Любовь Козырь: Вибране

Юлія Холод

Тремоло

А  я,  надышавшись  тобой  едва,
Взвываю  опять  волчицею.
Исполнила  тремоло  тетива,
Стрелу  вогнав  под  ключицею.

И  после  сто  раз  наложились  швы
И  словом  святым,  и  лескою,
Но  снова  в  приход  молодой  листвы
Они  неизменно  трескались.

И  сверху  наматывались  бинты
Крестами  и  параллелями,
Но  рифмы  просачивались  в  листы
Безудержными  капелями.

А  дальше  вязались  в  узлы  пути
В  постели  и  души  разные,
Но  только  обломок  стрелы  в  груди,
Как  компас,  тебя  указывал.

Пока  не  пройдёт  ,  не  осядет  смог
Над  выжженной  оболочкою,
Ты  будешь  в  начале  любых  дорог
И  будешь  их  крайней  точкою.

Юлия  Холод

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670055
дата надходження 03.06.2016
дата закладки 14.06.2016


Юлія Холод

Человек человека встречает…

Человек  человека  встречает  в  один  из  дней,
И  легчает  накопленный  груз  на  его  спине,
И,  меняясь  до  самого  донышка,  до  основ,
Свято,  искренне  верит,  что  это  и  есть  любовь...

Только  к  ней  много  тысяч  склонений  и  падежей
И  как  минимум  сорок  непройденных  этажей.
Одинаковых  дней  по  накатанной  полосе
(Одинаковость  -  это  труднейшая  из  стезей).
Это  если  нещадно  сметает  за  слоем  слой
Жизнь  с  любимой  иконы  колючей  своей  метлой.
Это  сотни  прощений,  когда  нету  сил  прощать.
Это  лескою  шить,  вновь  и  вновь,  когда  швы  трещат.
Много,  много  соблазнов,  неверных  шагов  и  вех,
Ведь  всегда  есть  попроще  дорога,  послаще  грех...
Это  стоя  у  грани  и  глядя  на  блеск  огней,
Понимать:  то,  что  там,  за  спиною,  тебе  нужней...

И  однажды  взойти  на  тридцатый  (сороковой),
Ощутить  все  пролёты  и  клетки  своей  ногой,
Отпустив,  словно  шарик,  последний  хмельной  мираж,
Вдруг  понять:  не  жалеешь  ни  про  один  этаж!

Только  жизнь  на  любовь  ставит  пробы  своей  печать.
То,  что  есть,
То,  что  будет,
Уже  никому  не  сломать!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666562
дата надходження 17.05.2016
дата закладки 20.05.2016


Liliya Al*******

Я ще вчора любила…

Я  ще  вчора  хотіла  бузку,
А  сьогодні,  напевно,  конвалії.
І  іриску  -  солодку,  в`язку,
Й  твої  сильні  долоні  на  талії...

Я  ще  вчора  любила  хруст
Від  фісташок,  ледь  пересолених.
А  сьогодні  я  хочу  вуст
І  мурашок  від  щік  неголених.

Я  ще  вчора  любила  дим
Від  свічок  із  терпким  сандалом.
Те,  що  вчора  було  смачним,
Проти  тебе  нараз  програло.



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662195
дата надходження 26.04.2016
дата закладки 28.04.2016


Liliya Al*******

Так буває…

Десь  добра  кава  пахне  молоком,
А  тут  гірчить.  І  діалог  на  трійку...
Як  можна  розлучатись  "зі  смаком",
Коли  тебе  продали  за  копійку?!

Давай  відверто:  ти  не  мій  формат,
Я  не  твоєї  масті  дама.  Шкода...
Та  так  буває.  Гірше  устократ,
Коли  ідуть  усупереч  природі.

У  когось  кров,  як  кров.  У  когось  -  ртуть.
Хтось  бачить  сни,  а  хтось  у  них  літає.
Ти  бачив  форму.  Я  шукала  суть.
Все  просто:  точок  дотику  немає...



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658153
дата надходження 08.04.2016
дата закладки 12.04.2016


Юлія Холод

Злое

..И  если  б  я  могла  просить  о  милости,
Я  б  не  просила  ни  шелков,  ни  злата,
А  чтоб  ее  на  площадь  голой  вывести,
И  чтобы  каждый  мог  ее  облапать!

Чтоб  стыд  нутро  ей  выжигал  до  донышка,
Чтоб  по  плечам  ее  хлестала  ярость.
А  я  бы  слушала,  как  боль  взлетает  перышком.
И  я  б  смеялась.
Боже,  я  б  смеялась!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602732
дата надходження 28.08.2015
дата закладки 03.09.2015


Іра Сон

Alter ego

Чувство  вины  заползает  коброй,
Мысли  болезненно  бьются  током:
Как  удаётся  хорошей,  доброй,
Быть  в  одночасье  такой  жестокой?

Не  отвечать  на  звонки  и  почту,
Слепоглухой  притворяться  ловко,
Смело  поставив  большую  точку
Там,  где  теперь  без  тебя  так  плохо.

Это  ушедшему  по  плечу  всё,
А  у  оставшихся  жизнь  –  пустыня…  
…только  вот  жалость  –  плохое  чувство.
Жалость  –  внебрачная  дочь  гордыни.

Каждый  в  ответе  за  результаты  
Личного  выбора  и  ухода…
В  чём  же  ты,  глупая,  виновата,
Если  кому-то  страдать  охота?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587127
дата надходження 13.06.2015
дата закладки 18.06.2015


Юлія Холод

Мой

Знаешь,  я  б,  конечно,  хотела  пошире  квартиру,
Рыжего  пса  с  большой  родословной,  кабриолет,
Бодро  в  "Маноло  Бланик"  шагать  по  столицам  мира
И  никогда  не  знать,  сколько  стоит  в  трамвай  билет.

И  да  -  я  мечтаю  о  пляжах,  где  камни  в  прожилках,
По  которым  гуляет  свобода  в  бесстыжем  ню.

Но  вот  мой  сынок  выпускает  сны  из  цветных  бутылок,
И  сладко  любимый  мужчина  сопит  мне  в  затылок...
И  я  никогда  ни  на  что  этот  мир  не  сменю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581206
дата надходження 14.05.2015
дата закладки 21.05.2015


Юлія Холод

Я решила

Я  решила:  впаду  в  депрессию!
Все  всерьез,  глубоко,  по  классике.
Не  душа,  а  сплошное  месиво!
Не  судьба,  а  валун  по  насыпи!

На  комоде  коньяк  и  "Мальборо",
Ложе  творчески  незастелено,
И  в  стихах  беспросветно-матерно,
И  в  лице  подходяще-зелено.

Я  решила:  упьюсь  на  полную
Беспричинным  саможалением,
И  наполню  программу  сольную
Безысходности  вдохновением...

Но  в  окно  заглянуло  солнышко,
Все  такое  весенне-гожее,
И  лучи  повтыкали  колышки
В  подсознание  и  подвздошие.

И  рассыпало  стоголосые
Переливные  птичьи  радости...

Отложу  я  тоску  до  осени...
Или  может  совсем..
До  старости...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573509
дата надходження 10.04.2015
дата закладки 06.05.2015


Діана Сушко

Я чекала на тебе довго так

Я  чекала  на  тебе  довго  так.  Сотні  днів.
Рушники  вишивала  вдосвіта  повесні.
І  молила  за  тебе  Господа  ще  тоді,
як  вінки  на  Купала  жевріли  на  воді.

Я  так  довго  у  тебе  вірила.  Сотні  днів.
Що  мене  ти  в’юнкою  стежкою  досі  вів
до  вершин,  неземних,  нескорених,  крізь  ліси.
Де  тонкий  одягнеш  на  шию  разок  роси.

Де  опорою  стане  тіло  твоє  і  Дух,
де  ти  –  батько,  наставник,  відданий,  вірний  друг.
Де  горітиме  осінь.  Змінить  її  зима.
Де  крім  сивого  неба  свідків  у  нас  нема.

вересень,  2014

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525890
дата надходження 25.09.2014
дата закладки 26.09.2014


Юлія Холод

Тишь…

Я  же  ни  по  психологам,  ни  по  фен-шую,  ни  по  нутру.
Слишком  много  эмоций  и  искр,  слишком  громко  ору.
У  меня  то  "убью",  то  "прощу",  вечно  куча  проблем.
Я  принять  не  умею  решенье,  живу  на  нуле.

Ты  спокоен,  как  сфинкс,  как  удав,  ты  живешь  не  спеша,
Знаешь  точно  маршруты  и  цели,  способен  решать.
На  чужие  истерики  смотришь  с  чуть  скривленным  ртом,
Не  участвуешь  в  спорах  и  прячешь  броню  под  пальто.

...И  когда  я  со  сцены  срываю  свой  голос  в  ожег,
Аккуратно  в  тарелочке  режешь  карпаччо  ножом,
Отпиваешь  глоток  и  на  стол  опускаешь  бокал,
Чтоб  никто  не  увидел,  как  мелко  трясется  рука...

А  потом  в  тишине,  вспоминая  улыбку  с  афиш,
Понимаешь,  как  глушит  тебя
Без  меня
Эта  тишь...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525901
дата надходження 25.09.2014
дата закладки 26.09.2014


Юлія Холод

Когда надо…

Когда  надо,  совсем  не  пишется.
Застряет  где-то  в  диафрагме.
Все  –  нелепица  и  бессмыслица…
Позвонить,  может,  лучше  маме?

Или  выпить  пойти  для  логики?
Нет,  постричься.  Для  смены  стиля.
Или  сладенького  до  коликов?
Или  горького?  Или?..  Или?..

Почитать,  полетать,  помаяться,
Нареветься  до  размягченья…
Что  за  кара  –  когда  черпается,
Только  строчечках,
Глупых  строчечках
Облегченье…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495361
дата надходження 27.04.2014
дата закладки 28.04.2014


Юлія Холод

Если я не смогу…

Если  я  не  смогу,  то  кто  же?
Если  я  не  спасу,  то  как  же?
Обтянуть  барабан  кожей
И  пройтись  по  беде  маршем,

Удержать  на  краю  могилы,
Обогнуть  по  дуге  вечность…
Если  я  не  удвою  силы,
Кто  же  вместо  меня  по  встречной?

Если  мне  недостанет  веры,
Кто  же  будет  тогда  верить?
Кто  окошко  в  стене  просверлит,
Кто  прорубит  под  ним  двери?

Если  памяти  волоконце
Греет  пальцы  одним  прошлым,
Я  хочу  удержать  солнце!
Если  я  не  смогу,  то  кто  же???

Стану  крепче,  мудрее,  выше…
Перешью  по-другому  кожу…
Не  отдам  я  тебя,  слышишь!

Доставай  барабан.
Сможем!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476032
дата надходження 30.01.2014
дата закладки 03.02.2014


Юлія Холод

Все относительно

Все  относительно…
Ветер  пронырлив  и  надоедлив,  пока  не  пройдет  ураган.
Прыщ  на  виске  –  для  истерики  повод,  пока  не  приставлено  дуло.
Знать,  что  твой  сын  одинокий,  и  знать,  что  твой  сын  –  наркоман.
Ждать  до  зарплаты  и  ждать  свой  диагноз  с  неверьем  на  каменных  скулах.

Все  относительно…
Можно  держать  карандаш.  Или  нож.  Или  тысячи  судеб  людских.
Можно  нести  карабин,  можно  голову  на  эшафот  и  отмычку  от  рая.
Можно  сражаться  за  призраки  веры  и  красить  седые  виски.
Можно  любить,  и  не  зная  войны,  усмирять,  побеждая…

Все  относительно…
Каждый  комочек  в  гортани  стократ  тяжелей,  если  плакать  нельзя.
Каждый  намек  и  догадка  поблекнет  с  незыблемой  правдою  рядом.
Трудно  взять  пик,  но  намного  труднее  пик  своей  гордости  взять.
Ночь  без  тепла  –  одеяло  потолще,  но  жизнь  без  тепла  –  станет  ядом.

Все  относительно…
Можно  уйти,  можно  помнить  всегда  и  лелеять  под  сердцем  крота.
Можно  любить  безответно  и  клеить  на  ссадины  пластырь…

Дай  обниму  твою  голову.
Трону  виски.
Все  –  вода…
Только  сегодня  это  немножко,  немножко  похоже  на  счастье.

Пусть  относительно…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459500
дата надходження 09.11.2013
дата закладки 15.11.2013


Юлія Холод

А у нас по лодочке

А  у  нас  по  лодочке  и  фонарику,
По  бокам  обрывы  сменяют  заводи.
Улетают  принципы,  словно  шарики,
И  звенят  мечты,  как  гроши  на  паперти.

На  руках  позвякивают  бубенчики,
Раздаются  весла,  как  крылья,  в  стороны,
И  такие  звезды  над  нами  вечные,
И  такая  бездна  под  нами  черная.

Кто  кого  утопит,  спасет  и  вылечит,
Кто  кому  соврет  и  кому  покается.
Жизнь,  она  не  ровная  –  вся  в  развилочках,
Жизнь,  она  с  другими  пересекается…

А  у  нас  по  лодочке  и  фонарику.
Что  за  кругом  света  –  все  неразборчиво.
Может  свяжем  вместе  свои  кораблики  –
Будет  на  порогах  вдвоем  устойчивей…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454612
дата надходження 15.10.2013
дата закладки 23.10.2013


Діана Сушко

Богом данная женщина

Богом  данная  женщина  –  девственный  запах  сирени.
 Беспокойного  взгляда  немой  полукрик,  полустон
 и  дрожащие  в  платьице  тонком  худые  колени
 у  причала  застывших  во  времени  ласковых  жен.

 Богом  данная  женщина  –  августа  бархатный  вечер.
 Опрокинутый  наземь  в  смятении  праведный  гнев
 на  пороге  единственной  несостоявшейся  встречи,
 у  свечи  незажженной  в  распахнутом  настежь  окне.

 Богом  данная  женщина  –  сила  потрепанных  истин.
 Боль  животного  мира  за  право  нетленное  –  быть.
 Богом  данная  женщина  –  медью  звенящие  листья.
 На  запястье  у  Вечности  грубая  красная  нить.

 Богом  данная  женщина  –  в  дочери  грустной  улыбке,
 колкой  памяти  об  уходящей  неслышно  зиме.
 Богом  данная  женщина  –  скерцо  танцующей  скрипки,
 беззаветно  цветущее  эхом  сирени  во  тьме.

 01.09.2013

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446800
дата надходження 02.09.2013
дата закладки 03.09.2013


Юлія Холод

Верни мне его…

Верни  мне  его.
Земля  без  него,  как  мяч,
Игрушечный  глупый  мяч  в  голубых  разводах…
Верни  мне  его…
Лежит  моя  жизнь  плашмя…
Ты  дал  мне  его.  Но  дать  мне  забыл  свободу…

Верни  мне  его.
Из  всех  невозможных  встреч
Ты  выдумал  ту,  что  срубит  меня  под  корень.
Верни  мне  его.
Во  мне  его  слов  картечь,
И  каждый  его  поцелуй  прорастает  спорой…

Верни  мне  его.
Я  готова  держать  ответ.
На  каждый  мой  грех  судьба  составляет  смету.
Но  ты  не  вернешь.
Ты  знаешь  один  секрет:
Смотрел  ему  в  душу  ты  -
И  меня  там  нету…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436206
дата надходження 09.07.2013
дата закладки 09.07.2013


Юлія Холод

Журавлики

Ты  помнишь,  смотрели,  как  тучи  ходили  парадами,
Сидели  над  крышами,  в  зареве  алом,  масленом…
Меня  научил  ты  бумажных  журавликов  складывать,
Сказал,  если  тысячу  сложим,  то  будем  счастливы…

Потом  ты  ушел.  Я  свыкалась...  Не  верила...  Верила…
Ходила  местами,  что  нами  измяты-исхожены…
Осталось  закатное  небо,  как  боль,  как  истерика,
И  тысяча  грустных  стихов,  в  журавликов  сложенных…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429176
дата надходження 03.06.2013
дата закладки 04.06.2013


Діана Сушко

Не вір мені

Не  вір  мені,  
вір  мені,  
вір  мені,  
вір  мені,  
вір…
коли  вже  несила  чекати,
коли  я  –  босоніж  до  хати
з  кишенями,  повними  зір.

Не  руш  мене,
руш  мене,
руш  мене,  
руш  мене,  
руш…
коли  умиваємось  зрання,
коли  я  скидаю  убрання
зі  спраглих  сполоханих  душ.

Не  клич  мене,
клич  мене,
клич  мене,
клич  мене,  
клич…
коли  я,  засліплена,  бродом
ступаю  від  роду  до  роду
і  не  помічаю  облич.

Облиш  мене,  
лиш  мене,
лиш  мене,
лиш  мене,
лиш…
у  маренні  зви  до  скорботи,
прощай  до  півноˊчі  в  суботу.
І  слухай  опівночі  тиш.

Не  вір  мені,  
вір  мені,  
вір  мені,  
вір  мені,  
вір…
коли,  як  дитина  на  руки,
тягнуся  з  безодні  розлуки,
у  ситцевій  сукенці  з  дір.

Не  вір  мені,  
вір  мені,  
вір  мені,
вір  мені,
вір…

травень,  2013

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427732
дата надходження 27.05.2013
дата закладки 31.05.2013


Юлія Холод

Ты

Ты  –
Потому  что  легко,  знакомо,
После  этих  ста  лет  снегов.
Ты  –
Когда  все  сожжены  паромы,
И  никто  ни  к  чему  не  готов.

Ты  –
Воскрешающий  вдохновенье,
Не  дающий  мне  замолчать.
Ты  –
Потому  что  без  продолженья,
Потому  что  всегда  –  сейчас.

Ты  –
Потому  что  пройдешь  кометой,
Прожигая  тоннель  внутри.

Ты…
Как  последняя  сигарета
Перед  тем,  как  бросить  курить…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418904
дата надходження 16.04.2013
дата закладки 19.04.2013


Юлія Холод

Кто я

Кто  я?
Я  та,  которую  дразнят  пули.
Та,  что  лежит  на  углях,  когда  все  уснули.
Та,  что  в  уюте  завоет,  как  от  рутины,
Но  за  порогом  попросится  вновь  к  камину…

Ползущая  рядом  с  лестницей  по  вертикали,
Нашедшая  боль,  себя  отыскав  едва  ли,
Крошащая  в  рифмы  ночь  на  мостах  у  Леты…
Я  та,  у  которой  края  и  верха  нету…

И  если  меня  любить,  то  свихнуться  можно…
И  трудно  мой  пыл  вложить  хоть  в  какие  ножны…
Но  знаешь,  давай  мне  руку,  бездумно,  слепо,  -
Я  та,  что  тебе  покажет  дорогу  в  небо…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389785
дата надходження 04.01.2013
дата закладки 04.01.2013


Котенок

А врачи говорят

А  врачи  говорят  –  человек  ко  всему  привыкает.
Что  в  основе  всего  –  безусловно-условный  рефлекс.
И  по  синапсу  в  мозг  от  рецепторов  знак  попадает.
Если  плюс  –  то  любовь,  ну,  а  если  же  минус  –  то  стресс.

Все  так  просто  до  боли.  К  чему  все  цветы  и  подарки?
Гормональные  подвиги,  право,  не  требуют  чувств.
А  придумали  все  это  –  выставки,  клубы  и  парки  –
Видно,  те,  кто  зависим  от  странного  мира  искусств.

А  ведь  можно  всегда,  между  прочим,  столкнувшись  телами,
Просто  так  выполнять  свой  нехитрый  «супружеский  долг».
И  не  ждать,  что  когда-то,  быть  может,  в  душе  вспыхнет  пламя…
Ах,  о  чем  я?  Теория  Фрейда.  Последний  урок.

Только  если  позволить  уму  быть  все  время  у  власти,
Ты,  конечно,  взойдешь  на  какой-нибудь  свой  пьедестал…
Но  чего  стоит  жизнь,  если  ты  в  ней  не  чувствовал  счастья?
Из-под  ног  если  почвы  ни  разу  от  чувств  не  терял?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377009
дата надходження 11.11.2012
дата закладки 15.11.2012


Юлія Холод

Думала

Думала,  ты  –  свет,  что  раскалил
Конец  тоннеля…
Думала  –  ты  утренний  прилив,
Столкнувший  с  мели…
Тонкий  луч  на  пыльном  потолке,
В  начале  солнца.
Пульс,  что  вновь  толкается  в  виске,
На  самом  донце…
Думала,  ты  –  дерево  и  дом,
Конец  дороги…

Но  останешься  одним  стихом.
И  слава  богу…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374674
дата надходження 31.10.2012
дата закладки 02.11.2012


Котенок

Приснись мне…

Приснись  мне  однажды…
Легонько  коснувшись
Руки.  Отогрев  мои  пальцы  зимой.
Ведь  странная  жажда
Опять  будет  мучить
Меня  по  ночам,  если  ты  –  не  со  мной.

Приснись  мне  однажды,
Развей  мою  скуку.
Душа  моя  знает,  что  ей  суждено.
Я  стала  отважной.
И  больше  разлука
Меня  не  убьет,  как  когда-то  давно…

Приснись  мне  однажды,
И  перед  рассветом
Шепни  мне  на  ушко:  «Родная,  я  здесь!».
А  дальше  –  не  важно,
Зима  или  лето…
Приснись  мне.  Внуши  мне  ту  мысль,  что  ты  –  есть…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368115
дата надходження 02.10.2012
дата закладки 05.10.2012


Діана Сушко

За окнами листья капают в города

За  окнами  листья  капают  в  города,
и  значит,  они  прощаются  навсегда.
А  дети  по  паркам  прыгают  –  чехарда,
звенит  непрерывно  желтым  салютом  смеха.

А  я  не  к  веселью  солонку  разбила  вдре…
Споткнувшись  некстати  в  тесной  сырой  хандре.
Другие  спешат  кого-то  собой  согреть,
и  я…  обнимаю  крепче  остатки  эха.

Другие  бегут  по  кругу  без  права  сметь
терять,  отставать,  хандрить  и  курить,  реветь,
им  некогда  спать,  им  надо  к  концу  успеть
работы,  посадки  (высадки),  ночи,  лета.

А  я  допиваю  медленно  горький  чай.
Они  второпях  бросают  мне:  «Ты  кончай!».
Они  далеки  от  попыток  моих  зачать.
И  я  далека,  ибо  слишком  стою  одета.

Промозглые  спички.  Пытаюсь  добыть  огонь.
Знобит.  Отдает  в  виски  колокольный  звон.
И  мне  бы  к  нему,  от  него,  за  него,  но  он…
Застыл  на  стене  клочками  бумаги  ветхой.

За  окнами  листья  капают  в  города,
и  значит,  они  прощаются  навсегда.
А  дети  по  паркам  прыгают  –  чехарда,
звенит  непрерывно  желтым  салютом  смеха.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368510
дата надходження 04.10.2012
дата закладки 05.10.2012


Юлія Холод

Следом окруженныый белым-белым. .

Следом  окруженный  белым-белым
Безымянный  мой  заиндевелый…
На  кого  же  стали  мы  похожи
В  этом  ритме  жизни  оголтелом…

Ищем  варианты,  мерим  мили,
Обличаем,  упрекаем,  пилим,
Зарастая  мхом  и  камышами,
Набираемся  душевной  гнили…

И  друг  в  друга  смотримся  все  реже…
А  ведь  это  мы,  все  те  же,  те  же…
Это  мы  любовью  быт  чинили
И  в  бюджете  зашивали  бреши…

Это  мы  боялись  спать  спиною,
Мыслью  думали  всегда  одною…
Мы  мечты  растили  на  окошке,
Рисовали  счастье  на  обоях…

Только  как  непрошеным  бурьяном
Проросли  сквозь  прелести  изъяны  –
Я  не  знаю…

Иногда  так  жжется
Белый  след  на  пальце  безымянном…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368255
дата надходження 02.10.2012
дата закладки 05.10.2012


Юлія Холод

Да не успокоится…

Да  не  успокоится  жизнь  моя,
Сколько  бы  ни  строили  в  ней  плотин…
Чтоб  последних  не  было  в  ней  вершин,
Чтобы  многоточия  по  краям…

Да  не  растекутся  мои  холсты,
Да  не  станут  кисти  мои  плохи,
Чтобы  простирались  мои  стихи
Над  любою  бездною,  как  мосты…

Да  прожжется  пламенем  белый  лист,
Будет  буква  каждая  горяча,
Чтоб  пока  до  края  сгорит  свеча  -
Миллионы  свеч  от  нее  зажглись…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348167
дата надходження 04.07.2012
дата закладки 05.07.2012


Анатолійович

Я писала тобі листи. На сл. Л. Козирь.

Я  писала  тобі  листи  

Я    писала    тобі    листи,
Про    пусті    і    буденні    речі,
Бо    втікала    від    самоти,
А    дзвонити    –    вже    не    доречно.
Я  писала    тобі  листи
             (Оркестр)
Я    писала    тобі    листи
             (Оркестр)

Я    писала    тобі    листи
Про    минуле,    що    догорало,    
Про    зруйновані    вщент    мости
І    про    світ,    де    тебе    замало.
Я    писала    тобі    листи
                 (Оркестр)
Я    писала    тобі    листи
                 (Оркестр)

Я    писала    тобі    листи…    -
Це    дурне    і    безглузде    правило.
Задихалась    від    пустоти,
Але    жодного    не    відправила.
Я    писала    тобі    листи...      (ДВА
             (Оркестр)                                (РАЗИ)
Я    писала    тобі    листи...      
             (Оркестр)                                (

 Я  писала    тобі    листи...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331139
дата надходження 17.04.2012
дата закладки 01.06.2012


Liliya Al*******

Напишем…

Быть  может,  это  был  последний  раз...
Когда  ещё  услышу:  \"Как  ты,  зая?\"
Ты  видишь,  даже  Небо  против  нас.
Так  вышло.  Здесь  война.  Я  понимаю...

Но  если  мне  однажды  суждено
Писать  историю  своей  несладкой  жизни,
Я  выберу  большое  полотно,
Пусть  будет  каждый  штрих  безукоризнен.

Пусть  будешь  ТЫ  началом  всех  начал  -  
Невинно-белым  и  порочно-алым.
Спасибо,  что  любил  и  принимал
Какой  была  и  той,  которой  стала.

Пусть  будет  нежность  светло-голубой,
Пускай  надежда  будет  изумрудной.
Я  не  жалею  ни  о  чём.  С  тобой
Мне  было  сладко.  Ерунда,  что  трудно.

Когда  накатит  горечь,  напишу
Оранжевым,  как  сердце  апельсина,
\"Я  верю!\"  Просто  знай,  что  я  дышу,
Чтобы  дождаться.  Значит,  буду  сильной!  

Сто  лет  спустя,  забыв  ожог  разлук,
(Не  разбудить  бы  лишь  дочурок-бестий),
Плечо  к  плечу,  не  разнимая  рук,
Всё  недосказанное  мы  напишем  вместе.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318703
дата надходження 03.03.2012
дата закладки 12.04.2012


Юлія Холод

Я просила…

***
…Я  просила:  «Скажи,  Господь,
Как  мне  жить  посреди  стихий,
Разрываясь  на  ум  и  плоть,
Растекаясь  на  две  реки?..»

Если  ты  –  это  весь  мой  быт,
Самый  теплый  из  всех  углов…
Он  –  в  висках  у  меня  стучит,
Затопив  меня  до  краев…

Я  просила  :  «Простой  ответ!..
Чтоб  остался  один!..  Один!..
Пусть  во  сне  мне  придет,  как  свет…

А  приснился  мне  сын…
Наш  сын…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317666
дата надходження 28.02.2012
дата закладки 01.03.2012


Юлія Холод

*****

***
Любов  –  страждання,  безумство,  втрати.
Троянд  -  так  мало,  голок    -  багато.
Любов  –  залежність,  токсин,  отрута.
Завжди  провина,  завжди  спокута…
Не  вибирає,  не  відступає…
За  все  візьмЕ.    І  за  все  спитає,
Безжально  множачи  в  серці  діри…

А  я  чекаю,  дурна…
І  вірю…
                                                           4.01.2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304112
дата надходження 04.01.2012
дата закладки 01.03.2012


Юлія Холод

Это был мой последний рывок…

***
…Это  был  мой  последний  рывок  в  бесшабашную  юность,
Неудавшийся  шанс  хоть  немножко  побыть  еще  глупой…
Я  не  знала,  как  долго  спала,  пока  с  ним  не  проснулась.
Яркий  свет!..  Но  как  мало,  о  Боже!..  Как  мало  и  скупо…

Это  был  лишь  урок  для  моей  засидевшейся  веры.
Поменять  уж  давно  бы  пора  на  холсте  акварели.
Сколько  будет  у  ног  их  –  хороших,  солидных  и…  серых?..
Ярко-алого  дай!..  Но  они  для  меня  отгорели…

Так  болит…
Но  тем  ярче  рассветы,  искристее  росы.
Раскачало.  Не  ставится  в  рамки,  в  кавычки,  в  что-либо…
Горячее  строка.  И  пронзительней  чувствую  осень.
Я  живу!..
Я  живу.
Я  живу…

И  за  это  спасибо.

                                                                             8.02.2012

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312349
дата надходження 08.02.2012
дата закладки 09.02.2012


Юлія Холод

Я старалась…

Я  старалась,
Я  так  старалась...
Проникала  в  твое  сознание,
Пробивала  тебя  на  жалость,  
Разжигала  твое  желание...

Полшажочка,  святая  малость
До  взлелеянного  мгновения...
Только  вот...
Что-то  не  осталось
Вдохновения...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303058
дата надходження 29.12.2011
дата закладки 03.01.2012


Юлія Холод

Вы…

***
Вы,  по  сердцу  меня  хлеставшие,
Между  мною  и  солнцем  ставшие,
Прививавшие  недоверие,
Воплощавшие  лицемерие…

Вы,  учившие  меня  гордости,
НЕнаивности,  НЕпокорности,
Обличившие  мои  слабости,
Наплевавшие  в  мои  кладези…

Вы,  глазастые,  но  безликие,
Столь  ничтожны  и  столь  великие,
Доктора,  от  любви  лечившие…
Уходящие…  Отпустившие…

Вы  же  делали  меня  стерв0ю,
Уходить  вы  учили  первою,
Никогда  никого  не  миловать…
Обезверивать…    Обескрыливать…

Только  вот  ведь…  Опять  влюбилась…
Ничему
                             Я
                                       Не  научилась…

                                                                   2.12.2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297428
дата надходження 02.12.2011
дата закладки 04.12.2011


Liliya Al*******

Метелик

Ми  сьогодні  на  "Ви".  Обпікають  стривожені  очі.
Ще  не  час,  зачекай.  Я,  звичайно,  подам  тобі  знак.
В  животі  десь  шалено  маленький  метелик  тріпоче  -  
Ти  спіймай,  якщо  зможеш,  а  я  підкажу  тобі  -  як...

Не  спіши.  Ще  так  довго  чекати  кінця  і  Великого  Суду,
Можна  встигнути  двічі  на  спір  полічити  зірки.
Я  покаюся  потім,  пізніше.  Сьогодні,  звичайно,  не  буду.
Гей,  метелику,  може,  здаємся-таки?..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292924
дата надходження 13.11.2011
дата закладки 14.11.2011


Юлія Холод

Тебе хвилюють мої резони?

***
Тебе  хвилюють  мої  резони?
Мої  проблеми  ?  
Мої  закони?
Тобі  так  треба  мої  зізнання?
Чи  я  із  помсти  чи  із  бажання?
А  я  із  тіста.
Чи  може  з  глини.
Гуляє  вітер  усередині.
Я  може  світла.  
А  може  чорна.
Я  вся  в  собі  чи  уся  назовні.
Така,  як  хочеш…
Така,  як  треба…
В  долонях  сонце.
В  очах  –  півнеба…
А  може  крига.
І  попелище…
Навіщо  знати  тобі,  навіщо?..
Мої  резони  –  безмежність  ночі.
Я  просто  хочу  тебе!
Я  ХОЧУ!
                                           13.11.11

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292810
дата надходження 13.11.2011
дата закладки 14.11.2011


Груздева(Кузнецова) Ирина

Я !

Не    видеть    глаз    немой    укор,
Не    слышать    слов    чужих    пророчества.
И    бесполезный    разговор:
"Пора    по    имени    и    отчеству..."

А    я    в    сугроб    уткнусь    лицом,
Слетев    с    лыжни    на    снега    залежи
вслед    за    сынишкою-юнцом.
В    снегу    ушанка,    шарфик,    варежки.

В    душе    -    неугомонный    май
или    апрель    с    его    капелями.
Я    -    зайчик    солнечный    -    поймай,
когда    с    тобой    в    одних    качелях    мы!

Пускай    косятся    свысока
все    кто    состарился    до    срока.-
Я    с    колокольни    сорока
Совсем    не    выгляжу    убого.

Календари  безбожно  врут,
Хранит  молчанье  лик  Господень...
Я    -    нить    рассвета    поутру.
Я    -    тень,    
что    не    исчезнет    в    полдень!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169523
дата надходження 02.02.2010
дата закладки 01.11.2011


Груздева(Кузнецова) Ирина

*** (хранят ушедших души облака…)

Хранят
ушедших  души
облака,
Баюкают  ветра
колосья  хлеба,
А  небо
нас  качает  на  руках,
Сплетая  в  нить  одну
и  быль  и  небыль.

Из  сонма  туч
на  землю  льётся  дождь,
Небесным  молоком  питает  травы.
Мы  принимаем  грозовую  дрожь,
как  чьи-то  неразумные  забавы.

Мы  -  сами  дети
учим  жить  детей,
По  сути
ничего  о  них  не  зная...
Летит  сквозь  мглу  обитель  ста  морей  -
Земля,
своих  землян  оберегая.

Хранят  ушедших  души
облака
И  облака  хранят
ушедших  души
И  небо,
нерождённых  нас  пока,
хранит
и  этой  связи  не  нарушит...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289775
дата надходження 31.10.2011
дата закладки 01.11.2011


Юлія Холод

Мудро діяти…

***
…  Мудро  діяти.
Мудрість  множити.
Вибирати  шляхи  находжені,
Оминаючи  гострі  виступи…
Довго  важити…
Ясно  мислити…

Мудро  діяти…
Та  трапляється,
Що  за  серце  гачок  чіпляється…
На  останнім  гарячім  видисі
Мудрість  сиплеться  в  ноги  пристрасті…
                                             11.10.11

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285670
дата надходження 11.10.2011
дата закладки 17.10.2011


Юлія Холод

А було все маленьким жартом

***
…А  було  все  маленьким  жартом.
Моя  втома  з  твоїм  азартом…
І  не  треба  було  обітниць,
Ніжно-приторних  нісенітниць.
Ні  зітхань,  ні  стенань…  Обійми,
Жар    і  пристрасть…  Волосся…  Вії…
Запах...  Коротко,  ніжно,  ново…  
Нерозсудно.  І  невимовно…
Недописаним  білим  віршем…
І  нічого,  нічого  більше…

Все  було  лиш  маленьким  жартом.
Та  не  варто  було,  не  варто…
Бо  із  жарту  –  маленьке  зЕрно.
З  нього  –  в  небо  колючі  терни.
І  коли  ти  на  них  попався,
Ти  злякався…
                                     1.10.2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283816
дата надходження 01.10.2011
дата закладки 03.10.2011


ж. Дніпро

Увага! Ж. «Дніпро» разом з Клубом Поезії розпочинають формування тематичних поетичних збірок


Увага!  Ж.  «Дніпро»  разом  з  Клубом  Поезії  розпочинають  формування  тематичних  поетичних  збірок  за  наступними  темами:




  1. Новий  Рік   -  термін  подання  –  до  1  листопада  2011  р.

    Поезії подавати  на: 

    poetryclub_1@ukr.net  

     


  2. Жіночий  день  –  вірші,  які  посилюють  відчуття  свята  чи  настрою  у  жінки.  –  термін  подання  –  до  15  грудня  2011р.

    Поезії подавати  на: 

    poetryclub_2@ukr.net  

     


  3. Серія  «Улюблені  домашні  тварини»(робоча  поки  назва)  -  окремими  видання  по  кожній  тварині.  –  по  мірі  збору  достатньої  кількості  –  більше  150-200  цікавих творів  на  окремого  чоловічого  друга  (  4  номінації  -собаки,  коти,  папуги,  мишки,  рибки)

    Поезії подавати  на: 

    poetryclub_3@ukr.net  



Поезії подавати  на  відповідні є-мейли,  вказувати  адресу,  координати,  ім`я



(також,  прохання  звертати  увагу  на  теми  календарних  дат  у  Клубі  поезії,  та  радіо-передач  на  «яскравому  радіо»  -  майбутні  збірки)



Мова  –  бажано  -  українська,  можлива  –  російська.,  жанр  –  поезія.



Кількість  творів  одного  автора   -  необмежена,



Обсяг  твору  –  необмежений,   Формат  виданнь  –  святковий



Палітурка  –  тверда,   Тираж  1.5  –  3  тисячі  примірників



Бажаючих  прийняти  участь  у  відборі  творів  разом  з  фахівцями  літ.ж. «Дніпро»,  надіслати  8-10  поезій  відповідної  тематики  (на  мою  пошту  у  сайті)  будь-яких  авторів  і  пояснити,  чому  саме  такі  вірші,  з  Вашої  точки  зору,  мають  бути  у  збірках.



Шеф-редактор  літер.ж."Дніпро"   Євг.Юхниця





У  доісламській  поезії,  та  й  після  -  існував  та  існує  віршовий  жанр  Мадх  (славлення)  -  панегірик,  адресований  переважно  можновладцям.  Цікаво,  а  чому  нашим  поетам  -  не  спробувати  звернутися  до  цього  жанру,  і  оспівати  тих,  хто  на  Ваш  погляд  -  заслуговує  на  опоетизацію!  Якщо  українські  Мадхи  з,являться  у  поетів  -  спробуємо  їх  видати  і  поставити  у  торгівельну  мережу!  Готові  твори  -  прохання  надсилати  на  мою  адресу  у  сайті  Клуба  Поезії.


Шеф-редактор  літер.ж."Дніпро"   Євг.Юхниця


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281588
дата надходження 20.09.2011
дата закладки 21.09.2011


Юлія Холод

Буває…

Буває,  світ  яскравий  –  і  пустий…
Слова  –  не  знаєш,  ліки  чи  отрута…
Буває,  руку  простягни  –  і  твій!..
Та  не  простягнеш…
Бо  рука  закута…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281412
дата надходження 19.09.2011
дата закладки 19.09.2011


Юлія Холод

Мой удел

***
Вот  он,  мой  удел!
Вот  моя  стезя!
 Жить  ради  тебя!  Быть  собой  -  нельзя!
Параллельный  тонкий,  еле  видный  путь!
В  сторону  ни  шага!  Словом  не  спугнуть!..

Ты  пришел  –  о  свет!
Ты  ушел  –  о  тьма!
Разве  я  могу  хоть  шаг  ступить  сама?
Разве  не  уходит  воздух  за  тобой?
Не  свисают  стрелки  дохлою  тесьмой?

Это  мой  удел?
Каждый  день  расстрел?
О,  прости-  помилуй,  вновь  пусти  в  постель!..
Верю  лишь  в  тебя!
Ранишь  –  я  стерплю!
А  уйти  захочешь  –  голову  в  петлю!..

…И  слова,  как  яд.
И  слова,  как  мед…
Но  однажды  видишь…
И  на  кой  все  черт?!
Отрезвляет  холод…    Стрелки  –  полпути…
Да  пошел  ты  …  (к  черту)!
Мне  пора  идти!..
                                           12.09.11

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280151
дата надходження 12.09.2011
дата закладки 19.09.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.09.2011


Юлія Холод

Просто

***
Я  хотіла  торкнутись  вічного,
У  буденнім  знайти  пророче.
Та  натомість  терпкою  нічкою
Закохалась  в  бездонні  очі…

Буть  хотіла  твердою,  владною,
Докладала  в  свій  голос  криги,
А  гаряча  сльозинка  зрадила,
Розгорнула  мене,  як  книгу…

Проникала  в  найвищі  сутності,
Щоб  зневажити  поклик  тіла,
Та  скорилась  його  могутності
І  хотіла.  І  знов  хотіла.

І  зневірювалась.  І  вірила.
Будувала  і  руйнувала.
Вишивала  зірками  й  дірами,
У  собі  себе  пізнавала…

І  з  надуманих  тих  реальностей
Я  прийшла  у  просту  реальність  –
Що  всесилля  моє  у  слабкості,
А  краса  –  то  неідеальність…

І  нехай  через  раз  спотикаюся
І  дурні  мої  мрії  дивні  –
Я  живу.  Я  грішу  і  каюся.
Я  людина!  Я  просто  людина!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276780
дата надходження 24.08.2011
дата закладки 25.08.2011


Журавка

Роздивляйся мене

Задрімати  отак,  невинно.
Роздивляйся  (я  ще  слухняна)
Як  сповзає  піджак  з  коліна  
І  на  землю  спадає  п’яним.  

Невагомі,  зігрівшись  наче,
Стали  руки  навмисно  тихі.
Роздивляйся.  Я  ще  не  бачу,
Не  рахую  глибоких  вдихів.  

Не  питаю  котра  година,  
Не  лютую  від  слів  «лишайся»…
Поки  я  ще…  отак,  невинно.    
Потихеньку  мене  роздивляйся.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275207
дата надходження 15.08.2011
дата закладки 22.08.2011


Юлія Холод

Победитель

***
Победитель  –  дополз,  сумел…
На  вершине  –  без  дара  речи…
Не  давил  бы  рюкзак  на  плечи,
То  наверное  бы  взлетел…
Но  какой  ты  оставишь  след?
Все  под  первым  дождем  раскиснет…
Что  ей  сотни  коротких  жизней,
Мизер  наших  «вселенских»бед…
Что  ей  пестрых  флажков  букет,
Вопли  наши  до  спазмов  в  скулах…
Ни  на  дюйм  она  не  прогнула
Перед  нами  кривой  хребет…

Ты  стоишь,  от  высот  хмельной,
Над  тобою  лишь  звезд  обитель…
И  над  кем  же  ты  победитель?..
Над  собой!
                                   9.08.2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274375
дата надходження 10.08.2011
дата закладки 11.08.2011


Журавка

Паморозь

Дивно,  якось  примарилось  -  
Впала  на  землю  паморозь.  
Прийшла  з  листопадом  крученим,  
Вітром  у  тишу  влучила.
Чи  то  серед  літа  чувано  
Щоб,  наче  раптовим  струменем,  
Дико  об  землю  вдарилась  
Бліда  і  підступна  паморозь?
Кроками  йшла  риплячими.
Люди,  хіба  ж  не  бачили?!

Дивно…  мабуть  примарилось.  
Дихаю…  в  серці  паморозь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273669
дата надходження 05.08.2011
дата закладки 08.08.2011


Інна Серьогіна

Ревность

О,  жестокая  ревность,  советчица  злая,  
Изощрённее  всех  на  земле  палачей,
В  сердце  гадиной  мерзкой  тихонько  вползая,
Ранишь  ядом  похлеще  ударов  мечей.

В  каждом  слове  его,    в  каждом    взгляде  и  жесте
Слышу,  вижу,  читаю  измену  и  ложь.
Шепчешь  мне  всевозможные  способы  мести,
Пробирает  все  тело  от  холода  дрожь.

Я  упорно  борюсь  с  тобой,  злобная  стерва.
Хоть  не  верю  ему,  не  поддамся  тебе.
И  не  стоит  на  прочность  пытать  мои  нервы,
Будь  что  будет,  доверюсь  злодейке-судьбе.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264739
дата надходження 13.06.2011
дата закладки 28.07.2011


Юлія Холод

А позади так много общих зим

А  позади  так  много  общих  зим,
Так  много  слез,  и  сладких,  и  соленых.
Представить  трудно,  как  же  быть  с  другим,
Как  снова  быть  в  кого-нибудь  влюбленной.

Но  как  же  трудно  избежать  тоски,
Не  видеть    дым  из  трещин  между  нами.
Не  чувствовать,  как  стали  далеки,
Как  редко  мы  встречаемся  глазами.

Не  хочется  уже  искать  тепла,
Рвать  удила,впустую  тратить  силы.
И  вроде  не  жалею,  что  пришла.

Жалею,  что  так  долго  уходила…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226713
дата надходження 05.12.2010
дата закладки 20.07.2011


Котенок

Яка вона — та жінка, що твоя?

Яка  вона  —  та  жінка,  що  твоя?
Несамовита?  Пристрасна?  Кохана?
До  болі  щемна,  чи  від  щастя  п”яна?
Родюча  нива,  сад  або  рілля?

Яка  вона  —  та  жінка,  що  у  снах?
Коли  відкриту  книгу  ти  читаєш,
Які  сторінки  ти  перегортаєш?
Це  глянець,  чи  “бульвар”,  чи  альманах?

Яка  вона  —  омріяна  весна?
Над  головою  —  ріжки?  Німб?  Корона?
Послушниця,  повія  чи  мадонна?
Ти  молишся  на  неї?  Чи  вона?

Яка  вона  —  найкраща  з  побажань?
Проста,  тендітна  чи  безмежно  сильна?
Зразково-добра?  Ніжно-божевільна?
Рішуча,  а  чи  сповнена  вагань?

Вона  така...  П”янка,  стрімка,  жадана...
Тайфун  і  спокій.  Радість  і  печаль.
У  ній  є  все:  любов,  терпіння,  жаль...
Вона  така  одна.  Твоя  кохана...

І  ти  готовий  йти  на  край  Землі,
Щоб  там,  збагнувши  вітер  і  сміливість,
Пізнати  ту  її  “неособливість”,
І  долі  зустрічати  кораблі...

З  останніх  сил  —  навіщо  все?  Дарма...
Та  лиш  заглянеш  в  ці  бездонні  очі,
І  ти  її  уже  не  просто  хочеш,
Тебе  без  неї    просто  вже  нема...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270196
дата надходження 14.07.2011
дата закладки 20.07.2011


Юлія Холод

Ты грустишь…

***
Ты  грустишь,  что  океан  не  видел,
Что  измерить  шагом  мир  не  смог,
Что  просторы  полотном  расшитым  
Не  легли  еще  у  твоих  ног?

Сыну  отдал  ты  свои  победы,
Положил  к  его  ногам  мечту,
Изменил  свои  приоритеты,
Сбавил  скорость,  риск  и  высоту…

Разве  Бог,  скажи,  тебя  обидел?
Разве  счастье  –  для  тебя  слова?
Ты  грустишь,  что  океан  не  видел:
На  тебя  их  смотрит  целых  два  –
Не  бывает  чище  синева!..
                                 15.02.2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270819
дата надходження 18.07.2011
дата закладки 20.07.2011


Юлія Холод

Кольца

Кольца  на  ухе,  кольца  на  пальцах,
Сердце  на  кольцах,  словно  на  пяльцах,
Время  по  кругу,  мысли  по  кругу
В  бешеном  ритме,  в  медленном  танце.

Кольца  из  меди,  кольца  из  стали,
Кольца  из  страсти  и  из  печали,
Кольца  из  дыма  от  сигареты
И  от  слезинки  кольца  в  бокале.

В  кольца  плетутся  лучей  волоконца,
Пялится  кругом  оранжевым  солнце…
Все  бы  сложилось,  и  все  б  получилось,
Если  б  не  кольца,  проклятые  кольца…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207096
дата надходження 21.08.2010
дата закладки 11.07.2011


Мантіхора

Осеннее сомнительное

Зачастили  дожди,  поржавела  листва,
Осень  в  душу  закралась  без  спроса.
Ты  чуть-чуть  подожди  -  я  найду  все  слова,
Снег  вплетая  в  горчичные  косы.

Ты  меня  не  гони  -  всё  равно  не  уйду,
Аж  покуда  сама  не  узрею,
Что  погасли  огни,  и  на  нашем  пруду
Отчуждения  флаги  белеют.

Ты  меня  не  проси  оставаться  в  долгу  -
Я  прощу  тебе  всё  на  прощанье!
На  руках  не  носи  и  не  жди  на  лугу,
И  не  требуй  любви  обещанья.

В  свои  сны  не  зови,  не  грусти  в  тишине.
Да  не  уж-то  я  этого  стою!
Не  клянись  на  крови  при  холодной  луне,
Не  веди  меня  вслед  за  собою.

Я  и  так  -  ни  пьяна,  ни  жива,  ни  мертва.
В  моём  сердце  -  дожди  и  туманы.
Пусть  останусь  одна  в  золотых  кружевах
Опустевшей  осенней  поляны,

Где  неделю  назад  бушевала  листва
И  казалось,  что  жизнь  бесконечна...
Твой  пронзительный  взгляд  воскрешает  слова  -
Буду  снова  слепа  и  беспечна!

Буду  счастья  искать,  буду  верить  мечтам,
Буду  ждать  с  нетерпением  встречи!
Не  жалеть,  не  страдать,  подставляя  ветрам
Обнажённые  белые  плечи:

Пусть  ласкают  и  бьют  -  я  не  сдамся  теперь!
Мои  крылья  уж  грезят  полётом!
Беззаботно  пою:  "Ты  мой  ласковый  зверь..."  -
Ты  мой  "тот,  кто",  а  вовсе  не  "кто-то".

(01.10.2010)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213979
дата надходження 02.10.2010
дата закладки 08.07.2011


Юлія Холод

Долгий путь

Мы  пройдем  этот  путь...  В  долгожданном  покое
Мы  присядем  устало,  плечом  к  плечу…
Может  где-то    не  в  радость  он  был  нам  обоим…
Ты  не  скажешь…  И  я  промолчу…
                                                         8.07.2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269200
дата надходження 08.07.2011
дата закладки 08.07.2011


Юлія Холод

Щось змінилося…

Щось  змінилося…  Крихітно-ясний,
Він  з’явився  і  став  перед  тебе…
Наче  іскра  завбільшки  із  небо…
Розділив  і  з’єднав  одночасно…

Ти  пробач,  та  в  молитві  до  Бога
На  кривих  поворотах  дороги  -
Нуль  за  себе,  за  тебе  лиш  трохи,
А  все  решта  за  нього,  за  нього…

Це  не  зрада,  не  прірва!..  Це  наче
Перевтілення  нашого  раю…
Вір  -ще  більше  тебе  я  кохаю,
Бо  у  ньому  я  теж  ТЕБЕ  бачу!..
                                 8.07.2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269201
дата надходження 08.07.2011
дата закладки 08.07.2011


Юлія Холод

Назбирала зір повні жмені

Назбирала  зір  повні  жмені,
Поскладала  зорі  в  кишені
Та  й  пішла  гуляти  по  світу,
Над  нещасними  їх  світити.

А  нещастя  в  світі,  як  море,
Не  злічити  згашені  зорі.
Не  дійшла  і  до  небокраю,
А  зірок  в  кишенях  немає…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213136
дата надходження 27.09.2010
дата закладки 10.06.2011


Юлія Холод

Сьогодні закінчилася епоха

Сьогодні  закінчилася  епоха:
Ти  уві  сні  сказав  чуже  ім’я.
Чуже!  З  твоїх  обіймів  на  підлогу
Немов  обпечена  скотилась  я.
Як  міг  сказати  ти  чуже  ім’я?

І  як  мені,  скажи,  тепер  без  віри,
Що  кожен  раз,  торкаючись  мене,
МЕНЕ  ти  обіймаєш  в  ночі  сірій?
Що  МІЙ  цілунок  сон  твій  геть  жене?
Як  вижити  мені  тепер  без  віри?

Кого,  скажи,  мені  тепер  питати,
Чи  випадковість  це  дурна  чи  зрада?!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208971
дата надходження 02.09.2010
дата закладки 10.06.2011


Юлія Холод

Про самотність

У  чому  самотність  змірюєш?
У  свічах,  чарках,  недопалках?
В  словах,  у  які  ще  віруєш,
Чи  в  мріях,  які  вже  в  попелі?

Роками,  віками,  милями?
Рядками  або  трикрапками?..
Гарячого  жалю  хвилями,
Холодної  туги  знаками…


Не  міряй.  Виходь.    День  світиться,
Каштани  до  неба  туляться…
І  може  вона  закінчиться
На  іншому  боці  вулиці…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261365
дата надходження 24.05.2011
дата закладки 24.05.2011


Мантіхора

Откровение

Ты  ждал  откровения?  Что  ж,  получай,  если  хочется!
А  сможешь  ли  жить,  зная  Истину?  Хватит  ли  мужества?
Меня  разрывает  на  части  моё  одиночество!
Но  я  не  готова  решать  все  проблемы  замужеством.

Меня  не  прельщают  ни  деньги,  ни  важные  статусы.
И  дела  мне  нету  до  марки  авто  и  мобильного.
Мне  хочется  счастья  живого  -  с  луною  и  парусом,
Но  лучше  -  в  мечтаньях,  чем  в  долг  из  бюджета  фамильного!

Мне  хочется  просто  прижаться  к  родному  и  нежному
И  тихо  молчать,  наслаждаясь  мгновением  радости.
Довериться  счастью  -  спокойному  и  безмятежному.
И  знать,  что  на  глупость  в  ответ  не  последует  гадости.

Мне  хочется  просто  тонуть  в  зазеркалье  любимых  глаз
И  греться  от  милой  улыбки...  Ты  скажешь:  "Утопия..."
Мне  хочется  быть  той  Единственной  чьей-то,  но  каждый  раз
Я  только  лишь  копия  клона  чужой  ксерокопии...

Ты  ждал  откровения?  Что  ж,  получай!  И  прости  меня...
Я  помню  того,  кто  назвал  себя  светлым  мгновением  -
Из  сердца  и  снов  мне  вовек  не  стереть  его  имени!..
Я  Феникс,  забывший  воскреснуть,  сгорев  без  сомнения.

(11.04.2011)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253386
дата надходження 12.04.2011
дата закладки 13.04.2011


Юлія Холод

Перша ніч

***
…І  була  колись    перша  ніч,
Серед  тернів  і  протиріч,
Між  зруйнованих  доль  і  сліз…
Кожен  дотик  –  снопами  іскр!..
Що  не  мить  –  як  остання  мить,
З  кожним  подихом  попелить!..
До  знемоги!..  Без  каяття!..
Наче  скінчиться  ось  життя…

І  було  потім  сто  ночей,
Але  так  вже  не  запече…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252603
дата надходження 09.04.2011
дата закладки 11.04.2011


Liliya Al*******

Kоролева мыльных пузырей

Я  королева  мыльных  пузырей...
Всё  забрала?  Ах  да  –  зубная  щётка...
Мне  кажется,  диагноз  «идиотка»
Не  лечится.  Привыкнуть  бы  скорей.

Исчезнуть  навсегда?  Да  не  вопрос...
По  чемоданам  распихав  четыре  года.
Скажи  мне  только,  матушка-природа,
Как  вышло  так,  что  он  в  меня  пророс?..

Верчу  в  руках  ненужные  ключи.
«Ты  лучшая.  Ты  яркая.  Другая!»
Конечно,  оттого  и  убегаю...
«Не  надо.  Я  всё  знаю.  Помолчи»...

Лишь  нам  двоим  понятный  диалог,
Я  только  не  пойму  –  ну  как  ты  мог?!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250099
дата надходження 28.03.2011
дата закладки 29.03.2011


Юлія Холод

О звездах

«  Как  в  небе?»
«Безмятежность,  тишина…
Там  свысока  на  мир  взирает  вечность
На  тлен,  непостоянство,  быстротечность…»
«А  сны?»
«Туда  не  долететь  и  снам…»

«А  как  же  грозы?..»
«Мы  над  ними…  Выше…
Бушуют  вихри,  вспенивая  даль.
Там  войны,  боль,  но  мы  ее  не  слышим,
Мы  только  зрители…
Нам  никого  не  жаль…»

«Но  разве  там,  в  тиши,  пустой  и  гладкой,
Совсем  нет  места  для  простых  чудес?»
«Один  лишь  миг,  прекрасный,  дерзкий,  яркий,  -
Когда  срываясь,  
Падаем  с  небес!..»
                                                     25.03.2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249490
дата надходження 25.03.2011
дата закладки 25.03.2011


Юлія Холод

Ти мені не вір

Ти  мені  не  вір.
Я  живу  між  зір.
Зверху  пух  і  муркіт,
Всередині  звір.
Я  сьогодні  дим,
Завтра  –  холод  зим.
Зараз  я  з  тобою,
Потім  –  хто  зна  з  ким.
Почуття,  як  гру,
В  попіл  перетру,
Щоб  не  віддавати,
Я  завжди  беру.
Лестощам  твоїм
Я  не  відповім,
Зранку  зацілую,
А  під  вечір  з’їм.
Хочеш  буть  моїм?
Будь  зі  мною  злим,
Бий  мене  по  серцю,
Вбий  у  нього  клин.
Будь  завжди  сильніш,
Гострим,  наче  ніж,
На  півкроку  першим
І  на  мить  раніш.
Покажись  і  згинь,
Розпали  і  кинь,
Покажи  весь  Всесвіт,
А  лиши  лиш  тінь.
Хочеш  знати  –  знай,
Хочеш  болю  –  край,
Хочеш  мене  мати  –
Зламай!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208680
дата надходження 31.08.2010
дата закладки 23.03.2011


Юлія Холод

Знайди мене

Я  божевільна?  Боса  по  камінню,
Я    розпускаю  коси  на  вітрах
І  розкидаю  руки,  мов  проміння,
І  ген  в  зірках  вишукую  свій  шлях.

Я  ненормальна,  там  у  небокраї
Мої  дороги,  їм  кінця  нема.
Шукаю  мрію.  Все  життя  шукаю.
А  що  шукаю?  Не  збагну  сама…

Знайди  мене,  зігрій…Спини,  благаю!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215042
дата надходження 08.10.2010
дата закладки 23.03.2011


Liliya Al*******

Так никто не любил…

Так  никто  не  любил.  Никогда.  С  созидания  мира.
Так  никто  не  ловил  полушёпотом  брошеных  фраз.
Я  в  ладонь  опускаюсь  плодом  золотого  инжира,
Улыбаюсь  закатом  с  широких  восточных  террас.

И  когда  от  меня  на  Земле  не  останется  пыли,
Даже  Солнце  остынет,  умерив  свой  огненный  пыл.
Будут  души  по  парам,  которые  страстно  любили,
И  моя  будет  нежно  шептать:  «Так  никто  не  любил!»

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246217
дата надходження 10.03.2011
дата закладки 11.03.2011


Liliya Al*******

Мы встретились не там и не тогда…

И  вместо  стёкол  -  мутная  слюда;
Любуешся  размытым  силуэтом.
Мы  встретились  не  там  и  не  тогда.
Мне  просто  больно  говорить  об  этом.

Не  жгу  мосты.  Их  нет.  Одна  вода...
Найти  бы  брод,  да  переправ  не  видно.
Мы  встретились  не  там  и  не  тогда,
От  этого  отчаянно  обидно.

Клочки  от  рваных  писем,  телеграмм,  
Клочки  надежд,  увы,  таких  порочных!..
Видать,  я  просто  родилась  не  там,
Не  там  и  не  тогда.  Я  знаю  точно.

Я  не  тому  своё  сказала:  "Да!"
Тебя  не  та  своей  любовью  греет...
Мы  встретились  не  там  и  не  тогда.
Так  кажется.  Но  Небеса  мудрее...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232925
дата надходження 04.01.2011
дата закладки 24.02.2011


Юлія Холод

Я зажглась…

Я  зажглась.  Я  собралась  в  путь.
Я  поставила  ногу  в  стремя,
Попросила  лишь  подтолкнуть…
Ты  сказал,    что  я  трачу  время…
Что  стихам  моим  мир  не  мерить,
Крылья  слабы  для  высоты…
Ты,  который  обязан  верить!..
Ты!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239259
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 07.02.2011


Юлія Холод

Глаза подвести чернильным

Глаза  подвести  чернильным  –
Не  значит  сделаться  стерв.ой.
Везде  и  во  всем  быть  сильной  –
Не  значит  бросать  всех  первой.

Суметь  обойти  метели  –
Не  значит  прослыть  трусливой.
А  спать  не  одной  в  постели  –
Не  то  же,  что  быть  счастливой…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220451
дата надходження 06.11.2010
дата закладки 04.02.2011


Юлія Холод

Ми закохуємося в запах

Ми  закохуємося  в  запах,
Ми  закохуємося  в  дотики…
Їх  приймаємо  як  наркотики:
Ейфорія,  безмежність,  спалах!..

І  у    погляді,  мов  у  небі!..
В  грудях  солодко  так  лоскочеться…
І  ми  бачимо  те,що  хочеться…
І  ми  сліпнемо,  коли  треба…

Невагомість…  І  раз  за  разом,
Між  польотами  і  екстазами
Ми  додумуємо  несказане,
Виправдовуємо  образи..

Та  коли  не  подіє  «мушу»,
Не  сховаєшся  вже  від  вироку,
Відкриваємо  очі,  широко,  -
Неприкрашену  бачим  душу…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232145
дата надходження 30.12.2010
дата закладки 19.01.2011


Мантіхора

У меня ещё есть…

У  меня  ещё  есть,  чем  укрыться  от  чуждого  сердца,
Чем  огонь  погасить  или  крылья  сломать  невзначай;
Как  отвадить,  когда,  приглашая  на  дружеский  чай,
Предлагают  не  тратить  минут  и  скорее  раздеться.

У  меня  ещё  есть,  чем  заткнуть  обнаглевшую  пасть,
Что  достоинство  мужа*  стремиться  доказывать  силой.
У  меня  ещё  есть  "НЕТ  до  свадьбы"  и  "ДА  до  могилы".
У  меня  ещё  есть  над  собою  разумная  власть!

У  меня  ещё  есть  крик  души  и  веление  сердца,
Угрызения  совести  вслед  за  инстинктами  дна.
Я  такая  на  свете,  поверь,  далеко  не  одна!
Почему  же  мне  каждый  твердит:  "Здесь  тебе  не  согреться..."?

Почему  каждый  знает,  как  жить,  но  доволен  едва?
Почему  я  должна  быть  "как  все"  и  гордиться  увечьем?
Нет!  Я  в  праве  мечтать!  В  праве  жить  по  законам  извечным!
У  меня  ещё  есть  память  смерти  и  веры  слова...

(12.01.2011)


*  мужа  =  взрослого  мужчины

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234447
дата надходження 12.01.2011
дата закладки 13.01.2011


Юлія Холод

Твои слова звенят

Твои  слова  звенят,  как  мелочь  битая.
Ты  ими  чувства  окружил,  как  свитою,
Облек  эпитетами,  как  вуалями,
Надел  на  них  короны  и  регалии.
И  фразы  все  продуманы  заранее.
Но  ты  не  знал,
                             Что  я  люблю  молчание…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233956
дата надходження 10.01.2011
дата закладки 10.01.2011


Журавка

Налий лікеру

Налий  ліке́ру    нудного  з  соломкою,  
Що  тягнеться,  як  ця  пуста  розмова:
-Прекрасна  панно,  я  не  дам  вам  спокою.
-Будь  ласка,  пане,  я  давно  готова.  

Налий  ліке́ру,    бо  так  гірко  в  голосі,
Щось  в  горлі    поривається  заплакати.  
-Ви  найгарніше,  що  зімною  сталося
-А  з  вами  так  цікаво    побалакати.

Налий  ліке́ру…  посмішка  пластмасова  
І  пальці  по  столі,  неначе  бубони  .  
Словами  розкидаємось-прикрасами  -  
Чиєсь  життя  так  непомітно  губимо.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231712
дата надходження 28.12.2010
дата закладки 29.12.2010


Журавка

Ты можешь…

Ты  можешь  не  читать  моих  стихов  
И  быть  для  всех  совсем,  таким  как  прежде.  
Лишь    делать  вид,  что  вот  созрел,  готов    
Быть  преданным,    хоть  голову  отрежьте!    

Ты  можешь  фото  выбросить  (хоть  жаль)
В  огонь,  в  печаль  и  снова…  в  ожиданье.    
 А  за  окном  опять  грустит  февраль  
И    нет  ни  слова  больше  в  оправданье.    

Ты  можешь,  быть  так  сладостно  любим,  
Срывать  оваций  бурные  лавины.  
Но  никогда  тебе  не  стать  моим  
Ни  другом,  ни  врагом  и  не  любимым

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231698
дата надходження 28.12.2010
дата закладки 28.12.2010


Юлія Холод

Думки вголос 2

Часом  в  коханні  ми
Втрачаємо  гордість.
В  бажанні  його  повернути
Опускаємося  на  коліна,
Падаємо  ниц,  повзаємо
І  благаємо  про  крихти.
І  не  стаємо  від  цього  щасливими.
Зате  стаємо  нікчемними…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216058
дата надходження 14.10.2010
дата закладки 24.12.2010


Liliya Al*******

Я свяжу тебе шарф

Я  свяжу  тебе  шарф.  Не  обычным  крючком,  не  на  спицах.
Пропуская  сквозь  пальцы  мохер,  за  петлёю  петлю.
Я  свяжу  тебе  нежность  и  душу  отдам  по  крупицам,
Превращая  в  узор  «я  тебя  бесконечно  люблю».

Я  свяжу  тебе  шарф.  Не  хомут  на  усталую  шею...
Тонкой  нитью  ангоры  туда  поцелуи  вплету.
Я  свяжу  тебе  искренность.  Просто  поверь  –  я  умею.
Я  тебе  подарю  бесконечной  души  теплоту.

Я  свяжу  тебе  шарф.  Повседневное  тёплое  чудо.
Танец  пальцев  и  ниток.  Чуть-чуть  отдохнула  –  и    вновь!..
Пряжу  верности  прочную  тоже  вплести  не  забуду.
Я  связала  не  шарф.  Я,  наверно,  связала  любовь...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228733
дата надходження 14.12.2010
дата закладки 17.12.2010


Юлія Холод

А мир широк (спасибо Любовь Козырь за вдохновение)

А  мир  широк.  Широк  и  бесконечен.
В  нем  сто  дорог,  сто  целей,  сто  вершин.  
И  наш  в  нем  срок,  как  искра,  быстротечен,
И  надо  все  успеть…  И  мы  спешим…

Мы  ищем…  Ищем  тех,  кто  будет  рядом.
И  каждый  слеп  –  на  ощупь,  наугад…
Кому  поверить,  а  кому  не  надо?
Где  алчущий,  а  где  влюбленный  взгляд?

Мы  ищем,  натыкаясь  на  измены.
Круша,  взрывая,  жаждем  тишины.
И  тратим  жизнь  на  тех,  кто  нас  не  ценит,
Теряя  тех,  кому  мы  так  нужны…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227815
дата надходження 10.12.2010
дата закладки 13.12.2010


Юлія Холод

Жіноча ніжність

Жіноча  ніжність    –    жіноча  слабкість…
Ховати  болі,  шукати  сили...
Любити  дурнів,здіймать  їх  вартість,
Не  вартим  пір"я  давати  крила...

Жіноча  ніжність  –  жіноче  щастя…
Дитячий  щебет,    сльоза  забута,
Рум’янцю  радісного  багаття,
Зашиті  рани,  бальзам  спокути…

Жіноча  ніжність  розтопить  кригу,
Зведе  в  двобої,захопить  з  тилу,
Приручить,  змінить,  вкладе  на  спину.
Жіноча  ніжність  –  жіноча  сила…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217682
дата надходження 23.10.2010
дата закладки 02.12.2010


Юлія Холод

Вірити?

Вірити?    Прощати?  Чи  викинути  з  серця?
Вичистити  спогади,  видалити  мізки?
Десь  в  душі  розхлюпались  сумніви  озерцем
І  замерзли.  Слизько…

Як  тобі  не  вірити,  ніжному,  палкому,
Якщо  жити  хочеться  лиш  в  твоїх  обіймах,
Бо  без  них  згасаю  я.  І  впадаю  в  кому.
Ціла  вічність  в  мріях…

Як  тобі  повірити?  Знову  до  світання
Кожен  крок  за  стінами  змушує  пітніти.
Можна  збожеволіти  в  вічному  чеканні,
Можна  не  дожити…

Як  тебе  простити?..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219923
дата надходження 03.11.2010
дата закладки 02.12.2010


Юлія Холод

Я не знаю всіх доріг

Я  не  знаю  всіх  доріг…
Хто  їх  знає?
І,  не  знаючи,  за  ріг
Повертаю.

А  за  рогом  навмання
До  вершини.
То  каміння,  то  стерня
На  стежині.

І  не  знаєш,  де  мости  
Через  ями.
І  чи  досить  лід  товстий
Під  ногами.

Чи  на  мить  зупиниш  хід
Чи  назавжди.
Чи  в  могилу  чи  в  політ
Рушиш  завтра.

Я    й  не  хочу  знати,  де
Буду  зрання.
Проживаю  кожен  день,
Як  останній…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222188
дата надходження 14.11.2010
дата закладки 02.12.2010


Farjen

Маяк

Що  б  не  казала,  кого  б  не  грала  –  
не  те  й  не  так,
Знаю  лише  одне,  таке  справжнє
(і  вірити  хочу):
В  моєму  житті  є  ти  –  
мій  вірний  яскравий  маяк,
Є  твоя  посмішка  тиха  і  трохи  сумні  
(зачаровані)  очі…
А  ще  -  твоя  музика,  може,  для  когось  
занадто  різка,
Знаєш,  це  так  неймовірно  –  
вдихати  твоє  тепло
І  знати,  що  руку  мою  стискає
І  вже  не  відпустить  твоя  рука.
Зізнаюсь,  я  хочу,  щоб  так  тепер  завжди  було.
Зізнаюсь,  я  хочу  жити  цим  справжнім  
(і  вічним),
Цим  чистим  вогнем  одержимості.  
І  щоночі
Гасити  всі  зорі  й  запалювать  нашу
маленьку  свічку,
Дивитись  крізь  роки  і  бачить  напроти  
твої  лишень  очі.
А  що  буде  потім  –  не  знаю,  повідай  цей  знак:
Літо  ховається  в  променях  тільки  у  вересні.
Я  ж  знатиму  завжди,  
що  ти  мій  єдиний  маяк
На  тому  боці  ріки,  
на  тому  далекому  березі.
1.12.2010.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225702
дата надходження 01.12.2010
дата закладки 02.12.2010


Юлія Холод

Упреки тучами

Упреки  тучами,  обиды  стенами,
Грозились  вскрытыми  сердцами-венами.
Кричали,  пенились,  метали  стрелами,
Словами  черными,  стихами  белыми.

Потом  сцепились  вдруг.  Когтями,  взглядами.
И  покатились    вниз  двумя  разрядами.
Вдохнули  запахи…  Коснулись  кожею…
И  ярость  сделалась  ненужной  ношею.  

Взлетели  птицами.  Луной  аукнули.
Уснули,  голые…
               
И  стены  рухнули.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225185
дата надходження 29.11.2010
дата закладки 29.11.2010


Юлія Холод

Молитва

Господи,  спаси  меня  от  боли,
Господи,  спаси  меня  от  страха,
От  последнего  слепого  взмаха,
От  засохшей  на  ресницах  соли.

Господи,  спаси  меня  от  жизни,
От  которой  лишь  одно  названье,
А  за  ним  мешок  воспоминаний
Словно  камень  над  сознаньем  виснет.

Не  смотри,  как  мне  проломит  крышу,
Лучше  дай  беспамятства  затменье,
Или  дай  мне  вечное  забвенье,
Или  вылечи  меня,  ты  слышишь.

Нету,  видишь,  больше  силы  воли,
Мало  веры,  чтоб  бросаться  в  битву,
Лишь  осталось  на  одну  молитву:
Господи,  спаси  меня  от  боли.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208668
дата надходження 31.08.2010
дата закладки 26.11.2010


Liliya Al*******

Єдина "та"

Тебе  торкались  інші  ніжні  руки...
Давно  –  до  мене,  в  іншому  житті.
Не  прирікай  мене  на  вічні  муки:
Заприсягнись,  що  всі  були  «не  ті».

Тебе  чекали  інші  щирі  очі...
Давно  –  до  мене,  десь  у  забутті.
Скажи  мені,  я  так  почути  хочу!..
Заприсягнись  –  вони  були  «не  ті».

І  хай  злукавиш  десь,  і  на  півслові
Подумаєш:  «Наївна  простота!»
Від  цього  не  поменшає  любові.
Аби  лиш  я  була  єдина  «ТА».

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224066
дата надходження 23.11.2010
дата закладки 26.11.2010


mirror

А хочешь (песня)

А    хочешь,    я    придумаю    рассвет    
Один,    неповторимый,    бесконечный
В    едином    звуке,    как    божественный    сонет
Счастливый    миг    в    потоке    скоротечном

А    хочешь,    я    придумаю    слова
Для    нас    двоих    понятные,    живые
Такие,    чтоб    услышав    их    едва
Мы    становились    снова    молодыми

А    хочешь,    я    придумаю    дожди
Из    тёплой    грусти    и    крупиц    сердечной    ласки
Те,    что    согреют    и    оставят    позади
Сомнения    и    сорванные    маски

А    хочешь,    я    придумаю    весну
Сумбурную,    весёлую,    смешную
В    которой    я    люблю    тебя    одну
Красивую    и    вечно    молодую

А    хочешь,    мы    придумаем    вдвоём
Названье    миру,    что    нас    свёл    с    тобою
Где,    взявшись    за    руки,    мы    не    спеша    пойдём
Хранимые    счастливою    судьбою...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113120
дата надходження 23.01.2009
дата закладки 24.11.2010


Карл Доммерштерн

Всем, всем, всем!

Поэты!!!  Давайте  восстанем  все  вместе!!!
Давайте  устроим  протест  в  декабре!
Довольно  платить  наши  кровные  песне,
Она  –  пережиток  с  противным  амбре!

Докажем,  давайте,  что  рифмы  и  строфы  
Способны  ещё  удивить  знатоков.
Не  будем  распяты  крестами  Голгофы!
Не  бойтесь  протеста  и  злых  языков!

Сейчас  стихотворчество  не  актуально,
Оно  не  приносит  поэтам  доход!
Оно  именуется  «Hobby»  -  печально…
Не  взяты  властями  стихи  в  оборот!

Давайте  читать,  как  в  Советское  время:
На  улицах,  громко,  чтоб  слушали  все
Бунтарское,  вольное,  СЫТОЕ  племя
Поэтов  творящих  в  огромной  толпе!

Поэтов,  могущих  заставить  смеяться,
Рыдать,  сострадать  и  прощать  за  грехи!
Давайте  пойдём  во  все  двери  стучаться,
Давайте  читать  на  дороге  стихи!

Услышат!  Поверят!  Не  сразу,  но  всё  же!
Идёмте  на  площадь!!!  Протест  заявлять!
Сидеть  и  молчать  для  поэта  негоже!
К  тому  же  нас  много!  Не  шесть  и  не  пять!

Поэты!!!  Давайте  восстанем  сегодня,
Чтоб  завтра  стихами  суметь  прокормить  
Себя  и  семью,  чтобы  жить  плодотворно,
И  с  гордостью  имя  поэта  носить!

01:39
16.11.10


Структура  проведения  мероприятия:
1  день.
1  часть  –  официальная.  Сбор  в  14:00,  начало  в  14:30
 -  Вводное  слово  ведущих.  Знакомство  с  выступающими  участниками;
 -  Выступление  участников  со  своими  стихотворными  работами  (вперемешку  с  музыкальными  номерами)  –  1,5  часа.  После  кофе  брейк  20-30  минут  (антракт).  Продолжение  выступлений  –  1,5.  Обсуждение  стихотворений  и  комментарий  самого  автора.  (Лимит  времени  выступления  одного  участника  5-7  минут.)
 -  Вынесение  на  обсуждение  основной  идеи,  постановка  целей  и  методов  их  достижения  с  последующим  формированием  организационного  комитета.  

2  часть  –  неофициальная  –  «свободный  микрофон»:
 -  перемещение  всех  желающих  в  кафе;
 -  знакомство  со  зрителями;
 -  прослушивание  стихотворений  зрителей  и  ознакомление  со  сборниками  (если  таковые  имеются).

2  день.
 -  Посещение  театра  (по  желанию).  Начало  в  12:00.
 -  Прощание  с  участниками.
Свободное  время  и  разъезд.



Отчёт  по  проведенному  «Первому  всеукраинскому  Съезду  Поэтов».

1й  Всеукраинский  Съезд  Поэтов  состоялся  в  г.Киеве,  27  ноября  2010  года.  Наше  мероприятие  прошло  в  рамках  дружеской  встречи-знакомства  поэтов  розового  сайта,  а  также  уважаемых  и  широко  известных  поэтов  г.Киева  –  Евгении  Бильченко,  Марины  Киевской  и  Юрия  Крыжановского.
На  Съезде  присутствовало  более  40  поэтов  из  разных  уголков  Украины,  ярко  продемонстрировавшие,  что  поэзия  –  жива,  действенна,  популярна  и  способна  творить  чудеса.  У  всех  в  ходе  мероприятия  была  возможность  продекламировать  свои  произведения  и  после  получить  критику,  мнения  и  пожелания  со  стороны  своих  коллег.  Все  участники  –  люди  очень  талантливые,  творческие  и  читаемые  он-лайн.  Среди  них  были  и  композиторы,  и  исполнители,  которые  представили  авторские  песни,  это:  Анатолий  Урюпин  (г.  Киев,  47  лет,  автор  и  исполнитель),  Татьяна  Хаустова  (композитор  и  исполнитель  с  песнями  на  тексты  своей  матери  –  Евгении  Хаустовой;  г.  Антрацит,  Луганская  обл.  16  лет)  и  Александр  Панченко  (г.  Киев,  30  лет,  автор  текстов  и  исполнитель).
Основная  идея  данной  акции  заключалась  в  том,  чтобы  поэты,  наконец,  гордо  и  во  всеуслышание  заявили  о  существовании  современной,  качественной,  способной  заставить  сопереживать,  чувствовать,  ЖИТЬ,  поэзии,  которая,  как  любое  искусство,  заслуживает  должного  отношения,  как  это  было  во  времена  Пушкина,  Есенина,  Маяковского.  
Среди  планов  на  будущее  существуют  идеи  относительно  проведения  Фестиваля  Поэзии  в  рамках  2-го  Всеукраинского  Съезда  Поэтов.
Все  участники-члены  клуба,  которые  присутствовали  на  нашем  вечере-встрече  выражают  свою  глубокую  благодарность  и  признательность  господину  Евгению  Юхнице  за  то,  что  все  мы  смогли  встретиться  и  познакомиться  благодаря  существованию  и  должному  функционированию  нашего  розового  сайта.

С  уважением  организаторы  1-го  Всеукраинского  Съезда  Поэтов  –  Карл  Доммерштерн,  Тамирис  и  Са  Пачико.

А  вот  и  фотоотчёт,  за  что  большое  спасибо  Любе  Козырь!  http://kozyr-lubov.livejournal.com/72044.html
А  вот  и  мой  личный  фотоотчёт.  

http://www.facebook.com/album.php?aid=11338&id=100001780761880&l=efaad993fe

http://www.facebook.com/album.php?aid=11395&id=100001780761880&l=44105788ec

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222468
дата надходження 16.11.2010
дата закладки 16.11.2010


Liliya Al*******

Забути не можна кохати

Чекати  тебе.  Із  розбитих  мозаїк
Складати  портрети  і  знову  трощити.
О  так,  я  в  житті  не  поет,  а  прозаїк.
 Як  хочу!..  Ба  ні,  не  тебе  -  відпочити...

Не  слухати  кроків  поспішних  на  сходах,  
Очей  не  ховати,  не  пити  снодійне.
Не  дати  дзвінку  перехоплювать  подих...
Ти  думай,  як  хочеш,  що  я  безнадійна.

Закинути  Лорку,  читати  Ремарка,
Простим  олівцем  вирізати  цитати...
Коли  на  полях  появилась  ремарка
Чорнилом:  «Забути  не  можна  кохати»?..

І  кожен  вже  сам  розставлятиме  коми,
Шукатиме  власні  мотиви,  підстави...
Не  наша  це  справа  –  судити  прийоми:
Війна,  як  війна  –  чий  тріумф,  той  і  правий.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219571
дата надходження 01.11.2010
дата закладки 04.11.2010


Юлія Холод

Про любовь

Кто  в  тебя  не  верит,
Тот  тебя  не  знает,
Тот  не  видит  двери
Трепетного  рая.

Ты  и  миг,  и  вечность,
Ты  вершишь  и  рушишь,
Зажигаешь  свечи
В  толстых,  ватных  душах.

Ты  ломаешь  сильных,
Ты  возносишь  слабых,
Примеряешь  крылья
И  кладешь  на  плаху.

Пробиваешь  дрожью,
Обжигаешь  жаром,
Слишком  много  стоишь
И  даешься  даром.

Слишком  крепко  держишь
И  легко  уходишь,
Слишком  много  терпишь,
Слишком  много  можешь.

Властна  и  всесильна.
Кроткая,  немая.
Ты  для  всех  едина
И  для  всех  другая…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209340
дата надходження 04.09.2010
дата закладки 27.10.2010


Liliya Al*******

Незаметно промелькнул перрон…

Незаметно  промелькнул  перрон,
Тени  заплясали  в  лихорадке.
И  последний  прицепной  вагон
Увезёт  тебя,  мой  горько-сладкий.

Развернёшь  чуть  влажное  бельё,
Заказав  у  проводницы  чаю...
Если  ты  и  правда  "не  моё",
Отчего  же  я  тогда  страдаю?

Подстаканник  кованный  задев,
Занавеска  белая  застыла.
Отвернусь  поспешно,  не  успев
Попрощаться  с  тем,  кого  любила...

Под  колёс  железный  перестук
Новое  желанье  загадаю.
Бывший  "мой",  теперь  же  просто  "друг"  -  
Искренне  будь  счастлив!  Отпускаю....

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191456
дата надходження 24.05.2010
дата закладки 26.10.2010


Натали Зеленоглазая

Ну, здравствуй, осень! (26. 10. 2010)

Ну,  здравствуй,  осень!  Ты  так  печальна...
Я  буду  кофе...  Давай  со  мной?
Хандра  на  сердце...  Уже  банально...
И  город  в  мыслях  совсем  чужой.

В  записках  чувства  иссякли  светом,
ты  разучила  меня  писать.
Одни  вопросы...  и  ноль  ответов...
От  слез  промокла  опять  тетрадь.

И  сны  не  сняться,  а  раньше  в  красках
цветных  летала  я  до  утра...
Но  жизнь  сломала  упрямо  сказку.
Жестокость  смысла  таит  игра.

Да,  ладно...  Хватит...  Забыла  зонтик...
Простуда,  кашель  и  боль  стрелой...
Ну,  здравствуй,  осень...  седой  синоптик...
Я  буду  кофе...  А  ты  со  мной?  

©  Зеленоглазая,  2010                            

Из  цикла  "Черно-белый  мир"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218275
дата надходження 26.10.2010
дата закладки 26.10.2010


Liliya Al*******

Так влаштований світ

Я  пробачу  тобі.  Не  сьогодні,  не  завтра  –  колись...
Я  влаштована  так.  Я  образ  пам`ятати  не  вмію.
Почуття  на  щоках  у  прозорі  струмочки  злились...
Не  тебе  я  оплакую,  лиш  обезкрилену  мрію.

Так  влаштований  світ  –  і  поразки,  й  лаврові  вінки;
Хтось  приходить,  а  хтось  головою  кивне  на  прощання...
Час  повільно  гортає  пожовклі  життя  сторінки,
Все  стираючи  з  пам`яті,  навіть  шалене  кохання.

І  вночі  ти  за  мене  тихенько  Йому  помолись,
А  не  хочеш  за  мене  –  то  просто  за  ніжність  жіночу.
Я  пробачу  тобі.  Не  сьогодні,  не  завтра  –  колись...
Не  тому,  що  так  треба.  Тому,  що  сама  цього  хочу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217598
дата надходження 22.10.2010
дата закладки 25.10.2010


Журавка

Я разучилась слушать тишину

Я  разучилась    слушать    тишину  
И  разлюбила  сладкий  чай  с  жасмином.  
Одна  в  постели  больше  не  усну,
Не  грею  руки,  молча,  у  камина.  

Не  проживаю  прошлое  опять,        
Ища  былому  каплю  оправданья.  
Я  разучилась  от  обид  страдать,
Есть  шоколад  как  допинг  утром  ранним.  

Не  прячу  больше  за  улыбкой  страх.  
В  один  конец  в  ладонях  два  билета.  
Вдруг  отражаясь  в  мелких  зеркалах  
Не  узнаю  себя.  А    я  ли  это?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213534
дата надходження 30.09.2010
дата закладки 21.10.2010


Журавка

Щось неминуче

В  житті  моєму  є  щось  неминуче.  
Романтики  назвали  б,  мабуть,  Раєм:  
Ти  зайдеш  в  двері  і  промовиш:  «Скучив!»,
Бо  вже  тебе  без  мене  не  буває.
Промчиться  день,  немов  на  білих  конях  
І  подарує  вічність  світу  вечір.
Я  більш  за  все  люблю,  коли  спросоння
Ти  ковдрою  вкриваєш  мені  плечі.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216102
дата надходження 14.10.2010
дата закладки 15.10.2010


Farjen

Обещаю

Ты  мне  снишься  под  утро  все  чаще  и  чаще,
Даже  там,  на  краю,  ощущая  вселенскую  грусть,
Я  любовью  такой  же,  как  раньше  –  во  всем  настоящей
В  этот  мир  обязательно  хоть  на  минутку  вернусь,
Клянусь…
Я  открою  все  окна.  Как  жаль,  поменяли  замки,  даже  двери.
Что,  не  ждали  меня?  Отключите  тогда  телефон!
Да,  сама  вас  учила  не  ждать  (но  не  ждать  –  это  значит  –  не  верить),
Я  ведь  слышу  ночами  гудки  и  почти  что  уверенна:  он!
Тихий  звон…
Обещаю:  отвечу  ему  этой  осенью,  без  «до  свиданья»,  «скучаю»…
Слов  не  будет  вообще,  здесь  оставим  стихи  и  слова,
Мне  так  важно  успеть  всем  сказать,  что  люблю  и  понять,  что  прощаю,
Что  тебя  никогда  никому  не  отдам  я,  покуда  жива  -
Обещаю…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213753
дата надходження 01.10.2010
дата закладки 01.10.2010


Liliya Al*******

Летят поцелуи…

На  северо-запад  летят  поцелуи...
Гарантий  доставки  лишь  ветер  не  дал.
Минуя  границы,  таможни  минуя,
К  тому,  кто,  наверное,  их  и  не  ждал...

Ну  как,  долетели?  Порхнули  по  векам,
Сгорев  на  губах  без  остатка,  дотла?..
Он  был  самым  близким,  родным  человеком.
Спросите  его  –  я  родною  была?..

Отдайте  всю  нежность  ночного  Стамбула
И  тёплым  дыханьем  согрейте  глаза.
Но  что  это  вдруг  на  ресницах  сверкнуло?
Как  капля  росы...  Неужели  слеза?..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211731
дата надходження 20.09.2010
дата закладки 21.09.2010


Журавка

Судьба

Что  ты,  судьба,  еще  приберегла?
Какие  лабиринты  и  трамплины?  
Я  научилась  –  буду,  как  скала!  
Идти  вперед,  держа  ровнее  спину.

Сегодня  окна  шире  отворю.  
Гуляет  осень  по  пустой  аллее.  
Мои  враги,  вас  всех  благодарю  
За  то,  что  становилась  я  сильнее.  

Достану  снова  старую  тетрадь.  
Все  также  тишина  молчит  коварно.
Пусть  приходилось  многое  терять,    
Тебе  судьба,  я  все  же    благодарна.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211010
дата надходження 15.09.2010
дата закладки 15.09.2010


Liliya Al*******

Я паперовий човник на воді…

Я  паперовий  човник  на  воді...
Давно  на  "ти"  із  силою  тяжіння.
Тобі  відкрию  серце  лиш  тоді,
Коли  ти  в  мене  проростеш  корінням.

В  клітинку  чи  в  лінійку  папірець...
Яка  різниця!  На  плаву?  Чудово!  
На  бортику  написано:  "Кінець"?
Облиш,  не  треба  -  це  всього  лиш  слово.

Хай  без  вітрила,  навіть  без  стерна,
Та  відчайдушну  мрію  не  спаплюжу.
Я  марю  океанами  без  дна,
Не  пропонуй  мені  тепер  калюжу...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210836
дата надходження 14.09.2010
дата закладки 15.09.2010


Annette Barabach

Сначала

Вытру  слезы,  как  лак  с  ногтей,
И  пойду  с  натуральным  цветом
Глаз,  улыбки  и  серых  дней,
Освещенных  прозрачным  светом.
И,  найдя  сердца  жесткий  диск,
Клацну  функцию  "форматировать",
И  начну  на  свой  страх  и  риск
Судьбы  линию  редактировать.
Корректировать  жизни  росчерки,
Переписывать  чисто-начисто
Ярким  цветом,  красивым  почерком...
Все.  Сначала.  Включаю.  Начато.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208910
дата надходження 02.09.2010
дата закладки 02.09.2010


Мантіхора

Я не та…

Я  не  та,  за  которой  мужчины  -  в  огонь  и  под  пули,
И  не  та,  от  которой  скрывают  грехи  и  пороки.
Я  скорее  из  тех,  что  рыдают,  когда  все  уснули,  -
Я  из  дерзкой  породы  всегда  и  везде  одиноких.

Я  скорее  из  тех,  что  на  "ты"  и  с  луною,  и  с  ветром,
Для  кого  шорох  листьев  осенних  -  почти  серенада.
Я  из  тех,  что  столетья  назад  растерялись  по  свету,
Для  кого  горных  троп  не  смогла  заменить  автострада.

Я  из  тех,  что  в  толпе  неприметны,  как  серые  кошки.
Я  из  тех,  кого  ценят  "подруги"  как  фон  для  знакомства.
Я  из  тех,  для  кого  не  бывает  любви  понарошку,
Для  кого  всё,  как  есть,  -  романтично,  наивно  и  просто.

Я  не  та,  для  которой  все  звёзды  и  бархат  прибоя,
И  не  я  неземной  красотой  вдохновляю  поэтов...
Но  я  та,  что  -  и  в  горе,  и  в  радости  -  будет  с  тобою,
Если  ты  позовёшь  прогуляться  вдвоём  на  край  света.

(31.08.2010)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208730
дата надходження 01.09.2010
дата закладки 01.09.2010


Мантіхора

Спор ни о чём

Наша  жизнь,  как  кино,  пролетает,  проносится  мимо
В  городской  суете,  в  дыме  будущих  цивилизаций.
Нам  уже  всё  равно  -  клеим  в  паспорт  рентгеновский  снимок
И  о  детской  мечте  забываем  в  дурмане  акаций.

Заблудились  в  Сети,  веря  в  силу  и  власть  световодов,
Отвергаем  слова,  что  не  вписаны  в  память  машины.
Привыкаем  идти  лишь  по  власти  слепых  кукловодов,
Что  за  словом  "трава"  слышат  дым,  но  не  видят  руины.

Мы  глядим  в  монитор,  всё  пытаясь  согреть  его  взглядом.
Шёпот  клавиш  -  родной,  в  строчках  кода  мерещится  почерк...
Нежных  струн  перебор  у  костра,  кто-то  близкий  так  рядом  -
Дотянуться  рукой...  Снова  лёд!  И  сквозняк  между  строчек.

Мы  мечтаем  в  душе  -  глубоко,  разглядеть  невозможно,
Но  стремиться  к  мечтам  не  привыкли  -  ведь  выставят  на  смех!
И  не  важно  уже  почему  -  просто  мы  осторожны,
Но  даём  всем  Ролям  право  ДействоватьГлупоИНаспех.

Этот  спор  -  ни  о  чём!  Мы  гуляем  по  минному  полю,
Лепестки  наугад  собираем,  танцуя  со  Смертью.
О  свободе  поём  -  и  по  плену  тоскуем  до  боли!
И  молчим  невпопад...  И  открывшись,  вдруг  просим:  "Не  верьте!.."

(30.08.2010)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208595
дата надходження 31.08.2010
дата закладки 31.08.2010


Liliya Al*******

Геометрия любви

Как  милосерден  к  нам  с  тобой  Всевышний,
Из  памяти  стирая  горечь  страсти.
Ты  был  любимый,  только  третий  лишний.
Ты  был  король,  но  не  козырной  масти.

Фигура  нездоровых  отношений
Колола  сердце  острыми  углами.
Любовь  не  просит  жертвоприношений  –  
Мы  геометрию  любви  рисуем  сами...

Мы  проклинали  краденные  встречи,
Друг  друга  ранили,  бросали  и  жалели...
Теперь  я  верю  в  то,  что  время  лечит.
Всё  хорошо.  Мы  просто  параллели...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204217
дата надходження 04.08.2010
дата закладки 05.08.2010


Журавка

Любовь – ты разрушительная сила!

Любовь  –  ты  разрушительная  сила.
Тебя  я  ненавижу  всей  душой.
Ты  быть  должна,  как  звездопад  красивой!
Не  преданной,  не  лишней,  не  чужой.

Любовь,  я  пред  тобой  захлопну  двери,
Но  упадешь  на  плечи  мне  крестом.
Так  трудно  жить,  когда  другим  не  веришь,
Все  чувства,  оставляя  на  потом.

Любовь  я  презираю,  ненавижу.
Ты  –  горечь  лжи  и  пережитый  страх.
А  помнишь,  как  с  пожара  слов  бесстыжих,
Тебя  я  выносила  на  руках?  

Ведь  как  дитя,  святой  ты  мне  казалась.  
Безумно  нежной,  как  глаза  поэта.
И  что  теперь  мне  от  тебя  осталось?
Воспоминанья?  Отбирай  и  это.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203205
дата надходження 28.07.2010
дата закладки 29.07.2010


Журавка

Я люблю капучіно з пінкою

Я  люблю  капучіно  з  пінкою…
Розсміється  душа  березнева.  
Це  так  солодко  -  бути  жінкою,
А  тим  більше,  під  знаком  Лева.  

Я  люблю  капучіно  з  пінкою.
Від  ванілі  робитись  п’яною…
Як  же  солодко  -  бути  жінкою,  
А  тим  більше,  тобі  коханою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189343
дата надходження 13.05.2010
дата закладки 29.07.2010


Мантіхора

Мне встретить бы тебя…

Мне  встретить  бы  тебя  -
Да  выдержит  ли  сердце
Ту  боль,  что  десять  лет
Я  отгоняла  прочь?

На  годы  жизнь  дробя,
В  надежде  отогреться
Я  зажигала  свет
И  -  уходила  в  ночь.


Я  шла  на  зов  чужой,
Я  привыкала  к  людям  -
И  форму  принимала
Гибкая  лоза.

Но,  встретившись  с  тобой,
Поняв,  кем  мы  не  будем,
Я  вдруг  сошла  с  ума
И  спрятала  глаза.


Ушла  в  другую  жизнь,
Оставила  надежду,
Дала  себе  приказ  -
Не  вспоминать  вовек!

Но  где  ты?  Отзовись!
Я  не  хочу,  как  прежде,
Не  поднимая  глаз,
Переходить  на  бег.


Обманывать  себя
И  лгать  тому,  кто  рядом.
Знакомства  заводить,
Свободою  слепя.

Быть  верной,  не  любя,
Томиться  грусти  ядом.
И  снова  -  уходить.
И  снова  -  ждать  тебя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193454
дата надходження 03.06.2010
дата закладки 04.06.2010


Ніна Яворська

Я - жінка

Пропоную  вашій  увазі  мою  "пробу  пера"  як  перекладача  :)
           -----          -----          -----          -----          -----
Я  -  жінка.  Я  -  актриса  ексцентрична,  
вгадай,  яку  я  граю  нині  роль.  
Я  -  жінка.  Я  -  володарка  велична,  
мені  вклонялись  злидар  і  король.  
Я  -  жінка.  Я  -  рабиня  безталанна,  
що  знала  лиш  солоний  смак  образ.  
Я  -  жінка.  Я  -  пустеля  невблаганна,  
що  спалить  всі  гріхи  твої  за  раз.  
Я  -  жінка.  Я  слабка  і  я  всесильна.  
Моє  життя  -  зі  злом  жорстокий  бій.  
Я  -  жінка.  Ти  поводься,  любий,  пильно,  
а  раптом,  стріли  послані  тобі...  
Я  -  жінка.  Я  -  жага  непереможна,  
я  мушу  все  стерпіти  і  знести.  
Я  -  жінка.  Я  -  те  щастя  найдорожче,  
котре  не  зміг  впустити  в  душу  ти.  
Я  -  жінка.  І  тому  я  небезпечна.  
Вогонь  і  лід  зійшлись  в  мені  одній.  
Я  -  жінка.  Я  прекрасна,  безперечно,  
і  в  юності,  і  в  старості  моїй.  
Я  -  жінка.  І  у  світі  всі  дороги  
ведуть  до  мене  втомлених  прочан.  
Я  -  жінка.  І  за  це  я  вдячна  Богу,  
хоч  Він  мені  гріхів  не  пробачав...



А  ось  оригінальний  вірш  київської  поетеси  Наталії  Очкур:

Я  -  женщина,  а  ,значит,  я  -  актриса....
Во  мне  сто  лиц  и  тысяча  ролей.
Я  -  женщина,  и,  значит,  я  -  царица,  
Возлюбленная  всех  земных  царей.  
Я  -  женщина,  и,  значит,  я  -  рабыня,  
Познавшая  соленый  вкус  обид.
Я  -  женщина,  и,  значит,  я  -  пустыня,
Которая  тебя  испепелит.
Я  -  женщина.  Сильна  я  по  неволе,  
Но  знаешь,  даже  если  жизнь  борьба,  
Я  -  женщина,  я  слабая  до  боли,  
Я  -  женщина,  и,  значит,  я  -  судьба.  
Я  -  женщина.  Я  просто  вспышка  страсти,
Но  мой  удел  терпение  и  труд.
Я  -  женщина,  я  -  то  большое  счастье,
Которое  совсем  не  берегут.
Я  -  женщина  и  этим  я  опасна.
Огонь  и  лед  навек  во  мне  одной.  
Я  -  женщина,  и,  значит,  я  -  прекрасна  
С  младенчества  до  старины  седой.  
Я  -  женщина,  и  в  мире  все  дороги,
Ведут  ко  мне,  а  не  в  какой-то  Рим...  
Я  -  женщина.  Я  -  избранная  богом,  
Хотя  уже  наказанная  им...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176061
дата надходження 07.03.2010
дата закладки 03.06.2010


Lorenzia

Поэтам

Спасибо  за  вдохновение  Жанне  Чайке))

Пиши,  пока  в  руках  перо,
Пиши,  пока  живешь  и  дышишь.
Твой  дар  –  изобличать  порок,
Что  затаился  в  темной  нише

Чужих  сердец;    тревожить  лень,
Из  сердца  изгоняя  стужу.
Душа  –  доступная  мишень,
Перо  –  сильнее  всех  оружий.

Освободи  свой  дивный  свет,
Бумага  утолит  пусть  жажду.
Поверь  в  себя,  пиши,  поэт!
И  ты  изменишь  мир…однажды…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165854
дата надходження 13.01.2010
дата закладки 28.05.2010


Liliya Al*******

Как хочется!. .

Как  хочется  мне  верить  без  оглядки,  
Без  червоточин  в  сердце,  без  сомненья.
И  отвечать:  Спасибо,  я  в  порядке!",
И  жизни  сладкой,  как  инжирное  варенье...

Как  хочется,  чтоб  яркие  коробки
Хранили  лишь  приятные  сюрпризы.
И  поцелуев  -  страстных  или  робких.
И  в  сердце  -  по  любви,  а  не  по  визе...

Как  хочется  улыбок,  а  морщинки  -  
Какая  глупость!  Даже  в  них  -  загадка...
И  рисовать  забавные  картинки
На  обороте  дочкиной  тетрадки.

Как  хочется,  чтоб  ты  меня  дождался
С  любой  поездки,  даже  на  край  света.
Чтоб  ты  во  сне  тихонько  улыбался...
И  чтоб  любовь  -  звезда,  а  не  комета...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191974
дата надходження 26.05.2010
дата закладки 27.05.2010


Liliya Al*******

Думки вголос

Обманюю  тебе  й  себе  -  усіх;
Кажу  не  те,  що  в  серці  накипіло.
Ти  віриш,  що  обманювати  -  гріх?
Що  чорне  -  просто  чорне,  а  не  біле?

Банальні  фрази,  справжні  почуття...
Коли  востаннє  ти  дививсь  на  небо?
Так-так,  я  знаю  -  це  твое  життя,  
Але  чому  воно  летить  повз  тебе?

Лови  секунду  кожну,  кожну  мить.
Не  думай,  скільки  нам  з  тобою  жити,
Бо  кожен  з  нас  колись  таки  згорить,  
Але  не  кожен  може  ще  й  світити.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190895
дата надходження 21.05.2010
дата закладки 21.05.2010


Черный Человек

Дождь…

Дождь…  Смывал  меня  нежно  из  памяти  мира
Дождь…  Бросаю  дела,  я  теперь  не  романтик
Дождь…  С  холодным  расчетом  больного  вампира
Дождь…  Несусь  против  ветра,  я  брошеный  фантик

Дождь…  Бери  одеяло,  мне  холод  не  снится
Дождь…  Лови  эти  капли  целительной  влаги
Дождь…  Пьянит  от  свободы  и  ты  будто  птица
Дождь…  А  я  носом  вниз,  подобно  дворняге

Дождь…  Ликует  природа  расскатами  грома
Дождь…  Читая  стихи  не  бросаюсь  в  отставку  
Дождь…  И  где-то  в  страницах  четвертого  тома
Дождь…  Теряя  рассудок  иду  на  поправку

Дождь…  Привычка  быть  крайним  уже  не  вставляет
Дождь…  Мне  так  надоела  сухая  одежда
Дождь…  По  крышам  домов  расспутно  гуляет
Дождь…  Какая  ни  есть,  но  все  же  надежда…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190725
дата надходження 20.05.2010
дата закладки 20.05.2010


Liliya Al*******

Да, я становилась на колени

Сколько  раз  я  поддавалась  лени,
И  цветной  была,  и  чёрно-белой...
Да,  я  становилась  на  колени,
Только  лишь  когда  сама  хотела.

Часто  попадая  в  завихрени,  
Словно  лодка  с  множеством  пробоин...
Да,  я  становилась  на  колени,  
Но  лишь  перед  тем,  кто  был  достоин.

Нет,  ничто  не  предано  забвенью,
Хоть  не  каждый  шаг,  наверно,  понят...
Да,  я  становилась  на  колени,  
Но  лишь  перед  тем,  кто  это  помнит.

Яркие  цвета  и  светотени...
Жизнь  моя  -  большая  галерея.
Да,  я  становилась  на  колени
И  ничуть  об  этом  не  жалею!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190468
дата надходження 19.05.2010
дата закладки 20.05.2010


Журавка

Вплітає травень гілочку жасмину…

Вплітає  травень  гілочку  жасмину  
У  неповторність,  наче  у  вінок.
Під  сонцем  будні  гріють  білі  спини.
І  ми  до  літа  ближчаєм  на  крок.

Сміється  вітер,  дмухає  в  кульбабку.  
Сміється,  аж  хапається  за  боки.  
Зриває  з  неї  білосніжну  шапку  
І  підкидає  до  небес  високо.  

Погляньте,  он  на  гілочці  шишкар.  
Ну  де  йому  тут  взятись,  на  Волині?  
Жовтіє,  наче  сонечко  з-під  хмар.
А  хмари  в  травні,  як  ніколи  сині.    

Нап’юсь  весни,  як  білого  вина.  
Ну  як,  скажіть,  як  можна  збайдужіти?
Коли  навколо  все  нові  дива,
А  на  порозі  причаїлось  літо.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190575
дата надходження 19.05.2010
дата закладки 20.05.2010


Liliya Al*******

Не…

Не  закривай    дверей.  Давай  запросим  тишу
На  наш  банкет  зневірених  сердець,  
А  я  пізніше  в  зошиті  запишу:
"Це  був  кінець.  Але  який  кінець!.."


Не  закривай  очей.  Вони  мені  світили
У  мороці  зневіри,  мов  маяк.
Ми  ж  так  любили,  Боже,  так  любили!
Я  напишу:"А  розлюбили  як?"

Не  забирай  долонь.  Бо  їх  тепло  ласкаве  
Ще  гріє  серце.  А  струна  тонка  
Бринить.  Я  п"ю  твою  гарячу  каву,  
А  напишу:"Вона  була  гірка..."

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190240
дата надходження 17.05.2010
дата закладки 18.05.2010


Котенок

Самому родному человеку

Каждый  день,  и  даже  каждый  час,
Будто  бы  из  детства  телеграмма,
Так  незримо  охраняют  нас
Самые  святые  –  наши  мамы…

Не  бывает  большего  тепла…
Мне  твоя  любовь  ночами  снится…
Ты  ведь  многое  пережила,
Для  того,  чтоб  я  смогла  родиться…

Не  всегда  я  слушалась  тебя,
Мне  казалось  –  я  уже  большая…
Только  лишь  сейчас  я  поняла  –
Ты  всегда  была  права,  родная!

Я  тебе  желаю  долгих  лет,
И  здоровья  крепкого  на  годы,
Пусть  всегда  сияет  в  окнах  свет,
В  доме  будет  солнечной  погода,

Пусть  не  иссякает  доброта,
Чтоб  в  ее  лучах  могли  мы  греться…
Пусть  любовь  детей  твоих  всегда
Согревает  нежно  твое  сердце…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190288
дата надходження 18.05.2010
дата закладки 18.05.2010


Журавка

Ще сім хвилин

Здійнялась  в  гору  хмарка  голубів.
Їх  наполохав,  мабуть,  сплеск  в  долоні.
Серед  облич,  неначе  прапорів,  
Гублюсь  в  юрбі  на  довгому  пероні.  

Ще  ціла  вічність  –  цілих  сім  хвилин!  
Готується  душа,  немов  до  страти.  
Повисло  небо,  наче  із  гардин.  
Здається,  можна  пальцями  дістати.

Вже  кілометри  рідні,  як  свої…  
За  вікнами  минуле  промелькало.  
Прокинулись  травневі  солов’ї,
Співають  оди  сірому  вокзалу.  

Ще  сім  хвилин!  Ще  цілих  сім  хвилин  
І  будуть  очі  очі  впізнавати.
Світ  завмирає  барвами  картин.
Ще  сім  хвилин….  О,  як  же  це  багато.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190069
дата надходження 17.05.2010
дата закладки 17.05.2010


Мантіхора

Считаю секунды

Считаю  секунды,  читаю  витрины,
Глаза  привыкают  к  рекордам  планеты.
Из  памяти  медленно  льются  картины  -
Безжалостный  темп  мировой  эстафеты.

В  потоке  машин  серый  цвет  неприметен,
И  снег  тополиный  не  тает  на  пальцах...
Я  мчусь  по  проспекту  в  дешёвой  карете  -
Спешу  надышаться  судьбою  скитальца.

Я  знаю:  мгновенья  свободы  не  хватит,
Чтоб  годы  жить  памятью  этой  нетленной.
Но  ВЕРЮ  в  романтику  первых  объятий!
И  жду  звездопада  -  как  чуда  вселенной.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189833
дата надходження 16.05.2010
дата закладки 17.05.2010


Мантіхора

Скорей!

Скорей  вперёд!  Забыв  усталость,  
Ночей  бессонных  караулы,  
Шпаргалки,  лекции,  прогулы...  
Ведь  это  всё  -  такая  малость!  

Скорей  туда!  Туда,  где  лето,  
Где  неба  синь  над  головами,  
Где  впечатления  -  цунами...  
Ведь  солнце  -  только  вестник  Света!  

Скорее  жить!  Ловить  мгновенье!  
Достаточно  играть  в  отмазки,  
Себе  рассказывая  сказки  
Про  шансы,  случаи,  везенье...  

Скорей  к  мечте!  Обнять  ненастье,  
Дождю  нарадоваться  вволю!  
Расправить  крылья  -  ветром  в  поле...  
И  сделать  шаг  -  навстречу  счастью.

(03.04.2010)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188814
дата надходження 10.05.2010
дата закладки 14.05.2010


Flash

Напишу вечером

Я  набросаю  вечером  несколько  строк  чернилами,
Кончатся  если  синие,  выберу  сразу  черные.
Вроде  собрался  в  мыслями,  вроде  собрался  с  силами.
Выкину  буквы  грустные,  будут  одни  веселые.

Все,  до  конца  написано:  плотно  набито  строчками,
С  кляксами  и  помарками,  разного  роста  буквами.
В  самом  конце,  у  имени:  "Жду  тебя".  Многоточие.
Почта,  конверт  -  отправлено.  Где  почтальоны  с  сумками?

Что  они  там,  повымерли?  Или  уснули  пьяные?
Я  же  отправил  срочное,  авиапочтой,  вечером.
Синие  буквы,  черные,  глупые  фразы,  странные.
Ладно  хоть  строчки  ровные  -  карандашом  размечены.

Знаю,  что  зря  я  дергаюсь  -  письма  же  не  теряются,
Письма  приходят  вовремя,  ждут  по  почтовым  ящикам.
Ты  прочитай,  пожалуйста.  Думаю,  что  понравится.
Ты  улыбнешься  может  быть  в  комнате  дома  спящего.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183590
дата надходження 13.04.2010
дата закладки 12.05.2010


Flash

Я все еще

Я  все  гоняю  по  двору  футбольный  мяч,
Я  все  смотрю  по  сторонам,  играю  в  прятки.
Играю  в  фантики,  и  вроде  -  все  в  порядке.
И  вроде  круглый  мир  не  пуст,  не  глух  и  зряч.

Могу  сорваться,  не  сказав  друзьям  "Пока"
И  убежать  смотреть  мультфильм  про  Винни-Пуха.
И  точно  так  же  не  хватает  силы  духа
Не  съесть  последний  (лучший!)  ломтик  пирога.

Могу  наврать  семь  верст,  чтоб  только  не  молчать.
Вслед  уходящему  люблю  покорчить  рожи.
И  обдирать  с  руки  куски  сгоревшей  кожи.
И  зазевавшихся  прохожих  напугать.

Пришел  -  устал,  скорей  улегся  на  диван:
Лежу,  не  сплю,  курю,  неспешно  размышляю:
"Да  я  не  старый!  Я  живу  легко,  играя!
Я  все  еще  -  великовозрастный  пацан!".

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189145
дата надходження 12.05.2010
дата закладки 12.05.2010


Котенок

Хочу влюбиться…

Хочу  влюбиться…  Просто  так.
Назло  обидам  и  разлукам…
Ну,  господи,  пошли  мне  знак.
Не  дай  мне  умереть  от  скуки!

Хочу  влюбиться.  И  дарить
Свою  любовь  и  свое  счастье…
И  вновь  весь  мир  в  себя  вместить,
Забыть  про  бури  и  ненастья…

Хочу  влюбиться.  Навсегда.
Я  так  устала  от  скитаний,
Чужих  ухмылок,  глупых  драм,
Нелепых  слов  и  расставаний…

Хочу  влюбиться.  Как,  уже?
Наверно,  раны  заживают…
Хочу  построить  храм  в  душе
С  тем,  без  кого  я  так  скучаю…

Хочу  влюбиться.  И  влюблюсь!
Моей  мечте  предстанет  сбыться.
Я  снова  облака  коснусь
Своим  крылом…  Хочу  влюбиться!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186625
дата надходження 28.04.2010
дата закладки 29.04.2010


Журавка

Молитва

Я  тільки  мудрості  прошу  у  тебе,  Отче.
На  роздоріжжі  зі  шляху  не  збитись.  
Себе  знайти  у  світі  цьому  хочу,  
В  чиємусь  серці  сонцем  відродитись.  

Дай  не  спіткнутись  об  круті  пороги  
Життєвих  буднів,  на  вітрах  встояти.  
Земні  турботи,  сумніви,  тривоги…
Дай  донести  й  душі  не  розміняти.    

Дай  бути  поряд,  не  одній,  не  в  тиші!  
Іти  у  бій  за  правду,  дай  натхнення…
Я  вірю  в  тебе,  знаю,  не  залишиш.  
Пошли  ж  своє  мені  благословення.  

Щоб  ті,  хто  підіймав  мене  на  руки,  
Коли  життя  здавалось  попелищем,  
Не  знали  смутку,  не  терпіли  муки,  
Бо  їх  серця  завжди  для  мене  вищі.  

Тобі  у  руки  віддаю,  напевно  ...  
Усіх,  хто  прирікав  мене  страждати.      
Ти  справедливий,  Боже,  ти  розсудиш  
Хто  був  ягням,  а  хто  брехливим  катом.  

Я  тільки  мудрості  прошу  у  тебе  Отче!
Прозріння  подаруй,  пошли  надію.    
Долонями  торкни  чоло  дівоче.  
Почуй  мене!  Молюсь  тобі  як  вмію.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181435
дата надходження 02.04.2010
дата закладки 09.04.2010


Журавка

Не схожа на усіх.

Навіщо  я  тобі?  Солодка  …  ніжна  інша.  
Не  схожа  на  усіх….  Не  схожа!  Не  земна.  
Самотніша  за  дощ,  від  блискавки  ясніша.  
В  безсонні,  як  в  раю  від  спогадів  хмільна.  
 
Навіщо  я  тобі?  Прийду  і  стану  морем.
По  венах,  мов  терпка  отрута  розіллюсь.  
Мої    слова  дзвенять  у  вікнах  вічним  хором!
Зів’ю  в  душі  гніздо  і  птахом  оселюсь.  

Навіщо  я  тобі?  Не  втиснута  у  рамки.
В  мені  моя  любов,  як  два  крила  за  спиною.
Захована  у  ніч,  я  вітру  вічна  бранка.    
Не  вмію  тліти  ледь  і  бути  не  єдиною.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182693
дата надходження 09.04.2010
дата закладки 09.04.2010


Котенок

Если ты родилась в этом маленьком солнечном мире…

Lyudasha,  милая,  не  грусти,  все  будет  хорошо!



Если  ты  родилась  в  этом  маленьком  солнечном  мире,
Значит,  очень  кому-то  была  ты  и  будешь  нужна,
Кто-то  хочет  быть  рядом,  и  окна  откроет  пошире,
Чтобы  вместе  с  тобою  в  квартиру  ворвалась  весна…

Кто-то  ждет  тебя,  может,  всю  жизнь,  чтоб  однажды  дождаться
Твой  случайный  звонок,  и  услышать  на  миг  голос  твой…
Кто-то  ищет  тебя,  и  готов  во  все  двери  стучаться,
Чтобы  только  найти.  И  навеки  остаться  с  тобой…

Кто-то  видит  во  сне  образ  твой  –  и  на  сердце  теплеет
От  твоей  доброты  и  безудержной  веры  в  любовь…
Чью-то  душу,  быть  может,  ладони  твои  отогреют,
А  улыбка  твоя    будоражит  всегда  чью-то  кровь…

И  не  надо  бояться  казаться  смешной  и  нелепой,
Оставайся  собой,  чтобы  счастье  свое  заслужить!
Кто-то  любит  тебя.  Безусловно,  наивно  и  слепо.
И  для  этого  только,  наверное,  следует  жить…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176561
дата надходження 10.03.2010
дата закладки 10.03.2010


Котенок

8 марта

Вот  опять  наступил  этот  солнечный  мартовский  день,
Женский  праздник  весны,  бесконечной  любви  и  улыбок.
И  так  хочется  всем  пожелать  только  светлых  идей,
И  побольше  приятных  мгновений!  Поменьше  ошибок…

В  этот  день  все  мужчины  как  будто  бы  сходят  с  ума,
Истязаясь  в  уменье  готовить  и  радовать  милых.
И  бегут  в  магазины,  чтоб  срочно  скупать  все  подряд,
Лишь  для  них,  своих  женщин,  чудесных,  родных  и  любимых…

И  хоть  мы  бесконечно  твердим,  что  мы  все  –  как  они,
Мы  все  сами,  мы  сможем,  мы  сильные,  как  и  мужчины,
Это  все  –  ерунда.  Мы  без  них  –  как  смычок  без  струны.
Так  устроен  весь  мир.  Ведь  и  следствия  нет  без  причины.

Не  неси  мне  подарков.  Ни    золота,  ни  серебра,
Ни  мехов,  ни  духов…  Лишь  побудь  со  мной  рядом,  как  раньше.
Лучше  пусть  не  узнает  на  свете  никто  никогда,
Как  я  жду  от  тебя  один  маленький  скромный  тюльпанчик…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176276
дата надходження 09.03.2010
дата закладки 09.03.2010


Журавка

Лиш тиша і ти…

Як  тільки  у  двері  квапливо  постукає  вечір,
І  в  цілому  світі  ми  станемо  раптом  одні.
Я  вітром  торкнуся  тебе,  обійнявши  за    плечі,
І    пензлем  змалюю  той  образ  на  білій  стіні.

Долоні  так  пахнуть  листочками  свіжої  м’яти.  
І  падає  тінь  від  вікна,  наче  шаль  на  волосся…
Лиш  тиша  і  ти.    Ну  хіба  ж  мені  треба  багато?
Мовчатимуть  зорі  про  диво,  що  раптом  збулося

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172825
дата надходження 19.02.2010
дата закладки 20.02.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.02.2010


Лисс

Для тех, кто думает, что умеет писать стихи.

Отличная  статейка


 ->>>>  Как  безнаказанно  писать  плохие  стихи
Считается,  что  плохие  стихи  –  это  где  рифмуется  любовь  со  вновью,  ритм  бодро  марширует  на  полутора  ногах,  и  время  от  времени  попадаются  нечаянные  мозгодетонаторы  вроде  «глаза  мои  как  вишни  зацвели».  Считается,  что  всё  сколько-нибудь  ладней  и  свежее  этого  уровня  уже  сойдет  за  поэзию.  Этим  можно  пользоваться  –  и  писать  плохие  стихи  профессионально  и  совершенно  безнаказанно,  следуя  нескольким  простым  правилам,  которые  мы  сейчас  изложим.

Хотите,  чтобы  все  прониклись  глубиной  ваших  чувств,  сложностью  вашего  мировосприятия,  но  не  хотите  при  этом  особо  стараться?  Вот  как  это  делается.

1.  Запомните  и  других  заставьте  запомнить:  если  что-то  не  имеет  смысла,  то  это  Метафора.  Пусть  неудачники,  пытающиеся  писать  хорошо,  городят  что-то  о  логике  образа.  Ведь  они  педанты,  лишенные  воображения!  Настоящая  прелесть  стихотворчества  в  том,  что  любое  слово  можно  поставить  рядом  с  любым  другим  словом,  и  ничего  не  взорвется.  Более  того,  любой  набор  слов  хоть  каким-то  да  отзывается  смысловым  эхом,  особенно  у  читателя,  который  уверен,  что  перед  ним  Поэзия.  Радуйте  же  читателя  сложным,  нетривиальным,  проникновенным.  Например:  «город  шепчет  мне  дымные  сны  растворившихся  зим»;  «ночь  дрожит  в  цепенеющем  пепле  фонарных  огней»;  «сквозь  вялость  астматического  неба,  беременный  сияющей  тоской,  с  крикливым  взглядом  мертвого  эфеба  летит  сапсан  над  гребаной  Москвой».  Больше  сдержанного  надрыва,  больше  неожиданных  слов  в  неожиданных  местах,  больше  парадоксов  –  и  вскоре  станет  уже  неважно,  что  вы  говорите.  Вами  будут  не  просто  проникаться,  вас  будут  не  просто  обожать.  Произойдет  невероятное:  вас  начнут  понимать.  

2.  Прибегайте  к  местоимению  «этот»,  когда  нужно  придать  строке  Жизненности.  С  помощью  «этого»  можно  любое  пустое  место  выдать  за  Недосказанность,  любую  кляксу  за  силуэт.  Думаю,  вы  сами  уже  заметили,  как  неисчерпаемо  универсальна  фраза  «на  этой  войне».  Это  просто  мгновенный  поэтизатор  текста:  «мы  забыли  свое  назначенье  на  этой  войне»,  «я  и  паспорт,  и  сон  потерял  на  этой  войне»,  «молнию  в  сумке  заело  на  этой  войне»,  и  так  далее.  Но  эффект  не  теряется  и  с  другими  словами.  «В  этом  ущелье»,  например;  и  читатель  сразу  подумает:  «ух  ты,  ущелье!  настоящее!».

3.  Одна  из  самых  простых  в  мире  умственных  игр  –  генерировать  аллитерации.  Несколько  сложнее  делать  это  ненавязчиво,  и  совсем  уж  сложно  написать  строчку,  где  ни  одна  фонема  не  перекликалась  бы  с  другой.  Яркая  же  аллитеративность  требует  лишь  практики,  в  просторечии  –  насобачиться.  Но  никому  не  выдавайте  этот  секрет  перекрестного  треска.  Пока  он  не  всплыл,  пока  не  обломан  Бальмонтов  понт,  пока  сладко-ядовито  двоятся  ласковые  согласные,  Звукопись  широким  читателем  принимается  за  знамение,  за  что-то  более  осмысленное,  чем  сам  смысл.  И  конечно,  вас  начнут  хвалить  уже  не  только  за  Глубину,  но  и  за  Технику.

4.  Всегда  уходите  от  прямого  смысла  по  дуге.  У  вас  там,  в  конце  концов,  Глубина,  а  глубина  должна  Преломлять.  Читатель  не  просто  должен  оставить  надежду,  что  в  какой-то  момент  стихи  станут  понятными.  Приучите  его  стыдиться  этой  пошлой  надежды.  У  вас  там,  в  конце  концов,  Мгновенный  Кадр  Сознания.  Целостно,  Предельно  Сжато  Переданное  Мироощущение  Автора.  И  все  же  не  забудьте  оставить  небольшую  форточку.  Одно  маленькое  что-то  должно  логически  складываться  с  другим  маленьким  чем-то,  образуя  видимость  рамок.  Все,  что  в  них,  автоматически  станет  «мироощущением»  и  «сознанием»,  с  которыми  не  поспоришь.  Простой  образец:
вот  шагаю  в  зеленых  туфлях
не  продраться  сквозь  глянец  блядь
боже  сколько  креветок  тухлых
океанская  скрыла  гладь

не  проникнуть  сквозь  время  в  пламя
по  панели  на  эшафот
словно  лютик  сорвав  регламент
(как  же  левая  туфля  жмет)
Благодаря  последней  строке  вопросов  к  тексту  не  возникает.

5.  Стихи  записываются  без  знаков  препинания  в  двух  случаях:  когда  они  не  нужны  и  когда  нужно  их  отсутствие.  Выражаясь  аналогиями  из  звукорежиссуры,  отброс  точек-запятых-заглавных  действует  либо  как  компрессор  (такая  штука,  которая  сглаживает  мелкие  перепады  громкости,  субъективно  делая  голос  очень  полным  и  раскатистым),  либо  как  добавленные  помехи.  Нас,  конечно  же,  интересует  второй  случай.  Когда  интонации  стиха  становятся  похожи  на  хрип  умирающего,  у  читателя  сразу  возникает  чувство,  что  ему  хотят  сообщить  что-то  важное,  например,  где  лежат  бриллианты  или  что  передать  родным  и  близким.  Поэтому  чем  стихи  бессодержательнее,  тем  труднее  они  должны  читаться  –  с  одышкой,  внезапными  паузами,  уплывающим  куда-то  бормотанием.  Особенно  хорошо  это  получается  в  верлибрах:
а  вчера  у  нас
на  обед  были  котлеты  по-
киевски  с  соусом  анклбенз  и  мама  сказала  петя  как
ты  держишь
вилку
Душераздирающий  человеческий  документ,  не  так  ли?

6.  Если  вы  девушка,  непременно  напишите  что-нибудь  с  упоминанием  менструации,  как  можно  более  иносказательным  и  метафизичным.  Если  вы  юноша,  можно  про  сперму,  но  лучше  сработает  налет  социального  протеста,  какое-то  эхо  разбитых  витрин  и  пляшущие  тени  показанных  факов.  Это,  соответственно,  то  же  сердце-обливающееся-кровью  и  тот  же  рыцарь-поражающий-дракона,  но  в  привлекательной  современной  обертке.  Публика  консервативна,  но  не  старомодна.  Разумеется,  это  ни  на  полстрочки  не  должно  вас  отвлекать  от  сосредоточенной  псевдоóбразной  зауми,  без  которой  вас  не  будут  считать  Глубокими.

7.  И  заключительное  напутствие:  не  забывайте  как  можно  чаще  повторять,  что  Стихи  Каждый  Воспринимает  По-Своему  и  что  Настоящая  Поэзия  В  Каждом  Затрагивает  Что-то  Личное.  Конечно,  на  практике  это  означает,  что  строки  «вот  крокодил  с  решетом  на  носу  //  на  клавикорде  играет  попсу»  одному  читателю  напомнят  уроки  в  музыкальной  школе,  другому  –  комикс  “Pearls  Before  Swine”,  третьему  –  что  нужно  помыть  кухонную  утварь,  четвертому  –  почему-то  мадридский  аэропорт,  и  все  это  полноправно  входит  в  бесконечный  спектр  интерпретаций  данного  текста.  Собачья  чушь.  Если  текст  не  сообщает  чего-то  только  через  себя,  через  отношения  между  своими  собственными  элементами,  то  его  как  произведения  искусства  не  существует.  Там,  где  эти  отношения  предельно  и  нарочито  запутаны  (или  вообще  никаких  не  видать),  но  присутствует  рифма  и  размер,  можно  говорить  о  плохих  стихах.  Однако  об  этом  никто  не  задумывается,  кроме  нас,  неудачников.  Так  что  вперед.  -----------------




Вся  эта  красота,  конечно  же,  не  моя.  У  меня  у  самого  почти  всё  попадает  под  этот  приговор,  но  из  песни  слов  не  выкинешь  )

Источник  -  http://freedomcry.livejournal.com/369051.html?thread=1550491#t1550491

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165054
дата надходження 09.01.2010
дата закладки 17.02.2010


Катя Желева

Я не буду бежать от ответа…

Докурю  сигарету...  поплачу,
Скину  платье  и  выключу  свет...
Я  глаза  уже  больше  не  прячу,
Я  любила  тебя...  больше  нет!...

Не  из  тех  я,  кто  будет  годами
Мыть  посуду  и  гладить  носки...
Я  уеду...  куда?...  да  хоть  к  маме!
Лишь  бы  эти  ослабить  тиски...

Пусть  останется  шрам  от  колечка...
Я  свободна,  как  ветер  в  полях!
Догорела  любви  нашей  свечка...
А  остались  лишь  горечь  и  страх...

Я  не  буду  бежать  от  ответа...
Я  отвечу  тебе,  дорогой,
Что  огромная  эта  планета,
А  мне  нужен  один...  но  другой!

Твой  сосуд  некрасивый  от  трещин,
А  в  моём  молодое  вино,
Я  уже  собрала  свои  вещи...
Всем  счастливо!...  Шагаю  в  окно!...


20  сентября  2009

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146151
дата надходження 20.09.2009
дата закладки 01.02.2010


Ніна Яворська

В класичному стилі

Ти  приходиш  тоді,  коли  світ  весь  вкладається  спати,  
заглядаєш  у  кожну  шпаринку  беззахисних  душ.  
Ти  приносиш  старі,  повні  смутку  мого,  фоліанти,  
намагаєшся  стерти  із  них  чорних  спогадів  туш.  
Ти  знаходиш  мене,  коли  я  вже  потрошки  зникаю,  
коли  я  зачиняюсь  у  світі  зруйнованих  мрій.  
Завжди  свариш  мене,  напуваєш  малиновим  чаєм,  
і  примушуєш  знову  новий  розгортати  сувій.  
Ти  врятуєш  мене,  коли  вся  медицина  безсила,  
коли  білі  ворожки  на  мене  рукою  махнуть.  
Ти  велична  й  проста,  ти  -  надія  моя  легкокрила,  
прокладаєш  дорогу  крізь  років  густу  каламуть.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165016
дата надходження 09.01.2010
дата закладки 29.01.2010


Le Magnifique

Smile about site

Пишу  я  вірші,  публікую,
Чекаю  відгук  читачів…
…А,  може,  критику  учую,
Як  вірш  не  зовсім  ще  дозрів?

Та  замість  критики  -  лиш  смайлів
Стрічаю  кетягів  мішки…
Чудуюсь  я…  Що  за  міняйло
Їх  поміняв  на  слів  вершки?

Ось  серце  –  це  любов  гаряча,
Розбите  серце  –  нелюбов.
Оцей,  бідненький,  плаче  й  плаче,
А  той  –  регоче  знов  і  знов.

Отой  -  щось  пальцем  колупає,
Почервонівши,  квітку  шле,  
Той  -  завжди  кислу  міну  має,
А  цей  -  підморгує  усе.

Ці  -  очі  крутять,  небораки,
У  тих  –  немов  нервовий  тик,
А  ті,  узявши  руки  в  боки,
Комусь  показують  язик.

Цей  -  скаче,  як  теля,  в  натузі,
А  ті  –  бокали  з  пуншем  п’ють,
Мовляв,  з  тобою  „фройншафт”  –  друзі!
А  інші  –  в  друзки  щось  там  б’ють.

Не  сайт,  а  яслі-сад  дитячий,
Де  немовлята,  далебі,
Не  вміючи  слова  казати,
Дарують  іграшки  тобі.


26.01.2010

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168259
дата надходження 26.01.2010
дата закладки 27.01.2010


Farjen

Твоим стихам не уготован долгий век

Твоим  стихам  не  уготован  долгий  век,
Но  в  них  ты  жив,  что  есть  куда  важнее,
И  пусть  один  прочтет  их  человек,
Знай,  ты  достиг  своей  желанной  цели.

Ведь  он  заметил  душу,  не  горюй,
Он  по-другому  стал  смотреть  и  видеть
Чужую  боль  (а  может  быть  свою),
А  там  даст  бог,  переживет  обиду…

Ты  мир  наполнил    на  единый  час
Своей  тоской,  но  бремя  стало  легче,
Быть  может,  пробежав  по  строчкам  раз
Когда-нибудь  и  он  тебя  излечит!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168089
дата надходження 25.01.2010
дата закладки 25.01.2010


Журавка

О, скільки болю....

О,  скільки  болю  в  імені  твоїм.
Призріння,  лицемірства  і  отрути.  
Безслів’ям  замордованих  годин,
Не  вирвати  із  серця,  не  забути.

Немов  важкий,  розпалений  метал
Лягла  на  груди  зрада  і  прозріння:
Це  ж  як  Іуда  ти  мене  продав,
Любов  сліпу  закидавши  камінням.

За  срібняки,  що  в  світі  лиш  сміття
Ти  розтоптав  і  розірвав  на  шмати
Чиєсь,  покірно  віддане  життя
І  очі  ще  не  навчені  брехати.

Іди,  втікай  як  злодій,  чи  як  кат.
Спіши,  бреди  навпомацки  до  краю.
Віддай  наступній  душу  напрокат,
А  я  тебе  колись  і  не  впізнаю.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109268
дата надходження 25.12.2008
дата закладки 22.01.2010


Журавка

Я дякую за казку

Я  дякую  за  казку,  таку  блакитнооку.
Троянди  сніжнобілі  і  чисті,  наче  сніг.
За  те,  що  ти  стояв  від  мене  напівкроку
І  небо  прихиляв,  всміхаючись  до  ніг.
За  те,  що  був  завжди  простий,  без  перебільшень.  
Самотність  наче  сон  в  долонях  розчинилась.
За  відданість  сліпу,  за  руки  ніжні  й  грішні,  
За  все,  що  в  нас  було  і  чому  не  судилось.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109946
дата надходження 30.12.2008
дата закладки 22.01.2010


Журавка

Переживу...

Переживу  цей  крах.  Перестою  цю  зливу,
Руїнами  життя  з  надією  пройдусь.
Бо  завтра  буде  день,  де  буду  я  щаслива,
Коханою  без  слів  і  вірною  комусь.  

Бо  завтра  буде    ніч  солодка    і  барвиста,  
Де  хтось  мою  печаль  розвіє  в  напівсні    
Збиратимуть  уста  з  плечей  моїх  намисто  
І  ранок    по-новому  засвітиться  в  вікні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111667
дата надходження 13.01.2009
дата закладки 22.01.2010


Журавка

В мені тебе лишилось не багато

В  мені  тебе  лишилось  не  багато,  
Ще  кілька  слів  промовчаних  і  все.
Їх  навіть  час  не  всилі  приховати  
І  птах  вже  на  крилі  не  принесе.  

Ще  дві  сльози,  що  не  скотились  тихо,
Дзвенять  у  грудях  як  роса  між  трав.
В  мені  тебе  лишилось  не  багато  -
Лиш  кілька  слів,  які  ти  не  сказав.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112876
дата надходження 21.01.2009
дата закладки 22.01.2010


Le Magnifique

Алекс Фо. Чому не відповідають на рецензії.

Переклад  з  російської  мови  статті  Алекса  Фо  
http://www.stihi.ru/2008/11/25/113
Згода  автора  на  переклад  та  публікацію  є.  

============================================================

                                                                           Алекс  Фо.  

                                               Чому  не  відповідають  на  рецензії.  


У  середньому  відповідь  на  рецензію  з'являється  в  межах  1-2  діб.  
Нерідко  буває,  що  відповіді  немає  і  три  дні,  і  п'ять,  і  тиждень,  і  взагалі  ніколи.  

Причини,  з  яких  автори  затримують  відповідь  або  взагалі  не  дають  її,  можна  розділити  на  дві  групи:  навмисні  і  ненавмисні.  


I.  Навмисні  причини  (найбільш  поширені):  
автор  бачив  вашу  рецензію  і  діє  за  своєю  волею.  Варіанти  наступні:  

1.  "Слон  і  моська"  
Автор  вважає  рецензію  образливою,  несуттєвою,  незручною,  риторичною  і  т.п.,  тому  ігнорує  її.  

2.  "Премудрий  піскар"  
Автор  узяв  тайм-аут  на  ретельне  обдумування  гідної  відповіді.  

3.  "Лінивий"  
Автор  читав  рецензії,  але  відповідати  в  даний  момент  ліньки.  Або  настрій  не  той.  Або  знаходить  заняття  цікавіші.  Відкладені  на  потім  рецензії  зазвичай  без  відповіді  (порівняно  швидкої)  не  залишаються.  

4.  "Чистильник"  
Автор  вилучив  рецензію  зі  своєї  сторінки.  Але  на  вашій  вона  при  цьому  залишається  -  і  можете  чекати  відповіді  до  рачиного  свисту  на  горі.  

5.  "Банщик"  
Ви  внесені  до  чорного  списку  автора  (  "забанений"  -  хто  не  в  курсі  мережевого  сленгу),  тому  Ваші  рецензії  на  його  сторінках  не  відображаються.  Він  вас  просто  впритул  не  бачить.  

6.  "Камікадзе"  
Автор  вилучив  твір,  на  який  була  написана  рецензія,  або  повністю  покинув  авторську  сторінку,  більше  не  виявляючи  на  ній  ніякої  активності.  

7.  "Не  турбувати"  
Автор  тимчасово  відійшов  від  справ  за  власним  бажанням.  Сторінка  автора  при  цьому  може  бути  закрита,  а  в  такому  стані  відключена  функція  додавання  рецензій  та  коментарів.  

8.  "Великий  Німий"  
Автор  взагалі  принципово  не  спілкується  з  рецензентами,  ніколи  не  відповідає  на  рецензії  і  не  пише  нічого,  крім  віршів.  

9.  "Нііззяя"  
Ви  самі  попросили  не  відповідати  на  свою  рецензію.  

10.  "Глас  вопіющого  в  пустелі"  
Ваша  рецензія  написана  на  громадську  сторінку  з  метою  участі  в  конкурсі,  опитуванні,  форумі  тощо,  де  обов'язкова  реакція  ведучих  не  передбачена,  а  інших  ви  не  зацікавили.  


II.  Ненавмисні  причини:  автор  не  відповідає,  тому  що  не  бачить  рецензії  або  не  може  відповісти  з  об'єктивних  причин.  Варіанти:  

1.  "Рідкісний  гість"  
Автор  дуже  рідко  з'являється  на  сайті  або  в  мережі  взагалі.  Або  ви  написали  рецензію  на  мало  відвідувану  сторінку-клон.  

2.  "Білка  в  колесі"  
Автору  ніколи.  Заглянув  на  сторінку  мигцем  (наприклад,  в  перерві  на  роботі),  відповідати  немає  часу.  Зазвичай  відповідь  все  ж  таки  з'являється,  але  з  затримкою.  Якщо  затримка  дуже  тривала,  і  рецензія  "пішла"  глибоко  в  список,  то  автор  може  махнути  на  неї  рукою  -  термін  давності  минув.  

3.  "Мавпа  й  окуляри"  
Хтось,  крім  автора  (можливо,  навіть  ви  самі),  написав  зауваження  під  вашою  рецензією.  Автор,  неуважно  або  в  поспіху  переглядаючи  список  рецензій,  прийняв  її  за  таку,  на  яку  вже  відповів.  

4.  "Снайперський  кидок"  
Обставини  технічно  склалися,  наприклад,  таким  неймовірним  чином,  що  саме  в  той  момент...  Краще  по  порядку.  Автор  відповідав  на  перший  рулон  рецензій,  знаючи,  що  в  другому  рулоні  без  відповіді  вже  не  залишилося;  ваша  була  в  ньому  десятою;  в  цей  час  хтось  написав  ще  одну  рецензію,  і  ваша  пішла  в  другий  рулон,  залишившись  непоміченою.  

5.  "Руки  короткі"  
Сторінка  (сторінки)  заблоковано  модератором,  автор  не  має  можливості  відповідати.  

6.  "Мертві  душі"  
Автор  пішов  із  сайту  (з  мережі)  у  зв'язку  з  форс-мажорними  обставинами.  

7.  "Пацієнт  безнадійний"  
Автор  страждає  психічним  захворюванням,  в  його  діях  дефіцит  глузду  і  логіки,  він  непередбачуваний  і  не  контролює  себе.  


©  Copyright:  Алекс  Фо,  2008  
Свідоцтво  про  публікацію  №  1811250113

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167378
дата надходження 21.01.2010
дата закладки 21.01.2010


Le Magnifique

Алекс Фо. Навіщо пишуть позитивні рецензії

1.  Ви  написали  справді  хороший  твір,  і  вам  справедливо  віддають  належне.  
2.  Твір  припав  до  смаку  читачеві  (запав  у  душу,  виявився  близьким,  відповідає  його  рівню  розуміння  і  т.  п.).  Якість  твору  тут  не  грає  ніякої  ролі,  на  перше  місце  виходить  читацьке  сприйняття.  
3.  Вам  пишуть  друзі,  рідні,  близькі  та  хороші  знайомі.  Природно,  засмучувати  вас  у  них  немає  резону,  до  того  ж,  цілком  імовірно,  що  симпатію  до  вас  вони  підсвідомо  поширюють  і  на  вашу  творчість.  
4.  Читач  шукає  нових  знайомств,  тому  готовий      підлабузнюватись,  щоб  викликати  вашу  прихильність.  
5.  Читач  розраховує  отримати  відповідну  рецензію  або  хоча  б  нового  читача  в  свій  лічильник.  Позитивну  рецензію  використовувати  для  цього  надійніше,  тому  що  є  небезпека,  що  лайливо-провокаційна  рецензія  змусить  автора    не  відповісти  зі  злості.  
6.  Читач  добрий.  Ним  рухають  філантропічні  мотиви,  тому  він  готовий  похвалити  навіть  слабкий  твір,  щоб  зробити  приємне  людині,  підтримати  новачка  або  вселити  в  нього  оптимізм  для  подальшої  творчості.  
7.  Читач  позиціону́ється  як  миролюбний  автор  -  доброзичливий  меценат  і  покровитель  слабких  та  ображених.  Вихваляє  направо  і  наліво,  підтримуючи  свій  медовий  авторитет,  і  численні  шанувальники  за  це  співають  йому  дифірамби.  Відрізняється  від  6  пункту  тим,  що  робить  це  не  з  щирих  намірів,  а  бездушно  і  розраховано  граючи  роль.  
8.  Приводом  для  рецензії  служить  негативний  відгук  недоброзичливця  вашого  рецензента,  і  він  пише  на  зло  останньому:  це  -  частина  їх  протистояння,  в  якому  Ваш  твір  став  лише  підмостками  для  ще  однієї  демонстрації  їх  неприязні  один  одному.  
9.  Читачеві  сподобалося  щось,  не  пов'язане  з  вашою  творчістю  (резюме,  фото,  список  рекомендованих  і  т.  д.),  і  похвала  твору  -  лише  фон  або  наповнювач  для  рецензії.  
10.  Вам  пишуть  у  відповідь  на  вашу  позитивну  рецензію  -  із  ввічливості  чи  вдячності,  від  небажання  образити  і  т.  п.  Написати  погане  рука  не  піднімається.  Може  бути  ще  такий  варіант:  оскільки  негативна  рецензія  може  стати  або  продовженням  діалогу  для  з'ясування  подробиць,  або  роздуванням  конфлікту  та  образ,  то  вам  пишуть  приємну  річ  з  формальною  ввічливістю,  щоб  відчепитися,  і  на  цьому  закінчують  спілкування.  
11.  Позитивна  рецензія  може  бути  «пробним  каменем»,  що  приспить  вашу  пильність  перед  наступним,  малоприємних  ударом.  Можлива  серія  рецензій,  в  яких  тон  поступово  змінюється  на  все  більш  недоброзичливий,  і  при  достатній  майстерності  рецензента  дуже  складно  вловити  момент,  коли  позитивне  ставлення  до  діалогу  стане  напруженим  і  згодом  неприємним.  Ви  по  інерції  зберігаєте  терпимий  тон,  а  рецензент  вже  лупить  вас  щосили,  сторопілого,  що  ще  не  усвідомив  ситуації  і  його  ставлення  до  вас.  
12.  Рецензент  пише  рецензію-антипод  (протилежну  тому,  що  думає),  нарочито  захоплено  і  перебільшено  імітує  захоплення,  і  тим  самим  відверто  насміхається  над  вами,  регочучи  за  екраном  над  вашими  щирими  подяками  і,  можливо,  показуючи  посилання  друзям,  щоб  разом  повеселитися  над  наївним.  Швидше  за  все,  про  його  справжні  мотиви  ви  так  ніколи  і  не  дізнаєтеся.  

Продовжуйте.  

................  

P.S.  Як  бачите,  тільки  один-єдиний  пункт  залежить  від  якості  вашого  твору...  Все  інше  -  психологія,  несмак  та  гра.  



©  Copyright:  Алекс  Фо,  2008  
Свідоцтво  про  публікацію  №  1812213605



*  Переклад    з    російської    мови    статті    Алекса    Фо    "Зачем  пишут  позитивные  рецензии"  (http://www.stihi.ru/2008/12/21/3605).  Згоду    автора    на    переклад    та    публікацію    отримав.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167327
дата надходження 21.01.2010
дата закладки 21.01.2010


Котенок

Не торопи его – свой звездный час…

Не  торопи  его  –  свой  звездный  час…
Поверь,  он  обязательно  настанет,
И  за  твоим  окошком  снег  растает,
И  расцветет  весна,  как  в  первый  раз,

И  солнце  будет  радостно  светиться,
И  щедро  всем  дарить  свои  лучи,
И  пусть  он  догорит,  огонь  свечи  –
Ему  на  смену  пламя  разгорится…

А  где-то  счастье  бродит  за  окном,
Оно  почти  стучится  в  твои  двери…
Ты  только  лишь  дождись  его…  Поверь  мне,
Любовью  вмиг  наполнится  твой  дом…

Цени  мгновенье  каждое.  Лишь  раз
Ему  на  свете  суждено  случиться,
А  после  уж  ему  не  повториться…
Не  торопи  его  –  свой  звездный  час!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166876
дата надходження 18.01.2010
дата закладки 21.01.2010


Le Magnifique

Алекс Фо. Що публікують на поетичному сайті.

Переклад  з  російської  мови  статті  Алекса  Фо  
http://www.stihi.ru/2008/12/12/4681
Дозвіл  автора  на  переклад  та  публікацію  є.    

=============================================================

                                                                                 Алекс  Фо  

                                                 Що  публікують  на  поетичному  сайті.  


Сумнів  бере  -  а  чи  не  легше  сказати,  що  НЕ  публікують  тут  у  вигляді  творів  ....  
Але  спробую.  

1.  Авторські  твори  -  тобто  все  те,  що  чітко  відповідає  назвами  рубрик.  Лірика,  мала  проза,  верлібри,  есе,  поеми,  пісні,  перекази  тощо  і  т.п.  
Це,  звичайно,  найбільш  масова  частина  публікацій.  

Все  інше  -  те,  що  важко  віднести  до  якої-небудь  з  позицій  офіційного  рубрикатора  або  може  більш  адекватно  класифікуватися  за  іншими  ознаками.  

2.  Цитати  з  чужих  творів  чи  чужі  твори  цілком  із  зазначенням  авторства  або  хоча  б  вказівкою  на  те,  що  це  не  є  твором  даного  автора.  Мета  різна  -  обговорити,  поділитися  враженням,  продемонструвати  чиїсь  досягнення,  і  т.п.  

3.  Плагіат.  Те  ж,  що  і  в  п.2,  але  без  вказівок  на  те,  що  опублікований  матеріал  не  належить  автору,  який  цей  матеріал  опублікував.  

4.  Записи  у  щоденнику,  мемуари,  (авто)  біографічні  відомості,  історії  хвороби  і  т.п.  

5.  Копії  творів,  рецензій,  коментарів,  листів  та  інших  ресурсів  з  метою  всенародних  обговорень,  розбірок,  демонстрації  обурено-ображеної  гідності,  намагання  дошкулити  автора  фактами,  які  його  дискредитують  -  тобто  якісь  моменти  вузько  особистих  відносин,  які  хочеться  донести  до  відома  якомога  ширшого  кола  громадськості.  

6.  Оголошення  про  віртуальні  або  реальні  заходи,  події,  проблемні  ситуації  і  т.п.  з  можливим  запрошенням  взяти  участь  безпосередньо  в  них  або  в  їх  обговореннях.  У  першу  чергу  -  це  різноманітні  конкурсоподібні  та  навколоконкурсні  речі.  Сюди  ж  можна  віднести  новини,  БЛОГИ,  гороскопи  і  т.п.  

7.  Критичні  нотатки  та  огляди  різної  спрямованості  (від  знущальних  до  високопрофесійних)  з  приводу  творів  або  творчості  колективних  авторів  чи  груп  авторів.  

9.  Наукові,  псевдонаукові  і  науково-популярні  статті,  лекції,  розділи  з  книг,  історичні  хроніки,  архівні  матеріали,  реферати  і  т.п.  -  Стосуються  будь-яких  галузей  науки,  техніки,  медицини,  економіки  і  т.д.  

10.  Проповіді  релігійні,  політичні,  моральні,  езотеричні  тощо  публіцистика.  Сюди  ж  можна  віднести  божественні  одкровення,  послання  інопланетян,  неймовірні  ідеї,  здатні  якщо  не  перевернути,  то  кардинально  ошелешити  світ,  і  т.п.  

11.  Зображення:  фотографії,  малюнки,  графічні  зображення  того,  що  не  можна  опублікувати    безпосередньо  в  творах  (графіки,  таблиці,  особливим  чином  відформатовані  тексти  і  т.п.)  

12.  Колективні  збірники  віршів.  

13.  Анкети,  опитування,  рейтинги,  списки,  статистика  і  т.п.  

14.  Беззмістовні  речі  (безглузді  набори  символів,  порожні  сторінки,  явна  нісенітниця  і  т.п.)  -  все  одно  певна  кількість  читачів  (балів)  вони  приносять,  а  потім  можна  видалити.  

15.  Авторські  розваги.  Хоча  це  фактично  те  ж,  що  і  в  п.1,  але  хотілося  б  виділити  окремо  в  силу  специфіки  творчості.  Як  правило,  для  цього  заводиться  окремий  клон,  що  косить  під  новачка,  хворого,  дитину,  бидло  і  т.п.,  і  там  публікуються  малохудожні  або  провокаційні  твори.  Сам  автор  розважається,  по-перше,  у  процесі  написання  нісенітниці,  по-друге,  спостерігаючи  за  реакцією  читачів  і  підігруючи  ім.  Іншим  мотивом  подібних  публікацій  може  бути  збір  балів.  

16.  Відкриті  листи  (послання)  адресатам  будь-якого  рівня:  починаючи  від  друзів-недругів-рідних-  знайомих  на  сайті  або  в  реальному  житті,  до  адміністрації  сайту  та  широкої  громадськості  аж  до  глав  держав  чи  далеких  нащадків  людства.  

17.  Посилання  на  різноманітні  інтернет-ресурси  (особисті  сторінки,  цікаві  матеріали,  форуми,  конкурси  тощо)  


Доповнюйте.


©  Copyright:  Алекс  Фо,  2008
Свидетельство  о  публикации  №1812124681

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166797
дата надходження 18.01.2010
дата закладки 20.01.2010


Журавка

Чому так часто сліпнемо в житті?

Чому  так  часто  сліпнемо  в  житті  
Шукаємо  з-поміж  каміння  квіти?
І  бачимо,  що  поряд  все  не  ті,
А  серце  просить  лиш  одне  –  горіти.

Чому  шукаєм  щастя  по  світах,
Яке  стоїть  в  два  кроки  перед  нами?
Тримаючи  безцінне  у  руках,    
Не  помічаєм  погляд  між  словами.  

Навпомацки  блукаємо  сліпці  
З  надією  бездушне  окриляти.  
А  хтось  тримає  світ  в  одній  руці
Щоб  тільки  нам  його  подарувати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120447
дата надходження 10.03.2009
дата закладки 19.01.2010


Журавка

Цей день

Нехай  цей  день  у  ранішній  імлі,  
Мов  та  пірїна  губ  твоїх  торкнеться.
Запахне  кава  чорна  на  столі,
І  тиша  ніжним  іменем  озветься.
Нехай  цей  день  почнеться  у  думках
З  очей,  що,  розглядаючи,  мовчали.
З  моїх  парфумів  на  твоїх  руках,    
Долонях,  що,  торкаючись,  вивчали.  
З  мого  волосся  хай  почнеться  він,
Що  золотом  лягло  тобі  на  плечі.  
Слизького  шовку,  сукні  до  колін,  
Яку  дбайливо  заховав  десь  вечір.  
Нехай  цей  день,  що  витканий  з  тепла
Загляне  у  вікно  листочком  клена.  
Почнеться  з  віри  у  прості  дива:
З  мене  для  тебе  і  тебе  для  мене.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164533
дата надходження 06.01.2010
дата закладки 19.01.2010


Журавка

Рятунок є

За  принципом  старого  доміно,
День  знову  день  невпинно  доганяє.
Підкрався  ранок  сміхом  під  вікно
І  хтось  на  кухні  пропонує  чаю.

Життя  біжить  босоніж  по  росі.
Як  добре,  що  безсиле  слово  "мушу".
Рятунок  є!  Він  справді  у  красі.
У  тих  очах,  що  зазирають  в  душу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166471
дата надходження 16.01.2010
дата закладки 18.01.2010


ya788

Сила слабых

Силой  слабых  поэты  выносливы.
В  плен  стихи  не  захватишь  живьем.
Покатилось,  забилось  откосами
рукописное  войско  твое,

обреченное  быть  неповерженным,
хоть  -  куда  ему  -  жизнь  победить.
Знаешь  эту  защиту  отверженных  -
на  бумагу  уйти  от  беды  -

постранично,  построчно,  побуквенно.
Пусть  покажется  даже:  иссяк,  -
верно  войско  твое  неподкупное
без  обетов  и  клятв,  и  присяг.

О  стихи  -  это  скифские  лучники,
их  живучесть  степная  -  инстинкт.
Они  большему  сами  обучены,
чем  ты  понял,  узнал  и  постиг.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166311
дата надходження 15.01.2010
дата закладки 15.01.2010


Стр@нник

Январское Утро

Свисает  на  землю  луны  белый  локон,
Несёт  Козерог  мирно  звёздный  дозор;
Мороз,  выбирая  холсты  наших  окон,
Причудливый  пишет  узор.

Январское  утро  усыпано  снегом,
Крещенские  скоро  начнутся  деньки;
Застыл  белый  город  бетонным  ковчегом,
В  объятьях  хрустальной  реки.

Пуховым  платком  небо  нас  укрывая,
Цепляет  кресты  золотых  куполов,
Небесная  манна  на  солнце  сияя,
Питает  поэзию  слов.

Январское  утро,  горячее  сердце
Мне  светит  звездою  во  Млечном  Пути,
Играют  свирели  в  душе  в  ритме  скерцо,
И  сыплет  Зима  серебром  конфетти…

В.Стр@нник\2007

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166312
дата надходження 15.01.2010
дата закладки 15.01.2010


Le Magnifique

Алекс Фо. 10 фраз типового графомана

Тут  викладені  приблизні  формулювання  фраз,  за  якими  можна  поставити  діагноз  *графоман*.

1.  Я  пишу  душею!  Мої  вірші  непрофесійні,  але  від  серця,  і  не  тикайте  мене  у  вашу  теорію,  я  її  не  знаю  і  знати  не  хочу,  і  не  потрібна  вона  мені.
 
2.  Вірші  -  вони  ж  як  діти,  як  можна  їх  лаяти,  різати,  видаляти???  

3.  Сам  дурень,  на  себе  подивися,  тупий  рецензенте!  

4.  Критики  -  злі  невдахи,  які  самі  писати  не  вміють,  от  і  мстяться  через  заздрощі,  нудить  від  них,  забембали!  

5.  Як  ви  чудово  пишете,  ви  такий  прекрасний  поет,  дивовижно,  казково,  геніально,  божественно,  ви  ТАЛАНТ!!  Заходьте  до  мене  у  гості.  

6.  Відмінна  річ  -  чорний  список,  у  мене  там  вже  три  десятки  виродків,  і  все  ніяк  не  заспокояться  ...  

7.  Я  регулярно  в  першій  десятці  рейтингу,  вчіться,  салаги,  як  писати  треба.  

8.  Вам  незрозуміло  -  ваші  проблеми,  лікуйтесь  від  слабоумства.  Мені  особисто  все  зрозуміло,  і  тим,  хто  мені  сорок  позитивних  рецензій  написав,  -  теж.  Мені  вищі  сфери  диктують,  до  яких  ви  не  доросли,  співчуваю.  

9.  Я  член  СП  і  п'ять  книжок  уже  видав.  Чи  вам  мене  вчити!  

10.  Я  -  поет!


©  Copyright:  Алекс  Фо,  2008
Свидетельство  о  публикации  №1812160121

Переклад  з  російської  мови  (http://www.stihi.ru/2008/12/16/121)
Згода  автора  на  переклад  та  публікацію  є.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166335
дата надходження 15.01.2010
дата закладки 15.01.2010


Farjen

Спам

Ты  не  поверишь  численным  стихам,
Закрыв  опять  невидимую  дверцу,  
Ведь  все  они  отправятся,  как  спам,
Не  достучавшись  никогда  до  сердца.
И  без  нарочных  действий,  без  вины,
Без  будущего,  что  уже  не  светит,
Они  сами  собой  удалены,
Сейчас  так  модно  -  письма  без  конвертов.
Вот  выдумал  какой-то  идиот
Все  это  непосильное  искусство.
Я  для  тебя,  как  анонимный  бот,
Который  спамит  безответным  чувством.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166309
дата надходження 15.01.2010
дата закладки 15.01.2010


Журавка

Материнське серце

Час  рікою  плине,  виростають  діти.
Їх  до  серця  ніжно  пригортає  мати.
Материнське  серце  –  таємниця  світу,
Що  любов’ю  вміє  душу  окриляти.  

В  тому  серці  тихо  потонула  втома.
Лиш  тривога  вічна  засинать  не  хоче.
Це  найбільше  щастя,  коли  мама  вдома
І  коли  сміються  материнські  очі.

Ми  для  неї  –  діти,  будем  вічні  діти.
Серце  материнське.  Скільки  там  надії!
Лиш  воно  так  вміє  за  дітей  радіти.
Тільки  серце  мами  так  любити  вміє.

Материнське  серце.  В  ньому  світу  сила,
Безкінечність  світу,  де  усе  святе.  
Плине  час  рікою,  стала  мати  сива.
Тільки  серце  мами  вічно  молоде.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153511
дата надходження 04.11.2009
дата закладки 17.12.2009


Журавка

Таємниці долі

Я  кохаю  тебе  давно...  
Та  ще  довше  мовчу  ревниво.  
Хтось  підкаже:"німе  кіно".
Та  буває  й  воно  красивим.
Хтось  зітхне:  "Так  було  не  раз.  
Перемучить,  згорить,  минеться".
Тільки  серце  чомусь  щораз  
Полохливо  у  грудях  б’ється.  
Наче  в  клітці  прекрасний  птах  
Так  натхненно  благає  волі.  
Хтось  промовить:  «В  твоїх  руках  
Таємниці  твоєї  долі».

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154324
дата надходження 08.11.2009
дата закладки 17.12.2009


Адель Станіславська

По філіжанці

Поп'ємо  кави,  друже  мій,  поп'ємо  кави,
По  філіжанці  з  гіркотинкою  тепла,
Хай  недомовок  не  буде  між  нами,
Лише  довіра  -  тиха  і  сліпа...
Щоб  зимна  заметіль  торкалась  неба,  
А  нас  з  тобою  гріли  почуття.
Посидьмо  мовчки,  слів  пустих  не  треба,
Попиймо  кави...  Ох,  яка  ж  гірка.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161475
дата надходження 17.12.2009
дата закладки 17.12.2009


Журавка

Дві схожі долі

Люблю,  коли  ти  знову  промовчиш
Придумавши  якусь  солодку  фразу.
Як  подумки  про  щось  мені  кричиш,
А  потім  шепчеш:  «Ну,  давай,  доказуй».

Коли  цілуєш  ніжно  у  чоло
І  губ  торкнувшись  обіймеш  щосили.
Чому  ж  тебе  так  довго  не  було,  
Коли  тебе  у  Господа  просила?

Люблю,  коли  прокинувшись  всміхнусь,
Бо  запах  твій  лишився  на  зап’ясті.
Коли  про  себе  й  думати    боюсь:  
Хіба  так  мало  треба  нам  для  щастя?  

Пробач,  якщо  німію  раз-у-раз,
Вдивляючись  кудись  далеко  в  тишу.
Воскреснути  не  просто  від  образ,
Від  розпачу,  що  в  серці  глухо  дише.  

Дві  схожі  долі  зломлені  на-пів  
Не  просто  так  у  світі  перетнулись.
Ти  знову  щось  промовчати  хотів,  
Та  в  тиші  сонній  «я  люблю»  почулось.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108165
дата надходження 18.12.2008
дата закладки 07.12.2009


Farjen

Осінь між нами

Осінь  у  квітах,  думках  і  у  скверах
Знов  вимальовує  жовтий  орнамент,
Осінь  у  справах  і  стосах  паперу,
Вкотре  між  ними  і  вперше…  між  нами.

Осінь  на  мокрих  дахах  і  бруківках,
В  нічних  кінозалах  і  чашечці  кави,
Осінь  у  вікнах  самотніх  домівок,
Вкотре  між  хмарами  і  вперше…  між  нами.

Осінь  у  віршах  померлих  поетів,
Перемішалась  з  моїми  думками,
Осінь  в  афішах  і  навіть  портретах,
Вкотре  між  вулиць  і  вперше…  між  нами.

Осінь  повсюди,  в  розлуках,  утратах,
Десь  причаїлася  знов  між  рядками,
Осінь  у  пам’яті,  ніби  цитата,
Сказана  вголос.  Так,  кимось,  не  нами…
27-28.01.09

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113943
дата надходження 28.01.2009
дата закладки 04.12.2009