Якщо тобі коли-небудь стане самотньо -
Не дзвони мені...просто пиши,
На цупкому папері тремкою рукою
Довгі листи.
Про те, як заснути ніяк не вдається
І криком кричить самота.
Про дощ за вікном, що безглуздо снується
І страх.
Про страх загубити себе між конфесій
Буденно-мирського життя.
Про сотні нікчемно-мізерних агресій
В словах, і очах..
Про дні напиши, коли часто всміхався,
Таких небагато...та все ж.
Про очі в які безнадійно вдивлявся,
Вдивлявся без меж.
Про вітру пориви, що студять жахіття
В шухляду закинутих снів.
Мені розкажи про безтактні суцвіття
Невлучно підібраних слів.
Про вулиці міста, якими безцільно
Бродив, мов сновида, пиши.
Й обвуглену суть пересудів постійних,
Як зможеш, мені донеси.
Ту мить опиши, коли зломлений й стомлений
Застиг у потоці подій
Й, хапаючи ротом повітря знекровлене,
Розтягував список надій.
Коли аргументи, не маючи сенсу,
Стинали покірні мости.
Про те, як ковтав гіркоту свого серця
Мені мимоволі пиши.
Пиши мені просто: без ком, без абзаців -
Відчую твій біль, віднайду
Його між рядків, між думок і абстракцій
Й сльозою німою зітру.
______________________________________
Якщо мені коли-небудь стане самотньо...
Не дзвонитиму...лиш напишу.
На цупкому папері тремкою рукою
Про те, чим живу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191432
дата надходження 24.05.2010
дата закладки 17.06.2010
Буває й так, що просто не співпали
Два розуми, два тіла, дві душі
Буває й так, що вже чужими стали
Ті обрані, яким писала ти вірші
Буває й так, що змучена свідомість
Напившись яду із буденних фраз
Благає світ й життя про випадковість
Й себе саму благає в сотий раз
Буває й так, що усмішки відсутність
Це вірний знак неправильності дій
Меланхолія, награна розкутість-
Сигнал пустих поламаних надій
Буває й так, що просто не сприймаєш
І не приймаєш те, що бачиш ти
І дуже важко та все ж відпускаєш
Бо вже набридло просто поруч йти
Буває й так, що втрачена можливість
Дрібний момент, неправильний рядок
І награна набридлива мрійливість
Вже неважливі...Втрачено зв'язок
Буває й так, що слухаєш й не чуєш
Відкривши очі бачиш щось нове
І у блокноті поспіхом малюєш
Щось непочате, світле і живе
Буває й так, що скромно залишаєш
Стираєш з серця і з думок сліди
І робиш крок, та ще куди не знаєш
Бо твоя ціль на даний час - це йти
Буває й так, як у житті буває
Було у когось, може було й в тих
Хто зараз разом в ліжку спочиває
Після розмов буденних і пустих
Буває й так, що просто зупинились
Біля недійсних і наївних мрій
І так буває,що не ті зустрілись
На перехресті непростих подій
Буває й так, а чи могло інакше?
Коли в думках лиш сумніви одні
Коли в думках дзвенить "життя покаже"
І боротьба постійних "так" і "ні"
Буває й так, що просто не співпали
Два розуми, два тіла, дві душі
Буває й так, та ми цього не знали
Допоки спини не царапали ножі
Буває й так, що вже нема бажання
Вертати час, що зник у забутті
Оптимістично скажу на прощання:
"Зустрінемось в наступному житті!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191046
дата надходження 21.05.2010
дата закладки 21.05.2010
Зима мій світ собі забрала,
А грудень сон у мене вкрав.
Не я тебе до болю покохала,
Це ти мене у себе закохав.
Писала вдень, вночі писала,
Та не відправила листи.
Не я тобі життя зламала,
Це ти мене в своє життя впустив.
Усе забула, все спалила.
І вічний спокій вмить настав.
Не я до тебе говорила,
Це ти мене про сніг спитав.
Кричала, плакала, молилась,
Зі страху плутала слова.
А я ж на тебе не дивилась,
Це ти мені свій погляд дарував.
Змирилась,втішилась, заснула.
І просто прокляла любов.
Не я твою дорогу перетнула,
Це ти моєю стежкою пройшов.
А згодом знову я сміялась,
Та хтось натиснув на педаль.
Не я у тебе все забрала,
Ти сам мені усе віддав.
Останній день. І прірва далі.
Не усміхнулась. Не сказав.
Не я тобі усе віддала,
Це ти мене у мене вкрав.
24.12.2008р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188129
дата надходження 06.05.2010
дата закладки 07.05.2010
Через місяць прийде весна...
Я стоятиму на порозі
Й замість снігу з дощем - життя
Завирує в моїм барлозі.
Стільки повеней буде...і хай
Оживають заплакані ріки.
Заварю помаранчевий чай,
То від смутку найкращі ліки.
У душі капітальний ремонт,
Все лахміття, весь брухт...все до біса,
Всі хвости приберу, як Джеймс Бонд,
Я зумію...я та ще актриса.....!!!
І під сонця ласкавий прибій
На сходинках, що пахнуть зимою
Посміхнусь, бо цей день тільки мій,
Бо сьогодні я тільки з тобою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160904
дата надходження 14.12.2009
дата закладки 14.12.2009
Нічні вогні примушують забутись,
І просто йти, не знаючи куди,
Здавалося б, так легко повернутись,
Та дощ змиває похапцем сліди.
Якби гукнуть! А хто мене почує.
Гірчить по тілу охолола кров,
Що в серці заметіль нікого не хвилює,
Так нащо, Господи, ця проклята любов?
Згадаю біль. Німий. Ще з того року…
Сховаю спогади десь глибоко в душі,
З тобою поруч чи без тебе збоку,
Вперед іду по стоптаній землі.
Минають дні. Холоне в чашці кава.
Солодкий погляд ріже наче сталь,
Світанок знов – і я від нього п’яна,
Заплакала б, та сліз нестерпно жаль.
Де крок вперед – шляху назад немає,
Ти гід собі в своєму майбутті.
Час невблаганний, він не зачекає,
А кожен день – єдиний у житті.
Хапаюсь знов за щастя соломинку,
А доля кидає на стіл зеро,
́Мені щоб світ завмер хоч на хвилинку,
А з ним і я, і це німе кіно.
Все. Годі слів. Розтану ніби айсберг,
З водою відпущу себе у океан,
Я лиш аматор, я не ас, не майстер,
Й життя моє – в пустелі караван.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156507
дата надходження 19.11.2009
дата закладки 22.11.2009
Не вірь мені! Сьогодні я брехлива,
Сьогодні ти в прицілі моїх стріл.
Не вітряна, не звабна - просто хтива,
Розбещена потоком теплих днів.
Сьогодні я літаю вище неба,
Згораю й воскресаю у вогні
Й на крилах надто вітряного Феба
Марную дні, загублені в тобі.
Сьогодні ніч моя верховна жриця -
На ложі з хмар віддамся забуттю.
Ти знаєш добре - не умію злиться,
Але як треба, - боляче вколю...!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156882
дата надходження 21.11.2009
дата закладки 21.11.2009
Ви чули, як плачуть красиві дівчата,
коли їхній світ розбивають на скалки?
Коли їх примушують мовчки кричати,
бо зайве словечко з них зробить русалок...
Ви чули, як плачуть красиві дівчата,
коли їм у душу плюють, як в канаву?
Коли вони мусять всі мрії віддати
за мить насолоди безжально криваву...
Ви чули, як плачуть красиві дівчата,
коли їм у серце насипати снігу?
Коли їм вже нічого більше втрачати,
бо ціле життя - мов прочитана книга...
Ви чули, як плачуть красиві дівчата,
коли їхня доля вмирає від СНІДу?
І змоги немає її врятувати,
бо сили в руках не лишилося й сліду...
Ви чули, як плачуть красиві дівчата?
Не чули? О, боже, які ж ви щасливі!
Щось треба у нашому світі міняти,
щоб більше не плакали очі красиві...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155182
дата надходження 12.11.2009
дата закладки 12.11.2009
Нет выхода. Затянута петля
На хрупкой шее, ибо сдали нервы.
Я в зеркало смотрю, но там не я,
Там облик человеческий без веры.
Разбились мысли, чувства и слова,
Упав с небес на дно противоречий.
Ирония, но ты не виноват…
Я и сейчас искала б нашей встречи.
Ненужная ни другу, ни врагу,
Я б стала пред тобою на колени…
Но кем прийти?! Ведь ангелы не лгут,
А демоны не знают угрызений.
Не ангелом. Не демоном. Собой?!
Покинутой и искушённой болью?
Нет, не смогу нарушить твой покой
Своей неразделённою любовью.
Замкнулся круг. Заряжен револьвер.
От напряженья побелели пальцы.
Недостижимым кажется барьер…
Но слишком тесен мной надетый панцирь.
Нет выхода…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154541
дата надходження 09.11.2009
дата закладки 11.11.2009
Мої сльози стануть росою,
Вранці я босоніж пробіжусь.
І до ночі нап'юся тобою,
До нестями тобою нап'юсь.
Ненамріяні вірші напишу листами.
Ще далеко і довго чекати весни.
Доторкнися до мене вустами
І приходь ненавмисно у сни.
Я вразлива і завжди пильна,
До останньої краплі твоя.
Я буваю така божевільна,
А буваю і зовсім сумна.
Ти мрійливий і трішки вільний,
До останньої краплі мій.
Ти буваєш такий неймовірний,
А буваєш чомусь мовчазний.
І не віриться, що раніше
Ми йшли повз різні мости.
Я не хочу нічого більше,
Ніж просто поруч з тобою іти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154547
дата надходження 10.11.2009
дата закладки 11.11.2009