Коли дивлюся в твої очі – твої розширені зіниці,
я розумію, що кохаєш, я розумію, що мене,
в ті ніжні очі щиро-щиро всю вічність би свою дивився,
поки ще ангел мою душу в цій оболонці береже.
Ти відчуваєш моє серце, яке схвильовано стукоче?
ти відчуваєш мою щирість, моє тобі земне тепло?
я тільки кінчиками пальців твоє обличчя ледь лоскочу,
і бачу, мов мороз по шкірі твоїй легесенький пройшов.
Зі мною, мила, ти не граєш, бо ти по справжньому кохаєш,
ти пальці наші вмить схрестила і посміхнулася мені,
а я себе в думках питаю, чи це насправді, бо не знаю
чи ти мара, чи лісна мавка? Бо так незвично є мені,
що не обманюєш словами, що не лукавиш ти інтригу,
що не боїшся в переписці оповісти про почуття,
що ти турбуєшся про мене, аж ангел піднімає крила,
ти не фальшива, не програма, яка від дійсності втекла.
Ти є реальна, а не думка меланхолійних, злих мелодій,
я притулю тебе до себе, і в очі скажу про таке:
"Ти бачиш, моє ніжне диво, як птаха тішиться сьогодні?
Вона співає, адже нині такий прекрасний, Божий день.
Вона, мов я, ще на світанку злетілла високо угору,
і сонцю радісно зраділа, воно тепло душі несе,
той ніжний промінь, моя квітко, тебе зігріє, як ніколи,
бо в нього щирість слів небесних, як я обожнюю тебе!"
28.5.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735435
дата надходження 28.05.2017
дата закладки 06.02.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.02.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 06.02.2018
Жінки призначені для щастя, але не всім воно дається:
одні планують розвивати свої таланти до вершин,
одні у нетрях злого люду готові відчаєм упасти,
одні по трупах йтимуть далі, щоб досягти лише мети.
Жіноча сутність надзвичайна, її пізнати неможливо:
одні життя не уявляють без слави, розкоші, утіх,
одні, наживши всього-всього повинні бути би щасливі,
але щовечора сумують, бо є самотніми в житті.
Жіноча хтивість є не тільки в тілесних пестощах, утіхах,
жінкам усім потрібно знати, що їх кохають не за те,
що в неї личко є прекрасне, що з нею гарні будуть діти,
а що кохають храм душевний, який не завжди в ній цвіте.
А ти є тип тієї жінки, яка все кине задля щастя,
наперекір піде системі, лише би з милим в парі йти,
ти типом є тієї жінки, яка душею є багата,
з якою хочеться крізь простір все далі в парі йти і йти.
Бо ти не з тих "гламурних леді", якою вітер колихає,
яких собаки або лають, або тікають хто куди,
ти з тих, які є дуже щирі, щодня із ласкою чекають,
які призначені кохати, і щастя мати назавжди'.
Для тебе радість - поцілунки, для тебе втіха - обнімашки,
для тебе щастя - мої вчинки, і рідкі, та тобі вірші,
бо ти незвична є для мене, моя маленька ніжна пташка,
яку і досі я не вірю, що у житті своїм зустрів.
Чого одну в житті кохають, але за жінку беруть іншу?
Бо чоловік завжди дитина, йому потрібна доброта,
я покохав тебе так міцно, і кожен день кохаю більше,
тому сплетімо наші пальці під спів кохання солов'я.
7.12.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764705
дата надходження 08.12.2017
дата закладки 06.02.2018
Не думай, моє сонце, що я колись піду,
я буду із тобою, якщо й не біля тебе!
Душі твоїй нестиму я радісно весну,
таку, яку ти захочеш, таку, як тобі треба.
Піти від тебе страшно.
Куди мені іти?
І так мені є прикро на мить тебе лишати,
без тебе я нещасний, я зроблюся слабким,
ти ж моя є дружина,
а інколи, мов мати.
Жахливий в серці холод, коли ти десь сама:
чи ти бува не змерзла?
Чи ти, бодай, поїла?
Чи твоє ніжне серце не дзьобає журба?
Кохання, що із нами, воно таке, мов мрія?
Ти вибач, час від часу я досі сам не свій,
турбує мене віра у завтрашнє майбутнє,
я знаю, що не можна коритися журбі,
та часто я не можу надати тобі світла,
що ласкою, аж гріє, мов ранішня зоря:
спіймати нереально, тримати неможливо!
Повір мені, кохана, ти радість є моя,
мені аж нереально з тобою пощастило!
Не плач, моя кохана, тим болем не жали,
ті сльози є болючі, вони мені отрута,
ти краще біля мене в обіймах посиди,
і, наче мила киця, тихесенько помуркай.
Дай мить оцю пізнати, заглянути у сад,
що через твої очі всю душу розкриває.
Дай ще раз зрозуміти, що ти тепер моя,
і вкотрий раз сказати, що: "Я тебе кохаю!"
27.12.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768654
дата надходження 29.12.2017
дата закладки 06.02.2018
Моя кохана, моя доле, тебе не знав як привітати
зі святом нашим, із весіллям, яке сьогодні є у нас,
тому дозволь тобі я віршик створю з катренами багатий,
бо все що хочу я сказати, таки римується якраз.
Моя кохана, моя доле. До тебе з ніжністю говорю.
Не уявляю як без тебе на цьому світі досі жив.
Ми відправляємось в мандрівку, пливемо сміло вдаль по морю,
і що чекатиме нас потім, ми все збудуємо із див.
Почнеться все із хвиль маленьких, це будуть заздрісні знайомі,
переросте все потім в бурю, бо в нас повірить мало хто,
цунамі буде чи не буде, а ми довіримося долі,
зі страхом Божим вдаль підімо, бо ми без Господа ніхто.
Сьогодні наше світле свято. Його чекали більше всього,
були хвилини - уявляли себе у ролі молодих,
як ми кружлятимемо в танці, батьків зберемо спільним колом,
і затанцюємо щасливо, без гніву, жалю і журби.
Я звик до тебе, моя мила, моя ти ластівко вродлива,
я часто згадую як страшно було довіритись тобі,
бо моє серце розбивали, стискали зрадою щосили,
а ти знайшла його розбитим, яке лежало у вогні.
Його з вогню ти мовчки взяла, його почистила, помила,
його зігріла добротою, і я мов ангела зустрів!
Ти досі ще не уявляєш, яка у серця твого сила,
і як потрібна ти для долі, моя лебідочко, мені.
Я гір тобі не обіцяю, я не зникатиму роками
на тих кордонах, щоби рідко в оселі бачила мене,
і для понтів не будеш, сонце, уся покрита ти дарами,
бо це усе є непотрібним, бо це усе в житті - пусте.
Я краще дам тобі увагу, свою всю лагідну підтримку,
я краще Богу помолюся, щоб він здоров'я прибавляв,
я краще всю свою зарплату віддам тобі, бо ти не дика,
ти купиш цінне і потрібне, і цим радітимеш сповна.
А гроші будуть. З часом будуть. Бо ми ж такі талановиті,
як Бог вселив нам ці таланти, ми їх примножимо собі,
бо ми сім'я! Ми з Богом разом. Ми грізно долею не биті,
ми творчі люди, і це добре. Що краще є у цім житті?
Я б міг писати і писати, та гостям нашим нудно буде,
тому для висновку, кохана, тобі добавлю я таке:
"Присягу Богу, моя ніжна, ніколи я вже не забуду,
сьогодні клявся я на вірність, то ж вірним буду над усе.
Моя дружино, моє сонце, моя ти ластівочко мила,
тебе кохаю до безтями, тебе обожнюю за все,
я все зроблю, щоби зі мною ти була радісна й щаслива,
а вірність, щирість та повага - це в кожній парі головне!"
3.2.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775230
дата надходження 05.02.2018
дата закладки 06.02.2018