Уходи от меня…
Свою тень я решил отпустить,
Среди ясного дня
Разогнув свой уставший хребет.
Там, где солнцу запрет, -
Без неё буду, точно, грустить.
Только, - сил больше нет,
Чтоб влачить и её на себе…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291092
дата надходження 06.11.2011
дата закладки 09.11.2012
Нет истины в стихах - ищу в вине.
Всегда на "ты" с судьбой и алкоголем,
Покуда некто справедливый мне
Сливает забракованные роли.
Нет, мне не жаль! Приятен этот час
С невольным демоническим уклоном...
Я вижу, как творец забил на нас -
И нарезаю снег из поролона.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373469
дата надходження 26.10.2012
дата закладки 26.10.2012
мне хочется любить тебя надскально.
горизантально, как и вертикально,
диагонально, молча, музыкально,
фундаментально, нежно и орально,
мне хочется любить тебя печально.
любить тебя мне хочется опально.
мне хочется любить многострадально.
любить тебя хочу я идеально,
банально креативно, криминально,
фатально, и всю жизнь - сокраментально.
и я готов, мне кажется, морально...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373499
дата надходження 26.10.2012
дата закладки 26.10.2012
Певно, рядкам затісно
Жити в моїх емоціях.
Навіть невдале тісто
Бідним рядкам промоція.
Тісто глевке чи кришиться,
В горлі гальмує дихання.
Тісту до дідька критика,
Тісто ніхто не виховав.
Що ж воно – лиш емоція,
На папірці записана,
Фобія до замовчувань,
Місиво, що не виженеш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358858
дата надходження 21.08.2012
дата закладки 21.08.2012
....................................................................
имея пропитание и одежду,
будем довольны тем
Ап. Павел
…довольным быть, что ныне преступлю
законы марта, выдохнусь, засохну,
бесплодной вишней - на могильный флюс -
истлевшую из рук роняя охру,
и будут без меня в приделах дня
длить мартобри последние герои,
где в коридорах скорби, как родня, –
горчичный свет и чахлые левкои…
…довольным быть, что изо всех блаженств,
доступных переросшим вечность детям,
есть файл: дитя на третьем этаже
высасывает в карамельном лете
глазок для взгляда, наспех, невпопад,
и с наслажденьем слизывает грани
своей судьбы: не сын, не дом, не сад,
но сладкий чай и к чаю – мягкий пряник…
…довольным быть, что понесут меня
в гробу казённом, ядовито-синем,
друзей ушедших злые сыновья:
из моего огня – в своё полымя,
и серым небом в латках синевы
накроют тело в пять минут шестого,
и вспыхнут ветви, в каплях дождевых,
вечерним светом над последним словом…
…довольным быть, что в рот набьют земли,
чтоб не расслышать: как оно – по вере,
и комья переделят на нули,
чтоб глобус не уменьшился в размере,
о талый снег расшаркивая грязь,
и талых взглядов не умея прятать,
печалуясь, что жизнь не удалась
и век не доискаться виноватых...
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325844
дата надходження 28.03.2012
дата закладки 20.08.2012
Войдёт без стука и к столу винтом –
продолговатый, с хромотой учтивой,
на край присядет и закрытым ртом
начнёт шептать кривую перспективы:
построить дом из собранных камней,
и посадить под окнами осину,
и разделить всё поровну к весне
между петлёй и нерождённым сыном…
Потом крестись, как сгинет в темноте,
и плюй через плечо в шерсти овечьей,
но только не клянись, что не хотел
чужой победы в двухминутной встрече.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240717
дата надходження 13.02.2011
дата закладки 20.08.2012
Мой аспирин не растворим водою
Его глотать ничем не запивая.
Его купить почти что невозможно
Но я пыталась. Честно, я пыталась.
*
Мой аспирин не пьется со снотворным,
Он успокаивает лучше валерианы.
Я впредь хочу не пить так много чаю.
Не запивать таблетки слишком рьяно.
*
Мой аспирин не падает за тумбы
И не лежит в аптечке, как лекарство.
Мой аспирин всегда в моём кармане
Он лучше поцелуев лечит раны.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307128
дата надходження 17.01.2012
дата закладки 20.08.2012
людям бы больше пьяных откровений
на трезвую голову. меньше бреда,
больше сна, книг и мгновений,
которые плёнкой хотелось бы,
но не можется.
людям больше улыбок искренних,
антифальши и антиобмана, так,
чтобы она скучала, и он скучает.
дорогих и памятных дней без фальши
и предисторий, чтобы сразу - глава,
эпилога нет, он не всем нужен,
он совсем не нужен. и нежность
чтоб не режет глаза, а так -
слегка покалывает ненавязчиво,
и дни переменчивы, но за окном,
когда погодой настроение делается,
и никто ничем не мается...
откровений им. души им. все хотят,
но никто всё равно не старается.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358782
дата надходження 20.08.2012
дата закладки 20.08.2012
Хочешь я выброшусь прямо сейчас, в небо,
поймаю себя же сплетёной из солнца сеткой?
Можно без крыльев, хотя, если честно, мне бы,
Крылья ускорили б взлёт. Я хочу быть меткой ,
Лёгкой, немного распущеной, чтоб с цветка,
с лёгкостью перепрыгивать на цветок.
Даже на тот, что так больно и далеко,
прыгает сам. На север, на юг, на восток.
Солнце струится по коже, А я хочу,
Чтобы всё было внезапно, порывом, вдруг.
Хочешь, я выброшусь в воздух, и полечу,
Чтоб постоянно- на север, на запад, на юг.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357250
дата надходження 14.08.2012
дата закладки 19.08.2012
Я не пишу, а выскребаю,
на лист пригоршни странных мыслей,
Из голубого пластенина,
Леплю обрезки старых снов.
На проводах вчера повисли,
Слова, (и рифмы этих слов),
как чьи-то красные кроссовки.
Как красный нос у китаянки,
вчера бежащей как на плаху,
в вогон забитого метро.
Мы для отчаенной массовки,
устроим бурные гулянки.
Мы будем праздновать с размахом,
и людям злым дарить добро.
Мы будем ездить в тихом лифте,
На крышу, может и на небо.
Мы будем петь из фильмов песни,
фальшиво, но зато с душой.
Зачем читать что мелким шрифтом,
написано на вкусном хлебе?
Ты там наверное воскреснешь.
Там будет пахнуть черемшой,
Не нужно будет глупо плакать
И громко и смешно дышать.
И наблюдать своё деление,
И рисовать живые маки.
И с разворотов вдохновения
Плохие мысли соскребать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351125
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 19.08.2012
Меняю серёжки. Серебрянный на зелёный.
Меняю улыбку. Искренность на ухмылку.
Моим настроениям бессмыслено вторят клёны,
Меняют окраску. А листья летят на юг.
крыльями машут с задором, легко и пылко.
Листья - гусары. карты, огонь. Вокруг
Зябко. Наверное скоро ворвётся холод.
Меняю серёжки- Серебрянный на зелёный.
Тёмно зелёный, такой как сосна и голод,
Который я не почувствую никогда.
Или надеюсь на это. А клён влюблённо,
Смотрит на листья. Хмурятся холода.
Хмурятся, но лукавят. Глотают лето.
Листья- гусары с ветром уходят в бой,
Где-то трепещат, падают, сохнут где-то.
Что-то меняют. Ветром. огнём, собой.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358605
дата надходження 19.08.2012
дата закладки 19.08.2012
Промокли спички...
вот подкурить бы
вдохнуть дымок
выдохнуть паром
белою тучкой
прострелен бок
ржавое племя
в стае лисицы
теребят хвост
сбегают волки
золотом птицы
матричный пост
в июньском солнце
хлеба краюшка
белый олень
мхами ступавший
сердце искавший
продрогший пень
смотрит качая
зубы считая
в небе луну
просит рыдая
дай хоть одну
да в серцевину
масла подлей
сил нет желания
а может лень...
Звёзды упали
Будто бы птички
Прямо в траву...
Утро... Туманы...
Высушил спички...
Вот окаянный
Праведный день...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343703
дата надходження 13.06.2012
дата закладки 13.06.2012
ти став таким холодним, що міг би викрасти літо і не зігрітися.
ти став надто байдужим, аби читати мої листи з відчаєм і надто порожнім, аби дивитися в своє небо.
нашого ж бо вже давно не існує.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339364
дата надходження 23.05.2012
дата закладки 23.05.2012
Ти пекельний для мене рай.
Незамінний, тож так і знай.
Нас поглинули чари мереж.
Я вже втрачена. Ти, мабуть, теж.
Відчуваю, що я не сама.
Майже вірю, що все не дарма.
Ще є відстань і час. Без меж.
Я з цим впораюсь. Знаю: ти теж.
Майже літо чи досі весна?
Божевільна я, як і вона.
Ще чекаю чогось і все ж
Сподіваюся досі. Ти теж.
Ті не сказані мною слова.
Я ще вимовлю. Будуть дива.
Ти за мною більше не стеж.
Я чужа всім. Власне, ти теж.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339078
дата надходження 22.05.2012
дата закладки 22.05.2012
New Toy..
знаю, що не така як попередня, попередню відчувала та любила, досі залишились затерті сліди..
стільки негативних відгуків про цю, New..,а мені добре бути з нею..щоправда, не чую особливого ентузіазму з її сторони..та..хм../any way/.., так добре.
коли вона є, стає безпечно, вона, правда, не з нової колекції, проте хорошої якості.
вона добра на дотик..
з нею приємно спати..
дивитись фільми..
і..
бути..просто бути..
вона не вимагає багато часу, не говорить зайвих слів..
все настільки вільно, що майже беземоційно.., але звязано..ще з валізки.., з Львівського вокзалу та вулиць, з переповненої маршрутки та з відчуття якоїсь свого роду близкості в моменті..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335863
дата надходження 08.05.2012
дата закладки 08.05.2012
Як іграшка, забута на вікні
старого посірілого гуртожитка,
самотньо зустрічаю нові дні,
падіння розмежовуючи сходженням.
Банальну каву з присмаком брехні
наллю цинічно першій же бажаючій.
Вони такі наївні і смішні
обманюються знов і знов, не каючись.
Усі їх сльози і прокльони їх
колись я головою вниз спокутую.
Кохав одну, перелюбив усіх.
Не був легендою, то став хоч культовим.
А після всього, знаєте, мені
зізнання ваші видались облудою.
Приходьте завтра, - в кухні на вікні
вас іграшкою знов чекати буду я.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192863
дата надходження 31.05.2010
дата закладки 07.05.2012
Їм боляче. Не кидай більше ниц
свої думки і погляди цнотливі;
твій місяць тихо входить у знак Діви
і витікає із чужих зіниць,
чи може рідних? - вчора ще, згадай,
вона просила розуміння й ласки,
а ти розказував їй денні казки,
які би уночі вели у рай.
Ти дав їй окуляри. Далебі
від їх рожевості ще й досі ріже очі.
Та спогади згодяться лиш на клоччя.
Їм боляче... а як тепер тобі?!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190517
дата надходження 19.05.2010
дата закладки 07.05.2012
Вона зазирала всередину так болюче,
ніби рвала трахею колючим дротом.
А ти взяв і нахабно так...
всі потаємні бажання озвучив
своїм розбещеним,бездонним ротом.
Душа розійшлася по швах.
Свідомість накрило мигдальне цунамі.
Зіниці пліснявіли бежево...
І якийсь незрозумілий,цинічний орнамент
з'явився на тілі мереживом.
Так буває,знаєш,декілька слоїв шкіри
і вже потім ти-справжня.
Що не поет,то неодмінно наївний лірик.
Як завжди вміру дотепний,і вміру вправний.
Вона сьогодні йому напише,
що таки подумки,але прийшла на
виступ.
Він був у білому і тримав долонями тишу.
Що кидала йому в обличчя уявні квіти,
швидше за все троянди,сухі та знекровлені.
Й що поміж слів,складених натхненням з паперових літер
найчіткіше він,здається, вимовляв "я стомлений"...
а вона під час розмови
була майже присмерті..
В кінці за звичкою він роздавав автографи.
-Маестро!Я ваша моногамна тінь...
Коли тепло в повітрі і коли тепло всередині...
Сталі,безбарвні омографи.
Годинник іде,в екстазі заведений.
Я,наче черниця,куштую чорниці.
Амінь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255024
дата надходження 20.04.2011
дата закладки 29.08.2011
Коли в селі копають картоплІ
й димок гіркий снується із бадилля,
мішки біліють, наче кораблі
між куп давно покошеного зілля.
Прийдешня осінь вибрала сукно,
джміль конюшину вусиком лоскоче,
самотній клен у жовтім кімоно
останній лист дарує неохоче.
туман кидає сіті на баштан,
а плуг на зяб дере сорочку поля.
Засмаглий місяць кинувся в лиман.
Потріскалася у стручках квасоля.
Курличуть емігранти-журавлі,
Бреде над полем невблаганна злива,-
коли в селі копають картоплІ -
я відчуваю як стаю щасливий…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277297
дата надходження 27.08.2011
дата закладки 29.08.2011
Задрімати отак, невинно.
Роздивляйся (я ще слухняна)
Як сповзає піджак з коліна
І на землю спадає п’яним.
Невагомі, зігрівшись наче,
Стали руки навмисно тихі.
Роздивляйся. Я ще не бачу,
Не рахую глибоких вдихів.
Не питаю котра година,
Не лютую від слів «лишайся»…
Поки я ще… отак, невинно.
Потихеньку мене роздивляйся.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275207
дата надходження 15.08.2011
дата закладки 16.08.2011
Мама їхали на два дні,
А зробились такі сумні
І торжествені –
Наче збиралися заспівати пісню.
…Змастили черінь і долівку.
Перебрали скарб у скрині,
Залатали дірку в ряднині,
Вийшли поволеньки на город,
Пропололи грядки,
Попідливали квітки,
Кинули гички свиням,
Здоїли сумну корову,
Поскладали тріски, де дрова.
Назбирали ягід і засипали на вишняк.
Підмели тока.
Подивилися з-під руки на сонце.
Змили голову.
Запнулися біленькою хустиною.
Вбралися у празникового хвартуха.
…сіли на краєчок ослінчика
І склали невтомні руки.
Але Каравий
Стрибнув у пелену,
І невтомні руки
Гладили, гладили Каравого.
А німі вуста шептали: «Кицю… кицю…» --
А може «доцю…»
«дитино…»
«сину…»
І тільки очі
Задивилися у таку незглибиму далину,
Куди нікому не добратися за два дні –
Хіба що за мить їдну.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267086
дата надходження 26.06.2011
дата закладки 29.06.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.06.2011
Я відшукую сенси життя у безодні світання,
у відлунні зими, у весняному присмаку ночі.
У торішнім снігу, що кидається в ноги востаннє.
В меланхолії дивних світів, що вдивляються в очі.
У мереживі днів, загаптованих вранішнім сонцем,
марним плином часу в філіжанці холодної кави
та думками про тебе, мій янголе, мій охоронцю,
мій хранителю світла душі, мій безжально – ласкавий,
потойбічний та світлий…
В тобі я знаходжу всі сенси!
Ти – болюча жага, ти – нестерпна пульсація скроні,
джерело моїх віршів та їх упереджений цензор,
запорука прихильності долі та сутність безсоння.
Ти – одвічного щастя й надмірного болю синонім.
Ти – усе, чим наповнений Всесвіт до меж небокраю!
Ти – мій світ, що так мріє в твоїх розчинитись долонях…
Я тебе не обожнюю, просто безмежно кохаю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250593
дата надходження 30.03.2011
дата закладки 23.06.2011
І стояв він, тупий, плечистий
І байдужий, немов колода.
І здалося — на ціле місто
Заридала вона на сходах.
(Василь Симоненко)
Оніміло дзвінке провалля,
І не гріє глуха хода.
На обличчі – туман печалі,
А у серці – себе шкода.
Остовпілий холодний погляд,
І гіркі від образ вуста,
Ще раз болем жагучим вколе
Це байдуже: «Бо ти не та».
Наче липень опав багрянцем,
Як планета згубила вісь.
Ми відбулись останнім танцем,
Так як першим давно колись.
Десь за нами тривожні будні,
А вже завтра ти будеш сам…
Як ніколи в душі паскудно,
Що пора закінчитись «нам».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266567
дата надходження 23.06.2011
дата закладки 23.06.2011
Что ты теперь молчишь,
словно весь в выдох вышел?
Утром ночная тишь
быстро уйдет по крышам.
Снова, уж в сто - какой? -
раз ни о чем не плакать
и не пронзать тобой
сердца больную мякоть.
Руки тепла молят -
но равнодушна осень.
Не на что "нет" сказать -
ты ничего не просишь.
Ну же, уйди, уйди -
в прошлое (там и место).
Тесно - с тобой - в груди,
в мыслях - с тобою - тесно.
Или найди слова,
или пройди - прохожим.
...Я не могу сама
справиться с этим, Боже!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266434
дата надходження 22.06.2011
дата закладки 23.06.2011
Коли весна проклюне в чорнобривці,
І прилетять із далей журавлі,
Я повернусь – а ти біля криниці
Одна нові саджаєш спориші.
Я прихилюсь до вишні молодої,
У горлі сльози щастям закиплять.
От і зустрілись – дві жіночі долі…
Як ти жила без мене, мамо, як?
Скажи мені, моя печальна жінко,
Які колись ти мріяла світи?
Вони збулись? Чи на уламки дзвінко?
Якщо це я, то ти мені прости…
Мені минулим в грудях випікають
Оті твої скорботи і жалі.
Хоч знаю, скажеш – доню, я прощаю!
А я в сльозах – пробач ще раз мені,
Що довго так до тебе я збиралась –
Що дощ ішов, за ним сніги мели,
За те, що буде, і за те, що сталось,
І за чоло, де зморшки пролягли.
За те, що ночі швидко наступали,
За те, що довго вечоріли дні,
Що я без тебе жити намагалась.
І, що без мене садиш спориші.
Я поклонюсь вікам минулим в ноги –
Ви дайте ще хоч трішечки часу,
Щоб не лякали тереном пороги,
Щоб всі живі! Ви ж чуєте! Молю!!!
Я б віддала своїх життів десятки –
Якби ти тільки тут і назавжди.
Без тебе , мамо, жити я не здатна!
Бо так радіть мені умієш тільки ти…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245000
дата надходження 05.03.2011
дата закладки 30.03.2011
На бусинках сухих мимоз
Вздыхает вечер.
Колышет ветер темноту
И гаснут свечи.
Забудет сердце про печаль,
Прильнёт к Морфею,
И небо где-то там вдали
Уже седеет.
А солнце следом за луной
Бежит вприпрыжку,
И в парке девочка одна
Читает книжки,
Ей ворошит листы бумаг
Озябший ветер.
И небо смотрит лишь на них -
Одних на свете...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244093
дата надходження 28.02.2011
дата закладки 30.03.2011
Я зустріла любов, тільки ти не питай мене хто він,
Я тобі не скажу, не питай його справжнє ім’я!
Просто знай, що у серці моєму вже близиться повінь
Так, мабуть, ще ніколи мені не було за життя…
Не питай, не скажу, що між нами, що зараз і буде,
Просто ти порадій, як радію тепер і я.
Лиш скажу, що він робить для мене щасливим будень,
Тільки ти не питай – яке його справжнє ім’я…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250545
дата надходження 30.03.2011
дата закладки 30.03.2011
Летять роки журавками за обрій.
Нікому їх спинити не дано.
Я все частіше згадую дитинство
Й своє маленьке затишне село.
Із висоти пташиного польоту
Дивлюсь закохано на милий край.
Усе життя ― це дім, сім'я, робота.
І лиш дитинство ― то є справжній рай.
У серці щем і юності стодзвони,
І спогад той веселкою бринить.
Як жаль, що в тому дивному полоні
Ми можем бути лиш коротку мить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250428
дата надходження 29.03.2011
дата закладки 29.03.2011
весенняя растерянность дождей,
в попытках нераскрытых равноденствий,
морским узлом связала выход в детство,
и раскрошила в мысли голубей...
у них сегодня слет не по погоде,
простывшим утром в облаке тумана,
какие-то дела, да слишком рано...
и письма не летят по небосводу.
за ловкостью нездешних игроков
и март запрятал козыри в кармане,
а как достать и надо ли обмана,
возможно, пас... да, ну их!дураков
не загорелся яркостью закат
на подоконнике от "Примы" пачкой,
прогулы солнца в под отчете мрачном.
лимит исчерпан, как вино мускат...
в кофейной гуще, меж летящих звезд,
раскрытым веером от непогоды,
под чистотой небесных переходов,
рождалось утро без дождливых слез
P.S.
сначала в подсознании зацепились стихи inki
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250342
___
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250404
дата надходження 29.03.2011
дата закладки 29.03.2011
Як щастя зоряна краплинка
Серед розгублених розмов
Летить у небі валентинка,
Несе в конвертику любов.
І варто жити без зупинки,
Налити чашу до країв,
Щоб повернулась валентинка
З далеких бажаних країв.
Щоб щастя радісна хвилинка
Усмішкою не йшла з лиця,
Купають в небі валентинки
Усі закохані серця.
Кохання срібна павутинка
Тримає божий білий світ,
Летить на крилах валентинка,
Несе закоханим привіт.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241145
дата надходження 15.02.2011
дата закладки 15.02.2011