  світі
Батькова  сльоза
Наче  плач  трембіти,  –
Сину  наказав,  –
Хай  земля  квітує
Барвами  весни,
Небо  нам  дарує
Лиш  спокійні  сни.»

Батькові  в  волосся
Впала  сивина  –
В  пізню  його  осінь
Забрела  війна.
Горенько  розлите  -
Батько  й  син  в  борні,
Чулася  молитва
Їм  обом  з  землі:
Приспів.  (Той  же).

Де  барвінок  синій
Килим  простелив,
Внука  вже  –  не  сина
Батько  той  тулив,
І  лилась  молитва
З  серця  мовчазна,
Щира,  як  зернинка.,
Бог  її  впізнав:
Приспів.  (Той  же).
10.05.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).
https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fdrive.google.com%2Fopen%3Fid%3D1zatSJCvU3gOpXuZzRLBVbl4-4z7cqy-4&h=AT20MYvu9E4kkV7A2LzuHCeoViHLqaM2SoGc76rJit7zF3KHg2qtnfiJVIvN7Tz19nk43STxbMCdwdlPyHTXJzFPLBRmH9iETJ6dRNqVTaA1AcU94DpDLlmqkrBDbUREAqf3

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807604
дата надходження 23.09.2018
дата закладки 24.09.2018


Амадей

Знайшов вихід (з гумором)

На  базарі  дядько    Макар
Яйця  продає.
Молодиці  питаються
-А  білі  в  вас  є?
Нам  хотілося  б  біленьких
Кажуть  йому  люди,
Хтось  із  черги  питається
-А  білі  ще  будуть?
Наш  Макар  не  розгубився,
-Я  вас  розумію,
Почекайте  п"ять  хвилин,
Я  піду  помию.
Ну  й  противні  ж  покупці,
Я  вже  й  так  стараюсь,
Ну,  якщо  вже  так  хочеться,
-Піду  покупаюсь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807574
дата надходження 23.09.2018
дата закладки 24.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Україна в нас одна…

Пташиний  спів  тут  не  лунає  дзвінко,
Дерева  плачуть,  ранені  стоять.
Війні,  що  почалась  немає  спинку,
Там  діти  по  льохах  тихенько  сплять.

Розкидані,  зруйновані  всі  долі,
Покинуті,  розвалені  хати.
Схід  опинився  у  тяжкій  неволі,
Загарбати  його  прийшли  кати.

Але  ж  то  наша,  наша  Україна
І  доля  завжди  в  нас  була  одна.
Як  мати  до  грудей  пригорне  сина,
Так  Україна  пригорне  дитя...

Не  вдасться  злому  ворогові  знищить,
Луганщину  забрати  і  Донбас.
Ми  українці  піднімемось  вище
І  сам  Господь  почує  в  небі  нас.

Пошлють  нам,  небеса,  благословення!
І  зійде  світло  ясне  до  землі.
Ще  з  прадіда  козаче  в  нас  коріння,
Тож    підростають  козачки  малі.

Рука  більш  не  торкнеться  супостата
І  не  візьме  чужого  більш  вона.
Бо  в  Україні,  завжди,  брат  -  за  -  брата
І  Україна  в  нас  на  всіх  одна!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807490
дата надходження 22.09.2018
дата закладки 22.09.2018


OlgaSydoruk

Когда летели журавли…

И  я  сегодня  ощутила
Пришедшей  осени  тиски...
От  света  тусклого  укрыла
Свои  гламурные  холсты.
Мгновением  чутким  упивалась
И  умирала  от  любви...
Но...  почему-то  разрыдалась,
Когда  летели  журавли...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807476
дата надходження 22.09.2018
дата закладки 22.09.2018


OlgaSydoruk

Про сумне я вже не хочу …

Мне  не  хочется  о  грусти
Ни  шептать,ни  говорить  -
Запах  осени  так  вкусен
(Всё  б  до  капельки  испить).
В  сундуки  воспоминаний  -
Положить  ещё  главу,..
И  охристый,и  багряный  -
И...холодную  золу...
Удержать  в  руке  ладошку,
Ощущая,пульса  нить...
Быть  волшебницей  (немножко),
Чтобы  время  усмирить...



Про  сумне  я  вже  не  хочу  -
Шепотіти,гомоніти...
Запах  осені  -  досхочу...
Ані  краплі  -  не  зронити...
А  у  споминів  шухляди  -
Заховати  ті  скарби:
І  охристі,і  багряні,..
З  прохолодної  золи...
І  утримати,затиснув,
Щоб  відчути  пульсу  міць...
І  мольфаркою(хоч  трішки)  -
Стати  на  коротку  мить...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807473
дата надходження 22.09.2018
дата закладки 22.09.2018


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 89

[b][color="#170fab"]Как-то  ночью  у  плетня
Друг  мой  Василёчек,
Мои  плавки  поменял
На  стринги  в  цветочек.

Кто-то  шел  за  мною  следом
Аж  до  самого  плетня.
Оказался  старым  дедом
Ох  и  вывел  он  меня.

Где  вы,  годы  молодые,
Где  вы,  хлопцы  удалые?
По  соседству  -  старый  дед.
И  других  парней  здесь  нет.

Ой  спасибо  тому  деду
Что  за  мною  следом  шел
В  город  точно  не  поеду,
Мне  и  с  дедом  хорошо.

Потянулась  вверх  за  грушей
Платье  лопнуло  по  швам.
Не  прошлось  в  саду  с  Ванюшей
Раздеваться  по  углам.

Прыгнула  через  костер...
И  как  чурка  тлею...
То  лечила  год  запор,
Теперь  -    диарею!!

Гармонист  у  нас  Володя
Неказист  и  нелюдим,
И  одет  по  старой  моде
Но    все  девушки  -  за  ним...

Сини  глазки,  чуб  волной
Волос  цвета  осени...
Петька  верен    мне    одной,
Остальных  мы  бросили...

У  подружки  у  моей
Память  от  Василия,
Как  наставит  ей  теней,
Ходит  вечно  синяя...

После  свадьбы  едем  в  Крым,
Ляжем  там    рядами,
Пока  с  кожи  черный  дым
Не  пойдет  клубами.

Сразу  два  купила  теста
Подтвердили  -  есть  залет!!
Вот  Вам,  хлопцы,  и  невеста
Та,  что  честь  свою  блюдет!!![/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807481
дата надходження 22.09.2018
дата закладки 22.09.2018


Любов Іванова

МЕЛОДИЯ ОСЕНИ

[b][i][color="#9c0505"][color="#0cab27"]М[/color]узыка  дождя  и  листопада
[color="#0cab27"]Е[/color]ле  слышен  в  небе  птичий  гам
[color="#0cab27"]Л[/color]истья  уже  чувствуя  прохладу,
[color="#0cab27"]О[/color]падают  медленно  к  ногам.
[color="#0cab27"]Д[/color]ымка  проплывает  над  оврагом
[color="#0cab27"]И[/color]  уходит  к  озеру  в  свой  дом.
[color="#0cab27"]Я[/color]вно,  бабье  лето  где-то  рядом

[color="#0cab27"]О[/color]счастливит  вскоре  всех  теплом..
[color="#0cab27"]С[/color]    шорохом  листвы  душе  уютно
[color="#0cab27"]Е[/color]сть  у  этой  музыки    свой  шарм.
[color="#0cab27"]Н[/color]ежности  потоки  поминутно,
[color="#0cab27"]И[/color]  с  усладой  сердца  пополам.[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807448
дата надходження 22.09.2018
дата закладки 22.09.2018


Надія Башинська

НА ГОРОДІ ВИРІС БІБ…

На  городі  виріс  біб...  Запишався.
-  Ой,  погляньте,  я  який!  В  татка  вдався.  
А  мій  тато  -  в  дідуся,  він  був  гарний.
Ой,  погляньте,  я  який!  Правда,  славний?!

Посміхались  огірки  й  помідори,
 і  капуста,  й  гарбузи,  й  патісони.  
А  картопля  мовила:  -  Всі  ми  гарні!
 Бо  батьки  і  дідусі  у  всіх  славні.

То  ж  пишаємося  ми  всі  городом  
   і  веселим,  
                     працьовитим  
                                                 своїм  родом!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807406
дата надходження 22.09.2018
дата закладки 22.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Золотила осінь…

Золотила  осінь  кісоньки  берізці,
НасипАла  в  кошик  лісові  горішки.
Застеляла  килим  листячком  багровим,
Все  довкола  стало  різнокольоровим.

Кетяги  калини  хиляться  додолу,
Осінь  -  чарівниця  світ  міня  навколо.
Майорять  на  клумбах  айстри  кольорові,
Ще  з  пахучих  квітів  мед  збирають  бджоли...

Ночі  стали  довші,  вже  приносять  холод,
А  малина  пізня,  ще  дарує  солод.
Вітерець  колише  піснею  діброви,
Місяць  зажурився,  щось  нахмурив  брови...

Та  мине  це  диво,  паморозь  все  вкриє,
Поле  і  долини  срібним  снігом  вмиє.
Морозенко  в  гості  до  нас  завітає,
Небо  світлим  блиском,  зорями  засяє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807344
дата надходження 21.09.2018
дата закладки 21.09.2018


Надія Башинська

Я ЗНАЮ!

Я  знаю:  молитви  до  неба  злітають.
Мов  птахи,  дороги  свої  вони  знають.
У  них  найсвітліші  всі  мрії  вкладаю.
На  них  особливу  надію  я  маю.

Про  мир  на  землі  прошу  в  кожному  слові,
про  радість  і  щастя  в  батьківському  домі.
Щоб  правда  свята  панувала  у  світі,
і  тішили  душу  матусині  квіти.

Летіть,  мої  добрі  думки  і  надії.
Летіть,  мої  теплі  і  яснії  мрії!
Вас  Матінка  Божа  сьогодні  чекає,
у  щедрі  долоньки  свої  позбирає.

Своєю  любов'ю  усіх  вас  зігріє,  
із  рук  своїх  зерням  над  світом  розсіє.
То  ж  всі  проростете,  мов  жито  у  полі.
Бо  Божа  любов  буде  в  кожному  слові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807333
дата надходження 21.09.2018
дата закладки 21.09.2018


Амадей

Перевесло любові

Любов  нас  в"яже  перевеслом,
І  повертає  в  юність  знов,
Кохання  квіткою  воскресло,
І  полум"ям  пала  любов.
Твоі  п"янкі  жагучі  вірші,
Неначе  сонця  промінці,
Не  хочу  я  чекати  більше
Вже  хочу  щоб  рука  в  руці,
Вже  хочеться  мені  сьогодні
Із  губ  спивать  п"янкі  меди,
В  осінні  ночі  прохолодні
Щоб  зігрівать  тебе  завжди.
Щоб  ти  була  щаслива  знову,
Раділа  щоб  життю  ти  знов,
Щоб  серце  повнилось  любов"ю,
Пізнала  щоб  мою  любов.
Щоб  ти,  моя  чарівна  квітко,
Співом  прилинула  з  дібров,
Щоб  нам  кричали  друзі  "Гірко!"
Благословили  на  любов.
Щоб  відступили  заметілі,
Щоб  відступили  холоди,
Душа  і  тіло  молоділи,
І  так  в  житті  було  завжди.
Любов  нас  в"яже  перевеслом,
Кохання  голову  п"янить,
Нехай  в  душі  буяють  весни
Я  буду  Господа    молить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807340
дата надходження 21.09.2018
дата закладки 21.09.2018


Ганна Верес

Подаруй

Подаруй  щиру  посмішку  тим,
Кого  справді  кохаєш  чи  любиш,
І  міцнішими  стануть  мости,
Більше  знайдеш  ти,  аніж  загубиш.

Подаруй  їм  зерно  доброти,
Бо  вона  окриляє  людину,
Їй  молитвою  шлях  освяти,
Щоб  міцну  мати  завжди  родину.

Подаруй  хоч  краплинку  тепла,
Щоб  зігрілись  серця  їх  і  душі.
Щоби  кожного  мрія  збулась
І  до  тебе  не  були  байдужі.
18.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807294
дата надходження 20.09.2018
дата закладки 20.09.2018


Ганна Верес

Поезія – мереживо зі слів

Поезія  –  мереживо  зі  слів,
Освячених  небесною  любов’ю,
Ніхто  політ  спинить  їх  не  посмів.
Вона  чарує,  вчить,  зове  до  бою.

Поезія  –  це  особливий  храм,
В  який  зайти,  мабуть,  не  кожен  зможе,
А  хто  зайшов,  не  змінить  слів  на  крам,
Бо  тільки  цим  душа  його  заможна.

Поезія  –  це  вічний  камертон,
Котрий  звучить  і  крізь  тисячоліття.
Долає  він  і  віддаль,  і  кордон.
Це  диво  з  див,  що  є  й  було  у  світі.!

Поезія  –  словесне  джерело:
Вона  і  крає  душі,  і  єднає,
Де  не  загубиться  і  те,  що  вже  було,
І  те,  що  завтра  буде,  вона  знає.
18.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807292
дата надходження 20.09.2018
дата закладки 20.09.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Крихкі і зболені бредуть надії

Накрила  ніч    все  темною  габою,
Гуляє  вітер  одиноким  звіром.
А  чи  зустрінемось  іще  з  тобою?
Лойовий  каганець  тріщить,  мов  віра.

Ми  якось  розійшлися  по-англійськи,
Немов  блукаємо  у  мутнім  меві,
А  почуттів  ще  теплий  гріє  ліжник,
І  вогник  жевріє:  не  все  ж  померкло.

Крихкі  і  зболені  бредуть  надії,
І  у  пітьмі  шукають  перли  світла.
А  може  ти  залишишся  у  мріях,
Якщо  слова  мої  розвіє  вітер.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807286
дата надходження 20.09.2018
дата закладки 20.09.2018


НАДЕЖДА М.

Поговори зі мною, осінь…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=o9ewSi6PevQ
[/youtube]

Іду  знайомими  стежками.
Чи  сад  все  той  же  і  без  змін?
Так  тішу  все  себе  думками...
Чекать  мене  завжди  він  вмів.

Але  чому  ж  так  серце  б"ється,
Чому  неспокій  у  душі?
Невже  десь  юність  відгукнеться,
Що  притаїлась  тут  в  тиші?

Все  повільніше  уже  кроки,
І  я  не  вірю  вже  очам:
О  як  мене  торкнув  неспокій!
А  сад  так  радо  зустрічав.

Стелив  м"який  із  листя  килим,
Вбрання  новеньке  одягав.
І  був  якийсь,  не  зовсім  звичним,
До  мене  руки  простягав.

Ввібрали  очі  сад  осінній.
Як  до  лиця  багряний  цвіт!
І   я  шукаю  з  нетерпінням
Моєї  молодості  тут  слід..

Тепер  тут  осінь  хазяйнує.
Ти  була  свідком юних    днів.
Чому  ж  це  час  усе  руйнуює?
Як  досконало    все  зумів...

Поговори  зі  мною,  осінь,
Узнать  всю  правду  поможи.
Чому  в  житті  все  так  не  просто.
Шукать  де  молодість,  скажи?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807248
дата надходження 20.09.2018
дата закладки 20.09.2018


Катерина Собова

Синочок

Лежить    Петя    на    дивані
(Таки    добре    натомився),
З    дискотеки    прийшов    рано,
Цілу    ніч    там    веселився.

Телефон    не    дав    заснути.
Батьки    з    дачі.    Петро    злиться:
-Що    за    люди,  уже    зранку
Їм    не    спиться    й    не    сидиться!

В    телефоні    вже    співає
Солоденький    голос    мами:
Петрику,    синочку,    як    ти?
Чи    не    скучив    вже    за    нами?

Кидай    все    і    їдь    на    дачу,
Любий    мій,    мене    ти    чуєш?
Місяць,    як    тебе    не    бачу…
Там,    напевно,    голодуєш?

-Я    бажання    твої    знаю,-
Підключився    потім    тато,-
Тут    на    тебе    вже    чекають
Шашлик,    пиво    і    дівчата!

-Я    на    це    не    поведуся,
І    мене    ви    не    займайте:
Буряки    свої    й    картоплю
Там    самі    собі    копайте.

Хлопчик    я    уже    дорослий  –
Повних    двадцять    років    маю,
За    дівчат,    шашлик    і    пиво
Я    вже      якось    сам      подбаю!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807224
дата надходження 20.09.2018
дата закладки 20.09.2018


Надія Башинська

А СОЛОВЕЙ СПІВАВ…

А  соловей  співав...  видзвонював  на  гілці.  
Усіх,  хто  його  чує,  звеселяв.  
І  кожен  звук  пісень  його  прекрасних
далеко  було  чути.  

Так  лунав...  Що  заслухалися  всі  гори,
 і  плечі  розправляли  тут  ліси.
Стихала  річка  і  діброви,
 змовкали  інших  птахів  голоси.  

А  соловей  співав  в  садочку  на  калині.
Рум'яні,  ніжні  ягідки  її
теж  прислухалися  й  раділи,
і  соку  набирались  від  землі.
 
І  просинались  квіти  навкруг  хати,  
бо  зігрівав  той  спів,  мов  промені  ясні.
А  оберегом  стояли  біля  хати
стрункі,  кремезні  ясени...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807215
дата надходження 20.09.2018
дата закладки 20.09.2018


Ганна Верес

Не стало двох синів

[i]Сьогодні  з  інету  дізналася  про    двох  наших  загиблих  у  Донбасі.  Допоки  будем    біль  цей  пити,  ховать  дітей  і  сльози  лити?
[/i]
«Не  стало  вчора  знову  наших  двох,»    –

Два  материнських  серця  застогнали…

Не  розуміють,  що  таке  любов

Ті  що  безжально  воїв  убивали…

Читаю:  ще  не  стало  двох  синів,

Знов  дві  сім’ї  у  траурі,  у  чорнім…

І  білий  світ  для  роду  почорнів,

Бо  дві  кровинки  вирвали  учора.



«Чому  вони?  –  б’є  мозок  у  чоло  –

Скількох  іще  ковтне  війна  героїв?

А  чий  наступний  упаде  шолом,

Допоки  Путін  буде  у  короні?»


Так,  не  одна  впаде  іще  сльоза,

І  не  один  рубець  сковерка  серце,

Поки  закінчиться  в  Донбасі  ця  гроза,

Допоки  будем  з  ворогом  у  герці?


Та  прийде  час  –  настане  перелом,

Бо  ж  задарма  не  гинуть  патріоти.

Прикриє  Україну  Бог  крилом,

І  будем,  врешті,  вільним  ми  народом!
19.09.2019.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807197
дата надходження 19.09.2018
дата закладки 19.09.2018


Valentyna_S

Щоб їм повірив і манкурт…

Навис  туман  над  сонним  містом,
Сягнув  будинків  й  храмів  бань.
З  гілля  дерев    рясним  намистом
Струмить  вода  у  глухомань.

Хмурніє  небо,  никнуть  хмари,
Спадає  зверху  млява  тиша,
Шкребе  пером  ледь  тротуари--
Чиїхось  кроків  думу  пише.

Люблю  іти  в  густім  тумані
Й  словам  підшукувать  комфорт  
Без  лицемірності  дурману,
Щоб  їм  повірив  і  манкурт.

І,може,    він  ураз  згадає
Про  наймиліший  отчий  край--
На  нього  він  давно  чекає
Й  благає:  «Сину,  повертай!

Вернися  серцем  і  душею,
Засій  зерно,  мов  оратай.
Можливо  знайдеш  панацею
І  лихам  всім  настане  край.

Хай  заживе  народ  щасливо,
Забуде  вбогість  і  відча́й.  
Жуаньжуанів  новим  ширам
Себе  убити  більш  не  дай».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807190
дата надходження 19.09.2018
дата закладки 19.09.2018


Веселенька Дачниця

Кмітливе внучатко

                                           
Сидить  бабця  на  порозі
На  сонці  дрімає,
А  маленьке  онучатко
У  дворі  гуляє.

Скубне  курочку  за  хвостик,
Собачку  -  за  носа,
І  тихенько  поглядає
На  бабусю  скоса.

Закрилися  в  неї  очі,
Голова  вже  схилилась…
Онучатко  палки  носить,
Щоб  бабця  не  звалилась.

Вкрило  її  одіялом,
і  палками  підперло…
Прийшла  дочка  на  обід,
Ледь  з  сміху  не  вмерла.

Сидить  бабця,  як  грибочок,
Палками  підперта.
В  онучати  з  дідусем
Розмова  відверта.

Ти  навчив  мене,  дідусю,
Як  носик  підтерти.
Коли  тин  наш  похилився  –
Як  його  підперти.
                                                                 11.09.2018



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806999
дата надходження 18.09.2018
дата закладки 19.09.2018


Веселенька Дачниця

З осені у вЕсну в'яжу перевесло

Вже  кружляє  листя  по  сивих  стежинах
І  в  душу  щемливо  журбу  засіва.
Якби  не  піддатись  настрою  сумному,
Бо  ще  попереду  осінь  золота.

Усміхнеться  сонце  ніжно  -  колисково
Ще  бабине  літо  зігріє  теплом.
А  дощик  у  небі    чаклує  любов  нам,
Розмочує  душі  й  наповнить  добром.

Осінню  цю  втому  швидше  б  пережити,
І  зимові  сни  із  їх  холодами...
Під  зонтиком  любов  принести  додому,
Щоб  не  було  суму  ніколи  між  нами.
 
Стоптані  ногами  ще  не  всі  доріжки,
Ще  цвістимуть  квіти  у  нашім  саду
І  розквітне  любов,  прив'яла  роками,
Зустрінемо  вЕсну,  весну  не  одну…
                                                                                                           02.09.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806961
дата надходження 17.09.2018
дата закладки 19.09.2018


Шостацька Людмила

ТИША


А  тиша,  виявляється  дзвенить
Якимось  невимовним  стоголоссям.
І  неповторна  кожна  її  мить,
Немов  промінчик,  вплетений  в  волосся.
А  тиша  виявляється  –  жива!
Народжує  мелодії  і  звуки.
Вона  диктує  пошепки  слова,
Буває,  що  цілує  навіть  руки.
А  тиша  чимось  схожа  на  святу,
Її  мовчання  –  чаша  без  гріха.
Собі  збираю  мудрість  золоту,
Я  помовчу  й  вона  мовчить  нехай.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807162
дата надходження 19.09.2018
дата закладки 19.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Журавлики у вирій відлітають…

Над  виднокраєм  криками  бентежать,
Ключі  летючих  в  небі  журавлів.
Для  них  цей  простір  вільний  і  безмежний,
Поселить  в  серце  смуток  і  жалі.

Журавлики  у  вирій  відлітають,
Прощальне  коло  роблять  над  селом.
З  дерев  листочки  жовті  обпадають,
Торкає  птаха  осені  крилом.

Десь  вітер  губиться  в  кудлатих  хмарах,
Сумують  й  плачуть  проливні  дощі.
Як  буде  вам  журавлики  у  мандрах?
Коли  не  буде  зір  вам  у  ночі...

Летіть  мої  журавлики  у  вирій,
Ми  вас  весною  будем  зустрічать.
І  неба  простір  голубясто  -  синій,
Вас  зможе  знов  журавлики  обнять...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807082
дата надходження 18.09.2018
дата закладки 19.09.2018


Ганна Верес

Чекаю знов я і боюсь новин

Чекаю  знов  я  і  боюсь  новин
Із  неспокійного  нам  рідного  Донбасу,
Де  гинуть  люди,  наші,  без  провин
Від  куль  і  мін,  і  вибухів  фугасів.

Там  кров,  живу,  без  міри  п’є  земля,
Повітря  цідить  стогін  в  тому  краї...
О,  скільки  ж  ти  200-их  звідтіля
Земля  зустріла  й,  плачучи,  каралась!

Ці  терористи  чи  бойовики
Насправді  ж  є  солдатами  Росії,
Нас  ненавиділи  і  мучили  віки,
Бо  пустота  у  душах  їх  засіла.

Та  вірю,  прийде  справедливий  суд,
І  кожен  з  них  отрима  гідну  плату:
Всі  винні  кару  Божу  понесуть,
Хто  є  сьогодні  зла  й  брехні  солдати.  
16.12.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807076
дата надходження 18.09.2018
дата закладки 18.09.2018


Лілея1

РАДІСТЬ ТОЇ ОСЕНІ…

[b][i]А  пам’ятаєш  радість  тої  осені,
Що  нуртувала  річкою  в   мені,
Як  бірюза  небес  збігали   босими
По  жовтій,  ще  неораній  стерні.

Як  яблук-вітамінки   гучно  гупали
У  кучері  рудих,  осінніх  трав,
Як  вітер,  ледь  пройшовшись  садом   буцами,
Нас  холодом  за  плечі  обіймав.

І,   як  багряним  полум’ям  антонівка,
На  фоні  затуманених  заграв
Вмить  зайнялась  рум'янцем,  наче   Боженька,
Цю  осінь  і  її  поцілував.


Як  витинанки  листя  клались стосами
Й  дивились  неба  вічне  аніме.
О,  як  же  мало  зараз  в  мене  осені
І  не  хвата,  як  дихання,  тебе[/i].[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806280
дата надходження 11.09.2018
дата закладки 18.09.2018


Ольга Калина

Не встигла мати вишити сорочку

Не  встигла  мати  вишити  сорочку,  
Щоб  сину  дарувати  навесні.  
Цвіт  білий  вишень  обсипавсь  в  садочку  -
Синочок  рідний  був  вже  на  війні.

Ще  сонце  вранці  не  торкалось  броду,  
А  вітер  з  громом  стукав  у  вікно.
Жахлива  звістка  прилетіла  з  Сходу  -
В  руках  у  неньки  почорніло  полотно.

Сорочку  мати  слізьми  окропила
І  чорними  всі  стали  кольори.  
-  О,  Боже  милий!-  в  небо  голосила,
-  Мене  ти  замість  нього  забери!

Та  білим  цвітом  вкрились  її  коси,  
Коли  сорочку  клала  у  труну.
В  очах  з’являлись  сльози,  наче  роси
Й  вона  кляла,  кляла  оту  війну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807007
дата надходження 18.09.2018
дата закладки 18.09.2018


Надія Башинська

ЖУРАВЕЛЬ СКАЗАВ СЛОНУ…

Журавель  сказав  Слону:  -  Я  літати  так  люблю!  
Піднімаюсь  в  небеса  -  бачу  стільки...  Ой  краса!
А  ти  ходиш  день  при  дні.  Чи  політ  сниться  тобі?
Відповів  Слон  Журавлю:  -  Цвіт  землі  більше  люблю.
Небо  кличе  і  мене,  та  тут  радію  за  тебе.
Легкість  у  твоїм  крилі,  важкий  труд  -  в  моїй  ході.
Та  віддячує  земля.  Тут  політ  мій  -  похвала...
 за  той  труд,  що  я  роблю.
Журавель  вклонивсь  Слону:  -  Я  за  труд  тебе  ціню.
Мене  небо  кличе,  зве.  Політаю  для  тебе!..
В  світі  кожному  своє.  Бережімо  те,  що  є.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806994
дата надходження 18.09.2018
дата закладки 18.09.2018


Valentyna_S

Тераса. Сутінки. Лате

                                                       Трішки  самоіронії
Тераса.  Сутінки.  Лате
Й  думки  про  швидкоплинність  часу,
Жіночий  клопіт  —  борщ,  соте  —
Аж  зовсім  сонце  захід  гасить.

Нехитре  щастя  в  нас  таке:
Стрічаєм  музу  лиш  надвечір,
Воркуєм  з  нею  тет-а-тет,
Поки  парча  огорне  плечі.

Тоді  химерницю  метку
Я  прошу  в  хату  на  часину--
Й  до  ранку  разом  в  сліпаку
Думки  вкладаємо  у  рими.

Буває,  бачите,  повсяк  —
Як  пощастить  коли  тандему.
Ми  ще  подумаємо,  як
Рішить  назавжди    цю  проблему.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806957
дата надходження 17.09.2018
дата закладки 17.09.2018


Амадей

Процедура (гумореска)

На  базарі  молодиці  стали  говорить,
Про  своі  усі  болячки,  що  в  кого  болить.
Тут  Тетяна  похвалилась  до  баби  Марини,
Ой,  у  мене  так  болить  в  попереці,  в  спині,
А  Марина  каже  ій  :"  Я  була  в  Андрія,  
П"ять  хвилин  і  перестало,  так  сеанс  подіяв."
А  Тетяна,  як  Тетяна,  прийшла,  роздяглася,
І  голенька  на  кушетці  у  мене  вляглася.
Лежить,  стогне  молодиця,  так  болить  у  спині,
Зробіть  мені  те,  що  вчора  робили  Марині.
Болить  в  мене  в  попереку,  не  можу  згинаться,
То  ж  будь-ласка,  поробіть,  хоч  хвилин  п"ятнадцять.
Я  чогось  не  розпитався,  за  яку  Марину,
Й  почав  робить  процедуру  як  жінці,  Марині.
Поробив  хвилин  п"ятнадцять,  а  може  всі  двадцять,
Одужала  молодиця,  почала  сміяться,
Веселенька  така  стала,  розовенькі  щічки,
Вся  пашить,  упріла  бідна,  гаряча  як  пічка.
Процедура  каже  ваша  гарно  помагає,
Я  одне  не  доберу,  я  одне  не  знаю,
Ви  знімаєте  хвороби,  порчу  і  зуроки,
Як  робили  ви  Марині  в  дев"яносто  років?
Лиш  тепер  я  зрозумів,  -  лихая  година!
Он  за  кого  говорила,  он  яка  Марина!
Ну  нічого  вже  не  вдієш,  сама  винувата,
Бо  мою  дружину  теж,  -Мариною  звати.
Головне  що  помогло,  боліть  перестало,
В  знак  подяки  принесла  пляшку  й  кусок  сала,
Тепер  знають  молодиці  -  тільки  щось  заниє,
Кусок  сала  й  пляшку  й  бігом  біжать  до  Андрія.
Я  вже  з  досвідом  цілитель,то  я  точно  знаю,
Процедура  краще  ліків  всяких  помагає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805890
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 17.09.2018


НАДЕЖДА М.

Осінній поцілунок


[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dC82gEE6KxA

[/youtube]

Повільно,  ніби  крок  за  кроком,
Вступає  осінь  у  права.
А  я  згадала  ненароком
Тобою,  сказані  слова...

Та  ні!  Нічого  там  такого,
Що  скоро  прийде  вже  зима,
Що  так  болить  душа  у  нього,
За  чимсь  сумує  крадькома.

Що  довгі  ночі  у  безсонні,
Роки  летять  у  нікуди..
А  дні  такі  всі  монотонні,
Стікають  краплями  води...

А  я  все  слухала  уважно,
Все  намагалась  зрозуміть:
Чому  ж  в  житті  його  так  складно?
Мабуть,  не  вмів  усе  цінить..

Що  було  далі?  Дай  згадаю...
Все  чула  осінь  за  вікном.
А  я  слова,  слова  шукаю.
Тут  осінь  стукнула  листком...

Я  так  хотіла  щось  спитати,
Та  десь  поділися  слова.
Не  можу  й  досі  пригадати.
Чи  час  старанно  їх  хова?.

Та  чим  розрадити  я  можу,
Тепло  руки  подарувать  ?
І  в  таку  осінь  непогожу,
Чи  поцілунком  врятувать?...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806908
дата надходження 17.09.2018
дата закладки 17.09.2018


Ольга Калина

Рушники

Рушники,  рушники,  рушники..
Ті,  що  ненька  мені  вишивала
І  вкладала  всю  душу  в  нитки,
Та  й  на  долю  мені  дарувала.

Щоб  мене  по  життю  берегли,
Щоб  завжди  від  біди  захищали,  
А  недобрі  холодні  вітри
Щоб  родину  мою  оминали.

Як  прощатись  настала  пора,  
Я  з  собою  взяла  їх  в  дорогу,
Оберегом  щоб  стали  добра  
Й  відганяли  біду  і  тривогу.

Простелилося  ними  життя,
В  них  і  радість,  й  надія,  й  розлуки.  
Я  б  до  матінки  йшла  навмання,  
Як  насняться  натруджені  руки.

Вже  й  мої  пролітають  роки,
Сивина  заплітається  в  коси,
Та  зі  мною  її  рушники  -
Дорогі  обереги  ще  й  досі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806816
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 17.09.2018


Лілея1

СТРУН ЧОТИРИ ВЕРТИКАЛІ…

[i][b]Ці  струні  сльози  скрипки  в  сиву  тишу,
Цей  вічний  порух    шумного  смичка,
Квартирний  простір  звуками    колише,
Неначе  плаче  піснею    душа.

В  часи    фейсбуків,  мейлів,    мемів,  ніків,
Безвізу,  жлобства,  в    виборчий  піар,
Скрипаль,  підвівши  втомлені      повіки,
Бере  у  руки      витертий  футляр.

І  світлу-світлу  музику  печалі  
В  той  Вавилон,  де    змішані  слова,
Виводять  струн  чотири  вертикалі,
Поки  глухим,    заможним    буржуа

Десь  музикують  любі      кредитори.
А  наші  бідні  з  боргом      імена  
Тривожить:  до...  ре...    до...  ре...  до...  ре...  до...  ре...
Й  немов  життя  натягнута  струна.[/b][/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806887
дата надходження 17.09.2018
дата закладки 17.09.2018


Андрій Л.

Джерело ти моє і зело.

Гріє  зір  позолота,
Багряніють  плющі.
В  кожнім  кущику  цнота,
Заховалась  в  плащі.

Виглядають  картинно,
Очерети  з  роси.
Кров  нуртує  неспинно,
Від  такої  краси.

Це  моя  Україна,
То  мій  сивий  Дніпро.
Його  доля  чаїна,
Гріє  хвилі  теплом.

В  широті  повноводдя,
Синіх  хмар  висоти.
Я  в  захваті  від  чуда,
Що  у  мене  є  ти.

             Приспів:
Ясні  зорі  і  сивий  Дніпро,
Україно,  моя  Україно,
Джерело  ти  моє  і  зело,
Мови  пісня  з  гаїв  солов’їна.
Джерело  ти  моє  і  зело,
Мови  пісня  з  гаїв  солов’їна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806819
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 16.09.2018


Ганна Верес

Колише нічка зорі

Колише  нічка  зорі  на  крилі
І  сни  мережить  звечора  й  до  ранку.
Це  час  не  одного  з  тисячоліть
Так  обіймає  ніжно  землю-бранку.

Ця  зоряна  краса,  мов  диво  з  див,
На  полотні  нічному,  ледь  імлистім,
А  інша  в  тихім  дзеркалі  води
Теж  розгубила  зоряне  намисто.

Під  ранок  роси  в  травах  зацвітуть
І  сонце  землю  подихом  зігріє,
Таку  барвисто-рідну  і  святу,
Тоді  й  душа  промінням  зазоріє.
28.03.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806861
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 16.09.2018


Ганна Верес

Осінь рання забрела

У  край  мій  рання  осінь  забрела,
Одягши  з  листя  жовтого  віночок,
Нектаром  запаслася  вже  бджола.
Завмер  під  сивим  маревом  ставочок.

Я  вип’ю  казку  осені  до  дна
І  захмелію,  мов  вином  зігріта.
Земля  така  у  світі  лиш  одна.
Чарівні  тут  зима,  весна  і  літо.

До  ставу  притулився  моріжок  –
Це  зелен-диво  кличе  моє  око.
Сьогодні  він  змінився  –  ледь  прижовк.
Милуюсь  ним  я  мало  не  щороку.
20.01.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806858
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 16.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Люблю…

Люблю  природу  після  зливи
І  вітер,  що  у  вишині.
Скажу  усім.  Така  щаслива,
Те  щастя  ти  приніс  мені...

Любю  росинки  на  світанні,
Як  грім  гуркоче  вдалині.
Те  нерозтрачене  кохання,
Яке  даруєш  ти  мені.

Люблю  блукати  берегами
І  слухати  природи  -  світ.
Губитись  в  сизому  тумані
Й  шукати  папороті  цвіт.

Люблю  життя  -  бо  ти  у  ньому,
Люблю  тебе  -  бо  ти  в  житті.
Я  не  віддам  тебе  нікому,
Бо  ж  важко  жити  в  самоті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806837
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 16.09.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Кохання переможна тяма

Полинули  у  вересневу  ніжність,  
В  етюд  осінній  світлої  любові.
Корони  сонячної  сяяв  німбик,
І  фарби  розливались  кольорові.

Вмлівало  листя  в  золоті  і  вохрі,
І  тріпотіло  крильцями  в  польоті.
В  серцях  зароджувався  теплий  вогник,
Росла  суміжність...дивний  легкий  дотик...

Осінній  поцілунок,  ледь  тремтячий...
Хоч  кажуть,  осінь  у  журбу  сповита,
Але  ж  кохання  переможна  тяма
Нас  спонукає  жити  і  творити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806836
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 16.09.2018


НАДЕЖДА М.

Мовчання - золото, чи вада?

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=NSJ_te00tr8[/youtube]


Мовчання  -   тонка  павутинка,
Яка  опутує  серця.
Мовчання  -  пустки   серединка,
Бо  зручна  так  мовчанка  ця.

А,  може,  просто  це  -  сльозинка
На  чиєсь  серце  впала  десь.
І  не  розтала  та  крижинка.
І  тут  мовчання   секрет  ввесь

Мовчання  -  золото,  сказали,
Тут  не  потрібно  зайвих  слів.
Вони   в  мілкій  душі  десь  впали,
Чи  просто  їх  сказать  не  вмів.

Коли  нема  чого  сказати,
Тобі  не  ворог  твій  язик,
В  мовчанні  можеш  приховатись,
Бо  ти  давно  до  цього  звик.

Для  когось  просто  соломинка,
Когось  тримає  на  плаву.
Можливо,  прийде  час  зупинки,
ВІдчуєш  цінність  слів  живу.

Проміння  сонця  тихо  ллється,
І  мовчки  квіти   всі  цвітуть..
Але  мені  усе  ж  здається:
Слова  -  живі,  серця  їх  ждуть.

Мовчанням  можна  так  кричати,
Його  почує  увесь  світ.
А,  може,  все  -  таки  мовчати,
Коли  у  серці  пустоцвіт...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806788
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 16.09.2018


Надія Башинська

ТВОРИТЬ ТАК ВМІЄ ЛИШ ГОСПОДЬ…

Творить  так  вміє  лиш  Господь...  
На  що  не  глянь  -  з  його  насіння.
Прозора  неба  чистота  
і  сонця  золоте  проміння.    

Тут  все  святе:  дзвінкі  гаї,    
степів  безмежнії  простори,  
широкі  ріки  і  луги,  
в  медовому  цвіту  діброви.  

І  свіжість  ранків,  й  вечори...  
поля,засіяні  хлібами.  
В  грайливім  морі  кораблі,  
всі  срібні  зорі  для  нас  з  вами.

Творить  так  вміє  лиш  Господь...  
Щоб  солов'ї  в  саду  співали  
і  наливався  виноград,  
і  спіли  яблука  рум'яні.  

Скрізь  гнуться  віти  від  плодів.  
А  ми  -  землі  святої  діти.  
То  ж  нам  довірено  любить,  
оберігати  і  творити.

Любімо  Землю!  Бо  ж  вона  
довірлива,  немов  дитина.  
В  її  барвистому  вінку  
є  чорнобривці  і  калина.  

Ромашки,  маки,  нагідки,  
любисток,  шавлія  і  м'ята.
Тут  сонце  зігріває  всіх,  
повниться  щастям  кожна  хата.
     
Творить  так  вміє  лиш  Господь...  
На  що  не  глянь  -  з  його  насіння.
Прозора  неба  чистота  
і  сонця  золоте  проміння.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806814
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 16.09.2018


Valentyna_S

Просто осінь

Ніяка  це  не  казка.    Просто  осінь.
А  дощ  то  ллє,  то  падає,  моросить.
Розсипав  долі  перли-намистини--
Збирають  їх  берези  і  вербини.

Нагнувся  до  землі  низенько  явір:
Не  чує,  чи  співає  досі  жайвір.
Дубок    чубком  хитає  сонно,  в  бронзі.
Старенька  липа  плаче  при  дорозі.

Лише  радіють  пишні  хризантеми,
Поетам  презентують  свіжі  теми.
У  хороводах  з  вітром  диво-кралі
Співають  нам  позбутися    печалі,

З  повік    незвані    витерти  сльозини
Й  сказати  всім,  що  це  лиш  павутини--
Слабкі  обійми  бабиного  літа…
І  приховати  тайну  цю  від  світу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806763
дата надходження 16.09.2018
дата закладки 16.09.2018


С.І.М.ка

Блаженно гіркий

Проходьте  повз  нього  святенники,
Не  з  вашої  братії,  грішники,
Цей  погляд  –  колаж  протилежностей:
Невинних  й  Везувієм  знищених.
Сортуйте  сезони  за  кольором,
Рахуйте  не  сказане  зимами  –
Стираєте  власною  втомою
Тони,  що  для  вас  є  незримими.
В  цім  зорі  вершини  –  та  айсбергів:
Глибинно  ховається  істина.
Руйнуєте  чом,  неприкаяні,
Не  вами  збудовані  пристані?
У  вічах  –  портал  в  інші  виміри,
Де  розум  –  задвірки  чуттєвості.
Любов  є  дарунком,  не  вироком,  –
Та  болем  подекуди  встелена
Дорога  сердечного  цокоту  –
Удари  вдихаєте  з  осудом,
Побачивши  куряву  погляду,
І  колете!  Колете!  Колете
Весну  кольорами  студеними.
Себе  називаєте  вищими.
Проходьте  повз  нього  святенники,
Не  з  вашої  братії,  грішники,
Цей  погляд  блаженно  гіркий.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806698
дата надходження 15.09.2018
дата закладки 16.09.2018


Амелин

Откуда кляксы

[b]Лес  опустел,  насквозь  просвечен  жёлтым[/b]
Евгений  Глушаков

Лес  опустел,  насквозь  просвечен  жёлтым,
Едва  коснулись  заморозки  нас.
Сидишь  в  тепле.  Так  на  подъём  тяжёл  ты.
Прибавилось  в  твоей  тетрадке  клякс.
Отбрось  ногою  голой  одеяло.
Сгреби  в  охапку  заспанного  пса.
И  –  за  порог!  Не  с  месяца  ли  вяло
Свисает  гарнец  свежего  овса?
…………………………………..          
К  овсу  большую  морду  тянет  лошадь,
Срывает  шумной  влажною  губой.


Пародия
[b]Откуда  кляксы[/b]

Сидишь  в  тепле.  Кручина  сердце  гложет:
Что  за  окном  всё  стало  кувырком.
В  тетрадь  строчишь  о  том,  как  был  моложе,
Когда  служил  на  почте  ямщиком.
Как  за  порог  и  –  ветерком  на  площадь;
Другие  мигом  место  застолбят!  
К  овсу  большую  морду  тянет  лошадь,
Косит  лиловым  глазом  на  тебя.
"Во  заливает!"  –  думает  лошадка...
Потом  как  шлёпнет  влажною  губой:
–  Добавь  овса!!  Жую  твою  тетрадку…
…НоГОй  не  дрыгай  ГОлой,  ГОлубь  мой!


Фото  отсюда  -  https://pixabay.com/ru/photos/голова%20лошади/
(скачать  бесплатные  картнки)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806573
дата надходження 14.09.2018
дата закладки 14.09.2018


Ганна Верес

Цілителю

Буть  особливим  у  житті  непросто,
Коли  навколо  чорно-сірий  світ,
Коли  за  інших  ти  є  вищий  зростом,
І  відрізняється  від  інших  твій  політ,
Коли  на  землю  посланий  ти  Богом,
Є  носієм  і  мудрості,  й  добра,
Коли  душа  твоя  впилась  любов’ю
І  розумієш,  що  життя  –  не  гра,
Коли  ти  той,  без  кого  складно  людям,
І  особлива  місія  твоя,
І  милосердям  повні  твої  груди,
І  щедрістю  душа  твоя  буя,
Ти  є  цілитель,  а  таким  непросто,
Адже  стаєш  добра  ти  сіячем,
Ти  змінюєш  навколо  себе  простір,
Бо  ж  підставляєш  кожному  плече.
12.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806530
дата надходження 13.09.2018
дата закладки 14.09.2018


Ганна Верес

Про життя

Життя  –  складна  невільника  дорога,
Де  доля  направляє  кожен  крок,
Частенько  шле  невдачу  і  підмогу
Під  поглядом  замислених  зірок.

Це  іноді  суцільні  коридори,
Вузькі  й  широкі,  іноді  тісні,
Де  радощі  чергуються  з  бідою.
Це  й  сльози  материнські,  і  пісні.

Життя  легкого  не  бува  в  природі,
А  настає  у  нім  така  пора,
Коли  себе  пізнать  маєш  нагоду:
Борець  ти,  чи  німий  покірний  раб.
2.04.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806529
дата надходження 13.09.2018
дата закладки 14.09.2018


Лілея1

ГОЛОСЯТЬ ЧАЙКИ…

[i][b]На  стан  осиний  пляжного    каміння
Осінньо-водна  хлюпає    лазур.
І  кволо-  кволо  падає  проміння,
Немов  стрілою  бавиться  Амур.

Голосять  чайки,  жалібно  голосять
На  сиво-пінних  з  хвильок  гребінцях.
 -  Тривожна  осінь!  осінь!  осінь!  осінь!
Летить  по    пляжі  з  східного    кінця.

Й  штормить  відлунням,  ген  аж  до  Босфору,
Сльозами  хвиль  всі  топить  береги.  
О,  Чорне  море...  море...  море...  море...
Тобі  так  личить  спокій  без  війни.[/b][/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806481
дата надходження 13.09.2018
дата закладки 14.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Останній день тепла…

Ну  от  і  все,  останній  день  тепла,
У  небо  клином  гуси  піднялися.
В  далекий  край  дорога  пролягла,
А  рідний  край  за  ними  зажурився.

До  річки  нахилилася  верба,
Вмочила  віти  у  холодну  воду.
Її  зморила  осені  журба,
Бо  ж  осінь  відібрала  в  неї  вроду.

Сумує  день  за  сонячним  теплом,
А  у  ночі  вже  чути  прохолоду.
І  місяць  зажурився  над  селом,
Розкинув  зорі,  наче  карт  колоду.

Під  ранок  дощик  плакати  почав,
Текли  сльозинки  по  шибках  прозорих.
Він  осінь  усім  серцем  покохав,
А  от  вона  торкнулась  губ  медових...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806523
дата надходження 13.09.2018
дата закладки 13.09.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Цінуй своє

А  від  осінніх  слайдів  -  прохолода,
Сезон  із  тріщин  сонячної  фрески.
Розчервонілися  калина  з  глодом,
Гойдається  гілля  від  курсу  веста.

Людині  хочеться  тепла  земного,
Щоб  поруч  блиск  очей  коханих  в  радість.
І  не  врятує  спілкування  блогу,
Мережа  штучних  вікон  у  каскаді.

Щоби  не  було  прохолоди  в  душах,
Осінній  буревій  не  ятрив  серце,
Цінуй  своє  гніздо,  мов  вірний  бушель,
Родинного  лиш  щастя  сила  в  герцях.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806519
дата надходження 13.09.2018
дата закладки 13.09.2018


Андрій Л.

Я ні в кого не крав

Не  для  мене  чапіти  в  покорі  гниття,
Маю  гідність,  є  риса…  високої  честі,
Усе  інше  для  мене  то  просто  сміття,
На  коліна  не  стану,  не  вмру  у  безчесті.

Як  учора  й  сьогодні  на  крилах  у  мрій,
Ради  Вкрайни,  я  житиму  щоби  літати.
Буду  в  камінь,  вгризатися  так,  як  пирій,
Україною  буду  до  смерти  страждати.  

Дав  Господь  Україні  зродитись  Орлом,
Над  Дніпром  в  височіні  на  кручах  літати.
Не  літатиме  птаха  з  підбитим  крилом,
Гордовита  не  може  у  ранах  злітати.

Люблю  серцем  поранену  птаху  мою,
Відігрію  в  промінні  з  краплин  водограю.
Дав  Господь  мені  слово  в  Небеснім  Раю,
Просинайтеся  дітки  прошу  вас,  волаю.

Я  ні  в  кого  не  крав,  я  є  сам,  то  моє,
В  сьогоденні  можливо,  я  лише  єдиний.
Та  за  обріє  Сонечко  Світле  встає,
І  заповнює  пам'яттю  хто  ми  судини.

Не  моїх  дрібних  мрій…  -  ради  слави  її,
Від  Богів  величавої  Слави  могуття.
Повноводдям  весняним  круті  ручаї,
Оживляють  замули  Рікою  в  майбуття.

Кажуть  злий,  агресивний,  корона  в  мені,
Не  дозволю  поранити  вдачу  козачу.
Звинувачення  скраплі  візьму  у  жмені,
Притулю  до  грудей,  я  і  гірко  заплачу.

Все,  що  маю  то  звідти…  від  Бога  в  мені,
Знову  в  бій,  як  в  дорогу  в  тривозі  рушаю.
З  того  світу  вернувсь…  не  топлюся  в  вині,
Те,  що  дав  мені  Бог  для  людей  залишаю.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806439
дата надходження 13.09.2018
дата закладки 13.09.2018


Lana P.

НЕ МАЛЮЙ МЕНІ ЗОРІ…

Не  малюй  мені  зорі  далекі  —
Недосяжні  холодні  світи,
На  натруджених  крилах  лелеки
Навстріч  долі  стрілою  лети!

Не  притягуй  минуле  в  майбутнє,
Віднайди  у  безсонні  свій  шлях.
Почуття  в  наших  душах  присутнє,
На  зірково-безмежних  полях.

Не  малюй  мені  скелі  холодні,
Що  приховують  неба  блакить.
Віднайди  своє  сонце  в  беззодні,
Що  у  спалахах  в  серці  зорить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806405
дата надходження 12.09.2018
дата закладки 12.09.2018


Valentyna_S

Сорок сьомий

               Світлій  пам’яті  моєї  бабусі--вдови

Поникло  колосся  пшениці,
Сумлінням  втомившись  украй.
Уповні  снага  золотиться,
Віщує  багатий  врожай.

У  тихому  плесі  зажури
Постала  бабуся  в  імлі:
По  сніжних  іде  кучугурах,
Рятунок  шукає  в  землі.

Шопортяться  пальці  у  грудді,
Збирають  колосся  й,  мов  скарб,
Ховають  на  зболених  грудях,
Довіку  лишаючи  карб.

А  вдома  сирітство  убоге:
Маленькі  неситі  сини.
Одна  в  них  надія  на  Бога,
Й  на  зе́рно  чекають  вони.

Два  роки  минуло  відто́ді,
Як  врешті  скінчилась  війна.
Під  припічком  нишпорить  голод  —
Йому  не  завадить  вдова.

…Я  згадую  руку  безпалу
Бабусі  моєї,  вдови,
Що  символом  голоду  стала
І  жертвою  тої  війни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806300
дата надходження 11.09.2018
дата закладки 11.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Той перший вальс…

Той  перший  вальс,  той  перший  вальс
І  я  така  щаслива.
Він  поєднав,  коханий,  нас,
Твоїх  обіймів  диво.

Торкнулись  руки  до  плечей,
Так  ніжно  пригорнули...
А  я  не  зводила  очей,
Хвилини  промайнули.

Один  лиш  вальс,  один  лиш  вальс,
Як  шкода  розставатись.
То  в  перший  раз,  останній  раз,
Було  нам  танцювати.

Тепер  згадаються  мені,
Ті  очі  волошкові
І  ті  найщасливіші  дні,
Ті  дні  такі  казкові...

Хоч  ми  давно  уже  не  ті,
Роки  давно  минули.
Та  ми  зустрілися  в  житті
І  як  би  там  не  бУло.

Той  перший  вальс,  той  перший  вальс,
Його  я  пам'ятаю.
Він  поєднав  один  лиш  раз
І  був  нам  наче  раєм...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806290
дата надходження 11.09.2018
дата закладки 11.09.2018


НАДЕЖДА М.

А час такий собі творець

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-kf4HJ3lPwM
[/youtube]


А  час  такий  собі  творець:
Мастак  усе  перевернути.
Колись  за  щастя  був  борець,
Тепер  все  зробить,  щоб   забути..

Бо  все  колись  пройде,  минає,
Чомусь  міліють   почуття.
Та  час  один,  лише  він  знає:
Чому  тепер  я  вже  не  та.

Час  довго  терпить  і  чекає,
Години,  місяці,  роки,
А  потім,    ніби  сніг  спливає,
І  упадає  в  плин  ріки..

І  вже  не  гонить  хвилі  вітер,
А  так  собі  кудись  пливуть...
Це  час  такий  ось  має  витвір,
Що  не  цінилось  -  все  забуть...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806271
дата надходження 11.09.2018
дата закладки 11.09.2018


Андрій Л.

Внучку до дня народження

Зайняв  місце  в  кріслі  зрання,
В  діда  в  серці  тук-тук-тук.
Привів  діда  на  змагання,
Щодо  вправності  онук.

Як  той  в’юн  аж  захлинався,
Як  на  гульці  тамада.  
Точно  в  діда  Колю  вдався,
Кругом  нього  череда.

З  чорним  чубчиком  смаглявий,
Всі  дівчатка  довкола.
Що  веселий,  що  цікавий,
Не  Захарчик,  а  бджола.  

Тут  танцює,  тут  заграє,
Тут  по  колу  вже  біжить.
Як  промінчик  світлом  грає,
Діда  сонячна  блакить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806274
дата надходження 11.09.2018
дата закладки 11.09.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Ласкавої прелюдії часи

У  синь  очей  небесних  задивилась,
І  просо  мрій  теж  тягнеться  увись.
Ще  гріють  теплі  дні  -  осіннє  диво,
Стрімкий  політ  думок  в  життєвий  вир.

І  схоже  небо  всі  замки  відкрило,
Ласкавої  прелюдії  часи.
Ти  не  порань  мої  білясті  крила,
В  них  вільний  дух,  жіночність  із  роси.

І  ніжно  обійми  тендітність  серця,
І  зрозумій  закоханість  мою.
Для  мене  ти,  мов  загадковий  Всесвіт.
Під  небом  благодатним  я  стою.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806211
дата надходження 10.09.2018
дата закладки 10.09.2018


Тарас Слобода

Поляже «Імперія Зла» – колись впала і Троя

"..jeszcze  kurwa  nie  zapomnij  być  pogodnym!"  M.Wisniewski


Поляже  «Імперія  Зла»  –  колись  впала  і  Троя,
За  наші  страждання  вже  Бога  прохав  херувим.  
Чи  вистачить  часу  віддати  належне  героям:
Вклонитись  й  медалі  вчепити  на  груди  живим?

Чи  вистачить  мужності  визнати  рішення  кволі,
У  краще  життя  –  не  у  вічність  народ  поспішав
Ми  ще  у  ярмі  та  уже  не  в  задвірках  у  долі  -    
В  поранене  тіло  вселилася  вільна  душа!  

Не  віримо  більше,  бо  ігри  зі  смертю  нервові
Чи  вартий  поваги  хто  бізнес  на  честь  проміняв?  
Зелені  купюри  з  слідами  юнацької  крові  
Запущені  в  хід  –  на  біг-бордах  старі  імена…

Не  стане  щасливим  хто  лад  не  пильнує  у  домі,
Не  варто  робити  з  прямої  криву  перехресть  
Побудьте  весною,  хоч  день,  українці  свідомі:
Віддайте  політикам  милиці  –  воїнам  честь!  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806191
дата надходження 10.09.2018
дата закладки 10.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Не відпущу свої літа…

Як  в  море  відпливають  кораблі,
Від  берега  відчалюють  так  швидко.
Так  і  літа  спливають  десь  мої,
Туди  за  горизонт  і  їх  невидко...

Не  відпущу  -  кричу  я  їм  у  слід...
Не  відпущу  -  тікати  ще  зарано...
Лишила  осінь  свій  незримий  слід,
Прикрила  листям  і  блідим  туманом.

Та  серце  б'ється,б'ється  і  живе,
Душа,  ще  соловейком  веселиться.
І  молодість  в  душі  моїй  ще  є,
В  очах  не  згасне  віра  і  зірниця.

Розквітнуть,  оживуть  мої  літа,
Усміхнено  зворушать  серце  й  душу.
Всі  кораблі  у  гавань  поверта...
Так  і  літа  -  я  повернути  змушу...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806150
дата надходження 10.09.2018
дата закладки 10.09.2018


Катерина Собова

Мама - воїн

П'ятирічний  Віля  з  татом
Мовчки  фільм  дивилися:
Там  індійці  щось  кричали,
Чогось  метушилися.

-  Тату,  що  воно  за  люди?
Всі  у  пір'я  вбралися,
І  фломастерами  дивно
Так  розмалювалися?

-  Це  індійське  плем'я  дике,
Бачиш,  як  гуртуються,
Розфарбовують  всі  пики  -
До  війни  готуються.

Вороги,  як  їх  побачать  -
З  переляку  впадуть  всі,
І  забудуть,  що  тримали
Лук  і  стріли  у  руці.

-  Наша  мама,-  каже  Віля,-
Воювать  збирається,
Скільки  туші  на  тих  віях,
Очі  -  аж  злипаються.

Біля  пупа,  в  бровах  кільця,
Й  в  носі  теліпаються,
Крем,  помада  на  обличчі,
Пудра  обсипається.

І  наколка  в  неї  класна,
Вибриті  виски  смішні...
Ті  індійці  -  всі  нещасні,
Не  такі  вони  й  страшні.

Наша  мама  переможе
Будь-якого  вояка,
Як  нам,  тату,  пощастило,
Що  вона  страшна  така.

У  те  плем'я  піде  в  шортах,
Їм  покаже  кулака,
Вони  крикнуть:  -  Бачим  чорта!
Дадуть  зразу  драпака!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806123
дата надходження 10.09.2018
дата закладки 10.09.2018


Любов Іванова

ВЕСЕЛЫЕ ЛИМЕРИКИ 7

[b][color="#a55de8"]Гений  сыска  Сережа  Подушкин
От  меня  перебрался  к  подружке.
Я  махнула  рукой.
В  койке  он    -  никакой,
Пусть  уносит  свои  секс-игрушки!!

Змей  Горыныч  надумал  жениться
Только  с  харей  такой  -  как  решиться?
Сделать  губы  и  нос,
Вообще  не  вопрос...
А  для  силы  мужской  -  что  напиться??

Музыкальные  пальцы  у  Гали
От  которых  все  хлопцы  пищали.
Коль  что  в  руки  возьмет,
Сверху  вниз  проведет...
Ордена  ей  дают....  и  медали!

Маня  Оськина  -  девушка  в  теле
Не  ходила  на  танцы  доселе.
А  пришла  -  хлопцы  прут
Лишь  ее  в  круг    берут...
Нервы  в  клубе  у  всех  на  пределе!!

По  деревне  старухи  судачат
У  меня,  мол,  запущена  дача.
Не  взрыхлён  огород,
Ничего  не  растет...
Коль  желают,  пусть  сами  ишачат!!

Змей  Горыныч  надумал  жениться
Со  сватами  он  из  лесу  мчится!!!
А  когда  поглядел  -
В  миг  один  протрезвел!
Мужиком  оказалась  девИца!!!

Феофан,  здоровенный  детина
Соблазнил  моих  дочку  и  сына.
Он  же  сам,  как  Кинг-Конг
Предложил  им  хот-дог..
А  в  хот-доге  полно  героина.

Престарелая  тетушка  Лера
Все  искала  себе  кавалера.
Молодым  чтобы  был
Чтобы  -  Ух!!  Страсть  и  пыл.
Не  какого-то  пенсионера...

Трансвестит  из  Тайланда  Серега..
На  неделе  купил  себе  дога..
Мой  сосед  говорит
Что  и  дог  -  трансвестит
Срамота!  Побоялись  бы  Бога.

А  у  Митьки  супруга  ревнива
Нанимает  не  день  детектива.
Тот  агент  007
Обнаглел  уж  совсем.
С  шефом  снял  ее  возле  залива  ...[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806079
дата надходження 09.09.2018
дата закладки 09.09.2018


Valentyna_S

Ця диво-осінь незбагненна

Ця  диво-осінь  незбагненна
У  вересневих  снах  садів!
Цвіте  калина,  вже  огненна,
Каштан  свічками  забілів.

Поміж  плодів  рум’яних  яблунь
З’явивсь  новий  рожевий  цвіт.
Сі́на  ж  на  луках    пахнуть  в’янню,
Птахи  зібралися  у  світ!

Омбре  ,  сомбре  теж  в  неї  в  тренді,
І  буде  стильним  балаяж.
Земля  зазиміла,  у  пледі--
А  літо  здовжує  вояж.

Ця  диво-осінь  незбагненна
У  вересневих  снах  садів.
Ти  чар  явила  свій  натхненно
На  подив    знаючих  дідів.


На  Тернопільщині  у  вересні  зацвіли  каштани,  яблуні  й  калина

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806077
дата надходження 09.09.2018
дата закладки 09.09.2018


Новоградець

Фото

Його  повісив  наш  комроти,
Невмісне  трохи  на  війні,
З  журнала  вирізане  фото
Дівчатка  з  котиком  в  вікні.

Сидить,  тримає  свого  друга,
Пухнасту  шийку  обняла,
І  на  танцюючі  по  кругу
Сніжинки  дивиться  мала.

Тут  у  бліндажній,  сивій  димці
Солдатський  жарт  і  зброя  в  ряд,
А  там  в  садочку  на  ялинки
Вдягає  шубки  снігопад.

Під  грубий  сміх  і  грізний  брязкіт,
Дитяче  фото  на  стіні
Життя  і  смерть  німим  контрастом
Протиставляє  на  війні.

На  підвіконні,  по  дитячи
Вмостившись  з  котиком,  в  анфас,
В  нещастях  наших  і  в  удачах
Дівчатко  ділить  з  нами  час.

Змінилась  курява  болотом
І  не  один  ліг  побратим,
І  ротний,  списаний  трьохсотим,
Давно  замінений  новим.

А  за  сніжинками,  на  фото,
Спостерігає  в  бліндажі
Мала  улюблениця  роти,
На  вогневому  рубежі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806042
дата надходження 09.09.2018
дата закладки 09.09.2018


Андрій Л.

Робити кожному своє

Я  не  шукаю  в  долі  броду,
Себе  відношу  до  рубак.
Бо  українцем  є  по  роду,
І  дід  і  прадід  мій  козак.

Несу  надію,  віру,  мову,
Вовкам  служити  не  моє.
За  зброю  Бог  мені  дав  слово,
Робити  кожному  своє.

Чужим  не  дмухаю  на  воду,
Бо  ненавиджу  посіпак.
Герої  в  кожного  народу,
В  мойого  Балух  і  Рибак.

Не  наша  влада,  не  схилюся,
Невільний,  я  у  табуні.
У  пояс  низько  поклонюся,
Героям  сходу  і…  в  тюрмі.

Несу  надію,  віру  й  мову,
Нехай  потрусить  вурдалак.
З  зерна  відсіюю  полову,
Не  ворон…  в  Бога,  я  співак.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806033
дата надходження 09.09.2018
дата закладки 09.09.2018


Lana P.

ПОЕТ І ПОЕЗІЯ

Поет  —  фантазії  людина,
Літає  десь  на  кораблі.
Поезія  —  морська  тварина,
Що  проживає  на  землі

І  мріє  птахою  ширяти  —
У  крилах  свій  знаходить  хист,
Зірок  небачених  сягати.
Поет  —  замріяний  артист.

Не  закуєш  її  у  лати,  —
Замовкне  враз,  отож,  —  не  смій!
Залізні  не  зупинять  ґрати,
Вона  —  енергії  рушій!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805991
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 09.09.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Краса осіння із відтінком смутку

Краса  осіння  із  відтінком  смутку,
Дерева  у  вогнястому  вбранні.
Зібравсь  сполоханий  у  серці  жмуток,
І  наче  дощ  шумить  про  щось  мені.

Удвох  ми  не  пірнали  в  щедру  осінь  
І  разом  по  дорозі  не  брели.
Між  нами  досі  тиша,  безголосся,
Хоч  в  небі  чути  лебединий  клик.

І  ти  не  пестив  ніжно  русі  коси,
Світанки  щастя  не  стрічали  ми.
А  поодинці  цілували  просинь,
Оцю  осінню  неповторну  мить.

Якби  ж  краса  вже  без  відтінку  смутку,
Дерева  у  пікантному  вбранні.
Так  хочеться  кохання  стиглий  жмуток.
Прошепочи  "люблю"  лише  мені.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805969
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 09.09.2018


НАДЕЖДА М.

Вітер…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mYlKm_DqxEY[/youtube]


Уважно  прислухаюся  у  тишу,
Подих  затаїла  лиш  на  мить.
Вітерець  гілки  дерев    колише...
(Ніч  надворі,  все  навколо  спить).

Та  для  них  це  -  справжня  колискова,
Заспокоїть  їх  вона  й  без  слів.
Суть  не  в  тому,  що  нема  ні  слова,
Їм  так  до  душі,  що  пожалів.

Кажуть,  що  у  вітру  нема  серця,
Що  відсутня  в  нього  і  душа.
Та  не  вірте!  Так  лише  здається,
Чом  тоді  дерева  він  втіша?

Чи  не  він  зірвав  зі  злості  листя,
І  дерева  голими  стоять?
На  калині  залишив    намисто,
Що  на  сонці  вогником  горять.

Бачить  він  красу  і  розуміє,
Знать:  не  безсердешний  зовсім  він.
Плакать  і  жаліти  так  уміє.
Небагато  має  все  ж  провин.

Вміє  шепотіть  мені  на  вухо,
Часто  мої  коси  розпліта.
Іноді  почую:  ти  не  падай  духом,
Як  вірветься  в  серце  метушня....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805959
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 09.09.2018


Valentyna_S

Плеще дощ осінній у долоні

Плеще  дощ  осінній  у  долоні,
Розлились  овацій  стрічки--  ріки.
Наче  вирвавсь  тільки-но  з  полону
І  вмиває    міста  пісні  лики.

На  дахах  клекоче  сіра  піна.
До́лі  цебеніє  на  бруківку,
То  ураз  ручай  струмчастий  зрине,
То  запрудить  рокотом  криївку

Кла́поть  заблука́лого  в  нас  літа
І  жене  безжально    його  в  осінь.  
Хльост  і  хлюст    на  вулицях  сердиті…
Дощ  малює  ніч  в  лінійку  ко́су.

Як  мені  з  душі  прогнати  болі,
Жмакані  ще  теплі  сподівання?
Чи  не    змиє    час    надії  кволі,
Як    змив  дощ  цей  літа  маскування?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805948
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 09.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

З тобою ми напишемо роман…

Упав  на  трави  осені  туман
І  загорнув  їх  у  осінні  шати.
З  тобою  ми  напишемо  роман,
Бо  про  кохання  вміємо  писати...

Почну  писати  тихо  на  зорі,
Лише  натхнення  в  спокої  приходить.
На  вухо  не  гудуть  тоді  джмелі
І  місяць  на  побачення  виходить.

Легенький  вітер  ніжить  й  пригорта,
Він  хоче  прочитати  і  все  знати.
Стежина  в  береги  веде  крута,
По  ній  не  йти,  а  хочеться    взлітати...

У  парку  осінь  листям  шерхотить,
Я  шерхіт  той  уявно  відчуваю.
Роса  на  травах  перлами  бринить,
А  я  пишу  -  бо  так  тебе  кохаю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805928
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 08.09.2018


Амадей

На гілляку

Я  не  відкрию  вам  Америку  ніяку,
Що  кровопивці  скоро  підуть  на  гілляку,
Вбиватимуть  іх  навіть  малі  діти,
Бо  скільки  ж  можна  кровопивць  терпіти.
Вони  тарифами  забрали  з  хати  світло,
І  іжу  забирають  в  малих  діток,
Забрали  ліки  в  сироти  й  каліки,
Бо  думають  вони  царі  навіки.
Але  кінець  ім  дуже  швидко  буде,
Прийдуть  із  зброєю  в  Киів  з  Донбасу  Люди,
Ввірветься  у  людей  терпець,
І  кровопивцям  вже  прийде  кінець.
У  них  ще  є  можливість  залишитись  жить,
Та  ж  треба  для  народу  щось  робить,
Якщо  ж  не  зроблять  нам  полегшення  ніяке,
То  підуть  кровопивці  на  гілляку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805910
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 08.09.2018


КВолынский

Сьогодні

Сьогодні  знов  тебе  зустрів,
Ти  осторонь  стояла…
Мов  синь  далеких  островів  
Мій  погляд  привертала.

Така  вродлива  і  струнка,
Немов  берізка,  ніжна,
Твоя  приваблива  рука
Відкрилась:  незаміжня…

Бо  серце  з  юних  літ  щемить,
Душа  моя  страждає…
Буває,  що  кохання  спить
Буває,  що  літає!

Чому,  життя  так  в  перебій:
То  все  заллє  водою,
То  каже,  норов  свій  –  
Жагу  зводить  росою

Чому?  Чому,  завжди  одна,
Мов  горлиця  літаєш…
Чи  може  і  моя  вина,
Що  в  серце  не  впускаєш.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805883
дата надходження 08.09.2018
дата закладки 08.09.2018


Катерина Собова

На курортi

В  санаторії  -  знайомства,
Залицяння  -  без  обману,
Через  три  дні  вже  курортні  
Розвиваються  романи.

Один  зразу  кинув  оком:
За  столом  -  сусідка  гарна...
Пропонує  ненароком
Час  провести  вдвох  не  марно.

Познайомилися:  Лера,
В  бізнесі  є  перші  кроки,
Артист  цирку  він  -  Валера,
Стаж  -  уже  п'ятнадцять  років.

Розказав,  що  вже  п'ять  років
Сам  живе,  бо  розлучився,
І  хоч  вільний,  незалежний
Та  кохать  не  розучився.

Чемно  в  дверях  пропускає,
Компліменти  -  як  годиться...
Але  враз  -  куди  він  хилить
Розкусила  молодиця.

Покаталися  на  яхті
(Бий  тебе  нечиста  сила,
Каже,  гаманець  забувся)  -
То  й  за  нього  заплатила.

Потім  бреше,  що  велика
Черга  біля  банкомату
І  тому  не  зміг  сьогодні
Тут  отримати  зарплату.

Через  тиждень  наша  Лера
Бачить,  що  кіна  не  буде,
Виказала  все  Валері,
Так,  щоб  чули  усі  люди:

-  Обдурити  кожну  хочеш?
Думаєш,  що  в  цьому  здібний?
То  ти  вільний,  нежонатий,
Чи  нікому  не  потрібний?

Ти,  брехливий  голодранцю,
Сам  на  себе  будеш  злиться,
Бо  жінки  дурні  й  наївні
Вже  давно  перевелися.

Враз  представився  артистом,
Захотів  здобути  славу?
З  таким  шлюбним  аферистом
Я  не  раз  вже  мала  справу.

Я  сама  сюди  примчалась,
Щоб  не  так  відпочивати,
Як  знайти  якогось  дурня
І  до  нитки  обібрати!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805564
дата надходження 05.09.2018
дата закладки 05.09.2018


Valentyna_S

Витікає літо рікою

Витікає  літо  рікою
Між  колючим  стерням  полів.
Ледь  торкнулась  осінь  рукою
Ластів’ячих  клавіш  рядків.

Володіння  міряє  сажнем--
І  свій  шал  гамує  пригрів.
В  надвечір’я  в  затінку  ляже,
Загорнувшись  в  роси  до  брів.

На  сльозистій  шибі  спонтанно
Під  світіння  зі́рок  лампад
Я  малюю,  може,  востаннє
(Час  до  нас  такий  невблаганний)
Своє  серце  літу  на  згад.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805550
дата надходження 05.09.2018
дата закладки 05.09.2018


НАДЕЖДА М.

Знайдіть у серці таке слово. .

Твір  друкується  повторно  зі  змінами.
------------------------------------------
Теплослів"я...  А  що  воно  значить?
Від  якої  душі  воно  йде?
Протилежне  -  злослів"я,  тлумачать,
Що  притулку  в  серцях  не  знайде.

У  болоті  полин  розкошує,
Кропива  та,  що  жалить,  росте.
І  хто  зілля  оцього  скуштує,
Може,  серце    ізцілить    пусте..

Теплослів"я  лікує  нас  словом..
Як  добротне  зерно  проросте.
(Від  злоби  є  надійним  покровом)
Що,  як  квітка  весняна,  цвіте.

Чи  жалієм  ми  доброго  слова,
Чи  запас  словника  обмілів?
Чи  вважаєм,  що  слово  -  полова.
Чи  зростити  в  душі  не  зумів.?
----------------------------------
Ти  відшукай  у  серці  слово,
Нехай  зігріє  увесь  світ.
Не  пропусти  тих  випадково,
У  кого  був    давно  політ.

І  стане  світ  в  новій  обнові,
Не  дошкулятимуть  дощі,
Бо  буде  вірить  знову  й  знову,
Що  є  все  ж    ліки  для  душі.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805500
дата надходження 04.09.2018
дата закладки 05.09.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Утримую дистанцію

Утримую  дистанцію  з  тобою,
Бо  надто  близько  підступаєш
Припливом  почуттів,  морським  прибоєм,
Любовного  жадаєш  паю.

Не  треба  слів,  мені  вони  знайомі,
Енергію  я  відчуваю.
Ти  прагнеш  зняти  крижані  шоломи  -  
Не  підпускаю...хоча  маюсь.

Утримую  дистанцію  з  тобою...
Ми  не  зіткнемось,  ні,  ніколи!
І  знову  боротьба  думок  в  двобої
Проходить  електричне  коло.

Утримую  дистанцію  з  тобою...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805498
дата надходження 04.09.2018
дата закладки 05.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Посмішка осені…

Зранку  літо  іще  гостювало,
Теплим  променем  ніжило  днину.
А    з  обіду  дощі  завітали,
Впав  листочок  на  землю  з  калини.

Осінь  мчиться  у  гості  на  конях,
Розпустила  рудаве  волосся.
Посміхнувся,  зрадів  її  сонях,
Павутиння  у  коси  вплелося.

Впав  відтінок  на  ліс  смарагдовий,
Луг  змінив  враз  одежу  яскраву.
І  картина  з'явилась  казкова,
Посміхнулася  осінь  ласкаво.

Не  лякайтесь.  Ще  холод  далеко,
Буде...  Буде  ще  Бабине  літо...
Над  землею  здіймається  клекіт
І  луною  відноситься  вітром...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805467
дата надходження 04.09.2018
дата закладки 05.09.2018


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.09.2018


Ганна Верес

Особливе наше військо

Споконвіку  Україну
Зайди  таврували…
І  пекло  їй,  і  боліло,
Як  четвертували
Її  душу.  Її  віру
З  серцем  виривали,
Щоби  душ  вона  не  гріла…
Чобітьми  топтали
Її  й  мову  солов’їну,
В  мури  мурували,
Та  по  Божому  велінню
Вона  оживала.
І  тоді,  як  у  тридцяті
Голодом  морили,
Лихі  іроди  прокляті
Нас  не  підкорили.

Гнули-мучили  Вкраїну,
Ледь  хребет  не  тріснув,
Та  не  стала  на  коліна,
Не  забула  пісню
Й  мову  свою,  калинову,
Хоч  ледь  не  сконала…
Простягає  руки  знову
Ординська  навала…
Ні,  нема  коси  такої,
Що  й  коріння  косить,
Наша  кров  тече  рікою
Вже  не  першу  осінь.
Та  не  буть  орді  азійській
Над  нами  панами  –
Особливе  наше  військо:
Бог  і  Правда  з  нами!
1.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805386
дата надходження 03.09.2018
дата закладки 03.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Здраствуй осінь…

Здраствуй  осінь!  Скажу  тобі  щиро,
Ти  для  мене  немов  королева.
Піднімалась  у  небо  на  крилах,
Прикрашала  багрянцем  дерева.

Здраствуй  люба!  Я  так  тобі  рада,
Зачепивсь  промінь  сонця  за  днину.
Ти  для  мене  неначе  розрада,
З  павутини  сплітаєш  хустину.

Здраствуй  мила!  Промовлю  тихенько,
Цілий  день  ти  пейзаж  малювала.
Відпочинь  я  прошу,  ще  рідненька,
Бо  до  тебе  всім  серцем  припала.

Посміхнулася  осінь  з  любов'ю
І  тихенько  промовила  слово.
Ткати  буду  я  килим  кленовий,
Кину  перли  на  нього  казкові...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805301
дата надходження 02.09.2018
дата закладки 03.09.2018


Андрій Л.

Бетонує чужинців козацька земля

Ви  давно  з  Саваотом  скріпили  угоду,
Вас  чекають  глибокі  у  вічність  гроби.
Не  сховати  за  гроші  у  сейфах  в  угоду,
Святу  правду  не  можна  скувати  в  цепи.

Свято  наше  священне  по  праву  триває,
Справедлива  розплата  вам  зайди  Кремля.
Ще  одного  ординця  сьогодні    немає,
Вже  горить  під  ногами  чужинця  земля.

Моїм  предкам  належать  ці  землі  по  роду,
Земля  Стуса  козацька  моквинські  жаби.
Тут  посіяні  кості  мойого  народу,
Не  сприймуть  вас  ніколи  донецькі  степи.

Вже  свободи  зоря  там  на  сході  сіяє,
Нам  новини  приємні  вже  шле  звідтіля.
То  поет  із  небес  так  до  нас  промовляє,
Бетонує  чужинців  козацька  земля.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805291
дата надходження 02.09.2018
дата закладки 03.09.2018


Valentyna_S

Отак бува…

Щораз  мохнатий  чорний  вечір
Ховає  лик  ясного  сонця.
Воно  засне  в  хмарин  на  плечах
Й  засяє  завтра  у  коронці.

Щораз  долає  світло  пітьма
Й  себе  з’їдає  до  останку,
Бо  й  уночі  блукають  притьмом
Зірки,  осяяні  прочанки.

Отак  бува  в  житті  всякчасно,
Що  переможе  чорна  смуга,
Та  біла  верне  своєчасно  —
Й  від  бід  залишиться    осуга…


Осуга  —  синонім:  осад

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805402
дата надходження 03.09.2018
дата закладки 03.09.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

З'явилася веселка над землею…

Так  тихо  стало  мов  перед  грозою,
Завмерло  все  в  бездИханнім  чеканні.
Прийде  вона,  окропить  все  сльозою
І  лишаться  краплини  в  пору  ранню.

І  буде  сонце  тішитися  ними,
Збиратиме  перлини  у  намисто.
Зігнуться  віти  ніжної  калини,
Гроза  минула,  небо  стало  чисте.

Схилила  груша  віти  із  плодами,
Дари  свої  вона  дарує  людям.
То  осінь  доторкнулася  руками,
Розвісила  янтарне  листя  всюди.

Я  доторкнуся  до  листочка  радо
Його  зігрію  ніжністю  своєю.
Десь  відійшли  далеко  канонади,
З'явилася  веселка  над  землею...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805240
дата надходження 01.09.2018
дата закладки 01.09.2018


Андрій Л.

Зацвіла калина

Зацвіла  калина,  як  вогонь  горіла,
Молода  дівчина  Господа  молила.
Щоб  війни  не  було  і  скінчилась  смута,
Щоб  її  молитва  та  й  була  почута.

Тулиться  в  калину,  сумом  оповила,
У  ногах  для  неї  горбиком  могила.
Вбили  бо  на  сході  кляті  московити,
Братика  немає,  як  їй  уявити.

Слізьми  горе  бідній  уже  не  залляти,
Братика  з  могили  уже  не  підняти,
У  куточку  гірко    блимає  лампада.
Молиться  дівчина  за  друга  солдата.

Розвіває  вітер  довгі  білі    коси,
Журяться  у  долах  посивілі  роси.
Запалила  свічку  щоби  не  гнівили,
Повернись  до  хати  орле  білокрилий.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805232
дата надходження 01.09.2018
дата закладки 01.09.2018


Ганна Верес

Амадею

[b]Мартиненку  Андрію  Васильовичу  присвячую[/b]

Всі  ми  люди,  та  надто  різні,

Адже  кожен  несе  свій  хрест,

Автор  він  не  одної  пісні,

На  собі  має  Божий  перст,

Щоби  був  там,  де  стогнуть  люди,

Там,  де  миру  просить  маля.

Він  не  має  ні  святні  буднів,

Як  і  наша  свята  земля.


Серце  сповнене  добротою,

І  сумління,  немов  кришталь,

Щось  у  ньому  є  від  святого,

Біди  інших  –  його  біда.  

Він  приймає  за  інших  муки,

Як  Христос  колись  за  всіх  нас.

Ненавидить  московських  круків,

І  болять  йому  Крим,  Донбас!


Не  буває  війни  без  крові  –

Кров  пролити  чужу  –  це  гріх!

Хай  же  шле  йому  Бог  здоров’я!

Дяка  щедра  від  нас  усіх!
1.09.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805192
дата надходження 01.09.2018
дата закладки 01.09.2018


Амадей

А мені кажуть не писати

                                                                                                                 
                                                                                                         "Не  гоже  в  віці  зрілому  нікому,
                                                                                                           Чистий  папір  "марати".

                                                                                                                 Олекса  Терен      "Зрілим  поетам".


А  мені  кажуть  не  писати,
А  мені  кажуть  не  любить,
То  й  соловейку  не  співати?
То  може  й  Сонцю  не  світить?
Бо  мені  кажуть  з  сивиною,
Проходять  справжні  почуття,
Що  тільки  в  юності  кохають,
Любов  у  вирій  відліта.
Що  тільки  в  юності  співають,
В  душі  і  в  серці  солов"і,
Якщо  у  когось  і  зникає
Любов  в  душі,  -то  не  в  моій,
В  моій  душі  весна  буяє,
Співають-плачуть  солов"і,
Троянди  в  серці  розквітають,
Лунає  спів  в  душі  моій.
Хвилюють  душу  очі  карі,
У  серці  родяться  пісні,  
І  доки  я  живу,  кохаю,
Не  забороните  мені.
Писать,  любить,  життю  радіти,
І  дарувать  людям  пісні.
Що  хочуть  можуть  говорити,
Однаковісінько  мені.
Нехай  мороз,  чи  громовиця,
Ви  не  погасите  любов,
Я  для  любові  народився,
Щоб  людям  дарувать  любов.
Не  дивлячись  на  вік,  на  скроні,
Душа  моя  живе,  співа,
Я  у  кохання  у  полоні,
І  ллються  з  серденька  слова.
Допоки  серденько  тріпоче,
Допоки  почуття  горить,
Буду  зірки  лічить  щоночі,
Коханій  душу  веселить.
Жінку  створив  Господь  на  світі,
Прекрасні  почуття  створив,
Щоб  жить,  любить,  життю  радіти,
Кохати  до  останніх  днів,
Якщо  в  вас  серце  не  співає,
Якщо  не  хочеться  любить,
То  може  в  вас  душі  немає?
Нащо  тоді  на  світі  жить?







адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805068
дата надходження 31.08.2018
дата закладки 31.08.2018


Андрій Л.

Коти

Заїли  нас  кляті  клопи,
В  кайдани  чужинці  обули.
Товстішають  в  стійлі  цепи,
До  котрих  вони  нас  припнули.

Відспівуть  Вкрайну  попи,
І  ми...  мовчимо,  як  поснули.
Від  сліз  неньки  ріки  ропи,
Все  п'ють  ненажерні  акули.

Пять  років  нам  тешуть  гроби,
Нема  вже,не  плачуть  бандури.
Мовчазні  лишились...  -  раби,
Що  й  роду  якого  забули.

Я  ж  з  тим  не  змирюся…  кати,
Нам  ще  постоли  не  обули.
Чекають  вас…  в  пеклі  коти,
Ми  вам  Ілловайськ  не  забули.

Відродимось  браття  з  золи.
Волхвами  там...  пишуться  сури,
Бог  Світлий  подасть  із  Гори,
В  Святилищі  моляться  Гури.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805062
дата надходження 31.08.2018
дата закладки 31.08.2018


НАДЕЖДА М.

Один день із мого життя…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=T_Js4TQgkXo

[/youtube]

Ну  що  сказать  мені  про  день  оцей?
Для  мене  непростий  він  і  незвичний.
Скажу  про  нього  кілька  слів  лишень,
В  моїм  житті,  як  кажуть,  золотистий.

Пройшло  з  тих  пір  багато  днів,  років,
Не  віриться:  роки  так  пролітають.
А  рік  за  роком  пташкою  летів,
В  життєвий  шлях  і  долю  уплітають.

Хотілося,  звичайно,  щастя  у  житті,
Та  не  завжди  буває  так,  як  хочеш.
Нелегко  нам  було  іти  в  путі:
То  вітер  загуде,  то  запорошить.

Я  дякую  тобі,  Життєвий  Друже,
Що  ти   зі  мною  поряд  йдеш  життям,
Що   маєш  почуття  до  мене  небайдужі,
Й  тобі  дарую  найніжніші  почуття.

Ранковий  поцілунок  і  гарячу  каву..
Ну  що  потрібно  зараз  для  душі?
Ти  не  сумуй,  філософ  мій  ласкавий,
Проб"ємося  в  життєвій  метушні...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805033
дата надходження 31.08.2018
дата закладки 31.08.2018


НАДЕЖДА М.

Осіння жінка

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=k4TE0O_d1cA
[/youtube]



Ти  -  єдиний  кактус  у  квітнику  мого  життя
Сімейка  Адамсів
----------------------------------------------

Як  пахнуть  запізнілі  літні  квіти!
Не  те,  що  квіти  ранньої  весни.
Холодною  росою часто  вмиті,
І  сняться  їм  осінні  ніжні  сни.

Це  осінь  наступає  їм  на   п"яти,
І  перший  морозець  надав  страху.
Та  за  життя  тримаються  завзято,
Хоч  по  осінньому  ідуть  уже  шляху.

Краса  осіння  завжди  неповторна.
Осіння  жінка..  Бачили  таку?
У  осені  велична,  непоборна.
Погляньте  -   ще  солодка,    до  смаку.

Хода  урівноважена  і  плавна,
А  очі   -  життєдайний  ніжний  блиск.
Вона   іще  кохає,   ніжна,  славна,
Хоч  не  така,  яка  була  колись.

Вже  може  оцінити  почуття,
Цей  досвід  здобула  вона  з  роками.
Шалене  має  ще  серцебиття,
Коли    торкається  він  ніжними  руками.

Ще  задивляються  услід  чоловіки,
Бо  так  чарує  ця  осіння  жінка!.
Вас  любить  Бог,  чарівні  ви  жінки!
Ви  -  осені  малесенька  сльозинка.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804911
дата надходження 30.08.2018
дата закладки 30.08.2018


Андрій Л.

Щурі

Сорочки  ще,  не  висохли  від  солі,
Вмирає  двір  господаря  тихцем.
Схопили  все,  породисті  у  льолі,
Патрошать  все  вгодовані...  живцем.

Не  зогледілись,  як  щурі  в  коморі,
І  зайди  в  хаті,  хазяюють  вже.
Черговий  раз    дарунок  злої  долі,
Й  чужинський  кінь...  на  привязі  ірже.

На  заробітках  зрощуєм  мозолі,
Чужинських  вошей  кормим,  комарів.
Свічки  щоденно  й  нощно  у  мінорі,
Удома  те  ж...  від  «наших»  шинкарів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804898
дата надходження 30.08.2018
дата закладки 30.08.2018


Valentyna_S

Осінній блюз

                                                                   ...Коли  восени  падає  перший  лист,  
                                                                   він  створює  оглушливий  шум,  
                                                                   тому  що  з  ним  падає  цілий  рік…
                                                                                                                                     Тоніно  Гуерра

--Німуєш  
в  безпорадній  апатії,
зціпивши  вуста,
проковтнувши  докори?
Знаю  про  твої  симпатії
до  оксамитом  повитих  
днів  та  ночей
і  мерехтливих  очей,
жовтим  блиском  налитих.
Жалкую,
та  ще  на  початку
не  тобою  самою
твою  долю
проплачено.
Пригощайся  ж  востаннє
келихом  відчаю--
його  в  твоїх  споминах  
давно  через  край.
Твої  губи  німі
покірно  засвідчують,
що  готова  вітати  
всенеосяжний  розмай.
А  поки..,  
а  поки…
запасайся  дарунками  —
вбирай  їхній  запах,
пам’ятай  їх  на  дотик,
збережи  їхній  смак…
Волосся  твоє
давно  вкрите  цілунками
тої,
що  обережно  торкає
своє  –  не  своє.

Усміхнулася  гірко
невговтана  осінь,
зчервоніла  листками,
зридалась  дощами--
під  руку
бере  її    студінь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804867
дата надходження 29.08.2018
дата закладки 30.08.2018


OlgaSydoruk

Осінь… Знову осінь…

Осінь…
Знову  осінь…  -
Стрімкий  часоплин…
Пломінь  заховався  в  китицях  калин…
Гучним  стоголоссям  білокрилий  клин
Відліта  нарешті  в  синю  далечінь…
Осінь…
Знову  осінь…  -
Смутком  пригорта…
Сонце  затуляє  хмарка  дощова…
Із  краплин  доріжка  в  зморщечку  тече…
Дякую,мій,Боже,щиро  -  за  усе…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804829
дата надходження 29.08.2018
дата закладки 30.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Люблю тебе, життя і небо…

Ти  пригорнув  мене  до  себе
І  тихо  так  прошепотів.
Люблю  тебе,  життя  і  небо,
Дару  любов  без  зайвих  слів.

Для  мене  щастя  -  це  почути
І  в  очі  глянути  твої.
Тую  любов  в  душі  відчути,
Ти  найдорожчий  на  землі.

У  серці  вогники  кохання,  
Яскравим  полум'ям  горять.
З'явилась  в  небі  зірка  рання
Її  перлини  миготять.

Впадуть  на  землю  ночі  -  чари,
Щасливий  казкою  сюжет.
А  вранці  в  вишині  стожари
І  твій  коханий  силует...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804802
дата надходження 29.08.2018
дата закладки 30.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Дощ співав свої пісні…

Дощ  мелодію  заграв,
На  скрипці,  цимбалах.
Тоді  бубен  в  руки  взяв
І  добряче  вдарив.

Враз  пустилися  в  танок,
Прозорі  краплини.
Віти  витягнув  дубок,
Скупались  ялини.

Заспівала  голосно,
Пані  -  громовиця.
Кинула  вогні  ясні,
З  неба  блискавмця.

Стало  дуже  гамірно,
Від  цього  на  двОрі.
Дощ  співав  свої  пісні,
Утворилось  море...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804641
дата надходження 27.08.2018
дата закладки 28.08.2018


Ганна Верес

А дні пливуть

А  дні  пливуть  крізь  осені  і  весни,
Крізь  літа  спеку  й  заметіль  зими,
Єднають  їх  життєві  перевесла,
Що  їм  приготували  доля  й  ми.

Пливуть  вони  крізь  круговерть  життєву,
Стрічається  де  радість  і  печаль,
Десь  довжелезні,  десь  лише  миттєві,
Та  кожен  знайде  тільки  свій  причал.

Пливуть  вони  у  човнику  надії,
Бо  так  уже  влаштоване  життя,
Що  в  пам’ять  всі  вкарбовує  події
І  навіть  ті,  що  просять  каяття.
30.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804626
дата надходження 27.08.2018
дата закладки 27.08.2018


НАДЕЖДА М.

День, натруджений спекою…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sfbfaeG7EJU
[/youtube]

День,  натруджений  спекою                                                                
і  думками  людськими,
Відлітає  лелекою,
Щоб  набратися  сили.

Завтра,  щоб  відродитися,
І  почати  все  знову.
Сонцю  й  небу  вклонитися,
Життя  взять  за  основу.

Попросився  до  хати,
Де  немає  там  смутку.
Радо  будуть  стрічати,
Пригощатимуть  хутко,.

Роздивився  уважно:
Хата  ніби,  як  квіточка.
І  господар  поважний..
Сплять  щасливії  діточки..

Дріма  котик  біленький,
Щось  муркоче  під  ніс.
Він    згадав  щось  смачненьке.
В  цім  життя  його  зміст.

Розморили  солодощі,
Уже  час  спочивати.
Всі  забулися  складнощі.
Ходить  сон  біля  хати.

Завуалила  нічка
Це  щасливе  вікно...
Десь  хлюпочеться  річка...
Сон  зморив  всіх  давно...

МІсяць  глянув  в  віконечко:
Тут  порядок  у  всіх.
Спочива  десь  і  сонечко...
Спить..  єдине  для  всіх.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804603
дата надходження 27.08.2018
дата закладки 27.08.2018


Шостацька Людмила

ДУМКИ МОЇ ПЕРЕДОСІННІ

                                                                                                 
Городи  –  з  поглядом  осіннім,
То  –  результат  людських  трудів.
Щезають  тихо  літа  тіні
Поміж  полів,  поміж  садів.
У  пані-кукурудзи  –  злато,
Картопля  –  більша  двох  долонь.
І  грива  в  моркви  пелехата,
І  перці  схожі  на  вогонь.
Томати  мліють  на  осонні,
Лежать  валізи  гарбузів.
В  квасольки  –  гудзички  маньоні,
А  сонях  –  в  золоті  князів.
Палає  в  вогнищі  хмелиння,
Думки  осінні  в  голові  
               І  я  сама  –  передосіння,
               Мов  стигле  яблуко  в  траві.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804500
дата надходження 26.08.2018
дата закладки 27.08.2018


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 86

[b][color="#0d188f"]На  дрезине  я  поеду
В  лес  густой  -  к  шаману-деду.
Нашаманит  пусть  старухе
Парни  липли  чтоб,  как  мухи.

Мы  пошли  на  дискотеку
Полем,  дальше  через  реку..
Хоть  и  мокрый  был  подол,
Танцевали  рок-н-ролл.

Приезжает  милки  мамка,
Холодильник  –  отключил!
Не  то  будет  ночью  плямкать,
А  ты  слушай  и  молчи.

В  сундуке  храпит  Антон
Аж  трясется  крышка.
А  на  коечке  с  Петром
Его  жонка-пышка…

Я  вчера  перепугалась
До  сих  пор  в  горлянке  ком.
Дед  Макар  в  три    ходки  малость
Откатал  испуг  яйцом.

Мне  милашка  заявила
После  секса  в  п’ять  минут.
Не  подходит  ей  «грузило»
Не  касается  ко  дну.

Мы  с  миленком  целовались
Мол,  не  видно,  ночь  кругом
Лишь  тогда  разволновались,
Когда  муж  ворвался  в  дом!!

Что  такое  не  везет
И  как  с  этим  справиться?
Челюсть  вставил  дед  Федот,
А  бабке  не  нравится..

Повезло  мне  с  половинкой
Остальное  ерунда!!
День  с  Петром  и  три  дня  -  с  Минькой,
Оба  парня  хоть  куда!

С  парашютом  пригнул  Вася
Оскандалился  -  завал..
Три  часа  в  пруду  купался
Памперс  тщательно  стирал!

Я  нагнулась  в  огороде...
Жду  соседей-храбрецов.
Не  плоха  я  девка,  вроде,
И  сегодня  -  без  трусов!

Раньше  в  губы  целовали,
А  теперь  за  ушки.
Ну...  так  раньше  были  крали,
А  теперь  простушки...[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804472
дата надходження 26.08.2018
дата закладки 27.08.2018


Олеся Лісова

Освідчення мовчанням

Прийди  і  обійми  мене  без  слів.
Доки  не  пізно…Просто  обійми.
Мелодія  душі  –  це  дивний  спів
Кохання  не  дається  всім  взайми.

Обійми  без  лишніх  обіцянок.
—Не  зможеш  жить  без  мене,  не  кажи.
В  вічній  любові  не  клянися.  Наостанок
Від  балачок  цю  тишу  вбережи.

У  подиху  твоїм  я  розчинюся.
Очі  розкажуть  більше  ніж  слова.
За  чисте  і  святе  завжди  молюся,
Освідчення  мовчанням  теж  бува.

Хто  перед  ким,  і  в  чому  винуватий
Помовчимо  і  чесно,  і  відверто.
Щоби  серця  не  закривали  грати
Бо  втративши  тебе  —  мені  померти.




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804444
дата надходження 26.08.2018
дата закладки 27.08.2018


Андрій Л.

Дітки

Ні,  досить  дітки,  накотилось,
Межу  терпіння  перейшло.
Живіте  так,  як  вам  хотілось,
Аби  лиш  вам  це  щось  дало.

Та  нас  для  цього  не  турбуйте,
Не  вчора  мабуть  не  зрослось.
Хоча  б  самі  себе  шануйте,
Щоби  напевне  вам  жилось.

Ні,  ми  не  будем,  не  діждетесь,
Ламати  пальці  в  кулаки.
Колись  ви  мо  і  схаменетесь,
Що  зла  не  хочуть  вам  батьки.

Ламає  певно  вас  гординя,
На  жаль  такий  непевний  час.
Коли  бабло  тепер  святиня,
Жадоба  в  нас  украла  вас.

Надгробки  плачуть  надмогильні,
Дощами  вмиті  від  хули.
Ви  ж  не  були  до  цього  схильні,
І  дітьми  добрими  були.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804326
дата надходження 25.08.2018
дата закладки 25.08.2018


Андрій Л.

Ворон

Невже  вам  братики  не  сором,
Що  кров  діток  в  Дніпро  тече.
На  сході  кряче  чорний  ворон,
У    грудях  серденько  пече.

Нема  там  діточок  єврлея,
Цумбулять  хміль  на  островах.
«Святих»  бо  тішить  Дульсінея,
Не  снить  їх  мама  в  молитвах.

А  нас  рубаюють,  як  калину,
Не  чутно    гомін  солов’я.
Кладуть  матусю  в  домовину,
В  хоромах  тризна  вороння.

Чужий  парад,  чужі  розклади,
Фєрвєрком  тішаться  раби.
Під  пєснопєнія  й  рулади,
Прийшло  повторення  ганьби.

Ми  ж  тішим…  гонор  «Індувіда»,
Збираєм  соплі  у  платок:
«Подай  видовища»  -  без  хліба,
І  оберемо…  ще  разок.

Рубашку  викрутим  від  поту,
Не  відвикати  од  біди.
Не  змінить  харч  тупу  істоту,
Їй  чи  соломи…  чи  бурди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804321
дата надходження 25.08.2018
дата закладки 25.08.2018


Ганна Верес

Криваві іменини

Сльозою  свято  наше  знов  умилось,
В  журбі  у  чорній  наші  прапори,
Хоч  від  війни  навіть  вони  стомились,
Та  Україні  волю  зберегли.
Криваві  іменини  Україні
Не  перший  рік  влаштовує  Москва,
Поставить  знов  нас  хоче  на  коліна
І  полину  по  вінця  налива.

Сьогодні  знов  святкуєм  іменини,
І  Іловайськ  у  пам’яті  зрина…
Знов  невесела  видалася  днина,
Бо  на  хресті  Москва  нас  розпина.

Стікає  кров  з  хреста  того…  рікою,
Але  ж  уся  не  витече…  О,  ні!
Немає  сили  в  світі  ще  такої
Перемогла  щоб  душі  у  війні.

Адже  ніхто  ще  ланцюгів  на  душу
Не  вдяг,  бо  це  під  силу  лиш  Отцю.  
І  хрест  свій  Україна  таки  зрушить  –
Розірве  рабства  рашівський  ланцюг.

Й  полине  понад  гордою  землею
І  пісня  українська,  й  слави  дзвін.
Стяг  український  в  націю  нас  склеїть,
Щоб  землі  наші  вже  не  знали  війн!
24.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804298
дата надходження 24.08.2018
дата закладки 24.08.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

А попереду - осінь сердечна (експромт)

                                                                       Н  K

Скоро  осінь...за  вікнами  серпень  
Вже  останні  дарує  ромашки.
Що  диктує  тобі  твоє  серце,  
Прислухайся  -  не  буде  промашки.

А  воно  відчуває  немало...
Десь  кленовий  листочок  жовтіє.
Хоч  ця  осінь,  мабуть,  не  примара,
Все  ж  пульсує  душа  твоя  й  тіло.

Щире  серце  ще  полум*ям  грає,
І  зігріє  когось,  безперечно.
Залишився  серпневий  окраєць,
А  попереду  -  осінь  сердечна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804066
дата надходження 22.08.2018
дата закладки 24.08.2018


Lana P.

ВИШИВАЛО ЛІТО…

Вишивало  літо  долю  мого  краю,
На  волинських  плесах  —  дальні  береги,
Голубінь  озерну,  зіллячко  розмаю,
Світанкові  роси,  сонячні  луги.

У  квітках  стежину,  в  споришах  плетучих,
Райдужне  проміння,  сотнями  заграв,
Солов’їні  крила,  у  гаях  співучих,
В  жовтому  лататті  лебединий  став.

Голуба  й  голубку  і  зозулю  сиву,
Півники  чубаті  —  з  льону  полотно.
Ген,  на  горизонті,  хмароньку  мрійливу,
Що  причепурила  західне  вікно.

Вишивало  літо  радісно,  барвисто  —
В  нього  стільки  шарму,  кольорів,  ниток!
Сонячні  лелітки  кинуло  іскристо,
Заплелося  в  осінь,  як  упав  листок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804229
дата надходження 24.08.2018
дата закладки 24.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вишиванка милому

Вишию  для  тебе  милий  вишиванку,
Вкладу  туди  небо,  тихії  світанки.
І  любов  гарячу,  що  ношу  у  серці,
Виложу  нитками  кольори  веселки.

Вишию  калину,  жолуді  із  дуба,
В  тебе  я  єдина  і  для  тебе  люба.
Милий  і  коханий  я  завжди  з  тобою,
Хай  та  вишиванка  не  допустить  болю.

Коли  ти  одінеш  мою  вишиванку,
Буде  пісня  линуть  по  долинах  зранку.
Буде  сонце  ніжно  гладити  волосся,
Буде  шелестіти  вітер  у  колоссі...

Ми  з  тобою  в  парі,чого  ще  бажати,
Будуть  в  небі  ясно  стожари  палати.
Казку  нам  створило  долі  світле  диво,
Ось  тому  й  живеться    обом  нам  щасливо...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804306
дата надходження 24.08.2018
дата закладки 24.08.2018


Андрій Л.

Тринадцять онучці

Тобі  тринадцять,  важкий  вік,
Перехідним  такий  зоветься.
Злам…  -  інформації  потік,
Несамовито  час  несеться.

Доба  шмагає…    на  відліт,
Я  знаю  ранить  юне  серце.
У  тебе  внутрішній  конфлікт,
То  ж  бережи  своє  озерце.

Вуста  чужим…  не  оскверняй,
Язик  відкусиш  у  гризоті.
У  адекваті  все  сприймай,
Живи  з  дорослими  в  злагоді.

Не  ворог  дід  тобі…  повір,
Не  плюй  у  дідову  щілинку.
Невже  потратив,  я  папір,
І  не  доніс  добра  краплинку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804249
дата надходження 24.08.2018
дата закладки 24.08.2018


НАДЕЖДА М.

Тиша…Світанок крадеться несміло…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KBUwAvnmtCc[/youtube]


Тиша..  Світанок  крадеться  несміло.
Лагідне  літо  іще  на  порі.
Ніжні  принади  так  ллються  по  тілу,
Тільки  зітхають   чомусь  явори.

Знаю:  відчули,  що  осінь  в  дорозі.
Гляньте  на  небо  -  цвітуть  ще  шовки.
І  заспокойте  думки,  що  в  тривозі..
Осінь  торкнула  одні  лиш  ставки.

Тільки  вони  не  сумують..  повірте.
Ряска  -  це  тільки  прикраса  ставкам.
Їм  ще  не  шкодить  холодне  повітря.
Літнім  пробачуть  вони  помилкам..

Он  серед  ряски  квітує  латаття.
Наперекір   цьому  літу  й   вітрам.
Лілії  ніжні  вдягли  різні  платття...
Вдячна  за  спомин  далекий  я  вам.

Тиша  навколо..Краса  ще  вирує,
Осінь,  пробач..Не  твоя  ще  пора.
Літо  ще  трошки  хай  нас  почарує,
Хай  хазяйнує   по  нашим   дворах..


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804173
дата надходження 23.08.2018
дата закладки 24.08.2018


Valentyna_S

Моя УКРАЇНА

Атланти--  Карпати,  Говерли  вершина
і  луки  картаті,  й  нарцисів  долина.
Озера  сяйнисті,  пісні  солов’їні,
калини  намисто—
                                       моя  Україна.

Ключі  журавлині,  надземність  барвінку,
стрункі  тополини,  зоря  на  зарінку.
Хрести  у  блакиті  —  церковець  данина,
волошки  у  житі  —  
                                       моя  Україна.

Купайло  й  гаївки,  букетик  на  Спаса.
Колядки  й  щедрівки  —  фольклору  окраса.
Козацтва  звитяга  і  туга  чаїна,
на  вірність  присяга  —
                                         моя  Україна.

Провладні  "пророки"  —    калитки  й  тартюфи,
незняті  «навроки»,  високі  тарифи.
Плачі  Ярославен,  що  спалюють  душі,
і  лицарства  слава,  і  битви  за  куші  .
Народ,  що  не  стане  перед  злом  на  коліна,--
це  рідна  країна  —
                                         моя  Україна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804204
дата надходження 23.08.2018
дата закладки 24.08.2018


Амадей

Доля солов"іна

Мені  Господь  дав  долю  солов"іну,
Чарівний  голос  дав  Господь  мені,
Щоб  я  співав  про  Неньку-Украіну,
Про  рідну  землю  я  складав  пісні.

Степи  широкі  гори  і  долини,
Бурхливі  води  синього  Дніпра
Про  вас  із  мого  серця  пісня  лине,
І  серденько  від  щастя  завмира.

Мене  вела  за  руку  доля  в  роси,
Я  піднімавсь  і  падав  знов  і  знов,
До  крові  ранив  ноги  моі  босі,
І  з  тіла  зраненого  капала  любов.

І  сіялася  зерном  між  каміння,
Сльозою  зрошена  любов  моя  цвіла,
І  в  Господа  Святого  провидінням,
Душа  моя  наповнена  була.

Любов  я  п"ю  немов  медові  роси,
Ридаю  і  співаю  про  любов,
Хоч  сивина  вплелася  у  волосся,
Та  я  життям  наповнююся  знов.

Господь  мені  дав  дар  людей  любити,
І  зцілювати  рани  й  біль  знімать,
Інакше  я  уже  не  вмію  жити,
Як  Дар  Господній  людям  роздавать.

Ідіть  і  пийте  той  Грааль  безцінний,
Що  Сам  Господь  з  Небес  дає  мені,
Приймайте  зцілення,  життю  радійте,
Читайте  моі  вірші  і  пісні.

І  далі  буду  я  життю  радіти,
Писати  і  співать  моі  пісні,
Коли  Святий  Господь  на  білім  світі,
Таку  вже  доленьку  подарував  мені.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804245
дата надходження 24.08.2018
дата закладки 24.08.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Не жало - постріл з арбалета


З*явився  із  моїх  фантазій  літніх,
Коли  самотність  допікала.
Пелюстки  облітали  з  в*ялих  квітів,
Уп*ялось  в  душу,  ніби  жало

Бджолине,  навіть  в  снах  ятрило  гостро,
(Оце  трясовина-омана...).
Проймав  мене  якийсь  солодкий  острах,
Ці  очі  сині,  мов  лимани.

Ти  мій  лиш  ілюзійний  спеки  витвір,
Якась  примара  Інтернету.
Але  ж  чому  вже  пахнуть  свіжі  квіти?
Не  жало  -  постріл  з  арбалета.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803955
дата надходження 21.08.2018
дата закладки 21.08.2018


НАДЕЖДА М.

Квітка на асфальті…

Крізь  асфальт  пробилась  квітка,
Тонке  стебельце.
Де  взяло  цю  силу,  звідки,
Це  слабке  тільце?

Підняло  пелЮстки  -   вії,
Глянуло  на  світ.
Це  збулись,  мабуть,  ті  мрії
Про  її  розквіт.

Озирнулась,  усміхнулась.
Певна,  що  не  сон.
Вона  тільки  що  проснулась,
Навкруги  осонь*...

Це  посипалось  проміння
З   сонячних  долонь.
Квітці  так  прийшло  везіння.
Завжди  так,  либонь?

Впала  крапелька  із  стріхи,
Додала  ще  сил.
Зажадала    вона  втіхи:
От  би  пару  крил!

Хтось  ішов  необережний,
Черевиком  став,
Щастя  кінчилось  безмежне:
Квітку  розтоптав...
-----------------------------------------
Ось  такий  життя  урок: 
Коли  йдеш,  притиш  свій  крок.
Не  злітай  у  вись,
Упадеш  й  розіб"єш  ніс...

                                                           осоння(  осонь)  -  Незатінене  місце,  що  освітлюється  та  обігрівається  сонцем.  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803936
дата надходження 21.08.2018
дата закладки 21.08.2018


Ганна Верес

Чорнокрила ніч

Ціпеніла  ніч  у  сонмі  снів,
Ковдрою  зірчастою  укрилась,
Шлях  Чумацький  в  вишині  яснів,
Півпланети  нічка  підкорила,

Та  ось  крила  чорні  підняла
І  в  яри  тумани  запустила,
Прикотився  ранок  до  села,
Сонце  промінь-вію  заросило.

Зодяглись  в  зволожені  плащі
Деревця  і  трави  у  дібровах,
Самоцвіти  впали  на  кущі,
Заясніли  різнокольорово.

Вмились  прудконогі  мурашки
У  росі  незайманій  на  травах,
І  хоч  кожен  день  у  них  важкий,
Знов  нову  будують  переправу.

Й  сон  тікав  за  ніччю  навздогін,
Павучки  ще  ткали  перевесла.
На  воді  десятки  вже  кругів,
Водоміри  катети  знов  креслять.
6.07.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803937
дата надходження 21.08.2018
дата закладки 21.08.2018


Ганна Верес

Мово моя!

Мово  моя,  срібнодзвонна,
Зіткана  з  сонця  і  рос,
Жити  не  можеш  без  волі,
Мово  поезій  і  проз.  
Мово  моя,  українська,
Все  помістилось  в  тобі:
Слава  козацького  війська
Й  осуд  і  зраді,  й  журбі!

Мово  моя,  калинова,
Все  в  тобі:  міць  і  мороз,
Дзвони  вітрів  полинові
Й  ніжність  весняних  мімоз!
Вечір  і  рань  сіроброва,
Біль  в  тобі  неньки  й  вдови,
Шепіт  осінній  діброви
Й  тиха  мелодія  хвиль!

Мово  моя,  материнська,
Ти,  мов  молитва  свята,
Мій  поводир  від  колиски
У  посивілі  літа,
Брязкання  в  полі  підкови
Із  глибини  поколінь,
Пісня  коси  світанкова,
Й  справжня  окраса  землі!

Мово  моя,  солов’їна,
Звук  в  тобі  сивих  трембіт,
Ти  для  душі  України
Пишний  нев’янучий  квіт!
17.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803930
дата надходження 21.08.2018
дата закладки 21.08.2018


Андрій Л.

Біжать останні поїзди

Стоять  закохані  в  метро,
Любові  запнуті    чадрою.
Сховала  любок  у  шатро,
Довкруж  напоєна  миррою.

Біжать  останні  поїзди,
Біжать  у  сутінки  полуди.
Та  двом  сьогодні  в  нікуди,
Пощо  їм  людські  пересуди.

Усе  їм  зараз  ні  по  чім,
Відгородилися…  марою.
Вони  ж  бо  в  віці  золотім,
Сховає  нічка  під  канвою.

Куди  не  глянь  мари  сліди,
Лукава  нічка  макінтошить.
Розбудять  мо’  їх  когути,
Смаглява  любок  не  тривожить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803925
дата надходження 21.08.2018
дата закладки 21.08.2018


НАДЕЖДА М.

Життя - це поїзд…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=m_79WgLCvJY[/youtube]


Життя  -  це  поїзд,  в  нім  всі  ми.
Шалена  швидкість,  не  спинити.
Хоч  і  здається  -  тільки  мить,
Та  може  все  у  нім  вміститись:

Тривоги,  радість,  каяття,
І  все,  що  в  нас,  спішить  за  нами.
Весни,  зими  передчуття...
Все  мчить  за  нами  табунами..

О,  непосильна  бува  ноша!
Але  ж  це  наше,  не  чуже.
І  серця  струночка  найтонша.
Усе  це -  пам"ять  береже.

Буває  хочеться  звільнитись
Від  того,  що  в  душі  пече.
Воно  ж  не  хоче  загубитись:
Тримає  міцно  за  плече..

Куди  ж  подіти,  де  зупинка?
Чи  на  хвилину,  чи  на  п"ять..
А  ти  уперта  все  ж,  помилка...
Та  скільки  ж  вас?  Як  рахувать?

Та  все  моє  завжди  зі  мною,
Хай  непосильний  цей  багаж,
Тримаю  міцно  вас  рукою,
Життям  здобутий  екіпаж...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803822
дата надходження 20.08.2018
дата закладки 20.08.2018


Виктория - Р

"Не попутай, бес"

[b][i][color="#0066ff"]"Не  попутай,  бес"

Темнота  -  над  пропастью...
Прямо  камнем  -  вниз.
Душу  режут  лопасти,
Мне  б  -  еще,  на  бис!

Мне  б  еще  безумие
"Не  попутай  бес"
Темнота  -  как  мумия,
Как  дремучий  лес-

Держит  душу  замертво,
Не  пускает  в  пляс.
Мне  бы  -  солнце,  заревом,
Телом  возродясь!
18  08  2018  г  
Виктория  Р[/color]
[/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803714
дата надходження 19.08.2018
дата закладки 19.08.2018


Андрій Л.

Яка незалежність… від кого?

На  нашому  тілі  прищі,
Захоплює  простір  Стовуха.
«Украйна  в  єврея  в  душі»,
Білборди  висять,  як  наруга.

Обурення  маю  і  гнів,
Яка  незалежність  від  кого?
Чому  досі  терпим  ж.дів…
І  боляче  й  гірко  від  того.

Слузі  пот.йбіччя…  хули,
Довірились  ворогу  злому.
Такі...  толєрантні  були,
Прислужуєм  зайді  чужому.

Це  скільки  звір  зла  наплодив?
Вставай  українцю,  збудися.
Допоки  себе  не  зганьбив,
Пошвидше  за  вила  берися,

Вже  п’є  сукровицю  з  кісток.
Чому  її  грієш  саркому?
На  Сході  ж  вбиває  діток,
Мерзоти  змія  із  розлому.

Во  славу  єврея  парад,
Рве  крила  в  Степу  небосхилу.
Допоки    черговий  снаряд,
Кладе  українця  в  могилу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803655
дата надходження 19.08.2018
дата закладки 19.08.2018


НАДЕЖДА М.

Яблучка медові…

Розрослась    на  диво    кучерява  яблунька.
Пахощі  духмяні розлились  в  саду.
Дарувати  радість  свята  твоя  доленька.
І  до  тебе  в  гості  я  сьогодні   йду.

Радо  і  привітно  мене  зустрічаєш,
Яблучки  смачненькі  падають  до  рук.
Посмішку   мою  зразу  помічаєш.
Хто  тебе  навчив  щедрості  наук?

Начебто  дрібниці,  але  я  щаслива.
Наливні,  красиві  і  медовий  смак.
Скуштувати  яблучка,  ніби  все  просила.
І  нектар  медовий  тане  на  вустах.

Дякую  за  радість  в  день  цей  пречудовий.
Помолюся  Богу  у  святковий  день.
Думаю,  відчує  щирість  в  моїм  слові:
Хай  квітує  в  душах  доброта  в  людей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803650
дата надходження 19.08.2018
дата закладки 19.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Ніжні обійми осені…

Плакало  дощами  тихо  літо,
З  далини  донісся  саксофон.
Линула  мелодія  над  світом
І  летіла  в  небо  вище  крон.

Слухала  мелодію  калина,
Впали  сльози  росяні  в  траву.
Розлетілись  наче  намистини
І  попали  в  осінь  чарівну.

Протягнула  осінь  свої  віти,
Заспівала  з  вітром  в  вишині.
Не  сумуй,  прошу  тебе  я  -  літо,
Ти  послухай  радісні  пісні.

Ще  зігріють  промені  ласкаві,
Доторкнуться  ніжністю  з  небес.
Витруть  сльози  хмари  кучеряві,
Осінь  подарує  мить  чудес...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803660
дата надходження 19.08.2018
дата закладки 19.08.2018


Lana P.

ВІН ХВИЛЬКОЮ…

Він  хвилькою  торкнувся  вуст  моїх  —
Стихія  йшла  назустріч  штилю,
Блакитне  небо  падало  до  ніг,
Перегортало  кожну  милю.

Втікали  ночі  тисячами  верст,
Світанками  зарожевіли.
Вчувався  кожен  благородний  жест,
Тіла  неспокоєм  тремтіли.

У  душу  лився  сонячний  напій,
Світились  очі,  наче  зорі,
Здавалося,  що  ти  —  назавжди  мій,
Як  хвиль  сплетіння,  що  на  морі,

У  парі  мчить  до  берега  надій,
Скидає  тягарі-окови,
Несамовите,  наче  буревій,  —
Танцює  до  кінця  любові.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803640
дата надходження 19.08.2018
дата закладки 19.08.2018


Амадей

Весілля у високому замку (авторська пісня)

В  високому  замку,
Що  золотом  сяє,
Багач  в  сріблі  злоті                                    (2  рази)
Весілля  справляє  .                                        (2  рази)

Справляє  весілля,
А  того  й  не  знає,
Що  його  рідний  батько                        (2  рази)
В  підворітні  чекає.                                      (2  рази)

Йому  як  сказали
Він  зблід,  затрусився
Та  й  на  рідного  батька                          (2  рази)
Злобою  налився.                                            (2  рази)

Чого  ти  приперся,
Тебе  я  питаю,
Ти  ж  бач,  що  у  мене                                  (2  рази)
Князі  всі  гуляють.                                          (2  рази)

Чого  ти  приперся
Сюди  в  куфайчині,
Щоб  мене  не  ганьбив  ти  ,                    (2  рази)
Я  вб"ю  тебе  нині.                                            (2  рази)

Чого  в  куфайчині
Мене  ти  питаєш,
Я  ж  одів,  що  найкраще                            (2  рази)
Одіти  я  маю.                                                            (2  рази)

Я  приніс  тобі  грушок
Од  батьківськоі  хати,
Із"іси,  та  й  згадаєш,                                      (2  рази)
Хто  твоі  батько  й  мати.                            (2  рази)

Згадаєш  ти  батька,
І  ще  й  рідную  неньку,
І  стежину  до  хати,                                          (2  рази)
І  грушу  стареньку.                                          (2  рази)

Як  уб"єш  мене  сину,
То  хоч  ніж  заховаєш,
А  як  станеш  хліб  краіть,                          (2  рази)
То  й  батька  згадаєш.                                    (2  рази)

Як  уб"єш  мене  сину,
То  зніми  й  куфайчину,
Вона  ізігріє                                                                  (2  рази)
В  лихую  годину.                                                  (2  рази)

Бо  батьківська  одежа,
Та  й  від  смерті  спасає,
Одінеш  іі  ти  ,                                                            (2  рази)
Та  й  дитинство  згадаєш.                            (2  рази)

Обняв  батько  сина,
І  земля  захиталась,                                          
Обоє  рясними                                                            (  2  рази)
Слізьми  заливались.                                          (2  рази)

У  високому  замку
Весілля  гулялось,
А  батько  із  сином,                                                (2  рази)
Слізьми  умивались.                                            (2  рази)


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803608
дата надходження 18.08.2018
дата закладки 18.08.2018


Андрій Л.

Сорок

Що  сорок  літ...  то  небагато,
Стоїть  удача  для  воріт.
Ще  справ  багато  розпочато,
На  раз  прийдеться  йти  у  брід.

Та  знай  там  світять  з  Високості,
Ведуть  стежиною  в  путі.
В  роках  також  є  певний  досвід,
Пройшли  найкращі  золоті.

Отож  з  дороги  не  збивайся,
Порад  не  слухай  від  чужих.
Рідні  синок,  братів  тримайся,
Не  наберись  гріхів  земних.

Коли  ж  помилки…  схаменися,
Обіди  в  серці  не  носи.
Паскудних  ляпотів  звільнися,
Бо  спалиш  всі  свої  мости.

То  заколихує  хвостате,
Не  видно  зла…  не  потурай.
Не  обирають  батька  й  брата,
Залізно  це…  запамятай.

Роки  біжать  удаль  козаче,
Раниме  серденько…  не  край.
Від  свого  дерева  одначе,
Синочку…  гілку  не  рубай.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803592
дата надходження 18.08.2018
дата закладки 18.08.2018


Valentyna_S

День Прапора

Голубіє  полотнище  неба.
Золотяться,  як  струни,  стібки.
Голуби  просторінь    тереблять
Й  заплітають  у  День  залюбки.

Почуттям  переповнені  нині,
Бо  святкує  народження  стяг.
Торжествує  моя  Україна
У  вінку  з  предковічних  звитяг.

Розвивається  прапор  наш  гордо
Благовістю  своїх  кольорів
З  білосніжжям  шляхетних  ескортів
В  розпростертих  обіймах  вітрів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803595
дата надходження 18.08.2018
дата закладки 18.08.2018


Valentyna_S

Моїй осені

Нехай  мучить  неспокій  і  смуток  осінній,
Хай  зажуриться  світ,  ностальгує  земля,
Хай  цвіте  на  деревах  розкучмений  іній,
В  довгу  сплячку  впадають  у  зморшках  поля.

Не  чекаю  даремних  весняних  ілюзій,
Поривів  до  піку  молодих  почуттів,
Зачекає  пора  неймовірних  колізій  —
Її  я  не  зраджу,  як  би  хто  не  хотів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803587
дата надходження 18.08.2018
дата закладки 18.08.2018


Амадей

Де ти моя доленько

Жайворонка  пісня  знов  лунає  в  полі,
Я  іду  щоранку  виглядати  долю,
Виглядаю  доленьку  з  сонечком,  з  піснями,
Де  моя  стежина  пролягла  житами.

Десь  і  моя  доленька  заблукала  в  полі,
Я  пісні  співаю  для  моєі  долі,
Хочу  я  попасти  у  чарівну  казку,
Де  ти,  моя  доленько,  обізвись,  будь-ласка.

Озовися  віршем,  задзвени  піснями,
Простелися  доленько  щастя  рушниками,
Я  плекаю  в  серці  сонячну  надію,
Доленько,  серденько,  я  про  тебе  мрію.

Там  піснями  жайвір  наливає  жито,
Вже  весна  минула,  вже  минає  літо,
Скроні  вже  покрились  яблуневим  цвітом,
В  Господа  благаю  доленьку  привітну.

Губоньки  до  губок,  серденько  до  серця,
І  від  щастя  пісня  хай  із  серця  ллється,
Де  ти  заблукала  доленько-сестрице,
Ніжності  й  кохання  вже  пора  напиться,

Вже  пора,  ти  ж  чуєш,  як  серденько  б"ється,
Як  кохання  пізнє  із  серденька  рветься,
Так,  неначе  з  клітки  вирватися  хоче,
Щастям  щоб  наповнить  серденько  жіноче.

Я  для  тебе  доленько,  буду  найщирішим,
Напишу  для  тебе  я  найкращі  вірші,
Подарую  щастя,  подарую  ласку,
Де  ти  моя  доленько,  обізвись,  будь-ласка.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803532
дата надходження 18.08.2018
дата закладки 18.08.2018


Lana P.

ГРОЗА НА ОЗЕРІ

Знялась  над  плесом  сонячна  лебідка  —
Синоптики  передали  грозу.
Зірвався  вітер,  хилить  рогозу,
Край  берега,  густезну,  наче  щітка.

Сердиті  хмари  опустили  брови,
В  повітрі  пахне  вогкістю  боліт.
Сіренька  чапля  зринула  в  політ
І  зникла  у  гущавині  діброви.

Судини  неба  палять  блискавиці,
Розчахують  до  кінчиків  землі,
З’явились  перші  краплі  на  веслі,
Вчащаються  у  темпі  громовиці.

Лопочуть  бульбашки  музичні  гами,
Намалювали  кола  на  воді,
А  ми  удвох,  душею  молоді,
Ховаємось,  щасливі,  під  човнами.      4/08/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803519
дата надходження 18.08.2018
дата закладки 18.08.2018


Lana P.

ЦВІРКОЧЕ НІЧ

Цвіркоче  ніч  —  вже  серпень  на  порозі.
Давно  не  чути  солов’їних  трелей,
Тонкі  ліричні  струмені  пастелей
Зустрілися  на  місячній  дорозі.

Під  куполом  небесного  фавору,
Сметанні  хмари  танули  в  безодні,
Колючі  погляди  зірок,  холодні,
Втішалися  акордами  мінору.

Дерева  перегойдували  тіні.
Моргали  очі  лісу  світлячками,
Зеленими  мигтіли  ліхтарями,
Переливались  райдужно,  в  сплетінні.

Метелики  єднали  наші  крила,
І  ми  удвох  летіли  навстріч  світлу,
Кометами,  і  тішилися  літу  —
Кохання  ореолом  ніч  святила.      17/08/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803518
дата надходження 18.08.2018
дата закладки 18.08.2018


Ганна Верес

Літні полотна

Літечком  скошено  трави  в  покоси,
Старанно  складено  сіно  у  стіг,
Адже  попереду  жде  його  осінь
Й  ляжуть  на  трави  тумани  густі.

Виспавшись  добре  на  листі  зеленім,
З  вітром  вони  пропливуть  по  воді,
Заколисають  латаття  лілеї
Келихи    квітів  уміють  радіть.

Ліс  посміхнеться  кущем  малиново,
Бо  ж  не  дарма  він  і  цей  рік  прожив:
Так,  до  лиця  йому  з  ягід  обнова,
Поки  зелені  вони  у  ожин.

Повниться  ліс  і  стежками,  й  піснями,
Звірі  і  птаство  радіють  красі.
Сонце  проколює  віти  списами
Дивні  полотна  у  свіжій  росі.
7.03.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803495
дата надходження 17.08.2018
дата закладки 17.08.2018


Ганна Верес

Хтось же водить моїм пером?

Хтось  же  водить  моїм  пером?
Отже,  це  комусь,  мабуть,  треба.
Той  –  звичайний,  а  той  –  герой  –
Всі  ми  є  посланцями  неба.
Зло  й  добро  живуть  поряд  нас  –
Не  порушити  б  рівновагу.
Хай  працює  вона  на  нас,
Хоч  життя  –  не  завжди  розваги.
Щовесни  щоби  сад  наш  цвів,
І  пшеницю  тривожив  вітер,
Ліс  голубив  пташиний  спів,
І  вода  цілувала  віти
Ледь  зажуреної  верби,
Квітка  сонечку  посміхалась.
Не  потрапити  б  нам  якби
У  безвихідь,  нікчемну  старість.
16.02.2013.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803494
дата надходження 17.08.2018
дата закладки 17.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Подолали разом спеку…

Пече  і  жарить  знову  спека,
На  небі  жодної  хмаринки.
Сховавсь  у  зарослі  лелека,
Шукає  місце  для  хатинки.

Схилилась  верба  над  рікою,
Вмочила  в  воду  свої  віти.
Трава  заплакала  росою,
Десь  із  -  за  гір  примчався  вітер.

Він  поспішив  на  допомогу,
Щоб  вгамувати  злую  спеку.
Зненацька  вибіг  на  дорогу
І  дощ  покликав  із  далека.

Упали  краплі  на  левади,
На  ліс,  на  поле,  на  дорогу.
Почулись  звуки  канонади,
Прийшла  гроза  на  допомогу.

І  подолали  спеку  разом,
Вона  зі  злості  захлинулась.
У  путь  пустилася  відразу
І  в  своє  царство  повернулась...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803460
дата надходження 17.08.2018
дата закладки 17.08.2018


Веселенька Дачниця

Люблю я пісню заспівати

Люблю  я  пісню  заспівати:
де  б  не  була,  де  б  не  ходила,
бо  пісня,  як  вода  джерельна,
поп’єш  і  виростають  крила.

Люблю  я  пісню  заспівати:
на  дачі,  вдома,  у  дорозі  -
усюди  пісня  допоможе  -
ізцілить  душу,  що  в  тривозі.

Люблю  я  пісню  заспівати:
про  край  лелечий  і  калину,      
і  маму  рідну,  й  чорнобривці,
і  незабутню  ту  стежину…    
           
Люблю  я  пісню  заспівати:
і  авторську,  а  ще  -  народну,
таку  журливу    і  веселу!
І  жартівливу,  й  хороводну.

Люблю  я  пісню  заспівати:
про  те,  чого  навчала  мати      
у  босоногому  дитинстві  -    
трудом  висот  лиш  досягати.

Бо  пісня  -  це  душі  молитва,
криштально  -  чисте  джерело,
журбу  розвіє,  ще  й  зігріє                                      
хоч  би  як  важко  не  було.        
                                                                     14.08.2018

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803082
дата надходження 14.08.2018
дата закладки 16.08.2018


Valentyna_S

На долині

                         Етюд
Находившись,  літо    осеніє.
Спорожніла  кузня  зозулина.
Згорбатіла  рутка  стогом  сіна,
Очерет  чуприну  сиву  скинув.
З  потічком  тихенько  сокоріє,
У  червоне  вкутавшись,    купина.

По  мокві  бреде  самотній  бусол,
Сенс  життя  шукає  у  болоті.
Засичали  збори  дикі  гуси,
Підморгнуло  з  неба  сонце  русе.
Відчиняють  вирії  ворота
В  безамбітні  теплії  широти.

Вечорами  під  зими  завої
За  верстат  присяде  весняниця,
До  тепла  натче  шовків  сувої
Під  мотив  веселої  й  сумної…
Карусель  поверне  патерицю
Й  молодій  весні  вкладе  в  десницю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803361
дата надходження 16.08.2018
дата закладки 16.08.2018


OlgaSydoruk

Я сыграю тебе сарабанду…

На  укрытой  маркизой  веранде,
Ночь  прохладой  коснётся  груди...
Я  сыграю  тебе  сарабанду…
На  огонь  прилетят  мотыльки…
На  невидимой  параллели,
Где  печали  разводят  мосты,
Ты  полюбишь  мои  акварели  -
Из  пурпуровой  наготы…
Незабвенную  сарабанду…
И  гламурные  строки  богинь…
В  голубые  колосья  лаванды
Кто-то  вылил  небесную  синь…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803354
дата надходження 16.08.2018
дата закладки 16.08.2018


Lana P.

РОЗЛИВАЛО ЛІТО…

Розливало  літо  фарби  на  мольберті,
Гарцювали  хвилі  в  ці  натхненні  дні.
Вітрові  долоні,  соняхом  підперті,
Розгойдали  небо  й  сонячні  вогні.

Райдужне  проміння  лоскотало  воду  —
Відблиски  яскраві  в  колах  мерехтінь.
Очерет  торкався  пензлем  небозводу,
Дарувало  листя  масу  тріпотінь.

Увінчали  хмари  обрій  легкокрилий,
Полетіла  пісня  між  лісів  і  лук.
Мій  волинський  краю,  серцю  любий,  милий,
Пригорни  дитину,  захисти  від  мук.                                15/08/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803267
дата надходження 16.08.2018
дата закладки 16.08.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Грає серпень валлійською арфою

Грає  серпень  валлійською  арфою,
Літа  смак  -  духмяно-медовий,
А  кохання  палає  стожарами
В  теплу  ніч  лірично-казкову.

Літа  музику  нам  би  продовжити,  
Життєдайну  мелодію  цнот.
Таємниці  усі  розшифровані,
Заплели  з  почуттів  ми  вінок.

Грає  серпень  валлійською  арфою,
Скоро  осені  нотки  вогню.
Струни  щастя  суцільною  аркою,
Лиш  любов  має  справжню  броню.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803246
дата надходження 15.08.2018
дата закладки 16.08.2018


Андрій Л.

Волинянка

Ти  весняна  ружа  у  саду,
Як  веселка  вранішня  грайлива.
Квітка,  що  дозріла  у  меду,
Ти  моя  фантазія  зі  снива.

Одягну    кохану  у  фату,
Боже  мій,  яка  ж  ти  бо  вродлива.
Я  тебе  до  шлюбу  поведу,
Будь  зі  мною  дівчино  щаслива.
                   Приспів:
Грає  одуд...  грає  у  дуду,
Між  ярами  музика,  як  злива.
Підхопив  її  вітер  на  льоту,
І  поніс  туди  де  ходить  мила.

Грає  одуд,  грає  до  ладу,
В  даль  лунає  музика  манлива.
Я  тебе  кохана  украду,
Пташко  моя,  сонце  омрійливе.                        
                                   *
Я  до  ніжок  квіти  покладу,
Всі  дарунки  сонячного  дива.
Зацілую    вроду  молоду,
Волинянко  ти  моя  зваблива.

Вийняв  вітер  скрипку  золоту,
В  даль  летить  мелодія  на  крилах.
Як  росу  зіп'ю  твою  цноту,
В  тілі  моїм  вогник  запалила.
                       Приспів:
Грає  одуд...  грає  у  дуду,
Між  ярами  музика,  як  злива.
Підхопив  її  вітер  на  льоту,
І  поніс  туди  де  ходить  мила.

Грає  ж,  як  босота  до  ладу,
В  серденьку  натягнута  тятива.
Бережком  до  тебе  перейду,
Ти  моїй  мелодії  пожива.  

Пише  легінь,  пише  на  ходу,
Музика  стікає,  наче  мливо.
Я  до  гаю  райського  іду,
Пташко  моя,  серденька  олива.

Тані  Мірошниченко  до  дня  народження.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803244
дата надходження 15.08.2018
дата закладки 16.08.2018


Ганна Верес

Як можна звикнуть?

Як  можна  душам  звикнуть  до  рутини,
Коли  народ  нагнула  так  біда,
Коли  серденько  зранене  дитини
З  Донбасу  й  досі  батька  вигляда?

А  той  на  нього  з  ангельського  краю
І  дивиться,  і  прикрива  крилом,
Блага    у  Бога  миру  свому  краю,
Щоби  земля  укрилася  зелом.

І  хто  те  зна,  чи  вистачить  століття,
Щоб  ми  простили  тих,  хто  у  Кремлі?
Нові  ж  хрести,  мов  свідки  лихоліття,
Насіялись  так  густо  по  землі…
26.01.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803119
дата надходження 14.08.2018
дата закладки 15.08.2018


Lana P.

ДУХ ДИТИНСТВА

Старий  зелений  виноград  
Хапається  за  все  живе  —
Швиряє  вуса  невпопад,
Багато  літ  він  тут  живе.
Підпер  його  старий  горіх,
На  груші  гойдалка  скрипить,
У  пам’яті  дитячий  сміх,
Втішає  душу  кожна  мить,
З  далеких  нелегких  доріг,
Троянди  хиляться  до  ніг.
Тут  дух  дитинства  сад  зберіг,
І  був  йому  за  оберіг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803150
дата надходження 15.08.2018
дата закладки 15.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Сумна мелодія скрипки…

Десь  грає  сумно  скрипка,  линуть  звуки,
Доносяться  тужливо  з  далини.
Хтось  взяв  смичок  і  доторкнулись  руки,
До  сУмної,  співучої  струни.

Мелодія  та  зворушила  душу,
Полинула  у  спомини  тих  днів.
Де  тихий  спокій  буревій  порушив
Й  піском  сипучим  так  глибоко  сів...

Я  чую  ще  тебе,  твої  обійми,
Одна  лиш  мить  і  збій  поніс  смичок.
Слова  оті,  що  ми  такії    різні,
Відкинули  з  тобою  нас  на  крок...

Тепер  лиш  звуки,  що  доносить  скрипка,
Нагадують  про  тебе  і  ті  дні.
І  то  -  таке  буває  дуже  рідко,
Коли  сумна  мелодія  й  пісні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803086
дата надходження 14.08.2018
дата закладки 14.08.2018


Lana P.

РЯСНІЮТЬ МАКИ У ПОЛЯХ

Рясніють  маки  у  полях,
Щоліта,  до  загину.
Козацька  кров  струмить  в  боях
За  рідну  Україну.

Чому  в  житті  так  повелось,
Де  віднайти  причину?
Те,  що  бажалось  —  не  збулось
У  руслі  часоплину.

Як  подолати  підлість,  злість,
Спинить  ворогування?
Бо  кожен  з  нас  на  світі  —  гість.
Чому  ж  такі  страждання?            

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803024
дата надходження 14.08.2018
дата закладки 14.08.2018


Андрій Л.

охолонь

Чого  ти  серденько  гвалтуєш,  
Вже  не  ходжу,  як  вовк  у  ліс.
Чому  ж  і  досі  ще  ревнуєш…
Адже  не  гупа  в  ребра  біс.

Тож  охолонь,  позбався  пилу,
Адже  старий,  я…  не  ревнуй.
Хоча…  не  випав  із  розпилу,
Тримає  ще  в  повітрі  буй.

Ну,  не  ревнуй  моя  кохана,
Заразу  ти  таку…  цінуй.  
І  сир  на  старості  сметана,
Те  шо  під  боком  є…  шануй.

Зносився  мо’...  побійся  Бога,
Далеко  ноги  не  несуть.
Не  точить  хай  тебе  тривога,
До  тебе  ж  бо  коротша  путь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803014
дата надходження 14.08.2018
дата закладки 14.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Таємниці ночі…

Тиха  ніч  лягла  на  ліс  і  поле,
Зорі  в  небі  наче  ліхтарі.
Місяць  прокладає  стежку  в  морі,
Що  би  мандрували  кораблі.

Обіймає  вітер  Верховину,
Хтось  шукає  папороті  цвіт.
Падають  додолу  намистини,
Росянисто  котяться  із  віт.

Десь  озвавсь  цвіркун  піснями  в  травах,
Черемоша  води  линуть  вдаль.
Верби  нахилились  кучеряві,
А  між  ними  пролягла  печаль.

Їй  не  спиться,  вона  лиш  дрімає,
Розставляє  сіті  повсякчас.
Хтось  у  тії  сіті  потрапляє,
Може  в  перший,  мо  в  останній  раз....

Ось  блакиттю  засвітивсь  світанок,
Соняшник  всміхнувся  до  небес.
Малював  картину  дивну  ранок,
Кольорами  радісних  чудес...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803012
дата надходження 13.08.2018
дата закладки 14.08.2018


Андрій Л.

чекаю

Скоріш  проснітесь  братики...чекаю,
Ще  скільки  можна  жити  у  фальші.
До  свого  ще  повернемося  раю,
Для  цього  мусим  взяти  ще  н.жі.

Стоїть  ще  синаг.га  їх  у  місті,
І  Каган  ген  над  кручами  висить.
Від  Бога  не  видать  нам  благовісті,
Допоки  в  нас  мін.рою  смерд.ть.

Хіба  є  щось  України  рідніше,
Де  не  ходи  в  дорогах  перехресть.
Вкраїни  воля...  матері  миліше,
Від  волі  ж  ще  миліше  наша  честь.

Отож  Боввана  скинемо  із  кручі,
Пророки  ж  завіщали  і  волхви.
Дістали  вже  «соколики»  смерд.чі,
Позбавимось  від  випл.ддя  чуми.

В  стражданні  дикім  визріли  молитви,
Не  зупинити  гидь  із  пот.йбіч.
Тож  будуть  гострі  дії  наче  бритви,
Пора  зачистить  дзябликів  скоріш.

Нас  не  спинити  в  повені  відчаю,
Бурлить  в  грудях  бунтарська  кров.
Отруту  влиту  випито  до  краю,
Розплати  час  для  них,  прийшов!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803000
дата надходження 13.08.2018
дата закладки 13.08.2018


Андрій Л.

парять

Нам  знову  парять  Бабченків,  Сінцових,
Нові  герої    в  Сонмі  завелись.
«Святих»  своїх  нам  вяжете  трифових,
Без  вас  ми,  що  не  можем  обійтись?

Скажіть  де  наші,  де  брати  по  крові,
Знов  гусінь  лізе  з  ваших  корінців.
В  окопах  наші...  і  з  тюрми  сирої,
Не  чутно  українських  голосів.

Убиті  і  під  слідством  чорноброві,
Це  ж  скільки  ще  Україні  смертей.
З  дияволом  знаходитесь  у  змові,
Недовго  вам  іще...  -  відповісте!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802998
дата надходження 13.08.2018
дата закладки 13.08.2018


Ганна Верес

Монолог вдови

Життя  гірка  й  солодка  чаша
Іще  не  випита  до  дна.
Широка  ще  дорога  наша,
Та  я  іду  по  ній  одна.
Терплю  вітри  життєві  й  зливи.
Здається,  їм  нема  кінця.
Вдови  дорога  особлива,
І  іншої  нема,  ніж  ця.
А  ти  пішов  у  світ  незнаний,
Залишив  прізвище  й  дітей,
І  спомин,  ніжний  той,  весняний,
Коли  черемха  зацвіте.
Найбільше  щастя  тепер  –  діти,
Хоч  нелегка  ця  ноша  є.
Той  час,  що  плакати  й  радіти,
Обов’язково  настає.
І  коли  прийде  час  весілля,
Дітей  я  стріну  теж…  одна:
В  руках  –  рушник  із  хлібом-сіллю.
І  плакать  буде  вся  рідня.
Не  подарую  діамантів    
Нема  й  не  буде  їх,  либонь.
Найкраще,  що  дарує  мати,
Сумління,  вірність  і  любов.
Хоч  маю  я  жіночу  силу,
Пройду  тернистий  долі  шлях,
Хай  не  темніє  небо  синє,
Хліб  наливається  в  полях!

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802992
дата надходження 13.08.2018
дата закладки 13.08.2018


Ганна Верес

Люблю я

Люблю  зими  веселу  заметіль,
Коли  сніжинки  в  танці  знемагають,
А  ранком  сонце  снігову  постіль
Вогнем  запалить,  випливши  з-за  гаю.

Люблю  і  ранні  подихи  весни,
Коли  сніги  розбуджені  рідіють.
Коли  тепло  затче  не  тільки  сни,
Але  й  розбудить  світлооку  мрію.

Люблю  я  гамір  літній  дітвори
І  шум  вітрів,  і  гуркотливі  грози,
І  косовицю  ранньої  пори  –
Такою  є  життя  сільського  проза.

Люблю  осінні  спалахи  дібров
І  полотно  замисленого  неба,
Коли  від  хвилювань  холоне  кров
І  пеленають  сум  з  водою  верби.
19.05.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802990
дата надходження 13.08.2018
дата закладки 13.08.2018


НАДЕЖДА М.

Невдалий політ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eFAhYf44pW8[/youtube]

 Так  рано  про  осінь  тривожать  думки.
 Пробач  мене,  літо,  живу  ще  з  тобою.
 А,  може,   роки  це  даються  взнаки:
 І  літо,  і  осінь  в  душі  у  двобою.

 Ні  слова  про  осінь..Іще  не  пора.
 Про  зливи  холодні,  вітри  і  про  сльози.
 Ще  літо  керує  у  наших  дворах.
 Ти  ж,  осінь,  спинись,   відпочинь  у  дорозі.

 Та  перші  відчутні   твої  уже  спроби:
 Он  перший  листок  пожовтів  і  упав.
 А,  може,  це  просто  упав  від  хвороби,
 Чи  просто  від  літа  кудись  утікав?

 Услід  йому  з  заздрістю  всі  подивились.
 Який  це  прекрасний  відбувся  політ!
 Він  знав,  відчував,  що  вони  помилились,
 Подумав  про  це  і  ще  більше  враз  зблід.

 Тут  вітер  піднявся,  схопив  втікача,
 Поніс  його  швидко  в  незвідані  далі.
 Тоді  зрозумів  він,  що  силу  втрача...
 Політ  його  перший  таким  був  невдалим.. 




адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802981
дата надходження 13.08.2018
дата закладки 13.08.2018


Lana P.

СОНЯЧНА СОПІЛКА

Заграла  сонячна  сопілка,
Заколосилися  поля  —  
Не  чути  більше  солов’я,
Лящить  у  небі  перепілка.

Мигтять  метелики  біляві,
Танцює  коник-стрибунець,
Затягне  ноту  цвіркунець,  —
Веселощі,  як  на  забаві.

Зненацька  випурхне  куріпка,
Засяде  тихо  в  бур’яні,
Що  зеленіє  в  борозні,
Впаде  додолу  збіжжя  щіпка.

Густі  схилила  нива  коси,
У  золотистому  вбранні,  
Жнива  прискачуть  на  коні,
І  ляжуть  сонячні  покоси.            30/07/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802920
дата надходження 13.08.2018
дата закладки 13.08.2018


Valentyna_S

Україні

Україна  —  моя  радість  і  біль,
Невичерпний  священний  грааль.
               Світлоглядна  мрії  яснінь,
               Тиходумна  сердечна  печаль,
               Милозвучна  мамина  мова,
               Вишиванки  суть  загадкова,
               Світлоглядна  мрії  яснінь.
Україна  —  моя  радість  і  біль,
Невичерпний  священний  грааль.

Україна  –  моя  пристань  й  любов,
Ненаглядна  споконвічна  краса.
               Ти  буття  основа    основ
               І  зоря,  що  повік  не  згаса.
               Колір  поля  безкрай  золотого,
               Піднебесся  безмір  голубого.
               Ти  буття  основа    основ.
Україна  –  моя  пристрасть  й  любов,
Ненаглядна  споконвічна  краса.

Ти  стрічаєш  у  святковім  вінку
Із  тернинням,  що    вп’ялось  у  квіти.
           На  землі  не  зустріти  таку:
           Нам    тобою  сьогодні  радіти
           Й  незгасимим  свічкам  осокорів,
           Урочистим  видзвонам  соборів,
           І  сміливим  синам—соколятам,
           Що  боронять  тебе  від  заклятих.
           На  землі  не  зустріти  таку.
Ти  стрічаєш    у  святковім  вінку
Із  тернинням,  що  вп’ялось  у  квіти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802901
дата надходження 12.08.2018
дата закладки 13.08.2018


Андрій Л.

Годунок

Червоним  мій  рядок  у  гороскопі,
Кували  в  високості  скрижалі.
Тож  до  системи  буйствую  в  окопі,
За  те,  що  тьма  взуває  сандалі.

Непотріб  цю  наскрізно  бачу,
Так,  як  солдат,  я  досі  у  строю.
Як  можу    крию…  миршаву  соб.чу,  
Пігмею  словом  відповідь  даю.

Нелегко  часто  все  ж,  я  не  зважаю,
Переступаю  вперто  чобітьми.
Я  Овен  бо…  то  ж  вибору  не  маю,
А  ще,  я  кінь,  а  Пегас  із  крильми.

Отож  тримає  потаємна  сила,  
Друзяки  люблять…  я  весь  для  жінок.
Кипить  в  мені  від    ромів  жила,
А  ще  напевне…  те,  що  Годунок.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802899
дата надходження 12.08.2018
дата закладки 13.08.2018


Андрій Л.

Чорноризь

Об’їлось  суче  бидло  блекоти,  
Диявола  у  рясу  одягало.
 «Свята»  чорноризь  дикої  Орди,
Під  псалмоспіви  нечисть  засівало.

Кому  ж  ти  служиш  божа  сатана?
Чужа  ж  у  тебе  місія  убога.
Диявола  ти  с.ка  потайна,
Во  ім’я  смерті  служиш…  не  від  Бога.

Усе  життя  ти  ж.дові  служив,
Для  нього  ти  говієш  і  печешся.
Проскуру  ти  смертельну  заслужив,
І  скоро  вже…  собако  не  проснешся!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802874
дата надходження 12.08.2018
дата закладки 12.08.2018


Valentyna_S

Нарцис

                                                                                                             Самозакоханим
Чи  доля,  чи  бо́женьків  воля--
Закохався  у  себе  Нарцис.    
Всі  зе́млі  сходив  він    довкола,
Та  достойних  не  стрів  він  принцес.

--Занадто    тлустІє    жоржина,
А  рум’ян  на  щоках...  –  аж  пашать.
Узяти  таку  за    дружину?
Неможливо  ж  товстуху  кохать!

Чи    та  гордовита  троянда
Із  порепами,  як  у  рабинь.
Неначе  лиш  щойно  з  фазенди--
Їй  далеко  до  справжніх  богинь!

Бліда  молоденька  ромашка?
Бач,  гінка  і  приваблює    стан…
В  таку  закохатися    важко,
Простота  --лише  для  ікебан.

І  вко́тре  гляди́ть  у  свічадо.
Відображення  зваблює  зір.
В  його  грудях  клекоче  досада  —
Посиві́є  ж  один…  як    факір.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802870
дата надходження 12.08.2018
дата закладки 12.08.2018


Ганна Верес

Я люблю свою землю (Слова для пісні) .

Я  люблю  свою  землю
І  свій  гордий  до  болю  народ,
Цю  любов  пронести
Через  всі  негаразди  зумію,
Із  вогню  і  золи
Саме  тут  проростав  патріот,
І  тому  тільки  з  ним
Я  пов’язую  долю  і  мрії.

Я  люблю  свою  землю
І  такою,  яка  вона  є:
В  історичних  синцях
І  тяжких  закривавлених  ранах.
Тут  коріння  моє
І  насіння  кохане  моє,
Тож  не  зваблять  мене
Ні  близькі,  ні  далекі  заграни.

Я  люблю  свою  землю
У  цвітінні  садів  і  тривог,
І  тоді,  коли  край
Чорним  полум’ям  воєн  палає.
Знаю,  виведе  нас
Із  пітьми  закоптілої  Бог,
Й  сивочолий  Дніпро
Схід  і  захід  навіки  з’єднає.
10.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802858
дата надходження 12.08.2018
дата закладки 12.08.2018


Ганна Верес

Серед тисяч доріг і стежок

Серед  тисяч  доріг  і  стежок
Лиш  одну,  лиш  одну  обираю
До  свого  сокровенного  раю,
Де  нікого  ніхто  не  карає,
Де  мільйони  гарячих  думок.

Серед  хвиль  призабутих  морів,
Серед  гір,  що  димлять  в  високості,
Я  стою,  ніби  тінь,  на  помості,
І  навколо  немає  вже  злості,
А  є  віра  –  то  мій  оберіг.

Серед  тисяч  розвихрених  фраз
Оберу  ту  просту,  без  прикрас,
Дух  у  ній  щоб  звучав  новизни,
Щоб  чужої  цуралась  казни
І  в  серцях  у  людських  збереглась.  
9.11.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802857
дата надходження 12.08.2018
дата закладки 12.08.2018


НАДЕЖДА М.

Вже осінь в душі примостилася скраю…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=T9MlYKK17iM[/youtube]
       
СПИНИ  МЕНЕ,  ЛІТО!  НЕ  ХОЧУ  У  ОСІНЬ...
           Олекса  Удайко.
--------------------------------------



Ще   літо  моє    не  добігло    до  краю.
Безсонні  ще  ночі,  це  значить  -  кохаю.
Тепло  нерозтрачене  в  серці  ще  маю...
Чому  ж  оце,  осене,  мостишся  скраю?

Це  правда,  що  коси  давно  відзвеніли,
І  коси  мої  уже  ледь  посивіли,
Але  почуття  ще  живі,  не  зміліли.
Ще,  осінь,  тебе  до  душі  не  впустила.

Не  плач  прошу,  літо,  нащо  оці  сльози,
Нащо  ти  вплітаєш  в  життя  моє  прозу?
Зроби,  щоб  ударили  блискавки,  грози...
Прошу  тебе,  осінь,:  не  стій  на  порозі.

Ой  осене,  осене  !  Яка  твоя  суть?
Чи,  може,  у  тому,  що  все  не  вернуть?
Нехай  ти  сумуєш,  дощі  часто  йдуть,
Однако,  ти  знаєш,  тебе  також  ждуть...

Тебе  я  до  серця  іще  не  впускаю,
Я  хочу  ще  спробувать  яблук  із  раю...
Чи  чуєш  ти,  літо?  в  тобі  ще  блукаю.
Хоч  осінь   в  душі   примостилася  скраю...

СПИНИ  
                 
                     ОСІНЬ,
               
                                                       ЛІТО!    
                                                                             ТЕБЕ    Я  БЛАГАЮ....

                                                                 

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802855
дата надходження 12.08.2018
дата закладки 12.08.2018


Ніна-Марія

Дрімає літо …

[img]https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRoqkI6ov8HLTrgYrPMfnrkcJuwT178P3Rg5s6SFd7EyzZB2fJCuQ[/img]

Дрімає  літо  у  дозрілім  житі,
В  соняшниковім  полі  за  селом.
Колише  вітер  колоски  налиті,
Махає  серпень  вересню  крилом.

А  трави  в  лузі  пахнуть  чебрецями,
Напоєні  дощами  досхочу.
Крадеться  осінь  поміж  берегами,
Та  я    її  до  серця  не  впущу.

Душа  ще  хоче  в  літечку  зігрітись.
Ви  не  спішіть  до  вирію,  літа.
І  весну  не  одну  б  ще  вам  зустріти,
Хай  осінь  зачекає  золота.


[img][/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802838
дата надходження 12.08.2018
дата закладки 12.08.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Не вистачає

Сливки  медові  кольору  бурштину
Дозріли  щойно  у  спекотне  літо.
Ліщина  зеленіє  біля  тину,  
Смарагдові  горішки  замість  цвіту.

А  поруч  турмалінова  ожина
Очицями  природу  споглядає.
Сім*я  воркує  ніжно  голубина,
А  вечір  сизим  птахом  осідає.

Від  сонця  заходу  -    емоцій  гама,
І  лиш  мені  тебе  не  вистачає.
Ти  втілений  теплом  у  голограму,
Хоч  відстань,  а  флюїдів  діють  чари.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802464
дата надходження 08.08.2018
дата закладки 12.08.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Зіпсовані (експромт, сатира)

Заходжу  у  будинок,  потім  -  в  ліфт  новенький,
Переді  мною  ніби  "зошит  з  мови"
Увесь  в  каракулях(ото,  мабуть,  від  генів),
А  стіни  терплять  ці  знущання  знову.

Невігласи  раденькі,  "грамоту"  пізнали,
У  ліфті  показали  все  практично.  
Даремно,  що  нема  цензури  там  (між  нами),
Зросли  в  цивілізації  ці  "дички".

Розбещені,  і  вихованням  не  запахло,
Автографи  лишили  знизу  догори.
Зведуть  зіпсовані  культуру  всю  до  краху,
То  ж  зупинімо,  бо  пройдуть  і  Крим,  і  Рим.


(Стіни  ліфту.  Фото  мої.)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802821
дата надходження 12.08.2018
дата закладки 12.08.2018


Ганна Верес

Стояла ніч

Стояла  ніч,  всі  зорі  розгубивши,
Зі  сходу  в  небі  загорівся  день,
А  вже  на  землю  на  святу  ступивши,
Збудив  він  птахів,  звірів  і  людей.

Мереживом  цвіли  будівлі  сонні,
Зненацька  запалало  в  вікнах  скло.
Горобчик  ворухнувся  на  осонні,
І  сон  тікав  далеко  за  село.

Півні  пісні  ранкові  вже  запіли,
Озвались  відра  в  цямринах  криниць.
Ворота  ще  мовчали  –  не  скрипіли,
Чекали,  поки  випустять  ягниць.

Застав  зозулю  у  гніздечку  ранок,
Поспати  любить  птаха  у  цей  час…
В  повітрі  запах  гіркувато-пряний
Із  солов’єм  схід  сонця  зустріча.
11.04.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802779
дата надходження 11.08.2018
дата закладки 12.08.2018


НАДЕЖДА М.

У нас з тобою тільки п*ять хвилин

Друкується  повторно  із  змінами.
---------------------------------------
Я  цей  вокзал  ніколи  не  забуду.
Щасливим  був  той  незабутній  час...
Цю  круговерть  я  пам"ятаю:  квіти,  люди...
Тепер  згадаю  дещо  і  про  нас.

У  нас  з  тобою  тільки  п"ять  хвилин
Душа  чомусь  в    неспокої,  в  тривозі..
Так  невблаганний  зараз  часоплин.
Тупцюється  розлука  на  дорозі...

Чом  доля  невмолима  так  для  нас?.
Та  що  сказать,  що  сумувати  буду?
Чи  обмілів    потрібних  слів  запас?
Невже  колись  піддасться  все  осуду?

А  очі  в  очі,  тут    би  пару  слів..
Грайливий  вітер  розкида  волосся,
А  ти  сказать  їх  так  і  не  зумів.
І  вітер  занімів,  мені  здалося...

І  запекла  щоку  гірка    сльоза.
Останній  поцілунок  в  спраглі  губи.
(Запахла  квітів  вранішня  роса...)
На  хвильку  пригорнув  і  приголубив...

З  тих  пір  пройшло  немало  літ  і  зим,
Чомусь  весь  час  оце  перед  очима.
А  той  вокзал    неначе  став  глухим,
А  зустріч  десь  розтала  за  плечима..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802778
дата надходження 11.08.2018
дата закладки 12.08.2018


Андрій Л.

Селилися у час Голодомору

Прийшли  до  нас  не  прошені  у  гості,
Смерд.ча  неч.сть  дикої  орди.
У  час  коли    глумились  наші    кості,
Й  безсиле  тіло  рвали  бікфути.

Пропиті  ви  й  не  вимиті…  гопота,
Допоки  жили  рвали  нам  кати.
Як  липка  тля,  як  мухи  із  болота,
Вломилися  у  теплі  ще  хати.

Вселялися,  як  звірі  ви…  в  отарі,
На  світло  боже  вилізли  з  макви.
З  голодомору  визрілі  в  примарі,
Під  оком  красножопої  Москви.

На  прив’язі  цапи  у  пройдисвітів,
Підніжний  корм,  собаки  для  хозар.
Ординський  щур,  вчорашні  самоїди,  
Зладнав    кубло  в  Порусинні  кагал.

Московська  вош  ви  зрощена  у  злості,
З  болота  зайди…  пришлий  бабуїн.
Гримить  уже  в  надії  з  Високості,
Чужі  ви  є…    розтанете,  як  тлін.  

Вселились  в  хату  в  час  Голодомору,
І  з  низу  й  зверху  маєте  комфорт.
Ми  вам  спакуємо  хазяїв…  і  м.нору,
Воно  ж  простіше  разом  і  в  аборт.

А  годувала  ж  вас  моя  Вкраїна,  
У  стужу  й  холод  гріла,  як  могла.
Дарма  тепло  розтратила  Чаїна,
Та  вовка  приручити  не  змогла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802781
дата надходження 11.08.2018
дата закладки 12.08.2018


Андрій Л.

ДІДО

Зневажую  продажних  вас  рабів,
Чужинську  владу,  випл.ддя  єреїв.
Безмежний  мій  і  виправданий  гнів,
Пора  під  зад,  чорноризі  з  ю.еєм.

Не  поклоняюся  чужинському  Ісу,
Бо  зневажаю  ж  тих  рабів  убогих.
Своєму  Богу…  відданість  несу,
Надії  бо  не  бачу  від  христових.

Зі  мною  Мій  у  кожнім  колоску,
У  світлій  думці  ясної  свободи.
У  кольорах  її  і  кожному  мазку,
У  витворах…  священноїприроди.

В  піснях  бо  є,  в  блаженній  тишині,
В  найкращій  світі  українській  мові.
У  небі  синім…  в  хмарках,  вишині,
Від  благодаті  в  задушевнім  слові.

Він  береже  мене,  втішає  від  тривог,
У  світлу  путь  внучків  благословляє.
Русинів  стержень,  звуть  його  Дажбог,
З  віків  до  Вкрайни  Дідо  промовляє.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802767
дата надходження 11.08.2018
дата закладки 12.08.2018


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 85

[b][color="#157a29"]За  оврагом  хуторок,
Там  живет  Ерошка.
Меня  в  рощу  уволок
А  снял...  только  брошку.

Не  смотрите,  девки,  строго,
Петька  всех  вас  обманул
Прошлой  ночью  пол  второго
Ко  мне  в  койку  сиганул!

Заблудились  мы  в  посадке
Хоть  село  за  сто  шагов.
И  любились  очень  сладко
Аж  до  первых  петухов.

Как  то  раз  на  сеновале,
(Он  всем  девушкам  знаком)
Космы  вырвала  я  Вале,
Чтоб  не  путалась  с  Петром.

Раскатала  Сонька  губы
Захотелось  ей  чудес,
Чтоб  камин  был  вместо  грубы,
Вместо  конки  -  мерседес...

У  залёточки  Петра
Ни  кола  нет,  ни  двора.
Но  зато  он  третий  год
Замуж  всех  подряд  зовет.

По  ночам  мой  куманек
Ходит  в  поле  в  сена  стог
Прослежу  ка  я  за  ним,
Там,  гляди,  и  полежим..

Обещал  любить  до  гроба
Мой  соседушка-зазноба!!
Я    узнала  и  в  ударе..
Обещался  и  Варваре!!

На  завалинке  опять
Женихов  присяду  ждать..
Сорок  лет  все  жду  у  ставень,
Не  зовут!!  Я  ж  в  койке  пламень!!

Шестьдесят  -  еще  не  осень...
Мне  -  всего  пятьдесят  восемь.
А  кто  выпьет  литр  водки
Краше  я  любой  молодки!

Мы  шутили  до  рассвета,
Аж  до  первых  петухов
Но  пришла  супруга  Света,
Надавала  тумаков..
[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802766
дата надходження 11.08.2018
дата закладки 12.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Зустрілись з Серпнем на стежині…

Зустрілась  з  Серпнем  на  вузькій  стежині,
Він  усміхнувсь  до  мене  від  душі.
На  нас  дивились  з  неба  очі  сині,
А  у  душі  писалися  вірші.

Спустилися  до  річки  в  прохолоду,
Замилувались  вербами  тихцем.
Вмочили  ноги  у  дзеркальну  воду,
Поспілкувались  навіть  з  вітерцем.

Неподалік  квартет  пташок  почули,
Злетівсь  на  той  концерт  пташиний  бум.
О  Серпне!  Твою  лагідність  відчула
Й  мелодію  душевних,  ніжних  струн...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802758
дата надходження 11.08.2018
дата закладки 12.08.2018


Ніна Незламна

На долині каченятка

Яскраве,  ніжне  сонечко
Заглянуло  в  віконечко
Над    горами    до  хатини
Покотилось  до  долини.
Там  в  травичці  каченятка
Примостились  біля  татка
Біжить  матуся  до  річки
Попробувати  водички
Ой,  кря  -  кря  -  кря  ,    каченятка
Милі  хлопці  і    дівчатка
Йдемо  в  річечку  погратись
Гайда,  любенькі,  купатись!
І  я  з  вами  похлюпочу
Теж  купатись  дуже  хочу!
                                                                             2010р

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802366
дата надходження 08.08.2018
дата закладки 08.08.2018


Ганна Верес

Земля Чернігівська – колиска України

Земля  Чернігівська  –  колиска  України…
Несу  в  долонях  їй  свою  любов.
Це  край  верби,  барвінку  і  калини.
За  нього  сотні  раз  лилася  кров.
Палили  нас  і  різали,  й  топтали
Монголи,  дикі  половці  й  Литва.
Козацька  знать  уперше  тут  повстала,
Хоч  поплатилась  за  свої  слова.
Полуботок,  Мазепа,  Скоропадський  –
Козацьких  днів  і  слава,  і  печаль  –
Гетьманом  кожен  був  із  них  і  батьком…
Хіба  можливо  їх  не  величать!

Не  одного  гетьмана  у  холодний
Сибір  заслали,  щоби  залякать.
Ті  ж,  муки  приміряючи  Господні,
Присягу  не  зганьбили  козака.
Батурин  спалено,  а  з  ним  –  козацькі  душі…
Здавалося,  сам  Бог  ридав  згори.
Чи  можна,  це  згадавши,  буть  байдужим,
Пробачить  смерть  жінок  і  дітвори?

Пройшли  віки…  Їх  не  зібрати  в  жмені…
Підставив  небу  плечі  чорний  жертвам  хрест.
Тисячооко  дивиться  на  мене
Й  на  схід  показує  його  уявний  перст:
Поглянь,  мовляв,  яка  краса  навколо,
Зайди  в  козацьку  церкву,  помолись
За  тих,  котрі  не  вернуться  ніколи,
За  тих,  кого  замучили  колись…

Довкола  річка.  Голубіють  хвилі…
Тоді  були  червоними  вони.
Це  в  них  зарізані  тоді  знайшли  могили
Діди,  жінки  і  діти  без  вини.
І  знову  ллється  наша  кров  на  сході
(Москва  на  цей  раз  косить  наш  Донбас)…
Вона  є  катом  для  мого  народу
Та  всіх  уже  не  знищити  їй  нас!
4.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802289
дата надходження 07.08.2018
дата закладки 07.08.2018


Lana P.

ВЕДИ МЕНЕ У ТАНЦІ

Веди  мене  у  танці  серед  літа,
Метеликом  затріпочу  в  житах.
Хай  буде  солодом  душа  налита,
Вихлюпує  натхнення  у  медах.

Під  співи  невгомовної  цикади,
Не  відпускай  і  легкістю  торкни.
Нам  небо  подарує  серенади,
В  мелодіях  казкової  струни.

Кружляй  мене,  як  вітер  дику  квітку,
Я  буду  вигинатися  у  такт,  —
Голуб  натхненно,  наче  вечір  нічку,
В  таємних  почуттях  ти  знаєш  смак.

Веди  мене  упевнено  і  ніжно,
Як  тільки  можеш  це  зробити  ти!
Обом  нам  буде  радісно  і  втішно  —
Найвищої  досягнемо  мети!                                7/08/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802282
дата надходження 07.08.2018
дата закладки 07.08.2018


Любов Іванова

ПОЕЗД СПЕШИТ К ТЕБЕ

[b][i][color="#1105ad"][color="#ad051c"]П[/color]олустанок  мой  родной,  Родины  частица
[color="#ad051c"]О[/color]стаешься  в  сердце  ты,  продолжаешь  сниться.  
[color="#ad051c"]Е[/color]диничные  стоят  там  теперь  избушки
[color="#ad051c"]З[/color]а  калитками  сидят  деды  и  старушки.
[color="#ad051c"]Д[/color]аже  в  праздник,  в  выходной  -    улицы  немые,

[color="#ad051c"]С[/color]ловно  кто  закрыл  на  ключ  радости  земные.  
[color="#ad051c"]П[/color]риезжают  к  старикам  дети  очень  редко,  
[color="#ad051c"]Е[/color]сли  время  разрешит  попроведать  предков.  
[color="#ad051c"]Ш[/color]епоток  идет  селом,  Анне  -  вон  потеха
[color="#ad051c"]И[/color]хний  мдадшенький  сынок  на  денек  приехал.  
[color="#ad051c"]Т[/color]ам  и  радость  бьет  ключом,  слёзы  и  расспросы,  
 
[color="#ad051c"]К[/color]ак  же,  маме  шаль  привез,  папе  папиросы...
 
[color="#ad051c"]Т[/color]олько  времени  опять  у  него  не  много,  
[color="#ad051c"]Е[/color]ле  солнышко  взойдет,  в  город  путь-дорога.
[color="#ad051c"]Б[/color]оже  правый,  помоги,    гнать  печаль-тревогу.  
[color="#ad051c"]Е[/color]сли  ночку  ночевал....  и  то  -  слава  Богу...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802253
дата надходження 07.08.2018
дата закладки 07.08.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Мишень

Говоришь,  что  опять  на  вопрос  ждёшь  ответ,
Почему  я  живу  в  шалаше?
-  Разве  можешь  из  тьмы  излучать  белый  свет,
Если  только  твоя  я  мишень?

Отстучали  колёса,  всё  отгремело,
Поезд  скрылся  неведомо  вдаль.
Я  ведь  чувствую  сердцем  замысел  мелкий,
Не  настолько  прозрачна  вуаль.

Говоришь,  что  давно  на  вопрос  ждёшь  ответ,
Что  нашла  я  в  глуши,  в  шалаше?
Там  другой  подарил  удивительный  свет,
Для  него  не  была  я  мишень.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802251
дата надходження 07.08.2018
дата закладки 07.08.2018


Амадей

Ну як скажи мені тебе забуть

Ну  як  мені  тебе,  скажи,  забуть
Ну  як,  скажи,твоі  забути  очі,
Коли  серденько  бачити  іх  хоче,
Ну  як,  скажи,  мені  тебе  забуть.

Ну  як,  скажи,  мені  тебе  забуть
Коли  ти  кожну  ніч,  рядом  зі  мною,
Богиня  світла  з  русою  косою,
Ну  як,скажи,  мені  тебе  забуть.

Ну  як,  скажи,  мені  тебе  забуть
Таку  красуню,  найгарнішу  в  світі,
В  моєму  серці  чистий  промінь  світла,
Ну  як,  скажи,  мені  тебе  забуть.

Ну  як,  скажи,  мені  тебе  забуть
Твій  запах  тіла,  пестощі  жіночі,
Ті  зоряні,  чарівні  наші  ночі,
Ну  як,  скажи,  мені  тебе  забуть.

Ну  як,  скажи,  мені  тебе  забуть
Оту  чарівну  і  оту  жадану,
Чи  ж  міг  тебе  забути  я  кохана?
Мені  тебе  довіку  не  забуть!

Ну  як,  скажи,  мені  тебе  забуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802205
дата надходження 07.08.2018
дата закладки 07.08.2018


Андрій Л.

…творящі

І  не  дурні  ж  хохли…  нещасні,
Ви…  -  толєрантності  раби.
Сміються  з  вас  М.йсея  блазні,
З  мовчазних  телепнів  юрби.

Уміло  телепнів    розводять,
Для  вас  Закон,  для  них  Талмуд.  
До  кабали  все  нишком  зводять,
У  липких  лапах  честь  і  суд.

Богхотворящі  ж…  всі  при  владі,
З  повітря  мають  й  на  мощах.
В  любому  викрутять  розкладі,
Церковні  миші…  й  при  грошах.

Ж.2  вам  брешуть  і  лукавлять,
Нещасні…    жертву  удають.
Тим  часомі  с.ки    світом  правлять,
Бо  їм  питань  не  задають.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802169
дата надходження 07.08.2018
дата закладки 07.08.2018


НАДЕЖДА М.

Вона боялась висоти…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RutSCi91rOY

[/youtube]


І  знову  кадри  із  кіно,
У  котрий  раз  передивляюсь.
Невже,  було  це  так  давно?
Не  може  бути, помиляюсь.

А,  може,  це  не  в  цім  житті,
І  це  було,  мабуть,  не  з  нами?
Летіли  двоє  в  висоті,
За  ними  -  хмари  табунами.

Це  відчайдушний  був  політ,
Наперекір   природним  силам.
Їх  обіймав  вже  інший  світ.
Безмірний  простір  їхнім   крилам.

Зустрічний  вітер  бив  в  обличчя.
Не  руш!   Не  треба  заважать.
Любов   летить,  її  Величчя.
Не  треба  болю  завдавать..

Вона  боялась  висоти,
Але  трималась  що  є  сили.
Підтримав  голос:  не  тремти.
Спокійно  кров  текла  по  жилах..

Ось   перший  промінь  торкнув  крила,
І  грав  вже  фарбами  політ.
Цих  почуттів  велика  сила...
А  я  дивилась  їм  услід..

Про  що  мені  ви  нагадали?
Було  так  й  з  нами.  Скільки  літ
Душами  в  просторі  літали,..
Та  де  шукати  тепер  слід?

Невже  летим  за  журавлями?
І  десь  доноситься   КУРЛИ...
Кохання  поряд  було  з  нами,
На  крилах  щастя  ми  несли...














адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802165
дата надходження 07.08.2018
дата закладки 07.08.2018


Valentyna_S

Білокрилий Пегас

Розклювали  зірки
Райські  птиці.
Маскували  граки
Спішно  місяць.
Кучугури  пітьми
Вечір  горне.
Розпластався  крильми  —
Стало  чорно.
Білокрилий  Пегас
Десь  гасає.
Як  покине  Парнас  —
Світ  скресає.
Уділяти  кінь  став
Нам  натхнення,
Бо  прикрасити    мав
Сіродення.
А  неспокій  росте
В  нас  щомиті--
Дарувати  святе
Треба  вміти.
Комусь  світло  віддасть,
Грізність  –  іншим.
Комусь    й  хмелю  дасть  брость
З  спілим  віршем.
Запалили  свічки
Райські  птиці,
Кінь  скидає  віжки,
Б’є  копитцем.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802152
дата надходження 07.08.2018
дата закладки 07.08.2018


Ольга Калина

Зникають в небі соколята

Зникають  в  небі  соколята:
Щодень  нові  туди  ідуть.
"Голосить  ридма"  біла  хата..
Зі    сходу  діточок  везуть..

Там  кров  із    попелом  змішали
І  стогне  втомлена  земля..
Як  московіти  вже  дістали
І  їхній  ірод  із  Кремля.

О,  скільки  будем  хоронити,
В  обійми  смерті  віддавать?!
Вони  могли  б  ще  жити  й  жити..
Та  маєм  в  землю  їх  ховать.

Вони  могли  б  життю  радіти,
Ростити  діточок  малих.
Вони  могли  свій  край  любити,
Та  вирішив  вже  хтось  за  них.

Цвіт  кращий  нації  зникає  -
Пташки  злітають  в  небеса.
Земля  все  стогне  та  страждає,  
І  рветься  на  шматки  душа.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802106
дата надходження 06.08.2018
дата закладки 06.08.2018


Андрій Л.

Ірпінський Парнас

Ірпінський  Парнас.

Вже  в  зеніті  голубіло,
Насищало  простір.
І  сердечко  захмеліло,
Звав  Ірпінь  у  гості.

Заглядали  квіти  в  вічі,
Неописний...  декор.
Гріли  душу  дивні  свічі,
Сонячно...  і  легко.

Було  любляче  приємно,
Стрілись  нові  друзі.
Щирість  сіялась  взаємно,
В  звичаєвім  крузі,

Пісню  нашу,  дивні  вірші,
Несло  вдаль...  у  далеч.
 Були  ми  найщасливіші,
Місто  нас  єднало.

Позитивом  напувало,
Були  любо  раді.
Краса  міста  дивувала,
Господар  в  громаді.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802037
дата надходження 06.08.2018
дата закладки 06.08.2018


НАДЕЖДА М.

Учіться зло перемагати!

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=f8PQfWKd0SM
[/youtube]



Відчула  подихи  осінні,
Хоч  літо  ще  в  календарі.
Тепла  все  менше  у  промінні,
Іще  сумують  димарі...

Іще  не  час  того   зігріти,
Кому  не  вистачить  тепла,
Що  в  серці  буде  лише  тліти,
Бо  там  так  іскорка  мала.

Легенький  сум,  як  павутиння,
Обплутав  всі  мої  думки.
Душе  моя,  ввійди  в  прозріння,
Зміни   в  вірші  мої  рядки.

Не  все   погано..  так  здається,
Ще  літо  краю  не  дійшло,
Усе  пройде,  переживеться...
Ніде  не  дінеться  лиш  зло.

Воно  живуче,  не  вмирає,
Не  переробиш  на  добро..
Воно  корінням   проростає,
Немов  цей  світ,  в  крові  старо..

Знов  не  туди  думки  несуть...
До  всього  треба  вже  звикати.
Нащо  про  це,  не  в  цьому  суть.
Учіться  зло    перемагати!
Ось  в  цьому  вся  життєва  суть!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802007
дата надходження 06.08.2018
дата закладки 06.08.2018


Ганна Верес

Він повернувся… на щиті

Стефурак  Степан  Степанович-  боєць  ДУК  "Правий  сектор"!

Осінь  2014  року,  стала  для  Степана  останньою  в  житті.
Сьогодні  в  молодого  Героя-  День  Народження.
Згадайте  цього  хлопця  в  молитві,  спогадах.
Розкажіть  дітям,  онукам  про  нього.  
Нехай  знають-  Степан  загинув,  щоб  вони  жили.

Він  повернувсь  додому…  на  щиті
Із  рідного,  як  він  вважав,  Донбасу…
Туди  юнак  з  Майдану  полетів
І  згинув  від  ворожого  фугасу.

Він  повернувсь  додому…  на  щиті,
Хоч  жити  так  хотілося  хлопчині,
Не  раз  був  переможцем  у  житті,
А  тут…  упав,  немов  на  ту  причину.

Він  повернувсь  додому…  на  щиті,
Хоч  друзів  прикривав  завжди  собою,  
Так  ворога  хотів  перемогти.
Душа  ще  там  літа  –  над  полем  бою…

Він  повернувсь  додому…  на  щиті…
Схід  боронив  від  вражої  навали,
Усе,  що  міг,  зробивши  на  війні,
Героєм  став…  
Його  Степаном  звали…
5.08.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801997
дата надходження 06.08.2018
дата закладки 06.08.2018


Valentyna_S

Легенда про волошку

Розливає  магію  сопілка,
Розбудила  птаство  на  світанні.
Зілля  сонне  підвело  голівку,
У  піжами  росами  убра́не.

І  струснула  синь  з  очей  дівчи́на,
Бо  коханням  лився  звук  той  в  серце.
Слухав  сво́ю  музику    й  хлопчина,
 Ліси,  гори,  ріки  та  джерельця.

А  сопілка    лоскотала    душі,
Тріпотіла  диво  –  птахом  в  грудях,    
Та  розлука,  виборсавшись  з  глу́ші,
Зашпурляла  в  долі  їхні  груддям.

Сопілкар  не  ві́дає  спокою,
Його  туга  ллється  на  всі  боки.
Полонений  юнкою  отою,
Втратив  він  наза́вжди  в  серці  спокій.

Я́кось  зрання,  вийшовши  на  гору,
Цей  хлопчина  чує  рідний  голос:
--Буду  я  з  тобою,  милий,  поруч,
Доки  хлібний  має  в  полі  колос.

З  того  часу  ледве  чутним  гуком
Синь  волошки    кожного  прохає:
--Не  затоптуй  моїх  сліз  розлуки.
Ти  кохання  не  топчи,  благаю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801988
дата надходження 05.08.2018
дата закладки 06.08.2018


Радченко

Всміхаєшся і мружиш очі

Травинкою  лоскочеш  ніжно    підборіддя,
А  потім  щоки  і  повіки,  брови  й  ніс.
Фарбує  захід  синє  небо  в  колір  міді,
Щось  по-осінньому  шепоче  стихлий  ліс.

Крізь  вії,  нишком,  я  в  твоє  лице  дивлюся,
Всміхаєшся  і  мружиш  очі  голубі.
З  тобою,  навіть  вічності,  я  не  боюся,
Бо  руку  й  серце  віддала  давно  тобі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801952
дата надходження 05.08.2018
дата закладки 06.08.2018


НАДЕЖДА М.

Це війна все спопеля…

Музика  Собченка  Микити  
Виконання    Дахно  Денис

То  не  грому  гуркотіння,
Це  не  блискавки  розряд,
Не  природи  озвіріння,
Це  летить  снарядів  ряд.

Потемніло  небо  синє,
Хмара  чорна  наповза.
І  з  яких  причин  й  по  нині,
Брата  брат  тут  убива?

Ллються  сльози.  Гнів.  Прокляття;
Стогне  зранена  земля.
Вся  краса  тепер  у  шматтях,
Це    війна  все  спопеля.

Вдарив  грім  -  і  дощ  шалений.
В  перемішку  сльози, кров,
Новий  день  гряде   вогнений,
Канонади  знов  і  знов...

На  хвилинку  лягла  тиша...
Сонце  вийшло  у  зеніт.
Атмосфера,  ніби  інша...
Відпочинь,  душе,  мій  світ..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801440
дата надходження 31.07.2018
дата закладки 04.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Вона була у вишиванці…

Вона  була  у  вишиванці,
Волошок  очі  голубі.
Світилися,  як  небо  вранці,
Уста  всміхалися  мені.

Сорочка  вишита  руками,
На  ній  червоний  маків  цвіт.
Завжди  цінилася  роками,
Про  те,  хай  знає  цілий  світ...

Вона  була  у  вишиванці,
Смілива,  горда,  молода.
На  щоках  ніжнії  рум'янці,
В  вінку,  заплетена  коса.

Її  хотілося  обняти
І  приголубити  одну.
Кохаю...  Тихо  прошептати
Зустріти  бажану  весну.

Вона  була  у  вишиванці,
А  я  стояв  мов  вартовий.
Прокинувсь  ранок  ніжний  в  глянці
І  дарував  цілунок  їй...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801668
дата надходження 02.08.2018
дата закладки 04.08.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Несказані слова…

Пригорнусь,  усміхнусь  і  скажу,  що  кохаю
У  тумані  нездійснених  долею  мрій.
Я  без  тебе  коханий  самотньо  блукаю,
Та  у  серці  багато  ще  маю  надій.

Не  сказала  тобі  тоді  слів  тих  бажаних,
Не  змогла,  а  чи  просто  часУ  не  було.
Може  вкрали  слова  і  понесли  тумани,
Може  птах  підхопив  і  підставив  крило.

А  тепер  через  роки,  що  сплинули  швидко,
Ти  до  мене  коханий  приходиш  у  сни.
Хоч  не  часто,  буває,  приходиш  так  рідко,
Та  торкаються  промені  сонця  ясні.

І  у  променях  тих  може  статися  диво,
Я  скажу  тобі  любий,  коханий  усе.
Закружляє  нас  вітер  у  танці  красиво
І  кохання  одне  нам  на  двох  принесе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801543
дата надходження 01.08.2018
дата закладки 04.08.2018


Любов Іванова

ЧАСТУШКИ № 84

[b][color="#700909"]Я  залезу  на  рябину
И  оттуда  прослежу
Кто  куму  мою    Марину
Под  копною  жу-жу-жу

И  куда  он,  мой  красавчик...
Навострил  с  утра  "кинжал".
На  столе  сто  грамм  и  хавчик,
А  он  к  девкам  побежал...

Похмелялся  муж-зараза,
Утром  -  раз,  в  обед  -  три  раза..
Как  найти  к  нему  слова?
Он  же  к  вечеру  -  дрова!!!

Я  с  милёнком    Саввою  
Час  в  бассейне  плаваю.  
Только  зубы  стали  клацать  
Ведь  вода  всего  плюс  двадцать.  

Шел  я  лесом-камышом.  
Пред  собою  вижу  дом.  
Да  с  хозяйкой,  бабой  снежной  ...
Не  видал  такой  я  нежной.  

До  свидания,  родная,  
Ухожу  я  жить  в  сарае.  
Ты  ж  раз  в  год,  как  та  Буренка,  
Нафиг  мне  такая  жонка.  

А  в  деревне  жили  крали.  
Марсиане  их  украли.  
Мужики  не  в  шутку    в  трансе.  
Крали  все  теперь  на  Марсе.

Будет  мне  теперь  наука
Не  входить  домой  без  стука.
Кабы  нынче  постучалась
На  тот  ужас  не  нарвалась.

Я  без  комплексов  дивчИна
Натяну  тулуп  овчинный.
Без  водительской  путевки
Доберусь  и  до  Рублёвки.

Насмотрелся  дед  порнухи.
Встали  дыбом  даже  ухи.
Вниз  слетела  бескозырка
И  к  тому  ж  -  в  кальсонах  дырка.

Если  б  мне  всех  баб  собрать
Да  устав  им  прочитать
С  тех  мужчин,  что  не  женаты
Брать  за  ночь  двойные  платы.

К  нам  приехал  массовик
И  у  всех  вопрос  возник:
Почему  в  поселке  Свет
Клуб  закрыт  уже  пять  лет?[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801895
дата надходження 04.08.2018
дата закладки 04.08.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Серпнева спрага

Орхідеєю  білою  день  розпустився.
У  саквах  залишилася  темрява  ночі,
І  від  сонця  з  небес  золотистая  грива,
Промінцями  торкнувшись,  мажорно  тріпоче.

Заглядає  бадьоро  у  чай  з  саусепом,
Його  пахощі  з  літом  злились  воєдино.
Серпень  в  ризу  вдягнувсь  із  зеленого  репсу,
І  спекотно-гаряча  його  серцевина,

Мов  кохання  звабливе,  що  душу  бентежить,
Але  все  ще  знаходиться  в  скрині  таємній.
І  так  хочеться,  щоб  віднайшло  щастя  стежку...
Поки  це  лише  спрага  якась  невтоленна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801892
дата надходження 04.08.2018
дата закладки 04.08.2018


Андрій Л.

Язик

Осточортіли  дзявкоти  собачі,
Ой,  неприємні  ж  ви  мені,  чужі.
Подавитесь  слюною  злії...  бачу,
Бо  визріли,  з  розбою,  у  жовчі.

В  майбутньому  расєйської  не  бачу,
Її  паскудну  вражу,  не  терплю.
Свою  люблю,  з  душі,  жовтогарячу,
За  неї  в  свого  Господа  молю.

Потоне  язичок  ваш  у  болоті,
У  власній  захлинеться...  у  крові.
Бо  карти  його  краплені  в  колоді,
Від  з'яву  його  місце  у  рові.

Зруйнує  від  розбою  амплітуда,
Опиниться  язик  на  смітнику.
У  Раши  ж  бо  майбутнього  не  буде,
Нема  їй  місця  в  Божім  квітнику.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801860
дата надходження 04.08.2018
дата закладки 04.08.2018


Ганна Верес

Вона і він

Із  сивиною  жінка  повінчалась,
Коли  його  зустріла  на  шляху…
За  стільки  літ  ні  разу  не  стрічались,
А  вже  ж  і  в  нього  скроні  у  снігу.
Вона  і  він  на  цій  землі  не  з  казки  –
Їх  бігли  поряд  юності  стежки.
В  очах  –  без  міри  сонечка  і  ласки,
Й  любові  теж,  здавалось,  на  віки.

Злодійкувато  доля  посміхнулась,
Надійні  приховала  козирі:
Стежини  в  різні  боки  повернулись  –
Не  вистачило  світла  від  зорі.
Тепер  ці  очі  рідні,  до  нестями,
Знов  доркнулись  до  її  очей,
Здавалось,  вони  дна  душі  дістали…
І  затремтіли  серце  і  плече…

Життя  її  усе  життя  вертіло
І  зодягло  важкий  вінок  вдови…
О,  як  їй  утопитися  кортіло
В  очах  його  й  напитись  синяви!
27.06.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801807
дата надходження 03.08.2018
дата закладки 04.08.2018


Андрій Л.

живі


Ви  ворог  головний  для  України,
Чужинські  воші  ви  брудні.
Перетворили  рай  мій  у  руїни,
Опльований  бо  ж  тоне  у  брехні,

Рознесли  все  у  пух  і  розікрали,
Не  спиться  на  Печерах  і  в  Москві.
Та  ще  не  все...  в  нас  душу  не  забрали,
Й  не  заберете  доки  ми  живі.

Замучена  й  знедолена  країна,
Ледь  —  ледь  хлюпочеться  на  дні.
Та  не  поставите  «святі»  нас  на  коліна,
Несе  Господь  нам  Світло  у  вогні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801751
дата надходження 03.08.2018
дата закладки 03.08.2018


Андрій Л.

Мої роки наснага моя


Роки  вдаль  відійшли,  як  злетіли,  круки,
Впали  в  скроні  посивілі  снігом.
Подалися  у  даль,  розійшлися  в  шляхи,
Розчинилися  смутком,  десь  сміхом.

Відспівали  пісні…  молоді  когути,
Спозаранку  з  росою  спішили.
Ой,  ви  роки  мої,  ріки  в  повні  води,
На  руках  грубі  шрами  лишили.

Золоті  мої  роки,  куди  ж  ви,  куди,
Пелюстки  мої  в  сонячній  ружі.
Полетіли  у  даль  ви  на  крилах  хуги,
Залишайтесь  зі  мною  на  суші.

Запекло  щемом  в  грудях,  зболіла  душа,
Юна  молодість  де  ти...  витаєш?
В  моїх  предків  напевно,  в  сузір'ї  Ковша,
Моїм  віршам  наснагу  черпаєш.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801727
дата надходження 03.08.2018
дата закладки 03.08.2018


Андрій Л.

Баракуди

Плює  нам  в  вічі  фарисей,
Лисніють  владні  рожі.
Нас  не  вважає  за  людей,
Бабло  цікавить...  гроші.

Не  плаче  серденько,  кричить,
Куди  ведеш  прибл.до?
Коли  потоне  апетит...
Миршава...  баракудо.

Терпіння  випало  з  межі,
Стоптали...  все  святеє.
Невже  прийдеться  бра  ножі,
Й  виводить...  з  Моїс.єм!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801695
дата надходження 02.08.2018
дата закладки 03.08.2018


Катерина Собова

Хто найрозумніший

Викладач    на    біофаці:
-Чи    є    розум    у      тварини?
Хто    із    них    по    інтелекту
Стоїть    ближче    до    людини?

Студент    Ігор    всім    доводив,
Що    дельфін    багато    знає,
І    по    розвитку    своєму
Вищу    сходинку    займає.

-А    собака    більше    знає,-
Заперечила    тут    Дарка
(З    нею    вдома    проживає
Дресирована    вівчарка).

У    собаки    -    не    інстинкти,
Він    по-людському    міркує,
Знищить    ворога,    де    треба,
І    хазяїна    врятує.

Володимир    став    у    позу
І    розмахував    руками:
-Порівняти    ясний    розум
Можна    тільки    з    пацюками!

Гризуни    ці    довго    можуть
Своїм    розумом    прожити,
Бо    людині    дуже    важко
У    капкан    їх    заманити.

Хтось    доводив,    що    примати
Результати    показали...
Встала    тут    студентка    Ната,
Свою    версію    сказала:

-В    кожного    своя    є    ніша
(Це    відомо    нам    зі    школи),
Та    з    усіх    найрозумніша
Буде    самка    богомола.

Вона    знає,    що    немає
Того    справжнього    кохання,
Нареченого    вбиває
Зразу    після    парування.

І    не    треба    її    думать
(А    тут    розум    не    підводить),
Чи    прийде,    чи    вже    покинув?
Чи    до    іншої    десь    ходить?

І    живе    собі    надійно
Богомолова    самиця:
Чоловік    не    прийде    п'яний,
І    її    спокійно    спиться.

І    не    треба    її    прати
Ті    шкарпетки,    чи    футболки...
Нам,    жінкам,    ще    вчитись    треба
У    комахи  -богомолки!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801149
дата надходження 29.07.2018
дата закладки 03.08.2018


Любов Іванова

КРАСОТА ЗЕМНАЯ

[b][color="#25800e"]Разбросало  утро  перламутр  на  травы
Окропило  щедро  рощи  и  дубравы,
Ситом  процедило  капельки  воды
И  теперь  повсюду  мокрые  следы.

А  когда  запляшет  в  небе    первый    лучик
Слижет    нежно  влагу,  выйдя  из-за  тучек.
Отряхнут  водицу  травы  и  леса,
Красота  какая!!!  Кончилась  гроза...

Пьет  из  речки  воду  радуга  цветная
Вот  она  и  вправду  красота  земная!
Ароматы  рая  и  цветы  полян,
Вот,  какой  подарок  Бога  для  землян...[/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801686
дата надходження 02.08.2018
дата закладки 03.08.2018


Ганна Верес

Тиша спить

Тиша  спить  за  вікном,
Заколисана  місячним  сяйвом,
Зорі  сріблом-зерном
Щедро  всіяли  стомлену  вись.
І  отари  думок,
Забрели  в  мою  юність  русяву.
Соловей  теж  примовк,
Лиш  підковою  місяць  повис…
Тиша  спить…
24.05.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801685
дата надходження 02.08.2018
дата закладки 03.08.2018


OlgaSydoruk

Я не понарошку строила мосты…


Я  не  понарошку  строила  мосты  -
Лунною  дорожкой,..ленточкой  души...
Я  для  декораций  ждала  полумрак...
Ощущая  клавиш  -  полустёртый  лак…
Этой  теоремы  числа  не  важны:
Старые  надежды  -  вечные  холсты…
Надевала  брошку...С  бабочкой  внутри...
К  платьицу  в  горошек  -  сеточкой  чулки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801769
дата надходження 03.08.2018
дата закладки 03.08.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Лицедій

Не  клич  мене  у  світ  своїх  ілюзій,
Трембіта  вітру  надто  голосна.
І  не  кажи  про  неба  сині  шлюзи.
Наслухалась  казок  твоїх  сповна.

Дощі  тепер  б*ють  сильно  батогами,
Розмитий  шлях  крихких  моїх  надій.
І  не  з*єднати  літер  в  монограмі.
На  це  хіба  спроможний  лицедій?

Не  забавляють  більше  твої  ролі,
І  змитий  вже  дощем  словесний  пил.
Не  зміг  скріпить    фарфору  давній  ролик,
Відчуло  ніжне  серце  гострий  шпиль.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801219
дата надходження 29.07.2018
дата закладки 03.08.2018


Valentyna_S

Серпень кроїть обруси

Серпень  кроїть  обруси
Довжиною  у  осінь.
Зворохобились  гуси:
Літо  ж  лагідне  досі.
Не  налітилось  літо,
Не  сходило  сандалів.
Сіє  соняшник  ситом
Жовту  радість  з  печаллю.
Лише  день  сонцеклонно
Укорочує  поли
І  колосся  в  поклоні
Пригинається  в  полі.
Піднімає  малина  
Посивілії  вії,
Червоніє  калина,
І  струнчать  деревії.  
Ляже  плодом  червивим
Літо  в  росяні  перли,
В  мої  роки  зрадливі,  
Що  назад  вже  не  вернуть.
Серпень  кроїть  обруси
Довжиною  у  осінь.
Зворохобились  гуси:
Літо  ж  лагідне  досі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801748
дата надходження 03.08.2018
дата закладки 03.08.2018


Valentyna_S

Я ніч люблю

Я  ніч  люблю  і  чути  хочу    тишу.
В  клубок  змотаю  вчорашню  метушню
І  за  порогом  десь    її    залишу--
Для  себе  лиш  запалю  одну  свічу.

Чаклують  барви  безсловесні  тіні,
Що  причаїлись  нишком  по  кутках.
Укрили  стелю  маревом-сатином--
І  стала  та  для  неба  зір  катком.

Танцюють  вальси  блискітки  по  стелі,
Захоплено  за  ними  блимає  пастух,
Бо  вже  давно  сп’янів  від  зір  без  хмелю.
Всю  ніч  він  мерехтів,  допоки  не  потух.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801709
дата надходження 02.08.2018
дата закладки 03.08.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Гуляю, мов в садах Семіраміди

Гуляю,  мов  в  садах  Семіраміди,
Бо  ж  навкруги  серпнева  благодать:
Чарівність  сонця  із  відтінком  міді,
Червоні  в  глянці  яблука  горять.

Гуляю,  мов  в  садах  Семіраміди...
У  захваті  від  літньої  пори.
Хмарки  у  небі  -  білії  лебідки
Несуть  на  крилах  Божії  дари.

Гуляю,  мов  в  садах  Семіраміди...
Душі  і  серцю  любий  рідний  край.
Як  хочеться,  щоб  відступили  біди,
І  вічно  був  цей  український  рай.


(Фото  мої.)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801682
дата надходження 02.08.2018
дата закладки 02.08.2018


Амадей

Тихий вечір над рікою (авторська пісня)

Тихий  вечір  над  рікою,
Вітерець  шумить  в  діброві,
Не  дають  мені  покою,                          (2  рази)
Карі  очі  чорні  брови.                            (2  рази)

Карі  очі  чорні  брови,
Статне  тіло  як  в  богині,
Вийди  мила,  я  чекаю,                          (2  рази)
Я  до  тебе  серцем  лину.                      (2  рази)

Я  до  тебе  серцем  лину,
Буду  ждати  до  півнОчі,
Соловейком  на  калині,                      (2  рази)
Я  співатиму  щоночі.                              (2  рази)

Соловейком  на  калині,
Я  співатиму  до  рання,
Хай  про  тебе  пісня  лине,                (2  рази)
Про  моє  палке  кохання.                  (2  рази)

Про  моє  палке  кохання,
Я  співатиму  з  зорею,
Присягну  тобі  кохана,                        (2  рази)
Будеш  ти  навік  моєю.                        (2  рази)

Тихий  вечір  над  рікою,
Вітерець  шумить  в  діброві,
Не  дають  мені  покою,                        (2  рази)
Карі  очі  чорні  брови.                            (2  рази).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801658
дата надходження 02.08.2018
дата закладки 02.08.2018


OlgaSydoruk

Девочка, запомни…

Девочка,  запомни:
Окончание  лета  -
Море  из  колючих
Ржавых  колосков…
Звёздные  караты  -
Голубого  цвета
На  кусочке  нашем
(Между  облаков)…
Девочка,а  помнишь  -
Параллели  лета?..
Полотном  дороги?..
Имя  -  городов?..
Девочка,  а  …шёпот
В  миг  рожденья  света?..
А  сначала  -  можешь?..
До,ре,ми,фа,соль…
Девочка,  мне  больно
Говорить  про  это…  -
Загорелся  красный  -
Перекрёстка  снов…
Но  ты  знай,наверно…
Я  не  жду  ответа…
Вечной  не  бывает  -
Грешная  любовь…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801678
дата надходження 02.08.2018
дата закладки 02.08.2018


OlgaSydoruk

Если рядом будешь ты…

На  шифоновых  одеждах
Шлейф  сигарный  донесу...
И  упрячу  нашу  нежность,
Если  в  строки  заверну…
Утону  -  в  том  океане:
В  бестелесных  облаках…
Этих  грешных  воздаяний
Не  желают  (просто  так)…
Чтобы  спрятать…  -  Безнадёжно:
Ни  снаружи,  ни  внутри…
Прочитают  чувства  -  кожей…
Если  рядом  будешь  ты…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801676
дата надходження 02.08.2018
дата закладки 02.08.2018


Андрій Л.

Цедик

Ви  думали  спимо  і  Бог  нам  не  поможе,
Коли  у  сутінках  вдягали  нам  цепи?
Проснулися,  терпіти  нам  негоже,
Ми  українці  горді...  -  не  раби!

У  пеклі  вам  ще  прийдеться  чапіти,
Боги  лаштують  віжки  до  габи.
На  світі  цьому  досить  скаженіти,
Відповісти  готуйтеся  ж.би.

За  гріх  принижень,  болі  і  Майдани,
«Благословеннячко»схлопочете  в  «юрби”.
Цапи  бездушні,  -  підлі  вурк.гани,
Вам  не  простять  посивілі  степи.

За  Ілловайськ  потрібно  відтремтіти,
Г.єни...  вам  не  простимо  ганьби.
За  смерть  дітей  помр.те  люд.їди,
Сок.ри  вже  наточ.ні  й  серпи.

Загине  зло  і  правда  переможе,
Ропою  сліз  заповнені  гроби.
Душі  святій  повернемо  Свароже,
Любов  до  свого  визріла  з  журби.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801513
дата надходження 01.08.2018
дата закладки 01.08.2018


A.Kar-Te

Глазунья

"Вот  это  дааа...    Вот  это  Кухня!
Огромен  солнечный  желток...
Полуготов    пока  белок  -
На  небе  жарится  глазунья!"

И  кто  услышит,  скажет  -  "Бред!
Запрячьте  вилки  да  ножи."
Не  закричали  бы  -  "Вяжи!"
А  ведь  диагноза-то  нет  -

Был  просто  голоден  поэт...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801560
дата надходження 01.08.2018
дата закладки 01.08.2018


Амадей

ДО ЛИХОДІІВ (крик душі)

Сьогодні  ви  грабуєте  всіх  нас,
Ви  п"єте  кров  із  Неньки-Украіни,
Ви  краще  подивіться  на  Донбас,
Який  лежить  сьогодні  у  руінах.
Сьогодні  маєте  ви  власні  острови,
Маєтки,  яхти,  дачі  і  машини,
Ну  зупиніться  ж!  Ненажерливі  гієни  ви,
Ну  зупиніться  !!  Гине  Украіна  !!!
Невже  ви  думаєте,  що  Господь  з  Небес,
Не  бачить  ваші  ненаситні  туші?
Ви  помиляєтесь,  іде  вже  вам  кінець,
Вже  скоро  в  пекло  підуть  ваші  душі!
Дослухайтесь  до  голосу  мого,
Погляньте  на  зруйновану  Вкраіну!!
Все  ваше  награбоване  добро,
Лежатиме  вже  скоро  у  руінах!
Вкраіну  доведете  до  війни,
І  полум"я  розвіється  по  світу,
Горіти  в  ньому  будете  всі  ви,
І  ви  і  ненаситні  ваші  діти!!!
Ви    думаєте  втічете?  Куди  ??
Літатимуть  мов  яструби  ракети,
Не  вийде  в  вас  сховатись  від  біди,
Горітиме  в  вогні  уся  планета.
Не  треба  буде  більше  вам  ні  газ,
Ні  надприбутки  видерті  за  світло,
Сьогодні  вже  відмолювати  час,
Гріхи  у  Господа  і  вас  і  ваших  діток,
Коли  пройде  у  світі  ядерна  війна,
Ви  думаєте  жить  на  своіх  дачах?!
Задумайтеся,  часу  вже  нема!
Господь  із  Неба  всіх  нас  бачить!
Басейни,  дачі,  все  ваше  майно,
Вмить  перетвориться  на  порох,
І  паретвориться  в  ніщо,
Все  те  що  ви  ховаєте  в  офшорах.
І  душі  ваші  прокляті  людьми
Горітимуть  у  самім  пеклі,
Задумайтеся!  Адже  люди  ми!
Ну  зупиніться!!  Досить  шкуру  дерти  !!!
Під  час  війни  прийде  Спаситель  наш,
Щоб  край  покласти  горю  і  стражданням,
Тому  молю!!  Благаю  вас!!
Будьте  людьми!  Приходить  час  останній!!
Невже  сьогодні  вам  так  важко  жить?
Що  забираєте  в  народу  ви  останнє?
Над  вами  меч  уже  висить,
І  скоро  подих  буде  ваш  останній!
А  перед  смертю  ніби  у  кіно
Господь  покаже  ваші  злодіяння,
Ви  не  одкупитесь  од  Нього  все  одно,
Ви  заслуговуєте  прокляття  й  страждання.
Мені  болить  не  це,  -мені  болить,
З-за  вас  в  війні  загине  п"ять  мільярдів!!!
Господь  Святий  прийде  нас  всіх  судить
І  світ  очиститься  від  гадів.










адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801171
дата надходження 29.07.2018
дата закладки 29.07.2018


A.Kar-Te

Доброе утро!

Доброе  утро,  проснувшийся  мир...
Нынче  кувшинкой  озёрной  встречаешь?
Силою  взмаха  расправленных  крыл
Только  ли  цаплю  в  полёт  отпускаешь  ?

Буду  парить  над  сокровищем  рос..,
Что  сохранялось  ночною  прохладой,
И    над  землёю,  где  пахнет  покос..,
И  над  водою  с  лягушек  руладой...

В  чистую  воду,  как  в  омут  любви,
Брошусь  нагою,    да  с  головою  !
Зорька,  на  берег  пока  не  зови  -
После  букет  соберем  мы  с  тобою...

Доброе  утро,  мой  сказочный  мир!
Нет,  не  хочу,  чтоб  ты  звался  безумным.
Разве  что  только  -  безумно  любим...
Будь  на  века  до  безумия  чудным!




(фото  с  инта)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801160
дата надходження 29.07.2018
дата закладки 29.07.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Яку ж бо іще заплатити ціну?

Війна  загострила  бивень  тваринний,
Жорстокістю  топче  життя.
І  плачуть  у  небі  смутком  хмарини,
Чи  буде  колись  каяття?

А  кулі  летять  безжальні  свинцеві,
Підступність  косить  ворожа.
І  падають  в  чорно-туманнім  мреві
Бійці  на  смертельне  ложе.

Криваві  стікають  сльози  з  ікон,
І  повна  вже  чаша  болю.
Найкращих  синів  забирає  вогонь.
Гірка  материнська  доля.

Приборкати  треба  прокляту  війну,
Звірячі  ті  апетити.
Яку  ж  бо  іще  заплатити  ціну?
Щоб  людям  у  мирі  жити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800989
дата надходження 27.07.2018
дата закладки 27.07.2018


Андрій Л.

Низенько Богданівцям в пояс вклонюсь.


Ви  перші  герої  за  вільну  Вкраїну,
Народ  память  гідно  в  столітті    беріг.
Священна...  немає  ні  часу  ні  тліну,
Хоча  вже  відтоді  пройшов  цілий  вік.

Упали  на  брук  ви  від  куль  московита,
Впритул  розстріляла  московськая  вош.
Та  кров  молода  не  даремно  пролита,
Пруть  дірки  наскрізні  в  орди  із  калош.

 В  мереживо  карби  тулюся  щокою,
У  памяті  вашій  брати  розчинюсь.
Ніколи  Украйна  не  буде  рабою,
Бо  Світлим  Богам  вже,  своїм,  я  молюсь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800874
дата надходження 26.07.2018
дата закладки 27.07.2018


Амадей

Маю честь

Як  часто  чуємо  в  житті  :"Я  маю  честь".
Від  тих,  хто  Господа  Святого  зневажає,
Хто  каже  Господа  ніякого  немає,
Якщо  для  нього  Господа  немає,
Скажіть  яка  у  нього  може  бути  честь.

Скажіть,  яка  у  нього  може  бути  честь,
Хто  зневажає  сироту  й  каліку,
У  кого  власний  шкурний  інтерес,
Затьмарює  і  сонце  в  білім  світі,
Скажіть  будь-ласка,  де  у  нього  честь.

Скажіть  будь-ласка,  де  у  нього  честь,
Хто  для  людей  тарифи  піднімає,
З-за  кого  люд  держави  весь  страждає,
У  нього  Господа  в  душі  немає,
Скажіть,  яка  у  нього,  в  біса,  честь.

Коли  мені  чужа  біда  болить,
І  біль  чужий  спать  не  дає  ночами,
Я  Божим  Даром  поділюся  з  вами,
З  молитвами  біда  вся  піде  геть,
Роблю  я  це  тому,..що  маю  честь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800943
дата надходження 27.07.2018
дата закладки 27.07.2018


Ганна Верес

Це є найкраща літечка пора

В  зелені  шати  літечко  вдяглося,
Луги  вже  запросили  косарів,
З  вітрами  цілувалося  колосся,
У  холодок  ховались  комарі.

І  сонечко  сміялось  полуденно,
І  дна  сягала  в  річці  дітвора,
Курчатка  шубки  міряли  модерні  –
Це  є  найкраща  літечка  пора.

А  коли  вечір  ледь  прикриє  плечі
Німою  прохолодою  згори,
Коханій  качур  пір’ячко  розчеше
І  серце  качечки  зуміє  підкорить.

А  потім  зорі  вийдуть  вечерові,
Свисточки  налаштують  солов’ям,
І  ті  затягнуть  хором  учергове,
І  сном,  блаженним,  спатиме  земля.
16.04.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800723
дата надходження 25.07.2018
дата закладки 26.07.2018


Ганна Верес

Розлились по землі чорні сльози…

Розлились  по  землі    
Чорні  сльози  біди  і  печалі…
Бандюки,  що  в  Кремлі,
Про  війну  навіть  не  прокричали,

Лізуть,  і  не  спинить
Біль,  гіркий,  у  серцях,  материнських…
Гинуть  кращі  сини
Від  снарядів  і  мін  чужинських.

В  чорній  смуті  земля,
Адже  діти  щодня  її  гинуть…
Кровопивці  з  Кремля
Їм  підступно  готують  могили.

Та  мине  полоса  –
З  болю  чорного  вирвуться  люди,
А  святі  небеса
Скоро  синіми  й  мирними  будуть.
20.02.2016.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800721
дата надходження 25.07.2018
дата закладки 26.07.2018


Андрій Л.

Толерантність то згуба твоя


Люби  сестер  і  брата  твого,
Будь  в  злагоді  з  дочкою,  синами.
Май  довіру  лише  до  свого,
А  терпимість  для  друга  і  мами.

Не  дозволь  совокупність  з  чужим,
Не  згинайся  у  ноги  до  жаби.
Рід  розчиниться  наче  той  дим,
І  не  буде,  в  потомків,  держави.

Чогось  нас  же  Творець  розділив?
Дав  окрему  стежину  й  дорогу.
Комусь  камінь,  комусь  постелив,
У  тім  й  виписав  заповідь  строгу.

Толерантність  покори  ловець,
Рабська  риса  тупої  худоби.
Толерантність  до  недруга  смерть,
Вірна  згуба  людської  подоби.





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800701
дата надходження 25.07.2018
дата закладки 25.07.2018


НАДЕЖДА М.

Життєва круговерть…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=2seQN5N0seM
[/youtube]

Ти   -  плюс,  я  -  мінус,  може,  й  навпаки.
Одне  відомо:   ми  з  тобою  різні.
Чому  ж  з  тобою  поряд  ми  роки,
Стосунки,  як  на  диво,  дуже  ніжні?

Буває,  задивлюся  я  на  хмари,
Так  хочеться  злетіти  в  висоту.
А  ти,  як  завжди,  маєш   розум  здравий.
І  цю  мою  пробачиш  глупоту.

Якщо  у  мріях  я  зіб"юся  з  курсу,
Захочу  неможливе  щось  дістать,
То  ти   не  покараєш  за  спокусу.
Ти  знаєш:  це  недовго,  будеш  ждать.

В  сезон  дощів,  коли  буває  сумно,
Тебе  завжди  я  зможу  зрозуміть.
ВІдкину  я    думки  всі  нерозумні,
Бо  знаю,  що  у  тебе  теж  болить.

Я  дякую  тобі,  що  мене  терпиш,
Ще  в  школі  зародилося  кохання.
Не  кинеш  у  життєвій  круговерті.
Для  тебе  буду  перша  і  остання.






адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800699
дата надходження 25.07.2018
дата закладки 25.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Літо мочить дощем…

За  вікном  знову  дощ  мережИть,
Вітер  краплі  з  листочків  збиває.
Десь  за  хмарами  сонечко  спить,
Хоч  вже  ранок,  воно  все  ж  дрімає.

Розбудити  не  вдасться  його,
Затягнулося  небо  сувоєм.
Дощик  в  руки  штурвал  взяв  давно,
Громовиці  немов  перед  боєм.

Затопило  довкола  усе,
Парасольки  в  руках  перехожих.
Ось  струмочком  кораблик  несе,
Він  самотній  у  шторм  попав  схоже.

Поховались  від  зливи  птахи,
Кіт  в  альтанці  вилизує  спинку.
Сонях  низько  зігнувсь  до  землі,
Хоч  би  дощ  перестав  нахвилинку...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800686
дата надходження 25.07.2018
дата закладки 25.07.2018


Ганна Верес

Стогін землі

Коли  у  сни  вривається  війна
І  ніч  лякає  зойк  вдови  й  дитячий,
У  хату  горе  двері  відчиня,
Й  невтішно  мати  за  синочком  плаче,
Той  біль  землиця  також  відчува,
Вона  ридає  німо,  хоч  незряча…
Які  і  де  знайти  такі  слова,
Щоб  ними  пояснити  смерть  юначу?

Земля  страждає  разом  з  усіма
І  стогін  свій  теж  додає  за  сином,
Коли  у  лоно  у  своє  прийма
Того,  кого  війна  в  бою  скосила.
17.06.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800582
дата надходження 24.07.2018
дата закладки 25.07.2018


Ганна Верес

На землю вечір опустивсь

На  землю  вечір  тихий  опустивсь,
Засіяв  небо  зоряним  намистом…
Цвіркун  у  мокрих  травах  заросивсь…
Заграла  його  флейта  урочисто…
Й  душа  затріпотіла  солов’я,
Боялась  дійство  вечора  проспати  –
Реакція  на  все  в  нього  своя  –
Пісенно-зоряні  гармоній  постулати.

Вечірню  тишу  сміло  сколихнув
Не  просто  піснею  –  веселим  щебетанням,
Збудив  у  лісі  приспану  луну.
Пора  прийшла  для  любощів,  кохання…
Торкнувся  спів  зірок  і  вітрокрил,
Полився  хвилею  над  сонною  землею.
Здалось  на  мить,  ворота  в  рай  відкрив,
Благословивши  на  життя  єлеєм.
12.06.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800580
дата надходження 24.07.2018
дата закладки 25.07.2018


Андрій Л.

Страх

Не  бійсь  страху,  жени  свій  страх,
Звільнись  його,  не  будь  в  неволі.
Не  зводь  життя  своє  у  жах,
А  то  зведе  поволі.

Впадеш  колись,  як  пада  лист.
Бо  хто  ти  є...  пилина  в  полі.
Ти  для  Всевишнього  каприз,
Стежки  означив  в  долі.

Все  ж  не  забудься...  міру  май,
Не  дремле  око  на  Престолі.
Роки,  що  дав  не  проклинай,
Не  залиши  їх  голі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800574
дата надходження 24.07.2018
дата закладки 24.07.2018


Світлая (Світлана Пирогова)

Лиш віра рятує

Туман  попелястий  улігся  на  простір  земельний,
І  коник  його  -  пелена.
Мишасто-химерно  проникли  мазки  акварелі,
І  пили  світанок  до  дна.

І  десь  у  тумані  блукали  надії  прим*яті,
І  втоми  змарніле  лице.
Крізь  морок  ледь-ледь  пробивалися  струмені  м*ятні
З  невидимим  світла  різцем.

Туман  ненадовго,  нас  кличе  до  волі  дорога,
Розсіється  сизість  думок.
Хоч  вип*єм  за  правду  життя  ми  гарячого  грогу,
Лиш  віра  рятує  у  строк.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800565
дата надходження 24.07.2018
дата закладки 24.07.2018


Владимир Зозуля

Без страха

[i][b]Я  пройду  по  погосту,  без  страха  и  фобий,
По  колючим  кустам  у  забытых  могил,
И  спрошу,  в  тишине,  среди  мрачных  надгробий,
Для  кого  и  зачем,  я  родился  и  жил?..

Я  спрошу  вас,  немея  губами  своими,
Предстоящих  в  молчаньи,  моих  визави.
(Что  на  выцветших  фото  остались  живыми,
Миг  бегущего  времени  остановив).

Я  спрошу,  отчего  вы  так  быстро  устали,
Не-пытливостью  глаз,  не-касанием  рук?..
И  услышу,  сквозь  немость  вселенской  печали,
Прикоснувшейся  вечности  ласковый  звук.

И  с  надеждой  в  душе,  по  земному  случайной,  
Буду  вне́млить  я  звуку,  рожденному  вне…
И  быть  может,  какая-то  вечная  тайна,
В  этот  миг,  наконец-то,  откроется  мне.[/b]
[b][/b][/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800528
дата надходження 24.07.2018
дата закладки 24.07.2018


Lana P.

ВСЕЗНАЙКО ВІТЕРЕЦЬ

Всезнайко  вітерець  гуде  у  вітті:
—  Не  зміниш  ти  нікого  в  цілім  світі.
Душі  чиєїсь  не  ганьби  ім’я  —
У  кожного  тут  місія  своя.

А  правда  —  в  небі,  не  в  земнім  тумані,
Де  Абсолют,  —  немає  там  оману.
Якщо  на  серці  сумнів  зашкребе  —
Не  гнівайся,  люби,  зміни  себе!                    6/07/16                  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800526
дата надходження 24.07.2018
дата закладки 24.07.2018


Ніна-Марія

НАДВОРІ ЛИПЕНЬ

Надворі  липень,  змочений  дощами,
Хоч  липа  так  завчасно  відцвіла.
Духмяно  пахнуть  стільники  медами,
Плодами  рясно  тішиться  гілля.

Раненько  в  чистих  і  сріблястих  росах
Густі  чуби  вмивають  спориші.
І  запах  свіжо  скошених  покосів
Теплом  лягає  у  моїй  душі.

Красуні  мальви  сукні  одягнули
Милують  око  і  чарують  світ.
Брилі  жовтенькі  соняхи  напнули,
Щоби  від  сонця  приховати  цвіт.

А  липень  сяє  колосом  пшеничним,
Симфонією  літа  виграє.
Мелодія  вітрів  така  незвична:
Гармонії  красі  цій  додає.

[img][/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800481
дата надходження 24.07.2018
дата закладки 24.07.2018


Любов Іванова

НОЧь - ХМЕЛЬНОЕ ВИНО

[b][i][color="#b113d1"]Эту  ночь  пронесла  я  с  собою  сквозь  годы
И  сейчас  на  закате    бушующих  лет...
Когда  память  бурлит,  как  весенние  воды,
Ах,  как  хочется  встретить  такой  же  рассвет..

Упиваться  губами,  как  спелой  малиной,
Слаще  меда  они  -  ты  тогда  говорил.
Той  загадочно-тайною  ноченькой  длинной
Ангел  счастье  и  нежность  нам  щедро  дарил.

А  к  рассвету  когда  солнце  лижет  туманы,
Тихо  утро  сквозь  тюль  заглянуло  в  окно.
Мы  лежали  с  тобой  негой  страстною  пьЯны.
Был  у  чувств  наших  привкус  -  хмельное  вино.

Улетели  давно  эти  годы,  как  птицы,
Вместе  с  ними  и  тот  наш  красивый  роман.
Почему  и  сейчас  продолжает  мне  снится
Ночь  хмельная  до  слез  и  молочный  туман...[/color][/i][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800459
дата надходження 24.07.2018
дата закладки 24.07.2018


Іванюк Ірина

Чомусь мовчу… А слів - багато так!

Чомусь,  мовчу...  А  слів  -  багато  так!
Засипано,  заметено...  Пустеля!
Лиш  вітер  мій,  залюблений  в  слова,
підхоплює  їх  тихий,  тихий  шелест...

Коштовна  мить,  -  здійметься  ніжний  бриз...
Немов  з  віків.  Осяйна  насолодо!
То  вітер  мій...  Звідкіль  лише  приніс?
Цілющу  ту,  глибин  морських  вологу...

У  вирі  цім  роздмухуєм  пісок,-
а  вранці  зберемо́    дзвінкії  трави...
Слова...  Слова  святі  і  сильні,  наче  Бог!
На  нашій  нескінченній  переправі.

24.07.2018р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800449
дата надходження 24.07.2018
дата закладки 24.07.2018


Ганна Верес

А літо спить

Дрімає  літо  в  сивих  полинах,
Упившися  легкою  гіркотою,
А  може,  і  не  їх  у  тім  вина,
А  ночі  неповторної,  святої.
Коли  усе  злилось  в  легенький  шарм  –
Пора  якраз  рясного  квітування,
Тож  одинока  стомлена  душа
Шукає  насолоди  і  кохання.

Репертуар  закінчивсь  в  солов’я,
А  серце  кличе  пару  до  єднання.
Зрадливий  місяць  сяйво  простеля,
Поки  зоря  замінить  його  рання.
Колишуть  тишу  дивні  скрипалі,
Чергуючи  тональності  сюрчання.
А  літо…  спить  посеред  полинів,
Вдихаючи  той  запах  незвичайний.
19.11.2017.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800424
дата надходження 23.07.2018
дата закладки 24.07.2018


НАДЕЖДА М.

Що буде потім?. .

Відцвіте,  полиняє,  зблідніє
І  на  землю,  як  лист  упаде.
Потім  вітер  по  світу  розсіє...
Тих  слідів    вже  ніхто  не  знайде.

Може,  вітер  згадає  й  заплаче,
Як  убили  колись  ви  любов.
Поховали...Ніхто,  щоб  не  бачив.
Не  повернеш  минуле  вже  знов...

Це  не  пазли,  що  можна  складати,
Не  мозаїка,  що  без  душі.
Дасть  лиш  змогу  колись  пригадати,
Коли    осінь  замучать  дощі...  

Ось  такою  бува  нелюбов...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800394
дата надходження 23.07.2018
дата закладки 23.07.2018


НАДЕЖДА М.

І знову сон…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PMpizqgl6Z4[/youtube]

Затих  вже  дощ.  Струсили  хмари
Останні  крапельки  дощу,
І  побрели,  немов  отари,
Води  напившись  досхочу.

Злегка  війнула  прохолода,
Неначе  літо...  Чи  зима.?
Чи  з  курсу  збилася  природа?
Якісь  творяться  тут  дива...

Це  знову  сон,  як  грім  із  неба,
Як  серед  літа  білий  сніг.
Воно  так  йшло,  чи  було  треба,
Та  сон  оцей  у  руку  ліг.

Почула  кроки  невиразні,
Легенький  стукіт  у  вікно.
Думки  підкралися  тривожні...
Не  сплю  я,  ніби,  вже  давно.

Дивлюсь:  пташина,  добрі  очі,
З  собою  кличе  у  політ.
Надворі  темінь,  серед  ночі...
Який  же  дать  отут   одвіт?

І  страх  пройняв  аж  до  кісток.
Я  так  боюся  висоти.
Та  твій  маршрут  аж  до  зірок...
Та  це  ж  не  птах..  Невже  це  ти?..

Утік десь  сон,  а  я  лежала
І  міркувала:  що  за  сон?
Якась  пташина  все  кружляла...
Та  задзвонив  тут  телефон...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800365
дата надходження 23.07.2018
дата закладки 23.07.2018


Lana P.

ЛОСКІТЛИВУ ХВИЛЮ…

Лоскітливу  хвилю  
Берег  чатував,
Підхопив  за  милю,
Де  виднів  причал.

Закрутив  у  танці,
Поміж  камінців,
Цілував  на  гальці,
Звів  на  манівці.

Глипала  лагуна,
Зникнув  острівець,
Відпливала  шхуна
Люблячих  сердець.

Сполошились  зграйки
Швидкоплинних  мрій.
Тріпотіли  чайки
Крилами  надій.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800326
дата надходження 23.07.2018
дата закладки 23.07.2018


Тетяна Горобець (MERSEDES)

Просто сон…

Малюється  у  снах  бабусі  хата,
Веде  стежина  в  двір  мене  одну.
Трава  висока,  навіть  не  зім'ята
Я  бережно  по  ній  тихенько  йду.

Стоїть  криниця  сіра,  зажурилась,
Жасмин  голубить  вітами  її.
Віконниці  на  вікнах  похилились,
А  на  даху  журавлики  малі.

В  саду  сумує  одинока  груша,
У  кошик  не  збираються  плоди.
Лиш  вітер  тихо  віти  їй  воруше
І  часто  залітає  сум  сюди...

Колись  бабуся  радо  зустрічала,
Торкалися  до  щік  її  уста.
Від  себе  вишиванку  дарувала
І  усмішка  була  така  проста.

Тепер  лиш  в  сні  я  з  нею  зустрічаюсь,
Вона  лиш  там  до  себе  пригорта...
Прощаємось...  В  реальність  повертаюсь
І  сниться  кожен  раз  стежина  та.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800319
дата надходження 23.07.2018
дата закладки 23.07.2018


Ганна Верес

Хочеться у казку

Так  часто  хочеться  утрапити  у  казку,
Забувши  про  життя  суворий  ритм,
І  спраглими  губами  пити  ласку,
Вершину  не  одну  ще  підкорить!
Упитися  надією,  мов  дивом,
Ударить  лихом  об  землю:  доста!
Нелегко  жити  в  світі  цім  правдивим,
Та  кидатись  не  варто  із  моста,
Бо  стільки  ще  чекає  справ  на  мене,
І  кожна  потребує  ще  тепла.
Ділитиму  усім  по  повній  жмені,
Лиш  би  ріка  життя  іще  текла!

І  на  доріг  складному  перехресті,
Коли  я  ненароком  теж  спіткнусь,
Мене  хтось  теж  відважиться  підвести,
Та  поки  що  теплом  своїм  ділюсь!
29.04.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800314
дата надходження 22.07.2018
дата закладки 23.07.2018


Лілея1

АКУСТИКА ЛІТА…

[i][b]Мільйони  різних  ваблячих  акустик
Гучного  літа  радують  мене.
І  міні-глобус  ранньої  капусти
Й  тонке  баштанно-ніжне  макраме.

Густе  сплетіння  пагонів  ожини,
магічний  порух  крилець  у  джмеля.
В  такі  бо  миті  я  така  щаслива,
Мов  від  безсмертних  рухів  скрипаля.

І,  поки  осінь  чорних  клавіш  -  віття,
Не  доторкнулась    хмурим  візаві.
Я  медитую  з  музикою  літа
І  небу  вдячна,  що  усі  живі.[/b][/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800411
дата надходження 23.07.2018
дата закладки 23.07.2018


Валентина Малая

ЛЮБЛЮ СЕЛО, ТАМ ВСЕ НЕ ТАК

[color="#8000ff"][i][b]
Люблю  село,  там  все  не  так!
І  небо  інше,  зорі  низько...
Ось  круча,  річечка,  рівчак,
А  он  біжить  мале  дівчисько…

Собаки  гавкають,  чудні,
І  кури  бігають  в  городі,
І  дні  біжать  там  не  нудні,
Бо  розчиняєшся  в  природі…

Бабусю  бачу  й  дідуся  ,
І  яблуневий  сад  квітучий,
Ось  гусочка  манірна  вся,
А  он  трояндочки  пахучі…

Вдихаю  кисень  в  повен  рот
І  насолоджуюсь,  радію!
Навколо  хати  –  рій  щедрот!
Дивлюсь  на  все  і  серце  мліє…

Стоїть  хатина  й  досі  там,
Родина  брата  проживає,
Осанна  всім  отим  літам!
Які  коріння  наше  знають.

Я  приїжджаю  знов  сюди,
Везу  з  собою  і  онуку,
До  хати,  саду,  до  води,
Щоби  почути  рідні  звуки…

Ось  круча,  річечка,  рівчак,
А  ось  біжить  мале  дівчисько,
Люблю  село,  там  все  не  так!
І  небо  інше  й  зорі  низько!!!

     16.07.2018р.
/  на  фото  авторка  в  селі  Олександрівка  ,2014р.  /
[/b][/i][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799514
дата надходження 16.07.2018
дата закладки 23.07.2018


Valentyna_S

Homo Bulla

Коли  наш  мозок  сувора  опанує  мудрість  --
то  світ  уже  не  той,  і  ми  якісь  не  ті.
Теорії,  що  їх  вважали  аксіомами,
тепер  –  баласт,  і  сенс  буття    зовсім  простий.  

Бо  ж  споглядати  стали  світ    звичайним  поглядом:
нема  у  ньому  ні    амбіцій,  ані  примх.
Раніш  його  сприймали  ніби  мимоходом--
та  й  бракувало  нам    тих    поглядів,  прямих.

Тепер  уже    дивуємось  простій  банальності,
що    без  осягнень  азів  архітектури  
якось  птахи  самі  набули    досконалості:
будують  житла  без  креслень  і  дресури.

А  може,  здобутий  нами  досвід  ефемерний,
І    марно  за  життя  прагнемо  збагнути
закони  нашого  буття?..  Ці  знання  мізерні?
До  правди    нам  не  дано  і  доторкнутись?

Стара  й  безмірна  Нескінченність  —  вічна  загадка
про  абсолютний  розум,  істинні  знання.
Вселенські  нам  не  доручено  знайти  розгадки--
і  до  пізна́ння    ідемо́  ми  навмання.

Бо  кожен  тут  із  нас--  мізерна  Homo  Bulla
у  швидкоплинній  райдужній  красі,
що  від  одного  лишень  малого    подуву
розсиплеться  на  крапельки  роси.



Homo  Bulla  Латинське  метафоричне  висловлювання  про  людське  життя,  як  про  непомірно  тонку  мильну  бульбашку,  яка  переливається  всіма  кольорами  веселки  лише  лічені  хвилини,  швидкоплинно  лопаючись  від  найменшого  подиху.  Вперше  зустрічається  в  I  столітті  до  н.е.  в  трактаті  «Res  rusticae»  римського  письменника  та  вченого  Марка  Теренція  Варрона.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800294
дата надходження 22.07.2018
дата закладки 22.07.2018


НАДЕЖДА М.

Не вмира у пам*яті любов

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=uC9fJOq1JF4
[/youtube]

Ти  мене  ніколи  не  забудеш.
Я  живу  постійно  у  думках.
Пам"ять  свою  спогадами  будиш,
Хоч  думки  тримаєш  на  замках.

Та  вони  не  терплять  оці  грати,
Вилітають  птицями  на  світ,
Ти  повір!  Не  хочуть  умирати,
І    тобі  не  втримать  їх  політ.

Чашка  кави  в  дощову  погоду,
І  думки  про  те,  що  не  зберіг,
Не  покращать  у  душі  негоду...
За  вікном  не  дощ  уже,  а  сніг.

Не  старайся  ти  спокійно  жити,
Бо  думки  обсядуть  знов  і  знов...
І  колись  ти  зможеш  зрозуміти,
Не    вмира  у  пам"яті  Любов...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800255
дата надходження 22.07.2018
дата закладки 22.07.2018


Lana P.

Я НІЖНІСТЬ ПЕРЕЛЛЮ…

Я  ніжність  переллю  у  Ваші  груди  —
Тепло  проникне  у  таємні  схови,
Душа  вбереться  в  радісні  обнови,
Затьохкають  серцеві  амплітуди.

Наш  всесвіт  розгортатиме  масштаби.
Не  буде  там  указаних  кордонів,  —
На  карті  неба,  що  без  перепонів,
Нам  подарує  безкінечні  зваби.

І  Ви  відчуєте  творіння  дивні,  
Що  спонукають  досягнути  цілі.
Холодні  злісні  зникнуть  заметілі
І  завібрують  ноти  позитивні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800212
дата надходження 22.07.2018
дата закладки 22.07.2018


Lana P.

ОСІННЄ

Повсідалися  тумани
На  тремке  болото.
Розкажи  мені,  коханий,
Де  ж  та  позолота,

Що  гойдалася  з  вітрами
Вчорашньої  днини,
Запалала  ліхтарями
На  кущах  калини?

Поділюся  з  вітром  бравим  —
Забере  печалі,
Зиркне  поглядом  лукавим,
Віднесе  чимдалі:

Ті  пересуди,  страждання,
У  багні  імлисті.
Засіяє  зірка  рання  —
Дні  настануть  чисті.          21/07/18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800211
дата надходження 22.07.2018
дата закладки 22.07.2018


Андрій Л.

Кузня

Малими  кузня  нас  будила,
Село  розбурхував  коваль.
Із  наковальні  з  під  зубила,
Несла  мелодію  у  даль.

Лунала  пісня  і  дзвеніла,
Чересла  правили  в  плуги.
Малеча  снила  зголодніла,
Пахніли  з  печі  пироги.

Були  малі,  як  не  забути,  
В  дубинні  гамір  журавля.
Було  колись,  тепер  не  чути,
Не  пахне  так  уже  й  земля.

Як  би  знов  в  юність  зазирнути,
Хай  душу  пам'ять  звеселя.
З  долоньок  маминих  черпнути,
Хоч  ненароком…  хоч  здаля.

Від  думки  серденько  хмеліє,
Роси  нап’юсь…    до  забуття.
Там  кожен  спомин  душу  гріє,
Але…  немає  вороття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800196
дата надходження 21.07.2018
дата закладки 22.07.2018


Амадей

КОХАННЯ

Лежимо  ми  в  травах,  а  надворі  літо,
Ми  з  тобою  в  парі,  чом  би  не  радіти,
Чом  би  не  співати,  як  душа  радіє,
Любу  цілувати  і  плекать  надію.

Може  й  нам  з  тобою  доленька  готує
Весну  синьооку,  я  ж  душею  чую,
Доторкнусь  до  тебе  і  від  щастя  млію,
Відірвати  погляд  я  уже  не  смію.

Вже  мені  не  сила,  вже  не  можу  люба,
Поцілунок  в  губки  і  на  серці  любо,
Розплітає  вітер  в  пестощах  волосся,
І  звучить  у  серці  пісня  стоголоса.

Радість  з  серця  ллється  і  душа  співає,
Поцілунки  ніжно  з  губ  п"янких  спиваю,
Затремтіло  ніжно  все  жіноче  тіло,
Ніби  мак  розквітло,  все  розчервонілось.

І  таке  щасливе  в  тебе    стало  личко,
Підемо  ж  кохана,  покупаємсь  в  річку
Дякувати  Богу  за  щасливе  личко,
Почуття  гарячі  в  цю  казкову  нічку.

Це  ж  коли  було  так,  це  ж  коли  так  буде,
Пригорнись  кохана,  поцілую  в  губи,
Зустріч  у  цій  казці  нам  Господь  дарує
Серденько  співає,  а  вуста  цілують.

В  п"янкім  поцілунку  попливли  за  хмари,
Ці  вуста  медові,  ці  жіночі  чари,
Ці  чарівні  очі,  це  казкове  тіло,
Ми  такі  щасливі  почуттям  горіли.

І  здавалось  навіть,  це  різдвяна  казка,
Відчуваю  знову  я  жіночу  ласку,
Пестощі  по  тілу,  любощі  до  ранку,
Ти  моя  дружина,  ти  вже  не  коханка.

Ми  уже  довіку  будем  пить  нектари,
Любуватись  тілом  будем  вічно  в  парі
Хочеться  співати  у  такі  хвилини,
Пісня  з  серця  ллється  і  рікою  лине.

І  душа  співає  і  на  серці  вірші,
У  житті  не  треба  нам  нічого  більше,
Тільки  б  рядом  мила,  тільки  б  рядом  люба
Ніжно  говорити,  пить  нектар  із  губок.

І  п"яніть  від  щастя,  перси  цілувати,
Ніжне  твоє  тіло  все  життя  кохати,
Цілувати  очки,  цілувати  щічки,
Щоб  щодня,  щоночі  нам  життю  радіти.

Поруч  відчувати  серденько  до  серця,
Любуватись  сонечком,  що  з-за  хмар  сміється,
Пісні  солов"іні  слухать  разом  в  гаю,
А  в  душі  звучатиме:"Я  тебе  кохаю."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800187
дата надходження 21.07.2018
дата закладки 22.07.2018


Ганна Верес

На прадавнім кургані

На  прадавнім  кургані-могилі,

По-старечому  витягши  руки,

Дуб  стоїть.  Він  в  війні  не  загинув,

Не  оглух  і  від  вибухів-звуків.

Хоч  гуляли  над  ним  блискавиці,

Навіть  грім  його  вперто  обходить,

Щовесни  на  гілляці-правиці

Птахи  житло  для  себе  знаходять.

Веселіш  тоді  дубові  жити:

То  пісні  і  розваги,  пташині,

То  глузують  волошки  із  жита,

Споришем  пробігає  стежина.

Мов  Атлант,  тепер  дуб  на  кургані,

Із  землі  п’є  корінням  він  силу,

Небо  гіллям  своїм  підпирає.

Вірним  світу  цього  є  він  сином!
04.12.2012

Ганна  Верес  (Демиденко).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800181
дата надходження 21.07.2018
дата закладки 22.07.2018


Радченко

День і ніч


Я  —  день,  ти  —  ніч.  Можливо,  навпаки.
Хіба  кохання  це  спинити  може?
Я  —  день,  ти  —  ніч.  Дається  це  взнаки
І  на  безумство  інколи  так  схоже!

Ми  різні,  та  не  можна  розділить:
Не  може  бути  лише  день.  Не  може!
І  ніч  без  дня  лишитися  на  мить...
Це  —більш  на  Судний  день,на  кару  схоже.

Обожнюєш  ти  світанковий  час,
А  я,  як  заворожена,  на  захід
Дивлюся  і  дивуюсь  кожний  раз,
Як  крізь  заграву  дні  летять,  мов  птАхи.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800165
дата надходження 21.07.2018
дата закладки 22.07.2018


Ганна Верес

Вклонімось материнству

Одні  у  світ  приходять,  щоб  ламати,
Забувши  про  важливий  заповіт:
А  інші,  щоб  його  розбудувати,
А  мати,  щоби  вижив  білий  світ.

Приносячи  себе  йому  у  жертву,
Собою  вона  зцілює  його,
Готова  й  на  хресті  за  нього  вмерти,
Часом  і  сина  віддає  свого.
Вуста  її  молитву  вишивають,
А  очі  бережуть  святий  поріг,
Вони  і  маски  підлості  зривають,
Щоби  Господь  планеті  мир  зберіг!

Вклонімося  ж  доземно  материнству,
Щоб  тих  очей  не  мучила  сльоза.
Хай  сонцем  мами  посмішка  іскриться
Й  війна  ніколи  світ  не  колиса!
16.07.2018.

Ганна  Верес  (Демиденко).  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800164
дата надходження 21.07.2018
дата закладки 22.07.2018


Катерина Собова

Оправдався

Ніч.    Не    спить    дружина    Міла.
Що    за    доленька    така?
Із    качалкою    зустріла
Чоловіка    -      пияка.

Боже    мій,    таки    з'явився!
Алкоголік    і    ледащо,
Щоб    ти    тим    вином    вдавився,
Все    життя    твоє    пропаще!

Я    вже    звикла,  що    додому
Можеш    ти    не    доповзти...
І    це    ж    треба    -    перед    ранком
Принесли    тебе    чорти!

-Тихо,    жінко,    не    сварися,
Дійсно,    тут    кругом    чорти...
Не    один    же    я    їх    бачу,
Їх    побачила    і    ти!

А    ти    кажеш,    я    п'яниця,
І    додому    повзу    рачки,
Що    горілка    мені    сниться,
Бо    це    біла    вже    гарячка.

Я    був    з    друзями    у    шинку,
Вибачай,    дружино    мила,
Оцю    всю    нечисту    силу
Ти    у    хату    заманила!

Те    рогате,    те    хвостате,
Кожне    так    на    тебе    схоже,
Можна    тут    біди    чекати,
Тож    рятуйся,  хто    як    може.

Я    не    буду    їх    чіпати,
Тут    я    чесно    оправдався,
Я    іду    культурно    спати,
А    ти    з    ними    розправляйся!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800020
дата надходження 20.07.2018
дата закладки 22.07.2018


Андрій Л.

Вседно є ниточці кінець.

Ніщо  не  спинить  апетит,
Лихий  розчот  в  єврлея,  бл.д.
Іскон  їх  вищості  обрид,
Бо  є  Законом  в  них  Талм.д.

Якщо  де  писнеш  слово  ж.д,
Вважай  скінчився  діалог.
Слюною  бризкає  гаспид,
В  лиці  міняється  бульдог.

Під  звуки  будня  колотнеч,
На  лезі  правди  їх  ножі.
Законам  правди  всупереч.
Немає  гальм  в  них  ні  межі.

Лукаве  зборище  потв.р,
Дебіломент,  продажний  суд.
В  тім  ореолі  бутафор,
Нарив…  від  урвища  іуд.

Для  них  ми  гої  і  раби,
Й  голодомор  не  геноцид?
В  угарі  дикої  злоби,
Підхід  двоякий…  остогид.

Живете  обрані…  во  лжі,
Одягне  гасп.б  вам  вінець.
Втомили  в.плодки  фальші.
Приходить  ниточці  кінець.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800159
дата надходження 21.07.2018
дата закладки 22.07.2018


ТАИСИЯ

В ритме вальса

Я    тот  вечер    всю  жизнь    позабыть    не    могу.
Ту    любовь    с    юных    лет    до    сих    пор    берегу.
Вальс    цветов  и  луна,    вместе  –  он    и    она.
У    истоков    любви    пишут    их    имена.

Тот    огонь    с    юных    лет    до    сих    пор    не    погас.
Он    в    тот    вечер    во    мне    запылал    первый    раз.
И    с    тех    пор  с    ним    по    жизни    я    гордо    иду.
С    этим    светом    иду    я    у    всех    на    виду.

Он    со    мною    всегда,    до  конца    моих    дней.
Тайно    нас    обвенчал    мудрый    Бог    Гименей.
Я    стремлюсь    сохранить    тот    душевный    настрой…
Хоть    из    жизни    ушёл    мой    любимый    герой…

Я    заботу    его    ощущаю    с    тех    пор.
Он  меня  защищал,  как  орлицу    орёл.
Он    меня  укрывал    от    ветров,    холодов.
И    любовью    своей    отвечал    на    любовь.

Разве    можно    забыть    ту    счастливую    жизнь?
Оборвалась    внезапно    коварная    нить…
Но    огонь    из    души    невозможно    унять.
Кто    любовь    испытал  -    это    может    понять.

В  ритме    вальса    сложилась    семейная    жизнь.
Беззаветно  храню    ту    счастливую    нить.
Этот    темп    я,    конечно,    утратить    боюсь.
За    него    постоянно    я    Богу    молюсь…

Держит    радость    меня    всё    равно    на    плаву,
Несмотря    на    крутую    морскую    волну.
Жизнь    готовит    потоки    больших  перемен…
Поднимаюсь    я    снова    и    снова    с    колен.