ptiza-ua: Вибране

Закохана в море

Бестолковые опечатки 1

Косой  [b]в[/b]ождь

***

[b]Ф[/b]лудный  сын

***

У[b]м[/b]ник  замка  Иф

***

Пособие  по  без[b]з[/b]аботице

***

Само[b]у[/b]ценка

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865931
дата надходження 24.02.2020
дата закладки 01.03.2020


Лия***

В моєму місті вкотре блюз дощу…

В  моєму  місті  вкотре  блюз  дощу...
Думки  про  Вас  під  осінь  бурштинову
В  танку  вже  накружлявшись  досхочу,  
Рояться  спрагло  та  бентежать  знову...
Заплющу  очі:    лише  Ви  та  Львів...
Зворушливість  сплітається  у  лоні,
Знов  відкоркую  пам"яті  архів
Й  зігрію  лист  останній  у  долонях...
В  моєму  місті  вкотре  блюз  дощу...
Та  щемний  сум  я  осені  пробачу,
Лиш  тільки  б  знати  те,  про  що  молю:
Мій  Янголе,  чи  знову  Вас  побачу...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697279
дата надходження 28.10.2016
дата закладки 19.01.2020


IngiGerda

ДІВОЧЕ ЩАСТЯ

Заходили  хмари,
сідали  над  хати
і  краплі  чималі
давай  відпускати.
Спочатку  горошком  
стукались  в  шибку,
бряжчали  потрошку,
бентежачи  дівку.

Бубніли  про  небо,
висоти  і  далі,
про  варту  потребу  
мочити  сандалі.
І  звали  в  обійми,
гамірним  кличем,
«наважся  і  вийди,
відстав  своє  личко».

А  потім  ставали
ті  краплі  потоком,
густими  шляхами,
милуючи  око.
Текли  одна  в  одну,
зливались,  стікали
на  шибку  холодну
в  доріг  вертикалі.

А  дівка  сиділа,
дивилась  крізь  воду,
терпіла  щосили
чи  ждала  нагоди.
І  рада  б  під  небо,  
намокнуть  до  нитки,
під  ластівки  щебіт,
без  сукні,  без  свитки.
У  танці  кружляти,
росить  голі  ноги,  
втекти  із  кімнати  
на  трави  вологі.

Та  їй  не  за  віком,
та  їй  не  за  саном,
дивитись  лиш  вікон
й  гадати,  що  стане.

Недовго  лилося
і  хмари  –  незримі,
лишилось  волосся
і  совість  сухими.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846698
дата надходження 31.08.2019
дата закладки 02.12.2019


Мила Машнова

Я на тебе женат, а значит…

Я  на  тебе  женат,  а  значит,
Что  я  пресытился  втройне
Твоей  любовью  и    удачей,
Что  были  спрятаны  на  дне.

Я  красоты  твоей  не  вижу,
Хотя  она  цветет  вовсю,
Ты  часто  просишься  к  Парижу,
А  я  походы  в  лес  люблю.

И  в  необузданных  поступках
Не  надо  молодость  винить,
Не  сладок  мед  мне  в  этих  губках,
Давно  любви  порвалась  нить.

Твоё  изящненькое  тело
Не  пробуждает  страсть  во  мне,
Оно  мне  тоже  надоело,
И  дело  вовсе  не  в  зиме.

Сказать  «Прощай»  тебе  не  в  силах,
Я  говорю  тебе  «Люблю»,
Ты  часто  так    разлук  просила…
Я  этот  узел  разрублю!

Когда-нибудь….

/11.01.2010г./

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175274
дата надходження 03.03.2010
дата закладки 05.11.2019


Алёнчик

Летать

Я  хотела  летать,  но  без  крыльев  нельзя,  
А  в  моих,  уж  осыпались  перья.
И  теперь  одиноко  на  небо  смотрю
И  глазам  своим  больше  не  верю

Меня  манит  далёкая  синяя  гладь,  
Меня  манит  горячее  солнце.
Я  безумно  хотела  по  небу  летать,
Но  не  знаю,  когда  доведётся.

Высоко  на  верху  обнимят  меня
Облака  своими  мягеньким  боком,  
А  внизу  далеко  где-то  будет  земля
Дуть  свои  загорелые  щёки.

В  ослепительно  ярких  и  тёплых  лучах
Трогать  пальцами  воздух  фактурный,
Заблудиться,  найтись,  поиграть  в  облаках,
Занырнуть  в  поток  ветра  попутный.

Я  хочу  полетать  на  последок,  хоть  раз
И  забыться  на  своде  небесном.
В  это  небо  безумно  я  влюблена,
Ведь  оно,  в  самом  деле,  чудесно

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852618
дата надходження 25.10.2019
дата закладки 28.10.2019


меланья

Не была я первой на деревне

Не  была  я  первой  на  деревне,  не  ходили  парни  табуном,
не  по  мне  с  охапками  сирени  горестно  вздыхали  под  окном.
И  таких,  как  я,  здесь  было  много  -  целая  орава  детворы:
тонких,  конопатых,  длинноногих  -  просто  переполнены  дворы.

Бегали  лугами  босоноги,  и  у  всех  облуплены  носы,
а  отцы  учили  очень  строго  под  напевы  звонкие  косы.
Мы  же  почему-то  пропускали  эти  очень  мудрые  слова  -
что-то  непонятное  искали...Наставленья  слушала  трава...

Разлетелись,  словно  птичья  стая,  каждый  -  покоряя  облака,
и  никто  не  думал,  улетая,  что  сюда  нас  будет  гнать  тоска...
Что  лишь  здесь  всё  было  настоящим:  песни,  перебранки  и  слова,
и  слеза,  когда  ты  так  "несчастлив",  что  колоть  приходится  дрова...

Словно  сирота  теперь  деревня  -  опустели  звонкие  дворы,
и  стоят  поникшие  деревья,  вспоминая  стайку  детворы...
Не  была  я  первой  на  деревне,  девочкой,  блиставшей  красотой,
но  боюсь  -  не  стать  бы  мне  последней,  кто  сюда  вернулся  за  мечтой...


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851276
дата надходження 13.10.2019
дата закладки 14.10.2019


V.S.

«Я тебе не любила ніколи»


Йду  у  слід  з  паралелями  колій
За  плечима  вже  сотні  адрес
«Я  тебе  не  любила  ніколи»  -
Набираю  просте  смс.

Я  тебе  не  любила,  не  вміла.
Мені  байдуже  де  ти  і  з  ким
Бо  любить  можна  душу,  чи  тіло,
Не  того,  хто  господар  над  ним.

Я  тебе  не  любила,  навіщо?
Моя  доля  то  інший,  мабуть
Він  інакший,  не  кращий  чи  гірший
Просто  є  -  і  у  тому  вся  суть.

Я  тебе  не  любила,  не  знала,
Що  залежна  від  тебе  уже
Де  ж  байдужість  поділась?  Пропала...
І  життя  мені    стало  чуже...

Вберегтись  не  зуміла  від  болю
Румію  так  ясно  тепер  -  
Я  тебе  не  любила  ніколи,
Я  безмежно  кохала  тебе...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851460
дата надходження 14.10.2019
дата закладки 14.10.2019


Феррі Мур

Про що співають кити?

Хто  поцілує  легку  посмішку  її  потрісканих  губ,
Коли  печаль  стражденного  серця  стікає  маленькими  краплями  з  неба  на  щоки?
Хто  укладе  із  загубленою  душею  небесний  шлюб,
Та  здолає  всі  перешкоди,  щоб  вичавити  з  посохлих  гілок  кохання    солодкі  соки?...
                                               🌸🌸🌸
Хто  захоче  вивчати  здичавілі  джунглі  її  космічних  просторів,
Та  стати  навічно  супутником  довкола  орбіти?
Хто  без  страху  пірне  в  її  бушуюче  море,
Та  посадить  в  пустелі  смутку  пахучі  квіти?
                                               🌸🌸🌸
Хто  подивиться  в  очі  і  міцно  візьме  за  руку,
І  з  легким  подивом  зможе  відповісти,
На  питання,  що  тривожить  її  особисту  науку:
"Не  чому,  а  про  що  співають  кити?"

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851058
дата надходження 10.10.2019
дата закладки 12.10.2019


меланья

Мой дед

Был  он  суров,  говорил  очень  мало,
чаще  всего  вёл  беседы  с  котом,
всё  о  "хозяйке",  которой  не  стало,  
и  без  которой  он  нынче  -  никто...

Выпить  любил,  но  при  этом  знал  меру,
сам  за  собою,  как  мог,  так  следил,  
в  Бога,  я  думаю,  всё-таки  верил,
только  вот  в  церковь  -  совсем  не  ходил...

И  покупал  лишь    рубашки  с  карманом:
"Нам,  мужикам,  без  кармана  -  никак",
просто  зверел  от  любого  обмана,
даже  когда  привирали  слегка...

На  вертушок  запирал  он  калитку,
косы  клепал,  хоть  и  редко  косил,
долго  в  иголку  затягивал  нитку,
а  подсобить  -  никогда  не  просил...

Всё  дорожил  сапогами  из  хрома,
часто  суконкою  их  протирал,
так  и  не  выйдя  в  обновке  из  дома,
а,  как  протрёт,  иногда  примерял...  

И,  как  идёт  за  иголкою  нитка,
так  на  Покров  за  бабулей  ушел...

Стала  растерянно  хлопать  калитка  -
не  запирается  на  вертушок...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849787
дата надходження 29.09.2019
дата закладки 30.09.2019


меланья

Прощание

Напрасные  слова  когда  меж  нами  вечность...
и  каждый  о  своем  мы  думаем  сейчас...
А  май  уже  спешит  куда-то  в  бесконечность,
так  просто  и  смешно  чужими  сделав  нас...
Ты  что-то  говоришь,  нахмурив  брови  строго,
а  я  могу  с  тобой...на  выдохе...молчать...
И  думать:  так  хочу  твои  веснушки  трогать,
и  нежно  целовать  на    милых  мне  плечах...
Одни  лишь  тополя  стоять  умеют  прямо
и  думать  о  своем,  роняя  белый  пух,
а  он,  как  майский  снег,  летает  между  нами,
ложится  на  тебя,  а  ты...  идешь  в  толпу...

-  Я  так  тебя  люблю  -  шепнут  вдогонку  губы,
что  даже  лебедь  бьет  от  зависти  крылом...
Но  только  тихий  стон  по  водосточным  трубам,
как  ноющая  боль...Теперь  уж  о  былом...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847882
дата надходження 11.09.2019
дата закладки 22.09.2019


меланья

Встреча

Увиделись...на    два  удара  сердца
коснулся  взгляд  любимого  лица...
Надеялся  надеждою    согреться,
но  ты  хранишь    упрямство  до  конца.
Кивнув  небрежно  -  что,  мол,  эта  встреча?
и  не  жалею  ни  о  чем  ничуть  -
ты  поплыла,    тебя  укутал  вечер,
а  я  три  ночи  вешаться  хочу...
Не  обернулась...сильная  такая,
а  я  стою  растерян...  в  пух  и  прах,
и  молча  вою...  и,  поверь  мне,  -  каюсь
во  всех  несуществующих  грехах.
Мне  этот  снег  уже  не  лечит  нервы,
но,  как  всегда,  я  верю  февралю...
Не  изменилась...Ты  все  та  же  стерва...
А  я  тебя  по-прежнему  люблю...
Не  обернулась...даже  сердце  стало
на  два  удара...три,  четыре,  пять...
Курю...без  фильтра...Как  же    всё  достало!
Ведь  бросил  ...  так  зачем  же  я  опять?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848485
дата надходження 17.09.2019
дата закладки 22.09.2019


Аліна Чиж

Ты ранен? Уходи!

Ты  ранен?  Уходи!
Ты  голоден?  Умри!
Ты  счастлив?  Улетай!
Надеешься?  Прощай!

Забыла-отжила,
Любовь  переросла,
Остыла-отцвела,
Корою  обросла.

Попросишь  -  прокляну.
Признаешься  -  убъю.
Раскаялся?  Живи!
Заплакал?  Не  зови!

Не  больно  -  умерла,
И  поросла  трава.
Слезами  с  берегов
По  капле  уплыла.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807673
дата надходження 24.09.2018
дата закладки 25.02.2019


Тетяна Девда

Мені мало тебе

Мені  мало  тебе,  пам’ятай!
У  листах  передати  не  в  змозі,
Як  чекаю  тебе  на  порозі,
Як  без  тебе  руйнується  рай.

Мені  мало  тебе  у  віршах,
В  кожній  букві  і  в  кожному  слові.
На  землі  не  знайду  тої  мови,
Щоб  зізнатись  тобі  в  почуттях.

Мені  мало  тебе  наяву.
Ти  відчиниш  колись  мої  двері
І  не  просто  на  білім  папері
Поцілую  усмішку  твою.

 
Автор:Тетяна  Девда🥀

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823395
дата надходження 30.01.2019
дата закладки 24.02.2019


Рія

♥️

♥️💫



І  за  місяць  прийде  весна  –
А  разом  із  нею  –  ти.
Пануватиме  тишина
Над  прірвою  висоти.

У  весні  цій  ти  проростеш
Новим  пагоном  крізь  роки.
На  колінах  моїх  заснеш.  
Я  торкнуся  твоєї  щоки.

Сіруватими  хмарами  небо
Обіцяє  весну  без  дощу.  
Я  залишу  тебе  біля  себе,  
І  нікуди  не  відпущу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823715
дата надходження 01.02.2019
дата закладки 10.02.2019


blackberry_poems

я створена бути вільною

🌏🌏🌏
я  створена  бути  вільною
я  створена  бути  живою
свободу  мотузками  міряю
порву  -  залишаюсь  собою.

🌏🌏🌏
я  створена  бути  дикою
не  стати  нічиєю  жертвою
літати  між  горами  високо
якщо  вже  без  крил,  краще  мертвою.

🌏🌏🌏
мене  ти  не  зловиш  на  вудочку
на  вухах  лапша  не  тримається
єдине,  що  слухаю,  -  музику
/коли  щось  пече,  посміхаюся/

🌏🌏🌏
повір,  не  люблю  я  нікого.
і  геть  ні  про  кого  не  мрію.
я  просто  шукаю  такого,
що  створений  бути  вільним.

08.18

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824353
дата надходження 06.02.2019
дата закладки 08.02.2019


Руслана Лукаш

ніяк не догорить

Щось  ще  на  горизонті,  щось  -  позаду,
щось  в  нас  самих  -  ніяк  не  догорить.
Чекаємо  липкого  снігопаду,
щоб  осінь  мокру  з  миром  відпустить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622061
дата надходження 18.11.2015
дата закладки 01.02.2019


Руслана Лукаш

не будь

Не  будь  ні  з  ким  таким,  як  був  зі  мною.
Я  б  так  хотіла  їй  заборонить
твоєю  буть,  тебе  хотіть,  любить...
У  час,  коли  мені  ходить  одною.



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769505
дата надходження 03.01.2018
дата закладки 31.01.2019


Рія

Ти - поруч

Розкажи  мені  щось  сьогодні,
Нехай  знову  почую  твій  голос.
Згадаю,  як  напередодні  
ти  хотів,  щоб  була  поруч.  

Обійми  мене,  візьми  волосся  рукою,  
Нехай  запах  відчую,  
Бо  без  тебе  немає  спокою.  
Та  коли  ти  зі  мною  -  живу  я.  

Нехай  подивлюсь  в  твої  очі,  
І  побачу  окраєць  неба.  
І  слухати,  як  шепочеш:  
"Крім  тебе  нікого  не  треба".  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820433
дата надходження 07.01.2019
дата закладки 27.01.2019


S.Natali

Покупка

Без  тебе  не  живу  я,  лиш  існую...
Та  це  лиш  мить,..  вона  завжди  зника.

Я  гордість  продаю,  любов  -  купую,  
Її  ще  досі  не  знайшла...

Та  все  чомусь  трапляється  не  те,-
Любов  не  мого  розміру,  занадто  гарна
Ніяк  не  виберу!  А  час  іде...
Ти  знову  не  мене  назвав:  "Кохана".

Я  все  шукаю...  не  знайду,
Хоч  відчуваю,  ти  десь  поряд.
У  сні  разом  з  коханням  йду,
А  наяву  зі  мною  лиш  ці  твори.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205311
дата надходження 11.08.2010
дата закладки 17.01.2019


S.Natali

Можно, я тебя разлюблю?

Можно,  я  тебя  разлюблю?
Можно,  я  о  тебе  забуду?
И,  согласно  календарю
Буду  жить,  не  надеясь  на  чудо.

Можно,  я  тебя  разлюблю?
Где-то  в  пятницу,  или  в  среду.
Пойду  гордо  встречать  весну
И  с  вином  отмечать  победу.

Я,  конечно,  тебя  разлюблю...
Двадцать  первого,  или  седьмого
После  лета,  ближе  к  Рождеству
Года,  где-то  так,  ...  двадцать  восьмого.

Я  смогу!  Я  сумею!  Найду
В  себе  силы  и  личное  Эго.
Я,  конечно,  тебя  разлюблю!
Но  хочу  ли  забыть  я  об  этом?

Нет,  не  хочу...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727490
дата надходження 06.04.2017
дата закладки 17.01.2019


IngiGerda

ШУКАЛА

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=M6v_e8Wcmj0[/youtube]

А  я  тебе  повсюди  вже  шукала,
по  всіх  кутках  чужих  великих  міст,
я  поміж  душ  обвітрених  блукала,
така  вже  доля  і  такий  мій  хист,
шукать  кохання,  де  його  немає,
хотіти  щастя,  де  й  не  пахне  ним,
ловити  радість  з  тим,  хто  не  бажає
вдихати  від  печалі  гіркий  дим.

Шукала  я  і  серед  гір  далеких,
вдивляючись  в  вершини  снігові,
я  десь  блукала  між  стежок  нелегких
а  рух  вперед,  то  -  кроки  кругові.
Це  стало  ясно,  коли  знов  на  очі
траплялись  ті  ж  пейзажі  і  тіла,
одні  й  ті  ж  сни  приходили  щоночі
й  усвідомлення,  що  я  вже  тут  була.
-
А  потім  я  збагнула:  не  шукати  треба,
не  чекати  часу,  коли  хтось  тебе  знайде,
радіти  ночі  й  дню,  почати  жить  для  себе
і  не  помітиш  як  щастя  і  любов  прийде.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811647
дата надходження 28.10.2018
дата закладки 15.01.2019


Анна Демченко

в к у ш а й

Темнота  задушила  в  обьятьях,
утомив  перелистывать  книгу,
мрачный  взгляд  сохранивший  интригу,
из-под  лба  у  настенных  распятий.

Милый  мой  я  пришла  к  тебе  с  миром,
моих  тяжких  грехов  отпущеньем,
Но  ты,  бросивший  взор  сожаленьем,
Задрожал,  как  мелодия  лиры.

Не  держи  меня,  просто  стань  рядом,
Не  твои  ли  глаза  так  любила?
Пей  меня  словно  чашу  эфира,
И  вкушай  до  отравленной  капли.

Ослепи  меня  страстным  желаньем,
чтоб  из  ревности  ветер-любовник,
так  неистово  бил  подоконник,
И  томился  во  мгле  ожиданьем.

Выдыхай  и  вдыхай  мою  душу,
для  тебя  она  грех  и  светило,
я  хочу  для  тебя  стать  бессильной...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183923
дата надходження 14.04.2010
дата закладки 15.01.2019


Анна Демченко

16 минут ожидания

Рядом  с  моим  домом  чудесный  парк.  Сидя  на  заснеженной  лавочке,  я  прожигала  звёзды.  До  моего  слуха  донёсся  лязг  железных  колёс  и  паровозные  гудки.  

Солнце  коснулась  горизонта,  воздух  стал  розовым,  а  с  ним  вместе  снег,  мои  руки,  стены  домов  и  лицо  каменного  истукана,  стоявшего  возле  пруда  в  назидание  будущим  поколениям.  

Мы  считаем  звёзды  в  ожидании  праздника,  но  праздника  не  будет.  
Нет,  наш  поезд  ещё  не  ушёл,  и  мы  не  стоим  на  перроне,  промокшие  до  нитки  ,  и  не  делаем  вид,  будто  до  отправления  ещё  три  геологические  эпохи,  слышишь?  
Куда  ты  уходишь?  

Никто  не  знает,  где  заканчивается  испанская  коррида  и  начинается  Вудсток  ,  где  кровавый  поэт  Нерон  закрыл  красные  раскалённые  глаза,  где  спрятала  свои  гниющие  юбки  святая  Инквизиция.  

Пыталась  отвлечься,  сев  за  рисунок,  но  потом  подошла  к  телефонному  аппарату.  

-  ты  кто  ?  
-  никто.  
-  где  ты,  никто  ?  
-  я  в  пустоте,  абсолютной  пустоте.  

Кто  не  мечтал  о  несостоявшемся  будущем  ?  
Я  прорастала  своим  будущим.  
Войска  Наполеона  тонули  в  русских  снегах.  
Они  уже  никогда  не  спасутся.  
Они  будут  всегда  идти  по  снежной  пустыне  только  потому,  что  левая  нога  короче  правой.  

Этого  не  учёл  Император.  

Мне  безумно  хочется  увидеть  тебя.  
Но  я  не  сумею  сделать  тебя  другим.  

Я  никогда  не  экспериментировала  с  жизнью  .  
Смешно,  когда  человек  стремится  к  полноте  бытия,  сам  себя  сажает  в  клетку,  сам  себя  превращает  в  кролика,  сам  себе  вживляет  в  мозг  электроды,  сам  себе  подмешивает  в  кровь  наркотики,  химикалии  и  сам  за  собою  наблюдает.Или,  например,  занимается  сексом  в  ночном  метро,  потому  что  никогда  этого  не  пробовал.  Это    искусственно  и  лживо.  
Пусть  они  жрут  наркотики,  делают  себе  клистиры  из  сусального  золота  и  спят  на  остро  заточенных  фамильных  драгоценностях.  
Есть  только  одна  материя,  с  которой  я  согласна  экспериментировать  -  это  мысль.  

Амба!  

Ты  -  моё  счастье.  Ты  пробуждаешь  мысли.  

Я  не  для  того  проливаю  слёзы  в  чёрные  лужи  Вселенной,  чтобы  из  них  произрастали  драконы,  я  хочу  знать  ,  что  будет  в  моей  голове  с  детьми,  сжигавшими  других  детей.  

Ты  говоришь.  
Я  слушаю.  
Ты  улыбаешься.  
Да,  черт  побери,  я  плачу.  
Ты  выдыхаешь.  
Я  на  вдохе.  
Ты  берёшь  вилку.  
Я  беру  нож.  

Но  я  верю,  в  один  день  мы  выгребем  пепел  из  карманов  и  я  смогу  заставить  тебя  улыбнуться,  чтобы  проснуться  навсегда.  

Я  не  могу  спать  и  не  могу  проснуться.  
Не  могу.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228906
дата надходження 15.12.2010
дата закладки 15.01.2019


Анна Демченко

Забывала ли?

Все  в  порядке,  смирилась,  выстою.
Без  тебя,  и  с  тобой...  тонкой  ниточкой  
-  это  чувство  подобно  выстрелу,
в  запредельное.  Все  немыслимо.

Каждый  миг,  что  в  моём  сознании:
-  Узнаю  тебя?  -  забывала  ли...
Мне  б  безумств  ароматы  пряные,
Ощутить  этой  ночью  заново...

Окунувшись  в  тепло,  и  по  имени...
Были  вместе,  или  не  вместе  мы.
Я  от  взгляда  такого  пылкого,
Погибала  на  острие  лезвия.

Изучай,  моя  страсть  неизведана,
Пусть  до  крика,  до  изнеможения.
Я  свою  обнаженную  преданность  
демонстрирую  каждым  движением.

Дней  прохлада  от  ветра  свежего,
Пеленой,  на  глаза  усталые.
Обернувшись,  ты  спросишь  вежливо:
-  Узнаешь  ли?
-  А  забывала  ли...

8/10/2017

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763043
дата надходження 29.11.2017
дата закладки 15.01.2019


S.Natali

Пригласи меня на чай

Когда  ты  смотришь,
Как  бы  невзначай.
Мне  кажется,  что  время  замирает...

Ну  не  молчи  же,
Пригласи  на  чай
Или  на  кофе,  роли  не  играет!

Куда  угодно!..
Только  бы  с  тобой
Побыть  еще  немного  рядом.

Обнять
И  стать  на  миг  твоей  судьбой!
Не  думать  о  "как  правильно"  и  "надо"

Забыть,
Как  сложно  между  нами  всё,
Или  Принять  как  то,  что  не  изменишь.

Но  промолчать,
Ведь  лучше  так,  чем  ничего.
И  помечтать:  еще  не  все  потеряно...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821136
дата надходження 12.01.2019
дата закладки 12.01.2019


Ulcus

клітка

Життя  у  когось  -  як  у  клітці  птах,
Ледь  жевріє,  минаючи  поволі,
Та  навіть  той,  хто  не  у  кайданах,
Не  завжди  почувається  на  волі...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783278
дата надходження 20.03.2018
дата закладки 06.10.2018


IngiGerda

ТАНЕЦЬ

Я  би  танець  тобі  зтанцювала
особливий,  відвертий  такий,
цілувала  б  тебе,  обіймала,
і  тоді  був  би  ти  тільки  мій.

Я  би  жадно  дивилась  на  тебе,
не  відводячи  довго  очей,
танцювала  б,  даруючи  себе,
не  рахуючи  днів  і  ночей...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808953
дата надходження 05.10.2018
дата закладки 05.10.2018


IngiGerda

ДАВАЙ ПОГРАЄМО?

[youtube]https://youtu.be/qLQl-QFFsoY[/youtube]

Давай  пограємо  в  ту  гру,
в  яку  раніше  ми  не  грали,
давай  дозволимо  того,
чого  раніш  не  дозволяли.

Давай  з  тобою  ризикнем,
а  далі  будь-що  буде  з  нами,
почнем  давай  складну  цю  гру,
сплетемося  на  мить  тілами.

Давай  складем  наші  думки,
в  одне  бажання,  що  єднає,
а  поривань  наших  струмки,
душа-ріка  хай  поглинає.

Нарешті  хочу  ризикнуть,
усім,  що  бу́ло  і  що  маю,
от  просто  взять  і  потонуть
у  почуттях,  яких  не  знаю.

Ми  будем  грати  довго  так,
наскільки  вистачить  нам  сили,
хай  в  попіл  стремо  почуття,
лиш  так  збагнем,  чи  ми  любили.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808680
дата надходження 03.10.2018
дата закладки 03.10.2018


гостя

Вино…



Пломеніє  свіча…  
Босі  ноги  вдихають  вологу...
В  порцелянових  чанах  вібрує  терпкий  виноград.
Надто  виразні  тіні  сідають  на  чисту  підлогу.
Але  як  оминути  птахів  
   в  лабіринтах  кімнат?

…пломеніє  свіча.  
Ти  все  гладиш  мене  проти  шерсті.
Прибуває  вино.  Вислизає  розпливчасте  дно.
Що  чекає  нас  там,  за  крихкою  завісою  смерті  –
Ти  не  знаєш  також…  
   прибуває  кошерне  вино

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788177
дата надходження 19.04.2018
дата закладки 06.09.2018


Дівчина з зеленими очима

Абсолютна любов

Цілий  всесвіт  в  твоїх  очах  
Кохання,  ніжність  і  жага  до  життя
Я  свою  любов  до  тебе  нікому  не  віддам  
Пронесу  її  крізь  своє  буття  до  кінця  

І  раптом  все  змінилося  навколо  
Мов  це  трапилося  не  з  нами  
Це  як  драматичний  уривок  
Із  фільму  про  заборонену  любов

Мене  рятує  магія  твоїх  долонь  
Мої  почуття  нескінченні  ...  
Я  вірю,  борюся  і  безмежно  кохаю
Люблю  навіть  коли  все  погано...  

Пробач  мене  за  вірність  моїх  почуттів  
Дивись  у  мене,  я  з  тобою
Не  зупиняють  мене  образи  
Пробач  мене  за  слабкість  перед  тобою    

Ти  промінь    мого  життя  
Ти  моя  нескінченність...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752761
дата надходження 28.09.2017
дата закладки 01.10.2017


Nina Braun

Побач мене. Пробач і не вини.

Побач  мене.  Пробач  і  не  вини.
Впусти  мене  в  свій  дім,  життя  і  сни.
Прости  в  мені  всі  мінуси  й  плюси.
Таку,  як  є,  у  серці  понеси.

Знайди  в  мені  мільйон  надій  і  мрій.
Спини  у  звичці  саморуйнуватись.
Посій  любов.  Не  дай  в  ній  сумніватись.
Обіцяне  і  виконать,  і  зберегти  зумій.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745795
дата надходження 12.08.2017
дата закладки 17.09.2017


Мантихора

Берегиня

Я  верну  тебе  жизнь  -  и  никто  не  посмеет  перечить!
Расплету  русу  косу  и  в  танце  с  ветрами  сольюсь...
И  отныне  за  каждый  твой  шаг  перед  Родом  отвечу  -
Но  назад  без  души  твоей  светлой  уже  не  вернусь!

Либо  жить  нам  счастливо,  покуда  отмерили  Боги,
И  огнём  наших  душ  согревать  нашу  Землю,  наш  Дом...
Либо  за  руку  вместе  брести  по  пустынной  дороге  -
Но  и  в  мире  ином  оставаться  единым  вдвоём!

Я  пойду  за  тобою!  Ничьи  не  помогут  запреты!
Я,  тебя  выбирая,  дала  этот  тайный  завет...
Жизнь  твоя,  жизнь  моя  -  между  ними  различия  нету
С  той  поры,  как  меня  озарил  твой  Божественный  Свет!

Я  верну  тебе  жизнь  -  и  продлю  её  в  сотнях  потомков,
Чтобы  Силу  и  Мудрость  несли,  как  и  ты,  в  этот  мир!
И  Великий  Народ  возродится  из  груды  обломков
Тех  миров,  где  на  люд  свой  взирает  Великий  Кумир!

(10.04.2015)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573566
дата надходження 11.04.2015
дата закладки 17.09.2017


Діана Кіс

Кохання починається з очей

Кохання  починається  з  очей
Коли  іще  не  сказано  і  слова
Коли  і  не  знайомились  іще
Зустрілись  просто,  випадково
Кохання  починається  із  них
Ласкавих,  ніжних,  сонячних
Що  здатні  вогник  світлий  загасить
Який  уже  ніколи  не  погасне
Що  спалахне  неначе  дивна  мрія
Наперекір  буденності  речей
Душа  і  серце  добре  розуміють
Кохання  починається  з  очей...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748765
дата надходження 01.09.2017
дата закладки 15.09.2017


Веруш Далі

Як чоловіки говорять про кохання…

Як  чоловіки  говорять  про  кохання...
То  відкриваються  просторо  небеса.
І  місяць  ніжно  обіймає  сонце  на  світанні..
У  слові  чоловіка  вічність  та  краса.

Як  чоловіки  говорять  про  "Єдину"...
Про  ту,  що  спрагло  житиме  в  душі...
То  ліплять  завше,  мов  із  глини,
І  запікають  пристрасно,  без  метушні.  

Як  чоловіки  слова  для  "Неї"  підбирають...
То  я  втрачаю  все  повітря  від  тепла.
Я  уявляю  ніжність  ту,  з  якою  їх  кохають...
Як  ці  слова  поєднують  і  душі,  і  тіла.  

Як  чоловіки  говорять  про  кохання...
То  завмирає  серце,  квітнуть  сни.
Шкода,  що  в  нас  з  тобою,  на  прощання...
Палали  почуття  -  і  всі  мости.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750546
дата надходження 14.09.2017
дата закладки 14.09.2017


Оксана Рибась

ДВЕ ПТИЦЫ

две  птицы  искали  дали
две  птицы  летели  пели

им  небо  и  солнца  пламя
пуховые  колыбели

их  вынес  из  мрака  ветер
и  крылья  отёр  о  выси

две  птицы  летели  к  свету
две  птицы  искали  смысл

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299416
дата надходження 12.12.2011
дата закладки 13.09.2017


Ярослав К.

Научиться бы жить

"Приидите  ко  Мне,  вси  труждающиеся  и  обремененные,  и  Аз  упокою  Вы"  (Мф,  11.28)
"И  говорит  ему:  друг!  Как  ты  вошёл  сюда  не  в  брачной  одежде?"  (Мф,  22.11)

Научиться  бы  жить,  не  сломав  и  былинки,
За  печали  добром  воздавая  сполна.
И  в  любимых  глазах  не  увидеть  соринки,
Лучше  думать,  как  вынуть  свои  два  бревна.

Научиться  бы  жить  без  сомнений  и  страха,
А  оружием  Веры  их  стрелы  ломать,
Не  жалеть  поделиться  последней  рубахой
И  в  преклонных  годах  почитать  свою  мать.

Научиться  бы  жить,  чтобы  помыслы  злые
Не  роились,  как  осы,  в  больной  голове,
Быть  готовым  к  коварству  лукавого  Змия,
Что  залёг,  притаившись  в  зелёной  траве.

Научиться  бы  жить,  избегая  соблазнов,
Чтоб  примером  дурным  для  кого-то  не  стать,
Не  бросаться  на  ветер  словами  напрасно,
Не  завидовать  ближним  и  не  осуждать.

Научиться  бы  жить,  не  горбатясь  под  ношей,
И  смиренно,  без  ропота  крест  свой  нести,
Не  сдаваться  и  думать  всегда  о  хорошем
На  тернистом,  ухабистом  жизни  пути.

Научиться  бы  жить,  невзирая  на  лица,
Не  стесняться  других  повести  за  собой,
Не  замалчивать  правду  и  не  возгордиться,
Благодарным  за  всё  быть  -  за  радость  и  боль.

Научиться  бы  жить  бескорыстно  и  просто,
И  любить  безусловно,  без  всяких  "за  что".
Не  томясь  ожиданием  встречи  с  погостом,
Быть  готовым  всегда,  в  пятьдесят  или  сто.

Научиться  бы  жить,  никого  не  обидев,
Никого  не  виня,  никого  не  браня,
Чтобы  Бог  хоть  в  "чуть-чуть  научившемся"  виде
Смог  когда-то  в  Свой  Дом  пригласить  и  меня.


На  фото:  Почаевская  Лавра.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749834
дата надходження 08.09.2017
дата закладки 13.09.2017


Іванна Шкромида

з кимось

Приростає  безбарвність  до  стін.
І  тихо  кажу  "постій".  
Під  ноги  влилося  море  -  
лоскоче.  Твій  дім  -  не  мій.
Збираю  в  порожні  склянки
розморених  цвіркунів.  
Бо  темно  занадто.  Темно.
Кажу  собі:  дім  -  не  мій.
У  ньому  шкребуть  підлоги,
і  тіло  вже  приросло  -  
вслухаюся.  Дно  -  до  дна.
Ти  вичерпав  воду.  Вправно.
Чи  дихає  ще  хтось  тут,
окрім  шпарин.

12.10.2016,  Коломия  #dysonansne

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694047
дата надходження 12.10.2016
дата закладки 12.09.2017