Тарас Слобода: Вибране

Наталя Данилюк

…І ми пішли…

…І  ми  пішли,  не  озирнувшись  в  літо,
У  світанковий  сизий  перламутр,
На  мапі  неба  скалкою  графіту
Ніч  начеркала  нам  якийсь  маршрут.

Верткі  стежки  курилися  за  нами,
Сухі  поля  диміли  нам  услід,
І  жолуді  рипіли  під  ногами,
І  янтарі́в  залитий  сонцем  схід.

Ми  ще  не  знали:  що?  Куди?  І  звідки?
Манили  вдалеч  дивні  міражі.
Старі  тополі,  мовчазливі  свідки,
Нас  провели  до  крайньої  межі.

А  далі  –  світ  широкий  і  строкатий,
Нові  падіння,  злети,  забуття…
Бо  не  під  силу,  мов  макет,  зверстати
Життя.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848228
дата надходження 14.09.2019
дата закладки 16.09.2019


Валентина Ланевич

Догорала зоря на зорі.

Догорала  зоря  на  зорі,
Перший  промінь  лягав  на  осоння.
Хмарки  бігли  кудись  у  вікні,
Гарне  марилось  щось  із  просоння.

На  подушці  ще  відтиск  руки
І  теплом  пахне  тіло  із  ночі.
Ще  б  торкнутись  твоєї  щоки
Та  з  любов’ю  поглянути  в  очі.

Ранок  добрий,  -  сказати,  вставай,
Мій  коханий,  заваримо  кави.
Як  колись  за  столом,  зазвичай,
Я  ловитиму  усміх  ласкавий.

11.09.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847919
дата надходження 11.09.2019
дата закладки 11.09.2019


Ірина Кохан

Дивна

Вона  була  дуже  дивною:
носила  у  торбі  щастя,
слізьми  лікувала  дерева
і  поки  ніхто  не  бачив,
кришила  ще  свіже  небо  
міським  голубам
під  крила.
Вона  цілувала  троянди
щоночі
ставала  зіркою
й  босоніж  сама-самісінька
ходила  Чумацьким  Шляхом,
на  спицях
із  павутиння  плела  собі  тишу
і  клала  її  в  шухляду
на  завтра...
на  потім...
на...
Свої  таємниці  й  мрії
вона  довіряла  травам,
тримала  в  долонях  сонце
дбайливо  замотане  в  ковдру,
зшиту
з  пустельних  квітів
ще  кілька  століть  тому.
Щоранку  пила  тумани
з  піал,
що  брала  у  місяця  в  позику
і  вірила  в  світ
без  воєн...
й  писала  комусь  листи.
Вона  була  дивною...
Бо  справді  жила...

15.08.2019

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847670
дата надходження 09.09.2019
дата закладки 10.09.2019


Наталя Данилюк

Так терпко на порозі в осінь…

Так  терпко  на  порозі  в  осінь:
Від  цих  смарагдових  садів
У  пишному  дзвінкоголосі  –
До  перших  мряк  і  холодів…

Від  цих  медово-теплих  сепій
Стареньких  затишних  дворів  –
І  до  строкатості  вертепів
З  тополь,  беріз  і  яворів…

Від  цих  вітрів,  таких  солоних,
Зі  шлейфом  спецій  вогняних,  –
До  змерзлих  айстр  безборонних,
Дощем  прибитих    до  стіни.

Від  органзи,  що  грає  морем
Між  теракотових  ключиць  –
До  стриманості  і  покори,
І  до  смиренності  черниць.

Бо  ця  пора  тобі  –  як  сповідь,
Що  ви́сотає  кожен  гріх,
Щоби  початися  з  любові
Змогла  ти  вкотре  між  своїх...

Бо  все  вагоме  пізнається
На  тлі  глобальних  катастроф:
Співзвуччя  розуму  і  серця,
І  вічні  цінності,  і  Бог.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847631
дата надходження 09.09.2019
дата закладки 10.09.2019


Ірина Кохан

До сповіді

Закрились  очі  соняхів.  Серпнево.
Передосіння  примха  чи  закон?
До  сповіді  готуються  дерева,
Переступивши  літній  рубікон.

Простягши  руки  в  небо  зголубіле,
Шумлять  пророчо,  кидаючи  тінь.
О,  як  бджолинно  їхня  кров  кипіла
У  час  весняних  знадливих  цвітінь!

Тепер  стоять  обтяжені  плодами.
Життєвий  строк  обірве  скоро  сніг,
Впаде  листок  останній  з  холодами,
Немов  останній,  прощений  той  гріх.

Не  страшно  їм  (бо  так  воліє  вічність),
Така  вже  суть  звичайності  вмирань:
Невідворотність  диханням  кармічним
Над  горизонтом  пише  білу  грань.

Та  поки  роси  пахнуть  ще  серпнево,
Предтеча  смутку  лиш  в  календарі.
До  осені  готуються  дерева,
Сповідуючись  вітру  при  зорі.
12.08.2019.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845644
дата надходження 20.08.2019
дата закладки 20.08.2019


Ольга Криштопа

Куди вона йде?

Куди  вона  йде?  
Підіймаючи  вії  до  хмар,
торкаючись  поглядом  теплого  мокрого  вітру,
вона  йде  туди,  де  її  малював  Ренуар,
позичивши  в  неба  залиту  дощами  палітру.

Куди  вона  йде?
На  сходинку,  на  міст,  на  карниз,
на  вітер,  на  промінь,  на  хмару,  немов  на  качелі...
І  падає  в  небо,  і  раптом  злітає  униз,
торкаючись  пензля  старого  як  світ  Ботічеллі.

Куди  вона  йде?
Серед  сотень  сумних  моналіз
вона  буде  йти,  як  минуле,  колись  пережите.
Згубивши  ключі  від  самотніх  квартир  і  валіз,
вона  буде  йти.  Хтось  чекає,    коли  вона  прийде.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845623
дата надходження 20.08.2019
дата закладки 20.08.2019


Валентина Ланевич

Зворушує вечір щоденно.

Зворушує  вечір  щоденно
Кохання  перлину  осяйну.
Тремтить  у  душі  вона  ревно
Та  мрію  пестує  потайну.

Пече  на  долонях  єднанням
Сердечного  дзвону  земного.
Впиваюсь  стократним  бажанням
Любити  тебе  лиш  одного.

Літа  за  літами  мандрують
У  світ,  де  немає  вертання.
Буває,  й  на  ласку  скупують
Та  віра  дає  сподівання.

На  стежці  сопілкові  кроки
З  малиновим  квапним  звучання.  
І  в  голосі  втрачені  строки,
Я  -  пристань  твоя  без  вагання.

12.08.19

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844845
дата надходження 12.08.2019
дата закладки 13.08.2019


Наталя Данилюк

Ще не осінь…

То  ще  не  осінь,  ще  не  осінь,
То  тільки  серпня  тепла  мідь,
То  павутинка  у  волоссі
З  далеких  зоряних  століть.

То  тільки  подих  вересневий
З-за  хвіртки  літньої  пори.
І  липи  ці,  що  наче  леви,
Ховають  золото  між  грив…

То  ще  вирують  свіжі  соки
У  пору  щедрих  врожаїв!
Ще  обрій  твій  такий  високий,
І  перша  зморщечка  між  брів  –

Це  тільки  розчерк  ледь  помітний,
Який  залишили  роки.
Нехай  позаду  буйний  квітень,
Та  є  ще  серпень  палахкий.

То  ще  не  іній,  чуєш,  жінко!
То  зацвітає  деревій.
Ще  спомин  юності  барвінком
Так  свіжо  дихає  з-під  вій.

Іще  дитинство  там,  за  рогом,
Ти  тільки  руку  простягни.
Хай  не  нащупаєш  нічого,
Та  вчуєш  дихання  весни.

То  кілька  аркушів  століття,
В  якому  твориш  і  живеш.
Ти  ще  повторишся  у  дітях
І  у  нащадках  їхніх  теж.

Де  ж  ті  літа  вітроволосі?
Гукнеш  –  і  серце  стисне  щем…
Хіба  ж  то  осінь?  Ні,  не  осінь,
То  тільки  серпень  із  дощем.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844703
дата надходження 11.08.2019
дата закладки 12.08.2019


Володимир Шевчук

Неначе…



Неначе  сльоза  у  красі,  
Неначе  у  радості  стогін:  
Поезія  –  це  не  для  всіх!  –  
Це  завжди  для  когось  одного…  

Так  само  є  правда  у  тім,  –  
Підказує  внутрішній  голос!  –  
Ми  любимо  все  у  житті,  
Коли  закохались  у  когось.  

Тут  призма  нехитра  така,  
Проста,  мов  на  голову  злива,  
Що  душу,  коштовний  стакан,  
Наповнює  хтось  особливий…  


08.08.2019  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844467
дата надходження 08.08.2019
дата закладки 12.08.2019


Марічка9

Дочці

Я  вірю,  доле,  ти  мені  прихильна,
Бо  маю  всього  більше,  ніж  хотіла.
Дивлюсь  на  неї  -  тіло  мого  тіла,
Така  любов  безмежна  в  ній  і  сильна...
Дивлюсь  на  неї,  -  очі  не  відвести,
Така  моя,  така  прекрасна  й  інша.
О  люба  доню,  в  світ  тебе  привести
Було  дарунком  неба.  І  найбільша
Моя  мета  -  тебе  навчити  всьому:
Іти  невпинно  крізь  зірки  й  каміння.
Прийми,  мій  світе,  це  мале  насіння,
Щоб  вічні  ми  лишилися  у  ньому...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844121
дата надходження 05.08.2019
дата закладки 05.08.2019


Ірина Кохан

Літо

Хтось  у  ступочці  літо  розтер
і  воно  розлилося
Ніжно-синім  жабо  волошкових
пахучих  суцвіть,
Пряним  хлібом,  що  зріє
в  утробі  важкого  колосся
І  зозулиним  "ку",  що  зривається
із  верховіть.

Перегуками  гроз  і  кармінними
хвилями  маків,
Веселковим  тату  між  хмаринностей
неба  м`яких
І  нестримним  теплом,  що  викрешує
з  зоряних  злаків
Десь  незримий  мірошник
і  сяйво  складає  у  міх.

Прохолодою  м`яти  і  соняхом
жовто-гарячим,
абрикосовим  сонцем  і  яблуком  
стиглим  в  траві.
Літо  в  крапельці  кожній,
воно  зовсім  поряд,  я  бачу  -  
Мальвовухим  зайчам
причаїлось  в  моїм  рукаві.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843660
дата надходження 31.07.2019
дата закладки 01.08.2019


S.Natali

Шрамом на руке

Ты,  шрамом,  на  моей  руке  
Был  предначертан  
Кем-то  свыше.  
Ладонь,  в  твою,  а  по  спине  
Мурашки,  
И  слетает  крыша...  

В  моем  ты  сердце  и  мыслях,  
Оставил  след  
Неисгладимый.  
Я  -  ямочками,  на  твоих  щеках  
Живу  во  сне  -  
еще  любима...  

Ты  -  отражаешься  в  глазах,  
И  в  каждой  родинке  по  телу...
Улыбка  на  моих  губах,  
Принадлежит  тебе,  всецело.  

А  говорили,  что  пройдет,  
Что  это  просто  
Наважденье..  
И  брать  от  жизни,  что  даёт,  
А  это  не  твое,  
наверно...  

Что  это  -  миг  или  судьба?  
Ты  -  не  со  мной,  
Мир  -  не  взорвался!  
Но  только,  шрамом,  навсегда  
Не  на  руке,  
В  душе  остался...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843544
дата надходження 30.07.2019
дата закладки 30.07.2019


Окрилена

Зеро

Ти  не  пишеш  мені  .  
Для  цього,  
мабуть,  
сотні  вагомих  
причин...
А  від  літа  -  
окрім  світлин,
ластовиння  
рудіш  рудого.

і  дистанції  
міжрядкові  -
вони  довші,  
аніж  у  метро.
І  на  станції    -
знов  зеро.
і  листи    -
не  листи,  
а  ...
сповідь

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842631
дата надходження 21.07.2019
дата закладки 25.07.2019


Halyna

Без назви

Не  витирай  з  моєї  скроні  сліз,
вони  сьогодні  котяться  від  щастя.
І  вечір  вмить  світанком  переріс,
і  промінь  гріє  ніжністю  зап'ястя.

На  смак  і  запах  -  все  таке  живе!
таке  моє,  що  тільки  б  не  зоміліти!..
І  вся  печаль  у  безвість  відпливе,
і  птахом  в  небо  хочеться  злетіти.

І  ти  не  руш  мою  солодку  мить,
я  півжиття  свого  її  чекала.
Нехай  сльоза  на  скроні  забринить,
щасливих  сліз  у  мене  було  мало.

Та  я  сьогодні  плачу  і  сміюсь,
сміюсь  і  плачу  -  скільки  хватить  сили!..
Світанок  в  вечір  миттю  переллю,
аби  з  тобою  вічність  бути,  милий.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717128
дата надходження 08.02.2017
дата закладки 23.07.2019


Окрилена

…по п'яти…

І  най  би  нам  
натрапити  на  зливу,
і  повінню  
наповнити  вуста.
В  саду  із  яблук  
білого  наливу
у  ніч,  коли  
Рапунцелі  коса
розплетена  
спадатиме  на  п'яти  
гойдатимуться  живо  
стремена.
і  най  би  нам  забути  
і  не  знати
адреси  ,  
телефони,  
імена.

Минеться  
з  часом  збурена  стихія
і  блискавка  
затягнеться  як  шрам.
Коли  від  сліз  
для  тебе  я  змалію...
Сміятися!  
Сміятися  
пора.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842782
дата надходження 23.07.2019
дата закладки 23.07.2019


Олена Жежук

Ця ніч

[color="#131dd4"][b][i]Яка  прозора  тиші  нагота,  
Яка  глибока  темрява  у  ночі,
Як  солодко  опівніч  ця  тріпоче
Зоринним  небом  душу  огорта.
 
Укинув  жмуток  місяця  до  віч,  
Умить  розповноводив  мої  ріки,
І  світ  украв  для  мене  під  повіки,
І  згірклу  муку,    як  спливе  ця  ніч.

Хай  вишневіє    мˊякоть  на  вустах,
Хай  огортає  ніжність  мою  спину..
Розлий  мене  і  випий  до  краплини  –
Нехай  насниться  нами  самота.

Лиш  на  світанку  знайдуться    слова,
Засолоніє  завтра  стерплий  спогад.
Ця  ніч  минеться  нами…    мов  дорога
Спливає    
                         по  загублених  
                                                                             слідах.[/i][/b][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841593
дата надходження 11.07.2019
дата закладки 20.07.2019


Ірина Кохан

Спитай мене при зустрічі

Спитай  мене  при  зустрічі,  спитай
Про  що  мої  мелодії  і  грози,
Чи  янголи  у  мій  принишклий  рай
Приходять  ще  визбирувати  роси.

І  принагідно  в  очі  зазирни,
У  них  іще  синіють  океани.
Комусь-таки  тієї  глибини
На  кількасот  життів  щасливих  стане.

Комусь-таки  захочеться  з  долонь
Моїх  надпити  вранішньої  втоми
І  в  час  липневих  зоряних  безсонь
Писати  казку  ситцеву  на  спомин.

А  ти  спитай  чи  мрії  всі  збулись,
Чи  тішить  серце  спалах  матіоли.
Сьогодні  по  душі  дощем  пройдись,
Бо  часто  "завтра"  вже  стає  "ніколи".

Спитай  мене  при  зустрічі...а  втім...
Мовчанням  стрінь.  У  ньому,  кажуть,  сила.
             *********************
Скрізь  бачу  крил  твоїх  далеку  тінь...
Пробач,  що  отак  просто  відпустила...
                     3.07.2019.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842443
дата надходження 19.07.2019
дата закладки 20.07.2019


Олена Жежук

Післядощів'я

     
В  моїм  саду    веселка  народилась
І  пˊє  з  калюжі  воду  дощову.
А  грім  пішов,  гуркоти  розгубились,
Розсипалися  цвітом  у  траву.

Все  увібралось  в  пахощі  і    перли.
Післядощівˊя  –  сокровенна  мить.
Червнево-оксамитові  маневри
У  душу  трусять  роси  і  блакить.

Дивлюсь  на  світ  вишневими  очима,
Бо  грім  ударив  в  серця  глибину.
В  моїм  саду  веселка  залишила
Для  спогадів  щасливу  борозну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839808
дата надходження 23.06.2019
дата закладки 04.07.2019


Ірина Кохан

Причарую

Іще  не  цілована  
ані  вітром,  ані  тобою,
Сни  з-під  вій  розгубились,
лишивши  сліди  на  щоці.
Вчора  юна  Алкіпа,
сьогодні  палаю  жагою  -  
Йду  ва-банк  без  вагань:
легка  посмішка  -  б*ю  прямо  в  ціль.

Сходить  темряви  мох,
ніч  збулася  сльозою  предтечі,
Золотими  струмками  
вливається  день  з  сонцевеж.
Ти  у  царстві  Морфея
шукаєш  дорогу  для  втечі,
Я  ж  любисткову  купіль  готую  -  
тепер  не  втечеш...

Стріли  й  щит  у  кутку:
не  для  тебе  загрозлива  зброя.
Причарую  навік
і  барвінком  розквітне  земля.
Амазонка  по  крові...
Та  впала  колись-таки  й  Троя...
Ти  цілуєш.  Вустами  гарячими.
Все.  Я  твоя.
23.06.2019.

Алкіпа  -  амазонка,  яка  дала  обітницю  назавжди  лишитися  дівою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840205
дата надходження 27.06.2019
дата закладки 04.07.2019


Наталя Данилюк

Де ти, травню…

Де  ти,  травню  сонячний,  розпатланий
Зозулястим  сяєвом  кульбаб?
Розгорнулось  небо  сірим  ватманом,
Полиняв  барві́нковий  єдваб.

Вже  бузки́  духмяні  відхурделили
Межи  днів,  убогих  на  тепло…
Не  гойдають  бражники  й  метелики
Цвітом  короноване  стебло.

Краєвиди,  ніби  заштриховані
Зливами  у  сірий  монохром.
Тільки  трав  густі  зелені  повені
В  шумовинні  котяться  селом.

Лиш  поля,  дощу  напившись  досита,
Зацвіли  в  ромашкових  димах.
Вже  й  пора  заклекотіти  косами,
Та  погожих  днів  тепер  катма.

Вже  весна  відчалює  від  пристані,
Мить  –  і  зникне  човен  вдалині…
Де  ж  ти,  травню,  грозами  розхристаний?
Може,  лиш  примарився  у  сні…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837700
дата надходження 05.06.2019
дата закладки 11.06.2019


Наталя Данилюк

Плач трави

Цих  покосів  повінь  запашна
І  квіток  мозаїка  строката!..
Даленіє  цяткою  човна
У  любистку  викупана  хата.

День,  мов  кінь,  пустився  навпрошки,
Лиш  на  сонці  блиснули  підкови.
Голосами  вдарились  пташки
Об  тінисті,  сонні  ще  діброви.

Мов  пацьорки,  блимає  роса,
Золотиться  липа  кучерява,  
І  твоя  наклепана  коса
Тонко  так  посвистує  у  травах.

Ще  ранкове  сонце  не  пече,
Межи  гір  крадеться  жовтим  лисом.
І  здається,  що  твоє  плече
Небо  простромило  мідним  списом.

Що  твоя  занесена  коса,
Ніби  меч  над  серцем  полонини…
Що  ота  розбризкана  роса  –
Плач  трави,  пекучий  і  полинний.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837959
дата надходження 07.06.2019
дата закладки 11.06.2019


Ірина Кохан

Nostalgia

Я  повернулася,  я  повернулася!
Хай  лиш  думками,  що  ж  у  тім?
Стрічай  мене,  акацієва  юносте,
У  сонцедзвоні  золотім!

Стрічай,  веди  мене  аж  на  околицю,
Роки  минули,  а  я  ні.
Вже  кропива  у  ноги  не  так  колеться,
Палають  макові  вогні...

Посидь  зі  мною,  поки  сонце  ситцеве
Збере  з  гілок  останки  дня,
Допоки  ночі  первісток  не  випливе
З-за  храму  світу,  іздаля.

Лиш  не  питай,  чом  довго  не  приходила...
Як  душу  гріє  цей  нектар!
Щораз  твоє  цвітіння  дивним  спогадом
Мене  приводить  на  вівтар,

Де  дзвін  коси  проймає  лезом  в  пам`яті,
Гукає  тата  сіножать.
В  калюжах  кораблі  з  паперу  загнуті
По  хвилях  все  біжать...біжать...

Де  шум  вітрів  з  дерев  злітає  піснею,
Цілує  очі  і  чоло,
Й  під  вишнею,  під  маминою,  пізньою
Моє  дитинство  відцвіло.

Де  степ  широкий  обіймає  крилами,
Он,  я  ще  юною  біжу!
А  угорі  небесна  синь  вітрилами
Малює  днів  моїх  межу.

Побудь  ще  трохи  поряд,  моя  юносте,
Блакитноока,  золота...
Акація  цвіте!!  Я  повернулася!
Не  повертаються  літа...
     23.05.2019.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836835
дата надходження 28.05.2019
дата закладки 29.05.2019


Володимир Шевчук

Кольорові згадки



Кольорові  згадки,  мов  забута  пісня,  
Нагадали  серцю  про  минулі  дні.  
Як  же  було  добре!  І  любов  колишня  
Наче  в  позолоті  радості  магніт…  

У  думках  солодких  цілу  ніч  не  спиться,  
Ніби  повернулись  квіти  у  гаї!  
Що  ж  так  серцю  добре,  аж  горять  зіниці,  
Звідки  стільки  щастя  у  душі  моїй?  

Для  натхнення  квітень  –  вірогідно,  сила,  
Тільки  у  цвітінні  голос  мій  притих.  
Тільки  це,  напевне,  не  весна  зігріла  –  
А  про  тебе  згадка,  це  всеціло  ти!  



23.05.19  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836605
дата надходження 26.05.2019
дата закладки 29.05.2019


Олена Жежук

ПРОБУДЖЕННЯ

Завесніло  довкруж  –  кожна  мить  відшліфовує  вічність.
Забриніли,  розвились,  завили  голодні  думки.
Та  слова  все  не  ті,  переспівані  чи  надто  звичні,
А  слова,  як  обжинки  -  готичних  думок  сторінки.

Так  у  тиші  й  стою.  Скільки  слів  у  такому  мовчанні!
Так  обрядно  лягає  на  груди  неви́гойний  щем.
Я  сьогодні  ще  гілка  весняна,  в  квітучім  убранні,
А  вже  завтра  летітиму  в  осінь  пташиним  ключем.

У  мовчанні  тремчу  –  мов  уперше    весну  зустрічаю,
Мов  мені    оцей  світ  зеленить  і  цвіте  навкруги.  
Мов  на  вишитій  стежці  мене  із  весною  вінчають
Закосичені  сонцем,    до  щастя  причетні  боги.

Завесніло  в  мені  –  і  слова  розгалузились  в  серці…
І  весніють,  ясніють,  пˊяніють,  дзвенять  у  красі!
На  вустах  розлились  і  лоскочуть  бажання  відверті,
Будять  квітку  у  грудях  весняні  оці  голоси.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836608
дата надходження 26.05.2019
дата закладки 29.05.2019


Володимир Шевчук

Любов



Про  таке  тільки  мріють.  Про  це  навіть  зорі  співають.  
І  не  має  різниці  що  твориться  там,  за  вікном.  
Наче  диво  із  див,  ніби  іскорка  світла  із  раю,  
Проростає  у  серці  в  теплі  і  надії  зерно.  

Проростає  у  серці  любов.  Це  стара  аксіома,  
Що  із  нею  поводитись  треба,  неначе  з  дитям  
І,  напевне,  тепер  буде  в  серці  усе  по  новому,  
Адже  ти  стільки  часу  чекала  на  ці  відчуття.  

Проростає  у  серці  любов.  А  коріння  і  пагін
Згодом  тьму  принесуть  незліченну  для  серця  скарбів!  
Лиш,  на  жаль,  моя  фея,  не  я  буду  в  центрі  уваги,  
Коли  ти  вибиратимеш  долю  казкову  собі…  



18.05.19  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835951
дата надходження 18.05.2019
дата закладки 21.05.2019


Твоя Сніжинка

Під ковдрою з хмар

(фото  автора)


І  тільки  так,  під  ковдрою  з  цих  хмар,
які  -  ось-ось,  і  дотягнусь  рукою,
завмерти  у  єднанні  із  тобою
мій  рідний  краю.  Скинути  тягар

нав'язливих  думок.  І  просто  бути
маленькою  частинкою  тебе.
Блакитне  небо,  поле  золоте...
Побачити,  торкнутися,  відчути,

як  річки  стрічка  швидко  струменить,
і  вітер  грає  з  вітами  волосся.
Твій  спів  дзвінкий  -  пташине  стоголосся.
Весняних  квітів  аромат  п'янить.

Така  краса  -  безцінний  божий  дар.
І  гріх  тяжкий  того  не  розуміти  -
повинні  ми  плекати  та  любити
усе,  що  є  під  ковдрою  з  цих  хмар.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835697
дата надходження 16.05.2019
дата закладки 17.05.2019


Ірина Кохан

Передсвітанкове

Так  тихо,  ще  не  сказано  ні  слова,
Над  ставом  верби  ходять  хто  куди.
Лишає  ніч  по  собі  терпкий  спомин,
Табун  зірок  зігнавши  до  води.

Ще  хвилі  сплять,  їм  сняться  океани,
Безмежні  далі  й  сині  кораблі.
І  хтось  мені  намріється  незнаний
До  цього  часу  в  ранішній  імлі.

Ані  слівця,  ні  звуку,  тільки  тиша  -  
Стає  поволі  небо  голубим.
Якийсь  поет  колись  про  це  напише,
А  поки  лиш  полин,  неначе  дим,

Сивіє  гіркотою  край  дороги,
Долоні  степу  взявши  у  полон.
Жалі  принишкли,  смуток  і  тривоги
Допоки  світ  додивлюється  сон.

А  вже  за  мить  розкрилиться  узвишшя!
П`янким  нектаром,  дзвоном  кришталю,
І  буде  сміх,  і  сльози,  все  крім  тиші,
І  загука  хтось  голосно:  "Люблю"!

На  оксамитом  виткані  стежини
Впадуть  краплини  нового  життя...
І  завирують  сонця  хуртовини,
І  буде  слово...
Гріх...
І  каяття...

25.08.2018.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832863
дата надходження 15.04.2019
дата закладки 07.05.2019


Ірина Кохан

У хвилини такі…

Із  небесних  гілок
розлітаються  зорі,  мов  сови,
Загусають,  мов  мед,
рештки  ночі  на  спраглих  губах.
У  хвилини  такі
недоречні  і  зайві  розмови,
У  хвилини  такі
ходить  янгол  по  білих  снігах.

Горизонту  кайма
ще  тоненька  й  блискуча,  мов  лезо.
Лиш  піввдих,  лиш  півкрок  -  
і  проріжеться  сонця  бутон,
Мовчазні  ліхтарі,
тьмяні  свідки  нічної  імпрези
Душі  кутають  змерзлі
у  передранковий  бостон.

У  хвилини  такі
ходять  сни  по  стежинах  ще  босі,
Оті  що  не  збулись
і  вертають  із  зоряних  веж.
У  хвилини  такі
розумієш,  для  щастя  лиш  досить
Чути  серцем  цей  світ
і  радіти,  що  в  ньому  живеш...

бостон*  -  дорогий  сорт  тонкого  сукна.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827086
дата надходження 27.02.2019
дата закладки 27.02.2019


Окрилена

Di (алогічне)

Привіт!  
Я  знов  
у  турбулентній  зоні.
Пасок  безпеки?  
Він  не  рятівний.
Порушую  
повітряні  кордони  -
прозорі  і  невидимі.  
Земні  
услід  тяжіють  
кроки  і  зусилля,  
немов  фантоми  
чуються  дзвінки.
Зима  дахівкам  
снігу  натрусила,  
що  плечі  вітром
обдало  мені.    

І  я  стою  
на  чорно-білій  
смузі,  
і  сумніву  
нависли  кажани.
Вуста  Твої  
в    усміхненому  прузі?
Скажи  мені...
                           нічого  не  кажи.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826668
дата надходження 24.02.2019
дата закладки 26.02.2019


тепла осінь

Ти її цілуєш

Ще  фрази  дві  без  змісту.  Глупа  ніч
Шепоче  тишу,  зорями  малює.
Спокійно  місто  спить  -  Світ  протиріч.
Через  віконце  місяць  очі  зацілує.

Ще  дві  хвилини,  пару,  з  десяти.
Так  важко  в  пам`яті  своїй  блукати,
Де  спокій  вдвох  з  тривогою  -  катИ.
І  час  не  друг,  і  пам`ять  -  нові  ґрати.

Ще  два  життя  огорнені  ярмом.
Про  них  думки,  за  них  в  вогонь  і  в  воду.
Далекі  дні  гортають  книгу  втом.
І  втома  -  я,  і  сторінки  до  дону...

Ще  фрази  дві,  два  речення,  слова...
Шепочеш  тишу,  пальцями  малюєш.
На  небі  місяць  спить.  А  я  -  «сова».
Душа  мовчить,  в  ній  воля  грозова.
Розіб’єш  -  біль.  Тому  її  цілуєш...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826771
дата надходження 25.02.2019
дата закладки 25.02.2019


тепла осінь

Хай мости догорять

Хай  мости  догорять!  Дозоріють  вогнем!
Полум’яні,  червоні  і  люті!!
Досі  губи  болять.  Під  весняним  дощем
Нам  з  тобою  і  вчора  не  бути!

Хай  горить  все  гниле!  Все  нещире  -  на  дно!
Слів  відбитки  стираю  у  попіл.
Груди  просять  води,  а  в  руках  лиш  вино...
І  повітря  вологе  на  дотик.

Я  доп’ю  цей  бокал.  Він  останній  з  твоїх!
Розіб’ю  і  розріжу  без  жалю,
Лишу  знак  на  руці.  Завтра  стало  сліпим.  
Я  тепер  загартована  сталлю.  

Хай  мости  спопелять!  Рознесуть  вітром  в  вись
Пил  гарячий.  Червоний  мов  кров  .  
Трохи  губи  болять.  Ми  вже  стали  «колись».
Ми  ніколи  не  стали  «любов».  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826399
дата надходження 22.02.2019
дата закладки 22.02.2019


Ірина Кохан

Передвесняне

Зимою  лютень  вже  перехворів,
Зібрав  у  клунок  висніжену  ризу.
Молочно-білі  кільця  з  димарів
Набубнявіло  хиляться  донизу.

Замерзлі  сопки  будяться  від  сну,
Струмки  біжать,  немов  прудкі  куниці,
Віщують  нам  заквітчану  весну.
Скидають  сосни  теплі  рукавиці.

Хлюпоче  медом  сонечко  довкруж,
Вощені  буклі  вмощує  на  стріхи.
І  цокотять  у  блюдечках  калюж
Скляних  бурульок  визрілі  горіхи.

Пускає  небо  льону  пагінці
Крізь  сірі  шати  вогкого  туману,
Річок  крилатих  пінні  гребінці
Несуть  про  ве́сну  звістку  довгожданну...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825957
дата надходження 18.02.2019
дата закладки 19.02.2019


Ірина Кохан

Не звикай

Не  звикай  до  мене.  Я  мину.
Як  минають  весни  рік  за  роком.
На  вустах  лиш  присмак  полину,
На  очах  провогклу  заволоку

По  собі  залишу.  Відцвіту,
Мов  пожежі  айстрово-осінні.
Листопадну  пору  золоту
Змінять  сніжно-білі  заметілі.

Відчеканить  мудрістю  життя
Кожен  крок,  розпише  наші  ролі.
Чи  прийме  Всевишній  каяття?
Чи,  мов  зорі,  тлітимем  поволі?

Відречись,  благаю,  я  піду.
Озирнутись  навіть  не  посмію.
На  порозі  стишивши  ходу,
Настіж  двері  лишу  сніговію...

Не  звикай.  Бо  скорена  вітрам
Повернуся  птахою  до  неба...
Омини  душі  моєї  храм.
Я  боюся...  Звикнути  до  тебе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711775
дата надходження 12.01.2017
дата закладки 13.02.2019


Полісянка

Зачепила весна струною

Зачепила  весна  струною,
і  заграла  мотив  струна.
Не  зі  мною  він,  не  зі  мною!
Хоч  душа  в  нас  на  двох  одна.

Він  не  мій,  в  тому  вся  причина,
мій  –  по  зорях,  мій  –  зодіак.
Він  –  сторонній  цілком  мужчина,
лиш  без  нього  мені  ніяк.

Запізнився  на  довгі  роки,
десь  затримався,  чи  не  встиг.
Тільки  зараз  забрав  мій  спокій,
зарясніли  від  слів  листи.

Я  ніколи  ним  не  страждала,
не  принаджувала  краса.
Як  так  сталося,  як  невдало,
пустоцвітом  зацвів  наш  сад!

Хоч  нема  його,  він  є  –  всюди,
стиснув  груди  холодний  лід.
Він  нізвідки  прийшов…  в  нікуди
кане  з  часом  останній  слід.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824743
дата надходження 09.02.2019
дата закладки 13.02.2019


НАДЕЖДА М.

Як до лиця тобі усмішка

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hCI4bWpXdzk[/youtube]

В  руках  тримаєш  ніжну  квітку,
Тільки  з"явилася  на  світ.
Ні,  це  не  та,  що  цвіте  влітку,
Весни  це  -  перший  дивоцвіт.

Дивилась  сонними  очима,
Сяйнула  посмішка,  здалось.
Сама  блакитна,  не  від  гриму,
Подібна  небу,  так  вдалась.

Блакитна,  ніжна,  синьоока,
Спокійно  дихає  в  руці.
Чогось  хвилююсь,  зник  десь  спокій,
Якесь  сум"яття  на  лиці.

Мені  даруєш  ніжну  квітку,
Приємо  брати  з рук  твоїх.
Як  до  лиця  тобі  усмішка,
Немов  прийшла  із  мрій  моїх...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825289
дата надходження 13.02.2019
дата закладки 13.02.2019


Наталя Данилюк

Цей світ

Цей  світ  постав  зі  сніжної  безодні
І  ви́прозорився,  немов  кристал.
Висить  Земля  на  вервиці  Господній
Між  галактичних  вигаслих  дзеркал.

І  світиться  у  темені  космічній  –
Така  складна  будова  й  простота!
Із  року  в  рік  традиції  предвічні
Наповнюють  сакральністю  свята.

І  додають  упевненості  й  віри
У  те,  що  з  Богом  розпочато  рік,
Що  цих  зірок  розсипані  сапфіри  –
Це  сльози  щастя  з  янгольських  повік.

Що  ці  леткі  посріблені  сніжинки  –
Лелітки  наших  чистих  молитов,
А  ці  поля  багаті  на  ужинки,
Бо  сам  Господь  їх  плугом  перейшов.

Отак  з  правіку,  з  давніх  літочислень,  
Коли  ще  люди  вчились  у  лісів
Красу  вдихати  спрагло,  наче  кисень,
Радіти  дню,  умитому  в  росі…

І  не  тягнутись  на  стеблі  гордині,
Щоб  замогти  Творця  і  сивий  час!..
А  мудрість  –  не  захована  у  скрині,
А  на  поверхні,  справжня,  без  прикрас.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825284
дата надходження 13.02.2019
дата закладки 13.02.2019


rutzt

Гуляє ніч, хвилинами ворушить…

Гуляє  ніч,  хвилинами  ворушить,
Поволі  дощ  зірковий  цебенить,
І  тихо  сни  пливуть  у  наші  душі,
Шукаючи  притулку  хоч  на  мить.
В  думках  немає  більше  негативу.
Туман  прозорий  стелить  рушничок.
Мовчати  всім!  Бо  ж  скоро  буде  диво,
Яке  не  любить  зайвих  балачок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825170
дата надходження 12.02.2019
дата закладки 13.02.2019


Окрилена

Карт-бланш

Щовечора  
місяць  падав.
Втрачала  
баланс  земля.
Розвіював  
жовтий    ладан
Насправді,  
це  я  була.
Щовечора    
сонцю  -  тризна.
Порядок  речей  
простий.  
Але  ця  хода  
наскрізна
і  колір  очей  
густий…  
що  став  мені  
достеменно
 оазою  у  пустелі.
Шукаю  весни...
Тотемно
світає
в    кінці  тунелю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824606
дата надходження 08.02.2019
дата закладки 12.02.2019


Олена Жежук

… де тиша

[b][i]Зимове    мрево.    Холодно.  Стоять
Оголені    й    обвітрені    дерева.
Хай  спить  земна  вчорашня    благодать  -  
Мені  б  туди,    
                                   де  тиша  кришталева.

Мені  б  туди,  де  сосни  небо  п’ють,
Де  місяць  стежку  вказує  до  хати,
Де  хочеться  про  всіх  і  все  забуть,  
Де  сам  –    
                             та  не  самотністю  обнятий.

І  з  янголом    поезію    читать,  
У  сутінках  тепло  відчуть  у  серці.
В  самотності    з  собою  помовчать  -  
Знайти    себе    
                           у  справжності      відвертій...
[/i][color="#1608d1"][/color][/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822981
дата надходження 27.01.2019
дата закладки 28.01.2019


НАДЕЖДА М.

Скажи…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=3DILaMQ867A

[/youtube]

Скажи:  ти  знаєш,
як  болить?
Ти  чув  колись,  як  серце
плаче?
Чи  бог  дав  змогу  полюбить,
Відчути  почуття  гарячі?
Мої  ти  коси  цілував,
Для  тебе  мила  їх  любистком.
Ти  пам"ятаєш?
Пригадав?
Чому  ж  оце  взялося
смутком?
Давай  з  тобою  помовчим,
Сердець  почуємо
розмову...
Чим  ти  без  мене  час
цей  жив?
Що  брав  в  житті  ти  за  основу?
Чи  хтось  любив  тебе,
як  я?
Душа  твоя  узнала  щастя?
Мовчиш...  Вся  відповідь  твоя.
Чи  зрозуміти  тебе  вдасться?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822585
дата надходження 24.01.2019
дата закладки 26.01.2019


rutzt

Приходить ніч, танцює древні танці…

Диптих.  ч.1

Приходить  ніч,  танцює  древні  танці.
У  небі  усміх  місячний  воскрес.
Душі,  якій  давно  за  вісімнадцять,
Великих  не  чекається  чудес.
Усе  віджите  вже  за  видноколом,
Хоч  наче  ще  на  відстані  руки,
Та  ходить  сон  небачений  на  волі,
І  розкидає  жменями  зірки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822869
дата надходження 26.01.2019
дата закладки 26.01.2019


НАДЕЖДА М.

А ти прийдеш тоді

А  ти  прийдеш  тоді,
як  місяць  вповні
З-за  хмари  визирне 
В  той  час.
І  так  захочеться  тобі
Забути  вчинки
всі  гріховні,
Допоки  вогник 
ще  не  згас.

І  тліє  ледве  ще  жаринка,
Їй  вітер
сили  додає.
Поки  тримає  й  соломинка..
Чи,  може,  
просто  так  вдає?

Природи  сили  відкидаєш.
Спішиш  допоки
ще  є  час
Чому  спішить?Бо  добре  знає,
Стікає  краплями  
                                             вже
                                                         шанс...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821502
дата надходження 15.01.2019
дата закладки 17.01.2019


Олена Жежук

Мені пора…

                                                 [i]      Не  виглядай,  як  хмари  розійшлись,  
                                                     Бо  не  твоя...  твоя  була  колись.
                                                                                                               Ліна  Ланська[/i]

Мені  пора…  А  ти  не  маєш  крил.
Змітаю  сніг  /  і  де  в  цю  пору  взявся?/
Заварюю  міцний  дев'ятисил  -  
До  рани…  потерпи,  не  озивайся.

Я  ще  прийду  у  наш    холодний  сад
В  часи  дощів,  вітрів  і  сніговіїв.
Допоки  розцвіте..,  а  втім,  назад
Не  повернуся!    Не  плекай  надії.

Хіба  лиш  в  снах,  з  очей  зелених  «блись»,
Незрима  Мавка  зникне  берегами.
Та  не  твоя…  твоя  була  колись,
Тепер  замкнуте  небо  ланцюгами.

Мені  пора…  за  обрієм  жеврить.
Не  вий  на  зорі,  сам  зализуй  рани.
В  мені    наш  сад  зів'ялий  теж  болить...
І  під  крильми  ще  кровоточать  шрами.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744737
дата надходження 04.08.2017
дата закладки 13.01.2019


Твоя Сніжинка

Один крок

Я  не  знаю  коли  і  в  якій  із    історій
я  зустріну  тебе.  Скільки  довгих  доріг,
скільки  аеропортів,  портів,  скільки  колій
мене  приведуть  врешті-решт  на  поріг.

І  усе  те,  уявне,  реальністю  стане  -  
твої  очі,  й  твоє  таке  ніжне  "привіт".
І  в  обіймах  твоїх  моє  серце  розтане,
і  зупиниться  час  наш  рятуючи  світ.

...Ось  один  лише  крок,  лише  сходинка  й  двері.
Всього  кілька  миттєвостей  й  дотик  руки...
Та  залишиться  крок  цей  рядком  на  папері,
і  у  сумнівах  далі  помчаться  роки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821110
дата надходження 12.01.2019
дата закладки 12.01.2019


Володимир Шевчук

Сліди



Накриває  дорогу  і  ліс  
Білий  сніг,  мов  шматочки  паперу
І  сліди  на  холодній  землі  
Заховались,  закрилися  двері.  

Вихваляється  час  не  простий,  
Що  зима  розгулялася  знову…  
Як  дорогу  до  тебе  знайти,  
Моє  щастя  за  білим  покровом?  

В  такий  холод  блукав  не  один.  
Чую  відповідь  –  свист  буревію:  
Не  шукай  під  снігами  сліди  –  
Я  ж  у  серці  жаринкою  грію!  


05.01.2019  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820272
дата надходження 05.01.2019
дата закладки 10.01.2019


Олена Жежук

Коли у вечірній щасливій порі…

[b][color="#2e11d4"][color="#2f22e3"][color="#2f22e3"][i]Коли  у  вечірній  щасливій  порі
Займеться  в  зіницях  заграва,
У  очі  твої  покладу  дві  зорі
Й  тумани  встелю  на  заплавах.

І    ми  під  зоринним  наметом  удвох
Скупаємось  в  росяних  травах.
Ти  серце  гаряче  даси  мені  в  борг,
А  я  тобі  обрій  у  барвах.

А  ти  подаруєш  мені  три  разки  
Сліпучо-росистих    коралів.
У  сяйво  волосся  вплетеш  колоски
Й  укриєш  серпанком...  А  далі

Хай  місяць  погасить  свої  ліхтарі
Й  на  ніч  цю  сховається  в  хмарах  -  
Коли  у  вечірній  щасливій  порі
Займеться  в  зіницях  заграва...[/i][/color][/b]

[/color][/color]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820489
дата надходження 07.01.2019
дата закладки 10.01.2019


Надія Хвиля

Життя - політ

                   
Не  ходила  в  дитинстві,  а  бігала.
І  ночами  літала  без  крил!
Над  снігами,  над  білими-білими,
вільне  серце  несло  що  є  сил…
І  летіло  життя,  наче  з  крилами,
через  спів  солов`я  навесні,
через  літо  та  осінь  зі  зливами…
Це  було  наяву?  Чи  вві  сні?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817000
дата надходження 10.12.2018
дата закладки 13.12.2018


Володимир Шевчук

Зимова депресія




Коли  втратив  силу  незрадний,  весняний  талан.  
Коли  помахала  єхидно  «па-па»  вища  ліга…  
Депресіє,  ти  запізнилася.  Нащо  прийшла?  –  
Якщо  засніжило,  що  й  в  душу  насипало  снігу.  

Уже  й  не  впізнати  те  місце,  де  квітли  сади.  
Буває  так  холодно,  що  про  тепло  і  не  мрієш!  
Стоїш  і  чекаєш.  Тремтиш  –  абсолютно  один,  
Кому  яке  діло,  що  в  тебе  на  серці  біліє.  

Для  того,  щоб  стати,  мабуть,  не  потрібна  рука  –  
Не  хочеться  бути  заручником  умислу  злого.  
Вмирає  романтик  у  світі,  де  все  напоказ,  
Крім  справжнього.  



11.12.2018  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817184
дата надходження 11.12.2018
дата закладки 13.12.2018


Надія Хвиля

Ти зникаєш

***    
Ти  зникаєш  на  захід  сонця  –  
тебе  манить  вечірній  світ.
Ти  зникаєш  на  захід  сонця  –
заметіль  твій  ховає  слід.
І  повз  вікна  мої  –  без  страсті
йдеш,  а  поруч  сніги-вірші.
Божий  янголе  мій  прекрасний,
світ  і  радість  в  моїй  душі.
Я  тебе  не  торкнусь  руками  –
прошепочу  твоє  ім`я.
Але  серце  моє  не  камінь,
ти  зникаєш  –  сумую  я.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816378
дата надходження 05.12.2018
дата закладки 06.12.2018


Олександр Гриб

Зима

А  зима  за  вікном  наче  дражниться:  зможеш  -  злови!
Перший  сніг  ніби  чари  -  зникає,  не  вхопить  і  погляд.
Срібні  пазурі  січня  подряпають  килим  трави,
І  в  обіймах  із  холодом  ночі  приляжуть  десь  поряд.

Знову  ранок  морозний  засяє  гірським  кришталем,
До  кісток  пробиратиме  свіжозчарована  мряка,
І  загубляться  рішення  всіх  дощових  теорем,
Перехожі  зупиняться,  всюди  проявляться  знаки:

І  птахи  майже  стихнуть,  і  небо  нависне  шатром,
Навіть  всевсвіт  сповільниться,  тихше  згасатимуть  зорі.
Та  зима  не  зупиниться  й  в  кожного  наче  тавром
Її  холод  вкоріниться,  доки  вона  на  престолі.

А  зима  за  вікном  вже  бере  все  навколо  в  полон.
Збережи  трохи  спогадів  ніжним  теплом  десь  у  серці.
Ми  цю  кригу  розтопимо  світлом  гарячих  долонь,
І  весна  співом  ластівок  знов  у  життя  увірветься.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815729
дата надходження 30.11.2018
дата закладки 01.12.2018


Твоя Сніжинка

Подивися у очі

Подивися  у  очі,  в  них  все  абсолютно  без  слів
зрозуміло.  Аби  ж  ти  хотів  оте  все  розуміти.
Пролетіли  роки.  Перший  вогник  шаленства  зотлів.
Та  ми  віримо  вперто  в  дива.  Ну,  їй-  богу,  як  діти.

Подивися  у  очі.  Побач  в  них  частинку  душі,
ту,  що  схована  поміж  рядків.  Невідома  нікому.
Ту,  що  вправно,  як  стрічку  у  косу,  вплела  у  вірші.
Та  заплутавшись  наприкінці  все  ж  поставила  кому

замість  твердої  крапки.  Усе  це  у  погляді  є.
Придивися.  І  в  чорних  очах  сонце  лагідно  сяє.
Те,  що  вічно  та    беззаперечно,  та  лише  твоє.
Те,  що  попри  усе  та  усіх  ніжно  й  вірно  кохає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813541
дата надходження 12.11.2018
дата закладки 29.11.2018


Твоя Сніжинка

Ліки від осіннього спліну…

А  восени  завжди  непереборно  
так  хочеться  душевного  тепла.
Втопити  сплін  у  келиху  вина
і  у  твоїх  очах...І  так  повторно

передивлятись  знову  той  момент,
де  я  в  твоїх  долонях  душу  грію.
І  створюємо  ми  нову  стихію
з  твоїх  зірок    та  із  моїх  комет.

Із  мого  полум'я,  твого  серцебиття.
Із  мого  подиху,  і  твоїх  поцілунків,
які  утворюють  десятки  візерунків
на  ніжній  шкірі...І  усі  ці  відчуття,

допоки  в  часі  не  згоріли  всі  дотла,
немов  коштовність  найціннішу  зберігати.
Аби  із  пам'яті  в  потрібний  час  дістати,
коли  захочеться  в  осінні  дні  тепла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808624
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 28.11.2018


Лілея1

ЩЕ ВСІХ ДОЩІВ НЕВИПИТЕ ВИНО…

[b]
У  цей  розлом  початку  листопаду,
Де  всіх  дощів  невипите  вино,
Завита  гілка,  змерзла  винограду,
Мов сніжна  хвиля,  пирснула  в  вікно.

Негоди  тінь буквально  в  кілометрі,
Недавня  синь  небесна  в  молоці,
Сніжинок біле,  падаюче ретро
Прозорим воском  тане  на  руці.

Й  стікає  світлим  бісером  вологи
На  двох  калюж  замерзлих вітражі,
А  ми,  мов  листя,   кинуте  під  ноги
В  зимі  такі  непрохано чужі.

Хоча  і  серце  б'є  іще на  сполох
Забуте  літо  і  таку  ж  весну,
Та  я  -  той  перший  і  єдиний  ворог
Ще  досі  надто  рідному  йому.[/b]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815051
дата надходження 24.11.2018
дата закладки 24.11.2018


rutzt

Я спав і бачив світ Далі…

Я  спав  і  бачив  світ  Далі,
Такий  крихкий  і  нереальний:
Ходили  небом  кораблі
І  слон  мостився  у  вітальні.
Стояв  на  місці  вічний  час,
Була  чомусь  сухою  злива.
Із  крану  лився  свіжий  квас
(а  у  сусіда,  певне,  пиво).
Та  потім  сном  скінчився  тур.
Будильник.  Чай.  У  вікнах  –  мряка.
Включив  новини.  От  де  сюр…
Далі  від  заздрощів  би  плакав.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814883
дата надходження 22.11.2018
дата закладки 23.11.2018


rutzt

Замовкло небо. Вицвіли думки.

Замовкло  небо.  Вицвіли  думки.
Порожня  осінь  ластиться  до  серця.
Гортає  час  пожовклі  сторінки,
І  кінь  рудий  на  березі  пасеться.
Звертаю  в  ліс.  Він  так  мене  любив,
Тримав  найцікавіші  таємниці.
А  він  мовчить.  Немає  в  нього  слів.
Ліс  просто  спить.  Йому  хороше  сниться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814747
дата надходження 21.11.2018
дата закладки 21.11.2018


Надія Хвиля

Про любов

***      
Любове,  ти  ясна.  Мізерні  душі,
що  не  відчули  пустоти  розлук.
Не  знав  кохання  зрадник  і  дворушник:
хто  любить,  не  відпустить  милих  рук.

Любове,  ти  свята.  Лікуєш  душі,
що  освітилися  твоїм  вогнем.
Кохання  творить  світ  наш  невмирущим,
як  сонце  життєдайне  вічним    днем  .  

Співай!  В  пісні  вкладай  слова  про  мари,
про  вірність  серця  серцю  назавжди.
Пройдуть  скорботи,    як  дощі  із  хмари  .
Є  мудрість  в  краплях  чистої  води.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814746
дата надходження 21.11.2018
дата закладки 21.11.2018


Надія Хвиля

Мій край


О  Полісся,  моє  ти  Полісся!
Із  дитинства  люблю  рідний  край.
Вірш  складаю  про  буйне  залісся,
про  квітучий  весняний  розмай…
О  Полісся,  моє  ти  Полісся!

Із  дитинства  люблю  рідний  край
і  сумую  без  поля  в  ріллі.
Закордонний  не  радує  рай  -
не  залишу  своєї  землі.
Із  дитинства  люблю  рідний  край!

Вірш  складаю  про  буйне  залісся,
про  сосновий  замріяний  гай,
про  калину  співається  пісня
і  цілющий  Десни  водограй.
Вірш  складаю  про  буйне  залісся!

Про  квітучий  весняний  розмай
і  травневе  бузкове  кипіння.
Хоч  рівниною  в`ється  мій  плай,
він  додому  веде  безупинно  –
у  квітучий  весняний  розмай!

О  Полісся,  моє  ти  Полісся!
Ліс  та  поле…  Тут  батьківський  дім,
тут  шепочуть  і  квіти,  і  листя
про  скарбницю  прихованих  див.
О  Полісся,  моє  ти  Полісся!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814494
дата надходження 19.11.2018
дата закладки 19.11.2018


НАДЕЖДА М.

Оскоминка від літа

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=HVesltqTloA
[/youtube]

Гречаний  мед  чомусь  тепер  терпкий.
Оскоминка  лишилася  від  літа.
Мед  на  вустах   відчутно  не  такий,
І  десь  в  душі  загадка  ця  пригріта.

Чому  тепер  усе  не  зовсім  так?
Кого  у  цім   винити?  Може,  зиму?
Хіба    вона  одна  із  тих  ознак:
У  душі  кинула  свої  крижини.

Зимова  заметіль  плете  узори,
На  вікнах  розмальовує  квітки.
І  все  не  так,  як  це   було  учора.
Від  холоду  померзли  і  ростки.

Даремно  на  них  дихати  теплом,
Не  забариться  вітер  їх  розвіять.
Зима  прикриє  пам"ять  ледь  крилом,
І  буде  до  весни  все  сіять,  сіять.

Чи  навесні  проб"ється  крізь  асфальт,
Чи  в  змозі    душа-квітка  це  зробити?
Та  що  тут  скажеш?  Одне  слово  -  жаль..
Це  не  зима!  Це  ми  змогли  живе  убити...



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814156
дата надходження 17.11.2018
дата закладки 17.11.2018


Ана Пест

Я прийду в твої сни…

Натхнення  черпала  з  вірша  Тараса  Слободи  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813141

Я  прийду  в  твої  сни,  без  запрошення,  нишком,  як  злодій,
Мій  смарагдовий  погляд  породить  сум`яття  в  душі,
Не  торкнусь  твоїх  губ  -  спричиню  цим  шалену  негоду:
Буревії  бажання  та  ревнощів  зливи  й  дощі.

Я  прийду  в  твої  сни  ніжним  вальсом  весняним  Шопена,
І  пройду  лабіринтом  твоїх  недоторканих  мрій,
Де  надія  живе  невагома,  п`янка,  незбагненна,
Що  твоя  я  навіки,  а  ти  -  тільки  мій,  тільки  мій...

Я  прийду  в  твої  сни,  як  зоря  в  безіменнім  сузір`ї,
Щоби  сяйвом  своїм  освітити  тобі  небосхил.
І  -  щоночі  у  сон,  наче  птаха  з  надією  в  вирій,
І  -  щоночі  у  пристрасть,  в  коханні  лишатися  сил.

Я  прийду  у  твій  сон,  щоб  таємно  з  тобою  зустрітись,
Щоб  співати  з  тобою  лише  оргазмічні  пісні
Ти  чекай  мене,  любий,  а  я  обіцяю  наснитись,
Щоб  кохав  мене  щиро  і  палко  хоча  б  уві  сні.
15.11.18р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813975
дата надходження 15.11.2018
дата закладки 16.11.2018


Надія Хвиля

Зустріч

Зустрілись  ненароком  ми  з  тобою.
Ти  поспішав,  а  я  поволі  йшла.
Долинув    звідкись    тихий  звук  гобою,
і  все  навкруг  укрила  сиза  мла.

Лиш  очі  й  усмішка  ласкава,  мила
пробилася  через  людську  юрбу.
І  зупинила  нас  нестримна  сила
на  мить,  щоби  почути  шепіт  губ.

Ми,  розірвавши  погляд,  ледь  кивнули.
Замовк  гобой,  неначе  онімів…
Ми  все  простили,  та  не  все  забули  –
відчула  я.  І  ти  це  зрозумів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813683
дата надходження 13.11.2018
дата закладки 13.11.2018


Олена Жежук

Меланхолійне

Що  ті  слова  чи  речі?  
Літо  -  тепер  лиш  мить.
Осінь  лягла  на  плечі  –
Вже  її  не  струсить.
Вчора  в  мої  долоні  
Сонячний  лився  сміх.
Ночі  тепер  безсонні  -  
Сипле  у  душу  сніг.
Пам’ять  держить  за  руку  –
Знає  куди  іти…
Стежками  йдуть  в  розлуку
Наші  -  чужі  сліди.
                         

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813454
дата надходження 11.11.2018
дата закладки 11.11.2018


Solomia

Істина


І  весь  цей  світ  -  яскрава  гама  терцій,
безмежна  їх  лякає  глибина.
Бо  в  кожнім  поверхнево-сильнім  серці,
таїться  невимовна  слабина́...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812495
дата надходження 04.11.2018
дата закладки 04.11.2018


Окрилена

Лимонно-імбирним кленом…

Ця  осінь  мені  загірчила
Лимонно-імбирним  кленом.
Промокла  до  нитки,  ціла
до  серця,  до  стуку,  щему...
Лікую  душевну  застуду,
А  зовні  –  це  лише  нежить.
Не  знаю  чи  завтра  буду,
Тобі  як  раніш  належать.
Не  знаю,  чи  взнати  не  смію
мій  острах  жбурнув  каштаном
у  листя,  руду  завію,
що  сипле  без  перестану...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811888
дата надходження 30.10.2018
дата закладки 31.10.2018


Олена Жежук

Не зупиняй

Не  зупиняй,  не  маю  я  страху́,
Не  вмію  я  літати  надто  низько…
Дивись  услід  –  як  крилами  махну.
Дивись…  поки  в  очах  не  стане  блиску.

І  не  молись  за  мене    -  лиш  мовчи…
Це  я,  прощаючись,  тебе  благословляю
Відчути  трепіт  серця  при  свічі
І  реквієм  утраченого  раю…

І  не    дивуйсь  –  для  волі  сто  причин!
Вже  чую  клич  небесного  причастя…
Не  зупиняй  нескорених  вершин    –
Якщо  й  себе  
                                         згублю  
                                                                     у  миті  щастя…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793553
дата надходження 28.05.2018
дата закладки 30.10.2018


IngiGerda

В ніч

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=n4wvTqRDqyE[/youtube]

Пробач  мені,  моя  безсонна  ноче,
що  в  час  отой,  коли  приносиш  сни,
я  виплакала  всі  дівочі  очі,
задовго  до  прийдешньої  весни.

Я  розплела  косу,  чекавши  ранку,
йнакше  не  могла,  -  падали  дощі,
вони  мочили  тіло,  шрами,  ранки,
в  моїй  навік  пораненій  душі.

І  одяг  в  шмаття,  як  протистояння
самій  собі  і  своїм  почуттям,
чому  дароване  нам  це  кохання,
якщо  ми  з  ним  розділені  життям???

Поки  ти  була  поруч,  моя  ноче,
думками  зраду  я  в  собі  несла
і  брала  на  себе  цей  тяжкий  злочин,
коли  душа  до  нього  приросла.

Пробач  мені,  моя  шалена  ноче,
що  я,  як  ти:  глибока  і  сумна,
бо  неможливо  нам  світам  дівочим,
не  бути  випитим  щораз  до  дна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810669
дата надходження 20.10.2018
дата закладки 29.10.2018


Наталя Данилюк

Осінні тумани

Сповзли  тумани  із  гірських  вершин  –
Важкі,  як  рядна,  витягнуті  з  річки.
І  клен,  мов  ґніт  запаленої  свічки,
Розплився  воском  посеред  модрин.

Смереки  наїжачили  гілки,
Сполохані  різким  похолоданням…
Немов  лисиця  перед  полюванням,
Хитрунка-осінь  звідує  стежки.

З-під  купи  листя  зиркають  гриби,
Вилискують  вологими  шапками.
Ще  ліс  осінній  тішиться  дарами:
Якби  ж  то  не  розтратити,  якби…

Не  перейти  тумани  ці  убрід,
Не  розгубити  золото  сусальне…
І  гарбузів  лампадки  поминальні
Палахкотять  в  долині  вздовж  полів.

На  вовні  моху  –  жолудів  бурштин
І  трюфелі  каштанів  шоколадних.
Тримаюсь,  мов  за  нитку  Аріадни,
За  плай,  що  в’ється,  ніби  серпантин.

Щоб  не  пірнути  соняхом  рудим
В  розхлюпану  жентицю*  сих  туманів…
Допоки  літо  гусне  у  гортані  –
Цукрується,  як  золоті    меди.


[i]*Жентиця  –  сиворотка  з  молока.[/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810717
дата надходження 20.10.2018
дата закладки 22.10.2018


Лілея1

СТРУН ЧОТИРИ ВЕРТИКАЛІ…

[i][b]Ці  струні  сльози  скрипки  в  сиву  тишу,
Цей  вічний  порух    шумного  смичка,
Квартирний  простір  звуками    колише,
Неначе  плаче  піснею    душа.

В  часи    фейсбуків,  мейлів,    мемів,  ніків,
Безвізу,  жлобства,  в    виборчий  піар,
Скрипаль,  підвівши  втомлені      повіки,
Бере  у  руки      витертий  футляр.

І  світлу-світлу  музику  печалі  
В  той  Вавилон,  де    змішані  слова,
Виводять  струн  чотири  вертикалі,
Поки  глухим,    заможним    буржуа

Десь  музикують  любі      кредитори.
А  наші  бідні  з  боргом      імена  
Тривожить:  до...  ре...    до...  ре...  до...  ре...  до...  ре...
Й  немов  життя  натягнута  струна.[/b][/i]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806887
дата надходження 17.09.2018
дата закладки 19.09.2018


rutzt

В моїй душі, такій осінній…

В  моїй  душі,  такій  осінній,
В  думках  коротких  і  простих,
Літає  сон  на  павутинні,
І  світ  знеболений  затих.
Там  все  закохане  в  природу,
Мугиче  часом  щось  Господь…
Заходь,  як  матимеш  нагоду,
І  як  не  матимеш  –  заходь.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807047
дата надходження 18.09.2018
дата закладки 19.09.2018


rutzt

Як перейдуть у вирій таємниці…

Як  перейдуть  у  вирій  таємниці
Мої  слова  і  телефонний  дзвін,
Коли  зима  закружить  білолиця
Про  мене  згад  під  скрегіт  хуртовин,
Коли  в  морозі  задубіють  втрати,
І  невблаганні  заревуть  вітри,
Я  буду,  мов  весну,  тебе  чекати,
І  майструвати  човника  з  кори.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806304
дата надходження 11.09.2018
дата закладки 11.09.2018


Олександр Гриб

Я так хочу добра

Не  лякайся  багать,  хай  ця  осінь  палає  для  нас!
Я  для  тебе  сховав  трохи  серпня  в  улюбленій  книзі.
Я  тебе  обійму.  Дуже  скоро  все  зміниться.  Раз.
Кілька  кроків  і  ми  знову  змерзнемо  в  січні  і  кризі.

Перестиглі  слова.  Під  повіками  світлі  дива.
Що  було  би  якби  ми  з  тобою  тоді  не  зустрились?
Я  для  тебе  живу.  Дуже  скоро  все  зміниться.  Два.
Ми  навчились  всьому,  тільки  щастю,  чомусь,  не  навчились.

Серед  чар  перехресть  нас  підхоплять  осінні  вітри,
Я  стомився  від  мрій,  що  збуваються  тільки  без  тебе.
Заклинаю  цей  час!  Дуже  скоро  все  зміниться.  Три.
Я  так  хочу  добра.  Це  моя  найсильніша  потреба.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805466
дата надходження 04.09.2018
дата закладки 05.09.2018


Наталя Данилюк

Веселки семибарвний декупаж

Після  грози  вгорі  стає  тихіше,
Мов  білий  янгол  світ  перелетів.
Трава  дощі  нанизує,  колише,
Вони  ж  на  сонці  грають  –  золоті!

І  міняться  палітрою  веселки,
Лише  збери  в  намисто  –  і  носи.
Птахи  лишають  мокрі  закапелки,
Розспівують  медові  голоси.

Янтарний  джміль  у  пазусі  квітковій
Просушує  дбайливо  крилець  льон.
Радіють  діамантовій  обнові
Зелені  абажури  буйних  крон.

Ще  звуки  грому  вдалині,  як  згустки,
Розсмоктує  й  ковтає  висота,
І  соняшник  обтрушує  пелюстки,
Мов  пір’ячко  намокле  гордий  птах.

Вібрує  звук,  насичується  колір,
Розсіюється  хмар  густий  меланж,
Привітно  виграє  на  видноколі
Веселки  семибарвний  декупаж.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803476
дата надходження 17.08.2018
дата закладки 25.08.2018


Рідний

Пісня "Кохай мене" ( Л. Петрова, В. Сірий)

Я  йду  до  тебе,  як  ідуть  дощі
В  спекотливі,  гарячі  дні  липневі,
Щоб  напоїть  поля  й  сади  вишневі,
Пожухлий  хміль,  трояндові  кущі...
Я  йду  до  тебе,  як  ідуть  дощі.

Кохай  мене,  кохай  мене  сьогодні,
Бо  все  мине,  все  кане  у  безодню.
А  поки  ще  світанок  полум"яний  -
Кохай  мене,  кохай  мене  коханий.

Я  йду  до  тебе,  як  ідуть  дощі
В  задушливі  короткі  ночі  літні,
У  спраглі  сни  розбурхані  досвітні,
Розраду  довгождану  несучи.
Я  йду  до  тебе,  як  ідуть  дощі.

Кохай  мене,  кохай  мене  сьогодні,
Бо  все  мине,  все  кане  у  безодню.
А  поки  ще  світанок  полум"яний  -
Кохай  мене,  кохай  мене  коханий.[youtube]https://youtu.be/sxJeGbnFjeQ[/youtube]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798461
дата надходження 07.07.2018
дата закладки 10.07.2018


Svetok

Передощить

То  не  сльози  течуть  по  обличчю  твоєму,  не  сльози.
То  всього  лише  дощ.  Та  чи  віриш  у  це  ти  сама?
Так  легко  сховати  свій  біль  у  непрохані  грози,
Але  що,  як  у  серці  нічого  крім  болю  нема?

Пережити  весну,  перебути  самотніми  літо.
Затоптати  любов  і  ніколи  не  плакати,  чуєш?
Тільки  раз  у  житті  на  кохання  можливо  хворіти..
От  закінчиться  дощ,  і  ти  більше  його  не  відчуєш.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798264
дата надходження 05.07.2018
дата закладки 06.07.2018


Наталя Данилюк

Там, де він косить…

Ще  сизий  світанок  
не  вмитий  
парним  молоком,
ще  сплять  ящірки  
в  незагребених  
свіжих  покосах…
А  ти  –  навпростець,  
як  та  ласка,  
розплетена  й  боса,
аби  притулитись  
до  сонця  
вологим  чолом.

Ще  клепле  
твій  суджений  
косу  студену  вгорі,
щоб  зрізати  трави,  
що  свідчили  вам  
проти  ночі.
А  роси  такі,  
що  аж  квітам  
випалюють  очі,
й  подолок  
твоєї  лляної  сорочки  
змокрів…

Пташки  
розспівали  діброви  
на  всі  голоси,
з  надрізу  
небесного  лона  
схід  сонця  кервавить.
А  трави  
тремтять  під  тобою,  
розпатлані  трави!..
І  чути  здаля,  
як  посвистує  
лезо  коси…

А  промінь  –  
у  пазуху,  
промінь,  
немов  ланцюжок,
вплітається  
поміж  нитками  
черлених  коралів.
А  ти,
витираючи  піт,    
берегами  все  далі,
все  важче  
і  важче  
дається  повітря  ковток.

А  там,  
де  він  косить,  
поля,  
мов  рясне  вишиття,
лисніє  
на  сонці  гора,  
перетягнута  плаєм.
А  він-то  не  знає,  
мій  падоньку,
він-то  не  знає,
що  ти,  
як  та  брунька,  
в  якій  зав’язалось  життя…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798199
дата надходження 05.07.2018
дата закладки 06.07.2018


Володимир Шевчук

Комплімент



Бракує  слів,  чи  досвіду,  чи  літ,  
Щоб  в  повній  мірі  висказатись  хто  Ти.  
Моє  ласкаве  щастя  на  землі.  
Моє  пухнасте  серце  в  позолоті.  

А  знаєш,  я  попробую,  однак,  
Пробач,  якщо  не  вийде  ненароком!  
Моя  фіалка  синьо-весняна.  
Моє  покірне  сонце  синьооке.  

Мій  ідеально-ніжний  архетип.
Мій  юний  спокій  і  душевний  галас.  
Мені  ж  достатньо,  знаєш,  аби  Ти  
Всього-лишень  була
і  посміхалась.  

30.06.18  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797645
дата надходження 30.06.2018
дата закладки 02.07.2018


Володимир Шевчук

Постукав дощ в прочинене вікно…



Постукав  дощ  в  прочинене  вікно.  
Як  добре,  що  від  мене  ти  далеко!  
Як  добре,  що  це  стук,  а  не  дзвінок  –  
Дзвінок  у  двері,  що  так  часто  кликав.  

Як  добре,  що  це  дощ.  Всього  лишень.  
Як  добре,  що  тебе  я  не  побачу!
І  хай  дощем  залитий  цілий  день  –  
В  душі  усе  ще  сонячна  удача.  

Бо  дощ  мине.  Негода  –  не  порок  
І  зовсім  скоро  теплота  настане.  
Як  добре,  що  ми  більше  не  удвох!  
І  як  погано…  



14.06.18  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795650
дата надходження 14.06.2018
дата закладки 26.06.2018


Юліанка Бойчук

прикута зором до порожніх днів

Прикута  зором  до  порожніх  днів
Самотнє  божевілля  б'ється  в  стіну
Зтікає  з  серця  в  шрами  на  колінах
Вогнем  очей,  що  в  сумнівах  збліднів

Холодним  синім  полум'ям  пустелі
Цілує  литки,  скроні,  тінь  повік
Зтоптали  мешти  териконів  скелі
Весь  блиск  морів  по  краплі  сонця  зник

У  відчаї  надривно  плачуть  чайки
Напам'ять  мушлі  грієш  у  руці
Лиш  втомлене  фантомами  мовчання
Твоє  й  моє  зтікає  по  щоці

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692428
дата надходження 04.10.2016
дата закладки 13.06.2018


Окрилена

Спрагле

Шукала  злива  прихистку  вночі,
блаватним  шовком  з  вітром  лопотіла,
здаля  гриміла  зв'язкою  ключів,
за  нею  нитка  торочилась  біла.  

Спекотне  місто  -  вікнами  навстіж
ковтало  дощ  зі  спрагою,  прожогом...
Зі  мною  говори,  коли  не  спиш.  
Нехай  Твоя  вгамується  тривога.

На  дещицю  забудеш  марноту,
за  крок  до  неба  ближчим  стане  подих.
Ущухне  злива,  як  Тебе  збагну
і  те,  що  на  самісінькому  споді...

[img]https://i.gifer.com/Q8xc.gif[/img]

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794944
дата надходження 09.06.2018
дата закладки 13.06.2018


Володимир Шевчук

Трохи екзистенції



У  житті  тимчасові  падіння  відчуває,  напевно,  що  кожен.  
За  зимою  –  весна,  та  не  тішить,  що  це  біла  прийшла  полоса.  
Я,  здається,  недавно  помер.  Написати  і  слова  не  можу!  
І  ловлю  себе  часто  на  думці,  що  не  я  всі  ті  вірші  писав.  

Як  же  так?  Де  натхнення  і  муза?  Я  не  маю  у  кого  спитати.  
Шлях  до  себе  –  вузенька  дорога,  не  така  очевидна  тропа.  
А  тим  часом  душа  висихає,  замість  серця  –  слухняний  солдатик  
І  буденність  вбиває  щохвилі  молодечий,  вчорашній  запал…  

17.05.18  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792110
дата надходження 17.05.2018
дата закладки 13.06.2018


Володимир Шевчук

Напевне, все…



Напевне,  все,  що  можна  уявити  –  
І  навіть  ві́рші!  –  ну  куди  ж  без  них,  
Секунди  днів,  турботами  залиті,  
Найлегші  мрії  і  найважчі  сни,  

Усе,  що  маю,  все,  що  є  в  природі,  
Сніги  лютневі,  квіти  запашні,  
Холодна  мряка  чи  травневі  води,  
Везучі  –  і  не  надто  –  довгі  дні  –  

Усе  Тобі.  Падіння  мої,  рани  
І  кожен  крок  для  того,  щоби  Ти  
В  майбутньому,  коли  весна  настане,  
Змогла  до  краю  неба  дотягтись.  



25.10.2017  р.  
́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757128
дата надходження 25.10.2017
дата закладки 06.02.2018


Olechka

Доброго ранку, замріяне місто

Доброго  ранку,  замріяне  місто!
Вип’ємо  кави  з  тобою  удвох?
Я  розповім  (по-секрету  лиш,  звісно),
Нафантазований  снів  епілог.

Я  розкажу,  як  обожнюю  ніжне
Тихо-ранкове  твоє  амплуа,
Сонячне  перше  зайчатко  потішне,
Що  звеселяє  старий  тротуар…

Ти  безумовно  всміхнешся  і  нишком
Серце  потішиш  цілунком  тепла,
Щоби  назавтра  натхненно  ще  в  ліжко
Кави  горнятко  тобі  принесла.

©  О.Атаманчук
Світлина  з  мережі  Internet

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726176
дата надходження 29.03.2017
дата закладки 05.04.2017


Окрилена

Поки є очі сяйні…

Ось,  і  заповнено  фотоальбом
cірими  ретро-світлинами.  
Березень  мій  невибагливий,  бо
живиться  мріями  плинними,
що  у  квітучих  вишневих  садах
крила  лимонних  метеликів
затріпотять  у  вогненних  медах
і  розливатимуть  з  келихів
сонячну  амбру  нарцисів  струнких....
Дихати  б  кожною  дниною!
Поки  є  очі  сяйні,  для  яких  
Ти  є  Джокондою,  рідною...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726408
дата надходження 30.03.2017
дата закладки 05.04.2017


Наталя Данилюк

Причаститись променем весняним…

Причаститись  променем  весняним
О  такій  піднесеній  порі!
Бірюзово-ніжним  океаном
День  тече  у  горла  димарів.

І  пташки,  прудкі,  немов  рибини,
В’ються  серед  водоростей  віт:
То  пірнуть  у  спінені  хмарини,
То  зненацька  вигулькнуть  на  світ  –

Цятками,  мов  стружка  шоколадна!
Вітерець  вигойдує  бджолу,
Грядочки́,  розстелені,  мов  рядна,
Зачекались  на  дбайливий  плуг.

Все  таке  пульсуюче  і  свіже  –
Притуляйся  серцем  і  брини!
Слухай,  як  холодне  лезо  ріже
Во́гкий  ґрунт,  і  зу́бці  борони

Хрумкотять  скоринкою  землиці...
Як  співають  пружні  рівчаки,
Шурхотять  у  нетрищах  лисиці
І  сухі  розламують  гілки…

Як  ріка,  мов  на  акордеоні,
Награє  експромтом  щось  своє,
Й  за  плечима  крила  безборонні
Наростають,  збільшують  об’єм  –

Лиш  лети  у  просинь  і  світися,
Хай  хмеліє  щастям  голова!
У  захмарно-бірюзових  висях,
Як  весна,  вже  вкотре  відродися  –
Молода,  заквітчана,  нова.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726221
дата надходження 29.03.2017
дата закладки 05.04.2017


Володимир Шевчук

Майже



Мрії  мої  побожні  
Майже  нічого  не  значать.  
Бачу  тебе  у  кожній..,  
А  все  ж  –  я  тебе  не  бачу.  

Може,  ті  мрії  пустка?  
Може,  то  шлях  недобрий?  
Вернути  тебе  не  просто  –  
Ти  полетіла  за  обрій.  

І  все-таки  –  я  не  проти  
Бачити  майже  в  кожній  
Погляду  твого  дотик,  
Губи  твої  тривожні…  




24.03.2017  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725343
дата надходження 24.03.2017
дата закладки 05.04.2017


Володимир Шевчук

Там, де…



Там  де  ніч  пахне  цвітом  липи,  
Де  по  парах  –  уже  не  гра.  
Де  до  дна  аромати  випив  
І  сп'янів  як  у  перший  раз.  
Там,  куди  не  дають  білетів,  –  
Де  й  доріг,  як  таких,  нема!  
Де  від  щастя  –  до  неба  злети,  
Що  й  противитися  дарма.  
Там,  де  золотом  сяє  руно,  
Де  не  чули  про  слово  «лють»,  
Де  до  неба  –  один  цілунок,  
Де  до  раю  –  одне  «Люблю!»  
Там  від  радості  не  втомились.  
Там  де  хочеться  ще  і  ще!..  

Там  зустрів  я  кохання  миле  –  
Синій  проліс  твоїх  очей.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682764
дата надходження 09.08.2016
дата закладки 08.03.2017


Володимир Шевчук

Як легко полюбити…

Зима  –  осінній  сум  приберегла  
І  не  втішають  снігові  концерти.  
Як  мало  треба  серцю  для  тепла!  
А  як  багато,  щоб  образу  стерти.  

Непросто  передбачити  біду.  
Нехай  вона  буде  неначе  пір’я!  
Як  легко  підкорити  словом  дух!  
А  як  же  важко  втримати  довір’я.  

Як  легко  полюбити:  раз  –  і  все!  
На  серці  квіти,  у  очах  салюти!  
До  неба  радість  душу  піднесе…  
А  як  же  важко  потім  це  забути.  

01.12.15  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625322
дата надходження 01.12.2015
дата закладки 04.12.2015


Наталя Данилюк

Щаслива…

[img]http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/7/98/677/98677133_41326600x400.jpg[/img]  [img]http://lh3.googleusercontent.com/-4TtOJsEd3gQ/VCgGq6vXESI/AAAAAAACUlE/CI9Opqs9UUk/w426-h639/70zSr.jpg[/img]  [img]http://data3.whicdn.com/images/61639558/original.jpg[/img]  

А  знаєш,  як  здорово  –  бігти  отак  навпростець,
Ловити  у  пазуху  срібло  дзвінких  зорепадів
І  чути  ритмічне  відлуння  щасливих  сердець,
І  знати:  ніщо  нам  не  стане  тепер  на  заваді!..

А  знаєш,  як  добре  торкатись  чиєїсь  руки,
Немов  ненароком,  самісіньких  кінчиків  пальців…
А  потім  нащупати  пульс  на  зап’ястку  чіткий
І  десь  загубититись  в  обіймах  нічних  декорацій.

І  впасти  у  трави,  обкурені  хмелем  терпким,
Налиті  молочним  туманом  липневої  ночі…
Крутити  на  палець  зі  стебел  тонкі  завитки,
На  мапі  небесній  тлумачити  зорі  пророчі.

І,  тикнувши  в  небо,  раптово  зрадіти:  ”Он  я  –
В  сузір’ї  Північної  Риби,  окрай  Андромеди!..”.
І  чути,  як  дихає  знизу  протяжно  земля,
Як  трави  тяжіють  у  росах,  мов  змочені  дреди…

Як  тіло  стає  невагомим  і  пнеться  увись,
Вростає  у  небо,  пускає  коріння,  мов  щепа…
Коли  ж  усміхнешся,  тобі  прокричати:  “Дивись!”  –
І  в  поруху  вуст  упіймати:  “Щаслива  дурепа…”.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591061
дата надходження 01.07.2015
дата закладки 01.09.2015


Володимир Шевчук

Україна єдина



Коли  найвища  цінність  –  це  людина,  
За  що  ж  тоді  змагаються  живі?  
Єдина  Україна  –  чи  єдина?  –  
Коли  триклятий  ворог  –  майже  свій.  
До  нападу  готуємося  знову,  
Хоч  від  зими  зостались  ще  синці…  
Війна  –  жахливе  слово  –  вже  не  слово,  
Як  постріли  ворожі  –  прямо  в  ціль.  
Була  б  у  нас  протриматися  змога,  
А  там  все-рівно  здужає  добро…  

І  все  таки  я  вірю  в  перемогу.  
Я  вірю  в  свій  нескорений  народ.  

12.05.2014  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498557
дата надходження 12.05.2014
дата закладки 18.08.2015


Володимир Шевчук

Я Вас побачу


Я  вас  побачу.  
Виступить  із  тіні  
Велике  щастя,  а  яке  просте!  
Поміж  негод  і
студеней  осінніх
Я  вас  побачу.  Завтра.    
Тет-а-тет.  
Побачу  вас!  
Та  завтра  в  мене  свято!  
Фанфари  щастя,  
феєрверки  мрій,  
Палку  весну  мені  ця  
осінь  злата  
Дарує  
у  нерадісній  порі  
І  вже  не  треба  
майського  розмаю,  
І  вже  не  листя  жовте  
у  журбі  
І  навіть  холод  ночі  
зігріває,  
Коли  про  вас  я  думаю  собі.  
Я  вас  побачу  
завтра,  
юна  панно:    
Такого  ще  
зі  мною  
не  було!..  
А  післязавтра  –  знову  сірий  ранок  
Туманом  ударятиметься  в  скло.  


27.09.2013  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451411
дата надходження 28.09.2013
дата закладки 30.09.2013


Наталя Данилюк

Осіння класика

В  кишенях  руки,  а  душа  -  у  хмарах,
Сягає  погляд  ген  за  небокрай.
Вже  хазяйнує  осені  примара,
Фарбує  в  жовте  за́тишний  мій  рай.

Шиплять  вужами  довгі  автотраси,
А  в  лісі  -  тиша.  Марево  густе
Чудні  зефірні  скорчило  гримаси,
Густій  ліщині  віхолу  пряде.

Пора  глінтвейну,  пледів  і  туманів,
Із  давнім  другом  щирих  балачок,
Щоб  каганцями  яблука  рум'яні
Пашіли  в  дим  полинних  цигарок...

Щоб  ностальгія  блюзових  мелодій
Гойдала  струн  тягучу  карамель...
Ця  невмируща  класика  ще  в  моді,
Як  і  парфум  під  маркою  Chanel.

Як  фотозвіт  чуттєвих  меланхолій,
Сирого  моху  пахощі  терпкі...
Ховаю  руки,  трішки  захололі,
У  рукавички  замшеві  тонкі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451794
дата надходження 30.09.2013
дата закладки 30.09.2013


Наталя Данилюк

На межі

[img]http://mailbox.gazetevatan.com/MailFoto/10_49_0426935_6.jpg[/img]

Зупинишся  раптово  на  межі
І  в  шепоті  дерев  почуєш  Бога...
Десь  миготять  шалені  віражі,
А  в  тебе  -  рівна  сонячна  дорога.

І  у  твоїх  з  калюжами  слідах
Відбилось  небо,  чисте  і  високе,
Хмарин  лінива  біла  череда
Набилась  вітру  сивому  за  щоки.

Сочиться  в  душу  музика  легка,
Лелітками  кружляють  світлі  ноти,  
Чиясь  ласкава  впевнена  рука
Тебе  веде  в  небачені  красо́ти.

Душа  світліє,  диханням  своїм
Ти  піднімаєш  небо  над  землею.
Купає  день  в  шафрановій  імлі
Душі  твоєї  ніжну  орхідею.

Отак,  бува,  застигнеш  на  межі,
Здмухнеш  пилюку    відчаю  і  втоми,
І  світ  зітре  умовні  рубежі,
І  тіло  стане  майже  невагомим.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450746
дата надходження 24.09.2013
дата закладки 26.09.2013


Володимир Шевчук

Спекотне літо




Спекотне  літо  майже  надоїло,  
Ніде  не  заховатись  від  тепла…  
Мале  дівча,  так  ніжно  і  невміло,  
Зриває  квіти  без  краплини  зла.  
Мале  дівчатко,  крихітні  долоні  –  
Велике  серце,  хоч  не  на  виду,
І  так  ті  мальви,  білі  і  червоні,  
В  її  руках  ще  кращі  ніж  в  саду.  
Вона  зриває  мальви  і,  неначе,  
Сама  як  сонце  серед  квітів  тих.  
Ну  що  там  їй,  ще  юній  і  дитячій,  
До  варварства  і  вандалізму  злих?  
Спекотне  літо  гріє  недаремно;  
Побільше  б  нам  таких  спекотних  днів!..  
Мале  дівчатко  квітів  оберемок  
Несе  для  тата.  Радісне.  Мені.  




(Донці,  коли  народиться-2)
28.07.2013  р.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440004
дата надходження 28.07.2013
дата закладки 24.09.2013


Олександр Гриб

Пригадайся мені

Пригадайся  мені  
Вересневим  холодним  дощем,  
Першим  золотом  лип  
І  снодійним  дурманом  багаття.  
Пригадайся  у  сні,  
Щоб  заснути  хотілося  ще,  
Пригадайся  коли  
Я  найбільше  чекатиму  щастя.  

Не  вгамовуй  слова,  
Не  тамуй  теплі  дотики  рук.  
Розставання  тепер  -  
Це  не  просто  сліпі  кілометри.  
Як  жовтіє  трава  -    
Так  марніємо  ми  від  розлук.  
Ніби  поруч.  Але  
Від  самотності  хочеться  вмерти...  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450538
дата надходження 23.09.2013
дата закладки 24.09.2013


Наталя Данилюк

Твій вересень

Твій  вересень  також  пропах  корицею
І  пряженим  гарячим  молоком?
А  райдуга  барвистою  жар-птицею
Тобі  крило  розверла  над  ставком?

А  ранки  в  тебе  трішечки  з  гірчинкою  -
З  робустою  і  пряним  тютюном?
Каштани  із  рум'яною  скоринкою
І  в  тебе  смажить  сонце  за  вікном?

А  дощ  тобі  наспівує  романтику
Далеких  одіссеїв-кораблів?
І  з  вітром  на  мереживному  бантику
Гойдаєшся  над  куполом  землі?

Торкаєшся  до  хмар  ногами  босими,
Де  течії  повітряно-легкі?
А  в  тебе  теж  такі  бувають  осені  -  
Щасливі,  божевільні  і  п'янкі?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449619
дата надходження 17.09.2013
дата закладки 24.09.2013


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.08.2013


del Consuelo

Уривок із листа

Стежка  світить  за  левіафаном...
Знов  окута  безоднею  синь.
Ти  мене  дочекаєшся,  Таню?
Під  час  бурі  мене  не  покинь...

У  думках,  як  і  завше,  з  тобою...
Оглядаючи  пильно  обшир,
Уявляю  за  даллю  морською
Череду  надвечірніх  
квартир...

От  прийшла  ти  
з  роботи  додому....
Календар  на  стіні  облисів...
Де  я...  
як  я?  
Тобі  не  відомо
Між  яких  загубився  морів...

-  \"Дужий  ост  налетів,  Капітане!\"
-  \"Лівим  галсом,  стерничий!  У  бік!\"

Я  пишу  тобі  поспіхом,
Таню...
Я  люблю  тебе...  
                                                     ....  твій  чоловік.
                                               

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421105
дата надходження 26.04.2013
дата закладки 10.05.2013


Наталя Данилюк

Ти мені не снишся…

Ти  мені  не  снишся.  Так  буває.
Під  мінорну  музику  дощів
Гомінким  застудженим  трамваєм
Надвечірок  в  далеч  прогримів.

Ти  до  мене  в  гості  не  приходиш,
Знов  у  серце  стукають  не  ті.
На  вологі  вищерблені  сходи
Розіллялись  пахощі  густі

Свіжих  фрешів  мокрої  алеї
В  шумовинні  лагідних  цвітінь.
На  мої  шовкові  орхідеї
Опустилась  яхонтова  тінь  -  

Впало  сонце  персиком  за  ве́жу,
Небокрай  трояндово  цвіте.
Я  тобі  до  крапельки  належу,
Але  ти  не  відаєш  про  те.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413070
дата надходження 27.03.2013
дата закладки 29.03.2013


Володимир Шевчук

Все можливо

Все  можливо.  З  кожним  те  і  станеться  –  
Те,  чого  в  думках  не  відібрати.  
Рози  в  серці,  хоч  душа  хурделиться,  
Сльози,  хоч  на  серці  вічне  свято.  
Так,  можливо!  Все  буває  з  вірою:  
Хмара  снігу  над  квітучим  раєм,  
І  зоря  далека  в  сонця  виграє...  

Лиш  одне  на  світі  не  буває.  
Швидше  буде  райдуга  під  місяцем,  
А  у  грудні  загуркочуть  громи  
І  ці  львівські,  коротенькі  вулиці  
Стануть  мені  найріднішим  домом.  
Швидше  сонце  добротою  випалить,  –  
Ранньою  весною  це  й  не  диво!..  



Тільки  твоя  усмішка  у  відповідь  
Неможлива.  




12.03.2013  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408455
дата надходження 12.03.2013
дата закладки 15.03.2013


del Consuelo

криза вражень

Щось,  охорона,  друзі,  нікудишня!
Назлазилось  непроханих  гостей...
Пора  б  зібрати  воленьку  і  лишніх
Таки  змести  з-перед  своїх  очей!

Пробралась  в  мене  нишком  криза  вражень...
Відправила  думки  в  анабіоз.
Гостила  тижнями,  а  згодом  й  каже:
"Чи  мала  б  я  заколоситись  повз?

У  тебе  ж  тут  така  родюча  нива!
Куди  не  плюнь  -  зійдуть  мої  плоди.
Не  через  те,  що  ти  така  лінива  -
А  через  те,  що  надвразлива  ти.

Не  відаєш  чого  насправді  хочеш,
Ні  мрій,  ні  прагнень  творчості,  ідей...
А  воля(?)-  Тільки  пір'ячком  лоскоче...
То  ж  не  дивуйся  і  чекай  гостей"  :)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402312
дата надходження 18.02.2013
дата закладки 19.02.2013


Володимир Шевчук

Любов

Жадається  кохання  неземного  
М’якому  серцю  –  ну  хоча  б  на  мить!..  
Любов  сліпа.  Однак,  хіба  до  цього,  
Коли  весна  у  серці  стугонить?  
Коли  сліпучим,  радісним  покровом  
Вражає  в  несподівану  пору…  

В  передчутті  весняної  любові  
Перебува  і  мій  молодший  друг.  
Він  дихає  не  киснем,  а  ефіром:  
Залюбленому  духу  всюди  рай!  
У  нього  замість  квітів  –  срібна  ліра,  
А  замість  віршів  –  дивовижна  гра…  
Він  всюди  перший.  Та  хіба  це  треба,  
Коли  у  серці  дивосад  густий…  
Він  виглядає  красенем  і  Фебом
При  тім,  що  він  звичайний  і  простий!  
І  так  весна  та  захвилює  струни  
У  серці,  дорогому  як  опал…  

Чи  ж  ти  забув,  мій  друже  ніжно-юний,  
Що  ця  любов  розпачливо  сліпа?  



20.01.2013  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394184
дата надходження 21.01.2013
дата закладки 21.01.2013


НАДЕЖДА М.

Ви бачили, як терен розцвітає?

Однажды  Петр  подошел  к  Иисусу  и  спросил  Его:  «Господи  !  сколько  раз  прощать  брату  моему,  согрешающему  против  меня?  до  семи  ли  раз?»  На  это  Иисус  ответил  ему:  «Не  говорю  тебе:  до  семи,  но  до  седмижды  семидесяти  раз.                                                                              

                                                                           (Новый  Завет).
------------------------------------------------------------------------------

Ви  бачили,  як  терен  розцвітає?
Як  молоком  облиті  всі  гілки...
Таке  цвітіння  і  Кохання  має...
Але  ж  чому  гіркі  так  ягідки?

Завжди  Кохання  вабить  буйним  цвітом.
Хіба  ж  тут  можна  відірвати  зір?
Та  пелюстки  зриває  бува  вітер.
От  вір  тепер  в  Кохання  і  не  вір!

Кохання  нам  дано  з  небес  від  Бога.
Яким  ми  граємось  й  не  хочем  дорожить.
Воно,  як  Квітка  чуда  неземного.
Воно  ПРОБАЧИТЬ  ВСЕ!    Без  цього  варто  жить?

Буває,  що  ми  сильно  себе  любим.
Не  знаєм  змалку,  що  це  пробачать.
І  не  жалієм  ми  за  тим,  що  губим,
Бо  Я  своє  не  хочемо  втрачать...

Ось  так  вбиваєм  Квітку  ми,  Кохання.
Тримай  міцніше  і  не  відпусти.
Не  думай,  що  ще  буде.  Не  останнє...
Та  інше  вже  не  буде  так  цвісти!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388349
дата надходження 28.12.2012
дата закладки 29.12.2012


Рідний

Все найкраще вже мав у житті

Все  найкраще  вже  мав  у  житті:
Кольоровість  дитинства  ясного,
Незабутні  роки  молоді,
Перший  смуток  за  отчим  порогом,

Милі  очі,  жагучі  уста,
День    народження  донечки  Галі,
Усвідомлення  цілі  Христа...
Все  найкраще  було.
А  що  далі?

Певно  треба  уже  і  мені  
Щось  подати    близьким  і  далеким,
Перед  тим,  як    у    небі  сумнім
Прокурличуть  востаннє  лелеки…

28.12.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388340
дата надходження 28.12.2012
дата закладки 29.12.2012


Володимир Шевчук

Сьогодні…

Сьогодні  непогода,  що  й  несила  
Дивитись  у  вікно,  аж  так  сніжить!..  
Сьогодні  негідь.  Певне,  моя  мила  
Засумувала.  
Плаче  і  мовчить.  

А  завтра  знову  сонце,  знову  спека,  
Співає  сад,  і  мрії  у  вині!..  
А  все  тому,  що  мила,  хоч  далека  –  
Всміхається.  
Дарма  що  не  мені.  









25.12.2012  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387763
дата надходження 26.12.2012
дата закладки 26.12.2012


Ольга Кричинська

Як життя?

Чаша  терпіння  і  чашечка  чаю,
В  мене  нічого  нового,  любий.
Я  переповнена,  я  розливаюсь,
Зірваний  голос  вмерзає  у  грудень.

В  мене  нічого  нового,  тільки
Я  все  частіше  дивлюсь  в  порожнечу,
Із  циферблата  зникають  стрілки,
Благословляють  мене  на  втечу.

Знаєш,  позаду  не  так  і  мало  -  
Кілька  життів  і  розривів  серця,
Я  витягаю  жалі  і  жала,  
І  досі  дихаю,  це  інерція.

Зрештою,  всіх  нас  поглине  грудень,
Схоже  тепер  недоречний  щебет,
В  мене  розтерзана  пташка  в  грудях.

Що  в  тебе?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383715
дата надходження 09.12.2012
дата закладки 11.12.2012


Рідний

Якби Ви знали про мою любов

Про  те,  що  мало  статися  між  нами,  
(Якби  Ви  знали  про  мою  любов)
Я    вірші  Вам  писав  і  клав  у  схов,
Не  сміючи  бентежити  листами.

Життя  відрізок  чималий  пройшов,
Та  серце  не  вернулося  до  тями,
Хоч  інша  жінка  в  нім  зігріла  кров,
Чуття  до  Вас    лишилися  ті  ж  самі.

Я  тайкома  від  неї  ще  пишу,  
Немовбито  поезію    чужу,
Нотуючи  душі  палкі    цитати  .    

Щасливий    обмірковую    кінець,
Як  Ви  йдете  до  мене  навпростець
Мою  ліричну  тугу  почитати.

09.12.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383572
дата надходження 09.12.2012
дата закладки 10.12.2012


Рідний

Міцна до мрій наснага взимку

Люблю  зимою  мріяти  про  Вас.
В  душі  теплішає      одразу.
Облюбувавши  снів  оазу,  
Люблю  зимою    мріяти  про  Вас.

Узимку  вірші    дарувати  Вам.  
Немов    сніжинкою  летіти
В  сяйному  сонячному  світлі,  -
Узимку  вірші    дарувати  Вам.

Коли  безумно  недосяжні  Ви,
І  день  за  пруг    тікає  стрімко,
Міцна  до  мрій  наснага      взимку,  
Коли    безумно    недосяжні  Ви…  
         
08.12.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383287
дата надходження 08.12.2012
дата закладки 08.12.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.12.2012


Halyna*

Перший сніг

…Грудневий  сніг  оманливий  до  болю,  -  
Він  опадає  й  тане  в  ту  же  мить.
Недавно  небо  плакало  грозою,
А  зараз  легко  й  весело  сніжить.

Біжать  кудись  такі  квапливі  люди:
Їх  не  лякає  перша  ожеледь.
Ще  кілька  днів  –  і  стільки  снігу  буде,
Стежки  засипле  білим  пухом  вщерть.

На  вікнах  грають  ніжні  візерунки,
Що  по-мистецьки  виплекав  мороз.
Зима  на  сцену!  Осінь  –  за  лаштунки!
 Писав  виставу  справжній  Віртуоз.    

Ще  де-не-де  ярить  горобиною,
І  снігурі  клубочуться  з-під  стріх.
…А  перший  сніг  оманливий  до  болю,
Такий  чудний  грудневий  перший  сніг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382537
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 07.12.2012


Салтан Николай

Самотня, як і осінь

[img]http://cs418825.userapi.com/v418825008/138c/a1ZbCGo6oeg.jpg[/img]
Білим  покривалом  стелиться  туман,
Огортає  землю  жовтувата  шаль,
А  за  небокраєм  і  десь  далі,  там,
Ти  сидиш  самотня,  а  в  очах  печаль.

Цьогорічна  осінь,  як  і  ти,  сумна  -
Плаче  болем  небо,  листя  обліта,
Тільки  ти  не  плачеш  -  сліз  тепер  нема,
Витекли,  напевно,  з  відчаю  до  дна.

Ти  не  плачеш!    Навіть  боляче  якщо,
Почуття  не  вмерли  -  у  тобі  любов,
Ставши  на  коліна,  крикнеш  ти:  За  що?
А  в  душі  слова  ті  згадуються  знов.

"Я  сказав  цій  осені  і  тобі  скажу:
Ти,  пробач  кохана,  більше  не  люблЮ,
Та  відкрию  серце,  хай  і  на  біду,
Уже  іншій,  мила…  ти  ж  мене  забудь".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383074
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 07.12.2012


Ніна Яворська

Я вірю своєму лікареві

Відсутність  істерик  й  бажання  убити  тебе  -  
мій  лікар  вважає,  що  це  позитивна  динаміка.  
І  я  йому  вірю,  хоч  він  не  велике  цабе.  
Зате  він  не  курить,  а  зранку  у  чашці  -  арабіка.  

Мене  вже  не  бісить  безодня  неонових  стель.  
Я  чемно  п'ю  ліки  і  ходжу  на  арт-терапію.  
Мій  лікар  не  вірить,  що  сонце  насправді  росте.  
Зате  вірить  в  Кінга,  і  знає,  що  я  йому  вірю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351214
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 07.12.2012


Наталя Данилюк

Груднева ніч

Груднева  ніч.Барвиста  мішура
Міські  вогні,  підборів  перестуки.
Йдемо  удвох,  тримаючись  за  руки,
Мов  безтурботна  щира  дітвора.

Зимовий  килим  ковзає  з-під  ніг,
Тобі  за  комір  снігу  натрусило-
Який  чудний!(і  посміхаюсь  мило,
Так  неквапливо  струшуючи  сніг).

В  обіймах  ночі  змерзли  ліхтарі,
Розсипавши  медово-жовті  плями.
Уздовж  вітрин,  освітлених  вогнями,
Ми,  наче  дві  загублені  зорі,

В  застиглій  тиші  довго  снуємо,
Замерзлі  пальці  гріємо  вустами,
Дзвенить  повітря  свіже  поміж  нами,
Ох,  не  лякай  так  холодом,  зимо́!

Бо  що  нам  сніг,  мороз  чи  вітровій,
Коли  удвох,  замріяні  й  щасливі
Ми,  наче  зорі,  світло-мерехтливі,
Торкаєм  неба  кінчиками  вій!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383060
дата надходження 07.12.2012
дата закладки 07.12.2012


Наталя Данилюк

Лебедино-сніжні заметілі

Цілий  день  сніжи́ло  за  вікном,
В  горностаях  біла  королева
В  домоткане  грубе  полотно
Загортала  приспані  дерева.

На    вікні    повісила    шифон,
Візерунки    дивні    вишивала
І  плелись  мережива,  мов  сон,
Під  снігами  танули  дзеркала

Недопитих    осінню    калюж.
Стиглі  грона  мерзли  на  калині
І  пелю́стя    випалених    руж  
Проглядало  в  білій  пелерині.

А  під  вечір  сонні  димарі
Розпустили  пасма  посивілі
І  вляглися  спати  у  дворі
Лебедино-сніжні  заметілі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382685
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 07.12.2012


Михайло Плосковітов

Думаю про…Вас.

Лапатий  сніг  один  танцює.  
Вальс.
В  грудневі  дні,  у  міжморозній  тиші
скупі  рядки  не  схожі  так,  
на  вірші,
але  пишу,  бо  думаю.
Про  Вас.

Недавно  ж  осінь  бавилась  
листком.
Горіли  вишні,  
наче  у  пожежі,
і  той  годинник  на  високій  вежі
відстукував,  
мов  Панна  
каблучком.

За  Вами  йшов,  
а    в  серці  –  мов    струна.
Ніяковів.  І  не  зумів  спитати,
хоча  б  про  те,  
як  милу  Панну  звати,
й  чому  вона  самотня  і  
одна…

Листок  торкнувся  
до  мого  чола,
Ті  очі.  Мить,  
і  зникла  незнайомка,
а  та  струна,  що  так  бриніла,  
тонко
із  осені  у  зиму  перейшла.

А  й  досі  лину  в  той  
осінній  сад,
де  замість  листу  сніг  летить  грудневий,
О  кароока  Незнайомко…  
Де  Ви?...

Вальсує  садом  тихий  снігопад.

плейкаст  від  LaurA

http://www.playcast.ru/view/2060358/1eda7ccd44c3bcf64697bdbf1a6721cce5a3a826pl  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382688
дата надходження 05.12.2012
дата закладки 05.12.2012


Окрилена

І дощ, і сніг…

Скотився  перстень  ночі  золотавий,
в  обіймах  пальців  ніжиться  зоря.
І  дощ  у  шибку  -  наголос  проставив
на  змоклі  від  очікувань  слова…

Жовтіє  скло  у  місячній  оливі  -
з  вершечка  неба  скрапує  зима…
Як  Ваші  очі  в  усмішці  щасливі  -
тоді  і  щастя  більшого  нема.
 
І  Як  би  не  згустилися  тумани  -
у  серці  буде  теплий  Оберіг,
і  Як  би  грізно  дощ  не  лихоманив  -
назавтра  він  летітиме  як  сніг…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381999
дата надходження 02.12.2012
дата закладки 03.12.2012


Наталя Данилюк

Відмарила…

Відмарила  з  гарячки,  відіснила
Цей  солодко-гіркий  самообман,
Цей  вихор,  що  мої  обшарпав  крила,
В  душі  густий  посіявши  туман...

Крізь  літоднів  мереживо  зелене
І    снігопадів    білу    пелену
Нова  зоря  запалиться  для  мене,
Пробивши  світлом  темряви  стіну.

І  я,  журби    покинувши    пенати,
На  вільних  крилах  випурхну  у  світ!..
Але    й    тоді    я  буду  пам'ятати
В  моєму  серці  твій  гарячий  слід.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381663
дата надходження 01.12.2012
дата закладки 03.12.2012


Halyna*

А знаєш, йди…

А  знаєш,  йди…  Мені  болить  душа.
Твої  слова  неначе  ніж  у  серце.
Чи  то  любов  така  в  твоїх  віршах,
Чи  то  мені  прощання  дзвін  здається?

А  знаєш,  йди…  Вертай  чи  навпростець.
Нехай  я  знаю  тільки  щастя  хвилі.
Таке  життя:  у  всього  свій  кінець,
На  «некінець»  з  тобою  ми  безсилі.

А  знаєш,  йди…  На  віддалі  очей
Твоя  любов  мені  така  знайома…
Чому  ж  вона  безжально  обпече,
А  у  душі  така  гірка  оскома?..

А  знаєш,  йди…  Ти  втомлений,  мабуть.
Напевно,  я  також  не  маю  сили.
Забудь  про  все.  Мене  також  забудь.
Ти  обітнув  мені  у  злеті  крила.

А  знаєш,  йди…  Нікому  не  кажи,
Що  я  була  колись  в  твоєму  серці…
Чи  то  любов  така,  як  міражі,
Чи  то  мені  прощання  дзвін  здається?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381586
дата надходження 30.11.2012
дата закладки 03.12.2012


Володимир Шевчук

Повертайся…

«Повертайся.  Я  тебе  чекаю,  
Як  чекають  літа  солов’ї.    
Кожен  ранок  ген  за  небокраєм  
Виглядаю  сад  очей  твоїх.  

Інших  я  не  помічаю,  диво,  
Бо  ж  без  тебе  мучуся,  поглянь!  
Хоч  довкола  кажуть,  що  красива  
І  нема  броні  від  залицянь…  

Нащо  та  розлука  нам  здалася,  
Як  від  сліз  не  висохне  щока.  
Я  тебе  чекаю,  повертайся.  
Повернись  і  більше  не  зникай…  
Моє  серце  –  ось  твоя  оселя!  –  
Повертайся,  милий.  Прилітай.»

…Отакий-от  зовсім  невеселий  
На  могилі  напис  вицвітав.  

02.12.2012  р.  





Надихнула  Оля  Іващенко,  
"На  могильній  плиті..."  

На    могильній    плиті    написано:
"Повертайся,    я    все    прощу.
Я    без    тебе,    як    листя    висохну,
І    чорнітиму    від    дощу.

Я    сама    по    землі    блукатиму,
І    від    виснаження    впаду.
Я    до    смерті    тебе    шукатиму!
Я    шукатиму    -    і    знайду..."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381956
дата надходження 02.12.2012
дата закладки 03.12.2012


Рідний

Простіть мені

Коли  спадуть    на  Вашу  душу  тіні
Моїх,    учинених  давно,    гріхів,  
Ви  сонцем  прощ      у    мареві      осіннім
Зніміть  із    мене    справедливий      гнів.

У  тім  саду,  де  ми  плоди  зривали,
Давно  немає  радості  цвітінь,
Лиш  юних  днів  жовтіючі    аннали  
Імлою  їсть  немилосердний    тлін.

І  що  нам  від  майбутнього  чекати,
Коли    минуле      роз’єднало  нас?
Простіть  мені  ці  непоправні  втрати,
Простіть      мені  уже  в  останній  раз…

29.11.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381301
дата надходження 29.11.2012
дата закладки 30.11.2012


Наталя Данилюк

Перший сніг

Цей  перший  сніг!..Кульбабові  перини
Хтось    розпоров    на    сивих  небесах,
Летить  завія    пухом    лебединим,
Мов  клапті  вати  висне  на  гілках.

В  кроля́чі  шубки  вбралися  ялинки,
Сховавши    вушка    в    білі  комірці.
Як  та  мушня,  злітаються  сніжинки,
Прозорим    воском    тануть  на  руці.

А  сніг  летить,  густий  і  полохливий,
Садів    осінніх    блідне    кімоно...
Кудлатий  пес,  захекано-щасливий,
Шубо́вснув  у    засніжене    рядно!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381123
дата надходження 29.11.2012
дата закладки 30.11.2012


Наталя Данилюк

Налистопадило у душу…

Налистопадило  у  душу,
Набило  листу  й  мокроти
І  обтрусило  дику  грушу
В  обіймах  мерзлої  сльоти.

І  розкрутило  каруселі
Даремних  докорів,  образ,
Поблякли  дні,  такі  веселі,
Немов  старий  іконостас.

І  на  обшарпаний  пергамент
Лягла    поезія    терпка,
Сплітає  спогади  в  орнамент
Гіркої    пам'яті    рука.

І  за  похилим  перелазом
Такого  снігу  намело!
Не  бійся,  вирвемося  разом-
Тримайся  за  моє  крило...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378754
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 20.11.2012


Рідний

Я у вашу вдивляюся осінь

Зазирни        в    мою    осінь,    благаю....
                                     Тетяна  Луківська    "Зазирни        в    мою    осінь"
                                 


                           ***
Я  у  вашу  вдивляюся  осінь,
В  ній  ,  неначе    зізнання  палке,      
Вітер  лист    пурпуровий    відносить  
У  безкрає  і    дальнє  таке.
Хоч    упевнений  ,  що      не  дістану
Голубине    і  щире  «люблю»,
До      студеного  вашого    лану
Сонцем  душу  журливо      тулю.
Я  хмариною  в  небі  за  вами
Полечу      ризиковано  ввись,
І  проллюся  рясними  дощами,
Де      ви  з  літом    навік  обнялись.
Я  у  вашу  вдивляюся  осінь,  
Як    це  сталося  -      не  осягну:
Ви    мого  доторкнулись      волосся,  
Заплели      юність  у  сивину…

19.11.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378879
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 20.11.2012


Борода

Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну…

"Кожний  з  нас  повинен  постійно  бути  в  польоті  -  крізь  долю,  над  суєтою."    Назарій  Яремчук.                                                                

Журлива  осінь  обійшла  Карпати,  
ступає  вниз  по  мокрих  споришах,  
у  просині  хмаринки-  янголята,  
і  пісня,  як  Назарова  душа.  

Сніжинками  кружляє  понад    краєм,  
нам  на  уста  краплинками  збіга  
і  голосом  Назарія  благає:  
-  Любіть  Вкраїну,  бо  вона  одна!  

Любіть,  як  я,  до  болю  і  крізь  долю,  
любіть  за  все  і  бережіть  її,  
плекайте  мову  і  лелійте  волю,  
як  у  піснях  своїх  Вам  заповів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379044
дата надходження 20.11.2012
дата закладки 20.11.2012


Михайло Плосковітов

Під вербою.

Під  ніч,  зникає  річка,  в  сон  верби,
і  манить    жовтим  золотом-водою.
Розсипле  осінь  зорі  із  торбин
на  стежку,  по  якій  ішли  з  тобою…

В  обіймах  вітру  мліла  осока,
із  рук  пручалась,  трохи  важкуватих,
і  марно  шелестіла:  «Не  така…
Не  дам  себе  я  вітру  цілувати.»

Під  берег  місяць  кидався    уплав,  
трава  тремтіла,  зіркою  прим’ята.
Тебе  я  під  вербою  цілував,
і  знав,  що  буду  все  життя  кохати…

Та  швидко  осінь  запрягла  гарбу
в  твої  дороги,  крізь  мої  вокзали,  
і  ми  забули  схилену  вербу,
напевне,  розлюбили-розкохали.

Літа  ж  як  хвилі  –  гаснуть  на  воді,  
по  стежці  –  сам,  не  як  колись  –  з  тобою.
Цілуються  вже  інші  молоді
під    нашою  плакучою  вербою…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377526
дата надходження 13.11.2012
дата закладки 15.11.2012


Ольга Кричинська

Внутрішнє кабаре

всередині  трохи  горя  любові    диму
хоч  диму    мабуть  найбільше  бо  як  без  нього
прийняти  в  собі  цю  згаслу  напівлюдину      
точніше  недопалок    у  попільничці  Бога

всередині    трохи  пауз  і  кілька  крапок  
глибока  взаємодія  таємна  змова
бо  кажуть  що  замовляє  лиш  той  хто  платить
і  це  основа

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377564
дата надходження 13.11.2012
дата закладки 14.11.2012


Володимир Шевчук

Умре зоря – народжується мрія…

Умре  зоря  –  народжується  мрія,  
Що  точно  зірка  падає  до  ніг.  
Так  швидко  в  листопаді  вечоріє,  
А  в  інший  вечір  –  то  уже  і  сніг.  

Мотає,  наче  розпис  петриківський  
Дивацькі  візерунки  заметіль.  
Вибілює  вузькі  провулки  львівські,    
Як  це  буває  часто  у  житті.  

На  серці  в  такі  дні  чомусь  неспокій  
(Хоча  й  в  зимі  можливі  чудеса).  
…А  в  тебе  знов  зачервонілись  щоки,  
Як  я  про  тебе  вкотре  написав…  







10.11.2012  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377278
дата надходження 12.11.2012
дата закладки 13.11.2012


del Consuelo

Згадай своє ім'я!

Згадай  ім'я  своє  напередодні
Суттєвих  зрушень  в  напрямку  ідей.
Імен  без  лику  -  незліченні  сотні
І  Я  без  імені  поміж  людей...


У  тілі  світяться  властиві  грані  -  
Транслюй  їх  форми  звичні  для  буття!
Ці  сплески  перехідних  хвиль  -  останні
Відчуй  себе...  Згадай  своє  ім'я!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375867
дата надходження 06.11.2012
дата закладки 09.11.2012


del Consuelo

Усвідомлення Себе…

Проста  і  невичерпна  тиша
Проста...  все  геніальне  -  просто.
Ти,  Споглядаючи  цей  простір,
Думками  твориш  найскладніше...
Просвітлення  цієї  миті  -
Це  Усвідомлення  Себе....
Так  просто  -  Розпочати  жити,
Бо  геніальне  все  просте.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376423
дата надходження 08.11.2012
дата закладки 09.11.2012


Михайло Плосковітов

Кислиця

Пів  ночі  дощ  сердито  бубонів
(ну  хай  йому  –  чому  ж  мені  не  спиться?)
Потрапила  під  молодечий  гнів
Ще  зовсім  юна,  під  вікном,  кислиця.

Та  й  вітер  їй  заламував  гілки
Нахабно  під  кору  благеньку  влазив…
А  я,  колись,  у  ливень  отакий
Зламався.  Від  холодної  образи  .

З  тих  пір  чомусь  не  спиться  у  дощі.
На  них  у  мене,  певне,  а-лер-гі-я
Та  саме  в  довгу  зливу,  уночі
На  блиск  очей  далеких  я  хворію…

Годинник  в  тиші,  мов  далекий  грім.
Яка  ж  стійка  ця  схилена  кислиця!
Піду  й  напну  її  плащем  своїм  
Хай  в  ливень  цей…хоч  деревцю  
поспиться.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375066
дата надходження 02.11.2012
дата закладки 04.11.2012


Наталя Данилюк

Тобі…

В.Д.

Це  ти  мене  привів  в  цю  тиху  осінь:
В  листках  опалих  ніжилось  тепло,
Таким  легким  багрянцем  зайнялося
Дзвінкого  жовтня  лагідне  крило.

Це  ти  мене  привів,  моя  любове,
Коли  вмлівали  в  золоті  сади,
Ясний  світанок,  ніжно-пурпуровий,
Торкав  свічадо  срібної  води.

Пливли  хмарин  розніжені  лебідки,
Легкий  серпанок  сіяли  згори...
Ну,  звідки  ти  приніс  мені,  ну  звідки
Жовтневих  днів  барвисті  кольори?

Іскристих  рос  коштовну  діадему,
Гірських  струмків  осяяний  кришталь?
На  теплі  барви  нашого  Едему
Впустило  небо  сонячну  вуаль.

Купались    душі    в    диво-мерехтінні
Навкір    усім    незгодам    і    журбі...
В  цей  світлий  день,  трояндово-осінній,
За    все    на    світі    дякую    тобі!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373663
дата надходження 27.10.2012
дата закладки 30.10.2012


Наталя Данилюк

Осінній дощ

Осінній  дощ,  мов  доторки  до  клавіш...
Об  темні  шибки  дзенькає  кришталь,
Листки  беріз,  мов  зорі  золотаві,
Вплелись  в  легку  посріблену  вуаль.

Сльозяться  вікна.Сяєво  лимонне
В  кімнатну  тишу  сіють  ліхтарі,
Сріблястих  крапель  соло  монотонне
Періщить  листя  яблунь  у  дворі.

По  черепиці  бісером  стаккато-
Ох,  ці  невтішні  осені  плачі!..
Журлива  липа  тулиться  до  хати,
Крізь  вікна  ловить  відлиски  свічі.

Ридає  небо  вперто,  мов  на  збитки,
По  склі  стікають  струмені  води
І  під  дощем,  промокнувши  до  нитки,
Самотня  ніч  на  гойдалці  сидить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371462
дата надходження 17.10.2012
дата закладки 18.10.2012


Наталя Данилюк

Осінній вальс

І  крил  твоїх  шовкова  невагомість,
І  рук  жаданих  доторк  золотий!..
Осінній  вальс  несе  у  невідомість-
Летять  з-під  ніг  повітряні  мости...

Розтанув  день  в  ясному  мерехтінні,
В  повітрі  хміль  медового  вина!
Осінній  вальс-як  золото,  осінній!
Надривним  тоном  схлипує  струна.

Втопила    осінь    пишну    діадему
В  дзеркальних  водах  срібного  ставка.
Осінній    вальс-  і    на  плечі  моєму
Твоя    легка    окрилена    рука.

Мов  падолист,  розсипалися  звуки,
Криштальним  пилом  зринули  у  вись!..
Сплелись  у  леті  подихи  і  руки,
Зустрічні  кроки  в  ніжності  сплелись...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370577
дата надходження 13.10.2012
дата закладки 15.10.2012


Окрилена

Гравітаційне

Гойдалось  небо,  
вікнами  гойдалось,
завіси  відривались  
від  землі…
Тяжіння  –  це  усе,  
що  нам  зосталось
крізь  відстані  
у  часі
немалі.
Довкола  рій…  
Чужі  горизонталі  -
дзеркальне
відображення  
зими…
І  дозволу  думки  
не  запитали,
вони  до  Вас  
приходили  самі.
Сідали  поруч  
тихого  безсоння,
писали  
невіршовані  листи.
Лишали  світлячків  
на  підвіконні  -
аби  назад  
дорогу  віднайти…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370612
дата надходження 13.10.2012
дата закладки 15.10.2012


Рідний

Осіннє

Шепіт  золотий.  Сльоза  розлуки.
Помах      шалі  голубих  вітрів.
Ваших  яворів  опалі  руки
Я  підняти  в  зе́лені  хотів.

 Вії  трав  звільнити  із  туманів,
 Груди  знов  у  квіти  одягти,
 І  черешні  цілувати  ранні,
 І  веселок  зводити  мости.

Я  хотів.  Та  хто  я  в  цьому  світі,  -
Бузько  із    пораненим  крилом,    
Що  на  позолоченій  блакиті
Пише  вірші  вам  тремким  пером.  

08.10.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369589
дата надходження 08.10.2012
дата закладки 09.10.2012


Наталя Данилюк

Так важко відвикаю…

Як  важко  відвикаю  я  від  тебе...
Нестерпне  жало  ниє  і  пече.
Ну,  прихилися  волошковим  небом
Мені  хоч  раз  на  стомлене  плече!..

Проникни  в  душу  краплею  розмаю,
Духмяно-ніжно  квітом  завесній!..
Так  важко  я  від  тебе  відвикаю-
Нестримно  грузнеш  в  пам'яті  моїй.

Згасає  літа  бабиного  згадка
Між  павутинок  росяно-крихких.
Моїх  надій  розхитується  кладка-
Лиш  би  дістатись  теплої  руки...

Лиш  би  вхопитись  за  краєчок  неба,
Торкнувшись  пальцем  білого  крила!..
Так  важко  відвикаю  я  від  тебе,
Від  ніжності  твоєї  і  тепла...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369437
дата надходження 08.10.2012
дата закладки 09.10.2012


Олеся Шевчук

Дороги

(+    Х.  Рикмас,    +    В.    Шевчук)    

Засніжило    розмиті    дороги,
По    яких    ми    ішли    удвох.
Поспішаючи    на    допомогу    
Нам    достирує    пам'ять    Бог.    

Вже    нема    того    мокрого    бруду
І    ця    ожеледь    теж    мине.
Скоро    ти    мене    геть    забудеш,
А    можливо    і    я    тебе.

Мабуть    правду    говорять    учені,
Що    й    в    галактики    є    межа.
Засніжило    шляхи    кручені...
Лиш    на    серці    і    досі    жар.    

03.10.2012    р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369342
дата надходження 07.10.2012
дата закладки 09.10.2012


del Consuelo

"Божественна форма твоя, Agnus dei…

Божественну  маючи    форму    природи,
У    вічності    силу    творити    дива    -
Чому      нас    заковує    страх  і    незгоди?
Життя    не    пізнавши,    людина    вмира...

Коли    ми    почнемо    по-справжньому    жити,
Відкривши    гармоній    космічний    закон?
Коли    вже  для    нас,    мої    Божії    діти,
Скінчиться    ілюзія,    марення,    сон...

В  мені  проростають  не  зрілі  ідеї
І  мовить  до  мене  квітка  життя  -
"Божественна  форма  твоя,  Agnus  dei,
Чого  ж  ти  блукаєш,  Дитино  моя?"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369303
дата надходження 07.10.2012
дата закладки 09.10.2012


Рідний

Передвиборне

За  два  кільця    ковбаси
І  відрізок      сала
Ганка,  Господи  прости,
Голос  віддавала.
Гнат  лицем  у  грязь  упав,  -
За  капшук  спиртяги
Зрікся  воїнства    УПА
І  його  звитяги.
А    Ярема  двох  зайців
Силився      впіймати,  
Та  отримав      синяків,
І  в  придачу        матів.
А  мені      нічого  ще
Не  пропонували.
Вдовольняюся  борщем
Й  не  грішу  на  смалець.
                             -
Там  два  кільця  ковбаси,
Там  гумак  спиртяги,  
І  людині  голоси
Є  вже  для  присяги.
                                 -

Влада  славне    зіпсує,
То  ж  навіщо,  браття,  
Тим,  що  добросерді  є
Владою  ставати?
Так,  дивись,  за  рік,  за  два
З  доброго  Івана
Тільки  брита  голова
І  суцільна      гана.
                       -
А  тепер  по  суті,  друзі,  -
Вибір  невеликий,
У  елітній      лісосмузі
Тільки    вовчі  пики.        
                         -
Чи  забудеться    майданне  
Те    розчарування,
І  в  майбутнім  не  обманить
Нас  черговий    Ваня?
                                 
06.10.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369101
дата надходження 06.10.2012
дата закладки 09.10.2012


Наталя Данилюк

Запах осені

Осінь  пахне  димом  і  отрутою,
Айвою    достиглою    в    саду...
Днів  минулих  вузлики  розплутую,
Та  ніяк  відгадку  не  знайду.

Затягнулась  пам'ять  павутинкою,
До  замків  ключів  не  підбереш.
Осінь  пахне  солодко  з  гірчинкою-
Кардамонно-цитрусовий  фреш...

Закружляло  листя  поміж  вітами
Клаптиками  жовтої  фольги,
Свіжі  ранки,  споєні  трембітами,
Понесли    за    овид    береги.

І  парчею  ніжно-золотавою
Ліс  осінній  в  променях  застиг.
Осінь  пахне  тютюном  і  кавою,
Шлейфом  зі  спокуси  та  інтриг...

Віддає    корицею    і    ладаном
Ледь  гірчить,  мов  чорний  шоколад,
Осінь  пахне  якось  нерозгадано
І    чарує    терпкістю    принад.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369031
дата надходження 06.10.2012
дата закладки 09.10.2012


Наталя Данилюк

Навідуйся…

Навідуйся  до  мене  –  хоч  у  снах!
Я    так    боюся    звикнути    до    тиші...
Дрижить  німа  надтріснута    струна,
Намокла    гілка    листячко    колише

Нектаром  -    в  загустілий  медом    час…
Розсить  пергу    закоханостей    пізніх,
Хай    буде    ніжність    ця    лише    для    нас  -
І    голос    твій,    і    музика,    і    пісня.

Хай    не    торкнеться    випадковий    хтось
Моїх    надій    в    тендітній    порцеляні...
Таким    кривавим    соком    запеклось
Холодне    лезо    місяця    в    тумані!..

І    проковтнувши    відчаю    сльозу,
Ворушать    тишу    пересохлі    губи...
Навідайся  в    розпачливу    грозу,
Прошепочи    молитвою,    що    любиш...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368321
дата надходження 03.10.2012
дата закладки 03.10.2012


Halyna*

Як я тепер

Відпусти,  іди  собі,  забудь,  -  
Я  тепер  гартована  зі  сталі,
В  мене  протікає  в  жилах  ртуть,
А  думки  –  самотні  вертикалі.

В  мене  радість  –  погляд  з-під  брови,
Йти  вперед  і  більш  не  оглядатись.
Ти  мене  ніколи  не  любив?..
А  мені  тепер  це  навіть  в  радість!..

А  тепер  для  мене  все  це  гра;
І  про  друзів  варто  помовчати.
Думаєш,  ти  сенс  життя  забрав?
Чи  про  сенс  тепер  казати  варто?

Я  –  залізна.  В  мене  в  грудях  скло.
Зашкарубле  серце  біль  не  чує.
Краще,  мабуть,  статись  не  могло.
Я  такого  просто  не  вартую.  

Не  вагаюсь.  Впевнена.  Мабуть,
Ти  мене  такою  ще  не  бачив.
Відпусти,  іди  собі,  забудь,
Бо  такі,  як  я  тепер,  не  плачуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366927
дата надходження 26.09.2012
дата закладки 01.10.2012


Марічка9

Журбою-радістю

За  чим  сумуєш,  серце,  ким  болиш?
І  ждеш  кого  самотнім  листопадом?
Хтось  дав  мені  колись  не  злу  пораду:
Лягати  спати  восени  скоріш.

Усе  не  те,  куди  не  подивись:
Пустує  сад  за  домом  над  рікою.
І  я  себе  не  згадую  такою,
Щоб  радість  й  сум  в  одне  переплелись.

Та  й  ти  мене  такою  не  згадай,
Для  суму  радість  в  службі  не  подру́га,  -  
Скупенька  фраза,  скажеш,  недолуга...
І  будеш  мати  рацію.  Нехай.

Прозоро-сірим  димом  у  вікно
Загляне  в  гості  думка  підвечірня:
Тебе  моє  неприбране  подвір'я  
Журбою-радістю  чекало  так  давно!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367429
дата надходження 29.09.2012
дата закладки 01.10.2012


Наталя Данилюк

Пощо жалієш?

Палахкотить  багрянцем  тихий  сад-
Пожежу  крон  повільно  гасить  вечір.
Пощо  жалієш  теплий  листопад,
Що  оксамитом  падає  на  плечі?

О,  не  жалій,  бо  сад  заквітне  знов,
Коли  землі  весна  розІтне  груди.
Хіба  тобі  не  шкОда,  що  любов
Вже  одцвіла?А  іншої-не  буде...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367191
дата надходження 28.09.2012
дата закладки 01.10.2012


del Consuelo

До дня вчителя

Не  пам'ятник  із  брилів  терракоту
Над  одіозним  написом  "Софіст"
За  Вашу  щиру,  віддану  роботу,  
За  мій  духовний,  професійний  зріст

Я  возведу,  а  пам'ятку  навічно
На  шпилях  серця,  мов  чумні  стовпи,
За  те,  що  Ви  мене  між  пересічних
У  темряві  пізнали  і  вели.


(Присвячується  Воронько  Людмилі  Миколаївні)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366896
дата надходження 26.09.2012
дата закладки 27.09.2012


Ольга Кричинська

Про земне

Є  намріяне  й  правда.  І  більше  нічого  немає.
Не  дивуюсь  годинам  чекання,  бо  згідно  сузір’ю
Ти  з’являєшся  вчасно.  І  я  остаточно  приймаю
Найземніший  з  плодів,  хоч  чекала  троянд  в  узголів’ї.

Є  стрільці,  є  мішені.  І  я  не  дивуюсь  останнім.
Коронуй  мене,  рідний,  і  цілься  в  п’янку  серцевину.
Співчуваючий  натовп  зійшовся  на  свято  кохання,  
Натягни  тятиву,  я  ж  бо  рівну  триматиму  спину.

...лиш  як  навзнак  лежала,  а  яблуко  в  трави  котилося,
Мов  невтомна  спокуса,  засліплююче  і  жагуче,
Здивувалася  вперше  –  трояндам,  що  впились  в  потилицю,
І  чому  не  лунають  овації,  адже  ти  влучив…


́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366411
дата надходження 24.09.2012
дата закладки 25.09.2012


Наталя Данилюк

Так швидко зосеніло…

Так  швидко  зосеніло  на  душі...
Полишений  листок  прибився  вітром
І  на  мої  серпневі  спориші
Осінніх  барв  проллялася  палітра.

Так  швидко  все  минулося,  а  жаль...
Гірчить  жура  непрохана  полинно.
Крихких  надій  розсипався  кришталь-
Ні  ти,  ні  я...Лиш  осінь,  мабуть,  винна.

І  цей  невчасний  теплий  падолист,
Що  на  осінній  ніжиться  долоньці...
Холоне  плеса  ніжний  аметист,
Сліпучі  зблиски  міняться  на  сонці.

І  вже  не  тішить  розкішшю  прикрас
Осіння  тиша,  барвами  налита...
Так  швидко  зосеніло  поміж  нас,
Стужавіють  у  душах  згустки  літа.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363918
дата надходження 13.09.2012
дата закладки 14.09.2012


Рідний

Весільне небо вересня

Весільне  небо  вересня,
Серпанкова  фата,
Благополуччям  стелиться  
Доріжка    золота.    

Ідуть  по  ній  закохані  
За  світлокосий  пруг,
Щоб    ахами  і  охами
Облоскотати        слух,

Вина  блаженства  випити,
Вкусити  райський  плід,
І  на  землі    постскриптумом
Лишити    добрий  слід.  

13.09.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363966
дата надходження 13.09.2012
дата закладки 14.09.2012


Halyna*

Щоб він…

Не  забарися,  осінь  золота,
В  мій  тихий  сад,  в  його  квапливе  місто.
Щоб  він  без  слів  в  очах  моїх  читав,
Про  що  тепер  казати  надто  пізно.

Про  що  змовчать  затерплістю  уста,
І  вересневе  небо  раптом  зблідне.
Щоб  він  мене  ніколи  не  спитав:
«Для  чого  ти  мене  вбиваєш,  рідна?»

Щоб  тільки  мить,  і  знов  –  міста,  міста…
Осінній  щем  залиш  комусь  назавтра.  
Щоб  він  мені  хоч  подумки  шептав,
Про  що  сказати  я  тепер  нездатна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363983
дата надходження 13.09.2012
дата закладки 14.09.2012


Le Magnifique

З Белли Ахмадуліної. По вулиці моїй котрий вже рік

По  вулиці  моїй  котрий  вже  рік
лунають  кроки  –  друзі  йдуть  навіки.
Тих  друзів  непоспішливий  відхід
пітьмі  на  руку,  схованій  за  вікна.

Ніяк  у  друзів  справи,  лиш  нудьга,
ні  музики,  ні  співу  у  квартирах,
дівчатка,  як  раніше,  у  Дега
свої  блакитні  підправляють  пір’я.

Ну  що  ж,  ну  що  ж,  хай  не  розбудить  страх
і  вас,  беззахисних,  посеред  ночі.
Таємна  пристрасть  –  зрадити  -  в  устах,
чомусь  вам,  друзі,  застилає  очі.

Характер  у  самотності  крутий!
Як  зблисне  гостро  циркуля  залізом,
холодним  колом  знову  робить  штрих,
не  чуючи  запевнень,  бо  запізно.

Нагороди́  й  поклич,  як  привілей!
Пестунчик  твій,  що  вибраний  тобою,
я,  притулившись  до  твоїх  грудей,
умиюся  блакиттю  неземною.

Навшпиньки  стану  у  твоїх  лісах,
на  тім  кінці  сповільненого  жесту
знайду  листок,  піднісши  до  лиця,
й  сирітство  я  відчую,  як  блаженство.

О,  тишу  подаруй  бібліотек,
мотиви  строгі  на  твоїх  концертах,
і  –  мудра  –  я  забуду  зовсім  тих,
котрі  живі  і  тих,  котрі  померли.

І  я  пізнаю  мудрість  і  печаль,
таємний  зміст  дізнаюся  предметів.
Природа,  нахилившись  до  плеча,
мені  відкриє  всі  свої  секрети.

І  ось  тоді  –  із  сліз  та  із  пітьми,
із  бідного  невігластва  живого
красиві  риси  друзів  крізь  дими
проглянуть  і  розчиняться  надовго.


12.09.2012



Текст  оригіналу:


По  улице  моей  который  год
звучат  шаги  -  мои  друзья  уходят.
Друзей  моих  медлительный  уход
той  темноте  за  окнами  угоден.

Запущены  моих  друзей  дела,
нет  в  их  домах  ни  музыки,  ни  пенья,
и  лишь,  как  прежде,  девочки  Дега
голубенькие  оправляют  перья.

Ну  что  ж,  ну  что  ж,  да  не  разбудит  страх
вас,  беззащитных,  среди  этой  ночи.
К  предательству  таинственная  страсть,
друзья  мои,  туманит  ваши  очи.

О  одиночество,  как  твой  характер  крут!
Посверкивая  циркулем  железным,
как  холодно  ты  замыкаешь  круг,
не  внемля  увереньям  бесполезным.

Так  призови  меня  и  награди!
Твой  баловень,  обласканный  тобою,
утешусь,  прислонясь  к  твоей  груди,
умоюсь  твоей  стужей  голубою.

Дай  стать  на  цыпочки  в  твоем  лесу,
на  том  конце  замедленного  жеста
найти  листву,  и  поднести  к  лицу,
и  ощутить  сиротство,  как  блаженство.

Даруй  мне  тишь  твоих  библиотек,
твоих  концертов  строгие  мотивы,
и  -  мудрая  -  я  позабуду  тех,
кто  умерли  или  доселе  живы.

И  я  познаю  мудрость  и  печаль,
свой  тайный  смысл  доверят  мне  предметы.
Природа,  прислонясь  к  моим  плечам,
объявит  свои  детские  секреты.

И  вот  тогда  -  из  слез,  из  темноты,
из  бедного  невежества  былого
друзей  моих  прекрасные  черты
появятся  и  растворятся  снова.

1959


*  Белла  Ахмадулина  «По  улице  моей  который  год...»  (http://ahmadulina.ouc.ru/po-ulici-kotoroy.html)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364005
дата надходження 14.09.2012
дата закладки 14.09.2012


Аліна Гомон

Хоровод

Гуде  Галактика  і  водить  хороводи,
Мотиви  їй  на  скрипці  грає  Бог...
А  той,  хто  так  потрібен,  не  приходить...
Я  -  соло,  в  цьому  танці,  що  для  двох.

Нас  -  хоровод.  Галактика  -  самотня.
Планет  же  на  орбітах  -  по  одній.
День  відпочинку,  сьомий  день  -  субота.
Бог  грає  на  обірваній  струні.

А  я  -  півмісяцем  кручуся  такт  за  тактом.
Вже  піворбіти  стоптую  сама...

Ще  те,  коли  настане  північ  -  не  відомо...
І  кличе  знов  обірвана  струна.

00.31          09.09.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363419
дата надходження 10.09.2012
дата закладки 13.09.2012


Наталя Данилюк

Так ніжно хризантемиться в саду…

Так  ніжно  хризантемиться  в  саду-
На  ліжник  трав  хурделить  пелюстками.
Між  днів  осінніх  затишок  пряду,
ТеплО  спиваю  спраглими  ковтками.

Вже  де-не-де  зелені  килимки
Торочить  осінь  в  заспаних  дібровах,
Між  крон  тінистих  в'Юняться  стежки.
Яскравих  барв  палітра  кольорова

Мережить  спокій  трепетних  листків-
Така  легка  й  прозора  ностальгія!..
Твій  ніжний  шепіт  вкрався  між  рядків,
Сріблясті  роси  зблиснули  на  віях...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363394
дата надходження 10.09.2012
дата закладки 13.09.2012


del Consuelo

Осіння пісня

Мовчу  -  мовчатиме  й  осіння  ніч...
Не  рознесе  таїн  кармічний  вітер,
Він  тільки  що  сліди  від  протиріч  
З  очей  турботливо  і  ніжно  витер.

Вслухаюся  до  вітряних  пісень,
Натхненність  ледь  вуста  мені  колише.
Зібралась  ніч  народжувати  день,
А  я  мовчу...  Я  в  цілковитій  тиші...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363764
дата надходження 12.09.2012
дата закладки 13.09.2012


Halyna*

Помста

А  знаєш,  набридло  ховатись  від  смутку  дощу,
Хоч  кажуть,  що  там,  вище  неба,  озонові  діри.
Я  буду  як  лід…  Я  на  повну  тобі  відімщу,
І  помста  моя  не  пізнає  безпечної  міри.

Чи  можна  топтати  в  душі  те,  що  й  так  не  цвіте?
Останні  уламки  для  тебе  –  холодний  наркотик.
Я  буду  безжальна,  якщо  ти  наваживсь…  Проте,
На  крок  я  підійду  і  ти  вже  попросиш  про  дотик.

Ти  думав,  все  просто.  Для  мене  ж  то  була  не  мить,  
І  зимні  слова  все  розбили.  Як  метеорити…
Я  буду,  мов  камінь…  І  Бог  мені,  знаю,  простить.    
Бо  прагну  одного  і  марю  одним  –  відімстити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363165
дата надходження 09.09.2012
дата закладки 11.09.2012


Наталя Данилюк

Невідмолене

Відзвениш  у  мені,  відісниш
Перламутрово-сонячним  квітнем.
Понад  димом  моїх  попелищ
Інша  зірка  для  тебе  розквітне.

Перетруться  полинні  жалі
І  душевна  розвіється  мука...
О,  як  важко  на  грішній  землі
Нам  дається  невтішна  розлука!..

І  непросто  в  мережці  життя
Поторочити  ниточку  болю...
О,  як  вперто  молю  забуття,
Та  неспокій  ніяк  не  відмОлю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361113
дата надходження 31.08.2012
дата закладки 31.08.2012


Марта Мохнацька

***/осіннє

Скоро  осінь  уже  глузуватиме
з  моєї  постелі  порожньої
і  своїми  кістками  брунатними
у  ребра  ввіткнеться  безбожником.
Осінь  в  поспіху,  видно,  не  знає,
що  вона  -  лиш  великий  гербарій.

Може,  я  в  тій  постелі  сконаю,
і  напишуть  у  пресі  бульварів:
''Вона  мала  хворобу  осені.
Осінь  їй  проросла  у  душу''.
І  якісь  дітлахи  набурмосені
покладуть  мене  в  книжку.
Засушать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359550
дата надходження 24.08.2012
дата закладки 24.08.2012


Наталя Данилюк

Осіння тінь

Осіння  тінь.Осикова  зажура
Тріпоче  листом  ніжним  у  вікні.
Тремтить  на  вітрі  сонна  партитура,
В  повітря  ноти  скапують  дрібні.

Осіння  тінь  гойдається  на  вітах
Між  павутинок,  трепетно-крихких.
Рожева  айстра,  серпнем  обігріта,
В  долонях  сонця  ніжить  пелюстки.

Вже  зажеврів  червоний  гладіолус,
Хмільна  отава  стелиться  рядном,
Дзвінкого  літа  обважнілий  колос
На  жорна  часу  висипав  зерно.

Тонких  гілок  вибагливе  сплетіння
Мережить  сонцем  зведені  мости.
Яка  ж  вона  чудна-ця  тінь  осіння,
Така  вразлива  й  стримана,  як  ти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359381
дата надходження 23.08.2012
дата закладки 24.08.2012


Рідний

Всього-на-всього

Ти  живеш  одиноко  в    кімнаті.
Прийде  вечір  ,    і  знову  вона
Йде  до  тебе  в  рожевім    халаті,
І  напроти    сідає  сумна  

Із  фужером  сухого  вина,
Аби          ще  раз  те  саме  сказати:
Я    негарна,  паскудна,  страшна…
Ти,    як  завше    -  мовчиш  винувато,

Весь  блискучий,    холодний,    як  лід,
Як  столітній  задріманий  дід.
Та  без  неї  тобі    -    сумно  й    пусто.

Ти  б  її  пригорнув,  приласкав,
Якби  серце  і  рученьки  мав,  
Але  ти    всього́-на́-всього      люстро.


23.08.12.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359457
дата надходження 23.08.2012
дата закладки 24.08.2012


Борода

Вставай, Україно!

Вставай,  Україно!
Вставай  до  схід-сонця.
Ти,  вітре,  святкові  знамена  розправ!
Буде  на  колінах
крізь  грати  віконця
лякатися  спалахів  вовчих  заграв!

Ми  діти  курганів,
в  нас  кров  отаманів,  
ми  русичів  славних  нащадки  прямі.
Вставайте,  гетьмани!
Жахайтесь  тирани!
Ми  волю  свою  відстоїм  в  боротьбі!

Вставай,  Україно,
допоки  не  вмерла,
допоки  отрута  лиш  в"їлась  на  чверть.
Не  любимо  війни,
та  груди  вже  сперло
й  пора  вибирати:  Свобода  чи  Смерть!



   Щиро  вітаю  всіх  з  Днем  Незалежності!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359514
дата надходження 24.08.2012
дата закладки 24.08.2012


Наталя Данилюк

Проведи…

Проведи  мене  з  літечка  в  осінь
Під  шовковий  мінор  яворів...
Оксамитовий  лист  у  волоссі,
Мов  метелик  крихкий  догорів.

Струни  серпня  в  житах  відзвучали-
Ох,  якби  ж  то  вловити,  якби!..
Зачепилася  річка,  мов  шалик,
За  смарагдові  коси  верби.

Між  галузок  в  діброві  розквітли
Тонкострунні  нитки  павутинь...
Скільки  спогадів  теплих  і  світлих
Нам  залишить  серпневий  цей  день!

І  коли  спрагле  літо  розтане,
Зажевріють  багрянцем  сади,
Проведи  мене  в  сиві  тумани,
У  печаль  яворів  проведи.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358712
дата надходження 20.08.2012
дата закладки 20.08.2012


Halyna*

В просторах Тоскани (зі старого)

Ти  можеш  загрузнути  в  цьому  життєвому  циклі
тоді,  коли  я  буду  десь  на  просторах  Тоскани.
Мені  не  подзвониш,  як    завжди.  Ну  що  ж,  я  вже  звикла,
що  в  тебе  на  місяць  вперед  заготовані  плани.

І  стоси  паперів  тобі  будуть  знов  арбітражем
в  той  час,  коли  я  пакуватиму  тісно  валізи.
І  глянеш  з-під  лоба,  як  завжди.  Ну  що  ж,  я  ще  скажу,
та  тільки,  боюся,  тоді  буде  надто  вже  пізно.

Я  сяду  в  літак,  в  стюардеси  замовлю  мартіні
тоді,  коли  ти  усвідомиш,  що  тиснеш  на  рани.
Пром́овчу,  як  завжди.  Ну  що  ж,  ти  вже  вкотре  невинний,
а  я  просто  знову  самотня  в  просторах  Тоскани.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357720
дата надходження 15.08.2012
дата закладки 16.08.2012


Halyna*

Мій рідний

Як  гарно  сонце  променем  чола
Торкається  несміло,  невагомо…
О,  скільки  я  би  зараз  віддала
За  те,  щоб  ти  чекав  на  мене  вдома.

Щоб  знову  теплу  іскорку  в  очах
Для  мене  дарував,  одній-єдиній…
Бо  скільки  би  ти  часу  не  мовчав
Я  знатиму,  що  ти  чекаєш  вірно.

Що  в  серці  не  росте  чортополох,
Хоч  цвіту  теж  у  ньому  вже  не  видно…
О,  скільки  б  я  віддала,  аби  Бог
З  тобою  нас  навіки  звів,  мій  рідний.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356542
дата надходження 10.08.2012
дата закладки 11.08.2012


А.Дятлов

С прокуренной и бледной рожей

Исчерпан  смысл.
Теперь  понять  себя  
сложней.  
Просить  других  -  
еще  дороже.  
Тоска.  
Она  со  мной.  
Она  приж́илась  
на  моей  
Прокуренной
и  бледной  
роже.  

Избыток  фраз.
Надеюсь,  
мне  его  простят  
И  кто-то  умный    
подытожит:
"Он  был  виновен  
в  том,  
В  чем  не  был  
даже  виноват...  
С  прокуренной  
и  бледной  
рожей".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356637
дата надходження 11.08.2012
дата закладки 11.08.2012


Svetok

Не згадую. Не хочу.

Мені  начхати  хто  тобі  готує  каву,
Чи  в  тебе  все,  як  і  раніше,  по  феншую.
Вивчати  те,  що  добре  знаєш  -  не  цікаво.
Мені  набридло.  Розлюбила.  Не  ціную.

Порожніх  слів  давно  не  хочу  чути.
І  вже  втомилась  зазирати  в  твої  очі.
Минуле  створене  для  того,  щоб  забути.
Я  не  люблю  тебе.  Не  згадую.  Не  хочу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356515
дата надходження 10.08.2012
дата закладки 11.08.2012


Наталя Данилюк

Пасує осені…

Обіднє  сонце  міряє  калюжі-
Яскраві  зблиски  поглядом  ловлю.
О,  як  пасує  осені  байдужість-
Як  хризантемам  холод  кришталю,

Коли  затихне  віхола  січнева
Поміж  пелюсток  білих,  наче  сніг.
Тремтливим  листом  схлипують  дерева,
Мінорний  шурхіт  котиться  до  ніг.

Полоще  день  опущені  вітрила
У  тонкосрібних  косах  потічка,
Дрібне  пелюстя  осінь  обтрусила-
І  не  здригнулась  впевнена  рука.

Вже  в  прохолоду  озера-свічада
Багряним  листям  клен  зашурхотів.
О,  як  пасує  осені  ця  зрада-
Як  і  тобі  нещирість  почуттів!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356629
дата надходження 11.08.2012
дата закладки 11.08.2012


Наталя Данилюк

Серпневе

Пекучим  сонцем  яблука  налиті
З  гілок  злітають  в  пахощі  трави.
Смаглявий  серпень  задрімав  у  житі
Поміж  волошок,  маків  польових.

Грайливий  вітер  різкою  тонкою
Порозганяв  хмаринок  череду.
Повзе  стежина  змійкою  прудкою,
Між  трав  похилих  губиться  в  саду.

Зливає  небо  з  глека  на  дерева
Липку  й  солодку  сонця  карамель
І  хризантеми  віхола  рожева
Хурделить  літа  теплу  акварель.

Затихла  вітру  сивого  трембіта,
Обідня  тиша  тулиться  до  хмар...
З  останніх  днів  фісташкового  літа
Земля  спиває  яблучний  нектар.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356172
дата надходження 09.08.2012
дата закладки 10.08.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.08.2012


Просто Тетяночка

Я сьогодні назавжди піду

Опадали  сади,  залишалось
Мокре  золото  в  килимі  трав...
Скільки  раз  я  піти  намагалась,
Скільки  раз  ти  мене  зупиняв...

Я  втікала  в  сльозах  з  поля  бою,
Я  здавалась  на  волю  богів.
Невблаганний,  ти  йшов  вслід  за  мною,
Не  побачивши  відчаю  слів.

І  ловив  мене  знов  за  долоні
І  душило  кохання  твоє.
Тільки  марно,  бо  серце  холоне
І  на  згарище  схоже  стає.

Лиш  на  волі  розправлю  я  крила,
Коли  спокій  душі  віднайду...
Не  мене  тобі  доля  судила...
Я  сьогодні  назавжди  піду.
                                                   2011р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355593
дата надходження 06.08.2012
дата закладки 06.08.2012


Halyna*

Нічого не змінилося

А  мало  що  змінилося…  Проте
Я  вперто  прагну  все  якось  змінити.
Чому  мені  весна  не  розцвіте,
Чому  мені  таке  холодне  літо?..
Я  ж  так  шукаю  пристані,  тепла,
Яке  ніхто  не  зможе  відібрати.
О,  як  до  нього  близько  я  була,
О,  як  далеко  я  зуміла  стати!..
І  смішно  аж  до  болю…  Я  ж  собі
Давно  колись  про  зміни  обіцяла…
Мені  ж  не  треба  слави  і  скарбів,
Мені  ж  для  щастя  треба  зовсім  мало…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355041
дата надходження 03.08.2012
дата закладки 04.08.2012


Окрилена

Метелик

В  огненні  барви  
крила  зайнялись,
іскрОю  жару  
стукає  у  шибку  
МЕТЕЛИК.
Знаком  сонця  
грає  блиск,
летить  у  ніч,  
відламуючи  скибку
крихкого  сну,  
досвітніх  мерехтінь,
коли  трава
ховається  у  схиму…
Але  душа  біліє.  
Що  їй  тінь!
Коли  вона  –
польотом  одержима.
А  сонник  спить,  
обвітрюється  цвіт,  
стає  немов
закладка  на  сторінці…
Мій  сон  до  Вас
метеликом  летить
і  стелять  оксамити  
чорнобривці…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355068
дата надходження 04.08.2012
дата закладки 04.08.2012


Ольга Кричинська

Про липень

Липень  либонь  не  вперше  пройшов  не  так.  Певно  не  вперше  липень  пройшов  не  з  тими.  Просто  чекав  на  риску  останній  такт,  а  опинився  в  пастці  моєї  рими.  Липень  скінчився  пляшкою  і  дощем,добре  вмирати  в  колі  найближчих  друзів.  Душу  ж  бо  скорчив  несамовитий  щем-  ти  не  наснився  знову.  І  я  боюся

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354339
дата надходження 01.08.2012
дата закладки 01.08.2012


Рідний

Ці троє

Вірити  неважко.  
Вірити    потрібно.
Дума  про  високе  підіймає  дух.
Серце  без  святого  меншає  і  дрі́бне,
І  локшина  липне  до  прив’ялих    вух.
Без  надії  важко.  
Добре    у  надії,
Сумнів  льодом  тане,  гріється  душа.
Зір  без  уповання  вужчає,  тьмяніє,
Щастя    застилає    гіркоти  лишай.
І    любові    -    бути!  
Як  же  без  любові,
Се  -  вода  цілюща,  рятівний  бальзам.
Нелюбов    -  кормиги    золоті  окови,
А  любов    -  свободи    хлібосольний  храм.
Змінюються  пори.
Люди    переходять,
А  ці  троє  завжди  поряд  з  ними  йдуть,
Як    добро́ти  Божі  ,    милості    Господні,
Повертають    світу  первозданну  суть.

30.07.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354033
дата надходження 30.07.2012
дата закладки 01.08.2012


Halyna*

* * *

Без  Вас  це  місце  втратило  свій  шарм,
Куточок  кожен  з  розпачу  пустує.
Тепер  тут  зустрічатися  не  нам,  -  
Під  вітами  берези,  дуба  й  туї.

Та  хтось  колись  приходитиме  ще,
Така  краса,  така  безмовна  втіха!..
Ми  з  Вами  розлучались  під  дощем,
Що  сльози  лив  за  нас  тривожно  й  тихо.

Не  знаю,  чи  прийду  сюди  колись,
Вже  надто  Вас  мені  тут  забракує...
Це  місце,  де  всі  мрії  не  збулись,
Під  вітами  берези,  дуба  й  туї.

Та  спогадів  нікому  не  віддам,  -
Ось  це  і  все,  що  Ви  мені  лишили.
Без  Вас  це  місце  втратило  свій  шарм,
Тепер  воно  нічим  мені  не  миле.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352919
дата надходження 25.07.2012
дата закладки 26.07.2012


Рідний

Диво

Цілунок  дня    від    сумороку      вистиг,
Туманом    розійшовся      врізнобіч,  
У  запашному  сіні  зір  іскристих
Вмостилась  на  яйце    квоктуха  -  ніч.
Вона  укрила  тишею  дбайливо
Гніздо,    допоки    сонце  -  муж  в  путі,
Щоб      на  світанні    виринуло      диво  -  
Рожева      радість    на  тремкій  воді.    



25.07.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352904
дата надходження 25.07.2012
дата закладки 26.07.2012


Наталя Данилюк

Вечірня тиша

Вечірня  тиша.Персикова  м'якоть
Сльозиться  соком  в  скошену  траву.
Рожева  хмарка,  наче  вовни  клапоть,
На  гілку  настромилася  криву.

Розсипав  вечір  мелену  корицю-
Забагровіла  неба  акварель
І  у  стару  покинуту  криницю
Впустив  відро  скрипучий  журавель,

Щоб  начерпати  зоряних  дукатів.
В  задумі  кроком  стишеним  бреду,
Між  крон  сонливих  яблука  бокаті
Димком  солодким  куряться  в  саду.

Тремтить  роса  на  травах,  мов  на  віях,
Вже  й  ніч  вуаллю  темною  сповзла...
І  в  тиші  цій  легка  меланхолія
Торкнулась  ніжно  теплого  чола.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352846
дата надходження 25.07.2012
дата закладки 26.07.2012


Наталя Данилюк

Полоще день фіранку на вітрах…

Полоще  день  фіранку  на  вітрах,
Вербові  коси  плесо  розгойдали,
Смаглявий  серпень  з  круглого  цебра*
В  достигле  жито  висипав  опали.

Шепоче  ліс.Між  тихих  молитов
Звучить  потоків  музика  органна-
Це  поміж  скель  несеться  стрімголов
Гірська  ріка,  срібноволоса  панна.

Десь  поміж  гір  гойдається  димок-
Вже  мабуть  осінь  люльку  закурила,
І  між  тоненьких  струпіхлих  гілок
Напнув  павук  посріблені  вітрила.

Вже  обтрусив  нестримний  вітерець
Півоній  цвіт  на  біле  підвіконня...
Парує  сонця  смажений  млинець,
Стікає  медом  в  літа  на  долонях.


*Цебер-велика  дерев'яна  (рідше  металева)  посудина,  що  має  вигляд  зрізаної  діжки,  яку  використовують  для  різних  господарських  потреб.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351937
дата надходження 21.07.2012
дата закладки 23.07.2012


Аліна Гомон

В душі і в голосі

Ниє  серце  –  немає  сили!..
         Молю  неба,  щоб  хтось  молився.
                   А.  ШЕВЧУК

Паморочиться  голова  від  низького  тиску.
Разом  зі  спокоєм  випарувалися  всі  сили.
А  за  новими  у  Бога,  на  жаль,  я  не  перша  в  списку.
В  свіжозаварену  каву  додаю  не  цукру,  а  солі,
Аби  якось  прийти  до  пам’яті.  Навпростець.
Періодично  спираючись  на  стіну  обов’язку…
Хто-хто,  а  каві  зраділо  серце  –
Тонізуючого  ефекту  у  нього  –  «по  саму  зав’язку»!
Правда,  дія  лише  снодійна…
Не  рівні  сили  у  цій  гонитві!
Сама  вже  не  в  змозі  нічого  вдіяти.
Залишається  вірити  в  твої  молитви!

17.07.12          23.47

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351682
дата надходження 20.07.2012
дата закладки 20.07.2012


del Consuelo

Що для мене щастя…?

Гніздечко  тепле,  Світле  небо,
А  ще  сміливість  без  жалю
Віддати  серце,  якщо  треба
За  тих,  кого  я  так  люблю:

У  тому  щасті  -  мрія  вічна
Й  найкращі  прояви  мене.
І  щоб  застигла  на  обличчі
Усмі́шка,  коли  смерть  прийде....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351689
дата надходження 20.07.2012
дата закладки 20.07.2012


Poetka

…далі за…

...твій  страх  бути  непочутим  починається  вранці
кожного  разу  коли  в  черговий  раз  нас  ламає  віра
коли  ніяк  не  знайти  одну  із  потрібних  станцій
між  правдою  і  небом  пролягає  прірва...
а  треба  йти...  залишати  осліпле  від  темряви
серце  позаду...
допоки  ти  дихаєш  допоки  є  сили  мовчати
бо  більшість  таких  як  ти  снує  по  барикадах
бо  більшість  знає  як  давати  раду
холодним  ранкам...
ця  непевна  залежність  -  дихати  римою
полювання  на  кров  незабруджену  спрагою  влади
наше  життя  заводиться  від  дотику
у  руках  стає  дзигою...
я  так  люблю  коли  осіння  повінь  думок
може  бути  тихою...
все  що  ти  зможеш  втримати  все  що  не  ділиться
не  варте  того  щоб  зізнаннями  краяти  зустрічі
мені  все  ще  на  диво  віриться
що  все  це  недорозуміння  звичайні  дитячі  пустощі...
а  насправді  дитинству  немає  до  нас  діла
ми  не  в  змозі  щось  у  самих  себе  відібрати
ми  є  як  докір  долі  один  у  одного
і  все  що  нам  залишається  це  просто  знати
що  пам'ять  не  насититься  змовами
що  треба  боротись  із  кризою  духу
я  живу  нашими  розмовами
я  простягаю  до  них  руку...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351531
дата надходження 19.07.2012
дата закладки 19.07.2012


Рідний

Герань

Небо  ваших  очей  моїм  віршам  наснилось.
Тихі  краплі  роси  опадали  на  лан.
Мов  знайшлася    на  страту      осудженим      милість,
Так    подув  вітерець        ваших    теплих  зітхань.

Уповання  душі  зістрибнуло        із  милиць,
Поскакало  угіддями  серця,    мов  лань  .
Небо  ваших  очей  моїм  віршам  наснилось,
А  під  ним  розквітала    наснаги    герань.
 
19.07.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351387
дата надходження 19.07.2012
дата закладки 19.07.2012


Анна Вейн

Розлука на пероні

Напружено  мовчу.  Вокзальна  тиша
Не  дише,  співчуваючи  з  пітьми...
Давай,  хоч  мить  побудемо  дітьми,
Скажи  ще  раз:  "Не  бійся!  Не  залишу".

Де  наше  завтра,  хто  навчить  чекати?
Минеться  час,  не  будемо  на  "ти",
Крізь  дикий  біль  насмілилась  піти,
Крізь  щем  душі  навчилася  мовчати.

Розлуки  біль  на  Львівському  пероні.
В  міцних  обіймах  ніжності  тону.
Я  проклинаю,чуєш,цю  весну,
Повільно  відпускаючи  долоні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267347
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 19.07.2012


Анна Вейн

НАХЛИНУЛО

Хмільні  пісні  озвучує  струна  –
В  моєму  серці  -  музика  весняна.
Поглянеш  -  то  гучнішає  вона
І  дихає  -  незрима  і  духмяна.

Уранці  –  рано  жду  свою  весну
і  гріюся  у  гніздах  журавлиних!
Нахлинуло  –  сьогодні  не  засну,
бо  мрію  про  обох,  але  єдиних...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333839
дата надходження 28.04.2012
дата закладки 19.07.2012


Анна Вейн

Мить єднання

Як  у  душі  –  гармонія  єднання  –
Пора  забути  правила  чужі…
Всміхнися  і  засяй,  мов  сонце  раннє,
і  я  збагну,  що  ти  не  збайдужів.

Хай  небо  стане  чистим  і  безкраїм.
Присядемо  на  березі  надій,
де  сонний  вечір  стигло  догорає,
де  так  розлого  для  відвертих  мрій…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351335
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 19.07.2012


Ольга Кричинська

Або

Бо  справжні  приходять  мовчки,  немов  додому,
Скидаючи  зайвий  одяг,  колишніх,  страх,
Лягаючи  поряд  з  нами  не  через  втому,
Зникаючи  десь  опівдні  в  своїх  світах.

Мій  справжній  прийшов  запізно.  Або  зарано.
Без  сумніву,  став  останнім  з  моїх  причасть.
Прийшов  завдавати  болю,  ятрити  рани.
Любити  до  скону,  або  убивати  час.

Бо  справжні  —  не  завше  кращі.  Або  ж  ніколи.
Або  ж  ти  не  був  тим  справжнім.  Але  коли
Прийдеш  як  раніше,  болем,  жагучим  болем,
Роби  лише  те,  що  мусиш.  Лише  боли.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351111
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 18.07.2012


Рідний

О ви…

О  ви,  хто  в  час  мого  падіння,
Ні,  щоб    підставити  плече,  -  
У  посмішці  єхидно  -  пінній  
Палили  кпини  –  хай    пече.    
У    пору  радості  моєї
Де    ви  були?  –  скажіть  мені,  -
Ховали,  яко  фарисеї,
Обличчя  кислі  та    пісні.    
Хто  впав  –  того  і  притоптати  ?  -
Мерзенна  праця,  підлий  труд.
У    час  правдивої      розплати
Хай  вам  за  це  не  воздадуть  .

17.07.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351076
дата надходження 17.07.2012
дата закладки 18.07.2012


del Consuelo

… Лети … Лети … Лети … Лети …

Вранішнє  сонце  крилом  оксамиту
Плавно  гортає  хвилястий  трактат.
Берег.  На  березі  птаху  підбито...
Ранок  тремтить  від  безвольних  утрат.

Хто  вона...  Хто?!  Та  здається  -  нізвідки,
Наче  ніколи  її  й  не  було...
Зорі  у  темінь  сховались,  як  свідки,
Море  сльозами  з  очей  протекло.

Що  за  одна?  Чи  літала  у  хмарах,
Вітру  в  потік  всю  віддавши  себе?
Марна  надія,  що  феніксом  стала  -
Жар  свій  колодою  в  море  несе.

Плавно  гортає  окрилене  сонце
Хвилю  за  хвилею  -  інші  світи...
Час  пробіжить  панівним  охоронцем  -  
"Нащо  затрималась?  Ну  ж  бо...  лети..."

Ялта  2012

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350990
дата надходження 17.07.2012
дата закладки 17.07.2012


Наталя Данилюк

Непрохана печаль

Яка  ж  вона  непрохана-печаль...
Ще  в  шибку  зазирають  дні  погожі
І  теплий  вітер  із  пелюсток  рожі
Зриває  ніжних  променів  вуаль.

Ще  серединка  літа.Дзвін  пісень
Між  шелесту  дерев  лунає  садом-
Та  вже  війнуло  в  душу  листопадом!..
Листком  кленовим  обірвався  день

І  дотліває  мовчки  під  вікном.
Медами  липа  солодИть  духмяно,
Десь  волошковим  ніжним  океаном
Хмарин  пливе  скуйовджене  руно.

Яка  ж  вона  непрохана-сльоза...
У  розпал  літа  сльози  недоречні,
Та  ниють  рани  зболені,  сердечні,
І  суне  з  гір  насуплена  гроза.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350761
дата надходження 16.07.2012
дата закладки 16.07.2012


Halyna*

Обдури

На  мить  мене,  наївну,  обдури,
Що  так  буває.  Так  в  житті  буває!..
І  світ  собі  поверне  кольори
Захмеленого  свіжого  розмаю.

На  крок  один  до  мене  підійди,
Нам  більше  не  дозволено  мовчати.
Бо  наші  зупинились  поїзди,
А  ми  ж  з  тобою  тільки  на  початку.

На  подих,  на  звабливий  порух  брів
Наблизитись  дозволь  посеред  мрії.
Щоб  ти  мені  тихенько  шепотів
Про  те,  у  що  повірити  не  смію.

На  мить  мене,  наївну,  обдури,
Що  це  неправда!  Так  не  може  бути!..
І  щось  у  серці  швидко  догорить,
Бо  той  обман  така  п’янка  отрута..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350770
дата надходження 16.07.2012
дата закладки 16.07.2012


Наталя Данилюк

Я так люблю помріяти про вас…

Я  так  люблю  помріяти  про  вас
Коли  надворі  не  вщухає  злива
І  тінь  горіха,  трепетно-грайлива,
Перебирає  дрібно  ніжний  вальс.

Я  так  люблю  пірнути  поміж  хвиль
П'янких  думок,  приємних,  наче  м'ята...
Холоне  постіль,  поспіхом  зім'ята,
В  розмиту  шибку  неба  акварель

Стікає  й  гусне  барвою  чорнила.
Десь  серед  хмар  заплутались  зірки,
Мов  поміж  крон  патлатих  світляки,
Ніч  в  капелюшок  їх  переловила.

І  дощ  затих.Посріблена  струна
Ще  де-не-де  між  краплями  дзвеніла.
Солодка  ніжність  доторкнулась  тіла,
Заструменіла  терпкістю  вина.

Мов  призабулась  гіркота  розлуки,
Серцебиття  своє  сповільнив  час...
О,  як  люблю  помріяти  про  нас
І  потриматись  подумки  за  руки!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350070
дата надходження 13.07.2012
дата закладки 13.07.2012


del Consuelo

Суліко

Гримить!  А  я  стою  на  перевалі  -
Назад  скотитись  гордість  не  дає.
Та  невблаганне  серденько  моє
Стискає  тільки-но  рушаю  далі...

Гримить!  А  я  одна  між  гір  ошатних
Сучу  із  діафрагми  мотузки,
Щоб  згодом  мотузками  прикрашати
Розбите  серце  і  сумні  думки.

Орел  злетів...  Я  знала:  щось  орлине
В  тобі  було!  У  глибині  очей  -
безмежжя  нерозгаданих  речей...
Душа  на  спогад  радо  знов  полине,

Та  крок  уже  різьбить  сердечну  сталь,
Вже  й  перевал  окреслює  межу...
Ніколи  більш  душі  не  обпечу!
Як  Суліко...  не  прилечу...  на-жаль...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350071
дата надходження 13.07.2012
дата закладки 13.07.2012


Наталя Данилюк

Вагоме слово

Коли  мені  забракне  дужих  крил,
Тримай  мене  у  піднебеснім  леті,
У  мерехтінні  зоряних  світил-
Не  відпускай  у  пащу  круговерті!

Коли  надій  потонуть  кораблі
І  голос  серця  раптом  заніміє,
Подай  струну,  бо  може  на  землі
Одна-єдина  в  мене  ти  надія!

Коли  піддамся  смутку  й  гіркоті
І  відчай  вдарить  блискавкою  в  груди,
Не  залишай  мене  на  самоті,
Хай  погляд  твій  мені  зоріє  всюди.

І  хай  підтримка  теплих  твоїх  рук
Мені  дарує  переможні  крила!..
Яке  ж  воно  вагоме-слово  "друг",
Моя  розрада,  впевненість  і  сила!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349134
дата надходження 09.07.2012
дата закладки 11.07.2012


Володимир Шевчук

Вже заспівали…

Вже  заспівали  в  садочках  птахи  –  
Райські,  либонь  нетутешні.  
Геть  осоромлені  співом  таким  
Почервоніли  черешні.  

Квіти  під  сонцем  голівок  своїх  
Навіть  на  вечір  не  стулять.  
Липа  в  пахучій  рахує  фаті  
Скільки  кувала  зозуля.  

Очі  радіють  від  кількості  див  –  
Безмір  барвистого  квіту!  
…В  спеку  таку  я  й  тебе  полюбив  
Позаминулого  літа…  



04.07.2012  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348140
дата надходження 04.07.2012
дата закладки 05.07.2012


Solomia

Як кохають, не йдуть.

Як  кохають,не  йдуть,кажу  впевнено  з  поглядом  в  небо,
(там  напевне  весна,інші  ролі  і  другий  маршрут),
щастям  пахне  трава,на  додачу  нічого  не  треба,
Висне  сонячна  тінь,що  повторює  креслення  рук.
Білі  мари  хмарин  заглядають  прискіпливо  в  очі,
залишають  одну,проти  течії  хвиль  на  землі,
Як  кохають,не  йдуть,не  проймають  холодом  ночі,
не  лишають  надій,на  пів  кроці  зростивши  нові.
Не  смакують  провин  під  сумлінним  набридливим  тиском,
Не  здають  всі  чуття  в  осуд  сірій  гнітючій  пітьмі,
Як  кохають,не  йдуть,а  лишаються  сонячним  блиском,
що  іскрить  до  кінця  у  святій  неосяжній  душі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344153
дата надходження 15.06.2012
дата закладки 27.06.2012


Рідний

На острів

В  твоїх  очах  купається  весна
П’янка,  весела,  як  дитя  привітна,
Мені    на  світі  радісно  і  світло,
Що  ти  така  і  досі,  як  вона.

З  човна  душі  ти  опустила  кітву
І  узялася    серця  мого  дна,
Любов  твоя    -  іскринка    потайна,
Мою    журу    осяяла    самітну.

Плюскочеться    життєвий  океан,
У  нетрях  мли  таїться  ураган,
Та  нас  єднає  рятувальний    ретязь.

Нехай  накриє  світ  дев’ятий  вал,
Ми  виберемося  на  свій  причал,
На  острів,  що  я  маю  на  прикметі.
   
21.0612.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345320
дата надходження 21.06.2012
дата закладки 21.06.2012


Рідний

Мрія

Юнача    мрія  знов      заночувала
Під  плотом    позабутої  журби,  
Душею    кликала  стривожено,  аби
Ти  знову  вийшла  з  сяйного  начала,

І    наново      тебе  я  полюбив,
Та  муза  сну  настійливо  мовчала,
Лиш  спогаду  мигнув  далекий  спалах,
І  темінь  опустилась  на  горби.

19.06.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344988
дата надходження 19.06.2012
дата закладки 19.06.2012


Наталя Данилюк

Вишнепад

Знов  дощем  напоєний  мій  сад,
Тануть  в  росах  срібні  павутинки.
Ах,  який  бордовий  вишнепад!..
З  гілочок  злітають  намистинки,

Мов  рубіни,  котяться  між  трав,
Блискотять  у  променях  грайливо!
Тільки  б  хтось  чужий  не  позбирав
Це  бордово-мерехтливе  диво!..

Притулю  розірвані  разки
До  грудей,  мов  літечка  дарунок.
Присмак  вишні,  солодко-терпкий,
Ніби  твій,  на  згадку,  поцілунок...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345014
дата надходження 19.06.2012
дата закладки 19.06.2012


Володимир Шевчук

Щастя

Що  найбільше  багатство,  найвище  добро  у  житті,  
Ніж  зіниці  дітей,  у  майбутнє  вузенький  місточок?  
Що  є  більшим  од  дива  дитячої  радості,  і  
Коли  крихітні  пальчики  вас  відпускати  не  хочуть?..  

А  обійми  дитячі  –  це  впевненість:  все  ж  недарма!  
Милі  очка  зігріють  до  сліз,  це  віконця  едему.  
Коли  поруч  із  нами  дитячого  світу  нема  –  
Чи  тоді  ми  великі,  дорослі,  хіба  ми  ростемо?  

Сотворити  маленьке  життя  –  от  задача  яка;  
Не  придумало  небо  для  смертних  гарнішого  вчинку.  

…А  колись,  може  скоро,  народиться  й  в  мене  донька,  
Усміхаючись  мамі  і  сонцю,  маленька  людинка…  





12.06.2012  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343548
дата надходження 12.06.2012
дата закладки 19.06.2012


del Consuelo

Я люблю говорити з весною

Я  люблю  говорити  з  весною,
Коли  місто  ще  спить,  або  вже
Місяць  тишу  нічну  стереже,
Роздягаючи  тінь  над  водою...

У  єдину  сплітаючись  суть,
Поглинає  та  тінь  моє  тіло
І  зірки  неземним  солоспівом
Вдалечінь  мою  душу  несуть....

Я  люблю  говорити  з  весною,
Коли  вітер  хмаринки  жене,
Обійнявши  із  небом  мене,
Підіймає  аж  ген  над  собою.

У  далеку  зіркову  блакить,
Де  ще  звечора  сонце  світило,
Полишивши  земне  своє  тіло,
Я  лечу,  коли  місто  ще  спить…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343896
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 19.06.2012


del Consuelo

Роксолана

Неначе  в'юнкій  Роксолані,
Збуранили  душу  Чужі...
Лишаючи  колоті  рани
Й  тавровані  тілом  рубці.

У  супереч  всьому  -  співати!
Хай  пестить  по  спині  батіг,
Та  мій,  на  Вкраїні  зачатий,
Прокляттям  лунатиме  сміх....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342123
дата надходження 05.06.2012
дата закладки 19.06.2012


del Consuelo

Володарю очей, кольору небесного раю…

Я  про  тебе  нічого  не  знаю...
Може  й  знаю,  але  не  про  те,
Чому  колір  небесного  раю
У  очах  твоїх  тінню  живе...?


І  сплітає  рожевим  шнурочком
У  спокусу  медові  вуста,
Збудувавши  уяві  місточок
Через  дійсність,  ймовірність  й  міста...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333642
дата надходження 27.04.2012
дата закладки 02.06.2012


Svetok

Просто друзі. .

Я  буду  проникати  в  твої  сни
І  маритись  самотніми  ночами.
"Ми"  існували  майже  від  весни,
Ми  не  кохали  майже  до  нестями.

Таку  любов  -  любов"ю  не  назвеш.
Хоча  слова  розпалювали  війни...
Я  без  вагань,  я  повністю,  без  меж,
Не  від  кохання,  ...  падала  в  обійми.

Я  бачила,  як  гаснули  вогні,
В  очах  твоїх  від  надлишку  ілюзій,
І  всоте  ти  зізнаєшся  мені,
Що  ти  мене  не  любиш...  Що  ми  друзі.

Пробач,  якщо  слова  тебе  пекли,
Якщо  ти  вірив  ніжності  -  я  грала.
Ті  сльози  від  байдужості  текли,
Бо  ти  мені  брехав...  І  я  брехала.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341275
дата надходження 01.06.2012
дата закладки 01.06.2012


Окрилена

В дарунок… (релаксаційне)

У  затінку  ліщин  
казкових  -
багряні    грози  
мостяться  на  віз.
Торочиться  у  сни  
шовкові  -
вуздечка  літа...
 
Мрію  босоніж  -
у  зливу,  
де  жасмин  туманно
бере  в  обійми,  
горнеться,
а  стан  -  у  стрічках  
сонцерук  розтане…
Ласкавий    шепіт  
вітру  на  вуста
нестиме  -
таємницю  ласу.  
В  ДАРУНОК  -
стиглі  кетяги  вишень,
неначе  з  намистин  
прикрасу  -  
для  Вас  умиту  
бАжаним  дощем.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340350
дата надходження 28.05.2012
дата закладки 28.05.2012


del Consuelo

Життя майстрів і по підвалах…

Життя  майстрів  і  по  підвалах
Ховає,  часом,  без  жалю...
Бравуру  швидко  поглинало,
Немов  данину  забуттю.
Усе  проходить...  все  минає
Нікчемну  пам'ять  із  давен!
Хай  багатьох  уже  немає,
Але  звучатиме  Шопен...
І  філософію  клавіру
Питливі  очі  сколихнуть...
У  світлі  вічного  ефіру
Нові  таланти  спалахнуть!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335378
дата надходження 06.05.2012
дата закладки 25.05.2012


Борода

Не дивись

Ти  не  дивись  на  мене,  не  дивись,
бо  я,  як  сніг,  у  погляді  розтану.
Не  називай,  прошу,  мене  коханим,
бо  так  мене  вже  кликали  колись.

Я  зазираю  в  очі  небесам,
прошу  дощем  ледь  освіжити  чуба.
Я  добре  знаю,  що  спокуса  -  згуба
і  не  куплюся,  як  в  Раю  Адам.

Не  говори  нічого,  не  кажи.
Нам  просто  добре  тут  удвох  з  тобою
так  мовчки  милуватися  красою,
хмеліти  трунком  ночі  і  жоржин.

Ти  не  дивись  на  мене,  не  дивись,
Південна  зірко,  я  не  твій,  красуне!
Ти  -  досконалість!  Але  серця  струни
уже  давно  ще  кращій  поклялись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339471
дата надходження 24.05.2012
дата закладки 24.05.2012


Наталя Данилюк

Босоніж

Бог    пройшовся    по    серцю    
       ногами    босими.

         (Валя  Савелюк  "Клечальна  неділя")

       Навіщось    ніч    і    ти    -    до    серця    босий,
       І    ці    п’янкі    спокусливі    слова...

         (Леся  Геник  "Босе")

Босоніж  по  траві  мойого  серця
Пройдешся,  ледь  торкаючи  росу.
І  голос  мій  раптово  обізветься
На  слів  твоїх  нечувану  красу!..

Босоніж  по  піску  моєї  мрії,
Як  тепла  хвиля,  пошепки  майнеш...
І  полетять  кульбабові  завії,
Дмухне  в  обличчя  літепло  хмільне!..

Мов  доторкнувшись  таїнства  причастя,
Розвію  попіл  сумніву  й  тривог.
Босоніж  по  хмаринах  мого  щастя-
Як  літній  дощ.Як  музика.Як  Бог...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339573
дата надходження 24.05.2012
дата закладки 24.05.2012


Рідний

Коли тебе немає поряд

Коли  тебе  немає  поряд,
Імла  кромішня  наокруг,
Безсонню  сни  тривожні  вторять,
Болючий  плоті  кожен  рух.

А  ти  зі  мною  –  квітне  луг,
Роса  виблискує  на  зорях,
Пливе  до  серця    ласки  дух
Габою      сонячного  моря.

Не  дай  блаженству    відійти
У    ті  беззоряні  світи,
В  юрму  пекельних    заворушень,

Світи  мені  своїм  єством
І  будь  постійним  джерелом,
Текучим  втіхою  у  душу.

24.05.12

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339528
дата надходження 24.05.2012
дата закладки 24.05.2012


Михайло Плосковітов

Конвалії …

Часом  снишся.  Посеред  конвалій,
під  фатою  схилених  ялин,
де  голки,  від  таємниць  зів’ялі,
сіються  на  плечі  горобин,
де  в  післяобідній,  стиглій  тиші
сонце  якір  кидає  за  гай  –
дзвоники  конвалії  колишуть
шепіт  твій  грайливий:
                               До-га-ня-й-й…

Як  тоді  земля  з-під  ніг  тікає  –
Дожену?    На  щастя?    Чи  біду…
то  у  сні,  на  паралелях  гаю,
я  з  тобою  в  квіти  упаду,
буду  цілувати  твої  очі
цілу  нічку.  Нічку  б  ще.  
Одну…

Там  тепер  конвалії  шепоче
Вітер  легкокрилий:  
                               До-же-ну-у…


ВЕТРА...

переклад

Снова  снишься.  Ландыша  слезами
под  фатой  у  задремавших  елей,
что  рябинам  грозди  осыпают
зеленью  иголок,  словно  тенью.
Там  в  послеобеденном  молчаньи
солнце  прошивает  желтой  нитью
тайны  леса.  Ландыши  качает
шепот  твой  игривый:  "До-го-ни  же..."
Убегают  из-под  ног  тропинки.
На  беду  ль,  на  счастье  догоню?
Хоть  во  сне  к  тебе  я  стану  ближе,
на  цветы  с  тобою  упаду.

Прикоснусь  к  глазам  твоим  губами.
Хоть  бы  ночь...  еще...  еще  одну...

Там  теперь  лишь  ветер  напевает
ландышам  душистым:  "До-го-ню-у!"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339401
дата надходження 23.05.2012
дата закладки 23.05.2012


Анна Вейн

Сьогодні відпускаю

Пробач  –  зникаю.  Вільне  поле  бою.
Сам  із  собою  зустрічай  розмай.
Навіки  пам'ять  сповнивши  тобою,
Сьогодні  відпускаю.  Прощавай  …

Посеред  поля  –  одинокий  сонях  –
Яка  дзвінка,  велична  самота!..
Лишаюся  промінням  у  долонях
І  тугою  в  нескошених  житах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339240
дата надходження 22.05.2012
дата закладки 23.05.2012


del Consuelo

Хоч слівце, півслівця…

Хоч  слівце,  півслівця...  Та  від  тебе
Не  летять  з  чужини  поштові.
Ладна  грозами  в  ясному  небі
Викарбовувать  знаки  сумні...

Як  прокинуться  громові  пісні
І  проллються  кислотним  дощем,
Що  з  життям  -    ну  ніяк  не  сумісні!
Я  ж  промокну  до  ниточки,  вщент...

Порятуй  мене,  милий,  словечком,
Не  покинь  на  поталу  саму...
Чи  мені  помирати  доречно?!
Я  ж  для  тебе...  для  тебе  живу...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336730
дата надходження 11.05.2012
дата закладки 14.05.2012


Наталя Данилюк

Не говорімо поки про розлуку…

Не  говорімо  поки  про  розлуку,
Не  підливаймо  здогадів  терпких...
В  своїй  руці  мою  тримаєш  руку
І  тулиш  до  гарячої  щоки.

І  доторкаєш  смутком  розпочатим
Моїх  таємних  закутків  душі.
Чи  знаєш  ти,  як  буду  сумувати?-
Як  за  дощем  принишклі  спориші,

Як  за  вітриськом  молода  вербиця,
Що  срібні  роси  ронить  у  ставок...
І  погляд  твій  не  раз  мені  насниться,
Натрусить  в  душу  ніжних  пелюсток

Цього  бузку,  що  відцвіте  без  тебе,
А  ще  ворсин  кульбабових  легких,
Що  полетять  у  волошкове  небо,
Осиротивши  на  землі  квітки.

Іще  сидиш,  тримаєш  мою  руку,
Старий  дзигарок  відбиває  час...
Не  говорімо  поки  про  розлуку,
Нехай  ще  смуток  не  торкнеться  нас.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336999
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 14.05.2012


Володимир Шевчук

Дідусь

«щось  давно  уже  
ти  не  співав,  
мій  пташе….»  
(Валя  Савелюк)  

А  чи  можна  пишатися  власним,  важким  довголіттям?  
Під  цвітінням  бузку,  як  і  завше,  у  нашім  дворі  
Спочиває  сивенький  дідусь,  усміхаючись  дітям,  
І  радіє  своїй  дев’яностій  весняній  порі.  

Хоча  цвіту  квітневого  бачив  старенький  немало,  
Зморшкувате  чоло  все  ще  в  подиві  ходу  весни.  
Сірі  очі  горять!  –  хоч  від  старості  трохи  запали,  
А  від  мудрості  стали  як  срібно  коштовні  вони.  

В  тих  запалих  очах  ностальгія  така  сумовита,  
Тільки  маски  неспокою  він  на  обличчя  не  вдів.  
«Я,  нажаль,  не  зустріну  свого  дев’яностого  літа…  
Та,  на  щастя,  умру  під  буяння  травневих  садів.»  



13.05.2012  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337124
дата надходження 13.05.2012
дата закладки 14.05.2012


Михайло Плосковітов

Чи ти згадаєш…

Чи  ти  мене  згадаєш  навесні,
коли  вином  з  порічок  пахне  вечір,  
коли  у  теплі,  ледь  помітні  дні
торкає  вітер  не  засмаглі  плечі.

Коли  нечутний  легіт,  для  беріз,
заплутує  позеленіле  віття,
й  ще  кровоточить  з-під  кори  надріз
під  тихий  сум  конвалії  в  суцвіттях.

А  чи  тоді,  як  падає  зоря
і  гасне    в  полі,  обпаливши  скроні,
коли  вуста  цілунками  горять
всю  ніч.  І  затихають  на    долоні.

Чи  ти  мене  згадаєш  навесні
у  пік  цвітінь  кульбабового  раю…
Чи  пригадаєш  ти  мене,  чи  ні  ?
Не  знаю.


/  перевод  /

Ветра...

Ты  обо  мне  подумаешь  весной,
когда  вином  из  ягод  пахнет  вечер?
Когда  уставший  нежный  ветер  мой
кладёт  ладони  теплые  на  плечи.

Когда  березам  спутает  листву
и  косы  ветвям  заплетет,  любуясь.
И  кровоточащую  рану  сквозь  кору
залечит  чуть  заметным  поцелуем.

Когда  в  ладони  падает  заря,
и  гаснет  в  поле,  локон  обжигая.
Когда  уста  всю  ночь  огнем  горят
и  сердце,  словно  снег  последний  тает

Подумаешь,  когда  пьянит  сирень
И  одуванчик,  солнцем  зацветает?
Хоть  на  мгновенье  вспомнишь  обо  мне?
Не  знаю...


плейкаст  -  LaurA
http://www.playcast.ru/view/1840297/6214e113b38b06bca7e5c4939edb3b5f5e101e10pl

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337305
дата надходження 14.05.2012
дата закладки 14.05.2012


Наталя Данилюк

Вже майже і не згадую…

Вже  майже  і  не  згадую  тебе,
Вже  майже  забуваю(ох,наївна!)
Закуталась  у  небо  голубе
П'янка  весна,  заквітчана  царівна.

Порозсипала  перлами  росу
У  травах  буйних,  квітниках  духмяних.
А  я  ще  й  досі  в  пам'яті  несу
Твоїх  очей  бездонні  океани.

І  забігаю,  наче  крадькома,
В  далекі  дні,  наповнені  цвітінням.
Сама  себе  обманюю,  сама
Втікаю  від  правдивого  прозріння,

І  не  збагну  в  цих  істинах  простих,
Що  розум  мій  засліплений  коханням.
Так  заздрю  тим,  хто  спалює  мости
І  долю  відпускає  без  вагання...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336564
дата надходження 11.05.2012
дата закладки 11.05.2012


Володимир Шевчук

Наречена

(Олесі  Рикмас)


Ще  ніколи  так  близько  не  був  із  бажанням  завітним  
Наш  світанок  життя,  що  так  радістю  дня  заяснів;  
Ще  ніколи  у  квітні  так  тепло  не  було  мені,  –  
Хай  життя  наше  стане  цим  світлим  і  сонячним  квітнем.  

Двадцять  п’ята  весна  як  ніколи  зелена-зелена.    
Навіть  всесвіт  холодний  зірвався  подвійним  теплом  
І  у  серце  надій  –  як  ніколи!  –  надій  намело…  
Ти  ж  тепер  наречена  моя,  ти  моя  наречена.  

Ми  з  тобою,  узявшись  за  руки,  збудуємо  нішу
Прислухаючись  завжди  до  серця  святих  голосів.  
Може  Бог  уже  бачив  подібних  нам  сотню  разів,  
А  от  я  сумніваюсь,  чи  є  наречена  гарніша…  


29.04.2012  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334588
дата надходження 02.05.2012
дата закладки 03.05.2012


Просто Тетяночка

Симфонія спізнілого кохання

Звучи  в  мені  мелодією  трав,
Тремти  в  ударах  скореного  серця...
Так  непомітно  ти  до  себе  приручав,
Що  ця  любов  лиш  мріями  здається.

Пронизуй  душу  поглядом  наскрізь,
Даруй  надію  на  нежданне  літо...
В  моїм  саду  осінній  бенефіс
Моїх  років,  без  тебе  пережитих.

Спини  цей  час,  хоч  на  коротку  мить,
Ця  провесінь,  мабуть,  уже  остання...
І  хай  бринить,  нестримно  хай  бринить
Симфонія  спізнілого  кохання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333059
дата надходження 25.04.2012
дата закладки 25.04.2012


Володимир Шевчук

Не здавайся

(Тарасу  Слободі)


Опираючись  часу  бистрому  –  
Не  здавайся,  далека  мріє!  
Не  для  того  ж  на  небі  чистому  
Сонце  гріє…  

Не  для  того  тьмі  край  положено:  
Все,  що  хочемо,  те  настане.  
Ми  ж  насправді  усе  це  можемо!..  
Ми  титани.  

Не  для  того  в  душі  покладено
На  майбутнє  усі  надії.  
Нам  під  силу  усе  загадане!
Тільки  б  дії…  


___
"Найкращий  час  для  дії  –  зараз!"  (Наполеон  Хілл)  

12.04.2012  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330039
дата надходження 13.04.2012
дата закладки 18.04.2012


Михайло Плосковітов

Повінню…

А  ти  до  мене  повінню  прийшла  б,
у  ранні  дні    березового  соку?...
Схлипне  під  вітром  давня  ковила
від  холоду,  неначе  ненароком.

Ледь  чутно  линув  перший  пробний  свист
аж  з  піднебесся  –  м’яко  –  голос  пташки.
Смолисту  одіж  яблуневий  лист
із  бруньки  пробивав  зеленим  цвяшком.

Бурхливу  повінь  оминути  ж  міг,
березам  квітень  дарував  сережки.
В  житті  є  сотні,  тисячі  доріг,
а  наші  –  перетнулися  на  стежці.

Лиш  очі  говорили…  мить  теплА
по  тілу  розливалася.  Усюди.
То,  ти  до  мене  повінню  прийшла,
і  хвилею  захлюпало  у  груди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329533
дата надходження 11.04.2012
дата закладки 12.04.2012


Наталя Данилюк

Татові

В  городці  нашім  так  відрадно,  тату,
Вишень  пахучих  біла  заметіль
І  на  омиту  променями  хату
Вітри  весняні  віють  звідусіль.

Так  свіжо  пахне  зорана  землиця-
Такий  знайомий  серцю  холодок!..
В  ранковім  сонці  лагідно  сріблиться
Старих  порІчок*  росяний  листок.

Кущі  малини  кинулись  по  плоті,
Між  шпаргалинням*  міцно  заплелись.
А  ви,  як  завше,  танете  в  роботі-
Такий  невтомний,  дужий,  як  колись...

Вже  й  сивина  вас  вибілила,  тату,
Наклав  відбиток  на  обличчі  час...
Не  раз  у  землю  вмочено  лопату,
Шовкові  трави  скошено  не  раз.

І  кінь  прудкий,  осідланий  завзято,
Не  раз  під  вами  іскрами  задув.
В  городці  нашім  так  відрадно,  тату,
Така  потіха,  звідки  не  прийду...



*Порічки(діал.)-червона  смородина.
*Шпаргалиння(діал.)-тонкі  дощечки,з  яких  складається  паркан.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328914
дата надходження 09.04.2012
дата закладки 10.04.2012


Анна Вейн

Допоки не проріс чортополох…

Ми  знов  на  Ви,  але  ти  мій  навіки.
Змиває  дощ  утомлені  сліди...
Помовчимо  -  не  піднімай  повіки.
Цілюща  тиша  -  ліки.  Лиш  не  йди.

Отак  лишись  у  пам'яті  -  коханим.
Дозволь  ще  мить  подихати  удвох,
Допоки  в  серці  не  відкрились  рани
І  не  проріс  гіркий  чортополох.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329076
дата надходження 09.04.2012
дата закладки 10.04.2012


olya lakhotsky

Радість

забута  чаша  стиглих  кольорів,
забута  радість  бути  близько-близько,
хитається  землі  важка  колиска,
я  напою  тебе  вином  вітрів.

зелений  хміль  у  м'яті  й  череді
стелю  на  край  горіхового  ложа
і  тільки  душу  більше  не  триножу  –
вона  давно  належить  не  мені.

вона  паде  в  криниці  золоті
до  тиші  голубиних  зорепадів,
бо  там,  на  дні,  –  моя  забута  радість,
одна  далека  на  усій  землі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328756
дата надходження 08.04.2012
дата закладки 09.04.2012


Poetka

…версія…

не  кожен  хто  простягає  руку  хоче  тебе  врятувати
комусь  хочеться  віри  а  іншим  вина  та  видовищ...
і  Бог  спить..Богу  так  добре  у  тобі  спати
приходить  час  коли  відмовляєшся
від  милостені
бо  сам  уже  маєш  
так  багато
що  можеш  тепер  віддавати...
                                                                 ***
...більшість  із  нас  -  діти  провулків  доріг  безкінечних  маршрутів
міцно  в  долонях  стисувши  останні  монети  та  правду
на  плечі  одягаючи  не  крила  а  парашути
із  "сьогодні"  так  безпечно  стрибають  у  "завтра"
із  теплих  обійм  у  гарячі  пекельні  жерла
і  хочеться  більше  аніж  просто  любити
мрію  яка  пройшовши  з  тобою  так  багато
змогла  вижити...не  померла...
бо  кожного  дня  якщо  не  дощ  то  цвяхи  із  неба
то  крига  на  зустріч  то  урвища  й  скелі
які  оминати  насправді  неоціненний  дар
але  згадай  старого  друга  Фрейда:
"справжній  мазохіст  підставить  щоку  саме  там
де  у  нього  є  перспектива  неодмінно  отримати
удар..."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328419
дата надходження 07.04.2012
дата закладки 09.04.2012


Володимир Шевчук

Душа

(Валі  Савелюк)  


В  очах  
життєва  сила  
не  згоря,  
Якщо  ці  очі  
звернуті  
угору.  
Не  йде  тут  мова  про  
німу  покору  –  
То  все  у  грудях  та  
душа-зоря!    
Я,  знаєте,  
з  цікавості  горю:  
Душі  в  очах  
не  видно  й  
при  потребі,  
Як  днем  
не  видно  зір  
на  чистім  небі,  
Однак…  
є  спосіб  
бачити  
зорю  
Не  в  ніч.  
Не  в  ніч!  
Душа  –  
зоря  з  імли,  
То  світанкове  сяйво,  
як  поблажка!  
Пробитись  на  поверхню  
дуже  
важко,  
Коли  ніхто  не  відає  коли…    
Така  гучна,  
як  срібло  на  росі,  
Настільки  тиха,  
як  Велика  Берта…  
Це  саме  та  
субстанція  
відверта,  
Яку  ми  так  приховуємо  всі.  
А  знаєте,  от  що  таке  
душа?  
То  совість,  
чи,  
скоріше,    
засторога  
Від  грішного,  
щоби  боятись  Бога?..  
Чи,  
може,  
це  багатство  без  гроша  
Єдиного?  
Бо  зірку  у  імлі  
В  криниці  й  днем  
побачиш  
у  глибокій…  
Бо  тільки  та  душа  пізнає  спокій,  
Яка  неспокій  знала  на  землі.  



06.04.2012  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328275
дата надходження 06.04.2012
дата закладки 09.04.2012


Halyna*

* * * (Така непоправима суєта…)

Така  непоправима  суєта,  -
У  кожного  свій  біль,  своя  тривога,
Тяжка  вага  в  житті  свого  хреста,
Заслуженого,  мабуть,  чесно  в  Бога.
 
Чиясь  душа  –  простягнута  рука,
А  в  когось  зачерствіла.  Скажуть  –  камінь.
Дорога  щастя  зовсім  нелегка,
Вона,  здається,  встелена  голками.

Вона  незрозуміла.  Навмання
Ми  знову  зупиняємося.  Досить.    
Якби  не  було  тіні  незнання,
То  як  би  загартовувався  досвід?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327633
дата надходження 04.04.2012
дата закладки 05.04.2012


Наталя Данилюк

Ну, і пощо вона тобі здалася…

Ну,  і  пощо  вона  тобі  здалася-
Зухвала  жінка  з  блиском  ув  очах?
До  неї  йдеш,  мов  грішник  до  причастя,
Вертаєшся,  мов  до  гніздечка  птах...

Ну,  а  вона-вона  собі,  як  жінка:
Не  ідеал  твоїх  високих  мрій,
Шовкова  синь  квітучого  барвінку
Стікає  в  душу  з-під  хвилястих  вій.

Нехай  з  таких  не  пишуться  полотна,
Та  все  ж  тебе  торкнулася  вона...
Яка  весна-пянка  і  безтурботна,
Яка  чужа  оспівана  весна!..

Аж  знемагаю,  зціплюючи  зуби,
Які  там  мрії,  злети  чи  розмай?
О,  не  питай!О,  не  питай  же,  любий...
Нічого,  чуєш,  більше  не  питай!..

Сама  ж  бо  винна,  що  любов  плекала,
Немов  реп'ях  вчепившись  за  рукав!..
А  ти  ілюзій  розтрощив  дзеркала
І  в  сад  чужий  стежину  протоптав...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327592
дата надходження 04.04.2012
дата закладки 04.04.2012


Solomia

…спинився весь час…

Грудень  шати  убрав  за  вікном,наче  в  перше  причастя,
замела  вже  давно  хуртовина  вчорашні  сліди.
Неприборканий  пульс  виривається  з  скронь  і  зап'ястя,
І  втікає  кудись  у  незвідані  людом  світи.

Ти  далеко,мабуть,а  між  іншим,я  навіть  не  знаю,
Затуляю  в  кулак  з  неба  мокрий  злітаючий  сніг.
Досі  в  грудях  болить  і,по-  дивному  якось,стискає,
Я  не  знаю  чому,та  спинився  весь  час  на  тобі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321024
дата надходження 11.03.2012
дата закладки 31.03.2012


Solomia

Я вимрію тебе холодним ранком…

Я  вимрію  тебе  холодним  ранком,
Як  півні  заголосять  третій  раз,
огОрну  тіло  радісним  серпанком,
І  слів  замало  в  світі  стане  нам.
Із  сто  очей,твої  відчує-серце,
В  шаленім  ритмі  степу  зазвучить,
І  все,що  найдорожче,та  вчорашнє,
Із  попелом  зотліє...догорить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326556
дата надходження 31.03.2012
дата закладки 31.03.2012


Solomia

*Лебедина вірність*

Кружляє  небом  лебідь  одинокий,
між  хмар  ховає  сильний  серця  щем.
Не  знає,сизий,як  вернути  спокій,
лебідку  сво́ю  жалібно  зове.

Нестерпні  стали  вільні  досі  крила,
що  так  нестримно  рвались  до  весни́.
Як  жаль,що  людям,так  бува  -  несила,
кохати  тільки  раз  і  назавжди...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326582
дата надходження 31.03.2012
дата закладки 31.03.2012


Журавка

Незабутнє

Не  хочу  чути    «Час  загоїть  рани».
До  біса!  Не  лікує  -  злодій  час.  
З  обличчям  сірим,  начебто  пергамним,
Приходить  спогад  уночі  до  нас.  

І  в  кожного  своя  над  ліжком  стеля  
Давно  вже  стала  схожа  на  мольберт.  
Колишні  втрати  (нині  –  акварелі)  
Смакує  тиша  знову  на  десерт.  

Хай,  з-під  гардин,  все  ті  ж  приходять  будні    
Вже  хто  як  вміє,  так  їх  і  прикрасить.  
Та  в  кожнім  серці  є  щось  незабутнє,  
Нам  непідвладне,  а  тим  більше,  часу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326384
дата надходження 30.03.2012
дата закладки 31.03.2012


Борода

Говори, говори!

Чом,  кохана,  мовчиш?  Я  так  хочу  багато  почути,
в  мене  вже  наперед  стільки  різних  до  тебе  питань:
про  пташиний  спориш,  про  суцвіття  червоної  рути,  
про  калиновий  мед  і  коли  розцвітає  герань.

Говори,  я  прошу!  Хоч  би  міг  про  те  все  прочитати,
але  ти  розкажи,  то  так  мило,  неначе  весна
у  краплинах  дощу  по  шибках  тарабанить  до  хати
і,  неначе  комиш,  плете  мрії  в  рогозових  снах.

Розкажи  про  птахів,  про  лебідку  оту  одиноку,
щоб  мені  захотілося  взяти  тебе  під  крило,
повідай  про  батьків,  про  корисність  суничного  соку  -
про  усе  говори,  що  ще  буде  і  що  вже  було.

Наче  спів  солов"я,  ті  слова  заколисують  душу,
поленіють  теплом,  наче  вогник  в  мільйон  язичків,
та  прошу  тебе  я  -  червоніти  мене  не  примушуй,
лиш  по-нашому  мов,  не  каліч  рідну  мову  батьків.

Бо  на  мові  другій  почуття  вже  втрачають  всю  силу,
що  рожденне  в  землі  -  то  на  камені  вже  не  росте,
перший  же  буревій  те  зламає,  як  ти  б  не  просила,  
те,  що  любе  мені    -  у  моїм  лиш  краю  зацвіте.

Говори,  говори!  Хай  підслухають  те  зоряниці,
нехай  місяць  старий  капелюхом  задує  зірки.
Он  вже  промінь  згори  візерунки  малює  на  лицях,
а  мені  так  додому  не  хочеться,  люба,  іти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326542
дата надходження 31.03.2012
дата закладки 31.03.2012


Halyna*

Прийшла весна. Дивись, яка весна!. .

Прийшла  весна.  Дивись,  яка  весна!
На  неї  ждуть  дуби  широкоплечі,
На  неї  верби  моляться  у  снах,
Про  неї  навіть  квіти  перші  шепчуть.

Але  вона  не  квапиться  прийти,
Вона  дощем  припрошує  до  танцю.
А  темні  хмари,  мабуть,  то  щити,
Які  сховали  чисте  небо  вранці.

Воно  так  є...  Хіба  ж  то  дивина,
Що  в  квітні  теж  бувають  злі  морози...
Прийшла  весна.  Дивись,  яка  весна!
Яка  чудна  для  нас  метаморфоза.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326540
дата надходження 31.03.2012
дата закладки 31.03.2012


Halyna*

На зло…

Неважливим  колись  стане  факт  призупинення  часу,
Навіть  те,  що  зірки  не  світитимуть  в  чистій  воді.
Ми  живем  тільки  раз,  але  жити  виходить  нечасто,  -  
Наше  серце  чомусь  таке  вперте  до  зважених  дій.

І  доводиться  знов  існувати  в  мережах  ілюзій,
Суперечити  всім,  та  найгірше,  що  спершу  –  собі.
Попрощатись  із  кимсь  найріднішим  на  цій  злітній  смузі,
Вгамувавши  печаль  і  розлуки  прощальної  біль.

Дорікати  чомусь  всім  умовам,  обставинам,  світу…
Тільки  в  думці  нестись  за  таким  недосяжним  теплом.
А  за  кілька  хвилин  вже  потягне,  неначе  магнітом,
До  безмежності  хмар  так  невчасно…  Напевно,  на  зло.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326194
дата надходження 29.03.2012
дата закладки 30.03.2012


Марічка9

А можна я?. .

А  можна  я  вас  міцно  пригорну,
Наскільки  зможу  міцно  й  не  відпущу?
Ваше  ім'я  -  із  запахом  бузку
Для  мене  силу  має  надцілющу.

А  можна  я  навмисне  промовчу?
Слова  псують,  зазвичай,  ноти  тиші.
Послухаємо  хлипання  дощу,
І  монолог  заквітчаної  вишні...

Давайте  не  відважимось  на  "ти",
Нехай  звертання  буде  особливе...
Я  ж  так  собі  хотіла  довести,
Що  так  буває,  що  таке  можливо...

А  можна  я  усім  не  розповім,
Що  ви  є  той.  І  тихо  усміхнуся.
В  куточку  серця,  хай  і  не  святім,
А  можна  я  назавжди  залишуся?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325704
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 29.03.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.03.2012


Наталя Данилюк

Куди не гляну…

Куди  не  гляну,  всюди-тільки  ти,
Снуєш  туди-сюди,  чудна  людино!
А  серце,  мов  ображена  дитина,
По  днях  прожитих  черкає  хрести.

Пощо  тривожиш  спокою  струну?
Чи  може  я  сама  її  тривожу
І  уповаю  знов  на  милість  Божу,
Що  нам  повернуть  з  попелу  весну?

І  доторкаю,  ніби  й  ненароком,
Дрібні  шпаринки  відболілих  ран...
Який  солодкий  той  самообман!
Яка  ж  бо  правда-підла  і  жорстока...

Куди  не  гляну-проблиски  весни,
Шовкове  небо  сьорбає  калюжі...
О,  не  виказуй  ту  страшну  байдужість!..
Вже  краще  у  ненАвисть  оберни...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325770
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 29.03.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.03.2012


Марічка9

Пора тепла

Ми  зи́му  пережили.  Вже  простіше.
А  в  спину  сонна  дихає  весна.
У  згадках  -  тінь  задумливої  тиші,
А  нині  інша.  
Вільна.  
Голосна.

У  ній  немає  нот  меланхолі́ї.
Розтанув  лід  і  понесла  вода.
Я  з  ним  пройду.  
Зостануся.  
Зотлію.
А  потім  осінь  -  дорога  пора...

І  то  не  страх,  не  ілюзорні  мрії,
Життя  природа  -  мудра  і  проста:
Ранкове  небо  тихо  вечоріє
Під  спалах  зір,  і  в  тім  така  краса!..

І  кожен  день  -  всі  найдорожчі  миті,
Усі  вони  -  Тобі.  
Мені.  
Обом.
У  нас  серця  з  тобою  відігріті,
Ми  можем  поділитися  теплом...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322059
дата надходження 15.03.2012
дата закладки 15.03.2012


Наталя Данилюк

Тюльпанова весна

Ще  не  цвітуть  розпатлані  тюльпани
І  тихий  двір  не  тоне  в  споришах...
Та  вже  потроху,  мов  крижинка,  тане
Моя  крихка  ображена  душа.

Ще  так  боюсь  до  себе  підпустити
Твоїх  долонь  шовкову  пелену.
Та  світлим  ранком,  чистим,  не  надпитим,
Любов  торкає  спокою  струну.

Хіба  ж  уникнеш  ніжного  полону,
Не  вип'єш  чашу  повну  цю  до  дна?
Яка  ж  душа  вразлива  й  безборонна,
Коли  гряде  тюльпанова  весна!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321145
дата надходження 12.03.2012
дата закладки 13.03.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.03.2012


Володимир Шевчук

Голубка

Зима.  На  краю  провулку  
Дівчинка  років  восьми:  
Кришить  для  пташки  булку,  
Припрошує:  «Ось,  візьми!»  

Пташка  –  сива  голубка,  
Крихти  збирає  з-під  ніг.  
Тепла,  свіженька  булка,  
Хоча  і  холодний  сніг.  

Віддала  останню  жменьку:  
«Голубко,  живи,  не  вмирай!..»  
Дівчинка  втратила  неньку,  
Зберігши  у  серці  рай.  






12.03.2012  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321293
дата надходження 12.03.2012
дата закладки 13.03.2012


Анна Вейн

Лише тобою мрію і живу…

Світанок  нині  -  ніжно  променистий:
на  повні  груди  дихає  весна:
Крилом  торкнувши  небо  синьо-чисте,
Намисто  цвіту  одяга  вона.

Мої  думки  несуться  ген  за  хмари  –
лише  тобою  мрію  і  живу.
Очей  палких  і  вуст  барвисті  чари
відчула  не  у  сні,  а  наяву.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320250
дата надходження 08.03.2012
дата закладки 09.03.2012


Halyna*

Мені чомусь до болю захотілось

І  знову  сніг.  І  знов  навколо  біло,
Хоча  весна  вступила  у  права.
Мені  чомусь  до  болю  захотілось,
Щоб  стопи  легко  ніжила  трава,

Щоб  небо  засміялось  росянисто,
А  сонце  щоб  купалося  в  зірках.
І  бруньками  заквітло  сіре  місто,
І  квітів  захотілось  в  пелюстках.

До  радощів,  до  мрій,  до  божевілля
Мені  чомусь  так  хочеться  весни!..
І  серце  б’ється  пташкою  щохвилі,
Торкаючись  таємної  струни.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319911
дата надходження 07.03.2012
дата закладки 08.03.2012


olya lakhotsky

Очікування відлиги

Тепло  безформне,  як  земля
У  перший  день  свого  творіння,
Ще  спить  вагання  ручая  –
Текти  на  південь  чи  на  північ.
І  день  заснув  між  темних  віт
Сосни,  в  її  духмяних  лапах  –
Ти  затамовуєш  зеніт,
Я  затамовую  початок.
Для  дійства  сонця  і  води
Нема  ні  сполоху,  ні  схлипу,
Усе  життя  між  "я"  і  "ти"  –
Ніяк  не  звикну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319631
дата надходження 06.03.2012
дата закладки 06.03.2012


Halyna*

Я потребую вийти з берегів

«Я  потребую  вийти  з  берегів...»
                                   (Галина  Мирослава)  


...І  знову  вечір  снігом  побілів,
Вдалечині  горять  маленькі  вікна.
Я  потребую  вийти  з  берегів,
Бо  в  берегах  загублюсь,
                           Знищусь,
                                               Зникну.
Бо  наче  айсберг,  втоплений  в  глибінь,
Не  схаменюсь  підводними  шляхами.
Як  біла  ніч  в  продовженій  добі,
Я  буду  миттю,
                     Вічністю,
                                     Роками.
Або  як  суша  спраглих  островів,
Попід  небесним  встеленим  покровом...
Я  потребую  вийти  з  берегів,
В  останній  раз,
                       Чи  вперший,
                                               Або  знову.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316615
дата надходження 24.02.2012
дата закладки 27.02.2012


Окрилена

В волоссі пахнуть гіацинти…

Печаль  моя!  Нічне  безсоння
і  туга,  випита  сповна...
Я  перед  Вами  -  безборонна!
О,  ні,  я  з  Вами  як  броня….

Прошу,  у    сни  мої  прилиньте,
хоч  я  втікачка  наяву.
В  волоссі  пахнуть  гіацинти...
В  мені  інверсія…  Живу….

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316580
дата надходження 24.02.2012
дата закладки 27.02.2012


Олександр Гриб

Коли небеса оголені

Живої  води  би  випити,
Розбити  цю  мертву  тишу,
А  небо  над  нами,  вибите,
Світанки  у  космос  кришить.

Збиватись  у  зграї  хижими,
Гострити  списи  і  розум.
Так  важко  буває  вижити,
Якщо  ти  потрібен  грозам.

Криниці  чекають  повені,
Живої  води,  даремно.
Коли  небеса  оголені,
У  душах,  чомусь,  затемно.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316478
дата надходження 24.02.2012
дата закладки 24.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.02.2012


Наталя Данилюк

Весняна повінь

Ховаю  в  жменьку  мрію  обігріту,
В  промінні  сонця  ніжиться  рука...
Чи  не  мені  натрусиш  того  цвіту,
Моя  весняна  повене  п'янка?

І  на  душі  так  стане  росянисто,
Так  завесніє  радість  у  думках!..
Розсипле  ранок  перлами  намисто,
Заструменіє  сонце  по  гілках.

І  розгойдає  яблуні  ще  сонні
Грайливий  вітер  подихом  гірським,
Шовковий  день  на  білім  підвіконні
Розсипле  мрій  достиглі  колоски.

Знайомі  кроки  скрипнуть  за  дверима,
У  груди  вдарить  лІтепло  хмільне
І  хтось  привітний  з  карими  очима
Мене  до  серця  свого  пригорне...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316016
дата надходження 22.02.2012
дата закладки 23.02.2012


Володимир Шевчук

Ніхто так тебе не розбудить…

Ніхто  так  тебе  не  розбудить,  
Як  мрія  –  весняна,  проста…  
У  вдиху  здіймаються  груди,  
У  ласці  сміються  вуста.  

Вловимі  ледь-ледь  аромати  
У  душу  зайдуть  навпростець.  
Голубить  у  променях  м’яти  
Едемський,  легкий  вітерець.  

І  так,  то  сміється  то  плаче  
Весни  переливчастий  дзвін…  
Чому  ж  ти  подумала,  наче  
То  я  розбудив,  а  не  він?  

20.02.2012  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315577
дата надходження 20.02.2012
дата закладки 21.02.2012


Наталя Данилюк

Все зів'яло…

Все  зів'яло,  Боже,  все  зівяло-
Відцвіло,  відтануло  у  сні...
Сніг  ховає  в  біле  покривало
Вже  зотлілі,  проминулі  дні.

Все  зів'яло.Нащо  кличу  долю?
Завдаю  душі  своїй  жалю?
На  мою  розвінчану  тополю
Натрусило  небо  кришталю.

Розхитала  всі  мости  розлука,
Облетіли  клени  ще  торік...
Ти  пощо  у  серце  моє  стукав?
Ти  навіщо  поглядом  обпік?

-Я  тому  тривожив  тебе,мила,
Щоб  гірку  розвіяти  печаль...
Візерунком  зоряним  розшила
Темна  ніч  посріблену  вуаль.

Скоро  дні  наповняться  розмаєм,
Вкриє  сад  квітуча  пелена,
Заметіль  весільна  закружляє
Вже  не  нас,  кохана,  вже  не  нас...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315473
дата надходження 20.02.2012
дата закладки 20.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.02.2012


Наталя Данилюк

Донечці

Маленька  доню,  гілочко  бузкова,
Моя  потіхо,  променю  ясний!
В  замерзлу  шибку  місяця  підкова
Ясним  серпанком  сіє  ніжні  сни.

Дивлюсь  на  тебе,  тепле  моє  диво,
Яка  ж  ти  безпорадна  в  цьому  сні...
Хай  буде  в  тебе  доля  незрадлива,
Зозуля  накує  щасливих  днів!

І  янгол  твій  тебе  благословляє,
В  дарунок  дасть  надійний  оберіг,
Щоб  сад  завжди  стрічав  тебе  розмаєм,
Коли  з  далеких  вернешся  доріг.

А  поки  ти,  усміхнена  і  мила,
Витаєш  у  своїх  дитячих  снах,
Я  над  тобою  розгортаю  крила,
Мов  над  маленьким  проліском  весна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314634
дата надходження 17.02.2012
дата закладки 17.02.2012


Poetka

…там попереду час…

...там  попереду  час  із  поглядом  що  ховає  залишки  нас  самих
пустеля  неосяжного  неба  пророкує  вічну  спрагу  молитви
найважливіші  істини  завжди  простіші  простих...
краплі  старху  вчорашнього  дня  із  очей  своїх  витри...
я  знаю  що  коли  тяжіє  погляд  зими  який  врізається  в  серце
божевілля  переростає  у  звичку  і  біль  стає  безтурботним
знаєш  більшість  із  відчуттів  доля  приправляє  червоним  перцем...
це  буде  теплий  ранок  і  неодмінно  суботній
коли  ти  відчуєш  -  сьогодні  любов  занадто  взаємна  і  невідворотна
щоб  примусити  її  страждати  колишніми  іменами...
запам'ятай  якщо  відпускають  легко  значить  люблять
тільки  словами...
підлаштуйся  під  ніч  під  її  частоти
вилікуй  кашель  який  виїдає  хрипами
теплий  дотик  до  серця  дорожчий  від  будь  якої  банкноти
небо  наповнене  яскравими  смолоскипами
які  ніколи  не  дадуть  тобі  заблукати...
згадай  як  важливо  часом  не  знати
з  ким  засинає  і  прокидається  совість...
сьогодні  я  буду  довго  тобі  перед  сном  читати
із  пам'яті  про  наш  час...
а  ти  подумки  розпинатимеш
відстань  що  так  легковажно  розділяє  нас
одним  подихом...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313792
дата надходження 13.02.2012
дата закладки 15.02.2012


Наталя Данилюк

В День закоханих

Лютневий  ранок.Сніжно-біла  піна
Застигла  візерунками  на  склі...
Крокує  день  Святого  Валентина,
Густим  серпанком  тане  по  землі.

Поміж  гілок  сріблясті  павутинки
І  паморозь  іскриться,  мов  жива!
Летять-летять  строкаті  валентинки-
Палких  освідчень  трепетні  слова.

І  так  мені  в  думках  моїх  весняно
Від  того,  що  у  натовпі  людей
До  мене  поспішаєш  ти,  коханий,
Троянду  притиснувши  до  грудей!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313565
дата надходження 13.02.2012
дата закладки 14.02.2012


Михайло Плосковітов

…чекаєш свята Валентина

Ти  теж  чекаєш  свята  Валентина
(або  хоча  б  простих  життєвих  змін).
Зима  за  ніч,  поодаль  від  стежини,
закутала  берізку  до  колін.

Ще  й  на  вікні  азалія  розквітла
під  шепіт  ледве  теплих  батарей,
а  білий  іній  від  нічного  вітру
проліз  у  шпарки  замкнених  дверей.

Кімнатна  тиша  тулиться  в  долоні,
мороз  на  шибці  птахів  нахолов…
Невже  ота  весна  на  підвіконні
нагадує  про  втрачену  любов?

Можливо…  мріям  збутися.  Сьогодні?
З-під  ковдри  хукнеш  -  пара  із  легень,
дарма,  що  хатні  капці  ще  холодні  -    
сьогодні  ж  свято  –  Валентинів  день.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313677
дата надходження 13.02.2012
дата закладки 13.02.2012


Шипшинка

Быть может слишком одиноки…

Быть  может  слишком    это    глупо,
Быть  может  просто,  слишком  рано.
Мы  в  то  безоблачное  утро,
 В  глазах  не  прятали  обмана.

Быть  может  слишком  одиноки,
Быть  может  слишком  без  вины.
Мы  оказались  так  далёки.
От  нежной,  преданой  любви.  

                                                                                                         08.02.2012.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313228
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 13.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.02.2012


Любов Іванова

ЗИМНИЕ ВЕЧЕРА. АКРО.

З  венит  январь  закованными  льдами,    
И  скрится  иней,  чисто  перламутр.
М  орозный  пар,  обласканный  ветрами,    
Н  е  страшен  нам..  Желанных  ждем  минут!  
И  две  мечты  в  мороз,  метель  и  вьюгу,
Е  два  коснутся  сумерки  земли,    
     
В  который  раз,  влекомые  друг  другом,
Е  динством  душ,  желаний  и  любви..
Ч  ерез  эфир  слова  любви  потоком,
Е  му  и  мне  пора  сказать  "Пока"..
Р  убахой  ночь  одела  ставни  окон,
А  завтра  снова  буду  ждать  звонка..

©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112021211516

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313490
дата надходження 12.02.2012
дата закладки 13.02.2012


Анна Вейн

РОЗМОВА З ВІТРОМ

Думками  я  полину  в  синє  небо  –
наслухаюся  зоряних  казок.
Прийняти  їх  у  серце  є  потреба,
у  пам'яті  лишити  образок
про  те,  як  пахне  сонце  в  надвечір’я,
як  солов'ї  співають  до  небес,
де  невагомі  хмари  -  наче  пір’я.
А  ще  -  про  велич  світу,  сім  чудес…

Вклонюся  вітру  за  таку  розмову!
Я  на  землі  згадаю  ще  не  раз
магічних  слів  веселку  кольорову
і  сокровенних  мрій  жагучий  джаз...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313509
дата надходження 12.02.2012
дата закладки 13.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.02.2012


Наталя Данилюк

О, як ти вмієш вдарити тим словом…

О,як  ти  вмієш  вдарити  тим  словом
Мені  в  обличчя,ніби  батогогом!
А    потім,посміхнувшиись,вдати  знову,
Що  начебто  нічого  й  не  було.

О,як  ти  вмієш  бути  незворушним,
Коли  сльоза  кислотна  обпече,
І  шепотіти  ніжно  щось  на  вушко,
І  пригортати  міцно  за  плече...

І  цілувати  палко  без  зупину...
А  потім-відштовхнути  навідріз!..
О,як  ти  вмієш  вдарити  у  спину,
Гіркого  слова  вигостривши  ніж!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270241
дата надходження 14.07.2011
дата закладки 11.02.2012


Наталя Данилюк

І не тому…

Чи  я  колись  повЕрнуся  сюди-
У  місто  снів,  ілюзій  та  кохання?
Сніг  замете  залишені  сліди
І  відбере  надмірні  сподівання

На  зустріч  теплу  в  сяйві  ліхтарів,
Палкі  зізнання,  дотики  жагучі
І  півмільйона  зоряних  вогнів,
Що  сіють  в  душу  спалахи  блискучі.

І  той  солодкий  присмак  мигдалю,
Що  з  вуст  зірвала  краплею  отрути-
І  не  тому,  що  я  тебе  люблю,
А  лиш  тому,  щоб  іншого  забути...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313040
дата надходження 11.02.2012
дата закладки 11.02.2012


Михайло Плосковітов

Ще й не весна…

Ще  й  не  весна,  і  на  щоках  –  рум’янець,
холодний  привид  сковує  поля,
і  за  плечима  днів  буденних  ранець,
де  серед  цвіту  –  зламане  гілля.

Зима  столика    по  кленових  спинах
лікує  білим    втрачені  літа.
В  тяжкі  прошиті  грона  горобини
мороз  найперший  солод  заплітав.

Відверто  тиша  тулиться  до  клена
під  тріснуте,  у  заметіль,  плече…
Невже  це  ти,  подумала  про  мене,  
Що,  так  рум’янець  на  щоках  пече.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312374
дата надходження 08.02.2012
дата закладки 09.02.2012


Троянда Пустелі

Без суму і без болю… без вагань…

В  мені  твоє  кохання  не  заплаче
В  тобі  моя  любов  не  загорить
Твої  уста  такі  палкі,  одначе
Розлука,  ніби  прапор,  майорить

І  дотики  тремкі,  як  ніжні  віти
Та  не  теплом  палахкотить  від  них
В  очах  весна,  котра  дарує  квіти
Та  зимний  спокій  в  тих  очах  притих.

І  не  заб’ється  серце  з  переляку
Від  неминучих  та  гірких  прощань
Бо  звикло  воно  жити  «на  відзнаку»
Без  суму  і  без  болю…  без  вагань…




*не  автобіогр.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311854
дата надходження 06.02.2012
дата закладки 07.02.2012


Оля Вашека

О небе…

Овечек  белых,  ветер  бравый
По  небу  гонит,  череду…
И  я,  не  мудрствуя  лукаво,
Овечкой  по  земле  иду.

Не  сожалея  о  минувшем,  
Боль  претерпев,  смиряю  плоть.
И  робко  жду,  когда  же  душу
Мою,  помилует  Господь…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311883
дата надходження 06.02.2012
дата закладки 07.02.2012


Наталя Данилюк

Холодний день

Холодний  день.Надірвана  струна.
Зима  неквапом  струшує  перини.
О,  не  питай,  чия  у  тім  вина,
Бо  там,  де  двоє,  кожен  трохи  винен.

Бо  там,  де  двоє,  тягнеться  вуаль
Крихких  надій,  зневіри  і  образи...
О,  не  питай,  чи  досі  маю  жаль!..
На  мокрих  віях  захололи  стрази...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311794
дата надходження 06.02.2012
дата закладки 07.02.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.02.2012


Наталя Данилюк

Не приручай

А  ти  пішов-без  дотиків,  без  слів,
Сховав  в  кишені  теплу  жменю  світла...
Холодний  ранок  сріблом  продзвенів
І  в  серці  в  мене  паморозь  розквітла.

Та  перетруться  зерна  гіркоти
Пекучі  сльози  висохнуть  на  віях.  
Не  дозволяй  коханню  зацвісти
Там,  де  немає  проблиску  надії.

І  серед  снігу  не  буди  розмай,
Хай  слів  зрадливих  не  шепочуть  губи!..
Не  приручай,  молю,  не  приручай
Допоки  сам  безтямно  не  полюбиш.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310572
дата надходження 01.02.2012
дата закладки 01.02.2012


Наталя Данилюк

Може й так…

Може  й  так:відректися  найлегше,
Замести  сніговієм  стежки...
А  мороз  попід  вікнами  креше
І  заквітчує  мокрі  шибки.

Може  й  так:все  загоїться  згодом,
Вщухне  в  серці  палкий  буревій...
О,  як  вперто  лютує  негода
У  душі  безпросвітній  моїй!..

Може  й  добре,  що  випало  в  щасті
Скуштувати  нам  плід  гіркоти,
Бо  в  житті  тобі  стрінуться  кращі
Світлі  зорі-такі,  як  і  ти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310251
дата надходження 30.01.2012
дата закладки 31.01.2012


Наталя Данилюк

Погода на душі

Зі  мною  часом  коїться  не  те:
Торкнуся  струн  замріяного  серця-
І  враз  бузок  духмяний  зацвіте-
Така  бузкова  віхола  здійметься,

Аж  на  оскомах  виступить  роса,
Замерехтить  перлинами  дзвінкими!..
Та  вмить  насуплять  брови  небеса,
І  дощ  впаде  краплинами  важкими...

І  так  мені  у  грудях  запече,
Така  печаль  заструменіє  в  тілі...
Схилюся  долі  тихо  на  плече,
Розсмакувавши  спогади  зотлілі.

Та  враз  в  погідність  теплу  перейде
Ота  моя  непрохана  негода!..
Зі  мною  часом  коїться  не  те
І  змінюється  на  душі  погода.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308620
дата надходження 23.01.2012
дата закладки 24.01.2012


Володимир Шевчук

Я не стану…

Я  не  стану  тебе  чекати,  
Зрозумій.  Відпусти.  Прости.  
Відстань  також  будує  грати,  –  
Не  мости.  

У  твоєму  тісному  світі  
Поки  місця  нема  для  двох.  
Мої  мрії  –  тобою  спиті,  –  
Зверху  мох.  

Мої  мрії  втрачають  мову,  
Та  колись  я  сягну  мети.  
Ще  із  нас  хтось  полюбить  знову!  –  
Певне  ти…  


20.01.2012  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307878
дата надходження 20.01.2012
дата закладки 21.01.2012


Михайло Плосковітов

Село зникає…

Уже  й  сусідська  стежка  заросла  –  
(спориш  зумів  крізь  міць  її  пролізти),
Тікає  молодь  з  нашого  села
У  велелюдне,  метушливе  місто,

Де  часу  ритм  тіснить  серцебиття,
де  блиск  іону,  імідж,  ресторани:
адже  сільське  і  непросте  життя  –  
давно  не  входить  в  молодіжні  плани.

Уранці    вогник  схлипне  де-не-де
з  осель  старих  –  цього    земного  раю  –
Невже  селом  чужа  епоха  йде
І  невмирущий  корінь  засихає?

Хати  пустіють…  Протяги    вітрів
Метуть  долівку  через  биті  рами.
Сусідський  комин  мертво  занімів,
струхлявіли  старі  ворота-брами.  

Загине  й  сад  :  між    тріснутим  гіллям  –  
рясніють    кігті  дикої  ожини,
Мовчить.  Мовчить  покинута  земля
Неначе  в  докір  внуку,  в  докір  сину.

Давно  сусідська  стежка  заросла  –
такий  спориш,  що  аж  по  серцю  рани…
Тікає  молодь  з  нашого  села,
Тож,  мабуть,  скоро  і  села  не  стане.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307123
дата надходження 17.01.2012
дата закладки 17.01.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.01.2012


Наталя Данилюк

Я вкотре вже згораю…

Я  вкотре  вже  згораю  у  вогні,
Коли  стоїш  обернений  спиною...
Бузкове  небо  дихає  весною
А  в  серці  рвуться  струни  голосні!..

Я  вкотре  шаленію,  мов  дівча,
Коли  звертаєш  погляд  не  на  мене!..
Грайливе  літо  губиться  зелене
В  твоїх  ясних  смарагдових  очах...

І  так  мені  ця  стриманість  пече-
Ота  любов  до  іншої  незряча,
Коли  рука  твоя,  така  гаряча,
Лягає  ніжно  на  чуже  плече...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306176
дата надходження 13.01.2012
дата закладки 13.01.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.01.2012


Михайло Плосковітов

Різдвяні котики

У  цій  порі  ялинкових  весіль
пустує  сніг  .  Ген    набешкетив  скільки  !
А  ти  ідеш  з  роботи,  в    заметіль,
стискаючи  в  руках  вербову  гілку.

Заплутується  в  коси  теплий  сніг,
знімає  з  вій  таку  помітну  втому.
Сусід  чимдуж  з  торбинами  пробіг,
а  ти  в  руках  несеш  весну  додому.

От  бач!  Зима  ж  –  неначе  й  не  зима
й  тебе  вербова  гілочка  зігріє,
і  хоч  у  ніч  Різдвяну,  ти  –  сама,
проте…проте    ж  лишається  надія.

Скрипить  дорога  пізніми  саньми,
вітри  гасають  на  обмерзлих  мітлах,
а  в  тебе  диво:  посерЕд  зими
за  ніч,  вербові  котики  розквітли.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304648
дата надходження 06.01.2012
дата закладки 10.01.2012


Наталя Данилюк

Коли зачиниш за собою двері…

Коли  зачиниш  за  собою  двері,
Не  озирайся  на  прощання,  йди.
Пекучим  болем  зринуть  на  папері
Твої  ще  теплі  тліючі  сліди...

І  не  розквітне  вишня  посивіла,
Коли  прийде  заквітчана  весна.
Я  стільки  слів  промовити  хотіла,
Та  обірвалась  зрадницьки  струна,

І  вже  на  поклик  мій  не  обізветься...
Зима  в  душі,  за  вікнами-зима.
Скільки  зірок  на  небі  твого  серця,
Та  для  моєї  місця  там  нема.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304216
дата надходження 04.01.2012
дата закладки 05.01.2012


Halyna*

Як складно…

Як  складно  розламати  грубу  кригу
Байдужості,  що  вкутує  серця.
Чи  варто  сподіватись  на  відлигу,
Чи  буде  так  до  самого  кінця?..

Як  легко  говорити  за  очима,
Не  вдаривши  хоч  пальцем  для  мети.
У  вас  на  все  віднайдеться  причина,
Бажання  ж  вам  ніколи  не  знайти.

Як  міцно  закувала  і  надійно
Душевна  безпросвітна  глухота...
Замерзнімо...  Затухнім  же...  Зігниймо...
Стулімо  на  замок  свої  вуста.

Як  складно  промінь  світла  в  ваші  душі
Пролити  над  безоднею  пітьми.
Чи  люди  ті,  які  такі  байдужі?..
Як  складно  називати  вас  людьми.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304235
дата надходження 04.01.2012
дата закладки 05.01.2012


Окрилена

Я дякую Тобі!

Я  дякую  тобі,  мій  день  прийдешній,
за  сонце  в  гронах  темно-синіх  хмар.
За  далечінь  гірську  до  нових  звершень,  
за  поштовх  в  спину,  хоч  який  удар!

Я  дякую  тобі,  крилата  Мріє,
за  шторм  уяви  і  за  штиль  терпінь.
Понад  усе  сьогодні  мене  гріє,
що  Твої  очі  неба  має  син!!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303875
дата надходження 03.01.2012
дата закладки 03.01.2012


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.01.2012


Ольга Кричинська

Балада про лицаря

Зніми  обладунки,  хіба  тут  доречні  реванші?
Ні  серця  ж,  ні  дами,  ні  вдячних  тобі  глядачів.
Для  них  ми  давно  уже  стали  героями  шаржів,
А  ти  роззираєшся  в  пошуках  кращих  мечів.

Облиш  свої  спроби,  зійди,  як  годиться,  з  арени
Без  звичних  для  тебе  вже  оплесків  і  конфеті.
Ми  довго  за  мене  боролись,  і  схоже,  даремно  –  
Нам  світить    довічне  неразом  у  незабутті.

Та  карою  стане  не  пустка  років  животіння,
Не  плач  за  жагою,  яка  переповнить  рядки,
Ти  болю  боявся,  а  справжні  ж  тортури  –  прозріння…

Зніми  обладунки,  навколо  лише  вітряки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302739
дата надходження 27.12.2011
дата закладки 29.12.2011


Анна Вейн

Холодний чай

Щоранку  нас  єднає  із  тобою
холодний  чай  і  присмак  гіркоти…
Все  важче  зустрічатися  з  весною,
коли  навколо  –  пустка  самоти.

Хоча  полин  росте  –  де  була  м’ята,-
духмяним  залишився  у  мені:
я  завжди  буду  ніжність  пам'ятати,
що  запалила  зорі  осяйні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301309
дата надходження 20.12.2011
дата закладки 22.12.2011


Любовь Козырь

И то, что было болью…

И  то,  что  было  болью,  станет  прахом:
Истлеет  и  развеется  ветрами…
А  мнившееся  самым  жутким  страхом  –
Рассвет  грядущий  унесёт  ручьями.

И  то,  что  было  грустью,  станет  тенью,
У  ног  твоих  едва-едва  заметной…
Судьба  творит  свои  хитросплетенья,
Всё  будет  хорошо.  Бороться  тщетно…

20.12.2011

©  Copyright:  Любовь  Козырь,  2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301232
дата надходження 20.12.2011
дата закладки 21.12.2011


Рідний

Вона

Вона  мені  кохана  і  сестра,
Моя  утіха  і  сердечна  туга,
Окрилення  для    хомута  і  плуга,
Наснага    для    ліричного  пера.

Не  знаю  я  у  чім    моя  заслуга.  
Отак  в  чудесний  спосіб  із  ребра
Мені  Господь  дав        ласки  і    добра  -  
Коханого  і  відданого    друга.

З    озер  очей      черпаю  осіяння,
Джмелем  бриню    над  лоном  осяйним,
З  колосся  кіс      збираю    роси  раня,
З  ланіт  спиваю  холоднечу    зим.

Хоч  біль  не  раз  несе  її  кохання,
Себе  в  житті  рятую  саме  ним.

19.12.11.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301056
дата надходження 19.12.2011
дата закладки 21.12.2011


Рідний

Калинове тепло

Мені  зими  холодні  щоки
Не    злі  і  не  страшні.
Живу,  кохана,  я  допоки
Твій  образ  у  мені.  

Не  скригне  пам’яті  озерце
Від  скипня  забуття,
Бо  ярим  повівом  при  серці
Минувшість  золота.

Горять  не  кетяги  калини
На  білім  полотні,  -
Душа  моя  палає  нині
У  радіснім  вогні.

Бо  знаю  там,  де  ти  проходиш,
Паде  тобі  до  ніг    
Тепло  калинове  Володі
На  чистий  –  чистий  сніг…


17.12.11

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300530
дата надходження 17.12.2011
дата закладки 19.12.2011


Poetka

…життя - це одна із найбільших утопій…

...стає  лячно  коли  мрії  складаються  із  щоденних
повинностей  та  буденності...
більшість  бідкається  що  уже  давно  мала  б  прийти  зима
але  насправді  є  кілька  очевидностей
зими  приходять  тоді  коли  настає  їхня  пора...
через  нашу  надмірну  впертість  стає  важко  дихати
це  ніби  озонові  діри  проникли  у  серце  та  спокій
і  кожному  із  нас  так  невимовно  ще  хочеться  вижити
що  рідко  хто  на  кінець  зрозуміє
життя  -  це  одна  із  найбільших  утопій...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299955
дата надходження 14.12.2011
дата закладки 16.12.2011


Наталя Данилюк

Помовчимо…

Несказане  лишилось  несказанним...

                                                     (Ліна  Костенко)


Помовчимо,  затамувавши  подих,
Не  треба  слів,  фальшивих  і  гучних.
Серпанок  ночі  стелиться  по  сходах,
Повільно  гусне  в  запахах  терпких

Різких  парфумів,  кави  та  маслин,
Гіркого  диму  на  блідих  зап'ястках...
І  промінь  світла  липне  до  гардин,
Потрапивши  в  якусь  незриму  пастку,

Немов  метелик  в  нАскрізну  вуаль,
Що  безпорадно  бореться  за  втечу.
Помовчимо,  розсипавши  кришталь
Байдужих  слів  в  холодну  порожнечу.

І  не  шукаймо  знаків  і  причин,
Не  сколихнімо  в  душах  океани-
Усе  вгамує  мудрий  часоплин,
НескАзане  залишмо  несказАнним.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299876
дата надходження 14.12.2011
дата закладки 14.12.2011


Володимир Шевчук

Ти стояла…

Ти  стояла,  
а  я  –
очі  в  сторону
Все  ховав  
ні  на  що  не  надіючись…    
Та  нічого  з  собою  
не  діючи  
Знову  зводив,  
і  
бачив  красу.  
Ти  дивилася  ніжно  і  
з  подивом,  
А  я  ж  майже  
відвів  
свою  голову
І  не  знав,  
чи  то  часом  
не  марево,  
Відмикати  цей  вічний  засув…  
Ти  стояла  
і  просто  не  зводила  
З  мене  погляду,  
юності  
повного.  
Чи  ж  ти  бачила  
ще  когось  
дивного  
Хто  б  ховався  від  твоїх  очей?  
Я  хотів  підійти,  
та  все  згадував,  
Що  красиві  
не  стануть  
знайомитись  
З  диваком,  
кому  тільки  лиш  
марити,  
А  не  ждати  від  долі  гостей.  
Ти  хотіла  
вже  йти,  
а  я  досі  ще  
Не  наважившись  
глянути  вкотре  так…  –  
Ні,  
я  погляд  твій  зовсім  не  витримав!  
Але  вголос  
все-рівно  
сказав…  
Я  сказав,  
що  
нехай  мені  сниться  це,  
Як  байдужий,  
коли  мрія  поруч  ось,  
Як  не  вмію  
поводитись  
дивлячись!..  
І  тоді  ти  сама  підійшла.  

07.12.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298515
дата надходження 07.12.2011
дата закладки 09.12.2011


Рідний

мрії

на  землі  розритій  не  спізнати  раю
без  трудів  жертовних  мізерний  ужин
не  боюся  смерті  -  побуту  страхаюсь
без  мети  прожити  хоч  би  день  один
радості  немає  від  годин  безцільних  
дума  творча  сохне  опадає  лист
очі  застилають  каламутні  більма
мре  у  надрах  серця  Богом  даний  хист
мово  моя  рідна  напувай  щоднини
спрагнену  до  праці  суть  мого  єства  
і  нехай  відлуння  віршів  моїх  лине
крізь  читацькі  дýші  до  душí  Христа


06.12.11.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298187
дата надходження 06.12.2011
дата закладки 06.12.2011


Наталя Данилюк

У філіжанці кава захолола…

У  філіжанці  кава  захолола,
Пропахли  пальці  димом  цигарок
І  пізні  айстри,  кинуті  додолу,
Немов  уламки  скинутих  зірок,

Вже  дотлівають,  втративши  надію
Надпити  спрагло  свіжої  води...
А  я  при  тобі  плакати  не  вмію,
Не  озирайся  на  прощання,  йди.

І  не  вторгайся  літом  проминулим
В  моє  сум'яття,  сповнене  жалю!..
Вже  пізню  осінь  дні  перегорнули
І  відзвучало  трепетне  "люблю"

Таким  мрійливим  джазовим  акордом,
Відшелестіло  в  паморозь  нічну...
А  ти  пішов,  вдоволений  і  гордий,
І  у  лещата  серце  затиснув.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297732
дата надходження 04.12.2011
дата закладки 06.12.2011


Наталя Данилюк

Я не приїду

Я  не  приїду.Більше  не  чекай,
Яка  ж  бо  мука  в  марному  чеканні!..
Вечірнє  сонце  вилилось  за  край
І  дотлівають  промені  останні.

Стрімке  таксі  помчить  мене  у  ніч-
В  холодне  місто  смутку  й  порожнечі...
О,як  багато  дивних  протиріч
У  цій  моїй  невиправданій  втечі!..

І  як  багато  кривди  й  гіркоти
У  тих  словах,що  кинуті  недбало...
Я  не  приїду.Спалено  мости
І  ніч  пробита  зрадницьким  кинжалом.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297165
дата надходження 01.12.2011
дата закладки 02.12.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.12.2011


Ласунка

Сповідь німфоманки. (озвучена)

«  Остановись,    мгновенье  ,  ты  прекрасно!»  В.  Гетте

Казкові  відчуття!  Незвичайні  ..хвилюючі!
Щаслива  милуюся  вмиранням  сьогоднішнього  дня!
Не  очі  мої  дивляться!  А  щось  в  мені.  Наче  крізь  вікна!
О  ,  боги  ,  як  же  я  люблю  бачити……
Моя  оболонка,  моє  тіло,
моя  ж  картина,    витвір  моєї  харизми,
шліфуватиму  !!!  Тесатиму  так,    як  цей  світ  вирізає  мою  душу  поміж  інших…..
В  мені  більше  ніж  здається!  Я  –  енергія,  -  думка,  що  змінить  сірий  плин  часу…Любов*ю!
Вишуканість,  еротичність  і  таємничість  цього  світу  –  моя  найбільша  спокуса…,  що  збуджує  мозок,  хвилює  погляд…
Пізнати!  Пізнати!    Пізнати!
Я  під  прицілом  очей  незнайомої  сили…
Я  знайду!  Побачу!  Відчую!  
Хочу  змін  !  Змін!  
Я  хочу….
ЖИТИ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296816
дата надходження 29.11.2011
дата закладки 30.11.2011


olya lakhotsky

Співуча скриня ночі, зір підкови…

Співуча  скриня  ночі,  зір  підкови  –
Виймає  місяць  для  землі  прикраси,
Пряде  й  пряде  свою  космічну  повість
Старий  казкар  на  веретенах  часу.

Розвозить  віз  нефритовим  палацом
Розсипані  мотки  тонкого  сяйва...
–  Скажи  мені,  душе,  чого  ти  плачеш?
–  Усе  тут  вічне,  тільки  я  –  минаю…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296913
дата надходження 30.11.2011
дата закладки 30.11.2011


Марта Мохнацька

То був сірий, безликий, поржавілий будень перону…

То  був  сірий,  безликий,  поржавілий  будень  перону.
Зграї  воронів  імітували  вагонну  смолу.
Хтось  поспішно  прощався  цілунком.  Помада  червона
Стослівні  відбитки  строчила  вокзальному  склу.  

Ми  із  зонтиком  тихо,  сумирно  й  беззлісно  чекали.
Ми  вдавали,  що  не  помічаєм  чимало  речей:
Нас  усі  оминали,  нам  дорікали,  нас  проклинали,
А  ми  собі  ні  пари  з  вуст  і  німотна  байдужість  очей,
Що  встромлені  у  циферблат,  неначе  він  зараз  втече.  

Ми  фальшивили  власною  вірою  у  атракційність
Цього  міста  в  мереживі  сірості  і  чорноти.
Півголосом  зонтик  бубнів  щось  потішливе  і  мелодійне,
Що  я  самохіть  учепилась  за  той  непривабний  мотив,
Хоч  секундою  швидше  я  потай  ладилась  піти.

То  був  той  же  безликий,  поржавілий  будень  перону...
Рейвах  воронів  невипадково  вказав  неземне  -
З  прикінцевого  енного  стомленого  вагону,
З-поміж  сотень  людей,  від  яких  так  нелюдськістю  тхне,
Вийшов  той,  хто  над  все  ощасливив  мене.

Ми  поспішно  вітались  цілунком.  Помада  червона  
Відбивалась  раптово  й  раптово  зникала  на  нім.
В  зграї  воронів  випали  вкраплення  білого  тону,
Ржа  повільно  втікала  з  закутків  перону...
То  був  він.  Я  діждалась.  Прибув.  Прилетів.  То  був  сніг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296661
дата надходження 29.11.2011
дата закладки 29.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.11.2011


Poetka

…все починається зі страху… (ОЗВУЧЕНЕ)

...все  починається  зі  страху  сказати  "не  те"...

захворіти  якимось  однотипним  римуванням
і  так  уже  дочекатись  вогкої  весни
проклинаючи  чергове  самотнє  зимування...
...все  починається  зі  страху  перейти  на  "ти"...

агресій  завжди  чомусь  понад  норму
і  цей  передбачений  дощ  заливає  сліди
від  того  вони  якось  суттєво  змінюють  форму...
ти  як  і  я  ненавидиш  самотності  й  попси
не  розставляєш  розділових  знаків
загоюєш  рани  на  чужих  розбитих  колінах...
а  в  моєму  квітнику  найбільше  диких  маків
на  паркеті  -  пахучого  свіжого  сіна...
ми  доживемо  до  глибокої  старості
ховаючись  за  прирослими  до  нас  ніками
і  ніяк  уже  не  сховати  потягу  й  вульгарності
хтось  стає  Магдаленою  хтось  Веронікою
хоча  сучасніше  дамою  чорною  піковою...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269056
дата надходження 07.07.2011
дата закладки 24.11.2011


Наталя Данилюк

І я піду…

І  я  піду  в  цей  пізній  листопад,
У  цю  холодну  перемлілу  осінь.
Сухий  листок  заплутавсь  у  волоссі...
Невже  покличеш  знов  мене  назад?

І  озирнусь,леліючи  надію,
Що  доля  враз  зведе  нові  мости.
А  ти  світи,у  морок  мій  світи,
Бо  я  світити  так,як  ти,не  вмію...

А  ти  приходь  світанками  у  сни
І  падай  снігом,лагідно-лапатим,
І  буде  на  душі  у  мене  свято
Від  проблисків  такої  білизни!..

І  зазоріють  тисячі  лампад
У  мій  туманний  незворушний  спокій,
І  я  зроблю  оті  найважчі  кроки
У  цей  холодний  пізній  листопад...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295566
дата надходження 24.11.2011
дата закладки 24.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.11.2011


Наталя Данилюк

Далека і чужа

О,як  я  хочу  бути  тим  дощем,
Торкатися  до  щік  твоїх  вологих
І  дріботіти  ніжно  під  плащем,
І  цілувати  вигини  дороги,

Якими  ти  блукатимеш  вночі,
Зімкнувши  пальці  в  звичному  сплетінні...
О,як  я  хочу  полум'ям  свічі
Тобі  зоріти  в  морок  цей  осінній...

І  прихиляти  небо  до  воріт-
Як  та  твоя  розпатлана  смерека!..
Скільки  всього  оточує  твій  світ
І  тільки  я-чужа  тобі  й  далека.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294790
дата надходження 21.11.2011
дата закладки 21.11.2011


Наталя Данилюк

Коли тебе…

Коли  тебе  не  стане  на  землі,
В  моїй  душі  засохнуть  океани,
Роса  кривава  зійде  на  ріллі,
Коли  тебе  в  житті  моїм  не  стане...

Коли  тебе  не  буде  в  цих  садах,
Обсипляться  троянди  снігоцвітом,
І  потече  отруєна  вода
В  моє  солодке  яблуневе  літо...

І  змовкнуть  всі  пташині  голоси,
Дзвінкі  струмки  обірвуться,мов  ноти,
І  перетліють  попелом  ліси
В  той  темний  день  невтішної  скорботи...

І  відлетять,мов  пізні  журавлі,
Усі  мої  несправджені  надії,
Коли  тебе  не  стане  на  землі,
І  крик  в  мені  раптово  заніміє...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294148
дата надходження 18.11.2011
дата закладки 18.11.2011


Дощ

Лист другові

Приїзди,  мій  друже,  на  гостину,
На  гречані,  визрілі  меди.
Скоро  вже  антонівка  достигне
І  калина  виважить  плоди.
Якщо  час  тебе  не  поневолить,  
Завітай,  як  завжди,  восени.
Я  тобі  назустріч,  через  поле,
Вийду  до  розлогої  сосни.
Ти  живеш  у  місті,  серед  смогу,
Що  вже  й  сам,  їй-богу,  посірів.
Ти  стомився  від  життя  такого,
Й  від  утоми,  певно,  постарів.
Відпочинь,  віддай  належне  втомі,
Походи  босоніж  по  землі.
Горілиць,  на  вигрітій  соломі,
Пригадай  дитинства  журавлів.
Пам"ятаєш  стежку  до  діброви,
Де  дуби  велично-осяйні?
Там  колись,  забувши  про  корови,
Ми  скарби  шукали  потайні!
Не  зів"яли  в  пам"яті  дитячій,
Не  згубились  в  круговерті  літ
Наші  перші  успіхи  й  невдачі,
Перші  кроки  в  недитячий  світ.
Там,  де  верби  вигнулись  плакучі,
Де  лозняк  буяє  на  плоту,
Знову  сойки  жолуді  блискучі
Необачно  гублять  на  льоту...
Приїзди,  мій  друже,  на  гостину,
Неодмінно,  чуєш,  приїзди.
Щоб  жагу  втолити  невситиму,
Ту,  що  душу  знаджує  завжди!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294131
дата надходження 18.11.2011
дата закладки 18.11.2011


Наталя Данилюк

Листок календаря

Похмурий  вечір  вдарив  у  батіг,
Помчала  осінь  верхи  берегами
І  лебедем  крилатим  білий  сніг
Упав  на  сходи,вимиті  дощами.

В  розкішне  хутро  вбралася  рілля,
Вдягли  дерева  білі  кабатИни*...
І  ще  один  листок  календаря
Злетів  пером  тендітним  лебединим,

В  повітрі  стерпнув,ніжно  затремтів
І  повагом  прибився  до  підлоги...
Скільки  таких  відірваних  листків
Мені  щоразу  падало  під  ноги!..

І  скільки  днів,вже  й  ліку  їм  нема,
Злетіло  вмить,промчалося  невпиннно!..
А  за  вікном  заплуталась  зима
Поміж  крихких  сріблястих  павутинок...



*кабатина(діалектне)-хутряний  одяг,підшитий  сукном.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293860
дата надходження 17.11.2011
дата закладки 18.11.2011


Рідний

Я вийду з осені у жовтні

Я  вийду  з  осені  у  жовтні
На  листопадовий  перон  
Помандрувати  гаєм  змовклим  
Повз  шерехату  оболонь
На  сніжні  дюни.  Таємничо
Руда  лисиця  промелькне
Осіннім  днем  .  Чи  спантеличить
У  біле  вбраного  мене?
Мабуть  .  Та  я  вже  до  вокзалу
Навряд  чи  схочу  повернуть,
Шляхетну  виявивши  суть  
Яви  лілейної  помалу.
Статечне  сонячне  проміння,
Бурульок  сльози  на  вітрах…
Прощайте,  дні  мої  осінні,
Бо  я  ваш  перелітний  птах.

2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293947
дата надходження 17.11.2011
дата закладки 18.11.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.11.2011


Оксанка Крьока

Не буде

Мій  світ,  моя  любов,  мої  закони...
Мої  думки  про  тебе  і  про  нас.
І  наше  щастя,  що  у  снах  не  тоне,
І  тільки  нам  підкорюється  час.


І  тільки  ми...але  ми  просто  люди.
І  тільки  ми...на  жаль,  уже  видніє,
А  вдень  любові  й  просто  нас...  не  буде,
Бо  це  лише  -  моя  шизофренія.

14.11.2011р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293224
дата надходження 14.11.2011
дата закладки 15.11.2011


Наталя Данилюк

Не озирайся…

Не  озирайся,я  прошу,не  треба,
Не  зупиняйся,чуєш,просто  йди.
Раптовий  дощ  мені  прихилить  небо
І  позмиває  всі  твої  сліди

В  моєму  серці.Лиш  би  все  забути,
Лиш  би  на  днях  поставити  хрести...
О,як  багато  в  ніжності  отрути,
І  як  багато  в  щасті  гіркоти!..

Не  озирайся,я  благаю,чуєш,
Коли  дивлюсь  з  вікна  тобі  услід.
Чи  ж  про  любов  свою  говорять  всує?
І  чи  кричать  про  це  на  цілий  світ?

Ні,не  кричать-такі,як  я,не  вміють
І  в  долі  не  вимолюють  жалю.
Не  озирайся,не  давай  надію,
Коли  я  тут,згораю  і  люблю...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292771
дата надходження 13.11.2011
дата закладки 14.11.2011


Володимир Шевчук

Ви можете не знати…

Ви  можете  не  знати,  
що  сади  
Весною  квітнуть  
для  
людського  ока…    
То  чом  же  знову  
туга  
сивобока  
Скувала  день,  
і  осені  лади  
Так  швидко  наступили,  аж  печаль?  
Ви  можете  не  знати,  
тільки  осінь,  
Така  чудова  
і  
пахуча  
досі  
Лишень  тому,  
що  зазиває  даль.  
Не  знаючи,  
куди  життя  
тече,  
Ви  озирнутись  можете  –  
напевне!  –  
Та  хай  вагання  не  
спиняє  ревне  
І  ще  –  
тримає  другове  плече.  
Живіть.  
На  схилах  осені  живіть!  
Шукайте  щастя  
не  
в  чужих  
тенетах,  
А  у  душі-галактики  
планетах,  
У  серці,  
що  для  щастя  –  
цілий  світ.  
Ви  ж  можете  не  знати,  
що  душа  
Творилася  
із  чистої  любові…  
То  чом  же  зараз  очі  ці  чудові  
Горять  так  блідо,  зовсім  не  спішать?  
…Шукайте  у  душі  
любові  хіть.  
Шукайте  же  
уважно  
і  
старанно,  
Звертаючись  до  неї:  
«Люба  панно!..»  
А  віднайшовши  –  просто  бережіть.  

03.11.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290581
дата надходження 03.11.2011
дата закладки 04.11.2011


Halyna*

Там наші душі

…Там  наші  душі  кволі  і  німі,
Розхристані  всіма  вітрами  долі,
Замучені  неспокоєм,  самі,
Яким  забракло  дещо  сили  волі.
Поборені  нікчемним  співчуттям,
Запалені  небаченим  світилом.
Там  душі  поміж  смертю  і  життям
З  останніх  сил  розправлять  в  небо  крила
І  знайдуть  свій  далекий  Оріон,  -  
Те  вимріяне  жадане  обійстя.
Наткнувшись  на  гранітний  бастіон,
Там  наші  душі  знов  відчують  вістря,
А  далі  заніміють,  заболять…
Зависнуть  поміж  небом  і  землею.
Там  наші  душі  криком  промовчать
Й  на  спомин  нам  напишуть  епопею.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290017
дата надходження 01.11.2011
дата закладки 01.11.2011


Окрилена

Паростки

Торкає  небо  сірим  рукавом,  
вже  фарбу  сонця  змито  з  падолисту.
Ми  будемо  не  пОрізно  -  разОм
і  речі  оживуть  подвійним  змістом.

Мовчання  переповнює  межу,
зневіра  -  в  cерце  -  гострою  різьбою  -
Запам׳ятай,  -  найменшим  дорожу
я  спогадом,  напоєним  Тобою.

Коли  в  полоні  бурі  і  тривог  -
повір,  що  під  ногами  -  твердь  і  суша…
Думки  бувають  зернами,  що  Бог,
чекаючи  врожаю,  сіє  в  душах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290047
дата надходження 01.11.2011
дата закладки 01.11.2011


Володимир Шевчук

Сльози

Не  ховай,  мила,  радості  сліз  у  чудових  своїх  оченятах,  
Що  напоєні  чистим  теплом  і  наповнені  щастям  любові.  
Ти  така,  як  весна  у  раю!  Ти  така,  що  у  інших  дівчатах  
Вже  не  бачу  красиві  уста,  коли  в  тебе  вони  –  пречудові…  

Подивись:  моя  зірка  зійшла;  я  освічений,  леле,  красою,  
У  якій  твоя  велич  і  ще  твоя  сила  краси  неземної.  
Я  віддам  свою  зірку  тобі!  –  хай  блищить  золотою  росою,  
А  ти  просто  живи  і  радій:  такі  очі  –  у  тебе  одної.  

Ти  ж  така,  як  ласкаві  дощі,  що  змивають  самотність  відтоді  
Як  я  вкотре  собі  зрозумів:  ти  така,  як  едемова  м’ята!..  
В  мене  більшого  щастя  нема,  і  щось  інше  –  омріяти  годі,  
Коли  ти,  в  хвилі  радості  сліз,  не  ховаєш  свої  оченята.  

27.10.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289040
дата надходження 27.10.2011
дата закладки 29.10.2011


Марічка9

Як добре було б знати, що не… (У співавторстві з Halyna*)

Веди  мене  у  пам’ять  опівнічну,
де  вже  не  чути  сивої  сови...
Минуть  роки,  так  само  прийде  січень,
а  поки  говори  лиш...  Говори...
                                 (Ольга  Майборода)

Як  добре  було  б  знати,  що  не  я
В  душі  у  тебе  гірко  наслідила,
А  ти  ж,  не  озираючись,  стояв,
А  я  все  говорила,  говорила…

Як  добре  було  б  знати  наперед,
Що  два  життя  підуть  не  тим  маршрутом.
Що  твій,  такий  знайомий,  силует
За  мить  мені  приречено  забути.  

Безладно  листя  падало  згори
І  вже  його  нічого  не  врятує…
Скажи  хоч  щось,  благаю,  говори!
Мов  звір,  розлука  віддана  чатує.

За  нами  –  оберемки  пустоти,
Примарне  щастя  –  щастя  опівнічне…
Як  добре  було  б  знати,  що  не  ти
В  моєму  серці  лишишся  навічно.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287538
дата надходження 21.10.2011
дата закладки 21.10.2011


Наталя Данилюк

Коли печаль…

Коли  печаль  нефритових  очей,
Мов  океан  в  мою  стікає  душу,
Перебираю  пригорщі  ночей
І  сторінками  дні  твої  ворушу...

Коли  печаль  крізь  відстані  земні
Тебе  відносить  на  чужі  орбіти,
Я  розумію:істина  в  вині,
Проте  ніяк  не  можу  захмеліти...

І  не  збагну,  чи  в  тім  моя  вина,
Що  цілий  світ    перед  тобою  тане...
Коли  печаль  висушує  до  дна
Твоїх  очей  глибокі  океани...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287300
дата надходження 19.10.2011
дата закладки 21.10.2011


Наталя Данилюк

Коли калина вдруге зацвіте…

Коли  калина  вдруге  зацвіте
І  рясно  вродить  соковиті  грона,
У  своє  серце  я  впущу  тебе,
Покірна  буду,тиха  й  безборонна...

І  не  спитаю  з  докором  про  те,
Де  ти  блукав,невтішний  мій  приблудо...
Коли  калина  вдруге  зацвіте
І  всі  образи  серце  призабуде.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285010
дата надходження 08.10.2011
дата закладки 21.10.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.10.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.10.2011


Наталя Данилюк

Просто жінка

Я  не  зійшла  до  тебе  з  полотна
Картин  Далі,да  Вінчі,Рафаеля...
Я  просто  жінка,грішна  і  земна-
Часом  сумбурна  й  дика,мов  пустеля...

А  часом  свіжа,сповнена  снаги,
Немов  оаза,буйна  і  квітуча!
То,наче  Ніл,ламаю  береги,
То,мов  ручай,стрімкі  долаю  кручі.

Я  не  прийшла  богинею  зі  снів,
Твоїм  думкам  не  дарувала  крила,
І  поміж  щастя  виливала  гнів,
Тривожилась,раділа  і  любила.

І  ти  не  раз,траплялося,надпив
Ту  чашу  смутку  сам-один  без  мене,
І  я  для  тебе  не  творила  див,
Не  відкривала  вічність  незбагненну...

І  не  завжди  п'янила  без  вина,
Чи  поцілунком  спопеляла  губи...
Я  ж  просто  жінка,грішна  і  земна,
Спасибі,що  мене  такою  любиш!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286580
дата надходження 16.10.2011
дата закладки 17.10.2011


Марічка9

І я пишу…

І  я  пишу́.О,  скільки  я  пишу́!..
Чи  знає  хто,  чи  краплю  розуміє?
І  тим  свята,  і  знову  тим  грішу,
Бо  зупинитись  просто  не  посмію.


А  ті  вірші  спроможні  на  дива:
Пророчать  долю,  серце  розуміють.
Що  б  я  без  них  робила,  -  не  жила  б,
Вони  мені  -  й  за  радість,  і  надію...


Мені  ти  можеш  будь-чим  дорікнуть,
А  їм  не  смій,  вони  мені  як  діти.
Вони  за  мене  довше  проживуть,
Вони  зуміють  вище  полетіти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286030
дата надходження 13.10.2011
дата закладки 14.10.2011


Марічка9

Шкода ( у співавторстві з Михайлом Плосковітовим)

Не  треба  слів.  Вони  пусті  звучанням.
І  навіть  сліз.  Вони  тепер  вода.
О,  як  доречне  це  небес  втручання!
Хоч  так  мені  обох  із  нас  шкода...

Шматує  вітер  спогади,  мов  листя.
Забутий  час  за  спинами  росте.
Невже  ми  справді  просто  відбулися,
згубивши  щастя  в  листя  золоте?

Що  хочеться  до  зриву  закричати,
Руками  зачепити  небеса!
Якби  ж  кохання  вміло  приручатись,
Ми  б  вірили  з  тобою  в  чудеса…

Побачення  перевелось  раптово
В  небесну  і  прощальну  благодать.
А  ти  ?  А  я?..  Нам  не  знайшлося  слова,
що  зможе  нас  удруге  поєднать.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285905
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 13.10.2011


Наталя Данилюк

Бери усе!

Бери  усе!Без  сліз  і  без  жалю
Тобі  віддам  усе,що  тільки  маю.
Ні,не  люблю,ти  чуєш?Не  люблю-
І  в  цій  брехні,як  в  полум'ї  згораю!..

Ні,не  люблю!Чому  ж  моїм  словам
Ти,мов  навкірки,вперто  так  не  віриш?
Бери,що  хочеш-все  тобі  віддам:
Нічних  зірниць  осяяні  сапфіри,

І  срібні  струни  лагідних  вітрів,
Гірських  озер  прозірчасті  свічада,
Соснові  храми  велетнів-лісів,
Вогкий  туман,що  куриться,мов  ладан...

Червоні  маки  в  сонячних  житах,
Небес  ранкових  волошкові  хвилі,
Де  так  самотньо  терпне  білий  птах,
Журливо  манить  за  собою  в  ирій...

Тендітну  зав'язь  юної  весни,
Вишневий  сад,задумою  сповитий...
Бери  усе!Лиш  серце  поверни...
Бо  як  мені  без  серця  далі  жити?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285757
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 12.10.2011


Журавка

ГІСТЬ

Всміхнись  і  знову  
                             назвися  гостем.  
(Наглухо  двері,  
                           впритул  фіранки).
Хай  стане  тихо
                             і  раптом  просто  -  
Найдовша  вічність
                             живе  до  ранку.  
А  далі  кава…  
                               І  босі  ніжки.  
Навшпиньки…    Думка:
                             чи  то  востаннє?
Навіщо  в  мене  
                             вселилась  кішка  
І  серце  в  грудях  
                               давно  не  камінь!?  
Впусти….  ще  трохи.  
                             Отак  пограйся.
Хай    пахне  довго
                           тобою  постіль.  
І  знову  будень
                           в  святкове  вбрався,    
Замкнувши  двері
                           за  вічним  гостем.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285754
дата надходження 12.10.2011
дата закладки 12.10.2011


Марічка9

А за вікном привіти шлють дощі…

А  за  вікном  привіти  шлють  дощі.
І  все  ще  є  незмінним  і  пекучим.
Знав  тільки  Бог:  пробачити  чи  ні,
А  я  не  знала,  що  він  нам  озвучить.

А  знаю  все  ж,  що  ти  мене  картав,
За  вибір  долі  як  судив  жагуче.
Хто  ж  вибрав  зависоких  нам  октав?
І  як  мене  їх  недосяжність  мучить...

Та  хто  спитає,  хто  подасть  руки?
Ти  знаєш  сам,  як  бути  одиноким.
Той  дощ  в  вікні  лишив  мені  сліди
В  душі  твоїх  невиправданих  кроків.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285672
дата надходження 11.10.2011
дата закладки 12.10.2011


Наталя Данилюк

Коли любов торкається до скронь…

Коли  любов  торкається  до  скронь,
Вдаряє  серце  в  кришталеві  струни,
І  поміж  ліній  двох  чужих  долонь
Виводить  доля  життєдайні  руни.

Коли  любов  торкається  до  вуст,
Холодна  сталь  спалахує  вогненно,
І  відпускає  пристрасть  тятиву,
Вогнем  палким  пронизує  рамЕно.

Коли  любов  торкається  душі,
Із  берегів  виходять  океани!..
І  проза  буднів  ллється  у  вірші,
Коли  любов  приходить  довгожданна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285575
дата надходження 11.10.2011
дата закладки 11.10.2011


Halyna*

Не докоряй

Не  докоряй  моїй  бездумній  вірі,
Що  все  у  нас  закінчиться  й  мине.
Сьогодні  вечір  грає  на  клавірі
Щось  дуже  гарне,  хоч  таке  сумне…

В  моє  волосся  вплутується  осінь:
Пробач,  що  я  здавалась  саме  ТА.
Мені  отруту  в  келиху  приносить
Заплакана  і  вірна  самота.

А  в  тебе  розквітатимуть  жоржини,  -
Та  віра  як  гранітний  обеліск.
І  вечір  зазвучить  на  клавесині
Так  легко,  хоч  в  душі  роздався  тріск.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285473
дата надходження 10.10.2011
дата закладки 11.10.2011


Halyna*

Всупер́еч

Напевно,  я  тобі  вже  не  потрібна.
Не  треба  слів...  Не  треба  стільки  слів!..
Мої  зіниці  з  відчаю  не  збліднуть,
тому  що  ти  їх  раптом  розлюбив.  

Мої  зап'ястя  не  заледеніють,
бо  ти  вже  не  торкаєшся  до  них.
Пробач,  що  я  розплакатись  не  вмію
і  кинутись  від  розпачу  до  ніг.

Ти  ж  знав,  що  не  буває  ненавмисних
нікчемних  боязких  порожніх  втеч.
Все  буде  добре.  Просто  в  грудях  стисне,
бо  я  люблю  не  просто...  всупер́еч.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285187
дата надходження 09.10.2011
дата закладки 10.10.2011


Наталя Данилюк

Прощання

Туманним  світанком  прощається  бабине  літо,
Розкидавши  мушлі  порожні  на  білім  піску.
Чого  ж  це  я  плачу?Мені  залишаєш  півсвіту,
Бо  й  досі  ще  любиш  мене,ненадійну  таку...

Чого  ж  я  шукаю,простромлена  наскрізь  дощами,
В  обтесаних  скелях,закутаних  в  білий  туман?
Мені  залишаєш  в  квадраті  віконної  рами
Усміхнене  сонце,що  впало  в  нічний  океан...

Мені  залишаєш  грайливі  дзвінкі  зорепади,
Розлитий  по  небу  Чумацький  осяяний  Шлях...
Чого  ж  не  знаходжу  в  дарунках  твоїх  я  відради?
І  роси  холонуть  в  моїх  мерехтливих  очах...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284782
дата надходження 07.10.2011
дата закладки 07.10.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.10.2011


Володимир Шевчук

Я кожен раз вмираю…

Я  кожен  раз  вмираю,  
коли  Ви  
Проходите  повз  мене  
збайдужіло.  
Зелене  літо  
ще  не  побіліло,  
А  зранку  запах  
свіжої  трави  
Уже  не  той.  
А  Ви  –  ще  досі  ті!  –  
Із  дня  у  день  
велично  і  красиво  
Минаєте  мене,  
а  втім,  
це  диво,  
Що  кожен  раз  ці  зустрічі  прості  
Банальні,  передбачливі,  
пусті  
Приносять  серцю  
стільки  насолоди  
І  знаю  я,
повік  
не  вийдуть  з  моди  
Блакитні  очі,  
як  нектар  густі,  
Які  на  мене  зовсім  не  течуть.  
Ви  знаєте,  
а  Ви  
як  чарівниця,  
Що  не  одному  стільки  –  
стільки  сниться,  
І  не  одному  
в  мимовільну  путь  
Красою  барикаду  возвели.  
Ви  знаєте,  
а  я  Вас  
не  розлюблю,  
Я  швидше  
сам  себе  
у  цім  погублю,  
У  цім  гріху  
із  запахом  смоли  
Церковної.  
Бо  вроду  молоду  
Не  обманути  
ані  на  хвилину!..  
А  завтра  я  у  сотий  раз  загину,    
Коли  повз  Вас,  байдужую,  пройду.  

27.09.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283081
дата надходження 27.09.2011
дата закладки 28.09.2011


Любов Іванова

ПОСТУЧАЛАСЬ ОСЕНЬ. .

Постучалась  осень  вечерком  в  окошко,
потянулась  в  сердцу  золотым  листом.
Но  оно  взмолилось  "Погоди  немножко!
Обойди,  родная,  стороной  мой  дом!"

Постояла  робко,  отошла  несмело,
в  золотых  одеждах,  расписной  парче.
Красотою  рыжей  и  рябиной  спелой
прилегла  у  дома    на  сырой  ночлег..

У  моей  калитки  погости  незримо,
на  тебя  восторгом,  как  вином  плесну..
Улетай  далече  журавлиным  клином.
Без  тебя  останусь  ожидать  весну..


©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2011
Свидетельство  о  публикации  №11109265693

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282863
дата надходження 26.09.2011
дата закладки 27.09.2011


Наталя Данилюк

Без тебе

Без  тебе  світ-не  світ  і  сонця  спалах-
Блідий  відбиток  кволої  зорі.
Таким  тривожним  блимають  сигналом
Із  траси  неба  зорі-ліхтарі...

І  кожен  зойк  нагадує  про  тебе,
І  кожен  спомин  гіркне,мов  іржа...
Біжу  по  скельцях  тріснутого  неба,
Немов  по  лезу  гострого  ножа.

А  там  до  тебе-довгі  магістралі,
Безлюдна  тиша  в  сяйві  ліхтарів,
Сповитих  димом  сонної  печалі,
Що  так  похмуро  зиркають  з-під  брів...

А  там  до  тебе-урвища  й  безодні,
Щемливі  миті  в  спогадах,в  піснях...
Ми  в  цьому  світі  все  життя  самотні,
По  трупах  мрій  вторуємо  свій  шлях.

Без  тебе  я-не  я,без  тебе  серце
Притишує  шалений  ритм  биття
І,мов  кришталь,розтрощене  на  скельця
Моє  гірке,спустошене  життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282825
дата надходження 26.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Софія Кримовська

Коли мені було п’ятнадцять

Коли  мені  було  п’ятнадцять,
ти  мав  і  досвід,  і  вагу.
Я  ж  тільки  бігала  на  танці
і  засмагала  на  даху.
Ховала  від  батьків  помаду,
щоденник  зрідка,  табель  теж.
Я  не  уміла  дати  ради
думкам  і  згарищам  пожеж.
Ти  ще  не  був  тоді  на  схилі,
хоч  третій  шлюб  тріщав  по  швах.
Цікаво,  як  життєві  хвилі
загнали  нас  під  спільний  дах?
Я  нині  з  досвідом,  принаймні,
нема  ні  згарищ,  ні  пожеж.
Твоя  ж  вага,  пробач,  між  нами,
давно  сягнула  всяких  меж…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282752
дата надходження 26.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Наталя Данилюк

…І не вторгайся в спогади мої…

...І  не  вторгайся  в  спогади  мої,
Мов  прохолода  в  теплий  літній  вечір!..
Колись  і  нам  співали  солов'ї,
Легкий  серпанок  сипався  на  плечі.

Колись  і  нам,зітхаючи  услід,
П'янкі  пелЮстки  сипали  троянди,
Світила  ніч  на  стежку  до  воріт
І  зорі  прихиляла,мов  гірлянди.

Колись  і  нам  світанок  на  крилі
Ніс  день  погожий,сонцем  обігрітий!..
...І  не  вторгайся  в  спогади  мої,
Дозволь  хоч  трішки  серцю  відболіти...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282605
дата надходження 25.09.2011
дата закладки 26.09.2011


Аліна Гомон

Скучила…

Безнебий  Київ  проводжав  дощем
І  вслід  кричали  гальма  електричок.
Ми  поговорим  на  мільярди  тем
Тепер,  як  вперше.  Заново  незвично.
Погода?  В  нас  -  теж  крізь  дощ  видно  сонце...
Здійнявши  пил,  не  бачимо  часу.
Немає  як.  Надіємось  на  потім...
А  далі  -  якщо  крила  понесуть...
Дорога  вмита.  Знак  у  білій  рамці:
"За  триста  метрів  поворот  НА  КРАЩЕ".
Вже,  значить,  скоро.  Зустрічай  уранці!
     І  від  дощу  сховай  мене  плащем!..

         09.09.11          18.16

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282308
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 23.09.2011


Любовь Козырь

Если бы знать

Ах,  если  бы  знать,
Что  ты  мне  ответишь  прямо,
Конкретно    и  чётко,  совсем  не  кривя  душой,
Без  шанса  солгать
И  даже  смолчать…  Ни  грамма!
Тогда  б  мои  мысли  смогли  обрести  покой.

Ах,  если  бы  знать…
Но  никто  не  даёт  гарантий,
Из  тени  сомнений  не  виден  желанный  свет…
Вопрос  бы  задать…
Но  только    внутри    романтик
Боится,  тайком,  услышать  не  тот  ответ…

23.09.2011


©  Copyright:  Любовь  Козырь,  2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282227
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 23.09.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.09.2011


Наталя Данилюк

І як це ти посмів?

Насипав  жовтень  пригорщі  листків
В  мої  долоні,сонцем  обігріті...
І  як  це  ти,скажи  мені,посмів
Для  мене  стати  найдорожчим  в  світі?

І  не  хапати  жменями  зірок,
Не  розсипати  матові  перлини,
А  просто  бути  лагідним,як  шовк,
Лягти  на  душу  пухом  тополиним...

І  не  будити  пережитих  днів,
Хіба  ж  важливо,що  було  до  тебе?
І  як  це  ти,скажи  мені,зумів
Раптово  розпогодити  це  небо?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282220
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 23.09.2011


Михайло Плосковітов

Наша осінь…

Помовчимо.  Словам    нема  потреби,
скотилось  сонце  золотом  у  став.
На  фоні  перевернутого  неба
останній  раз  тебе  поцілував.

Засмаглий  вечір  крався  попідтинню,
трусились  зорі  шепотом  в  траву,
у  теплу  ніч  -  не  схожу  на  осінню  -
коханою  тебе  вже  не  назву.

Бракує  щастя,  кисню  до  знемоги,
приліг  коханець-жовтень  між  октав,
підпер  півнеба  місяць  круторогий,
чубатий  вітер  верби  чарував…

Помовчимо.  Словам    нема  потреби.
Я  знаю:  ти  чекатимеш  мене
допоки  вітер  розплітає  верби,
допоки  наша  осінь  не  мине.

плейкаст  від  AmriLauru  на  http://www.playcast.ru/view/1664051/d7916b20a28fc51a7bf6677a6d015d890878408apl

переклад  російською  на  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285285

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282175
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 23.09.2011


Ninel`

Я ПАМ`ЯТАЮ…

Я  пам`ятаю,  як  ВИ  на  мальви  задивились,
Що  розрослися  під  вікном  моїм.
Скажіть,  навіщо  ж  Ви  мені  зустрілись
І  смутком  вкоренились  у  житті  чужім?...

А  може  зможете    Ви  відповісти,
Коли  в  безсонній  ночі  кави  я  наллю
Як  в  пору  ту,  коли  з  дерев  спадало  листя,
Нащось...  прошепотіли  потайки  "люблю"?...

А  чи  посмієте  згадати  Ви  колись,
Як  порожнеча  в  душу  завіта,
Про  ніжні  дотики,  що  солодом  лились
І  у  цілунках  танули    вуста?...

А  ще  чому...Ваш  погляд,  що  мене  зламав,
Висить  мов  тінь,  у  занімілій  тиші?
І  б`ються  спогади  у  скло  -  час  не  забрав,
А  ЗАМІСТЬ  ВАС....  лиш  сум  й  печальні    вірші...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282007
дата надходження 22.09.2011
дата закладки 22.09.2011


Софія Кримовська

Джаз

Моя  мелодія  вітрів
несе  тобі  у  вікна  листя.
Клавіатуру  пальці  тиснуть,
ти  йдеш  по  римах,  як  по  вістрях.
А  серпень  рано  догорів…
Джазує  вересень  дощем,
фонять  відкриті  парасолі,
О  скільки  слів!  Які  прозорі!
Який  високий  тон!  О  солі-
сти  осені...  І  ще
потому  тиша,  як  в  раю.
І  ти  у  римах,  як  в  нірвані,
До  півночі  або  до  рання
на  незастеленім  дивані
ушосте  ямбом  виграю…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281889
дата надходження 21.09.2011
дата закладки 22.09.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.09.2011


Ласунка

Як не я….

Я  тебе  ні  одній  не  віддам!
Не  поділюсь  тобою!  Нізащо!
Як  захочеш  ти  іншої  сам!?
Лиш  мені  доведи  ,  що  так  краще!

Як  гарнішою  буде  ніж  я!
І  гостріші  думки  линуть  в  небо.
Як  сп*янить  чуйне  серце  твоє,  
Лиш  таку  я  підпущу  до  тебе!

Якщо  сонцем  залиє  твій  шлях,
Від  вогню  її  вмлієш  раптово.
Замилуєшся  нею  у  снах,
І  я  піду  без  зайвого  слова!

Я  тебе  ні  одній  не  віддам!
Не  поділюсь  тобою!  Нізащо!
Як  захочеш  ти  іншої  сам!?
Лиш  мені  доведи  ,  що  так  краще!

(Пробачте,  за  неякісний  звук  при  озвучці,  писала  на  швидкоруч)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281695
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 21.09.2011


Просто Тетяночка

Заповідь колишньої

Він  не  назве  Тебе  моїм  ім*ям,
Тебе,  таку  щасливу  й  безтурботну,
А  поцілує,  йдучи  на  роботу,
Вже  Ти  його  опора  і  сім*я.

Він  не  злякає  спогадом  твій  сон,
Солодкий  сон  щасливої  дружини,
Моя  ж  любов  в  очах  його  загине,
Не  зачепивши  вже  принишклих  струн.

В  твоїх  обіймах  засина  мій  бог,
Сьогодні  Ти  в  душі  його  богиня.
Тож  будь  йому  і  мати,  й  берегиня,
Люби  його,  прошу  тебе,  за  двох.

Прощай  його,  згори  в  ньому  до  тла,
Віддай  йому  до  краплі  душу  й  тіло,
Будь  тою,  ким  я  бути  не  зуміла,
Ким  стати  я  для  нього  не  змогла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281641
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 21.09.2011


Наталя Данилюк

Поезія і музика (Назвіть цю зірку іменем моїм…)

Поезія  і  музика.Слова
ПелЮстками  лягли  на  срібні  ноти...
Як  обертом  зайшлася  голова!..
По  келиху,мій  друже?Я  б  не  проти!

Самотній  місяць,сивий  пілігрим,
Торкнувся  неба  лагідної  плоті.
Назвіть  цю  зірку  іменем  моїм-
Оту,найкращу,в  пишній  позолоті!..

Маленька  зірко,світоче  ясний,
У  тобі  є  щось  вічне,незбагненне!
Торкнись  мене,як  мідної  струни,
Мелодією  забрини  для  мене.

Дозволь  сягнути  пальцями  душі
В  твої  космічні  зоряні  глибини!
Поезія  і  музика.Вірші
Лягли  на  ноти  клином  журавлиним.

Я  вам  усе  без  фальші  розповім
І  може  вам  печаль  моя  насниться...
Назвіть  цю  зірку  іменем  моїм,
Нехай  це  буде  наша  таємниця.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281576
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 21.09.2011


Наталя Данилюк

Я з горя перетнула океан…

Я  з  горя  перетнула  океан,
Щоб  дихати  тобою  і  п'яніти.
Між  нами-невідомість,як  капкан,
Повисла  над  моїм  розбитим  світом...

Я  вставила  зінниці  з  кришталю,
Щоб  бути  трохи  схожою  на  тебе!
Та  в  погляді  вловила  "не  люблю"-
І  каменем  зірвалася  із  неба...

Я  вени  обривала,як  дроти,
Щоб  втратити  зв'язок  з  реальним  світом,
Та  хтось  єднав  розведені  мости,
І  зиму  обертав  на  тепле  літо...

Я  прагнула  забути  на  вікИ
Тебе,мов  звичайнісіньку  пригоду!..
Та  в  розпачі  відправила  гудки,
Схвильовано  затамувавши  подих...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279799
дата надходження 10.09.2011
дата закладки 19.09.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.09.2011


Наталя Данилюк

То нам обом…

То  нам  обом  даровано  цей  сніг-
Такий  легкий,тендітно-непорочний,
Він,наче  кіт  улесливий  приліг
До  наших  ніг  і  лагідно  муркоче!

То  нам  обом  посипався  кришталь
З  небес  холодних  прямо  у  долоні!..
І  сивий  місяць,згорблений  скрипаль,
Нам  написав  найкращу  із  симфоній!

То  нам  обом  снувала  ця  зима
Тонкі  пейзажі  в  ніжнім  оксамиті!..
То  я  тебе  придумала  сама,
Лишила  в  казку  двері  привідкриті...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280347
дата надходження 13.09.2011
дата закладки 14.09.2011


Просто Тетяночка

Колись прийдеш

Колись  прийдеш  і  сядеш  під  вікном
В  кав’ярні,  що    до  сліз  тобі  знайома,
Замовиш,  як  завжди,  терпке  вино
Відзначити    повернення  додому.

І  згадки  попливуть,  як  кораблі,
На  миті  перехоплюючи  подих.
Й  нарешті    ти  зізнаєшся  собі,
Що  подумки  давно  сюди  приходив.

І  буде  погляд  між  чужих  очей
В  минуле  вороття  собі  шукати,
Я  ж  стільки  днів  чекала  і  ночей,
Що  далі  розхотілося  чекати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279696
дата надходження 09.09.2011
дата закладки 10.09.2011


Михайло Плосковітов

Не переписати…

Бряжчать  дощі  сторІнками  дахів,
стікають  краплі  з  вигинів  строкатих,  
промоклі  пальці  західних  вітрів
розписують  бруківку,  мов  плакати.

В  міських  анонсах  дощ  і  знову  дощ.
Складає  осінь  лист,  немов  намисто.
в  дзеркальних  спинах  мокрих  сірих  площ
тролейбуси  "рогаті"  бродять  містом...

Ми  ж  так  любили  дощ…вогні  вітрин,
глінтвейн  гарячий  у  старій  таверні,
кумедних  звірів  в  плетиві    хмарин,
Бальзака  й  Ліну,  і  митців  модерну.

Спиняти    час,  і  оберти  Землі,
спихати  в  ринву  доленьку  лукаву,
писати  пальцем  «  Я  люблю…».  На  склі.
І  випивати  залпом  …  третю  каву.

PS.Проте  й  у  Долі    забагато  дір,
чекають  нас,  на  жаль,  і  біль,  і  втрати.
Стих  дощ.  Лягають  вірші    на  папір..
...життя  ж  нам  двічі  -  не  переписати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279571
дата надходження 09.09.2011
дата закладки 10.09.2011


Наталя Данилюк

Дороги

Знов  дороги-дороги  земні,
Ці  розлучниці,вмиті  дощами,
Пролягли  через  нас.А  мені
Досі  пахне  твоїми  вустами...

Досі  тисне  на  серці  печаль
За  отим  безтурботним  минулим,
Мов  іржею,в'їдається  жаль-
Пережили,проте,не  забули...

Перескочили  юності  дні
Так  зухвало  і  так  непомітно,
Мов  безсмертні!І  часом  мені
Твоя  посмішка  лагідна  квітне

Орхідеями  радісних  днів
І  солодких  ночей  гіацинтом!..
А  довкола  дороги  земні
Обмотали  невидимим  бинтом...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279558
дата надходження 09.09.2011
дата закладки 09.09.2011


Наталя Данилюк

Забудеш

І  проклинеш,і  вирвеш,і  забудеш,
Розвієш  попіл  спомином  гірким,
По  ньому  знов  топтатимуться  люди,
Новим  віршем  заповнять  сторінки.

А  нам  з  тобою  місця  вже  не  буде,
Палких  обітниць  вицвітуть  слова...
І  проклинеш,і  вирвеш,і  забудеш,
Як  і  до  цього  інших  забував.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279279
дата надходження 08.09.2011
дата закладки 08.09.2011


Halyna*

А вітер…

Не  пишуться,  не  пишуться  слова,
а  десь  на  півдорозі  слід  свій  гублять...
А  вітер  ніжно  хмари  цілував,
а  вітер  цілував  і  їх  не  слухав.

Самотньо  обгорів  гіркий  полин,
хилилися  додолу  верболози.
А  вітер  сумував  в  степу  один,
а  вітер  стих  до  першого  морозу.

Вже  осінь  розстеляла  полотно,
і  фарби  на  палітрі  були  різні...
А  вітру  просто  стало  все  одно,
а  вітер  повернувсь  занадто  пізно.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279082
дата надходження 07.09.2011
дата закладки 07.09.2011


Володимир Шевчук

Я забуду тебе…

Я  забуду  тебе,  як  помре  почуття  голосне;  
Я  забуду  тебе,  коли  стишаться  грому  гармати;  
Я  забуду  тебе,  коли  жайворон  в  небі  засне,  
А  піснями  на  небі  хмарини  спроможуться  стати.  

Я  забуду  тебе,  як  дощі  перестануть  іти,  
Коли  сніг  повесні  просто  тихо  розтане  без  бруду  
І  на  радіо  зникнуть  усі  про  кохання  хіти,  –  
Я  забуду  тебе!  Я  ніколи  тебе  не  забуду…  

05.09.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278808
дата надходження 05.09.2011
дата закладки 06.09.2011


Журавка

Нет одиночества!

Нет  одиночества,  не  стало.    
И    захотелось  снова  жить.  
Каким  магическим  кристаллом  
Сумел  меня  приворожить?  
Награда  ты  иль  наказание  
Еще  так  сложно  мне  понять.    
Невыносимо  испытание  -    
Любовь  разлукой  проверять.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278841
дата надходження 05.09.2011
дата закладки 06.09.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.09.2011


Рідний

Листи життя

Весна  минула      молода  
І  липня  спека  строга,
Набігла  втома  мов  орда,
А    біль  -  немов  облога.
Пожовклі    вісті    сипле  ліс  -
Листи    життя    останні,
Промінням  писані  навскіс,
Байдужим  вітром  гнані.
І  б'є  дощем  на  битий  шлях,
Січе  у  дні  прийдешні,
Де  нам  не  стрітись,  позаяк
Там  відцвіли  черешні.


31.08.11.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277994
дата надходження 31.08.2011
дата закладки 01.09.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 31.08.2011


Просто Тетяночка

Якби ти знав…

Не  ображайте  своїх  коханих  навіть  не  навмисно  кинутим  словом,  воно  залишає  в  їх  серцях  болючі  шрами...  Бережіть  один  одного  і  нехай  ваші  слова  лише  зцілюють  душу...



Якби  ти  знав,  яка  безмежна  сила
Твоїм  словам  дарована  була...
О,  скільки  раз  вони  безжально  вбили,
Та  воскресала  знов  від  їх  тепла.

Якби  ти  знав,  як  рани  ті  тривожать
І  в  скронях  через  край  пульсує  біль...
Єдине  слово,  ненавмисне,  може,
А  срібні  роси  вибились  з-під  вій.

Якби  ти  знав,  як  фарби  враз  тьмяніють
І  втома  визирає  з-за  плечей,
І  слів  твоїх  відлуння  тихо  тліє
В  принишклих  вогнищах  сумних  очей.

Якби  ти  знав,  яка  ціна  пробачень,
На  руки  б  підхопив  свою  зорю
І  виніс  би  із  болю  й  сліз  гарячих
Наче  людей  виносять  із  вогню.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277526
дата надходження 29.08.2011
дата закладки 29.08.2011


Наталя Данилюк

Гладіолуси

Немов  з  гарячки  в  осінь  увійду...
Так  гірко  споглядати,як  вмирають
Багряні  гладіолуси  в  саду-
Забутий  клаптик  вкраденого  раю

З  обіймів  літа,з  теплих  кольорів,
Духмяних  трав,що  росами  сповиті...
За  небокраєм  серпень  догорів,
Втопившись  у  замріяній  блакиті.

Летять  пелюстки,ніжні  і  легкі,
Як  подих  серця  в  миті  ностальгії,
І  краплі  крові  в  скошеній  траві
Так  поминально  тліють  в  безнадії.

Осіннім  сонцем  вигріта  земля
Крізь  пагони  ще  п'є  живу  вологу,
А  понад  вечір  капосна  мушня
Влаштовує  над  квітами  облогу.

І  дотліває  буйний  мій  квітник
Багряних  гладіолусів  тендітних-
Як  безпорадно  дихають  вони
Мені  у  душу,що  з  гарячки  квітне...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276907
дата надходження 25.08.2011
дата закладки 25.08.2011


Наталя Данилюк

Вже серпень зачинив за літом брами…

Вже  серпень  зачинив  за  літом  брами
І  клен  старий  щось  ніжне  відспівав.
Крадеться  осінь  стиглими  полями
І  пахнуть  хлібом  зібрані  жнива.

І  ронить  листя  осінь  у  озера,
Де  сльози-перла  сховані  на  дні,
Де  у  глибоких  зарослях-печерах
Вдаряє  вітер  в  струни  крижані.

І  так  на  серці  трепетно,журливо
І  смуток  мій-прозорий  і  легкий!..
Над  садом  розродилась  тепла  злива
І  у  траву  попадали  грушки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276254
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 23.08.2011


Журавка

Пришла пора

Вдруг  осознала:  жить  пришла  пора.  
В  ответ  кому-то  сердце  застучало.  
Ну,  надо  же,  выходит,  я  жива?  
Жива  еще,  чтоб  все  начать  сначала?!  
Неумолимо  сладок  каждый  жест.  
Ты,  разливая  глаз  своих  чернила,  
Мне    доказал,  что  счастье  в  мире  есть  
И  сердце  я  не  просто  так  хранила.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276346
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 22.08.2011


Наталя Данилюк

В саду моєму літо відбуяло…

В  саду  моєму  літо  відбуяло,
Принишкли  мальви,вклякли  до  землі
І  вкрили  роси  срібним  покривалом
Мій  тихий  жаль,що  важко  відболів...

І  я  змирилась,втомлена  тополя,
Зронила  смуток  в  скошену  траву...
Чи  не  на  все,мій  друже,Божа  воля-
Не  я  цілунок  з  вуст  твоїх  зірву...

Не  я  твій  сон  присутністю  порушу,
Торкнувшись  ніжно  теплої  долоні...
Натрусить  осінь  в  безпорадну  душу
Пелюсточок  рожевих  пеларгоній.

А  листопад  грайливо  їх  розвіє
І  глек  душі,ще  теплий,спорожнить.
Це  не  надії-надто  не  надії!..
Це  розпачу  мого  зрадлива  мить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276392
дата надходження 22.08.2011
дата закладки 22.08.2011


Halyna*

Наче перша любов…

Не  цвітуть  на  вікні  герані…
                                                     (Олена  Теліга)
На  самотнім  вікні  розквітає  червона  герань,
Наче  перша  любов  –  розквітає  шалено  і  палко,
І  вмирає  сама  після  перших  сумних  розставань
За  лаштунками  слів  у  осінньому  вічному  парку.

Відмирає  той  цвіт.  У  тривожну  прозору  блакить
Журавлем  без  крила  відлітає  в  далеку  мандрівку.
Тільки  спогад  п’янкий  ще  собою  згадає,  зболить,
І  впаде  пелюстком  пурпуровим  на  голу  бруківку.

Як  відчути  її  –  ту  тонку,  ту  мереживну  грань,
У  обійми  сліпі  свої  руки  комусь  розпростерши?..
 На  самотнім  вікні  розквітає  червона  герань,
Наче  наша  любов  –  найсолодша,  найбільша.  Найперша.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276279
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 22.08.2011


Наталя Данилюк

Щастя поштою

Листами,есемесками,дзвінками,
То  поштою,то  в  далеч  по  дротах
Скорочуємо  відстань  поміж  нами
І  забуття  розвіюємо  прах.

Несуть  тебе  далекі  магістралі,
Зігріті  світлом  сонних  ліхтарів...
А  я  складаю  спогади  зів'ялі,
Мов  орігамі,в  ящички  старі.

А  я  біжу,долаючи  вокзали,
Що  вкрали  погляд  в  поїзді  за  склом.
Твої  вуста  ще  стільки  не  сказали,
В  самотню  душу  снігу  намело...

І  вже  навряд  чи  обіграти  вдасться
Наш  відлік  часу,що  почав  свій  шлях.
Отак  і  будеш  надсилати  щастя
Мені  в  конвертах,в  душу-по  дротах...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275907
дата надходження 19.08.2011
дата закладки 19.08.2011


Наталя Данилюк

Не вертай до мене

Розвійся  десь  серпневими  стежками,
В  гаях  тінистих,де  тополі  й  клени,
Та  тільки  не  вертай  назад  до  мене,
Бо  ще  люблю,ще  марю  до  нестями!..

Бо  ще  горю  і  згаснути  не  можу,
І  розвінчати  з  літом  не  дозволю,
Як  листопад  розвінчує  тополю
З  пожовклим  листям.Що  це?Воля  Божа?

Чи  то  моє  розпачливе  сумління?
Ні,не  вертай,розвій,спали,зітри
Всіх  наших  днів  барвисті  кольори!..
На  них  вже,мабуть,паморозь  осіння...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275713
дата надходження 18.08.2011
дата закладки 18.08.2011


Наталя Данилюк

Квітковий сон

Вітер  дихає  легко  й  духмяно
У  відчинене  навстіж  вікно,
Яблуневим  пахучим  туманом
Затяглося  небес  полотно.

Що  ж  тим  квітам  так  солодко  спиться,
Що  печаль  їхня  світла  й  легка?
Місяць,наче  улеслива  киця,
Що  заснула  на  теплих  руках...

І  немає  в  цю  ніч  перепони
Тим  таємним  вибагливим  снам!..
І  спросоння  троянда  червона
Щось  шепоче  далеким  зіркам...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275524
дата надходження 17.08.2011
дата закладки 18.08.2011


Наталя Данилюк

Ідеш, то йди…

Ідеш,то  йди!Неволити  не  буду  
І  не  заплачу(Господи,прости!)
Твоя  любов,жорстокіша  за  Вуду,
На  трупах  мрій  звела  свої  мости

До  мого  серця,краплею  отрути
Розбавила  ночей  п'янких  нектар!..
А  я  не  вміла  правду  осягнути
І  до  землі  спуститися  із  хмар...

І  заблукала  в  нетрях  безпросвітних,
І  не  вернула  поспіхом  назад...
Моя  любов  залишилась  у  квітні,
Твоя  втекла  в  холодний  листопад.

І  погляд  твій  залишив  безнадію-
Без  зайвих  слів  він  все  мені  сказав.
Ідеш,то  йди...Тримати  не  посмію,
Хіба  що  блисне  зрадницьки  сльоза...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275368
дата надходження 16.08.2011
дата закладки 16.08.2011


Halyna*

Сонце постукало в шибку

Нині  сонце  смутне  знов  постукало  променем  в  шибку,
Сколихнувши  в  мені  ностальгічну  печальну  струну.
У  солодких  думках  я  промокла  від  щастя  до  нитки,
І  чи  збулось  воно  наяву,  то  й  сама  не  збагну.
Мабуть,  літа  тепло  зачепило  у  серці  неспокій,
Наче  вчора  сама,  –  а  сьогодні  все  зовсім  не  так.
Тільки  сонце  мені  заглядає  в  вікно  ненароком
І  промінням  своїм  посміхається  легко  навзнак.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273808
дата надходження 06.08.2011
дата закладки 15.08.2011


Просто Тетяночка

Коли я йшла, щоб вже не повернутись…

Коли  я  йшла,  щоб  вже  не  повернутись,
Цвіли  сади,  о,  як  цвіли  сади!
Від  їх  п'янкої,  ніжної  отрути
Тремтіло  серце,  боячись  біди.

Ішла  і  погляд  твій  палив  у  спину
І,  як  ножем,  так  ранили  слова...
Але  ж  скажи,  хіба  я  в  тому  винна,
Що  час  любов  на  клапті  розрива?

Все  важче  йти  ставало  з  кожним  кроком,
Я  не  така  вже  й  сильна,  як  здалось...
Ти  ж  завжди  рвався  в  неба  синь  високу,
А  мені  ближче  золото  колось.

Так  мало  бути,  це,  напевно,  доля:
Любов  розбилась  об  буденність  днів.
Чому  ж,  скажи,  душа  кричить  від  болю
І  не  знайти  ніяк  потрібних  слів?

Та  і  втішати,  мабуть,  було  б  марно,
Усі  слова,  як  краплі  гіркоти...
Чому  ж,  чому  сади  цвіли  так  гарно,
Коли  я  йшла,  назавжди  щоб  піти?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274660
дата надходження 11.08.2011
дата закладки 12.08.2011


Окрилена

Волію знати

Волію  знати  (і  душа  б  співала!!!),
що  Ти  щасливий,  стерти  всі  "проте".
Для  чого  жити  з  муками  Тантала,
коли  у  Тобі  молодість  цвіте!

Питання  риторичні,  мов  обличчя,
стають  одне  за  одним  у  кортеж...
А,  може...  зникнем  в  іншому  сторіччі  -
і  там  не  буде  вавилонських  веж?

Розтане  морок.  На  траву  зелену
ясніші  сонця  й  місяця  стократ
проллються  роси  з  молодого  клена  -
як  гроно-сльози  лісових  Дріад.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274646
дата надходження 11.08.2011
дата закладки 12.08.2011


Наталя Данилюк

Не йди до мене…

В  порожнє  небо  дихають  сади
Зів'ялим  листям,памороззю,цвіллю...
Не  йди  до  мене,осене,не  йди,
Не  потурай  моєму  божевіллю!..

І  сивий  смуток  в  серце  ти  не  лий,
Не  дихай  в  душу  холодом  мовчання.
Той  день  серпневий,теплий  і  ясний,
Чи  відіснився  він  мені  востаннє?

Чи  вкрали  сонце,кинувши  в  мішок,
Заморські  старці(мабуть  зі  Стамбулу?)
Лиш  павутиння  срібне  між  гілок,
Немов  вітрила  в  подорож  напнули...

І  якось  терпко  дихають  сади,
І  вмитий  ранок  з  присмаком  кориці...
Не  йди  до  мене,осене,не  йди,
Нехай  ще  літо  в  серці  колоситься!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274587
дата надходження 11.08.2011
дата закладки 12.08.2011


Наталя Данилюк

Мій грішнику, помолимося Богу…

Мій  грішнику,помолимося  Богу,
Бо  лиш  на  Бога  маємо  надію.
І  я,мабУть,завчасно  постарію,
Коли  в  мій  дім  забудеш  ти  дорогу...

Не  треба  слів,безцінний  скарб-мовчання,
Не  сколихни  цю  тишу  без  потреби,
Твої  ж  бо  очі  скажуть  все  за  тебе
І  не  злукавлять:все  у  нас  востаннє...

Остання  ніч,розпачливо-шалена,
Останній  крик,останній  оберіг!
У  відчаї  впаду  тобі  до  ніг,
Як  грішниця  Марія-Магдалена!

Хіба  ж  мені  за  щось  тебе  картати,
Мій  грішнику?Я  ж  гірша  за  отруту!..
Але  твою  спокутую  покуту
І  у  мені  усі  твої  стигмати!

Мій  грішнику,помолимося  Богу...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274412
дата надходження 10.08.2011
дата закладки 10.08.2011


Наталя Данилюк

Минулого не стерти

Чи  то  моя  вже  юність  відбуяла,
Чи  листопад  під  ноги  ліг  мені?
Минуло  все-і  вдарило,мов  спалах,
Різким  акордом  втяло  по  струні.

Чи  то  не  ми  он  там,серед  розмаю,
Цвітінням  лип  тамуємо  свій  щем?
І  я  тобі  за  щось  там  дорікаю,
В  долоні  плачу  проливним  дощем...

Дівча  вразливе  і  хлопчисько  впертий,
Чи  ж  то  не  ми  ті  двоє?Боже  ж  мій!..
Минуло  все...Минулого  не  стерти
І  не  згорнути  спомин  у  сувій.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274237
дата надходження 09.08.2011
дата закладки 09.08.2011


Наталя Данилюк

На розі в маленькій кав'ярні…

Музика  Віктора  Оха.


На  розі  в  маленькій  кав'ярні,
Де  янголи  плачуть  сумні
На  ніжних  картинах  примарних...
Де  тануть  свічки  на  стіні,

Сльозами  стікають  додолу,
Розгойдують  тишу  хмільну...
Малесенький  затишний  столик
У  тінях  гардин  потонув...

Там  стрінуться  наші  долоні
І  пальці  сплетуться  тонкі,
І  з  кошика  маки  червоні
Нам  зронять  легкі  пелюстки...

І  я,неймовірно  щаслива,
В  очах  твоїх  карих  втону!
І  променів  сонячна  злива
Заллє  потемнілу  стіну!..

І  може  всі  давні  оскоми
Ця  зустріч  загоїть  мені
В  кав'ярні,  до  болю  знайомій,
Де  янголи  плачуть  сумні...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273850
дата надходження 06.08.2011
дата закладки 08.08.2011


Наталя Данилюк

Нові міста, дороги і вокзали…

Нові  міста,дороги  і  вокзали,
Чужих  очей  морозяна  блакить
Примарне  щастя  навпіл  роз'єднали.
А  ти  вдавав,що  наче  й  не  болить...

А  ти  хотів  не  дихати  минулим,
Забути  все!У  поспіху  подій
Ми  півжиття  за  ніч  перегорнули,
Змахнули  вниз,як  паморозь  із  вій.

І  знову  осінь  сипле  листопадом...
Осінній  бал-сумний  осінній  бал...
Найкращі  дні  лишилися  позаду,
Вогким  світанком  дихає  вокзал...

Ніщо  в  ту  ніч  фатальну  не  вціліло-
Розбилось  все  об  мури  кам'яні!..
Та  хто  ж  повірить,крім  листків  зотлілих,
Як  невимовно  боляче  мені?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274106
дата надходження 08.08.2011
дата закладки 08.08.2011


Михайло Плосковітов

У січні…

З  тобою  ми  в  розлуці  -  цілу  вічність…
Як  час  летить.  О    Боже!  Як  летить.
Дні    серпня.  Я  ж  залишився  у  січні
на  все  життя,  а  не  на  прикру  мить.

І  день  за  днем  печуть  мої  долоні
від  тих  зірок,  що  впали  між  отав…
(Які  ж  вони  зробилися  холодні,
Якби    я  про  розлуку  стільки  знав).

Серпнева  ніч.  Цикади  в  насолоді,
обручки  …  закотилися  за  вічність,
а  ти  права:  романтики  -  не  в  моді,
тому  вони  й  лишаються  у  січні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273754
дата надходження 05.08.2011
дата закладки 08.08.2011


Наталя Данилюк

Той поріг

Це  ж  той  поріг,мій  Боже,той  поріг...
Невже  це  він  простелить  вам  дорогу?
А  я  лишусь,молитимуся  Богу,
Щоб  вас  від  зради  й  фальші  остеріг.

Це  ж  той  поріг.Схиляюся  чолом:
Яку  ж  іще  готує  доля  муку?
Ще  подумки  тримаю  вашу  руку,
Та  вже  вона  не  дихає  теплом.

Це  ж  той  поріг-ріднесенький!..Це  він,
Не  дарував  повінчаної  долі...
І  у  журбі  принишкли  дві  тополі,
Не  подались  за  вами  навздогін.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273530
дата надходження 04.08.2011
дата закладки 05.08.2011


Наталя Данилюк

Другові

(Валі  Савелюк)

І  нехай  відречуться  від  мене  всі  янголи  світу,
І  розтрощиться  місяць  лампадою  вщент  об  бетон,
І  загублять  вітри  громову  стоголосу  трембіту,
І  осяяне  сонце  не  зійде  на  пишний  престол...

І  нехай  розчахнеться  небес  позолочений  купол,
І  впаде  на  коліна  в  знемозі  могутній  Атлант,
І  сади  посивіють  умить  від  гіркої  розпуки,
І  проллється  у  всі  океани  отруйна  зола...

І  нехай  всі  довкола  сміються,  плюють  мені  в  спину,
Тягнуть  з  мене  всі  соки,  як  сонце  палюче  росу...
Всеодно,  я  ніколи-ніколи  тебе  не  покину,
У  пітьмі  безнадії  я  свічку  тобі  піднесу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273323
дата надходження 03.08.2011
дата закладки 04.08.2011


Halyna*

Чекати сили вже нема

опівночі  для  нас  застигне  світ
щоб  ще  хоч  раз  торкатися  несміло
ми  зірвемо  із  душ  колючий  дріт
і  визволимо  виснажене  тіло

ми  іскрами  розжарених  зіниць
спадатимемо  попелом  на  груди
і  серце  обірветься  долілиць  
і  захід  сонця  пурпуровий  буде

цілунками  розсиплемось…  трьома
словами  на  обніжених  зап’ястях  
коли  ні  в  кого  сили  вже  нема
чекати  на  трамвай  чужого  щастя

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272154
дата надходження 26.07.2011
дата закладки 29.07.2011


Наталя Данилюк

Різдвяний вечір

Підійди,підійди  до  вікна
І  поглянь,які  зорі  яскраві!
Десь  пливуть  у  прозорих  човнах,
Тануть  в  небі,мов  цукор  у  каві.

Запалімо  в  цей  вечір  свічки,
Хай  іскряться  вогні  пурпурові!
Розчиняюсь  в  цілунках  п'янких,
В  тихім  шепоті,в  ніжному  слові!..

В  цих  блискучих  різдвяних  вогнях
Розпливаюсь,мов  крапелька  в  морі!
Ніч  спустилася  тихо  на  дах,
Розгубила  в  снігу  теплі  зорі...

Може  вийдемо  разом  у  двір
Подивитись,як  з  гір  кучерявих
Місяць  злизує  білий  пломбір,
Запиваючи  чашкою  кави!..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272391
дата надходження 28.07.2011
дата закладки 29.07.2011


Володимир Шевчук

Тиха неувага

Тиха  неувага  так  мені  простима;  
Ну  куди  кохання  знову  привело?  
Фея-чарівниця  з  юними  очима  
Сіє  в  моє  серце  зорі  і  тепло.  

Ні,  вона  принцеса!  Молода  княгиня  
І  на  крилах  юні  щастячко  несе…  
А  краса  в  зіницях,  наче  небо  синя,  
Може  й  не  безмежна,  та  для  мене  –  все.  

І  нехай  у  душу  ще  немає  ходу  –  
Все-одно  там  світло,  а  не  дика  тьма.  
Так,  вона  байдужа,  –  холодніша  льоду!  –    
А  утім,  для  мене  гарячіш  нема…  

22.07.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271558
дата надходження 22.07.2011
дата закладки 23.07.2011


Окрилена

В грозу…

Листя  осики  тремтить  під  дощами,
блискавка  крає  небесні  плащі.
Грім  вибиває  гучні  телеграми  -
терпне  чекання  у  моїй  руці.

Скошені  трави  лежать  хоругвами,
корінь  цикорію..  солодко..  П’ю…
і  не  нап’юся  Твоїми  словами  -
трунок  енігми  в  шалену  грозу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271059
дата надходження 19.07.2011
дата закладки 20.07.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.07.2011


Мила Машнова

Как жаль, что карандаш в моих руках

Как  жаль,  что  карандаш  в  моих  руках
Не  так  послушен,  как  бы  мне  хотелось!
Что  не  дано  мне  выплеснуть  в  штрихах
Свои  эмоции:  отчаянье  и  смелость.

Я  рисовала  бы  и  днями  и  ночами!  
И  жизнь  этапами  ложилась  на  листы,
И  крылья  вырастали  б  за  плечами,
От  взгляда  на  красивые  холсты.

Но  мой  призыв  один  -  играть  словами,
Чтобы  загнать  их  в  рамки  для  стихов,
Листы  мои,  залатанные  швами
Чернильных  строк,  не  ведают  цветов.

                 /2004г./

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270828
дата надходження 18.07.2011
дата закладки 18.07.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.07.2011


Михайло Плосковітов

Сентиментальність ….

Гульвіса-дощ.  Із    хмари.  Без    адреси.  
На  нитках  краплі  звісились  живі.
У  ці  часи  гламурного  прогресу  –  
позаздрив  я      нескошеній  траві.

Липневий  дощ  вже  не  знімає  стресу,
сентиментальність  кине  якорі,
а  за  вікном  гойдаються  берези
і  миють  ступні  в  замшевій  корі.

Життя  зашите,  наче  вікна  в  пластик,
а  час  підступно  викрадає…щось.
Позаздрю  я  ще  й    горобцям  криластим,
бо  ж  лебедів  у  місті  не  знайшлось.

Мов  повростАли  парасолі  в  плечі,
калюжі  гонять  бульбашок  юрбу.
Дощ  до  вподоби  лиш  мені  й  малечі:
малечі  –  в  радість,  а  мені  –  в  журбу.

Я  від  дощу  роблюся  нетверезий.  
хлюпкий  асфальт,  мов  змокла  сивина
Все  миють  й  миють  ступні  дві  берези.
Сентиментальність…в  спогади  лягла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270811
дата надходження 18.07.2011
дата закладки 18.07.2011


Наталя Данилюк

Переступи через похмурі будні…

Переступи  через  похмурі  будні,
В  ясний  світанок  тихо  увійди!
Такі  хвилини-просто  незабутні,
Уразять  душу  спраглу  назавжди!

І  назбирай  проміння  повні  жмені,
І  спілих  яблук  в  пазуху  напхай!..
Немає  "вчора","завтра"  або  "нині",
Є  тільки  саду  пишного  розмай!..

Є  тільки  вічність  в  росяній  краплині,
В  польоті  птаха,в  шепоті  струмків,
Є  тільки  ти  із  зорями  в  кишені
На  перехресті  всіх  земних  світів!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269990
дата надходження 13.07.2011
дата закладки 13.07.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.07.2011


Наталя Данилюк

Коли буває сумно і самотньо…

Коли  буває  сумно  і  самотньо,
Я  йду  до  тебе,в  спогадах,в  думках,
Я  йду  до  тебе,начебто  з  безодні,
Як  свіжий  день  по  спалених  мостах.

І  сиплю  в  трави  проліски  шовкові,
Іскристі  роси,ніжний  первоцвіт,
І  з  мертвих  тріщин  з  дотиком  любові
Густе  зело  вривається  у  світ!..

Я  йду  до  тебе,боса  і  неспита,
Самотню  душу  вилити  до  дна,
І  десь  під  ранок  зринути,наснитись
В  твоїх  таємних,вимріяних  снах...

І  наша  зустріч  серце  мені  гріє,
Так  ніжно  гладить  скроні  і  чоло...
Я  йду  до  тебе,втрачена  надіє,
А  під  ногами  в  мене-бите  скло...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269641
дата надходження 11.07.2011
дата закладки 11.07.2011


Анна Вейн

Тепла злива

Із  неба  лило.  Бігли  у  кіно,
а  яблуні  -  палахкотіли  цвітом.
Всміхались  теплі  мальви  під  вікном:
у  танці  з  вітром  виглядали  літо,

А  ми  ловили  дощ,  неначе  діти:
Щасливі_по  калюжках_в  серці  щем…
Могли  Усесвіт,  граючись,  зігріти,
Як  літечко  сміялося  дощем!

Я  хочу  зупинити  світлу  мить,
Коли  гримить  -  лишитися  з  тобою,
Та  невблаганний  час  кудись  летить,
щезаючи  за  темною  габою…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269286
дата надходження 08.07.2011
дата закладки 11.07.2011


Наталя Данилюк

Ти несеш листопад у мій храм…

Ти  несеш  листопад  у  мій  храм,
У  весну  мою  свіжу  й  погожу...
Підкоряюся  гордим  вітрам,
А  тобі  підкоритись  не  можу!..

Підкоряюся  диким  степам,
Що  розкинулись,ніби  полотна!..
Я  себе  на  поталу  не  дам,
Я  сьогодні  така  безтурботна!

Я  не  хочу  мелодій  сумних
У  розпачливих  мареннях  скрипки!..
Ну  навіщо  в  розмаї  весни
Листопад  знову  стукає  в  шибку?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269380
дата надходження 09.07.2011
дата закладки 11.07.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.07.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.07.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.06.2011


Просто Тетяночка

Мужчини (спроба іронії)

Чи  то  на  втіху  жінці,  чи  на  горе
Мужчину  Бог  пустив  у  грішний  світ.
Й  відтоді  на  усіх  земних  просторах
Такий  чудний  поширився  їх  рід.

Живуть  мужчини  горді,  як  Нарциси,
В  любові  вірні  (та  лише  собі)
І  мускулисті,  стани-кипариси,
Таких  не  оминути  у  юрбі.

То  зачіску  поправить,  то  комірчик,
Годину  вибиратиме  піджак,
Захоплено  розкаже,  наче  віршем,  
Який  він  на  всі  сторони  мастак.

Мужчина-бос  роздасть  усім  команди:
"Піди  туди",  "знайди"  і  "принеси".
І  краще  мовчки,  нащо  ті  поради,
Як  ти  у  нього  тільки  для  краси.

Цікавий  тип  -  мужчина-калькулятор  :
Кожна  копійка  в  домі  має  лік,
У  банк  додасть,  тобі  можна  й  відняти,
Для  себе,  мабуть,  інший  буде  вік.

Мужчина-свято  -  повна  протилежність  :  
Живе  сьогодні,  завтра  -  як  буде,
В  кишенях  вітер,  а  в  душі  -  безмежність,
То  тут,  то  там  і  світ  під  ним  гуде.

Заманює  мужчина-Казанова  :
І  компліменти,  й  вогники  в  очах,
І  серенади,  й  квіти  під  порогом,
Й  "носитиму  довіку  на  руках".

Та  тільки  б  стрів  спокусливіше  личко  -  
І  як  метелик  на  новий  пилок.
І  не  спиняй,  така  вже  в  нього  звичка,
Що  просто  не  живеться  без  жінок.

Можна  зустріти  й  "маминого  сина"  :
Турбується,  і  любить,  й  береже.
Але  не  просто  втримати  мужчину  :  
На  варті  його  мама,  стереже.

Митець-мужчина  в  хмарах  десь  літає,
Життя  йому  -  суцільний  мрій  політ,
Кохана  ніжну  Музу  нагадає,
В  тонах  рожевих  заіскриться  світ.

А  є  мужчина,  кажуть,  Ідеальний  :
Цигаркам  -  бій  і  алкоголю  -  ні,
І  тещу  поважає  без  вагання,  
І  з  іншими  гуляє  лиш  вві  сні.

І  гарний  він,  на  заздрість  Аполону,
І  пристрасний,  і  ніжний,  і  палкий,
І  поруч  нього  в  венах  кров  холоне...
Та  чи  існує  нині  отакий?..

Але  який  не  був  би  він,  Мужчина,
Як  любиш  усе  рідне,  все  своє...
І  посмішка,  як  на  вустах  у  сина...
Ми  любим  вас  такими,  як  ви  є.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267820
дата надходження 30.06.2011
дата закладки 30.06.2011


Ольга Кричинська

Планета

А  ти  тут  був.  Набув,  здобув...забув?
Лишив  позаду  принців  та  валетів...
Так  легковажно  відчинив  засув  -
Мене  мені  відкрив  немов  планету.

О,  ти  тут  був.  Втішався  та  ішов
І  ніч  із  стін  у  тінь  сповзала  слідом.
Це  ж  не  кохання,  а  невдалий  шов
На  полотні  ненаших  краєвидів?

Чи  ти  тут  був?..Якщо  мовчання  днів
Не  вип"є  пам"ять  наче  чарку  соту  -  
Я  буду  тут.  У  сутінках  світів,
Відкритих  і  залишених  "на  потім".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267810
дата надходження 30.06.2011
дата закладки 30.06.2011


Наталя Данилюк

Мрійниця

Вона  любить  міцну  чорну  каву
І  червоне  десертне  вино.
На  побачення,як  на  забаву,
Йде  під  вечір.В  легке  кімоно

Із  найтоншого  чорного  шовку
Ніжно  кутає  ніч  ліхтарі.
І  шукає  між  хмарами  сховку
Срібний  місяць  високо,вгорі.

Вона  йде  на  тоненьких  підборах,
Ритми  ночі  вистукує  в  такт!
Наче  дим,в'ється  сукня  прозора
І  рожевий  виблискує  лак,

Як  перлина,легким  перламутром!
Довгі  пасма  по  плечах  пливуть,
І  під  ноги  їй  стелиться  хутром
Місто-привид,ув'язнене  тут,

Серед  безлічі  каменів  сірих,
Безколірних  облуплених  стін...
Та  вона  ще  не  втратила  віри,
Ще  женеться  вночі  навздогін

За  своїм  синьогривим  Пегасом!
І  так  впевнено  вірить  у  те,
Що,закинувши  в  темряву  лассо,
Власне  щастя  у  дім  приведе.

Зі  звірячим,озлобленим  свистом
Хтось  жбурляє  услід  їй  слова!..
Вона  йде  цим  приборканим  містом-
Надто  впевнена,надто  жива!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267663
дата надходження 29.06.2011
дата закладки 29.06.2011


Halyna*

На курок

Не  тисни  на  курок,  -  я  поки  що  зовсім  не  готова,
Десь  у  центрі  зіниць  застигає  непрошений  страх.
Ти  –  солоним  дощем  по  щоках  моїх  знову  і  знову,
Ти  –  разючим  вогнем  по  вишневих  солодких  губах.

Не  чекала  тебе  серед  розпалу  п’яного  літа,
Серед  купелю  трав  і  духмяних  покосів  в  житах.  
Я  –  у  клапті  вогню  твоїм  поглядом  диким  одіта,
Я  –  нестримністю  снів  перелита  у  всіх  на  очах.

Забери  ж  бо  від  скронь  револьверне  заряджене  дуло,
Екіпаж  з  трьох  коней  саме  вчасно  до  ґанку  прибув.
Я  –  холодна  вода,  що  нічого  в  собі  не  забула,
Ти  –  ранковий  туман,  робиш  вигляд,  що  легко  забув.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267597
дата надходження 29.06.2011
дата закладки 29.06.2011


Наталя Данилюк

То не мені така судилась карма…

То  не  мені  така  судилась  карма-
Тебе  в  чужої  вкрасти  без  вагань
І  розміняти  спокій,як  задарма,
На  вир  порожніх  мрій  і  сподівань.

То  не  мені  любов  твоя  судилась,
Шалені  ночі  і  стрімкий  політ,
І  ті  жадані,вимріяні  крила,
Що  нам  могли  б  відкрити  цілий  світ!..

То  не  мені  судилося  без  бою
Перед  тобою  скласти  всі  мечі!
То  іншій,мабуть,випаде  на  долю!..
А  я,наївна,думала-мені...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267308
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 28.06.2011


Журавка

ДОЛЯ

Мене  Господь  до  тебе  на  руках  
Приніс,  щоб  не  поранилась  об  стерня.    
Щоб  не  блукала  довго  по  стежках,  
Які  ведуть  в  нікуди,  в  безімення.  

Вже  образ  чийсь  у  тиші  відстояв,
Вже  й  розпачу  гіркого  наковталась.  
Господь  життям  за  руку  вів,    а  я…  
А  я  навіщось  долі  опиралась.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267302
дата надходження 27.06.2011
дата закладки 28.06.2011


Halyna*

Літні роздуми (у співавторстві з Insolito)

Лише  вогні  не  гаснуть  опівнічні,
самотній  сад  замовк  під  пахощ  лип,
Здавалося,  що  мить  триває  вічно,
І  темряви  прозорий  натяк  зник.

У  мальвах  заквітчалась  наша  доля
В  тремтінні  об’єднались  два  життя
Я  певна,  це  зовсІм  не  мимоволі,
що  небо  прагне  знову  вороття.

І  я  прийду,  мов  росяне  намисто
прийду,  немов  до  місяця  зоря...
Надія  заіскриться  промениста
В  твоїх  руках  щаслива  стану  я.

Кохання  перепілкою  злітає
І  просить  долю  тихо:  «Відпусти»
Без  тебе  і  мене,  повір,  немає,
я  знову  жду  із  трепетом  листи

і  зустрічей  під  стогін  верболозу,
для  тебе  дику  відстань  перетну...
Забудь  про  заздрість  і  чужі  прогнози
Та  принеси  мені  в  вустах  весну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266981
дата надходження 25.06.2011
дата закладки 28.06.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.06.2011


Володимир Шевчук

Витікає любов…

Витікає  любов,  наповняючи,  –  ми  ж  молоді!  
Світ  дарує,  коли  ми  відкриті  для  всіх  до  нестями…  
А  мій  день  починається,  мила,  заледве  тоді  
Як  у  тебе  з-під  вій  дві  галактики  сяють  вогнями.  

Мої  мрії  без  тебе  скупі,  це  пустельні  піски;  
Мої  мрії  з  тобою  –  це  все,  що  потрібно  людині!..  
Я  б  і  може  ще  жив,  розлетись  білий  світ  на  куски,  
Тільки  хай  не  згасають  оті  дві  галактики  сині.  

24.06.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266826
дата надходження 24.06.2011
дата закладки 25.06.2011


Наталя Данилюк

Ти-пісок розпечених пустель…

Ти-пісок  розпечених  пустель
На  моїх  просолених  долонях.
Ллється  з  неба  ніжна  акварель,
Літнє  сонце  мружиться  спросоння.

І  в  обличчя  дихає  трава
Ледь  відчутним  пряним  ароматом!..
Ти-мої  несказані  слова,
Цим  словам  вже  піснею  не  стати.

Цим  словам  не  буде  вороття,
Ні  весни,ні  розквіту,ні...смерті!...
Так  живу,вхопившись  за  життя,
В  цій  страшній,безглуздій  круговерті!

Так  пливу,пірнаю  в  каламуть
Буднів  монотонних    і  тривоги,
А  літа  життя  моє  несуть
На  нові,незвідані  дороги.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266735
дата надходження 24.06.2011
дата закладки 24.06.2011


Наталя Данилюк

Моя весна пішла у заметіль…

Моя  весна  пішла  у  заметіль
Вишень  квітучих  в  росянім  намисті.
Таким  блаженством  віє  звідусіль
І  погляд  твій  у  душу-наче  вистріл!

І  все  змішалось:фрази  і  думки,
Холодні  зорі  й  бульбашки  шампану!
Під  нами-дим,прозорий  і  легкий,
І  я  в  твоїх  обіймах,ніби  тану!..

І  кров  кипить  у  венах,наче  ртуть,
Земля  з-під  ніг  раптово  вислизає!..
І  білі  вишні  солодко  цвітуть,
І  ніч  в  долонях  пелюстки  гойдає!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266673
дата надходження 23.06.2011
дата закладки 24.06.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.06.2011


Halyna*

Прощавання

І  стояв  він,  тупий,  плечистий
 І  байдужий,  немов  колода.
 І  здалося  —  на  ціле  місто
 Заридала  вона  на  сходах.
                                     (Василь  Симоненко)  

 Оніміло  дзвінке  провалля,
 І  не  гріє  глуха  хода.
 На  обличчі  –  туман  печалі,
 А  у  серці  –  себе  шкода.
 Остовпілий  холодний  погляд,
 І  гіркі  від  образ  вуста,
 Ще  раз  болем  жагучим  вколе
 Це  байдуже:  «Бо  ти  не  та».
 Наче  липень  опав  багрянцем,
 Як  планета  згубила  вісь.
 Ми  відбулись  останнім  танцем,
 Так  як  першим  давно  колись.  
 Десь  за  нами  тривожні  будні,
 А  вже  завтра  ти  будеш  сам…
 Як  ніколи  в  душі  паскудно,
 Що  пора  закінчитись  «нам».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266567
дата надходження 23.06.2011
дата закладки 23.06.2011


Маріанна Вдовиковська

- - -

Як  легко  йти  поміж  колючого  гілля...
і  відбирати  силу  в  буревію...
і  запросто  черпати  світ  з  його  кінця.
Усе  те...не  проблема.  Лиш  не  вмію
у  долі  впертої    твої  віднять  сліди.
Твої  долоні,  знаючи,  вивчати.
Тебе  привласнити!  Нехай  горять  світи,
де  ми  не  разом.    Виламаймо  ґрати!
Взірвем  країни,  де  відлуння  самоти!
Застелимо  вітри  собі  у  змову
як  полотно...в  гаптовані  дощем  сади.
Там  ми  себе  знайдем  ЖИВИМИ  знову.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266346
дата надходження 22.06.2011
дата закладки 22.06.2011


Василь Кузан

День пам’яті?

Життя,  неначе  гойдалка,  прив’язана  до  місяця.
 Час  хилитає  маревом  уявність  перемог.
 Перемололи  вересень  з  кістлявими  горіхами
 І  зброя  попід  стріхами  вже  проситься…  Та  Бог,
 Напевно,  відвертається  від  поклику  козацького,
 Батрацького  мрійливого  –  вхопитись  за  шаблі.
 Блищать  медалі  скривджено  фальшивими  монетами,
 Бо  все,  за  що  давали  їх  –  лишилось  на  війні.
 Позбавленими  вибору,  до  подвигів  привченими
 «Чеченами»,  «душманами»,  «бандерами»  були.
 Буяли  і  буянили.  Безбожними  законами
 Вростали  у  агресію,  мов  кулі  у  стволи.
 А  стали  непотрібними.  Загрозою  для  спокою.
 Лишилися  самотніми  у  натовпі  питань.
 Прощальний  вітер  осені  ще  грається  медалями,
 За  далями  зухвалими  мовчить  акордеон…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266329
дата надходження 22.06.2011
дата закладки 22.06.2011


Просто Тетяночка

Перон побачень і розлук

Тарасу  Слободі
"Ця  дивна  зустріч…  Ти  така  знайома"




До  відправки  лишилась  хвилина,
Наша  зустріч  дійшла  до  кінця.
Накриває  емоцій  лавина,
В  унісон  ніби  б*ються  серця.

А  навколи  лиш  гуркіт  вокзальний
Й  не  злічити  незнаних  облич.
Голос  тихо,  в  півтону  печально
Щось  говорить  тобі  віч-на-віч.

Очі  в  очі,  долоні  в  долоні,
На  прощання  твій  запах  вдихну.
Долі  наші  зійшлись  на  пероні,
Щоб  в  душі  розбудити  весну.

І  тому  завмирає  планета
У  прощальному  дотику  рук.
Ми  з  тобою  спіймались  в  тенета
На  пероні  побачень  й  розлук.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266292
дата надходження 21.06.2011
дата закладки 22.06.2011


Михайло Плосковітов

Маки…

Елегія  останніх  днів  тепла
в  дрижанні  мрій,  між  запитальних  знаків.
Втрачаю  силу  –  ти  ж  по  стежці  йшла,
у  розпалі  цвітінь  червоних  маків.

Не  вистачило  Вічності  хвилин
тебе  переконати,  (що  вже  Долю…),
ще  б  вуст  твоїх  торкнутись  –  двох  жарин  -
та  загубилось  серце  серед  поля.

Тобі…кому  ж  я  знову  присягну?
В  полин  гіркий  без  гордощів  заплакав
Чомусь  печаль.  Чию  шукать  вину
у  розпалі  цвітінь  гарячих  маків.


PS…квітують  маки.  Я  між  них  впаду.
краї  пелюсток  згадкою  червоні,
ледь  чутні  дзвони  вкрали  молоду.
ШкодА,  не  вгамували    маки  дзвонів…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266115
дата надходження 20.06.2011
дата закладки 21.06.2011


Halyna*

У тих віршах, де я…

А  ти  мені  навіщось  дорікнув:
«Що  не  рядок  –  любов,  любов,  кохання…»
                                                                     (Наталя  Горішна)  

 …Не  треба,  милий,  зайвих  нарікань,
 Що  знову  душу  снігом  пополощуть,
 Що  є  відбитком  смути  і  страждань,  
 І  вічних  почуттів  уламки,  мощі.
 Хіба  тебе  болять  мої  вірші?
 Вони  –  німі  осколки  серед  бурі,
 Вони  –  забиті  пилом  стелажі,  
 Що  так  тебе  безжалісно  одурять…
 У  тих  віршах,  де  я  –  чиясь  любов,
 Де  серце  тільки  гріється  думками,
 Де  мрії  визволяються  з  оков,
 З  широкими  своїми  рукавами…
 Чи  там  де  я,  чи  там  тебе  нема?
 Це  ти  –  у  кожній  літері  і  комі…
 А  ти  сказав:  «Поетом  будь  сама»,
 А  я  ж  тебе  так  кликала  на  поміч…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265974
дата надходження 20.06.2011
дата закладки 20.06.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.06.2011


Halyna*

Ненавмисно (разом з Марічка9)

Захрустять    сліди    у    мерзлій    піні.
І    чиєсь    задивиться    вікно,    —
Як    ступають    поруч    наші    тіні,
Що    колись    не    стрінулись    давно…
                                             (Скиба    Роман)


Минають  днів  шалених  естафети,
згорає  ніч  на  мареві  зірок,
щасливий  сон  на  клаптики  подертий
між  диких  зграй  сполоханих  думок.

В  твоїм  вікні,  мабуть,  щасливі  лиця.
Вже  інша  роль,  не  вернемся  назад.
І  пилом  мрій  сумує  на  полиці
тобою  подарований  агат.

Яке  чудне  незношене  намисто!..
Земних  бажань  розірвані  стежки.
А  ми  ж  колись  зустрілись  ненавмисно,
а  як  мені  далось  воно  взнаки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265679
дата надходження 18.06.2011
дата закладки 18.06.2011


Рідний

Руки ностальгії

Вперед  рушаю  –  у  минуле,
Де  млість  обіймів,  біль  розстань,
Де  серце  перший  раз  відчуло
Жагу  й  кохання  юних  пань.

І  чи  було  їх  там  багато,
Чи  може  тільки  ти  одна,  -
Мене  на  молодості  свято
Провадить  рання  сивина.

Гуляють  парком  городяни,
Над  замком  блискавка  і  грім,
Мене  стрічають  Бережани  
Так,  як  колись  у  часі  тім,

Коли    я  тут    радів  і  мріяв,
Жадав  і  досвіду,  і  знань...
О,  щемкі    руки  ностальгії,
Не  жміть  так  туго  на  гортань.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265584
дата надходження 17.06.2011
дата закладки 17.06.2011


olya lakhotsky

Ранок

Листами  в  римах,  сонцем  і  життям
Небесний  аташе  приносить  вісті,
Що  я  тебе  –  немов  слова  із  пісні  –
Не  втрачу,  не  забуду,  не  віддам.

Твоїх  акордів  сонячні  ключі
Під  шелест  ранку  –  пухом  тополиним,
Таким  миттєвим,  теплим,  невловимим,  –
Нуртують  меду  грані  золоті.

І  край  землі  –  в  загублених  світах,
У  володіннях  юної  Алтеї,
Де  паленіє  ранок  перед  нею,
Де  сном  минулим  утікає  страх,

І  я  тримаю  сонце  на  руках
Святим  причастям  радості  твоєї.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265461
дата надходження 16.06.2011
дата закладки 16.06.2011


Галина Малюга

Мені колись хотілось сотні слів

У  ніжності  була  своя  печаль,
Закоцінілі  і  слова  і  рухи,
Як  добре,  що  мене  ніхто  не  слуха,
А  може  і  не  добре,  просто  жаль.

Мені  колись  хотілось  сотні  слів,
Напхати  ними  в  одязі  кишені,
А  залишилися  одні  маленькі  жмені,
І  ті  не  реченням  були,  скоріше  спів,
Я  втримати  хотіла  сотні  слів...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265364
дата надходження 16.06.2011
дата закладки 16.06.2011


Михайло Плосковітов

Чудес не буває…. (з ТАРАСОМ КУШНІРОМ) …

Нескінченний  сюжет  монотонних  нудних  діафільмів,  -
хтось  змахнув  із  повіки  тривожну  останню  сльозу.
А  болить  не  самотність...  Так  хочеться  бути  НЕ  вільним.
Ти  ж  ще  віриш  у  те,  що  троянду  тобі  принесу.

Ти  ще  віриш  в  життєві,  любовно-щасливі  фінали,
В  романтичність  історій,  де  сльози  течуть  за  межу,
Але  ту  перемогу  -  з  тобою  ми  вчора  програли.
Happy  end  -    нещасливий  ?  Та  я  вже  про  це  не  скажу…

Й  промовчу  в  тих  словах,  у  яких  так  нестерпно  змовчали,
у  віршах  тих  ілюзій,  які  дарували  нам  сни.
Це  -  останнє  побачення  в  цвіті  хмільної  навали,  
у  симфоніях  скверів,  в  сумних  пантомімах  весни.

Пальці  стиснені  в  пальцях  в  останнім  теплі  ейфорії  ,
щирі  погляди  наші  ховаються  в  серце  небес...
лише  спогади  в  дотиках    спільним  мовчанням  хворіють...    
Час  прощатись…  на  світі,  на  жаль,    не  буває  чудес…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264237
дата надходження 10.06.2011
дата закладки 10.06.2011


Троянда Пустелі

моє тіло…

Моє  тіло  жадає  пестощів  кожного  дня,
А  щоночі  втрачає  свою  нікчемну  цнотливість.
І  крізь  подих  із  хрипотою  шепочу  ім’я,
Коли  от-от  настане  така  наджадана  близькість.

Моє  тіло  вкривається  шовком  твоїх  струмків,
Що  збираються  і  стікають  із  тебе  соком.
Хай  би  ми  цим  займались  не  мить,  а  цілі  віки…
І  втрачали  себе  в  реальності  ненароком.

Моє  тіло  відгукується  на  ряд  твоїх  дотикань,
Промовляє  своїми  рецепторами  крізь  тишу.
Й  віддається  тобі  до  останку  без  всяких  вагань…
Й  у  собі  навіть  трохи  незручності  не  залишить.

Моє  тіло  кричить  у  блаженстві  рухомих  дій.
Під  пронизливих  поглядом  сірих  /чи  карих/  очей…
Й  усвідомлює  всю  незабутність  таких  подій,
Де  втрачає  нікчемну  цнотливість  у  тиші  ночей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264261
дата надходження 10.06.2011
дата закладки 10.06.2011


Olechka

Плач літа

П  ринишклий  ліс  мов  на  сторожі  снів
Л  еліяв  тишу,  мріяв,  хмурив  брови...
А    вітер  в  павутиння  сонце  плів
Ч  арівним  птахом  далей  вечорових.

Л  едь  чутно  небо  дихало  слізьми
І    сутінками  в  ноги  опускалось...
Т  ремтіло  літо  змоклими  крильми,
А    я…  в  плаксиве  літо  закохалась…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264192
дата надходження 09.06.2011
дата закладки 09.06.2011


Samar Obrin

Чай холодный

В  чём  же  день  -  похож  на  предыдущий?
То  же  утро,  тот  же  грязный  снег,
Те  же  ценности  и  мусорные  кучи,
Тот  же  крест,  которым  лечат  грех...
Я  и  сам  -  ничем  не  изменился:
Те  же  руки,  тот  же  тихий  шаг...
Только  вот  -  сегодня  научился,
Чай  холодным  наспех  выпивать...

Я  не  верю  в  старые  обряды
И  в  традиции,  и  в  "так  здесь  повелось",  
И  в  богатую  на  витамин  -  помаду,
Я  не  верю...  (Может  -  не  дорос?)
Наспех  выпиваю  чай  холодный,
Брякну  старым  кованным  замком
И  пойду  искать  потусторонний,
Внеземной  и  антимирный  дом.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244758
дата надходження 03.03.2011
дата закладки 09.06.2011


Любов Іванова

У ВИРІ ПРОТИРІЧ. .

Хто  не  відчув  землі  -  не  знає  неба,
хто  дня  не  знав,  не  зрозуміє    ніч.
А  хто  не  мав  кохання  біля  себе,
не  знає  всіх  можливих  протиріч..

Любов  свята,  та  часом  ранить    серце
І  в  той  же  час    -    життєвий  оберіг..
Для  когось  з  нас  кохання  цілий  всесвіт,
для  когось  прірва  попри  самих  ніг.

У  час  коли  проснеться  зірка  рання
у  прірву  ту  уважно  подивись..
Там  рай  чи  пекло?  Ні!!  Там    вир  кохання!
Стрибай  у  нього,  щоб  злетіти  ввись..


©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2011
Свидетельство  о  публикации  №11106087736

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263989
дата надходження 08.06.2011
дата закладки 09.06.2011


Ласунка

Каюсь….

Душа  зірвалася  і  покотилася  під  ноги…
Покаюся!  Розчарувала  свого  Бога!
Дозволь  мені  на  ноги  мовчки  встати!?
Ти  Ідол  мій  !  Сьогодні  в  ролі  ката…

Життя  моє  в  тобі,  хіба  ж  не  бачиш?
Без  тебе  зброя  вся  моя  ледача….
Розрубана!    Примара  лісу-  Мавка.
Кричи  на  мене,  вовком  вий  і  гавкай!

Я  папороті  цвіт!  Не  вірять  в  мене!
А  ти  знайшов!  І  вилив  мої  вени…
Садизм  прогнав.  Вдихнув  спокусу,  волю!
Ти  мій  єдиний!!!  Ні?  Не  вірю  в  долю…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263827
дата надходження 07.06.2011
дата закладки 08.06.2011


Марічка9

Ненавмисно (разом з Halyna)

Захрустять  сліди  у  мерзлій  піні.  
І  чиєсь  задивиться  вікно,  —  
Як  ступають  поруч  наші  тіні,  
Що  колись  не  стрінулись  давно…  
                                                 (Скиба  Роман)

Минають  днів  шалених  естафети,
згорає  ніч  на  мареві  зірок,
щасливий  сон  на  клаптики  подертий
між  диких  зграй  сполоханих  думок.

В  твоїм  вікні,  мабуть,  щасливі  лиця.
Вже  інша  роль,  не  вернемся  назад.
І  пилом  мрій  сумує  на  полиці
тобою  подарований  агат.

Яке  чудне  незношене  намисто!..
Земних  бажань  розірвані  стежки.
А  ми  ж  колись  зустрілись  ненавмисно,
а  як  мені  далось  воно  взнаки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263683
дата надходження 07.06.2011
дата закладки 07.06.2011


Михайло Плосковітов

Батькові…

Скриплять  старі  розлогі  ясени
Над  стежкою  в  життя,  в  безкрає  поле.
Твої  літа  –  у  нитках  сивини,
Мій  сивочолий  батьку,  сивочолий.

Як  рано  ти,  мій  Неньо,  посивів
(а  ще  ж  роки  й  не  перейшли  на  зиму).
Життєву  мудрість,  твердість,  щирість  слів  –  
Найкраще  передав  донькам  і  сину.

Натруджені  робочі  мозолі,
росте  журба  в  мереживі  на  скронях.
ХлібоТворець  найперший  на  Землі  -  
Господній  Світ  тримаєш  на  долонях.

Вже  так  бракує  сил  твоїм  рукам:
Тримати  час  і  нести  косу  в  поле…
За  посмішку  твою  я  все  віддам  -
Мій  сивочолий  батьку,  сивочолий…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263668
дата надходження 06.06.2011
дата закладки 07.06.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.06.2011


never

Біла стіна, обірвані рядки

Біла  стіна,  обірвані  рядки,
І  нігтями  по  тій  стіні  до  крові,
Вже  так  дістали  ці  весняні  дні,
Що  серце  стислось  в  споминах  любові.
Сліпа  гроза  спалахуючи  грізно,
Мені  у  душу  струменем  води
Вже  пізно,  чуєш  любий,  пізно,
Прости,  забудь  і  відпусти.
Біла  стіна:  страшна,  пуста,  холодна.
І  ніч  в  обіймах  сліз  і  забуття.
Води?  Поїж!!!  -Облиште,  не  голодна!
Бо  сита  градом  того  каяття.
Не  мій,  не  мій,  не  мій  та  не  пускаю,
Не  можу  просто  викинути  все,
І  до  безтями,  віддано  кохаю,
Та  серце  Нею,  зайняте  твоє.
Біла  стіна,  на  ній  сліди  любові,
Що  я  намалювала  власноруч,
Червоний  колір  збуреної  крові,
Стрімке  падіння  із  Дніпрових  круч...
Люблю  і  тихо  помираю,
Що  ж  так  болить  мені  ота  любов,
Лиш  білу  стіну  ніжно  обіймаю,
Змиваючи  слізьми  холодну  кров.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263107
дата надходження 03.06.2011
дата закладки 03.06.2011


Окрилена

Вчорашній сон

По  порції,  на  кожен  день,  по  гранулі
ковтаю  я  Тебе.  Та  вбивче  дозування.  
Вчорашній  сон  годинники  поранили:
завчасно  обірвавсь  урок  із  малювання.

По  обрисах,  я  наближатиму...  в  штрихах
(графітний  олівець  -  продовжує  гостріти)...
Мені  наснилося  тепло  в  Твоїх  руках
і  звуки  щастя  із  карпатської  сюїти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263122
дата надходження 03.06.2011
дата закладки 03.06.2011


євген уткін

ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА (БАЙКА)

У    тестя    зять    питає    звично,
Бо    в    тестя    мудра    голова,
-  Теоретично  і    практично,
Що    означають    ці    слова.

-  Скажу    тобі    я    дуже    точно,
Науку    цю    запам’ятай.
Продемонструю    ще    й    наочно,
Іди    жінок  ,  сюди,    гукай.

Спитаєм    старшу,    для    початку,
-  Скажи    Марусю  –  так    чи    ні,
Як    доларів    дадуть    тридцятку,
Чи    зрадила    б    тоді    мені.

-  Та    пізно    вже,    не    ті    роки.
-  Вже    терпнуть    руки,    тягне    спину,
А    так,    можливо,    залюбки
Купили    б    легкову    машину.

Аналогічне    запитання,
Молодшій    по    цій    самій    суті,
-  Чи    зрадила    б,    своє,    кохання,
Якщо    заплатять    у    валюті?

А    молодиця    з    роду    з    віку,
Лукавить    та    брехать    не    звикла,
-  Купила    б  каже    чоловіку,
За    ту    валюту,    мотоцикла.

Так    от    синок  .Теоретично
У    нас    достаток  –  ми    багаті.
На    практиці    ж,    або    фактично,
Повії    дві,    у    нашій,    хаті.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263057
дата надходження 02.06.2011
дата закладки 02.06.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.06.2011


olya lakhotsky

Тільки дощ

тільки  дощ,  тільки  дощ…
і  свічок  тонкорунні  лампади,
і  озерце  тепла
під  батистовим  дотиком  вій,
тінь  прочинених  брам
до  далекого  царського  саду,
де  весь  світ  –  тільки  наш,
ми  одні,  і  мій  дощ  –  тільки  твій.

перебором  тонким,
шелестким  ніч  загадує,  просить
партитур  і  октав
для  єдиної  в  світі  струни.
руки  сплутують  час,
заблукавши  в  твоєму  волоссі.
тільки  дощ,  тільки  дощ  –
це  надовго.  пробач,  –  назавжди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256718
дата надходження 29.04.2011
дата закладки 02.06.2011


Радченко

***Як же скучила я за тобою

Шоста  осінь  байдужої  вічності,
Шоста  осінь  пекучого  болю,
Шоста  осінь  болючої  дійсності...
Як  же  скучила  я  за  тобою!

Шепочу  ті  слова,  що  не  сказані:
"Ти  моя  найрідніша  людина.
Чимсь  невидимим,  мамо,  ми  зв"язані,
Хоч  твоя  й  обірвалась  стежина".

Твою  стежку  снігами  засипало,
Моє  серце  морози  скували.
Так  раптово  розлука  нам  випала,
На  яку  ми  ніяк  не  чекали.

Ти  востаннє  мені  посміхнулася...
На  чоло  ти  поклала  долоню.
Я  об  погляд  твій,  ніби  спіткнулася,
Бо  побачила  вічність  холодну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262786
дата надходження 01.06.2011
дата закладки 02.06.2011


тепла осінь

Ще й як болить

Ще  й  як  болить  -  відверто,  щиро,  ницо!
З  ваганнями  душа  іде  у  бій.
Ти  говорив  "Люблю"  фальшиво,  скупо,  хитро!
Та  ж  грали  мої  іскорки  з-під  вій.

Ще  й  як  болить  -  від  шрамів  ниє  воля,
спокушена,  в  біду,  на  твій  аркан,
завмре  на  мить,  а  далі  схоче  крові!
Я  відпущу  себе  у  ній  назад  в  капкан...

Ще  й  як  болить  -  голосить,  навіжена,
спаплюжена,  розсіяна,  чужа!
Я  була  твоя  чиста  наречена!
Залишив...
 Лиш  на  мить..
Біда...
...ще  й  як  болить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261856
дата надходження 26.05.2011
дата закладки 27.05.2011


Never Say Never

Все є.

Весна  дала  мені  щось  більше,
Ніж  просто  відчуття  тепла...
Вона  прийшла.  Натхненна.  Інша.
Хоч,  може,  й  змучена  до  тла.

Вона  прийшла.  Назло  морозам.
Назло  заплаканим  ночам.
Не  "гарна,  а  в  душі  порожня"...
Вона  прекрасна.  Там  і  там.

Я  навіть  дощ  люблю  весняний...
І  навіть  вітер,  що  в  вікно.
І  злива  як  раптом  настане-
Гуляти  піду  всеодно)

Я  люблю  перші  дні  промінні
І  перші  паростки  й  бруньки...
І  перші  краплі  сонця  вільні...
Все  необхідне  є.  Живи!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261818
дата надходження 26.05.2011
дата закладки 27.05.2011


Володимир Шевчук

Дівча

У  саду,  поміж  квітів  і  трав,  помирало  дівча,  
І  так  сумно  її  відпускати  цей  всесвіт  у  травні!..  
Вона  гасла  як  день,  догорала,  неначе  свіча,  
В  тихім  сумі  собі  нагадавши  події  недавні.  

…А  недавно  вона  іще  бігала,  гралась,  росла!  
А  недавно  вона  ще  любила…  кохала  недавно!
Вона  літа  ждала!  Ніби  вісника,  наче  посла..,  
Разом  з  тим  помираючи  в  світі  повільно  і  плавно.  

А  недавно  їй  ще  зізнавались  в  коханні!..  –  Дарма…  
А  недавно  іще  вона  знала,  що  житиме  вічно!  
…Вона  тихо  згасала,  стихала  душа,  як  сурма,  
Лиш  довкола  в  саду  все  розквітло  на  жах  символічно.  

24.05.11  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261459
дата надходження 24.05.2011
дата закладки 25.05.2011


Михайло Плосковітов

Жоржина …

Я  виросту  у  мрію  журавлину,
(хоч  тягне  до  землі  Господній  хрест).
В  червоній,  подарованій  жоржині
грудьми  уткнувся  в  марево  небес.
Кладу  її  на  постіль  підвіконня,
в  застиглих  краплях  свіжої  роси.
Пробач…  що  у  своїх  важких  долонях
тобі  так  мало  щастя  наносив.

Як  в’яне  ніч!  У  спалахах  століть!
Дивись  -  зоря  під  крила  журавлю...
пробач,  що  тінь  під  вікнами  стоїть,
твої  й  свої  гріхи  я  відмолю…

хотілось  вірить  в  долю  журавлину...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261270
дата надходження 23.05.2011
дата закладки 23.05.2011


Оксанка Крьока

***

В  дрібницях  щастя  на  землі  Господній
Я  жду  й  не  помічаю  малахіти...
Щось  головне  утрачено  сьогодні,
Але  про  це  не  буду  я  жаліти.

В  дрібницях  щастя,  й  поки  не  голодна
Радію  небу  і  весняним  квітам...
Щось  головне  утрачено  сьогодні,
Але  про  це  не  буду  я  жаліти.

В  дрібницях  щастя,  і  човни  підводні
Не  помічаю  на  своїх  орбітах...
Щось  головне  утрачено  сьогодні,
Але  про  це  не  буду  я  жаліти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260152
дата надходження 17.05.2011
дата закладки 18.05.2011


olya lakhotsky

То смішна затія…

То  смішна  затія,
То  бездонна  туга...
Нерозумно,  серце,
Так  любити  друга.
Без  вінків  і  втіхи
В  некупальські  ночі,
Жалю  мій  далекий,
Що  ти  напророчив?
-  Я  чекав,  щоб  вийшла
Біла  королева
В  оксамиті  ночі
Під  сузір'я  лева.
-  Що  тобі  принести,
Рідна,  в  подарунок?
-  Тільки  теплий  дотик
Золотого  руна.
-  Як  на  руно  станеш,
Що  захочеш  в  нього?
-  Безум  мій  останній:
Лиш  тебе  одного.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260150
дата надходження 17.05.2011
дата закладки 18.05.2011


olya lakhotsky

Хліба й марев

Чудеса  не  в  ціні,  для  дорослих  дітей  –  хліба  й  марев,
І  ліміт  на  тепло  в  ланцюгах  карнавальних  вогнів.
Чи  пророк,  чи  паяц  –  неважливо  –  лише  б  на  коні,
І  купляє  усе  мім-безумець  позліткою  слави.

І  нема  за  вікном  ані  сплеску  крила,  ані  слова,
І  душа,  як  листок  обгорілий,  тривожна  й  пуста,
І  торкнулася  скроня  тонкого,  холодного  скла,
І  куди  нам  з  тобою,  моя  одинока  любове...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260144
дата надходження 17.05.2011
дата закладки 18.05.2011


Ольга Кричинська

Отава

...а  я  не  просила  жодного.
І  жоден  не  став  у  стрій.
Молися  зі  мною,  подруго,
Мій  голос  такий  слабкий.

Так  звично  запахло  порохом,
Неначе  він  вже  вбивав.
Орфей  із  обличчям  ворога,
Володар  п'янких  отав.

Але  як  покличе  порухом
У  вир  спопелілих  днів-
Молися  за  мене,подруго...
бо  я  не  згадаю  слів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259782
дата надходження 15.05.2011
дата закладки 16.05.2011


Володимир Шевчук

На могилі (МАМІ)

На  могилі  загиблої  матері  плаче  юнак,  
І  ті  сльози  його  невеселі  курган  оросили…  
«Знай  матусю,  в  цей  день  я  б  сміявся  –  ти  дай  тільки  знак,  
Та  немає  тебе,  як  немає  в  мені  більше  сили.»  

На  могилі  загиблої  матері  траур  постав:  
«Боже,  мамо,  це  так  роздирає  мій  дух,  мою  волю!..  
У  скорботному  журі,  під  звук  тогосвітніх  октав,  
Більше  я  собі  жодних  утіх  тут  земних  не  дозволю.»  

На  могилі  загиблої  матері  голос  гіркий:  
«Я,  матусю,  давно  розучився  леліяти  мрію,  
Я  пізнав  гіркоту!  Світ  гіркий…  (Світ  –  так  ось  ти  який!)  
А  без  тебе  я  –  тінь,  а  без  тебе  я  тихо  дурію.»  

На  могилі  загиблої  матері  хвиля  ридань:  
«А  недавно  я,  мамо,  красуню  зустрів  нетутешню.  
Вона  райська,  свята!..  –  я  покину  її,  це  як  дань,
Що  без  тебе  мені  не  пізнати  кохання  черешню.»  

На  могилі  загиблої  матері  біль  з-під  повік,  
Бо  немає  легкого  в  розлуці  –  у  вічнім  арешті…  
Він  упав  на  могилу  безсилий,  заснувши  навік,    
Щоб  в  едемських  садах  прокидатись  щасливим  нарешті.  

07.05.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258434
дата надходження 08.05.2011
дата закладки 09.05.2011


olya lakhotsky

Аве

ні  ніч,  ні  світ,  –  
а  знає  тільки  бог,
як  зараз  нам  мовчиться  
вдвох  з  тобою…
і  кожна  мить,  
поділена  на  двох,
на  дві  не  ділиться  –  
лишається  
одною.
твій  силует  
на  темному  вікні,
в  тонких  руках  
крихкі  осколки  тиші,
і  наші  муки,  
як  і  ми,  
німі,
і  наші  болі  
згадуються  
тихше.
а  завтра  день  –  
шумке,  п'янке  вино  –
сто  нелегких  
питань  своїх  поставить,
і  буде  все,  
чого  ще  не  було…
закривши  очі,
я  шепочу:  
аве.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257977
дата надходження 06.05.2011
дата закладки 06.05.2011


Halyna

* * * (А знаєш, наша відстань… )

А  знаєш,  наша  відстань  –  два  рядки,
Хоч  час  давно  промчався  ешафотом.
Мені  не  було  добре  так  ні  з  ким,
Та  тільки-от  цікаво  зараз:  хто  ти?

Ховатися  від  щастя  –  дивна  гра,
Де  правила,  либонь,  усі  відсутні,
А  може,  нам  вже  здатися  пора,
Під  звуки  завороженої  лютні?

Ми  зможемо  здолати  дивний  страх,
і  хто  би  й  що  про  нас  тепер  не  думав…
Коли  щось  більше  криється  в  очах,
То  хай  хоч  божевільна,  хоч  безумна…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257459
дата надходження 03.05.2011
дата закладки 04.05.2011


Adelina

Если он умрёт, я не заплачу

***
Если  он  умрёт,  я  не  заплачу,
Ни  слезинки  я  не  пророню.
Если  он  уйдёт,  -  лишь  неудача,
Если  он  умрёт,  и  я  умру.

Без  него  я  просто  существую,
Зная,  что  он  дышит  и  живёт.
Глупость  я  готова  совершить  любую,
                     Безрассудство,
                               Если  он  умрёт.

Когда  рядом  он,  то  это  –  счастье.
Без  него  вокруг  снега  и  лёд.
Нет!  не  рухнет  мир,  и  солнце  не  погаснет,
Сгасну  я,  как  только  он  умрёт.  

Лишь  его  дыханье  оборвется,
Как  наступит  мой  последний  миг.
Ничего  не  повторится,  не  вернётся,
Только  песнь  дождя  и  ветра  стих.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257211
дата надходження 02.05.2011
дата закладки 02.05.2011


Оксанка Крьока

***

Впіймай  мене.  Я  подихом  любові
Озвуся  тихо  крізь  ранкові  сни.
Цілуй  тепер,  бо  далі  нам  з  тобою
Не  буде  цвіту  ніжної  весни.

Кохай    мене.  Я  ніжно  і  безкрило
Лечу    крізь  день  у  ночі  забуття;
Вкради  мене,  бо  я  любов  не  вбила  -  
Моя  душа  не  знає  каяття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257210
дата надходження 02.05.2011
дата закладки 02.05.2011


Аліна Гомон

На спицях мрії зв'язано життя

Спокійна  ніч.  Але  чомусь  не  спиться...
Душа  шукає  спокою  в  собі,
І  зв'яже  знову  літо  час  на  спицях  -
І  знов  порветься  на  отій  добі,
За  середину,  по  обіді  літа
Здригнувся  світ  і  відхилилась  вісь.
Чого  б  не  сталось?  -  Але  тої  миті
Було  усе:  від  подиву  -  до  сліз!
Я  відстанями  бігла  по  добі,
По  полотні,  що  зв'язане  на  спицях
Руками  Всесвіту,  немов  собі...
В  спокійну  ніч,  коли  душі  не  спиться.

01.05.11          22.24

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257178
дата надходження 02.05.2011
дата закладки 02.05.2011


Софія Кримовська

Може, сон – то не сон, а ілюзія білих модрин

Може,  сон  –  то  не  сон,  а  ілюзія  білих  модрин.
Може,  біль  –  то  не  біль,  а  статичність  емоцій  і  тіла.
Ділить  навпіл  життя  те,  що  мало  ділити  на  три.
Ти  пішов  у  минуле,  розбивши  на  дрібочки  ціле.
Навесні  забузковіє  там,  де  сиділи  удвох.
Ноженята  зіпнуться  уперше,  але  не  побачиш.
Нам  любові  і  щастя  відважив  у  синові  Бог.
Ти  пішов  у  минуле…  Майбутнє  –  вагою  пробачень.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257075
дата надходження 01.05.2011
дата закладки 02.05.2011


Марічка9

Крізь час і дощ

Давай    босоніж  по  траві  пройдем,
Немов  крізь  час,  загублений  не  нами,
За  плечі  взявшись,  під  рясним  дощем
Весни  п'янкої  стулимось  губами.

Давай  без  слів  прискоримо  свій  крок,
Не  вміє  час  чекати  надто  довго.
До  ниточки,  напевно,  плащ  твій  змок,
І  змучилися,  мабуть,  сильні  ноги.

І  так  буд́е,  так  станеться  колись.
Бо  мужній  ти,  тому  ми  сильні  двоє.
Лишень  до  мене  трепетно  пригнись...
Хай  дощ  іде,  нехай  періщить,  -  вст́оїм...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257064
дата надходження 01.05.2011
дата закладки 02.05.2011


Михайло Плосковітов

Цвіт…

Мов  тихий  біль,  твій  ледь  вловимий  шепіт
без  докору…  рукою  по  плечу.                                                    
За  цей  у  серці  невимовний  трепет  -
весною  яблуневою  плачу.
Давай  під  небом  будемо  мовчати.
Цвіт  яблунь,  ніби  клаптики  з  життя.
Якби  ж  у  щасті  віднайти  початок,
якби  ж…йому  немає  вороття.

Дорога    пише  на  скрижалях  світу,                                        
Повік  межа…  рукою  по  плечу.                                                  
Я  за  кохання  в  білій  звабі  цвіту
весною  яблуневою  плачу.

(до  вірша  використано  фото  С.Гордієнка)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256011
дата надходження 25.04.2011
дата закладки 26.04.2011


Halyna

* * * (невже не нам…)

Невже  не  нам  історію  писати,
А  тліти  десь  віками  в  небутті?
Обв’язуючи  душу  целібатом,
Робити  вигляд,  наче  ми  святі.

Спасати  честь  бездарно,  як  Варава,
І  на  чужій  зронитись  борозні.
Для  чого  нам  така  невдячна  слава,  -  
Ми  в  ній  такі  бездарні  і  смішні.

Останні  крихти  в  когось  відбирати,
Спокійно  спати  на  сирій  землі…
Невже  не  нам  історію  писати,
Бо  ми  такі  мізерні  і  малі?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255856
дата надходження 24.04.2011
дата закладки 26.04.2011


Рідний

Для тебе

Очі  квітів  звернені  до  неба,
Вабить  їх    сіяюче  тепло.
Маю  я  ,  улюблена,  для  тебе
Втіхи  неземної  джерело.

Вії  гаю  кліпають  од  вітру,
Сонячного  прагнучи  вінця.
Маю  я,  кохана,  зелень  втіхи
Для  твого  весняного  лиця.

Степ  долоню  куряну  розстеле  -
Спрагнені  кудлаті  спориші.
Маю  я  для  тебе,  моя  леле,
Прохолоду  щирої  душі.

Все  мине    -  весна  і  літа  просинь  
Зжовкне  долі  вишитий  рушник,
 Матиму  і  похмурнілу  осінь
Я  для  тебе  все,  що  мати  звик.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255813
дата надходження 24.04.2011
дата закладки 26.04.2011


olya lakhotsky

Як воно – знати усе, й не вагаючись, йти…

як  воно  –  знати  усе,  й  не  вагаючись,  йти?
небо  упало  й  до  гір  безпорадно  приникло,
ніч  у  саду,  і  остання  доба  до  мети,
слухає  світ,  плачучи,  гефсиманську  молитву.

плавиться  камінь...  їдка  елеонська  роса  –
ні,  то  не  сльози,  то  дар  висоти  найвірнішим.
зараз  відійде  архангел,  бо  час  твій  настав,–
завтра  тебе  він  прийматиме  трішечки  іншим.

нам  бракуватиме  слів  і  відкритих  очей
там,  де  за  душі  людей  в  смерті  вигравши  битву,
всесвіт  вустами  своїх  розіп'ятих  дітей
все  ще  шепоче  твою  гефсиманську  молитву.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255238
дата надходження 21.04.2011
дата закладки 21.04.2011


Ксенислава Крапка

Світанкова бесіда з янголом…

-  Хочу  моря,  і  чаю  зеленого  з  апельсинами,
Хочу  поле  ромашок,  і  спокою  на  світанні,
І  щоб  більш  не  писалося  з  римами  депресивними,
То  й  катрен  цей  сумний  повинен  бути  останнім…

-  Буде  море  тобі,  і  спокій  у  теплім  літі,
Апельсини  на  узбережжі,  і  чай  зелений,  
А  коли  сумуватимеш  –  буде  море  із  квітів,
І  я  завжди  любитиму  дивні  твої  катрени…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254965
дата надходження 20.04.2011
дата закладки 20.04.2011


Володимир Шевчук

Я не заздрю (+ Halyna і Марічка9)

(Дівчата,  Ви  два  сонця!)

Я  не  заздрю  дощу,  що  вмиває  байдужі  обличчя,  
Він  вилизує  грим  (довіряти  ж  бо  маскам  не  вміє),  
Як  не  вірю  словам,  що  осколками  душу  калічать..,  
Лиш  достиглим  очам,  у  яких  народилася  мрія.  

Зупинятись  не  слід.  Я  не  заздрю  далеким  дорогам;  
Той  хто  вірить  –  не  жде,  задивляючись  просто  угору.  
Не  кидай  фраз  скупих  у  багаття  моїх  монологів  –  
Я  воскресну  ще  з  них!  –  та  не  заздрю,  бо,  мабуть  нескоро.  

18.04.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254743
дата надходження 18.04.2011
дата закладки 19.04.2011


КВМ

З днем народження Тарасе

Приєднуюсь  то  тосту,  хочу  побажати,
Вам  щастя  в  долі  повен  ківш,
І  щоб  до  серця  кожному  доходив,
Ваш  сповненій  любов’ю  кожен  вірш.
Хай  пестить  доля,  на  усі  бажання,
На  ваш  талант  здоров’я  додає,
Пізнало  серце  сповнене  кохання,
А  це  натхнення  в  щирості  найде.
Хай  стелиться    з  удачі  вам  дорога,
И  чистотою  неба  Вам  блакить,
И  обмине  сім’ю  усю  хвороба,
А  з  цим  повір  Тарасе  гарно  жить

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254238
дата надходження 16.04.2011
дата закладки 16.04.2011


Halyna

Тепер просто друзі

Не  більше  й  не  менше  –  ще  десять  хвилин,
Ще  жменя  не  скурених  кимось  цигарок,
Сім  принципів,  факторів,  функцій,  причин,
Ще  кілька  невипитих  ромових  чарок,
Заламаних  в  вікнах  байдужих  пожеж,
І  хвойд  недоступних  застелені  ложа.  
Залишаться  вічністю  тисяча  меж,
І  тіней  не  наших  тривожна  сторожа.
Не  менше  й  не  більше  –  ще  десять  злих  душ,
Питань  надвідвертих  в  чистилищах  суду.
Й  щасливчиків  долі  їх  зірваний  куш,
І  лекцій  із  серії  «трохи  абсурду».
Ще  десять  сторінок  до  злого  кінця,
Прострочених  й  затхлих  чиїхось  ілюзій.
Ще  кілька  ударів,  що  зроблять  серця
До  фрази  німої:  «Тепер  просто  друзі».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254095
дата надходження 15.04.2011
дата закладки 16.04.2011


olya lakhotsky

Вогонь /se scientiam/

Впало  яблуко  в  руку,
а  в  келих  –  краплинка  одчаю,
Не  задмухуй  вогонь,
а  напийся  і  стань  ним  хмільна.
У  долоні  з  дощем
ти  виходиш  з  далекого  раю...
Світ  не  збудеться  яблук,
а  лози  –  терпкого  вина,  
Буде  вдосталь  землі,
й  того  неба  –  од  краю  до  краю,
І  кохання,  й  пісень,
тільки  що  ж  ти  немов  нежива?
У  напнутому  луці
вогонь  мене  міцно  тримає…
–  Відпусти  мене,  світе,
зрадливо  тремтить  тятива.
–  Не  відпущу  –  в  вино
домішалася  крапля  отрути,
Здичавілі  дерева
кислицями  буйно  цвітуть...
–  Відпусти  мене,  раю,  –
не  можу  про  тебе  забути,
Чи  вже  краще  спали,
і  вогнем  поверни  мою  суть.

________________________________________

не  збудеться  –  не  позбудеться,  одчай  –  відчай,
se  scientiam,  лат.  –  самопізнання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253984
дата надходження 15.04.2011
дата закладки 15.04.2011


Володимир Шевчук

Від погляду

(Пробач  ці  продумані  мрії,  інших  думок  не  лелію
Як  окрім  упертої  віри:  впевненість  –  істинна  сила.  
Я  краще  у  тихому  смутку  ранком  без  диму  протлію,  
Ніж  в  радості  буду  горіти,  й  ти  мене  потім  гасила…)  

Від  погляду,  повного  раєм,  не  захищають  ні  мури,  
Ні  навіть  сповільнена  зйомка  зовсім  невдалого  дублю.  
У  тобі  ще  стільки  любові,  що  заздрять  неба  Амури!  –  
Що  я,  обеззброєний  нею,  сам  мимоволі  полюблю…  

(О.Р.)

14.04.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253847
дата надходження 14.04.2011
дата закладки 14.04.2011


Halyna

* * * (…синхронно дощу…)

Синхронно  дощу  хочу  впасти  асфальту  на  руки,
Щоб  ти  вже  не  зміг  в  переходах  мене  зупиняти,
Щоб  очі  не  видали  сивої  злої  розпуки,
А  губи  щоби  не  змогли  про  усе  промовчати.
Під  дихання  нот,  що  вдаряються  звуком  до  клавіш,
Коли  музикант  зачаровано  тане  в  пасажах...
Я  б  зникла  у  них.  І  ти,  мабуть,  про  це  добре  знаєш,
Бо  губи  мої  вже  ніколи  про  це  не  розкажуть.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253822
дата надходження 14.04.2011
дата закладки 14.04.2011


Троянда Пустелі

Я не кажу тобі зізнань…

Я  не  кажу  тобі  зізнань.  Не  можу!
Не  маю  права  слів  таких  писати!
Лиш  серце  я  гаряче  приморожу,
Щоби  воно  не  сміло  промовляти

Слова,  що  зацвітають  в  почуттях,
Які  луною  –  в  піснях  солов’їних…
Та  їх  не  скАжу,  навіть  попри  страх,
Що  я  плющем  огорну  інші  стіни.

А  ти  не  взнаєш  навіть  при  стрічанні,
Чому  тріпоче  надто  в  грудях  серце.
Я  не  скажУ  тобі  оте  зізнання,
Яке  в  тобі,  боюся,  обізветься…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253489
дата надходження 13.04.2011
дата закладки 13.04.2011


Марічка9

І мрії ті…

І  мрії  ті  -  мов  скошена  трава...
І  я  не  знаю,  правда,  я  не  знаю,
Чому  мене  ілюзія  твоя
Надвоє  рве  ще  й  досі.  Розриває...
І  мрії  ті  -  мов  роси  на  квітках,
Їх  сонце  палко  вип'є  до  безтями.
А  в  цих  банальних,  зболених  рядках  -
Усе  життя,  що  сталося  між  нами.
І  мрії  ті  відпущу  в  небеса,
До  Тебе,  Боже,  зорями  сіяти.
Щоб  ц́іле  не  ділилося  на  два,
А  майже  мертве  вчилось  оживати...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253480
дата надходження 13.04.2011
дата закладки 13.04.2011


Рідний

***

Для  чого,  пам’яте,  мене
Вертаєш    в  призабуті  далі,
Де  вже  не  сіє  і  не  жне
Моя  рука  квітки  зів’ялі.

Там  листя  жовте  на  моріг
Спадає  в  трепетній  печалі
І  в  доли  щастя  сипле  сніг
На  наші  весни  відбуялі.

І  не  струмує  джерело
При  швидкоплинній  магістралі
Де  нам  так  радісно  було,
Де  нам  не  стрітись  у  фіналі.

Одна  лиш  зіронька  згори
Тремтяче  зрить  в  чуття  тривалі
І  тішить  всякої  пори
Мене,  хоч  ти  все  далі  й  далі.

12/04/11

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253387
дата надходження 12.04.2011
дата закладки 12.04.2011


malinka

Не говори.

Устала  жить,  а,  может,...не  устала..
Оставь  любовь  на  полпути  ко  мне.
Я  отдохну  тихонько  у  привала,
На  разоренной  бесами  земле.

Молчи  сейчас,  словами  не  бросаясь,
Беги  долой,  подальше  от  меня,
К  земле  всем  телом  крепко  прижимаясь,
И  корчась  от  тоски,  будто  змея.

Оставь  слова  еще  за  поворотом,
На  мир  людей  взирая  свысока.
Солги  сейчас,  что  ты...влюблен  в  кого-то.
А  я  солгу,  что  я  -  ...не  влюблена...



                                   Свидетельство  о  публикации  №11104110309

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253112
дата надходження 11.04.2011
дата закладки 11.04.2011


Halyna

* * * (в тобі ще мною…)

У  душу  ще  тобою  задощить,  -
Проходять  днів  бездонні  ешафоти.
Очей  чиїхось  іскорка  навпроти
В  тобі  ще  мною  думку  спопелить.

Затихне  раптом  спраглий  буревій,
Причин  одних  розв’яжемо  лаштунки.
І  вуст  чиїхось  теплі  поцілунки
В  тобі  ще  мною  зіткнуться  у  бій.

Спливе  усе,  що  чахне,  наче  я,
Як  навіть  спогад  зірветься  в  безодню,  
І  рук  чиїхось  доторки  холодні
В  тобі  ще  мною  видадуть  ім’я.  

Ще  задощить…  А  може,  навіть  й  град
Площину  серця  вигаптує  біло.
І  десь  когось  душа  укупі  з  тілом
В  тобі  ще  мною  тихо  відболять.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252858
дата надходження 10.04.2011
дата закладки 10.04.2011


Володимир Шевчук

Ти хотіла

Моя  велич,  стійка  до  сили,  
Розтопилась  під  впливом  ласки.  
Перемогу  ж  оголосили?  –  
Та  чомусь  відчуття  поразки…  

За  спиною  розкрились  крила  
І  душа  як  на  зло  розкрилась…  
Ти  хотіла  цього,  о  мила?  –  
Ну  тоді  ти  свого  добилась.  

07.04.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252526
дата надходження 08.04.2011
дата закладки 08.04.2011


Ольга Кричинська

Крізь

Я  пройшла  не  повз  тебе,  друже-
Це  дороги  такі  сьогодні.
Не  ведуть  до  крихкої  суші,
Оминають  п'янку  безодню.
То  колись  я  просила  Бога
Дати  сил  по  воді  йти  вперто.
Я  чекала  на  тебе  довго-
Поки  вірила  у  безсмертя.
Але  мабуть  видніше  небу
Попри  темряву  хмар-деталей
Бездоріжжя  навколо  тебе...

Не  спинилася,  бо  впізнала-

Силуету  ескіз  графічний
І  свою  в  ньому  участь  як  тла.
Не  дивився  б  мені  в  обличчя-
Я  не  повз,  я  б  крізь  тебе  пройшла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252310
дата надходження 07.04.2011
дата закладки 08.04.2011


Володимир Шевчук

Линуть серенади…

Линуть  серенади  і  пісні  Орфея  
Після  наших  спільних  диво-перемог;  
Ти  –  моя  покірно-найсолодша  фея,  
Я  –  твій  нездоланно-дружелюбний  бог.  

Цю  вагу  підношу  я  широким  хватом,  
Лиш  одна  проблема:  світ!  –  а  не  світи…  
В  небі  для  великих  місця  не  багато;  
Я  тобі  поступлюсь...  –  тільки  дай  піти.  

07.04.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252304
дата надходження 07.04.2011
дата закладки 08.04.2011


Марічка9

Кожен день

Кожен  день,  як  життя:  і  падіння,  і  злети,  і  втома.
Від  усмі́шки  до  сліз,  –  все  стається  без  планів  і  дум.
Із  крапо́к,  виявляється,  ставиться  запросто  кома,
А  з  лахміття  тепер  може  вийти  модерний  костюм.

Кожен  день  як  баланс  між  «губити»,  «знайти»,  «не  шукати».
Із  можливості  втрата,  з  нічого  –  віднайдений  скарб.
Що  роками  будуєм,    -  часами  згорить,  наче  вата,
Бо  легко́го  нема,  а  що  ле́гке,  –  то  та́кож  тягар.

Кожен  день  -  то  є  шанс,  щоб  розгледіти  краще  з  простого,
Геніальне  ж  просте,  -  то  одвічний  безспірний  закон.
Цілий  Всесвіт  комусь  відкривається  вже  за  порогом,
А  для  когось  поріг  -  то  і  вихід  лише  на  балкон.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252129
дата надходження 06.04.2011
дата закладки 07.04.2011


Софія Кримовська

Не зачаклую

Не  зачаклую.  Не  кляни  мене.
То  очі  чорні,  почуття  –  прозорі.
Кохання  нам  за  щастя  чи  за  горе?
Пекельну  муку?..  Може  омине?..
У  неї  погляд  світло-голубий,
але  душі  нікому  не  відкриє…
................................
«Марусенько,  Марусенько,  Маріє...»  -
пригадується,  що  і  не  роби...
Про  мене  ніби  складено  пісні,
як  чарувала  та  труїла  Гриця.
Не  дівка  я,  уже  не  молодиця,
варити  зілля  не  збираюсь,  ні.
Пісні  складаю,  начебто  вона,
словами  плачу  і  люблю  у  слові.
Болять  тобі  всі  букви  від  любові?..
Не  зачаклую...  Тільки  пий  до  дна....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252095
дата надходження 06.04.2011
дата закладки 07.04.2011


olya lakhotsky

Спів-звучне

Коли  не  сон,  не  сум,  а  ніч  в  мені,
Ти  відімкнеш  широкі  двері  тиші
І  нашу  ніжність  нотами  напишеш
На  срібній  зорепадовій  струні.

Твої  думки  течуть  в  мої  вірші,
І,  може,  я  звучатиму  пречисто,
Коли  торкнуться  спраглої  землі,
Як  клавіш  ночі,  руки  піаніста.

…Нам  ранок  край  землі  позолотив,
І  тане  шлях  молочною  дугою…  
На  світі  бракувало  б,  мабуть,  див,
Якби  у  нім  не  було  нас  з  тобою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251403
дата надходження 03.04.2011
дата закладки 03.04.2011


Окрилена

Одкровення ліри

Зів’яле  небо  сипле  пелюстки  –
Суцвіття  Двох  ловитиму  без  міри.
Кладу  молочний  спогад  до  щоки  -
І  чую  голос  -  одкровення  ліри.

Звучи  в  мені,  допоки  гострий  слух,
Торкай  мене,  допоки  я  без  "шкіри"!
Ти  жар  роздмухав,  щоби  не  потух
Вогонь,  в  якому  б  ми  разОм  горіли.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251174
дата надходження 02.04.2011
дата закладки 02.04.2011


Halyna

* * *

У  серці  лиш  осколки  від  пляшок
Того  вина,  що  ми  пили  й  п’яніли.  
Казав:  «Вона  найкраща  із  жінок»,
Хоча  вона  того  і  не  хотіла.

Не  мріяла  про  погляди  у  слід,
І  рідко  озиралася  в  минуле.
Коли  не  танув  лід,  холодний  лід,
То  що  їй  ті,  кого  вона  не  чула?

Мабуть,  хтось  ненавмисне  знов  прирік
Закрити  очі  й  бути  за  спиною.
Казала:  «Він  найкращий  чоловік»,
і  була  просто  з  відчаю  собою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250900
дата надходження 31.03.2011
дата закладки 01.04.2011


Софія Кримовська

Хочу

Хочу  літати,  від  щастя  співати.
Бульбашки  мильні  пускати  з  балкону.
Хочу  солодкої  білої  вати,
Хочу  кульбаби  букет  у  долоні.
Хочу  босоніж  іти  по  калюжах,
Без  парасолі  пірнати  у  зливу.
Хочу  під  ганком  троянди  і  ружі,
Хочу  будинок,  великий,  красивий.
Хочу  літати  з  тарзанки  у  воду,
Сірих  качок  і  гусей  розганяти.
Хочу  щоденно  такої  погоди,
Щоб  відчувався  не  будень,  а  свято.
Хочу  варення  на  хліб  і  на  масло,
Чаю  міцного,  кіна  без  реклами.
Хочу,  щоб  посмішка  сина  не  гасла,
Хочу,  щоб  тато  здорові  і  мама.
Хочу  світанків,  цілунків,  цукерок,
Квітів,  каблучок  і  моря  дрібничок,
Хочу  вина  чи  з  малини  лікеру.
Хочу  тебе  без  уїдливих  звичок.
Хочу  сто  тисяч  чотириста  шосту
Серію  опери  про  Маріанну.
Сукню  від  Gucci  із  шиком  і  лоском,
Щоб  виглядати  як  зірка  екрану.
Хочу  роботи  годину  на  тижнень.
Хочу  машину  –  фераррі  червону.
Хочу  в  Карпати  чи  Альпи  на  лижі,
Хочу  відпустку,  і  то  –  терміново.
Хочу  на  море,  під  сонце  і  пальми,
Без  відрахунку  кінцевої  дати.
Хочу  свободи  і  щастя  без  гальмів!
Хочу,  я  хочу,  я  так  хочу  спати....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250689
дата надходження 30.03.2011
дата закладки 31.03.2011


Троянда Пустелі

Тиждень блукатиму містом

Тиждень  блукатиму  містом  у  пошуках  в́ичерпних  знань
І  поцілунками  зр́ошу  твої  неціловані  очі.
Й  тричі  на  день  позбуватимусь  всяких  трагічних  вагань,
Бо  у  шуканні  по  місту  відн́айду  лиш  те,  що  захочу.
____________________________________________

Тиждень  я  буду  цнотливість  собі  зберігати.
Буду  вмикати  навушники  й  слухати  тишу.
Мабуть  не  вийде  у  п’ятницю  знань  відшукати
Та  без  вагань  все  ж  тебе  я  ніяк  не  зал́ишу.
____________________________________________

І  серед  вранішніх  співів  суботньої  сірої  пташки
Я  відшукаю  такі  недосяжно-потрібні  мотиви.
І  хоч  лишилась  неділя…  Та  відповідь  маю  не  важку:
Те  що  шукала  так  довго  у  інших  –  в  коханій  людині.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249867
дата надходження 27.03.2011
дата закладки 27.03.2011


olya lakhotsky

Перелітних пісень і листів…

Перелітних  пісень  і  листів
Дочекайся  –  ще  навіть  не  квітень.
Пілігримові  мрією  –  дім,
Як  святе,  а  мені  б  –  долетіти.

А  мені  –  найдорожче  ім'я  –
І  водою  живою,  і  силою.
...Ти  чекаєш  мене,  тільки  я
Надто  довго  вертаюся  з  вирію.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249522
дата надходження 25.03.2011
дата закладки 25.03.2011


Володимир Шевчук

Твоє серце

Твоє  серце  святе  не  пропустить  легенд  про  відваги,  
Тільки  в  мене  повірити,  мила,  так  важко  чомусь;    
Я  один  не  вартую  у  тебе  похвал  і  уваги…  
(А  у  небо  без  віри  у  себе  все-рівно  здіймусь.)

В  мене  вірна  мета,  і  нехай  це  лиш  пересторога,  
І  хоч  в  мене  не  вірить  ніхто,  мовляв  я  не  росту    
(І  нехай  мій  діагноз  сто  раз  «геній  з  комплексом  бога»!)  –  
Доведу,  що  ці  мрії  не  вміють  довбти  вхолосту.  

(Бо  ніхто  не  збудує  стіни  з  недовір  недолугих  
І  ніхто  не  затримає  мрію  –  душі  вітамін…  
Обіцяю,  що  змінюся  –  кращим  зроблюся  за  других,  
Тільки  ти  залишайся,  о  мила,  навіки  без  змін.)  

01.03.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249511
дата надходження 25.03.2011
дата закладки 25.03.2011


Олександр Гриб

До тебе теж хтось молиться, я знаю!

Твій  Вавилон  -  занедбані  провулки,      
Німий  бурштин  розбитих  вітражів.    
Розгублено  ховаєшся  у  звуки,    
Мінливий  спокій  західних  вітрів.  

До  тебе  теж  хтось  молиться,  я  знаю!  
Я  сам  тобі  молюся  доки  ти  
Схилившись  на  коліна  простягаєш  
Мені  свої  неписані  листи.  

Долонями  розмішуючи  попіл,  
Очищений,  чекаю  на  тепло.  
Я  вигадав  тебе  і  втратив  спокій,  
Якого  в  мене  зовсім  не  було.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249489
дата надходження 25.03.2011
дата закладки 25.03.2011


Анатольевич

Причина. (Раздумье над "Разденься, расслабься… J. Serg)

ОРИГИНАЛ.
Разденься,  расслабься  и  сядь  на  мужчину

Разденься,        расслабься        и        сядь        на        мужчину,
Почувствуй,        прочувствуй        и        выгни        ты        спину.
И        пусть        фортопьяно        пьянеет        без        дела,
Зато        ощутишь        ты,        зачем        тебе        тело.

И        разом        нахлынет        и        шепот        Шопена,
И        Штрауса        вальсы        пробьются        сквозь        стены,
И        в        скрипах        дивана        скрипки        и        альты
На        тело        прольются        слезами        Вивальди.

И        в        стонах        и        криках        -        раскатах        оргазма
ОргАн        зазвучит        вдруг        в        маточных        спазмах.

Послушай,        расслабься        и        рядом        ложись.
Ведь        в        музыке        этой        рождается        жизнь!

ID:  249152
Рубрика:  Вірші,  Iнтимна  лірика
дата  надходження:  23.03.2011  22:57:40
©  дата  внесення  змiн:  23.03.2011  23:19:54
автор:  J.  Serg


                               ПРИЧИНА.
Не    даёт    покоя    Камасутра,
будоражит    вечером    и    утром...
Всё    ищу    и    не    найду    причину  -
женщина    залезла    на    мужчину!
Ведь    не    может    быть,    чтоб    без    причины,
это    всё    терпеть    могли    мужчины!
Сверху    должен    быть    всегда    мужчина  -
вроде    бы    солидная    причина...
Так    какой    такой    другой    причиной
управляет    женщина    мужчиной?!
Видно    сила    есть    в    такой    причине,
если    это    по    душе    мужчине?!
Или    дело    здесь    в    причинном    месте?
Изучить    его  решили    вместе?
В    общем,    как    причину    не    крути  -
хорошо    им!    Мать    его    итти!!!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249439
дата надходження 25.03.2011
дата закладки 25.03.2011


Софія Кримовська

В цьому місті

Цьому  місту  байдуже,  хто  ти.
Безперечно,  байдуже,  де,
ти  уперше  відчула  дотик
і  як  жилами  лава  йде.

Цьому  місту  немає  діла
ні  до  правди,  ні  до  брехні.
Де  губились  душа  і  тіло  –
в  першім  "так"  чи  у  першім  "ні".

В  цьому  місті  ховатись  легко
від  людей  і  від  себе  теж.
У  бетонно-залізнім  техно
від  прадавніх  пече  пожеж.

В  цьому  місті  між  лиць  безликих,
в  лісі  вулиць  і  ліхтарів
ти  ставала  первіснодика...
Без  прелюдій  і  навіть  слів...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249348
дата надходження 24.03.2011
дата закладки 24.03.2011


Надя Чернослив

весна

Весна  обещала  быть  щедрой  и  доброй,
Не  верить  весне  –  значит  вовсе  не  быть.
Но  март  уместился  в  косматые  ромбы,
И  в  томные  «нет»,  и  в  проклятые  «бы».
Ах,  если  бы  было…  а  впрочем,  не  важно,
Что  небо  плюётся  холодной  слюной.
Весна  представлялась  мне  многоэтажной,
Никак  не  бессильной,  никак  не  больной.
Весёлые  дети  в  цветастых  ветровках
Из  рук  кормят  белок.  Пугают  грачей.
Но  тронулся  поезд,  чтоб  без  остановок,
Чтоб  просто  вперёд…  чтоб  ни  с  кем,  чтоб  ничей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249024
дата надходження 23.03.2011
дата закладки 24.03.2011


Олександр Гриб

Місто-оберіг

Місто  розриває  
Ліхтарями  небо.  
Зони  промислові,  
сплетення  доріг.  
Ти  пересуваєш  
Обрії  за  себе,    
Позапросторове  
Місто-оберіг  

Я  перерахую  
Кожне  перехрестя,  
Де  могли  б  зустрітись  
Серед  автострад.  
Зателефоную,  
Номер  майже  стерся,  
Щоб  не  помилитись-  
Всі  слова  назад.  

Всі  вітри  на  волю,  
Дихай  біля  мене  
Повний  місяць  знову  
Збуджує  весну.  
Ми  шукали  долю  
і  міняли  сцени,  
Відбирали  мову,  
Кольори  зі  сну.  

Звісно,  обирають  
Кожного  для  себе:  
Трохи  ідеальних  
Трохи  диваків.  
Я  повитираю  
Спогади  про  тебе,  
Ти  -  моє  останнє  
Місто-оберіг.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249230
дата надходження 24.03.2011
дата закладки 24.03.2011


тепла осінь

Солодке

Ти  пахнеш  молоком  і  цигарками,
сапфіри-очі  зваблюють  цю  ніч.
Я  тінню  блимну,  заведу  знов  рани  -  
відвертих,  рідних,  наших  ще  узбічь.

Ти  дихаєш  фіалками  так  тепло!
І  карамельні  губи  розбивають  вщент  
усю  буденність  -  нетривале  пекло,
а  тут,  як  рай,  між  сонцем  і  дощем.

Ти  близько,  скупо  відчуваю  тілом
Ірисок  запах  й  аромат  цитрин...
Ти  закохався  так  зухвало  і  невміло,
що  я  повірила  у  "I  love  yоu"  з  вітрин...

Ти  -  шоколад  в  моїх  оазах  кави.
Ваніль  небес  над  нами  заплелась...
Ти  пахнеш  молоком,  а  ще  -  лукавий.
І  в  тобі  -  не  згубилась,  а  знайшлась.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249107
дата надходження 23.03.2011
дата закладки 23.03.2011


Софія Кримовська

Ти не тільки роки розгубила

Ти  не  тільки  роки  розгубила.
Нитку  снам  перервала.  І  бісер
розлетівся  зірками  чи  пилом.
Не  до  сліз,  не  до  слів,  не  до  списів.
Перший  іній  на  пізні  троянди,
позолота  із  просіддю  -  серце.
Не  до  меду,  та  ще  не  до  яду.
Розгубила,  розвіяла  все  це.
Не  змести,  не  зібрати  докупи,
не  тримає  рука  у  тремтінні.
Може,  хустку  ангорову  купиш  –
то  зігріє  у  холод  осінній?
Заспівають  вітри  опівнічні,
розіб’ється  червоне  намисто...
А  тобі  до  болючого  нічим
розлюбити  самотності  місто.
І  поставити  крапку  на  білім,
зазирнувши  за  обрій  востаннє.
Розлетілося  зоряним  пилом
те,  що  словом  і  сонцем  не  стане.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249059
дата надходження 23.03.2011
дата закладки 23.03.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.03.2011


Halyna

* * *

…  Босою  душею  по  стерні.
Дивні  тліють  в  далеч  смолоскипи.  
Я  пройшла  по  гострій  борозні,
Де  тепер  цвістимуть  влітку  липи.
Стане  непорушним  постулат
Штормового  дивного  затишшя.
Краще  повертай  собі  назад,
Де  тобі  цвістимуть  рясно  вишні.
Вічності  безлика  пустота,
Я  –  останній  звук.  Не  перечеркни.
Хай  тривожно  сповідь  проліта,
Де  колись  пожовкнуть  наші  клени.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248921
дата надходження 22.03.2011
дата закладки 23.03.2011


Володимир Шевчук

Від цілунків не гинуть поети…

Від  цілунків  не  гинуть  поети,  
Від  подряпин  сильнішають  сильні,  
Від  панянок  не  гнуться  карети,  
Сонцю  квіти  радіють  й  могильні…  

А  проте,  від  цілунків  оскома  
І  подряпини  явно  смертельні,  
Коли  раптом,  залишившись  вдома,  
Ми  готуємо  злість  на  пательні.  

16.03.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247970
дата надходження 18.03.2011
дата закладки 22.03.2011


Omega

Літня злива

Цей  літній  дощ  був  зовсім  інший,
таких  дощів  ще  не  було.
Він  цілував  устами  тишу,
він  літу  холодив  чоло,
безцеремонно  був  щасливий,
і  не  чекав  хвалебних  слів.
Ще  не  було  такої  зливи  
з-поміж  усіх  відомих  злив.
В  руках  –  строкаті  парасольки,
і  світ  танцює  гопака.
Ніхто  не  розуміє  толком,
звідкіль  ця  злива  отака.
Он  парасоля  –  в  юний  сонях,
 усмішка-зваба  на  лиці,
в  руці  –  штиблети,  щоб  босоніж!
І  що  там  дощ,  калюжі  ці?
Закохана,  щаслива,  юна...
І  дощ  цей  –  просто  благодать!
У  небі  –  хмар  холодні  руна,
а  їй,  окриленій  –  літать!
Поглянь,  цибає  просто  неба,
в  калюжах  –  бульбашковий  рай:
Є  в  тім  не  пафос,  а  потреба:
так  проявитися  –  і  край!
21.03.2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248887
дата надходження 22.03.2011
дата закладки 22.03.2011


Софія Кримовська

Він мільярди лічить. Я – борги.

Він  мільярди  лічить.  Я  –  борги.
В  нього  –  вілли,  в  мене  –  півкімнати.  
В  нього  статків  –  де  іще  снаги
самому  усе  порахувати?
В  нього  півкраїни  в  кулаці,
в  мене  –  тільки  ручка,  синя-синя.
Ще  у  мене  усміх  на  лиці.
Він  при  владі  –  мушу  бути  сильна.
22.03.11

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248884
дата надходження 22.03.2011
дата закладки 22.03.2011


Валентина Ланевич

На роботу, на півставки.

На  Вкраїні,  рано-вранці,
Красне  сонечко  вставало.
На  роботу,  спозаранку,
Трудовий  люд  проводжало.
Везем  гречку  з-за  кордону,
Поля  бур’яном  заростають.
До  останьої,  щербатої  цеглини,
Люди  будівлі  ферм  розбирають.
І  працюєм  на  півставки,
Криза  в  світі,  -  ну,  хоч  гавкни,
А  платити,  -  чиновники  кажуть,-  нічим,
Бо  дефолт,  бо  домінує,  -  стрижнем.
І  шановні  депутати,  двохмільйоннії
Зарплати,  кладуть  справно
В  довгополую  свою  кишеню.
Ну,  а  люду,  бо  простому,  в  жменю,
Як  в  насмішку,  -  мідяки.
Ех,  -  гуляймо,  -  козаки.
Процвітай  же,  -  Україно,
Ти  ж  не  вся  іще,  в  руїнах.
22.03.11

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248855
дата надходження 22.03.2011
дата закладки 22.03.2011


Софія Кримовська

Ці сходи у небо або на горище

***
Ці  сходи  у  небо  або  на  горище.
Будинок  знесуть  –  то  живи.
Бляшанка  багаттям  горить  і  чадить  ще.
Під  стіну  з  картону  й  трави
зробив  собі  ліжко.  Пожитки  нехитрі,
з  якими  прийшов  у  весну.
А  літом  ти  спатимеш  інколи  в  скирті  –
думками  –  в  сузір’ях  до  сну.
По  сходах  іржавих  крокуєш  по  зорі  –
визбируй  –  для  тебе  усі!
Захмарилось  небо.  Пробач.  I’m  sorry.
Самі  лише  сльози  в  руці...

http://www.youtube.com/watch?v=CgJoq5CrcDg

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248358
дата надходження 20.03.2011
дата закладки 20.03.2011


Окрилена

Втрачаючи свідомість…

Шукала    порятунку  в  погляді,  знайшла  -  полин,
вітри  у  небі  напинали  синю  парасолю.
На  плечі  падав  слів  Твоїх  шовковий  палантин,
і  дощ,  втрачаючи  свідомість….  падав  у  долоню…

Хвилини,  як  пташина  зграя  -  епілоги  зайві,
у  м’язах  струм  -    стаємо  разом    на  тонкий  канат.
А  наші  мрії  оксамитні    -  як  червоні  мальви,
які  сміливо  проростають  з-під  залізних  ґрат.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248323
дата надходження 20.03.2011
дата закладки 20.03.2011


olya lakhotsky

Твоїм теплом і словом

Все  озивається  твоїм  теплом  і  словом,
Тобою  юна  дихає  земля,
Вплітаючи  життя  своє  у  повість,
І  повістю  тією  буду  я.

Усе  в  усьому  –  твій  вогонь  і  смуток  –
Євангелія  квітам  і  вітрам.
Так  просто  і  непросто  –  знову  бути
Промовленим  до  них  твоїм  життям.

Росте  зелений  всесвіт  перед  нами,
Відлунюю  в  усіх  твоїх  світах.
Я  –  дерево,  і  дівчина,  і  камінь,
Я  –  довга  повість  на  твоїх  вустах.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247947
дата надходження 18.03.2011
дата закладки 18.03.2011


Софія Кримовська

Ми бачились востаннє так давно

Ми  бачились  востаннє  так  давно,
на  тім  кінці  заплутаних  ілюзій.
Мабуть,  у  першій  обопільній  тузі
за  почуттями,  або  тільки  сном…
Ми  плавили  слова  міцним  вином,
даремно  намагаючись  збагнути,
хто  з  нас  кому  наплів  на  серці  пута…
Ми  бачились…
востаннє…
знов  і  знов….

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247846
дата надходження 18.03.2011
дата закладки 18.03.2011


Софія Кримовська

У груші душа вразлива

У  груші  душа  вразлива,
світанками  оповита.
Болять  їй  суглоби  в  зливу,
як  дідові...  Оковиту
ковтає  старий  з  розпуки,
вдивляється  у  тумани...
Гілляччя  тремтить  і  руки...
А  очі  сумні  і  п’яні...
Всихає  старенька  груша,
вростає  у  землю  хата.
А  діда  питання  душить:
для  кого  грушки  збирати?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247736
дата надходження 17.03.2011
дата закладки 17.03.2011


Володимир Шевчук

Я б хотів…

(О.Р.)

Я  б  хотів  щоб  ти  стала  другою,  
Щоби  заздрили  нам  кити,    
У  житті  моїм  була  смугою  
Тільки  білою,  –  тільки  ти!  

Трішки  м’якшою,  трішки  тихшою,  
Щоби  легше  сягнуть  мети.    
Я  б  хотів  щоб  ти  була  іншою..,  
Та  тоді  будеш  вже  не  ти.  

15.03.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247321
дата надходження 15.03.2011
дата закладки 16.03.2011


Олександр Гриб

Пишіть листи

Пишіть  листи  про  те,  як  пахне  вітер,  
Про  те,  як  дощ  вистукує  склади,  
Про  відблиски  розсипаного  літа  
Заховані  у  крапельках  води.  

Пишіть  листи  чорнилами  й  думками,  
Опалим  листям,  травами  в  росі.  
І  почуттями,  що  були  між  вами  
І  лініями  щастя  на  руці.  

Пишіть  листи!  Пишіть,  заради  Бога!  
Нехай  вони  запалюють  зірки,  
Що  поведуть,  ховаючи  тривогу,  
Вперед,  не  відпускаючи  руки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247194
дата надходження 15.03.2011
дата закладки 15.03.2011


Олександр Гриб

Приходила Зима

Півпланети  чужих.  Від  розлуки  і  до  розлуки,  -    
Це  знайомий  маршрут  для  сердець  міліардів,  що  ж...    
Тільки  б  сила  була,  щоб  стискати  життя  і  руки,    
Ну  і  ще  парасолька,  та  це  зрозуміло  -  дощ.  

Я  тебе  не  чекав,  ти  прийшла,  як  завжди,  нежданна  
Ти  постукала  в  світ,  я  тобі  відчинив  вікно  
І  твоя  заметіль,  непідкорна  і  невблаганна,    
Залетіла  у  дім.  Я  тебе  не  чекав  давно.  

Серед  книг  і  полиць  ти  розсипала  трохи  снігу  -  
Навесні  прибереш!    -  Посміхнулася  мимохідь  
-  Не  сумуй,  я  вже  тут.  Ти  ж  без  мене  не  був  щасливим?    
-  Ну  а  ти?  -  Це  пусте...  Я  щаслива  вже  сім  століть.  

Сім  століть  до  весни.  Сім  виснажливих  довгих  кроків.  
Я  тебе  не  чекав,  але  зиму  вгадати  -  зась!  
Ти  покажеш  мені  де  шукати  одвічний  спокій,  
Але  ти  не  збагнеш,  що  для  тебе  я  просто  згас.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246970
дата надходження 14.03.2011
дата закладки 14.03.2011


Halyna

Плачуть самотні іви

Наче  в  заклятім  колі  ходять  бездомні  рими,
Наче  собі  притулок  їм  не  вдалось  знайти,  -
Так,  як  і  ми  з  тобою  стали  тепер  чужими,
Плачуть  самотні  іви.  Йдуть  не  до  нас  листи.

Вчора  неначе  червень  нас  прирікав  на  дотик,
Цвітом  вишень  і  яблунь  тьмарив  усі  думки,  -  
Нині  ж  бо  я  шукаю  очі  твої  із  сотень,
Зімкнутий  уст  неспокій,  лагідний  жар  руки.

Наче  підбиті  зорі  –  мрій  несміливий  стогін,
Наче  востаннє  разом  йшли  ми  по  манівцях,  -
Так,  як  і  нам  вклонялись  трави  шовкові  в  ноги,
Плачуть  самотні  іви.  Збігло  все  до  кінця.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246900
дата надходження 13.03.2011
дата закладки 14.03.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.03.2011


Троянда Пустелі

Яка могутня зброя – ніжне слово

Яка  могутня  зброя  –  ніжне  слово,
Промовлене  так  вчасно  і  неждано.
Яка  любима  пісня  –  колискова,
Яку  співала  матінка  кохана.

Яке  вразливе  серце  у  дитини,
Що  мріє  про  батьків  своїх  щасливих.
Яка  ж  душа  відкрита  у  вразливих,
Які  босоніж  бродять  під  час  зливи…

Як  легко  ніжним  словом  сповістити,
Що  милість  ваша  в  гідне  русло  ллється.
Як  любо  бути  мамою  й  ростити
Своє  дитя,  що  в  щасті  засміється.

І  як  важливо  серце  не  розбити
Отій  дитині,  що  прохає  поміч.
Бо  легше  тому  в  світі  любім  жити,
В  якому  твої  рідні  близько,  обіч.




Обіч  –  поруч,  поряд;  коло  чогось.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246361
дата надходження 11.03.2011
дата закладки 11.03.2011


Окрилена

Коли розквітнуть маргаритки

Збираєш  розсип  ночі  у  `ясний  блиск  стожарів,
освітлюєш  провулки  і  затінки  душі.
Як  пелюстки  квіткові  з  росою  є  у  парі,
так  ми  з  тобою  разом  могли  би  розцвісти.

Не  знаю,  що  там  далі,  чи  будуть  долі  нитки
в  клубок  життя  в'язати  розірвані  вузли...
...Повіє  теплий  вітер,  розквітнуть  маргаритки...
Я  вірю  в  це,  мій  милий.  Лише  б  повірив  Ти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245856
дата надходження 08.03.2011
дата закладки 09.03.2011


Олеся Шевчук

Донечко

Лети  моя  доню,  мов  пташка,здіймаючись  в  небо  бездонне
хай  вітер  колише  у  травах  солодким,  нестримним  дощем
іскриться  хай  барвами  радість,а  ночі  зникають,  мов  коні,
які  на  змаганні  з  любов'ю  у  душах  зворушили    щем..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245835
дата надходження 08.03.2011
дата закладки 08.03.2011


Марічка9

* * *

Запиває  самотність  терпким  ще  й  швидкими  ковтками,
Поки  сум  надвечір'я  їй  горло  не  стиснув  комком.
Проклинала  любов,  як  любила  колись  до  нестями,
Різко  стерши  сльозу  із  обличчя  свого  рукавом.
Зійде  ніч,  ніби  вічність  і  спогади  пройдуть  з  похміллям,
Розчинившись  туманом  у  небі  святих  нетривог.
Десь  мрійливо  колись  ще  запахне  м'якою  ваніллю,  -
То  молитви  нічні  все  ж  почув  її  відданий  Бог.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245745
дата надходження 08.03.2011
дата закладки 08.03.2011


Олеся Шевчук

Великий геній

Як  важко  кохати  всім  серцем  великого  генія
як  важко  у  генія  в  серці  знайти,  хоч  клітиночку
у  світі  де  морок  вклоняється  чистому  кремнію
нарешті  знайшла  для  душі  я  свою  половиночку

Я  знаю,  фіалки  в  саду  навесні  розкриваються,
своїм  ароматом  наповнюють  груди  до  стогону
не  тільки  лебідка  із  лебедем  знову  стрічаються
а  генії  теж  від  кохання  втрачатимуть  голову…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245604
дата надходження 07.03.2011
дата закладки 07.03.2011


Володимир Шевчук

Записка

У  записку  заглибився  хлопець,  анонімну  і  зовсім  малу:  
«Ну  чому  ти,  мій  хлопчику  милий,  все  не  хочеш  мене  помічати?..  
Я  тобі  прихилила  провесінь,  я  до  тебе  підношу  хвалу,  
Тільки  ти,  тепле  світло  небесне,  гордовито  ховаєшся  в  лати.  

Я  тобі  цілуватиму  руки,  ти,  всміхаючись,  душу  облиш;    
Я  з  тобою  стрибну  у  провалля,  помираючи,  крилами  стану.  
Я  осушу  усі  твої  сльози!..  (ти  відпишеш  мені,  чудо?)  –  лиш  
Неможливого  в  світі  не  зможу:  замінити  у  тебе  кохану.»  

07.03.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245578
дата надходження 07.03.2011
дата закладки 07.03.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.03.2011


Аліна Гомон

Молитва до Щастя

Залишися,  ще  хоч  на  хвилинку.  Дивом,
Спогадом,  казкою...  Чим  завгодно!
Все  минуле  туманом  сивим
Застелив  би  мені  сьогодні...

Залишися,  хоч  я  не  відаю,
Як  без  тебе  сади  цвітуть...
Забуваюсь  ночами,  квітами...
А  години  назад  не  йдуть!

А  зірки  -  все  кудись  по  небу...
Креслять  карти.  "Чумацький  шлях".
Я  -  з  тобою.  Не  я  без  тебе!

Залишися.  Хоча  б  сльозою
             На  моїх,  поцілованих  сонцем,
                                           щоках.

18.02.11          22:34

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245194
дата надходження 06.03.2011
дата закладки 06.03.2011


Halyna

* * * (…не кажи)

Не  кажи,  що  немає  Бога,  
Не  кажи,  що  за  себе  сам.
Якщо  хочеш,  то  просто  в  ноги
Тобі  серце  своє  віддам.

Не  кажи,  що  зрадлива  врода,
Не  кажи,  що  любов  –  тюрма.
Якщо  хочеш,  я  спалю  воду,
Хоч  вогню  вже  давно  нема.

Не  кажи,  що  не  маєш  віри,
Не  кажи,  що  пусті  слова.
Якщо  хочеш,  торкнуся  шкіри,
Щоби  бачив,  що  я  жива.

Не  кажи,  що  усе  минає,
Не  кажи,  що  вже  тлієш  сам.
Якщо  хочеш,  зречуся  раю,
Та  тобі  всю  себе  віддам.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244930
дата надходження 04.03.2011
дата закладки 05.03.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.03.2011


Богдан Стасюк

Молодість минає, очі вицвітають…

(Це  тільки  частина  вірша.  А  втім,  думаю,  нічого  тут  більше  не  треба)

Молодість  минає,  очі  вицвітають,  
Сльози  вже  не  душать,  як  іде  весна..,  
Ми  з  тобою  в  парі,  тільки  не  вертають  
У  дитинство  мрії,  і  журба  масна  

Душу  обтяжила,  і  зліпила  крила,  –  
Помахи  надії  не  дають  політ;  
Я  тебе  ще  досі  називаю  «мила»,  
Хоч  який  я  мрійник  он  у  скільки  літ.  

Молодість  минає,  кам'яніє  часом,  
І  холоне  серце  від  думок-синів;  
Ми  з  тобою  твердо  залишились  разом,  
Та  не  залишитись  у  юнацтві  днів.  

Я  підняв  віршами  знов  самооцінку,  
Я  тепер  великий,  як  афінський  прот..,  
Тільки  все  зміняю  на  одну  хвилинку:  
Повернутись  в  юність,  –  де  той  поворот?..

19.02.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195600
дата надходження 14.06.2010
дата закладки 24.02.2011


Halyna

… я навшпиньках… ще раз…

Затирається  слід,  що  зробила  колись  в  твоїй  долі,
я  навшпиньках  ще  раз  пробіжу  по  тендітному  краю.
Ти  ж  мені  крила  дав  перед  тим,  як  ти  дав  мені  болю,  -
ти  в  мені  ще  живий.  За  тобою  я  досі  страждаю.

Не  кидай  вголос  фраз,  не  даруй  мені  пафосно  квітів,
просто  тихо  прийди,  обіймаючи  знов  мою  спину.
Я  навшпиньках  ще  раз  пробіжуся  по  краю  тендітно,  -  
ти  в  мені  ще  живий.  За  тобою  і  досі  я  гину.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242791
дата надходження 22.02.2011
дата закладки 23.02.2011


Журавка

Втікачка

І,  все  -  таки,  не  руш  мене,  не  руш!  
Така  вже  є,  ну,  що    поробиш,  -    вперта.
Так  хочеться  сховатися  під  душ,
Щоб  всі  обійми  з  тіла  свого  стерти.  

В  конвертик  загорну  тобі  «Прощай»  
Лише  б  у  вічі  криком  промовчати:  
Не  руш  мене!  Не  треба,  не  спиняй,
Неправда,  що  буває  щось  з  початку.  

Лиш  непритомним  спогадом  спинюсь.  
В  двобій  з  думками  кинусь  навкулачки.
Не  янгол,  ні,  такою  лиш  здаюсь.  
Не  руш  мене!  Я  вже  давно  втікачка.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242590
дата надходження 22.02.2011
дата закладки 22.02.2011


Окрилена

Коли душа з тілом…

Коли  душа  з  тілом  розходяться  в  думці,  не  разом,  
Імбирною  глиною  плавиться  ніжності  дотик,  
Тривожно  ноктюрн  сновидінь  вперше  ріже,  мов  лезом,  
Стинаючи  свічки-душі  небіліючий  гнотик.  

І  я  вже  не  я…  І  нехай  все  засипано  снігом,  
Лягаю  в  надії,  що  стріну  тебе  на  пероні.  
…А  свічка  палає;  життя  не  обмежилось  бігом;  
Як  добре  що  тіло  з  душею  вже  знов  в  унісоні.


*  Вдячна  за  дружню  співпрацю  В.  Шевчуку.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241967
дата надходження 19.02.2011
дата закладки 19.02.2011


Володимир Шевчук

Я не довго горів

Я  не  довго  горів,  я,  можливо,  устиг  небагато,  
Я  ховався  від  слави,  а  втім,  слава  генію  –  тінь..,  
Та  раптово    померкло  бажання  манери  стакато  
І  ще  швидше  погасла  охота  даремних  хотінь.  

Я  не  довго  горів…  Ну  й  нехай!  Я  побачив  доволі.    
Може  й  прикладом  став?  –  все-одно  не  простять  мені  ті,  
Кому  думи  мої  молоді  не  здавалися  кволі,  
Кому  так,  як  мені,  більше  не  пощастить  у  житті.  

Для  горіння  шкідливий  так  само  і  надлишок  масла;  
Коли  в  спину  штовхають  –  так  важко  під  гору  іти!..
Я  не  довго  горів  –  моя  зірка  раптово  погасла..,  
Тішить  тільки  одне:  всі  забудуть  –  забудеш  і  ти.  

18.02.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241884
дата надходження 18.02.2011
дата закладки 18.02.2011


Ninel`

ПРОЩАННЯ СКРИПАЛЯ…

В  кафе,  у  сутіні  вечірній,
Де  ллються  вина  золоті
Торка  струну  в  журбі  безмірній
Старий  скрипаль  на  самоті...

Злітав  смичок  в  його  долонях,
Мов  сотні  вольт  вмить  розірвав
У  зморшках  -  лоб,  туман  на  скронях:,
Прощальний  полонез  він  грав...

Від  музики  всі  заніміли...
Чомусь  йшла  обертом  земля
Печальні  струни  так  журливо
Ридали  в  пальцях  скрипаля...

Стихала  скрипка  в  відмиранні,
Мов  жалощі  про  щось  пусте
Літа  маестро  вже  за  гранню,
Де  тліє  листя  золоте...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240989
дата надходження 14.02.2011
дата закладки 14.02.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.02.2011


Анатольевич

Епіграми.

Бороді.
Щоб    гідно    оцінити    мудрі    вірші    Бороди,
до    нього    на    сторінку    ти    без    сумніву  зайди.
Ти    тільки    подивись  -  яка    тематика    глибока,
яке    різноманіття    тем    порадує    нам    око!
І    "Байки"    тут,  і  "Дідова  наука",    і    сонети,
що  звуться  "Дух    землі"    -  ці  збірки    плач    планети!
"Життя    витоки",  "З    Кобзарем",  "Дитяче"  і  "Кохання",
і  "Гумор"  -  це  чудове  і  значне  для  всіх    надбання!

                                       Тарасу  Слободі.
Кожен    вірш    його  -  як    квітка,  
                                 як  дарунок    з    бантиком!
Це    великий    дар,    юначе,
                                 буть    таким    романтиком!

                                             Белоснежке.
Она    была    недавно    цветочком    безымянным,
а    нынче  -  Белоснежка    и    всем    нам    дорогА.
В  стихах  -  то  водопадом,  а  то  теченьем  плавным,
а  то,  взмывая    к  небу  кружится    чувств    пурга.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240516
дата надходження 12.02.2011
дата закладки 12.02.2011


Володимир Шевчук

Сутінки

Сутінки  згустились;  що  тобі  до  цього?
Це  ж  моя  дорога,  мій  крутий  обрив!..  
Вдосталь  було  щастя,  жаль,  лише  німого,  
А  тепер,  на  лихо,  сум  заговорив.  

…Я  розчарувався.  Підпалили  крила  
І  горять  без  диму,  а  душа  ж  нова!..  
Точно  пам’ятаю  –  ти  мене  любила,  
Тільки  не  згадаю  за  які  слова.    

08.02.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239774
дата надходження 08.02.2011
дата закладки 09.02.2011


Анатольевич

Закуска…

"Братела!  Слышь!  Бухнуть  не  хочешь?  Может  будешь  третьим?"  -
Два  алкаша,  шатаясь,  у  подъезда  третьего  зовут.
"Я,  господа,  признаюсь  -  тронут  приглашеньем  этим...
Но  где  употребить  мы  сможем  -  неужели  прямо  тут?"
"Ну,  блин!  Интеллигенты-чистоплюи!  Задолбали!
Ты  чё,  в  натуре,  гонишь?  Щас  поедем  в  "Метрополь"!
Мы  чё,  с  тобою,  типа,  в  подворотне  не  бухали?
Хорош  базарить,  дурик,  а  то  скиснет  алкоголь!"
"Прошу  прощенья,  господа!  А  как  насчёт  закуски?
Я  мигом  в  гастроном?  Или  в  кафешечку  зайдём?"
"Да  задолбал,  интеллигент  -  ты  немец,  или  русский?
Не  будь  занудой,  корефан,  под  яблочко  бухнём!
Держи  стакан!  ПринЯл?  ПошлО?  Сейчас  с  тобой  закусим!
Чего  там  -  яблочко  тебе  я      на  закуску  обещал?
"Эх,  яблочко!  Куда  ты  котишься!"  -  с  надрывом  гнусным
алкаш  во  всю  свою  блатную  глотку  заорал...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239637
дата надходження 08.02.2011
дата закладки 08.02.2011


Окрилена

М’ятний вечір

Той  вечір  танув,  мов  льодяник  з  м’яти,
до  неба  підіймались  парасольки  мрій,
а  під  ногами  –  килими,  мов  вату
нам  вистилав  зі  снігу  вітерець-завій.

Робила  пензлі  збурхана  уява  
з  берези.  Крона  прихилилися  до  ніг,
занурені  верхівки  в  неба-лаву,
виводять  перехресні  лінії  доріг...

...Та  я  не  персонаж  твоєї  казки…
пігмаліонну  спробу  замінити  світ
на  волю  випускаю  -  співом  пташки,
тривогу  проводжаю  через  «чорний  хід».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239510
дата надходження 07.02.2011
дата закладки 07.02.2011


Володимир Шевчук

Мені не до душі

Для  чого  взагалі  мені  твоя  увага,  
Якщо  зі  мною  ти  не  думаєш  про  завтра  
І  нащо  ті  слова,  хіба  в  словах  наснага?..  
(Коли  вони  –  брехня,  а  не  всесильна  мантра.  

Чужі  ж  слова  –  пустир,  хоча  такі  вже  гарні…)  
Мені  не  до  душі.  І  швидше  небо  зникне,  
Скоріше  на  землі  всі  мрії  будуть  марні  
Ніж  я  тебе  віддам!..  Ніж  я  до  тебе  звикну.  

06.02.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239341
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 07.02.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.02.2011


Михайло Плосковітов

…до мами.

Я  їду  в  день  народження,  до  мами
стежинами,  розбитими  вітрами,
дорогами,  заметами  й  снігами
я  їду.  В  день  народження.  До  мами…
В  печі  розпалить,  що  у  літній  кухні,
з  світанком    встане,  відігнавши  втому...
Пробачте,  мамо,  що  останнім  часом
так  рідко  повертаюся  додому.
Замісить  тісто,  жар  змете,  рукою,
згадає  щось,  змахне  сльозу-намисто
і  з  тихою  молитвою,  святою
із  печі  вийме  сонце  променисте.
Натруджені  долоні  пахнуть  хлібом
і  чебрецем,  і  смутком,  і  журбою…
Пробачте,  мамо,  що  останнім  часом
додому  повертаюся  зимою…

Зупинка.  Потяг.  Мрії.  Подарунки…
Повільно  йду,  руками  маневрую
в  чеканні  на  обійми  та  цілунки,
я  молодість  -  уже  не  подарую…
Здаля  хатину  бачу,  серце  мліє,
а  погляд  у  вікні,  мов  дві  безодні
я  як  в  дитинстві  -  пестощам  зрадію  -
у  мами  день  народження…сьогодні!

PS…вертайтеся  до  мами…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235053
дата надходження 15.01.2011
дата закладки 04.02.2011


Троянда Пустелі

corrida de toros…

/Корида.  Бик.  І  я  навпроти/
Севілья,  палуба,  матрос.
Приливи  моря.  Ніжний  дотик.
Припухлі  губи.  Голий  торс.


/Тореро.  Плащ.  Червона  згуба.
Шалений  скрегіт  навкруги/
Над  чесністю  палка  наруга.
До  уст  уста.  Рука  –  руки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238402
дата надходження 02.02.2011
дата закладки 02.02.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.01.2011


Володимир Шевчук

Минулому

Ти  відводила  очі  і  тихо  душа  моя  в’яла,  
Почуттями  зривала  ти  серце  (хто  любить  –  сапер!)…  
Ти  не  вірила  в  мене,  сміялася,  з  іншим  гуляла;  
Ти  забула  мене!..  –  Та  згадала  раптово  тепер.  

…А  тепер  все  не  так.  Серце  більше  не  ниє,  не  чахне;  
Біля  мене  упевненість  ангельська  сяє  теплом.  
Біля  мене  усе!..  І  хоч  небо  ще  мріями  пахне,  
Від  старання  душі  навіть  аура  йде  на  пролом…  

Бо  тепер  все  не  так.  Та  любов  –  не  релігія  Вуду;  
Біля  мене  тепер  тільки  успіх,  і  де  б  я  не  був,  –  
Біля  мене  усе!  І  хоч  я  зупинятись  не  буду,    
Ти  згадала  мене…  Тільки  я  от  про  тебе  забув.  

27.01.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237293
дата надходження 27.01.2011
дата закладки 28.01.2011


Окрилена

…щоб помовчати…

Давай  зустрінемося,  щоб  помовчати,
     перегортаю  сторінки  роману
у  погляді,  дозволь  його  читати
     і  дотик  твій..  
     із  присмаком  тим`яну  .
Бажаний…  не  іди  у  сніговії,
     примарні  силуети  -    інший    вимір,
нас  розділяють…  у  цілунку  вії,
     застигли…  
     сніжно...ти  розтав  у  димі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237127
дата надходження 26.01.2011
дата закладки 26.01.2011


Троянда Пустелі

* * *

Розгалуження  особистості
У  заплутаних  мережах.
Так  далеко  слова  від  дійсності.
А  учинки  –  лише  в  словах.

Розгалуження  у  дієвості.
У  дволикості  увесь  сенс.
Лицемірство    за  руки  з  хтивістю.
Букви  з  буквами  –  увесь  секс.

___________________________

Непокірність  на  противагу
Відгомону  тюремних  ґрат.
До  Феміди  залазь  на  ваги
Там  побачимо  –  що  ти  варт!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236695
дата надходження 24.01.2011
дата закладки 24.01.2011


Olechka

Закриваю вікно…

Закриваю  вікно.  Так  вітряно…
Розпач  душу  виймає  пальцями…
В  серці  суму  чомусь  неміряно
і  думки  крижаними  танцями…

Закриваю  повіки…  Холодно…
Замерзають  слова  заплутані,
до  плачу  так  безбарвно  й  порожньо
між  планет,  що  туманом  вкутані…

Переплавлене  в  сльози  золото
обпікає  лице…  Кров  вишнею…
Закриваю  вікно…  Так  солодко
біль  впивається  в  вени  тишею…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235268
дата надходження 17.01.2011
дата закладки 17.01.2011


Володимир Шевчук

Для мене…

«…Бо  розплачуся,  як  злива»  -  Антоніна  Матвієнко.  

Для  мене  твоя  усмішка  –  це  знак;  
У  травових  очах  –  життя  шалене.  
…Ти  радісна!  Ти  сяюча…  Однак  
Немає  це  відношення  до  мене.  

Мені,  насправді,  щастя  немале,  
Коли  ти  у  мені  –  себе  впізнаєш.  
…Гарнішаєш!  Все  дужчий  шарм…  Але  
Ти  поруч  з  тим  і  дальшаєш,  згасаєш…  

16.01.2011  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235244
дата надходження 16.01.2011
дата закладки 17.01.2011


Журавка

Этот дождь в январе некстати

Этот  дождь  в  январе  некстати.
Небо  тоже  умеет  лгать.    
Я,  снимая  холодное  платье,  
На  двоих  постелю  кровать.    
Дождь  нелепый  на  зимней  одежде.  
Только,  сердце,  прошу,  не  ной.  
На  двоих  постелю,  как  прежде,      
Так  уютней  ложится  одной.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235151
дата надходження 16.01.2011
дата закладки 16.01.2011


Журавка

Ты уходишь, я чувствую это…

Ты  уходишь,  я  чувствую  это…
Ах,  любовь  -  неземной  эпилог.  
Что  на  сердце    седого  поэта
Мне  казалось,  не  ведает  Бог.

Ты  молчал,  как  смолкает  планета.
Ты  –  такой  же,  но,  все  же  –  иной.      
Ведь  уходишь,  я  чувствую  это…
Да,  со  мною  лишь  снится  покой!  
 
Ты  уходишь,  я  чувствую  это…
На  часах  уже  пробило  три.  
Что  на  сердце    седого  поэта,
Когда  нет  его  больше  внутри?  

Я  сегодня  тебя  отпускаю  
Без  единого  слова  «прости».    
Об  одном  лишь  тебя  умоляю  -  
И  меня  от  себя  отпусти!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235085
дата надходження 15.01.2011
дата закладки 16.01.2011


Biryuza

… не бійся демонів в мені!

...  не  бійся  демонів  в  мені  -
вони  як  янголи  ласкаві.
Вдивляйся  в  погляди  сумні,
куштуй  мене  в  ранковій  каві.
Не  бійся  демонів  в  мені
і  не  проси,щоб  їх  не  стало.
Горять  молитви  у  вогні,
хтось  обирав  і  я  обрала.
Не  бійся  демонів  в  мені,
я  не  крокую  між  святими.
Псується  тиша  десь  на  дні,
щоб  танцювали  мертві  зими.
Щоб  ти  мене  вночі  губив
у  часі,  просторі...навіки,
щоб  оцінили  справжність  слів-
не  бійся  демонів  і  тільки...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217926
дата надходження 24.10.2010
дата закладки 15.01.2011


Halyna

Тобі (відверто)

Не  твоїми  устами  розпечене  страчене  лоно,
понад  світ  моїх  снів  вже  не  зрониться  мрією  сніг.
А  у  тебе  в  руках  виноградні  лозини  і  грона,
що  кидаєш  мені  без  усяких  пояснень  до  ніг.

Чути  подих  легкий  на  оголених  плечах  й  зап'ястях.
Засолодкі  слова,  -  зупинись!.  Зупинись,  помовчи...
І  немає  умов  існування  глибинного  щастя,
як  для  відліку  днів  і  ночей  не  існує  причин.

Доторкнись  до  грудей:  чуєш,  серце  готове  спинитись
лиш  за  руки  твої,  що  ворота  відкрили  у  рай.
Як  свіча  воскова,  я  готова  для  тебе  горіти,
тож  міцніше  мене  у  обіймах  гарячих  тримай.

Ніч  спускається  знов  на  шовкові  мої  простирадла,  -
чи  то  тінь,  чи  то  гріх:  у  коханні  прозора  межа.
Ти  для  мене  до  ніг  сиплеш  грона,  -  я  тому  так  рада:
значить,  більше  тобі  я  ніколи  не  буду  чужа.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213072
дата надходження 27.09.2010
дата закладки 15.01.2011


тепла осінь

Пам'ятаю

-"Пам"ятаю,  твої  сині  очі
Я  тоді  так  задивився  в  них...."
-"Пам"ятаєш...  Знаєш,  опівночі
снився  ти  мені...Коли  ж  устиг?"

-"Пам"ятаєш,  як  ти  усміхалась?
Як  дивилась  просто  без  журби?"
-"Пам"ятаю...ще  як  я  мовчала,
ну  а  ти  читав  мої  думки..."

-"Пам"ятаєш  де  ми  були  в  осінь?
ти  мене  повів  за  обрій,  так..."
-"Пам"ятаю...я  немов  би  досі
ще  літаю  там,  а  тут  нема..."

-"Пам"ятаєш?  ти  сказав,  "не  кину".
обіймав  і  шепотів  казки..."
-"Пам"ятаю...Ти  кричала  "гину",
ну  а  я  пішов...хоча  й  не  зник."

-"Пам"ятаєш,  ти  хотіла  неба,
доторкнутися  і  полетіти  в  вись??"
-"Пам"ятаю....зараз  вже  не  треба..
крила  знов  на  сонці  обпеклись."

-"Пам"ятаєш  все  ти,  не  забула...
 а  якщо  б  вернутися  в  весну??"
-"Щастя  ти  проспав,  я  оминула...
 нащо  все  міняти,  на  біду???"

-"Пам"ятаю,  що  люблю  і  досі..."
-"Знаю  що  не  виправлю  тебе..."
-"Я  так  хочу  в  твою  теплу  осінь..."
-"а  тебе  зима  зновУ  вкраде..."

-"Пам"ятаю...  Господи,  навіщо????!!!
Сльози  не  прикриють  болю  снів...
краще  б  помирати  тут  залишив!!!
а  не  загортав  у  мертвий  сніг!!!"

-"Знов  згадаю  ніжні  твої  руки!!!
Знов  в  уяві  бачу  всю  тебе!!!
я  не  можу  жити  так,  в  розлуках...
і  не  хочу...але  хай  буде..."

-"Ти  здаєшся?  Вмієш  це  робити...
 не  боровся,  не  вбивав  гріхів..."
-"я  не  перестав  тебе  любити..."
-"Знаю...але  як  же  так  ти  міг???!!!!"    

-"Пам"ятаєш  пристрасні  цілунки?
твої  губи,  як  я  їх  любив!!!!
Пам"ятаєш  всі  мої  дарунки?"
-"вони  в  серці  десь  мабудь  на  дні..."

-"Пам"ятаю  риси  наших  тіней..."
-"На  стіні  при  світлі  жовтих  свіч..."
 Пам"ятаю,  що  люблю  донині!!!!
-"не  забудь  тоді  ніколи  моїх  віч..."

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234656
дата надходження 13.01.2011
дата закладки 13.01.2011


Троянда Пустелі

Назвися псевдо-

Назвися  псевдобогом  для  тупих,
Де  всі  твої  нестримні  Афродіти
Не  бачитимуть  цінностей  простих,
Бо  пиху  свою  нікуди  їм  діти.

Назвися  псевдон́елюбом  для  мене,
Де  важко  так  стискати  у  обіймах,
Бо  треба  бути  награно  шаленим.
А  я  для  тебе  –  як  мар́а  підпільна.

Назвися  найщирішим  почуттям
без  псевдо-,  н́апів-,  навіть  без  нед́о-
Так  хочу  я  зіграти  з  тим  життям,
Де  ноти  всі  прості,  як  -  мі,  ре,  до…


недо-  –  наприклад  недолюбити,  недооцінити…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234571
дата надходження 13.01.2011
дата закладки 13.01.2011


Ана Пест

Мобільна фея, певно, закохалась…

Мій  телефон  вже  третій  день  мовчить.
Чекаю  я,  та  ні  дзвінка  від  тебе.
А  час  повзе:  година  тягне  мить,
І  тільки  вітер  гонить  хмари  небом.

Мій  телефон  -  у  зоні  покриття.
Надворі  ніч  -  і  зірка  щастя  впала...
Щодня  сюрпризи  нам  несе  життя:
Мобільна  фея,  певно,  закохалась.

Мій  телефон  забутий  усіма:
Тобою,  любий,  феями  з  мережі.
А  за  вікном  знов  сльози  ллє  зима...
І  спів  дзвінка  у  просторі  безмежнім.

Мій  телефон  щасливу  пісню  ллє  -  
Прокинулася  фея  стільникова.
"Алло!  Кохана,  серденько  моє!"
І  я  щаслива  тебе  чути  знову!
13.01.11

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234537
дата надходження 13.01.2011
дата закладки 13.01.2011


Троянда Пустелі

* * *

Не  пиши  мені  епітафій  –  мій  надгробок  покрили  плющі.
Не  кажи,  що  самотність  –  то  скарб,  бо  так  боляче  то  для  душі.
Не  цілуй  мої  губи  сухі,  бо  несила  надпити  водиці.
Не  нав’язуй  думки  не  свої,  бо  так  хочеться  правди  напиться.

Напиши  краще  прозу  в  віршах,  щоб  було  з  чого  спогади  скласти.
Розкажи,  з  чого  зроблений  сніг,  щоб  могла  я  пройтися  по  насту.
Поцілуй  у  зіниці  цілющі,  що  дають  найпростіші  одвіти.
Й  зав’яжи  мені  вузликом  руки,  щоб  на  шиї  їх  в  тебе  зігріти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234041
дата надходження 10.01.2011
дата закладки 11.01.2011


Марічка9

Як не. .

Туманний  день.  Лиш  сирість,  мряка,  туга.
Дерева  чорні,  ворони  сумні.  
Холодна  тінь  за  брата  і  за  друга.
І  байдуже,  не  боляче  мені.
Дахи  помоклі,  вулиці  спустілі,
А  вчора  вирували  тут  свята…
Ті  спогади  вже  добре  посивіли,
Переболіли,  змучили  сповна.
І  я,  мабУть,  собі  заварю  чаю,
Вмощуся  зручно  десь  коло  вікна,
Розкажу  їм,  як  більше  не  скучаю,
Як  не  чекаю  і  не  повертаюсь,
Як  каюсь  в  тім,  де  не  моя  вина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233996
дата надходження 10.01.2011
дата закладки 10.01.2011


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.01.2011


Halyna

* * * (…не питай)

Не  питайся  мене  чого  зорі  так  низько  сіяють,
Чого  знову  на  зліт  літаки  розміняють  маршрут,
Чого  слів  тих,  що  є,  у  потрібний  момент  не  хватає,
І  чом  я  буду  десь,  та  ніколи  не  буду  вже  тут.

Чого  осінь  німа  листопадом  прикрила  нам  очі,
Чом  зима  нам  серця  оповила  морозом  терпким.
Чого  знову  роса  мої  щоки  скропила  дівочі,
І  чому  почуття  вже  давно  нам  скував  сірий  дим.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233414
дата надходження 07.01.2011
дата закладки 07.01.2011


Оля Вашека

ЕМ МОРОЖЕНОЕ…

По-осеннему  небо  хмурится,

Мы  расстались:  чего?  зачем?..

Я  иду  по  пустынной  улице,

И  мороженое  ем!


Так  случилось…На  что  тревожиться

С  кем  ты  будешь,  и  я  –  с  кем?

Не  задумываясь,  как  сложится  –

Я  мороженое  ем.


Нерешительный  аист  топчется

С  колыбелькою,-  воз  проблем…

Мне  порадоваться  так  хочется!-

Я  мороженое  ем…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233277
дата надходження 06.01.2011
дата закладки 06.01.2011


Лілея

Я полечу й розтану в небесах

Ви  знаєте,я  вільна  наче  птах.          
 Мені  вже  не  страшні  кайдани.  
 Я  полечу,й  розтану  в  небесах,
 Та  не  зітру  я  з  серця  рани.

 Я  не  побачу  Вас,я  не  побачу...
 Зате  я  бачитиму  Вас  у  снах,
 Я  не  заплачу,знайте,не  заплачу,
 Хоча  ми  на  розведених  мостах

 Між  нами  недоказані  слова,
 Між  нами  відстань  в  тисячі  доріг.
 Мені  видужувать  пора,
 А  я  через  вікно,ловлю  холодний  сніг.

 Мені  набридли  мої  думи,
 У  них  запуталась  сама.
 Тепер  блукаю  невідомими  шляхами,
 Тепер  чекаю,щоб  прийшла  весна.

 Чого  хотіла,я  не  памятаю,
 А  те,що  хочу-не  впіймаю.
 Та  не  кажіть,що  час  лікує,сама  знаю...
 Не  кажіть  нічого,я  перехворію,я  переживу,
 Сама  себе  здолаю,
 Сама  себе  із  повісті  зітру.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232250
дата надходження 31.12.2010
дата закладки 04.01.2011


Журавка

Смотри, смотри, я погибаю…

Ну,  посмотри,  я  погибаю.
Так  трудно  это  осознать,  
Что  и  любовь,  когда  слепая,
Способна  тоже  убивать.  
Давно  простились,  отпуская
Невыносимые  объятья.
Твоя  любовь!  Она  такая,
Как  в  спину  громкое  проклятье.
Она,  как  пропасть!  Я  по  краю
Хожу...  Ну  как  же  мир  жесток!
Смотри,  смотри,  я  погибаю,  
Как  сорванный  в  саду  цветок.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232640
дата надходження 03.01.2011
дата закладки 04.01.2011


Володимир Шевчук

Через брак…

Через  брак  неуваги  гострої  
Стався  вимушений  курйоз:  
Я  твої  бутафорські  настрої  
Не  сприймаю  давно  всерйоз.  

У  нестачі  уваги  порції  
Я  втечу  у  німецький  Мальш,  
Бо  нещирі  твої  емоції  
І  в  мені  породили  фальш…  

20.12.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230122
дата надходження 20.12.2010
дата закладки 30.12.2010


Володимир Шевчук

Ти чула?

Ти  чула,  мовляв,  я  так  плачу,  що  сонечко  гасне..,  –  
Так  знай:  то  не  сльози!  То,  мила,  досада  ярма;  
Мені  не  потрібне  те  дивне  єднання  прекрасне,  
Мені  б  тільки  віру  у  те,  що  це  все  –  не  дарма.  

А  чула,  говорять,  що  я  так  влюбився  (влюбила!),  
Як    геній  в  красу..,  –  ну  так  знай:  це  брехня,  це  обман!
Хоча,  я  би  зміг,  тільки  дай  мені  впевненість,  мила,  
Що  має  продовження  наш  двогодинний  роман…  

29.12.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231968
дата надходження 29.12.2010
дата закладки 30.12.2010


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.12.2010


Марічка9

Бо «океан для тих, хто марить ним»

Я  впевнена,  що  буду  йти.  І  йтиму.
Хай  доля  зарахує  всі  ривки!
Не  просто  так  слова  кладу  у  риму.
Не  просто  так  стискаю  кулаки.

Я  снігом  застелю  Вам  простині,
А  спокій  залишу  собі  на  здачу.
Втоплю  цю  хибну  істину  в  вині
І  не  заплачу.  Більше  не  заплачу.

Верну  собі  своє,  а  ваше  –  вашим.
Грозою  неба  смуток  розіллю,
Бо  він  тепер  є  братом  моїм  старшим.
Пліч-о-пліч  з  ним  в  життєвому  бою.

Ось  рішення  прийму:  не  буде  зим.
Собі  ні  вам  не  буду  потурати.  
Бо  «океан  для  тих,  хто  марить  ним»,
Життя  для  тих,  хто  вміє  не  здаватись.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231124
дата надходження 25.12.2010
дата закладки 25.12.2010


Троянда Пустелі

я не знаю… я знаю…

"Ви  страждаєте,  тому  що  любите,  -  любіть  ще  сильніше.  Вмирати  від  кохання  -  означає  жити  ним"  (В.  Гюго)
__________________________________

Я  не  знаю,  чи  варто  шукати  твої  очі  у  погляді  неба.
Я  не  знаю,  чи  варто  прощати  всі  обр́ази  і  кривди  від  тебе.
Я  не  знаю,  як  можна  забути  хриплий  голос  і  спів  в  телефоні.
Я  не  знаю,  як  можна  не  чути,  що  пульсує  любов  в  моїй  скроні.

Точно  знаю,  не  варто  так  жити,  як  жила  я  до  тебе,  до  нас.
Вмерти,  вибігти,  паром  скипіти…  знову  вмерти…  і  так  десять  раз.
Знаю,  милий,  повір,  точно  знаю,  що  у  д́умках  моїх  ти  живеш.
Як  спитав  би  мене,  чи  кохаю?  Я  б  промовила:  «Надто!  Авжеж!»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230807
дата надходження 24.12.2010
дата закладки 24.12.2010


Biryuza

…ВІН… (Забути)

...  Він  може  змінити  образ,  вертатись  коли  завгодно
і  я  йому  не  дозволю  вагатися  три  хвилини.
Він  може  десь  позачасом  й  не  бачить  ілюзій  жодних,
але  ця  туманність  зранку  нагадує  знов  провину.
Покину  себе  з  ним  поруч  і  йтиму  назустріч  будням-
кому  залишатись  треба  в  кімнаті  оцій  просторій  (?)
Лякав  мене  ранком  сірим,  лякав  мене  ранком  судним,
а  тихо  мовчалось  рідко...  тому  я  з  дощем  й  говорю.
Прозорі  моря  цих  вражень,  а  він  оживе  в  суботу,
зганьбить  всі  мої  чекання  і  змусить  себе  забути.
Вивчатиме  смуток  ночі,  вивчатиме  біль,  як  ноти,
а  потім  мене  торкнеться  і  вмре  від  бажань-отрути...
Забути

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230755
дата надходження 23.12.2010
дата закладки 23.12.2010


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.12.2010


Любовь Козырь

Заблудившемуся принцу

Идите  с  Богом,  мой  печальный  принц,
Подзапоздало  Ваше  предложенье,
Я  не  из  тех  мечтательных  девиц,
Что  падают  без  чувств  от  восхищенья.

Идите  с  Богом,  рыцарь  и  герой,
Сражайтесь  и  залечивайте  раны,
Вас  поведёт  тернистый  путь  домой,
Сквозь  приключенческие  бурные  романы.

Идите  с  Богом,  мой  незваный  гость,
А  мир  без  Вас  всё  так  же  будет  сладок...
Взойдут  на  небе  наши  звёзды  врозь,
Ведь,  к  счастью,  мы  совсем  из  разных  сказок.

22.12.2010

Не  отождествлять  автора  с  лирической  героиней  :)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230456
дата надходження 22.12.2010
дата закладки 22.12.2010


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.12.2010


Троянда Пустелі

Познущайся ще трошки…

Познущайся  ще  трошки,  як  хочеш.
Понервую,  поплачу…  змовч́у.
Але  серце  так  важко  тріпоче.
Ти  смієшся…  я  знову  прощ́у.

Ляжу  спати,  заплакана  й  вірна.
Може  тут  хоч  віднайду  споќій.
І  нехай  інші  скажуть  –  манірна.
Та  не  зникне  чуття,  що  ти  мій.

Я  твоя,  хоч  фізично  стороння.
Але  десь  у  відкритій  душі,
Під  жагучим  потоком  у  скроні,
Й  навіть  тут,  у  відвертім  вірші

Розкажу  про  свої  відчування,
Що  зриваються  криком  у  серці.
У  мені  зародилось  кохання…
Чи  в  тобі  воно  все  ж  відгукнеться?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229928
дата надходження 20.12.2010
дата закладки 20.12.2010


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.12.2010


Журавка

Бо що ми мали?

Бо  що  ми  мали?  Вірші  й  трохи  болю,  
У  слухавці  збентежене  «Алло»…
Той  захід    сонця….  і  волошки  в  полі.
Замало,  як  на  двох,  таки  було.

Пропахлі  нікотином  нові  речі.
Присісти  на  дорогу….  Душ…  Листи.
Коротка  зустріч,  чи  точніше,  втеча.
І  тільки  наодинці  знов  на  «ти».

Лиш  порізно  стаємо  раптом  інші...    
Як  далі  жити?  Як  нам  далі  бути?
Так  мало,  щоб  наважитись  на  більше,
І  так  багато,  щоб  отак  забути.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229412
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 17.12.2010


Журавка

Голуб’я

Я  голуб»ям  зігріюсь  біля  тебе.
Так  солодко  у  долі  на  плечі.
Колись  все  рвались  крила  мої  в  небо,
Під  непривітні  доторки  дощів.  
«Я  твій  союзник!»  -    кликав  вгору  вітер.  
Та,  як  коханець,  не  просив  руки.
«О,    як  це  нудно  -  жити  поміж  літер,
І  бити  крила  об  чужі  шибки»…
Дай    голуб’ям  зігрітись  біля  тебе.
Намерзлася  на  волі…  досхочу.    
Впусти  у  клітку  і  замкни.  Так  треба!
(Світанок  прийде  -  все-одно  втечу).

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229177
дата надходження 16.12.2010
дата закладки 16.12.2010


Мила Машнова

Ни любви, ни тоски, ни жалости…

«Ни  любви,  ни  тоски,  ни  жалости…»,–
Это  всё,  что  осталось  в  тебе,
А  во  мне  ещё  юные  шалости,
БунтарствО,  непокорность  судьбе!


Ты  глядишь  на  меня  непылающим,
Всеизведанным  взором  стальным…
Кто  из  нас  будет  первым  желающим
Превратить  наше  прошлое  в  дым?


Ну  конечно  же  ты!  Что  тут  спрашивать?
Ты  и  так  всё  решил  за  меня!!!
Не  спросив,  захочу  ли  я  скрашивать
Твою  жизнь,  своим  смехом  звеня.


Я  смеюсь.  Только  смех  мой  прерывистый,
Словно  я  чем-то  сильно  больна.
Лабиринтом  стал  путь  мой  извилистый….
Куда  делась  Девчонка-Весна???

/18.06.2006/

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229084
дата надходження 16.12.2010
дата закладки 16.12.2010


Biryuza

крапка…крапка…крапка

..    забившись    в    куток,    я    повторювала    його    слова-
тоді    від    сивини    було    лоскотно    й    так    сміливо,
а    завтра    він    повернеться    в    мій    світ    -    
             і    знову    погоня.
Долоні    шукають    прихованих    натяків    на    диво
(    та    ти    не    права...
         як    завжди    ти    чомусь    не    права)

--------------------------------------------

         Переслідуєш,    болиш    мені    і    стукаєш    в    ранок,
твоя    дорослість    обіймає    вулиці    і    не    спиться...
Загубиш    цю    ніч    в    компанії    зрадниць-панянок,
а    потім    плюватимеш    вслід,їм    в    засмучені    лиця.
Тоді    забившись    в    куток    я    на    тебе    дарма    чекала,
а    ти    все    приходив    з    чужих    уст    і    себе    славив.
Ти    читав    про    любов    і    про    смерті    з    Непалу
і    ковтав    мене    пошепки,    засипаючи    медом    у    каву.


Тоді    забившись    в    куток    я    дивилась    на    твоє    фото,
а    потім    історія    втечі,    плітки    на    бруківці-огидно.
Ти    писав,    обіцяв    (    не    мені    )...це    ж    робота,
а    мені    не    сміялось,мовчалось...так    видно
коли    ти    рукою    в    волосся    й    по    пальцям    хвилини,
чіпляючись    за    обручку,    як    звичку    (    ця    хмарність)-
чекаючи    щастя    від    долі,    від    мене...дитини,
чекав    випадково    на    дощ    чи    омріяну    старість...


 А    вона    не    приходила,    не    приходила    я...
             і    котилися    сни    від    знемоги.
Забивалась        в    куток    (    знову    твоє    ім"я
і    дороги...    залізні    дороги)


Та    завтра    ти    повернешся    в    мій    світ
і    від    сивини    буде    лоскотно...знову.
Зачепившись    за    звичку    лавиною    літ
ми    продовжим    цю    зрадницьку    змову.


         крапка

                         крапка

         крапка

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228761
дата надходження 14.12.2010
дата закладки 15.12.2010


Радченко

*Ніч

Синя  тиша  дзвенить  понад  містом,
У  повітрі  кружля  ніжно  сніг,
А  думки  чудернацького  змісту
Протоптали  у  серці  свій  слід.

Вони  мовби  малесенькі  діти
Знову  спати  мені  не  дають.
І  малює  мороз  білі  квіти
На  шибках.  Вони  рясно  цвітуть.

Ось  постукався  вітер  у  хвіртку...
Не  відчинить  ніхто.    Глупа  ніч.
Знов  приходять  мої  сни  нізвідки
І  шепочуть:  "Думки  більш  не  клич".

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228626
дата надходження 14.12.2010
дата закладки 14.12.2010


Троянда Пустелі

Віртуальність - зло

Захопила  ця  віртуальність.
Навіть  вуха  не  видно  з-під  слів
Забуваємо  ми  про  реальність…
Що  хотіла  я?..  ти  що  хотів?

Де  я  чашку  із  кави  поділа?
Все  забула.  Біжу  на  сайт.
Як  забути  таке  я  сміла?
Ну  її…    а  життя  –  в  офсайд

Прогризаємось  крізь  кілобайти
Сперечатися  з  лінню  не  сила.
Засліпило,  як  сіті-лайти,
Очі  й  розум  туманом  накрило.

Не  згадаю  я  вже  про  мрії,
Що  в  дитинстві  хотілося  мати.
У  інеті,  без  віри  й  надії…
Мишка  стала  мені  як  мати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228552
дата надходження 13.12.2010
дата закладки 14.12.2010


Лілея

"Він так її любив, писавши їй сонети"

Він  так  її  любив,писавши  їй  сонети,
Він  вік  для  неї  жив,в  той  вік,
Де  не  жили  поети.
Писав  про  біль,
Писав    про  щастя.
Про  те  що  мріяв
І  про  те  чим  жив.

В  його  очах  вогонь  горів,
У  венах  кров  кипіла.
Він  покохав  весну,
Весна  ж  бо  цього  не  хотіла
Від  болю  рвалось  серце...
І  він  тонувши  у  вині,
Хотів  забути  все,що  було  у  душі.

Та  чи  вдалось  забути?
Минає  літо,засніжить  зима,
Його  душа  забула,
Пробачила....
Лиш  інколи  у  сні  зриваючись  від  гіркого  болю,
Він  пригадає  ті  пісні.
Він  пригадає  все  до  жалю,
Все  те,що  осінь  принесла  на  листі,
Уста,очі  і  слова...
Він  пригадає  вЕсну,якої  вже  нема...

Присвячується  Тарасу  Слободі.....залишайся  таким,як  ти  є....

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228213
дата надходження 12.12.2010
дата закладки 12.12.2010


Троянда Пустелі

…вкради у гори

Мої  сльози  -  то  ріки  гірські…  вириваються  із  полону
Забери  мене  у  світи,  де  немає  людських  прокльонів.

Мої  очі  як  сірі  крила,  помах  ніжності  і  блаженства…
Пелена  їх  давно  накрила…  втерти  б  сльози  і  може  вмерти?

Мої  думи  –  це  синь  небесна…  рознесуться  у  небокраї
Моє  серце  –  вже  не  воскресне…  знов  болить...  і  по  тобі  –  крає…

Пощади  і  вкради  у  гори,  де  удвох  ми  були  б  щасливі…
Побороли  б  усяке  горе…  не  лиши  мене  в  сльозах  зливі…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228123
дата надходження 12.12.2010
дата закладки 12.12.2010


Марічка9

Білі стрічки суму

Кумедно,  правда,  навіть  іронічно  -  
Як  у  житті  буває,  хто  би  знав?
Я  все  зробила  тихо  й  лаконічно:
Без  зайвих  почестей,  зітхання  і  прохань.
Без  шуму,  зойку,  пакостей  публічних.
У  серці  листя  жовтого  жмути.
Бо  я  не  з  тих,  хто  бавиться  в  «дотичних»,
І  винним  подаровує  кути.
Не  з  мстивих  теж.  І  більше  того,  досі  
Лишається  для  мене  дорогим
Все  те,  про  що  нам  вірна  пізня  осінь
Й  рятунком  послуговує  від  зим.

Кумедно,  правда?  Навіть  іронічно…
Зима  пройде́  і  весни  стануть  в  моді,
Вплетуть  у  сум  яскраво-білі  стрічки
Без  мо́їх  запитань,  твоєї  згоди.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227422
дата надходження 09.12.2010
дата закладки 09.12.2010


Троянда Пустелі

* * *

Не  суди  невинних  за  старі  образи.
Не  свари  незрячих  за  немиті  руки.
Не  кляни  немудрих  за  тупі  прост́упки…
Глянь  лише  наліво,  сплюнь  гріхи  три  рази…
Не  зважай  на  інших,  ти  ж  бо  між  галактик.
Не  напружуй  руки,  упади  в  обійми.
Завари  нам  кави  і  присядь…  не  стіймо.
Не  кажи,  що  зранку  ти  боїшся  мряки…

Поцілую  в  очі  і  прийму  спочити.
Поспимо  удвох  ми  калачем  до  спини.
Не  сприймай  відкритість  весело  (на  кпини),
Бо  в  моєму  серці  поселилась  ти.
Відпусти  ж  минуле  у  стрімкий  політ.
Я  тебе  тримаю.  Не  впадеш  ніколи.
Ти  всесильна,  знаю!  Озернись  довкола.
Все  в  твої  руках.  Скільки  ж  бо  тих  літ.



*прост́упок  -  провина

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227396
дата надходження 09.12.2010
дата закладки 09.12.2010


Віта Крижанівська

Повернення (Бажане за дійсне…)

Ти  повернувся.  Кажеш,  що  назавжди,
Забувши  плин  ночей,  долонь  і  губ,
Ти  повернувся!  Це  не  сон.  Ти  -  справжній!
Це  -  згуба...  Найжаданіша  зі  згуб...

Я  повернулась.  Я  нарешті  вільна
Тобі  одному  відкривати  душу.
Я  повернулась.  Зовсім  я  не  сильна,
Якщо  урешті  повертатись  мушу...

Ми  повернулись  на  свої  орбіти.
І  хоч  ми  різні,  наче  чорне  й  біле,
Та  не  кінець  це,  а  початок  світу
Де  ти  і  я  -  навік  єдине  ціле...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227108
дата надходження 07.12.2010
дата закладки 08.12.2010


Любовь Козырь

Печальный итог

Любовь  испарилась…  Ни  искры,  ни  грамма,  ни  капли…
Терзают  упрёки,  немые  мольбы  без  ответа.
Ты  держишь  свой  курс  на  избитые  классиком  грабли,
НО,  знаешь,  отсутствие  счастья  –  плохая  примета.

Мне  больно,  когда  ты  страдаешь,  но,  всё-таки,  жалость,
Увы,  никому  не  сослужит  хорошую  службу.
Так  много  имели…    А  что  нам  в  итоге  осталось?
Остывшая  страсть,  что  с  натяжкой  не  тянет  на  дружбу…

07.12.2010


Навеяно  настроениями  и  переживаниями  из  френдленты.

Не  отождествлять  автора  с  лирической  героиней  :)
У  меня  всё  чудесно!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227018
дата надходження 07.12.2010
дата закладки 07.12.2010


Марічка9

Перший сніг

Ах,  як  легко  тво́ї  уста  наповни́ли  мене  порожнечею,
Затягнувши  на  шиї  дарунку  червоного  бант.
Я  з  усім  би  мирилась,  але  знов  прирікаєш  нас  втечами…
І  цей  стержень  в  тобі  не  єдиний  між  тисяч  констант.
Ах,  як  легко  тво́я  «любов»  начинила  мене  болем-відчаєм,
Проколовши  наскрі́зь  про  кохання  і  відданість  марево.
Кожен  день  між  думок  лиш  прихильність  до  спогадів  рідшає.
І  у  ролі  чужих  за  хвилину  для  світу  постанемо.
Ах,  як  важко  піти,  не  жаліти,  піти  і  забутися.
Будуватися  знов,  щоб  без  гніву,  ненависті,  викривлень…
Дві  хвилини  часу  на  пальто  одягнути  і  взутися,    
Це  для  того,  аби  як  раніше  жити    навчились  ми.
Ах,  як  важко  тепер  розбирати  по  каменю  зліплене,
Пережите  та  пройдене,  те,  що  серцю  ще  так  дороге.
Ти  за  мною  не  йди,  і  не  клич  за  собою  по  імені.
Хай  спокійно  собі  на  землі  перший  сніг  упаде.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226971
дата надходження 07.12.2010
дата закладки 07.12.2010


Halyna

Зимове

Тихо  білим  снігом,  зсипаним  на  очі,
Щось  говорить  біла  віхола-зима.
Не  бери  за  руки,  -  більше  я  не  хочу
Те,  собі  вертати,  чого  вже  нема.

Так,  -  я  дуже  змерзла.  Зараз  неважливо,
Що  в  твоєму  світі  мій  себе  згубив.
Не  зважай,  -  минуло,  я  вже  говорила,
Що  холодним  снігом  стала  лава  злив.

Іскорка  не  згасла.  Сонце  не  померкло.
Просто  щедро  сипле  з  неба  білий  сніг.
Ти  –  мені  не  вічність,  ти  –  мені  не  пекло,
Ти  –  мій  жаль  колишній,  нині  ж  –  дикий  сміх.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226613
дата надходження 05.12.2010
дата закладки 06.12.2010


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.12.2010


Володимир Шевчук

Заростає…

Заростає  в  душі,  там  де  рай  цвів,  повільно  осот;    
Фраза  милої  сонце  закрила,  раптово,  мов  хмара…  
Ти  сказала  мені:  «Народись  через  років  п’ятсот,  
Зрозумію  тоді,  любий,  може  з  тобою  ми  пара.»

…А  півтисячі  літ  пролетить,  наче  спалах  зорі;  
Інші  сни-сподівання  пророчать,  мов  дивляться  в  воду,  
Інші  діти  –  не  наші!  –  до  вечора  мріють  в  дворі    
Що  й  вони  через  років  п’ятсот  пострічають  свободу…  

А  півтисячі  літ  пропливе,  наче  бистра  вода;  
Інші  душі  ходитимуть  світом,  де  рай  розпустився,  
Буде  мрії  ступати  стрімка  і  всесильна  хода…  –  
Зрозумію  тоді,  як  я  сильно  в  тобі  помилився.
04.12.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226435
дата надходження 04.12.2010
дата закладки 04.12.2010


Троянда Пустелі

проміняла б…

"...наче  сон  я  прийшов  із  туману,
і  промінням  своїм  засіяв
та  на  тебе  чужу,  і  кохану
я  б  і  славу  оцю  проміняв..."

В.  Сосюра
____________________________________


проміняла  б  на  тебе  я  зорі
і  небачене  чудо  у  небі
проміняла  б  і  грати,  і  волю,  
лиш  би  бути  в  обіймах  у  тебе

прилетіла  б  на  крилах  у  птиці
припливла,  якби  мала  вітрила.
дарувала  би  сяйво  зірниці…
щоб  мене  називав  –  моя  мила…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226183
дата надходження 03.12.2010
дата закладки 03.12.2010


Журавка

Запахло травнем восени

Запахло  травнем  раптом  восени.
Така  собі  насмішка  депресивна.
Дерева  голі.  Хочу  як  вони
Лахміття  поскидати  агресивне.

А  потім  розцвіту  як  той  каштан,
Що  також  переплутав  все  на  світі.
Самообман?  Нехай  самообман!
Чи  просто  Богу  захотілось  квітів?  

Запахло  травнем…  Пахне  цілий  день.
Десь  сонце  помилилося  дверима
І  світить  як  скажене  на  людей,
Що  вже  давно  впустили  в  душі  зиму.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225927
дата надходження 02.12.2010
дата закладки 02.12.2010


Журавка

ГРА

Давай,  пограємось  у  «Відстань»?
Ти  так  далеко,  я  ще  далі…
Ділити  ковдру  знову  ні  з  ким,
То  хто  з  нас  двох  на  п’єдесталі?  

Давай,  пограємось  у  «Винних»?
Я,  хочеш,  крайньою  побуду?
Всіх  чинних  фраз  і  безпричинних,
Всіх  вироків  твоїх  без  суду.

Давай,  пограємось  у  «Втечу».
Вже  "Піжмурки"  не  актуальні.
Ти  скрізь  шукав  мене,  до  речі,
Завжди  ж  знаходив  тільки  в  спальні.  

Давай,  нарешті  просто  в  «Спокій»,
Бо  нерви-струни  геть  в  напрузі.
Щоб  світ  не  був  таким  жорстоким
Давай,  пограємося  в  «Друзі».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225077
дата надходження 28.11.2010
дата закладки 29.11.2010


Володимир Шевчук

До матері дівчинка…

До  матері  дівчинка  тихо,  мов  в  сні,  щебетала:  
«А  правда,  що  люди  від  мрій  підлітають  як  птиці?  
А  правда,  матусю,  думкам  підкориться  й  «Ла  Скала»,  
Якщо  спрагло  пити  із  мрій  отих,  наче  з  криниці?..  

А  чесно  говорять,  що  неба  початок  –  то  руки?  
А  вірні  слова,  що  й  слова  зігрівають  медово?  
А  правда,  серцям  не  страшні  барикади  і  бруки    
І  слово  «розлука»  –  це  тільки  всього-лише  слово?..»  

25.11.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224476
дата надходження 25.11.2010
дата закладки 26.11.2010


Любов Іванова

О ЭТОТ ВКУС ХМЕЛЬНЫХ И ЗРЕЛЫХ ЧУВСТВ. .

Слова  любви  слетают  птицей  с  губ,
В  своем  полете  достигая  цели,
Мне  сладок  плен  бездонно-нежных  чувств,
Я  в  них  купаюсь,  как  в  живой  купели..

Летят  к  тебе  урывки  слов  и  фраз,
Превозмогая  версты  расстояний.
Обратный  импульс..эхо..  резонанс,
Мне  возвращают  искренность  признаний.

Мир  без  тебя..  Он  черно-бел  и  пуст,
Вуалью  грусть..  и  холодеют  плечи..
Но  этот  вкус..  хмельных  и  зрелых  чувств
Большой  любовью  душу  мне  излечит..


©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2010
Свидетельство  о  публикации  №11010266133

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224460
дата надходження 25.11.2010
дата закладки 26.11.2010


Троянда Пустелі

Торкнися рукою тремтливо зап’ястя…

Торкнися  рукою  тремтливо  зап’ястя.
В  нім  пристрасть  невпинна  жадає  на  волю.
До  губ  припади  -  до  святого  причастя.
Забудь,  що  гріхом  налились,  ніби  кров’ю.

Солодким  цілунком  насить  мої  плечі.
Жорстоким  «не  хочу»  тебе  не  скараю.
Забудь  все  на  світі,  усі  інші  речі.
Ми  вдвох  –  ти  і  я…  Пощад́и!  Я  благаю!

Але  ти  не  чуєш,  караєш  і  далі.
Цілуєш,  шепочеш  на  вушко  бажання.
І  тут  ніби  вибух...  Злетіла  у  далі,
Де  спокій  в  душі  і  невтомне  кохання.

17.11.2010

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224074
дата надходження 23.11.2010
дата закладки 23.11.2010


Olechka

Туманний вечір…

Туманний  вечір…  Тьмяні  ліхтарі
уже  знесилено  проміння  розсівають…
Туман  на  серці…  жодної  зорі…
і  знов  гарячий  чай  не  зігріває…

Туманний  вечір.  Запізнілий  штрих
холодних,  та  мрійливих  падолистів.
Частинки  неба  із  сльозинок-крихт
снуються  в  листопадовім  намисті.

Самотній  вечір...  За  розмитим  склом
смертельно  ранений  блукає  ангел  щастя
і  все  одно,  хоч  ледь  живим  крилом,
та  обіймає  плечі  і  зап’ястя…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223630
дата надходження 21.11.2010
дата закладки 22.11.2010


Окрилена

Перший сніг

Розвіяв  вітер  попіл  на  волосся
ненастроєвим  холодом  згорів  вогонь  -
не  все,  що  мріялось  збулося...
я  отруїлася  теплом  твоїх  долонь.

Не  разом  і  не  поряд  з  часом  -
далеко  від  крилатих  мрій,
пораненим  у  серце  птахом
кружляє  білий  сніг  надій.

Різноманітність  гами,  але  тільки  білий,
багатство  часу,  але  тільки  мить  -
мрійливо  грає  сніг  багатокрилий
і  хуртовина  роздумів  не  спить.

2003  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223336
дата надходження 20.11.2010
дата закладки 21.11.2010


Віта Крижанівська

Тепер я знаю, що таке любов…

Тепер  я  знаю,  що  таке  любов...
Це  сум  і  радість,  зустріч  і  розлука,
Болюче  щастя  і  солодка  мука,
Що  полиновим  медом  ллється  в  кров...

Спокійне  море  і  палкий  вулкан,
Це  лід  холодний  і  гаряча  лава,
Полярне  сяйво  й  вранішня  заграва,
Це  крик  і  шепіт.  Тиша  й  ураган...

Одна,  але  у  кожного  своя
Трагедія  чи  безтурботна  казка,
Водночас  перемога  і  поразка,
Що  славить  і  кляне  твоє  ім'я...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223455
дата надходження 20.11.2010
дата закладки 20.11.2010


Halyna

Є мільйони причин…

Є  мільйони  причин  бути  там,  де  про  тебе  не  знають,
Де  зелена  трава,  і  в  цвітінні  безмовні  сади.
Де  відкриті  давно  ті  ворота,  що  кличуть  до  раю,
Але  щось  у  душі  зупиняє  мене:  «Підожди».

Є  мільйони  причин  зазирати  тобі  у  обличчя,
Де  зів’яли  мої,  перев’язані  болем,  думки.
Де  на  дещицю  лиш  твої  очі  без  слів  ще  покличуть,
Але  щось  у  душі  зупиняє  мене:  «Є  ще  з  ким?..»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223431
дата надходження 20.11.2010
дата закладки 20.11.2010


Володимир Шевчук

Доньці, коли народиться.

Від  раба,  що  прозвали  генієм  і  розбитого  в  дрова  ангела
Народилася  крапля  радості,  розчиняючись  у  насназі  
І  під  хмарами  в  невагомості  моє  щастя  очима  вивела
Написавши  там:  «Біля  тата  я  –  мов  троянда  у  срібній  вазі…»  

Усміхайся  же!  –  велич  в  радості  не  помилиться  тут  адресою.    
Хай  же  світяться  очка  синіми  диво-квітами  і  цим  цвітом  
Називаються!..  Називатиму  свою  крихітку  лиш  принцесою  
І  даватиму  іншим  приклад  цей,  як  зріднилися  весна  з  літом…  

20.11.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223427
дата надходження 20.11.2010
дата закладки 20.11.2010


Слатко Лала

Ці карі очі, сповнені краси

Якою  силою  наділений  ти  був,
Що  знову  томиш  мої  очі?
Якій  істоті  душу  ти  віддав,
Щоб  чарувати  серденька  дівочі?

Твоя  хода  і  тіло  твої  й  ОЧІ,
Ці  карі  очі,  сповнені  краси.
Навіщо  ти  з’явився  тої  ночі
В  моїх  думках  і  в  снах  моїх?

Тебе  давно  я  вже  й  не  знаю,
А  образ  твій  преслідує  мене,
Хоч  зустрічей  ретельно  уникаю,
Та  погляд  мій  шукає  знов  тебе.

Це  хворобливий  стан  чи  існування  –  
Бажання  бачити  тебе,
Щоб  ти  не  поспішаючи,  буденно,
Пройшов  біля  вікна  мого  і  все.

Ти  не  дивись  на  мене  й  слів  не  треба,
Пройди,  як  теплий  дощ  вночі,
Мені  достатньо  лише  сліду,
Який  лишив  ти  у  моїй  душі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223245
дата надходження 19.11.2010
дата закладки 19.11.2010


Володимир Шевчук

Проти пафосу.

Ніколи  світ  не  був  таким,  як  в  пафосній  поезії,  
Хоча,  у  філософії  –  також  як  у  тенетах  
І  хто  правіший:  племена  Південної  Родезії,  
Чи  ситі  академіки  в  просторих  кабінетах?  

…Хто  пише  не  під  пафосом.  Бо  той  життя  не  знатиме,  
Хто  тільки  розфарбовує  по  чорно-білій  смузі…  
Я  впевнений,  лиш  той  над  нами  вічно  пануватиме,  
Хто  геній  не  примушує  одружувать  на  музі.  

16.11.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222618
дата надходження 16.11.2010
дата закладки 17.11.2010


Віта Крижанівська

Куди зникають спалені листи?

Куди  зникають  спалені  листи?
Їх  після  смерті  ангели  читають,
Чи  вони  землю  з  листям  укривають,
Щоб  раннім  квітом  навесні  зрости?

Куди  зникає  зраджена  любов?
Для  брута  двері  раю  зачиняє,
Чи  в  незабудці  синьо  зацвітає
Й  спокутує  провину  свою  знов?

Листи  зникають  попелом  за  мить
Під  свіжим  бризом  з  піною  морською,
Та  вітровій  буденності  лихої
Кохання  жар  не  може  погасить...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222269
дата надходження 15.11.2010
дата закладки 15.11.2010


Halyna

Балада про вітер (разом із Марічкою9)

Вже  набридло  давно  штурмувати  порожні  фортеці,
Сім  вітрів  невпопад  розкидають  безжально  волосся.
І  до  біса  любов,  у  якій  я  завжди  в  небезпеці,
Відчайдушний  мій  крик  не  зрівняти  з  твоїм  безголоссям.

Як  безглуздо  було  проти  всього  і  всіх  воювати,
Добровільно  грудьми  натикатись  на  гострі  колючки.
Знаєш  сам,  що  піду:  не  лишилось  ні  сили,  ні  гарту,
Тільки  жменька  думок,  так  близьких,  що  аж  надто  болюче.

Не  тобі  це  вже  честь  ні  мене,  ні  мій  вибір  судити.
Я  навчилась  тебе  не  пускати  так  близько  до  серця.
Справедливо,  не  так?  Це  лише  називається  «квити»,
Коли  ти  –  сім  вітрів,  коли  я  –  неприступна  фортеця.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222166
дата надходження 14.11.2010
дата закладки 15.11.2010


Володимир Шевчук

Хотіла… (Зрячим і Сліпим)

Не  сходить  зоря  для  сліпих,  –  тільки  зрячим!  
Однак,  смак  тепла  –  не  для  зрячих  –  сліпим.  
Хотіла  мене  чарувати…  -  нема  чим?  
Хотіла  поранити  словом  тупим…  

Не  випустить  слава  з  обіймів  ласкавих  
Того,  хто  цю  славу  байдужістю  звав.  
Хотіла  зламати  мене;  тільки  вивих!  
Хотіла,  щоб  я  об’єднав,  –  я  порвав…  

Хотіла...  Одначе!..  –  Не  в  юності  справа;  
Хотіла  напитися  славою  –  пий!..  
Бо  тільки  незрячих  голубить  заграва,  
Бо  той  добивається,  хто  не  сліпий.  

12.11.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221796
дата надходження 12.11.2010
дата закладки 12.11.2010


Троянда Пустелі

Промінням сонця в серці вибито – Тарас!

Промінням  сонця  в  серці  вибито  –  Тарас!
І  ніби  не  простий,  та  ти  посеред  нас.
І  усмішка  твоя  мені  ще  не  знайома,
Але  в  моїй  душі  давно  ти  ніби  вдома.

І  ті  слова,  які  так  близько  поруч  з  нами
Лягли  сумбурними  і  вірними  рядками.
Я  точно  знаю,  серце  в  т́обі  найдобріше.
Тому  пишу  тобі  я  вкотре  щирі  вірші.

В  тобі  щемить  твоя  щиро-душевна  рана.
Я  знаю,  бо  душа  стражденна  не  обманна.
В  мені  також  багато  всяких  є  образ,
Та  то  таке…  воно  пройде.  А  серед  нас

Повинно  бути  тільки-но  людське  терпіння.
Бо  там  де  кривда  є  –  нема  порозуміння.
Тому  кажу  тобі  з  усім  своїм  теплом  –  
До  справжніх  почуттів  тягнися  напролом.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221748
дата надходження 12.11.2010
дата закладки 12.11.2010


Надя Чернослив

моё

Всё.  Расставлены  многоточия.
И  не  мучает  камень  зла.
Я  была  бы  хорошей  дочерью,
Если  б  вредною  не  была.

Я  была  бы  женой  примерною,
Если  б  так  не  любила  ночь.
От  луны  отбиваюсь  бедами,
Я  плохая  жена  и  дочь.

Я  была  бы  подругой  верною,
Если  б  слушать  умела,  но
Я  была  бы  не  важной  стерв0ю,
Как-то  это  мне  не  дано.

Я  была  бы  и  мамой  любящей,
Но  пока…  да  и  что  гадать?
Я  и  так  не  люблю  о  будущем,
Ох,  какая  бы  вышла  я  мать?

Я  была  бы  актрисой  славною,
Мне  об  этом  твердят  порой,
И  что  мастерски  так  скандалю  я!
Ну  и  что?  Ну  и  чёрт  со  мной!  

Ведь  расставлены  точки-лезвия,
Ведь  обратный  пошёл  отчёт.
И  не  горько,  и  не  болезненно,
Просто  так,  как  уже  течёт.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221385
дата надходження 10.11.2010
дата закладки 11.11.2010


Halyna

На сто хвилин коротші дні

…Як  мало  Ви  про  себе  говорили!..
Лиш  мовчки  опускали  вії  вниз.
А  я  була,  мов  звабниця  Даліла,
А  Ви  тепер  король,  Ви  вже  не  принц.

Несміло  підіймали  сірі  очі,
А  я  в  думках  благала:  «Обійміть!»
А  дні  уже  на  сто  хвилин  коротші,
Тому  така  безцінна  кожна  мить.

Ви  чули  як  прискорено  у  грудях
Клекоче  птах  на  вісім  всіх  октав?
Давайте  ми  обмежимось  абсурдом
Незв’язаних  сюжетів  до  вистав.

Придумайте  одну  просту  причину
Чому  Ви  так  глибоко  у  мені.
І  може,  відчайдушно  я  зупиню
На  сто  хвилин  коротші  світлі  дні.

Я  далі  так  не  можу.  Ви  привили
Бутон  із  свіжих  квітів  в  мій  пустир.
Як  мало  Ви  про  себе  говорили!..
Я  знаю,  -  Ви  інакше  не  могли.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219944
дата надходження 03.11.2010
дата закладки 03.11.2010


Володимир Шевчук

Віршолог 1

−  Я  кохаю  тебе!  
−  Як  же  довго  я  слів  цих  чекала!  
Я  у  сутінках  віри  ромашок  зірвала  мільйон…  
−  Ти  прости!  Зволікав…  
−  Я  прощаю!  
−  Кохання  кабала  –  
Серцю  мила!  –  І  серце  для  цього  найкращий  район…  

−  Ми  ще  юні?  
−  О  так!  Наша  юність  як  світ  неозора  
І  кохання  в  серцях  наших  вистарчить  всім  на  землі…  
−  Ми  одні?  
−  Ні!  Ми  двоє!  Хоча…  на  планеті  Пандора  
Окрім  нас  тільки  місяць  спочив  у  вечірній  імлі…  

−  Обіцяй,  що  кохання  без  меж,  без  турботи  і  віку…  
−  Обіцяю!  В  коханні  немає  зими,  –  так  зігрій!..  
−  А  ти  чудо!  
−  Моя  незрівнянна!  
−  Ми  смуток-каліку  
Обіграли  в  розгром  за  рахунок  невиспаних  мрій…  

01.11.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219481
дата надходження 01.11.2010
дата закладки 01.11.2010


Марічка9

За вікном повіяло морозом

За  вікном  повіяло  морозом.
В  мене  з  ним,  мабуть,  якийсь  зв'язок…
Це  рахунком,  ніби,  п’ята  доза
Міцночаю  з  липових  гіло́к.
Я  хворію.  Я  давно  хворію.
Це,  мабуть,  для  тебе  новина?
Не  несись  так  швидко  вітровієм,
Ніби  чуєшся,  що  в  тім  твоя  вина.
За  вікном…А  що  мені  до  того?
Я  закрию  їх,  щоб  день  оцей
Не  ятрив  надії  до  нового,
Не  всміхався  рідним  ще  лицем...

За  вікном  повіяло  морозом.
В  мене  точно  з  ним  якийсь  зв'язок.
Кожна  зустріч,  слово  –  ще  мов  доза
Завше  грубо-но́вих  помило́к.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218973
дата надходження 29.10.2010
дата закладки 30.10.2010


Володимир Шевчук

Герої ще живі.

Герої  ще  живі.  Не  вимерли  герої,  
Романтики  ідеї,  філософи  добра…  
Їм  слави  не  давай.  Їх  не  пускай  до  зброї!  
Їм  сонце  путівник,  а  не  настінний  бра.  

Настав  поета  час.  І  не  у  славі  справа  
І  зовсім  без  різниці  –  горить  вогонь  чи  ні…  
Бо  не  горить  вогонь  –  а  втім,  вже  є  заграва  
І  велич  неозора  дозріла  в  глибині…  

Герої  ще  живі.  Я  їх  повсюди  бачу.  
Брати  мені  і  сестри,  ці  генії  зорі  
І  хай  же  конформісти  не  думають  про  здачу,  
Бо  не  спинити  світла  у  вранішній  порі…  

29.10.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219014
дата надходження 29.10.2010
дата закладки 30.10.2010


Halyna

Не болить

…  Я  не  скажу:  «Болить»,  та  не  думай,  що  я  оптимістка,
Очі  міцно  зімкну,  ти  не  вір  –  я  не  сплю,  я  не  сплю.
Стануть  в  горлі  слова,  що  мені  не  сказати,  мов  кістка:
Ти  не  бачиш?  А  жаль,  я  твою  сліпоту  не  зцілю.

Миготітимуть  дні,  наче  стрічки  у  титрах  фінальних,
Вже  мій  вихід  давно:  авансцена  не  знає  чекань.
Несвідомо  гублюсь  у  прострочених  дивних  питаннях.
Де  ти  є?  Бо  я  тут  ще  ламаю  ту  прокляту  грань.

І  все  рівно  мені,  що  роки  до  секунд  невблаганні,
Я  тебе  не  прошу  покохати  в  очах  моїх  дно.
Може,  цей  дотик  губ  невмолимо  відбувся  останній,  -
Не  хвилюйся  тепер:  я  готова,  мені  все  одно.

Я  в  альбомі  своїм  засушу  між  сторінок  ромашки:
Разом  з  ними  мені  ти  лишив  найтривожнішу  мить.
Я  тобі  усміхнусь,  та  не  думай,  -  мені  дуже  важко
Свої  руки  забрати  з  твоїх,  кажучи:  «Не  болить».

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218112
дата надходження 25.10.2010
дата закладки 25.10.2010


Halyna

Думки… зигзагами… (у співавторстві з Марічка9)

І
В  моїх  очах  снується  парадигма,
на  тему  "Ти"  у  мене  сто  табу.
Болить  той  факт,    що    ти    мене    не    втримав,
а  більше  того,  -  холодно  забув.
І  мрії  ті  опали  листопадом,
а  дощ  нам  прирікає  снігопад.
Ти  правий!  То  була  навмисна  зрада,
та  менша  від  твоєї  у  стократ.
Я  знаю,  ти  захочеш  подзвонити,
нікчемно  запитати:  "Як  життя?".
Та  як  мені  забути  жовті  квіти:
троянди,  орхідеї...  все  сміття?

ІІ
А,  може,  десь  зустрінеш  випадково
до  мого  дуже  схожий  силует,
мурашки  пробіжать  по  шкірі  знову,
та  я  не  озирнусь,  -  лише  вперед.
Ти  ж  так  колись  любив  свою  свободу!
А  я  б  її  за  безцінь  віддала.
Хіба  б  в  душі  за  доброї  погоди
чорнілася  проклята  омела?..
Не  треба!  Не  хапай  мене  за  руки,
і  вже  не  обіймай  моїх  колін.
Ти  чуєш  рівномірні  серця  стуки?
Воно  черстве  до  слів,  що  ти  один.

ІІІ
Пощо  мені  малюнки  на  асфальті
і  фрази  заяложені  до  тих?
Не  вірю!  Ти  давно  мене  не  вартий,
тепер  -  я  тінь,  я  біль  твій,  я  твій  гріх.
Як  смішно  будувати  паралелі,
шукаючи  у  інших  мого  лик.
Фундаменту  нема,  -  пісок  пустелі,
ти  вже  не  друг,  не  брат,  не  чоловік.
Мої  думки  зигзагами  снуються
на  сотню  миль  казкових  панорам.
В  коханні  більше  ті  не  зізнаються,
у  кого  є  від  нього  давній  шрам.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217282
дата надходження 21.10.2010
дата закладки 21.10.2010


Троянда Пустелі

Так пусто…

Так  пусто  стало  в  сердце  без  тебя
Как  будто  стая  перелётных  птиц
Навеки  улетела  в  тёплые  края…
И  письма  ты  поджог  -  ворох  страниц…

Так  горько  в  сердце  и  тошнит  полынью,
Не  слыша  голос  твой  и  смех  на  проводах.
И  скучно  так  и  все  покрылось  пылью,
Ведь  ты  забыл  меня,  и  я  сотлела  в  прах…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216895
дата надходження 19.10.2010
дата закладки 19.10.2010


Halyna

…я - безмежність

Шорстка  щока,  міцні  гарячі  руки,
           Шепочеш  щось  масне  мені  на  вухо…
Амур  уцілив  просто  в  серце  з  лука,
           Не  віриш?  Доторкнись,  і  сам  послухай.
Багаття  плеще  жару  язиками,
           І  ми  впритул  змикаємось  навічно.
Буди  мене  контрастними  тонами,
           Малюючи  бажання  феєричні.
Куди  мені  до  тебе  попід  сонце,  -  
           Усе,  що  я  зроблю,  зніму  одежу.  
Без  тебе  я  в  прозорій  оболонці,
             І  тільки  під  тобою  я  –  безмежність.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216635
дата надходження 17.10.2010
дата закладки 17.10.2010


Володимир Шевчук

Хочу волі (Ярмо) . АКРО

(Мимовільна  екзистенція)

Хотіння  –  це  вже  майже  половина,
Оспівування  –  більше,  ніж  політ,  
Чекання  –  найчемнішая  дитина  
У  випадку,  як  Вам  сімнадцять  літ…  

Відречення  –  найбільше  беззаконня,  
Обійми  –  це  наближення  до  крил,
Любов  –  як  сон,  хоча  любов  –  безсоння!  –  
І  сум  для  нас  –  це  важкість  сотні  брил…    

(Я  не  учу  –  я  просто  мимовільно  
Романтику  розписую  віршем;
Можливо,  хтось  погодиться,  що  сильно,    
Однак,  мені  не  вижити  книшем…)

06.10.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214730
дата надходження 06.10.2010
дата закладки 06.10.2010


Любов Іванова

ПОБЕРЕГИ ЛЮБОВЬ - ОНА СВЯТАЯ!

Ты  говорил:  "Тебя  послал  мне  Бог"
Так  почему  я  изгнана  из  рая?
Дрожит  мой  голос..  будто  бы  продрог..
"ПОБЕРЕГИ  ЛЮБОВЬ,  ОНА  -  СВЯТАЯ.."

Не  убивай!  Потом  заплачешь  сам!
К  ее  потере    будешь  ты  причастен..
И  болью  вознесется  к  небесам:
"Была  любовь..  и  я  был  ею  счастлив!"

Голос  дрожит...  как  на  ветру  листок..
Слова  скупые  в  пустоту  роняя..
Кто  подарил  тебя  мне?  Дьявол?  Бог?
Я..  берегу  любовь..  Она  -  святая..


©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2010
Свидетельство  о  публикации  №11006065098

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214667
дата надходження 06.10.2010
дата закладки 06.10.2010


olya lakhotsky

Подай води

Подай  води  останньому  пилату
Обмити  руки,  а  собі  подай
Коротку  стежку  –  ніби  післяплату,
За  свій  квиток  туди,  де  неба  край.

Щоб  не  лічити  згустки  крові  –  втрати,
А  так,  відразу  –  мати  тільки  мить
На  те,  щоб  озирнутись  й  обійняти
Усіх  й  усе,  що  ще  в  мені  болить.

І  довго-довго  тінню  голубою
Летітиму  на  жар  твоїх  вогнів,
Щоб  збутися  розмовою  з  тобою
Без  слів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214647
дата надходження 06.10.2010
дата закладки 06.10.2010


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.10.2010


Halyna

Осінь в колір щастя

Золоте  волосся,  коси  попід  стопи,
Відблиск  талий  сонця,  а  вуста,  як  мед.
Йде  несміло  боса  по  холодних  тропах
Осінь  в  колір  щастя,  тон  душі  –  у  злет.

Кленове  бадилля  ніжною  рукою
Відгортає  сміло.  Очі,  мов  смарагд.
А  солодкий  голос  чистою  рікою
Ллється  тишиною,  наче  шоколад.

Дівчина-чаклунка  знову  ворожила:
Осінь  в  колір  щастя,  дощ  у  тон  життя.
Знов  у  мою  долю  зорі  погубила
Сила  невідома,  двох  шляхів  злиття.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213856
дата надходження 01.10.2010
дата закладки 02.10.2010


Троянда Пустелі

Ти напиши

Лиш-тільки  від  одного  слова:  «Сонце»
Моя  душа  злітає  до  небес.
І  ясний  день  торохкає  в  віконце,
Й  вітальню  наповняє  блиск  чудес

Від  тихих  мовчазних  твоїх  думок
Складаю  сумно  руки  під  щоками.
Тоді  мене  наповнює  морок.
І  знов  ця  клята  відстань  поміж  нами…

Ти  напиши,  і  стане  враз  чудово.
Я  дам  одвід  від  серця  чистоти.
Ти  напиши.  Й  можливо  помилково,
Але  мені  потрібен  конче  ТИ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213764
дата надходження 01.10.2010
дата закладки 02.10.2010


Володимир Шевчук

Для того, щоб…

Для  того,  щоб  милу  знайти,  вчив  про  космос  і  лоції;  
Розлука  пройшла.  Зустріч  каже:  «Та  ти  не  мастак!..»  
Можливо,  вертаються  ще  час  від  часу  емоції,  
Одначе:  не  з  тими,  не  всі,  не  для  цього,  не  так.  

Піду.  Із  туманами,  снами,  думками  і  зливою…  
Напевне,  я  впав,  та  на  щастя  упав  на  батут;  
Я  хочу  щоб  ти  була  вічно  і  всюди  щасливою,  
Однак:  не  зі  мною,  не  зараз,  не  дико,  не  тут.  

27.09.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213121
дата надходження 27.09.2010
дата закладки 28.09.2010


НАДЕЖДА М.

+Осіння ніч заплакана дощами…

Осіння  ніч,  заплакана  дощами,
Із    листя  стеле  килим  у  саду.
Дерева,  заколисані  вітрами,
Зустріли  з  сумом  осінь  золоту.

Замріяна  мелодія    із  сну
Несе  мене  на  крилах,  ніби  в  казку.
У  дні  солодкі,  давню  ту  весну,
Ночей  п"янких  І  ніжну  твою  ласку.

Спадає  з  листя  краплею  сльоза,
Що  серце  омива  в  нічній  тривозі.
Зникає  ніч,  як    вранішня  роса,
Зустрівши  перший  промінь  на  порозі.

Ти  почекай!!  Осінній  ранок,  не  світай...
Ще  дай  мені  натішитись  думками.
Рожевих  снів,  прошу  не  забирай...
Як  важко...Хіба  вимовиш  словами?..

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212145
дата надходження 22.09.2010
дата закладки 22.09.2010


Любов Іванова

БРОШУСЬ В ТВОИ ОБЪЯТЬЯ. .

Разбушевался  прибой,
Треплет  прозрачность  платья,
Самой  красивой  волной,
Брошусь  в  твои  объятья..

Сладко  к  губам  прильну,
Брызгами  поцелуя.
И  успокою    волну,
Тихим..  "Тебя  люблю  я.."

Кубарем  катит  бриз..
Облако  пены  белой..
Капли  морских  кулис
Страстно    целуют  тело..

Чаек  над  морем  крик,
Руки  ласкают  плечи..
Незабываемый  миг
Неповторимой  встречи...


©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2010
Свидетельство  о  публикации  №11008076039

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211639
дата надходження 19.09.2010
дата закладки 19.09.2010


Halyna

Ми з тобою звемося закоханою парою

Ти  чуєш,  пахне  кавою  і  тістечками  з  вишнями,
і  скрипка  розливається  в  дуеті  із  гітарою?
І  зорі  понад  озером  в  селі  моїм  притишені,
та  ми  з  тобою  звемося  закоханою  парою.
Не  мрій  про,  недозволені  минулим  позапростором,
волосся  в  колір  золота  й  уста  червоні  макові.
Нехай  ми  і  не  ніжимось  під  сонцем  десь  на  острові,
і  навіть  ми  не  в  Цюріху,  чи  величному  Кракові.
Хай  бджоли  мандруватимуть  роями  медоносними,
і  ми  босоніж  пройдемося  свіжими  борознами...
Або  засніжить  листячком,  хай  ранньої,  та  осені,  -
на  денці  свого  серденька  так  солодко,  що,  Боже  мій!..
Нехай  моїй  наївності  і  місця  тут  не  вистачить,
і  вулицею  знов  собі  іде  пастух  з  отарою.
То  зорі  невгамовані,  й  до  того  дуже  місячно,
а  ми  з  тобою  звемося  закоханою  парою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211483
дата надходження 18.09.2010
дата закладки 18.09.2010


Володимир Шевчук

Тепер я живу у Нарнії…

Тепер  я  живу  у  Нарнії.  У  серці  запахло  м’ятою
І  в  небі  з’явилась  райдуга,    та  й  очі  –  уже  не  стрази;  
Цілує  душа  непізнане  і  осінь  стала  крилатою…  –
Бо  ти  відповіла  взаємністю  уперше  за  всі  ці  рази.  

Тепер  –  геть  усе  по  іншому.  І  мрії  –  уже  не  вузлики;  
Краса  пише  ті  елегії,  в  яких  зацвітають  лози…  
Не  треба  садів  Едемових,  не  треба  гучної  музики…  –
Бо  ти  не  відвела  погляду  коли  навернулись  сльози.  


17.09.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211375
дата надходження 17.09.2010
дата закладки 17.09.2010


Віта Крижанівська

Я викину сумні про тебе вірші…

Я  викину  сумні  про  тебе  вірші.
Писатиму  про  щастя  кожен  твір.
Пера  ці  проби,  мабуть,  будуть  гірші
З  усього,  що  зливала  на  папір.

Бо  в  них  не  буде  смутку,  сліз  і  болю
Що  щирі  викликають  почуття.
Писатиму  тепер  про  кращу  долю
І  сповнене  надії  майбуття.

Про  радість  -  пустотливу  і  шалену,  
Про  сміх,  подібний  дзвону  кришталю,  
У  серці  мрій  веселку  нескінченну,
Коли  хтось  каже  ''я  тебе  люблю''

Моє  життя,  як  фантастична  казка.
Моя  душа  майбутнього  чека,
Якому  подарую  свою  ласку,
Що  зараз  безпритульною  блука.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211200
дата надходження 16.09.2010
дата закладки 16.09.2010


Halyna

Кажуть, я щаслива…

Кажуть,  я  щаслива.  Навіть  дуже.
Слухай  їх.  Мене  лиш  не  питай.
Я  своїм  бажанням  вже  не  служу,
бачиш,  -  он,  по  мене  мчить  трамвай.

Я  лишень  холодною  стопою
стану  знов  відбитком  у  нутрі,
й  ниткою  прозорою,  тонкою
спогади  розкидаю  по  тлі.

Будуть  миготіти  нам  калюжі,
ми  пройдемось  знов  по  мостовій,
я  своїм  бажанням  вже  не  служу,
як  тоді  служитиму  тобі?

Слухай  заворожено  до  болю
дивних  несвідомих  пліткарів.
Я  лишень  холодною  стопою
спогадом  залишусь  у  нутрі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211037
дата надходження 15.09.2010
дата закладки 15.09.2010


Журавка

Судьба

Что  ты,  судьба,  еще  приберегла?
Какие  лабиринты  и  трамплины?  
Я  научилась  –  буду,  как  скала!  
Идти  вперед,  держа  ровнее  спину.

Сегодня  окна  шире  отворю.  
Гуляет  осень  по  пустой  аллее.  
Мои  враги,  вас  всех  благодарю  
За  то,  что  становилась  я  сильнее.  

Достану  снова  старую  тетрадь.  
Все  также  тишина  молчит  коварно.
Пусть  приходилось  многое  терять,    
Тебе  судьба,  я  все  же    благодарна.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211010
дата надходження 15.09.2010
дата закладки 15.09.2010


Володимир Шевчук

Краще просто мовчати…

Краще  просто  мовчати,  ніж  падати  в  мові  до  гірших    
І  у  променях  критики  знов  засихати  мов  кріки…
Краще  жити  для  себе,  горіти,  освічувать  інших,  
Аніж  жити  для  інших  і  в  тінях  погаснуть  навіки.  

Краще  сум,  але  мир,  аніж  раді  як  сонце  солдати;    
Хочу  спати  один!  –  а  не  з  парою  –  вічно  сумною…  
Краще  бути  багатим,  а  славу  на  інших  спихати,  
Аніж  в  бідності  всесвіт  ганьбити  дурною  ціною.  

13.09.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210720
дата надходження 13.09.2010
дата закладки 13.09.2010


Анатольевич

Три Богатыря…

Мужчина  средних  лет…  Аптека…Провизор…
Краснея    и    бледнея,    вытирая    пот
страдалец      задаёт    вопрос,    потупив    взор:
«Хочу    я    Вас    спросить    про    синий    тюбик    тот…
Друзья    сказали  -    для    эрекции    хорош,
да    и  с  потенцией      он    чудеса    творит…»
«Да,    с    его    помощью    любой    слабак    похож
На    монстра!    И    жена    его    боготворит!»
«А    вот    его    названье  –  «Три    Богатыря»?
В    чём    смысл    названия    и    в    чём    его    прикол?»
«Прошу    прощенья,    но    сказать    забыла    я  –  
в    названьи    этом    слово    «три»      -      ГЛАГОЛ!»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210676
дата надходження 13.09.2010
дата закладки 13.09.2010


Halyna

* * *

Ніч  мовчить  над  німим  очеретом,
і  так  тихо  дзюркоче  струмок.
Стану  я  найскладнішим  секретом,
і  для  тебе  складу  цей  урок.

Завтра  в  синіх  ванільних  просторах
ти  побачиш  знайоме  ім'я.
Я  тобою  до  відчаю  хвора,
але  я  не  твоя,  не  твоя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210671
дата надходження 13.09.2010
дата закладки 13.09.2010


Марічка9

Не буває?…

Ти  думаєш,  нам  стало  ясно  все?
Невже  ти  віриш,  так  в  житті  буває?
Мені  ще  рідним  є  твоє  лице,
А  цьому  вже  пояснення  не  маю.

Бо  дня  нового  зраджена  любов
Нам  пекло  залишає    в  тіні  раю.
Та  кожен  з  нас  повірити  готов,
Що  вже  такого  точно  не  буває...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210633
дата надходження 13.09.2010
дата закладки 13.09.2010


Борода

З днем народження

Завітний  день
Для  тебе  і  для  нас.
Найкращі  квіти
Едельвейсу  волі,
Мажор  пісень,
Нірвана  щирих  фраз,
Ансамбль  із  світла,
Реверанси  долі.
Одній  тобі
Даруємо  цю  мить!
Живись  повік
Енергією  сонця,
Не  смій  тужить,
Нехай  всміхнеться  вік
Яскравим  спалахом  у  тебе  на  долоньці!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210602
дата надходження 13.09.2010
дата закладки 13.09.2010


Halyna

Тихий стогін вербових лозин

Тихий  стогін  вербових  лозин,
і  туман  обгорта  блискавицю.
Ти  здавався  найкращим,  -  одним,
смакувавши  гарячу  корицю.
Я  терпкими  устами  колись
малювала  тобі  візерунки.
Я  хотіла,  щоб  мрії  збулись,
і  ходила  вночі  до  чаклунки.
Не  пророцтв  я  хотіла,  -  о  ні,
мені  важко  сказати  що  саме
прохолодою  йшло  по  спині,
і  морозом  тонким  поміж  нами.
Ти  мені  не  кажи,  не  кажи,
що  із  часом  ми  станемо  інші.
Ми  тепер  на  тривожній  межі...
Краще  бачитись  було  б  нам  рідше.
Не  неси  мені  цінних  перлин,  -
що  пасують  мені  під  зіниці.
То  лиш  стогін  вербових  лозин
і  туман  обгорта  блискавицю.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210522
дата надходження 12.09.2010
дата закладки 12.09.2010


olya lakhotsky

Безодня неба

Як  рани  слід  –  над  горизонтом  просинь,
І  сходить  в  ніч  зоря  –  твій  провідник.
Чого  ж  ти,  серце,  так  зрадливо  просиш:
Не  йди...

Душа  згадала  те,  що  легкокрила,
Та  для  життя  замало  їй  небес,
Бо  на  землі  знайшла  і  загубила
Тебе...

В  безоднях  болю,  як  в  безоднях  неба
Приймає  серце  свій  єдиний  шлях.
І  я  лечу  –  з  тобою  –  і  до  тебе,
Як  птах...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210488
дата надходження 12.09.2010
дата закладки 12.09.2010


Журавка

Хтось сьогодні, знаю, не засне

Хтось  сьогодні,  знаю,  не  засне,  
Вкотре  розгорне  нуднезну  книжку…
І  закриє!  Кинеться  в  турне,
Наче  привид  -  від  вікна  до  ліжка.

Хтось  сьогодні  буде  сам  не  свій  
З  сірників  фортецю  будувати.  
Причаївшись,  йде  годинник  в  бій.  
Чи  то  важко  -  вічність  рахувати?    
 
Хтось  сьогодні  пригадає  все!
Ті,  ніжніші  за  пелюстки,  руки.
Спогад  стисне  груди,  як  корсет.
Ну,  скажіть,  хто  вигадав  розлуку?

Тільки  тиша  в  відповідь  кивне,
Притулившись  до  плечей  зізнанням.
Хтось  сьогодні  знову  не  засне
Бо  любов  така,  немов  остання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210321
дата надходження 10.09.2010
дата закладки 10.09.2010


Журавка

Ми будемо мовчати тихо знову

Ми  будемо  мовчати  тихо  знову,
Слова  десь  загубилися  у  скронях.
Та  тиша,  то  є  більше  ніж  розмова,
То  білі  квіти  у  моїх  долонях.
Про  все  що  є,  про  все  що  з  нами  буде,
Як  новий  день  постукає  в  вікно.
Тебе  в  собі  сховаю  і  забуду…
Так  добре  разом,  інше  все  одно.  
Запахла  ніч  дощем  і  листопадом
У  грудях  ангел  крилами  тріпоче.
Земля  хитнулась  тихо  під  ногами…
Уста  мовчать,  коли  говорять  очі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108055
дата надходження 17.12.2008
дата закладки 06.09.2010


Володимир Шевчук

Відбуяли сади ненавмисне…

Відбуяли  сади  ненавмисне,
Назбиравши  життів  сто  валіз;  
Хмара  усмішок  вкотре  нависне,    
Затуляючи  промені  сліз…  

У  зажурі  –  світанки  холодні,  
Не  врятують  ці  сни  від  задух;  
Залишаючи  плоть  у  безодні  
В  небо  лине  замріяний  дух…

Заплету  неціловані  хмари  
Майже  в  кожне  із  їхніх  життів  
І  при  чому  тут  віра  у  чари,  
Як  я  сам  цього  –  сам  захотів.  

06.09.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209664
дата надходження 06.09.2010
дата закладки 06.09.2010


Володимир Шевчук

Твої очі небо… (я і Halyna)

Твої  очі  небо;  мої  очі  –  море,  
Мріє  в  них  глибоке  і  прозоре  дно…
Навіть  не  запитуй:  знову  погляд  вгору,  
Бо  униз  дивитись,  мабуть,  не  дано.  

Твої  очі  всесвіт;  мої  –  безголосся,  
Наче  жмут  невдалих  і  невчасних  фраз…  
Навіть  не  запитуй:  то  усе  здалося,  –    
Залишився  попіл  від  щасливих  «нас».  

Навіть  не  запитуй!  Твої  очі  –  роси,  
Шовкові  пелюстки  пУрпурні  вуста…  
А  моє  кохання  залишилось  босе,  
Ти  не  той,  а  шкода…  Бо  і  я  не  та.  

05.09.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209415
дата надходження 05.09.2010
дата закладки 05.09.2010


olya lakhotsky

Спасибі, сонце

За  теплий  хміль  березового  літа
Спасибі,  сонце.  Музику  твою
Останній  раз  для  нас  зіграє  вітер
Торкнувшись  струн  нечутного  вогню.

У  півтонах  осінніх  акварелей
Стирає  пам'ять  втрачене  тепло.
Ще  вчора  ти  тримав  сопілку  Леля,
А  вже  тебе  немов  би  й  не  було.

Нам  в  осінь  поринати  –  як  в  зажуру,
Хай  вітер  не  визбирує  слова  –
Ми  йдем  в  алею  срібну  і  пурпурну,
Ми  йдем  в  останній  відтинок  тепла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209122
дата надходження 03.09.2010
дата закладки 03.09.2010


Анатольевич

Телефонный разговор. Случайно подслушано у телефонной будки.

Привет,    подружка!    Не    узнала?
Богатой    буду,    ёшкин    кот!
Не,    не    Наташка!      И    не    Алла!
Ты    чё    тупишь,    как    бегемот?
Ну    ты,    звезда,    ты    чё    -    под    кайфом?
А    может    просто      с    бодуна?
Я    думала    связаться    «Лайфом»    -
так    связи    нету    ни  хрена!
Как    чё    звоню?    Спросить    хотела
как    жизнь    подружки,    как    дела…
Болтают,    ты    подзалетела?
Во    как    -  резинка    подвела?
А    он?    Козёл!!!    Совсем    лошара!
Чё,    с    бабой    не    был    никогда?
Ну,    вы    с    ним      чокнутая    пара  –
ган…Дон    Жуан    и    ты    -    звезда!
Чё    делать    думаешь,    невеста?
Признаться      маме    и    рожать?!!!
Жить    с    ним    и    родаками    вместе?!!!
В    пятнадцать    лет?!!!      Ну,    твою    мать!
Ты    чё    там    шепчешь?      Мать    вернулась?
Идёт      уроки      проверять?
Отбой!      Пока!      Во    лоханулась…
Могла    б    годочек    подождать…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209060
дата надходження 03.09.2010
дата закладки 03.09.2010


Володимир Шевчук

Брунатна романтика (співавторство з Endy)

І    в  вічнім,  палкім  задзеркаллі  моїх  сновидінь
Брунатна  романтика  прагне  зрости  фаворитом,  
Та  знову  втікає  в  реальність  замріяна  тінь
На  ймення  душа,  прикриваючись  бажаним  митом…  

Своє  відображення  криє  в  запиленні  мрій,
Скидаючи  більшість  із  них  у  сердечне  провалля
І  вкотре  мені  залишивши  розвалений  біль,  
Вертає  назад  у  брунатне  своє  задзеркалля.

 1.09.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208942
дата надходження 02.09.2010
дата закладки 02.09.2010


Володимир Шевчук

Він її поміж ранки невиспані…

Він  її  поміж  ранки  невиспані  
В  юній  вірності  клявся  на  слово;  
Він  сказав:  «Я  не  витерплю  відстані»,  
А  вона  відповіла:  «Чудово…»  

Його  сльози  душили,  і  подиву
Не  зборола  і  царська  опала;  
Він  сказав:  «Я  без  тебе  не  виживу»,  
А  вона,  як  на  зло,  промовчала…  

22.06.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197136
дата надходження 22.06.2010
дата закладки 31.08.2010


Володимир Шевчук

Щаслива ти? Тоді чому сльозина…

«…Полюби  і  зрадь  через  хвилину,
Та  хоч  на  хвилину  полюби!»  
В.  Симоненко.



Щаслива  ти?  Тоді  чому  сльозина  
Так  болісно  рум’янцем  потече…  
Чому  без  крил  у  ранці  знову  спина  
І  біль  колишній  не  на  жарт  пече…  

Для  чого  дум  у  серці  ціла  сотня,  
Навіщо  знов  виходиш  до  Збруча…  
Нещасна  ти.  Нещасна,  бо  самотня
І  гордість  нас  так  рідко  вируча…  


31.08.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208690
дата надходження 31.08.2010
дата закладки 31.08.2010


Аліна Гомон

Згадаю про забутого

Н.  Г.  

Люблю  тебе,  смаглявий  незнайомцю!,
Мого  життя  незіграна  печаль.
"Люблю...тебе"  -  вже  не  тривожить  пам"ять  фраза  ця.
Душа  вже  ж  проминула  цей  причал.

Ні,  не  люблю  ...  і,  навіть,  не  згадаю,
В  думках  про  тебе  я  не  пом"яну  і  словом!
А  все  ж  стою  під  небом  і  чекаю
Журавлиних  пісень  пам"ять,  що  лунає  в  мені  дзвоном.

Навіщо  зорі  нам  тоді  шептали
На  вухо  ще  незнанії  слова?!
Навіщо  ми  їх  слідом  повторяли,
Що  аж  п"яніла  ніч,  почувши  ті  слова.

Навіщо  ж  ранки  чарували  нас  світанками,
Що  аж  німіла  від  краси  душа?!
Навіщо  поглядами  обмінялись  ми,
Немов  квитокм  в  нікуди,  поспіша.

Минали  дні  і  час  не  зупинявся,
Потяг  років  відвіз  тебе  кудись.
А  наш  світанок  й  досі  неопам"ятався  -  
Смарагдові  хмаринки  он  кличуть  нас,  дивись!

І  взагалі,  мені  не  сумно  зовсім!
Я  вмію  заховатись  від  душі.
Лиш  ввечері  зірки  рахую:  ...  сім,...  он  вісім...
І  згадую  забутого  в  душі.

18.06.10  0:40

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196621
дата надходження 19.06.2010
дата закладки 30.08.2010


Володимир Шевчук

Олесі.

У  чистому  небі  –  і  мрії    насичено  сині;  
Вони  б  умістились  в  фіалах  очей  говірких..,  
Ти  знаєш,  а  я  ще  не  був  щасливішим  донині,  
О  так,  тепер  повно  відмінностей  –  бозна  яких!..  

А  в  ніжних  руках  стільки  ласки,  що  хочеться  смерті
І  перші  цілунки  такі  ще  –  живі  й  боязкі!.,
Ти  знаєш,  у  мене,  наївного,  мріяння  вперті  –  
Мені  б  тільки  болі  забути:  колишні,  різкі…  

Не  треба  дощів  –  так  лякають  ці  хмари  (як  танки);
Не  було  би  зливи  –  не  було  б  тоді  і  ярів…  
Ти  знаєш,  я  вкотре  у  тобі  стрічаю  світанки,  
Хоча,  чомусь  думав  раніше,  що  й  день  догорів…  

29.08.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208392
дата надходження 29.08.2010
дата закладки 29.08.2010


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.08.2010


Biryuza

Змінила адресу

...попри  все  ранок  настане  і  розвіє  аромат  ліків,  
старі  книжки  повипльовують  нудних  героїв  
і  вони  почнуть  по  черзі  стрибати  в  ліжко.  
Безперечно  це  ти  всі  нещастя  на  мене  накликав  
   з  весною,  
що  вперто  вмостилась  на  шиї  
   і  звісила  ніжки.  
Залишки  спокою  в  коробці  з  сирого  картону-  
усе  тимчасово,  
   така  непідробність  сліпуча.  
Дрібні  сувеніри  в  кишені  з  німого  полону  
   і  холод  ночей,    
що  по  черзі  нас  солодко  мучив.  
Шукати  даремно  мене,  як  сьогодні,  вдома-  
змінила  адресу  і  долю  свою...  
         змінила.  
Дісталось  обіцяне  щастя  комусь  (НІКОМУ),  
а  вогником  тьмяним  палає  незламна  сила!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208355
дата надходження 29.08.2010
дата закладки 29.08.2010


Любов Іванова

Роси-сльози землі.

Споглядаю  прозору  росУ
Ніби  краплі  залишила  злива.
Я  з  дитинства  цей  спомин  несу
І  думками  такими  щаслива..

Лишень  сонце  з-за  лісу  зійде,
Залоскоче  теплом  верховіття.
Дрібно  й  рясно  роса  упаде
На  лугах  в  конюшини  суцвіття..

На  стеблинках  бринить,  як  сльоза,
Діаманти  зібрала  в  намисто,
Як  перлини,    липнева  роса
Виграє  кольорами  барвисто..

Говорила,  як  були  малі,
Нам  матуся,  втираючи  сльози
"Плаче  все,гляньте  он..  на  землі,
Замість  сліз..  вранці  падають  роси.


©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2010
Свидетельство  о  публикации  №11007125051

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208209
дата надходження 28.08.2010
дата закладки 28.08.2010


Halyna

Я в думках десь на острові Криті

Не  примушуй  мене  говорити,
Що  не  в  силах  сказати  тобі.
Я  в  думках  десь  на  острові  Криті,
Ти  ж  в  Атлантиці,  десь  в  кораблі.

Розійшлися  шляхи,  відболіло…
Ми  тепер  вже  не  ті,  ким  були.
Я  колись  так  шалено  хотіла
Обіймати  безмежність  хвилин.

Я  не  винна.  І  ти  ні  при  чому:
Так  вже  склалось  воно.  Се  ля  ві.
Я  на  Криті.  А  хочу  додому.
Ти  не  хочеш,  -  ти  десь  в  кораблі.

Може,  сни  нам  не  ті  увижались,
Або  зорі  світили  не  ті.
Ми  кохати  з  тобою  боялись…
Хоч  не  грішні,  та  вже  й  не  святі.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208001
дата надходження 27.08.2010
дата закладки 27.08.2010


Журавка

Не треба!

(І  знову  ж  таки  емоції....)

Не  треба!  Зупинися.  Я  благаю.
Твої  слова  у  вічі,  як  пісок.  
Ні,  не  до  Раю  –  ми  дійшли  до  краю.
Багаття  згасло,  не  жбурляй  трісок.  

Не  треба!  Зупинися.  Біль  біліший  
За  сполотнілі  лиця  дорікань.  
Ти  просто  інший  ти,  я  знаю,  інший.    
Лиш  совість  непокірна,  наче  лань.

Надщерблені  краї  зізнань  кололи  
Віночок  рук,  піднесений  до  вій.
Стояла    правда  безсоромно  гола  
У  мертвій  тиші,  наче  й  неземній.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207761
дата надходження 25.08.2010
дата закладки 25.08.2010


Володимир Шевчук

Бачиш генія…



Бачиш  генія  у  моїй  душі,  хоч  насправді  –  лише  каліку  
Бог  створив  колись..,  тільки  вкотре  ти  проводжаєш  мене  до  трону…  
Я  довіку  тебе  кохатиму..,  хоч  минатиму  –  теж  довіку
І  до  скону  лиш  фотографію  цілуватиму…  –  так,  до  скону!..  

А  на  небі  –  все  фіолетове;  під  ногами  –  мов  рай  зелено;  
Серце  проситься  в  задзеркалля    –    о  яке  же  воно  ледаще!..  
Я  у  сумнівах  помиратиму,  хоч  сміятимусь…    –  так,  шалено!  
І  романтику  подавлятиму..,  та  писатиму  –  якнайкраще…  

25.08.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207753
дата надходження 25.08.2010
дата закладки 25.08.2010


Halyna

Я ніколи його не збагну

Ти  мене  не  буди  від  печалі,
я  в  руках  твоїх  міцно  засну.
Я  читатиму  жваво  Стендаля,
хоч  ніколи  його  не  збагну.

Я  когось  цілуватиму  в  щоки,
і  навзаєм  мене  обіймуть.
Тільки  стануть  порожніми  кроки
і  в  джерельній  воді  -  каламуть.

Просто  чайки  літають  вже  низько,
й  по-осінньому  пахне  трава.
Просто  в  мене  очах  попелисько
від  надії,  що  вже  нежива.

Ти  мене  не  буди  серед  парку,
я  в  руках  твоїх  тихо  засну.
Я  читатиму  мовчки  Петрарку,
хоч  ніколи  його  не  збагну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207469
дата надходження 24.08.2010
дата закладки 24.08.2010


Володимир Шевчук

Колишній (написано з Тарасом Слободою)

Ніжна  панно  моЯ  світлокрила,  
Білий  ангел  в  обіймах  небес:  
То  не  ти  мою  душу  розкрила,  
Не  з  тобою  я  серцем  воскрес?  ..

Ті  конвалії  білі  в  волоссі  –  
Це  лиш  спогад,  вчорашній  обман;  
Я  без  тебе  сумую  ще  й  досі,
Не  опав  той  кохання  туман…  

А  у  думці  –  невидима  туга,  
Очі  сняться  твої  голубі;  
Мав  кохану..,  –  немає  і  друга,  
А  бажав  просто  щастя  собі.  

23.08.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207455
дата надходження 23.08.2010
дата закладки 24.08.2010


Віта Крижанівська

Без тебе

Без  світла  день,  а  ніч  без  темноти
Хіба  собі  можливо  уявити?
Коли  ж  нарешті  зрозумієш  ти
Без  чого  я  не  в  змозі  вже  прожити.
Без  ніжності  і  болю.  Без  прощань
І  зустрічей  палких  -  таких  жаданих.
Без  мовчазних  і  пристрасних  зізнань,
І  поцілунків  -  завжди  полум'яних.
Без  вірності,  без  зради  й  каяття,
Падінь  у  безвість,  й  злетів  аж  до  неба.
Це  просто  існування  -  не  життя
Без  мрії,  без  любові,  і  без  тебе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207418
дата надходження 23.08.2010
дата закладки 23.08.2010


Володимир Шевчук

В твоїх очах герань…

В  твоїх  очах  герань.  В  моїх  –  лиш  мила,  мила  
І  тільки  не  питайся,  чом  весело  мені;  
Я  не  закрив  очей,  –  то  ти  їх  затулила,  
Щоб  я  не  бачив  осінь,  ті  вибрики  сумні…  

А  в  небі  досі  синь.  А  в  небі  над  гаями  
Що  чорні,  наче  вії,  все  та,  все  та  герань…  
Я  не  зімлів,  о  ні,  –  влюбився  до  безтями!  –  
Лиш  тільки  моє  серце,  прошу,  не  рань,  не  рань…  

23.08.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207405
дата надходження 23.08.2010
дата закладки 23.08.2010


Halyna

Здається, в тому сні були не ми

Здається,  я  не  думаю  про  вас.
Моє  сумління  в  тім  само  божиться.
Лише  у  ніч  холодну  постать  Ваша  сниться
Серед  фальшивих  стомлених  гримас.
Пусте!..  Бо  я  не  думаю  про  Вас.

Здається,  Ви  не  кличете  мене.
Про  те  лишень  сказати  можуть  очі,
І  виправданням  стануть  темні  ночі,
Допоки  ця  примарність  не  мине.
Нехай!..  Ви  вже  не  кличете  мене.

Здається,  в  тому  сні  були  не  ми.
А  тіні  запечатаних  відбитків.
В  ту  ніч  були  лиш  ми,  й  ніяких  свідків,
Що  б  душу  відправляли  до  тюрми.
Кінець!..  У  тому  cні  були  не  ми.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207154
дата надходження 21.08.2010
дата закладки 21.08.2010


Halyna

Мечта

Лето  ненарочно  растворяет  душу,
Заполняет  мысли,  смятые  в  висках.
Ты  из  океана  выходи  на  сушу,
Крепко  сжав  руками  солнце  в  облаках.

Тайнами  укройся,  мною  наполняя
Жадных  ожиданий  рваные  куски.
Я  лечу  на  сутки  где-то  в  Гималаи,
Чтобы  там  оставить  след  своей  тоски.

Милый  мой,  желанный!..  Ты  еще  не  знаешь
Как  в  холодном  ливне  я  всю  жизнь  жила.
Пламенем  холодным  ты  в  мечтах  пылаешь,
Даже  между  молний,  даже  если  мгла.

Мы  поодиночке  пишем  наши  судьбы,  -  
Сольные  концерты  родственных  сердец.
Лето  ненарочно  нас  с  тобою  губит…
Только,  мой  любимый,  это  не  конец.

Краешком  заката  буду  я  являться,
Волосы  лаская  солнечным  лучом,
И  цветком  мимозы  утром  улыбаться,
Лишь  бы  в  жизни  как-то  встретиться  вдвоем.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207029
дата надходження 20.08.2010
дата закладки 21.08.2010


olya lakhotsky

Амур

Ми  захворіли  –  я  і  тепле  літо,
Блукаємо  дорогами  вітрів,
Щоб  без  кінця  про  вічне  говорити,  –
Я  не  зуміла  –  ти  не  захотів.
Слова,  слова...  смішна  солодка  мука,
То  де  та  мить,  що  вдарить  через  край?
Вклади  стрілу  до  вигнутого  лука,
Стріляй...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207099
дата надходження 21.08.2010
дата закладки 21.08.2010


Віта Крижанівська

Байдужість

Епіграф:
Не  бійся  ворогів.  В  гіршому  випадку  вони  можуть  тебе  вбити.
Не  бійся  друзів.  В  гіршому  випадку  вони  можуть  тебе  зрадити.
Бійся  байдужих.  Вони  не  вбивають  і  не  зраджують,  та  тільки  з  їх  мовчазної  згоди  існує  на  землі  зрада  і  вбивство.
(Бруно  Ясенський)


Сьогодні  легкість,  завтра  -  поверховість.
Не  маючи  ні  тіні  каяття,
Недбало  пишемо  нову  сторінку  в  повість,
Яку  ми  називаємо  "життя".

Так  легко  буть  байдужими  до  всього.
Зарікшись  від  суми  і  від  тюрми,
Чому  не  хочем  бачити  нікого
В  чиїх  стражданнях  винні  тільки  ми.

Якщо  й  не  винні,то  хоча  би  словом
Чому  так  важко  спробувать  змінить
Оточення  жорстокого  це  коло
Надію  дарувати,  хоч  на  мить.

Адже  від  слова  кожного  залежить
Майбутнє  інших,  а  відтак  -  своє.
Тому  не  буть  байдужими  належить
Усім,  у  кого  серце  щире  є...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206649
дата надходження 18.08.2010
дата закладки 18.08.2010


Троянда Пустелі

АКРО для гарного хлопця!

Т  вої  очі  манять  шоколадом  
А  вуста  –  солодким  смаком  вишні  
Р  ада  я,  що  зможу  поєднати  
А  ж  одразу  два  смаки  прийдешні  -  
С  мак  вишневої  спокуси  і  відради  

С  ам,  одначе,  ти  занадто  скромний  
Л  ише  пишеш  про  любов  невинну  
О  такий  ти  ніжно-романтичний  
Б  орешся  за  мрію  неземну  
О  ,  а  може  ось  вона  –  в  вірші  
Д  уже  хоче  показать,  що  ти  –  не  всі  
А  такий,  що  ходить  літом  по  росі!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206256
дата надходження 16.08.2010
дата закладки 16.08.2010


Віта Крижанівська

Майбутній любові

Як  мене  зустрінеш  ти
Рано  навесні  -
Не  відмов  у  посмішці,
Не  відмов  мені.

Спитаю  тихесенько:
"Любиш,  або  ні?"  -
Не  відмов  у  щирості,
Не  відмов  мені.

Коли  пригорнуся  я
До  тебе  у  сні  -
Не  відмов  у  ніжності,
Не  відмов  мені.

Якщо  ж  кілометри  нас
Розлучать  на  дні  -
Не  відмов  у  вірності,
Не  відмов  мені.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205677
дата надходження 13.08.2010
дата закладки 15.08.2010


Віта Крижанівська

Перецвітає матіола

Світла  путь,  ясна  моя  дорога.
Тільки  в  серці  -  грози  та  дощі.
Маю  лиш  одну  я  допомогу  -
Сльози  на  полегшення  душі.
А  від  крапель  на  воді  лиш
кола  ...
В  спогадах  тону  я  знов  і  знов...
Хоч  перецвітає  матіола,
Та  не  відцвіта  в  душі  любов...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206070
дата надходження 15.08.2010
дата закладки 15.08.2010


Володимир Шевчук

…І навіть мрії пахнуть живокостом (співавторство з Тарасом Слободою)

(Тарасе,  Ти  тут  Перший  Романтик)

Поглянь,  кохана,  все  тут  зацвіло  
І  навіть  мрії  –  пахнуть  живокостом…
В  ванільні  сни  бажання  занесло,  
Таке  велике  –  наче  небо  зростом…

Послухай,  мила,  шелестять  ліси,  
Нашіптують  зіркам  про  перелази;  
Я  надіп’ю  з  очей  твоїх  роси,  
Як  ще  не  пив  із  Тебе  всі  ці  рази…  

Вдихни,  голубко,  аромат  весни
(Ми  вічні  доти,  доки  є  надія),  
В  моїх  обіймах  сотий  раз  засни,  
Нехай  єство  укотре  молодіє…  

Відчуй,  лебідко,  мого  серця  стук,  
Тобі  до  ніг  упав,  неначе  Троя;  
Ти  панацея  від  душевних  мук,
Що  і  в  мені  побачила  героя…  

15.08.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206096
дата надходження 15.08.2010
дата закладки 15.08.2010


Halyna

Спасение (акро)

Сонною  походкой  я  брожу  вдоль  парков,  
Приторные  мысли  –  бредом  на  виду.  
Алые  тюльпаны,  втоптаны  украдкой,  
Сонно  провожаю  золотом  на  льду.      
Если  бы  летать  я  чайкою  умела  
Низко  над  асфальтом  шумных  городов,  -  
И  душой  так  близко,  хоть  неблизко  телом,  
Если  б  я  спасеньем  стать  могла  сквозь  гром…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205753
дата надходження 13.08.2010
дата закладки 13.08.2010


Троянда Пустелі

Драгоценные дары

Не  повторится  снова  этот  день,
И  тот  уж  тоже  не  взойдёт  на  круг.
И  может  нашей  жизни  просто  лень,
Сначала  начать  день  хоть  как-то,  вдруг?

Не  повторятся  солнца  яркие  лучи,
Что  в  этот  день  горели  в  небе  ясно.
Как  не  проси,  и  не  моли,  и  не  кричи,
Но  все  попытки  на  повтор  напрасны.

И  сами  мы  не  повторимся  вновь  и  вновь,
Ведь  каждый  человек  –  он  уникальный.
И  гены  наши,  отпечатки  пальцев,  кровь  –
Жизнь  наша  –  процесс  индивидуальный.

И  часто  мы  не  видим  маленького  счастья  –
Заката  солнца,  пенья  птиц,  смеха  детей.
Все  наши  дела,  проблемы  и  ненастья
Глаза  закрыли  нам  на  радость  мелочей.

И,  правда,  очень  жаль,  когда  не  можем  мы
Взглянуть  на  мир  глазами  восхищения.
Ведь  мы  теряем  драгоценные  дары,
Которые  нам  дарит  безвозмездно  время.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205485
дата надходження 12.08.2010
дата закладки 12.08.2010


Оля Вашека

Біля вікна.

Стояв  Він  біля  вікна
Стрункий  і  широкоплечий.
А  за  вікном  Вона
Ступала  у  теплий  вечір...

Ішла  неначе  Весна
Якось  таємно,  тихо...
Стояв  Він  біля  вікна...
Стояв.І  майже  не  дихав...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205217
дата надходження 10.08.2010
дата закладки 10.08.2010


Журавка

Я сделаю коктейль

Я  сделаю  коктейль:  щепотку  слов,
Немного  взглядов,  нежных,  словно  дымка.
Минуты  ожиданий,  горсть  Цветков
Капризных  вздохов  золотые  льдинки.  

Добавлю  пару  ложечек  тоски
(Ее  украшу  розовым  рассветом).
Потом,  порежу  ревность  на  куски
И  тоже  брошу,  половинку  где-то.

Еще,  конечно,  страсти  с  ноготок.
И  расставаний!  Так,  для  аромата.
Последний  штрих  –  шампанского  глоток.
Сомненья  подевались  вдруг  куда-то.    

Ну,  вот  и  все.  Теперь  коктейль  готов.
Подам  с  ладоней,  будет  только  слаще.
Ты  сделай,  милый,  несколько  глотков.
Любовь.  Она  всегда  была  пьянящей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204350
дата надходження 04.08.2010
дата закладки 04.08.2010


Halyna

Навіть якщо…

Навіть  якщо  Сонце  скотиться  з  орбіти,
Всі  всесвітні  зорі  зійдуться  в  одну,  -
Я  тебе  не  втомлюсь  віддано  любити,
Хоч  ніколи,  знаю,  так  і  не  збагну.

Навіть  як  волошки  вкриють  поле  снігу,
Буде  замість  ночі  день  і  навпаки,  -  
Я  в  твоєму  серці  все  ж  зламаю  кригу,
Легко  доторкнувшись  подихом  руки.

І  якщо  в  годині  буде  мить  коротша,
Навіть  серед  літа  звалиться  зима,  -  
Бачити  тебе  я,  знай,  не  перехочу,
Хай  хоч  дратівливо,  хай  хоч  жартома.

Навіть  якщо  скелі  якось  розійдуться,
І  я  буду  пити  каву,  а  не  чай,  -  
Наші  спраглі  душі  в  нас  в  тілах  займуться,
Тільки  я  піду  все  ж.  Ти  вже  вибачай.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204160
дата надходження 03.08.2010
дата закладки 03.08.2010


Володимир Шевчук

Я в твоїх зіницях вкотре молодію…

Я  в  твоїх  зіницях  вкотре  молодію,  
Знову  вісімнадцять!  досі  на  коні!
Ти  мені  з  роками  повернеш  надію,  
Я  лиш  усміхнуся,  просто…  Або  ні,  

Обійму  до  болю!  Повернулась,  мріє!
Ти  зі  мною  вип’єш  вечір  при  свічах?..  –  
Краще  хай  довкола  все  це  постаріє,  
Аніж  постарію  я  в  твоїх  очах…  

18.06.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196447
дата надходження 18.06.2010
дата закладки 02.08.2010


Журавка

Давайте, знову будемо на «Ви»

Давайте,  знову  будемо  на  «Ви».
Так  правильно,  так  легше.  Так  простіше.
Я  дякую,  за  те,  що  ви  були.
У  цьому  світі,  мабуть,  найніжнішим.

Були  для  мене  ви…  були  весь  час.        
І  вже  самі  мабуть  не  зогляділись,
Як  необхідність  я  тепер  для  вас.
Обіймів  клітка  тихо  зачинилась.  

Давайте,  знову  будемо  скоріш
На  звичне  «Ви»  таке  обледеніле.    
Душа  вам  відкривалася  навстіж  
Та  ви,  чомусь,  цього  не  зрозуміли.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197701
дата надходження 25.06.2010
дата закладки 30.07.2010


Троянда Пустелі

У всьому винна кава :) (разом з Viter07)

Танюшенько,  то  Ви  також  фанатка?  -
Записую  до  себе  у  журнал.

Уже,  напевно,  -  просто  кавоманка...
Скажіть  мені  -  хіба  це  кримінал?

Скоріше  навпаки  -  ознака  шарму,
Метода  "ламанутися"  в  Астрал!

Хоч  не  солдат  -  ведіть  мене  в  казарму.
Налийте  кави,  потім  -  трибунал!

Такій  красуні  -  раді  в  трибуналі!
Якщо  вона  ще  й  кави  принесе  -
Шукай  усю  казарму  у  Астралі,
Від  цього  кому  хочеш  дах  знесе!!!



P.S.  писалося,  як  відповідді  один  одному  в  коментарях  під  віршем  :)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203465
дата надходження 30.07.2010
дата закладки 30.07.2010


Окрилена

ДОТИК

Ви  памятаєте?  Без  слів
ми  зрозуміли  -  це  не  випадковість,
і  погляд  Ваш  мені  колись  болів,
давно,  як  казка...  Загадковість..
Волосся  гребенем  чесало  море  -
на  хвилях  прокидались  ми:
п'янке  сьогодні,  завтра  ще  прозоре,
як  чайки  обіймалися  крильми.
Ви  бачили  мене?  Ви  знали,
що  йти  не  слід,  лиш  трохи  зачекать...
Слова  прощання  Ваші  розпинали
чорнилом  на  папері  -  падала  печать.
Липневий  вечір  розкриває  ноти,
нектаром  ллється    лілія-печаль,
Ви  -  ніжний,  випадковий  дотик;
Ви  -  мій  нездійснений  причал.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200634
дата надходження 12.07.2010
дата закладки 26.07.2010


Богдан Стасюк

Я знову п’ю з твоїх зіниць себе…

Олесі  Рикмас  :-)

Я  знову  п’ю  з  твоїх  зіниць  росу,  
І  вірю,  і  не  вірю  в  ціль  етапів…  
Шукав,  по-правді,  зовнішню  красу,  
А  разом  з  тим  –  на  внутрішню  натрапив.  

Я  знову  п’ю  з  твоїх  зіниць  вогонь,  
Не  знаючи,  що  й  ти  з  моїх  надпила.  
Бо  люблю!  Так,  тебе!  І  що,  либонь,  
Ти  теж  мене  шалено  полюбила?...  

Я  знову  п’ю  з  твоїх  зіниць  себе,  
Не  буде  сліз,  солоних  як  омари;  
Чекаючи  на  небо  голубе,  
Ми  дуже  рідко  згадуємо  хмари…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195708
дата надходження 14.06.2010
дата закладки 26.07.2010


Володимир Шевчук

Ти на інших, мила, зовсім не похожа…

Ти  на  інших,  мила,  зовсім  не  похожа,  
Очі  як  волошки,  мрії  наче  дим,  
Щічки  точно  м’ята,  губи  ніби  рожа…  –  
Ну  хіба  ж  не  гарно  бути  молодим!  

Я  тебе  нікому  не  віддам  хорошу,  
(Серце  як  веселка,  сни  –  мов  перший  сніг)
Бо  своє  кохання  високо  підношу  
Лиш  коли  тобі  я  падаю  до  ніг…  

06.07.2010  р.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199618
дата надходження 06.07.2010
дата закладки 24.07.2010