* * *
Яблука із Лесиного саду
лагідно погойдує вітрець.
Бавиться у гронах винограду,
в далеч утікає навпростець.
Квітів море в Лесиній садибі.
Книги, піаніно, клич картин…
Муза оселилась тут магічна.
Знову зачаровуюся тут.
Слово непокірне, будівниче
знову привело в поліський край.
Кличе так гостинно й таємниче.
На садиба, а мистецький рай.
Яблука бринять натхненним соком,
падають в густу траву плоди.
Аура врочиста і висока!
От якби ще був я молодим!
От якби… а втім – тут молодію.
Ці стежки мене у світ ведуть.
Я не плачуся, а плідно дію.
Дихаю Вкраїною отут.
Радо приїздять сюди поети.
Жадібно вдихають Слова суть.
Лесин український дух шляхетний
в світ буремний бережно несуть.
Знову тут на лавочці присяду…
Думкою увесь запломенів.
Яблуко із Лесиного саду
в душу закотилося мені.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721965
дата надходження 06.03.2017
дата закладки 06.03.2017