Розвійся прапором, душе,
Під сонцем ясним
Горделиво,
Я знаю: зблякнеш,
Вицвітеш -
У стійкості-бо твоя сила.
Тримайся, душе -
Вистоїш,
І кожна дірка - кулі спогад -
Нехай лякає ворогів.
Вона для тебе - лише спогад,
Для них же - гірше від кнутів,
Бо це - знамено трибуналу,
Святого права їх катів.
Розвійся прапором, душе,
У дощ із куль або під "градом",
Танцюй під музику сирен,
І під ракетним зорепадом
Засяй злотисто на штандарті,
Провадь у бій,
Борись сама!
Впади на ворога в завзятті -
Його чекає лиш пітьма.
Це його кара і розп'яття
Не за ідею - задарма;
Він б'ється не за рідну землю -
То захист "рідного" ярма.
Чи є для нас, душе, ярмо?
Чи ми ганебно зігнем спину?
Нема такої домовини,
Куди нас може із собою
Загарбати і вкласти раб!
Лиш розпал праведного бою
І смерті славная година,
Могутні стогони Дніпра -
Така-то наша домовина.
Розвійся прапором, душе,
Немов маяк
Засяй навколо
Яскравим світлом золотим -
Святим огнем святої волі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942849
дата надходження 20.03.2022
дата закладки 25.03.2022
Великая Русь,- говорите?
И чем же она велика?!
Царёк - монголоидный лидер,
Умом помутился слегка.
Он рашу великую вашу
В помойку, безумный, ведёт!
Солдат украинский отважный
И весь украинский народ
Помогут рассее великой
Упасть с фантазийных высот!
Под игом царька стала - дикой!
Не видит - где омут, - где брод!
Величия слава - пустышка,
Бравада и мыльный пузырь!
Величию русскому - "крышка",
Лишь в сказках Илья - богатырь!
Сегодня народец ты - гнусный,
Всего лишь - слепая орда!
Ты - раб, подкаблучник и узник
Диктатора - в этом беда!
Ты славить готов сатаниста,
Как будто в нём божеский лик,
Убийцу гнилого, садиста???
Так чем же ты, русский, велик?!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942051
дата надходження 10.03.2022
дата закладки 10.03.2022
Жива енергія ЛЮБОВІ
У світ метеликом летить -
У кожнім погляді і слові,
Із серця піснею звучить.
Приймай дари, примножуй блага,
Росте вібрація Землі.
У тобі творча сила мага
Знак ДУХА сяє на чолі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832349
дата надходження 11.04.2019
дата закладки 12.02.2022
Мы сидим у окна ранним утром за чашечкой кофе,
А февраль во дворе растерял белоснежный наряд .
Улыбаюсь я шуткам - весёлым , но жестким и колким,
И над городом пестрые наглые птицы парят.
За горячими спорами чашки совсем приостыли,
В пух и прах ты разносишь стихи, мои , как и всегда,
Просто нам и легко , и беседа нас не утомила,
Пьем мы кофе вдвоем, только в разных , увы , городах.
А сегодня у нас одинакова даже погода,
И реки нашей берег февральским туманом обвит,
Вот несмело блеснул на стекле первый лучик восхода,
И наушников змейка все в чашку попасть норовит.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939767
дата надходження 10.02.2022
дата закладки 10.02.2022
Олень, сховавшись від мисливців,
у виноградних ліг кущах.
В азарті, недолугі вбивці,
промчали мимо втікача.
А виноград – достиглий, сма́чний,
тож о́лень грона виноградні
став об’їдати; а один
мисливець, трохи забарився –
помітив, що кущ нахилився
і в оленя стрілу всадив.
Пасує тут мораль така:
шануй свого́ рятівника.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939602
дата надходження 08.02.2022
дата закладки 09.02.2022
Задрімай у мене на плечі,
Хай твої зіниці відпочинуть.
Десь вогонь палає у печі,
І думки до тебе знову линуть.
Задрімай, забувши про усе,
Про оті табу і заборони.
Хай на крилах мрія віднесе
Десь туди, де рушаться закони.
Десь туди, це сни всі ожива,
Де від щастя сховані ключі.
Не потрібні будуть нам слова.
Подрімай лиш в мене на плечі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939497
дата надходження 07.02.2022
дата закладки 07.02.2022
Сила слова
Чи є в моєму слові сила,
Чи геть воно безсиле?
Чи це лише слова красиві,
А часом - некрасиві?
Чи можна словом змалювати
Всі почуття у світі?
Чи можна словом обійняти,
Чи можна словом вбити?
Яка потужність в силі слова,
Урану чи тротилу?
Чи може зрушити основу
Ця вибухова хвиля?
Чи можна словом загасити
Розбурхану тривогу?
Чи можна віру відродити
У власну перемогу?
І відповідь на ці питання
У кожного своя!
У когось слово у вигнанні,
Для мене – це зоря!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939481
дата надходження 07.02.2022
дата закладки 07.02.2022
[b]В[/b]итязь
[b]І[/b]мпрез :
[b]Т[/b]ехніка,
[b]А[/b]така,
[b]Л[/b]ицарство,
[b]І[/b]мпровізація.
[b]Й[/b]
[b]К[/b]улаком
[b]Л[/b]івою,
[b]И[/b]ч !
[b]Ч[/b]асто
[b]К[/b]онтратакував
[b]О[/b]понентів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939436
дата надходження 06.02.2022
дата закладки 06.02.2022
З думками наодинці не лишай...
Крадуться смутки в душу серед ночі,
Заплакані сумні ховаю очі,
В обійми щирі проситься душа.
Бо ще живу, ще вірю, ще люблю.
А ти - ти будь для мене сонцем ясним
І зіркою, що у пітьмі не гасне.
Усі слова я серденьком ловлю.
Прохання, а чи сповідь в цих рядках
(Якщо колись ти будеш їх читати)
Мені б лиш доторкнутись, обійняти...
Побачити свої в твоїх очах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835134
дата надходження 10.05.2019
дата закладки 30.01.2022
Стоїть священний храм на горі,
Священного міста в Афінах,
Храм Афіни стоїть віками,
Колони підпирають вершину храму,
Колона за колоною,
Стоїть з далеких часів,
Построїн з золотого мрамора,
Колони стоять,
Стоять віками,
Великий грецький храм,
Процвітає на Афінах,
На горі де стоїть священний акрополь,
Стоїть з свого заснування,
Йому многая, многая літ,
Храм процвітає на Афінах,
Стоїть грецька громада,
Не був знищений,
Великим царем,
Александром Македонском,
Грецькій храм стоїть в столиці,
Колона за іншою,
Нічого його не брало,
Ні стріли,
Ні вогні,
Ні шторми,
Стоїть віками зараз тут,
Процвітає храм богині Афіни,
Заступниці і Покровительки цього града,
Но тільки одна біль тривожила це коли його спалили,
Як в нього влучилась отруїна стріла пітьми,
Забув про ту біль яка його тривожила,
Храм стоїть і буде стояти,
В цій грецькій державі,
Де поклоняються своїм до богам: Зевсу,
Аполонну, Афіні,
Посейдону,
Аїду,
Стоїть храм,
До наших днів ',
Колись стояла статуя Афіни,
Яка захищала від ворогів,
Колони стоять в наш час,
Він буде стояти ще багато років,
Храм Афіни стоїть,
Возвишається на горі,
Де стоїть акрополь,
Величезні колони будуть стояти,
На цій горі,
Цей грецькій храм Афіни,
Буде стояти на цій горі,
Де стоїть священний акрополь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938712
дата надходження 30.01.2022
дата закладки 30.01.2022
З думками наодинці не лишай...
Крадуться смутки в душу серед ночі,
Заплакані сумні ховаю очі,
В обійми щирі проситься душа.
Бо ще живу, ще вірю, ще люблю.
А ти - ти будь для мене сонцем ясним
І зіркою, що у пітьмі не гасне.
Усі слова я серденьком ловлю.
Прохання, а чи сповідь в цих рядках
(Якщо колись ти будеш їх читати)
Мені б лиш доторкнутись, обійняти...
Побачити свої в твоїх очах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835134
дата надходження 10.05.2019
дата закладки 30.01.2022
[b]Ш[/b]оу
[b]А[/b]тмосфери
[b]Й[/b]
[b]Б[/b]оротьба
[b]А[/b]тлетів.
[b]Х[/b]урделиці
[b]О[/b]смислених
[b]К[/b]омбінаційних
[b]Е[/b]кспериментів
[b]Й[/b]
[b]Н[/b]астроєвий
[b]А[/b]дреналін.
Фото з інтернету
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938680
дата надходження 30.01.2022
дата закладки 30.01.2022
Загибали пальцы, поминая
Павших, в бурьяны, посредь дороги,
Пол пути, казалось бы, до рая,
Но шрапнелью перебиты ноги…
Не́чего здесь взвесить, не измерить,
Все сосчитано и найдено пустым.
Среди терний остается верить,
Чтоб отбиться крайним, холостым.
Лепестки под градом задрожали,
И на них легла роса багряна;
Мы бежали, да не добежали,
К ранам поднося своим румяна.
Помогите падшему подняться,
Погляди хоть при смерти – все свищет,
Мало сил, – осталось улыбаться!!!
Смерть в траве такого не отыщет…
Загибали пальцы, поминая
Павших, в бурьяны посредь дороги,
Пол пути, казалось бы, до рая,
Да шрапнелью перебиты ноги…
2007-2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938652
дата надходження 30.01.2022
дата закладки 30.01.2022
Роздуми куми Валентини
Не розчарували Мартина:
-Допоки дівка без дитини,
То вона сама...як дитина!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938567
дата надходження 29.01.2022
дата закладки 29.01.2022
1
Лиш той відчує смак життя,
Хто усвідомить сенс буття.
2
Лиш та праця справжню користь несе,
Яка серцю мила понад усе.
3
Лиш доти мрія – геніальність,
Поки не втілилась в реальність.
4
Лише тоді запанують вічний мир, любов,
Коли припинять назавжди литись сльози й кров.
5
Забути рідну мову – власну душу згубити,
Вітчизні зрадить – серце вщент навіки спалити.
6
Не буть не може дружби між людьми,
Як дня – без світла, ночі − без пітьми.
7
Єдиний мотив людського життя −
Урізноманітнене почуття.
8
Немає щастя без надії,
Як віри у здійснéння мрії.
9
Побороти лиху долю
Зможе той, хто має волю.
10
Другу друг − неначе брат,
Ворог ворогу – мов кат.
11
Хто думає, що все на світі знає,
Той голу душу, бідне серце має.
12
Хто думає, що все на світі може,
Ніколи сам себе не переможе.
13
В людських стосунках є одна лиш вада −
Нестримная один над одним влада.
14
Єдина зброя проти лютих літ −
То є знання, яке врятує світ.
15
Лиш той насправді вміє пробачати,
Хто може власні хиби визнавати.
16
У щасті час – немовби мить,
У горі – наче вічність спить.
17
Не від дійсності найгірша втеча,
А духовна темна порожнеча.
18
Те, що для когось може видатись дрібницею,
Для іншого в пустелі святою водицею.
19
Пекельний біль і самота холодна –
То серце спрагле та душа голодна.
20
Немає щастя без кохання,
Як болю й плачу від страждання.
21
Почуття – неначебто природа:
Злива – смуток, сонце – насолода.
22
Мати, що покинула своє дитя,
Втратила частину власного життя.
23
Найбільша кара людського життя –
Відсутність бодай якогось чуття.
24
Важливо не те, що ти вмієш і знаєш,
А те, який слід на землі залишаєш.
25
Багатим є не той, хто має щось багато,
А в кого душа чиста та серце крилате.
26
Коли в душі мороз, а в серці стигне кров,
Тоді тебе зігріє лиш справжня любов.
27
Життя – це тільки безкінечна гра
Любові й ненависті, зла й добра.
28
Щоб будь якої мети в своїм житті досягнути,
Слід перемогу над слабкістю і страхом здобути.
29
Хто над чужим стражданням глузуючи сміється,
На друзки чаша щастя навіки розіб’ється.
30
З усіх є наймиліша мова – мова почуттів,
Що пестить серце, гріє душу без усяких слів.
31
Єдине непідвладне долі –
Непереборна сила волі.
32
Лише той зуміє переможцем стати,
Хто власні поразки навчиться визнавати.
33
Своєї цілі у житті досягнеш,
Якщо тернистий шлях до краю пройдеш.
34
Своєї долі ти не знаєш,
Та власний вибір в житті маєш.
35
Лиш той всі труднощі здолає,
Хто непохитну віру має.
36
Ліки від душі недуг –
Це твій кращий, вірний друг.
37
Не важливо, що ти маєш,
А що відчуваєш, знаєш.
38
Те, що дає світу руху, −
Воля й стійка сила духу.
39
Хто в житті мети не має,
Життя марно проживає.
40
Нема прощення лиш тому,
Хто зрадив життю своємý.
41
Хто батьківщині своїй зрадив,
Смертельно свою честь завадив.
42
В житті важливою є кожна мить,
Яка часами може все змінить.
43
Єдине, що врятує в тяжкий час, −
Загальна ціль, яка єдна всіх нас.
44
Боротьба за виживання −
Не життя, а існування.
45
Хто свій слід на землі не лишив,
Той лиш марно життя пережив.
46
Те, що пам’ять залиша,
Пам’ята лише душа.
47
Істинний дороговказ –
Поклик серця, не наказ.
48
Своє життя навіки поєднаєш
Лиш з тим, кого ти серцем упізнаєш.
49
Щоб справжніх досягти висот,
Сперш слід позбутися турбот.
50
Нема цинічнішої зради братства,
Аніж людська жадоба до багатства.
51
Найвища цінність кожного народу −
Солодка перемога за свободу.
52
Часом лиш одне приємне слово
Здатне стерти серця біль раптово.
53
Безповоротно усе суще
Уплине з часом на грядуще.
54
Минуле – джерело сучасного життя,
Теперішнє – то є творіння майбуття.
55
Нема нічого проти волі,
Ти сам творець своєї долі.
56
Від напряму науки градації
Залежить доля цивілізації.
57
Хто про майбутнє своє дбає,
Той менше клопот в житті має.
58
Чого минуле не здійснило,
Те на майбутнє залишило.
59
Хто терпіння не зречеться,
Тому успіх посміхнеться.
60
Після мови руйнації
Не існує вже нації.
61
Куди б дорога не вела,
Тримайся свого джерела.
62
Знання – то є фундамент,
Твого життя регламент.
63
Той, хто приховує власнії можливості,
Не усвідомить ніколи їх важливості.
64
Життя – немов могутнє море:
Затишшя – щастя, буря – горе.
65
Живи кожною миттю без вагання
Так, мов вона в твоїм житті остання.
66
Часами у біди момент
Покращить настрій комплімент.
67
Лиш з розумом і серцем єднанні
Ти житимеш щасливо в коханні.
68
На допомогу сподівайся,
Та лиш на себе покладайся.
69
Життя – це смертності завдаток,
А смерть – це вічності початок.
70
Лиш тоді в житті присутнє значення,
Коли здійснене його призначення.
71
Щоб збагнути дійсну суть речей,
Слід полуду зняти із очей.
72
Помилок найгірш не припускати,
А не вміть їх визнавати й виправляти.
73
Що криється в людських думках,
То видно по її ділах.
74
Щоб збагнути наслідок, слід узнать причину,
Щоб узнать причину, слід стать суб’єктом вчину.
75
Ніхто не спроможний твій шлях пройти,
Оскільки його второвуєш ти.
76
Виховання та навчання –
Запорука процвітання.
77
Подолати нудьгу й стрес
Допоможе інтерес.
78
Виправдання затрат −
Бажаний результат.
79
Знання – це ключ до таємниці,
Глибінь життєвої криниці.
80
Той справжньої удачі досягне,
Хто сумнів, страх, зневіру омине.
81
Найвища цінність пізнавання –
Це плід його застосування.
82
Лише тоді виправдана надія,
Коли до неї прикладена дія.
83
Джерело виразних здогадів –
Це наявність ясних спогадів.
84
Усяка думка є значима,
Хоча вона і невидима.
85
Те, що підтримує розвиток в сталості, −
Незгасне прагнення до досконалості.
86
Все, що часами сильно хвилює тебе,
Не взнаєш, не пізнавши самого себе.
87
Лише той відчув справжню радість життя,
Хто й добрі, й лихі пережив відчуття.
88
Невдач найкраще не оминати,
А їх ніколи не викликати.
89
Найголовніше − не нехтувати свого життя значенням,
А скористатися ним за його прямим призначенням.
90
Кожен у всьому те вбачає,
Чого йому не вистачає.
91
Безпека того оминає,
Хто завжди її забуває.
92
Досвід – це легкі й важкі, корисні і безглузді кроки,
Той, котрий навчає всіх засвоювать життя уроки.
93
Оскільки життя не є безмежне,
Сприймати його слід як належне.
94
Те, що людину прикраша, −
Це її розум і душа.
95
Лиш доти виправдана життєва роль,
Поки над нею не втрачено контроль.
96
Що належне, але невідоме,
Виявляє людське підсвідоме.
97
Що сховане у почуттях,
До дійсності торує шлях.
98
Шлях до подолання бідності –
Прояв всіх відтінків гідності.
99
Щоб збагнути життя суть,
Треба жити тепер, тут.
100
Те, що виходить все відразу,
Не відбувається щоразу.
Євген Ковальчук, 28. 06. 2014 – 12. 12. 2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938510
дата надходження 28.01.2022
дата закладки 29.01.2022
Белым бело! В восторге дети.
В который раз зима опять
В холодном почерке сюжета
Спешит потери наверстать.
А нам согреться бы, надеясь
На возвращение тепла.
Найти, пытаясь панацею
От накопившегося зла?
Зло зарождаясь, зреет быстро.
Его подхватывают СМИ.
В их кривотолках мало смысла:
Пиаром собственным полны.
Не лучшее, пожалуй, время.
КОВИДНЫЙ нарастает бум.
Войны не исчезает бремя.
Подмена ценностей и шум:
В ушах накоплен, не уходит.
Несёт тревогу и раздор.
Средь разъярённого народа
Не тот, похоже, разговор.
Не тот язык, гонимый, вера…
Непонимание сторон.
Разъединение, потери.
Не слышим, слушая… Заслон…
Белым бело…Покрыты пятна,
Где в лужах накопилась ложь.
Друг другу станем ли понятны,
Объединяясь вместе, братья???!!!
В делах лишь добрых зреет мощь.
…Пусть зло умчит весенний дождь…
25.01.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938352
дата надходження 27.01.2022
дата закладки 27.01.2022
Конные хакеры брошены с фланга,
боты встают из траншей,
кликает, кликает пальца фаланга,
пятки уходят к душе.
Блогеры насмерть сошлись в рукопашной,
в битве не видно ни зги.
Лежа в кроватях, сильны и отважны
ватных стратегов мозги.
Молятся Марсу весь год джавелины,
в танках сидят шашлыки.
Клином идут на Америку льдины,
точат об полюс клыки.
Смотрят на запад друзья искандеры,
гипер насилует звук.
Как же вы геи живете без веры?
Пусть просвещает вас бук!
Не новички наших химиков орды,
Их перемелет КОВИД.
Маски, бахилы, Шопена аккорды.
Стронций в моче и крови.
Значит опять на Земле мировая.
Бункеры только для крыс.
Из монитора девица нагая,
Мир предлагает и "реасе"*!
--------------------------------------
* реасе (анг) - мир
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938080
дата надходження 24.01.2022
дата закладки 26.01.2022
Мене вогонь прозріння засліпив -
Нам дні приносять радощі і горе...
Із глини Бог Адама нам зліпив.
Тепер Адам лежить у ліжку хворий.
Мінялись жар і холод повсякчас
І колючками біль блукав по тілу.
Адам все марив і гукав не раз:
" О, Боже, змилуйся, і дай мя сили!"
Світ захворів. І ліків вже нема!
А жадібність і заздрість пьють-жирують!
Стоїть Феміда в розпачі німа:
Законом судді- лихварі торгують...
Світ видужа, бо Божий син прийшов!
Альтернатив других у нас немає!
Бог зцілить нам Адама, бо ЛЮБОВ
Завжди живе й завжди перемагає!
24.01.2022р. 20-28
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938065
дата надходження 24.01.2022
дата закладки 24.01.2022
Искры твоего голоса неоправданно...
вычурно,
Но звучат
Ты вычислил код тишины
И с тех пор нас не стало.
А бог всё крахмалил
Воротнички своих мертвых внучат,
Пел им тихие колыбельные,
Поправлял одеяльце...
Мои пальцы комкают небо песен,
Разглаживая хаос минора.
Вместе нам суждено умирать
Мифом,
солнцем в конце коридора,
Точкой в письме
И последней нотой...
Кто ты?
Я украшаю сон о тебе
Воздушными рюшами.
Послушай себя
И оставь за бортом маяки.
Под землёй тишина..
Намекни
И во имя её равнодушия,
Я тебе не подам никогда
Перемерзлой руки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929547
дата надходження 31.10.2021
дата закладки 24.01.2022
Осень огрызалась
Ледяным дождём,
Всё не унималась,
Может, подождем?
Просто помечтаем,
Просто помолчим,
А потом растаем,
В ледяной ночи…
А мечты сбывались
В беглом серебре,
Мы опять расстались
В прошлом ноябре,
В пепельном тумане
Я, нащупав брод,
С гильзами в кармане,
Сам пошёл вперед.
Осень огрызалась,
Стылая шрапнель,
Не щадила душу,
Изодрав шинель.
Слякотью под ноги
Тает грязный снег,
Пала на дороге
Мне, замедлив бег.
Где-то подоспели,
Где-то подошли,
Все ли уцелели?!-
Лучшие ушли!!!...
Видно им виднее,
Вдоль седого сна,
С «Аннами» на шее,
Их зовёт весна.
Их зовут столицы
Западных держав,
Улетают птицы,
Их не удержав,
Мы, глядя в бойницы,
Слышим ихний стон…
Пепельные лица,
Павший Фаэтон.
27.12.2007
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938009
дата надходження 24.01.2022
дата закладки 24.01.2022
[b]Л[/b]юди різні всюди за фактом,
[b]І[/b]з них дехто ліпить матеріал.
[b]В[/b]ести нагло єдиним трактом,
[b]А[/b]вжеж, людям лихий ритуал.
[b]Ц[/b]віль за комунізму проектом,
[b]Т[/b]ворить брехнею гидкий вал.
[b]В[/b]ожді чинять насилля гнітом,
[b]О[/b]гненно неправди карнавал.
ЛІВАЦТВО
29 вересня 2021 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938008
дата надходження 24.01.2022
дата закладки 24.01.2022
Киця десь гуляла,
Киця десь ходила
І у щось червоне
Носик замастила
Ти навіщо носик
Киця покрасила?
Та ж весна вже скоро
Щоб коти любили.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937960
дата надходження 23.01.2022
дата закладки 23.01.2022
Який прекрасний яблуневий цвіт.
Кожна пелюсточка, наче душа.
Який великий цей прекрасний світ.
В якому кожна мить жива.
Люблю життя, любив завжди.
І вдячний Богу за творіння.
За те, що сію і за всі плоди.
За безкінечну віру й розуміння.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937896
дата надходження 23.01.2022
дата закладки 23.01.2022
Сумна статистика. І трохи страшнувата.
Наш дуже мудрий на всю голову народ
Найвищі рейтинги подарував вар`ятам,
Укотре не туди заклавши поворот.
Тепер на нас плюють. І нами чистять ноги.
У тих, хто гордий, від образи кров кипить.
А ви, раби – мовчіть! Упороті й убогі.
Ще й кум Іуди в вас в Парламенті сидить.
Де голос гнівний наш? Чого мовчать трибуни?
Затих Павличко і давно мовчить Мовчан,
Лиш Ліни голос зрідка ранить струни,
Хто ж візьме лжу на абордаж чи на таран?
Конає люд! Дуріють його «слуги»,
Гребуть, як грейдери готівку і «бєзнал».
Заткнуті в дупи їхні совісті потуги,
Вся територія засватана в Квартал.
Вони до віку проданими будуть,
Давно цинізму вже заступлена межа.
Невже ж ви знову оберете, люди
Приблудних цих, яких цікавить лиш «моржа»?
А нам у горло вже наш «брат» втинає зуби,
Поводирі ж цього не бачать. Все окей!
Коли, народе, ти нарешті зрячий будеш?
Коли поливу ти зішкрябаєш з очей?
Ми хто! Ми нація? В окопах? На Донбасі?
Так нас там мало. Переважні в нас тили.
Нахабні, ситі, до даремних грошей ласі,
Такі, що в кріслах всі Майдани провели.
Та й як нам щастя осягнуть із цим народом,
Який лиш може, все що має - надкусить.
Коли й тепер прожуєте свою свободу –
Ще поколіннями у стійлах будем жить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937885
дата надходження 23.01.2022
дата закладки 23.01.2022
[b]Є[/b]диносущний
[b]Ві[/b]тер
[b]Г[/b]омоном
[b]Е[/b]кзистенційним
[b]Н[/b]ачитував :
" [b]Г[/b]уманізм
[b]У[/b]
[b]Ц[/b]ентрі
[b]А[/b]бо
[b]Л[/b]юдяність -
[b]О[/b]бов'язок..."
Євген Гуцало - український поет, новеліст, повістяр, романіст, публіцист, есеїст, кіносценарист, журналіст.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937707
дата надходження 21.01.2022
дата закладки 21.01.2022
Дивлюсь я телепередачі,
читаю пресу в тишині...
. Коли неправду чую й бачу,
то стає боляче мені...
На жаль неправди вистачає,
і знову боляче мені.
Що в нас панують всі багаті,
а бідні плачуть у селі...
А я сиджу у своїй хаті,
неначе злодій в заперті,
можу лише спостерігати,-
ранком, у день і у ночі...
З дитинства вірую у Бога,
молюсь йому і дотепер.
Бува іду в якусь дорогу,
й молюся, щоб ніхто не вмер.
Сьогодні свято Водохреща,
священу воду я пила,
вона цілюща і безпечна,
мені вже сили додала...
На жаль боротися за правду
у мене сил уже нема...
Не допустить нам треба зраду,
не спинить нас брехня й зима...
А молодих я закликаю,
і зрілих теж дуже прошу,
давайте змінимо цю владу,
відновим правду на яву...
Досить уже нам всім терпіти,
ми ж українці все таки...
В набат готова я вже бити,
як колись наші козаки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937534
дата надходження 19.01.2022
дата закладки 20.01.2022
Все ж є журба думок не покидає
Бо там з тобою в пульсі стукотить
Тихенько спить і уві сні питає
Чи добре все чи біль вже не болить?
А я усе гублюся і не знаю
Чи ще признатись чи уже змовчать?
Напевне так бо ж його пам'ятаю
Як мир для серця й вічну благодать...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937520
дата надходження 19.01.2022
дата закладки 20.01.2022
Краса чудна, зажурена, глибока,
О, скільки б ти до ніг їй не вклонивсь,
Вона на тебе дивиться звисОка,
Вона сповита жалем за «колись»…
Краса смутна, затаєна, жорстока,
О, скільки б ти на неї не моливсь,
Вона така пекельно одинока,
Як вирішив піти – хоч озирнись!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861429
дата надходження 15.01.2020
дата закладки 20.01.2022
... а ми стали геть жорстокі -
б'ємо "попід дих" й навідліг,
а місяць примружив око
й лушпиння плює на сніг,
бо місяцю дуже хтиво
дивитись людське кіно,
а в нас все і косо, й криво,
й актори із нас - гі...но
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937115
дата надходження 16.01.2022
дата закладки 19.01.2022
-Учти:когда я ем
(Учил дед Явтух)-
Я совершенно нем
И абсолютно глух!
-Нужен"ремонт",дед,
Тебе капитальный!;-
Излечишь этот вред-
Будешь нормальный!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903758
дата надходження 05.02.2021
дата закладки 19.01.2022
З болота в князі ви ж дивіться, як піднявся
Один з найбільших в монобільшості приблуд
Оброк збирати вже по-княжому узявся,
Хоч на ногах іще болотний носить бруд.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937474
дата надходження 19.01.2022
дата закладки 19.01.2022
«А степ, гарматами пооран,
Тремтить від крові і кісток,
Та про бої віщує ворон,
Червлен тримаючи шматок.»
Є. Маланюк. ДІВА-ОБИДА
О суме мій! О тужні думи!
Про що віщуєте мені?
Чи торжество чужого глуму,
А чи пекельний шал борні?
Лежу, мов мертвий, на розпутті
В полотнах ветхих кобзарів,
Благаю бою і спокути,
І мудрості поводирів!
Блукає зрада зовсім поруч,
А друзі десь удалині.
В моїх очах нема покори –
Лиш люті спалахи війни!
Гудуть гармати близько-близько,
Московська виповза орда,
А полем йде з мечем дівчисько -
То Україна молода!
Розправ, Оранто, древні крила,
Здійми високий дух дзвіниць -
І буде із тобою Сила,
Й келавру нездоланна міць!
19.01.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937458
дата надходження 19.01.2022
дата закладки 19.01.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.01.2022
(Палиндром)
Над о над рамок комар дан о дан;
А нога в ногу угон вагона;
Онко окно актин нитка;
Мода адом мираж жарим;
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937392
дата надходження 18.01.2022
дата закладки 18.01.2022
Я з власним Демоном борюсь,
Щоб не травив даремно душу,
З колін й розбита піднімусь,
Бо сильна стати знову мушу…
Молюсь, щоб не впадати у гріхи,
Підступного втішавши Звіра,
Душа від Бога у безсмерті на віки,
То ж не підвладна їй лиха зневіра…
Я з власним Демоном борюсь,
Щоб іншим ним не повтішатись,
Бо навіть з пекла повернусь,
На осуд щоб не піддаватись…
Хоч не свята, не в тому річ,
Щоб вижити у грішнім світі,
Якщо в житті й настане ніч,
Залишу мрії в буйноцвітті…
То ж з власним Демоном борюсь,
А Богу вдячна за Його підтримку,
Нехай і в клоччя тілом розірвусь,
Душі повік не дам уже спочинку…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
14.01.2022
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937244
дата надходження 17.01.2022
дата закладки 17.01.2022
Під холод, під пору зимову,
ПомІж майже голих гілок,
Веде з кленом-батьком розмову,
Вже ледве зелений листок.
-Для тебе це теж загадково,
Чому я змінив свою масть?
Так треба? Чи це помилково?
І що зміна ця мені дасть?
Мені стало важче триматись
За пагін, з якого я зріс.
Я з вітром не зможу змагатись,
Зірвусь та полину униз.
-Це так, наш зв’язок тимчасовий.
Тебе народила весна,
Знесе - листопад пелюстковий,
А снігом прикриє зима.
Це осінь вас всіх замастила
В яскраві, рясні кольори.
Холодними крилами вкрила
Ліси, перелоги, яри.
Вже скоро настануть морози.
Я з ними до квітня засну.
А потім, з теплом, мої лози
Дадуть сил новому листку.
Він теж літо справить зі мною.
Теж стане, як ти, золотим.
І я, дощовою порою,
Про осінь йому розповім.
2018 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936456
дата надходження 09.01.2022
дата закладки 11.01.2022
вот тьма речная выела бочок
у старой лодки мелко воду морщит
над речкой град соломенный бычок
купели купола святые мощи
сатание наличников резных
вдоль окон у обителей ничейных
и солнце оседает как кочевник
на луковки и маковки близ них
созвучия сургучная печаль
ему какая разница мы те ли
которые предвидеться хотели
не слышь его не знай не отвечай
но сон и сор и позлащённый свет
и камни и мостки и плоскодонки
свершаются в рутинном веществе
твоей несовременной комнатёнки
раскатисто свежеют сквозняки
пражизнь лежит в густой пыли альбома
ты ей чужда мала и незнакома
как новый киев
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936344
дата надходження 08.01.2022
дата закладки 09.01.2022
[b]С[/b]віча
[b]В[/b]ірою
[b]Я[/b]скраво
[b]Т[/b]ремтить,
[b]А[/b]кумулюючи
[b]В[/b]ифлеємську
[b]Е[/b]нергетику.
[b]Ч[/b]орнота
[b]Е[/b]кспропріюється
[b]Р[/b]езонною
[b]Я[/b]сністю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936136
дата надходження 06.01.2022
дата закладки 06.01.2022
[b]В[/b]ияв
[b]І[/b]нтелігентного
[b]К[/b]омпромісу.
" [b]Т[/b]ак ! "-
[b]О[/b]звучила
[b]Р[/b]ішуче
[b]Ю[/b]рба
[b]Щ[/b]асливого
[b]Е[/b]лекторату.
" [b]Н[/b]і..." -
[b]К[/b]орегували
[b]О[/b]бставини.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935885
дата надходження 04.01.2022
дата закладки 04.01.2022
Залишається в Вічності те, що написане болем –
Кров’ю серця свого – не барвисті пусті словеса.
Отче любий, Ти знаєш, Ти бачиш усього доволі –
Лиш в Тобі і у Тебе безмежна, одвічна краса.
2021-12-22
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935568
дата надходження 01.01.2022
дата закладки 01.01.2022
Зі Святом тебе, батько Богдане -
«Вольності отче»… безсмертний лицар!
Зі Святом тебе, відважний гетьмане…
В віках закарбований – звитяжний твій дар!
Зі Святом тебе, батько Богдане…
Пишаймось тобою… всі ми в цей наш час!
Зі Святом тебе, відважний гетьмане -
Подяка за Вкраїну… що зберіг ти для нас!
P.S: Саме сьогодні (27.12.2026)... Богдану Зиновію Хмельницьлкому (очільнику Визвольної Боротьби Проти Гніту Речі Посполитої, творцю Української Держави під назвою - Гетьманщина) - 426 років, і від мене особисто - цей невеличкий творчий подарунок!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935129
дата надходження 27.12.2021
дата закладки 27.12.2021
Она растворялась в нём сладкой нугою
Искала в нем свет для своей пустоты
С душою к нему шла ранимо - нагою
Ничуть не жалея своей теплоты
Он знал её всю до последней морщинки
И вечером шаль на плечах поправлял
Зимой улыбался увидев снежинки
На кончике носа, когда целовал
И день менял вечер, ночь ждала рассвета
Но шёпот звенел: "Задыхаюсь в тебе,
Ты столько мне дала, но нет того лета
Ты тенью стоишь, я стал предан тоске''
На утро нет солнца. Озон. Тишина
Дождь бил по стеклу, но и он тихо сник
И болью сковало в районе виска
Увидев, что рядом с ним только дневник...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925674
дата надходження 20.09.2021
дата закладки 20.09.2021