Атлас неба роздерто навпіл,
Пошматовано лазурит.
Тіні гнізда будують навкіл.
Вибиває степ оксамит
Під потужний звук вітродиху
У верхів’ях чубатих крон.
Вчора вітру дих дихав тихо.
Нині, мов зірвав хто з припон.
Завтра, знаю, все буде краще.
Сонце коси вмиє свої.
Пустить сяйво у тіней хащі.
Усміхнеться тобі й мені.
Тут [b]степ[/b] - танець.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425002
дата надходження 14.05.2013
дата закладки 17.05.2013
Ти досконала, наче Венера з картин Ботічеллі,
Врода твоя – то немов би пелюстка троянди.
Як одержимий повторюю ім’я твоє, наче мантри.
Тебе безустанно малюю на полотні аквареллю.
Я потребую тебе, як оазис в пустелі.
До болю закоханий в тебе, як хвилі у скелі.
Ти таємнича, наче Джоконда да Вінчі.
Ти недосяжна, непізнана та незбагнена,
Ти осліпляюча зірка на небі, що сяє натхненно –
Божественність ця тобі дуже личить.
Безтями від тебе, як Данте від Беатріче.
Ти неземна, мов «Небесна Любов» Тиціана*,
Наче Диявол – осяйна, прекрасна, фатальна.
Ангел із пекла. Демон із раю. Невже нереальна?
Вільна, як вітер. Примарна, як фата-моргана.
З очима кольору неба у дощ. Незрівнянна.
Подарунок богів – небесна божественна манна.
Тебе, як Орфей Еврідіку, кохаю глибинно, печально.
Ти надзвичайна – Мадонна з картин Рафаеля –
Майже свята та майже безгрішна.
Коханням займатися пристрасно з ангелом ніжним.
Ти в моє серце поцілила влучно. Невтішно
Кохаю тебе, бо кохання – то келія,
Але світ без тебе – то дика пустеля.
Безтямно закоханий в тебе, як хвилі у скелі.
08.03.2013
* мається на увазі фрагмент картини Тиціана «Любов земна та любов небесна».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409268
дата надходження 15.03.2013
дата закладки 15.03.2013