Щаслива мить: Вибране

your_rainbow

13. 09. 15

Больше  не  хочу,  довольно
Понапрасну  слёзы  лить.
Как  бы  не  было  нам  больно,
Нужно  брать    -  и  уходить!
Быть  несчастными  –  так  просто,
Можно  сесть  и  погрустить.
Пролистав  страницы  томно,
Несколько  глотков  отпить…
И    в  придачу  пару-тройку
Выдумать  ещё  проблем,
Чтобы  не  сбивать  настройки
Наших  внутренних  систем.
Кажется,  не  станет  лучше,
Спустя  день  и    даже  год.
Кто  калечил  наши  души
Прочь  из  мыслей  не  уйдет.
Но,  по  замыслу  природы,
Просто  всё,  как  дважды  два.
После  каждой  непогоды  -  
Засияет  радуга.
Постепенно,  не  спеша,
Облик  с  памяти  сотрётся.
И  разбитая  душа
Новым  чувствам  улыбнётся.
Вновь  захочется  мечтать,
Строить  планы,  жаждать  встречи
И  на  письма  отвечать
Слыша  стук  в  груди  сердечный.
В  те  моменты  понимаешь,
Как  же  глупо  было  плакать
О  несбывшихся  мечтаньях,
Жить,  как  будто  в  полумраке.
И  невольно  замечаешь,
Утром  просыпаться  легче,
В  7:00    за  кружкой  чая
Думать  о  субботней  встрече.









: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612487
дата надходження 10.10.2015
дата закладки 10.10.2015


LeV

Душа

Сліпій  душі,  що  темрява,  що  світло,
Однаково  чорніють  навкруги.
Однаково  не  холодно  й  не  тепло  
В  самотнім  краю  вічної  зими.

Вона  глуха  до  зойків  інших  душ.
Нікого  і  нічого  їй  не  треба.
Хоч  помирай,  але  її  не  руш.
Вона  забула  шлях  уже  до  неба.

Забула,  що  вона  –  це  чистота,
Що  зіткана  зі  світлого  проміння.
Тепер  для  неї  це  як  новина,
Породження  нестримного  натхнення.

Тому  і  зраджує  тепер  в  усім,
Своєму  носієві  з  незнайомим.
І  кидає  липку  кіптяву  тінь
На  все  прекрасне,  що  творила  зроду.

На  світі  вже  втомилась  вона  жить.
Омита  в  крові  і  слізьми  полита,
Бо  для  людини  все  життя  як  мить,
А  для  душі  –  це  безкінечна  битва.

Проте  не  згасла  ще  надія  вся,
Що  хтось,  колись,  проллє  на  землю  світло,
І  в  світлі  тім  очиститься  вона,
І  позабуде  що  творила  лихо.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612481
дата надходження 10.10.2015
дата закладки 10.10.2015


Серго Сокольник

Розлучення

Розірвались  корали.  Намистини
Покотились  долівкою  з  сумом...
Ти  бажаєш  зрікатися  Істини?
Це  мені  не  потрібно.  Подумай,

Що  ти  можеш  залагодить  зреченням?
Не  збереш  у  долоні  кохання.
Все  кінчається.  Всі  ми  приречені
Пити  чару,  неначе  востаннє...

А  розірвана  Істина  Правдами
По  приватних  кишенях  розходиться.
Не  по  правилах,  ой,  не  по  правилах
"Догравати"  кохання  доводиться...

Тож  омийся  сльозами  розлучними,
Як-то  водиться  в  царстві  жіночому!..
Не  зрікайся.  Вже  краще  відмучитись.
Так  буває.  Хоч  ми  і  не  хочемо...


©  Copyright:  Серго  Сокольник,  2015
Свидетельство  о  публикации  №115092510404  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609343
дата надходження 26.09.2015
дата закладки 10.10.2015


soleil

Дівчинко

Дівчинко,
В    твоїх  венах  течуть  вірші
З  твоїх  ран  проростають  вишні
Твої  очі,  фатально  грішні
Я  тебе  не  віддам  іншим
Я  для  себе
Давно  це  вирішив

ти  тікаєш  завжди  поспіхом
І  в  обійми,
Широким  розмахом
Не  заманиш  тебе  
кавою
Не  заманиш  тебе  
Печивом
Твої  руки,  твій  сміх  коліна….
Я  без  тебе  давно  б  загинув
Я  тобі  наречений  реченний
Непрочитаний,  незавершений  
Текст

Дівчинко,
В  твоїх  венах  живуть  вірші
Допиши  їх  нарешті
Випиши
Той  хронічний  нестерпний  
Біль

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534760
дата надходження 04.11.2014
дата закладки 10.10.2015


Андрій Анатолійович Отченко

«Присв’ячений 1 ВЕРЕСНЯ»

З  теплом  ця  осінь  все  ж  прийшла,
Ще  й  сонцем  гарно  обігріло,
Уся  щаслива  дітвора,
Простори  вулиць  полонила.
І  посмішки  скрашають  час,
І  першачки  ідуть  до  школи,
Настав  й  для  них  учбовий  час,
Почавши  нові  свої  кроки.
 Усе  ж  підуть  у  перший  клас,
Старанно  будь  там  навчатись,
І  це  для  них  щасливий  час,
Будуть  життя  все  пам’ятати.
А  час  минатиме  лишень,
Роки  перебігом  щасливо,
І  обернись  й  вже  випускник,
Життя  швиденько  все  змінило.
І  нагадавшись  це  усе,
Шкільні  роки  все  полонили,
Ми  просто  не  забудем  те…
Що  з  кожним  роком  нас  змінило.
Ми  не  забудем  перший  клас,
І  вчителів  що  нас  навчали,
Та  й  клас  що  дружний  повсякчас,
Веселим  спогадом  згадали.
І  ось  поріг  шкільний  минув,
І  ми  усе  ж  дорослі  стали,
І  діточки  наші  підуть,
Тай  й  будуть  там  гарно  навчатись.
І  продзвенить  перший  дзвінок,
Він  раз  в  житті  у  всіх  буває,
Шкільні  роки  в  дорослість  крок,
Роки  ідуть  роки  минають…

А.А.  Отченко    01.09.15  р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603523
дата надходження 01.09.2015
дата закладки 10.10.2015


Antonina Vinnitskaya

Ненаголошене кохання


Спокуса  чинить  тільки  зло,
Романтика  псує  нам  очі,
А  пристрасть  тягне  лиш  на  дно,
Гарячої,  грішної  ночі.

Огида  мучить  серце,  душу,
І  відвертає  назавжди,
Втекти  далеко  хочу  й  мушу,
Я  прокладу  в  той  шлях  сліди.

Коли,  ти  –  сонце,  то  -  світи,
Світи,  так  ясно,  як  ніколи.
Коли  ти  –  серце,  то  -  люби,
Щоб  всесвіт  не  закрив  нам  штори.

А  як  не  можеш  –  прокляни,
Щоб  сили  вже  мені  не  мати.
Мої  всі  нутрощі  ковтни,
Щоб  тіло  стало  казематом.

Ти  –  космос?  Може.  Чи  ти  смерть?
Летіти  вниз  у  синє  небо?
Упасти  вгору  спересердь?
Перед  очима  мати  “  zero”.

Порватись  на  частини  вщент?
Що  може  бути  найпростіше.
Огидний  чути  комплімент,
І  крик  оглушливої  тиші.

Раби,  заручники  подій,
І  відступ  зовсім  не  можливий.
Той  світ,  омріяних  надій,
Насправді  є  такий  фальшивий.

Кохання  може  бути  злим,
І  неподільним,  і  жорстоким.
Та  чи  потрібне  воно  тим,
Хто  замість  серця  має  стоки?  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611475
дата надходження 05.10.2015
дата закладки 05.10.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.01.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.01.2015


Турист

Не плутайте кохання із гормоном

Чомусь  в  цілунках  криється  тривога  -  
що  все  це  так...  А  не  від  Бога,
всьому  виною  лиш  тестостерон  -  
Це  не  кохання  ще...Простий  гормон.

Кохання  ж  це  коли  з  закритими  очима,
не  відчуваючи  безглуздя  за  плечима,
ідеш  вперед  тримаючи  в  долоні  
чиєсь  життя  у  добровільному  полоні...

Коли  годинами  шукаєш  серед  міста
її  одну...Найкращу  перлу  із  намиста,
краплину  чистої  водиці  з  неба,
торкнутися  б...До  болю  треба!

І  уночі  немає  часу  роздивлятись  зорі
вслухаючись  замріяно  у  голоси  прозорі,
як  під  гіпнозом  зустрічати  ранок  -  
в  якім  вона  твого  життя  світанок...

Кохання  це  забувши  про  закони
творить  разОм  -  руйнуючи  кордони,
і  поспіхом  втікати  в  темну  ніч,
Залишивши  для  інших  шепіт  протиріч...

Разом  життєвий  шлях  змалюєте  на  полотні,
розлукам  скажете  одноголосне  "ні"!
підете  в  світ  вже  власними  стежками,
Навіки  зв*язані  обітніми  словами...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528472
дата надходження 07.10.2014
дата закладки 07.10.2014


Адель Станіславська

Текла сльоза

Текла  сльоза  солона  і  гірка
Така  ж  сама,  як  літ  шістнадцять  тому
А  в  грудях  билась  істина  німа  –
Не  можна  вже  зарадити  нічому.
Минули  весни,  юний  цвіт  зів'яв
Розбились  мрії  серця  молодого
Студений  вітер  на  шматочки  рвав
і  ранив  душу  -  свідок  жалю  мого…
Чи  ти  щасливий,  хочу  я  спитать
І  що  відчув,  як    юність  ти  побачив?
Чи  був  хоч  щем  у  серці,  чи  печаль?
…Ти  мабуть  все    давно  собі  пробачив…
Ти  мабуть  вже  давно  усе  забув,
Та  й  справді  ж  бо,  навіщо  пам'ятати?
Усе  минуло,  відлетіло  в  даль.
І  щастя  із  нещастям  не  зрівняти.
Що  втрачено,  ніколи  не  вернеш.
Що  пройдено,  не  перейти  те  знову.
Лиш  не  забудеш…  Пам'ять  не  зітреш.
Картинку  юності  звабливу  й  кольорову.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162129
дата надходження 20.12.2009
дата закладки 20.12.2009


chernoglazka

ФАТАЛЬНА ЖІНКА

Вона  тендітна  -  та  незламна,

Чарівність,  незбагненність,  чистота  в  очах...

Це  непристойна  скромність,  що  веде  в  оману,

Байдужих  не  залишить,  заполонить  в  снах.


Вона  і  сонце,  і  зоря  на  сході,

Вона  і  муза,  й  пісня  у  душі,

Вона  володар  всього  у  житті.

Їй  все  підвладне,  а  вона  -  собі.


Її  жадають,  хочуть  до  нестями,

Її  кохають  в  сні  і  на  яву,

Її  обожнюють  і  днями  і  ночами,

Її  цілують,  та  лише  в  щоку.


Вона  самотня,  хоч  така  жадана.

Вона  -  це  пристрасть,  спалах  у  очах.

Вона  фатальна,  непокірна  дама.

Вона  для  всіх  і  кожного  монарх.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113040
дата надходження 22.01.2009
дата закладки 27.09.2009


chernoglazka

В полоні

В  полоні  чар  моя  свідомість,
В  п'янкім  дурмані  бачу  світ,
Купаюсь  у  твоїм  коханні,
Лечу  в  невіданий  політ.

Безмежний  простір  огортає
Шалений  блиск  очей  твоїх,
До  вуст  вустами  притягаюсь
Щоб  збожеволіти  від  них.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147222
дата надходження 26.09.2009
дата закладки 27.09.2009


Кори

Я сегодня неприличо влюблен

Я  сегодня  неприлично  влюблен,
А  ты  -  так  нежно  раздета,
Я  наши  вены  наполню  огнем,
И  станет  ближе  к  нам  небо.
Мы  вывернем  мир  наизнанку,
Себя  и  нервы  его  оголив,
Принцессу  превращу  в  куртизанку-
Такой  избитый  и  пошлый  мотив.
Ты  зажжешь  дыханием  свечи,
В  небесных  канделябрах  ночи,
В  стон  сольются  все  речи,
И  в  сердце  вонзятся  мечи.
К  нам  не  заглянет  застенчивый  клен
И  за  зиму  спрячется  лето,
Ведь  я  сегодня  неприлично  влюблен,
А  ты  -  мною  так  нежно  раздета.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147224
дата надходження 27.09.2009
дата закладки 27.09.2009