Чорна птаха: Вибране

Анна Дікс

про буденне

Сьогодні  про  буденне:

Вранці  дощ
Змивав  останній  сон  із  моїх  вікон.
Сни,  певне,  забуваються  із  віком,
І  вже  не  пам’ятається,  про  що  ж?

Ну  звісно!  Про  буденне:

Час  летів,
І  поряд  бігла  я,  усе  у  справах.
Час,  мабуть,  найжорстокіша  розправа,  
Він  мною  змарнував,  перехворів.

І  знову  про  буденне:

Ніч  темнить!  
Я  щирістю  не  ліпша  перед  нею,  
Бо  інколи  сама  не  є  своєю
Від  того,  що  тобою  так  болить!..

коли  не  про  буденне.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266029
дата надходження 20.06.2011
дата закладки 20.06.2011


berest

Насправді то був я

Заглянув  у  віконце.
пробігся  по  кімнаті
і  (ти  крізь  сон  почула)  назвав  твоє  ім'я.
Ти  думала  -  це  перший  ранковий  промінь  сонця
нечутно  розбудив  тебе.
Насправді  то  був  я.

Заграв  ще  на  сопілці
простеньке,  веселеньке.
До  тебе  полетіла  мелодія  моя.
Ти  радо  посміхнулась:  "Який  чудовий  ранок!
І  вітер  наче  грає..."
Насправді  то  був  я.

Поцупив  ще  із  столу
твою  ранкову  каву,
хліб  з  маслом  їв  і  думав:  "Прекрасне  це  життя!"
Ти  скрізь  все  обшукала,  собаку  налякала.
Подумала,  що  він  з'їв.
Насправді  то  був  я.

Увечері,  як  завжди,  
твоїм  я  охоронцем
усюди,  де  бувала  ти,  неподалік  стояв.
Ти  талісман  носила  і  думала,  що  він  скрізь
тебе  оберігає.
Насправді  то  був  я.

І  зовсім  випадково
нарешті  ти  зустріла
того,  кого  чекала  усе  своє  життя.
Стояла  ти  й  дивилася  йому  одному  в  очі,
і  говорила:  "Любий..."
Насправді  то  був  я.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239337
дата надходження 06.02.2011
дата закладки 18.06.2011


Шабо

Кава, заварена на емоціях.

Ти  зробив  мені  каву
Із  боляче.
Додав  туди  чужі  поради,
Що  мариновані  
Суспільством,
Заправив
Вершками  байдужості.
Підніс  це
На  розносі  беземоційності,
Доповниши
Десертом  свавілля...
Пробач,  та  твоя  кава
Надто  холодна.
Піду,  заварю  каву
На  власних  емоціях.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254887
дата надходження 19.04.2011
дата закладки 06.05.2011


Biryuza

Ламаними лініями

Ламаними    лініями    на    дзеркалах    віра
і    очима    синіми    знищується    міра.
Дихати    спокусами,солодко    мовчати-
полонена    МУЗАМИ    у    кутку    кімнати.
Пелюстки    байдужості    розкидає    вітер,
нотами    сутужності    -в    почуттях    гармидер.
Кольоровість    спогадів    швидко    набридає,
не    шукаю    доказів,бо    тебе    немає...
Краплями    раптовості    по    щоці    гарячій
і    в    твоїй    суворості    дику    ніжність    бачу.
Щосекунди    втіхою    -    сили    надприродні!-
і    ось    цим    я    дихаю,як    колись,сьогодні!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196248
дата надходження 17.06.2010
дата закладки 15.07.2010


Оксана П.

Осіння лірика небес

Осіння  лірика  небес
Розлуки  і  кохання...
Багряно-мертве  листя  снить
У  затінку  чекання,
Де  ніжить  спогадом  душа
Розмиті  літні  барви,
І  доля  поглядом  тво́їм
На  серці  ставить  карби...
Блакиття  ж  ллється  у  думки
Прозорістю  серпанку,
Де  незбагненна  осінь  п'є
Терпкий  цілунок  ранку...́

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147806
дата надходження 01.10.2009
дата закладки 13.07.2010