Олександр МкКола-вич: Вибране

Kallina

Смолою

Доски  сосновые  плачут  –
Тесно  сколочены  в  гроб,
Жёлтой  смолою  начат
Траур  по  ком-то.  Лоб
Мёртвого  бледно-синий,
Гладкий  и  без  морщин…
По`  небу  журавлиный
Чёрно  летит  клин.
Мама,  зачем  хоронишь
Осенью  ты  меня?
Нет  ничего,  окроме
Листьев  сухих  огня.
Я  же  любил  вёсны,
Я  же  мечтал  про…
Я  же  хотел  до`  смер…
Жить!..-  всем  врагам  на  зло!
Плачь  над  моими  кудря...
В  щёки  меня  целуй.
Смерть  не  страшна.  Будет
Страшно  от  аллилуй,
Что  проникают  в  уши,
В  мёртвые  льясь  виски.
В  чёрной  земле  лучше
Чувствовать  вкус  доски,
Жёлтой  такой,  сосновой,
С  капельками  смолы…
Мама,  нахмурь  брови,
Брось  в  меня  горсть  земли…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816171
дата надходження 03.12.2018
дата закладки 05.12.2018


Оксана Дністран

Сутеніло…

Сутеніло,  ти  кинув  палити,  
Буревійно  рвонувся  з-за  столу,  
Келих  пристрасті,  нами  допитий,  
Покотився  самітно  додолу.  

Я  ще  гнулась  його  підібрати,  
Та  кришився  мій  внутрішній  спокій.
Набубнявіли  хмари  кошлаті,
Засльозили  у  тузі  глибокій.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792321
дата надходження 19.05.2018
дата закладки 19.05.2018


pr0n1x

Белый дым

мир  просторен  на  краю  вселенной
встанешь  разглядеть  себя  в  окно
облако  ползущее  на  землю
золото  в  прохладно-голубом
горкой  сахар  топится  молочный
истекают  солнечны  часы
ложечка  о  блюдечко  так  точно
звонко  ударяется  молчит

высмотришь  прозрачную  планету  
ткнёшь  её  нечаянно  насквозь
чай  с  малиной  тёплый  вкус  конфетный
белый  дым  от  мятых  папирос
звёзды  льются  робкие  в  ладони
патефон  саднит  иглой  в  тиши
на  краю  вселенной  звуков  кроме
тонко  отлетающей  души
нет
…и  вроде  тихо  так  покойно
тает  свет  неведомо  куда
на  краю  вселенной  происходят  
чудны  твои  господи  дела

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763895
дата надходження 04.12.2017
дата закладки 05.12.2017


ватра

кохана цятка

ну  що  ж  ти  так?
копаєшся  в  собі,
шукаєш  щось  своє
закритими  очима
намацаєш  її
в  чорнющій  темноті
і  хочеш  обійняти...
та  зламані  вітрила,
розшарпана  душа,
розколоті  серця
надвоє,  ні
дрібнесенькі  серцята...
нащо  тобі  така  біда?
на  всій  планеті  є  лише  одна
твоя  кохана  цятка.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696044
дата надходження 22.10.2016
дата закладки 23.10.2016


Процак Наталя

Любовна забаганка…

Грайливе  сонце  крізь  фіранку
Подасть  сигнал:"Початок  ранку!"
Яскравий  промінь  -  дня  уламок
Зруйнує  наш  сонливий  замок...

Ти  посміхнешся,  замуркочеш:
"Що  на  сніданок,  люба,  хочеш?"
Я  усміхнуся  пустотливо:
"Тебе,  моє  кохане  диво!

Хочу  із  лоскоту  узвару
Його  скуштуєм  вдвох(на  пару)
Із  поцілунків  -  міцну  каву
З  пестливих  слів  -  легеньку  страву

Прошу,  із  ласки  бутербродик
Цього  бажає  мій  животик...
І  ніжності  налий  у  чашку
Зготуй  із  шалу  пишну  кашку

З  спокуси  попрошу  цукати
Мене  не  пробуй  ошукати!
А  ще  млинці!  -  із  насолоди
Краплинку  зваби  (для  пригоди)

Бажаю  всього  і  багато!
Тому  давай  -  готуй  завзято!
Тебе  я  хочу  смакувати
Тобою  голод  втамувати!"

Ти  прошепочеш:  "Ненажера!"
Я  засоромлюсь:  "Що?...проблема?"
Ти  приголубиш,  залоскочеш:
"Тобі  кохана,  все  що  хочеш!"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681154
дата надходження 01.08.2016
дата закладки 02.08.2016


s o v a

нерівності каліграфії

там,  на  дахах,  де  стукав  дощ,
де  заховались  щойно  зорі,
в  акордах  струнних  серед  площ,
хтось  посміхався  щиро  поряд

червневі  подихи  з-за  хмар
картинних  ранків  оберемком
за  горизонтом  його  чар,
натхнень  насипаних  у  жменьках

і  десь  нестримані  вогні,
і  подорожні  серед  ранку,
ми  опинились  серед  снів,
картато  виведених  в  рамки

там,  де  сьогодні  падав  дощ,
десь  серед  вулиць  і  світанків,
коли  шукали  спрагло  щось,
хтось  посміхався  тихо  зранку

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670062
дата надходження 03.06.2016
дата закладки 30.07.2016


zang

код зангезі

текст  –  в  "прикріпленому  файлі"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676137
дата надходження 04.07.2016
дата закладки 22.07.2016


Юлія Холод

На часах одиннадцать без пяти…

На  часах  одиннадцать  без  пяти,
Край  луны  за  штору  уже  заполз.
Не  пора  ли,  милый,  тебе  уйти?
Завтра  мне  опять  запрягаться  в  воз...

Завтра  вновь  надену  свою  броню,
Приколю  терпенье  на  грудь,  как  брошь.
Я  тебе,  любимый  мой,  позвоню,
Чтобы  рассказать,  как  ты  был  хорош...

Не  суди  меня  за  стальной  цинизм,
Поцелуй  коротенький  в  угол  рта.
Всю  мою  романтику  съела  жизнь
На  закуску  к  нежным  моим  мечтам.

Те,  кто  как  в  начале,  так  и  в  конце
Щедр  был  на  изысканную  лапшу.
Душу  я  теперь  берегу  в  ларце
И  колец,  хороший  мой,  не  ношу.

У  тебя  пока  не  отточен  нюх
На  дешевый  фарс,  дорогую  ложь...

Я  тебе  (наверное)  позвоню,
Чтобы  рассказать,
Как  ты  был  хорош.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677738
дата надходження 13.07.2016
дата закладки 17.07.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.02.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.02.2015


Это_я_Алечка

СКРЯБИН. ПОСЛЕДНЕЕ ИНТЕРВЬЮ

https://www.youtube.com/watch?v=Edyvz_Xccfs

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556697
дата надходження 02.02.2015
дата закладки 03.02.2015


V. Zolin

С Рождеством!

И  пусть  в  сердцах  и  душах  наших  

царят  покой  и  естество,  
 
и  память  о  героях  павших,  
 
и  правды  свет,  
 
и  Рождество!  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549511
дата надходження 07.01.2015
дата закладки 12.01.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.12.2014


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.12.2014


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.12.2014


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.12.2014


Кадет

Злободневные вариации

Заковыристый  гул  вертолёта
Перебил  штурмовой  самолёт…
Чертыхнулась  в  овраге  пехота,  -
По  своим  авиация  бьёт…

И  не  «замерло  всё  до  рассвета»,  -
Копошатся  кругом  блок-посты…
И  слыхать,  как  за  речкою  где-то
Ополченцы  взрывают  мосты…

Паровозы  в  объезд  посылают,
Пассажиры  уходят  в  запой…
И  собаки  с  опаскою  лают,
Когда  кто-то  крадётся  тропой…

«Веет  с  поля  ночная  прохлада,
С  яблонь  цвет  облетает  густой…»
Как  узнать,  где  и  чья  нынче  влада?
Всё  смешалось  в  кромешный  отстой…

«Может  статься»,  что  мир  недалёко,
Только  время  -  не  краля,  не  ждёт…
Мать  сидит  у  окна  одиноко
И  надеется  ночь  напролёт…

июнь  14

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507533
дата надходження 26.06.2014
дата закладки 01.12.2014


Dixi

Я і мій синочок.

Я  і  мій  синочок

Ми  дорослішали  вдвох-
Я  і  мій  синочок.
Мій  маленький  центр  землі,
Недоспані  ночі.

Вчила  я  його  ходить,
Їсти,  говорити.
Він  мене  учив  терпіть,
Віддано  любити.

Разом  дмухали  крізь  сльози  
На  збите  колінце.
Разом  вранці  зустрічали
Сонячні  промінця.

Разом  у  садочок  йшли
На  роботу,  в  школу.
Разом  плавати  учились,
Грати  у  футбола.

Вихідні,  відпустки,
Свято,  іменини
Скрізь  в  дитини  була  мама.
У  мами  дитина.

І  коли  недобрі  люди
Донесли  дитяті,
Що  у  нього  тільки  мама,
А  немає  тата,

Воно  плакало  просилось
-  Мама,  дорогенька,
Хочу  бути,  як  всі  діти…
-  Почекай,  маленький!

Он  в  Андрія,  твого  друга,
Тато  безробітний.
На  весь  світ  він  зло  тримає.
Винні  жінка  й  діти.

А  в  Сергійка  сусідського
Татко  випиває.
Часто  лається  на  маму,
З  хати  виганяє.

В  нас  з  тобою  тихо,  мирно,
Чистенько  у  хаті.
-  Ні,  хитає  головою,
У  нас  нема  тата.

Поцілунками  на  щічках
Висушила  слізки.
Віднесла  малечу  в  ліжко,
Посиділа  трішки.

Тай  пірнула  у  подушку  
Біду  виливати.
Нема  тата  у  дитини,
А  де  його  взяти?

Скільки  крутяться  навколо,
Заміж  пропонують.
Зізнаються  у  коханні.
Дитя  ігнорують.

Тай  в  самої  у  душі  
Теж  нема  спокою.
Серце  тягнеться  до  того,
Що  живе  з  другою.

Цілу  ніч  себе  жаліла.
Поки  засіріло.
Піднялася.  Посміхнулась.
Сина  розбудила.

Все  в  нас  буде.  Час  злетить,
Як  жовтий  листочок.
Тай  пішли  у  світ  широкий  
Я  і  мій  синочок.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522600
дата надходження 10.09.2014
дата закладки 28.11.2014


Льоша

Героям АТО

Настали  дні,  тяжкі  хвилини  в  світі,
Що  неочікувано  ззаду  підкрались.
І  хто  нас  зрадив?  Хто  напав  зі  спини?
Я  думав  -  брат,  а  виявилось  -  ні.

Настали  дні,  коли  потрібна  поміч,
Коли  не  можна  здатись  в  боротьбі.
Не  боячись  стояти  в  полі  бою,
Під  обстрілом  чужинців  уночі.

Я  дякую  всім  серцем  їм  за  волю,
За  те,  що  борються  за  неї  кожен  день,
Нас  захищають  дуже  мужні  хлопці,
Що  не  покинули  країну  у  вогні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539827
дата надходження 27.11.2014
дата закладки 27.11.2014


soleil

Дівчинко

Дівчинко,
В    твоїх  венах  течуть  вірші
З  твоїх  ран  проростають  вишні
Твої  очі,  фатально  грішні
Я  тебе  не  віддам  іншим
Я  для  себе
Давно  це  вирішив

ти  тікаєш  завжди  поспіхом
І  в  обійми,
Широким  розмахом
Не  заманиш  тебе  
кавою
Не  заманиш  тебе  
Печивом
Твої  руки,  твій  сміх  коліна….
Я  без  тебе  давно  б  загинув
Я  тобі  наречений  реченний
Непрочитаний,  незавершений  
Текст

Дівчинко,
В  твоїх  венах  живуть  вірші
Допиши  їх  нарешті
Випиши
Той  хронічний  нестерпний  
Біль

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534760
дата надходження 04.11.2014
дата закладки 09.11.2014


Mustang

facebook

О  победах  свой  героической  роты,
О  падении  евро,  свободе  Курил
Мне  молчал  и  курил  боец  желторотый.
Он  молчал  и  курил.

И  старик  у  метро  разутюжил  гармошку  –
Он  молчал  и  играл  свой  заезженный  вальс,
С  расстановкой  жал  клавиши  вдоль  понемножку,  
Засучив  рукава:

«Ни  кола,  ни  двора,  ни  зелёного  сада
Ни  проклятий,  ни  жалоб  –  вообще  ни  рожна  –  
Только  старости  немощь  да  город  в  осаде,
Да  болеет  жена».

Мне  малыш  на  руках  у  беременной  мамы
В  толковище  за  право  на  паспорт  в  ОВИР
Улыбался  беззубо,  беззвучно  и  прямо,
Если  б  мог,  говорил.

Мне  трава  пожелтела  и  листья  опали
Тоже  молча:  природу  зови  –  не  зови.
Это  небо  в  опале,  эти  люди  попали
Под  колёса  большой  нелюбви.

А  в  сетях  социальных  камланья  и  мука  –  
Феодала  подставил  дежурный  вассал,
Тот  легенда,  а  тот  –  распоследняя  сука  –  
Чище  детской  слезы  обличенья  фейсбука.
Будя  всем  недотыкомкам  впрок  и  наука,
Не  жалея  ни  деда,  ни  сына,  ни  внука,
Он  просил  перепост,
И  писал,  и  писал…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528497
дата надходження 07.10.2014
дата закладки 08.10.2014


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.10.2014


Kallina

Nunc ést bibéndum

Прошлое

Прррокричи,  прошепчи,  напиши  на  песке.
Две  ракушки  –  ладони  белеют.
Ты  мне  снился  свободным,  а  я  –  на  леске  -
С  золотой  чешуёю  форельей.

Снился  папа  -  большой  длинношёрстный  медведь,
Поневоле  заторенный  в  башню,
И  забытый  язык,  за  который  сгореть
На  костре  поднебесном  не  страшно.

У  великих  глаголиц,  что  в  легких  моих
Протекают  рекой  полноводной,
Столько  добрых  корней,  что  рождается  стих,
Согреваясь  в  деснице  Господней.


Настоящее

Небо-небо  -  опять  продаёт  стариков
Поредевшие  сивые  кроны!
Их,  парные,  сливать  бы  -  с  утра  молоком
В  ненасытные  пасти  бидонов…

С  них  бы  сливки  снимать,  добавлять  в  иван-чай,
Становиться  мудрей  и  смелее
И  в  закрытые  двери  стучать  и  стучать,
На  пороге  уже  околев  и

И  разбив  кулаки  до  кости,  до  КРОВИ,
До  зазубренной  сизмальства  рифмы,  
Что  в  моём  языке  под  копирку  ЛЮБВИ
На  страницу  в  линеечку  вышла.


Будущее

Вот  и  мы  после  сна  и  гражданской  войны,
Не  сумевшей  избавить  от  плевел,
Побоялись  заречься  от  тюрьм  и  сумы
И  в  грядущее  снова  не  верим.

У  небесных  ворот  отдежурил  отряд.
Нам  осталось  лишь  пить,  и  Гораций
Наклонился  над  бочкой,  чтоб  к  сердцу  костра
Углевыми  руками  добраться.

И  гордячка-река,  что  из  Козьих  Болот
Вытекает,  как  прежде,  крещато
В  паутину  тоннелей,  изгиб-поворот,
В  пепелища  глядит  виновато.



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511724
дата надходження 16.07.2014
дата закладки 16.07.2014


ватра

Тобі

Він  не    хотів  її  втрачати
Вона  ж  благала  «відпусти»
Він  ставив  перепони  -  грати
Й  підлесливо  манив  її  туди.

Вона  воліла  жити  чесно
І  не  вдягати  тих  солодких  пут…
Та  обіруч  її  взяла  любов  й  понесла
Туди,  де  всі  закохані  живуть.

На  що  це  їм?  За  що  карає
Чи  може  нагороджує  їх  Бог?
Це  долі  рівновага  –  де  втрачають
То  там  прибуде  щастячка  шматок.

Не  сталось  так,  як  це  вони  гадали
І  щастя  біллю  відлунало  їм  обом
Те  «відпусти»,  що  з  її  серця  пролунало,
В  його  душі  камінням  залягло.

І  він  розвів  ті  руки,  немов  крила,
Що  ще  за  мить  її  горнули  до  грудей.
Й  по  тих  сльозах,  які  вона  зронила,
Пішло  ледь  чутно  щастя  до  людей.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285199
дата надходження 09.10.2011
дата закладки 15.07.2014


J. Serg

Камешек

Драма  -  камешек  мелкий  и  колкий,  трагедия  -  гвоздь.
Жизнь  по  тропке  под  гору  бежит  и  изрядно  хромает.
Канет  в  глуби  травы  и  замрет  пока  вызреет  гроздь
Серебристых  искринок  вселенского  черного  мая.

Размещается  смерть  на  просторах  ничейной  земли.
И  вращается  шар  комариного    грозного  гула.
Корабли  облаков  океанских  зарю  разрезают  вдали,
И  звучит  над  планетой  любовная  ересь  Катулла.

В  этом  вареве  мутном  струится  горячечный  бред
Языков  вавилонских  рассеянных  ветром  раздора,
И  любовь  золотится,    из  черни  рождается  свет,
И  кровавая  роза  впивается  в  лапу  Азора.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511481
дата надходження 15.07.2014
дата закладки 15.07.2014


kokabaskin

Восемь лет.

"Я  люблю  тебя.  Здравствуй!"  -
Как  выдохнуть  это  до  дна?
Ты  принять  это  сможешь?
Ты  выдержишь  это  с  порога?

То  ли  краешка  радуги,  то  ли  глухого  стекла
наши  пальцы  коснулись,  отдернувшись  как  от  ожога.

Мы  себя  отпускаем  слезинкой  с  намокших  ресниц  -
что  потребуешь  с  неба  где  нами  уложены  звезды?

Неисправность  души  -  перелетность.
Возможности  птиц
Не  дают  нам  покоя  -  
Лететь,  опираясь  на  воздух,

Всех  условностей  груз  оставлять  под  раскрытым  крылом,
забирая  с  собой,  то  что  может  поднять  даже  птица  -
то  что  стоит  нести,  что  крыла  оправдает  надлом,
то,  что  бьется  внутри,  и  не  может  упасть  и  разбиться.

Расколдуй,  если  можешь,  мою  потаенную  суть  -
там  где  оттиск  тебя  я  храню  в  папиросной  бумаге.
Научись  забывать,  и  меня  научить  не  забудь
не  вдыхать  твое  имя  при  каждом  стремительном  шаге...

Даже  если  бегу  -  я  тебя  забираю  с  собой,  
и  зашив  за  подкладку,  везде  проношу  контрабандой.
Оставляю  в  покое...  забыв  навсегда  про  покой.
Даже  сниться  друг  другу  отныне  придется  украдкой...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502274
дата надходження 30.05.2014
дата закладки 05.06.2014


Это_я_Алечка

жизнь по кругу

а  жизнь  по  кругу
вёсны  -  зимы  -  вёсны
одно  и  тоже
одно  и  тоже
и,  кажется,  порой,
что  слишком  поздно
и,  что  другие
выглядят  моложе...

но  разделить
дыхание  весны
ознобисто-горячечных  порывов,
когда  все  завтра
сложены  в  листы
и  новый  день  до  завтрака  отложен
со  мной  никто  не  может
только  ты...

загадочны  маневры  красоты

колечками  глубинного  дыхания
вплетаемся  в  узоры
миро_ждания
осознанно  уйдя  от  суеты
без  повести,
без  глав
и  без  названия
от  гнева  праведных
до  выплеска  "ух,ты!"
бутонимся  и  вянем,
как  цветы
...  в  посту
без  влаги  состраданья...


растягивают  кожу  ожидания

на  звёздных  рамках  кельтские  кресты....

                                 ----------------------
и  "кожа  ожидания"  скрепит  натужно  
тянет  стремя  рамок
и  сыплется  к  чертям  песочный  замок,  
и  нечто  вездесущее  не  спит  -  
творит  и  строит  замысел  свой  новый,  
и  мир,  уже  насквозь,  как  сон  бредовый,  
к  истоку  как  к  источнику  приник...




: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486523
дата надходження 18.03.2014
дата закладки 20.03.2014


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 13.02.2014


Kallina

Бери себе

м.Ире.

Бери  себе  в  награду  облака,
Которые  не  судят  одиночек,
И  «Отче  Наш»,  как  в  рукописи  прочерк,
Все  начинает  изнова,  пока  

За  окнами  свирепствует  капель,
Неистово  ворвавшаяся  в  зиму.
Готовься  умирать.  Явись  с  повинной.
Открыв  неплотно  замкнутую  дверь.

И  выдыхай  последнее,  что  есть
В  твоей  груди  –    все  Рождеством  отпето,
И  никотин  последней  сигареты,
И  груз  обид,  что  сдавливал,  как  Крест.

Бери  себе.  И  быстро  улетай.
А  мне  –  любить  и  помнить.  Долго-долго.
И  выливать  накопленное  слогом,
Как  будто  горький  недопитый  чай…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240382
дата надходження 11.02.2011
дата закладки 03.01.2014


Rukosh

Порнуха

Що,  зацікавила  лиш  назва  ?
Чого  зайшов,  розвісив  вуха  ?
Скажу  відверто  і  відразу  -  
тут  мова  не  про  ТУ  порнуху.

Собі  ми  вибрали  "начальство",
Воно  клялось  народ  любити,
і  Україну  повсякчасно
від  всіх  напастей  боронити.

Про  Україну  вільну,  нову
народ  вже  мріє  п*ятсот  років,
Та  що  отримали  натомість  ?
Нас  "люблять"  раком,  потім  боком  !

Коли  ти  Ореш,  як  волами,
і  день  і  ніч,  аж  очі  пухнуть,
А  у  Тігіпка  діаграми
що  все  ніштяк  -  оце  порнуха  !

Як  соромлЯться  твої  діти
в  своєму  дранті  йти  до  школи,
А  ти  не  можеш  пояснити
Чому  ти  так  "працюєш  кволо"  ?!

Коли  ти  вже  міркуєш  зранку  -
чим  завтра  їх  нагодувати,
Азаров  інженерам  радить
Побільш  картоплі  засівати  ?!

Коли  в  країні  жити  страшно,
коли  ми  всі  в  багні  по  вуха,
А  в  Межигір*ї  гольф  і  яхта  -
Оце,  я  вам  скажу,  порнуха  !

Коли  бандити  гроші  мають,
і  суд,  і  прокурор  їх  слуха,
а  в  вас  "законно"  забирають
батьківську  хату  -  це  порнуха  !

Коли  твоя  старенька  мати
боїться  визирнуть  із  двору,
щоб  джипові  не  "заважати"
коли  в  кабак  летять  мажори,

коли  нема  куди  подітись,
коли  менти  -  ще  гірша  банда,
і  краще  з  ними  не  зустрітись  -
оце  і  є  порнуха,  брате  !

Ми  люди  чи  вже  стали  скОтом  ?
Все  ж  люди  ?  То  скажи,  мій  брате,
Чом  дозволяєм  цій  мерзоті  
Порнографічно  керувати  ?

Чи  є  в  нас  совість,  честь  і  гідність  ?
Чи  гречка  й  молоко  згущене  ?
Чи  ми  дурні,  тому  що  бідні  ?
А  бідні,  бо  дурні,  напевне  ?

Ми  маєм  досвід,  та  дипломи,
є  розум,  на  руках  мозолі,
але  не  можем  все  одно  ми  
хазяйнувати  в  своїй  долі!

Коли  пузатий  райначальник
без  хабара  не  дасть  дихнути,
та  ще  й  життю  тебе  навчає  -
то  може  час  вже  схаменутись  ?!

То  може  вже  порнухи  досить  
в  Шевченковій  Вкраїні  милій  ?!
То  може,  двадцять  років  посту  -
Це  забагато  й  вже  несила  ?!

Спитай  у  себе  і  у  Бога,
що  скоро  знов  для  нас  воскресне,  
чи  на  таку  собі  дорогу
ти  сподівався  ?  Тільки  чесно  !

Наважся  на  своє  питання
від  серця  відповідь  відчуть.
Не  зрадь  батьківські  сподівання.
Є  бюлетень.  Є  вила.    В  путь  !

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329250
дата надходження 10.04.2012
дата закладки 14.05.2012


J. Serg

Интимная лирика

Тетрадь  пуста.  Обрывки  утра.  
Зубная  паста,  бритва,  чай.  
На  пол  упала  "Кама-сутра",  
Рукой  задета  невзначай.  
Гляжу  в  окно  как  суетится  
Народ  рабочий,  огород,  
Персидских  роз  прекрасны  лица  
И  рожей  крив  бурьян-урод.  
Теплынь  колышет  воздух  дальний,  
Сияет  неба  пустота...  
На  кухню  голою  из  спальни  
Бесстыдно  входит  красота.  
И  сонно  тянет  к  люстре  руки,  
Полны  желанья  два  соска,  
Во  имя  торжества  науки  
Забвенью  предана  тоска.  
Пусть  чайник  злопыхает  паром,  
Стихами  бредит  пусть  тетрадь,  
Пойдем,  я  буду  на  гитаре  
Твоей.  любимая,  играть.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335493
дата надходження 06.05.2012
дата закладки 07.05.2012


Черный Человек

Апрель и Октябрина.

Он  –  странная  смесь  из  солнца  и  снега
Она  –  рыжевата,  немного  дождлива
Он  думал  сперва  –  она  лишь  коллега
Она  никого  до  него  не  любила

Забавный  союз,  непривычная  пара
Пикантная  формула  вечного  счастья
Она  очень  часто  на  нервах  играла
А  он  иногда  был  причиной  ненастья

Они  –  словно  вызов  законам  природы
Всему  вопреки  стремились  быть  вместе
И  даже  когда  неполадки  погоды
Дождями  расстреливали  их  на  месте

Зато,  так  бывало,  что  солнце  ласкало
Их  встречи,  которые  нежно  любило
И  люди  жалели  что  дней  очень  мало
Когда  Он  –  Апрель,  а  Она  –  Октябрина

Он  –  странная  смесь  из  солнца  и  снега
Она  –  рыжевата,  немного  дождлива
Он  думал  сперва  –  она  лишь  коллега
Она  никого  до  него  не  любила…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327355
дата надходження 03.04.2012
дата закладки 04.04.2012


Юлія Холод

Реют в небе резные башенки…

***
Реют  в  небе  резные  башенки,
Отражаясь  в  стекле  машин…
Не  погонишь  меня  в  монашенки  –
Слишком  я  уж  люблю  грешить…

Ненавижу  я  все  обочины,
Обходные  пути,  теньки.
Посмотри  –  как  штыки  заточены
Мои  мысли.  И  каблуки.

Все  ошибки  мои  –  бесценные,
Не  поместятся  на  весах.
Мне  мадонной  не  стать  смиренною  –
 Слишком  много  огня  в  глазах…

Реют  башни…  Листвою  устланный
Сквозь  толпу,  ей  навстречу  путь…
НИКОГДА  МНЕ  НЕ  БЫТЬ  БЕСЧУВСТВЕННОЙ!..

А  хотелось  бы…
Хоть  чуть-чуть…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318755
дата надходження 03.03.2012
дата закладки 06.03.2012


Птицын Анатолий

И все так прочно, И все так зыбко, Как Мона Лиза С ее улыбкой.

..


А  завтра  боли
Опять  начнутся
А  завтра  надо
Опять  проснуться.
И  снова  спорить,
И  снова  ладить.
Любить  и  верить,
Подлить  и  гадить.
А  после  вечер
Опять  застынет,
Как  стынет  вечность
Слезой  в  камине,
И  мы  сойдемся
Под  одеялом
И  разойдемся
К  утру  устало.
И  все  так  прочно,
И  все  так  зыбко,
Как  Мона  Лиза
С  ее  улыбкой.
И  как  то  жилось,
И  что  то  сталось
И  все,  что  было,
Во  сне  осталось.
А  утром  боли
Опять  начнуться,
А  утром  надо
Опять  проснуться.
И  надо  спорить,
И  надо  ладить,
Любить  и  верить
Подлить  и  гадить


...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210618
дата надходження 13.09.2010
дата закладки 22.12.2011


J. Serg

Коммунист

А    спасение    не    в    молитве,
 Выбрось    чётки    скорей,    дурак.
 Бритва,    кажется,    не    для    битвы,
 Не    для    нежности    мой    кулак.
 Раскулаченный    и    оплаченный,
 И    оплаканный    медный    грош,
 Накупил    на    него    всякой    всячины    -
 Раскладной  перочинный    нож.
 Ни    побриться    им,    не    потешиться,
 Порезвиться    -    по    горлу    -    чик.
 А    до    Пасхи    всего    два    месяца,
 Не    спасли    господа-врачи.
 Понаехали,    положили    в    гроб,
 Свечи    жгли,    отпевали...    Всё...
 Не    заладилась    знать    моя    игра  -
 В    пропасть    катися    колесо.
 Вам    -    спасение,    мне    -    безверие.
 Воскрешение?    Для    чего?
 Чтобы    снова    какой-то    Берия
 Мою    душу,    как    фишку    го
 В    ряд    поставил    с    друзьями    чёрными
 Душам    белым    наперекор,
 Чтобы    тихими    были,    покорными,
 Не    мололи    чтоб    всякий    вздор:
 О    спасителе,    о    предательстве,
 О    вредительсте    и    врачах.
 Вот    и    взял    на    себя    обязательство    -
 И    досрочно,    друзья,    зачах.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301323
дата надходження 20.12.2011
дата закладки 22.12.2011


Черный Человек

Когда ты вдруг станешь не нужен…

Это  похоже  на  личное  солнце  в  кармане  бродяги
Так  лихорадит  солдат  в  ожиданье  последнего  боя
Это  как  будто  забрать  всех  щенков  у  соседской  дворняги
Или  смеяться  и  плакать  перед  глазами  конвоя

Так  проверяют  на  силу,  так  получают  свободу
Это  сродни  помутненью  сознанья  и  шизофрении
Так  реагирует  странник  в  пустыне  на  грязную  воду
И  так  робеет  фанатик  при  виде  ошибок  мессии

Так  погибает  герой,  не  испачкав  землею  колени
Так  подставляют  лицо  под    капли  холодного  душа
Это  похоже  на  звуки  последней  весенней  капели
После  столетнего  плаванья  так  не  сродни  станет  суша

Это  болезнь  без  симптомов,  это  отсутствие  неба
Так  обрывают  куплет,  когда  он  еще  не  дослушан
Это  голодная  смерть  при  упоминании  хлеба
Все  это  будет,  когда  ты  вдруг  станешь  не  нужен…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=191757
дата надходження 25.05.2010
дата закладки 04.12.2011


Юлія Холод

Вы…

***
Вы,  по  сердцу  меня  хлеставшие,
Между  мною  и  солнцем  ставшие,
Прививавшие  недоверие,
Воплощавшие  лицемерие…

Вы,  учившие  меня  гордости,
НЕнаивности,  НЕпокорности,
Обличившие  мои  слабости,
Наплевавшие  в  мои  кладези…

Вы,  глазастые,  но  безликие,
Столь  ничтожны  и  столь  великие,
Доктора,  от  любви  лечившие…
Уходящие…  Отпустившие…

Вы  же  делали  меня  стерв0ю,
Уходить  вы  учили  первою,
Никогда  никого  не  миловать…
Обезверивать…    Обескрыливать…

Только  вот  ведь…  Опять  влюбилась…
Ничему
                             Я
                                       Не  научилась…

                                                                   2.12.2011

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297428
дата надходження 02.12.2011
дата закладки 03.12.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.10.2011


Борис Верховцев

Визит к другу

Я    пришёл    к    тебе    снова    украдкою,
 Трепещу    —    не    разжать    кулаков,
 Всё    любуюсь    поверхностью    гладкою
 Твоих    мощных    блестящих    боков.

 Сдержан,    строен,    высок    от    рождения,
 И    красив    —    хоть    картину    пиши,
 К    этим    ручкам    —    одно    наслаждение
 Прикасаться    в    полночной    тиши…

 Не    пугайся,    мой    добрый.    мой    ласковый,
 Ты    терпел    меня    тысячу    лет,
 Хоть    тебя    по    кусочку    вытаскивай    —
 Не    промолвишь    ни    слова    в    ответ.

 Как    ни    суй    тебе    —    всё    тебя    радует,
 И    спасибо,    любимый,    за    то,
 Что    мой    тонус    с    годами    не    падает    —
 Я    активен    и    бодр    на    все    сто.

 Я    молюсь    за    твоё    долголетие
 Жарким    летом    и    лютой    зимой,
 Лучше    друга    не    знаю    на    свете    я,
 Холодильник    единственный    мой!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287429
дата надходження 20.10.2011
дата закладки 24.10.2011


V. Zolin

Апрель-сентябрь. Обрывки дневника.

спрячемся  за  
телеграммы  кап́ель  

вяло-банальный  рифмую  

апрель  
брызнул  фонтаном  
растрёпанных  встреч  

ласками-сказками  -  
м́аем  сир́ечь  

август  
бежал  от  
июня  с  июлем  

ты  танцевала,  
обмотана  тюлем,    
по  балюстраде  гостиницы  сраной    

странно,  
но  мне  не  казалась  ты  
странной    

дыни  в  окно  нам  
бросали  узбеки,    
денег  не  брали  
(в  кои-то  веки!)  

завтрак  -  коньяк,  
на  обед  -  чебуреки,  
в  ужин  целую  янтарные  веки  

я  бы,  поверь,  не  уехал  и  
я  бы...  

но  на  вокзале  проснулся    

сентябрь
встретил  дыханием  
давней  подружки  

девушка,  бланк  телеграммы  
не  нужен

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282318
дата надходження 23.09.2011
дата закладки 26.09.2011


H&N

на чужой земле|!религия

...На  чужой  земле...
У  него  были  крылья  -  прекрасные  белые  крылья
С  кровавым  оттенком  -  но  в  этом  винили  рассвет
Рассекающий  плетью  небо,  разбавляющий  сказку  былью
Вот  уже  многие  тысячи  дней  или  лет....
Плети  небрежных  снов  нам  рисовали  образ:
Самый  прекрасный  из  всех  неземных  совершенств
Он  был  очень  красив,  и  печален  -  как  роза
Та,  чужая,  в  себе  заключившая  свет
Его  именем  звали  святых  -  не  святош,  а  истинно  верных:
Тех  кто  смог  -  в  своей,  пусть  недолгой,  вечности  -
После  смерти  назваться  -  первым
(а  при  жизни  быть  проклятым  грешником).
Его  имя  шептали  вослед:  той  девчонке,  в  короткой  юбке
Или  крови  упавшей  на  девственный  снег  со  стального  клинка
И  во  время  войны  в  холодной  радиорубке
Его  имя  чертила  чужая  (без  пальцев)  рука.
Никто  не  знает  об  этом,  а  Бог  так  не  любит  сейчас  вспоминать
Что  именно  он  был  перворождённым,  был  сыном,  а  может  быть  дочерью
Случайной  ошибкой,  вот  только  нельзя  ничего  поменять:
А  Бог  оставляет  в  графе  о  детях  -  место  для  прочерка,
После  пишет  -  "Христос",  а  первому  шепчет  "прости"
И  украдкой  смотрит  на  фото  -  в  старой  потертой  рамке:
На  котором  остались  двое...а  третий  был  должен  уйти
И  остаться  таким  одиноким  на  том  полустанке...
....
Кажется,  вывеска  сверху  гласила  "Земля"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282671
дата надходження 25.09.2011
дата закладки 25.09.2011


kokabaskin

Чувствуешь ли ты тоже самое?

Чувствуешь  ли  ты  тоже  самое  -
Утро  это  алое-алое,

Наше  пробуждение  близкое,
Небо  это  -  низкое-низкое?

Как  похолодало  за  стеклами,
Чувствуешь  ли  ты,  моя  теплая?

Через  эту  пропасть  столетнюю
Как  нас  разнесло,  разотметило,

Как  нас  растащили,  раздергали,
Чувствуешь  ли  ты,  моя  тонкая?

Как  касанья  сыплются  искрами,
Чувствуешь  ли  ты,  моя  близкая?

В  каждой  ласке  слабость  признания,
Чувствуешь  ли  ты,  моя  дальняя?

...как  устало  сердце  растаяло...

Чувствуешь  ли  ты  тоже  самое?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280222
дата надходження 12.09.2011
дата закладки 15.09.2011


kokabaskin

Вышел из круга.

Вышел  из  круга,  
выбросил  эти  камни.

Это  так  хрупко  -
если  в  тебя  играют.

Что  меня  держит?
Что  я  держу  руками?

Любовь  -  это  стержень.
Насколько  он  проникает?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278116
дата надходження 01.09.2011
дата закладки 01.09.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.04.2011


Михаэль

Большой принц (декабрь 2010)

Маленький  принц  вырастает  в  Большого
Я  ошибаюсь  снова  и  снова...
Книжки  опять  мне  наврали  и  значит
Я  обречён  на  неудачу.

Бьётся,  кричит,  льёт  слёзы  в  подушку
Маленький  Принц  -  большая  игрушка.
Роза  завяла,  гибнет  планета
Грусть  и  тоска...  И  опять  конец  света...

Плачет  планета,  надо  прощаться
Цепь  одиноких  реинкарнаций...
И  умирая  снова  и  снова
Он  ожидает  заветное  слово...

Нет  той  души,  что  разделит  печали
Вы  разминулись  и  не  повстречали
Глядя  в  холодные  чёрные  дали
С  грустью  в  обнимку  -  надеялись,  ждали...

Маленький  Принц  вырастает  в  Большого
Жизнь  -  одиночество.  Снова  и  снова...
Холод  Вселенной  теплее,  чем  сердце
Мне  не  согреться  в  сгорании  терций

Плачет  планета,  надо  прощаться
Цепь  одиноких  реинкарнаций
И  умирая  снова  и  снова
Он  не  дождётся  важного  слова...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230489
дата надходження 22.12.2010
дата закладки 09.03.2011


Biryuza

Моєму хлопчику

"  Всякого  из  нас  вытесняет  воображаемый  герой."
                                 (Б.  Шоу)
------------------------------------------------------------------------------

Завершення  не  буде.  Коли  асфальт  мого  міста  забуде  смак  твоїх  кроків,  мелодія  справедливості  все  ще  звучатиме  надто  тихо.    Перехожі  будуть  розмовляти  про  погоду  і  підвищення  цін,  а  небо  все  ще  з  цікавістю  спостерігатиме  за  рухом  транспорту  і  не  зможе  зрозуміти  людської  суєти.  Майже  нічого  не  зміниться  .  Я  ж  бо  розумію,  що  особистий  спокій  належить  лише  МЕНІ  і  тому  не  претендую  на  володіння  ним  іншими  –  ТИМИ,хто  ще  не  знає  про  власну  могутність.    Прогулянка  по  сухому  полю  пам'яті  і  знову  доведеться  картати  себе  за  відсутність  дитинства,  ковтати  гіркоту  завданого  комусь  болю  і  все  ж  плекати  в  собі  любов  до  життя  в  усіх  його  проявах.
Коли  ти  живеш  поруч  з  людьми,  які  тебе  щиро  люблять,  не  завжди  можеш  оцінити  велич  цієї  любові.  Нехай    істина  озвучується  тисячами  уст,  але  РОЗУМІННЯ  її  стає  спалахом  в  особистому  просторі,  робить  тебе  кращим.  Ти  ще  не  бачив  цього  спалаху,  ти  навіть  на  сонце  боїшся  глянути…  але  ж  це  щастя  –хвилинне    осліплення  світлом.  Таких  людей,  як  ти  дуже  багато.  Всі  вони  на  кожному  кроці  горланять  про  свою  індивідуальність,  вміння  бути  ІНАКШИМИ,але  чи  так  це?
Знову  прокинувся  не  в  гуморі…Можем  сьогодні  разом  поблукати  чи  посидіти  в  кав'ярні,  обговорюючи  сучасну  літературу.  Вчора  ти  був  від  неї  в  захваті,  а  сьогодні  відмовляєшся  від  «сьогодні».    Ще  я  можу  вкотре  послухати  про  твою  обраність,себто  неповторність  і  навіть  кивати  головою  на  знак  згоди,  але  від  цього  легше  нікому  не  стане.    Ніякий  ти  не  особливий  і  з  натовпу  виділяєшся  хіба  лише  своєю  черствістю,  нездатністю  побачити  красу  Божого  витвору.  Чай  стане  дещо  гіркішим,  але  я  буду  знати,  що  була  хорошим  другом.  Ти  сміливо  бунтуєш  проти  натовпу,  але  оточуєш  себе  найницішими  його  представниками,аплодуєш  їм.  Ти  не  помічаєш  моєї  гри  в  твою  обраність  лише  для  того,  щоб  оцінити  по  заслугам  те,  що  маю  тут  і  зараз.  
Бідолашний  хлопчик,  ти  старший  за  мене  на  кілька  років  і  водночас  молодший  на  цілу  вічність.  Лицемірство  не  робить  тебе  чоловіком  і  я  впевнена,що  помреш  ти  також  хлопчиком  –  маленьким,  невпевненим  та  озлобленим.    Мені  дуже  шкода,  що  ця  впевненість  така  смілива  і  я  рада  була  б  помилитись,  але…    Декорації  твого  світу  дуже  бідні  і  обмеженість  твоя  очевидна.    Нічні  танці  на  даху  і  бажання  польоту  робили  тебе  на  мить  іншим,  ріднішим  і  через  це  я  й  досі  поруч.  Жодна  людина  не  повинна  буди  покинутою,  це  просто  неможливо.  Краще  б  ти  був  актором,  а  я  прихильницею  твого  таланту.  Ввечері  ми  б  пили  вино  і  жваво  обговорювали  прем  'єру,  а  потім  все  ж    лізли  на  дах  для  відвертостей  з  небом.  Та  в  житті  фальшиві  актори  залишуться  поза  собою…  ніби  приреченість…  Бідолашний  хлопчик.
Бруківка  забуває  смак  твоїх  кроків,  але  я  сумуватиму…сумуватиму  за  мрією  тобі  допомогти.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245331
дата надходження 06.03.2011
дата закладки 08.03.2011


hysterical soul

Я Вами больна (Есениным навеянное)

Я  Вами  больна,  и  не  скрою,
что  лучше  болеть,  чем  лечиться.
Бывает,  не  вру,  что  порою
мне  сладок  вкус  горькой  горчицы.

И  ветер  уж  кажется  нежен,
как  взбитые  сливки  на  блюде.
И  Вы  не  такой,  не  невежа,
которого  видят  в  Вас  люди.

Быть  может  им  просто  нет  дела
и  в  душу  не  смотрят  чужую.
А  мне  Ваша  песня  заела,
как  деньги  слепому  буржую.

И,  кажется,  вот  оно  счастье:
так  близко,  так  невдаль,  так  рядом.
Я  Вами  больна...и  на  части
взрываюсь  от  кроткого  взгляда.

От  глаз  ваших  добрых  бледнею,
как  будто  скупавшись  во  млаке.
Мне  нравится  эта  затея  -  
я  в  платье,  а  вы  в  длинном  фраке.

Мы  встретимся  в  церкви,  в  субботу,
нескоро,  но  точно,  конечно.
Больна,  и  серьезное  что-то,
целую,  я  Ваша  навечно.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234902
дата надходження 14.01.2011
дата закладки 22.02.2011


Саша Кіткотенко

Вендетта (+диктофон)

Я  думаю,  я  здатна  на  вендетту.
Мені  ненавидіти  легше,  ніж  прощати.
Вони  чуттєві  надто,  ці  поети,
Щоб  їх  ось  так  жорстоко  ображати.
Я  думаю,  я  здатна  промовчати,
І  посміхнувшись,  затаїти  злобу.
Мені  ненавидіти  легше,  ніж  прощати,
Із  вуст  холодних  мертвих  зняти  пробу.
 Я  думаю,  проклясти  буде  мало,
То  все  слова  –  мені  ж  потрібні  дії.
Ти  був  із  нею,  поки  я  чекала,
Ти  повбивав  усі    мої  надії!
Я  думаю,  я  надто  небезпечна,
Тут  буде  помста,  ось  моя  вендетта!
Все  справедливо  і  беззаперечно,  
Якщо  в  руках  тримаю  пістолета.  
Хай  потім  буду  жити  десь  у  гетто,
Та  хоч  би  й  сяду  за  залізні  грати!
Я  впевнена,  я  здатна  на  вендетту!
Мені  ненавидіти  легше,  ніж  прощати.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227142
дата надходження 07.12.2010
дата закладки 15.02.2011


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.02.2011


Саша Кіткотенко

Декаданс

Я  згущую  фарби,  розвожу  руками,
Танцюю  під  тихі  мелодії  трансу...
Такі  відчуття  виміряють  роками...
Це  перша  умова  мого  декадансу.

Дивлюся  у  небо,  незлічені  зорі
До  мене  свої  просягають  долоні.
Кохання  і  щастя  приречено  хворі,
А  очі  надхнення  криваво  червоні.

Слова  мої  гострі  як  скелі  каміння,
Одних  тільки  їх  нескінченні  запаси.
Слова  римувати  -  безглузде  уміння.
Це  друга  умова  мого  декадансу.

Піти  у  пустелю  й  на  зло  повернутись,
Вдихнути  піску  там  на  повні  легені.
І  вже  після  пляшки  вина  схаменутись,
Що  щось  позабуто...  Які  ж  ми  шалені...

І  друзів  останніх  в  азарті  програти,
Поставити  гроші  на  культ  преферансу.
В  самотньому  ліжку  завжди  засинати  -  
Остання  умова  мого  декадансу.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222070
дата надходження 14.11.2010
дата закладки 14.12.2010


Юлія Холод

Жіноча ніжність

Жіноча  ніжність    –    жіноча  слабкість…
Ховати  болі,  шукати  сили...
Любити  дурнів,здіймать  їх  вартість,
Не  вартим  пір"я  давати  крила...

Жіноча  ніжність  –  жіноче  щастя…
Дитячий  щебет,    сльоза  забута,
Рум’янцю  радісного  багаття,
Зашиті  рани,  бальзам  спокути…

Жіноча  ніжність  розтопить  кригу,
Зведе  в  двобої,захопить  з  тилу,
Приручить,  змінить,  вкладе  на  спину.
Жіноча  ніжність  –  жіноча  сила…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217682
дата надходження 23.10.2010
дата закладки 09.12.2010


Тамирис

Фестиваль поэзии

Уважаемые  Поэты!  

К  сожалению,  вынуждена  сообщить,  что  мы  слегка  переоценили  свои  силы,  поэтому  на  данный  момент  фестиваль  отменяется.
Спасибо  всем  огромное  за  проявленные  интерес  и  участие,  надеюсь,  в  будущем  все  же  реализовать  эту  затею  именно  на  том  уровне,  на  который  мы  претендовали  изначально.

С  уважением,  
Екатерина  Карпова.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225918
дата надходження 02.12.2010
дата закладки 08.12.2010


Андрей Мединский

Сосны

Забыть  болезнь,  открыть  окно,  вдыхать
сосновую  предутреннюю  влажность,
многозначительно  молчать  о  важном,
а  прочего  –  совсем  не  замечать.

Быть  может,  эти  сосны  высоки
не  потому,  что  замысел  природы,
а  потому,  что  парусному  флоту
положены,  природе  вопреки.

И  в  каждой  –  молчаливая  мечта,
скажи  –  "мечта",  и  ты  услышишь  –  "мачта",
все  остальное  –  большего  не  значит,
чем  беличья  пустая  суета.

Все  остальное  –  это  мокрый  срез
и  перспектива  жить  с  фантомной  болью,
и  видеть,  как  пересекает  поле
дорога,  покидающая  лес.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=227013
дата надходження 07.12.2010
дата закладки 07.12.2010


Евгенийй

Сегодня у маленьких девочек хадж.

Сегодня  у  маленьких  девочек  хадж
к  святым  мощам  куклы  Барби.
По  зову  спама  к  праху  спешат
паломницы  с  дальних  епархий.

Каждая  жаждет  смиренно  предстать
своей  статью  пред  предтечей
силиконовой  расы.

Каждая  жаждет  счастье  сыскать
в  очах  непорочных
с  пластмассы.                                    

Постились  полдня,  не  вкушая  конфет,
мультики  час  не  смотрели.
На  зеркальце  тоже  наложен  обет.
Менестрелей  попсы  смолкли  трели.

Зацелован  помадой  целлофан  плащаницы.
Целибат  воздержанья
макияжем  на  лицах.

В  молебном  экстазе  намерены  слиться
пожиратели  экстази
и  страстные  жрицы.

Мармелад  мироточит  с  гламурных  журналов.
Амур  ладан  толкает  от  Ив  Сен-Лорана.
Нефть  хлещет  елеем  с  сакральных  анналов.
Житие  светских  мух  бальзамом  с  экранов.

Вкуси  её  Коку,  испей  её  Колу.
Искупительный  шопинг  слабому  полу.
Постриг  по  стрингам,  не  даст  усомниться,
в  верности  стилю  и  высшим  силам.

Сидеров  море  в  каждом  приходе.
Торрент-плангтон  в  крестовом  походе.
Всё  древо  матрёшек  в  новую  веру,
с  пластика  выплавим  сердце  и  тело.

Облачённый  в  шинели,
спецназ  от  «Шанели»
неваляшек  советских
лишил  радости  детской.

Труден  был  путь  в  создании  культа.
Тьма  праведниц  истых  в  заложницах  вульвы.
Монро  страстнотрёпной  отдать  дань  не  забудьте;
-  Марии  невинной  невестку  добудьте,

-  Кудесной  Памеле  в  теле  новом  воскревшей
двумя  хлебами  мужчин  возбудившей,
-  Девку  Пэрис  за  деньги  разденьте,
-  Жанне,  Де  fuck  то  честь  снова  пришейте.
 
Пали  ниц  пред  такой  силой  духа.
Мишки  из  плюша  и  культовый  Хрюша
Вседержатели  акций  телевизионного  пульта.  
Крутят  ролик  про  асексуала-кролика  для  нового  культа

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190273
дата надходження 18.05.2010
дата закладки 28.11.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.10.2010


Юлія Холод

Назбирала зір повні жмені

Назбирала  зір  повні  жмені,
Поскладала  зорі  в  кишені
Та  й  пішла  гуляти  по  світу,
Над  нещасними  їх  світити.

А  нещастя  в  світі,  як  море,
Не  злічити  згашені  зорі.
Не  дійшла  і  до  небокраю,
А  зірок  в  кишенях  немає…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213136
дата надходження 27.09.2010
дата закладки 11.10.2010


Biryuza

Байдуже, що далі *Е*

...тепер  камінці  на    шиях  стануть  тягарями

і  повз  кладовище  йти  важко,і  змерзли  руки.

Я  притрусила  всі  листи  його  слідами,

щоб  не  читали  їх  манірно  наші  внуки.

Все  обірвалось,не  мовчи  -  готуй  прокльони,

що  наше  місто  скаже  нам?  (  дурні  гримаси  ).

Життя    з  тобою  -  дивні  перегони,

а  твоя  дівчинка  мовчить  -  білети  в  касі.

Куди  вже  далі,  якщо  я  живу  ним  досі?

Коли  з  тобою  віриться  у  щось  нетлінне?

Мій  бідолашний,  знаєш  про  що  йшлося?

*шукала  бога  мертвого  в  людині*

Гірке  падіння  слів...по  вертикалі.

(  Ну  що  ж  ти  хлопчику?  сьогодні  все  можливо)

А  далі?  далі?  Байдуже,  що  далі,

якщо  не  помічаєш  зараз  дива...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214551
дата надходження 05.10.2010
дата закладки 05.10.2010


Юлія Холод

Расстройство нервов

Я  так  устала…
     Я  так  устала…
Одною  буквой
     Тетрадь  списала…

На  потолке
     В  мириадах  трещин
Я  углядела  
     Фантом  зловещий.

И  в  шуме  ветра
     В  трубе  на  крыше
Я  слышу  шепот  –
     Там  кто-то  дышит…

Я  что-то  чую,
     Я  что-то  знаю,
И  все  так  странно,
     И  всюду  тайна…

И  что-то  давит,
     И  мысли  роем,
Сплошная  боязнь
     И  паранойя…

А  что  за  шторой,
     А  что  за  дверью?!
РАССТРОЙСТВО  НЕРВОВ!
РАССТРОЙСТВО  НЕРВОВ!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214457
дата надходження 05.10.2010
дата закладки 05.10.2010


Biryuza

!

...мене  дратують  твої  малолітні  фанатки,
рідне  ім"я,  що  видряпане  на  їх  спинах.
Усі  ці  фото  з  тобою  на  згадку
у  їхніх  серцях,як  в  сирих  домовинах.
Мене  дратують  безглузді  вечірки
і  те,  як  ти  вмієш  долати  втому.
Гасаєш  по  місту  у  статусі  "зірки"
і  знов  повертаєш  до  мого  дому.
Дратує  усе  і  чомусь    спонтанно,
а  кілька  годин  нас  з"єднало  навіки.
Хтось  каже  раптово  чи  може  зарано,
а  я  оживаю,  ковтаючи  ліки.
Це  все  так  дратує-смішна  позолота,
безхмарність  небес  і  нудних  церемоній.
Маленькі  фанатки  отруту  до  рота,
а  я  свою  ніжність  у  твої  долоні...
Згасаю  повільно,така  дратівлива
і  вечір  лікує  від  щастя  й  застуди.
Осіння  байдужість  породжує  диво
і  краще  за  вічність  з  тобою-не  буде!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211040
дата надходження 15.09.2010
дата закладки 25.09.2010


Анна Помаранська

ніколи…

Я  тебе  не  пробачу.Ніколи.
Можеш  навіть  мене  не  винити,
Ти  створив  це  життя  із  пластмаси,
Я  не  можу  в  пластмасі  творити...

Я  не  зважусь  на  певну  жорстокість,
Поряд,як  зазвичай,  усміхнуся...
Так,  я  надто  слабка,щоб  простити,
Не  вини...Я  уже  не  вернуся...

Вічний  поспіх...Навіщо?  Не  треба!
Від  життя  і  без  поспіху  нудить,
Я  зліпила  тебе  із  ілюзій,
Наша  дурість  за  це  не  засудить...

І  в  стражданнях  болючого  сміху,
Біля  лавки  дев’ятої  школи,
Моє  серце  ламає  планети,
Я  без  тебе  не  зможу...ніколи...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199067
дата надходження 03.07.2010
дата закладки 22.07.2010


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.11.2009


V. Zolin

Осенний натюрморт

глаза  твои  стреляют  пустотой  
стеной  гранитной  с́омкнуты  коленки  
усталый  парк  кор́ит  меня:  изгой  -      
ни  прошлого  
ни  тени
ни  оттенков  

спроси,  ну,  хоть  о  чём  
ударь
заплачь  
рассмейся  
наор́и
размажь  по  стенке  

в  листве  пож́ухлой  заблудился  грач  

стеной  гранитной  сомкнуты  коленки

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145939
дата надходження 18.09.2009
дата закладки 21.09.2009


Лиза Муромская

Женское (обреченное)

Приручена  брутальностью  коллизий,
помешивая  в  тазике  носки,
балконные  окуриваю  выси  
ментолом  super-slim'овой  тоски.

Простецкий  приготавливая  ужин,
я  маюсь  неустроенной  душой…
Пиджак  отлично  новый  отутюжен...
а  комом  в  горле  стелется  покой!

Уборкой  занимаясь  бесконечно,
предчувствую  очередных  гостей
визит.  И  вечер  тает  скоротечный
средь  аккуратно  сложенных  речей.

И  болтовнёй  насытившийся  вволю,
захлопнет  двери  одинокий  дом.
И  одеяло  правильно  продольно
грозит  укрыть  –  как  в  детстве,  перед  сном.

А  я  ложусь  в  постель  диагонально
не  вопреки  –  мне  тяжело  дышать,
В  который  раз  немыслимо  банальной
мне  кажется  огромная  кровать.

Качнётся  день,  событиями  тусклый,
в  небытие  непринужденно  так…
И  снова  я  погружена  в  искусство
наматыванья  снов  на  свой  кулак.

Не  выношу  семейных  я  идиллий,
но  измеряя  пол  за  пядью  пядь,
в  скользящем  полусумраке  квартиры
я  нового  мужчину  буду  ждать...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144826
дата надходження 11.09.2009
дата закладки 11.09.2009