Входит в лес легкоступная осень,
Вновь средь веток теряя наряд.
А с небес поседевшая просинь,
Вниз бросает задумчивый взгляд.
Мир готов замереть на полгода.
И в преддверии той тишины,
Нас как летом ласкает погода,
С осознаньем грядущей вины.
Бабье лето коровкою божьей,
Примостится теплом на руке,
И листва заметёт бездорожье,
Паутинкой блеснув вдалеке.
Бабье лето прощанье – прощенье.
В чистой ясности снежной зимы,
Вспомним радужное круженье,
Листопадной цветной кутерьмы.
И закладкой меж снежных страничек,
Среди тропок проторенных строк,
Бабье лето заткнет за наличник,
Медно-красный кленовый листок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300179
дата надходження 15.12.2011
дата закладки 22.12.2011
Буяють яблуні і сливи,
Цвіт опадає на траву,
А я стою така щаслива,
Бо я живу, живу, живу.
Дивлюсь у небо я прозоре,
А думки линуть до коріння.
Колись і тут гуляло горе.
Не просто горе ― божевілля.
Воно жило у кожній хаті,
Морило голодом село.
За що ж народу це розп'яття?
У чім провина тут його?
Їм теж хотілось дуже жити,
Та їх тепер не повернути.
І хоч нічого не змінити,
Про сотні жертв нам не забути.
І болем враз сльоза стікає,
Зриває радощі останні.
А свічка тихо догорає,
Щоб нам радіти на світанні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255278
дата надходження 21.04.2011
дата закладки 21.12.2011
Я превращаюсь в невидимку,
Верша несбыточность мечты.
Истаивая тонкой льдинкой,
Пью свет, летящий с высоты.
Ещё чуть-чуть ещё немного.
И я, исчезнув в краткий миг,
Пройду невидимой дорогой,
Поймав призывный неба крик.
Как манит радужная легкость,
Оставить грязный, тяжкий мир,
Вмиг наколоть себя на четкость,
И светлость солнечных рапир.
Чтоб раздавая всепрощенье,
За боль и не свершённый грех,
В невидимости превращений,
Нас видел Бог, прощая всех.
В своей невидимости ветер,
Раскрыт, порывист и раним…
Он, обнимая всех на свете
Вдаль улетит и я за ним.
В мечтаньях, снах или моленьи,
Поймав искру небесных глаз,
Став невидимкой в озарении,
Я с ветром к вам вернусь не раз.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285114
дата надходження 09.10.2011
дата закладки 21.11.2011
Ще не вмерла, моя ти калино.
Б’ють тебе та ще будуть бити.
Не поставлять тебе на коліна,
Але зможуть живую зарити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166113
дата надходження 14.01.2010
дата закладки 18.01.2010
Я знайшов тебе, людино!
Хоч шукати вже втомився.
Ти врятуєш Україну…
Ой, пробачте, помилився.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164862
дата надходження 08.01.2010
дата закладки 10.01.2010
Вчора швендяв я, чвалав…
Просто так гамселив…
Файно дуже погуляв…
Але зараз …де я?..
Що це? Хто це?..
Не втямлю…
Я в якому році?..
Чи стою я, чи лежу
На лівому боці?..
Ну, а може все не так?
Може десь я справа?..
Я на мапі-то є знак!
Буде щось криваве…
На вкраїну рушить злива.
Чи то спарва, чи то зліва…
Може все це маячня,
Може все це правда,
Може, може, а хоча…
ТА КОМУ ЦЕ НАДА?!
Треба це мені, ховрах!
СТУЛИ ПЕЛЬКУ, ПИКА!
Починається рейвах-
Зараз будуть крики.
Кажуть, завтра буде спека-
Просто очманіти.
Моя власная безпека
Під загрозой, дітки.
І пішло все сторчака,
Шкереберть все стало.
Ґазда пляше гопака-
Діткам цього мало.
Десь паплюжать, десь плюндрують,
Десь їдять котлету,
А країною мандрують
Гітлера портрети.
Буква А, чомусь у колі,
Блимає на стінці,
Товстий кум з хрестом на лобі
Ляпаса дав жінці.
Красный дождь
Танцует вождь
РабЫ не спят
Есть хотят
Сине-жёлтый?
Да пошёл ты
Курит мальчик-
Дохлый пальчик
Плачут детки
Где конфетки
Индюк орёт
Набат бьёт
Бом, бом
Бомммбабац
Мяссо, ац
Тучи, учи,
Ачи, Ячи.
Ушище, вовчИще,
Есенький, гарнесенький
Гарнюсінький, сюсюсінький,
О, Зло.
Тьфу, тьху
На даху
Лаються ворони-
Приймаються закони.
Гвинтокрили в голові
Дуже-дуже гучно
Жить в такій ось полові
Якось і незручно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165064
дата надходження 09.01.2010
дата закладки 10.01.2010
Загорелся коробок,
Появился черепок.
На кости блистает кость.
Гость программы Ржавый Гвоздь!
-Здраствуйте, детишки!
Девчёнки и мальчишки!
Я пришел вас убивать.
Эй, папаша, марш в кровать.
Расширяйте, детки, ушки.
Я туда впихну петрушку.
В ноздри смрад, на глаз монету,
Под язык хмельну конфету.
А теперь ложитесь спать,
Завтра ржавыми вставать,
Завтра ржавыми вставать
И детишек убивать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164864
дата надходження 08.01.2010
дата закладки 10.01.2010
Рыгбзд, врынгибгд,
Гидронгд, жизгд.
БИБИБИГИ.
ФИЗИОБРОНЬ.
Пустословный, узколобый,
Монотонный и слепой.
Рыгбзд, врынгибгд,
Гидронгд, жизгд.
МЧИМЧИМЧИМЧИ.
ДИБИЛИГОН.
Рубит мясо,
Варит кости.
Рыгбзд, врынгибгд,
Гидронгд, жизгд.
НЕРВЫЛИЛИЦ
СУЖАСАЖАЗА
Крутит-вертит
Всей страной.
Рыгбзд, врынгибгд,
Гидронгд, жизгд.
ДИБИЛИГОН.
МЧИМЧИМЧИМЧИ.
Дальше и дальше.
Не дезертир,
А просто в резерв.
Время теснящее.
Скоро раздавит.
Улыбка химеры.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164964
дата надходження 08.01.2010
дата закладки 10.01.2010
Вечер, чашка чая на столе.
Горячий чай и сладость.
Дует ветер, дождь идет,
Утомленность, слабость.
Осень. В квартире прохладно,
Были проблемы...ну да ладно, ладно.
Завтра суббота, лежу на диване,
Слушаю музыку, отдыхаю.
Это хорошо, это не опасно.
Всё хорошо, все прекрасно...было бы.
Вот только это ветер и луна,
И крик раздался почему-то.
Гляжу в окно, а там темно и дело вовсе не в минутах.
Опять кричат и в дверь стучат.
Нет, кто вы? Что вы, не открою.
Я часто думаю, а зря, недавно понял что не стоит,
Не стоят мысли и рубля,
Они мешают спать порою.
Под дверью кто-то шибко воет,
Но знайте, дверь я не открою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164536
дата надходження 06.01.2010
дата закладки 10.01.2010
Мамаша Анна лежит на диване.
Рыба плавает в пиве,
Пиво давно уже в Анне.
У Анны в зубах сигарета.
Довольно печальна картина вот эта.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164768
дата надходження 07.01.2010
дата закладки 10.01.2010
Краще бути ідіотом,
Ніж сучасним патріотом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165061
дата надходження 09.01.2010
дата закладки 10.01.2010
Ромашковий цвіт - наче подих із неба,
Наче ангельський пух, що злетів із крила.
Тонкий запах і просто чарівність шалена
Так і проситься, щоб у волосся вплела.
І тендітні й стрункі, оповиті дурманом,
В тихім шелесті жита і трави-мурави
Усе прагнуть злетіти усім своїм станом
До небес, до блакиті, неземної краси.
Над бузком засинала оп'янена вічність,
І ромашковий цвіт у кишені ховала.
Дужий дуб все змагався із вітром на міцність,
І верба у ставку свої коси вмивала.
Та нехай не горить понад лісом заграва,
І нехай пастухи ще не палять вогню.
Ціла вічність ромашками про кохання гадала,
Ще й поклала жмуток у кишеню свою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165204
дата надходження 09.01.2010
дата закладки 09.01.2010
Все забудеться, минеться і пройде
Ми забудем все, чого колись бажали
Юність золотая промине
Забудемо, кого любили, що прощали.
Пройдуть літа, покличуть журавлі.
Нас із тобою в довге, тепле літо.
Ми підемо за ними й наші дні
Захочемо вернуть несамовито.
Сьогодні любимося, завтра покида́єм
Адже життя – це лиш прекрасна мить,
Яка яскравим променем засяє,
А потім раз – і наче жар згорить.
Кохання, радість, ніжність прикрашають
Сірість і буденність прожиття́.
Люди кохають, зраджують, прощають,
Шукають завжди віри й почуття.
Ми жили і живем, і знову будем жити,
І будемо кохати світ без вороття,
Адже це сенс життя – прощати і любити,
І світу дарувати свої почуття.
Життя, життя... невпинно плине час,
А нам його все мало, мало, мало...
Минуле вже не ве́рнеться до нас,
І не згадаєм, як життя ми починали.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104139
дата надходження 22.11.2008
дата закладки 09.01.2010
Закутана в колюче покривало,
Стою одна над прірвою думок.
Мене щось тягне в глибину провалу,
Але боюсь розтанути, ступивши крок.
Чорніють унизу думки мої печальні,
Рожевим вітром віє подих мрій,
Лютує сірий буревій реальності
І плаче дощ краплинками надій.
Так виглядає моя одинокість,
Так виглядає моє сіре „Я”...
Його знебарвлює людська жорстокість,
А безтурботність повертає до життя.
Протягне дощ до мене руки золоті –
А в мене на душі все та ж посу́ха.
Бо моє сіре „Я” цвіте лише тоді,
Коли поезія торкається до вуха.
Old
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104569
дата надходження 24.11.2008
дата закладки 09.01.2010
Чи може бути так, що ти в раю́
Опинишся за сімома замка́ми?
Забруднена гріховними думками,
Ти долю проклинатимеш свою́.
Ти чистою народжена з любові,
У тебе за спиною – два крила.
Проте земна одвічна боротьба
Їх розділила порівно надвоє.
Тебе підняли ангели на небо,
І загасили спалені мости.
І бачиш з неземної висоти,
Що там – життя, але уже без тебе.
Ти була ангелом, але в земних оковах
Ти крилами заплуталась в брехні,
І, скрикнувши беззвучно в тишині,
Зав’язла у обмежених просто́рах.
Твоя душа окрилена і досі,
А грішне тіло сховане в землі.
Чи виживають ангели в вогні
Мінливих спалахів людських відносин?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106137
дата надходження 03.12.2008
дата закладки 09.01.2010
Вода – як дзеркало, що відбиває мрії,
Коли у них уже нема мети.
Коли у стомленому пошуку й надії
Ти спалюєш написані вірші.
Коли забута іграшка дитяча
Нагадують про безтурботний вік.
А ти так по-дорослому невдячно
Її жбурляєш миттю у смітник.
Коли знадвору сонячне проміння
Тихенько заглядає у вікно,
Ти посміхаєшся неначе вільно,
Та закриваєш штори все одно.
Коли щаслива посмішка незвична
Невпевнено прокинеться в тобі,
Ти у приглушеній ранковій тиші
Почуєш відгуки забутої душі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125979
дата надходження 12.04.2009
дата закладки 09.01.2010
Ще спалах. Знову. Містика загадки.
В душі – вогонь, а на обличчі – лід.
Хтось запитає, скажу: «Все в порядку».
А у думках лиш полум’яний слід.
Розмова. Погляд. Марні сподівання.
Моє мовчання збільшує азарт.
Ти вже не знаєш: гра це чи кохання.
Ти ризикуєш. Просто йдеш «на фарт».
Навколо тихо. Порожньо в кімнатах.
Тебе тримає невідомий страх.
Лиш крихітні безкрилі ангелята
Тихенько заховались по кутах.
І знову спалах. Падає комета.
Загадуєш бажання у думках.
Я – наче не відкрита ще планета.
Ти губишся у моїх міражах.
Ще слово. Подих. Пауза раптова.
Я вловлюю несказані бажання.
Для тебе я – таємна, загадкова.
Яка ж прекрасна містика кохання!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165135
дата надходження 09.01.2010
дата закладки 09.01.2010
Покойтесь з миром в Божім Царстві,
Вільні браття, козаки.
Вогонь ваш вічний на Украйні,
Вірні лицарі її.
Поклін вам низький в вічній шані,
Й подяка щира від душі!
За боротьбу – за вітер волі…
Що ми живем на цій землі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151299
дата надходження 21.10.2009
дата закладки 08.01.2010
Наші руки – то є крила,
Що до неба нас ведуть.
Наші душі – то є сила,
Що до раю нас вернуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163062
дата надходження 26.12.2009
дата закладки 08.01.2010
Кожна осінь твоя могла б останньою бути,
Як грішного раю солодкий трунок.
І тихий стогін темної облуди
Вбиває на устах твоїх цілунок.
І серце сколихнулось, і нічого
Тобі ховати вже у нім.
Далекий лист від духа твого
Прийшов. І йде подзвін.
Не думай більше. Хай живе
Таємним спогадом твоя любов.
Це пожовтіле почуття засне,
І більше не прийде немов.
Сумною музикою гоїш свої рани,
Боїшся розірвати ланцюги
Терпкої і п'янкої зради.
Та ти повинна хрест свій донести.
І хоч до ніг тобі пелюстки не кидають,
Й ніхто не утирає твоїх сліз,
Ти все ж ідеш. Терпіння маєш
Свій слід не залишати скрізь.
Мовчиш. І зрозуміть не важко
Як сонними очима ти тікаєш в світ.
Але ти - горда, і тобі не страшно
Ось так іти ще сотні літ.
Нехай твої уста ніхто не поцілує,
Нехай життя минає з кожним днем.
Ти будеш йти. І ти відчуєш,
Що ми усі тут просто так живем.
Твоя ж душа кричала десь на волі,
Ти твердо по своїх стежках ішла.
І ти, як ми, не покорилась долі,
Та спокою свого все ж не знайшла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163945
дата надходження 02.01.2010
дата закладки 08.01.2010
Ця снігова мелодія прониклива до сліз,
Немов тривожний перший поцілунок.
Усе скрипить,скрипить, і летить сніг
На твою душу і морозяний малюнок.
Але не тане...Ну хіба
Уже тебе ніщо не гріє?
Хіба душа твоя настільки кам'яна,
Що й сніг тепліший,як біліє?
Замерз, бідненький, на морозі,
Коли мене із дому виглядав.
А я затрималась в дорозі...
А ти вже і не дочекав...
Пішов собі...Немов замерзла статуя
Ти став домівкою птахам.
Тепла від тебе вже не дочекалась я...
І тихо слала свої сльози болям.
І снігова мелодія нам грала уночі,
Коли хотілось вмерти наодинці.
А на тобі і далі спали горобці,
А я все плакала одна, на самотинці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164062
дата надходження 03.01.2010
дата закладки 08.01.2010
Горящих лет стекающая лава
Застынет темнотой на склоне дня
Глаза Богов в серебряной оправе
В спокойствии взирают сквозь меня
Да кто я им? И все народы мира…..
Ведь им поют осанну соловьи
И все пути в космическом эфире
Они проходят гордо как свои
Пути их, мысли, неисповедимы
И пусть никто, но их путём идут
Нехоженой тропою, пилигримы
В стихи вливая нежность, боль и труд
Они дерзают наравне с богами
Творить миры и в них селить любовь
Неровными и нервными слогами
Коротких, но уже весомых слов
И в тех мирах взрываются вулканы
Прожитой боли, одиноких лет
И слышат вдруг седые великаны
Что с ними говорит, творец, поэт
Горящих дней стекающая лава
Из тьмы веков подарит миру свет
В глазах богов впервые и по праву
Вдруг отразится лирик и поэт
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158761
дата надходження 01.12.2009
дата закладки 08.01.2010
Видят цифры, не прожитой даты
Мудрость прошлых и будущих лет
Ожиданье мечты и расплаты
И до детства плацкартный билет
Всё что было уже не вернётся
Поезд детства ушёл под откос
И лишь пульс участившийся бьётся
В чётком ритме стучащих колёс
Что-то помню, а что-то забылось
Видно память не хочет терять
Этих рельс параллельную милость
Этих шпал чтобы в детство шагать
Жили всяко, бывало и плохо
И сейчас мы не лучше живём
Как котят нас макает эпоха
В тот же самый гнилой водоём
Но впечаталось в памяти вязко
Как с работы усталая мать
Приносила заботу и ласку
И терпенье, нас с братом понять
Я иду как по минному полю
Тишина или лопнувший крик
Повторение не пройденной боли
На страницах прочитанных книг
В этих книгах закладкою странной
Пролегают на тысячи лет
Рельсы, в сказки и дальние страны
И до детства плацкартный билет
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154768
дата надходження 11.11.2009
дата закладки 08.01.2010
Я дешёвый балаганный шут.
Мне большое шоу не по силам.
Нет таланта, немочь подкосила.
Прыгну с башни, бросив парашют.
Как красноречив в молчании зал,
Вместо смеха горькие насмешки.
Я не ферзь, и жертвенною пешкой,
Пить молчанья яд, я так устал.
Падают кулисы в тусклый свет.
Немотой прервалось представленье.
Видно не моё предназначенье,
Быть в седле, прожитых мною лет.
Лишь порой услышу «Браво бис»
Оглянусь, ко мне ли прилетело.
Озадачен и, смотрю несмело,
В щелочку раздвинутых кулис.
Кто ты, добрый зритель и чудак?
Может эта реплика…насмешка?
Дескать – ну давай ещё потешь-ка,
Покажи мне, что ты там и как………
Вот я на виду мой зритель-брат,
Рад крупице твоего внимания.
Знаешь как я жажду понимания?
Бедный Йорик, грусти акробат.
Приходи в мой дом серьёзных слов.
Жаль, смешить не очень-то умею.
Я ж романтик, этим душу грею,
Говорю про смерть и про любовь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164889
дата надходження 08.01.2010
дата закладки 08.01.2010