Cherry tree: Вибране

Крилата (Любов Пікас)

ЗАВЕДЕШ?

Ти  присутній  незримо  
в  кожній  моїй  добі.  
Коли  чую  твій  голос,  
йти  готова    у  бій,
витинати    думками  зло,  
що  кусає  світ,  
і  саджати  дерева  правди,  
любові  цвіт.

Повербанк  ти  моєму  серцю,  
моїм  очам.
Коли  бачу    бадьорий  крок  твій,  
стаю  дівчам.
Сиплю  сміх,  неначе  сніг  небо,
баланс  гублю.
Бо,  як  соняшник  в  полі  сонце,
тебе  люблю.  

Я  не  знаю,  що  доля  впише  
у  мій  роман.
Поки  що  сонце  рідко  сходить,  
стоїть  туман.
То  надія,  то  безнадія
іде  в  екстаз.
Заведеш  мене  у  дім  щастя  
ну,  хоч  би  раз?  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972316
дата надходження 29.01.2023
дата закладки 30.01.2023


Прозектор

Я б міг себе жаліти…

Морозно  виє  вітер.
На  серці  прохолода.
Я  б  міг  себе  жаліти,
Проте  мені  не  шкода.

Бреду  вечірнім  містом,
У  втомі  очі  мружу.
Завія  лютим  свистом
Троюдить  вперто  душу.

Зими  студена  млявість
Зігнала  теплий  спокій,
Віддав  свою  я  радість
Розпуці  кароокій...

Хай  це  іще  лиш  витік
Життя  мого  дороги,
У  безвість  вже  щомиті
Ведуть  непутні  ноги.

Кудись  у  край  імлистий,
Де  буде  тільки  тиша...
Та  поки  ж  маюсь  містом
Один  під  стогін  хвищі.

Однак  мені  не  шкода,
Хоч  міг  себе  жаліти.
На  серці  прохолода.
Протяжно  виє  вітер.

[i]14.ІІ.22  р.[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972363
дата надходження 30.01.2023
дата закладки 30.01.2023


Андре Ільєн*

не плач, будь ласка - негайно не плач!!!

не  плач,  будь  ласка,
негайно  не  плач!!!
небо  ще  має  сотні  задач  …
тобі  заховало
найліпшу  зорю
і  сонця  промінчики  з  кришталю
барви  веселки
й  колібрі  спів  …
…  безліч  емоцій  і  тисячі  снів
бджолами  зараз
рояться  в  тобі
ноти  тужливі  й  над  міру  сумні
ні!  не  ховай!!!
посміхнись  їм  у  очі
день  вже  минає  і  лине  до  ночі
очі-волошки  ж
не  для  плачу  …
СВІТ  ТЕБЕ  ЛЮБИТЬ
і  я  ТЕЖ
ЛЮБЛЮ:)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936598
дата надходження 11.01.2022
дата закладки 15.09.2022


Alena G.

Тату

Це  те,  що  не  вдягають,як  прикрасу
Твоя  зарубка  на  усе  життя
Щоб  пам'ять  не  забула  того  часу
Коли  душа  згасала  в  небуття

Ти  там  вже  був,  туди  тобі  не  треба
Ти  відривався  від  землі,  але  дарма
Страждав,  як  тужить  птах  без  свого  неба
Та  подруга  була  лише  журба

Пірнав  у  воду,  набирав  повітря,
Але  тягар  засмоктував  на  дно
Життєвих  фарб  розмазана  палітра
Не  яскравіла,  як  колись  давно

Хватав  біду  та    вирізав  ножем
Стирав  сліди  від  болю  і  оту
Бридоту  сУму  відмивав  дощем
І  в  перемозі  над  собою...бив  ТАТУ

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915437
дата надходження 31.05.2021
дата закладки 15.08.2022