Бог Мудрість роздавав... Скажу, був щедрим.
Найбільш отримав той, хто прийшов першим.
То ж дякували, Бога прославляли, бо Мудрості ціну
тоді вже знали.
Хтось менше взяв... вважав, що йому досить.
А дехто лиш тепер Мудрості в Бога просить. Та
добре, що хоч так. Опам'ятався. Бо є ж такі, хто
ще й тепер без неї жить зостався.
Усе, що Бог дає, нам всім приймати треба.
У Мудрості святій завжди була потреба. Їй в світіі
панувать. Хай зникне сіра скупість.
А пробивається, мов цвіт весняний... МУДРІСТЬ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873019
дата надходження 22.04.2020
дата закладки 27.04.2020
COVID-19
Археологи скарб знайшли,
серед іншого древній папірус,
засторогу для Людства несли,
була й згадка про коронавірус.
«В рік високосний, Рік Щура,
на Землю прийде Змій крилатий,
в Життя і Смерть почнеться гра,
у рік дві тисячі двадцятий.
Буде гуляти по світах,
страшний, як гріх, коронавірус,
і прийде в душі людей страх,
так сповіщав древній папірус.
Це вже проходили не раз,
така протоптана стежина,
Скриньку Пандори невіглас,
відкрив, пустив на волю Джина.
І той ширяє над Світами,
немов отруйна, чорна хмара.
А може то не Джин над нами,
а справедлива Божа кара?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870222
дата надходження 01.04.2020
дата закладки 04.04.2020
Життя таке просте,
Хоча єдине та швидке,
Десь повне, десь пусте
І хвилями таке прудке.
Життя – воно лиш тут лиш зараз,
Не там, далеко, в глибині.
І стрімко пишеться, як нарис,
У цій прадавній глушині.
Життя таке стійке і в той же час мінливе.
Десь тут воно ще є, десь там його уже немає.
Воно, мов серденько, палке, легке й вразливе.
І як, коли та де скінчиться все – ніхто не знає.
Життя таке різке і в той же час ласкаве
Плететься палючим водограєм.
Життя таке тьмяне і в той же час яскраве.
Чи знає хто, де та з ким ми граєм?
Життя таке складне і в той же час просте
Несеться поміж берегів,
Хвилями спадає, а хвилями росте.
І хто усю цю мить зігрів?
14.06.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870592
дата надходження 03.04.2020
дата закладки 03.04.2020
І кожне серце прагне до покою,
І кожне тіло прагне до життя,
І кожна крапля мріє стать рікою,
А квітка кожна має почуття.
Душа усяка схильна до скитання
Між душ, поміж планет і між віки,
Всупереч зустрічам в миттєвостях жадання
Предвіщень, що накреслили зірки:
Одні, хай утопають у коханні,
А хтось, нехай, пірне в земні скарби,
В життя, деякі, втілять сподівання,
Доля четвертих - буть залежним від юрби.
А п'яті - взагалі "від рук відбиті",
Від рук юрби, від правил і від норм,
Їх душі і свідомості прикриті
Вітрилами, які зруйнує шторм
Народжений у хвилях інших вражень,
Розгніваний в вітрах чужих думок,
В бурхливих водах повно відображень
Їх власних дій, емоцій, помилок.
Та ще є шості - мудрі діти неба,
Чужих для них немає - всі близькі,
І є у них лише одна потреба -
Все ж встояти, коли шляхи ковзкі
В простім і непригляднім розумінні,
Сприйнятих в ерах досвіду, легенд
І кожному в наступних поколіннях,
Натхненням написати свій портрет.
В закінченні на кроки відступити -
Величність помічається здаля -
Собі себе, довершивши, відкрити,
Завершуючи свій портрет з нуля.
І кожному судилось повторитись,
Пронести мудрість вічності в очах,
Вершити свої долі не баритись,
Тримати чари Світу на руках.
І кожному судилось зачепитись
Предпліччям, лівий лікоть підхопить,
У погляді взаємно розчинитись,
В його безоднях душі утопить.
Впізнати те жадане розуміння -
Споріднену, знайому кожну мить
І кожна з митей - мить благословіння,
Зграями часу в незворотність відлетить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842567
дата надходження 20.07.2019
дата закладки 20.07.2019
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 05.07.2019
Я скупалась у розмаї,
Грілась біля ватри,
І віночок заплітала,
Як навчила мати,
Стрічки в нього запустила,
Вітер трішки грався,
До водиці запросила,
Лиш би не розпався,
За рікою опустила,
Течія забрала,
В путь його благословила,
Та й на сіно впала.
Десь заграли на цимбалах,
Клич взяли трембіти,
А відлуння з перевалів,
Буде ще жевріти,
Заспівали хором села,
Про козацьку долю,
Пісня жаль в душі розвела,
Місяць плакав з болю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836967
дата надходження 30.05.2019
дата закладки 31.05.2019
....збирав для тебе зірки ,
чекав кожної ночі....
А більше мене й не треба ,
Так, лише на кілька хвилин
Спрямовуй погляд до неба
Вони разом -- я завжди один
А далі все менше й сумніше
Залишається часу на двох
Не шукатиму щось веселіше
Я ціную кожен твій крок
А ближче твої очі сріблисті
Немає малих хвилювань
На шию кладеш теплі кисті
І ця мить без зволікань
Ще сильніше подує вітер
Забере у космос з Землі
Складаю сузір'я із літер
Розсипаю по темній імлі
Голосніше серце заб'ється
Тихий голос у твої думки
Нехай в котрий раз усміхнеться
Та котрій збираю зірки .
Усміхайся , я хочу щоб ти була щасливою. Сова ...
13.07.18 ©Стася
(Максим Стаськів )
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799553
дата надходження 16.07.2018
дата закладки 16.07.2018
Зацілую тебе, зацілую,
Подарую кохання своє.
Почуттями тебе зачарую,
Бо найкраща у мене ти є.
Понесе вітер в поле цілунки,
Місяць тихо всміхнеться зорі.
Дві берези неначе чаклунки,
Погляд свій відобразять в воді.
Тільки я не піддамся тій силі,
Не здолає кохання вона.
У коханої оченьки милі,
А у них розквітає весна.
Зацілую тебе, зацілую,
Подарую кохання своє.
Почуттями тебе зачарую,
Бо найкраща у мене ти є.
Защебечуть птахи на світанні,
Ти кохана в обіймах моїх.
Ми щасливі з тобою в коханні
І те щастя даруєм для всіх
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799502
дата надходження 16.07.2018
дата закладки 16.07.2018
Не дай мені, Боже…
Кривої дороги
З тяжкою сумою…
Скалічені ноги
Побитих війною!
Не дай мені, Боже,
Гординю носити:
Не бачити схожих,
Людей не любити;
Позичити… лихо,
Пізнати… провину,
На цвинтарі тихо
Ховати дитину.
Не дай мені, Боже,
Невірну дружину,
Бо ревність, ворожа –
Зживе в домовину;
Щоб людям… позаздрив!
Щоб руки… украли,
Злодійства ховали,
Ще гірш… убивали.
Не дай мені, Боже,
Коханку від друга,
Бо серцю не скажеш,
Щой мила - подруга!
Щоб серце не знало –
Кохати повію…
Бо знищу, вразливо,
І Віру, й Надію!
Не дай мені, Боже,
Продать Батьківщину,
Щоб військо вороже
Топтало країну.
Нехай Україні,
Прошу тебе мило,
Мов гарній дівчині:
Довіку щастило.
Я жив…як хотілось,
І бачив – півсвіту,
Роками вертілось
Безхмарнеє літо.
Не дай мені, Боже,
Невірному сину,
На смертному ложе -
Печальну годину!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795380
дата надходження 12.06.2018
дата закладки 14.07.2018
О де ти є , мій Ангеле, озвись,
Згубилася у темряві пропасній.
І не свою душа колише вись,
Життя земного зірка в небі гасне.
О відгукнися, Ангеле, здаля,
За безцінь задарма себе караю.
Ногам пече… це не моя земля,
Спустошену ущент прийми до раю.
Зціли мене, мій Ангеле, зціли,
Бо меркне світ… жага життя холоне.
Струси з плечей жертовний порох мли,
І серце ранене зігрій в долонях.
Сховай мене від болю й пустоти,
Стели у тиші постіль супокою.
Не маю сили.. ось рука, пусти
Без слів, без сповіді - прийми такою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737945
дата надходження 15.06.2017
дата закладки 16.06.2017
Убий мене ніжно на сьомому небі спокуси.
У римах співучих я знов повернусь до життя.
Хай з дерева ночі ця пристрасть всі зорі обтрусить,
Та вранці росою воскреснуть вони на житах.
Твори мене палко, як образ гріха і святині.
Вдихай, як ефіри закоханих в сонце троянд.
Впізнай мене в барвах, почуй у піснях солов’їних.
В долинах безсоння поринь у магічний обряд.
Ти – небо і прірва. Ти – кара моя і спасіння.
Ти – подих весняний і літньої ночі жага.
І падають в серце дощі золотого насіння.
Тобою напившись, себе погублю, та нехай…
І виросте слово, п’янкою любов’ю полите.
І скоситься смутком, печаллю у віршах згорить.
Та знов запалає і в райдузі мрій буде жити
Та мука прекрасна, що вічність спиняє на мить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733752
дата надходження 16.05.2017
дата закладки 17.05.2017
На різних континентах. - Дуже близько.
Так хочеться побігти.. - Обійняти.
Увись злетіти.. - Впасти низько-низько.
І більше не кохати. - І кохати.
Триматися за руки. - Відпустити.
Давно тебе забути - пам'ятати.
І більше не любити. - І любити.
Стріляй скоріш! - Не смій мене вбивати..
І день - не день. І ніч давно не та вже.
Дощі притихли. - Знову заливають.
І так було, і так нам буде завше..
Бо ми із тих, що майже не кохають.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733130
дата надходження 12.05.2017
дата закладки 17.05.2017
Кому складаємо вірші:
Для народу, чи естетам,
Чиєї торкнеться душі
Перо загострене поетом?
Кого поранить сила дум,
Що пролилася словом,
Неначе електричний струм
Проб’є чоло, свідомо.
Немало зламано мечів
Серед письменної кориди,
Одні, вітають солов’їв,
Хоч в філософії по груди,
Інші, зваблювати люблять,
Тай б’ються за свої думки,
І шедеври часто гублять,
Прийнявши дар за копійки.
Хто спроможеться творінням –
Думками, щоб вмістити в слові:
Пророчить, розуму ведінням,
Світитись новизною в мові.
Чи маєм право, в даний час,
Ламати душі і свідомість
Ще зовсім не готових мас
Призвати: проявити совість.
Навіщо пишемо вірші,
Як складеться їхня доля,
Чиї зростатимуть кущі
Одиноко серед поля?
Які залишаться сліди
На скам’янілих скелях,
Чи згинуть в глибині води –
Дніпра жорстоких хвилях.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704880
дата надходження 05.12.2016
дата закладки 14.03.2017
Де ж ти моя, пташко?
- Полетіла в вирій,
Бо жилося важко
В Україні милій.
Десь, за синім морем,
Є земля красива…
Та не з твоїм щастям -
Доленька зрадлива.
Там не в’єш гніздечко:
Діточок збавляєш,
З раненим сердечком
Мене залишаєш.
Вже й не любе сонце,
І вночі не спиться,
Вигляну в віконце –
Місяць з нас сміється.
Він напевно знає,
Як тобі живеться –
Душу розриває…
Кров в судинах б’ється.
Пір’ячком торішнім
Вимостив кубельце,
Під романс утішний
Виплакав озерце.
Знов весна буяє,
Соловейком ллється,
А тебе немає -
Серце з жалю рветься.
Може, крук поганий
По дорозі знищив,
Чи Амур лукавий
Серенаду свище?
Молюся за тебе
Доленьку благаю,
Із крайсвіту,з неба
Тебе виглядаю.
Де ж ти моя, пташко,
Що ж ти наробила?
Сама…живеш тяжко,
Ще й мене згубила.
Дякую, поєтам - Світлані Імашевій (Світла) і NN, за допомогу при створенні вірша.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721336
дата надходження 03.03.2017
дата закладки 14.03.2017
А Ви любіть мене так просто —
Без пісні, музики і слів
І бажаним приходьте гостем
У загадковість моїх снів.
Любіть, як вмієте, — безмежно,
Своєю ніжністю торкніть,
Струною зачепіть бентежно
І ласкою заполоніть.
А Ви любіть мене душею,
Щоб море відчувало шал,
У думці наречіть своєю,
Бо Ви — мій берег і причал. 26/02/17
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720946
дата надходження 01.03.2017
дата закладки 14.03.2017
Ти прости мені, Ніч,
Що волію кохання бажати...
Щиросердно прости,
Бо бажання- у звичці людській.
Звичайнісінька річ-
Все говорячи, щось приховати,
Як ховає мотив
Сутність пісні на мові чужій.
Зоресяйна, пробач,
Що в долонях не втримаю зорі,
Ті, які ти мені
Зорепадом жаги пролила.
Ти зірками не плач,
Не губи їх даремно... I'm sorry...
Саме час по одній...
За любов... Із твого джерела...
© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117022613536
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720509
дата надходження 26.02.2017
дата закладки 13.03.2017
Так добре з тобою... О любий мій, рідний...
Які ж теплі-теплі твої є обійми!
Приємно завжди в твої очі дивитись,
Немов з джерела із них можна напитись.
Скупатися влітку, зігрітись зимою...
Так затишно-затишно завжди з тобою!
Твої поцілунки медово-солодкі.
Всі дні, і всі ночі з тобою короткі!
Люблю відчувати твою ласку й силу.
Я— жінка, бо маю я вдачу умілу.
Приємно, як вчасно підставлена спинка.
Люблю покататись на ній... бо ж я — жінка!
Примовкну, притихну... немов поряд мишка.
Ррричати не треба... Що ж Левові кішка?...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722308
дата надходження 08.03.2017
дата закладки 08.03.2017
Моя ти роса ранкова,
Медовий душі цукат.
Свіжість трави світанкова,
Матіоли в саду аромат.
Моя гілочка ти тернова,
Скрипка в гаю сонат.
З хмари зірка моя й покрова,
У сердечку моїх рулад.
Моїх дум ти усіх основа,
Дощик з небес - свічад.
Загадкова моя ти й чудова,
Ти очей моїх любий сад.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722383
дата надходження 08.03.2017
дата закладки 08.03.2017
[b]Собрать себя из тысячи частей[/b]
[i]автор: Квітка)) [/i]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721767
Собрать себя из тысячи частей,
Потерянных и сложных, и заблудших...
Чтоб бликами не меркнущих свечей
В который раз сказать, я стану лучше...
......................
[b]Зачем?[/b]
Собрать себя из тысячи частей…
Зачем? Ведь так гораздо интересней!
Я здесь, и в то же время я - везде,
Всегда с тобой.
Не скроешься, хоть тресни!
Вчера ты взвыл – мол, тысяча чертей!
Как ты узнала, что ходил я в баню?!
Ах, милый мой! Я – тысяча частей,
И тысяча разнообразных знаний…
Я – твой в пыли затерянный носок
В глубоком поддиванном безвременьи.
И я – кредит, не выплаченный в срок,
Хотя тебе на то давались деньги!
Я – фирменная удочка с крючком,
Что, судя по цене – дамасской стали.
Заначкой наспех втиснута бочком
В страницы пожелтевшие Стенда́ля.
На сборище с друзьями я – мангал,
Коньяк, шашлык – уж как тебе угодно.
Я – тот стишок, что ты не мне читал,
Прикидываясь мальчиком свободным.
Не обольщайся!
Я – бильярдный шар -
Как страстно в лузу ты меня вгоняешь!
Бубновой дамой из колоды карт
Подмигиваю. Ты не замечаешь...
Не спрашивай, в чем дело или в ком.
Ты равнодушен к соблюденью правил.
А в бане я была тем угольком,
Что след нескромный на тебе оставил.
………..
Собрать себя из тысячи частей?
Не видеть прелести и полноты картины?
Зажги хоть тысячу магических свечей –
Не собираюсь собираться воедино!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722151
дата надходження 07.03.2017
дата закладки 07.03.2017
Без мови немає народу,
Немає без кореня саду.
Чому запускаємо в моду
Чужу й віддаємо їй владу?
Вона в нас стріляє і гнобить,
І каже, що ми низькосортні,
Хіба ж ми настільки убогі,
Щоб це їй терпіти сьогодні?
А наша - квітуча і щира,
Це – мова Карпат і Дніпра,
Це – мова любові і миру,
І віри святої й добра.
Хто квітку плекає цю зроду
І живить коріння її,
Той матиме й волю, й свободу
На рідній прадавній землі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719486
дата надходження 21.02.2017
дата закладки 04.03.2017
Де світло вікна квадратом,
Лягає на тротуар,
За шторою там кімната,
Зі мною пустий бульвар.
Проводить мене додому,
Твій погляд за тим вікном,
Повільно несу я втому,
Байдуж, силует за склом.
Я мрію про сильні руки,
Та сильна з нас двох лиш я,
Підступні думки-гадюки,
Плюс гордість, як гріх, моя.
Іду повз квадрат віконний,
Проходжу твоє життя,
Позаздрить лише сторонній,
Любов я несу на сміття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721277
дата надходження 02.03.2017
дата закладки 02.03.2017
Ты - мой глубокий вдох,
Ты - мой растущий долг,
Нирвана из нирван
И боль открытых ран...
Ты - мой красивый сон,
Ты - мой прощальный звон -
Ушёл, чтоб не уйти,
Меня-то... отпусти...
Ты - мой ночной каприз,
Ты - мой, зовущий вниз,
Но холодно душе
На этом вираже....
Ты - мой вчерашний плач,
Ты - мой немой палач,
Запутанная нить,
Что так мешает жить...
Ты - мой прозрачный лёд,
Ты - мой дурман и мёд
И проклятый обет
На сто ближайших лет...
Ты - мой короткий день,
Ты - мой, дающий тень, -
Сплошная канитель,
Нелепый наш апрель...
Ты - мой и звук, и свет,
Ты - мой озноб и бред,
Мой воздух и вода,
И радость, и беда...
Ты - мой слепой мираж,
Ты - мой и вор, и страж,
Забравший навсегда,
Унёсший в никуда...
Ты - мой вчерашний бриз,
Ты - мой крутой карниз,
Где я давно стою
На самом на краю...
Ты - мой горячий воск,
Ты - мой родной... ты вот...
Увы, моя свеча
Сгорела... сгоряча...
- - -
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711328
дата надходження 10.01.2017
дата закладки 28.02.2017
В Водохрещу до ріки,мабуть, вже вдесяте
Ми із кумом подалися «помочити п’яти».
Але дійство це святе модним стало нині,
Тож народу тут зібралось більш,як в магазині.
І свої тут,і чужі,діти і мамаші.
Бачу: кралі дві стоять,видно,що не наші.
В модних шубках хутряних здалеку примітні,
Наче квіточки ясні,що в снігу розквітли.
Я швиденько до води,пірнув аж три рази,
Бачу, кум вже коло них. От уже зараза!
Ми ж домовились про лазню,пиво і шашлик
А тепер усим цим планам,бачу вже,гаплик.
Ну а він,як той павич, хвіст свій розпускає,
Біля цих чужих дівиць м’язами аж грає.
А дівульки і собі шубки поскидали-
Від видовища такого люди ледь не впали.
Сам священник аж присів,з ляку поточився,
І в холодну ту купівлю ледве не звалився.
Бо народ тут ще не бачив такого наряду:
Дві мотузки на дівках,спереду і ззаду.
Ті дівиці,як левиці, тягнуть кума в воду,
А на березі регоче сотні дві народу.
Тут вже й в кума спрацювала гальмівна пружина,
Не дай,Боже,про це взнає від когось дружина!
І почав він вириватись із обіймів клятих,
Та із річки так втікав,аж блищали п’яти.
А удома без води жінка посвятила:
Перебила на спині новесенькі вила.
Та і я до кума теж претензії маю:
Замість лазні і пивка випив склянку чаю.
Так зате тепер у нього ім’я стало нове.
У селі всі так і кличуть: «Привіт,Казанова!»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719802
дата надходження 23.02.2017
дата закладки 23.02.2017
Твоі сірі очі - тихі океани
У яких гуляють справжні урагани
Спокій й навіженість твоі сірі очі
Ніжність та образа, хитрощі жіночі.
Твоі сірі очі - пристрасть і бажання
Сірочорний попіл першого кохання
Опіки отримані в битвах й поєдинках
Райдуга грайлива в радості сльозинках
Твоі сірі очі - моя Божа кара
Чарівноі ночі лагідна примара
Мариво, видіння, вогняна небюла
Сон що вранці зникне, наче і не було
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706166
дата надходження 12.12.2016
дата закладки 23.02.2017
Всі ЗА і ПРОТИ зважує життя...
І нам з тобою нічого ділити...
Минає час, пригасли почуття,
Вогонь в душі так важко воскресити.
Але ж маленька іскорка - горить,
Під попелом розчарування - тліє!
Все може бути... і в прекрасну мить
На горизонті небо посвітліє.
І гляне сонце у моє вікно,
І я зрадію теплому привіту!
З тобою ми поєднані давно,
Мабуть, таки - від сотворіння світу!
Всі ЗА і ПРОТИ... спалені мости...
Чи варто нам над прірвою стояти?
...Та вірю я, і добре знаєш ти,
Що можна знову їх побудувати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719750
дата надходження 22.02.2017
дата закладки 22.02.2017
[b]Гукаю весну[/b], весну я чекаю! Гукаю сонце,сонце я гукаю!
Веселиків у небі виглядаю! Метеликів чекаю я у гаю!!
Про весну й сонце пісню я співаю! І солов'я у гаю виглядаю!
І райдугу долонями ловлю! І в музиці тулюсь до бемолю...
Бурхлива весно!Все у нас зміни! Тебе чекають й Петри й Івани!
Змети в країні усі негативи! Чекаєм мир і віримо,ти зміниш
Недолю й горе на суцільне щастя! Війну на мир!а стрілянину на причастя!
Тебе чекають й Петри й Івани! Бурхлива весно!Все у нас зміни!
***
[b]З весною,друзі!Хай усім щастить![/b] І березень Любов'ю ваc віншує,
Нехай душа ніколи не болить! А доля тільки щастя подарує!
Бажаю вам я теплих,світлих днів, Най в серці лише гарна пісня лине,
Для кожного - усе, хто що хотів, І, БОЖЕ,та спаси ж нам УКРАЇНУ!!
З весною,друзі!Най усім щастить! Хай березень Любов'ю вас віншує,
Нехай душа ніколи не болить! А доля тільки щастя подарує!
***
[b]Весна як жінка[/b].Жінка як весна. Окраса світу!Квітка і царівна!
Космічна зірка!Ачи дивина! Князівна ,панна ачи королівна!
Ти славна скрізь:в роботі і в сім'ї, Ти-ніжний пролісок!,чарівна і магічна!
Тобі співають дзвінко солов'ї! Красуня ти і пісня феєрична!
Весна як жінка.Жінка як весна. Пробуджує і мотивує,і лікує!
Ти-пристрасть і сучасність ти ясна!! Видумуєш і царствуєш,пильнуєш!
Прикраса світу!Квітка і царівна! Космічна зірка!Ачи дивина!
Князівна,панна ачи королівна! Весна як жінка.Жінка як весна!.
***
[b]В кожній жінці живе[/b] : Ангел,Красавиця чи Королівна... Селючка,Гадючка,ачи Царівна... Воїн,Господарка ачи Артистка, Гуляка,Бузяка ачи Гумористка,
ДонькА,Керувальниця ачи Майстриня, Спортсменка,Чистюля ачи Берегиня,
Товаришка,Любка ачи Наречена, Кулінарка чи Душка ачи Навіжена,
Матір,дитина,Боже створіння, Гордість роду ачи родового коріння..
Дорогі чоловіки! Кого розбудите, те і знатимете І що начудите, то те і матимете...
***
[b]Женщины не могут без[/b] "печальки" А ещё не могут без "скандальки!
А ещё не могут без "плакульки" А ещё без,О! "0-0-бижальки"
Они в жизни все хи-хи- "хитрульки!" А хотят казаться "мяу-мякульки".
Иногда-- не к месту "хохотульки" Иногда для пользы-"врульки-пульки".
А по жизни многие - "игрульки" А бывает,что и --"откликальки",
Может даже быть,что и "мудрульки", Или беспощадные "начальки..."
Только при мужчине настоящем Женщина как роза расцветает.
Рядом со любимым- дух бодрящий И она ж... как бабочка порхает!
Где же бродит тот,что "настоящий"?? Кто ж подарит дух тот,что бодрящий?
А пока что ,--вот задача в нос: Кто ж нам нужен, лётчик иль матрос??
[b]Наша Валя на курорті [/b]рішає кросворди: Де ж знайти їй у кагорті красивого лорда.
Щоб не пив і не палив ,купував їй квіти, На руках її носив, міг усе робити,
Їздив щоби на машині,а в кишені гроші. Щоб мав душу лебедину,характер хороший
Щоб не бив і не сварив,а любив так палко, Ніжні слова говорив:киця,любка,галка.
Не образив щоб ні разу,ходив на роботу, Не любив оту заразу,що зветься Дрімота.
Ой,задумлива яка,Валя на курорті. Де ж знайти їй мужика у такій кагорті??
«- Насмішила мене ,Валю, своїми віршами! На курорті шукать мужа?! Та Господь із вами! Роботящий щоби був і легкої вдачі? Схаменися! На курорті лиш самі ледачі!»
***
[b]ЖІНКА, яка…[/b]
ЖІНКА,яка чекає на мужа з війни чи на сина- то є КОЗАЧКА.
То є Берегиня, то є Божа матір, яка вірить і молиться щоденно і безупинно
І захистити крильми увесь рід має намір...
ЖІНКА,яка хоче бути нарівні з чоловіками, Виступає в політиці, орієнтується в критиці- То є ЕМАНСИПОВАНА та ерудована особа,Яка тільки думає,що вона сильна,бо чоловік працює у митниці...
ЖІНКА, яка годинами сидить біля люстерка Наводить макіяж,дума про спа-салони, манікюр, Ніде не працює ,а чоловік заробляє гроші- То є справжня,але хитра "БЛОНДИНКА",яка зуміла влаштуватися в житті.
ЖІНКА,яка народжує багато дітей, а ради не може їм дати, держава про них піклується, То є погана мати,САМИЦЯ,зозулею таких зовуть, Народити дитину для таких- то є бізнес,задоволення...
ЖІНКА,яка любить чоловіка чистою любовію, виховує гарно своїх діточок,вчить їх добру,милосердю,чесності,щедрості,ввічливості- То є МУДРА жінка,яка лине до гармонії в родині.
ЖІНКА,яка все встигає: і бути красивою,і щоб усе на столі,і у коморі.Яка не лише Попелюшка, а й цариця.Яка плекає й розвиває свій і своїх рідних якийсь талант і вміє бути слабкою. Яка- гарна господиня у всьому- То є СПРАВЖНЯ жінка..Шана справжнім і мудрим жінкам!
[b]Наша Гандзя на базарі[/b]
Наша Гандзя на базарі торг веде,шумить народ.
-а чи віяний це творог ,а корові скільки "год"??
я спочатку покуштую, подивлюсь ,ще не купую,
а сметанка свіжа ця? Є санкнижка в продавця???
Дайте трішечки лизнути,я не дамся обманутись,
А коровка де пасеться?- нашій Гандзі все не йметься...
І ваш творог покуштую,подивлюсь,ще не купую,
Наша Гандзя на базарі торг веде,шумить народ
-Сир свіженький це у вас? Покуштую лише раз!
А ковбаска це з свинини??чи вона із баранини?
Дайте кусень...До вподоби!Не беру цю,сама зроблю.
Весь базар вона пройшла,куштувала,не лінилась,
прицінялась ,торгувалась ,в сумці zero*,та ...наїлась!
01.04.2016р. *zero ( з англ.)-нуль,нічого.
***
[b]Вот женщина с племени Мурси[/b], Из Африки, ты вообще в курсе?
Как же жуют те бедняжки! Какие ж они симпатяжки!
Чем больше в губах та платформа, Тем знатней считаются формы,
Дойдёт ли у нас до реформы, Чтоб ставить такие платформы??
Видать,украшенье в цене!!! А ТЫ, ВСЁ ЕЩЁ ТРЕБОВАТЕЛЕН К СВОЕЙ ЖЕНЕ???
***
[b]Сильна жінка[/b] інколи мріє сльози не стримувать,
Та терпить,не плаче...
Вона привикла тягти цілий віз і отримувать
важкі життєві задачі...
Сильна жінка ніяк собі пару не знайде,-
Мішає емансипація…
Часто в відносинах вОна в офсайді,-
Не розуміють її ідеологізацію…
Сильною жінкою зробило її життя
Та життєві обставини…
Сильна жінка-Це філософії й психології відкриття
Одинока красуня квітка –на зеленій галявині…
Хотілося б їй такого ж сильного чоловіка мати,
Шукає його,колобродить…
Щоб на всіх фронтах життя не самій волати…
Та де ж-бо він ходить?
Набридло їй бідній постійно коня на скаку зупиняти,
В підпалені хАти заходити…
Хоче вона імідж сильної дами з себе зняти…
І перестати верховодити…
Стримує вона свої бажання ,сльози ковтає,
Не хоче бути дурепою…
Лише свої красиві думки огортає,огортає,
Не бажає дружить з недотепою…
Хоче вона, сердешна, любити і бути любимою…
Також бути слабкою…
І у парі зі своїм коханим бути щасливою
Рибкою золотою…
Та поки що… Вона чужі сльози витирає і
стримує,стримує,
І завжди дякує за все і…не плаче!!!
Бо привикла тягти цілий віз і отримувать...
важкі життєві задачі....
***
[b]Подивіться,шестирука наша Українка[/b],
Семиділиха в роботі,вигинає спинку.
Вона мати і сестра,шиє,тче і в’яже…
Повар вдома,медсестра,дітям казку каже.
Чоловікові- подруга,на роботі-майстер,
Захища сім’ю від туги,Образ цей,мов айстри.
Карі очі,русі коси,словом,-сильна жінка,
Не приборкана ще й досі,наша Українка.
Хотілося ще й такого чоловіка мати,
Щоб на всіх фронтах роботи не самій волати.
(речитатив)
"Життя в Україні дає нам урок- Затямте,Тарасові діти!
Єдина можливість приборкать жінок-
Це їх дуже палко любити. "
***
(перероблена ПІСНЯ, співається під відомий мотив )
м у з и ч н а п е р е г р а
1.[b]Ой там на товчку,на базарі,[/b] Наша Валя чоловіка продавала.
Вона йому дорікала,що любив він її мало Дуже мало…
Вона йому дорікала,що любив він її мало Дуже мало…
м у з и ч н а п е р е г р а
2.Чим я тобі не царівна? Подивись на мене я чарівна.
Свята,ніжна і жагуча, Неповторна і блискуча, Все ж,царівна.
Свята,ніжна і жагуча, Неповторна і блискуча, Все ж,царівна.
м у з и ч н а п е р е г р а 3
.- А я люблю бабу з перцем, Також люблю з добрим серцем,
А ти баба гонорова,груба,сильна і здорова, Я боюся.
А ти баба гонорова,груба,сильна і здорова, Я боюся.
м у з и ч н а п е р е г р а
4. Мрієш ти про бабу сирну, І маленьку,і худу,також мирну,
А я ж бачиш не така,я дам тОбі тумака, Як заробиш.
А я ж бачиш не така,я дам тОбі тумака, Як заробиш.
м у з и ч н а п е р е г р а
5.А ще хочу з медом бабу, А біля тебе-завжди табу.
Вправо-вліво не ступи, Не туди і не сюди, Як у клітці.
Вправо-вліво не ступи, Не туди і не сюди, Як у клітці.
6.Та сміються з тебе г"ави, Хоче бабу з ароматом кави ,
Із родзинками, з горіхів, Мабудь ти із глузду з"їхав, подивіться!!
Із родзинками, з горіхів, Мабудь ти із глузду з"їхав, подивіться!!
м у з и ч н а п е р е г р а
7.Та я ж баба-солоденька, Ну здорова,ну висока,та рідненька,
Годі все оце співати,пора гостей частувати, Пригощайтесь
. Годі все оце співати,пора гостей частувати, Пригощайтесь.
м у з и ч н а п е р е г р а
8.Пригощайтесь пирогами, Також нашими бабами,
З медом ,сиром ,і калиной, Із родзинками,і тмином, На здоров'я
З медом ,сиром ,і калиной, Із родзинками,і тмином, На здоров'я!
м у з и ч н а п е р е г р а
9 .А до них – вода живильна, Чиста,як сльоза молодильна,
На здоров'я,на любов, Щоб розігнати в тілі кров, На все добре!!
На здоров'я,на любов, Щоб розігнати в тілі кров, На все добре!!
***
[b]Плете косу чорноброва,гарная дівчина[/b]
І співає пісню гарну ,вона дзвінко лине.
А та пісня про милого,що її кохає
Ця любов неначе вогник,що сильно палає.
Чорні брови,довгі коси,дівча ніби квітка
Якби ж то не цей милий,то була б сирітка.
Голос лине веселково,ніжно і прекрасно
Слова ніби тії перли красно звучать,красно!
Хочу разом із тобою щасливо прожити.
Буду я про тебе дбати ніжити,любити
Сокіл милий,сокіл ясний, повертайсь додому
Я буду лебідкою своЄму милОму...
Плете косу чорноброва,гарная дівчина
І співає пісню гарну ,вона дзвінко лине.
А та пісня про милого,що її кохає
Ця любов неначе вогник,що сильно палає.
***
[b]ДО ДНЯ ЖІНОК ГОТУЮСЬ Я[/b]
-Й приоздоби пень- буде оздобень,-
Бабуся мовила онуці.
-нащо фарбуєш день-у-день
і губи й щоки також зирці?
-До дня жінок готуюсь я,
Тренуюсь як же буде краще
І сукня гарная моя
Якраз для того підходяща!
Підсилюю краси ефект
Стремлюся бути я красоткою
Чекаю танців,дискотек
І може хоч когось приборкаю.
-Красуйся,думкой багатій,
Хлопи розумні зараз ,люба!
Свої фарбовані затії
Повиставляй на сайт ютюба.
Знайдуться в тебе глядачі
Й цінителі твого мистецтва.
І схвальні лайки хлопчачі
Й хтось завоює твоє серце.
Фарбує дівка день-у день
і губи й щоки також зирці
й сподобались слова про пень
й закарбувалися у серці.
Проте мораль того- проста
Краса природна- то найкраще!
Й на п'ядесталі- Доброта
а не цяцьковане ледащо.
В ціні також і інтелект,
а не фарбований об'єкт!
Затямте оце все дівчата!
Й гайда всі розум свій квітчати!
02.03.2017р.
***
[b]Подаруй мені весну[/b], зелень степу й садів !
Білокорі берези ,ніжний доторк вітрів!
Пісню жайвора в полі, джерела передзвін,
Мрію світлу для долі й колесо перемін!
Подаруй мені Весну! Первоцвітів красу,
Красномовство словесне ,свіжість ранку,росу!
Муркотіння котяче і кульбабки в траві,
Жвавий гомін дитячий,квіти ще степові…
Подаруй мені весну!Абрикосовий цвіт,
Голубінь піднебесну і бджолиний політ,
Світло райдуги в небі ,промінь сонця в руці,
Пташенят жовтодзьобих і зірки в озерці!
Подаруй мені весну! 04.03.2017р.
***
[b]Мама - краща![/b]
Слово "мама" немовля Самим першим вимовля.
Усіх мам ми прославляєм! Мама - краща, ми це знаєм!
Хто навчить дитя ходити, І співать,і говорити?
Звісно,матінка рідненька, Мамця,матіночка,ненька!
Хто навчить дитя стрибати, Гратись,бігать,танцювати?
Звісно,матінка рідненька, Мамця,матіночка,ненька!
Хто в житті нам допоможе, Захистити завжди зможе?
Звісно,матінка рідненька, Мамця,матіночка,ненька!
Слово "мама" немовля Самим першим вимовля.
Усіх мам ми прославляєм! Мама - краща, ми це знаєм! 09.07.2014р
***
[b]Народились першоцвіти[/b]
Золотисті і блискучі й ніби небо голубі
Народились першоцвіти в радість всім,мені й тобі!
Ряст,підсніжники,примула,шафран, проліски цвітуть.
В полі,в лісі і на лузі ,красота і там,і тут!!!
Ніжні білі і жовтенькі,і лілові й золоті
Виткнулись прямо з-під снігу ранні квіточки оті.
Не зривай і не топчи їх,доглядай і поливай!
Всі вони в Червоній книзі,Друже мій,про цеє знай!
В полі,в лісі і на лузі ,красота і там,і тут!!!
Ряст,підсніжники,примула,шафран, проліски цвітуть.
Золотисті і блискучі й ніби небо голубі
Народились першоцвіти в радість всім,мені й тобі! 26.03.2016р.
***
[b]Подарую тобі я весну[/b]
Подарую тобі я весну із дзюрчанням струмків у селі,
Сонце тепле й небесную синь Із курликанням журавлів
Подарую тобі я весну , спів пташок, гніздування лелек
І пробудження комашок,і козиного молока.аж глек...
Подивись,он летять шпаки,ластів'ята і гусачки.
Повернулись вони здаля ,летять довго,мов літачки.
Будуватимуть гнізда вони,годуватимуть пташенят.
Також вчитимуть їх літать,жовторотих своїх малят.
Просинається все навкруги: І рослини й тваринний світ
нагрівається сонцем земля і з'являється першоцвіт.
Ти мов квіточка розквітай ,подружися з природою,так!
Розумій її і вивчай, де ворона ,снігур,а де грак.
Подарую тобі я весну із дзюрчанням струмків у селі,
Сонце тепле й небесную синь Із курликанням журавлів! 26.03.2016р.
***
[b]Своїй коханій (матусі,бабусі) подаруйте квітку[/b]
Рожеву,пурпурову,осяйну.
Нехай в майбутньому це роблять ваші дітки!
Нехай дарують квіти Вам і не одну!
Кожна жінка варта шани і поваги
Вона ж-бо матір,берегиня і сестра.
Чоловікам і всім в житті дає наснаги.
На Україні їх багато,не одна.
Сильна жінка і в вогонь сміливо зайде,
Прудких коней зупинить на скаку
І десять справ собі в родині знайде
І за кордоном не знайти таку!
В своїх словах я возвеличу жінку!
Вона- Кохана,Мила,Люба,Чарівна!
Хоч часто доля їй дарує «гірко»-
Вона – терпляча,поміркована жона.
Нехай же таланить усім жінкам планети!
Хай щастя посміхнеться їм усім!
В душі- цариці!Скиньте з розуму тенета!
Будьте коханими,єдиними в житті своїм!
Своїй коханій (матусі,бабусі) подаруйте квітку
Рожеву,пурпурову,осяйну.
Нехай в майбутньому це роблять ваші дітки!
Нехай дарують квіти Вам і не одну!
***
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719451
дата надходження 21.02.2017
дата закладки 22.02.2017
Мов зернина в колосочку,
кожне слово в голосочку.
А зернина... й ще зернина —
колоситься вже вся нива!
Немов ягідки у ґроні,
всі слова у рідній мові.
А ті ґрона всі розкішні,
а слова величні, пишні!
Немов перли у намисті,
усі сонячно-іскристі.
Мови чистеє джерельце
напуває кожне серце!
Наша світла, наймиліша,
материнська, найрідніша.
То ж пишаймось, Україно!
Бо ж дзвенить ще солов'їно...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719593
дата надходження 21.02.2017
дата закладки 22.02.2017
Озвись синочку
любий, я чекаю,
Прийди дитя моє,
прилинь, я жду.
Із тих доріг,
які не повертають,
Туди де скоро
вже сама піду.
Тобі у снах,
я двері відчиняю,
І мальви в груди,
туляться в саду.
Знов як колись,
у мріях оживаю,
Єдиний мій…
у радість чи біду?
Померти хочу сину
й не вмираю,
Для чогось Бог,
тримає сироту.
Невже за тебе,
синку доживаю,
Невже мені
так писано в роду.
Піду до ліжка,
ледве вже чвалаю,
з плечей зніму,
печаль і гіркоту,
Як дасть Господь,
то знову подрімаю,
До щастя знов,
ще трішки перейду.
І бачу сон я,
землю неокраю,
І Боже диво,
Русь моя в Раю.
У снах Вкраїні,
долю виглядаю,
Люблю її
і досі я святу.
В душі так тепло,
серцем завмираю,
Твоїх онучків,
бачу у гаю.
Вкраїна наша
в променях розмаю,
Мені пора…
до тебе синку йду!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719581
дата надходження 21.02.2017
дата закладки 22.02.2017
Не сотня Небесна, вже сотні… Всевишній, допоки?!
Торують стежину між зорі відважні сини.
Криваві заграви, молитва, приглушені кроки,
Кістлява потвора-заброда з обличчям війни…
Поділені долі, дороги на «до» і «опісля»,
На «буть» чи «не бути» датовані помисли, дні.
Розп’яті тумани за бродом, розстріляна пісня,
Невизнаний воїн між люду без почестей, ніг…
Вже світ розпирає від люті, прокльонів і санкцій,
На скиби криваві шматована рідна земля.
Таврують країну іуди, божки-самозванці…
Ще вірячи в диво на татка чекає маля…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719050
дата надходження 19.02.2017
дата закладки 19.02.2017
[youtube]https://youtu.be/iQ2dOW2fjGY[/youtube]
Якби на мить вернутися в той час,
Де стрілись наші зоряні дороги,
Де я втонула у твоїх очах,
Як цвіт вишневий падає під ноги.
Якби вернутися і пройти повз…
Й тримати міцно у долонях серце,
Й застерегти від болю та незгод,
І очі вберегти від сліз озерця.
Якби вернутися і загасить вогонь,
Коли він ще жеврів і грів довіру.
І не спивати музики долонь,
Й слова не класти їй, немов офіру.
………………………………………..
Якби туди - між зоряних шляхів
Вернутися й лишитися навіки.
Сягнуть висот незвіданих птахів
І сонцем впасти на твої повіки.
Якби слова знайти, що топлять лід,
І хоч одне посіять в своїх віршах…
Якби ж ти хоч одному з них услід
Віддав ключі від серця свого ніші.
Якби ж ти ві́ршів музику почув,
І, мов нектар, спивав цей світ прекрасний.
Якби ж завчасу запалив свічу,́
І слухав, слухав... поки та не згасне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704333
дата надходження 02.12.2016
дата закладки 19.02.2017
Молюсь за тебе, Україно!
За всіх дорослих і дітей.
За сонце ясне, небо синє.
За світлий і щасливий день.
Вклоняюсь Богові, рідненька!
За твої ріки і моря.
За ключ у небі журавлиний.
Ти є у мене лиш одна!
Молюсь за житечко у полі,
І за калину край струмка.
Я знаю– є в житті хвилина
Дуже солодка... є й гірка.
Прошу за тебе, Україно!
Хай день ясний розвіє тьму.
Щоб звеселилась вся родина.
Знай! Тебе, рідна, я люблю!
То ж за синів молюсь відважних,
Що на сторожі миру є.
Бо ж люблять тебе, ненько світла!
І вірять в завтрашнє твоє.
Всі віримо, що час настане.
Щасливий день до всіх прийде.
Бо ж сонце й небо в нас єдині.
Під ними правда розцвіте!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715254
дата надходження 30.01.2017
дата закладки 13.02.2017
Промінь сонця я візьму в долоні
і добавлю трішки теплоти.
Ще додам я ніжності й любові
і скажу йому: " Лети... Лети... Лети!"
Де боронить милий край свій рідний,
освіти ту землю... Освіти!
Віддаю найкраще, що я маю,
край той вірою моєю освяти!
Промінь сонця я візьму в долоні,
дам йому своєї доброти.
Візьме ласку він мою й надію,
і скажу йому: " Лети... Лети... Лети!"
Де боронить милий край свій рідний,
освіти ту землю... Освіти!
Віддаю найкраще,що я маю,
край той вірою моєю освяти!
Розкажи, як я його кохаю,
нехай знає, найрідніший мій!
З перемогою щодня чекаю,
ніжний, світлий промене ясний!
І молитви шлю щодня до Бога,
щоб дав сили... теж йому скажи.
Промінь сонця я візьму в долоні
й попрошу:
– Нам всім допоможи...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717799
дата надходження 12.02.2017
дата закладки 13.02.2017